Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio „po-“ vedinių daryba

AURELIJA TAMULIONIENĖ Університет імені Миколаса Ромеріса Напрями наукових досліджень: лексикологія, морфологія. ПРИКМЕТНИКИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕВИЗНАЧЕНУ МІРУ ОЗНАКИ: ТВОРЕННЯ ПОХІДНИХ ІЗ ПРЕФІКСОМ PO- Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: творення похідних із суфіксом po- АНОТАЦІЯ У статті аналізується творення прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із префіксом po-. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки та представлені в академічному електронному «Словнику литовської мови» (LKŽe). У статті весь матеріал згруповано за типами й підтипами словотворення. В окремих частинах статті зазначається, від яких твірних слів утворено аналізовані прикметники, та аналізується словотвірне значення кожного з них. АНОТАЦІЯ У статті аналізується творення прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із префіксом po-. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки та наведені в академічному електронному «Словнику литовської мови» (LKŽ). У статті весь матеріал згруповано за типами й підтипами словотворення. В окремих частинах статті вказано твірні слова, від яких утворено аналізовані прикметники, та проаналізовано словотвірне значення кожного з них. КЛЮЧОВІ СЛОВА: твірне слово, словотвірне значення, невизначена міра ознаки, префіксальні похідні, творення прикметників. КЛЮЧОВІ СЛОВА: твірне слово, словотвірне значення, невизначена міра ознаки, префіксальні похідні, творення прикметників. 126 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Прикметники на позначення невизначеного ступеня ознаки: творення похідних із префіксом po- ВСТУП Невизначений, зазвичай неповний, ступінь ознаки в литовській мові виражається додаванням різних префіксів і суфіксів (наприклад: apýdailis, baltókas, pógrąžis, pagrąžùs, pagrãžokas, žãlsvas тощо). У статті аналізуються прикметники на позначення невизначеного ступеня ознаки, а точніше — похідні з префіксом po-, наявні в електронній версії академічного Литовського словника (далі — LKŽe). У статті за визначений ступінь ознаки приймається значення твірного слова. У «Словнику сучасної литовської мови» друге значення дієслова apibrėžti подано так: «показати межі предмета чи явища». Поняття невизначеної кількості звичне в граматиці, коли йдеться про вираження цілого та частини (невизначеної кількості) суб’єкта або об’єкта. Коли кількість об’єкта невідома або несуттєва, тобто невизначена, вживається родовий відмінок невизначеної кількості. У статті термін невизначений вживається лише для позначення невизначеності ступеня ознаки; інші категорії, властиві прикметникам і пов’язані з визначеністю / невизначеністю (семантичні чи граматичні, наприклад, означені форми прикметників, пов’язані з визначеністю (див. DLKG 1996: 174–177)), тут не розглядаються1. У лінгвістичній літературі про аналізовані прикметники на позначення невизначеного ступеня ознаки написано дуже мало; досі їх окремо взагалі не розглядали (див. Tamulionienė 2010, 2011)2. Аналізовані в статті прикметники становлять лише частину всіх похідних, що належать до тієї самої словотвірної категорії. Такі прикметники в литовській мові утворюються й за допомогою інших словотвірних афіксів. Із префіксами: ap- (apdailùs: dailùs), apy- (apýdailis: dailùs), apie- (apiétirščias: tir̃štas), ato- (atóretis: rėtas), pa- (pa-grąžùs: gražùs), pra- (pražãlias: žãlias), pri- (prìšlubas: šlùbas), prie- (prìežalias: žãlias), pro- (próskersas: 2 sker̃sas), są- (sãpilkas: pìlkas); із суфіксами: -okas (gražókas: gražùs), -svAs (žãlsvas: žãlias), -vas (pal̃švas: 2 pal̃šas), -avotas (×paikavótas: paĩkas); із кількома словотвірними афіксами: префіксом prie- і суфіксом –(i)okas (prìekurčiokas: kur̃čias), префіксом pra- і суфіксом -ilis (praši̇̀rvilis: šìrvas), префіксом pa- і суфіксом -otas (pagirtótas: gìrtas) тощо. 1 Визначення прикметників на позначення невизначеного ступеня ознаки різняться. Ці слова називають прикметниками підсилювального ступеня (Skardžius 1934: 134), прикметниками зі значенням наближеності (Skardžius 1934: 456), прикметниками зі значенням подібності (Otrębski 1956: 332–336), прикметниками підсилення ознаки та кількості (DLKG 1996: 191–238), демінутивами (словотвірне значення, близьке до демінутивів) (Ambrazas 2011: 56) тощо. 2 Bendrinės kalbos būdvardžių darybą išsamiai aprašė Adelė Valeckienė (DLKG 1996: 191–238). Čia jau būdvardžiai klasifikuojami ne pagal darybos afiksus, kaip buvo daroma iki šiol (Prano Skardžiaus, Janio Otrębskio ir kt.), bet pagal darybos reikšmes. Kalbininkė išskyrė 6 išvestinių būdvardžių kategorijas: 1) ypatybės stiprinimo bei kiekio būdvardžiai; 2) vidinės ypatybės būdvardžiai; 3) išorinės ypatybės būdvardžiai; 4) panašios bei būdingos ypatybės būdvardžiai; 5) išskiriamieji rūšiniai būdvardžiai; 6) rezultatinės ypatybės būdvardžiai (žr. DLKG 1996: 191–238; LKG I: 550–601). Būdvardžių darybos istorija nuo seniausių laikų iki dabarties išnagrinėta Sauliaus Ambrazo (Ambrazas 2008: 2011). Straipsniai / Articles 127 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė ПОХІДНІ З ПРЕФІКСОМ PO- У LKŽe загалом знайдено 214 похідних із префіксом po-, що позначають невизначений ступінь ознаки. Усі похідні з префіксом po-, розглянуті в цій статті, належать до того самого словотвірного типу3. Усі аналізовані слова є дериватами, які формально й семантично спираються на твірне слово. Кожен дериват є «двочленним — має твірну основу й формант» (Urbutis 2009: 212). Дериват позначає певний предмет чи явище не безпосередньо, а через посередника — інше слово або кілька слів цієї мови. Цим посередником є твірне слово (Ambrazas 1993: 8). Після встановлення твірного слова й словотвірного засобу далі в статті аналізується словотвірне значення. Це «значення, що випливає зі словотвірної форми слова, інакше кажучи — зі структурних складників деривата та співвідношення між ними» (Urbutis 2009: 173). Інші мовознавці називають його структурним значенням деривата (Paulauskienė 2006: 22). Визначаючи поняття словотвірного значення, Aloyzas Gudavičius вважає його «складником лексичного значення, певною його модифікацією, доповненням» (Gudavičius 1994: 11). Розрізняють індивідуальне словотвірне значення, властиве окремому дериватові, та групове, властиве цілій групі дериватів. У статті на основі семантичної структури слова, а точніше — співвідношення лексичного значення твірного слова зі словотвірним формантом, визначаються індивідуальні словотвірні значення кожного похідного слова, а також загальне словотвірне значення підтипу й типу, адже словотвірне значення «мають не лише окремі похідні, а й їхні групи та класи — словотвірні типи й категорії. Словотвірна категорія — це клас похідних, що має спільне словотвірне значення та специфічні словотвірні афікси» (Ambrazas 1993: 10; пор. Urbutis 2009: 329). Залежно від того, чи змінює приєднаний до твірного слова префікс po- закінчення твірного слова, розрізняють два словотвірні підтипи: póbrangis (: brangùs) і póbran-gus (: brangùs). На основі матеріалу LKŽe у першій частині цієї статті аналізуються творення й словотвірні значення 166 прикметникових похідних підтипу póbrangis, семи іменників, що належать до того самого підтипу, та одного похідного дієприкметника. У другій частині статті з тих самих аспектів описано 40 прикметникових похідних підтипу póbrangus. 1. Підтип póbrangis (: brangùs) 1.1. Основні слова У LKŽe знайдено 174 прикметники, що позначають невизначену міру ознаки та належать до цього підтипу, розрізнювальною ознакою якого є те, що додавання префікса po- до слова супроводжується зміною закінчення. Закінчення твірного слова змінюється на -is, наприклад: póbal-tis (: báltas), póvėlis (: vėlùs), а в одного слова — на -ys, наприклад: póbrauzgỹs (: bráuzga). 3 Тип словотворення охоплює «три основні словотвірні ознаки: 1) словотвірне значення [...] 2) лексико-граматичний характер твірного слова (словотвірної основи) і 3) словотвірний формант» (Urbutis 2009: 293–294). 128 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X V I I I Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: творення похідних із префіксом po- Усі прикметники, розглянуті в цьому підрозділі, за частиною мови твірного слова можна поділити на похідні від прикметників, іменників і дієприкметників. За закінченням твірного слова похідні від прикметників (166 слів) можна поділити на дві групи: твірні слова із закінченням –(i)as ((a); 95 слів) і прикметники, твірні слова яких закінчуються на -us ((b); 71 слово). (a) Похідні із закінченням –(i)as: понанкштіс (: анкштас), 2 поаукштіс (: 2 аукштас), побалтіс (: балтас), побасіс (: басас), по-беріс (: берас), поблогіс (: блогас), побукіс (: 3 букас), по дідокіс⁴, по дєвотіс (: дєвотас), подикіс (: 1 дикас), подрєгніс (: дрєгнас), подрунгніс (: друнгнас), подрутіс (: друтас), погелтіс (: 3 гелтас), погелтоніс (: гелтонас), погеріс (: 1 герас), по гєдріс (: гєдрас), по гліоріс (: гліорас), погрейтіс (: грейтас), погриніс (: гринас), поілгіс (: 1 іл-гас), 2 пояуніс (: 1 яунас), поюодіс (: юодас), покарштіс (: карштас), покейстіс (: кейстас), по кєтіс (: кєтас), поклієніс (: клієнас), покрейвіс (: крейвас), ×покудіс (: ×кудас), покур-чіс (: курчяс), по куртіс (: курчяс), поквайліс (: квайлас), полейбіс (: лейбас), 2 полейсвіс (: лейсвас), поленгвіс (: ленгвас), ×полентіс (: ×лентас), поледнус (: леднас), полетіс (: летас), полєсіс (: лєсас), поліудніс (: ліуднас), помажіс (: 1 мажас), помелініс (: мєлінас), помен-кіс (: менкас), по м’якштіс (: м’якштас), помітріс (: мітрас), понаужіс (: наужас), по недоріс (: недорас), понекіс (: 3 некас), попайкшіс (: пайкшас), по палаїдіс (: палаїдас), по піктіс (: 1 піктас), попілкіс (: пілкас), попілніс (: 1 пілнас), поплікіс (: плікас), поплюшкіс (: плюшкас), поплоніс (: 2 плонас), попрастіс (: прастас), 2 по райніс (: 2 райнас), порайшіс (: райшас), по-раудіс (: раудас), пораудоніс (: 1 раудонас), поресвіс (: ресвас), поретіс (: ретас), поручіс (: рудас), 2 посаусіс (: 2 саусас), посеніс (: сенас), посяуріс (: 1 сяурас), посілпніс (: сілп-нас), поскістіс (: скістас), поскріаузніс (: скріаузнас), ×поскрумніс (: ×скрумнас), по-стипріс (: стіпрас), посторіс (: сторас), пострюкіс (: 2 стрюкас), посвейкіс (: 1 свейкас), по-шалтіс (: шалтас), пошілтіс (: 2 шілтас), пошірміс (: шірмас), пошіуркштіс (: шіуркштас), пошлапіс (: шлапяс), пошвепліс (: швеплас), потекініс (: 1 текінас), 2 потиріс (: тирас), по тірштіс (: тірштас), по трампіс (: 2 трампас), потуштіс (: тушчас), по твіртіс (: твіртас), повєнодіс (: вєнодас), повілгшніс (: вілгшнас), пожаліс (: жаляс), 2 пожеміс (: жемас), пожидріс (: жидрас), пожіліс (: 1 жилас), пожіопліс (: жіоплас), пожвайріс (: жвайрас). (b) Похідні із закінченням –us: понанкштіс (: анкштус), поаштріс (: аштрус), побайсіс (: байсус), по баугіс (: баугус), побяу-ріс (: бяурус), побрангіс (: брангус), побудріс (: будрус), подуксліс (: дукслус), 2 погар-сіс (: гарсус), пог аусіс (: гаусус), по гіліс (: гілус), по гражіс (: гражус), по івайріс (: івайрус), покартіс (: картус), покіміс (: кімус), по клайкіс (: клайкус), 2 полайшкіс (: лайшкус), по лаукш-тіс (: лаукштус), 2 полигіс (: 1 лігус), по ломіс (: ломус), помаршіс (: маршус), помулкіс (: 5 мулкус), понашіс (: нашус), по пігіс (: пігус), поплатіс (: платус), поплепіс (: плепус), поплокштіс (: плокштус), попуйкіс (: пуйкус), по рамбіс (: рамбус), пораміс (: рамус), 2 по-ругштіс (: ругштус), порупіс (: рупус), поручтіс (: рустус), посалдіс (: салдус), поскаудіс 4 Щодо встановлення твірного слова для похідного pódidokis докладніше див. підрозділ 2.1. Straipsniai / Articles 129 AURELIJA TAMULIONIENĖ (: болючий), ×póskūpis (: ×гіркуватий), 2 póslėnis (: пологий), póslidis (: слизький), 2 póslvdis (: slvdùs / slidùs), pósmagis (: приємний), pósmailis (: гоструватий), pósmulkis (: дрібнуватий), 2 pósnūdis (: сонний), pósraunis (: стрімкуватий), póštambis (: кремезний), póštatis (: прямуватий), pósunkis (: важкуватий), pósūris (: солонуватий), póšykštis (: скупуватий), póšiurpis (: моторошний), póšviesis (: світлуватий), pótaikis (: мирний), pótampris (: пружнуватий), pótamsis (: темнуватий), pótankis (: 2 густий), póteisìs (: справедливий), 2 pótykis (: тихий), 2 pótylis (: тихенький), 2 pótingis (: лінивуватий), pótìžis (: розмоклий), 2 pótolis (: далекий), pótrankis (: галасливий), 2 pótròškis (: спраглий), póūmis (: запальний), 2 póveikis (: жвавий), póvėlis (: повільний), póvėsis (: прохолодний), póverksnis (: плаксивий), póverksmis (: плаксивий), 2 póžiaudris (: запорошений), póžvalis (: бадьорий). За закінченням твірного слова іменникові похідні (7 слів) можна поділити на три групи: утворені від іменників із закінченням –a ((c); 3 слова), утворені від іменників із закінченням –as ((d); 3 слова) та утворені від іменників із закінченням –ys ((e); 1 слово). (c) pobraužgỹs (: bráuzga), póraganis (: rãgana), pótumpis (: 2 tùmpa). (d) pómukšis (: mùkšas), póvaŕgšis (: vaŕgšas), póvilkis (: viìlkas). (e) pótinginis (: 2 tinginỹs). Окремо слід розглянути визначення твірних слів для похідних від кількох іменників. Здавалося б, для цих похідних можливі два твірні слова, наприклад: похідне póraganis може бути утворене від іменників rãgana або ragãnius, póvaŕgšis — від vaŕgšas або vaŕgšis, póvilkis — від viìlkas або viìlkė, pótumpis — від tùmpa або tùmpis. Аналіз значень похідних і можливих твірних слів показав, від якого слова утворене похідне, наприклад: póraganis «трохи відьмистий», rãganiškas «властивий відьмі, належний відьмі» (а не «...або відьмакові»). Отже, очевидно, що словотвір спирається на звичніше слово (ragãnius сам утворений від слова rãgana і має додаткову сему — «чоловік», яка зовсім неважлива при творенні прикметника póraganis). Так само можна пояснити й вибір твірних слів для інших похідних. Можна стверджувати, що твірними слід вважати структурно простіші слова: ragana, tumpa, vargšas, vilkas. Визначити ареал уживання, зафіксованого в LKŽe, допомогло у виборі іншого сумнівного можливого твірного слова. Похідне pótinginis, зафіксоване в LKŽe у Радвілішкському та Кельмеському районах, могло бути утворене від прикметника tinginus5 або іменника tinginỹs. Перший зафіксований у Молетському та Утенському районах, а другий — по всій Литві. Частотність уживання слова дає підстави припускати, що похідне pótinginis утворене від іменника tinginỹs. Виявлено один похідний прикметник від дієприкметника минулого часу одноразової дії активного стану (f), утворений від коротшого варіанта основи чоловічого роду однини називного відмінка (в інших відмінках основу додатково розширює суфікс –us–). (f) pópasuìtis (: pasùitęs). 5 У LKŽe наголос не позначено. 130 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba Похідні слова досліджуваного підтипу у говорах варіюють6. Для них характерне фонетичне (1 випадок) і морфологічне варіювання (8 випадків). Один приклад фонетичного варіювання, у корені якого наявні відмінності голосних i та y (g), успадковані від відповідних варіантів твірного слова, наприклад: slydūs див. slidūs’ = slidūs. Інший приклад характеризується варіюванням приголосних n і m морфологічного походження (h), що виникло внаслідок того, що прикметниковий похідний утвір póverksnis (: verksnùs) зазнав вторинного (аналогічного) впливу іменника vèrksmas, унаслідок чого виникла форма póverksmis див. poverksnis’. Значення обох прикметників у LKŽe не відрізняються: у тлумаченні похідного утвору póverksmis наведено посилання на похідний утвір póverksnis. Найчастіше виявлялися варіанти закінчень -is та -ys, що мають те саме лексичне значення, але відрізняються наголосом ((i); 7 випадків). (g) póslidis (: slidùs) Ėr. – 2 póslydis (: slydūs. див. slidūs) Užv. (h) póverksnis (: verksnùs) Jnšk, Ps – póverksmis (: verksnùs) Srv. (i) pójuodis Gd, Slm – pojuodýs Jn; 2 pósausis Erž, Ėr, Grš, Ktk, Slm, Srv, Vn, Žr – posausýs Žr; ×póskūpis Ds – poskūpýs Šll; póstoris Ėr, Rs, Sb, Sld, Trs – postorýs Grg; pósūris Dr,], Rm, Sb – posūrýs Kv, Jn; pósūviesis BŽ506, Rm – pošviesýs Tl; pótumpis M.Unt – potumpýs Tv7. 6 У словнику лінгвістичних термінів варіант визначається як «відмінність тієї самої мовної одиниці. [...] варіанти зазвичай мають тотожну функцію і відрізняються лише вираженням, тому нерідко кажуть, що це різні реалізації тієї самої окремої мовної одиниці» (Gaivenis, Keinys 1990: 225). Такого розуміння варіантів дотримується і Kazimieras Župerka. Він виокремлює три типи варіантів: фонетичні, словотвірні, акцентні. Варіанти слова (особливо фонетичні й словотвірні) близькі до спільнокореневих лексичних і словотвірних синонімів, проте більшість відрізняється стилістичними відтінками та сферами вживання. Отже, варіанти властиві всім рівням мови (Župerka 1997: 28). Лінгвіст Juozas Pikčilingis (1988: 46) називає варіантом «інший вигляд того самого слова, форми чи синтаксичної конструкції». Rita Miliūnaitė у монографії «Варіанти вживання сучасної литовської мови» виокремлює чотири опорні точки класифікації варіювання: лексичне, граматичне, звукове та графічне варіювання (Miliūnaitė 2009: 164–177). Пишучи про словотвірні синоніми, Jolanta Vaskelienė зазначає, що «варіанти слова — це його різновиди, які різняться несуттєвими фонетичними й морфологічними ознаками, що не змінюють значення» (2000: 13). 7 За ареалом уживання варіантів групи (i), визначеним на основі ілюстративного матеріалу LKŽe, видно, що похідні з закінченням -is зафіксовані у словнику переважно в аукштайтських (східних і західних) та жемайтських (південних і північних) говорах. Ці прикметники зафіксовано в Ėriškiai Паневежиського району — 2 pósausis, póostoris, póšūris, póšviesis; у Ramygala — pósūris, póšviesis; у Surviliškis Кедайняйського району — 2 pósausis; у Truskava — póstoris; у Salamiesytė Купішкіського району — pójuodis; у Subačius — pósūris, póstoris; у Kuktiškės Утенського району — 2 pósausis. У Saldutiškis — póstoris; у Žarėnai Тельшяйського району — 2 pósausis, у Gadūnavas — pójuodis; у Eržvilkas Юрбаркського району — 2 pósausis; у Darbėnai Кретингського району — pósūris; у Raseiniai — póstoris; у Griškabūdis Шакяйського району — 2 pósausis; у Vainutas Шилутського району — 2 pósausis; у Dusetos Зарасайського району — ×póskūpis. Похідні із закінченням -is також зафіксовані у творах A. Juška (pósūris), J. Baronas (póšviesis), M. Untulis (pótumpis). Похідні із закінченням -ys у LKŽe зафіксовані лише в південних і північних підговірках жемайтського говору. У LKŽe такі похідні записані в Тельшяйському районі: у Telšiai pošviesýs, у Varniai pobrauzgýs, у Žarėnai posausýs; у Шилальському районі: у Šilalė poskūpýs, у Kvėdarna posūrýs; у Gargždai Клайпедського району postorýs; у Tverai Плунгеського району potumpýs. Два похідні з цим закінченням — pojuodýs і posūrýs — у LKŽe записані з творів Kazimieras Jaunius. Матеріали, наведені в LKŽe, не відображають справжньої території поширення похідних утворень. Слово може бути не зафіксоване у словнику, однак це не означає, що воно не вживається на цій території, тому географічне поширення похідних утворень, аналізоване у статті, слід вважати приблизним. У статті біля похідних утворень зазначено місцевості, де вони— Straipsniai / Articles 131 AURELIJA TAMULIONIENĖ Варіюють не лише похідні утворення, а й їхні твірні слова. Найчастіше траплялися морфологічні варіанти (34 випадки); фонетичне варіювання майже не властиве твірним словам (1 випадок). Аналіз морфологічних варіантів показав, що в одних випадках прикметники досліджуваного підтипу утворюються від твірного слова із закінченням -us (хоча існує також варіант із закінченням -as), наприклад: póbjauris: bjaurùs (2 bjaūras), в інших — навпаки: прикметники утворюються від твірного слова із закінченням -as (хоча існує також варіант із закінченням -us), наприклад: pólaibis: láibas (laibus). Описуючи варіанти твірних слів, аналізували ареал уживання цих слів, спираючись лише на дані LKŽe. Часто визначити, від якого варіанта слова утворено твірне слово, непросто. Твірним вважається слово, географічне поширення якого близьке до географічного поширення похідного утворення. Є слова, обидва варіанти яких зафіксовано в тих самих говорах, що й похідні від них; у такому разі зважають на те, який із твірних варіантів зафіксовано географічно ближче до місцевості, де записано похідне утворення. Якщо похідне утворення зафіксовано лише в говорах, а один із його варіантів є тільки в письмових джерелах, то ймовірніше, що це похідне утворено від варіанта, уживаного в говорах. Бувають випадки, коли похідне утворення записане лише з письмових джерел, тоді як його варіанти зафіксовані в говорах. У такому разі з’ясовують, із яких письмових джерел записано слово, тобто хто його автор і звідки він походить. На підставі цих критеріїв виокремлено похідні від варіанта із закінченням -as ((i); 18 випадків) і похідні від варіанта із закінченням -us ((k); 16 випадків). У тексті підкреслено місцевості, де записані і похідні утворення, і їхні твірні слова. (g) похідні від варіанта із закінченням -as: póankštis Skr (ańkštas Arm, Dkš, Yl – 1 ankštùs Rm); pódregnis Rm (drégnas Dkš, Kv, Plt, Rdm, Slnt – drėgnùs Vvr); pódrungnis Všk (drung̃nas Alvt, Ds, Lkv, Up, Vb – drungnùs Ldk, Skdt); pókurtis Krs (kurčias Arm, Brt, Dkš, Drsk, Ds, Dv, Jrb, Grz, Kt, Lbv, Ml, Mrj, Plv, Pmp, Pnd, Rod, Sln, Šr, Žln – 2 kùrtas Yl, Kv, Rsn – kurtùs (лише в письмових джерелах)); pólaibis Sb (láibas Ad, Aps, Asv, Brs, Ds, Kbr, Ktk, Pc, Pn, Prng, Sb, Skr, Smn, Šd – laibus (лише в письмових джерелах)); pólaísvis Vdžg (laìsvas Als, Btr, Klvr, Plk – laisvùs (лише в письмових джерелах)); pólengvis Erž (leñgvas Alk, Brb, Dkš, Ds, Gs, Jnš, Jnšk, Kal, Ml, Mrj, Mžk, Pc, Plt, Plv, Prng, Ps, Pš, Rm, Sdk, Šts, Vb, Vlk, Zt – lengvùs Ad, Brs Brž, Ėr, Jnš, Krg, Krš, Nmk, Pkl, Plm, Rd, Rdn, Sg, Vdžg); pólentis Kb, Sb (×leñtas Ad, An, Dl, Ktk, Ldk, PnmR, Svn, Švnč, Tr, Vb – ×lentùs Bsg, Pc, Rm, Šmn); pómitris Šts (mìtras Krok, Snt, Vlk – mitrùs Ds, Grž, Krg, Vlk, Lp, Mrs, Mrj, Mžk, Prn, Sd, Skd, Škn); póskriauznis Tgn (skriaužnas Klt, Ktk, Lkm, Mlt, Plš, Sld, Švnč, Trgn – skriauznùs (лише в письмових джерелах)); póskrum̃nis Nmk (×skrum̃nas Jrb, Vl, Vv – ×skrum̃nùs Brs, Jdr, Krs, Mžk, Skd, Slnt, Šv, Vkš); póstipris Ktk, Sld, Všv (stipras Adm, Alks, Aln, Antr, Antz, Bt, Dgč, Dgl, Dgp, Dkk, Ds, Ėr, Imb, Grd, Jd, Jrb, Km, Kp, Krns, Krs, Krš, Ktk, KzR, їх зафіксовано в LKŽe. Скорочення назв місцевостей відповідають скороченням, наведеним у LKŽe. Описуючи говори, спираємося на класифікацію говорів Alekas Girdenis і Zigmas Zinkevičius у «Атласі литовської мови» (LKA I; карта № 1). 132 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: творення похідних із префіксом po- Lel, Lkv, Ln, Lpl, Mlt, Mžš, Pb, Pnd, Pnm, Ps, Rdn, Sb, Sdk, Slk, Skdt, Slm, Sml, Snt, Sug, Strn, Trgn, Tršk, Vl, Vn, Vžns, Žl, Žln – stiprùs Antr, Aps, Bsg, Btrm, Dbč, Dgp, Dkk, Dkš, Ds, Dv, Yl, Ėr, Jdr, Jrb, Jz, Gd, Gršl, Grz, Kal, Kb, Klt, Krč, Krkl, Krš, Krž, KzR, Kž, Lnkv, Lz, Lž, Ml, Mlk, Mšg, Mšk, Nč, Nt, Ob, Pkr, Plng, Plšk, Plt, Pn, Pst, Rm, Rod, Rsn, Sk, Skrb, Slnt, Str, Švnč, Upn, Upt, Ut, Tl, Trk, Trs, Vdk, Vrn, Vvr, Žeml, Žl, Žsl, Pgg); póšiurkštis Ds, Rm (3 šiùrkštas Ds, Dv, Kvr, Ml – šiurkštùs Aln, Eiš, Ėr, Kai, Kb, Klt, Klvr, Krs, Pls, Pmp, PnmŽ, Prng, Pt, Sk, Skrb, Slm, Vdn, Vdžg – šiùrkščias Psn); póšveplis Rm (šveplas Alz, Bgt, Dkš, Drsk, Ds, Dsn, Gdr, Jnk, Krn, Lkm – šveplùs (лише в писемних джерелах)); pótyris (лише в писемних джерелах) (týras Akm, Brž, Bs, Dgp, Gršl, Plng, Prn, Sln – tyrùs Grd, Gdr, Pč, Pl, Smn, Svn, Sz); pótūstis (лише в писемних джерелах) (tùščias Al, Bsg, Čk, Drsk, Eiš, Yl, Gršl, Grv, JnšM, Jrb, Lš, Klm, Klt, KlvK, Km, Kpč, Krš, Kv, Mšk, Mrj, Nv, Pč, Pln, Plv, Pv, Rdn, Rod, Skdv, Skr, Smn, Srj, Škt, Šll, Šmk, Tl, Trg, Trk, Vdk, Vlkv, VšR, Žgč, Žl – tùštas Krg); póvilgsnis Krkl (vilgsnas Lkv, Plt, Slnt, Vkš – vilgšnùs Gd, Grg, Kl, Kv, Žr); póžvairis Ėr (žvairas Brž, Btrm, Dglš, Dkš, Drsk, Ds, Grv, Jrb, Jsv, Kli, Klp, Klt, Lkš, Lp, Ob, Pl, Pls, Plšk, Prng, Rmš, Skp, Slk, Smln, Svn, Šd, Šlvn, Trak, Trg, Vlk, Vv, Žl – žvairùs Jnš, Kair, Kpč, Lnkv, Lp, Lš, Pšl, Rk, Sur). (h) похідні від варіанта із закінченням –us: póankstis Slm (ankštas Dglš, Dkš, Ds, Grž, Prng, Skr – ankštùs Ig, Klp, Lnkv, Pls); póbjauris Rm (bjau­rùs Alk, Dkš, Ėr, Grg, Gs, Lkš, Lž, Mrj, Pn, Rm, Sdk, Vv – 2 bjãūras bjãūras Lkm, Ppr, Slk, Vln); póbudris Jd (budrùs Btg, Dkš, Dov, Kp, Nmn, Skr, Švnč, Zp – budras (лише в писемних джерелах)); pódūkslis Pnd (dukslùs Apt, Bsg, Čk, Lnkv, Pg, Ps, Psn, Rk, Slm, Užp, Vb, Zr, Žg – dùkslas (лише в писемних джерелах)); pólomis Jd (lomùs Pš, Šl, Vb – 4 lõmas Paį); póplokštis (лише в писемних джерелах) (plokštùs (лише в писемних джерелах) – 3 plókštas Kv – plókščias Šlč, Šts); 2 pórugštis Upt (rùgštùs Dgč, Ėr, Jnš, Krš, Lš, Mrj, Mžš, Ob, Pb, Rdm, Skp, Smn, Šauk, Vdžg – rū́gštas Bt, End, Imb, Jnšk, Krš, Lk, Lkv, Lz, Ms, Mžš, Nmč, Pgg, Pvn, Rdn, Šts, Šv, Užv, Vn); ×póškupis Ds, Šll (×skupùs Akm, An, Brt, Grk, Jrb, Jž, Kp, Klk, Krsn, Krš, Kt, Kv, Mrs, Ob, Pnd, Ppl, Pšl, Šl, Ut, Trgn, Vj, Vs, Žg, Žml – ×skū́pas Als, Arm, Erž, Gr, Grg, Pls, Sd, Slnt, Tl, Žr); 2 póslėnis Rm (slėnùs Brž, Ds, Krs, Krš, Ln, Mžš, Rd, Sdb, Vlž – 2 slėnas Rd); pósmailis (лише в писемних джерелах; записано в матеріалах Й. Елісона, який походить із Купішкського району) (smailùs Akm, Als, Eig, Yl, Jnš, Jrb, Kal, Klp, Krš, Nv, Ms, Plš, Plt, Rd, Rdn, Sd, Skdv, Slnt, Šv, Tl, Trk, Vdžg, Vrn, Všv, Žln – smailas Dbk, Ds, Lp, Lt, Mrk, Ppr, Rmš); pósūris Dr, Kv, Sb (sūrùs Db, Dr, Grv, Grž, Klt, Ktk, Lt, Pšl, Rmč, Šl, Ut, Žg – sūras Dglš, End, Erž, Grd, Gršl, Lkv, Pj, Rdn, Šv, Vn); póšykštis Ds, Slm (šykštùs Alz, Jnšk, Jž, Klk, Km, Kri, Lnkv, Mžk, Ob, On, Pnd, Ps, Rmš, Slč, Slm, Smn, Šd, Škn, Vad, Vb, Vgr, Žml – šýkštas Dov, Jn, Krs, Kv, Ms, Pmp, Prk, Sb, Skrb, Slnt, Tlž, Vb, Žml); pótampris Vdžg (tamprùs Jrb, Jnš, Grd, Kl, Krp, Ms, Pln, Plv, Ppr, Skdv, Skr, Sl, Šmk, Varn, Všv, Vd, Vdk, Vdžg – taṃpras (лише в писемних джерелах)); 2 pótykis Slm, Trgn (tykùs Ad, An, Dglš, Drsk, Dv, Igl, Yl, Lb, Klt, Kp, Kpr, Lnk, Lš, Mlk, Mrj, Mžš, Nm, Pč, Prng, Pv, Rk, Slm, Sln, Smal, Srj, Sug, Stak, Svn, Švnč, Užp, Trg, Trgn, Tv, Vrn, Vs, Žln – Straipsniai / Articles 133 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė tÿkas Dg, Dv, Grdm, Klp, Krg, Mrj, Plng, Prk, Pst, Rg, Rod, Rsn, Sd, Šv, Tlž, Vlk, Vrn); póvelis Užv (vėlùs Dkš, Erž, Iz, Ob, Zp – 2 vėlas Klt, Pb, Rtn, Slm, Smal, Vgr); 2 póvesis (лише в писемних джерелах) (vesùs Dg, Dkk, Drsk, Eig, End, Grk, Klt, Krš, Lp, Lš, Ml, Mlk, Mš, Nm, Plv, Prn, Pšš, Rdn, Mš, Svn, Šlu, Šts, Trkn, Tvr, Vd, Žml2 – vė-sas (лише в писемних джерелах)); póžiaudris (лише в писемних джерелах: записано в матеріалах Лауринаса Івінскіса, який походить із Ужвентіса) (žiaudrùs Rt, Sd, Šts, Užv, Varn, Vkš, Všv – žiaudras Lkv). З матеріалу діалектів LKŽe (а в окремих випадках і писемних джерел) видно, що похідні з варіантом закінчення -as групи (j) зафіксовані в усіх говірках аукштайтів і жемайтів, тоді як варіанти із закінченням -us характерніші для північних і південних жемайтських говірок. Похідні із закінченням -us іншої групи варіантів закінчення (k) зафіксовані в піддіалектах аукштайтів і жемайтів, тоді як варіанти із закінченням -as — у східних і західних піддіалектах аукштайтів. Більшість прикметників підтипу póbrangis утворено від двоскладових прикметників, кілька — від багатоскладових (похідних) прикметників, наприклад: pógeltonis (: geltónas: gẽltas), pómėlynis (: mėlynas: mėlas), pónedoris (: nedõras: dõras), póraudonis (: 1 raudónas: raũdas). 1.2. Словотвірне значення Усі похідні, розглянуті у статті, означають певну міру ознаки, вираженої твірними словами, і різняться лише відтінком цієї ознаки8. Загальне словотвірне значення підтипу дещо дорогий полягає в тому, що це «такий, який має певну міру ознаки, названої твірним словом». Щоб визначити, скільки і яких відтінків цього значення можуть виражати прикметники розглянутого підтипу, проаналізовано індивідуальні словотвірні значення всіх похідних. Розглянуто, як у LKŽe визначається лексичне значення похідного. Наг- ⁸ «Прикметники з префіксом po- здебільшого вживаються для позначення послабленої ознаки» (Skardžius 1934: 456). Такі прикметники означають «інший ступінь тієї самої ознаки, зазвичай слабший» (Ambraška ir kt. 1946: 173–174). У «Граматиці литовської мови» Яна Отрембського (Gramatyka języka litewskiego) похідні з префіксом po- polaisvis, porūgštis розглядаються як такі, що мають значення подібності (Otrębski 1956: 332–336). Аделе Валецькене у статті «Ступені прикметників сучасної литовської літературної мови та їхні значення» стверджує, що похідні з цим префіксом загалом означають не цілком повну міру ознаки» (Valeckienė 1961: 49). «Прикметники з префіксом po- також указують на не цілком повну міру ознаки, вираженої твірними словами [...]. У східноаукштайтських діалектах [...] вони тут указують на дуже малу міру ознаки, вираженої твірним словом, яку можна передати словами “трохи”, “ще трохи”» (LKG I 588). У «Морфології литовської мови» Евальда Якайтене, Аделе Лайгонайте й Алдони Паулаускене серед префіксів, що позначають меншу інтенсивність, згадується також po- (Jakaitienė 1976: 263–265). У нарисі Алдони Паулаускене з морфології литовської мови похідні з префіксом po- розглядаються як прикметники, що позначають меншу інтенсивність (Paulauskienė 1983: 69–79; 100–103). «Прикметники з префіксом po- [...] означають не цілком повну міру ознаки, вираженої твірним словом. [...] Окремі прикметники з префіксом po- означають міру ознаки, вираженої твірним словом, дещо більшу за належну, таку, що перевищує норму [...]. Прикметники з префіксом po- також позначають міру ознаки, якої ще трохи бракує» (DLKG 1996: 225). На думку Амбразаса, ці префіксальні прикметники за значенням близькі до демінутивів (Ambrazas 2011: 56). 134 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X V I I I Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba словотвірні значення розглянутих слів виражаються прислівником трохи (трохи ‘принаймні трохи, дещо’ (LKŽe)), часткою досить (досить ‘2. значною мірою’ (LKŽe)), часткою майже (майже ‘1. мало не, майже’ (LKŽe)) і часткою надто (4 надто ‘зазвичай із прислівниками або прикметниками, позначаючи більшу чи меншу, ніж потрібно, кількість, описуючи стан або властивість, що перевищує норму’ (LKŽe)). На підставі індивідуальних словотвірних значень похідних усі прикметники розподілено на групи відповідно до величини кількості ознаки, вираженої твірним словом: прикметники, що позначають меншу кількість ознаки, ніж виражено твірним словом, і прикметники, що позначають більшу кількість ознаки, ніж виражено твірним словом. Прикметники, що позначають меншу кількість ознаки, за величиною цієї кількості поділяються на такі, що позначають середню, нижчу за середню та близьку до вираженої твірним словом кількість ознаки. Більшість прикметників досліджуваного підтипу позначає середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом (122 слова). Загальне словотвірне значення цієї групи можна передати так: ‘такий, що досить...’ (a). Менше похідних, чиє загальне словотвірне значення можна передати як ‘такий, що трохи...’ (b), тобто всі вони позначають нижчу за середню кількість ознаки, вираженої твірним словом ((b); 35 слів). Словотвірне значення прикметників, що позначають кількість ознаки, близьку до вираженої твірним словом, передається як ‘такий, що майже...’ ((c); 7 слів). Загальне словотвірне значення невеликої групи, що позначає дещо більшу кількість ознаки, ніж виражено твірним словом, передається як ‘такий, що трохи надто...’ ((d); 4 слова). (a) ‘такий, що досить...’: póankstis Slm ‘досить ранній, дещо ранній’, póástris Sdk ‘1. досить гострий, дещо гострий, гоструватий’. ‘2. міцнуватий’. ‘3. доволі суворий, сердитуватий’, 2 póaukštis (лише в письмових джерелах) ‘досить високий, дещо високий’, póbau gis Varn ‘1. досить боязкий’ ‘2. такий, що бодай трохи лякає’, póbjauris Rm ‘досить огидний, дещо огидний’, póbrangis Rm ‘досить дорогий, дещо дорогий’, póbudris Jd ‘досить пильний, швидко прокидається’, póbukis Erž ‘досить тупий, дещо тупий’, pódidokis Kln, Užv див. podidis 3’ = pódidis ‘3. підріс, уже немалий’, pódievotis Kltn ‘досить побожний’, pódregnis Rm ‘дещо вологий’, pód ukslis Pnd ‘досить вільний, дещо вільний’, 2 pógarsis (даних немає) ‘дещо знаменитий’, pógausis (лише в письмових джерелах) ‘дещо численний’, pógeris Rm, Sdk 1. доволі добрий, досить приємний, незлий’ ‘2. досить придатний, відповідний, не зовсім поганий’, pógiedris Grž ‘дещо світлий’, pógilis (лише в письмових джерелах) ‘дещо глибокий’, póglioris Grd ‘добряче п’яний, напідпитку, наповнений до країв’, pógražis Rm ‘1. дещо гарний, доволі вишуканий’ ‘2. досить ясний’ ‘3. дещо гарний, дещо повний’ ‘4. дещо чистий’, pógreitis (лише в письмових джерелах) ‘досить швидкий’, pógrynis (лише в письмових джерелах) ‘дещо чистий, досить добрий’, póilgis Erž, Vdk ‘1. дещо довгий’ ‘2. досить тривалий’, pójvairis Vr ‘досить різноманітний’, 2 pójaunis Klt, Nmk, Vj, Žlp ‘1. досить молодий, дещо молодий’ ‘2. майже недозрілий’, pójuodis Gd, Jn ‘1. дещо чорний’ ‘2. досить брудний’, pókarštis Er ‘дещо гарячий’, pókartis Rm ‘дещо гіркуватий’, pókeitis (лише в письмових джерелах) ‘дещо змінений’, pókietis Erž, Užv ‘1. дещо твердий’ ‘2. міцнуватий’ ‘3. досить важкий для подолання’ ‘4. прохолоднуватий’, póklienis Vn ‘досить худий, дещо худий’, ×pókūdis (лише в письмових джерелах) ‘досить худий, худорлявий’, pókurčis Er див. pokurtis’ = pókurtis ‘добряче глухий, глухуватий’, pókurtis Krs Straipsniai / Articles 135 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė ‘добряче глухий, глухуватий’, 2 pólaišvis (лише в письмових джерелах) ‘1. досить вільний, не стягнутий’ 2. не надто зайнятий, дещо вільний’, 2 pólaiškis (лише в письмових джерелах) ‘добряче їдкий, гострий’, pólengvis (лише в письмових джерелах) ‘1. досить легкий, легкуватий’ 2. незлий, поступливий’, ×pólentis Km, Sb ‘повільнуватий, поступливий’, pólėtis (лише в письмових джерелах) ‘дещо повільний, повільнуватий, помірний’, póliesis Krš ‘1. дещо худий’ 2. майже без жиру’, 2 pólygìs (лише в письмових джерелах) ‘досить рівний, майже рівний’, póliūdnis (лише в письмових джерелах) ‘дещо сумний’, pólomis Jd ‘досить низький, долинний’, pómenkis Grd, Sb, Skdv, Stl ‘досить незначний, дещо незначний, слабуватий’, pómin kštis Bsg, Rm, Vn ‘1. досить м’який, м’якенький’ 2. майже без вапняних домішок’ 3. досить легко розжовуваний’ 4. дурнуватий’, pómitris (лише в письмових джерелах) ‘досить спритний, моторний’, pómulkis (лише в письмових джерелах) ‘дурнуватий, простакуватий’, pónašis (лише в письмових джерелах) ‘досить швидкий’, pópaikšis (лише в письмових джерелах) ‘досить дурнуватий, трохи дурний’, pópal aidis (лише в письмових джерелах) ‘досить вільний, мало завантажений роботою’, pópasiautis Skdv ‘досить неслухняний, сердитий’, pópiktis Klt, Rt, Trgn ‘досить злий, сердитуватий, дещо злий’, póplepis Skdv ‘досить балакучий, говіркий’, póplokštis (лише в письмових джерелах) ‘пласкуватий’, póplonis Slm ‘досить тонкий, худорлявий’, póprastis Ėr, Mrj, Plt, Sb ‘1. досить поганий, нікчемний’ 2. біднуватий’ 3. не дуже гарний на вигляд, не надто привабливий’ 4. досить простий, скромний’, pópuikis Sb ‘дещо гордовитий’, pórambis Sdk ‘дещо сміливий, несміливий’, póramis Sb ‘досить спокійний’, póresus Bsg ‘див. poretis 1’ = póretis ‘1. дещо рідкий, негустий’, póretis Blnk, Ėr, Snt ‘1. дещо рідкий, негустий’ 2. нечастий’ 3. дещо повільний’, pórudis (лише в письмових джерелах) ‘дещо іржавий’, 2 pórūgštis Upt ‘кислуватий’, pórūpis Sb ‘дещо жирний’, pósaldis Ėr ‘дещо солодкий’, 2 pósausis Erž, Grš, Ktk, Slm, Srv, Vn ‘1. досить сухий, майже сухий’ 2. дещо жирний’, pósenis Grd, Krd, Mžš, Vb, Vlkš ‘дещо старий’, pósilpnis Erž, Skdv, Vdk ‘дещо слабкий, слабуватий’, póskaudis (лише в письмових джерелах) ‘досить болючий, суворий, сильний’, póskriauznis Trgn ‘той, хто має дещо худе, виснажене обличчя’, ×póskrum nis (лише в письмових джерелах) ‘досить ощадливий’, ×póskūpis Ds, Šll ‘досить скупий, трохи скупий’, 2 póslėnis Rm ‘досить низький, долинний’, póslidis (лише в письмових джерелах) ‘досить слизький, дещо слизький’, 2 póslydis Užv ‘див. posl idis 1’ = póslidis ‘досить слизький, дещо слизький’, pósmagis Ds, Trgn ‘досить веселий, життєрадісний’, pósmailis (лише в письмових джерелах) ‘дещо гострий’, pósmulkis Ktk ‘дещо дрібний, невеликий’, 2 pósnūdis (лише в письмових джерелах) ‘1. сонний, заспаний’ 2. досить повільний, лінивий’, pósraunis Sb ‘досить бурхливий, дещо бурхливий’, póstambis Al, Nmk ‘1. досить великий, дещо великий, грубуватий’ 2. досить великий’, póstatis (лише в письмових джерелах) ‘досить крутий’, póstipris Ktk, Sld, Všv ‘1. має чималу силу, досить сильний, дещо сильний’ 2. досить міцний, швидко не рветься й не ламається’ 3. досить сильний’, póstoris Rs, Sb ‘1. має досить великий діаметр, ширину’ 2. має досить великий об’єм, кремезнуватий’, pósunkis (лише в письмових джерелах) ‘1. досить важкий, дещо важкий’ 2. досить неповороткий, повільний’ 3. досить складний, тяжкий’ 4. сильнуватий, міцнуватий’ 5. досить важкий для розуміння’, pósūris Jn, Kv, Rm, Sb ‘дещо солоний’, pósveikis Jd ‘досить здоровий’, póšaltis Užv ‘досить холодний, дещо холодний’, póšykštis Ds, Slm ‘1. дещо скупий’ 2. досить важко розколюється, бо в’язкий’, póšiltis Rm ‘дещо теплий, теплуватий’, póšiurkštis Rm ‘дещо шорсткий’, póšiurpis Grd ‘досить холодний, прохолоднуватий’, póšlapis Rm, Užv ‘досить мокрий, вологий’, pót aikus (лише в письмових джерелах) ‘досить мирний’, pótampris Vdžg ‘досить пружний’, pótamsis Bsg ‘дещо темний’, pótankis Rm ‘1. дещо густий’ 2. досить частий’, póteis is (лише в письмових джерелах) ‘досить правильний, дещо правильний’, 2 pótykis Trgn ‘1. досить повільний, спокійний, небалакучий’ 2. досить тихий’, 2 pótylis (лише в письмових джерелах) ‘досить тихий, негучний’, pótinginis Bsg, Užv ‘дещо ледачий, лінивуватий’, 2 pótingis And, Mrj ‘дещо ледачий’, 2 pótyris (лише в письмових джерелах) ‘досить чистий, прозорий’, pót irštis (лише в письмових джерелах) ‘досить густий, дещо густий’, pótižis Lkv ‘досить розм’яклий, 136 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X V I I I Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba 2 pótolis Dbk «досить далекий, далекуватий», pótrankis (лише в письмових джерелах) «досить галасливий, гучний», 2 pó-troškis (лише в письмових джерелах) «доволі душний, задушливий», pótumpis Tv «не швидкий, не вологий», pótus-tis (лише в письмових джерелах) «майже порожній», pótvirtis (лише в письмових джерелах) «досить міцний», póvargšis (лише в письмових джерелах) «досить убогий, бідний, злиденний», 2 póveikis (лише в письмових джерелах) «досить швидко діє, реагує», póvelis Užv «досить пізній, запізнілий», 2 póvisis (лише в письмових джерелах) «досить прохолодний, прохолоднуватий», póvienodis (лише в письмових джерелах) «доволі одноманітний», póvilgšnis Krkl «майже вогкий», póvilkis (лише в письмових джерелах) «досить неприємний, неласкавий, вовкуватий», 2 póżemis Er «1. досить низький; 2. досить долинний», póžiaudris (лише в письмових джерелах) «майже шорсткий, майже грубий», póžydris (лише в письмових джерелах) «досить блакитний, синюватий», póžioplis Kt, Pl «досить нетямущий, майже нетямущий», póžvalis Sb «досить бадьорий». (b) «такий, що трохи…»: póbaisis Sb «трохи страшний, майже страшний», póbaltis (лише в письмових джерелах) «трохи білий, майже білий», póberis Varn «трохи гнідий, гнідуватий», póblogis Bsg, Mlt, Nj, Pgr «1. майже поганий, посередній; 2. майже голий», pobrauzgýs Varn «не надто вродливий, досить великий, ширококостий», pódykis Er, Sb «майже густий, майже щільний», pódrungnis Všk «майже теплуватий», pókvailis (лише в письмових джерелах) «трохи дурний, майже дурний, дурнуватий», pógeltis (лише в письмових джерелах) «майже жовтий», pógeltonis Sdk «майже жовтий, трохи пожовклий», pók imis (лише в письмових джерелах) «трохи хрипкий», pó klaikis (лише в письмових джерелах) «трохи моторошний», pókreivis Rm «майже кривий», pól aukštis Trgn «трохи лякливий, боязкуватий», pólėdnus Varn «некріпкий, слабкуватий (про напої)», pómaršis Sb «трохи кволий», pómėlynis Grž «трохи синій, синюватий», pómukšis (лише в письмових джерелах) «див. pamukšys» = pamukšys «трохи боязкий, полохливий», pónedoris Erž «трохи недобрий, злий», pónekis Lkv «посередній, середній, прийнятний, не зовсім поганий», póp il kis Grg «трохи сірий, сіруватий, майже сірий», póplikis Ds, PnmR «1. майже голий; 2. досить чистий, майже оголений», pópliuškis (лише в письмових джерелах) «не надто серйозний, легковажний», 2 pó rainis (лише в письмових джерелах) «трохи рябий, майже рябий», póraišis (лише в письмових джерелах) «трохи кульгавий, майже кульгавий», póraganis (лише в письмових джерелах) «трохи схожий на відьму», póraudis (лише в письмових джерелах) «майже рудуватий», póra udonis(лише в письмових джерелах) «майже рудий», pórūstis (лише в письмових джерелах) «трохи суворий, суворуватий», pósirmis An «майже старий», póšveplis «майже шепелявий», póumis Sb «1. трохи раптовий, швидкий; 2. такий, що відбувається не дуже раптово», póžalis Ds, Ėr, Kp, Trgn «1. трохи зелений, зеленкуватий; 2. не цілком стиглий, недозрілий; 3. не до кінця зварений», póžilis Kvr «посивілий, майже сивий», póžvairis Er «трохи косоокий, майже косоокий». (c) «такий, що майже…»: póbasis Er «майже босий», pónaujis Sb «майже новий», pópilnis Krs «майже повний», póšviesis Tl «майже світлий», pótekinis Ps, Rm «майже зручний, майже придатний», póverksmis Srv див. poverksnis’ = póverksnis «ледь не плаче», póverksnis Jnšk, Ps «ледь не плаче». (d) «такий, що трохи надто…»: póankštis Skr «трохи затісний, майже затісний», pólaibis Sb «трохи надто худий, майже худий, худорлявий», pómažis Pnd, Rm «1. трохи замалий, малуватий; 2. недостатньої кількості, нечисленний», pósiauris Ėr, Lnkv «трохи завузький, майже вузький». Straipsniai / Articles 137 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė Під час визначення індивідуальних словотвірних значень з’ясувалося, що є й такі похідні, окремі лексеми9 яких мають різне словотвірне значення: в одному випадку лексема позначає середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом, в іншому — дещо більший ступінь ознаки, вираженої твірним словом. Словотвірні значення цих похідних можна сформулювати так: «такий, що досить…» і «такий, що трохи надто…» ((e); 6 слів). (a) «такий, що досить…» і «такий, що (трохи) надто…»: pópgis (лише в письмових джерелах) «1. досить дешевий; 2. трохи надто дешевий», pód­rūtis Bsg, Erž «1. надто товстий; 2. досить товстий; 3. досить сильний», póplatis Ėr, Jnšk «1. досить широкий, майже широкий; 2. трохи надто широкий», póskystis (лише в письмових джерелах) «1. досить рідкий; 2. трохи надто рідкий, рідкуватий», póstriu-kis Bsg, Krs, Pc, Vb «1. майже короткий, трохи коротший; 2. трохи надто короткий», pótrumpis Bsg, Žr «1. досить нетривалий; 2. досить короткий; 3. трохи надто короткий». Проаналізувавши індивідуальні словотвірні значення кожного похідного, що належить до цього підтипу, встановлено, що за словотвірними значеннями всі похідні можна поділити на дві групи: такі, що позначають менший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом ((a), (b), (c)), і такі, що позначають більший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом (d). Аналіз наявного матеріалу показав, що менший ступінь ознаки може бути трьох рівнів: середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом (a), ступінь, дещо менший за ознаку, виражену твірним словом (b), і ступінь, близький до ознаки, вираженої твірним словом (c). Як бачимо, більшість похідних досліджуваного підтипу позначає менший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом (92%). Серед них середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом, позначають 70% похідних; значно менше тих, що позначають ступінь, нижчий за середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом (20%), а найменше — тих, що позначають ступінь ознаки, дуже близький до вираженого твірним словом (2%). Дещо більший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом, позначають 3% похідних. Невелику частку похідних становлять слова з кількома словотвірними значеннями (5%). Ці прикметники мають кілька словотвірних значень, що відрізняються також груповими значеннями (e). Отже, підтип póbrangis має два словотвірні значення і позначає: 1) менший (середній, нижчий за середній або майже повний) ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом; 2) дещо більший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом10. 9 У статті лексемою називається слово, взяте в одному з його значень. 10 Прикметники, що позначають менший ступінь ознаки (92%), у LKŽe переважно зафіксовані у верхньолітовських говірках. Серед них середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом, позначають похідні, зафіксовані у східноаукштайтському піднаріччі (35%), південнонижньолитовському піднаріччі (22%), західноаукштайтському піднаріччі (6%), північнонижньолитовському піднаріччі (5%). Ступінь, нижчий за середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом, найчастіше позначають слова зі східноаукштайтського піднаріччя (12%), північнонижньолитовського піднаріччя (3%), південнонижньолитовського піднаріччя (2%). Близький до вираженого твірним словом ступінь ознаки позначають прикметники, зафіксовані у східноаукштайтському піднаріччі (5%), а у західноаукштайтському та північнонижньолитовському піднаріччях — порівну (по 1%). Прикметники, що позначають більший ступінь ознаки (3%), у LKŽe переважно зафіксовані у східноаукштайтському піднаріччі (2%), меншою мірою — у західноаукштайтському піднаріччі (1%). Похідні з кількома словотвірними значеннями (5%) у LKŽe зафіксовані у східноаукштайтському піднаріччі (3%), південному й північному нижньолитовських піднаріччях (по 1%). 138 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X V I I I Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba 2. Підтип póbrangus (: brangùs) 2.1. Основні слова У LKŽe знайдено 40 прикметників, що позначають невизначену міру ознаки й належать до цього підтипу. У процесі словотворення приєднаний до похідного слова префікс po- не змінює закінчення основного слова, наприклад: póšiltas (: 2 šìltas), póvėsus (: vėsùs). Усі похідні слова підтипу póbrangus утворені від прикметників додаванням до них префікса po- зі збереженням закінчення основного слова. За закінченням основного слова й похідного слова всі розглянуті прикметники поділяються на три групи. Найбільше основних слів із закінченням -as ((a); 28 слів), менше тих, основні слова яких закінчуються на -us ((b); 8 слів) і -is ((c); 4 слова). (a) Похідні слова із закінченням -as: póankštokas (: ankštókas), pódidokas (: didókas), pódrungnas (: druñgnas), pógeras (: 1 gẽras), póilgas (: 1 ìlgas), pójaunas (: 1 jáunas), pókalnotas (: kálnotas), pókarštas (: 1 kárštas), pókarštokas (: karštókas), pókeistas (: keĩstas), pókreivas (: kreĩvas), pómažokas (: mažókas), popilkas (: pìlkas), póplikas (: plìkas), póresvas (: rẽsvas), póretokas (: retókas), pórūgštas (: rū́gštas), pórūgštokas (: rūgštókas), pósiaurokas (: siaurókas), póskystokas (: 2 skystókas), póšilvas (: šìlvas), póšiltas (: 2 šìltas), póšiltokas (: šiltókas), póšykštas (: šýkštas), pótamsokas (: tamsókas), pótrumpokas (: trumpókas), póvelniškas (: vėlniškas), póvyriškas (: 2 výriškas). (b) Похідні слова із закінченням -us: póbrangus (: brangùs), póbugštus (: bugštùs), pódailus (: dailùs), pósaldus (: saldùs), póstangus (: 1 stangùs), pósūdrus (: sū́drus), pósukrus (: sukrùs), póvėsus (: vėsùs). (c) Похідні слова із закінченням -is: pódidelis (: dìdelis), pódidis (: dìdis), pópalakis (: 1 pãlakis), póvidutinis (: vidùtinis). Як видно, до групи (a) належать похідні слова, утворені за допомогою двох словотвірних афіксів однакового значення — префікса po- і суфікса -ok-, наприклад: póankštokas, pódidokas, *pódi-dokis11, pókarštokas, pómažokas, póretokas, pórūgštokas, pósiaurokas, póskystokas, póšiltokas, pótamsokas, pótrumpokas. Основним словом для цих слів може бути первинний прикметник (pómažokas: mažas), його префіксальний похідний (pómažokas: pómažis) або його суфіксальний похідний (pómažokas: mažókas). Щоб встановити основні слова цих похідних, було проаналізовано значення похідного слова та його можливих основних слів у LKŽe. Під час аналізу основних слів похідних із цього погляду виникли сумніви, оскільки більшість похід- 11 Похідне слово pódidokis є єдиним словом, що належить до підтипу póbrangis, утвореним за допомогою двох словотвірних афіксів однакового значення (префікса po- і суфікса -ok-), тому під час визначення основного слова цього похідного аналізувалися ті самі аспекти, що й у похідних аналогічного словотвірного підтипу póbrangus. Straipsniai / Articles 139 AURELIJA TAMULIONIENĖ Похідні слова в LKŽe тлумачаться з посиланням на префіксальний робочий синонім12. Визначити твірні слова цих похідних допомогло наголошення. Усі похідні підтипу póbrangus мають наголос на префіксі. Префікс po- з погляду наголошування є сильним, домінантним; приєднавшись, він отримує наголос13. Суфікс -ok- також є підсилювальним домінантним, і в процесі словотворення він теж завжди отримує наголос, тобто наголошується. Усі похідні, аналізовані в цьому підрозділі, мають наголос на префіксі, отже, префікс приєднався до твірного суфіксального слова, тому всі ці похідні вважаються префіксальними похідними. Закінчення твірних слів варіюють у мові. Аналіз варіантів показав, що в одних випадках прикметники досліджуваного підтипу утворюються від твірного слова із закінченням -as (хоча існує варіант цього твірного слова із закінченням -us), наприклад: pódrungnas (drungnas – drungnus), тоді як інші, навпаки, утворюються від твірного слова із закінченням -us (хоча існує варіант цього твірного слова із закінченням -as, наприклад: pósūdrus (sūdrus – sūdras)). Усі похідні за закінченням твірного слова поділено на дві групи: похідні від варіанта із закінченням -as (c) і похідні від варіанта із закінченням -us (d); досліджено, з яких місцевостей ці слова зафіксовані в LKŽe. Місцевості, у яких зафіксовано і похідні, і їхні твірні слова, у тексті підкреслено. (c) похідні від варіанта із закінченням -as: pódrungnas Plt (drungnas Alyt, Ds, Lkv, Up, Vb – drungnus An, Jnš, Ldk, Skdt); pórūgštas Als, Šts (rūgštas Bt, End, Imb, Jnšk, Krš, Lk, Lkv, Lz, Ms, Mžš, Nmč, Pgg, Pvn, Rdn, Šts, Šv, Užv, Vn – rūgštus Dgč, Er, Jnš, Krš, Lš, Mrj, Mžš, Ob, Pb, Rdm, Skp, Smn, Sut, Šauk, Vdžg); póšvkštas лише в письмових джерелах (švkštas Dov, Krs, Kv, Ms, Pmp, Prk, Rtr, Sb, Skrb, Slnt, Tlž, Vb, Žml – švkštus Alz, Jnšk, Jž, Klk, Km, Krj, Lnkv, Mžk, Pnd, Ps, Ob, On, Rmš, Rtr, Slč, Slm, Smn, Šd, Škn, Vad, Vb, Vgr, Žml). (d) похідні від варіанта із закінченням -us: pósūdrus Ds (sūdrus Ds, Grdm, Grg, Kl, Klp, Kv, Lkm, Lnk, Lš, Msn, Plng, Rtr, Slnt, Šv, Užp – sūdras Gmž, Lp, Vj); pósukrus Up (sukrus Azr, Dbk, Dl, Ds, Eiš, Er, Grd, Klp, Krkl, Krš, Krtv, Kur, Ln, Lž, Nmč, Plt, Prng, Rdm, Trg, Všv, Sut, Škn, Švnc, Lnkv, Užv, Vkš, Vvr – sukras Pst). З ілюстративного матеріалу LKŽe видно, що в групі (c) похідні з варіантом закінчення -as зафіксовані в усіх аукштайтських і жемайтських говірках, тоді як варіанти із закінченням -us властиві лише говіркам східноаукштайтських і західноаукштайтських підговірок аукштайтського діалекту. Інші 12 Робочими синонімами вважаються «похідні, що належать до тієї самої словотвірної категорії та мають той самий корінь». (Vaskelienė 2000: 75). 13 Префікси й суфікси похідних за впливом на твірні основи поділяються на домінантні підсилювальні та домінантні послаблювальні. Домінантні підсилювальні — це афікси, які «підсилюють або зберігають сильну твірну основу» (Stundžia 1995: 9–10). 140 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba У групі варіантів закінчення (d) похідні із закінченням –us зафіксовані в авкштайтських і жемайтських говірках, а варіанти із закінченням –as — лише у східній і південній підговірках авкштайтської говірки. Дві похідні — pórūgštas і pósūdrus — записані в тих самих місцевостях, де зафіксовані й їхні твірні слова. Більшість прикметників підтипу póbrangus утворено від двоскладових, а кілька — від багатоскладових (похідних) прикметників, наприклад: pók alnotas (: kálnotas: kálnas), póvelniškas (: vélniškas: vélnias), póvyriškas (: výriškas: výras). 2.2. Словотвірне значення Усі похідні, аналізовані в цьому підрозділі, позначають невизначений ступінь вияву ознаки; відрізняється лише відтінок цієї ознаки. Загальне словотвірне значення підтипу трохи дорогий загальне словотвірне значення визначається так: «такий, який має певною мірою ознаку, виражену твірним словом». Аналізуючи індивідуальні словотвірні значення, розглядали, як у LKŽe визначено лексичне значення похідного слова. Значення одних похідних визначається прислівником трохи (трохи «хоч трохи, дещо» (LKŽe)), інших — прислівником досить (досить «2. значною мірою» (LKŽe)). На підставі індивідуальних словотвірних значень усі прикметники поділено на кілька груп: прикметники, що позначають середній ступінь вияву ознаки, вираженої твірним словом; словотвірне значення цієї групи визначається як «такий, який досить...» ((a); 26 слів); та прикметники, що позначають ступінь вияву ознаки, вираженої твірним словом, нижчий за середній; словотвірне значення цієї групи визначається як «такий, який трохи...» ((b) 9 слів). Є похідні, що позначають дещо вищий ступінь вияву ознаки ((c); 3 слова). Залежно від контексту два похідні можуть мати два словотвірні значення: середній ступінь вияву ознаки та дещо вищий ступінь вияву ознаки, ніж виражений твірним словом. Обидва ці словотвірні значення визначаються як «такий, який досить...» і «такий, який дещо занадто...» (d). (a) «такий, що доволі...»: póbrangus Gd «див. pobrangis» = póbrangis «доволі дорогий, майже дорогий», pódailus Dr «доволі гарний», póilgas Lz «див. poilgis 1» = póilgis «1. майже довгий», pódidelis Gršl, Vdk, Žlb «1. див. podidis 1» «2. див. podidis 3» «3. доволі рясний» = pódidis «1. доволі великий, майже великий, чималий», pógeras Als «див. pogeris» = pógeris «1. майже добрий, доволі приємний, не сердитий» «2. доволі придатний, відповідний, не зовсім поганий», pój aunus Lz «див. 2 pojaunis 1» = 2 pój aunis «1. доволі молодий, майже юний», pók alnotas Lk «доволі гористий», pókarštas Šts «див. pokaŕštis» = pókaŕštis «майже гарячий», pókaŕštokas Šts «доволі гарячий, темпераментний, пристрасний», pópal aikis Užv «не дуже вдалий, посередній, майже непридатний», póretokas (лише в письмових джерелах) «майже рідкий», pókeistas KlvrŽ, Šts «див. pokeistis» = pókeistis «майже дивний», póresvas Als = poresvis «див. poretis 1» = póretis «1. майже рідкий, негустий», pórūgštas Als, LzP, Šts «див. 2 porūgštis» = 2 pórūgštis «кислуватий», pórūgštokas Lp «див. 2 porūgštis» = 2 pórūgštis «кислуватий», pósaldus Als «див. posaldį» = pósaldis «майже солодкий», pósiaurokas Lp «майже вузький, трохи вузький», póskystokas Lp «доволі рідкий», pósūdrus Ds «майже товстий, товстуватий», póstangus Als «доволі товстий, міцний», póšilvas (лише в письмових джерелах) Straipsniai / Articles 141 AURELIJA TAMULIONIENĖ póšiltas Plt «див. pošiltis» = póšil tis «майже теплий, теплуватий», pótamsokas (лише в письмових джерелах) «майже темний», póvėsus Dr див. 2 povėsis’ = 2 póvėsis «доволі прохолодний, прохолоднуватий», póvi-dutinis (лише в письмових джерелах) див. pavidutinis’ = pavidutinis «середнюватий», póvyriškas (лише в письмових джерелах) «доволі мужній». (b) «такий, що трохи...»: póbugštus (лише в письмових джерелах) «боязкуватий, лякливий», pód rungnas Plt «див. podrungnis» = pód rungnis «майже темний», pók reivas Lp див. pokreivis’ = pókreivis «майже кривий», popilkas Nč див. popilkis’ = póp ilkis «трохи сірий, сіруватий, майже сірий», póplikas Šts див. poplikis 2’ = pópli-kis 2. майже чистий, майже голий’, pósukrus Up «майже повнуватий», póšiltokas Lp «трохи теплий, майже теплий», póšykštas (лише в письмових джерелах) див. pošykštis 1’ = póšykštis «1. майже скупий», póvelniškas (лише в письмових джерелах) див. povelniš’ = póvelnis «трохи диявольський». (c) «такий, який дещо занадто...»: póankštokas Arm «див. poankštis» = póankštis «трохи занадто тісний, трохи тісний», pómažokas Arm «див. pomažis 1» = pómažis «1. трохи замалий, малуватий», pótrumpokas Lp, Lš, Srj «трохи закороткий». (d) «такий, який доволі...» і «такий, який дещо занадто...»: pódidis Als, Gd, Krž, Rs, Sdk, Vdk «1. доволі великий, чималий, немаленький» «2. дещо завеликий» «3. підріс, уже немалий» «4. доволі сильний», pódidokas Pgg, Rud = pódidis «1. доволі великий, чималий, немаленький» «2. дещо завеликий» «3. підріс, уже немалий» «4. доволі сильний». Як видно, усі похідні розглядуваного підтипу позначають менший або більший ступінь ознаки (у поодиноких випадках мають два словотвірні значення — меншого й більшого ступеня ознаки). Більшість прикметників (88%) характеризують менший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом; менше прикметників позначають більший ступінь ознаки (9%) і мають кілька словотвірних значень (3%). Цей менший ступінь ознаки може бути різним. Найбільше виявлено похідних, що позначають середній ступінь ознаки, вираженої твірним словом (62%). Менше виявлено прикметників, що позначають ступінь ознаки нижчий за середній, виражений твірним словом (26%)¹⁴. 14 Більшість прикметників (88%), що позначають менший ступінь ознаки, зафіксовано в північно-жемайтському говорі. Прикметники, що позначають середній ступінь ознаки, зафіксовано в північно-жемайтському говорі (49%), південних і східних аукштайтських говорах (по 9%). Прикметники, що позначають ступінь ознаки нижчий за середній, зафіксовано в північно-жемайтському, південному аукштайтському та східному аукштайтському говорах (по 7%). Прикметники (9%), що позначають більший ступінь ознаки, у LKŽe наведено лише з аукштайтського діалекту: південного аукштайтського говору (6%), східного аукштайтського говору (3%). Похідні з двома словотвірними значеннями (3%) зафіксовано в західних і південних аукштайтських говорах (по 1,5%). Підсумовуючи розподіл словотвірних значень розглядуваних похідних, зафіксованих у LKŽe, слід зазначити, що значення меншого ступеня ознаки характерніше для жемайтського діалекту; значення більшого ступеня ознаки зафіксовано лише в говорах аукштайтського діалекту. 142 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba 3. ВИСНОВКИ Усі розглядувані прикметники є похідними з префіксом po-, утвореними від прикметників (98%), рідше — від інших частин мови (2%). Похідні, утворені за допомогою двох афіксів з однаковим значенням, є префіксальними. Приєднаний до твірного слова префікс po- послаблює ознаку, виражену в твірному слові суфіксом -ok-. Розглядувані слова належать до тієї самої словотвірної категорії; загальне словотвірне значення категорії можна сформулювати так: «такий, що позначає невизначений ступінь ознаки, вираженої твірним словом». Похідні обох словотвірних підтипів розрізняють за ступенем ознаки: ті, що позначають дещо менший, і ті, що позначають дещо більший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом. Усім похідним властиво позначати менший ступінь ознаки, ніж виражений твірним словом (91%). Менший ступінь ознаки має різні відтінки. Співвідношення словотвірних значень похідних із префіксом po- наведено в таблиці 1. Т А Б Л И Ц Я 1. Співвідношення словотвірних значень похідних із префіксом po-, що позначають невизначений ступінь ознаки Тип | Підтип | Менший ступінь ознаки | Більший ступінь ознаки | Два словотвірні значення | Середній | Нижчий за середній | Близький | PO- (214 слів) | pób rangis (174 слова) | 70% | 20% | 2% | 3% | 5% | pób rangus (40 слів) | 62% | 26% | – | 9% | 3% Л І Т Е Р А Т У Р А Т А Д Ж Е Р Е Л А A m b r a š k a J u r g i s, Ž i u g ž d a J u o z a s 1946: Граматика литовської мови 1. Штутгарт. A m b r a z a s S a u l i u s 1993: Розвиток словотвору іменників 1. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій. A m b r a z a s S a u l i u s 2008: Lietuvių kalbos būdvardžių darybos tyrimai. – Kalbos istorijos ir dialektologijos problemos 2. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 99–127. A m b r a z a s S a u l i u s 2011: Розвиток словотвору прикметників. Вільнюс: Інститут литовської мови. Словник сучасної литовської мови: електронна версія, гол. ред. Стасіс Кяйніс. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2011. Доступ в інтернеті: http://dz.lki.lt. DLKG – Граматика сучасної литовської мови. Друге виправлене видання. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1996. Straipsniai / Articles 143 AURELIJA TAMULIONIENĖ Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas. Kaunas: Šviesa. Gudavičius Aloyzas 1994: Leksinė semantika (Vienetai. Ryšiai. Struktūros). Šiauliai: Šiaulių pedagoginis institutas. Jakaitienė Evalda, Laigonaitė Adelė, Paulauskienė Aldona 1976: Lietuvių kalbos morfologija. Vilnius: Mokslas. LKA I – Атлас литовської мови 1: Лексика. Відп. ред. Казис Моркунас. Вільнюс: Mokslas, 1977. LKG I – Граматика литовської мови 1. Вільнюс: Mintis, 1965. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt. Miliūnaitė Rita 2009: Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Otrębski Jan 1956: Gramatyka języka litewskiego 3. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. Paulauskienė Aldona 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža. Kaunas: Šviesa. Paulauskienė Aldona 2006: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai. Kaunas: Technologija. Pikčilingis Juozas 1988: Sinonimika. Kalbos figūros: fakultatyvinis kursas XI klasei. Kaunas: Šviesa. Skardžius Pranas 1934: Lietuvių kalbos žodžių daryba. Vilnius: Lietuvos mokslų akademija, Lietuvių kalbos institutas. Stundžia Bonifacas 1995: Lietuvių bendrinės kalbos kirčiavimo sistema. Vilnius: Petro ofsetas. Tamulionienė Aurelija 2010: Ne visai pilną ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai (paaukštys tipo). – Acta Linguistica Lithuanica 62–63, 82–96. Tamulionienė Aurelija 2011: Retas nepilną ypatybės kiekį žyminčių būdvardžių darybos tipas: PĀJUODIS ir PASAŪSIS. – Lietuvių kalba. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php?id=181. Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija. Antrasis leidimas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Valeckienė Adelė 1961: Dabartinės lietuvių literatūrinės kalbos būdvardžių laipsniai ir jų reikšmės. – Lietuvių kalbotyros klausimai 4, 49. Vaskelienė Jolanta 2000: Darybiniai sinonimai. Šiauliai: Šiaulių universitetas. Župerka Kazimieras 1997: Stilistika: mokomoji knyga. Šiauliai: Šiaulių universitetas. 144 Acta Linguistica Lithuanica LXVIII Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: творення похідних із префіксом po- Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: творення похідних із суфіксом po- АНОТАЦІЯ У статті проаналізовано творення прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із суфіксом po-. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки та наведені в академічному електронному «Словнику литовської мови» (LKŽ). У статті весь матеріал згруповано за типами й підтипами словотворення. В окремих частинах статті уточнено твірні слова, від яких утворено досліджувані прикметники, та проаналізовано словотвірне значення кожного з них. Надійшла 15 березня 2013 р. AURELIJA TAMULIONIENĖ Університет імені Миколаса Ромеріса вул. Атеїтес, 20, LT-08303 Вільнюс, Литва [email protected] Straipsniai / Articles 145