Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen

Acta Linguistica Lithuanica LIV (2006), 1 – 25 Роль хеджувальних виразів у структуруванні дискурсу в німецькій та литовській мовах Eglė Alosevičienė Vilniaus universitetas У статті розглянуто роль хеджів в організації структури дискурсу. Порівняльний аналіз промов німецьких і литовських політиків виявляє значущість хеджів як елементів дискурсу. Насамперед увагу приділено тематизації та стратегіям аргументації, а також метамовним коментарям, у яких хеджі виконують кілька мовних функцій. Вони надають висловлюванню особливої виразності, допомагають мовцеві дистанціюватися від нього або дають змогу представити його як відображення власної суб’єктивної точки зору. Результати аналізу згруповано відповідно до прагматичних функцій, які можуть виконувати хеджі (оцінювання, підсилення, дистанціювання, ступінь імовірності, метамовна функція). З морфосемантичного та синтаксичного погляду хеджі охоплюють майже всі частини мови, зокрема модальні маркери, а також значну частину синтаксичних конструкцій і навіть стилістичні та графічні властивості тексту. 0. ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ Мета цієї статті — розглянути взаємозв’язки між хеджувальними виразами (hedging) і структуруванням дискурсу з огляду на стратегії тематизації та аргументації, а також метакомунікацію, беручи до уваги відмінності й подібності у використанні хеджувальних виразів у німецькій та литовській мовах. Досліджуваний корпус охоплює тексти загальним обсягом 100 000 слів із промов литовських і німецькомовних політиків, які за тематикою належать до сфери «зовнішньої політики», а за структурно-функціональними ознаками — до жанрів «конференційна, присвячена певній події, вступна та парламентська промова». 1 EGLE ALOSEVIČIENĖ Мовні хеджі, що мають значний комунікативно-прагматичний потенціал, у цій статті розглядаються як одиниці дискурсу. Вони структурують окремі мовленнєві виступи, але водночас коментують і сам дискурс, оскільки стосуються як мовців, так і слухачів. У політичному дискурсі вони виявляються важливими засобами, які можна використовувати для стратегічних мовленнєвих дій. Під час аргументування, організації тем і метакомунікації хеджувальні вирази виконують певні функції. При цьому вони можуть як обмежувати, так і підсилювати мовленнєві виступи. Вони також можуть епістемічно послаблювати твердження або, навпаки, подавати їх як результат суб’єктивних оцінок. У цій статті особливу увагу приділено цим функціям хеджувальних виразів. 1. ВИРАЗИ-ХЕДЖІ З ПОГЛЯДУ ЛІНГВІСТИКИ Der von Lakoff (1972) eingeführte Terminus hedge, hedging hat sich in der Sprachwissenschaft als Untersuchungsgegenstand etabliert. Einerseits werden dabei ausschließlich Indikatoren der Unbestimmtheit analysiert, die der Abschwächung der Gewissheit oder auch der Einschränkung der Verantwortung des Textverfassers dienen (vgl. House/Kasper 1981: 167, 185; Skelton 1997: 45). Andererseits wird für eine weite Auffassung des Phänomens plädiert, wobei auf Zusammenhänge zwischen Modalität und diskursanalytischer Perspektive eingegangen wird und verschiedene Aspekte der Sprechereinstellungen (von der Ungewissheit bis zur Intensivierung und Evidentialität) und der möglichen Auswirkungen auf den Rezipienten berücksichtigt werden (vgl. Markkanen/Schröder 1997: 5f.). In den meisten Untersuchungen steht aber das kommunikativ-pragmatische Potenzial der Heckenausdrücke im Vordergrund, so dass darauf verzichtet werden kann, das Heckenphänomen auf bestimmte Wortart-Listen einzugrenzen. 2. СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСКУРСНИХ МАРКЕРІВ Мовні одиниці з функцією структурування дискурсу об’єднують під різними термінами: «слова розмови» (Hen- 2 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen ne 1978), „Modalisierungsmarker“ bzw. „Modalisatoren“ (Fairclough 2003: 170f.; Dalmas 2003), „pragmatische Marker“ (Fraser 1990; Brinton 1996) und schließlich „Diskursmarker“ (Schiffrin 2001). Im Hinblick auf ihre semantischen und pragmatischen Besonderheiten bilden sie eine Teilmenge innerhalb des Heckenkomplexes. Ihr semantisches Charakteristikum lässt sich durch deren kohärenzstiftende Funktion, d.h. die Relation zwischen einzelnen Sprachelementen bzw. -einheiten bei der Redegestaltung beschreiben. Aus diskursiv-pragmatischer Sicht sind sie sprecherorientiert und diskursbezogen, dienen der Gesichtswahrung beim Ausdruck von Einschätzungen und Glaubensinhalten, markieren die Sprechereinstellung, sind Mittel der Argumentationsstrategien und Ökonomie (vgl. Lewis 2006).1 Fraser (2005) unterscheidet vier Typen von pragmatischen Markern, wobei er nur kommentierende (d. leider, offen gesagt, sicher, glücklicherweise; lit. deja, atvirai pasakius, iš tikrųjų, laimei) als eigentliche Diskursmarker versteht, die u.a. als Heckenausdrücke eingestuft werden können. Sie signalisieren den sequentiellen Diskurszusammenhang bzw. die Intention des Sprechers im Hinblick auf die Rolle der Aussage in Verbindung mit dem früheren Diskurs. Im Hinblick auf das Heckenphänomen betont Brinton (1996: 37) die Eigenschaft der Diskursmarker, den Diskurs subjektiv zu thematisieren und Unsicherheiten des Sprechers zu bekunden. Auch Walrod (2006: 6) misst den eigentlichen Stellenwert der Diskursmarker den unmittelbar mit dem Heckenphänomen verbundenen Erscheinungen wie Abschwächungen (d. ziemlich, teilweise, sozusagen; lit. gana, pakankamai, iš dalies, vadinamas), Distanzierungen (d. vermeintlich, anscheinend; lit. tariamas, menamas), Unsicherheiten (d. vielleicht, möglich, es scheint; lit. galbūt, įmanoma, regis) oder Intensivierungen (d. sicher, bestimmt, gerade, genau; lit. esu tikras, žinoma, būtent) bei. 1 Schiffrin (1986: 42) bezeichnet im engeren Sinne nur solche Elemente als pragmatische Marker, die multifunktional und schwer lexikalisch zu bestimmen sind und die keine propositionale Bedeutung haben. Ihr Hauptaugenmerk richtet sich auf solche Elemente wie und, aber, weil, deswegen etc. Diese Diskursmarker sind nicht sprecherbezogen, sondern beziehen sich auf objektive Gegebenheiten, indem sie Wirklichkeit beschreiben, und sind daher nicht Gegenstand dieser Untersuchung. 3 EGLĖ ALOSEVIČIENĖ 3. ЕКСПЛІКАЦІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТТЯ ДИСКУРСУ Поняття «дискурс» є дуже складним і застосовується в багатьох галузях. У центрі досліджень засновника поняття дискурсу Фуко (1970) перебувають суспільні інституції та практики, їхні правила, способи конституювання й обмеження («дискурсивні практики»).2 Для цього дослідження актуальними є лише два підходи до поняття дискурсу. По-перше, ми маємо на увазі певні відношення всередині окремих текстових зразків, насамперед семантичні зв’язки між текстовими одиницями. Тим самим ми відмежовуємося від дискурс-аналітичної перспективи, що досліджує передусім явища організації розмови, але водночас безпосередньо пов’язана з розглядом виразів-хеджів3. Оскільки досліджуваний корпус складається з політичних промов, з іншого боку, ми виходимо з розуміння політичного дискурсу, що характеризується низкою специфічних (передусім мовних) ознак. Тут ми дотримуємося загальноприйнятої концепції дискурсу — текстових зразків різних жанрів4, які співвідносяться між собою 2 Хоча Фуко під дискурсом розуміє сукупність висловлювань, мовний аспект його не цікавить. Його поняття дискурсу стосується радше регулярності соціальних дій. Для Фуко дослідження дискурсів завжди означає також дослідження влади як чинника, що структурує дискурс. Крім того, він розрізняє дискурс оригіналу й коментарний дискурс, причому останній є варіаціями першого, а дискурси оригіналу, своєю чергою, дають поштовх до подальших мовленнєвих актів (див. Foucault 1998: 15ff.). У цьому ж напрямі працює критичний дискурс-аналіз, який розуміє себе як міждисциплінарно орієнтований суспільний аналіз і має на меті викриття дискурсивних відносин влади (див. Jäger 1993; Fairclough/Wodak 1997). 3 Усні дискурси та вирази-хеджі в них досліджували Prince et al. (1982), Low (1996), Tschizmarova (2005). 4 Під жанрами ми розуміємо певні моделі дії або комунікативні форми, «які особливо в повторюваних ситуаціях виявляються як звична комунікативна поведінка» (Pappert 2003: 23). Günthner (2000: 21) називає їх «конвенціоналізованими, проте гнучкими й динамічними структурами очікувань щодо організації мовних і комунікативних процедур у конкретному дискурсивному контексті». При цьому слід наголосити, що визначальні ознаки жанру зазвичай охоплюють одночасно багато рівнів: на 4 DIE ROLLE DER HECKENAUSDRÜCKE BEI DER DISKURSSTRUKTURIERUNG IM DEUTSCHEN UND LITAUISCHEN утворюють певний дискурс або становлять комунікативний ансамбль5. Досліджувані нами політичні промови є складниками інформативно-апелятивного або інформативно-персуазивного мововжитку, спрямованого на формування та маніпулювання громадською думкою (пор. Pappert 2003: 59). Звичайно, це не виключає інших функцій (контактної, зобов’язувальної та декларативної), тим паче що в політичному дискурсі йдеться про широкий спектр можливих мовленнєвих дій, таких як обґрунтування, виправдання, виклад фактів, самопрезентація, встановлення зв’язків, обмеження, модифікація, спрямування тощо. У зв’язку з використанням хеджувальних виразів та їхньою роллю в структуруванні дискурсу особливо варто згадати також стратегічні аспекти6 політичного дискурсу. Вони безпосередньо пов’язані з мовною реалізацією згаданих вище мовленнєвих дій. За Klein (1998), ідеться про • стратегії релевантності (стратегії модалізації, прийняття перспективи адресатів), • стратегії сугестивності (передавання очевидності, підкріплення та оцінювання), • стратегії правдоподібності (сигналізування переваг з огляду на можливі застереження слухачів) та • стратегії маскування (опущення релевантної інформації, імпліцитні натяки й непрямі посилання, створення враження непевності). мовного (просодичні й фонологічні, лексико-семантичні та морфосинтаксичні засоби), ситуативного (дискурс-аналітичні, медійні передумови тощо), а також соціального (інституційні рамки, гендерний склад тощо) рівнів. 5 Zur Explizierung des Diskursbegriffs s. vor allem Busse und Teubert (1994) sowie Bluhm et al. (2000). 6 Zu strategischen Aspekten der politischen Kommunikation s. auch Hoffmann (1998). 5 Egle Alosevičienė 4. ВИСЛОВИ-ХЕДЖІ ЯК ОДИНИЦІ, ЩО СТРУКТУРУЮТЬ ДИСКУРС Роль висловів-хеджів як дискурсних маркерів визначається особливостями відповідного дискурсу. Дискурси мають структури (одиниці й сегменти) та відношення (риторичні відношення й відношення когерентності, тобто аргументи), а також пов’язані когезією (мовними й лексичними засобами) та когерентністю (змістовим зв’язком). Текстуальні (внесок у забезпечення когерентності й когезії) та міжособистісні (модалізація, інтенсифікація) функції дискурсних маркерів організують окремі частини текстових уривків у досліджуваному нами монологічному й письмово зафіксованому дискурсі, тож вони не обмежуються лінгвістичною перспективою, а водночас дають змогу робити висновки про когнітивну, експресивну, соціальну й текстуальну компетентність мовців (пор. Schiffrin 2001: 67). У структуруванні дискурсу хеджування має широкий спектр мовних засобів вираження. Діапазон хеджового вживання охоплює модальні вирази (модальні частки, модальні слова, модальні дієслова в перформативному вживанні), а також синтаксичні (умовні речення), стилістичні (літота, риторичне запитання) й графічні (лапки) мовні форми. Дієприкметники, метафоричні перенесення та вигуки трапляються в нашому корпусі як маргінальні прояви мовного хеджування. За частотністю центральне місце в явищі хеджування посідають епістемічне й обмежувальне вживання. Тому найвищу частотність в обох мовах мають модальні вирази та різноманітні обмежувачі. Ці та інші комунікативні функції, як-от оцінювання, інтенсифікація й коментування мовлення, а також їхню роль у дискурсі далі розглянемо у зв’язку з тематичною структурою та теорією аргументації. 4.1 Організація теми та аргументація Щодо тематичної структури тексту, вислови-хеджи постають засобами модалізації та оцінювання тематичного ядра й окремих тем. Щодо структури організації теми 6 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen дискурсні маркери є елементами стратегій послідовності, тобто сприяють організації тематичних одиниць. Аргументування — це «мовна процедура, яка розташовується „нижче“ за одиницю „тип дискурсу“, але також відіграє важливу роль у дискурсах, що їх називають „публічними промовами“» (Trautmann 2004: 21). За Klein (1980), аргументації слід розглядати як складні мовленнєві дії, що містять твердження, заперечення тощо й загалом є нечіткими, багатозначними, контекстно залежними та іллокутивно поліфункціональними. Das wohl bekannteste Argumentationsschema von Toulmin (1975: 90ff. nach Ohlinger 2003: 28f.) schließt folgende Komponenten ein: Daten bzw. die These (stützungsbedürftige Äußerungen), von denen mittels der Schlussregel von der stützenden zu der zu stützenden Äußerung auf eine Konklusion gefolgert wird. Auf Daten wird explizit, auf Schlussregeln dagegen implizit Bezug genommen. Wenn mittels Schlussregeln keine eindeutigen Behauptungen annehmbar sind, sind Stützungen (weitere Argumente), modale Einschränkungsoperatoren (Modifikatoren bzw. Qualifikatoren) bzw. Ausnahmebedingungen einzuführen, die die Gültigkeit der Konklusion außer Kraft setzen bzw. in Frage stellen können. Die kohärenzstiftende Struktur der Argumentationen ergibt sich daraus, dass sie bei der Erschließung von Präsuppositionen helfen können7. Загалом розрізняють індуктивні й дедуктивні аргументи. До перших належать аргументи, що ґрунтуються на структурі дійсності (зв’язки співіснування, причинно-наслідкові відношення), тож тут ідеться не про когерентність, а про очевидність (пор. Petter 1988: 117). У другій групі аргументів дані встановлюють однозначний зв’язок між поглядами, позиціями й намірами, з одного боку, та діями — з іншого (передусім у стратегіях маскування). Аргументи, як і одиниці метакомунікації, є мовленнєвими діями, що сприяють розв’язанню конфліктів або проблем. Їх використовують, щоб досягти консенсусу в спірних питаннях. При цьому вислови-хеджи виконують такі аргументативні функції: оцінювання, пояснення (коментування), релятивізація, обмеження, сприяння обґрунтуванню чи проблематизації певної позиції тощо. Водночас не слід недооцінювати 7 Vgl. hierzu auch Linke et al. (1994: 242ff.). 7 EGLE ALOSEVIČIENĖ аспект переконування, який передусім імпліцитно вказує на наміри мовця. Аргументативний успіх, а отже, іноді й перлокутивний ефект залежать від того, чи встановлено логічний зв’язок між тезою та наведеними даними. Експліцитно це виражається за допомогою підсилювальних і позитивно оцінних елементів. Натомість стратегічно застосовані пом’якшення слугують для спростування можливих заперечень. Тексти, для яких характерний високий ступінь модальності, містять більшу частку імпліцитної інформації та істотно сприяють виконанню певних комунікативних функцій. Мова, багата на частки, як-от німецька, може, наприклад, за допомогою модальних часток (ja, wohl) імпліцитно або непрямо, відповідно до норм ввічливості, пом’якшувати й релятивізувати висловлювання; у литовській мові це доводиться робити іншими засобами, зокрема епістемічними дієсловами (manyti, tikėtis, laikyti), іменниками (prielaida, galimybė, viltis) і дієприкметниками (tikėtina, abejotina, priimtina). У зв’язку з аргументацією найширше, мабуть, досліджувалися модальні частки8. Це можна пояснити їхньою поліфункціональністю та високим ступенем імпліцитності: завдяки вживанню модальних часток логічні зв’язки й аргументативні відношення можуть залишатися імпліцитними. Кількість модальних часток в обох мовах однакова, хоча німецьку вважають мовою, багатою на частки. Це пояснюється тим, що багатьом литовським часткам (gal, galbūt, tarsi) відповідають німецькі модальні слова. Однак відмінності простежуються в окремих функціональних сферах. Якщо в німецькій мові серед засобів уведення аргументів переважають індикатори обґрунтування й доказовості (ja), а також індикатори високого ступеня ймовірності (wohl), то в литовській домінують компоненти припущення (bene, tarsi, gal, galbūt, turbūt), що підкреслює гіпотетичний характер аргументів. Крім того, у литовській мові вони стосуються не лише попередніх висловлювань: (1) Міжнародна спільнота має густіше розбудувати мережу груп відновлення в провінціях. Німеччина вже має представництво 8 S. hierzu Beiträge von Brauße (1986) und Rost-Roth (1998). 8 DIE ROLLE DER HECKENAUSDRÜCKE BEI DER DISKURSSTRUKTURIERUNG IM DEUTSCHEN UND LITAUISCHEN з PRT у Кундузі та дипломатичним представництвом у Гераті. (2) З цього приводу я хотів би назвати кілька показників, добре відомих німецькій економіці wohl, особливо для гостей з Еміратів [...] (3) Європейський Союз переживає кризу, gal навіть опинився у своєрідному глухому куті. Вузькі інтереси однієї держави чи групи держав ставлять вище за спільні інтереси всієї Європи. Референдуми щодо Конституції Європейського Союзу провалилися саме в давніх державах-членах Європи. Надзвичайно зручним засобом реалізації стратегії перспективізації мовця, уникнення переривань і продовження розгортання теми в німецькій мові є частка eigentlich. Вона також дає змогу пов’язати висловлювання із ситуацією або темою, з якими воно ніяк не пов’язане (пор. Dalmas 2003: 203f.). Крім того, за її допомогою, як і за допомогою епістемічної дієслівної форми ich finde, можна обмежити претензію на загальнозначущість. У литовській мові ту саму функцію виконують вставні конструкції tiesa, tiesą sakant, iš tikrųjų, які так само можуть, як і відповідники німецьких дискурсивних маркерів tatsächlich, in der Tat, слугувати для підкріплення попереднього висловлювання: (4) Прем’єр-міністр Караманліс порушив одну думку, яку я хотів би підкреслити, навіть двічі підкреслити. Це eigentlich нова тема [...] (5) Хоча внаслідок референдумів у Франції та Нідерландах активно обговорюється, у якому напрямі мають надалі розвиватися інтеграційні процеси в ЄС, потреба в сильнішій і єдинішій спільній зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС майже не викликає суперечок. Iš tikrųjų, авторитет ЄС на міжнародній арені постійно зростає, а його вплив і участь у врегулюванні конфліктів у всьому світі невпинно розширюються. Якщо потрібно підкреслити роль модальних виразів у межах аргументації, то, крім модальних часток, слід особливо відзначити роль модальних слів. Зокрема, гіпотетичні аргументи можна підкреслити за допомогою епістемічних операторів, таких як bestimmt, sicher, offensichtlich, tikrai, tikriausiai тощо. Їхня прагматична 9 EGLĖ ALOSEVIČIENĖ Funktion sieht Eggs (2000: 409) darin, dass sie rationales Argumentieren ermöglichen, ohne für die Wahrheit aller Prämissen einstehen zu müssen: (6) Ми на правильному шляху. І міжнародна критика також засвідчує, що ця змішана система імовірно, краща за суто розподільчу систему, з одного боку, і суто накопичувальні системи — з іншого. (7) Сьогодні ці речі дуже важливі для всіх держав, де ми спостерігаємо зародки демократії, що прориваються, наче виверження вулканів, наприклад в Україні, Грузії чи Молдові. Мабуть, усе це ще важливіше для тих держав, які потерпають від автократичного й ізольованого режиму, наприклад для Білорусі. До феномену модальності належать також модальні дієслова у перформативному вживанні та епістемічні дієслова. Так, за допомогою поєднання модального дієслова können (лит. galėti) із перформативним дієсловом9 мовці можуть дати зрозуміти, що здатні відповісти на можливу критику чи думки інших останнім і нібито очевидним аргументом (пор. Schwitalla 1979: 125): (8) Я можу у цей момент лише сказати: Якщо тут не буде ухвалено стратегічних рішень між трансатлантичними партнерами, спрямованих на досягнення консенсусу, весь цей регіон дедалі більше занурюватиметься в радше негативний розвиток подій. (9) Можу лише підтвердити, що буде зроблено все, аби вибороти сприятливіші умови для сільського господарства [...] Епістемічні дієслова можуть указувати як на низький ступінь імовірності, так і на обмеження претензії на істинність висловлювання або сигналізувати про оцінку мовця. Завдяки такій різноманітності функцій вони виявляються надзвичайно зручними засобами структурування дискурсу. Крім того, епістемічні дієслова дуже рідко вживаються без підтримки інших хеджувальних виразів: 9 Solche Verbindungen werden laut Fraser (1975) als „hedged performatives“ bezeichnet. Diese Bezeichnung deutet nicht auf die traditionelle Auffassung des Terminus der Performativität hin, sondern eher auf die modalisierende bzw. interaktive Funktion der Modalverben (vgl. Wunderlich 1983; Verstraete 2001: 1517). 10 DIE ROLLE DER HECKENAUSDRÜCKE BEI DER DISKURSSTRUKTURIERUNG IM DEUTSCHEN UND LITAUISCHEN (10) Я думаю, що й у національному парламенті може відбуватися процес політизації, який має надзвичайне значення. (11) Вважаємо, що наш досвід був би дуже корисним і партнерам Альянсу в державах Південного Кавказу, а також на Західних Балканах і в Центральній Азії. Правила висновування (індукція й дедукція) разом із різними типами аргументації становлять центральні текстотвірні моделі аргументативних текстів. Тому форми генеричного висновування (насамперед у стратегіях правдоподібності) відіграють особливу роль. У литовській мові переважає адверсативно-аргументативне, нерідко водночас оцінне поєднання висловлювань, тоді як у німецькій воно конкурує з обмежувальними засобами аргументативно-пояснювальних висловлювань (концесивні аргументації як маркери незгоди або корекції, натомість, розподіляються рівномірно): (12) Литва завжди виступала за якнайшвидший початок переговорів із Туреччиною. Однак ми усвідомлюємо, що переговорний процес не буде легким. (13) Іноземні інвестори — наголошую: також фінансові інвестори — є і залишаються вкрай бажаними для нашої економіки. Однак важливо, щоб вони дотримувалися спільно напрацьованих правил. Традиційно кондиціональність розглядають як відношення між гіпотетичною причиною та її наслідком (пор. Girdenienė 2001: 28). У нашому корпусі умовні зв’язки між реченнями в німецькій мові трапляються частіше. Здається, що звернення до логічних аргументів під час аргументації або формулювання гіпотетичних висловлювань у такій формі є передусім культурною особливістю: (14) Якщо міжнародна спільнота вийде з Афганістану, то ми точно знаємо, якими будуть наслідки. (15) [...] минулої п’ятниці Державна дума ратифікувала Кіотський протокол і тим самим відкрила шлях до боротьби з кліматичною катастрофою, яка загрожувала б, якби ми не вжили заходів. 11 EGLE ALOSEVICIENĖ Проте цілком можливо імпліцитно встановити загальний зв’язок між причиною та наслідком за допомогою умовного речення в німецькій мові, а також за допомогою спеціальної дієприкметникової форми (герундія) в литовській мові (пор. Eggs 2000: 402). Таким чином, висловлюванню надається відтінок можливості, який характеризує умову як таку, що може бути виконана, експліцитно або імпліцитно: (16) Без європейського об’єднання, ймовірно, не вдалося б подолати націоналістичний егоїзм і глибоко вкорінену спадкову ворожнечу. (17) За участю Росії ми можемо перетворити регіон Балтійського моря на один із найпроцвітаючих регіонів Європи. Риторичні запитання класифікують як дискурсивні маркери, оскільки вони можуть слугувати як для введення нової теми, так і для відвернення уваги від уже сказаного. Водночас вони також залучають слухача, спрямовуючи його увагу на певні обставини. Нарешті, їх можна використовувати, щоб уникнути категоричних тверджень, що особливо помітно в німецькомовних промовах. Тенденція використовувати риторичні запитання для структурування промови властива литовським промовам політиків: (18) Зусилля Литви, спрямовані на те, щоб відігравати активну роль лідера в державах Чорноморського регіону, добре помітні й високо оцінюються. Але чи можемо ми обмежитися лише допомогою іншим? Чи вже досягнуто всіх цілей, які поставила перед собою Литва? Чи вже знаємо ми, чого прагне Литва як член Європейського Союзу? (19) Отже, інспектори змогли досягти певних успіхів [...] Чому саме зараз нам слід відступити від цього шляху? Чому припинити інспекції саме тепер? Siepmann (2001: 101f.) betont die Rolle der verbalen, nominalen und adverbialen Restriktoren als Mehrwort-Diskursmarker, die einen wesentlichen Teil des Heckenkomplexes bilden und vergleichbare Funktionen haben können (v.a. Bekräftigung bzw. Einschränkung des vorgängigen Diskurses bzw. Redebeitrags): (20) Росія – це варто підкреслити – у цій співпраці виявилася надзвичайно надійним і відповідальним партнером. 12 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen (21) Постає питання, чи це застереження, висловлене вже деякий час тому, досі є настільки актуальним, чи, можливо, на цьому шляху нам усе ж таки вже вдалося чогось досягти. (22) Було чути й нотки розчарування, особливо коли державам-членам забракло волі для проведення структурних реформ. (23) Головне питання — як забезпечити дієвість Ради та її представницький характер. 4.2 Метакомунікація Метакомунікацію вважають особливо придатним засобом для пом’якшення конфліктів, що виникають, або навіть для запобігання конфліктам, яких лише побоюються (див. Schwitalla 1979: 139; Adamzik 1984: 70). При цьому вона виконує як текстові (послідовність і структурування мовлення), так і міжособистісні (модуляції, оцінювання, коментування) функції. Метамовлення — це мовлення про мову, яке має прагматичну функцію, але не становить мовленнєвого акту. Отже, поняття метакомунікації слід відмежовувати від поняття ілокуції (див. Welte/Rosemann 1990: 137ff.). Однак це принципове розрізнення не виключає можливості вживання перформативів або перформативного використання окремих мовних засобів — наприклад, модальних дієслів — у метамовних контекстах. До них належать також «прислівники з метакомунікативною функцією» (Bartsch 1972: 60). Тут розглядаються підсилювальні (німецькою: natürlich, selbstverständlich; литовською: žinoma, suprantama), пом’якшувальні (німецькою: anscheinend; литовською: matyt, galbūt) та вставні (німецькою: sozusagen, genau betrachtet, offen gesagt; литовською: taip vadinamas, kitaip tariant, tiesą sakant, žvelgiant istoriškai) прислівники. Останню групу також називають «прислівниками мовленнєвого акту» (Pittner 1999: 320). Bartsch (1972: 67) приписує цій групі прислівників дискурсоструктурувальну функцію, а саме: на відміну від сполучників, вони пов’язують між собою не описувані стан справ або події, а різні способи опису (як додаткову інформацію). Ці прислівники 13 EGLE ALOSEVIČIENĖ sowie die „pragmatischen Konditionale“ (Pittner 2000) lassen sich auch mit den Aspekten der Höflichkeit10 und Abschwächung verbinden. Mit ihrer Hilfe lassen sich die Aussagen für den Hörer akzeptabel machen, zugleich kann man jedoch auch Annahmen über Präferenzen der Rezipienten signalisieren, um beide Seiten das Gesicht wahren zu lassen. Метакоментарі можуть також містити вказівки на позицію мовця, за допомогою яких мовці сигналізують про свої когнітивні, емоційні та комунікативні установки (оцінки, обмеження, очевидність, категоричність тощо). Тематизація позицій мовця може бути дуже різноманітною; до неї належать, наприклад, індикатори емоцій (німецькою: leider, glücklicherweise; литовською: deja, laimei), мовні засоби, що виражають оцінку (німецькою: unheimlich, großartig; литовською: nepaprastas, puikus) або обмеження (німецькою: ziemlich, recht, ganz; литовською: gana, pakankamai), а також метамовні елементи, що мають конотацію, у лапках тощо. У політичному дискурсі метакомунікація постає у формі коментарів щодо подальших висловлювань, спільної вербальної та невербальної діяльності, а також обмежувальних або підсилювальних додатків. У досліджуваному нами корпусі метакоментарі виражаються за допомогою різних мовних засобів, зокрема «пом’якшених перформативів», перформативних, оцінних і вставних прислівників, заперечення та лапок тощо. «Пом’якшені перформативи» як метакоментарі щодо подальших висловлювань рівномірно розподілені в межах комплексу хеджів як у німецькомовних, так і в литовських політичних промовах; натомість до підсилення власної позиції за допомогою модальних дієслів у перформативному вживанні вдаються лише литовські мовці: (24) Я хотів би у цьому зв’язку [...] зупинитися на тому, що завжди вирізняло економіку Німеччини. Ми прагнемо бути чесними партнерами. Ми не хочемо й не мусимо ніким домінувати. 10 Brown und Levinson (1987: 70) unterscheiden grundsätzlich zwischen positiver und negativer Höflichkeit: erstere ist auf das Selbstbild des Sprechers gerichtet, um positive Seiten hervorzuheben, die letztere bezieht sich auf die Beschönigung des Rezipienten. 14 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen (25) Як один із таких успішних прикладів хотів би згадати Клайпедський регіон, де функціонують і Клайпедська вільна економічна зона, і потужний Клайпедський університет, порт та чудова інфраструктура. (26) На завершення хочу ще раз підкреслити, що Литва разом із партнерами готова реалізувати пріоритети як ініціативи «Нових сусідів», так і «Північного виміру» та прагне знаходити більше точок дотику між ними. Вставні конструкції визначаються як побічні мовленнєві дії, тобто менш важливі, ніж мовленнєві акти, здійснювані в навколишньому реченні (див. Pittner 1996). Передусім їх слід віднести до інформаційної структури тексту, однак їхня універсальна комунікативна функція полягає в сигналізуванні цієї побічної інформації на метакомунікативному рівні: (27) Сьогодні ми стоїмо на початку, або, краще сказати, у самому розпалі нового й справді щасливого партнерства. (28) Скажу прямо: ми, литовці, поляки чи латвійці, не маємо чарівного рецепта, як розпочати й здійснити демократичні перетворення. Маркування процедур повторного коментування може здійснюватися також за допомогою оцінних та інтенсифікувальних висловів. Оцінні елементи разом з інтенсифікаторами й індикаторами емоцій є важливими складниками політичної комунікації. У литовській мові перевагу віддають оцінним, а за потреби й емоційним коментарям, а не інтенсифікувальним; у німецькій спостерігається протилежна тенденція: (29) Членство Литви в Європейському Союзі якісно змінює нашу участь у регіональній і світовій політиці. (30) Через конфлікт на Близькому Сході кількість жертв і надалі безнадійно зростає. (31) Польський народ [...] зробив багато, цілком виняткових внесків у розвиток Європи. У межах метакомунікації заперечення посідає особливе місце. Зокрема, так звані подвійні заперечення, відомі в риториці та стилістиці під назвою «літотес», можуть використовуватися як для пом’якшення, так і для підсилення позитивних оцінок 15 Eglė Alosevičienė використовуються. Ступінь оцінювання завжди пов’язаний з емоційною залученістю мовця або автора (пор. Adamzik 1984: 256). Однак в обох мовах заперечення має передусім пом’якшувальну або обмежувальну функцію: (32) Ця конституція є пропозицією громадянкам і громадянам, пропозицією всім силам європейських громадянських суспільств. Наповнити букви конституції життям мають не в останню чергу вони самі. (33) Наші цілі, яких ми прагнемо, або принципи, якими керуємося, не є різними. У політичній комунікації лапки не вказують на недостатнє закріплення слова чи виразу в мовній системі; радше вираз із метамовною конотацією пов’язаний із проблематизацією певного факту перед слухачами. Цю саму функцію можуть виконувати й інші хеджувальні вирази, як-от eine Art von, sogenannt; tam tikras, taip vadinamas, vadinamasis, savotiškas. До пом’якшення проблематичних висловлювань або фактів за допомогою лапок чи інтонації особливо схильні литовські політики, тоді як у промовах німецьких політиків частіше трапляються обмежувальні адвербіали: (34) Зрештою, ми маємо допомогти розв’язати «заморожені» конфлікти, які стримують економічний розвиток згаданих держав і розколюють суспільство. (35) Якщо взяти, наприклад, два референдуми в Нідерландах і Франції, які так би мовити спричинили шок, [...], то й тут можна побачити цей комплекс мотивів. Умовні речення мають не лише аргументативну функцію. Речення з wenn у препозиції, зокрема, виконують метакомунікативні функції та діють на дискурсивно-прагматичному рівні: вони або формулюють умови, за яких наступні мовленнєві акти є доречними (приклади 36 і 37), або посилаються на конвенції взаємодії та ввічливості (приклади 38 і 39): 16 DIE ROLLE DER HECKENAUSDRÜCKE BEI DER DISKURSSTRUKTURIERUNG IM DEUTSCHEN UND LITAUISCHEN (36) Туреччина вже досягла величезного прогресу й надолужила відставання. Але якщо вона хоче досягти успіху, у майбутньому їй доведеться досягти ще значнішого прогресу. (37) Очевидно, що наш регіон, якщо ми хочемо скористатися перевагами економічної інтеграції, не може залишатися відсутньою ланкою в європейській інфраструктурі. (38) Якщо дозволите, я хотів би також трохи поговорити про труднощі реалізації такої стратегії реформ. (39) Однак, якщо цікава й моя думка, не боюся сказати: марафон ратифікації Конституційного договору ЄС буде виграно лише тоді, коли його успішно завершать у всіх державах — членах ЄС! 5. ВИСНОВКИ Складне явище мовного хеджування трапляється не ізольовано в різних дискурсах, а, зокрема, перетинається із семантичними та прагматичними характеристиками так званих дискурсивних маркерів. Вирази-хеджі відіграють особливу роль у структуруванні дискурсу: вони структурують тематичні одиниці, підтримують аргументи мовців, а також уможливлюють метакомунікативні вставки в тексті й дискурсі. Порівняльний аналіз і кількісне оцінювання в межах політичного дискурсу засвідчили, що в німецькій мові переважає використання дискурсивних маркерів для вираження різного ступеня ймовірності та посилення власних висловлювань. Особливу роль тут відіграють модальні слова й модальні частки — носії додаткової або імпліцитної інформації. Метакоментарі також є характерною ознакою промов німецькомовних політиків. Натомість промови литовських політиків вирізняються більшою часткою обмежувальних і оцінних мовних елементів. 17 Eglė Alosevičienė СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПРИКЛАДІВ Промова федерального канцлера Герхарда Шредера на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, 28.01.2005. URL http://www.bundesregierung.de/-,413.780791/rede/ Rede-von-Bundeskanzler-Gerhard.htm: приклад (6) Промова федерального канцлера Шредера на Німецько-російській інвестиційній конференції, 28.10.2004. URL http://www.moskau.diplo.de/de/03/Reden/ Datei_041028,property=Daten.doc: приклади (15), (20) Промова Керстін Мюллер, державної міністерки у Федеральному міністерстві закордонних справ, на відкритті конференції афганського громадянського суспільства, 29.03.2004. URL http://www.auswaertiges-amt.de/www/de/ausgabe_archiv?archiv_id=5556: приклад (1) Промова федерального канцлера Шредера з нагоди Польського форуму Лісабонської стратегії, 26.05.2004. URL http://archiv.bundesregierung.de/bpaexport/rede/90/658090/multi.htm: приклади (31), (38) Промова федерального канцлера Шредера перед студентами й випускниками Фінансової академії в Москві, 08.07.2004. URL http://archiv.bundesregierung.de/bpaexport/bulletin/44/693644/multi.htm: приклад (27) Промова федерального канцлера Герхарда Шредера на конференції «Надати Європі душу», 26.11.2004. URL http://archiv.bundesregierung.de/bpaexport/rede/12/751512/multi.htm: приклади (16), (21), (32) Промова федерального міністра закордонних справ Фішера щодо європейської конституції перед Німецьким Бундестагом, Берлін, 02.07.2004 (витяг). URL http://www.auswaertiges-amt.de/www/de/ausgabe_archiv?archiv_id=5908: приклад (10) Промова федерального міністра закордонних справ Фішера в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку щодо ситуації в Іраку/Кувейті, 14.02.2003. URL http://www.auswaertiges-amt.de/www/de/aussenpolitik/ausgabe_archiv?archiv_id=4074&type_id=3&bereich_id=11: приклад (19) Промова федерального міністра закордонних справ Фішера щодо зовнішньої політики Німеччини перед Німецьким Бундестагом, 08.09.2004 (витяг). URL http://www.auswaertiges-amt.de/www/de/ausgabe_archiv?archiv_id=6110: приклади (8), (14), (36) 18 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen Промова федерального канцлера Герхарда Шредера перед Німецько-саудівським економічним форумом у Ер-Ріяді, 28.02.2005. URL http://archiv.bundesregierung.de/bpaexport/bulletin/51/799451/multi.htm: Джерело (24) Промова федерального канцлера Шредера перед Німецько-еміратським економічним форумом, 05.03.2005. URL http://archiv.bundesregierung.de/rede,-797357/Rede-von-Bundeskanzler-Schroed.htm: Джерело (2) Промова федерального канцлера Вольфганга Шюсселя на Форумі Європа-Вахау, 06.06.2004. URL http://www.austria.gv.at/2004/6/9/göttweig2004_final_k.pdf: Джерело (4) Промова федерального канцлера Шюсселя з нагоди «Дня Європи» в парламенті, 29.9.2006. URL http://www.austria.gv.at/Docs/2005/9/29/rede_hbk_europatag_20050929.pdf: Джерело (35) Промова федерального канцлера Герхарда Шредера перед Американською торговельною палатою у Вашингтоні, 27.06.2005. URL http://archiv.bundesregierung.de/bpaexport/rede/18/850918/multi.htm: Джерело (13) Промова Й. В. Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на 59-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, 2004.09.22. URL http://www.president.lt/lt/news.full/5266: Джерело (23), (30) Промова Й. В. Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса під час бізнес-ланчу Американської торговельної палати «Як зберегти динамічне зростання Балтійського регіону: бачення майбутнього», Вільнюс, 2004.10.07. URL http://www.president.lt/lt/news.full/5322: Джерело (17), (37) Prezidento Valdo Adamkaus kalba verslo pusryčiuose, Čikaga, JAV, 2004.09.24 URL http://www.president.lt/lt/news.full/5277: Beleg (25) Промова міністра закордонних справ А. Валйоніса на конференції, присвяченій договору про Конституцію для Європи, 2004.11.12. URL http://www.voruta.lt/article.php?article=656: Джерело (39) Вітальна промова міністра закордонних справ Литовської Республіки А. Валйоніса на конференції «Нове НАТО: розроблення стратегії публічної дипломатії», 2004.06.07. URL http://amb.urm.lt/nato/showitem.php?TopMenuID=1245&ItemID=2693&SiteID=66&LangID=1: Джерело (11) 19 Eglė Alosevičienė Вітальне слово Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на конференції «На півдорозі Лісабонського процесу: прагнення та перспективи урядів нових країн ЄС і промислових та ділових організацій», 2005.02.24. URL http://www.president.lt/lt/news.full/5535: Beleg (22) Виступ Президента Валдаса Адамкуса на позачерговому пленарному засіданні Сейму «Інтереси Литви в Європейському Союзі», 2005.10.20. URL http://www.president.lt/lt/news.full/6091: Beleg (3), (18) Виступ Голови Сейму під час дискусії в Сеймі з найважливіших питань порядку денного Європейського Союзу, 2005.10.20. URL http://www.palauskas.lt/index.asp?DL=L&TopicID=159: Beleg (12) Виступ міністра закордонних справ А. Валіоніса на дискусії в Сеймі з актуальних питань політики Європейського Союзу, 2005.10.20. URL www.urm.lt/index.php?1149113537: Beleg (5) A. Brazausko pasisakymas BJVT viršūnių susitikime, 2004.06.21 URL http://www.ministraspirmininkas.lt/page.asp?DL=L&TopicID=14&ArticleID=116: Beleg (9) A. Brazausko pasisakymas Konvento klausimu, 2003.04.16 URL http://www.ministraspirmininkas.lt/page.asp?DL=L&TopicID=14&ArticleID=534: Beleg (33) Виступ Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса «Майбутнє Європи очима Литви» в Інституті політичних наук Франції, 2005.10.07. URL http://www.president.lt/lt/news.full/6035: Beleg (34) Виступ Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса «Terra Democratica у Східній Європі та за її межами: здобутки, виклики й подальші кроки», виголошений на прийомі, організованому Радою з міжнародних відносин Чикаго, 2005.09.19. URL http://www.president.lt/lt/news.full/5998: Beleg (7), (28) Виступ Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса перед керівниками іноземних дипломатичних представництв, 2004.07.14. URL http://www.urm.lt/popup2.php?item_id=8811: Beleg (29) Виступ Президента Роландаса Паксаса на міжнародній конференції «Східний вимір Європейського Союзу», організованій Сеймом Литовської Республіки та посольством Данії, 2003.04.25 20 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen URL http://www.euro.lt/ivykiai/readnews.php3?ItemID = 3381&TopMenuID = 1&MenuItemID = 2&LangID = 1: приклад (26) ЛІТЕРАТУРА Adamzik, K. 1984: Sprachliches Handeln und sozialer Kontakt. Tübingen: Gunter Narr. Bartsch, R. 1972: Adverbialsemantik. Frankfurt am Main: Athenäum. Bluhm, C., Deissler, D., Scharloth, J., Stukenbrock, A. 2000: Linguistische Diskursanalyse: Überblick, Probleme, Perspektiven. Sprache und Literatur: in Wissenschaft und Unterricht 86, 3–19. Brausse, U. 1986: Zum Problem der sogenannten Polyfunktionalität von Modalpartikeln. Ja und eben als Argumentationssignale. Zeitschrift für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung 39 (2), 206–223. Brinton, L. J. 1996: Pragmatic markers in English: Grammaticalization and discourse functions. Berlin–New York: de Gruyter. Brown, P., Levinson, S. C. 1987: Politeness: Some Universals in Language Use. Cambridge: University Press. Busse, D., Teubert, W. 1994: Ist Diskurs ein sprachwissenschaftliches Objekt? Zur Methodenfrage der historischen Semantik. In: D. Busse, F. Hermanns, W. Teubert, Hrsg., Begriffsgeschichte und Diskursgeschichte. Methodenfragen und Forschungsergebnisse der historischen Semantik. Opladen: Westdeutscher Verlag, 10–28. Dalmas, M. 2003: Soweit das Auge reicht? Stand und Blickpunkte durch so genannte Modal isatoren. Ein Rückblick. In: I. Behr, D. Baudot, Hrsg., Funktion und Bedeutung. Tübingen: Stauffenburg, 197–208. Eggs, E. 2000: Vertextungsmuster Argumentation: Logische Grundlagen. In: K. Brinker et al., Hrsg., Text- und Gesprächslinguistik. Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung. 1. Halbdb. Berlin–New York: de Gruyter, 397–414. 21 Eglė Alosevičienė Fairclough, N. 2003: Analysing Discourse. Textual analysis for social research. London–New York: Routledge. Fairclough, N., Wodak, R. 1997: Critical discourse analysis. In: T. A. van Dijk, ed., Discourse as social interaction. Discourse studies, Vol. 2. London: Sage, 258–284. Foucault, M. 1998: Diskurso tvarka: inauguracinė paskaita Collège de France, perskaityta 1970 metų gruodžio 2 dieną. Vilnius: Baltos lankos. Fraser, B. 1975: Hedged Performatives. In: P. Cole, J. L. Morgan, ed., Syntax and Semantics. Vol. 3, 187–210. Fraser, B. 1990: An approach to discourse markers. Journal of Pragmatics 14, 383–395. Fraser, B. 2006: Towards A Theory of Discourse Markers. In: K. Fischer, ed., Approaches to Discourse Particles. Vol. 1. URL: http://people.bu.edu/bfraser/Basic%20Introductory%20Readings/Fraser%20-%202005%20-%20Towards%20a%20Theory%20of%20DM.doc [03.03.2006]. Girdeniene, S. 2001: Kausalität als übergreifende Relation. Kalbotyra 50 (3), 27–31. Günthner, S. 2000: Vorwurfsaktivitäten in der Alltagsinteraktion. Grammatische, prosodische, rhetorisch-stilistische und interaktive Verfahren bei der Konstitution kommunikativer Muster und Gattungen. Tübingen: Max Niemeyer. Henne, H. 1978: Gesprächswörter. Für eine Erweiterung der Wortarten. In: H. Henne, W. Mentруп, H. Weinrich, Interdisziplinäres deutsches Wörterbuch in der Diskussion. Düsseldorf: Schwann, 42–47. Hoffmann, M. 1998: Gestaltungsstrategien und strategisches Gestalten. Zur Persuasivität von Thematisierungsstilen im politischen Diskurs. In: M. Hoffmann, Chr. Keßler, Hrsg., Beiträge zur Persuasionsforschung: unter besonderer Berücksichtigung textlinguistischer und stilistischer Aspekte. Frankfurt am Main: Peter Lang, 57–97. House, J., Kasper, G. 1981: Politeness Markers in English and German. In: F. Coulmas, ed., Conversational Routine. The Hague: Mouton, 157–185. 22 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen Jäger, S. 1993: Kritische Diskursanalyse. Eine Einführung. Duisburg: Duisburger Institut für Sprach- und Sozialforschung. Klein, J. 1998: Politische Kommunikation als Sprachstrategie. In: O. Jarren, U. Sarcinelli, U. Saxer, Hrsg., Politische Kommunikation in der demokratischen Gesellschaft. Ein Handbuch mit Lexikonteil. Opladen, Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, 376–395. Klein, W. 1980: Argumentation und Argument. In: W. Klein, Hrsg., Argumentation. Zeitschrift für Literaturwissenschaft und Linguistik. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 9–57. Lakoff, G. 1972: Hedges: A Study in Meaning Criteria and the Logic of Fuzzy Concepts, in: D. Hockney, W. Harper, B. Freed, ed., Contemporary Research in Philosophical Logic and Linguistic Semantics, Dordrecht, Holland: D. Reidel, 221–271. Lewis, D. M. 2006: Discourse markers in English: a discourse-pragmatic view. In: K. Fischer, ed., Approaches to Discourse Particles. Vol. 1 URL: http://people.bu.edu/bfraser/Pragmatically%20Oriented/Lewis%20-%20DM%20in%20E%20-%20A%20Prag.%20View.doc [03.03.2006]. Linke A, Nussbaumer M., Portmann, P. R. 1994: Studienbuch Linguistik. Tübingen: Niemeyer. Low, G. 1996: Intensifiers and Hedges in Questionnaire Hypothesis. Applied Linguistics 17 (1), 1–37. Markkanen, R., Schröder, H. 1997: Hedging: A Challenge for Pragmatics and Discourse Analysis. In: R. Markkanen, H. Schröder, eds., Hedging and Discourse. Approaches to the Analysis of a Pragmatic Phenomenon in Academic Texts. Berlin: de Gruyter, 3–20. Ohlinger, D. 2003: Argumentation in der Erst- und Fremdsprache. Pragmalinguistische und grammatikalische Aspekte anhand von Argumentationen deutscher und litauischer Studierender. Frankfurt am Main: Peter Lang. Pappert, S. 2003: Politische Sprachspiele in der DDR: kommunikative Entdifferenzierungsprozesse und ihre Auswirkungen auf den öffentlichen Sprachgebrauch. Frankfurt am Main: Peter Lang. 23 Eglė Alosevičienė Petter, Y. 1988: Argumentationsstrategien. In: B. Sandig, Hrsg., Stilistisch-rhetorische Diskursanalyse. Tübingen: Gunter Narr, 103–120. Pittner, K. 1996: Redekommentierende Einschübe. In: P. Kunsmann, Hrsg., Linguistische Akzente 93. Beiträge zu den 3. Münchner Linguistik-Tagen. Hamburg: Kovač, 141–157. Pittner, K. 1999: Adverbiale im Deutschen. Untersuchungen zu ihrer Stellung und Interpretation. Tübingen: Stauffenburg. Pittner, K. 2000: Sprechaktbedingungen und bedingte Sprechakte: Pragmatische Konditionalsätze im Deutschen. In: A. Fetzer, K. Pittner, Hrsg., Gesprächsforschung: Neue Entwicklungen / Conversation analysis: recent developments. Linguistik online 5. URL: http://www.linguistik-online.org/1_00/PITTNER.HTM [26.11.2005]. Prince, E. F., Frader, J., Bosk, Ch. 1982: On Hedging in Physician-Physician Discourse. In: R.J. Di Pietro, ed., Linguistics and the Professions. Norwood–New York: Ablex, 83–97. Rost-Roth, M. 1998: Modalpartikeln in Argumentationen und Handlungsvorschlägen. In: T. Harden, E. Hentschel, Hrsg., Particulae Particularum. Festschrift für Harald Weydt. Tübingen: Stauffenburg, 293–324. Schiffrin, D. 1986: The functions of and in discourse. Journal of pragmatics 10 (1), 41–66. Schiffrin, D. 2001: Discourse Markers: Language, Meaning and Context. In: D. Schiffrin, D. Tannen, H. Hamilton, eds., The Handbook of Discourse Analysis. Malden, Mass: Blackwell, 54–75. Schwitalla, J. 1979: Metakommunikationen als Mittel der Dialogorganisation und der Beziehungsdefinition. In: J. Dittmar, Hrsg., Arbeiten zur Konversationsanalyse. Tübingen: Max Niemeyer. Siepmann, D. 2001: Multi-word Discourse Markers in Translation: A Corpus-based Investigation into Restrictors. Lebende Sprachen 46 (3), 97–107. Skelton, J. 1997: How to Tell the Truth in The British Medical Journal: Patterns of Judgement in the 19th and 20th Centuries. In: R. Markkanen, H. Schröder, eds., 24 Die Rolle der Heckenausdrücke bei der Diskursstrukturierung im Deutschen und Litauischen Хеджування та дискурс. Підходи до аналізу прагматичного явища в академічних текстах. Берлін: de Gruyter, 42–63. Trautmann, C. 2004: Argumentieren. Funktional-pragmatische Analysen praktischer und wissenschaftlicher Diskurse. Frankfurt am Main: Peter Lang. Tschizmarova, I. K. 2005: Hedging functions of the Bulgarian discourse marker xajde. Journal of Pragmatics 37, 1143–1163. Verstraete, J.-Ch. 2001: Subjective and objective modality: Interpersonal and ideational functions in the English modal auxiliary system. Journal of Pragmatics. 33, 1505–1528. Walrod, M. 2006: The Marker is the Message. The Influence of Discourse Markers and Particles on Textual Meaning. URL: http://www.sil.org/asia/philippines/ical/papers.html [15.03.2006]. Welte, W., Rosemann, Ph. 1990: Alltagssprachliche Metakommunikation im Englischen und Deutschen. Frankfurt am Main: Peter Lang. Wunderlich, D. 1983: Modalisierte Sprechakte. In: G. Brunner, A. Redder, Studien zur Verwendung der Modalverben. Tübingen: Gunter Narr, 226–245. Egle Alosevičienė Vilniaus universitetas Kauno humanitarinis fakultetas Кафедра германської філології Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas [email protected] 25