Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis

DAIVA ALIŪKAITĖ Каунаський гуманітарний факультет Вільнюського університету, Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: геолінгвістика, соціолінгвістика, перцептивна діалектологія, когнітивна лінгвістика. МОВНА ВАРІАТИВНІСТЬ ОЧИМА ПІДЛІТКІВ: ЗМІННА СТАТІ1 Варіативність мови очима підлітків: змінна гендеру А Н О Т А Ц І Я У статті аналізується матеріал експериментів наукового проєкту Литовська мова: ідеали, ідеології та злами ідентичності. Дослідницьке питання статті полягає в тому, чи є змінна статі значущою величиною, що диференціює ідеали литовської мови молодого покоління. Дані експериментів із усвідомленими та неусвідомленими установками дають змогу розглянути й інші питання щодо цінностей мовної варіативності. Аналізуючи матеріали експериментів, проведених навколо 7 найбільших регіональних міст Литви та у Вільнюсі (загальна вибірка учасників експерименту — 1451 учень дев’ятого та десятого класів із 23 литовських шкіл), окреслено соціолінгвістичні портрети представників мовної батьківщини, мови великого міста та літературної мови. А Н О Т А Ц І Я У статті аналізується матеріал експериментів, проведених у межах дослідницького проєкту «Литовська мова: ідеали, ідеології та зрушення ідентичності». Дослідницьке питання полягає в тому, чи є змінна статі значущою змінною, що розрізняє ідеали литовської мови молодого покоління. 1 Дослідження проведено в межах проєкту Литовська мова: ідеали, ідеології та зрушення ідентичності, 2010–2013 (виконує Інститут литовської мови, керівниця Лорета Вайчяускене, за підтримки Ради з питань науки Литви, договір № VAT-14/2010). К Л Ю Ч О В І С Л О В А: соціолінгвістика, змінна статі, усвідомлені установки, неусвідомлені установки, соціолінгвістичний портрет. К Л Ю Ч О В І С Л О В А: соціолінгвістика, змінна статі, усвідомлені установки, неусвідомлені установки, соціолінгвістичний портрет. Straipsniai / Articles 219 DAIVA ALIŪKAITĖ Поєднання експериментів з вивчення усвідомлених і неусвідомлених установок дає змогу розглянути й інші питання оцінювання у зв’язку з мовною варіативністю. Аналіз даних експериментів, проведених у семи найбільших регіональних містах Литви та у Вільнюсі (загальна вибірка учасників експерименту — 1451 учень дев’ятого й десятого класів із 23 литовських шкіл), дає змогу окреслити соціолінгвістичні портрети представників мовної батьківщини, мови великого міста та стандартної мови. 1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ: ЗМІННА СТАТІ В СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ Соціолінгвістична перспектива, яка бере за певну точку відліку соціальну змінну статі, має два аспекти. Перший аспект пов’язаний передусім із дослідницькою традицією варіаційної соціолінгвістики (англ. variationist sociolinguistics), або, інакше кажучи, кількісної соціолінгвістики (англ. quantitative sociolinguistics) (див. Labov 2004: 6–21). Цю парадигму найчастіше пов’язують з ім’ям Вільяма Лабова. Саме Лабов першим чітко сформулював ідею, що варіативність є природною характеристикою мови (див. Labov 1969: 728). Можна стверджувати, що саме це спостереження дослідника стало основоположним принципом варіаційної соціолінгвістики (пор. Tagliamonte 2012: 2). Уже в перших працях із варіаційної соціолінгвістики стать оцінювали як важливий чинник, що зумовлює варіативність у мовній спільноті2. У 1958 році Джон Л. Фішер, дослідивши в селищі Нової Англії (США) уживання форм -in і -ing (пор. fishin’ та fishing)3 і назвав відповідні варіанти соціально зумовленими варіантами (англ. socially conditioned variant) або соціально-символічними варіантами (англ. socio-symbolic variants), констатував, що для дівчат характерніша форма -ing (докладніше про дослідження та розподіл інших змінних див. Fisher 1964 (11958): 483–489). По суті, це дослідження Фішера узаконило бінарність змінної статі: свідомо моделюючи дослідження, дослідник передбачив інформантів обох статей. Така стратегія була новою в традиції діалектологічних досліджень. Тут важливо додати, що Фішер 2 Варто зазначити, що в цій статті категорія мовна спільнота відповідає визначенню speech community, а не language community. Лише з огляду на традицію слововживання не переходимо до термінів мовленнєва або мовленнєва спільнота (докладніше про це розрізнення див. Aliūkaitė 2007: 16–18; Vaicekauskienė, Sausverde 2012: 7). 3 До досліджуваної групи увійшли 24 дитини — порівну хлопчиків і дівчаток. Інформанти належали до двох вікових груп: 3–6 років і 7–10 років. Досліджуваний матеріал складався з трьох типів мовних даних: так званих апперцептивних тестів (тобто текстів, які діти переказували відповідно до коротких вступних речень, запропонованих дослідниками); відповідей на формальну анкету (лише старших інформантів); неформальних інтерв’ю про їхню діяльність (кількох старших інформантів) (Fisher 1964 (11958): 483). 220 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Дослідження виросло з діалектологічного підґрунтя4, і сам науковець, представляючи свою роботу, міркував, чи не можна вважати такі дослідження порівняльною ідеолектологією (англ. comparative ideolectology) (Fisher 1964 (¹1958): 487). У надзвичайно важливому для традиції кількісної соціолінгвістики дослідженні Лабова про вимову мешканців Нью-Йорка5 дослідникові, спираючись на аналіз дистрибуції змінних r (після голосних, наприклад, bar) і th (наприклад, thing), вдалося пояснити — точніше, довести, — що мовні зміни можна досліджувати системно; увагу приділено також гендерній змінній як значущому чиннику. Вільні варіанти (англ. free variation) насправді є фікцією, адже, по суті, всі змінні пов’язані з одиницями соціальної структури — соціальним класом, професією, статтю, віком тощо. Лабов показав, що моделі мовної варіації (англ. patterns of variation) можна встановити навіть у складній мовній спільноті великого міста (докладніше див. Labov 2006 (¹1966): viii, 30–33; Mesthrie 2001: 377–381). Не заглиблюючись у значення традиції варіаційної соціолінгвістики для розвитку соціолінгвістичних досліджень загалом, зазначимо, що деякі висновки, сформульовані самими першими представниками цієї традиції, важливі й для дослідження, яке представлено в цій статті. Отже, дані досліджень і Фішера, і Лабова свідчать, що дівчата (лише в дослідженні Фішера) та/або жінки вживають менше маркованих змінних, тобто їхнє мовлення ближче до стандарту, їм властивіші престижні форми (докладніше див. Fisher 1964 (¹1958): 484; Labov 1972: 243; Swann 2003: 221–222). В американській і континентальній традиціях соціолінгвістики існує чимало масштабних і локальних досліджень, які так чи інакше актуалізують гендерну змінну (пор. Eckert 1989: 245–267; Cheshire 2002: 423–443; Romaine 2003: 98–118; Tagliamonte 2012: 32–34 та ін.). У 1990 р. Лабов, спираючись на більш ніж 30-річний досвід досліджень, сформулював принципи6, що узагальнюють відмінності у мовленні чоловіків і жінок- 4 У 1954–1955 рр. Джон Л. Фішер разом із дружиною збирав мовний матеріал; після його транскрибування дослідник звернув увагу на реалізацію -in і -ing, що спонукало його провести експериментальне дослідження (див. Fisher 1964 (¹1958): 483). 5 Варто додати, що початок варіаційної або кількісної соціолінгвістики найчастіше пов’язують із дослідженнями зміни звуків, проведеними Вільямом Лабовом у 1963 році на острові Мартас-Він’ярд (англ. Martha’s Vineyard) у штаті Массачусетс (англ. зміна звуку). Дослідник, застосовуючи принципи безпосереднього спостереження, вивчав реалізацію мовних змінних (англ. мовна змінна) /ay/ та /aw/. Першопроходець кількісної соціолінгвістики зазначив, що дослідження частотності й дистрибуції фонетичних варіантів /ay/ та /aw/ серед представників різного віку, професій, етнічних груп тощо дасть змогу пояснити зміну звуків (докладніше див. Labov 1972: 7–41). Однак дослідження вимови жителів Нью-Йорка, безперечно, мали більший вплив на розвиток цього напряму. Варто додати, що у цитованому виданні Соціолінгвістичні закономірності (Labov 1972) перевидано дослідження, опубліковане 1963 року. 6 Принцип I. За стабільного соціолінгвістичного розшарування чоловіки частіше вживають нестандартні форми, ніж жінки. Принцип Ia. За змін «згори» (англ. change from above) жінки активніше, ніж чоловіки, переймають престижні форми. Принцип II. За змін «знизу» (англ. change from below) жінки зазвичай є новаторками. Straipsniai / Articles 221 DAIVA ALIŪKAITĖ …делю. Гендерна змінна не оцінюється абсолютизовано. Її вплив виявляється у внутрішній структурі соціальної ієрархії, тобто в будь-якому класі констатується прагнення членів мовної спільноти жіночої статі до престижних норм, а з іншого боку — і більша сприйнятливість до інновацій (див. Labov 1990: 210, 213, 215, цит. за Cheshire 2002: 425–426; також див. Mesthrie 2003: 106–107). Важливо додати, що висновки, доступні дослідникам варіаційної соціолінгвістики, узагальнюють активну мовленнєву діяльність. Другий напрям у парадигмі соціолінгвістики, який вважає гендерну змінну значущою величиною, пов’язаний із дослідженнями мовних настанов. Мовні концепти або будь-які конкретні форми вираження можуть оцінювати досліджувані — представники обох статей; отже, відмінності у сприйнятті й оцінюванні, що виявляються, можуть бути пов’язані також зі статтю членів мовної спільноти. У дослідженнях мовних настанов важливим є розрізнення прямих (англ. direct) і непрямих (англ. indirect) досліджень. Дослідження першої парадигми ґрунтуються на анкетах, у яких респонденти відповідають на запитання про використання мови, мови, різновиди мов та їх оцінювання тощо; непрямі методи маскують досліджуваний об’єкт. Методологічні рішення приховують первинну мету, тому, на думку дослідників, непрямі методи забезпечують спонтанніші й відвертіші відповіді (пор. Obiols 2002: 2). Як зазначила Kathryna Campbell-Kibler, основою експериментів із настановами є стимули (див. Campbell-Kibler 2013: 142). Отже, насамперед слід згадати метод маски (англ. the matched guise technique7), розроблений 1960 року Воллесом Ламбертом і його командою (див. Murray 1998: 75–78)8: його суть полягає в тому, що під час дослідження мовних настанов респондентам не розкривають справжню мету дослідження, сподіваючись таким чином отримати неспотворені дані. Під час дослідження методом маски досліджувані слухають вербальні стимули й оцінюють особисті, соціальні та інші характеристики мовців. Katie Drager (2013), apibendrinusi eksperimentinius metodus sociolingvistikoje, išskyrė kaukės metodą su spontaniškos kalbos stimulais ir tikslingai parengtais stimulais. Ši – spontaniškos kalbos ir parengto stimulo – skirtis yra svarbi ir pristatysimam tyrimui. Taigi kaukės tyrimo esmė yra ta, kad paprastai stimulų garsyne vienas iš kalbėtojų kalba du kartus, vienu atveju neutraliai, kitu atveju atlieka tyrimo organizatorių paskirtąjį kaukės vaidmenį, t. y. realizuoja tiriamąją raišką (tai gali būti tarmiškai ar kaip kitaip žymėtas kalbėjimas). Taip išsiaiškinama, ar kalbėjimo variantas klausytojui-vertintojui tikslina, keičia socialinę kalbėtojo charakteristiką, ar ne. Vadinasi, gauti kalbėtojų įverčiai tampa pagrindu nustatyti atmainos socialinę, kultūrinę vertę. Kaukės metodas yra priskirtinas prie netiesioginių metodologijų. 7 Пор. дослідження, засноване на методі маски, представлено у статті Аурелії Чекуоліте, присвяченій аналізу того, як молодь оцінює англійські слова в мовленні дорослих (Čekuolytė 2010: 323–326). 8 Дослідники наголошують, що згаданий метод є одним із найпоширеніших методів дослідження мовних настанов (Clopper 2013: 156). 222 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis У дослідженнях мовних настанов не менш важливою є парадигма перцептивної діалектології. Методологічні засади сприйняття й оцінювання різних варіантів мовлення, передусім діалектних, розроблені або узагальнені Деннісом Р. Престоном 1981 року (Preston 1989; Preston 1999a: xxiii–xl; Preston 1999b: 359–373; Preston 2002: 57–104), успішно застосовувалися у США, Великій Британії, Японії, Угорщині, Італії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Туреччині та деяких інших країнах. Престон описав 4 основні компоненти такого дослідження: учасники мають виконати завдання карти (позначити на карті відомі їм або уявлювані межі варіантів), оцінити варіанти за правильністю та привабливістю, оцінити відмінність варіантів від уживаного ними різновиду (або від якогось іншого варіанта для порівняння), локалізувати варіанти на карті (докладніше див. Preston 1999a: xxxiv–xxxv). Хоча механізм дослідження має спільні риси з методом Ламберта, насамперед тому, що під час досліджень найчастіше використовують стимули (рідше учасникам доводиться покладатися на власні спогади, уявлення тощо), а результатом таких досліджень, як і методу «масок», є з’ясування настанов щодо того чи того мовного варіанта9, однак між цими методологіями є й суттєві відмінності. Передусім слід наголосити, що в дослідженнях перцептивної діалектології учасники зазвичай знають, що оцінюють мову. По-друге, коріння деяких складників досліджень перцептивної діалектології сягає праць у межах геолінгвістичної парадигми, пор. завдання карти, завдання з визначення відмінності варіантів (див. Preston 1999: xxv–xxx; Rensink 1999: 3–7; Daan 1999: 9–30; Kremer 1999: 31–36 та ін.). Отже, можна стверджувати, що традиції дослідження мовних настанов значною мірою розвинулися в межах двох теоретичних перспектив: соціальної психології, де дослідження передусім пов’язані з оцінюванням різних мов10, і перцептивної діалектології, представники якої зосереджуються на дослідженнях оцінювання та сприйняття варіативності однієї мови. Слід зазначити, що в працях обох традицій змінна статі є важливою складовою аналітичного інструментарію. У цій статті важливою є саме ця, друга, перспектива соціолінгвістичних досліджень: аналізуючи мовні настанови щодо варіативності, розглядається питання, чи є змінна статі значущим чинником, який вирішально диференціює мовні ідеали молодого покоління литовців. Положення першої перспективи, тобто варіаційної соціолінгвістики, щодо змінної статі залучаються до основного аналізу лише як порівняльна інформація, оскільки основу дослідження, яке буде представлено, становлять не дані про активну мовленнєву діяльність, а дані оцінювання та сприйняття. 9 Ці інтелектуальні зв’язки цілком зрозумілі, адже Престон був студентом Ламберта (див. Giles, Billings 2004: 190). 10 Ламберт із командою вдався до методу «масок», щоб оцінити ставлення до англомовних і франкомовних канадців (докладніше див. Murray 1998: 74–75). Straipsniai / Articles 223 DAIVA ALIŪKAITĖ РИС. 1. Досліджувані пункти Отже, підґрунтям цього розгляду є дані експериментів із мовних настанов, проведених поблизу 7 найбільших регіональних міст Литви та у Вільнюсі. Мовний матеріал експериментів — стимули, що представляють стандартну мову, міське мовлення Вільнюса, міське мовлення Каунаса та регіональне, тобто діалектно марковане, мовлення. Загальна вибірка учасників експерименту — 1451 учень дев’ятих і десятих класів із 23 литовських шкіл (досліджувані місцевості див. на рис. 1). Дослідження в усіх пунктах проведено у 2012 р. 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА: ДВІЙКОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ Експеримент із мовних настанов є двійковим: досліджуються несвідомі та свідомі настанови. Заздалегідь варто зазначити, що така модель дослідження настанов у будь-якому разі успішніша, ніж спроба досліджувати лише один із аспектів настанов. Опрацювання даних двох типів дає змогу сподіватися на більшу об’єктивність 224 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis і надійність. Звісно, слід визнати, що метамовний дискурс (а саме його забезпечує вербалізований матеріал про настанови) завжди залишає більше запитань, ніж дослідження первинного мовного матеріалу; однак у цьому випадку доречно було б дещо перефразувати Лабова, який, коментуючи критичне ставлення деяких своїх попередників до моделей варіювання у великих мовних спільнотах, мовляв, якщо й можна говорити про якісь моделі, то це буде «модель відсутності будь-якої моделі» (англ. the complete absence of any pattern), наголосив, що навіть дуже розмиті, нечіткі моделі варіювання можна досліджувати системно й пов’язувати із соціальними моделями (див. Labov 2006: 24, 30). Отже, говорячи про точність чи хибність метамовного дискурсу, або, інакше кажучи, суб’єктивних даних, безперечно, можна сподіватися на узагальнення певних моделей. У цьому випадку йдеться про певні моделі варіювання настанов, які, ймовірно, значною мірою пов’язані із соціальною, регіональною тощо структурою мовної спільноти і, ще ймовірніше, відображають її мовну свідомість. Таке припущення загалом підказують висновки вже проведених досліджень (пор. Kalėdienė 2010: 86; Kliukienė 2010: 104). 2.1. Модель дослідження несвідомих настанов Підґрунтям дослідження несвідомих настанов є експеримент зі стимулами. Прототип експерименту — методологічна платформа міжнародного проєкту LANCHART (докладніше див. Kristiansen 2009: 173–178, особливо табл. 1 на с. 174). Для з’ясування несвідомих настанов застосовано так званий тест оцінювання мовця (англ. speaker evaluation experiment) (див. Kristiansen 2010: 544). Отже, методологічне підґрунтя дослідження загалом пов’язане і з методом «маски» Ламберта, і з методикою досліджень перцептивної діалектології Престона. Під час експерименту використовувалася типова 7-бальна шкала семантичного диференціала (докладніше про використання шкали семантичного диференціала в лінгвістичних дослідженнях див. Wray, Trott, Bloomer, Reay, Butler 2005: 174–176; Kristiansen 2010: 545) (див. рис. 2). Зазвичай прикметники з антонімічними значеннями в семантичному диференціалі (або конструкції з іншими частинами мови), що позначають певні характеристики, пов’язані з двома вимірами, тобто статусом і солідарністю (пор. Ryan, Giles, Sebastian 1982, цит. за Kristiansen 2010: 545) або перевагою та привабливістю й динамізмом (пор. Zahn, Hopper 1985, цит. за Kristiansen 2010: 545). Оцінки за цими вимірами моделюють соціолінгвістичний портрет мовця (див. табл. 1). Отже, дані дослідження дадуть змогу принаймні окреслити соціолінгвістичні портрети представників стандартної мови, міського мовлення Вільнюса та діалектно маркованого мовлення. Мовці в усіх стимулах розвивали ту саму тему — висловлювали свою думку про хорошого вчителя. Варто додати, що майже в усіх стимулах повторюються значущі Straipsniai / Articles 225 DAIVA ALIŪKAITĖ РИС. 2. Шкала оцінювання слова, пов’язані з темою (наприклад: хороший учитель, учень, урок, методи, тема уроку тощо), тож у піддослідних цілком могло скластися враження, що дослідження пов’язане з певною педагогічною проблемою. У цьому сенсі експеримент відповідає дослідженням, заснованим на техніці маскування. Фонотеку з 12 стимулів становили 8 постійних і 4 змінні стимули. У кожному випадку піддослідні оцінювали 4 представників стандартної мови (2 дівчат і 2 хлопців), 4 представників мовлення Вільнюса (2 дівчат і 2 хлопців). Мовці решти 4 стимулів (2 дівчата і 2 хлопці) представляють регіолектні форми або мовлення молоді іншого великого міста (тобто Каунаса). Стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Тельшяй (у Жемайчю-Калварії, Седе та Алседжяй)11, слід розглядати як регіолектні одиниці жемайтського діалекту; стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Маріямполе, слід розглядати як регіолектні одиниці західноаукштайтського каунашського діалекту; стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Шяуляй, слід розглядати як регіолектні одиниці західноаукштайтського шяуляйського діалекту; стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Паневежис, слід розглядати 11 Див. дослідницькі пункти інших груп на рисунку 1. 226 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis як регіолектні одиниці східноаукштайтського паневежиського діалекту; стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Утена, слід розглядати як регіолектні одиниці східноаукштайтського утенського діалекту; стимули, використані в дослідницьких пунктах групи Алітус, слід розглядати як регіолектні одиниці південноаукштайтського діалекту. Регіолектна одиниця розуміється як проміжний варіант між традиційним діалектом12 і стандартною мовою, що відображає складні взаємини між діалектом і стандартною мовою. Імовірно, категорію регіолектної одиниці — регіолекту — одним із перших ужив Корнеліс А. Й. Гоппенбруверс, позначивши цим терміном варіант, що формується внаслідок змішування, зближення та нівелювання стандартної мови й діалекту (напрям: діалект → стандартна мова) (див. Hoppenbrouwers 1983: 1). У працях інших авторів термін «регіолект» використовується також для позначення утворення, що виникає внаслідок зближення, змішування й накладання кількох діалектів (детальніше див. Aliūkaitė, Merkytė-Švarcienė 2012: 161–162; Aliūkaitė 2013: 5–6). Усі стимули підготовлено на основі кількахвилинних записів, отриманих під час інтерв’ю вільного типу на тему «Хороший учитель» з учнями відповідних міст (див. рис. 1). Для кожного пункту зібрано не менш як 30 інтерв’ю; інформантів добирали за заздалегідь визначеними критеріями, а саме: 1) стать — потрібно було зібрати матеріал від інформантів обох статей для формування стимулів; 2) вік — інформанти мали бути учнями 11–12 класів; 3) осілість — інформанти мали народитися й вирости в досліджуваному пункті (тобто в Шяуляї, Маріямполе тощо; див. рис. 1). За допомогою програми Audacity підготували стимули тривалістю 13–16 секунд, що відображають мовлення молоді з пункту проведення інтерв’ю. Отже, з матеріалів інтерв’ю вирізали репрезентативні фрагменти для формування стимулів, видаляли шуми й паузи, підсилювали гучність тексту тощо. Під час підготовки стимулів регіональних форм дотримувалися критерію геолінгвістичної репрезентативності стимулів, тобто прагнули, щоб регіональні стимули мали діалектні маркери (наприклад, для регіолектних стимулів жемайтського діалекту характерне жемайтське відтягування наголосу, непослідовна дифтонгізація o; регіолектні стимули східноаукштайтського утенського діалекту вирізняються вимовою o (із виразним відтінком a) тощо). Слід наголосити, що таку стратегію підготовки стимулів застосовано, щоб перевірити, чи конкурує діалектно марковане мовлення зі стандартною мовою за своєю цінністю в очах молодих членів мовної спільноти. Безперечно, варіативність форм у континуумі діалекту й стандартної мови значно різноманітніша, ніж можна показати за допомогою фонотеки з 4 стимулів. Утім, експеримент демонструє кілька моделей варіювання діалектних рис; отже, оцінки мовців можна розглядати як оцінки представників регіональних форм і, що найважливіше, порівнювати їх із даними про представників міського мовлення Вільнюса та стандартної мови. Звісно, виявлені оцінки не можна вважати універсальними, однак про тенденції говорити можна. 12 Найочевиднішим критерієм, мабуть, є поширення розрізнювальних ознак у варіанті. Straipsniai / Articles 227 DAIVA ALIŪKAITĖ Слід відзначити ще один важливий момент: формуючи групи для експериментів у регіонах (див. рис. 1), не керувалися критерієм меж діалектів (чи піддіалектів), тобто до групи учасників, яку в усіх випадках умовно називали за містом, де записували стимульний матеріал, наприклад Шяуляйська група, Каунаська група, Утенська група тощо, об’єднували експериментальні пункти, розташовані не лише в ареалах одного й того самого діалекту (чи піддіалекту), а й різних діалектів (чи піддіалектів). Найважливішою є відстань пунктів до міста, чиї моделі діалектної варіативності демонструють стимули (детальніше див. у частині 3.1 статті). Безперечно, географічна близькість є важливою умовою можливості мовного досвіду. Стимули, записані в Каунасі та Вільнюсі13, у дослідженні репрезентують мовні варіанти молоді великих міст. Як і у випадку регіональних експериментів, набори стимулів (2 дівчат і 2 хлопців) оцінюються узагальнено як прототип мови молоді великих міст. 4 стимули літературної мови підготовлено відповідно до вимог ортоепічного стилю. Отже, можна стверджувати, що це цілеспрямовано підготовлені з погляду вираження стимули, покликані продемонструвати вимову, що відповідає нормам вимови й наголошування літературної мови. Концепція звукових записів стимулів, використаних в експериментах, полягає в тому, щоб показати варіативність мовних варіантів, що й створює передумову для розмови про ставлення до варіантів литовської мови, яке певною мірою вказує на взаємини між мовними варіантами в ужитку. Звісно, оцінювані звукові записи репрезентують лише певні варіанти литовської мови, проте тричленна структура звукових записів — стимули літературної мови, стимули вільнюської мови та регіолектні стимули14 — дає підстави для ширших висновків. Варто додати, що методологічною слабкістю даних про ставлення, отриманих в експериментах, є те, що на оцінки учасників може впливати не лише почутий мовний варіант, а й інші чинники. До такого висновку передусім спонукають праці дослідників перцептивної діалектології. Зазвичай представники перцептивної діалектології, проводячи дослідження із завданнями на оцінювання діалектних стимулів або ментальних карт, шукають спільні ознаки, щоб узагальнити характеристики, названі учасниками. Наприклад, Деніел Лонг, узагальнюючи характеристики, зазначені учасниками, певні комплекси ознак називає терміном паралінгвістичні ознаки (англ. paralinguistic) (наприклад: бурмотіння, швидке мовлення, дзвінке, співуче мовлення) (детальніше див. Long 1999: 192–193; також див. Aliūkaitė 2007: 58). Слід пам’ятати, що методологічний принцип перцептивної діалектології полягає в тому, що учасники знають: вони мають оцінювати варіант, а не мовця, на відміну від представленого дослідження. Однак у цьому дослідженні не можна цілковито ігнорувати чинник паралінгвістичних ознак. Отже, не слід однозначно переносити оцінки мовця на варіант. Водночас саме такі дискусійні аспекти і є підґрунтям наукового обговорення. 13 Накопичення стимульного матеріалу організовано за тими самими критеріями, що й у регіонах. 14 У випадку Каунаської групи — стимули різновидів мови молоді Каунаса. 228 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis 2.2. Модель дослідження усвідомлених настанов Другий етап дослідження — вивчення усвідомлених настанов. Основою дослідження усвідомлених настанов є рейтинги говорів (див. Aliūkaitė 2011: 211–214; Aliūkaitė 2013). У завданні, підготовленому для учасників, за суб’єктивним критерієм — найбільше подобається... найменше подобається — потрібно було ранжувати 12 різновидів; учасники Тельшяйської групи отримали для ранжування список із 16 різновидів, а учасники з міста Вільнюса — із 10. Списки різновидів, запропоновані окремим групам учасників, складалися з двох частин: постійної, до якої входили такі різновиди: літературна мова, вільнюський говір, каунаський говір, клайпедський говір, алітуський говір, маріямпольський говір, утенський говір, паневежиський говір, шяуляйський говір і тельшяйський говір; і змінної, до якої щоразу входило по 2 додаткові говори. До постійного списку говорів включено говори всіх досліджуваних регіональних центрів і трьох великих міст (Вільнюса, Каунаса, Клайпеди). До змінної частини — говори найближчого оточення досліджуваних пунктів (усі списки див. у таблиці 2). До списку, запропонованого Тельшяйській групі, додатково включено верхньолитовський, нижньолитовський, дзукійський і сувалькійський діалекти. Як видно, геолінгвістичну двочленну класифікацію діалектів (верхньолитовський і нижньолитовський) в експерименті з вивчення усвідомлених настанов (у завданнях для учасників) розширено до чотиричленної. Це зроблено з огляду на дані підготовчих досліджень проєкту (див. Aliūkaitė 2013: 12–13). Рядові члени мовної спільноти доповнили двочленну класифікацію литовських діалектів дзукійським і сувалькійським діалектами. Імовірно, ці доповнення до системи діалектів — дзукійський і сувалькійський діалекти — відображають знання учасників про етнографічний поділ Литви. Отже, досліджуючи настанови рядових членів мовної спільноти, доцільно зважати на народну таксономію — це може забезпечити більшу точність. Слід відзначити певну умовність терміна говір. У дослідженні не дотримуються суворого діалектологічного визначення, за яким говір — це мовна одиниця, що займає меншу територію, ніж діалект (пор. Kvašytė 2005: 113). Цей термін обрано як простіший і зрозуміліший для рядових членів мовної спільноти; він позначає певний тип мовлення, характерний для території X (пор. Каунаса, Утени тощо), замість науково точніших термінів різновид чи варіант. Варто додати, що самі поняття, наприклад шяуляйський говір, утенський говір, каунаський говір тощо, є доволі абстрактними. Такі назви фактично усувають варіативність, якщо оцінювати їх суворо з позицій варіаційної соціолінгвістики. Точніше було б називати говори міста Шяуляй (чи варіанти) тощо, адже система міських варіантів по суті відповідає демографічній, соціальній і навіть регіональній структурі міста. Безсумнівно, у містах найінтенсивніше відбуваються процеси піджинізації та креолізації. Звісно, маються на увазі м’які сценарії піджинізації та креолізації, коли йдеться про процеси конвергенції та нівелювання діалектів, неминучі через регіональну й соціальну структуру міст. Тут варто пригадати й уже згаданого Лабова Straipsniai / Articles 229 DAIVA ALIŪKAITĖ variacijos modelių koncepciją (žr. Labov 2006: viii, 30–33). Kita vertus, atliktas tyrimas orientuotas į nuostatas, taigi pirmiausia dėmesys skiriamas sociokultūriniam lygmeniui. Vadinasi, kaip atskiri kalbos idealai, tam tikri vaizdiniai yra galimi ir tokie apibendrinti konceptai – Šiaulių šnekta, Vilniaus šnekta ir kt. Žinoma, neabejotina, kad ir apibendrinti vaizdiniai integruoja skiriamąsias charakteristikas, pavyzdžiui, indikatorius (angl. indicators) (žr. Labov 1972: 273), kuriais iš esmės ir pagrįstas pirmojo eksperimento (nesąmoningųjų nuostatų tyrimo) stimulų formavimas. Antras dalykas, kurį dera paminėti, yra tai, kad šio pagrindinio atmainų sąrašo dalies vienetai nėra vienos vertės geolingvistinės informacijos požiūriu. Žinoma, negalima teigti, kad paprasti kalbos bendruomenės nariai Utenos šnektą neabejotinai suplakė su rytų aukštaičių uteniškių patarme ar Panevėžio šnektą – su rytų aukštaičiais panevėžiškiais, tačiau manytina, kad kai kurie šnektų sąrašo vienetai tiriamiesiems galėjo kelti stereotipinių asociacijų, be to, kai kurie miestai, kaip rodo tyrimai, laikytini tarmių prototipiniais miestais (plg. Aliūkaitė 2007: 182). Tvirtai teigti, kad toks žinojimas galėjo veikti įvertį, negalima, kita vertus, grįžtant prie pagrindinio tyrimo tikslo, reikia pasakyti, kad tokia duomenų slinktis netgi būtų reikšminga – ji parodytų diferencijuotą dialektų (apskritai atmainų) vertinimą. 3. ДАНІ ПРО НЕУСВІДОМЛЕНІ УСТАНОВКИ ТА ЗМІННА СТАТІ Розпочинаючи аналіз даних експерименту з неусвідомленими установками, актуальними є вже згадані міркування Labov щодо діяльності членів активної мовної спільноти (див. Labov 1990: 210, 213, 215, цит. за Cheshire 2002: 425–426). Сформульовані дослідником принципи дають вагомі підстави очікувати також моделей варіювання установок серед досліджуваних різної статі. Можна стверджувати, що в цьому дослідженні змінна статі є виміром другого порядку, який зумовлює розподіл даних. На першому місці, безперечно, перебуває місце проживання досліджуваних, можливо, навіть ширше — регіон. Отже, з парадигми перцептивної діалектології тут доречно застосувати концепт мовної батьківщини (англ. linguistic homeland) (див. Diercks 2002: 51–52). Так і розглядаються моделі неусвідомлених установок. Насамперед оцінюється соціолінгвістичний портрет представника мовної батьківщини, а потім переходять до соціолінгвістичного портрета представника літературної мови. Соціолінгвістичний портрет представника мовлення Вільнюса аналізується паралельно з портретом представника літературної мови. Слід додати, що категорія соціолінгвістичного портрета в дослідженні вживається дещо вільніше, ніж це прийнято в соціолінгвістичних дослідженнях. Коментуються лише властивості мовців за вимірами статусу і солідарності, вищості та привабливості (див. табл. 1). Відповідно до методологічної моделі дослідження оцінки характеристик соціолінгвістичного портрета за переліченими вимірами виявляють установки щодо почутого варіанта. 230 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis 3.1. Соціолінгвістичний портрет представника мовної батьківщини Учасників дослідження можна розподілити за мовними батьківщинами відповідно до можливості поширення в них діалектних особливостей (див. рис. 3; також див. рис. 1). У мовній батьківщині одних досліджуваних імовірніше, ніж в інших, можна очікувати досвіду використання діалектних кодів. До першого типу належать досліджувані з групи Маріямполе (Кальварія, Вилкавишкіс, Пілвішкіс), групи Тельшяй (Жемайчю-Кальварія, Седа й Алседжяй), групи Утена (Свядасай, Ужпаляй та Аланта), групи Шяуляй (Грузджяй, Куршенай, Радвілішкіс), групи Алітус (Даугай, Бутрімоніс і Сімнас), групи Паневежис (Рамігала, Крякенава, Пумпенай) і групи Каунас (Круоніс, Бабтай, Вілкія). Майже всі населені пункти цих груп, у школах яких проводили експерименти, є пунктами атласу литовської мови (наприклад: Кальварія — пункт 639 Атласу литовської мови; Вилкавишкіс — 584, Пілвішкіс — 566, Жемайчю-Кальварія — 66, Седа — 43, Алседжяй — 96 тощо (див. Хрестоматія литовських діалектів 2004: 299–318). До другого типу належать лише досліджувані з групи Вільнюса (середньої школи імені Міколаса Дауки та середньої школи імені Абраомаса Кульветіса). РИС. 3. Класифікація учасників експерименту (оцінювачів стимулів) Straipsniai / Articles 231 DAIVA ALIŪKAITĖ Слід визнати, що такий поділ досліджуваних може видатися досить умовним і навіть дещо стереотипним. Може скластися враження, що при такому поділі виходять із припущення, ніби регіони a priori пов’язані з діалектними, принаймні регіолектними, кодами, а велике місто — із зоною вживання літературної мови. Це зовсім не так, адже горизонтальний поділ суперечив би не лише аксіомі соціолінгвістики, тобто розумінню мовного варіювання, а й геолінгвістичним підходам, які узаконили в діалектології поняття динамічного простору (англ. dynamic space) (див. Hernández-Campoy 1999: 78, 80). Крім того, дослідження мовних установок, проведені у великих містах Литви, також виявляють добру діалектну компетенцію мешканців (див. Kliukienė 2010: 95, 99), отже, велике місто не можна однозначно вважати мовною батьківщиною без діалектного підґрунтя. Однак між усіма іншими групами досліджуваних і досліджуваними з міста Вільнюса є принципова відмінність, яка й виправдовує такий поділ учасників експерименту. У регіональних пунктах принаймні можна очікувати регіолектної однорідності: наприклад, у Даугаї можна припускати наявність мовної батьківщини із південноаукштайтським підґрунтям, у Седі — з підґрунтям жмудського діалекту тощо. Це може бути вагомою підставою для того, щоб пересічний член мовної спільноти мав уявлення про певний варіант — не обов’язково милий і привабливий, але з чіткими (принаймні, на його суб’єктивну думку) характеристиками (пор. Inoue 1999b: 174). У його свідомості (чи підсвідомості) це уявлення функціонує як певний прототип, що допомагає розрізняти своїх і чужих. Подальший перебіг залежить від того, чи вважаються розпізнані за мовними ознаками свої своїми, тобто чи є регіолектна одиниця, об’єктивно розпізнана як код мовної батьківщини, що належить до більш-менш близького оточення, своєю для самого оцінювача, придатною для його самовираження та життя. Отже, усе залежить від того, якою є (само)цінність коду мовної батьківщини з погляду члена мовної спільноти. Варто додати, що та чи інша оцінка не обов’язково безпосередньо пов’язана з питаннями вживання, тобто з кодом, яким користується сам член мовної спільноти. Рефлексія щодо коду мовної батьківщини та активна мовна діяльність часто можуть радикально розходитися. Невипадково один із так званих мовних міфів, або міфів про мову, якраз і називає цю відмінність — різницю між самооцінкою та сприйняттям15. Усі говорять з акцентом, крім мене (англ. Everyone Has an Accent Except Me) — так звучить двадцятий міф16, у якому чітко узагальнено майже типову позицію пересічного члена мовної спільноти; інакше дослідники не включили б цю колізію до переліку двадцяти мовних міфів. 15До речі, у деяких випадках, мабуть, не варто виключати й явище симуляції, оскільки висловлювані досліджуваними установки та «відкритість» досліджуваного під час дослідження не обов’язково відповідають реальним установкам. 16Саме так розташували міфи Laurie’is Baueris і Peteris Trudgillas у праці Language Myths (1998). Спростувати цей міф намагається Johnas H. Eslingas (див. Esling 1998: 169–175). Однак це, звісно, лише наукова перспектива, і наведені аргументи важливі для досліджень, а не для користувачів, яким мова потрібна для повсякденного життя. 232 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Щодо досліджуваних із міста Вільнюса, оцінити їхню лояльність до діалектного коду неможливо з кількох причин. Не можна заперечувати різноманітність регіонального устрою цього великого міста як осередку культурного, урбаністичного, соціального тощо тяжіння, що є передумовою і діалектної варіативності. Крім того, характеристика багатомовного міста (див. Gudavičienė 2010: 207–229) також сприяє такому розмежуванню даних (див. рис. 3). Отже, попри дискусійні моменти, слід визнати, що образ мовної батьківщини мешканців великого міста не можна асоціювати з діалектним вираженням як прототипом мовної батьківщини. Тож ця група досліджуваних стає своєрідним лакмусовим папірцем для перевірки того, чи збігаються схильності до оцінювання двох варіантів (тобто літературної мови та мовлення Вільнюса), коли tertium non datur, з такими самими тенденціями, як і в регіонах, тобто чи виявляються ті самі найпривабливіші мовці (тобто мовні ідеали), коли обирають із трьох варіантів (у регіонах) і лише з двох (у великому місті). Звісно, три варіанти легше ранжувати, ніж два, проте саме в цьому й полягає прихована мета експериментів — перевірити, наскільки подібні й наскільки відмінні системи уявлень про мовні ідеали молодої людини з регіону та молодої людини з великого міста, а також чи існують спільні ідеали. Отже, яка мовна батьківщина привабливіша: та, що невіддільна від більш чи менш виразної діалектності, чи та, що пов’язана з нелокалізованим (а може, навпаки, локалізованим, причому дуже конкретно (пор. Čičirkaitė, Vaicekauskienė 2011: 57–76; Aliūkaitė, Merkytė-Švarcienė 2012: 167–173)) вираженням? Соціолінгвістичний портрет представника якої мовної батьківщини привабливіший тощо? І, найважливіше, чи однаковий соціолінгвістичний портрет представника своєї мовної батьківщини змальовують дівчата й хлопці? Дані експериментів із несвідомими установками показують, що в усіх регіональних пунктах члени мовної спільноти молодшого покоління змалювали соціолінгвістичний портрет представника мовної батьківщини (регіолектного вираження) як радше непривабливий, ніж привабливий, якщо порівняти його з портретом представника літературної мови або мовлення Вільнюса. З цього випливає, що в усіх групах досліджуваних регіолектні варіанти мови оцінюються гірше, ніж літературна мова або мовлення Вільнюса. Варто додати, що таке твердження слушне, якщо оцінювати всіх чотирьох мовців кожного варіанта цілісно, як представників певної варіативності, адже оцінки окремих стимулів порушують, хоч і зовсім незначно, майже послідовну ієрархію оцінок мовної варіативності. Під час зіставлення змінної статі з оцінюванням тричленної варіативності — літературної мови, мовлення Вільнюса та регіолекту — у різних групах виявляються певні відмінності. Оцінюючи мовні коди представника мовної батьківщини, досліджувані Маріямпольської групи — і дівчата, і хлопці — були послідовними. Юні досліджувані з Калварії, Вилкавишкіса та Пілвішкіса створили дуже подібний соціолінгвістичний портрет представника мовної батьківщини (див. таблицю 3). Статистично значущих відмінностей по суті немає (див. таблицю 4). Straipsniai / Articles 233 DAIVA ALIŪKAITĖ Статистично значущо установки дівчат і хлопців відрізняються лише щодо однієї риси мовця MarB (6), тобто представник цього стимулу здається дівчатам більш приємним. Загальна оцінка цієї риси виміру солідарності низька (лише 7,56; для порівняння, оцінки цієї риси представників літературної мови серед досліджуваних Маріямпольської групи становлять 4,82; 5,52; 5,80), тож, імовірно, не варто надавати цьому розрізненню надмірного значення, адже за іншими параметрами оцінки дівчат і хлопців щодо MarB (6) не відрізняються. Отже, можна узагальнено стверджувати, що рівень солідарності з кодом мовної батьківщини у дівчат і хлопців однаковий. Про те, що він невисокий, свідчать значно прихильніше змальовані соціолінгвістичні портрети представників літературної мови та мовлення Вільнюса.17 Такі дані спонукають висунути припущення щодо так званого комплексу діалектної неповноцінності (англ. dialect inferiority complex) (див. Sibata 1958, цит. за Inoue 1999a: 148). Дослідження перцептивної діалектології свідчать (пор. Evans 2002: 71–93), що відсторонення від вираження мовної батьківщини та прихильність до інших форм вираження властиві таким спільнотам, які за певних обставин не вважають діалектний код найближчого оточення рівноцінним кодам передусім публічної сфери. Причини комплексу діалектної неповноцінності влучно пояснює Fumio Inoue, представляючи концепцію образу діалекту (англ. dialect image). Дослідник стверджує, що на образ діалекту впливають як сам діалект, так і стереотипні уявлення про місцевість та її мешканців (можна додати — стереотипи). За його словами, образ може впливати на зміну діалектів і поширення діалектних кодів загалом, якщо йдеться про аспекти, що цікавлять лінгвістів. Водночас образ діалекту є також причиною комплексу діалектної неповноцінності — на думку Inoue, це вже сфера інтересів дослідників соціальної психології (докладніше див. Inoue 1999a: 147–15918; Inoue 1999b: 174). Отже, з викладеного можна зробити висновок, що образ діалекту у юних досліджуваних із Калварії, Вилкавишкіса та Пілвішкіса (і дівчат, і хлопців) — у конкретному випадку це образ регіолектного коду капсів західноаукштайтського каунаського краю (див. Bacevičiūtė, Mikulėnienė, Salienė 2005: 93–95) — зумовлює принаймні слабкий комплекс діалектної неповноцінності. Виникає питання, чи можливе лише таке пояснення соціолінгвістичного портрета представника мовної батьківщини. Імовірно, ні, але іншу перспективу буде представлено під час пошуку логіки точок дотику й відмінностей між несвідомими та свідомими установками. А зараз — трохи про дані експерименту з несвідомими установками в інших групах. Досліджувані з групи Шяуляя (Ґрузджяй, Куршенай, Радвілішкіс), оцінюючи варіативність стимулів Шяуляя, загалом виявляють дуже подібні несвідомі установки. Високих оцінок регіолектному вираженню не надають (див. таблицю 5). 17 Значення літер та інших позначень у стимулі: Mar — стимули Маріямполе; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. 18 Зокрема, схему 11.7, наведену на с. 158. 234 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Лише трохи прихильнішими, змальовуючи соціолінгвістичний портрет носія регіолектного мовлення, є хлопці. Оцінки мовців ŠiaulM (3)19 і ŠiaulB (12) серйозності vs. легковажності серед хлопців і дівчат істотно різняться. На думку хлопців, і мовиця ŠiaulAuM (3), і мовець ŠiaulAuB (12) виявилися більш серйозними, ніж легковажними (див. таблицю 6). Звичайно, не можна ігнорувати й чинник дискурсу. Можливо, саме думка цих мовців про хорошого вчителя виявилася для досліджуваних найбільш прийнятною та серйозно аргументованою. Загалом більша прихильність хлопців до регіолектного мовлення є радше очікуваною, ніж неочікуваною. Це також відповідає моделі вживання, узагальненій у соціолінгвістичних дослідженнях (див. згаданий принцип Лабова I у частині 1 цієї статті. Вступні зауваги: гендерний змінний чинник у соціолінгвістичній перспективі). Однак слід визнати, що ця умова не виконується. Соціолінгвістичний портрет носія регіолектного мовлення, який постає з несвідомих настанов, не свідчить про те, що таке мовлення є моделлю вживання, яку підтримують хлопці. Ставлення учнів іншої групи — етнографічного регіону Дзюкія, тобто учнів із Даугів, Бутрімоніса та Сімнаса, — до мовної батьківщини вирізняється. У цій групі гендерна змінна має здатність диференціювати ставлення. Щодо всіх чотирьох мовців ставлення хлопців і дівчат значуще різниться. Ступінь значущості в кожному випадку неоднаковий (див. таблицю 8). Отже, оцінюючи мовицю AlM (3)20, досліджувані дівчата цієї групи виявляють прихильніші настанови щодо її серйозності, упевненості в собі, розуму, приємності. Оцінюючи мовицю AlM (9), досліджувані дівчата прихильніше, ніж хлопці, оцінюють її серйозність, приємність, надійність, цікавість і розум. У всіх випадках на рівні несвідомих настанов між дівчатами й хлопцями виявляються статистично значущі або дуже значущі відмінності. Обох мовців найвище оцінено як серйозних. Можна запитати, чи свідчать такі настанови про солідарність із мовцями тієї самої статі. Імовірно, ні. Так можна було б стверджувати, якби дівчата оцінили мовців-хлопців менш прихильно, ніж мовців-дівчат. Хоча загальні оцінки за всіма вимірами (пор. таблицю 1) не дуже високі й статистично значуще відрізняються від оцінок носіїв стандартної мови та мовлення Вільнюса, змальований дівчатами соціолінгвістичний портрет носія (як і носійки) мовної батьківщини дає змогу стверджувати, що юнак чи дівчина, заговоривши регіолектним кодом (із нашаруванням південноавкштайтського говору авкштайтського діалекту), не стає цілком чужим або підозрілим, таким, чию особистість можна поставити під сумнів (див. таблицю 7). Дів- 19 Значення літер та інших позначень стимулів: Šiaul — стимули з Шяуляя; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. 20 Значення літер та інших позначень стимулів: Al — стимули з Алітуса; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. Straipsniai / Articles 235 DAIVA ALIŪKAITĖ чат схильні вважати, що A1B (6) є розумним, упевненим у собі, приємним, цілеспрямованим, надійним і навіть крутим. Також статистично значущо або дуже значущо вирізняються настанови дівчат щодо приємності, упевненості в собі, надійності, серйозності, розуму мовця A1B (12) та його крутості. Підсумовуючи відмінності між оцінками хлопців і дівчат (які є статистично значущими і навіть дуже значущими (див. у таблиці 8 характеристики, позначені ***), можна стверджувати, що соціолінгвістичний портрет носія мовної батьківщини, створений дівчатами цієї групи, є позитивним. Отже, досліджувані загалом визнають цінність коду мовної батьківщини. Спираючись на дані експерименту з несвідомими настановами, можна стверджувати, що дівчата лояльніші до мовної батьківщини і солідаризуються з регіоном. У цій групі можна говорити лише про певною мірою властивий хлопцям комплекс діалектної меншовартості. Знову ж таки, необхідно додати, що ця тенденція суперечить моделям уживання хлопців і дівчат, узагальненим у соціолінгвістичному дискурсі (див. згаданий принцип Лабова I у частині 1 цієї статті. Вступні зауваги: гендерний змінний чинник у соціолінгвістичній перспективі). Соціолінгвістичні портрети носіїв регіолектного мовлення, створені досліджуваними з двох груп східноавкштайтського мовного середовища (Паневежиса й Утени, див. рис. 1), також не вирізняються (див. таблиці 9, 11). Хоча слід зазначити, що з огляду на життєздатність паневежиського й утенського підговорів східноавкштайтського діалекту (пор. Mikulėnienė 2012: 6–7) очікувалося, що досліджувані з цих груп створять виразніші соціолінгвістичні портрети, тобто прихильно оцінять почуті регіолектні варіанти. Оглядаючи дані досліджуваних із групи Паневежиса (Рамігала, Крекенава, Пумпенай), слід сказати, що на рівні несвідомих настанов статистично значущих відмінностей між респондентами й респондентками не виявлено під час оцінювання мовлення мовця PanM (9)²¹. Мовиця PanM (3) здається надійнішою досліджуваним дівчатам, а мовець PanB (12) — досліджуваним хлопцям. Імовірно, така солідарність із мовцем своєї статі не має великого значення, оскільки під час оцінювання інших особистих рис цих мовців відмінностей не виявлено. Ще один мовець — зі стимулу PanB (6) — справляє на досліджуваних дівчат враження більш упевненого в собі. Мовці зі стимулів Утени за всіма параметрами оцінюються дівчатами й хлопцями подібно; відмінності статистично незначущі. Варто згадати лише оцінювання мовця UtM (3)²². Учениці зі Шведасая, Ужпаляя й Алантаса прихильніше, ніж хлопці, оцінюють крутість, серйозність і приємність мовця UtM (3) (див. таблицю 12). 21 Значення літер та інших позначень стимулів: Pan — стимули з Паневежиса; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. 22 Значення літер та інших позначень стимулів: Ut — стимули з Утени; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. 236 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variant(i)škumas paauglių akimis: lyties kintamasis Загалом, оцінюючи соціолінгвістичні портрети представників регіолектного мовлення, які окреслюють ці групи, не варто вважати гендерну змінну значущим чинником, що зумовлює відмінності в портретах особистісних рис. Стать досліджуваних також не є визначальним чинником для соціолінгвістичного портрета представника мовної батьківщини, створеного молодими жемайтами (учнями Жемайтської Кальварії, Седи та Алседжяй) (див. таблицю 13). Статистично значущі відмінності на рівні несвідомих установок виявляються під час оцінювання двох із чотирьох мовців, тобто мовця TelšM (3)23 дівчата схильні вважати трохи серйознішою, ніж хлопці, тоді як мовець TelšB (6) здався досліджуваним дівчатам упевленішим у собі (див. таблицю 14). Коротко підсумовуючи результати груп регіону, слід зазначити, що виявлена більша прихильність дівчат до регіолектних форм мовної батьківщини, хоча й не відповідає узагальненим моделям уживання (див. згаданий принцип I Лабова в розділі 1 цієї статті Вступні зауваги: гендерна змінна в соціолінгвістичній перспективі), не є цілком несподіваною. Подібні результати іноді отримують і дослідники в інших країнах24. Перш ніж представити дані досліджуваних групи Каунаса (Круоніс, Бабтай, Вілкія), слід нагадати, що учасники цієї групи прослухали набір із 12 стимулів, 8 із яких репрезентують коди великих міст. Чотири стимули створено на основі матеріалів інтерв’ю з учнями міста Каунаса, тож було б не цілком правильно стверджувати, що ці коди можуть нагадувати досліджуваним прототип коду їхньої мовної батьківщини. Круоніс (пункт 554 Атласу литовської мови) з геолінгвістичного погляду належить до ареалу західноавкштайтського перехідного говору (див. Bacevičiūtė, Mikulėnienė, Salienė 2005: 114–116), а Вілкія (пункт 495 Атласу литовської мови) належить до північного ареалу західноавкштайтського говору25. Бабтай належать до пункту Варейконяй Атласу литовської мови (цей пункт (470) розташований в ареалі західноавкштайтського шауляйського говору); через Бабтай проходить межа піддіалекту західноавкштайтського каунаського говору (див. Kazlauskaitė, Lapinskienė, Bacevičiūtė 2007: 24–25). Отже, імовірно, учасники експерименту можуть мати досвід сприйняття рис західноавкштайтського каунаського (а можливо, й шауляйського) піддіалекту або принаймні регіолектних рис. Тож каунаські стимули не можна вважати зразками їхньої мовної батьківщини. Однак це, звісно, не означає, що варіанти молодіжного мовлення Каунаса невідомі досліджуваним. Жителів цих місцевостей приваблюють і промислові, і культурні 23 Значення літер і інших позначень стимулів: Telš – стимули з Тельшяй; M – дівчина, B – хлопець; (x) – номер указує на порядковий номер стимулу. 24 Пор.: дані Caroline L’Eplattenier-Saugy, яка провела дослідження, засновані на методиці перцептивної діалектології у франкомовній частині Швейцарії, показали, що жінки менш суворо оцінюють нестандартні варіанти як за критерієм правильності, так і за критерієм привабливості, хоча перед дослідженням дослідниця сформулювала протилежну гіпотезу (див. L’Eplattenier-Saugy 2002: 354, 360–361). 25 На північ від Немана — так Рима Бацявічюте, Даугноле Мікуленене та Вілія Салене називають цей ареал, пояснюючи внутрішню диференціацію піддіалекту західноавкштайтського каунаського говору (див. Bacevičiūtė, Mikulėnienė, Salienė 2005: 82–84). Straipsniai / Articles 237 DAIVA ALIŪKAITĖ послуги. Отже, немає сумніву, що згадані місцевості не є чужими для молоді Каунаса. Так само їй не чужий і каунаський мовний різновид. Однак не можна стверджувати, що учасники цієї групи розпізнали мовців із каунаських стимулів як каунаську молодь і що саме це вплинуло на їхні оцінки. Слід зазначити, що під час експерименту учасники, оцінивши особисті якості мовців, отримали ще одне завдання — вказати, з якого міста походить мовець. Отже, дані цього завдання дещо уточнюють інтерпретацію. Мовця KaunB (12)26 35% учасників віднесли до міста Каунаса, а 45% — до міста Вільнюса; мовця KaunM (3) — 38% до міста Каунаса, 44% до міста Вільнюса; мовця KaunM (9) — 42% до міста Каунаса, 44% до міста Вільнюса; мовця KaunB (6) — 41% до міста Каунаса, 37% до міста Вільнюса. Отже, змодельований у той чи інший спосіб за певними характеристиками соціолінгвістичний портрет мовця не асоціювався лише з містом Каунасом. Можна припустити, що основним асоціатом був ширший образ — велике місто. І хоча особисті якості мовців із каунаських стимулів (як і в інших випадках — регіолектних стимулів) оцінювалися менш прихильно, ніж особисті якості мовців із вільнюських мовних і стандартномовних стимулів (див. таблицю 15), це не завадило учасникам локалізувати представників цих кодів у Вільнюсі27. Тут варто згадати концепції Віллі Діркса відстані (англ. distance) та актуальної відстані (англ. actual distance) (див. Diercks 2002: 51), що позначають реальну відстань, тобто відстань за географічними параметрами, та відстань, зумовлену соціальними, культурними й стереотипними параметрами. Щоб наблизити представників привабливого коду або віддалити представників непривабливого коду, маніпулюють актуальною відстанню. Такі «створювані» відстані показують ставлення до власного або якогось іншого оцінюваного коду. Зазвичай у працях із перцептивної діалектології відстань і актуальну відстань дуже виразно демонструють так звані картографічні завдання (пор. Aliūkaitė 2009: 165–166). З даних експериментів у цій групі видно, що на актуальну відстань впливає ідея великого міста, найімовірніше як конкретне вираження типової для соціолінгвістики опозиції місто vs. село. Розглядаючи оцінки учасників каунаської групи (Круоніса, Бабтай, Вілкії) з погляду змінної статі досліджуваного, слід зазначити, що під час оцінювання мовця текстового стимулу KaunB (6) статистично значущих відмінностей у ставленнях між дівчатами й хлопцями не виявлено. Щодо мовців KaunM (9) і KaunB (12), між дівчатами й хлопцями виявлено статистично дуже значущі відмінності у ставленнях лише до ритмічності мовців. Слід 26 Значення літер і інших позначень у стимулах: Kaun — каунаські стимули; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує на порядковий номер стимулу. 27 Можна лише додати, що мовців вільнюського мовного різновиду також відносили до обох великих міст приблизно в однаковому співвідношенні, пор.: мовця VilnB (2) 46% учасників віднесли до Каунаса, 48% — до Вільнюса; VilnM (5) — 58% до Каунаса і 32% до Вільнюса; VilnB (8) — 37% до Каунаса і 46% до Вільнюса; VilnM (11) — 44% до Каунаса і 44% до Вільнюса. 238 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Можна сказати, що в обох випадках учасницям більш прихильно ставляться дівчата (див. таблицю 16). Гендерний чинник дещо розділяє оцінки й щодо мовця KaunM (3). Дівчата прихильніше оцінюють цікавість, розум і крутість цієї мовчині. Учасники дослідження з вільнюських шкіл, якщо розглядати їх з перспективи гендерного чинника, не надто оригінальні. Мовця стимулу VilnB (8)28 і дівчата, і хлопці оцінили без статистично значущих відмінностей. Соціолінгвістичні портрети трьох інших мовців дівчата й хлопці схильні змальовувати дещо по-різному. Найбільше вирізняються оцінки особистих якостей мовчині VilnM (4). Дівчата прихильніше оцінюють розум, приємність, цікавість, надійність цієї мовчині. Дівчата краще оцінюють цю мовчиню і за властивістю виміру домінування — цілеспрямованість. Інша представниця вільнюського мовлення, учасниця експерименту VilnM (6), дівчатам здається більш цікавою, упевненою в собі й крутою. Хлопці критичніше ставляться до цієї мовчині, їхні оцінки статистично значущо нижчі. За результатами експерименту не можна стверджувати про більшу прихильність дівчат до мовчинь-дівчат, оскільки творця стимулу VilnB (2) учасники дослідження також оцінили прихильніше. Представник цього стимулу учасницям дослідження здається більш розумним і цікавим, ніж учасникам (див. таблиці 17, 18). 3.2. Соціолінгвістичні портрети представників літературної мови та вільнюського мовлення У звуковому корпусі для оцінювання всіх груп було подано 12 стимулів (у вільнюській групі — 8 стимулів): 4 стимули літературної мови і 4 стимули вільнюського мовлення. Підсумовуючи отримані дані, слід сказати, що учасники дослідження всіх груп створили привабливі соціолінгвістичні портрети як представника літературної мови, так і представника вільнюського мовлення. Оцінки дівчат і хлопців статистично значущо (або навіть дуже значущо) відрізняються (див. таблицю 19). Варто зазначити, що отримані дані, тобто вищі оцінки особистих якостей представників стимулів літературної мови, поставлені дівчатами, відповідають узагальненим соціолінгвістами тенденціям уживання (пор. перший принцип Labovo). Найбільше вирізняються оцінки учасників дослідження з групи Маріямполе (Kalvarija, Vilkaviškis, Pilviškiai) та групи Алітус (Daugai, Butrimonys, Simnas). Учасниці експериментів із виявлення неусвідомлених настанов у цих групах створюють особливо позитивні портрети представників літературної мови (за властивостями і виміру соціальної привабливості, і виміру статусу). Як видно з таблиці 19, стать мовця для учасниць дослідження не має значення. 28 Значення літер та інших знаків у позначеннях стимулів: Viln — вільнюські стимули; M — дівчина, B — хлопець; (x) — номер указує порядковий номер стимулу. Straipsniai / Articles 239 DAIVA ALIŪKAITĖ Учасниці експерименту з інших груп (можливо, за винятком групи Тельшяй) загалом не виявляють більшої прихильності, ніж учасники, до стимулів хлопців, які говорять літературною мовою. Такі відмінності можуть свідчити про ототожнення дівчат із мовцем своєї статі. Високі оцінки показують, що код літературної мови прив’язується (пор. уже згадану концепцію Діркса «актуальної дистанції» aktualiojo atstumo). Отже, на основі даних можна відтворити цілком логічну модель оцінювання: дівчата передусім демонструють ототожнення з мовцями-дівчатами, а не мовцями-хлопцями. Загалом, зіставляючи відмінності між оцінками хлопців і дівчат із характеристиками мовців, слід сказати, що статистично значущих або дуже значущих відмінностей виявлено під час оцінювання характеристик як виміру солідарності, так і виміру статусу. Найчастіше дівчата ставлять мовцям вищі оцінки, оцінюючи надійність мовця та його приємність (характеристики виміру солідарності), а також упевненість у собі та розум (характеристики виміру статусу). За деякими характеристиками соціолінгвістичний портрет представника віленської говірки конкурує із соціолінгвістичним портретом представника літературної мови. Нас цікавить, чи уточнює цей портрет змінна статі. Варто додати, що соціолінгвістичний портрет представника віленської говірки, створюваний самими досліджуваними з віленської групи, по суті є портретом представника їхньої мовної батьківщини (див. таблиці 17, 18), тому відмінності між їхніми оцінками тут не розглядаються. Слід сказати, що змінна статі суттєво впливає на параметри соціолінгвістичного портрета представника віленської говірки. Можна стверджувати, що в усіх групах досліджуваних оцінки дівчат навіть значною мірою визначають місце стимулів віленської говірки в ряду стимулів усіх різновидів. Соціолінгвістичний портрет представника віленської говірки, окреслений дівчатами, як і портрет представника літературної мови, є позитивнішим, ніж портрет, окреслений хлопцями. З іншого боку, деякі характеристики представників мовної батьківщини дівчата також оцінювали прихильніше, ніж хлопці (див. попередній розділ статті). Обережно, оскільки соціолінгвістичні портрети представників мовної батьківщини досить узагальнені, можна стверджувати, що під час оцінювання дівчата загалом тримають дистанцію, вони не такі категоричні, а їхня позиція толерантніша, ніж у хлопців. Повертаючись до оцінок стимулів віленської говірки, зазначимо, що більша прихильність дівчат до стимулів цього різновиду пов’язана з чинником відкритого престижу. Малоймовірно, що пересічний член мовної спільноти чітко відрізняє стимули віленської говірки від стимулів літературної мови²⁹. Отже, під час оцінювання діє та сама система образів і прототипів правильної мови. 29 Маркованість стимулів віленської говірки нечітка; від стимулів літературної мови їх відрізняють лише, наприклад, подовження коротких голосних, скорочення довгих у ненаголошених позиціях, монофтонгізація дифтонгів ie та uo, відтягування наголосу тощо. Пор.: у стимулі VilnM (4) [iː] скорочується в 3 з 4 позицій; [uː] скорочується в 1 з 1 позиції; у стимулі VilnM (8) монофтонгізуються [ie] (1 з 1) і [uo] (також 1 з 1) тощо. 240 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiskumas paauglių akimis: lyties kintamasis Найменше статистично значущих або дуже значущих відмінностей в оцінюванні виявлено в групах Утена та Шяуляй. Найбільшу прихильність до представників, чиїм мовним стимулом є віленська говірка, виявляють дівчата з груп Алітуса й Тельшяй (див. таблицю 19). Варто пам’ятати, що й портрет представника мовної батьківщини, окреслений дівчатами з групи Алітуса, позитивніший, ніж портрет, окреслений хлопцями, тож імовірно, що такі відмінності в оцінках свідчать про загальну мовну свідомість дівчат і толерантне ставлення до мовної варіативності загалом. Зіставлення відмінностей між оцінками хлопців і дівчат із характеристиками мовців виявляє ті самі тенденції, що й під час оцінювання представників літературної мови. Статистично значущі або дуже значущі відмінності є під час оцінювання характеристик мовців як виміру солідарності, так і виміру статусу. Найчастіше дівчата ставлять мовцям вищі оцінки, оцінюючи приємність та цікавість мовця (характеристики виміру солідарності), а також упевненість у собі та розум (характеристики виміру статусу). Дані дослідження показують, що соціолінгвістичні портрети представника віленської говірки, створені дівчатами й хлопцями, найбільше збігаються за оцінкою характеристики твердості. Підсумовуючи, слід зазначити, що несвідомі настанови дівчат і хлопців щодо літературної мови та віленської говірки дуже подібні. Імовірно, подібність оцінок пов’язана з невиразним уявленням про літературну мову в молодих членів мовної спільноти. У системі уявлень досліджуваних система диференційних ознак літературної мови не є стійкою й чіткою, тому подібні коди, які не мають виразних регіолектних рис, оцінюються за тим самим наявним прототипом літературної мови, що й зумовлює високі оцінки характеристик представників такого різновиду. Результат — дуже позитивні соціолінгвістичні портрети мовців. 4. ДАНІ ПРО УСВІДОМЛЕНІ УСТАНОВКИ ТА ЗМІННА СТАТІ Усвідомлені установки учасників дослідження відображають рейтинги говірок. Як і можна було очікувати, дані експерименту з усвідомленими установками не узгоджуються з неусвідомленими установками. Дані цієї частини експерименту загалом дають змогу констатувати, що молодому поколінню властива лояльність до рідного регіону. Учасники дослідження з Вільнюса, групи Каунаса, групи Алітуса, групи Паневежиса, групи Утени та групи Тельшяя відкрито декларують вірність різновидам своєї мовної батьківщини. Лише учасники дослідження з групи Шяуляя та групи Маріямполе схильні прихильніше оцінювати вільнюську говірку (див. таблицю 20). Однак дані експерименту з усвідомленими установками не доповнюють даних експерименту з неусвідомленими установками, які дали підстави для висновків про ознаки комплексу меншовартості діалекту у регіонах. Straipsniai / Articles 241 DAIVA ALIŪKAITĖ Загалом результати експерименту з усвідомленими установками виявляють, що система прототипів привабливого мовлення в регіонах є багатошаровою. Можна узагальнити дві основні моделі, що систематизують уявлення про мовну варіативність: найпривабливіший різновид vs. менш привабливий vs. ще менш привабливий і так далі. Перша модель така: прототип мовлення, яке подобається найбільше, — це різновид мовної рідні; менш привабливими є літературна мова та/або мова великих міст; інші різновиди розташовуються в ієрархії відповідно до реальної відстані від мовної рідні. Така модель, із певними уточненнями, властива учасникам дослідження з групи Каунаса, групи Тельшяя та групи Алітуса. Особливо репрезентативним і точним відображенням цієї моделі є установки учасників дослідження з групи Алітуса. Насамперед оцінюється різновид мовної рідні, на другій позиції опиняються літературна мова та варіанти мови великих міст — така система уявлень передбачає розрізнення приватності й публічності. Позиція говірок Друскінінкая та Варени в рейтингу говірок ще більше посилює лояльність до рідного регіону. Лише модель уявлень учасників дослідження з групи Каунаса можна дещо уточнити. Імовірно, позицію говірки Маріямполе та говірки Шакяя в рейтингу може пояснити вже згадана концепція актуальної відстані. Учасники дослідження з інших груп мають неоднорідний прототип мовлення, яке подобається найбільше, тобто відмінності між привабливістю варіанта мовної рідні, літературної мови та мови великих міст (Каунаса, Вільнюса) статистично незначущі, а інші різновиди розташовуються в ієрархії відповідно до реальної відстані (більшої чи меншої) від мовної рідні. Отже, мовлення мовної рідні не оцінюється вище, ніж літературна мова чи різновид мови великих міст (особливо Вільнюса). Така модель властива учасникам дослідження з групи Паневежиса, групи Шяуляя, групи Утени та групи Маріямполе. Можна було б стверджувати, що серед усіх учасників дослідження група Маріямполе вирізняється найбільшою нелояльністю до мовлення мовної рідні, але, мабуть, у системі уявлень про мовну рідню місце Маріямполе посідає говірка Вілкавишкіса (один з експериментів цієї групи проводився у Вілкавишкісі). Узагальнюючи рейтинги говірок учасників дослідження з Вільнюса та враховуючи статистично значущі відмінності оцінок, слід зазначити, що учасники цієї групи особливо виділяють вільнюську говірку; оцінки літературної мови, яка посідає другу позицію, статистично значуще відрізняються. Якщо врахувати змінну статі під час перегляду рейтингів говірок, на відміну від даних експерименту з неусвідомленими установками, виявляється чимало відмінностей. Можна стверджувати, що дослідження мовців лише однієї статі дало б інші рейтинги говірок. Це не можна сказати лише про учасників дослідження з груп Вільнюса та, по суті, Алітуса. Мовні смаки дівчат і хлопців із групи Алітуса розходяться лише в оцінюванні вільнюської говірки: дівчатам вона подобається більше, ніж хлопцям. Інші різновиди учасники цієї групи ранжують однаково. 242 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Доволі послідовною є також позиція молодих жемайтів. Як видно з таблиці 20, їм довелося ранжувати 16 різновидів, однак включення діалектів до переліків різновидів для ранжування загалом не змінило кінцевих результатів. Статистично дуже значуще (**=p<.01)30 відрізняється лише оцінка говірки Клайпеди. Дівчатам ця говірка подобається більше, ніж хлопцям. Можна було б поміркувати, чи вирішальне значення для такої оцінки мають мовні чи немовні чинники. Клайпеда — одне з великих міст, отже, прихильніше ставлення до різновиду може бути пов’язане й із цим чинником. Статистично значуще (*=p<.05) відрізняються й оцінки літературної мови. Дівчата оцінюють літературну мову прихильніше, ніж хлопці, і відводять їй вищі позиції в рейтингу. Варто сказати, що якби в експерименті брали участь лише хлопці, їхня четвірка різновидів у рейтингу найвиразніше засвідчувала б підтримку жемайтської ідентичності: жемайтський діалект, говірка Тельшяя, говірка Плунге, говірка Клайпеди. Усвідомлені настанови дівчат урівноважують цю відмінність — дівчата відводять літературній мові друге місце в рейтингу різновидів. Учасники каунаської групи одностайно визначають каунаський різновид як найбільш уподобану говірку, однак інші різновиди ранжують по-різному. На рівні усвідомлених настанов хлопці каунаської групи виявляють більшу прихильність до віленської говірки, а не до літературної мови. Розбіжності в оцінках хлопців і дівчат є дуже значущими (**=p<.01). Значущо (*=p<.05) відрізняються й оцінки інших різновидів. Середні оцінки шяуляйського, паневежиського, шакяйського, маріямпольського й тельшяйського різновидів свідчать, що хлопці частіше, ніж дівчата, відводять цим різновидам вищі місця в рейтингу говірок. Мовні ідеали хлопців і дівчат маріямпольської групи на рівні усвідомлених настанов, мабуть, найбільше з-поміж усіх груп відрізняються. Першу трійку рейтингу хлопців становлять говірка Вілкавішкіса, літературна мова, говірка Маріямполе, а трійку рейтингу дівчат — віленська говірка, каунаська говірка, літературна мова. Статистично дуже значущі (***=p<.001) відмінності виявляються під час ранжування віленської та каунаської говірок, а також маріямпольської та вілкавішкіської говірок. Вищі місця в рейтингу різновидам великих міст дівчата відводять набагато частіше, ніж хлопці, тоді як говірки мовної батьківщини як найбільш уподобані частіше оцінюють хлопці. Такий рейтинг загалом свідчить, що змінна статі зумовлює дві різні системи прототипів найбільш уподобаного мовлення. Подібним чином змінна статі диференціює дані рейтингів говірок і в інших групах учасників. 30 Значущість відмінностей обчислювали за допомогою парного критерію Вілкоксона (англ. Wilcoxon Signed Pair test). За допомогою цього тесту перевіряють, чи відмінності в оцінках хлопців і дівчат є значущими чи незначущими, що дає підстави обговорювати відмінності в настановах. Для диференціації даних обрано кілька рівнів значущості: оцінки значущо відрізняються... оцінки дуже значущо відрізняються, тобто *=p<.05; **=p<.01; ***=p<.001. Straipsniai / Articles 243 DAIVA ALIŪKAITĖ Міцнішу відданість різновидам мовної батьківщини виявляють хлопці — учасники шяуляйської та паневежиської груп. За оцінками лише хлопців, шяуляйська й паневежиська говірки посіли б перші місця в рейтингу різновидів, а за оцінками лише дівчат обидві говірки були б на третьому місці. Дані ранжування віленської говірки в цих групах також відрізняються дуже значущо (**=p<.01). За оцінками лише хлопців, її позиція в рейтингу різновидів цих груп була б другою, а за оцінками лише дівчат — першою. Усвідомлені настанови щодо літературної мови також корелюють зі змінною статі. Із соціолінгвістичного погляду закономірно, що дівчата прихильніше ставляться до цього різновиду. Хлопці — учасники шяуляйської групи відводять вищу позицію в рейтингу різновидів, ніж дівчата, і шяуляйській говірці. Відмінності в оцінках статистично дуже значущі (**=p<.01). Можна припустити, що така оцінка пов’язана зі прихильністю до регіональних варіантів або більшою солідарністю із сусідами по регіону. Місто Паневежис стереотипно сприймається як місто нестандартного коду, отже, таке зміщення в оцінках хлопців, що виражає відданість коду їхньої мовної батьківщини, цілком закономірне. Загальний рейтинг говірок учасників утенської групи найбільше диференціюють оцінки літературної мови. Для дівчат літературна мова є найбільш уподобаним різновидом (цьому різновиду найчастіше відводять найвищі місця в рейтингу), тоді як, за оцінками хлопців, літературній мові належить лише третє місце в переліку різновидів, що подобаються. Відмінності в оцінках статистично дуже значущі (***=p<.001). Відрізняються настанови хлопців і дівчат щодо клайпедської та шяуляйської говірок, проте ці відмінності в оцінках не слід вважати дуже важливими, адже обидва різновиди перебувають лише в другій п’ятірці рейтингу. 5. ОБГОВОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ Після аналізу даних експерименту щодо усвідомлених і неусвідомлених установок можна сформулювати кілька узагальнень і міркувань. Дані рейтингування говірок свідчать, що стать досліджуваних є важливою змінною, яка зумовлює різні оцінки привабливості окремих різновидів у дівчат і хлопців, а в деяких випадках — і системи прототипів найпривабливішого мовлення. Зафіксовано тенденцію, що рейтинги говірок хлопців виявляють більшу відданість мові рідного краю (або загалом регіолектним) різновидам (дані груп Маріямполе, Шяуляя, Утени, Паневежиса й Тельшяй), тоді як рейтинги говірок дівчат свідчать про прихильніше оцінювання літературної мови (дані груп Утени, Тельшяй, Паневежиса й Маріямполе). Результати дослідження неусвідомлених установок дають підстави узагальнено стверджувати, що регіолектні різновиди мови в усіх групах досліджуваних оцінюються гірше, ніж літературна мова чи віленська мова. Це твердження правильне, якщо оцінювати всіх чотирьох мовців кожного різновиду цілісно, як репрезентантів певної варіативності, адже оцінки окремих стимулів розбивають, хоч і дуже незначно, майже послідовну ієрархію оцінок мовної варіативності. 244 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis оцінки окремих стимулів розбивають, хоч і дуже незначно, майже послідовну ієрархію оцінок мовної варіативності. Слід констатувати, що не варто надто тісно пов’язувати змінну статі з тричленною (тобто літературна мова, віленська мова, регіолектний різновид) варіативністю. Дані свідчать, що змінна статі є значущою не в аспекті оцінювання різновидів. Статистично значущі або дуже значущі відмінності в оцінках між хлопцями й дівчатами, виявлені на рівні неусвідомлених установок, свідчать, що досліджуваним дівчатам властива прихильніша позиція за будь-яких випадків варіативності. Оцінюючи мовців усіх різновидів, дівчата схильні створювати позитивніші соціолінгвістичні портрети, ніж хлопці; лише соціолінгвістичні портрети представників мови рідного краю змінна статі уточнює значно рідше, ніж портрет представника літературної мови чи представника віленської мови. Слід констатувати зафіксовану тенденцію, за якої дівчата ототожнюють себе з мовцями-дівчатами, а не з мовцями-хлопцями. Це ознаки солідарності з представником своєї статі. Однак така тенденція дуже слабко виражена. Kaip pažymėjo Tore Kristiansenas (cit. iš Maegaard 2009: 133), nesąmoningosios nuostatos yra tikros (angl. real), būtent jos turi poveikį kalbos kaitai. Vadinasi, toliau plėtojant Kristianseno įžvalgą, galima teigti, kad nesąmoningosios nuostatos atskleidžia tikrąjį vertintojo veidą. Taigi, sąmoningosios nuostatos atskleidžia parodomąjį vertintojo veidą. Tikrojo ir parodomojo veido skirtis yra labai svarbi, nes tampa nuoroda į vaidmenų sistemą – socialinių, taigi ir kalbinių. Kalbant apie nesąmoningąsias nuostatas buvo pabrėžta, kad kalbinės gimtinės atmainų nepalankūs įverčiai (lyginant su bendrinės kalbos ir Vilniaus kalbos įverčiais) skatina įžvalgas dėl dialekto menkavertiškumo komplekso, ir keltas klausimas, ar tik tokia gali būti atmainų hierarchizavimo priežastis. Taigi ieškant logikos ir sąlyčio taškų tarp nesąmoningųjų ir sąmoningųjų nuostatų, išdėstytinas toks pasvarstymas: ar palankios sąmoningosios nuostatos ir nepalankios nesąmoningosios nuostatos kalbinės gimtinės raiškoms bei palankus bendrinės kalbos ir Vilniaus kalbos vertinimas nesąmoningųjų nuostatų lygmeniu negali būti susiję su viešumo ir privatumo perskyra. Čia svarbu prisiminti pri(si)taikymo teoriją (angl. accommodation theory) (žr. Giles, Coupland, Coupland 1991: 1–68), aiškinančią kalbėtojo elgesį, jo kalbinį (ne)prisitaikymą prie aplinkybių, prie pašnekovo ir pan. Taigi formuluojama įžvalga, kad vartotojai pritaiko ne tik kalbą, bet ir nuostatas. Маніпулювання засобами вираження, пристосування мовного репертуару, здатність належно реагувати з мовного погляду на змінену ситуацію (змінюються співрозмовники, тема, обставини) свідчать про належну соціолінгвістичну компетенцію31 мовця, отже, відмінності між усвідомленими й неусвідомленими установками можуть указувати не лише на справжню незначущість кодів— 31 Пор. міркування Гедрюса Тамашявічюса щодо публічного мовлення журналістів та їхньої соціолінгвістичної компетенції (Tamaševičius 2010: 189–198). Straipsniai / Articles 245 DAIVA ALIŪKAITĖ …різноманітність (пор. регіолектні форми вираження — якщо спиратися на дані експерименту з неусвідомленими установками) або, навпаки, показове переоцінювання (пор. якщо спиратися на дані щодо усвідомлених установок), яке виникає через ідеологічний, культурний чи подібний тиск. Чи не може бути так, що розбіжність між неусвідомленими й усвідомленими установками є відображенням чітко усвідомлених соціальних ролей і меж приватності та публічності. Можливо, молоді члени мовної спільноти здатні оцінювати відповідність форми вираження ситуації, і саме це визначає оцінки. Міркувати можна так: попри те, що в експерименті з неусвідомленими установками від учасників очікували лише оцінювання мовців, зміст стимулів (роздуми про те, хто такий хороший учитель) «переніс» учасників у публічну сферу, а вона інерційно, без особливих роздумів асоціюється зі стандартною мовою (або різновидом, що дуже мало відрізняється від стандартної мови), адже наявний досвід публічного життя, передусім роль учня, пов’язаний зі стандартною мовою. Отже, точка відліку оцінювання чітка. До того ж перший стимул також репрезентував стандартну мову. Прототипом форми вираження у публічній сфері, мовним ідеалом є стандартна мова (або близька до неї форма вираження), тому цілком закономірним на рівні неусвідомлених установок видається знецінення різновидів мовної батьківщини. Представників форм вираження мовної батьківщини оцінюють як таких, що не змогли пристосуватися до публічної сфери. З іншого боку, лояльність до форм вираження мовної батьківщини (і регіолектних загалом), виявлена на рівні усвідомлених установок, аж ніяк не означає, що таку позицію обов’язково й повсякчас має супроводжувати послідовне вживання регіолектного різновиду. Імовірно, щоразу оцінюється комунікативна ситуація. Саме так сталося в експерименті з неусвідомленими установками. З’ясовуючи на рівні усвідомлених установок, які різновиди подобаються найбільше, не запитували, коли, де, з ким тощо вони доречні, тому отримали лише модель, яка, без сумніву, охоплює ситуації і публічної, і приватної сфер — не випадково в рейтингах говірок поруч опинилися різновид мовної батьківщини, стандартна мова та віленська говірка. В експерименті з неусвідомленими установками оцінювали конкретні випадки. Загальна тема (яким є хороший учитель) могла імплікувати запитання: чи відповідає код дискурсу. Отже, не можна було очікувати, що оцінки конкретної ситуації відповідатимуть моделі. Отже, хоча й виявилася дуже чітка відмінність між усвідомленими й неусвідомленими установками учасників, малоймовірно, що взаємозв’язок між усвідомленим і неусвідомленим мовним ідеалом є дуже конфліктним. Схоже, що представники молодого покоління (і дівчата, і хлопці) без значних і цілеспрямованих зусиль чітко сприймають мовну варіативність та інтуїтивно відчувають (і / або знають), де і який різновид є прийнятним, тобто їм властива добра соціолінгвістична компетентність. Саме добра соціолінгвістична компетентність і зумовлює відмінності між усвідомленими й неусвідомленими установками. Звісно, таке міркування є дискусійним, однак для нього є аргументи. 246 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantíškumas paauglių akimis: lyties kintamasis LITERATŪRA Aliūkaitė Daiva 2007: Tarminis kalbėjimas ir bendrinė kalba: objektyviųjų ir subjektyviųjų skirtumų kultūrinė vertė. Daktaro disertacija [rankraštis]. Vilniaus universitetas. Aliūkaitė Daiva 2009: Perceptyviniai dialektų tyrimai: mentalinis žemėlapis. – Respectus Philologicus 15(20), 164–179. Aliūkaitė Daiva 2011: Jaunųjų žemaičių raiškos idealai: sąmoningosios nuostatos. – Respectus Philologicus 20(25), 209–220. Aliūkaitė Daiva 2013: Horizontalusis ir vertikalusis kalbos kontinuumo skaidumas: XXI amžiaus kalbėjimo variantai paprastojo kalbos vertintojo požiūriu. – Taikomoji kalbotyra 2, 1–22. Aliūkaitė Daiva, Merkytė-Švarcienė Erika 2012: Bendrinės kalbos regionai jaunųjų lietuvių kalbos bendruomenės narių požiūriu: kompetencija ir vaizdiniai. – Kalbos kultūra 85, 155–177. Bacevičiūtė Rima, Ivanauskienė Audra, Leskauskaitė Asta, Trumpa Edmundas, sud., 2004: Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Campbell-Kibler Kathryn 2013: Language Attitude Surveys: Speaker Evaluation Studies. – Data Collection in Sociolinguistics: Methods and Applications, ed. by Christine Mallinson, Becky Childs, Gerard Van Herk. London, New York: Routledge, 142–146. Cheshire Jenny 2002: Sex and Gender in Variationist Research. – The Handbook of Language Variation and Change, ed. by Jack K. Chambers, Peter Trudgill, Natalie Schilling-Estes. Oxford: Blackwell, 423–443. Clopper Cynthia 2013: Experiments. – Data Collection in Sociolinguistics: Methods and Applications, ed. by Christine Mallinson, Becky Childs, Gerard Van Herk. London, New York: Routledge, 151–161. Čekuolytė Aurelia 2010: Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje. – Kalbos kultūra 83, 322–341. Čičirkaitė Ramunė, Vaicekauskienė Loreta 2011: Vilniaus klausimas bendrinės lietuvių kalbos sampratose: metalingvistinių vilniečių komentarų tyrimas. – Darbai ir dienos 56, 57–76. Daan Jo C. 1999: Dialects. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 9–30. Diercks Willy 2002: Mental Maps. Linguistic-Geographic Concepts. – Handbook of Perceptual Dialectology 2, ed. by Daniel Long, Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 51–70. Straipsniai / Articles 247 DAIVA ALIŪKAITĖ Drager Katie 2013: Experimental Methods in Sociolinguistics: Matched Guise and Identification tasks. – Research Methods in Sociolinguistics: A Practical Guide, ed. by Janet Holmes, Kirk Hazen. Hoboken, NJ: Wiley-Blackwell. Eckert Penelope 1989: The Whole Woman: Sex and Gender Differences in Variation. – Language Variation and Change 1(3), 245–267. Esling John H. 1998: Everyone Has an Accent Except Me. – Language Myths, ed. by Laurie Bauer, Peter Trudgill. London: Penguin Books, 169–175. Evans Betsy E. 2002: Attitudes of Montreal Students towards Varieties of French. – Handbook of Perceptual Dialectology 2, ed. by Daniel Long, Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 71–93. Fischer John L. 1964 (11958): Social Influences on the Choice of a Linguistic Variant. Reprinted – Language in Culture and Society, ed. by Dell Hymes. New York: Harper and Row, 483–489. Giles Howard, Billings Andrew C. 2004: Assessing Language Attitudes: Speaker Evaluation Studies. – The Handbook of Applied Linguistics, ed. by Alan Davies and Catherine Elder. Malden, MA: Blackwell, 187–209. Giles Howard, Coupland Nikolas, Coupland Justine 1991: Accommodation theory: Communication, Context and Consequence. – Contexts of Accommodation: Developments in Applied sociolinguistics, ed. by Howard Giles, Nikolas Coupland, Justine Coupland. Cambridge: Cambridge University Press, 1–68. Gudavičienė Eglė 2010: Sociolingvistinis Vilniaus miesto paveikslas. – Miestai ir kalbos, red. Meilutė Ramonienė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 207–229. Hernández-Campoy Juan Manuel 1999: Paradigmatic Complementariness in Variation Studies. – Revista Alicantina de Estudios Ingleses 12, 75–89. Hoppenbrouwers Cor 1983: Het genus in een Brabants regiolect. – TABU, Bulletin voor Nederlandse Taalkunde 13, 1–25. Inoue Fumio 1999a: Classification of Dialects by Image: English and Japanese. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 147–160. Inoue Fumio 1999b: Subjective Dialect Division in Great Britain. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 161–176. Kalėdienė Laima 2010: Lietuvybės perspektyva Lietuvos miestuose. – Miestai ir kalbos, red. Meilutė Ramonienė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 71–89. Kazlauskaitė Rūta, Lapinskienė Lionė, Bacevičiūtė Rima, sud., 2007: Vakarų aukštaičiai šiauliškiai. Tarmės mokyklai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. 248 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Kliukienė Regina 2010: Tarmės mieste: mokėjimas, vartojimas ir kalbinės nuostatos. – Miestai ir kalbos, red. Meilutė Ramonienė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 91–105. Kremer Ludger 1999: The Netherlands-German National Border as a Subjective Dialect Boundary. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 31–36. Kristiansen Tore 2009: The Macro-level Social Meanings of Late-modern Danish Accents. – Acta Linguistica Hafniensia 41: 1, 167–192. Kristiansen Tore 2010: Investigating Language in Space: Experimental Techniques. – Language and Space. An International Handbook of Linguistic Variation. Volume 1: Theories and Methods. HSK Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft, ed. by Peter Auer, Jürgen Erich Schmidt. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 528–549. Kristiansen Tore 2011: Attitudes, Ideology and awareness. – The SAGE handbook of sociolinguistics, ed. by Ruth Wodak, Barbara Johnstone, Paul Kerswill. London: SAGE Publications, 265–279. Kvašytė Regina 2005: Lietuvių ir latvių tarmės: terminija ir žodynai. – Baltų kalbų tarmės: rašytinis palikimas, ats. red. Regina Kvašytė, Anna Stafecka. Šiauliai: Discens, 112–123. L’Eplattenier-Saugy Caroline 2002: A Perceptual Dialect Study of French in Switzerland. – Handbook of Perceptual Dialectology 2, ed. by Daniel Long, Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 351–365. Labov William 1969: Contraction, Deletion, and Inherent Variability of the English Copula. – Language 45(4), 715–762. Labov William 1972: Sociolinguistic Patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. Labov William 2004: Quantitative Analysis of Linguistic Variation / Quantitative Analyse sprachlicher Variation. – Sociolinguistics/ Soziolinguistik. An international handbook of the science of language and society 1, ed. by Klaus Matthheier, Ulrich Ammon, Peter Trudgill. Berlin: De Gruyter, 6–21. Labov William 2006 (11966): The Social Stratification of English in New York City. Cambridge: Cambridge University Press. Long Daniel 1999: Geographical Perception of Japanese Dialect Regions. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 177–198. Maegaard Marie 2005: Language Attitudes, Norm and Gender. A Presentation of the Method and Results from a Language Attitude Study. – Acta Linguistica Hafniensia 37, 55–80. Straipsniai / Articles 249 DAIVA ALIŪKAITĖ Maegaard Marie 2009: How many Standards? Investigating ‘The Double Standard Model’ in the Light of Evaluative Patterns from a Young Urban Community. – Language Attitudes, Standardization and Language Change, ed. by Marie Maegaard, Frans Gregersen, Pia Quist, J. Normann Jørgensen. Oslo: Novus, 131–147. Mesthrie Rajend 2001: Sociolinguistic Variation. – Concise Encyclopedia of Sociolinguistics, ed. by Rajend Mesthrie. Oxford: Elsevier Science, 377–389. Mesthrie Rajend 2003: Social Dialectology. – Rajend Mesthrie, Joan Swann, Ana Deumert, William L. Leap Introducing Sociolinguistics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 76–113. Mikulėnienė Danguolė, Bacevičiūtė Rima, Salienė Vilija, sud., 2005: Vakarų aukštaičiai kauniškiai ir Klaipėdos krašto aukštaičiai. Tarmės mokyklai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Mikulėnienė Danguolė 2012: XXI a. pradžios Lietuvos situacija: tarmės transformacija. Geolingvistikos ir sociolingvistikos polilogas XXI amžiuje. Konferencijos tezės. 2012 m. gruodžio 6–7 d., Kaunas 2012, Vilniaus universiteto Kauno humanitarinis fakultetas, 6–7. Murray Stephen O. 1998: American Sociolinguistics: Theorists and Theory Groups. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Obiols Solís M. 2002: The Matched Guise Technique: a Critical Approximation to a Classic Test for Formal Measurement of Language Attitudes. – Noves SL. Revista de sociolingüística, 1–6. Preston Dennis R. 1989: Perceptual Dialectology: Nonlinguists’ Views of Areal Linguistics. Dordrecht: Foris, 51–70. Preston Dennis R. 1999a: Introduction. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, xxiii–xl. Preston Dennis R. 1999b: A Language Attitude Approach to the Perception of Regional Variety. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 359–373. Preston Dennis R. 2002: Perceptual Dialectology: Aims, Methods, Findings. – Present-day Dialectology. Problems and Findings, ed. by Johannes Bernardus Berns, Jaap van Marle. Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 57–104. Rensink W. G. 1999: Informant Clasification of Dialects. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, ed. by Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 3–7. Romaine Suzanne 2003: Variation in Language and Gender. – The Handbook of Language and Gender, ed. by Janet Holmes, Miriam Meyerhoff. Oxford: Blackwell Publishing Ltd. 250 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Swann Joan 2003: Gender and language use. – Rajend Mesthrie, Joan Swann, Ana Deumert, William L. Leap Introducing Sociolinguistics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 216–247. Tagliamonte Sali A. 2012: Variationist Sociolinguistics: Change, Observation, Interpretation. Malden: Blackwell. Tamaševičius Gierius 2010: „Bloga“ kalba ir sociolingvistinė kompetencija. – Darbai ir dienos 54, 189–198. Vaicekauskienė Loreta, Sausverde Erika 2012: Lietuvos tarmių rezervatas: socialiniai ir geografiniai tarmės mobilumo ribojimai tiesioginių tyrimų duomenimis. – Taikomoji kalbotyra 1, 1–27. Wray Alison, Trott Kate, Bloomer Aileen, Reay Shirley, Butler Chris 2005: Projects in Linguistics. A Practical Guide to Researching Language. London: Replika Press Pvt. PRIEDAS 1 LENTELĖ. Sociolingvistinio portreto dimensijos: savybių matrica32 Statusas Solidarumas Viršenybė Patrauklumas ir dinamizmas siekiantis tikslo … neapsisprendęs – + + – patikimas … nepatikimas – + + – rimtas … lengvabūdis + – + – įdomus … nuobodus – + – + pasitikintis savimi … nepasitikintis savimi + – – + protingas … kvailas + – + – malonus … nemalonus – + – + kietas … nevykėlis + – – + 32 Savybių matrica parengta remiantis Kristiansen 2009: 187–189, Kristiansen 2010: 545, Kristiansen 2011: 267, Maegaard 2005: 67–69. Straipsniai / Articles 251 DAIVA ALIŪKAITĖ 2 LENTELĖ. Šnektų reitingo eksperimento šnektų sąrašai Vilniaus miesto | Kauno grupės | Marijampolės grupės | Šiaulių grupės | Alytaus grupės | Panevėžio grupės | Utenos grupės | Telšių grupės; Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba; Didesnių šnečių: Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta; Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta; Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta | Klaipėdos šnekta; Regionų centrų: Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta | Telšių šnekta; Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta | Šiaulių šnekta; Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta | Alytaus šnekta; Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta; Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta; Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta; Artimos kalbinės aplinkos: Jonavos šnekta | Vilkaviškio šnekta | Joniškio šnekta | Varėnos šnekta | Pasvalio šnekta | Ignalinos šnekta | Plungės šnekta; Šakių šnekta | Šakių šnekta | Pakruojo šnekta | Druskininkų šnekta | Kupiškio šnekta | Anykščių šnekta | Kretingos šnekta; Tarmės: Aukštaičių | Žemaičių | Suvalkiečių | Dzūkų 252 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis 3 LENTELĖ. Marijampolės grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas33 Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N34=203) MarM (3) MarB (6) MarB (12) MarM (9) 7,04 7,48 8,43 8,79 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=202) MarM (3) MarB (6) MarB (12) MarM (9) 6,69 7,56 8,11 8,75 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=203) MarM (3) MarB (12) MarB (6) MarM (9) 7,29 7,84 7,90 8,19 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=202) MarM (3) MarB (6) MarB (12) MarM (9) 6,51 7,03 8,23 9,54 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=189) MarB (6) MarM (3) MarM (9) MarB (12) 6,85 7,29 9,20 9,29 Protingas (1) – kvailas (7) (N=199) MarM (3) MarB (12) MarB (6) MarM (9) 6,68 8,34 8,38 8,77 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=198) MarM (3) MarB (6) MarB (12) MarM (9) 6,88 7,56 8,36 9,21 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=203) MarB (6) MarM (3) MarB (12) MarM (9) 6,44 7,42 7,98 9,18 33 Lentelėje pateikiami vidutiniai rangai. Kalbėtojai išrūšiuoti pagal vidutinį rangą, jų reikšmių mažėjimo tvarka. Mažesnis vidutinis rangas reiškia, kad kalbėtojui dažniau linkta priskirti semantinio diferencialo poros kairėje pusėje esančią pozityviąją savybę (pavyzdžiui, siekiantis tikslo, patikimas, rimtas ir t. t.). Pažymėtina, kad ir kitų grupių duomenys lentelėse aiškintini taip pat. 34 N – grupės tiriamųjų skaičius. Pažymėtina, kad ir kitų grupių duomenis pateikiančiose lentelėse N žymi tiriamųjų skaičių. Straipsniai / Articles 253 DAIVA ALIŪKAITĖ 4 L E N T E L Ė. Marijampolės grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai35 Siek. tikslo Pati-kimas Rimtas Įdomus Pasit. savimi Pro-tingas Ma-lonus Kietas MarM (3) chi² 0,080 0,151 0,000 0,147 0,434 0,393 0,011 0,189 p= 0,777 0,697 0,998 0,701 0,510 0,531 0,918 0,664 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra MarM (9) chi² 1,328 0,028 0,277 1,413 0,247 0,054 0,012 0,100 p= 0,249 0,867 0,598 0,235 0,619 0,816 0,914 0,752 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra MarB (6) chi² 0,000 2,326 1,768 0,247 0,916 1,579 5,994 0,138 p= 0,984 0,127 0,184 0,619 0,339 0,209 0,014 0,710 *(m>b) MarB (12) chi² 0,337 0,000 0,081 0,044 0,198 1,844 3,420 0,089 p= 0,561 0,993 0,776 0,834 0,656 0,174 0,064 0,765 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra Kruskal-Wallis testas: * =p<.05, ** =p<.01, *** =p<.001 5 L E N T E L Ė. Šiaulių grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=190) ŠiaulB (6) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) ŠiaulM (3) 6,35 7,03 7,56 8,08 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=188) ŠiaulB (6) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) ŠiaulM (3) 6,41 7,17 7,38 7,65 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=188) ŠiaulB (6) ŠiaulM (3) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) 6,12 7,27 7,66 7,95 35 Skirtumo tarp tiriamųjų grupių (berniukų ir mergaičių) vertinimo reikšmingumas patikrintas Kruskalo ir Voliso (angl. Kruskal-Wallis) testu. Chi kvadrato skaičiaus didėjimas rodo skirtumo tarp tiriamųjų grupių vertinimo didėjimą. Duomenims diferencijuoti pasirinkti keli reikšmingumo lygmenys: vertinimai reikšmingai skiriasi... vertinimai labai reikšmingai skiriasi, t. y. *=p<.05; **=p<.01; ***=p<.001. Pažymėtina, kad ir kitų grupių duomenys lentelėse aiškintini taip pat. 254 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I X Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=189) ŠiaulB (12) ŠiaulM (3) ŠiaulB (6) ŠiaulM (9) 6,52 6,71 6,82 8,00 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=186) ŠiaulB (6) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) ŠiaulM (3) 6,42 7,26 7,63 8,10 Protingas (1) – kvailas (7) (N=191) ŠiaulB (6) ŠiaulM (9) ŠiaulM (3) ŠiaulB (12) 6,37 7,85 7,86 8,05 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=190) ŠiaulB (6) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) ŠiaulM (3) 6,89 7,28 7,52 8,23 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=190) ŠiaulB (6) ŠiaulM (3) ŠiaulB (12) ŠiaulM (9) 6,04 6,80 6,96 7,37 6 LENTELĖ. Šiaulių grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo Pati-kimas Rimtas Įdomus Pasit. savimi Pro-tingas Ma-lonus Kietas ŠiaulM (3) chi² 0,660 1,36 4,551 2,012 1,18 0,338 0,178 0,224 p= 0,416 0,243 0,033 0,156 0,277 0,561 0,673 0,636 *(b>m) ŠiaulM (9) chi² 1,101 0,921 0,299 1,481 0,648 0,211 0,644 0,87 p= 0,294 0,337 0,585 0,224 0,421 0,646 0,422 0,351 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra ŠiaulB (6) chi² 2,099 2,233 0,226 3,381 0,943 2,672 1,936 0,653 p= 0,147 0,135 0,634 0,066 0,331 0,102 0,164 0,419 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra ŠiaulB (12) chi² 1,085 0,434 4,094 0,016 1,729 0,267 0,399 0,000 p= 0,298 0,510 0,043 0,899 0,188 0,605 0,527 0,988 *(b>m) Kruskal–Wallis testas: *=p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 Straipsniai / Articles 255 DAIVA ALIŪKAITĖ 7 LENTELĖ. Alytaus grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=163) AlB (12) | AlB (6) | AlM (9) | AlM (3) 7,06 | 7,50 | 7,70 | 8,16 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=161) AlM (9) | AlB (12) | AlM (3) | AlB (6) 7,53 | 7,53 | 7,63 | 7,73 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=159) AlB (12) | AlB (6) | AlM (3) | AlM (9) 6,44 | 7,45 | 8,01 | 8,07 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=163) AlB (6) | AlB (12) | AlM (3) | AlM (9) 6,85 | 7,13 | 7,73 | 8,10 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=155) AlB (6) | AlB (12) | AlM (3) | AlM (9) 6,82 | 7,25 | 8,54 | 8,57 Protingas (1) – kvailas (7) (N=162) AlB (12) | AlB (6) | AlM (3) | AlM (9) 7,14 | 7,44 | 7,71 | 8,09 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=164) AlM (3) | AlB (6) | AlB (12) | AlM (9) 7,02 | 7,17 | 7,65 | 7,84 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=162) AlB (6) | AlB (12) | AlM (3) | AlM (9) 6,16 | 6,57 | 7,71 | 8,11 8 LENTELĖ. Alytaus grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo | Pati-kimas | Rimtas | Įdomus | Pasit. savimi | Protingas | Malonus | Kietas AlM (3) | chi² | 1,304 | 0,728 | 9,623 | 0,611 | 8,349 | 4,656 | 3,929 | 3,2 AlM (3) | p= | 0,254 | 0,394 | 0,002 | 0,434 | 0,004 | 0,031 | 0,047 | 0,074 AlM (3) | **(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | *(m>b) AlM (9) | chi² | 1,616 | 3,87 | 7,596 | 4,036 | 3,164 | 5,383 | 10,663 | 1,723 AlM (9) | p= | 0,204 | 0,049 | 0,006 | 0,045 | 0,075 | 0,020 | 0,001 | 0,189 AlM (9) | *(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | *(m>b) | **(m>b) 256 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Siek. tikslo | Pati-kimas | Rimtas | Įdomus | Pasit. savimi | Protingas | Malonus | Kietas AlB (6) | chi² | 4,725 | 5,234 | 1,026 | 2,653 | 9,926 | 18,65 | 8,734 | 6,502 p= | 0,030 | 0,022 | 0,311 | 0,103 | 0,002 | 0,000 | 0,003 | 0,011 *(m>b) | *(m>b) | **(m>b) | ***(m>b) | **(m>b) | *(m>b) AlB (12) | chi² | 0,437 | 4,762 | 4,246 | 2,553 | 10,495 | 5,875 | 15,044 | 5,784 p= | 0,509 | 0,029 | 0,039 | 0,110 | 0,001 | 0,015 | 0,000 | 0,016 *(m>b) | *(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | ***(m>b) | *(m>b) Kruskal-Wallis testas: * =p<.05, ** =p<.01, ***=p<.001 9 LENTELĖ. Panevėžio grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=162) PanM (3) | PanB (6) | PanM (9) | PanB (12) 6,40 | 6,74 | 7,84 | 8,14 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=161) PanB (6) | PanM (3) | PanB (12) | PanM (9) 6,63 | 6,66 | 7,83 | 8,05 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=163) PanM (3) | PanB (6) | PanB (12) | PanM (9) 6,28 | 6,55 | 7,87 | 8,74 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=162) PanB (6) | PanM (3) | PanB (12) | PanM (9) 6,47 | 6,64 | 7,13 | 7,52 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=154) PanM (3) | PanB (6) | PanM (9) | PanB (12) 5,90 | 6,48 | 6,98 | 7,40 Protingas (1) – kvailas (7) (N=158) PanM (3) | PanB (6) | PanM (9) | PanB (12) 6,01 | 6,81 | 7,93 | 8,34 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=162) PanM (3) | PanB (6) | PanB (12) | PanM (9) 5,88 | 7,01 | 8,05 | 8,19 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=161) PanB (6) | PanB (12) | PanM (3) | PanM (9) 6,18 | 6,40 | 6,51 | 7,14 Straipsniai / Articles 257 DAIVA ALIŪKAITĖ 10 LENTELĖ. Panevėžio grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo Patikimas Rimtas Įdomus Pasit. savimi Protin-gas Malo-nus Kietas PanM (3) chi² 0,107 3,995 0,404 2,098 1,042 6,725 2,012 0,789 p= 0,743 0,046 0,525 0,147 0,307 0,010 0,156 0,374 *(m>b) *(m>b) PanM (9) chi² 1,098 0,81 0,964 0,505 2,296 0,025 0,413 1,122 p= 0,295 0,368 0,326 0,477 0,130 0,875 0,521 0,289 Mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumų nėra PanB (6) chi² 0,034 0,862 0,058 3,458 4,439 2,166 0,531 0,057 p= 0,853 0,353 0,810 0,063 0,035 0,141 0,466 0,811 *(m>b) PanB (12) chi² 1,061 5,538 1,825 1,429 1,656 0,723 0,064 2,858 p= 0,303 0,019 0,177 0,232 0,198 0,395 0,801 0,091 *(b>m) Kruskal-Wallis testas: *=p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 11 LENTELĖ. Utenos grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=120) UtM (3) UtB (6) UtB (12) UtM (9) 6,52 7,83 8,18 8,21 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=118) UtM (3) UtB (6) UtB (12) UtM (9) 6,86 7,19 8,08 8,34 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=119) UtM (3) UtB (6) UtB (12) UtM (9) 6,63 7,59 8,01 8,48 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=116) UtB (6) UtM (3) UtB (12) UtM (9) 6,94 7,54 7,81 8,99 258 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variant iškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=114) UtM (3) | UtB (6) | UtB (12) | UtM (9) 6,54 | 7,29 | 8,11 | 9,42 Protingas (1) – kvailas (7) (N=116) UtM (3) | UtB (6) | UtB (12) | UtM (9) 6,91 | 7,57 | 8,65 | 9,32 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=119) UtM (3) | UtB (6) | UtB (12) | UtM (9) 7,37 | 7,4 | 7,75 | 8,79 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=119) UtM (3) | UtB (6) | UtB (12) | UtM (9) 7,36 | 7,47 | 7,79 | 9,06 12 LENTELĖ. Utenos grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo | Patiki-mas | Rimtas | Įdomus | Pasit. savimi | Pro-tingas | Ma-lonus | Kietas UtM (3) | chi² | 0,030 | 2,186 | 4,416 | 2,172 | 1,339 | 2,24 | 5,194 | 11,412 p= | 0,863 | 0,139 | 0,036 | 0,141 | 0,247 | 0,135 | 0,023 | 0,001 | | | | *(m>b) | | | *(m>b) | **(m>b) UtM (9) | chi² | 0,142 | 0,004 | 1,677 | 0,046 | 0,260 | 0,182 | 1,008 | 0,734 p= | 0,706 | 0,947 | 0,195 | 0,831 | 0,610 | 0,669 | 0,315 | 0,392 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra UtB (6) | chi² | 0,828 | 0,679 | 0,037 | 0,016 | 0,472 | 1,767 | 1,829 | 1,104 p= | 0,363 | 0,410 | 0,847 | 0,898 | 0,492 | 0,184 | 0,176 | 0,293 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra UtB (12) | chi² | 0,232 | 1,140 | 0,746 | 2,090 | 0,362 | 1,162 | 1,055 | 0,791 p= | 0,630 | 0,286 | 0,388 | 0,148 | 0,547 | 0,281 | 0,304 | 0,374 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra Kruskal-Wallis testas: *=p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 Straipsniai / Articles 259 DAIVA ALIŪKAITĖ 13 LENTELĖ. Telšių grupės tiriamųjų regiolektinės raiškos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=170) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 6,31 7,58 7,92 8,11 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=168) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 6,59 7,42 7,81 8,13 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=173) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 6,56 7,48 8,10 8,51 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=170) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (9) TelšM (3) 5,14 7,32 7,92 8,22 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=163) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 5,36 7,31 7,95 8,65 Protingas (1) – kvailas (7) (N=174) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 6,97 7,42 8,18 8,49 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=172) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (3) TelšM (9) 6,91 7,73 7,79 8,31 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=168) TelšB (12) TelšB (6) TelšM (9) TelšM (3) 4,51 6,43 8,08 8,57 14 LENTELĖ. Telšių grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo Pati-kimas Rimtas Įdomus Pasit. savimi Pro-tingas Malonus Kietas TelšM (3) chi² 0,001 3,185 5,517 1,834 2,438 0,32 1,52 0,291 p = 0,982 0,074 0,019 0,176 0,118 0,572 0,218 0,589 *(m>b) TelšM (9) chi² 0,547 2,340 1,016 2,396 0,532 1,022 2,218 1,701 p = 0,460 0,126 0,313 0,122 0,466 0,312 0,136 0,192 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra 260 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variant iškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Siek. tikslo | Pati-kimas | Rimtas | Įdomus | Pasit. savimi | Pro-tingas | Malonus | Kietas TelšB (6) | chi² | 0,127 | 1,600 | 0,352 | 1,227 | 5,646 | 0,170 | 3,600 | 0,87 p= | 0,722 | 0,206 | 0,553 | 0,268 | 0,017 | 0,680 | 0,058 | 0,351 *(m>b) TelšB (12) | chi² | 2,548 | 3,081 | 1,843 | 0,004 | 0,533 | 0,329 | 0,455 | 0,377 p= | 0,110 | 0,079 | 0,175 | 0,947 | 0,465 | 0,566 | 0,500 | 0,539 Berniukų ir mergaičių vertinimo skirtumų nėra Kruskal-Wallis testas: *=p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 15 LENTELĖ. Kauno grupės tiriamųjų Kauno jaunimo atmainos atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=189) KaunM (3) | KaunB (12) | KaunM (9) | KaunB (6) 6,02 | 6,81 | 7,67 | 7,76 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=187) KaunM (3) | KaunB (12) | KaunB (6) | KaunM (9) 6,37 | 6,96 | 7,53 | 7,55 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=186) KaunB (12) | KaunM (3) | KaunM (9) | KaunB (6) 5,80 | 6,73 | 7,10 | 7,26 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=182) KaunM (3) | KaunB (12) | KaunM (9) | KaunB (6) 6,03 | 7,16 | 7,36 | 7,57 Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=182) KaunM (3) | KaunB (12) | KaunM (9) | KaunB (6) 6,46 | 6,93 | 7,46 | 7,52 Protingas (1) – kvailas (7) (N=184) KaunM (3) | KaunB (12) | KaunM (9) | KaunB (6) 6,24 | 6,76 | 7,32 | 7,84 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=189) KaunM (3) | KaunM (9) | KaunB (6) | KaunB (12) 6,22 | 7,01 | 7,45 | 8,19 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=187) KaunB (12) | KaunM (3) | KaunB (6) | KaunM (9) 6,66 | 6,74 | 7,06 | 7,74 Straipsniai / Articles 261 DAIVA ALIŪKAITĖ 16 LENTELĖ. Kauno grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo Patikimas Rimtas Įdomus Pasit. savimi Pro-tingas Malonus Kietas KaunM (3) chi² 0,083 2,129 1,254 9,341 0,065 4,841 1,949 4,115 p= 0,774 0,145 0,263 0,002 0,799 0,028 0,163 0,043 **(m>b) *(m>b) *(m>b) KaunM (9) chi² 0,024 2,752 11,334 0,600 0,751 0,609 3,491 0,052 p= 0,877 0,097 0,001 0,439 0,386 0,435 0,062 0,820 **(m>b³⁶) KaunB (6) chi² 0,050 0,428 0,422 0,109 0,867 0,000 0,013 0,534 p= 0,823 0,513 0,516 0,741 0,352 0,994 0,908 0,465 Mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumų nėra KaunB (12) chi² 0,013 0,067 7,360 0,016 0,759 1,605 1,160 0,095 p= 0,910 0,795 0,007 0,899 0,384 0,205 0,281 0,758 **(m>b) Kruskal-Wallis testas: *=p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 17 LENTELĖ. Vilniaus grupės tiriamųjų kalbinės gimtinės atstovo sociolingvistinis portretas Siekiantis tikslo (1) – neapsisprendęs (7) (N=177) VilnM (6) VilnB (2) VilnB (8) VilnM (4) 4,05 5,09 5,18 5,26 Patikimas (1) – nepatikimas (7) (N=177) VilnM (6) VilnM (4) VilnB (2) VilnB (8) 4,35 4,71 5,08 5,25 Rimtas (1) – lengvabūdis (7) (N=175) VilnM (6) VilnM (4) VilnB (8) VilnB (2) 4,01 4,95 5,23 5,51 Įdomus (1) – nuobodus (7) (N=173) VilnB (2) VilnM (6) VilnM (4) VilnB (8) 4,05 4,15 4,88 4,89 36 Šioje ir kitose priedo lentelėse: m – vertintojos mergaitės, b – vertintojai berniukai. 262 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Pasitikintis savimi (1) – nepasitikintis (7) (N=169) VilnM (6) | VilnB (2) | VilnB (8) | VilnM (4) 4,20 | 4,35 | 5,28 | 5,82 Protingas (1) – kvailas (7) (N=176) VilnB (2) | VilnM (4) | VilnM (6) | VilnB (8) 5,38 | 5,00 | 4,37 | 5,27 Malonus (1) – nemalonus (7) (N=178) VilnM (4) | VilnM (6) | VilnB (2) | VilnB (8) 4,13 | 4,69 | 4,70 | 5,31 Kietas (1) – nevykėlis (7) (N=178) VilnB (2) | VilnM (6) | VilnB (8) | VilnM (4) 3,82 | 4,24 | 4,76 | 5,24 18 LENTELĖ. Vilniaus grupės mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai Siek. tikslo | Patiki-mas | Rim-tas | Įdomus | Pasit. savimi | Protingas | Malonus | Kietas VilnM (4) | chi² | 4,596 | 5,509 | 1,378 | 5,477 | 0,764 | 9,926 | 7,421 | 2,986 p= | 0,032 | 0,019 | 0,240 | 0,019 | 0,382 | 0,002 | 0,006 | 0,084 *(m>b) | *(m>b) | | *(m>b) | | **(m>b) | **(m>b) VilnM (6) | chi² | 2,570 | 2,528 | 2,437 | 4,768 | 5,451 | 1,378 | 1,536 | 6,213 p= | 0,109 | 0,112 | 0,119 | 0,029 | 0,020 | 0,240 | 0,215 | 0,013 *(m>b) | *(m>b) | *(m>b) VilnB (2) | chi² | 0,645 | 1,911 | 1,207 | 5,538 | 0,655 | 4,725 | 1,846 | 0,033 p= | 0,422 | 0,167 | 0,272 | 0,019 | 0,418 | 0,030 | 0,174 | 0,857 *(m>b) | *(m>b) VilnB (8) | chi² | 0,343 | 0,6 | 0,036 | 0,078 | 1,015 | 1,237 | 2,703 | 0,188 p= | 0,558 | 0,439 | 0,850 | 0,779 | 0,314 | 0,266 | 0,100 | 0,664 Mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumų nėra Kruskal-Wallis testas: * =p<.05, **=p<.01, ***=p<.001 Straipsniai / Articles 263 DAIVA ALIŪKAITĖ 19 LENTELĖ. Bendrinės kalbos ir Vilniaus kalbos atstovo sociolingvistiniai portretai: mergaičių ir berniukų vertinimo skirtumai37 Vilniaus miesto tiriamieji | Kauno grupė | Marijampolės grupė | Šiaulių grupė | Alytaus grupė | Panevėžio grupė | Utenos grupė | Telšių grupė BkM (1): siek. tikslo | *(m>b) | *(m>b) | *(m>b); patikimas | **(m>b) | *(m>b) | ***(m>b) | *(m>b) | ***(m>b) | **(m>b); rimtas | *(m>b) | *(m>b) | ***(m>b) | **(m>b); įdomus | **(m>b) | **(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | **(m>b); pasitik. savimi | *(m>b) | ***(m>b) | **(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | **(m>b) | *(m>b); protingas | *(m>b) | **(m>b) | ***(m>b) | **(m>b) | *(m>b); malonus | *(m>b) | ***(m>b) | ***(m>b) | ***(m>b) | *(m>b); kietas | *(m>b) | **(m>b) | **(m>b) | **(m>b) BkM (7): siek. tikslo | *(m>b) | ***(m>b); patikimas | *(m>b) | *(m>b) | ***(m>b); rimtas | *(m>b); įdomus | ***(m>b) | *(m>b) | ***(m>b); pasitik. savimi | *(m>b) | *(m>b); protingas | **(m>b) | ***(m>b); malonus | *(m>b) | ***(m>b) | ***(m>b) | *(m>b); kietas | *(m>b) | **(m>b) | *(m>b) BkB (4) / BkB33: siek. tikslo | **(m>b) | **(m>b); patikimas | **(m>b) | *(m>b) | ***(m>b); rimtas | *(m>b) | *(m>b); įdomus; pasitik. savimi | **(m>b); protingas | *(m>b) | **(m>b); malonus | *(m>b) | **(m>b); kietas | *(m>b) 37 Suskaičiuoti eksperimento duomenys patikrinti, taikant Kruskalo ir Voliso testą (taip pat žr. 35 išnašą). Santrumpa Bk – bendrinė kalba. Pažymėtina, kad Vilniaus grupėje teikti vertinti tik 8 stimulai, taigi už pasvirojo brūkšnio (/) nurodyta Vilniaus grupėje vertintų stimulų numeriai. 264 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiskumas paauglių akimis: lyties kintamasis Vilniaus miesto tiriamieji Kauno grupė Marijampolės grupė Šiaulių grupė Alytaus grupė Panevėžio grupė Utenos grupė Telšių grupė BkB (10) / BkB (5) siek. tikslo **(m>b) patikimas **(m>b) *(m>b) rimtas **(m>b) įdomus **(m>b) **(m>b) *(m>b) pasitik. savimi ***(m>b) **(m>b) **(m>b) protingas ***(m>b) **(m>b) malonus ***(m>b) ***(m>b) ***(m>b) kietas *(m>b) VilnM (5) / VilnM (4) siek. tikslo *(m>b) ***(m>b) patikimas *(m>b) ***(m>b) **(m>b) rimtas *(m>b) **(m>b) įdomus *(m>b) *(m>b) pasitik. savimi *(m>b) protingas **(m>b) ***(m>b) *(m>b) malonus **(m>b) *(m>b) *(m>b) ***(m>b) *(m>b) kietas VilnM (11) / VilnM (6) siek. tikslo *(m>b) *(m>b) *(m>b) *(m>b) **(m>b) patikimas **(m>b) *(m>b) *(m>b) *(m>b) rimtas **(m>b) ***(m>b) **(m>b) įdomus *(m>b) *(m>b) *(m>b) **(m>b) **(m>b) ***(m>b) pasitik. savimi *(m>b) **(m>b) *(m>b) **(m>b) **(m>b) protingas ***(m>b) *(m>b) **(m>b) **(m>b) *(m>b) ***(m>b) malonus **(m>b) *(m>b) *(m>b) **(m>b) ***(m>b) ***(m>b) kietas *(m>b) **(m>b) VilnB (2) siek. tikslo patikimas *(m>b) ***(m>b) *(m>b) rimtas *(m>b) įdomus *(m>b) **(m>b) **(m>b) ***(m>b) *(m>b) pasitik. savimi *(m>b) ***(m>b) *(m>b) *(m>b) *(m>b) protingas ***(m>b) malonus **(m>b) ***(m>b) *(m>b) **(m>b) kietas *(m>b) *(m>b) **(m>b) **(m>b) Straipsniai / Articles 265 DAIVA ALIŪKAITĖ Vilniaus miesto tiriamieji | Kauno grupė | Marijampolės grupė | Šiaulių grupė | Alytaus grupė | Panevėžio grupė | Utenos grupė | Telšių grupė; VilnB (8) | siek. tikslo | | | *(m>b) | | **(m>b) | |; patikimas | | | **(m>b) | *(m>b) | **(m>b) | *(m>b) | |; rimtas | | | | | **(m>b) | | | *(m>b); įdomus | | | | *(m>b) | **(m>b) | | | *(m>b); pasitik. savimi | | | | | **(m>b) | | | **(m>b); protingas | | | **(m>b) | *(m>b) | ***(m>b) | *(m>b) | | **(m>b); malonus | | | **(m>b) | **(m>b) | ***(m>b) | | | ***(m>b); kietas | | | *(m>b) | | | | | 20 LENTELĖ. Šnektų reitingai Vilniaus miesto | Kauno grupės | Marijampolės grupės | Šiaulių grupės | Alytaus grupės | Panevėžio grupės | Utenos grupės | Telšių grupės; Vilniaus šnekta | Kauno šnekta | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Alytaus šnekta | Panevėžio šnekta | Utenos šnekta | Žemaičių; Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Vilkaviškio šnekta | Šiaulių šnekta | Bendrinė kalba | Vilniaus šnekta | Vilniaus šnekta | Telšių šnekta; Klaipėdos šnekta | Vilniaus šnekta | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Vilniaus šnekta | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba | Bendrinė kalba; Utenos šnekta | Klaipėdos šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Kauno šnekta | Anykščių šnekta | Klaipėdos šnekta; Kauno šnekta | Alytaus šnekta | Marijampolės šnekta | Klaipėdos šnekta | Druskininkų šnekta | Klaipėdos šnekta | Kauno šnekta | Plungės šnekta; Alytaus šnekta | Jonavos šnekta | Klaipėdos šnekta | Panevėžio šnekta | Varėnos šnekta | Šiaulių šnekta | Klaipėdos šnekta | Vilniaus šnekta; Šiaulių šnekta | Utenos šnekta | Alytaus šnekta | Joniškio šnekta | Klaipėdos šnekta | Pasvalio šnekta | Panevėžio šnekta | Aukštaičių; Panevėžio šnekta | Šiaulių šnekta | Šakių šnekta | Utenos šnekta | Utenos šnekta | Marijampolės šnekta | Šiaulių šnekta | Kauno šnekta; Marijampolės šnekta | Panevėžio šnekta | Panevėžio šnekta | Marijampolės šnekta | Marijampolės šnekta | Utenos šnekta | Alytaus šnekta | Šiaulių šnekta; Telšių šnekta | Šakių šnekta | Šiaulių šnekta | Telšių šnekta | Panevėžio šnekta | Alytaus šnekta | Marijampolės šnekta | Kretingos šnekta 266 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Kalbos variantiškumas paauglių akimis: lyties kintamasis Vilniaus miesto Kauno grupės Marijampo-lės grupės Šiaulių grupės Alytaus grupės Panevėžio grupės Utenos grupės Telšių grupės Marijampolės šnekta Utenos šnekta Alytaus šnekta Šiaulių šnekta Kupiškio šnekta Ignalinos šnekta Panevėžio šnekta Telšių šnekta Telšių šnekta Pakruojo šnekta Telšių šnekta Telšių šnekta Telšių šnekta Utenos šnekta Alytaus šnekta Marijampolės šnekta Dzūkų Suvalkiečių Variability of Language in the Eyes of Teenagers: The Variable of Gender S U M M A R Y The article analyses the data from the research project “Lithuanian language: ideals, ideologies and identity shifts”. The research question is whether the variable of gender is a significant variable differentiating the Lithuanian language ideals of the young generation. Such consideration is based on the data of experiments of linguistic attitudes carried out around 7 largest regional cities of Lithuania and Vilnius. An experiment of linguistic attitudes performed in 23 Lithuanian schools is binary: unconscious and conscious attitudes were analysed. The experiment of stimuli was the basis for the study of unconscious attitudes. The speech database of 12 stimuli consisted of 8 stable and 4 variable stimuli. In each case the participants evaluated 4 representatives of the standard language (2 girls and to boys) and 4 representatives of the Vilnius language (2 girls and 2 boys). The speakers of the remaining 4 stimuli (2 girls and 2 boys) are attributed to regiolectal expressions. The so called speaker evaluation experiment was applied to identify unconscious attitudes. A standard 7-point semantic differential scale was used in the experiment. The ratings of sub-dialects formed the basis for the study of conscious attitudes. The participants rated the varieties of the Lithuanian language by the subjective – best...worst – criterion. In summary of the study of conscious and unconscious linguistic attitudes, several conclusions can be drawn. The data of the ratings of sub-dialects suggest that the gender of participants is an important variable determining different evaluations of attractiveness of individual language varieties among girls and boys or even the prototype systems of the most attractive expression in certain cases. A tendency can be recorded that the ratings of sub-dialects of boys Straipsniai / Articles 267 DAIVA ALIŪKAITĖ reveal a greater loyalty to the varieties of linguistic homeland (or regiolectal varieties in general), whereas the ratings of sub-dialects of girls reveal a more favourable evaluation of the standard language. It can be stated that the variable of gender should not be strongly associated with the trinomial (i.e. standard language, Vilnius language, regiolectal variety) variability. The data from the part of experiment dealing with unconscious attitudes show that the variable of gender is significant in respect of evaluation of non-varieties. The statistically significant or highly significant differences in evaluations between boys and girls manifest on the level of unconscious attitudes show that female participants can be characterised by a more favourable disposition in respect of any variability. In evaluating the speakers of all language varieties, girls were prone to creating more positive sociolinguistic portraits than boys; only the sociolinguistic portraits of the representatives of linguistic homeland are corrected by the variable of gender to a far lesser extent compared to a representative of the standard language or the Vilnius language. Įteikta 2013 m. spalio 7 d. DAIVA ALIŪKAITĖ Vilniaus universiteto Kauno humanitarinis fakultetas Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas, Lietuva [email protected] 268 Acta Linguistica Lithuanica LXIX