Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė

AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ Університет Вітовта Великого Напрями наукових досліджень: особливості усного литовського мовлення. ASTA KAZLAUSKIENĖ Університет Вітовта Великого Напрями наукових досліджень: дослідження усного литовського мовлення: акустичні особливості звуків, фонотактика, закономірності наголошування, норми та вживання, ритміка мовлення; прикладна лінгвістика. КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ ТИПОЛОГІЧНИХ ГРУП МОВНОГО РИТМУ1 Кластерний аналіз типологічних груп мовного ритму АНОТАЦІЯ Мета цієї статті — відповісти на два запитання: 1) чи придатний кластерний аналіз для пошуку типологічних подібностей ритму і чи можна на його основі класифікувати мови, які досі не аналізувалися, та 2) до якого кластера — мов зі складовим чи наголошеним ритмом — належать литовська й латиська мови. Для дослідження п’ятеро носіїв мови (латвієць, литовка, швед, ісландка й китаянка) переклали та записали той самий текст тривалістю близько 1 хв. Записи анотували за допомогою програми PRAAT, використовуючи розроблену Paolo Mairano 1 Дослідження фінансувала Рада з питань науки Литви (номер договору LIT-5-4). Його попередні результати підсумовано в магістерській роботі Агне Пукевічюте (Akustiniai lietuvių ir latvių kalbų ritmo koreliatai, 2013, наукова керівниця проф. д-р Аста Казлаускене). Авторки статті щиро дякують інформантам, які записали й допомогли сегментувати досліджуваний матеріал: проф. габілітованому д-ру Пєтрусу Ванагасу, Valgerður Bjarnadóttir, Magnus Liw, Huashan Li, а також доц. д-ру Ауушрі Саударгене — за допомогу в підготовці матеріалу для статистичного аналізу та поради щодо роботи з програмою SPSS. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ритм, мови з наголошеним ритмом, мови зі складовим ритмом, акустичні кореляти мовного ритму, кластерний аналіз, литовська, латиська, шведська, ісландська, китайська мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ритм, мови з наголошеним ритмом, мови зі складовим ритмом, акустичні кореляти ритму, кластерний аналіз, литовська, латиська, шведська, ісландська, китайська. 168 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Розробленою програмою Correlatore (версія 2.1) було обчислено акустичні кореляти ритму. Для кластерного аналізу також використано результати дослідження ритму інших мов, отримані автором цієї програми Mairano (2011). Дані внесли до програми SPSS і провели їх кластерний аналіз. Результати дослідження свідчать, що ієрархічний і двоетапний кластерний аналіз не дають однозначних відповідей. Ієрархічний аналіз є досить придатним для кластеризації змінних, меншою мірою оброблених статистично (ΔV, ΔC,%V, а частково й varcoΔV, varcoΔC). Двоетапний аналіз при класифікації мов за ритмом слід застосовувати дуже обережно, оскільки його результати суперечливі. За всіма проаналізованими змінними литовська й латиська мови належать до того самого кластера, що й більшість мов із наголошеним ритмом. Тому можна зробити обережний висновок, що ритм обох сучасних балтійських мов подібний і визначається наголосом. Це мови з наголошеним ритмом. АНОТАЦІЯ Ця стаття має на меті дати відповіді на два запитання: 1) чи придатний кластерний аналіз для виявлення типологічної подібності ритму і чи можна на його основі класифікувати досі не аналізовані мови; 2) до якого кластера — мов із наголошеним чи складовим ритмом — належать литовська та латиська мови. Для цього дослідження п’ятеро носіїв рідної мови (латиської, литовської, шведської, ісландської та китайської) переклали й записали той самий текст. Тривалість тексту становила приблизно 1 хвилину. Записи було анотовано за допомогою програми PRAAT, а акустичні кореляти ритму обчислено за допомогою програми Correlatore, розробленої Paolo Mairano (версія 2.1). Для кластерного аналізу використано результати для інших мов, оцінені автором програми Mairano (2011). Дані було внесено до програми SPSS і проведено кластерний аналіз. Результати показують, що ієрархічний і двоетапний кластерний аналіз не дають однозначних результатів. Ієрархічний аналіз є досить придатним для кластеризації менш статистично оброблених змінних (ΔV, ΔC,%V, частково varcoΔV, varcoΔC). Двоетапний аналіз слід застосовувати з обережністю через його суперечливі результати. За всіма змінними литовська та латиська мови потрапляють до одного кластера разом із низкою мов із наголошеним ритмом. Отже, можна обережно зробити висновок, що ритм цих двох балтійських мов подібний і зумовлений наголосом. Це мови з наголошеним ритмом. 1. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ РИТМУ МОВИ Kenneth Lee Pike (1945) vienas iš pirmųjų plačiau aptarė neeiliuotos kalbos ritmiškumo tipologinius skirtumus. Jis skyrė: 1) kirtinio ritmo (ang. stress-timed) kalbas, kurių ritmo pagrindas yra kirtis (pavyzdžiui, anglų, vokiečių kalbos), 2) skiemeninio ritmo (ang. syllable-timed) kalbas, kurių ritmiškumas paremtas Straipsniai / Articles 169 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ уживання приблизно однакової кількості складів (наприклад, у французькій та іспанській мовах). До цих двох типологічних груп дещо пізніше додали й третю — групу морового ритму; основу ритму мов, що до неї належать, становить мора (наприклад, японська й тамільська мови). Багато досліджень кінця XX століття спираються на запропоновану Pike гіпотезу типологічної класифікації ритму мов. Вимірюючи й порівнюючи акустичну тривалість складів і міжнаголосових інтервалів, дослідники прагнули обґрунтувати існування двох ритмічних груп та відмінності між ними (Abercrombie 1967; Roach 1982). На жаль, експериментальні дослідження не підтвердили ізохронності сегментів усного мовлення — їх повторення через рівні інтервали або приблизно однакової тривалості. Тому було зроблено спробу знайти інші показники ритмічності мови. Rebecca McKeever Dauer (1983), виходячи з того, що фонологічна система мови безпосередньо визначає ритм, запропонувала поділяти мови на ритмічні групи залежно від наявності або відсутності певних фонологічних ознак. Це редукція голосних і складність структури складу. Спираючись на цю ідею та застосувавши статистичні методи, Franck Ramus, Marina Nespor і Jacques Mehler (1999) намагалися визначити акустичні кореляти ритму мов (змінні, отримані шляхом обчислення тривалості вокалічних і консонантних інтервалів): ΔV — стандартне відхилення тривалості вокалічних інтервалів, ΔC — стандартне відхилення тривалості консонантних інтервалів,%V — частка тривалості вокалічних інтервалів. Згадані автори висунули гіпотезу, що для мов із наголошеним ритмом характерніша більша варіативність тривалості голосних і складніша структура складу, тому ΔV і ΔC мають бути вищими, а%V — нижчим, ніж у мов зі складовим ритмом. На жаль, результати аналізу конкретних мов підтвердили це лише частково. У подальших дослідженнях увагу звернули на можливий вплив на ритм різних мовних і немовних чинників. Щоб нормалізувати відмінності темпу, Esther Grabe і Ling Ee Low (2002) обчислювали парні індекси варіативності: nPVI — індекс вокалічних інтервалів, rPVI — індекс консонантних інтервалів. Очікувалося, що для мов із наголошеним ритмом характерна висока варіативність тривалості голосних і приголосних, а їхні nPVI та rPVI є високими, тоді як у мов зі складовим ритмом ці індекси низькі. Išvengti tempo įtakos trukmei siekė ir Volkeris Dellwo su Petra Wagner (2003). Jie balsinių ir priebalsinių intervalų trukmės standartinį nuokrypį padaugino iš 100 ir apskaičiavo variacijos koeficientus: varcoΔV (balsinių intervalų) bei varcoΔC (priebalsinių intervalų). Tačiau nei poriniai variantiškumo indeksai, nei variacijos koeficientai nepadeda vienareikšmiškai nustatyti ritmo tipologinių panašumų ir suskirstyti kalbų į tipologines klases. Vis dėlto aptarta ritmo parametrų nustatymo metodika gana ilgai buvo, o ir dabar dar tebėra populiari, nors ir susilaukė pagrįstos kritikos (pavyzdžiui, Arvaniti 2012)2. 2 Докладніше про розглянуті методи дослідження ритму мови та можливість застосувати їх для опису ритму литовської мови див. Kazlauskienė 2013. 170 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ У цьому дослідженні вирішено випробувати новий підхід — експериментально перевірити подібність акустичних корелятів ритму та мовного ритму загалом за допомогою методу кластерного аналізу. У статистиці його застосовують для визначення подібності об’єктів або явищ і розподілу їх на кластери (тобто групи подібних об’єктів). Мета кластерного аналізу — згрупувати досліджувані величини так, щоб відмінності всередині кластера були якомога меншими, а між кластерами — якомога більшими (Vaitkevičius, Saudargienė 2006). Очікувалося, що після проведення кластерного аналізу буде з’ясовано два питання, які й становлять мету цього дослідження. 1. Чи потрапляють акустичні кореляти ритму шведської, ісландської та китайської мов, обчислені Paolo Mairano (2011) і для цього дослідження, до тих самих кластерів? Чи відрізняються кореляти акцентного ритму шведської та ісландської мов, визначені Mairano і нами, від корелятів складового ритму китайської мови? Якщо на ці запитання буде дано ствердну відповідь, то кластерний аналіз справді є придатним для пошуку типологічних подібностей ритму, і на його основі можна класифікувати мови, які досі не аналізувалися. 2. Друге питання, що нас цікавить: до якого кластера — мов зі складовим чи акцентним ритмом — належать литовська та латиська мови? Акустичні кореляти ритму шведської, ісландської та китайської мов уже обчислювали інші автори (для цього дослідження використано дані із загальнодоступного джерела в інтернеті — Mairano 2011). Перші дві мови віднесено до групи мов з акцентним ритмом, китайську — до групи мов зі складовим ритмом. Ритм литовської та латиської мов за цією методикою ще не досліджували. У попередніх дослідженнях ритмічності литовської мови основою ритму вважали наголос, але вимірювали не акустичну тривалість одиниць, а розподіл наголосу в різних сегментах. Ритм віршованої мови таким способом досліджували Juozas Girdzijauskas (1966, 1979) і Leonardas Sauka (1974, 1978), а ритм прози та усного мовлення — Valerija Ramonaitė (1980, 2006), Bonifacas Stundžia (1991) і Asta Kazlauskienė, Inga Fokaitė (2005). Відомості про ритмічність усного латиського мовлення вже з’являлися. Zinny Sans Bond, Dace Markus і Verna Stockmal (2003) порівнювали просодію носіїв латиської мови та носіїв російської, які розмовляють латиською: контрастну тривалість голосних, наголос і ритм. У їхній статті не наведено докладного аналізу й інтерпретації ритму латиської мови, хоча було обчислено показники, запропоновані Ramus, Nespor, Mehler (1999) та Grabe і Low (2002). У дослідженні Bond, Markus і Stockmal (2003) було висунуто припущення, що латиській мові властивий складовий ритм. Для цього дослідження обрано стандартний текст, запропонований Міжнародною фонетичною асоціацією (див. http://alt-usage-english.org/north_txt.html) (англ. The North Wind and the Sun, лит. Šiaurės vėjas ir saulė), який використовують не лише дослідники ритму, а й усі фонетисти. Якби аналізувався матеріал іншого типу, було б методологічно некоректно порівнювати результати цього дослідження з даними інших мов, отриманими на основі згаданого тексту. Straipsniai / Articles 171 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ П’ять носіїв мови (латвієць, литовка, швед, ісландка та китаянка)3 переклали текст і прочитали його. Мовлення інформантів записали диктофоном у тихому приміщенні. Кожен запис трохи коротший за одну хвилину. Матеріали дослідження опрацьовували, а емпіричні дані отримували в кілька етапів: 1. За консультаціями з інформантом кожної мови записи анотували за допомогою програми PRAAT. Під час анотування враховували як зображення осцилограми, так і слухове сприйняття. Відредаговану сітку текстових анотацій програми (англ. TextGride) збережено у форматі *txt. 2. За допомогою програми Correlatore (версія 2.1), створеної М. Майрано (2011) в лабораторії експериментальної фонетики Артуро Дженре в Турині (Італія), було обчислено статистичні показники акустичних корелятів ритму для записів, зроблених нами (результати наведено в табл. 1). Для кластерного аналізу, як уже зазначалося, використано дані з праці Майрано (2011). Вони потрібні для належного проведення кластерного аналізу, результати якого значно надійніші, коли кластеризують більший обсяг даних. ТАБЛИЦЯ 1. Значення статистичних показників акустичних корелятів ритму4 Мова | ΔC |%V | ΔV | varcoΔV | varcoΔC | nPVI | rPVI; Литовська | 52 | 54 | 54 | 54 | 66 | 57 | 57; Латвійська | 55 | 52 | 58 | 55 | 65 | 70 | 65; Шведська | 55 | 44 | 36 | 39 | 48 | 45 | 68; Шведська 2 | 65 | 49 | 51 | 50 | 66 | 60 | 82; Ісландська | 60 | 40 | 33 | 45 | 56 | 45 | 63; Ісландська 2 | 52 | 47 | 41 | 50 | 60 | 51 | 56; Китайська | 44 | 51 | 44 | 44 | 47 | 48 | 54; Китайська 2 | 48 | 62 | 74 | 51 | 62 | 51 | 53; Японська | 31 | 51 | 39 | 47 | 40 | 43 | 32; Португальська | 54 | 49 | 55 | 48 | 44 | 57 | 56; Французька | 40 | 49 | 40 | 45 | 41 | 45 | 44; Фінська | 47 | 48 | 45 | 47 | 46 | 45 | 55; Грецька | 37 | 47 | 34 | 50 | 48 | 52 | 42; Німецька | 66 | 46 | 54 | 56 | 60 | 58 | 65; Естонська | 54 | 46 | 39 | 43 | 51 | 43 | 53; Чеська | 58 | 45 | 51 | 51 | 49 | 45 | 61; Турецька | 58 | 45 | 38 | 43 | 55 | 46 | 67 3 Усі інформанти мають вищу філологічну освіту й працюють або продовжують навчання в університетах: латвієць та ісландка — викладачі, швед — керівник відділу кадрів, литовка та китаянка — магістрантки. 4 Тут і далі записи нашого дослідження позначено індексом 2, наприклад: шведська 2, а дані Майрано — без індексу. 172 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Мова | ΔC |%V | ΔV | varcoΔV | varcoΔC | nPVI | rPVI Арабська | 55 | 45 | 47 | 56 | 55 | 47 | 64 Італійська | 54 | 44 | 44 | 53 | 49 | 48 | 62 Нідерландська | 46 | 43 | 45 | 62 | 50 | 68 | 53 Данська | 61 | 42 | 40 | 46 | 52 | 50 | 66 Іспанська | 52 | 42 | 30 | 42 | 53 | 42 | 60 Російська | 55 | 41 | 34 | 43 | 48 | 45 | 63 Англійська | 59 | 40 | 48 | 62 | 51 | 61 | 70 Польська | 66 | 36 | 32 | 41 | 49 | 41 | 72 3. Дані внесено до програми SPSS (докладніше про неї див. http://www.insol.lt/statistics/, Vaitkevičius, Saudargienė 2006) і проведено їх кластерний аналіз. Для аналізу литовської та латиської мов за допомогою програми SPSS було проведено ієрархічний і двоетапний кластерний аналіз. Під час застосування ієрархічного аналізу кількість кластерів заздалегідь невідома. Кластери формуються за ієрархічним принципом: усі дані вважаються одним кластером, утвореним із менших груп. Їх можна визначати, поділяючи один спільний кластер на менші або об’єднуючи малі кластери у більші. Двоетапний аналіз відрізняється від описаного тим, що під час його застосування кількість кластерів відома заздалегідь (Vaitkevičius, Saudargienė 2006). У роботі обрано два кластери, оскільки розглядаються дві групи мов за ритмом — з акцентним і складовим ритмом. Третю групу, з морним ритмом, не включено до аналізу, оскільки не висувалася гіпотеза про те, що балтійські мови можуть належати до цієї групи. Під час кластерного аналізу об’єкти перерозподіляються доти, доки подібність усередині кластера не стане значно більшою за подібність між кластерами (Vaitkevičius, Saudargienė 2006). Результати для шведської, ісландської та китайської мов перевіряються лише за допомогою двоетапного кластерного аналізу, оскільки кількість досліджуваних об’єктів невелика (шість мов). Крім того, заздалегідь відомі кількість кластерів і те, до якої групи за ритмом належать ці мови (дві групи за ритмом і результати двох досліджень). 3. ДВОЕТАПНИЙ КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ АКУСТИЧНИХ КОРЕЛЯТІВ ШВЕДСЬКОЇ, ІСЛАНДСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ МОВ Стандартне відхилення тривалості приголосних (ΔC) і відсоток тривалості вокалічних інтервалів (%V) Щоб з’ясувати, чи подібні значення%V і ΔC для шведської, ісландської та китайської мов, записаних Mairano (2011) і в цьому дослідженні, та чи належать вони до тієї самої групи, було проведено Straipsniai / Articles 173 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ двоетапний кластерний аналіз. Спочатку обчислено середні значення кількісних змінних для кожного кластера та їхнє стандартне відхилення (див. табл. 2). ТАБЛИЦЯ 2. Центри кластерів за відсотком тривалості вокалічних інтервалів і стандартним відхиленням тривалості приголосних %V ΔC Середнє Стандартне відхилення Середнє Стандартне відхилення Кластер 1 45,00 3,916 58,00 5,715 Кластер 2 56,50 7,778 46,00 2,828 Кластер Загальний 48,83 7,521 54,00 7,720 З таблиці видно, що середнє значення ΔC у першого кластера вище, ніж у другого, а для змінної%V, навпаки, — вище у другого кластера, проте в цьому випадку стандартне відхилення також досить велике. Отже, для першого кластера характерна складніша складова структура (тобто більше приголосних у складі (ΔC вище)), що зумовлює і нижчий відсоток вокалічних інтервалів (%V). Результати цього аналізу свідчать, що найбільш подібні значення%V і ΔC та утворюють один кластер мови, що належать до групи з акцентним ритмом: ісландська (%V = 40, ΔC = 60), ісландська 2 (%V = 47, ΔC = 52), шведська (%V = 44, ΔC = 55), шведська 2 (%V = 49, ΔC = 65), тоді як приклади китайської мови зі складовим ритмом (%V = 51, ΔC = 44) і китайської 2 (%V = 62, ΔC = 48) сформували інший кластер. Отже,%V і ΔC є досить надійним показником, за яким аналізовані мови справді відрізняються і який не залежить від об’єктивних (темпу мовлення, інтонації тощо) чи суб’єктивних (якості запису, відмінностей в анотуванні тощо) чинників, пов’язаних із дослідниками або інформантами. Коефіцієнти варіації Досить значна різниця між центрами обох кластерів спостерігається також за коефіцієнтами варіації. У таблиці 3 видно, що середні значення varcoΔV і varcoΔC другого кластера вищі. ТАБЛИЦЯ 3. Центри кластерів за коефіцієнтами варіації varcoΔV varcoΔC Середнє Стандартне відхилення Середнє Стандартне відхилення Кластер 1 42,67 3,215 50,33 4,933 Кластер 2 50,33 0,517 62,67 3,055 Кластер Загалом 46,50 4,680 56,50 7,688 174 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė На жаль, цього разу результати дуже несподівані: найбільш подібні значення varcoΔV і varcoΔC має перший кластер, до якого входять мови, проаналізовані Mairano (2011): ісландська (varcoΔV = 45, varcoΔC = 56), шведська (varcoΔV = 39, varcoΔC = 48) і китайська (varcoΔV = 44, varcoΔC = 47). Усі наші досліджувані записи потрапляють до другого кластера: ісландська 2 (varcoΔV = 50, varcoΔC = 60), шведська 2 (varcoΔV = 50, varcoΔC = 66) і китайська 2 (varcoΔV = 51, varcoΔC = 62). Отже, коефіцієнт варіації, який мав би бути об’єктивнішим показником типологічної класифікації мов, спричиняє більше плутанини й дає підстави припускати, що його результати значною мірою залежать від досвіду анотування конкретної мови. Коефіцієнти варіації наших записів подібні, що дає змогу припустити: під час анотування, можливо, недостатньо лише консультуватися з носіями мови, а саме анотування мають виконувати фонетисти — носії мови. Парні індекси варіативності Різниця між центрами обох кластерів за nPVI та rPVI досить значна (див. табл. 4). 4 ТАБЛИЦЯ. Центри кластерів за парними індексами варіативності nPVI rPVI Середнє Стандартне відхилення Середнє Стандартне відхилення Кластер 1 48,00 3,000 58,80 6,458 2 60,00 . 82,00 . Загалом 50,00 5,586 62,67 11,094 Однак групування мов є ще неоднозначнішим, ніж під час аналізу коефіцієнтів варіації. Перший кластер охоплює всі мови, крім шведської мови 2, проаналізованої в цьому дослідженні (її rPVI дуже високий — 82, хоча nPVI подібний до показників інших мов — 60): вона єдина потрапила до другого кластера. Парні індекси варіації інших мов дуже подібні: ісландська (nPVI = 45, rPVI = 63), ісландська 2 (nPVI = 51, rPVI = 56), китайська (nPVI = 48, rPVI = 54), китайська 2 (nPVI = 51, rPVI = 53), шведська (nPVI = 45, rPVI = 68). У цьому випадку очевидно, що двоетапний кластерний аналіз не є корисним, оскільки перший кластер потрібно поділити на ще дрібніші групи. Підсумовуючи результати двоетапного кластерного аналізу трьох мов, можна сказати, що стандартне відхилення тривалості приголосних (ΔC) і відсоток тривалості інтервалів голосних (%V) є досить надійними показниками для розподілу мов на класи. Двоетапний кластерний аналіз коефіцієнтів варіації та парних індексів варіативності в цьому випадку породжує більше запитань, ніж дає відповідей. Straipsniai / Articles 175 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ 4. РИТМ ЛИТОВСЬКОЇ ТА ЛАТИСЬКОЇ МОВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ Стандартні відхилення тривалості (ΔC, ΔV) і відсоток тривалості інтервалів голосних (%V) Щоб з’ясувати, до якої типологічної ритмічної групи належать латиська та литовська мови, спочатку було проведено ієрархічний кластерний аналіз, метою якого було перевірити, як мови групуються за показниками ΔV,%V і ΔC та до якого кластера потрапляють литовська й латиська мови. Для цього аналізу також використано дані інших мов, наведені в праці Mairano (2011: 170, 179, 199). Результати ієрархічного кластерного аналізу свідчать, що литовська, латиська, німецька, арабська, англійська, чеська, італійська та португальська мови мають найбільш подібні значення ΔV,%V і ΔC, а тому утворюють один кластер, у якому ΔV мов становить від 44 до 58,%V — від 40 до 54, а ΔC — від 52 до 66. У цьому кластері лише італійська мова вважається ближчою до складового ритму (як видно, кластерний аналіз ніби дає підстави в цьому сумніватися); усі інші мови (за винятком, звісно, аналізованих балтійських мов, тип ритму яких невідомий) належать до мов із наголошеним ритмом. Другу групу утворила більшість мов зі складовим ритмом, але до неї потрапило чимало мов, які схильні вважати мовами з наголошеним або змішаним ритмом (див. табл. 5). Значення ΔV цих мов становлять від 30 до 45,%V — від 36 до 51, а ΔC — від 37 до 66. Розглядаючи результати, можна не сумніватися в одному: до першого кластера не потрапила жодна прототипова мова зі складовим ритмом (французька, іспанська, грецька), тоді як до другого потрапили лише дві прототипові мови з наголошеним ритмом (російська, нідерландська). Як видно з табл. 5, литовська та латиська мови потрапляють до першого кластера й більше подібні до прототипових мов із наголошеним ритмом (дані про акустичні кореляти мов наведено в табл. 1). ТАБЛИЦЯ 5. Результати ієрархічного кластерного аналізу за стандартними відхиленнями та часткою голосних5 Номер кластера Ритмічні групи та мови Наголошений ритм Складовий ритм Не визначено 1 англійська, німецька, арабська, португальська, чеська італійська литовська, латиська 2 російська, нідерландська, ісландська, турецька, данська, польська, шведська іспанська, французька, грецька, китайська, естонська, фінська 5 У цій та інших таблицях жирним шрифтом виділено прототипові мови конкретних ритмічних груп, тоді як щодо ритму інших мов точаться дискусії (деякі з них навіть вважають або некласифікованими, або такими, що мають змішаний ритм). 176 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Результати ієрархічного аналізу трьох змінних дають підстави зробити висновок, що прототипові мови з наголосовим і складовим ритмом належать до різних кластерів. Отже, за аналізованими ознаками мови цих груп відрізняються, але чи є ці ознаки показниками різного мовного ритму — це вже мета іншого дослідження. За результатами двоетапного кластерного аналізу (кількість кластерів, зрозуміло, обрано рівною двом) видно, що середнє значення ΔV мов першого кластера вище, а другого — нижче (див. табл. 6). Для мов першого кластера характерна більша варіативність тривалості вокалічних інтервалів. Середнє значення змінної ΔC нижче в першому кластері й дещо вище в другому. Однак різниця не дуже велика, особливо з огляду на те, що в першому кластері дані дуже розсіяні (високе стандартне відхилення — аж 8,15). ТАБЛИЦЯ 6. Центри кластерів за стандартними відхиленнями та часткою голосних %V | ΔV | ΔC Середнє значення | Стандартне відхилення | Середнє значення | Стандартне відхилення | Середнє значення | Стандартне відхилення Кластер | 1 | 47,75 | 3,388 | 47,58 | 6,999 | 50,67 | 8,150 Кластер | 2 | 41,78 | 3,032 | 36,67 | 5,408 | 57,78 | 4,295 Загальне | 45,19 | 4,377 | 42,90 | 8,324 | 53,71 | 7,544 Результати двоетапного кластерного аналізу, наведені в таблиці 7, показують, що значення ΔV,%V і ΔC литовської та латвійської мов найбільш подібні до значень для мов із наголосовим ритмом — німецької, арабської, нідерландської, португальської, чеської — і мов зі складовим ритмом — італійської, грецької, китайської, фінської та французької. Перший кластер, до якого, згідно з даними цього дослідження, належать і балтійські мови, складається з 12 (57%) мов, другий — з 9 (43%) мов. ТАБЛИЦЯ 7. Результати двоетапного кластерного аналізу за стандартними відхиленнями та часткою голосних Номер кластера | Ритмічна група та мови Наголосовий ритм | Складовий ритм | Не визначено 1 | арабська, німецька, нідерландська, португальська, чеська | французька, грецька, італійська, китайська, фінська | литовська, латвійська 2 | англійська, російська, ісландська, турецька, данська, польська, шведська | іспанська, естонська Видно, що результати цього аналізу відрізняються від результатів ієрархічного аналізу тим, що до того самого кластера разом із литовською та латвійською мовами потрапило більше мов зі складовим ритмом Straipsniai / Articles 177 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ мов: італійської, китайської, фінської і навіть прототипових французької та грецької. Інша прототипова мова складового ритму (іспанська) потрапила до другого кластера. Цього разу розділилися й прототипові мови з наголошеним ритмом: англійська — у другому, німецька — у першому кластері. Отже, під час аналізу трьох змінних (найважливіших показників типологічного класу мов за ритмом) доцільніше застосовувати ієрархічний, а не двоетапний кластерний аналіз. Коефіцієнти варіативності Ієрархічний кластерний аналіз за змінними varcoΔV, varcoΔC показує, що до одного кластера потрапляють литовська, латиська та чотири прототипові мови з наголошеним ритмом: арабська, голландська, англійська та німецька (див. табл. 8). Значення varcoΔV у цих мов становлять від 54 до 62, varcoΔC — від 50 до 66. Значення varcoΔV у мов другого кластера становлять від 39 до 53, varcoΔC — від 41 до 56. ТАБЛИЦЯ 8. Результати ієрархічного та двоетапного кластерного аналізу за коефіцієнтами варіативності Номер кластера Групи ритму та мови Наголошений ритм Складовий ритм Не визначено 1 англійська, голландська, німецька, арабська – литовська, латиська 2 російська, португальська, ісландська, турецька, данська, чеська, польська, шведська іспанська, французька, грецька, естонська, італійська, китайська, фінська Як видно з результатів двоетапного кластерного аналізу, середні значення обох коефіцієнтів варіативності в першому кластері вищі, ніж у другому (див. табл. 9). ТАБЛИЦЯ 9. Центри кластерів за коефіцієнтами варіативності varcoΔV varcoΔC Середнє Стандартне відхилення Середнє Стандартне відхилення Кластер 1 57,50 3,564 57,83 6,911 2 45,33 3,885 49,07 3,955 Загалом 48,81 6,743 51,57 6,274 Результати ієрархічного та двоетапного кластерного аналізу повністю збігаються. Кластери утворюють ті самі мови: до одного належать литовська, латиська, німецька, арабська, англійська та нідерландська мови, до іншого — решта (див. табл. 8). 178 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Ієрархічний аналіз і двоетапний кластерний аналіз коефіцієнтів варіативності виразно свідчать про подібність ритму литовської, латвійської та мов із наголошеним ритмом, а також досить точно відокремлюють прототипові мови з наголошеним ритмом від мов зі складовим ритмом. Парні індекси варіативності Ієрархічний кластерний аналіз за парними індексами варіативності дає результати, які викликають значні сумніви (див. табл. 10). Усі мови, крім французької та грецької, потрапляють до одного кластера. Для мов першого кластера rPVI становить від 53 до 72, nPVI — від 41 до 70. Для мов другого кластера rPVI становить від 42 до 44, nPVI — від 45 до 52. ТАБЛИЦЯ 10. Результати ієрархічного кластерного аналізу за парними індексами варіативності Номер кластера | Ритмічні групи та мови | Наголошений ритм | Складовий ритм | Не визначено | 1 | англійська, нідерландська, німецька, арабська, російська, португальська, ісландська, турецька, данська, чеська, польська, шведська | іспанська, естонська, італійська, китайська, фінська | литовська, латвійська | 2 | – | французька, грецька У таблиці 11 наведено результати двоетапного кластерного аналізу. Звернімо увагу на те, що середні значення rPVI в обох кластерах майже однакові, що дає серйозні підстави сумніватися в надійності цього показника (особливо з огляду на високе стандартне відхилення). ТАБЛИЦЯ 11. Центри кластерів за парними індексами варіативності nPVI | rPVI | Середнє значення | Стандартне відхилення | Середнє значення | Стандартне відхилення | Кластер | 1 | 61,83 | 5,776 | 61,00 | 6,603 | 2 | 45,80 | 2,883 | 59,60 | 8,534 | Загалом | 50,38 | 8,322 | 60,00 | 7,893 Перший кластер охоплює шість мов (29%), другий — 15 (71%) (див. табл. 12). Порівнюючи ці результати з результатами ієрархічного кластерного аналізу, бачимо, що в першому кластері поряд із литовською та латвійською мовами залишилися німецька, англійська, нідерландська й португальська мови. Усі мови зі складовим ритмом потрапили до другого кластера. Straipsniai / Articles 179 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ ТАБЛИЦЯ 12. Результати двоетапного кластерного аналізу за парними індексами варіативності Номер кластера Ритмічні групи та мови Наголошений ритм Складовий ритм Не визначено 1 англійська, нідерландська, німецька, португальська – литовська, латиська 2 російська, арабська, ісландська, турецька, данська, чеська, польська, шведська іспанська, французька, грецька, естонська, італійська, китайська, фінська Результати двоетапного кластерного аналізу, у якому змінними є nPVI і rPVI, свідчать про подібність ритму литовської, латиської мов і мов із наголошеним ритмом та, як і аналіз коефіцієнтів варіації, добре відокремлюють прототипові мови з наголошеним ритмом від мов зі складовим ритмом. 5. ВИСНОВКИ Підсумовуючи спробу застосувати методи кластерного аналізу для ідентифікації типологічних класів ритму, можна зробити такі висновки. Кластерний аналіз (як ієрархічний, так і двоетапний) не дає однозначних результатів. Ієрархічний аналіз доволі зручний для кластеризації змінних, оброблених статистично меншою мірою (ΔV, ΔC,%V, частково також varcoΔV, varcoΔC), тоді як до двоетапного аналізу, можливо, можна вдаватися і за наявності складніших індексів (PVI). Однак двоетапний аналіз у цьому випадку викликає більше сумнівів хоча б тому, що обрано лише два варіанти (ритм або наголосовий, або складовий; змішаним він бути не може). Литовська та латиська мови за всіма змінними потрапляють до того самого кластера разом із багатьма мовами з наголосовим ритмом. Тому можна зробити обережний висновок, що ритм обох балтійських мов подібний і визначається наголосом. Це мови з наголосовим ритмом. Кластерний аналіз (особливо зіставлення даних двох різних досліджень шведської, ісландської та китайської мов) показав, що для дослідження ритму особливо важлива точність анотування. З іншого боку, це лише пілотне дослідження, тому ці висновки важливі не через саму типологічну класифікацію ритму мов чи показники ритмічності мов. Вони можуть слугувати орієнтирами для подальших досліджень або ще одним приводом засумніватися в існуванні чітко визначених класів мовного ритму. LITERATŪRA A b e r c r o m b i e D a v i d 1967: Elements of general phonetics. Edinburgh: Edinburgh University Press. A r v a n i t i A m a l i a 2012: The usefulness of metrics in the quantification of speech rhythm. Journal of Phonetics 40, 351–373. 180 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Bond Zinny Sans, Markus Dace, Stockmal Verna 2003: Prosodic and Rhythmic Patterns Produced By Native and Non-native Speakers of a Quantity-Sensitive Language. 15th International Congress of Phonetic Sciences. Barcelona, 527–530. Dauer Rebecca McKeever 1983: Stress-timing and syllable-timing reanalysed. Journal of Phonetics 11, 51–62. Dellwo Volker, Wagner Petra 2003: Relationships between language rhythm and speech rate. Proc. of the International Congress of Phonetic Science, 471–474. Girdzijauskas Juozas 1966: Lietuvių eilėdara. Silabinės-toninės sistemos susiformavimas. Vilnius: Vaga. Girdzijauskas Juozas 1979: Lietuvių eilėdara: XX a. Vilnius: Mokslas. Grabe Esther, Low Ee Ling 2002: Durational Variability in Speech and the Rhythm Class Hypothesis. Papers in Laboratory Phonology 7, 1–16. Kazlauskienė Asta, Fokaite Inga 2005: Dėl lietuvių kalbos teksto prozodijos. Žmogus ir žodis 7(1), 35–38. Kazlauskienė Asta 2013: Kai kurie akustiniai lietuvių kalbos ritmiškumo parametrai. Baltistica 48(1), 19–36. Mairano Paolo 2011: Rhythm Typology: Acoustic and Perceptive Studies. Doctoral dissertation. Turin: University of Turin. Pike Kenneth Lee 1945: The Intonation of American English. Ann-Arbor: University of Michigan Press. Pukevičiūtė Agnė 2013: Akustiniai lietuvių ir latvių kalbų ritmo koreliatai. Magistro darbas. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Ramonaite Valerija 1980: Prozos kalbos ritmas. Konstruktyvieji faktoriai ir pagalbiniai formantai. Literatūra ir kalba 16, 38–65. Ramonaite Valerija 2006: Pirminis Juozo Baltušio „Parduotų vasarų“ ritmas. Acta humanitarica universitatis Saulensis, 307–333. Ramus Franck, Nespor Marina, Mehler Jacques 1999: Correlates of linguistic rhythm in the speech signal. Cognition 73(3), 265–292. Roach Peter 1982: On the Distinction between ‘Stress-timed’ and ‘Syllable-timed’ Languages. – David Crystal. Linguistic controversies. London: Edward Arnold, 73–79. Sauka Leonardas 1974: Lietuvių folklore eilet yros ir teorijos klausimai. – Literatūra ir kalba 13, 192–207. Sauka Leonardas 1978: Lietuvių liaudies dainų eilėdara. Vilnius: Vaga. Stundžia Bonifacas 1991: Kirtis tekste. Žodžiai ir prasmės 1, 86–92. Vaitkevičius Raimundas, Saudargienė Aušra 2006: Statistika su SPSS psichologiniuose tyrimuose: mokomoji knyga. Kaunas: VDU leidykla. Vaitkevičius Raimundas, Saudargienė Aušra 2012: Daugiamačiai duomenų analizės metodai psichologijoje. Kaunas. Straipsniai / Articles 181 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ PRIEDAS 1. Tiriamieji tekstai lietuvių kalba Vieną dieną Šiauriniam vėjui ir Saulei besiginčijant, kuris iš jų stipresnis, pasirodė keliautojas, vilkintis apsiaustą. Tada jie susitarė, kad tas, kuris privers keliautoją nusivilkti apsiaustą, bus laikomas stipresniu. Pirmiausia Šiaurinis vėjas pūtė taip stipriai, kiek tik galėjo, bet kuo stipriau jis pūtė, tuo tvirčiau keliautojas apsigaubdavo apsiaustą; galiausiai Šiaurinis Vėjas pasidavė. Tada Saulė pradėjo kaitinti ir keliautojas tuoj pat nusivilko apsiaustą. Taip Šiaurinis vėjas turėjo pripažinti, kad Saulė stipresnė už jį. 2. Tiriamieji tekstai latvių kalba Vienu dienu Ziemeļu vējam un Saulei strīdoties par to, kurš no viņiem ir stiprāks, nāca ceļotājs, ietīnies mētelī. Viņi savā starpā vienojās, ka tas, kurš pirmais liks ceļotājam novilkt savu mēteli, tiks uzskatīts par stiprāko. Ziemeļvējš pirmais pūta tik stipri, cik vien varēja, bet, jo stiprāk viņš pūta, jo stingrāk ceļotājs ietinas savā mētelī; galu galā Ziemeļvējš tomēr padevās. Tad Saule sāka stipri sildīt un ceļotājs uzreiz novilka savu mēteli. Tā Ziemeļvējam bija jāatzīst, ka Saule bija stiprāka par viņu. 3. Tiriamieji tekstai švedų kalba Nordanvinden och Solen tvistade en gång om vem av dem som var starkast. Just då kom en vandrare vägen fram insvept i en varm kappa. De kom då överens om att den som först kunde få vandraren att ta av sig kappan, han skulle anses vara starkare än den andra. Då blåste nordanvinden så hårt han nånsin kunde, men ju hårdare han blåste desto tätare svepte vandraren kappan om sig, och till slut gav Nordanvinden upp försöket. Då lät Solen sina strålar skina helt varmt och genast tog vandraren av sig kappan och så var Nordanvinden tvungen att erkänna att solen var den starkaste av de två. 4. Tiriamieji tekstai islandų kalba Dag einn þegar Norðvindurinn og Sólin voru að rífast um það hvor þeirra væri sterkari, birtist ferðamaður vafinn inn í frakka. Þeir voru sammála um að sá sem gæti blásið frakkanum af ferðamanninum myndi teljast sterkari en hinn. 182 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Klasterinė tipologinių kalbos ritmo grupių analizė Norðanvindurinn blés eins fast og hann gat, en því fastara sem hann blés, því þéttara varð ferðamaðurinn kápunni um sig, og að lokum gafst Norðanvindurinn upp á að reyna. Þá fór Sólin að skína, og undireins fór ferðamaðurinn úr frakkanum. Þá varð Norðanvindurinn að viðurkenna að Sólin væri sterkari en hann var. 6. Tiriamieji tekstai kinų kalba You yi tian, dang yi ge guo zhe da yi de lv xing zhe chu xian de shi hou, bei feng he tai yang zheng zai zheng chao jiu jing shui geng jiang. Ta men tong yi shui xian rang lv xing zhe ba wai tao tuo diao jiu ren wei shui bi ling yi ge qiang. Sui hou, bei feng jiu jing ta zui da de nu li lai chui feng, dan shi, ta chui de yue da, lv xing zhe jiu ba wai tao guo de yue jin. Zui hou,bei feng fang qi le. Jie xia lai, tai yang kai shi fa chu re liang, lv xing zhe li ji jiu tuo xia le wai tao. Suo yi, bei feng bu de bu cheng ren tai yang bi ta geng qiang. Cluster Analysis of Typological Groups of Language Rhythm SUMMARY This article aims to answer two questions: 1) whether the cluster analysis handy finding rhythm typological similarities, and it can be classified on the basis of it so far unanalysed languages 2) in which a cluster – stress-timed or syllable-timed languages – Lithuanian and Latvian languages fall into. Standard text, proposed by the International Phonetics Association (see http://alt-usage-english.org/north_txt.html) (Eng. The North Wind and the Sun, Lith. Šiaurės vėjas ir saulė) was selected for this study. Five native speakers (Latvian, Lithuanian, Swedish, Icelandic and Chinese) translated and recorded it (each record was much shorter than 1 min.). The records were annotated by program PRAAT and acoustic correlates of rhythm of records that we have done have been calculated using program Correlator (2. 1 version) which was developed by Pado Mairano (2011) in Arturo Genre experimental phonetics laboratory of Turin (Italy). It was found that Lithuanian ΔC=52,%V=54, ΔV=54, varcoΔV=54, varcoΔC=66, nPVI=57, rPVI=57; Latvian ΔC=55,%V=52, ΔV=58, varcoΔV=55, varcoΔC=65, nPVI=70, rPVI=65; Swedish ΔC=65,%V=49, ΔV=51, varcoΔV=50, varcoΔC=66, nPVI=60, rPVI=82; Icelandic ΔC=52,%V=47, ΔV=41, varcoΔV=50, varcoΔC=60, nPVI=51, rPVI=56; Chinese ΔC=48,%V=62, ΔV=74, varcoΔV=51, varcoΔC=62, nPVI=51, rPVI=53. Straipsniai / Articles 183 AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ Data of other languages estimated by the author of the program Mairano (2011) was used for cluster analysis. The data was entered to the SPSS program and a cluster analysis was performed. The results show that the cluster analysis (both hierarchical and two-steps) does not provide unambiguous results. Hierarchical analysis is pretty handy to cluster less statistically processed variables (ΔV, ΔC,%V, partly varcoΔV, varcoΔC), a two-step analysis might be possible to rely on, and with more complex indices (PVI). However, a two-step analysis is begging the question, because it does not leave the third option (stress-timed or syllable-timed, cannot be mixed). Lithuanian and Latvian languages according to all the variables fall into the same cluster together with a number of stress-timed languages. Therefore, it can be carefully concluded that rhythm of the two Baltic languages is similar and caused by stress. They are stress-timed languages. Cluster analysis (in particular, Swedish, Icelandic, Chinese Language comparison between the two types of data) has shown that the annotation precision is particularly important in the researches of rhythm. On the other hand, the findings are relevant not for the typological classification of languages’ rhythm and not for the indicators of languages’ rhythm. They can be as guidelines of further research or another excuse to question existence of strictly defined classes of speech rhythm. Įteikta 2013 m. liepos 11 d. AGNĖ PUKEVIČIŪTĖ Vytauto Didžiojo universitetas Kristijono Donelaičio g. 58, LT–44248 Kaunas, Lietuva [email protected] ASTA KAZLAUSKIENĖ Vytauto Didžiojo universitetas Kristijono Donelaičio g. 58, LT–44248 Kaunas, Lietuva [email protected] 184 Acta Linguistica Lithuanica LXIX