Kalnuotų vietų įvardijimas nekalnuotoje Lietuvos teritorijoje (remiantis Joniškio rajono vietovardžiais)

Acta Linguistica Lithuanica LVI (2007), 23 – 40 Найменування підвищених місць на рівнинній території Литви (на матеріалі топонімів Йонішкського району) Nerija Bartkutė Šiaulių universitetas У статті розглядаються назви підвищених місць у Йонішкському районі, розташованому в низовинній частині Північної Литви. Загалом обговорюються 216 назв, зібраних з усного мовлення. Їх поділено на мотивовані й немотивовані залежно від того, чи містять вони вказівку на фізико-географічні особливості. Переважають назви, засновані на фізико-географічних характеристиках (властивостях і формі ґрунту), флорі, фауні або людському населенні, але є також значна група новіших присвійних утворень, утворених від власних імен. Немотивовані назви становлять десяту частину матеріалу. І тут також переважають назви, утворені від власних імен. Узагальнюючи, можна сказати, що більшість назв підвищених місць у цьому регіоні стосуються фізико-географічних особливостей, флори, фауни та людського населення (майнового статусу й діяльності людей). Окрім семантичного аналізу, стаття також містить відомості про народну етимологію та усну традицію. 0. ВСТУП Дослідження оронімів, або назв підвищених місць, особливо актуальні в гірських країнах (див. INST Global Project The Names of the Mountains 2001)1. Гори у світі називають за різними ознаками. Eisele (2001) виокремлює основні мотиви найменування гір: пряма онімізація фізико-географічних термінів, певна ситуація, пов’язана з горами, якість землі, покрив гори, рослин- 1 З проєктом можна ознайомитися в інтернеті http://www.inst.at/berge/index_e.htm [дата звернення: 2007-04-10]. 23 NERIJA BARTKUTĖ menija, naudojimo galimybės ir mitai. Akschabaeva (2001), analizuodama Kazachstano kalnų vardus, kaip itin svarbų kalnų vardų semantinį motyvą išskiria sniegą, kiti jos minimi kalnų įvardijimo motyvai yra ekonominis naudojimas, kalnų forma (panašumas į tam tikrus gyvūnus, žmones), kalnų funkcija (yra riba, gina nuo priešų ir pan.), augmenija (yra/nėra, kokią spalvą suteikia kalnui), legendos ir mitai. Pospelovas (1967), analizuodamas Rytų Karpatu toponimiją, pastebi, kad kalnuotų vietų vardai yra reikšmingi, nes iš jų padaromi ne tik smulkių objektų (upelių, laukų), bet ir didesnių vietų – gyvenviečių, upių ir kt., vardai. Jis išskiria kalnų vardus iš geografinių terminų, oronimus, siejamus su augalija, ir oronimus, padarytus iš kitų toponimų. Kronsteiner (2001) teigia, kad kalnai vaidina centrinį vaidmenį aplinkos tvarkoje, o jų įvardijimo polinkiai visame pasaulyje panašūs. Jis kalnų vardus analizuoja kaip tarptautinę „kalbą“ – išskiria pagrindinius kalnų įvardijimo principus, būdingus visam pasauliui: fiziografinio termino „kalnas“ toponimizacija, įvardijimas pagal formą, kuris lemia ir metaforinių kalnų vardų atsiradimą, sąsajos su saule (saulėlydžiu/saulėtekiu), galimybė keliauti per kalnus – jų „eismo“ funkcija, sniego vaidmuo, ekonominis naudojimas, gyvūnija. Aleksandro Vanago teigimu (1973: 215), Lietuva yra labiau upių ir ežerų šalis, kalnų Lietuvoje net nėra. Vanagas savo straipsnyje (1973: 215–216), kurį galima laikyti vienintele išsamia Lietuvos oronimų analize, remdamasis Lietuvos oronimų darybos polinkiais, teigia, kad kalnuotų vietų vardai sudaro gana jauną toponimijos posistemį archajiškoje lietuvių toponimijoje, be to, kalnuotos vietos žmonių gyvenime vaidina ne tokį svarbų vaidmenį kaip ežerai ir upės. Vanagas (1973: 215) oronimams priskiria tuos vardus, kurie įvardija objektus, kalbančiojo suvokiamus kaip kalnus (jų aukštis dažniausiai yra keliasdešimt metrų). Pateikėjo įvardijimu remiasi ir Mickienė (2001: 80), analizuodama Telšių rajono oronimus. Jiems mokslininkė priskiria kiek iškilėsn(i)ų žemės paviršių vietų vardus. Daugiau išsamesnių atskirų Lietuvos oronimų tyrinėjimų nėra. У цій статті звертається увага на назви підвищених місць у межах Литви з доволі рівнинним ландшафтом — у Йонішкському районі. Ця територія розташована в північній частині Середньолитовської низовини, більша її частина лежить на Земгальській рівнині (JRG: 4–5). Отже, рельєф тут слабко хвилястий, більше підвищених місць є поблизу Жагаре (оз Жагаре, утворений льодовиковими наносами), а також на лівому березі Mū- 24 Kalnuotų vietų įvardijimas на краю долини (насипаний Лінкувський гребінь). Найвища точка району — Лінкувський кряж (досягає 94 м), найнижча — поблизу латвійського кордону (досягає 34 м). За такого рельєфу інформанти в Йонішкському районі називають горами невеликі пагорби, височини, гравійні кар’єри, городища та інші дещо підвищені ділянки земної поверхні. У статті аналізується найменування горбистих місцевостей Йонішкського району — що зумовлює назви горбистих місцевостей на рівнинній території. За основу взято семантичну схему топонімів, запропоновану Ванагасом (1981): ороніми передусім поділяються на немотивовані (які не мають «оронімічного» значення2) та мотивовані (які мають «оронімічне» значення). Ороніми Йонішкського району виписано з Жемес варду анкет, що зберігаються у фондах Відділу ономастики Інституту литовської мови, а також записано авторкою статті під час експедицій у Йонішкському районі в 2002–2004 рр.3 Майже всі ороніми походять із живої мови; вирізняються лише кілька назв, опублікованих у VŽe: Кальнеліський курган, Рактуве, або Рактуве, та Жагарський курган, або гора Жвелгайтіса. Оронім Рактуве як земгальську спадщину згадує також Бюга (1961: 257), зараховуючи до неї і кілька гідронімів Йонішкського району. Ороніми, розглянуті у статті, опубліковано також в інтернеті — у «Геолінгвістичній базі даних топонімів Йонішкського району»4. У цій статті, аналізуючи найменування горбистих місцевостей Йонішкського району, наведено також записані від інформантів народні етимології та різні перекази, пов’язані з оронімами. Крім того, ороніми подано із зазначенням їхньої можливої словотвірної структури. 1. НЕМОТИВОВАНІ ОРОНІМИ Це ороніми, які на момент виникнення не мали спеціального розрізнювального «оронімічного» значення — не виражали нічого, що було б властиве лише горбистим місцевостям (пор. Ванагас 1981a: 19). Такі ороніми виникали не через підкреслення певних особливостей горбистої місцевості, а з різних інших обставин: через розташовані поруч 2 Plg. A. Vanago (1981a) vartojamą terminą „hidroniminė“ reikšmė. 3 У кількох експедиціях — у староствах Крюкай і Гатаучяй — брали участь також студенти спеціальності литовської мови Шяуляйського університету. 4 Тимчасова адреса цієї бази даних: http://www.neryte.lt:8080/db/ [дата звернення: 2008-01-30] 25 NERIJA BARTKUTĖ інших важливих для довкілля об’єктів, діяльності людини тощо. Виділяють кілька семантичних груп немотивованих оронімів Йонішкського району. 1.1. Ороніми від назв різних місцевостей — ці ороніми виникли від апелятивів, що позначають місцевості за тим, що там є або що там відбувається. Частина цих оронімів позначає місце, пов’язане з діяльністю людини: Паў-ужваріс паг. Trm: užvaras ‘паркан, загорожа; стежка для перегону худоби’5; Реву-келіс паг. Dr: rėvas ‘рів’ та kėlias; Віганес паг. Vkn: *viganė, пор. vìganas ‘перекинута дорога для перегону худоби’, пор. також інші топоніми Йонішкського району: Віганес с. Tsn, Віганяй хут. Jnš, Віганеський ліс ліс., Віганес бол. Ks; Живрдубес вис. Žg: žỹvrdùobė ‘яма, що утворилася під час видобування гравію’. Кілька оронімів походять від інших назв місцевостей за рослинністю: Шілас вис. Rdš: šìlas; Шіленіс паг. Jnn: šìlas. Оронім Калнел-крумяй паг. Znn6: Калнеліс с. і krūmai ‘кущі’; його відносять до немотивованих, хоча йому властиве посесивне (або локативне) значення, але другий компонент походить від назви місця зростання рослин, яка не має розрізнювального «оронімічного» значення. До цієї семантичної групи оронімів належить і оронім Калвяй паг. Bčn: kálvis, пор. прізв. Kálvis7, яке може позначати місце за діяльністю людини. 1.2. Ороніми від інших апелятивів. Ці немотивовані ороніми — це перенесені на найменування горбистої місцевості апелятиви, що позначають об’єкти, пов’язані з горбистою місцевістю: розташовані біля неї чи на ній тощо: Камарайте̇ паг. Stn: kamarà; Лапкасіс паг. Dlb, паг. St: lãpkasa ‘лисяча нора’, пор. інші топоніми Йонішкського району Лапкасес с. Ždv, Лапкасай узл. Cgn; Плітніча паг. Trm: plỹtnyčia ‘цегельня’; Рагатка паг. Žg8: ragatkà ‘загорожа’; Рус-дубес паг. Žg9: rūšys ir duobė. 1.3. Ороніми від інших власних назв також не мають «оронімічного» значення, оскільки є перенесеними назвами інших місцевостей або осіб. Багато таких 5 У цій статті значення апелятивів вибрано з LKŽe, а антропоніми — з LPŽ (I, II); у тексті статті ці джерела не згадуються. 6 Зі слів інформантів записано, що колись повз це місце проходила дорога до Кальнельської церкви; горбиста місцевість була поросла кущами (ŽV). 7 Антропонім Kálvis у Йонішкському районі не поширений (пор. LPŽ, 902). 8 Зі слів інформантів записано, що під час Першої світової війни на тому місці люди стріляли, а назва виникла через схожість рушниці на ragatkà (ŽV). 9 Зі слів інформантів записано, що на тому місці був овочевий льох (ŽV). 26 Kalnuotų vietų įvardijimas vietovardžių Vanagas (1981a: 30) kildina iš genityvinių konstrukcijų, turinčių posesyvinę reikšmę, tačiau pagal dabartinį statusą priskiria nemotyvuotiesiems. Joniškio rajone užrašytas kalvos vardas iš oikonimo: Èzergailis klv. Žvl: Èzergailis vk. Didžioji dalis šios semantinės grupės oronimų yra iš asmenvardžių: a) iš lietuviškos kilmės: Stūlgis kln. Dk: avd. Stūlgis; Verkulys klv. Cgn¹⁰: *Verkulys, plg. avd. Vérkulis, Verkỹs; Žvelgáitis kln. Žg (var. Žvelgáičio kalnas, Žagarės piliakalnis)¹¹: avd. Žvelgáitis (LVKŽ: 348); b) iš nelietuviškos kilmės: Bùlverkis kln. Dlb: avd. Bùlverkis; Čėrnis kln. Dk: avd. Čėrnis; Šimkónas kln. Rkž¹²: *Šimkonas, plg. avd. Šimkónis; Véidė kln. Žg (var. Barbòros kalnas, Alkàkalnis, Véidės kalnas): Véidė; Žėkis kln. Byvn: *Žėkis, plg. avd. Žekỹs, Žėkas. Як зазначалося, у литовській топонімії ороніми — це порівняно нові назви місць. Немотивовані ороніми становлять найновішу частину цього не надто архаїчного підкласу топонімів. Їхня поява є вторинною: вони походять від назв, що належать до інших підкласів онімії, або від апелятивів, семантично пов’язаних з іншими місцями. 2. МОТИВОВАНІ ОРОНІМИ. Це ороніми, що мають виразне «оронімічне» значення. Вони вказують на певну особливість гористої місцевості. Мотивовані ороніми поділяються на дві групи: 1) мотивовані ороніми, що не описують об’єктів, і 2) мотивовані ороніми, що описують об’єкти. 2.1. Мотивовані ороніми, що не описують об’єктів. До цієї семантичної групи оронімів належать назви гористих місцевостей, що є результатом топонімізації фізико-географічних термінів зі «оронімічним» значенням, а також ороніми з посесивним значенням. 2.1.1. Ороніми від фізико-географічних термінів зі «оронімічним» значенням. Фізико-геогра- 10 За записами інформантів, на тому місці повісився Веркулис (ŽV). 11 За записами інформантів, колись на горі був замок, яким володів князь Жвалгота, але одного разу його схопили, а його голову возили містом Ригою (ŽV). 12 За записами інформантів, колись гора була вищою: власник брав із неї пісок і возив продавати до Жагаре євреям, які посипали ним підлогу шинків (так званих «шимків») (ŽV). 27 Nerija Bartkutė онімізація фізіографічних термінів є одним із найдавніших способів творення топонімії, поширеним у всьому світі (див. Vanagas 1981a: 35; Baluodė 2005). Мотивовані ороніми Йонішкського району утворилися від фізіографічних термінів, що означають природне підвищене місце або подібне місце, створене не без людських зусиль: Alkākalnis пагорб у Žg (вар. Barbōros kālnas, Vēidē, Vēidēs kālnas); alkākalnis — «пагорб святилища (жертовного каменя)»; Kalnai — височина у Tr: kālnas; Kalvėlė — височина у Žč: kalvà; Kalnėlis — височина у Dvr (вар. Lėbedžio kalnelis), височина у Rdš: kālnas; Milžinkapiai — височина у Jnk; Milžinkapis — височина у Nrn: milžinkapis «місце поховання давніх героїв; насипаний пагорб»; Milžkapiai — височина у Gmn (вар. Milžinų kapai)¹³: milžkapis, пор. milžinkapis «місце поховання давніх героїв; насипаний пагорб»; Pýlimas — височина у Stn, височина у Byvn, височина у Mrn¹⁴: pýlimas «насипний земляний вал»; Piliakalnis — пагорб у Kln (вар. Sīdabrēs piliakalnis): piliakalnis; Pīlkalnis — пагорб у Kln: pīlkalnis «городище»; Škačmilžis — височина у Vkn: *škačmilžis (< *katmilžis (пор. Katmilžis — верхівка), пор. kapmilžis «поховання велетня» (Vanagas 1981b: 141)). 2.1.2. Ороніми присвійного значення. Ці ороніми вказують на належність об’єкта, однак Vanagas (1981a: 45) убачає тут також значення місця; обидва значення він вважає важкорозрізнюваними. Присвійне значення та значення місця виражені формально — суфіксами, способом складання основ і словоскладання, тому ці ороніми класифікуються за способом творення. Суфіксальні ороніми присвійного значення. Такі ороніми Йонішкського району походять від особових імен: а) литовського походження — -iškis: Káln-iškis — височина у Drgn: Kálnas; Gáil-iškiai — височина у Gšč: Gáilis; Gerl-iškiai — височина у Dvr¹⁵: *Gerlis, пор. Gerlīkas; б) нелитовського походження — -ynė: Grant-ynė — височина у Mžl: *Grantas, пор. Grántinis, Grantáuskas, лат. Grants (Staltmanė 1981: 211). Складні ороніми присвійного значення та значення місця. Перша (детермінувальна) основа в них походить від іншого топоніма або особового імені, друга — від фізіографічного терміна kálnas. У топонімічних оронімах присвійного значення та значення місця перша основа походить від ойконіма або агроніма: Gražis(k)- ¹³ За записами інформантів, раніше на тому місці викопували великі кістки (ŽV). ¹⁴ За записами інформантів, за часів кріпацтва поміщик Зельстром зігнав кріпаків, і ті коритами насипали вал; поміщик хотів збудувати водяний млин; вода піднялася й затопила поля; вночі ті самі кріпаки випустили бочку рідкого срібла й зруйнували вал (ŽV). ¹⁵ За записами інформантів, неподалік жив єврей на прізвище Герліх (ŽV). 28 Kalnuotų vietų įvardijimas -kalnis — пагорб у BVD16: Gražiškiai — село; Stripei(k)-kalnis — пагорб у Str: Stripeikiai — село; Suódkalnis — пагорб у KRI, височина у STG: Suódai — хутір; Varč-kalnis — височина у GMN (вар. Varčios kalnas): Varčia 1. STN. Перша основа оронімів присвійного значення, утворених від особових імен, має різне походження: а) від особового імені литовського походження: Buiš-kalnis — височина у BND: особ. ім. Buišas, Buišys; Krūč-kalnis — пагорб у VR: особ. ім. Krūčas; Mešk-į-kalnis — височина у SK: Meškà17; Róp-kalnis — височина у PVL, височина у RBŽ: особ. ім. Rópė, Ropas, пор. топоніми Rópėdai — село, Rópininkai — село, Ropininkėliai — село; Žemaič-kalnis — височина у JKŠ: особ. ім. Žemaitis18, пор. žemaitis; Žós-kalnis — височина у GMN (вар. Duobėtkalnis): *Žosis, *Žosas, пор. особ. ім. Žóstautas; б) від особового імені нелитовського походження: Būd-kalnis — височина у JKŠ: особ. ім. Būdà; Jokūb-kalnis — височина у CGN19: особ. ім. Jokūbas (LVKŽ: 178); Zubr-ą-kalnis — височина у DR: особ. ім. Zūbrus, Zubrýs; Tamoš-kalnis — пагорб у TRB: особ. ім. Tamošius. Складні ороніми присвійного значення та значення місця. Ця семантична група є найчисленнішою в оронімії Йонішкського району. Для неї характерне також різноманіття компонентів: першим компонентом цих оронімів є інший топонім (ойконім, гідронім або агронім) або особове ім’я (литовського, нелитовського чи невідомого походження), а другим — надзвичайно поширений — компонент є фізіографічний термін kalnas «гора», рідше — інший фізіографічний термін «оронімічного» значення piliakalnis «городище»; другим компонентом також бувають зменшувальні форми фізіографічних термінів aukštumėlė, kalnelis «невелике підвищення, пагорб», назви місць molynė, smiltynė «глинисте місце, піщане місце», а в новіших оронімах другим компонентом є також назва явища соціального середовища karjeras «кар’єр». Далі складні ороніми присвійного значення та значення місця поділяються за першим компонентом: утворені від топонімів — (а) від ойконімів: Dargiū aukštumėlė — височина у DR: Dargiai — село; Gai galių kalnas — пагорб у JRD: Gai gali ai — село; Joniškio kalnas — височина у GŠČ: Joniškis — місто; Kalnėlio piliakalnis — городище у KLN: Kalnėlis — село; Minčaičių karjeras — кар’єр у MNČ: Minčaičiai — село; Raistų karjeras — кар’єр у RS: Raistai — село; Skarių kalnas — гора у SKR: Skariai — село; Stalmokų karjeras — кар’єр у MRT: Stalmokai — село; Šilelių kalnas — височина у PSP: Šileliai — село; Štempeliškių kalnas — пагорб у TRB: Štempeliškės — село; Tarbūčių kalnas — пагорб у TRB: Tarbūčiai — село; Trumpaitėlių kalniūkas — невеликий пагорб у TRM: Trumpaitėliai — село; Žagarės piliakalnis — городище у ŽG (вар. Žvelgaičio kalnas): Žagarė — місто; (б) від гідро- 16 За записами інформантів, на тому місці нібито завалилося дуже гарне село, там навіть була криниця (ŽV). 17 Особове ім’я Meškà поширене в Йонішкському районі (пор. LPŽII 212). 18 Особове ім’я Žemaitis поширене в Йонішкському районі (пор. LPŽII 1322). 19 За записами інформантів, на тому місці колись загинув латиш Jokūbas (ŽV). 29 NERIJA BARTKUTĖ назв: Kūdros kalnas пагорб Stn: Kūdra ставка Stnl: Sidabrės piliakalnis пагорб Kln (вар. Piliakalnis): р. Sidabrė; (c) від агронімів: Varčios kalnas пагорб Gmn (вар. Varčkalmis): Varčia поле Stn; від особових імен – (a) литовського походження: Alsio kalnas пагорб Rs: Alsýs; Briėdžio kalnas пагорб Dk: Briėdis; Buišo kalnas пагорб Dk20: Buišas; Būdós kalnėlis пагорб Drgn: Būdà; Čižo kalnėlis пагорб Dk21: Čižas; Didgalvės kalnėlis пагорб Žg (вар. Lielgalvės kalnėlis22): прізвисько Didgalvė, пор. Didgalvis (Butkus 1995: 198); Dundulio kalnas пагорб Mld: Dundūlis; Gėdaus kalnas пагорб Žg: *Gedus, пор. Gedýs, Gėdžius, також пор. Gėdas (LVKŽ: 140); Kāvalo kalnas пагорб Ptr23: Kāvalas; Lėbedžio kalnėlis пагорб Dvr (вар. Kalnėlis): Lebedýs; Meškós kalnas пагорб End24: Meškà, пор. Meškikalnis пагорб Sk; Naudžiuvienės karjerai пагорб Mrt25: Naudžiuvienė (: Naudžius); Prėlaido kalnas пагорб Jkš: Prėlaidas; Radvilo kalnas пагорб Bdr: Radvìlas; Rimdžiaus smiltynė пагорб Mkn: Rimdžius і місцева назва smiltynė; Skupeikos kalnas пагорб Jkš: Skupeikà; Tilkėvičiaus kalnas пагорб Stn: Tilkėvičius; Vózbuto karjeras пагорб Mrt: Vózbutas; Žlabio kalnas пагорб Dk: Žlabýs; Žvelgaičio kalnas пагорб Žg (вар. Žagarės piliakalnis): Žvelgáitis (LVKŽ: 348), пор. Žvelgáičiai с.; (b) нелитовського походження: Adōmo kalnėlis пагорб Drg: Adōmas; Barbōros kalnas пагорб Žg (вар. Alkākalnis, Vėidé, Vėidės kalnas26: Barborà; Bindžiulio kalnas пагорб Grk: Bindžiulis; Būdós kalnas пагорб Dnr: Budà; Čerkáusko kalnas пагорб Dvl: Čerkáuskas; Čėrnio kalnas пагорб Dk: Čėrnis; Česniko 20 За записами інформаторів, неподалік від пагорба була клунька Буйшо (N. B.). 21 За записами інформаторів, священник Чіжас, настоятель Новожагарської парафії, копав там торф (ŽV). 22 За записами інформаторів, пагорб отримав назву 1895 року, коли на ньому було вбито дівчину на прізвисько Дідгалве (вона носила великий капелюх), а 1905 року на цьому віддаленому пагорбі соціалісти з Жагаре влаштовували зібрання (ŽV). 23 За записами інформаторів, на цьому пагорбі повісився Кавалас (ŽV). 24 За записами інформаторів, на тому пагорбі стояла хатина, куди приходив ведмідь (N. B.). 25 За записами інформаторів, кар'єр копали за часів, коли головою колгоспу була Науджювене (N. B.). 26 У церкві на пагорбі зберігалися останки Барбори Уміест аускайте (пор. Šliavas 1999: 3). 30 Kalnuotų vietų įvardijimas пагорб klv. Lnk27: Česnikas; пагорб Чюберкіса klv. Knč: Čiūberkis; пагорб Ячкаускаса klv. Pdr: J ačkus; пагорб Яґріса klv. Mtk: J agris; пагорбок Каєнаса klv. Dk: Kajėnas; пагорбок Ліелгалве klv. Žg (вар. пагорбок Дідгалве): прізвисько Lielgalvė, пор. лат. liels ‚великий, огрядний‘ (LLKŽ 381); пагорб Матавшаса klv. St: Mataūšas (LVKŽ: 244); глиняне місце Шуткуса klv. Trb: Šūtkus і назва місцевості глиняне місце; пагорб Урмонаса klv. Trm: Ūrmonas; пагорб Вейді kln. Žg (вар. Вейді, пагорб Барбори, пагорб Алка): Vėidė; пагорб Вішкіса kln. Dk (вар. Голий пуп): *Vīškis, пор. лат. Vīškis (Staltmanė 1981: 147), лит. Viškėlis; c) від особового імені неясного походження: пагорб Дампараса klv. Ncn28: *Damparas; пагорб Суріса klv. Skt: Sūris; пагорбок Тамбакаса klv. Mlč: *Tambakas, пор. Tambakėvičius. 2.2. Мотивовані ороніми, що характеризують об’єкти. Analizuodamas hidronimų semantiką, Vanagas (1981a: 49) tokius toponimus laiko svarbiausiu sluoksniu, atskleidžiančiu toponimijos semantikos įvairovę. Jie tiesiogiai išreiškia ypatybę, būdingą toponimu įvardijamam objektui. Vanagas (1981a: 50) nurodo penkis būdus, kuriais išreiškiama ypatybinė reikšmė: būdvardžių tiesioginė toponimizacija, galūnių vediniai iš ypatybių pavadinimų, priesagų vediniai iš ypatybių pavadinimų, sudūrimas, kai pirmasis sandas yra iš ypatybės pavadinimo, ir sudėjimas, kai pirmasis dėmuo yra ypatybės pavadinimas. Pagal išskiriamą ypatybę Joniškio rajono motyvuotieji oronimai, apibūdinantys objektus, skirstomi į kelias semantines grupes: 2.2.1. Ороніми фізіографічного значення. Це ороніми, що характеризують гірську місцевість за певними фізіографічними ознаками: формою, якістю ґрунту, покривом тощо. Насамперед вирізняються назви, що позначають гірські місцевості за якістю ґрунту: Akmeñ-inė klv. Bl: камінь, Molynė klv. Sk: глиняне місце ‚глиниста земля, ґрунт‘; Smėl-kalnis kln. St29: пісок; Smiltynas klv. Dml (вар. Smiltynė): піщане місце; Smiltynė klv. Dml (вар. Smiltynas): піщане місце; Uolýnas kln. Sk: вапнякове місце ‚вапняк‘; Žvirž-dė klv. Al: гравій ‚ґрунт біля гравію‘; Žvirgždynė klv. Mdg: гравійне місце ‚гравійний ґрунт, земля‘; Žvyrýnas klv. Knč, klv. Mdg, klv. Mtk: гравійне місце; Žvyr-kalnis kln. Žmr: гравій. Оронім Raudōn-kalnis kln. Rkž: 27 За записами інформаторів, у тому місці жив Чеснікас, який сильно сп’янів на пагорбку й помер (ŽV). 28 За записами інформаторів, під час полювання в тому місці помер якийсь Дампарас (ŽV). 29 За записами інформаторів, із цієї височини брали пісок, щоб посипати квітники й стежки (ŽV). 31 NERIJA BARTKUTĖ червоний, -а, підкреслює ознаку не за якістю ґрунту, а за його кольором. До цієї семантичної групи належать також ороніми конфігураційного значення: Didýsis kálnas klv. Pšp (вар. Didýsis Bliūdýnių kálnas): didýsis (пор. ф. < didis); Didýsis Bliūdýnių kálnas klv. Pšp (вар. Didýsis kálnas): didýsis (пор. ф. < didis), Bliūdýnė село Pšp і пагорб; Didýsis kápčius klv. Bvd: великий (пор. ф. < didis) і насип «земляний горб, насип»; Duobėt-kalnis klv. Gᴍɴ (вар. Žóskalnis): ямкуватий, -а; Dvilẏ́pis kln. Dk: подвійний «подвійний»; Ilgàsis kln. Dk: довгий (пор. ф. < ilgas); Riest-inis kln. Dk: зігнутий, -а. Частину оронімів конфігураційного значення можна вважати метафоричними — їхню ознаку передано не безпосередньо, а через певну подібність до іншого явища або предмета: Bãlno kálnas klv. Dₗᵦ³⁰: болото; Bùbinas klv. Blz: бубін «барабан; голе місце, зазвичай пагорбок на лузі»; Kùpr-ė kln. Gtč: горб; Sõs-kalnis klv. Mlč (вар. Sõsto kálnas): сита; Sõsto kálnas klv. Mlč (вар. Sõskalnis): сита; Stùpl-yčià klv. Vᴅɢ: сідниці «зад», пор. важко ступати «іти важко, дрібними кроками», пор. агронім Юрбаркського району Stùplyčià drv. Bl, l. Ždk. Метафоричним можна вважати також складений оронім конфігураційного значення Aukštóji brastà klv. Žč — гірська місцевість могла отримати таку назву, бо розташовувалася серед боліт. 2.2.2. Ороніми фауністичного значення. Вони характеризують гірську місцевість за тваринами, які там живуть або інакше з нею пов’язані: a) за дикими тваринами — Barsiukýnė klv. Pvl: місце проживання борсуків «місце в лісі, де живуть борсуки»; Lãp-kalnis kln. Grž, Lãpių kalnẽlis klv. Km, klv. Ncn: лисиця³¹; Lél-ãtė kln. Dk: ластівка «комахоїдний птах»; Stìrnų kalnẽlis klv. Skk: сарна; Tilvì(k)-kalnis klv. Tr: вивірка³²; b) за свійськими тваринами — Jáučių kalnẽlis kln. Dk³³: бик; Kačių kalnẽlis klv. Dk: кішка; Kùilių kálnas kln. Žg: кнур «самець свині»; Óž(k)-kalnis klv. Pl: коза. 2.2.3. Ороніми флористичного значення. Ці ороніми характеризують гірську місцевість за рослинністю: Ąžuol-ìnis klv. Mñč, Ąžuolo kálnas klv. Ncn: дуб; Brùknių kalnẽlis klv. Mñč: брусниця; Burbùlių kálnas kln. Dk: бульбашка «така рослина — 30 За записами інформаторів, на пагорбі лежали лісники й дивилися, як працівники маєтку косили сіно (ŽV). 31 Особове ім’я Lãpė у Йонішкському районі не зафіксоване (пор. LPŽ₍II₎ 22). 32 Особове ім’я Tilvikas у Йонішкському районі не зафіксоване (пор. LPŽ₍II₎ 1045). 33 Від інформантів записано, що після вигону стада з цієї гори в болото котилися воли (ŽV). 32 Kalnuotų vietų įvardijimas бульбашка’; Dagil-inė klv. ZNN: dagilis «бур’ян із гострими колючками»; Erškėt-kalnis kln. Dk, Erškėčių kalnelis klv. BČN: erškėtis; Ievynė klv. Dr: ievynė; Konvalijų kalnelis klv. ŽG: konvalija «конвалія»; Kukulių kalnas kln. ST: kukūlis «кукіль, волошка несправжня»; Kukūrbezda­lių kalnas klv. SK: kukūrbez­dalis «гриб, дощовик»; Kūlynų kalnas kln. Dk: kūlynai «зарості кущів і молодих дерев»; Lazdynė klv. TLJ: lazdynė «місце, де росте ліщина»; Mėlynių kalnelis klv. Dk: mėlynė; Puršklių kalnelis klv. Dk: puršk­lis «невеликий кущ, чагарник»; Pušynų kalnas kln. GDK: pušynas. До цієї семантичної групи належать також кілька оронімів, у яких ознакою горбистої місцевості є не конкретна рослинність, а зумовлений нею колір: Žaliasis kalnas klv. NRM, klv. GDK, klv. SK, Žaliasis kalnelis klv. MJ: žalia­sis (різн. ф. < žalias), або повна відсутність рослинності: Plikasis kalnas kln. Dk (вар. Pliksubinis): plikasis (різн. ф. < plikas); Pliksubinis kln. Dk (вар. Viškio kalnas): pliksubinis «той, хто з голим задом». 2.2.4. Ороніми зі значенням зв’язку з людьми. Вони вказують на певний зв’язок із людьми й близькі до оронімів із посесивним значенням. Такі назви горбистих місцевостей походять від назв осіб: Bajorýnė klv. GrK: bajorýnė «місце, де живе багато шляхтичів», пор. антропонім Bajõras³⁴; Bajõr-kalnis klv. ŽM³⁵: bajõras, пор. антропонім Bajõras; Barõn-kalnis klv. MDG: barõnas «титул барона» і «баран», пор. baroninis «овечий» (JŠŽR); Benõs-kalnis kln. BVD, kln. SK: benõsis «той, хто не має носа»; Bób-kalnis klv. BND: bóba; Mam-ātė kln. Dk: mamà; Mergių kalnelis klv. MNČ³⁶: mergė «дівчина»; Strienč-kalnis klv. VDG – походження не цілком ясне; можливо, назва пов’язана зі словом strielčius «мисливець, лісник» або антропонімом Strielčius³⁷; Šikšnių kalnelis klv. ŽG: šikšnius «той, хто працює зі шкірами», або походять від етнонімів: Cigonų 34 Антропонім Bajõras у Йонішкському районі не зафіксований (пор. LPŽ₁ 160), тому насамперед пропонується виходити з апелятива. 35 За записами інформантів, 1863 року на тому місці переховувалися шляхтичі з села Крикштанай, які хотіли напасти на росіян; священник Скайстгірської парафії Радавічюс приносив їм їжу та набої (ŽV). 36 За записами інформантів, на цьому пагорбі похована дівчинка, яка потонула в річці Швете, що ненадійно замерзла, коли несла їжу в ліс чоловікам-дроворубам (ŽV). 37 Антропонім Strielčius у Йонішкському районі не зафіксований (пор. LPŽₙ 835). 33 NERIJA BARTKUTĖ kalnėlis klv. Dk: cigōnas «циган»; Čigōn-kalnis klv. Jᴅᴋ³⁸, klv. Pʟᴛ³⁹: čigōnas, пор. антропонім Čigōnas⁴⁰. Слід зауважити, що частина оронімів зі значенням фауни, флори та зв’язку з людьми може походити від антропонімів, а отже, належати до інших семантичних груп. Проте антропонімічне походження вказується як вторинне з кількох причин: багато таких антропонімів у Йонішкському районі не зафіксовано; крім того, апелятив має виразний семантичний зв’язок з особливостями горбистих місцевостей, який можуть посилювати й записані від інформантів оповіді. Тому ці ороніми насамперед відносять до зазначених трьох семантичних груп. 2.2.5. Ороніми з демонологічним значенням. До них належать назви горбистих місцевостей, що походять від назви міфологічної істоти: Ragān-kalnis klv. Mᴋɴ, klv. Žg⁴¹, Rāganų kalnas kln. Žg: rāgana. До них належать і ороніми, походження яких пояснюється певними переказами: Linksmýbės kalnēlis klv. Vᴋ⁴²: linksmýbė; Pinigų kalnas kln. Sᴛᴋ⁴³, Pinigų kalnēlis kln. Cɢɴ⁴⁴: pìningas. З християнською релігією пов’язаний оронім Šventõs Brigitos kalnas kln. Kʟɴ, утворений від антропоніма іншомовного походження з епітетом švẽntas. Такі назви трапляються в гідронімії Литви (пор. Vanagas 1970: 270), їх зафіксовано й на території Йонішкського району — пор. гідронім Švẽnto Jōno upėlis. 2.2.6. Ороніми з антонімічним значенням утворюють поляризаційну пару за ознакою великий — малий: Didýsis kalnas klv. Aɴᴅ — Mažàsis kalnas klv. Aɴᴅ: didýsis (різн. ф. < didis) і mažàsis (різн. ф. < mažas). Ці ороніми мають також конфігураційне значення. 38 За записами інформантів, колись на горі циганка поховала свою дитину (ŽV). 39 За записами інформантів, на тому місці зупинявся циганський табір (N. B.). 40 Антропонім Čigōnas у Йонішкському районі не зафіксований (пор. LPŽ₁ 426), тому насамперед пропонується виходити з апелятива. 41 За записами інформантів, у давнину на тому місці спалювали відьом (ŽV). 42 За записами інформантів, щонеділі о 12-й годині звідти нібито долинала музика (ŽV). 43 За записами інформаторів, у горі закопані гроші поміщика Комара, які він віз у труні ховати; люди бачать, як вони горять (N. B.). 44 За записами інформаторів, на пагорбі заховано 12 бочок (діжок — N. B.) золотих грошей (ŽV). 34 Kalnuotų vietų įvardijimas 2.2.7. Ороніми, що характеризують довкілля. Ці ороніми походять від апелятивів, які позначають об’єкти, розташовані (розташовані раніше) на горбистій місцевості, або горбисту місцевість, розташовану поруч із ними: Ākmeno kālnas kln. Gžč⁴⁵: ākmenas ‚камінь‘; Kārtuvių kālnas klv. Drgn: kārtuvės; Māit-kapis klv. Dml: maitā ‚падла‘; Majā(k)-kalnis klv. Znn⁴⁶: majākas ‚тріангуляційний пункт‘; Pučk-ýnė klv. Dk⁴⁷: pučkà ‚гармата‘; Salų kalnėlis klv. Dk: salà; Tiltų kālnas kln. Dk: tiltas; Vartykslių kalnėlis klv. Ncn⁴⁸: vartykslis ‚стовпчик, до якого кріплять ворота‘. 2.2.8. Меморіальні ороніми. Ці ороніми нагадують про якусь подію, що сталася на горбистій місцевості: Baln-ã-vietės klv. Bčn⁴⁹: bãlnas ir vietà; Kiaušių kalnėlis klv. Bdr⁵⁰: kiaušis ‚яйце‘. 2.2.9. Ороніми, що позначають діяльність, указують на певну діяльність, якою могли займатися на горбистій місцевості. Ці ороніми здебільшого походять від дієслів: Rākt-ė kln. Žg (вар. Rākt-uvė, Rakt-uvė)⁵¹: rākti ‚шкрябати; копати‘, пор. латис. rakt ‚копати; рити‘ (LLKŽ: 598) (пор. Būga 1961: 257, Šliavas 1996: 13, Vanagas 1973: 212), також пор. rāktė ‚скалка‘ і raktùvė ‚інструмент для відмикання: шкребок, спиця; замок, засув‘⁵²; Ūrš-ė kln. Dr: ūršti ‚гніватися; шуміти‘, 45 За записами інформаторів, на горі нібито лежить великий камінь (N. B.). 46 За записами інформаторів, росіяни встановили majaką; було викопано глибоку яму, закладали цегляний фундамент (ŽV). 47 За записами інформаторів, на тому місці під час битв зі шведами стояли гармати (N. B.). 48 За записами інформаторів, на цьому пагорбі росли прямі осики; якщо їх доводилося розколювати, деревина була покручена й нікуди не годилася; казали, що вона придатна для виготовлення воріт (ŽV). 49 За записами інформаторів, конюхи складали сідла на цьому пагорбку (ŽV). 50 За записами інформаторів, на цьому пагорбку на Великдень котили яйця (N. B.). 51 За записами інформаторів, у XII–XIII ст. тут було встановлено стовп заввишки 16 сажнів, до якого прив’язували діжку зі смолою; помітивши ворога, діжку підпалювали клоччям і таким чином подавали жителям сигнал зустріти ворога; тому це місце отримало назву «ключ країни» (ŽV). 52 Endzelytė (2005: 153) nurodo hidroniminę šio oronimo kilmę – iš upėvardžio Rāktė, tačiau paties upėvardžio jos atliktoje bendroje Lietuvos Žiemgalos toponimijos darybos analizėje nėra. 35 NERIJA BARTKUTĖ Endzelytė (2005: 140) šį oronimą sieja su nefiksuotu asmenvardžiu *Uršys; Žabúot-inis kln. Dk: žabúoti ‚apdėti žabais; žabus kapoti‘. Šiai semantinei grupei galima priskirti ir oronimus, turinčius paskirties reikšmę – kalnuota vieta buvo naudojama tam tikrai ūkinei veiklai: Pánčių kálnas kln. Dk: pántis; Degut-inė klv. Dml: degùtas; Salýkl-inė klv. Jdž: salýklas ‚daiginti miežių grūdai alui daryti‘. 2.2.10. Ороніми зі значенням зв’язку з небесними явищами. Це назви горбистих місцевостей, пов’язаних із небесними явищами: Aušr-ùtis пагорб. Žč: aušrà; Žvaigždės kalnėlis пагорб. Dk: žvaigždė. До цієї семантичної групи належить також метафоричний оронім: Gais-pilis пагорб. Žg: gãisas «погода», пор. лат. gaiss «погода» (LLKŽ: 204), і pilìs. 3. ВИСНОВКИ Загалом розглянуто семантику 216 оронімів Йонішкського району. Як зазначалося, цей регіон має надзвичайно рівнинний рельєф, тож оронімами називають назви дещо підвищених природних або штучно створених місць. Які тенденції в найменуванні горбистих місцевостей у негористій території? Немотивовані, або такі, що не мають виокремлювального «оронімічного» значення, ороніми становлять близько десятої частини (10,6%) усіх назв горбистих місцевостей. Більшість (4,6%) цих оронімів походить від інших власних назв, переважно антропонімів: такі назви горбистих місцевостей мають форму singularia tantum і походять від антропоніма литовського (1,9%) або нелитовського (2,2%) походження. Як зазначалося, Vanagas припускає, що ці топоніми могли виникнути з генітивних конструкцій. Інша частина немотивованих оронімів походить від різних назв місць (3,2%) і різноманітних інших апелятивів (2,8%), які здебільшого позначають певні об’єкти, пов’язані з діяльністю людини. Більшість оронімії Йонішкського району становлять мотивовані назви горбистих місцевостей, тобто ті, що мають виокремлювальне «оронімічне» значення (89,4%). Майже порівну розподіляються мотивовані ороніми, що не характеризують об’єкт (42,2%), і мотивовані ороніми, що характеризують об’єкт (47,2%). Серед мотивованих оронімів, які не характеризують об’єкт, за чисельністю вирізняються ороніми з посесивним значенням і значенням місця, що становлять 35,2% усіх назв горбистих місцевостей регіону. За способом творення вони поділяються на суфіксальні (1,9%), складнословні (7,4%) і складені (25,9%). Особливо поширені ороніми цієї семантичної групи, утворені від антропонімів. Топоніми з посесивним значенням вважаються виразними інноваціями 36 Kalnuotų vietų įvardijimas mis toponimijos sistemoje (plg. Vangas 1981: 49). Kita dalis (7%) motyvuotųjų oronimų, neapibūdinančių objektų, yra kilusi iš „oroniminės“ reikšmės fiziografinių terminų. Розмаїття семантики топонімії найвиразніше виявляють мотивовані ороніми, що характеризують об’єкти, оскільки вони підкреслюють конкретні особливості горбистої місцевості. У Йонішкському районі ці ороніми, як зазначалося, становлять майже половину всіх назв горбистих місцевостей. Серед них переважають ороніми з фізико-географічним значенням (12,5%), зокрема ороніми, що характеризують горбисту місцевість за якістю ґрунту, а також ороніми з конфігураційним значенням. Ще одна часто підкреслювана особливість горбистої місцевості — рослинність (10,2%). Поширені також ороніми зі значенням фауни та зв’язку з людьми (приблизно по 6%). Інші мотивовані ороніми, що характеризують об’єкти, розподіляються за поширеністю так: зі значенням характеристики довкілля — 3,7%, із демонологічним значенням і значенням діяльності — по 3,2%, зі значенням зв’язку з небесними явищами — 1,4%, а з антонімічним і меморіальним значенням — по 0,9% усіх оронімів Йонішкського району. Підсумовуючи, можна сказати, що для Йонішкського району характерні мотивовані ороніми, які характеризують горбисту місцевість за певною її особливістю (переважно за фізико-географічною ознакою — якістю та формою ґрунту, флорою, фауною або зв’язком із людьми), проте за чисельністю вирізняються також новіші ороніми з посесивним значенням, утворені від антропонімів. Немотивовані ороніми становлять невелику частку; у цій групі вирізняються ороніми антропонімного походження, близькі до назв горбистих місцевостей із посесивним значенням. Можна припустити, що тенденції найменування оронімії негористої території Йонішкського району близькі до загальних тенденцій найменування гір, проте акцент робиться на особливостях, характерніших для негористого регіону: якості ґрунту, рослинності, тваринному світі та зв’язку горбистої місцевості з людьми (посесивності, особливостях людської діяльності). СКОРОЧЕННЯ Скорочення назв населених пунктів: AL – Alsiai BYVN – Byvainiai AND – Andrešiūnai BL – Bilžiai BČN – Bučiūnai BLZ – Blauzdžiūnai BDR – Budraičiai BND – Bandoriai 37 Nerija Bartkutė Bvd – Buivydžiai Cgn – Cigoniškiai Dk – Daukšiai Dlb – Dilbinai Dml – Dameliai Dnr – Daunoriškė Dr – Dargiai Drg – Dargaičiai Drgn – Darginiai Dvl – Dvelaičiai Dvr – Dvareliškiai End – Endriškiai Gdk – Gaudikiai Gmn – Giminėnai Grk – Girkančiai Grž – Gražaičiai Gšč – Gaščiūnai Gtč – Gataučiai Gžč – Gaižaičiai Jdk – Juodeikiai Jdž – Juodžiai Jkš – Jakiškiai Jnk – Jauneikiai Jnn – Jauniūnai Jnš – Joniškis Jrd – Jurdaičiai Kln – Kalnelis Km – Kemsiai Knc – Kančiūnai Kri – Kriukai Ks – Kuisiai Lnk – Lankaičiai Mdg – Medginai Mkn – Miknaičiai Ml – Melniai Mlč – Mielaičiai Mld – Maldeniai Mnč – Minčaičiai Mrn – Maironiai Mrt – Martyniškiai Mtk – Mitkūnai Mžl – Maželiai Ncn – Nociūnai Nrm – Normančiai Nrn – Noriūnai Pdr – Padirvonai Pl – Pailiai Plt – Platoniai Pšp – Pošupės Ptr – Petrai čiai Pvl – Povilaičiai Rbž – Rubežninkai Rdš – Rudiškiai Rkž – Rukuižiai Rs – Raistai Sk – Skaistgirys Skk – Skakai Skr – Skariai Skt – Skutenos St – Stungiai Stg – Stagarai Stk – Satkūnai Stn – Stoniūnai Stnl – Стянеляй Str – Страйпейкяй Tlj – Толєюс Tr – Трейгяй Trb – Тарбучяй Trm – Трумпайчяй Tsn – Таусенай Vdg – Відгіняй Vk – Вейкшяй Vkn – Веконяй Vr – Вершяй 38 Kalnuotų vietų įvardijimas ZNN – Зінюнай Жч – Жучяй Жdk – Жадейкяй Жdv – Жадвайняй ЖG – Жагаре ЖM – Жеймяй ЖMR – Жміркляй ЖVL – Жвельгайчяй Інші скорочення: avd. – особове ім’я b. – болото drv. – ґрунт įv. f. – форма з означеним закінченням k. – село kln. – гора klv. – пагорб krm. – чагарник l. – поле lat. – латиський liet. – литовський mst. – місто mšk. – ліс plk. – болото pv. – лука річка – річка т. зв. – так званий (-а) вар. – варіант одн. х. – хутір ŽV – Žemės vardu анкети LITERATŪRA AKSCHABAEVA, A. 2001: The Names of the Mountains in Kazakhstan. In: The Names of the Mountains. http://www.inst.at/berge/index_e.htm [prisijungta 2007-04-10]. BALUODE, L. 2005: Par onimizacijų baltų hidronimiją. Baltų filologija 14 (1), 25–36. BUTKUS, A. 1995: Lietuvių pravardės. Kaunas: Aesti. BŪGA, K. 1961: Rinktiniai raštai 3. Sudarė Z. ZINKEVIČIUS. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. EISELE, H. 2001: Die Ausstrahlung der Berge in ihrer Benennungsvielfalt. In: The Names of the Mountains. http://www.inst.at/berge/index_e.htm [prisijungta 2007-04-10]. ENDZELYTĖ, R. 2005: Šiaurės Vidurio Lietuvos vietovardžiai. Daktaro disertacija. Kaunas. JRG = Joniškio rajono gamta, par. R. BALTRAMAITIS, D. BIČKIENĖ, R. BUTVILA et al. Kaunas: Lututė, 1999. 39 Nerija Bartkutė JŠŽr = Joniškio šnektų žodynas. Šiauliai: Dialektologijos centras [rankraštis]. Kronsteiner, O. 2001: Internationale Gemeinsamkeiten bei der Benennung von Bergen. In: The Names of the Mountains. http://www.inst.at/berge/index.e.htm [prisijungta 2007-04-10]. LKŽ 2005: Lietuvių kalbos žodynas. Vilnius [elektroninis variantas]. LLKŽ 2003: Latvių-lietuvių kalbų žodynas, sud. A. Butkus. Kaunas: Aesti. LPŽ1–11 = Lietuvių pavardžių žodynas, red. A. Vanagas. Vilnius: Mokslas 1985 (t. 1), 1989 (t. 2). LVKŽ = K. Kuzavinis, B. Savukynas, Lietuvių vardų kilmės žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003. Mickienė, I. 2001: Telšių rajono toponimų daryba. Daktaro disertacija. Kaunas. Pospelov, E. M. 1967: Географическая терминология в микротопонимии Восточных Карпат. In: О. С. Ахманова, ред., Микротопонимия. Москва: Издательство Московского университета, 23–30. Staltmane, V. E. 1981: Латышская антропонимия. Фамилии. Москва: Наука. Šliavas, J. 1996: Žiemgalių pėdsakais. Vilnius: „Žiemgalos“ draugija. Šliavas, J. 1999: Šventos Barboros kalnelis. Sidabrė 56, 3. Vanagas, A. 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mokslas. Vanagas, A. 1973: Структурно-словообразовательный анализ названий гор Литвы. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. A serija, t. 3 (44), 209–219. Vanagas, A. 1981a: Lietuvių hidronimų semantika. Lietuvių kalbotyros klausimai 21, 4–153. Vanagas, A. 1981b: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mokslas. VŽe 2007 = Vietovardžių žodynas. Vilnius [Internetinis leidimas]. Nerija Bartkutė Šiaulių universiteto Dialektologijos centras P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai, Lietuva [email protected] 40