Mikalojaus Daukšos „Katekizmo“ (1595) sudėtiniai sujungiamieji sakiniai

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA X L V (2 0 0 1), 6 3 – 9 2 Складносурядні речення в «Катехизмі» Миколая Даукши (1595)* ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Інститут литовської мови У статті розглянуто семантичні й синтаксичні аспекти сурядності частин складного речення у «Катехизмі» Даукши 1595 року (тобто як у самому «Катехизмі», так і в «Короткому способі»), особливу увагу приділено засобам сурядного зв’язку та порядку частин речення. Переклади ретельно зіставлено з оригіналами. Найпомітніші відмінності від сучасної литовської мови виявлено у вживанні сполучників ir та o. Крім того, для мови Даукши характерніше, ніж для сучасної литовської, вживання складених засобів сурядного зв’язку з додатковими диференційними частками, постпозиційно приєднаними до сполучника для вираження тонших смислових відтінків. 0. ВСТУП Мета статті — системно описати складносурядні речення в одній із важливіших пам’яток нашої давньої писемності. Це, мабуть, найменш досліджена істориками мови ділянка граматичної будови литовської мови. Книжка Даукши складається з двох творів: KATHE-//CHISMAS// ARBA MOKSLAS// KIEKWIENAM// KRIKSZCZI-//ONII PRII// WALVS.// PARASZITAS PER// D. IAKVBA LEDES-//MA Theologa Socie-//tatis IESV.// Išguldįtas iš Liežu-//wisko ing Lietu-//wišką per Kunig Mi-//kaloiu Daugfba Ká-//nonika Žemai-//cziu.// Išſpaulstas Wilnuje// Metūſe užgimimo// Wieſpaties 1595 (далі — Kathechismas) і Trumpas// Budas Pa- filiáki-//mo/ arba išpažinimo// Nūdemiu.// Drin tu kurie dažnai// w artoia tū Sakra-//mentu./ /Yſ takiſko qnt Lietū-//wiſko pėrgulditas.// W I L N I V I// Mētūſe M. D. XCV. (далі — Trumpas Budas). У цій статті складносурядні речення обох творів розглядаються паралельно й постійно зіставляються між собою. Оскільки обидва твори перекладено з польської мови (щодо походження польського тексту пор. Michelini 2001: 228), їхні дані зіставляються з оригіналами (NAVKA// CHRZESCIAN-//ISKA.// Abo Kátechizmik// dla dźiątek.// Przez D. Jákubá Lede-//ſzmá. Theologá zebrániá// P. Jezułowego nápiá-//lny/ á teraz z Włoſkiego// ná Polſkie przeło-//żony.// W KRAKOWIE ir Krotki obyczay spo-//wiedźi: dla tych/ ktorzy// częſto vżywaią tego Sakrá-//mentu: z Włoſkiego ná// Polſkie przełożony.1) * У статті опубліковано частину результатів проєкту, підтриманого Державним фондом науки і навчання Литви («Складні речення з Катехізису Даукі 1595 р.», реєстраційний № 96-163/3G). 1 Використано фотокопію з колекції Юргіса Лебедиса, що зберігається в бібліотеці Вільнюського університету (пор. Palionis 1995: 7–8). 64 | A R T Ū R A S J U D Ž Ė N T I S, J Ū R A T Ė P A J Ė D I E N Ė У статті складним реченням називається речення, що має щонайменше два синтаксичні центри, виражені особовими або неособовими формами дієслова. Важливою розрізнювальною ознакою простих і складних речень є властиві лише останнім смислові й синтаксичні відношення між частинами. Саме їм у праці приділено основну увагу. Відповідно до усталеної в нашому мовознавстві традиції синтаксичну будову складних речень досліджують як вираження смислової структури. Зазвичай від вираження, безпосередньо доступного дослідникові, переходять до змісту. Цього порядку дотримано й у цій статті. У литовському мовознавстві розроблено досить послідовну методику дослідження складних речень2. З певними змінами її застосовано й для опису складносурядних речень Даукши. Основну увагу приділено найважливішому засобу вираження смислових і синтаксичних відношень у складному реченні — сполучним словам. Сполучним словом складного речення називають усі слова, що виконують сполучну функцію між його частинами: сполучники, відносні займенники або відносні прислівники. Разом із ними можуть уживатися інші сполучники, займенники, прислівники чи частки, які надають смисловому відношенню між частинами додаткових відтінків або уточнюють і увиразнюють його характер. Виділяють такі типи смислових відношень, виражених складносурядними реченнями: зіставні, протиставні, розділові, виключення, уточнювальні, причини, умови, допустові та приєднувальні. На відміну від Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje, відмовлено від окремого типу єднальних відношень (Ambrazas, red. 1994: 702–707). Дотримуємося думки, що принаймні в мові давніх писемних пам’яток немає достатніх підстав відокремлювати їх від зіставних відношень (пор. Ambrazas, red. 1994: 708–716). Тип складносурядних обґрунтувальних речень у Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje виокремлено переважно на підставі вживаних у них сполучних слів (пор. Ambrazas, red. 1994: 717–719). Такі речення виражають смислові відношення причини або умови між частинами, тому в цій статті їх відповідно й названо. Щоб уникнути термінологічної плутанини й точніше відобразити характер відношень між частинами, замість терміна «видільні» (Ambrazas, red. 1994: 720), уживаного в Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje, обрано термін «приєднувальні» (пор. Ambrazas, red. 1994: 696)3. У таких реченнях одна частина позначає додаткові обставини, пов’язані зі змістом іншої частини, або певну оцінку змісту першої частини, наприклад: Įjeiei ing iščia Mer-llgos švęčęusios Mótinos || tawós / o tū kaip ią išgėlei || ne išžibolomų garbėlp (Wfędelės w || żywot Pánienįkų naswiętęby || mátki twey / á tak iákos ią pod-llniolt ku niewymowney chwale) 1645 У статті також виокремлено тип складних уточнювальних відношень. У таких реченнях одна частина уточнює зміст іншої, пор.: 2 Основи методики аналізу складних речень викладено у статтях Вітаутаса Амбразаса (1972, 1977, 1982, 1986). 3 Apie pridurtinius sakinius žr. Balkevičius (1963: 331–333); Piročkinas (1964c: 99; 1964a: 109–112; 1964b: 158, 163–165); Ulvydas, red. (1976: 908). DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI [Prāmintas nūg Chri-//taūs/ ir išmānōs/ mōkiti-//nis/ tai yra/ kuris apfikrik-//ftjies/ tiki ing Diewą/ ir// darō prifākimus jo. (Jeft vcjén Chryftulow kto-//ry okrźćiwfy fie/ wierzy y w-//3nawa zakon jego.) 1014 Базу даних статті4 становлять 376 складносурядних речень, відібраних із двох творів Даукши — Katekizmo. Перші цифри, що супроводжують уривки складних речень у прикладах, позначають верхній номер сторінки видання 1995 року5, а наступна за ним менша цифра, набрана над рядком, — рядок, у якому міститься сполучне слово. У дужках подано польський оригінал усіх прикладів. Складносурядні речення розглядаються за групами, сформованими відповідно до сполучних слів. Наприкінці більші розділи підсумовуються кількома реченнями. 1. СПОЛУЧНІ СЛОВА ЗІ СПОЛУЧНИКОМ arba 1.1. Речення з arba Сполучником arba у досліджуваних творах поєднуються особові форми дієслів (a) або підрядні частини (b), наприклад: a) про що ж говорять/ або кому належать ці статті? 254–5 б) [може бути покладено] якщо [...] не потребує допомоги від Всемогутнього Бога свого, з твердою й міцною надією [...] абоякщо не покладає надії на Бога і зізнається у такому жалю ([moję tę dąc winien] Jefli w pracách [...] nie żądał//w[pomojen ia od Páná Bogāł] 3 pewną á niepochybną dufno-//ścią [...] ábo ierfli v-//padal 3 vmyflem/ y zbytnie fię// o to frālowat) 12220 Смислові відношення між частинами в усіх випадках розділові. В оригіналі цим реченням у трьох випадках відповідають складні речення зі сполучником abo (як у наведених прикладах), у двох випадках — прості речення: перехрестившись знаком хреста святого, рахую, що я в здоровому глузді; однак, коли хтось досягає розумного віку або доростає до зрілості, йому вже недостатньо самої віри 68, 726 4 У базі даних (і в прикладах цієї статті) графеми подано у спрощеній формі, прийнятій у транслітерованій версії наукового видання (Mikalojus Daukšos 1595 metų Katekizmas. Підготували Vida Jakštienė і Jonas Palionis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995), тобто літеру į з крапкою та три варіанти позначення 3, ʒ, ȝ (без ȝ), але з відновленням за оригіналом готичних літер і позначення носових голосних за допомогою рисок: ą, ę, į, ų. Подібні зміни застосовано й до польських речень із катехізису Ледесми: відновлено готичні літери та позначення рисками ą, ę, але залишено прийняте в науковому виданні подвійне позначення ʒ, ȝ (пор. Palionis 1995: 34–36). 5 Вони відповідали б сторінці Dauksos Катехізису видання 1595 року, якби в ньому була нумерація сторінок. 66 | ARTŪRAS JUDŽĖNTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Частка лише у реченні 16211 більше пов’язана з дієсловом, ніж зі сполучником, пор.: За таке велике добродійство можна було б вважати, якби Ти, о Господи, Величносте, хоч раз подумав про грішну людину або принаймні згадав про неї (Za wielkiebtl to dobrodzieyftwo mogło być// poczytano/ kiedyby ty Panie// maieftatu/ raz jedno o grzebny// człowieku pomyślił/ abo tylko// kiedy náni wspomniał) 16211 1.2. Речення зі сполучником або ж У кількох випадках зі сполучником arba вживається частка vėl. У таких реченнях також виражаються розділові відношення між частинами. Постпозиційна частка надає реченням відтінку зіставних відношень, пор.: Може молитися Богові, щоб через наші вчинки та діла наші ближні здобули спасіння душ: або ж може молитися за ближніх, щоб вони дали Богові Отцеві належну хвалу 668 [Вони, вірні, вельми засмучені] Бо не був терплячим у протилежних напастях, або ж якщо не мав терпіння в стражданнях, або знемагав ([Нехай це не буде вкарбовано в пам’яті] Він не був терплячим у протилежних випадках або не мав терпіння в стражданнях) 1251 Для сучасної літературної мови таке вживання частки vėl не властиве. В останньому прикладі частку, як і в оригіналі, вжито на третьому місці частини. Першого речення в оригіналі немає. 1.3. Речення з або… або Повторюваним сполучником або… або поєднуються особові форми дієслів (a) або інфінітиви (b): a) тяжкі гріхи, які кожен чинить, за які або втрачаємо вічну славу, або справедливо зазнаємо покарання у цьому світі (гріха великого, за який або втрачаєш вічну славу, або несеш покарання на цьому світі) 9311, 12 b) Якщо батько твій наказав би тобі сказати неправду, або вчинити якийсь гріх, або зробити щось лихе, чи повинен ти його слухати? (А якби тобі батько твій наказав таку неправду сказати або вчинити якийсь гріх: чи повинен ти його слухати?) 8120, 21 Відношення між частинами розділові. У другому з наведених прикладів повторюваний сполучник відповідає одиничному сполучникові в оригіналі. 1.4. Реченнями зі сполучними словами, основу яких становить сполучник arba, виражаються розділові відношення між частинами. Для сучасної літературної мови незвичне вживання частки vėl зі сполучником arba, особливо на третьому місці частини. Частка надає реченням смислового відтінку зіставлення. Daukšos Katekizmo sudėtiniai sakiniai 67 ТАБЛИЦЯ 1. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКОВИХ СЛІВ ІЗ СПОЛУЧНИКОМ arba У DK Сполучникові слова K TB Усього arba 3 2 5 arba vėl 1 1 2 arba... arba 2 2 Усього 6 3 9 2. СПОЛУЧНИКОВІ СЛОВА ЗІ СПОЛУЧНИКОМ bat 2.1. Речення з bat Сполучник bat і в Kathechisme, і в Trumpame Bude найчастіше пов’язує частини складного речення одним сполучником (у трьох чвертях усіх розглянутих випадків), наприклад: kiekviename// Sakramentę dū́tįs/ mú-//mus malóne Diewo/ drin’// kokio įpacžio dáikto. Bat’// reikia iūs wertái priimt. (w každym Sákramen-//čie bywa nam dawaná tá[k]á// dla iakiey obobliwey rzeczy: ále// ie treba godnie przyjąć.) 959 Сполучником bat поєднуються однорідні особові форми дієслів (a), інфінітиви (b), підрядні частини складних речень (c): а) Звичайний гріх що чинить? Мо. Не позбавляє Божої ласки й не заслуговує на пекло: але робить людину байдужою до любові (M. A grzech powsedni co czyni?// V. Nie traci łaski Bożey/ ani // zafługuie piekła:// ale cżyni cżło-//wieką oziębłego w miłości) 939 б) Бо інакше й не можна було б жити й бажати йому добра, але бажати йому зла (Boby ináczéy nie było żyćyć// mu dobrego/ ále żyćyć mu zte-//go) 7110 в) Треба молитися [...], щоб ми не померли в гріху, але щоб нам дав допомогу й визволив. 5714 Реченнями з цим сполучником найчастіше виражаються ПРОТИСТАВНІ смислові відношення (пор. наведені приклади). У деяких випадках у них виразне ЗІСТАВЛЕННЯ, наприклад: М. А в потребі чого? Мо. Щоб Бог оберігав і зміцнював нашу слабку силу, не даючи впасти в спокуси: але щоб дав нам допомогу (M. A w boftey co?// V. Aby nam niedopuścił wpaść// w pokusy: ále aby nam dał po-//moc) 559 Іноді реченнями з bat виражаються близькі до протиставлення відношення ДОПУСТУ, наприклад: 68 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ [...] хіба є багато// Марій?// Мо. Ні, багато — тільки одна// яка є на небі: bāt ią nė// називаємо одним ім’ям ([...] або, можливо, не одна Марія на небі.// В. Однак лише одна// яка є на небі: але її не-// називають одним ім’ям) 6015 На смислові відношення в цьому реченні впливає лексичне протиставлення тільки одна: не одним. Залежно від лексичного складу та граматичної будови складників у деяких реченнях із bat виразно виявляються смислові відношення ВИКЛЮЧЕННЯ, наприклад: М. Які чесноти мусимо плекати, щоб могли виконати заповіді?// Мо. Є чимало, bat’ найбільші серед інших (М. Яких ліків маємо вживати, щоб дотримуватися заповідей?// В. Є немало, але ці п’ять — серед інших.) 858 Характер смислових відношень, виражених у цьому реченні, визначає протиставлення немало: п’ять, прикметник найвищого ступеня з конструкцією з прийменником серед. В оригіналі відповідників не мають 3 речення зі сполучником bat. В інших випадках сполучнику bat зазвичай відповідає польське ale; лише в одному випадку в оригіналі вжито частку tylko: Зваби, спокуси, блиск оман:Bat правдиво для того лише на словах, а не насправді. (Дотик, смак і зір оманливі, лише слух міцно нас переконує.) 1761 2.2. Речення з bat dabar Частка dabar приєднана до сполучника bat в одному реченні з Trumpo Budo. Вона підсилює й увиразнює ПРОТИСТАВЛЕННЯ змісту складників, пор.: [Ті найпалкіші] Хоч і мав добрі здібності// не покладався на власні старання/ але тепер не прагнув їхніх почестей ([Нехай же розповість] Адже й пильної сторожі не// мав над власними думками/ але щедозволяв їм бігати) 1277 2.3. Речення з bat gandžiaus Речення з цим сполучним словом виражають ПРОТИСТАВЛЕННЯ частин. Прислівник вищого ступеня, вжитий зі сполучником, не змінює, а лише підсилює смислові відношення між частинами, пор.: Nēnóriu mirtįs nufsi-//dėiisio/ bat gądžėus/ idanų// [ugrįfų] ir būtų giwas. (Niechcę// śmierci grzefnego/ але радше// щоб він навернувся й був живий.) 1382 дар-//би мої: а як не відвернутися// і не вчинити мерзоти/ bat gądžėus/ таке проти тебе? (prāwy moje: o ią-//ko niegodne/ nieprzyftoyne// але справдіпроти тебе?) 18810 Сполучному слову двох речень bat gandžiaus відповідає оригінальне ale raczej. такої самої будови. В оригіналі останнього речення вжито інше сполучне слово, яке ще виразніше підкреслює протиставні смислові відношення між частинами. DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 69 2.4. Речення з bat labiaus Вжитий зі сполучником bat прислівник вищого ступеня labiaus, подібно до gandžiaus, підсилює виражені в реченнях відношення ПРОТИСТАВЛЕННЯ між частинами, пор.: tūri dùtis// kaltas [...] Jog nė padarė to pat-//ligėjimo patáįfimė giwą-//tos lawós [...] bat labiaus iog vỹli-//kos tamėjęg vyįselfimė// ir// nodbojmęl kuri turėjo iš// pradžios (ma fįę dać winien [...] įį nie vįcynit tevį// pilnośi w poprawiė żywotá// tego [...] але справді// із завзятості// у тій самій упертості й недбалості// (які мав від початку) 1216 Господи// ти не відвертаєшся від загиблих// bat labiaus їх кличеш/ і// притягуєш до себе. (Panie ty nie odpa-//dzaś grzebnych/ але справді їх// закликаєш і притягуєш до себе.) 1508 В обох випадках відповідник в оригіналі той самий — сполучне слово y owszem. Варто звернути увагу на те, що сполучнику bat у цих випадках відповідає польська сполучна частка y. 2.5. Речення з bat greičiaus У реченні, де з сполучником bat вжито прислівник вищого ступеня greičiaus, як і в реченнях зі сполучними словами bat gandžiaus ir bat labiaus, виражено виразні ПРОТИСТАВНІ взаємини між частинами: [Те пасфілакай] Що й не дбав, аби// приборкував усі свої// чуттєві бажання [...] bat greičėus ішов своїм шляхом. ([Niechay fie [powiada] Jź [ie nie fatarát áby mar-//twiał šawfe [woie namietno-//[ści [...] ále rychley наслідував її й // майже в усьому виконував.) 12721–22 Структура сполучних слів оригіналу й перекладу збігається. 2.6. Речення з bat vienokig Це сполучне слово вжито в реченні з Trumpo Budo, яким виражено ПРОТИСТАВЛЕННЯ змісту частин із відтінком ДОПУСТОВОСТІ, пор.: провини мої// з різних причин численні// якими Твою Величність// образив: bat vienokig при-//гадай, однак, і велике// милосердя Твоє (різні мої// гріхи, якими Твою// Величність образив. але однак// водночас згадай про велике ми-//лосердя Твоє) 14918 Сполучне слово перекладу відповідає оригіналу. 2.7. Речення з bat nei... nei Цим сполучним словом в одному складному реченні Trumpo Budo поєднано три інфінітиви: якого ані в незнанні, ані за ім’ям називати не годиться, анізгадувати, ні називати(кого грішним називати не годиться, але йприкликати, // анізгадувати) 1345–6 70 | ARTŪRAS JUDŽĖNTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Смислові відношення між частинами — зіставні. Переклад дослівно відповідає оригіналу. 2.8. Речення зі сполучними словами, основу яких становить сполучник bat, передусім виражають ПРОТИСТАВНІ, рідше — інші смислові відношення. Переклад лише зрідка відхиляється від оригіналу — зазвичай сполучнику bat відповідає польське ale; складеним сполучним словам дослівно відповідають складені слова оригіналу. Порівнюючи відповідні складні речення Kathechismo і Trumpo Budo, бачимо, що в останньому творі вживаються сполучні слова різноманітнішої будови, понад третина з них — складені. Крім того, у Trumpame Bude сполучні слова складних речень у деяких випадках відрізняються від оригіналу: bat відповідає tylko; bat labiau(s) (навіть двічі) — y ow(s)zem; bat gandžiaus – ale y ow(s)zem. Вживання прислівників вищого ступеня зі сполучником bat не завжди залежить від оригіналу: сполуку оригіналу y ow(s)zem перекладено досить вільно. Прислівники підсилюють, увиразнюють протиставні відношення між частинами. ТАБЛИЦЯ 2. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНИХ СЛІВ ЗІ СПОЛУЧНИКОМ bat У DK Сполучні слова K TB Разом bat 15 10 25 bat dabar 1 1 bat gandžiaus 1 2 3 bat labiaus 2 2 bat greičiaus 1 1 bat vienokig 1 1 bat nei… nei 1 1 Разом 16 18 34 3. СКЛАДНОСУРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ ЗІ СПОЛУЧНИКОМ ir 3.1. Речення зі сполучником ir Сполучник ir найчастіше поєднує частини складного речення по одній як у Kathechisme, так і в Trumpame Bude, наприклад: tënai bwietė[i]i regill wéida Diewo/ kur yra té-/|wikbęćia mūńń/ ir nùg téná|| rodźés didélne gãlibe ioll Maieltôto. (tám Swięći widzą obli-lćće Bożej gdzie ielt Oyćyzńá|| nábá| y gdzie fią|| więcej okázu-/|lie możność maieftatu jego.) 5020 DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI 71 Взаємні зв’язки між частинами цих речень посилює повторюваний у другій частині (як і в оригіналі) спільний для обох частин додаток, наприклад: Па-//думки в міцні ру-//ки Твоєї святої// любові [...] тіло й душу мо-//ю [...] щоб Ти благословив їх // і обернув їх на Свою честь і// славу. (Porucjam w mocne ręce/ I twey naświętƀey// miłośći [...] ciałło y dufę mo-//ię [...] abyś// im błogoſławić/ á one ku cźći y// chwale fwey obracać raczył.) 1816 Якщо суб’єкт другої частини збігається з додатком першої, у Дауґші він в одних випадках, як і в сучасній мові, опускається (a), а в інших — повторюється (b): a) Tawę meldžiu ir iš-//pažįstu/padėk man ir baffiu// išganitas/ pałfįprink ma-//nė ir bufsia apgintas (Ciebie proſę y// wzywam// wf pomóż mią á będę zbawion// wkręp mią/ á będę obronion) 1361, 3 b) Akis wilfų mieleſes Wie-//fpatię/ tawimp turi [á-//wa paduxi/ ir tu dūfi jie-//mus pėna iu/ metū priva-//łomu. (O Cſyń wybytkich miły/ Pá-//nie/ w tobie mają [we vfa-//nie/ á ty im dawał żywność ich// cźalu przyſłonego.) 1828 Переклад у подібних випадках може дещо відрізнятися від оригіналу, пор.: átmenu qnti dides// miętaƀirdiltes tawo/ ir toi// pati yra/ kuri man’ dūft// drąſibę/ idānt tawęłp priei-//cźę/ kokias nor’ būdamas. (pomnię ná wielkie mi-//łosiędźie twoie/ // á toć ieſt ono// ktore mi dawa śmiałość/ ábym// ku tobie// przyſtapil/ iákiemjekol-//wiek ieſt.) 14920 Зазвичай частини аналізованих речень пов’язані зіставними відношеннями (як у наведених прикладах). Іноді реченнями зі сполучником ir виражаються протиставні (a), причинові (b), умовні (c) або допустові (d) смислові відношення, пор.: a) pawizėk qnti manęs nul-//lidéusio žádinącźio ƀwęto// wardo tawo: ir nē weikék// anti piktūmo māno/ idānt// turētumbei vžmirſti geri-//bes tawo. (weyźry ná mie niedznego grze-//fnika wzywiącego imienia// twego: á nie ręci tak patrzyç/ ná źłość moie/ abys miat zą-//pomnieć twey dobroci.) 14012 b) Tu man tai dawēi/ ir// tawai tai malónei nē ma-//niemụs/ kokiēmụs nūpel-//nāmụs/ arba gimditoiu// many priraƀinėiu (Tyś// mi to dał/ y twoiey to łacę/ nie// moim żadnym// zaſługom ábo// rodzicow moich przyſługuie) 18519 c) Padūk man// patis ławę/ ir pakāks man’// bito. (Poday mi fam fie-//bie/ á doſyć mi ná tym.) 1562 d) Tawęłp ēidawo aklēii // tawęłp kurtinēi/ tawęłp// paralizūimi vžmūſtiēii [...] ir// newienām’ nē įžibótēis (Do ciebie prycho-//dźili ślepi do ciebie głuƀy/ do// ciebie Páraliżem zárążeni [...] á żadnemus’ lįę// niewymowit.) 1535 У тих випадках, коли зі сполучником ir уживаються займенники tas/ta/tai, між частинами складного речення наявні ПРИЄДНУВАЛЬНІ відношення: у другій частині повідомляються додаткові відомості про зміст першої частини або дається оцінка цього змісту. Таких речень Katechchisme 72 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ і Trumpame Bude виявлено три — із займенниковою формою жіночого роду (a) та формою середнього роду (b), наприклад: a) ми вільні від гріха первородного, який маємо як спадок від перших батьків наших: і той гріх з усіма іншими прощається нам під час хрещення (ję wfyłcy rodžimy w// grzechu pierworodnym/ || ktory// mamy zá dźiedźictwo z pier-//wbych rodzicow nábych: A ten// grzech ze wſzytkimi innymi/ by-//wa na krácie odpuſczony) 96₃ b) щоб я став із тобою одним духом, і це через таке внутрішнє єднання та розпалення палкої любові. (abych fię// stał z tobą jednym duchem/ á// to przez takkę wnętrznego źię-//dnoczenia/ y// rolfpynienie palá-//licej miłości.) 160₂₁ В оригіналі зовсім немає 18 складних речень зі сполучником ir — Kathechisme (13) і Trumpame Bude (5). В інших 23 випадках (17 у Kathechisme і 6 у Trumpame Bude) в оригіналі відповідника не має один із дієслів, наприклад: небесні стовпи тремтять і здригаються перед Твоїм обличчям (filary niebieſkie// drżą przed oblicznością two-//ią) 148₁₃ У двох випадках у Kathechisme підрядне речення оригіналу перекладено сурядним: Такому досить того, kad nori ir valią turi jį priimti, jei daro tai, kas pridera daryti (Tedy dość ná tym/ że ma// chęć y wolą przyiąć ie/ gdy to// czyni/ co ieft winien czynić.) 42₅ М. Хто ж це зробив?// В. Сам Господь наш Ісус Христос, і Сам Він нас навчив. (M. A kto gi wcźynił?// V. Pan náſz Jezus Chryſtus// ktory go nas náuczyć raczył.) 48₇ У чотирьох випадках у Trumpame Bude литовським сполучниковим реченням відповідають польські безсполучникові речення, наприклад: не відходь звідси, Ісусе, зглянься, залишся зі мною (nie ráči odchodzić// naſtądby Jezu/ ráči zemną zo-//ſtać) 169₈ В одному випадку членом складного речення перекладено прийменникову конструкцію оригіналу: розмірковую про свої гріхи [...] шкодуючи за них і маючи намір виправитися (rozmyślam grzechy// swoje [...] żałuiąc zá nie/ z vmy-//ſłem polepienia) 68₁₅ Загалом в оригіналі не мають відповідників 33 (36%) литовські складні сурядні речення зі сполучним словом ir у Kathechisme та 15 (14%) у Trumpo Budo. Із решти 148 речень сполучнику ir в оригіналі найчастіше відповідає y (пор. наведені вище речення, наприклад, 50₂₀). У цілих 44 випадках (13 із 56 у Kathechisme і 31 із 92 у Trumpame Bude), тобто у 29% усіх прикладів, сполучнику ir в оригіналі відповідає сполучник a. Польські речення зі сполучником a виражають не лише ПРОТИСТАВНІ, УМОВНІ, ДОПУСТОВІ відношення (пор. наведені вище речення), а й зіставні відношення, наприклад: DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 73 присягати належить щодо речі істинної, яка не була б фальшивою, і щодо доброї та істинної сутності бути певним (присяга має стосуватися речі правдивої, яка не була б фальшивою, і про яку людина була б цілковито певна) 7812 У двох випадках сполучнику ir, що поєднує заперечні дієслова, в оригіналі відповідає сполучник ani (між заперечним і стверджувальним дієсловами), наприклад: М. Як сповнимо сьоме, яке забороняє красти?// Уч. Не беручи і не привласнюючи чужого (М. Як дотримаємо сьомої заповіді?// Уч. Не беручи й не привласнюючи чужого) 864 3.2. Речення зі ir dabar Сполучне слово ir dabar Дауґша вживає подібно до парного сполучника не лише … а й у сучасній литовській мові. Прислівник dabar надає відношенню між частинами відтінку ПРОТИСТАВЛЕННЯ, пор.:“},{ [може статися] що не любив Бога свого [...] як належало: ir dabar і навіть ту любов над міру спрямовував до створіння й марнот цього світу ([може статися, що] не любив Пана Бога свого [...] як належало: y owfem tą// любов понад міру обертав до створіння й марнот цього світу) 1223 у тій самій байдужості й недбалості, яку мав від початку, ir dabar до того знову повертається. (перебував у тій самій байдужості й недбалості, яку мав спочатку: до неї знову повертався.) 1219 В обох випадках перекладач відійшов від оригіналу: у першому реченні збережено структуру польського сполучного слова, але змінено синтаксичні зв’язки між частинами речення, а в другому не дотримано ні сполучного слова, ні структури всього речення. 3.3. Речення з ir vėl Частка vėl надає реченню відтінку ПРОТИСТАВНИХ відношень — речення зі сполучним словом ir vėl виражають подібні смислові відношення між частинами, що й речення з ir dabar. Частка в частині речення займає другу (а) або третю (б) позицію: а) корисні й добрі, щоб через них Господь Бог дав здоров’я і земні блага світові: і щещоб ми прийшли до пізнання наших гріхів і до покаяння. (щоб завдяки цьому Пан Бог дав нам здоров’я і земні блага, і щоб ми прийшли до пізнання гріхів і до покаяння.) 733 б) [Це треба гірко оплакувати] Бо не був терплячим у протилежних випадках [...] і що щене пізнав їх як дані з його рук ([Нехай же себе звинувачує] Бо не був терплячим у протилежних випадках [...] і також не визнав, що вони дані з його рук) 1255 [Та недбалість їхня полягала в тому,] що їх не навчали, не карали, не доглядали належним чином, як було потрібно, ir iog wel а також не мали тієї турботи й піклування про них, які мали б бути. ([Нехай же буде сказано,] що їх не навчали, не карали, не доглядали належним чином, як було потрібно, і що не мали тієї турботи й піклування про них, які мали б бути.) 1301 74 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Ужите відразу після сполучника ir, однак синтаксично пов’язане не зі сполучником, а з іншими словами (прислівником або дієсловом), слово vėl не виконує ролі сполучника між частинами й не входить до складу сполучного слова, пор.: хай допоможуть наші свідчення й охоплять славу та хвалу Божу, і ще частіше згадуватимемо страждання й смерть Господа нашого Ісуса Христа. (нехай законна підстава наша обертається на честь і славу Божу.) 18створив із нічого і знову може обернути всі речі на ніщо. (усе з нічого створив і знову в ніщо обернути всі речі.) 2919 Так само сполучного слова з ir не утворюють слова vėl і atpenč, синтаксично пов’язані з дієсловом, пор.: І скільки разів я бачив і велику Твою доброту, вирваний був із жахливої безодні проклятих гріхів:і щеале так багато разів сам, бідолаха, знову кидався у ту погибель. (І як часто завдяки Твоїй великій доброті я був вирваний із пащі й потворного безчесного гріха:атак само часто я, нужденний, сам падав у цю безодню.) 14415–16 3.4. Речення з ir drauge Прислівник drauge надає відношенням між частинами відтінку ПРОТИСТАВЛЕННЯ, пор.: M. Що таке Меса?// Mo. Є спомин і справжнє пригадування життя, страждань і смерті Господа нашого Ісуса Христа: і водночас це жертва, під час якої приносять у жертву того самого Христа Господа (M. A coź ieft Mßa?// V. Jeft pąmiątká y obchod// prawdźiwy/ żywota/ męki y// śmierci Pána náßego Jezuła// Chryftuła: y zárazem ieft ofiá-//rá/ w ktorey ofiárują tegoź// Chryftuła Pána) 9914 3.5. Речення з ir labiaus Прислівник labiaus, подібно до слів dabar, vėl, надає відношенням між частинами характеру ПРОТИСТАВЛЕННЯ, наприклад: не злякавшись, що та нещасна жінка [...] наблизилася [...] і тим більше її па-//ласкаво й підбадьорливо кажучи (щоб не розгнівалася, коли він її) нещасну неві-//сту [...] наблизився [...] й ovßemęsїї втішив і під-//твердив, мовлячи) 1525 В оригіналі ir labiaus в обох випадках відповідає сполучне слово y owszem(es). 3.6. Речення зі ir todrin(ag) Складнопідрядними реченнями зі сполучним словом і тому(то) виражаються семантичні відношення ПРИЧИНИ, наприклад: Це є причиною і головою інших гріхів, ітому їх називають головними (Ktore są przyczyną y głową in-//nych grzechow/ á przeṭoź ie tęź// głownymi zowią) 9114–15 DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 75 Відповідники розглянутих речень в оригіналі досить різноманітні: у двох випадках речення зі сполучним словом а dlatego (а), в інших двох випадках — а przeto (ж) (див. процитоване речення 9114–15), а в одному випадку — dlatego (б): a) M. Як зберегтися від нечистоти? Mo. Не бажаючи чужих жінок і жодної іншої розпусти: ir todriñ додавши пильність і остерігаючись інших спокус (M. Jako žachowamy dźie-// wigę?// V. Nie żądając cudzej żony // áni żadney inney nie wśćiwo-//śći: á dla tego dobrze ieft [trzęs]// ocju/ y wárować ię innych// przypadkow) 8714 b) що він убогий, бо не має чим віддати, тому й todrin tabái fetoéś (žtąd pochodźij/ iż// nie máią z czego/by// ligę win-//ni dáć mieli/ dla tego вони аж надмірно гніваються.) 1161–2 Слід звернути увагу, що в усіх випадках, крім останнього, основу сполучних слів оригіналу становить сполучник а, а не і. 3.7. Речення зі і через те Сполучне слово і через те, так само як і тому, Daukša вжив у реченні, що виражає відношення ПРИЧИНИ, пор.: таким не годиться наслідувати свою вдачу: як змінити чорноту мурина, і через// те ми, батьки, закликаємо, щоб дітей своїх до такого навчання [...] приводили (nie mniey// im trudno zwycžay fwoły// njižli Murzynowi czar-//ność [wq odmienić. A// przeto mite rodzice nápo// minamy/ aby dzieci [we]l do takowego ćwiczenia [...] wiedli) 71–2 3.8. Речення з і так Сполучник ir із прислівником taip утворює сполучне слово в реченнях ПРИЧИНИ, наприклад: nė at-//mainėi būdo/ nei weikato/ ku-//ri tureiei gnt žemės [...]: ir taip tikill iog ir ny wadinėii daguiel// būdamas tūs/ kuriūs ánū// metu wadinėii. (не наважся ані змінити звичай/ ані звичаї/ які мав на землі [...]: а tak wierzę що й тепер зволив прикликати з неба тих, кого тоді прикликав.) 1511 У тих випадках, коли реченням зі сполучником ir виражаються приєднувальні відношення, прислівник не входить до складу сполучного слова (див. 3.1.). 3.9. Речення з ir… bei vėl Парним сполучником ir… bei vėl поєднуються дієслова, які в Katechisme виступають однорідними присудками: [Нудеме ата́лфіна] далі́ лю́-дини вжо́вбуся [...] і ну-//пехо кончію фіо/ амжіо/ бей// вел [кіріа кела̨ нудемелп// маріначіофі. ([гріх повсякденний] чинить чолові-//ка холодного [...] і заслуговує на кару// дочасну/ і готує дорогу// до гріха смертельного.) 934–6 Смислові відношення між поєднаними частинами речення — ЗІСТАВНІ. Bei у другій частині парного сполучника вживається як і синонім, найімовірніше, з міркувань стилю. У такій самій 76 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ У позиції, як і в інших випадках у Даукші, уживається сполучник ir (пор. 1820 і 737, речення зі сполучником ir та приклади з ir... ir). Сполучному слову ir... bei знову відповідає парний сполучник оригіналу y... y. Смислові відношення між частинами в оригіналі також зіставні. 3.10. Речення зі сполучником ir… ir Реченнями з повторюваним сполучником ir… ir виражаються ЗІСТАВНІ відношення. Цим сполучником поєднуються однорідні особові дієслова (a), інфінітиви (b) і підрядні частини (c), наприклад: a) vžmuša/ ir nu-llmarina dūfį/ ir daro tái// iog átima lveikátą/ ir gi-llwátą ios (žábija dubęl y čynil šell ona tráći šywot lwoy)9212, 13 b) pridė-llra lėrget’ akis/ ir wągfti// kitų priepūtų/ drin’ aplau-llgoiimo birdės: ir tėkėt’ mat-ll dúmp (dobrze ieft ltrzędsll ocju/ y wiarować fię innychll przypadkow/ dla vstrzęsienia// lercá: y viékać fię do modli-lltwy)8715, 17 c) належить іще більше Господа Христа Спасителя свого наслідувати вчинками: від якого й ім’я маєте, і який зволив явити вам таку велику ласку.)156 В останньому випадку першу частину сполучника вжито після прийменникової конструкції з відносним займенником (як і в оригіналі). Із семи речень зі сполучником ir… ir два не мають відповідника в оригіналі: M. Kodrin wadini// świętą// Mo. [...] jog wel amžinái// weli// ir waldžioię/ ir tái-llło Dwałlia świętaia. 40, bitie wilfi Diewoll atližada// ir prilłoia wętnópl// ir vž Wießpaty fau ápłūri. 777, 8 У двох випадках ir… ir відповідає парний сполучник y… y (156 і 8715, 17; див. вище). Ще у двох випадках в оригіналі вжито одиничний сполучник y, наприклад: dawéi idąnt// nufsidėiueis nalrais ma-llnais palitėčtie tawė/ ir pri-llimczie/ ir walgiczie. (dozwoliłeś abych// ię ciebie grzębnymi mymi vfty// dotykał/ przyimował w ię yll pożywał.) 17111, 12 В одному випадку ir… ir відповідає оригінальне a… y: Dūna mūłłu wilfu dienų// dūd’ mumus fią dieną.// Jr attáid’ mūmus mūł-llu kaltės [...] Jr nė wėd’ mūłłu ing pa-llgindima. (Chleb nás powsedni dayll nam dźisia.// A odpuść nam naše winy [...] Y nie wodź nas na poku-llfęnie.) 465, 9 3.11. Після розгляду складних речень зі сполучними словами, основу яких становить сполучник ir, слід звернути увагу на такі їхні особливості: Сполучником ir Даукша перекладав не лише сполучник оригіналу y, а й досить часто a, ужитий у реченнях, що виражають зіставні, протиставні, причинні та умовні відношення. Такий переклад, найімовірніше, відображає відмінності у вживанні сполучників у литовській і польській мовах того часу. DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI 77 У реченнях Даукши з одиничним сполучним словом ir, як і в сучасній мові, зазвичай виражаються зіставні відношення між частинами; протиставні, допустові, причинні, умовні чи приєднувальні відношення вони виражають значно рідше. За допомогою складених сполучних слів перекладач прагнув точніше передати будову сполучних слів оригіналу та смислові відношення між частинами: причинні відношення виражаються реченнями зі сполучними словами ir todin(ag), ir dėl to (поодинокий випадок), ir teip (поодинокий випадок); протиставні відношення — реченнями зі сполучними словами ir dabar, ir labiaus (поодинокий випадок), ir drauge, ir vėl. Різноманітність складених сполучних слів у перекладах Даукши свідчить про те, що їхнє вживання ще не усталилося. Хоча складені сполучні слова вживаються порівняно рідко (у 11 разів рідше, ніж одиничне ir) і залежать від оригіналу, вони все ж відображають тенденцію виражати відтінки смислових відношень за допомогою спеціалізованих сполучників. Вживання сполучних слів зі сполучником ir у Katechisme і Trumpame Bude незначно відрізняється. ТАБЛИЦЯ 3. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНИХ СЛІВ ЗІ СПОЛУЧНИКОМ ir У DK Сполучні слова | K | TB | Усього ir | 91 | 108 | 193 ir dabar | 2 | 2 ir vėl | 1 | 2 | 3 ir drauge | 1 | 1 ir labiaus | 2 | 2 ir tod rin(ag) | 2 | 3 | 5 ir dėl to | 1 | 1 ir teip | 1 | 1 ir… bei vėl | 1 | 1 і… і | 6 | 1 | 7 Усього | 113 | 119 | 232 4. СПОЛУЧНІ СЛОВА ЗІ СПОЛУЧНИКОМ nei 4.1. Речення з nei Сполучник nei зазвичай уживається після заперечного і перед стверджувальним компонентом складного речення, наприклад: 78 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJEDIENĖ настанови й натхнення твого до добра часто не слухав і не наслідував. (nápo-//miná y natchnienie twego ku do-//bremu čęſtokroć nie ſuchał/ // áni náśladował.)1878 Лише в одному випадку він поєднує дві заперечні форми дієслова: Як виконаємо заповідь, яка забороняє красти? [...] не завдаючи шкоди нікому в його майні [...] і жодною причиною не підбурюючи нікого завдати шкоди іншому. (Jako záchowamy śiodme? // [...] áni czyniąc βkody ła-//dnemu w rzeczách iego [...] áni żadną// przyczyną nikogo nie podwo-//dząc do βkody drugiego.)8610 У реченнях зі сполучним словом nei в усіх випадках виражено ЗІСТАВНІ відношення між компонентами, пор.: [Нехай також поскаржиться] якщо [...] не визнав, що це дано йому з рук Божих на його добро, і не подякував за це. ([Niechay ſię też vſkarża já-//łonnie] ie-//lli tę [...] ich nie po-//znał być z rąk iego dáne ku fwe-//mu lepβemu/ áni mu dſięko-//wał zá nie)1257 В оригіналі сполучному слову nei у восьми випадках відповідає одиничний сполучник ani (наприклад, у процитованому 1878 реченні), ужитий після заперечного і перед стверджувальним компонентами. У двох випадках (у раніше процитованих реченнях 8610 та 8514) в оригіналі вжито повторюваний сполучник ani... ani: Яких ліків маємо вживати, щоб дотримуватися цієї заповіді? [...] не читати розпусних книг, не говорити непристойних слів і не співати непристойних пісень. (M. Jakiego lekarstwa żywać// mamy/ ku zachowaniu tego// przykazánia?// [...] nie czytać ksiąg wβelecz-//nych/ áni moowič ſłow/ áni// śpiewać pieśni nieuczciwych)8514 8610 У реченні сполучника ani… ani перша частина вжита зі стверджувальним, а друга — із заперечним дієсловом, тоді як у 8514 реченні обидві його частини вжито зі стверджувальними компонентами. Одному литовському реченню зі сполучним словом nei в оригіналі відповідає безсполучникове речення: Як виконаємо восьму заповідь, яка забороняє лжесвідчити? [...] не обмовляючи ближнього й не кажучи неправди. (Jákos záchowamy ofme?// [...] nie połądájąć bliźniego/ nie// mowiąc nieprawdy)875 4.2. Речення з nei vēl Речення зі сполучним словом nei vēl зазвичай виражають зіставні відношення між частинами, наприклад: М. Як виконаємо десяту заповідь?// В. Не бажаючи майна чи будь-якої речі ближнього, не чинячи непристойно й не заздрячи його добру.)883 DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 79 У кількох випадках виразні ПРОТИСТАВНІ відношення між частинами залежать від лексичного складу частин, пор.: Diewiltei kaip // Diewas/ niekad’ negatėio// mirt/ nei wel kęft. 3420 М. Що мають робити добрі батьки зі своїми синами? Мо. Ви повинні добре виховувати їх, навчати їх страху Божого, не давати їм марнувати навчання й не дозволяти їм лінуватися (M. Což maįą cžyníč dobry oy-//cow ie ȝ łyny fwemi?// V. Maįą, ie včyȝy/ yʃpráwo-//wáč: ani nábyti karȝą/ áni ná-//ȝbyt rołpłebéłąic) 836 Постпозиційна частка vėl лише підсилює ЗІСТАВНІ або ПРОТИСТАВНІ відношення між частинами, але не змінює їхнього характеру. Сполучне слово nei vėl співвідноситься із запереченням у першій частині речення й відповідає повторюваному сполучнику nei … nei, не вживаному в складних реченнях Дауґші (пор. ani … ani в оригіналі). В оригіналі немає одного литовського речення з цим сполучним словом (3420). Іншим литовським реченням відповідають речення оригіналу з одиничним сполучником ani (883), повторюваним ani … ani (836) і лише в одному випадку — речення з ani teȝ: nė prieiol// top Sakramentop/lu tokiu// prisigatavimu/ nei wel// padarė tokio pafirgebenimo// pérninkėiime sietos fa-//wós/ kaip būwo/ kátas. (nie przybedł do// tego Sákramentu ȝ taką przy-//prawą/ áni teȝ včynit takiey// pilność w rozbierániu fumne-//nia fwoiego/ jako był powinien.) 1203 4.3. Аналіз складних речень зі сполучними словами, основу яких становить сполучник nei, виявляє підсилювальну роль частки vėl та певні відмінності між розглянутими творами: відповідні речення з Katechismo Дауґша перекладав вільніше — повторювані сполучники оригіналу перекладаються одиничними, а литовська постпозиційна частка не має відповідника в оригіналі. ТАБЛИЦЯ 4. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИХ СЛІВ ІЗ СПОЛУЧНИКОМ nei У DK Сполучні слова K TB Усього nei 5 6 11 nei vėl 3 1 4 Усього 8 7 15 5. ЄДНАЛЬНІ СЛОВА З СПОЛУЧНИКОМ o 5.1. Речення з o Складними реченнями з одиничним сполучником o найчастіше виражаються ЗІСТАВНІ відношення між частинами, наприклад: 80 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ митех// Господа Бога всім сер-//цем люби/ а ближнього як са-//мого себе (люби Господа// Бога понад усе/ а ближньо-//го як самого себе) 8811 Вживання зіставних речень зі сполучником o у розглянутих творах не збігається із сучасним: Дауґша обирав їх і в тих випадках, коли тепер прийнято вживати речення зі сполучником ir (пор. Ambrazas, ред. 1994: 568, 702), наприклад: Поверни мене// Господи [до себе] і не гні-//вайся більше на мене. (Поверни мене// Господи до себе/ і не гнівайся на мене.) 138.11 Дбайте [старанно [...] щоб ви бу-//ли з-поміж тих добрих// і вибраних його// і щоб не потрапили// до вічних мук// пекла. (Старайтеся [старанно [...] щоб ви були з-поміж добрих і вибраних його// і щоб не потрапили на муки// пекельні.) 448 душі, які помирають у Божій ласці, а// не сповнили досить волею// за гріхи лихої// волі (душі, які помирають у// Божій ласці/ а не вчинили// вдосталь за гріхи своєї// волі) 439 Вживання зіставних речень зі сполучником o не можна пояснити лише впливом польської мови, оскільки не всі вони мають оригінал. Наприклад, оригіналу не має таке речення Дауґші: усе створив і// зробив землю/ і все інше// що є на землі [...] а не тільки створив// і зробив/ але й нині на// ній примножує/ пильнує/ дба-//є [...] усе воліє 318 Рідше реченнями зі сполучником o виражаються ПРОТИСТАВНІ відношення між частинами, наприклад: а в тобі живу/ а в тобі вми-//раю: в тобі перебуваю/ а в тобі зникаю (і в тобі живу// і в тобі вмираю: в тобі// триваю/ а в тобі минаю) 1691, 3 ПРОТИСТАВНІ відношення, як свідчить наведений приклад, залежать від лексичного складу частин — ужитих у них антонімів живу: вмираю, перебуваю: зникаю. Пор. також: Син Божий на небі не// має матері: а на землі не-//має батька. (Син Божий на небі не-//має матері: а на землі немає// Отця.) 3313 Час від часу реченнями зі сполучником o позначаються відношення ПРИЧИНИ (a) або УМОВИ (b), наприклад: a) ти ж є [солодкою поживою моєї душі/ [...] О хто достойно тебе прийме, той буде співучасником і спадкоємцем// вічної слави. (бо це є// [солодка пожива моєї душі// [...]: а хто достойно спожи-//ватиме тебе/ той співучасником і спадкоєм-//цем// буде вічної слави.) 15622 b) Прийдіть до мене// усі, хто втомився й обтяжений// працею, а я дам вам відпо-//чинок. (Прийдіть до мене всі ви, хто// стомився від праці й обтяжений// є, а я дам вам відпо-//чинок.) 15012 DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 81 Із усіх розглянутих речень Дауґші із сполучником o лише два не мають відповідника в оригіналі. У всіх випадках, коли оригінал є, речення з o відповідають польським реченням зі сполучником a. Безпосередньо після сполучника o може стояти прислівник teip(o), співвіднесений з усім першим компонентом речення або його предикативною групою. Такі речення позначають ДОДАТКОВІ відношення між компонентами. У цих реченнях прислівник зберігає загальне значення обставини способу дії і не утворює зі сполучником окремої синтаксичної одиниці, пор.: nūdemės nu-//mazgótų/ ir ištrauktų išg// rąkų priešininkų mūſų [...] o// teip išgelbėtų/ ir atpirtkų// mūs krauiu fáwų ɓwęcźeu-//ſiu (naſ// ociyścili// z grzechow náſych/)// wyrwat nas z rąk nieprzyia-//ćieł náſych [...] á ták odkupit nas fwo-//ią kwią nadrożſzą) 34₃ dū-//ſtis mūmus malóne Diewo// [u wilſomis gamtomis/ o// teip támpamē lunumus/ ir/ téwainieis ámžinos giwá-//tos. (by-//wa nam dána táłká ӡe wßytki-//mi cnotámi: á ták ſławamy ſię// łynmi y dźiedźicámi wiecźnego// żywotá.) 96₇ В оригіналі в усіх цих випадках ужито сполучник a, після якого стоїть прислівник tak. У сучасній літературній мові таким реченням відповідають речення зі сполучником ir, після якого стоїть прислівник taip або синонімічне йому словосполучення tokiu būdu; у граматиці сучасної литовської мови подібні речення вважаються ВКАЗІВНИМИ (пор. Ambrazas, red. 1994: 720). У тих випадках, коли прислівник частково втратив лексичне значення, він утворює зі сполучником окрему синтаксичну одиницю — сполучне слово o teip(o) (див. далі). У кількох випадках після сполучника Дауґша вживає займенник tai, співвіднесений із предикативною групою першого компонента. Такі речення також виражають ДОДАТКОВІ відношення між компонентами: Yra Jėſus Chriſtus gel-//betóies mūſų/ [u dūbia/ ir [u// kūnu/ ir [u dèiwiltę [...] o tai// teip po paweikſtù dūnos/ // kaip ir wino (Jezuſ Chryſtus zbáwićiel// naſ// z dubaſ y z ciałem/ y z Bo-//ſtwem [...]: a to tak pod obłobą chlebá/ iá-//ko y winá) 98₁₃ Jneiei ing iſćia Mer-//gos ɓwęcźęſios Mótinos// tawós/ o tū kaip ią iškėłai// nē išžbłomofń garbēfį (Wſbełēs w// żywot Pánieńki naświętey// mátki twe y) á tak iákos ią pod-//niołſku niewymownęy chwalę) 164₅. Оригінали цитованих прикладів відрізняються: у першому, як і в перекладі, вжито займенник середнього роду, а в другому — прислівник. Ще в кількох випадках ужитий після сполучника займенник є означенням іменників, утворених від дієслів і таких, що повторюють особові форми першого компонента, наприклад: O láimi lábai tai yra// širdis/ ir pałáiminta dūbia// kuri tawę Wießpati Diewą// fawq/ nupėłno priimt o ta-//mė priemimę/ dwałiſką linx-//miƀę būt papildita (O ɓcźeśliwy vmyſł/ y błogo-//ſławiona dubaſ/ ktora ciebie// Páná Bogá fwego záſługuie// nabożnie przyiąć/ á w tym przy-//jęciu/ duchownymwěłelem być// nápěłniona?) 157₁₃ Такими реченнями також виражаються ДОДАТКОВІ відношення. Структура речень оригіналу й перекладу збігається. 82 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ 5.2. Речення зі сполучником o vel У трьох коротких катехитичних реченнях на місці третього компонента другого члена вжито частку знову, яка разом зі сполучником виконує зв’язувальну функцію між членами й посилює протиставні відношення, виражені реченнями, напр.: tókie iš mātones Die-//wo tokiolñ nūdėmelñ/ prasiradimo (kurės// pāļākem’) nė impul-//dinėja. O tu vel kitų// nė pažīta (tācy sā tālka// Bojų w takie grzechy do-//puśczenia (kto relmy po-//wiedžieli) nie wpadaią.// A tych zaś drugich nie// znajq) 11515 Таке вживання частки vėl не властиве сучасній літературній мові. У всіх цих випадках vėl залежить від оригіналу: у ньому в позиції третього компонента другої частини стоїть частка zaś. 5.3. Речення зі сполучним словом o daugiau У Катехизмі знайдено одне складне речення зі сполучним словом а більше. Ним виражаються ЗІСТАВНІ відношення: M. Ką įſmanáí per// tūs žodžius// Tikiu// ing Diewą Tewą. // Mo. Jſſmanáu// iog tikėda-//mi turime ij mibėti. O dau-//geus iog wilſs kitūs dái-//ktus faugodami ir io ƀwe-//tiálius prīlakimus ir bewe-//lliti numirt neg ij pajėſt ku-//rime dáikte. 2722–281 Сполучне слово в цьому реченні вживається як окрема синтаксична одиниця. Форма вищого ступеня прислівника застигла. Прислівник не змінює характеру смислових відношень у реченні, а лише посилює синтаксичну роль сполучника. Будова й роль сполучного слова подібні до сполучних слів bat gandžiaus, ir labiaus. В оригіналі цього речення немає. 5.4. Речення з o особливо У двох реченнях із Kathechismo після сполучника o безпосередньо за ним ужито прислівник ypačiai. В обох реченнях виражено виняток, наприклад: M. О коли маємо// хреститися тим знаком?// [...] коли опиняємося у якійсь потребі// або необхідності/ а особливо підіймаючись і падаючи (M. A kiedýž mamy vžywać zná-//mienia krzyża świętego?// [...] gdy lie náydúemy w ia-//kiey potrzebie: á ofobliwie w-//ftáiąc y kładąc łię) 187 M. Що розумію через// віру?// В. Усе те, що визнає і вірить [...] Римська церква: а// особливо те, що в Апостольському// символі віри закріплено. (M. Což rozumieſz przez wiarę?// V. Wſbytko co trzyma á wierzył [...] kościół Rzymſki: á ofo-//bliwie/ to co ſię w Kredzie zá-//myka.) 2216 В обох випадках переклад відповідає оригіналу: прислівником «особливо» перекладено a, що вживається зі сполучником osobliwie. DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 83 5.5. Речення з o teip(o) У Kathechisme і Trumpame Bude виявлено кілька речень, у яких прислівник teip(o), що йде за сполучником o, утворює окрему синтаксичну одиницю — сполучне слово. У цих реченнях прислівник утратив значення способу дії та разом зі сполучником уживається для позначення причинних відношень, пор.: M. Що таке Міша?// В. Це поминання [...] і водночас є жертва, у якій жертвується той пан Христос [...] O// teip треба бути при месі/ з// великою побожністю/ і покорою. (M. A coź ieft Mβa? // V. Jeft pāmįtka [...] y źárażem ieft ofiá-//rá/ w ktorey ofiárują tegoj// Chryftufá Pána [...] а так треба при ній// бути з великою старанністю/ і побожністю.) 9917Треба ж тепер і душею// усіма силами своїми [...] o teip// можна згрішити проти порядку (Ma tęj// ieβcje y duchá ze wβytkimi śiłámi fwo-// // imi [...] а такможна згрішити проти порядку) 12611 В аналізованих творах Daukšos ужитий окремо прислівник teip не має причинного значення. Сполучних слів *o todrin або *o dėl to, які найточніше відповідали б формальному вираженню польських сполучних слів a dlatego, a przetoż в оригіналі, Daukša не вживає. Сполучне слово o teip у наведених прикладах ужито як синонім ir teip, ir todrin, ir dėl to. Відповідне польське сполучне слово a tak, яке Daukša перекладає як o teip, у цих випадках також є синонімом сполучних слів a dlatego, a przetoż. Це дає підстави вважати, що вживання сполучного слова o teip у перекладі Daukšos безпосередньо залежить від оригіналу. 5.6. Підсумовуючи огляд складних речень зі сполучними словами, основу яких становить сполучник o, можна зробити такі висновки: у цих реченнях передусім виражаються зіставні відношення між частинами. Крім того, вони можуть позначати протиставні, видільні, причинні, умовні та приєднувальні відношення; сполучник o у досліджених творах Даукши завжди відповідає сполучнику оригіналу a. Досить часте вживання цього сполучника замість ir, не властиве сучасній літературній мові, не можна пояснити лише впливом оригіналу; постпозиційні частки, що вживаються зі сполучником, посилюють і уточнюють смислові відношення між частинами складного речення; у всіх випадках вони мають відповідники в оригіналі; спеціалізоване сполучне слово o daugi aus, уживане подібно до bat gandžius, і labiaus, може бути властиве тогочасному розмовному мовленню; o teip уживається як синонім сполучних слів ir teip, ir todrin, ir dėl to і безпосередньо залежить від оригіналу. 84 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ ТАБЛИЦЯ 5. СПОЛУЧНІ СЛОВА ЗІ СПОЛУЧНИКОМ o У DK Сполучні слова K TB Усього o 19 34 53 o знову 3 3 o більше 1 1 o особливо 2 2 o так(o) 1 1 2 Усього 23 38 61 6. СПОЛУЧНЕ СЛОВО tačiau Сполучник tačiau Дауκша вжив лише в одному складному реченні з Короткого повчання. Ним поєднуються дієприкметники, що позначають стани: руку мою визволивши//ши так// кілька разів уражений/ || довго однак/ змучений/ вдруге помираю. (rękę zbawi-//cielą mego będąc tak wiele rā-//zow dotkniony/ chorobą przed//ię zdjęty drugi raz umieram.) 1438 Відношення між частинами — ПРОТИСТАВНІ. Сполучник ужито на другій позиції частини. В оригіналі йому відповідає конструкція przed się. ТАБЛИЦЯ 6. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА tačiau У DK Сполучне слово K TB Усього tačiau 1 1 7. СПОЛУЧНЕ СЛОВО tad(a(g)) Tad(a) Дауґша вживає не на початку другого компонента, як інші сполучні слова, а на другому (a) або третьому (b) місці, властивому часткам, а не сполучникам. Однак його вважають сполучним словом, оскільки воно виконує функцію поєднання компонентів, пор.: а) До тебе приходили сліпі || до тебе глухі/ до тебе// уражені паралічем/ до те-//бе одержимі/ і ніхто// не промовчав. До тебе тому’ і всі ослаблені// та// втомлені наближалися (До тебе прихо-//дили сліпі/ до тебе глухі/ до// тебе уражені паралічем/ до// тебе одержимі/ а ніхто не// промовчав. До тебе отжеі// я, убогий і нещасний, приступаю) 1537 Daukšos Katekizmo sudėtiniai sakiniai 85 більше ти можеш відпустити, ніж я можу відпустити. Не відкинь же мене, милий Господи, від своєї трапези (więcey// ty mozęfó odpúścić/ niżli fę ią// moge dopúścić. Nie odrzu-//cayże mię tedy miły Panie od// talki twey) 13712 У реченнях із цим сполучником найчастіше виражаються причинно-наслідкові смислові відношення (як у наведеному вище прикладі). У кількох випадках виразні відношення ТВЕРДЖЕННЯ – ВИСНОВКУ вважаються їхнім різновидом, пор.: усі гріхи, які будь-коли// були вчинені, постають// вчиненими одним способом із цих// двох [...] Серед цих// отже двох видів гріхів, один полягає у вчиненні (wßytkie grzechy// ktorekolwiek bywáia// po-//pethione) dźieia fę ieany-//obyčáiem ź tych dwu [...] Miedsyll tym тоді з двох різновидів гріха один належить до вчинків) 11413 Реченнями з tad(a) можуть позначатися також умовні відношення, наприклад: Хоч би серафими [...] зробилися малими метеликами перед очима твоїми. Як же тоді я, мізерний і нікчемний, наважуся приступити до тебе (nawywßy Seráphini [...] máig fę zá na-// podleybe motyliki przy bytno-//ści twoiey. Jákoś ia tedy błáhe// á nūkie f tworzenie będę śmiał// do ciebie przytąpic) 14819 У тих випадках, коли речення виражають найзагальніші зіставні або часові відношення, tad(a) виконує роль не сполучника, а частки, наприклад: може додати всі гріхи й недбальства, що походять від стану або уряду [...] Закінчивши тоді таку сповідь перед собою, нехай завершить (przydać mo-//że wßytkie grzechy y niedbal-//stwa/ ktore pochodzą z fłanu// abo z wrzędu [...] Dokonawßy tedy tey tákiey játło-//by ná fę/ niechayże zákonczy) 13111 Довшу форму сполучника tada вжито лише в одному реченні: Хотів відкрити тобі свою душу, у цьому таїнстві любов нареченого до нареченої, і так мені показати. Тож тоді дай, Господи, таке серце перед тобою (chćiátes od-//kryć duby moiey w tym fakrá-//mencie miłosć oblubieńca ku// oblubienicy/y takim mi fę po-//kázáć: racźe mi dáć tedy/ Pá-//nie/ toź serce przecźiwko tobie) 1686–7 З постпозиційною часткою цей сполучник ужито лише один раз; він стоїть на першому місці компонента: М. Отець є Богом? В. Є. М. А Син є Богом? В. Є. М. А Святий Дух є Богом? В. Є. М. Отже, є три Боги? (M. Óćiec ielßże Bogiem?// V. Jefł.// M. A Syn ielßże Bogiem?// V. Jefł.// M. A Duch ś. ieft Bogiem?// V. Jefł.// M. A więc fą trżey Bogowie?) 268 У цьому реченні виражено смислові відношення ТВЕРДЖЕННЯ – ВИСНОВКУ. 86 | ARTŪRAS JUDŽĖNTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ В оригіналі сполучнику tad(a) в усіх випадках відповідає tedy, як і в перекладі, де він стоїть на другому або третьому місці частини. Формі tadag у польському тексті відповідає складений сполучник a więc. ТАБЛИЦЯ 7. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА tad(a(g)) У DK Сполучне слово | K | TB | Усього tad(a(g)) | 3 | 7 | 10 8. СПОЛУЧНЕ СЛОВО tai yra У реченнях зі сполучним словом tai yra в обох випадках виражаються УТОЧНЮВАЛЬНІ відношення між частинами. [Названий від Христа й людини] учень, тобто той, хто належить до спільноти, вірує в Бога і дотримується Його заповідей. (Jełt vcźén Chryłufow kto-// ry okrçiwby fię/ wierzy y wy-// znawa zakon iego.) 1014 [може бути винним] через знання серця [свого, що воно не зберегло заповідей, які встановив Бог, тобто, що він не чинив це з такою внутрішньою чистотою для самого Бога, як мав би] ([moźe fię dáć winien] Z fnáźnośći vmyfłu fwego/ // iź iey nie przeftrzegał w prá-//wach/ ktore naleźały ku huźbie// Páńfkiey) то є, що не вчинив цього з такою внутрішньою чистотою для самого Бога, як мав бути повинен) 1236 В оригіналі в першому випадку сполучне слово не має відповідника, а в другому йому відповідає to jest. ТАБЛИЦЯ 8. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА tai yra У DK Сполучне слово | K | TB | Усього tai yra | 1 | 1 | 2 9. СПОЛУЧНЕ СЛОВО teip jog У двох випадках частини складного речення в досліджуваних творах поєднуються сполучним словом teip jog. У цих реченнях позначаються відношення ТВЕРДЖЕННЯ – ВИСНОВКУ, які в цій статті розглядаються як різновид причинних відношень: funús Дієво// ставши людиною в лоні// Діви Марії/ відкупив// нас на хресті, щоб// нас переніс із лівого// боку на правий: так, що DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI 87 ізнамення святого хреста/ є наче знаменням усієї віри.) 1718 І коли ввійшла Діва, що була Матір’ю// твоєю, і ти її підніс до невимовної слави, так// що якщо дав їй невимовну красу задля звеличення// її. (Увійшовши в найсвятіше дівоче лоно матері твоєї, і так само, як підніс її до невимовної слави, так дав їй невимовну красу для її звеличення.)1646–7 В останньому випадку оригінал не міг зумовити вибір сполучного слова в перекладі. Для сучасної літературної мови так jog нехарактерне — у його значенні іноді вживається сполучне слово подібної будови taip kad. ТАБЛИЦЯ 9. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА teip jog У DK Сполучне слово K TB Усього так jog 1 1 2 10. СПОЛУЧНЕ СЛОВО todrin(ag) Компоненти, поєднані цим сполучником, виражають смислові відношення ПРИЧИНИ, наприклад: серед яких// чимало їх ледве будуть від-/пущені гріхами:// однак усе ж завжди є// недосконалість і якийсь ви-/|падок [...] Тому ті, хто йде до досконалості,// не повинні їх якось надто// довго залишати без уваги. (między któremi// wiele ich/ ledwie będą grzechami pozbawieni// wszakże jednak jest zawsze// niedoskonałość/ i występek jaki [...] Dlatego ci którzy idą ku// doskonałości/ nie mają// ich lada jako opuszczać) 1175 Частка ir, що стоїть безпосередньо після сполучника, пов’язана не зі сполучником, а з займенником, який іде після неї, тому до складу сполучного слова не входить, пор.: Сятунас був гарним від природи. Тому і ми, якщо будемо без гріхів, теж залишимося гарними (bá-/|tan byt piękny z przyrodzenia.// Przetoź y my// ielli bez* grzechu bę-/|dźiemy/ tedy też zoftániemy pięknemi) 5718 Зазвичай сполучник уживається з приєднаною постпозиційною часткою, і лише в одному реченні його вжито без неї: даси мені на поживу тіло твоє живе/ [...] Тому молю тебе, щоб ти дав мені куштувати (dateś mi za pokarm ciało twe żywe/ [...] Przeto|| próbę abyś mi był tak kaw) 17116 В оригіналі ці речення мають два різновиди відповідників: зі сполучниками dlatego або przeto(ż) (див. цитовані приклади). У кількох випадках в оригіналі вжито складені сполучні слова a przetoż (а) і a dlatego (б): 88 | ARTŪRAS JUDŽĖNTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ а) ми всі є братами й синами одного доброго Отця, тому й поводимося як брати й діти одного батька. (my wółyci iełtelmy łobie brá-//cia/ á przeztoż mamy fię miło-ll wać iako brácia a lynowie ták// dobrotliwego Oyca.) 5010 b) так, як не бачимо, маємо вважати. Тому не треба дивуватися, що деякі побожні люди не знаходять гріхів, за які вони мали б вважатися винними (to czego nie widżi-//my) ztrudná znać może-//my. A dla tego nie trzeba// fię dżiwo wać/ iż niektoręll perłony nobażne/ nie náy-//ldują grzechow/ z ktorych// by fię miały winnemi dá-//wać:) 1155–6 Ці випадки демонструють синонімію речень перекладу зі сполучними словами ir todrin, ir, а також речень з одним todrin. ТАБЛИЦЯ 10. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА todrin(ag) У DK Сполучне слово K TB Усього todrin(ag) 2 5 7 11. СПОЛУЧНЕ СЛОВО vienok(ig) Реченнями з цим сполучником у «Короткому катехизмі» виражаються ПРОТИСТАВНІ відношення, наприклад: Твої ран на Томуоднак Господа визнавати не насмілююся (3 Tomążem bliżen twoich tu niewi-//dązę // Wążkę cię wyznać żą Bogá nie-//włydązę.) 17617 У цьому та інших реченнях між частинами виразний також відтінок УСТУПНИХ відношень, пор.: багато їх буде відпущено як гріхи: однак, з волі непокора й провина деякі (wiele ich/ ledwie będał// grzechámi powbędniemi // wążkę jednák iełt żąwęł недосконалість і певне падіння) 1171 У реченнях цього типу сполучник стоїть на першому (як у наведених прикладах) або на другому місці частини: На хресті Ти так позбувся божественності: Ось Ти в одному тілі й людській подобі. Обидва, однак цілком щиро вірю: молюся, коли розбійник на хресті страждає. (Ná Krzyżu łámo táito fię Bostwol// A tu fię y twe tái cżłowieczeństwo.// Oboie tu być ia mocnie wyznawam// Z lotrem ná krzyżu tobie fię vka-//rzam.) 17611 В останньому випадку переклад дещо суттєвіше відрізняється від оригіналу: безсполучникове речення Дауґша переклав реченням зі сполучником vienok. У цьому випадку не збігаються смислові відношення між частинами в перекладі й оригіналі: у польському тексті вони зіставні. У реченні 117 сполучнику з нарослою часткою vienokig відповідає складене сполучне слово wszakże jednak. DAUKŠOS KATEKIZMO SUDĖTINIAI SAKINIAI | 89 Сполучник vienok уживається і як частина складеного сполучника bat vienok (див. розділ 2.6). У кількох випадках він є частиною парних сполучників norint... vienok і norint... bat vienok. Слово vienok може виконувати й роль частки, наприклад: І хто інший (ти мені кажеш: «Ти виявляєш до Єгови милість?» (А чому ж завжди зі мною стоїть милостивий Ісус?)) 143₁₄ Співвідношення між реченнями з vienok(ig) і синонімічними до них реченнями з bat або tačiau не є очевидним. Вибір того чи іншого сполучника міг зумовлюватися різними сполучними словами оригіналу. ТАБЛИЦЯ 11. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНОГО СЛОВА vienok(ig) У DK Сполучне слово K TB Усього vienok(ig) 3 3 12. ВИСНОВКИ Складносурядні речення у розглянутих творах Даукши (див. таблицю 12) за основними ознаками відповідають реченням сучасної літературної мови. Зв’язок виражених ними смислових відношень зі сполучними словами речення показано в таблиці 13. Серед помітніших відмінностей у вираженні сурядних відношень у творах Даукши та сучасній літературній мові слід назвати такі: 1. Реченнями зі сполучником ir, як і в сучасній літературній мові, зазвичай передаються найзагальніші ЗІСТАВНІ відношення між частинами, іноді — ПРОТИСТАВНІ та інші. В оригіналі їм відповідають не лише речення зі сполучником y, а й речення зі сполучником a. Останні становлять аж 30 відсотків усіх випадків, коли литовські приклади мають в оригіналі сполучникові відповідники. Переважні смислові відношення між частинами речень зі сполучником o — ЗІСТАВНІ, а дещо рідше — ПРОТИСТАВНІ. Ці відношення між частинами характерні для речень Даукши та сучасної мови зі сполучником ir. В оригіналі реченням з o відповідають речення зі сполучником a. Порівняння перекладу з оригіналом засвідчує відмінності між тогочасними польською та литовською мовами у складних реченнях, що виражають ЗІСТАВНІ відношення між частинами: для польських речень зі сполучником a вираження цих відношень було значно характернішим (пор. Klemensiewicz e. a., 1955: 450, 471, 507), ніж для відповідних литовських речень зі сполучником o. 2. Для мови розглянутих творів Даукши, більшою мірою, ніж для сучасного літературного вжитку, характерне вираження смислових відношень або їхніх відтінків постпозиційними словами, що приєднуються до сполучників (пор. Piročkinas 1964c: 81, 85, 98). Наприклад, реченнями зі сполучними словами ir dabar, ir vėl, ir labiau виражаються ЗІСТАВНІ або ПРОТИСТАВНІ відношення. ПРИЧИНОВІ відношення виражаються реченнями зі сполучними словами ir tod(r)in, ir taip; ДОПУСТОВІ — з ir vėl atpenč; ДОДАТКОВІ — з ir tai. Встановити смислові 90 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Визначити характер взаємозв’язків між частинами допомагає зіставлення перекладу з оригіналом — у ньому постпозиційні частки перекладу зазвичай мають точні відповідники. Утім, уживання постпозицій не завжди зумовлене оригіналом: це свідчить про те, що воно було властиве й тогочасній розмовній литовській мові. 3. У перекладах Даукши помітна більша, ніж тепер, поліфункційність службових слів. Часто те саме слівце може виступати і прислівником або часткою, і частиною складного чи парного сполучника, а також самостійно виконувати роль сполучного слова. 4. У розглянутих творах постпозиційні частки порівняно часто вживаються не на другому, а на третьому чи навіть четвертому місці в частині (пор. Hermann 1926). Таке їх уживання зазвичай залежить від оригіналу, однак не в усіх випадках, тому навряд чи його можна пояснити лише впливом польської мови. Kathechismo ir Trumpo Budo складні складносурядні речення частково різняться набором сполучних слів: однак і vienok(ig) уживаються лише в останньому творі. ТАБЛИЦЯ 12. СПОЛУЧНІ СЛОВА У СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ М. ДАУКШІ З KATHECHISMO IR TRUMPO BUDOKATHECHISMO IR TRUMPO BUDO SUDĖTINIŲ SAKINIŲ JUNGIAMIEJI ŽODŽIAI Сполучні слова K TB Усього З arba 6 3 9 З bat 16 18 34 З ir 113 119 232 З nei 8 7 15 З o 23 38 61 tčiau 1 1 tad(a(g)) 3 7 10 tai yra 1 1 2 teip jog 1 1 2 todrin(ag) 2 5 7 vienok(ig) 3 3 Усього 173 203 376 Daukšos Katekizmo sudėtiniai sakiniai | 91 ТАБЛИЦЯ 13. СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧАСТИНАМИ, ВИРАЖЕНІ СКЛАДНИМИ СКЛАДНОСУРЯДНИМИ РЕЧЕННЯМИ, У KATHECHISME І TRUMPAME BŪDEKATHECHISME IR TRUMPAME BŪDE Семантичні відношення Сполучні слова Зіставні Протиставні Розділові Виняткові Уточнювальні Причинові Умовні Поступальні Приєднувальні З або ++ З але + ++ + З і ++ + + + + З ні ++ + З а ++ + + + однак ++ так(ож) ++ + тобто ++ так що ++ тому(то) ++ однак(о) ++ + LITERATŪRA Ambrazas, V. 1972: Lietuvių kalbos prijungiamųjų sakinių struktūriniai tipai. Baltistica 8 (1), 23–48. Ambrazas, V. 1977: Lietuvių kalbos istorinės sintaksės metodo problema. LTSR MA darbai A 4 (61), 139–154. Ambrazas, V. 1982: Žodžių tvarka ir baltų kalbų sakinio tipo rekonstrukcija. Baltistica 18 (2), 100–118. Ambrazas, V. 1986: Lietuvių kalbos sakinio sintaksinės ir semantinės struktūros vienetai. Lietuvių kalbotyros klausimai 25, 4–44. Ambrazas, V., red. 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Balkevičius, J. 1963: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Mintis. Hermann, E. 1926: Litauische Studien. Eine historische Untersuchung schwachbetonter Wörter im Litauischen, Berlin: Weidmannsche Buchhandlung. Klemensiewicz, Z., Lehr-Splawiński, T., Urbańczyk, S. 1955: Gramatyka historyczna języka polskiego, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. Michelini, G. 2001: Itališkas Ledesmos Katechismo Dottrina Christiana: Daukšos panaudoto lenkiško teksto šaltinis. Acta Linguistica Lithuanica 44, 227–250. 92 | ARTŪRAS JUDŽENTIS, JŪRATĖ PAJĖDIENĖ PALIONIS, J. 1967: Lietuvių literatūrinė kalba XVI–XVII a., Vilnius: Mintis. PALIONIS, J. 1995: Pratarmė; 1595 metų Katekizmas ir jo leidimai. Mikalojus Daukšos 1595 metų Katekizmas. Parengė Vida Jakštienė ir Jonas Palionis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 7–8; 15–39. PIROČKINAS, A. 1964a: Keli ypatingesni sudėtinių sakinių tipai. Kalbotyra 10, 109–113. PIROČKINAS, A. 1964b: Место присоединения среди других видов синтаксической связи. Kalbotyra 10, 157–165. PIROČKINAS, A. 1964c: Sujungiamųjų sakinių su jungtukais ir, o, bet loginiai–semantiniai santykiai. Kalbotyra 10, 77–107. ULVYDAS, K., red. 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė, Vilnius: Mokslas. Gauta 2001 07 20 Artūras Judžentis Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6, 2055 Vilnius, Lietuva [email protected] Jūratė Pajėdienė Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6, 2055 Vilnius, Lietuva [email protected]