Berufsnamen im Preußisch–litauischen

CHRISTIANE SCHILLER Humboldt-Universität zu Berlin Наукові напрями: пруссько-литовська лексикографія, ономастика, балтійсько-німецькі мовні, літературні та культурні взаємини. ПРОФЕСІЙНІ ПРІЗВИЩА У ПРУССЬКО-ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ Особові назви, пов’язані з професією, у прусських литовців АНОТАЦІЯ У центрі уваги статті — професійні прізвища, клас імен, який у литовських ономастичних дослідженнях, на відміну, наприклад, від німецькомовних та англомовних досліджень, досі не виокремлювали як самостійний клас імен. З джерела пруссько-литовського походження XVIII століття було зібрано всі прізвища, які можна класифікувати як професійні, та класифіковано їх за дериваційно-морфологічними й семантичними принципами. Крім того, було визначено частотність окремих професійних прізвищ та їхніх похідних, що дає змогу зробити висновки про поширення окремих професійних сфер у литовськомовній спільноті. На завершення розглядаються проблеми, пов’язані з класифікацією професійних прізвищ. АНОТАЦІЯ У цій статті розглянуто професійні прізвища. На відміну від німецьких та англійських досліджень, литовська ономастика досі не приділяла уваги професійним прізвищам як окремому класу імен. Основою наведених тут результатів дослідження є литовсько-прусське джерело початку XVIII століття. З цього джерела виписано всі професійні прізвища та класифіковано їх за дериваційно-морфологічними й семантичними принципами. Крім того, визначено частотність окремих професійних прізвищ та їхніх похідних, що дає інформацію про поширення певних професій у литовськомовній спільноті. Наприкінці статті обговорюються проблеми класифікації професійних прізвищ. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ономастика, професійні прізвища, Прусська Литва. КЛЮЧОВІ СЛОВА: професійне прізвище, Мала Пруссія, ономастика. 48 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen Професійні прізвища досі майже не були предметом наукових досліджень у литовській ономастиці. Це пояснюється, зокрема, тим, що тут, на відміну від німецькомовної ономастики1, їх не виділяють як окремий клас прізвищ, а відносять до класу прізвиськових прізвищ.2 Для великолитовського мовного ареалу важливими є лише праці Зігмаса Зінкявічюса (1977: 59–62) і (2008: 539–548). У цьому контексті для Прусської Литви слід згадати дослідження Асти Урбонавічюте (2005). У межах цієї статті досліджується клас прямих професійних прізвищ Прусської Литви. Під прямими професійними прізвищами розуміють прізвища, первісно утворені від прізвиськ, які стосуються як основного, так і побічного заняття, соціального становища або посад, що їх обіймали носії цих імен (Kunze 1998: 107). Від непрямих професійних прізвищ вони відрізняються неметонімічним способом уживання.3 Джерельною основою цього дослідження є реєстр, виданий Горстом Кенкелем 1972 року, Амтсбауерів і Кельмерів у північній Східній Пруссії близько 1736 року (далі цитований як K), з якого було опрацьовано розділи III «Литовці» (K 249–273) та IV «Кельмери й спадково вільні» (K 273–282). Цей реєстр всебічно фіксує історичний корпус прізвищ у Прусській Литві за досліджуваний період. З огляду на те, що у XVIII столітті формування прізвищ ще не завершилося, простежується конкретний зв’язок із професійною або трудовою діяльністю відповідних носіїв імен та їхніх найближчих предків. Отже, виявлені прізвища можуть пролити світло на професійні сфери, у яких литовці справді працювали. На відміну від німецьких прізвищ, серед яких прямі професійні прізвища належать до найпоширеніших узагалі,4 у Прусській— 1 У німецькомовній ономастиці прізвища зазвичай поділяють на п’ять класів: прізвища, утворені від особових імен; прізвища за походженням; прізвища за місцем проживання; прізвища за професією, посадою та станом; а також прізвища, утворені від прізвиськ; див. Fleischer (1968: 98–120), Kunze (1998: 63), Kohlheim/Kohlheim (2008: 21–40) та ін. 2 So von Zigmas Zinkevičius (2008), der, wie das Inhaltsverzeichnis (S.10) erkennen lässt, die Berufsnamen (Asmenvardžiai, susiję su žmogaus amatu) unter III. Übernamen (Pravardynas) behandelt. Aleksandras Vanagas (1999: 470f.) verzichtet in seiner Klassifikation der litauischen Familiennamen gänzlich auf die Ausgliederung der Berufsnamen. 3 У разі непрямих професійних прізвищ осіб називають за знаряддями, виробами, робочим одягом тощо, типовими для їхньої професії, наприклад Mehlhose — про пекаря або Kupfer — про коваля. Непрямі професійні прізвища посідають проміжне місце між професійними прізвищами та прізвиськовими, оскільки пов’язані з професією лише метонімічно. Kunze (1998: 137). 4Позиції з 1-ї по 14-ту серед найпоширеніших німецьких прізвищ посідають прямі професійні прізвища, пор. Müller, Schmidt, Schneider, Fischer, Weber, Meyer, Wagner, Becker, Schulz, Hoffmann, Schäfer, Bauer, Koch, Richter. Лише на 15-й позиції стоїть прізвисько Klein. Джерело: TopNames 5000. Straipsniai / Articles 49 CHRISTIANE SCHILLER ській Литві прямі професійні прізвища литовського походження конкурують безпосередньо з патронімами та прізвиськовими прізвищами. Ці відмінності пояснюються передусім різним походженням обох систем іменування. Система німецьких прізвищ сформувалася переважно в контексті середньовічних міст, де через відносно високу щільність населення та професійно зумовлене розселення саме професія природно ставала мотивом для утворення імені. Натомість у Прусській Литві переважали дрібномасштабні структури розселення зі слабко розвиненим поділом праці (і, відповідно, мало диференційованою професійною структурою); там формування прізвищ ґрунтувалося передусім на моделях утворення від патронімів, тобто особових імен, а також від прізвиськ. Єдиний виняток — прізвище Kalwis, до якого ще повернемося нижче. Подаючи форми імен у корпусі, слід зважати на те, що записи зазвичай робили німці, від яких не можна обов’язково очікувати знання литовської мови. Отже, слід виходити з того, що литовські імена передано неточно, тобто не відповідно до їхньої вимови. Крім того, необхідно враховувати аспекти інтеграції литовського іменного матеріалу в німецьку мовну систему на фонетичному й морфологічному рівнях. Пруссько-литовські форми імен тут подано в оригінальному написанні, а литовський порівняльний матеріал — у стандартній орфографії. Варіанти, зумовлені тогочасним контекстом записування, не коментуються. 1. ТИПИ ІМЕН З ПОГЛЯДУ СЛОВОТВІРНО-МОРФОЛОГІЧНОГО ТА ГЕНЕТИЧНОГО АСПЕКТІВ На основі відповідних апелятивів професійні прізвища з погляду словотвірної морфології можна поділити на прості, похідні та складні. 1.1. Прості імена До простих імен тут зараховуються всі споконвічно литовські лексеми, які синхронно, з огляду на розглядуваний період (XVII/XVIII століття), 50 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen не можуть бути проаналізовані ні як похідні, ні як складні слова. Відповідно до цього визначення, єдиними простими іменами в корпусі можуть вважатися форми прізвищ, засновані на назві професії kálvis5 «коваль»: Kalwis (K 53, K 140), Kalwies (K 20, K 32, K 35 та ін.), Calwis (K 131) і Calwies (K 35).6 Цей факт свідчить про давність цієї словотвірної моделі, що є відображенням найдавнішого поділу праці. Виняткове становище цієї професійної сфери підтверджує висока частотність прямих професійних назв зі значенням «коваль» в усіх європейських мовах.7 1.2. Похідні слова У литовській мові за допомогою словотвірних афіксів -ius та -ininkas (-inykas) утворюються назви діячів. Коли базою похідного слова є назва знаряддя або продукту, ці утворення функціонують як назви професій, від яких можуть виникати прямі професійні прізвища. 1.2.1. -ius8. Утворення назв професій за допомогою словотвірного афікса -ius є складним і, окрім суфіксації, зазвичай охоплює також метатонію в корені, пор. puõdžius від púodas (Stundžia 2009: 127). У розглядуваному корпусі часто трапляються професійні прізвища, що походять від назв професій цього типу. Основою похідного відповідного апелятива може бути як успадковане слово, як у Bal(l)nus (K 30 та ін.) від лит. bálnus «шорник» (пор. лит. bálnas «сідло»), Girnus (K 20 та ін.) від лит. gĩrnius «камнетес, що виготовляє жорна» (пор. лит. gìrnos «жорна»), Dirszus (K 32 та ін.) від лит. diržius «ремінник» (пор. лит. diržas «ремінь»), так і запозичене слово, як у Bludszus (K 84 та ін.) від лит. bliùdžius «майстер, що виготовляє миски» (пор. лит. bliùdas «миска», запозичене з давньорус. блюдо), Kubillus (K 95) від лит. kubìlius «бондар» (пор. лит. kùbilas «діжа», від давньоверхньонім. kubilo, середньоверхньонім. kübel). У досліджуваних прізвищах палатальність приголосного перед флексійним закінченням, як правило, не позначається. 5 Усі літературні литовські референтні форми цитуються за LKŽe. 6 Sowohl Pranas Skardžius (1943 [1996]: 379) als auch LKG I (§ 530) analysieren kálvis als Ableitung aus dem Verb ká lti mit dem Suffix -vis (Skardžius -vja-). Diese Interpretation hat aus diachroner Perspektive durchaus ihre Berechtigung, wird aber dem synchronen Befund nicht gerecht, da das Suffix -vis längst nicht mehr produktiv war und dementsprechend im betrachteten Zeitraum nicht mehr zur Bildung von Nomina agentis und damit zur Bildung von Berufsnamen verwendet wurde. 7 Eine entsprechende Übersicht bietet Kunze (1998: 117). 8 Zu diesem Wortbildungstyp s. Skardžius (1943 [1996]: 78). Straipsniai / Articles 51 CHRISTIANE SCHILLER 1.2.2. -inin kas9. Апелятиви із суфіксом -inin kas, продуктивним також у сучасній литовській літературній мові, є основою для багатьох інших назв професій. І в цьому випадку основою деривації, крім відповідних успадкованих слів, як у Drawenings (K 100), що відповідає лит. draviniṅkas «бортник» (пор. лит. dravė або лит. draviš «вулик»), Laukenings (K 188), що відповідає лит. laukininkas «селянин» (пор. лит. laũkas «поле»), або Szardinings (K 131), що відповідає лит. žardininkas «садівник» (пор. лит. žardis «скотний двір»), можуть бути й запозичення, як у Kalkenings (K 116 та ін.), що відповідає лит. kalkininkas «випалювач вапна» (пор. лит. kálkis «вапно» з нижньонімецької kalk10), Kragenings (K 122 та ін.), що відповідає лит. krāgininkas «ливарник глечиків» (пор. лит. krāgas «глечик» з нижньонімецької krōg) або Murenings (K 157), що відповідає лит. mūrininkas «муляр» (пор. лит. mūras «стіна» з середньоверхньонімецької mūr(e) або середньонижньонімецької mūre). У досліджуваних прізвищах суфікс -iniṅkas виявляє типове для німецької мови редукування голосного в ненаголошеному складі, тож зазвичай його записують як -enings. Іноді можна засвідчити назви професій, що походять від апелятивів, утворених від основи за допомогою обох афіксів; пор. Kurpenings (K 37), що відповідає лит. kùrpininkas «швець», і Kurpius (K 59 та ін.), що відповідає лит. kur̃pius «швець», або Plitzus (K 90), що відповідає лит. plyčius «цегляр, виробник цегли», і Plietenings (K 117), що відповідає лит. plytininkas «цегляр, виробник цегли». 1.2.3. -ėjas11. -ėjas є ще одним дериваційним афіксом, продуктивним і сьогодні, який використовується для утворення nomina agentis. Основою деривації тут слугує основа дієслова минулого часу. Однак у наявному корпусі майже не засвідчено назв професій, які можна вивести з професійних найменувань, утворених за допомогою цього афікса. Тут удалося виявити лише одну відповідну назву професії: Audeyus (K 14), що відповідає лит. audėjas «ткач». Цей результат загалом збігається з даними Zinkevičius (2008: 539–548). Крім Audėjas (541), він наводить лише Kalejas «коваль» (543). Історично добре засвідчена основа на ių audėjus12, очевидно, наслідує модель інших професійних найменувань на -ius. 1.3. Складні слова Кількість безпосередніх назв професій, які можна вивести зі складного апелятива, невелика, що відповідає ролі 9 Zu diesem Wortbildungstyp s. Skardžius (1943 [1996]: 140–148). 10 Усі середньоверхньонімецькі та середньонижньонімецькі форми цитуються за EWD. 11 Zu diesem Wortbildungstyp s. Skardžius (1943 [1996]: 83f.). 12 Kurschat (1876: 204). LKŽe führt darüber hinaus Belege aus den Wörterbüchern von Konstantinas Sirvydas und Christian Gottlieb Mielcke an. 52 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen словоскладання в литовському словотворі. У цьому зв’язку слід згадати прізвища, утворені від відповідних апелятивів: Rupkalwis (K 139 та ін.), що відповідає лит. rùpkalvis «коваль грубої роботи», Schaltkalwis (K 140), що відповідає лит. šáltkalvis «холодний коваль», Kraule(y)dies (K 43 та ін.), що відповідає лит. kraujalėdỹs «кровопускатель, майстер кровопускання», або Bandszerus (K 142 та ін.), імовірно, що відповідає лит. bandšėris «наймит, який доглядає худобу». Також у випадку Bandszerus, якщо тлумачення як назви професії правильне, можна припустити вплив інших професійних найменувань із основою на iu на основу на iu. 1.4. Запозичення Окремий клас безпосередніх назв професій становлять імена, що походять від професійних найменувань, запозичених із німецької або слов’янських мов. Відповідні апелятиви, запозичені з німецької, походять як із джерел середньоверхньонімецької та верхньонімецької, так і з середньонижньонімецької та нижньонімецької мов; пор. Zimmermons (K 123), що відповідає лит. cìmermonas < середньоверхньонімецькому zimmerman, Beckeris (K 30), що відповідає лит. bekėris < середньоверхньонімецькому або середньонижньонімецькому becker, Schipporus (K 104), що відповідає лит. šiporius < середньонижньонімецькому schipper «моряк». Безпосередні назви професій, основані на апелятивах, запозичених зі слов’янських мов, походять як із польських, так і з білоруських запозичень, причому в окремих випадках часто неможливо встановити точне джерело; пор. Kawohl (K 146 та ін.), що відповідає лит. kavõlis «коваль», від польського kowal або білоруського кавалъ, Skambraks (K 31 та ін.), що відповідає лит. skámbrakas «скоморох», від польського skomoroch, або Kažemecks (K 90 та ін.), що відповідає лит. kažemėkas «гарбар», від білоруського кажемяка. Як показує корпус Zinkevičius (2008: 539–548), серед слов’янських запозичень є низка назв професій на -orius, що походять від відповідних білоруських або польських утворень на -арь або -arz. Назви професій цього типу слугували не лише моделлю для утворення подібних назв у литовській, як, наприклад, у випадку Stiglorus (K 97), що відповідає лит. stiklõrius «скляр»13, але й переосмислений дериваційний суфікс -orius, очевидно, замінив у Schipporus (K 104), що відповідає лит. šiporius, також очікуваний для запозичень із німецької відповідний суфікс -eris (пор. šiùsteris «швець») або -ėris (пор. bėkėris «пекар»).14 13 Skardžius (1931 [1998]: 264) nimmt für lit. stiklorjus eine Umbildung von wruss. стекларъ auf der Basis von lit. stìklas ‘Glas’ an. 14 Посередництво слов’янської мови, на яке вказує суфікс -orius, спершу видається малоймовірним, оскільки відповідне професійне найменування, запозичене з німецької, польською звучить Szyper (Linde V 633). Straipsniai / Articles 53 CHRISTIANE SCHILLER 2. ТИПИ ІМЕН ЗА СЕМАНТИЧНИМ АСПЕКТОМ Bereits Zinkevičius (2008: 539–548), der eine umfassende Liste der litauischen Berufsnamen darbietet, hat eine entsprechende Klassifizierung vorgenommen. Er unterscheidet vier Subklassen: 1. Soziale Stellung, 2. Amt, 3. Handwerk, 4. Militärtär. Diese Subklassifizierung lässt sich durch Differenzierung der Berufsfelder im Bereich Handwerk erweitern. An dieser Stelle soll eine modifizierte Version der von Kunze (1998: 107f.) angeführten Klassifizierung zugrunde gelegt werden. Neben den aus den Berufsbezeichnungen hervorgegangenen direkten Berufsnamen werden, wenn diese selbst nicht greifbar sind, die von diesen gebildeten patronymischen Ableitungen berücksichtigt.15 1. Сільськогосподарські професії, лісове та ставкове господарство, первісні професії Laukenings (K 188) від лит. laukininkas «селянин», Szemenings (K 123) від лит. žėmininkas «селянин»18, Uckeninck (K 133) від лит. ūkininkas «(великий) землевласник», Szard inings (K 131) від лит. žardininkas «садівник», Bandszerus (K 142 та ін.), імовірно, від лит. bandžėris «наймит, який доглядає худобу», Kum(m)etz (K 154 та ін.) від лит. kūmetis «орендар-наймит», Bandszus (K 50) від лит. bandžius «пастух»19, Klaptschus (K 30 та ін.) від лит. klāpičius «наймит», Almonaitis (K 72), патронім від лит. almonas «управитель маєтку»20, Drawenings (K 100) від лит. drąnininkas «бортник». 15За критичний перегляд цього огляду та додаткові зауваги я маю подякувати пані Асті Урбонавічюте. 16Оскільки лит. žėmininkas допускає не лише значення «селянин», а й тлумачення «мешканець материка», цю форму імені потенційно можна класифікувати також як назву походження. 17Згідно з LPŽ (I 186), для цієї форми імені, крім тлумачення як професійного прізвища, можливе також походження від білоруського особового імені Бандзоў (від Бенедикт). 18Лит. almonas у значенні «управитель маєтку» добре засвідчене у словниках пруссько-литовської мови, пор. Clavis Germanico-Lithvana (CIG): Hoffmann Álmonas, ó. M. (962); Hoffmutter Álmonene, ês. F. (965); Філіпп Ругіґ: Littauisch=Deutsches und Deutch=Littauisches Lexicon (RŽ), Hofmann bey der Pacht, ál=|| monas, ono, m. (208). LKŽe наводить також приклад із Metai Крістіонаса Донелайтіса: „×álmonas (vok. dial. homann) sm. (1) [K]; R208 dvaro pienininkas: Ir kaip kiaulės álmono – tik gėda sakyti – kiauliškas dainas dainuot ir žvieg į užsimanė K. Donel“. Отже, у цьому випадку для almonas, твірної основи форми імені Almonaitis, слід віддати перевагу тлумаченню як професійного прізвища, а не потенційно запропонованому в LPŽ (I 89) тлумаченню як двоосновного особового імені (тут із посиланням Almonáitis→AÍmonas→AÍmanas). На користь цього свідчить і той факт, що наведені в LPŽ (I 89) засвідчення прізвищ Álmonas та Almonáitis стосуються насамперед місцевостей, розташованих у безпосередній близькості від історичної пруссько-литовської території, де засвідчено апелятив almonas. 54 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen 2. Харчова промисловість Packawatsch (K 136) від лит. pakvočius «пекар», Beckeris (K 30) від лит. bėkėris «пекар», Meßeningkatis (K 166 та ін.), патронім від лит. mėsininkas «м’ясник», Bruweleit (K 68), патронім від лит. br(ī)uvėlė «пивовар», Piwor (K 122) від лит. pyvōras «пивовар». 3. Обробка металу Kalwis (K 20 та ін.) від лит. kálvis «коваль», Kawohl (K 146 та ін.) від лит. kavõlis «коваль», Rupkalwis (K 139 та ін.) від лит. rùpkalvis «грубий коваль», Schaltkalwis (K 140) від лит. šáltkalvis «холодний коваль», Kragenings (K 122 та ін.) від лит. krãginikas «лудильник», Katillus (K 32 та ін.) від лит. katilius «майстер із виготовлення сковорід», Skauradszus (K 14) від лит. *skauradžius «майстер із виготовлення сковорід», Geledzus (K 64) або Gelleszus (K 114) від geležius «коваль, торговець залізом». 4. Обробка деревини Discheratis (K 27 та ін.), патронім від лит. dišerė «столяр», Deyluaitis (K 105), патронім від лит. dailius «столяр?», Dilluwatis (K 77), патронім від лит. dielius «виробник дощок», Geldszus (K 64 та ін.) від лит. *geldžius «бондар», Sketschus (K 37) від лит. skiečius «виробник ткацьких гребенів», Kubillus (K 95) від лит. kubilius «бондар»; Butkkeraitis (K 8 та ін.), патронім від лит. bùtkerė «бондар», Radszus (K 32 та ін.) від лит. rãčius «колісник», Stellmokatis (K 20), патронім від лит. stėl̃mokas «майстер із виготовлення коліс». 5. Виробництво та обробка шкіри Schicksnus (K 108 та ін.) від лит. šikšnius «чинбар», Kaßenecks (K 90 та ін.) від лит. kažemėkas «гарбар», Kurpenings (K 37) від лит. kùrpininkas «швець», Kurpius (K 59 та ін.) від лит. kùrpius «швець», Schustereit (K 33 та ін.), патронім від лит. šiùsteris «швець», Sapagus (K 759) від лит. *sopagius «виробник чобіт», Bal(l)nus (K 30 та ін.) від лит. balnius «сідляр», DirsZus (K 32 та ін.) від лит. diržius «ремінник». 6. Текстильне та хутряне виробництво Кравець (K 9 та ін.) патронім від лит. šneideris «кравець», Krautzuns (K 13 та ін.) патронім від лит. kraučius «кравець», Kepurnings (K 37) від kepùrininkas «капелюшник», Audeyus (K 14) від лит. audėjas «ткач», Kaylus (K 63 та ін.) від лит. kai̇lius «кушнір», Kuschnerus (K 85 та ін.), Kurschnorus (K 119) від лит. kušniėrius «кушнір». 7. Будівництво Muren ingk (K 157) від лит. mūrininkas «муляр», Zimmermons (K 123) від лит. cìmermonas «тесляр», Zimmernings (K 10) від лит. cìmerininkas «тесляр», Kalkenings (K 116 та ін.) від лит. kálkininkas «паливник вапна», Plitzus (K 90) від лит. plyčius «цегельник, виробник цегли» і Plietenings (K 117) від лит. plytininkas «цегельник, виробник цегли», Stegus (K 58) від лит. stiėgius «покрівельник», Sticklus (K 150 та ін.) від лит. stiklius «скляр», Stiglorus (K 97) від лит. stikliórius «скляр». 8. Інше обробне виробництво Bludszus (K 84 та ін.) від лит. bliūdžius «гончар», Bludenings (K 20) від лит. bliūdininkas «гончар», Podszus (K 30 та ін.) від лит. puõdžius «гончар», Girnus (K 20 та ін.) від лит. gìrnius «вирубувач жорен», Rötzus (K 158), Retschus (K 162) від лит. rėčius «виробник сит» Straipsniai / Articles 55 CHRISTIANE SCHILLER 9. Послуги Kartzaunings (K 113) від лит. karčiauniṅkas «корчмар», Kraule(y)dies (K 43 та ін.) від лит. kraujaleidýs «кровопуск, майстер кровопускання», Waßenings (K 126) від лит. važininkas «візник», Maynus (K 123 та ін.) від лит. mai̇nius «обманщик, торговець», Kuptschus (K 157), Kubzus (K 57) від лит. kūpčius «купець». 10. Посади Bormeistratis (K 25) патронім від лит. bormeistras / burmistras «бургомістр», Golmisteras (K 154) від нім. Garnmeister «помічник рибного інспектора» (Wenskus 1990, 48), Patabuleit (K 53), імовірно патронім від лит. patóbelis «потабель, церковний служитель», Starrost (K 139 та ін.) від лит. stórasta «(місцевий) керівник», Lautzas (K 108 та ін.) від лит. laũčas «наглядач за полюванням», Packmoratis (K 30) патронім від лит. pakamórė «управитель маєтку», Waßna (K 120 та ін.), очевидно, від лит. važnas «посланець, глашатай». 11. Військова справа Scherwenings (K 186) від лит. šárūniṅkas «зброяр», Straltzuhns (K 49) патронім від лит. strėlčius, strielčius «стрілець». 12. Інші Schipporus (K 104) від лит. šiporius «моряк», Bugeningk (K 97 та ін.), імовірно, від лит. būgnininkas «барабанщик», Skambraks (K 31 та ін.) від лит. skámbrakas «музикант», Birbindschus (K 128 та ін.) від лит. birbinčius «виконавець на шалмеї». 4. ЧАСТОТНІСТЬ: ТОП-10 ПРЯМИХ ПРОФЕСІЙНИХ ПРІЗВИЩ ПРУССЬКО-ЛИТОВСЬКОГО КРАЮ Кількісний облік прямих професійних прізвищ виявляється надзвичайно складним через варіативність написання. Крім того, багато професійних прізвищ можна виявити лише за відповідними патронімічними утвореннями. Тому на цьому етапі доцільно враховувати не лише прямі професійні прізвища, а й утворені від них патронімічні та пентеронімічні форми19, оскільки лише так можна визначити словотвірну потенцію відповідного апелятива. Якщо врахувати всі варіанти написання прямого професійного прізвища та всі його безпосередні патронімічні й пентеронімічні похідні, постає така картина. Як показує таблиця, за винятком професійних прізвищ зі значеннями «коваль», «кравець» і «вагнер», за частотністю майже немає паралелей із німецькими прізвищами. Натомість виявлений тут частотний розподіл відображає сільський характер поселень Пруссько-Литовського краю та переважання в ньому специфічних професійних галузей. 19Пентеронімічними називають форми імені зятя, утворені від форм імені тестя. 56 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen ТАБЛИЦЯ 1: Найпоширеніші прямі професійні прізвища та їхні похідні Загалом | Кількість носіїв прізвищ | Кількість носіїв патронімічних і пентеронімічних похідних, утворених від професійного прізвища 1. | KALVIS ‘коваль’ | 74 | 11 | 63 2. | ŠNEIDERIS ‘кравець’ | 45 | 11 | 34 3. | PUODŽIUS ‘гончар’ | 39 | 17 | 22 4. | BUTKERĖ ‘бондар’ | 28 | 0 | 28 5. | BALNIUS ‘сідляр’ | 21 | 19 | 3 6. | RAČIUS ‘колісник, вагнер’ | 19 | 6 | 13 7. | KURPIUS ‘швець’ | 15 | 3 | 12 8. | KAŽEMĖKAS ‘чинбар’ | 15 | 13 | 2 9. | DIŠERĖ ‘тесля’ | 11 | 1 | 10 10. | KUBILIUS ‘бондар’ | 10 | 7 | 3 11. | KUMETIS ‘наймит’ | 10 | 3 | 7 5. ПРОБЛЕМИ А. Проблеми розмежування Не всі гадані прямі професійні прізвища мотивовані безпосередньо професією. Вони пов’язані як із непрямими професійними прізвищами, так і з прізвиськами. Наприклад, щодо предка носіїв прізвища Klebons (K 154) не можна припускати, що він обіймав посаду пастора, пор. лит. klebõnas «пастор». Зазвичай пастори походили з привілейованих, переважно німецькомовних верств, які вже рано мали спадкові прізвища. Отже, їхня діяльність уже не могла впливати на формування прізвищ. Тому ім’я Klebons можна тлумачити лише як непряме професійне прізвище, наприклад, на позначення потабеля, тобто церковного служителя, або ж як прізвисько; у цьому останньому випадку мотивом найменування, наприклад, могла бути глибока релігійність носія прізвища. Так само проблематично зараховувати до прямих професійних прізвищ прізвища, які, як вважають, відображають соціальне становище. Очевидно, що носії прізвища Karalus (K 43 та ін.) (пор. лит. karãlius «король») не обіймали королівської посади. Радше йдеться про Straipsniai / Articles 57 C H R I S T I A N E S C H I L L E R слід вважати, що Karalus було прізвиськом, яке характеризувало його носія за певними соціальними властивостями. Натомість щодо прізвища Bajohr (K 109), пов’язаного з лит. bajōras «шляхтич», з огляду на те, що вже в XVI столітті це прізвисько однозначно використовували для позначення соціального становища носія імені,20 можна припустити наявність відповідного зв’язку. Проте й тут слід враховувати, що це прізвисько могло вживатися й у протилежному значенні, тобто для позначення особливо бідної людини.21 Цей зв’язок, очевидно, стосується також деяких носіїв варіантів прізвища Didžiūnas «шляхтич, великий землевласник». Так, наприклад, Albas Dizuns обробляє лише 0,15 г (гуфів), що є найменшою площею в селі.22 Можливість антонімічного вживання зближує прізвища, що відображають соціальне становище, із прізвиськами й свідчить проти їх зарахування до прямих професійних прізвищ. B. Проблема прізвища Schneiderei Досі вважалося, що Schneiderei є литовським патронімічним утворенням від споконвічно німецького прізвища.23 Однак цьому суперечить той факт, що серед прізвищ пруссько-литовського походження в Німеччині це прізвище посідає п’яте місце за кількістю носіїв (741), поступаючись Naujoks (1432), Kalweit (915), Rudat (751) і Petereit (742),24 тоді як інші литовські патронімічні утворення, основою яких є німецьке професійне найменування, трапляються значно рідше. Щоправда, прізвище Schneider також є поширеним у німецькій системі імен: його носіїв налічується 10829125 20 In Diehlmann (2006: 237) wird die Sozialstruktur des Ortes Wittgirren (Kreis Tilsit) wie folgt beschrieben: „Zu Widdigire seint ein bayor, ein halbzinsner vnd 6 scharwergker“. Der „bayor“ wird mit dem entsprechenden Beinamen als Jacubel Baior angeführt. 21 Diese Verwendung von lit. Bajoras dokumentiert Butkus (2005: 155) ‘7. neturtingas’. 22 K 25 наводить таких мешканців Вандлауцена (уряд Дінглауцкен) і гуфи, які вони обробляли: „Pritzck. Aredatis 2 g, Jurg Kundrugs 1 g, Ensk. Waschkuns 1,15 g. Hans Polluckatis 1 g, Albas Dizuns 0,15 g“. 23 Vgl. Vanagas (1989: 964) „Šneideraitis [...] Šneideráitis [...] – žr. Šneideris“, „Šneideris [...]. Plg. Šneidaris, Šneider ys (žr.). Iš vok. Schneider, Schneiders (M. Gottschald, 1954, p. 521; H. Bahlow, 1967, p. 464)“. Kohlheim/Kohlheim (2005: 542) „Schneiderei: ursprünglich in Ostpreußen verbreitete patronymische Bildung zu →Schneider mit dem litauischen Suffix –eit.“ Ebenso auch Schiller (2008: 40). 24 Джерело: TopNames5000. Див. також Schiller (2008: 40). 25 Джерело: TopNames5000. 58 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen третє за поширеністю прізвище; однак литовські патронімічні утворення від найближчих за частотністю прізвищ, таких як Müller (1-ше місце), Schmidt (2-ге), Fischer (4-те) і Weber (5-те), не засвідчені або засвідчені лише поодиноко; пор. Schmittat (57), Fischereit (7).26 Отже, слід вважати, що основою патронімічного утворення Schneidereit зазвичай було не німецьке прізвище Schneider, а запозичене з німецької професійне найменування Šneideris і утворене від нього литовське прізвище. З огляду на те, що закінчення прізвищ часто усувалися, засвідчену в корпусі форму імені Schneider, особливо коли їй відповідає виразно литовське ім’я, слід розглядати як передачу лит. šneideris. Отже, й інші форми імен, спочатку ідентифіковані як німецькі прізвища, можна зарахувати до групи пруссько-литовських професійних прізвищ, якщо вони однозначно стосуються литовських носіїв імен. Це можна припустити, зокрема, щодо форм імен Kleinschmidt (пор. Crisas Kleinschmidt, K 25) і Schuster (пор. Johnis Schuster), у яких литовські закінчення прізвищ, очевидно, не були зафіксовані, а тому ступінь інтеграції визначити неможливо. Ці імена повідомляють про заняття названої особи й, таким чином, перебувають у безпосередньому зв’язку з носієм імені або його найближчими предками. Натомість німецькі професійні прізвища, поширення яких у Прусській Литві зумовлене пізнішою імміграцією носіїв німецьких імен, як-от ті, що зафіксовані, зокрема, у корпусі Urbonavičiūtė (2005), не можна тлумачити в цьому сенсі. Не лише прізвище Bergmann, якщо навести лише один приклад, не має стосунку до історичного світу праці прусських литовців. c. Патронімічні утворення від безпосередніх назв професій Як свідчить список найпоширеніших назв професій, багато назв професій можна встановити лише через утворені від них патроніми. Це спостереження можна тлумачити двояко. По-перше, так, що на час збирання даних, 1736 року, процес формування й закріплення імен уже значною мірою завершився, а прізвища передавалися лише через відповідні патроніми. Однак не всі досліджені тут прізвища демонструють однакове співвідношення між назвами професій і похідними від них патронімічними утвореннями. Крім того, не слід випускати з поля зору й другий аспект 26 Джерело: http://christoph.stoepel.net/geogen/v3/Default.aspx Straipsniai / Articles 59 CHRISTIANE SCHILLER з уваги. Оскільки імена зазвичай формувалися до початку трудової діяльності, професія, якою людина займалася згодом, очевидно, відігравала незначну роль у найменуванні, якщо йшлося про усталеного, тобто нещодавно прибулого члена сільської громади. Для найменування дітей більшу вагу мала професія батька. Відповідне професійне позначення та похідна від нього назва професії конкурують під час утворення відповідних патронімів із первинними, тобто похідними від особового імені батька, патронімами та патронімами, утвореними від прізвиська батька. Така конкуренція між окремими патронімічними утвореннями простежується, наприклад, у такому свідченні: Tumschas Jäckstait oder Schneiderait (K 123); тут патронімічне утворення, похідне від назви професії, було записане як альтернативне ім’я. ПІДСУМОК Як показує це дослідження, литовські назви професій заслуговують на більшу увагу з боку ономастичних досліджень. Оскільки, як тут було чітко показано, зазвичай назви професій уживаються в неметафоричному й неметонімічному значенні, їх віднесення до прізвиськ, як це заведено в литовських дослідженнях, потребує перегляду. Натомість і тут назви професій слід розглядати як окремий клас імен, як це прийнято в німецькомовних дослідженнях. Завдяки тісному зв’язку з відповідними апелятивами назви професій можна відносно легко ідентифікувати. На підставі відомих моделей творення професійних позначень, повторно розглянутих тут, деякі з наведених назв професій можна пов’язати з професійними позначеннями, які досі не були зафіксовані в LKŽ. Це свідчить про потенціал, який систематичне опрацювання пруссько-литовського ономастикону може мати для литовської лексикології. Крім того, литовські назви професій дають змогу робити висновки про сфери зайнятості литовців. Не всі професійні позначення, засвідчені у пруссько-литовських словниках, відображені й в ономастиконі. У наявному корпусі не вдалося виявити назв професій, що вказують на типово міські заняття, як-от aukskalis ‘золотар’ або ziegor(i)ninkas ‘годинникар’. Натомість частотність окремих професійних галузей, представлених у назвах професій, виявляє сільський характер структури поселень прусської Литви. Хоча висновки про соціальну структуру пруссько-литовських громад можна принаймні частково робити також на підставі зазначення професійних позначень у 60 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen Хоча можливості для цього, наприклад у податкових списках, записах церковних книг тощо, існують, картина сфер діяльності, яку вони дають, є неповною, оскільки такі реєстри зазвичай указують лише основне заняття особи. Численні види діяльності, якими займалися додатково, залишаються поза увагою. Вони постають перед нами у прізвищах і тим самим документують інші аспекти поділу праці в селі. Отже, дослідження не лише пруссько-литовських назв за професією відкриває широкі перспективи. ЛІТЕРАТУРА Butkus Alvydas 1995: Lietuvių pravardės. Kaunas: Æsti. CIG – CLAVIS GERMANICO-LITHVANA; LMAB RS: f. 137 13–14. – Clavis Germanico-Lithvana. Rankraštinis XVII amžiaus vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 1–2, par. Vincentas Drotvinas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995–1997; 3–4. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas (частина I у томах 1 і 2; частина II у томах 3 і 4; Addenda [= IIA] у томі 4, с. 1135–1184). Diehlmann Hans Heinrich 2006: Die Türkensteuer im Herzogtum Preußen 1540. Memel–Tilsit (Sonderschriften des Vereins für Familienforschung in Ost- und Westpreußen e. V. 88/2). Hamburg: Selbstverlag des Vereins. EWD – Pfeifer Wolfgang 1989: Etymologisches Wörterbuch des Deutschen. Berlin: Akademieverlag. Fleischer Wolfgang 1964: Die deutschen Personennamen. Berlin: Akademieverlag. K – Kenkel Horst. Amtsbauern und Kölmer im nördlichen Ostpreußen um 1736 (Sonderschriften des Vereins für Familienforschung in Ost- und Westpreußen e. V. 9). Гамбург: власне видання товариства, 1972. Kohlheim Rosa, Kohlheim Volker 2005: Duden. Familiennamen. Herkunft und Bedeutung von über 20 000 Nachnamen. Mannheim, Leipzig et al.: Dudenverlag. Kunze Konrad 1998: dtv-Atlas Namenkunde. Vor- und Familiennamen im deutschen Sprachgebiet. München: Deutscher Taschenbuchverlag. Linde V – Linde Samuel Bogumił. Słownik języka polskiego 5. Львів: Національний заклад імені Оссолінських, 1859. LKG I – Lietuvių kalbos gramatika 1. Вільнюс: Mintis, 1965. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, електронна версія, редакційна колегія: Gertrūda Naktinienė (головний редактор), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2008. www.lkz.lt. Straipsniai / Articles 61 CHRISTIANE SCHILLER LPŽ I–II – Словник литовських прізвищ 1–2, ред. Aleksandras Vanagas. Vilnius: Mokslas, 1985–1989. RŽ – Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Lexicon [...] Філіппа Ругіга, пастора й старшого у Вальтеркемені, головного управління Інстербурга. Кенігсберг, надруковано й видано І. Г. Гартунгом, 1747. S c h i l l e r C h r i s t i a n e 2008: Прізвища пруссько-литовського походження у Федеративній Республіці. – Zunamen 3.1, 38–58. S k a r d ž i u s P r a n a s 1998 [1931]: Die slavischen Lehnwörter im AltLitauischen. – Pranas Skardžius. Rinktiniai raštai 4. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998. S k a r d ž i u s P r a n a s 1996 [1943]: Lietuvių kalbos žodžių daryba. – Pranas Skardžius. Rinktiniai raštai 1. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996. S t u n d ž i a B o n i f a c a s 2009: Акцентологія загальнолітовської мови. Vilnius: Universiteto leidykla. TopNames5000. В інтернеті за адресою: http://christoph.stoepel.net/geogen/v3/Software.aspx (19.03.2012). U r b o n a v i č i ū t ė A s t a 2005: Klaipėdos krašto lietuviškos ir vokiškos profesinės kilmės pavardės etnolingvistiniu požiūriu. – Filologija 10, 84–88. V a n a g a s A l e k s a n d r a s 1999: Pavardės. – Lietuvių kalbos enciklopedija, red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 466–472. W e n s k u s R e i n h a r d 1990: Namengebung und Namenwechsel im nordöstlichen Ostpreußen in der frühen Neuzeit. – Altpreußische Geschlechterkunde, Neue Folge 20, 27–142. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 1977: Литовські особові імена Вільнюса на початку XVII ст.. Vilnius: Mokslas. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 2008: Литовські особові імена. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Особові імена, пов’язані з професією, у мові прусських литовців П І Д С У М О К Як показує це дослідження, антропоніми, пов’язані з професією, і в пруссько-литовській мові становлять окремий клас антропонімів. Їхнє пряме, тобто неметонімічне й неметафоричне, вживання не дозволяє зарахувати їх до класу прізвиськ. Антропоніми, безпосередньо пов’язані з професією, походять від апелятивів, що позначають професії, та ілюструють словотвір, характерний для цього лексичного класу, пор. похідні з формантами –ius, –ininkas і –ėjas, а також складні слова. Інша група антропонімів, пов’язаних із професією, походить із- 62 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Berufsnamen im Preußisch-litauischen мов (польської та білоруської) і з назв професій, запозичених у різні періоди з німецької мови. Запропонована у статті дванадцятирівнева класифікація антропонімів, пов’язаних із професією, дає змогу розрізняти їх за відповідною професійною сферою. Статистичний аналіз показав, що антропоніми, пов’язані з професією, які позначають професії у сфері ремісничого виробництва (наприклад: Schmied «коваль», Schneider «кравець», Töpfer «гончар», Böttcher «бондар», Sattler «сідляр», Radmacher «колісник», Schumacher «швець», Gerber «гарбар» і Tischler «столяр»), трапляються надзвичайно часто. Не всі прізвища, які можна виводити з назв професій і службових посад, слід тлумачити як антропоніми, безпосередньо пов’язані з професією. Іноді їх можна пояснювати як прізвиська. Надійшла 7 січня 2012 р. CHRISTIANE SCHILLER Humboldt-Universität zu Berlin Institut für deutsche Sprache und Linguistik Unter den Linden 6, D-10099 Berlin, Deutschland [email protected] Straipsniai / Articles 63