„Baltu valodu atlants. Prospekts = Baltų kalbų atlasas. Prospektas = Atlas of the Baltic languages. A prospect“
Full text
CHRISTIANE SCHILLER
Humboldt-Universität zu Berlin
Наукові напрями досліджень: пруссько-литовська лексикографія, ономастика, балтійсько-німецькі мовні, літературні та культурні зв’язки.
АТЛАС БАЛТІЙСЬКИХ МОВ. ПРОСПЕКТ = АТЛАС БАЛТІЙСЬКИХ МОВ. ПРОСПЕКТ = АТЛАС БАЛТІЙСЬКИХ МОВ. ПРОСПЕКТ
Упорядниці та авторки вступу: Danguolė Mikulėnienė, Anna Stafecka; авторки коментарів до карт: Ilga Jansone, Anna Stafecka, Rima Bacevičiūtė, Asta Leskauskaitė; комп’ютерну версію карт підготував Edmundas Trumpa.
Рига: Latvijas Universitātes Latviešu valodas institūts, Вільнюс: Lietuvių kalbos institutas, 2009, 183 с. ISBN 978-9984-742-49-6
Рецензований тут проспект атласу балтійських мов, як уже засвідчує його багатомовна назва, є спільною латвійсько-литовською працею. Відповідальними за нього є Anna Stafecka з Інституту латиської мови Латвійського університету в Ризі та Danguolė Mikulėnienė з Інституту литовської мови у Вільнюсі. Це пробний том, покликаний продемонструвати необхідність такого спільного проєкту та показати можливості його змістовної й картографічної реалізації.
Зважаючи на те, що під впливом стандартних мов литовські й латиські діалекти та говірки дедалі більше нівелюються, упорядники мають на меті задокументувати лексику діалектів і картографічно відобразити її поширення.
Recenzijos / Reviews
187
CHRISTIANE SCHILLER
Джерельна база атласу спирається на литовські та латиські діалектні атласи: Lietuvių kalbos atlasas (т. 1: Leksika. Vilnius, 1977) (LKA), Latviešu valodas dialektu atlants (Leksika. Rīga, 1999) (LVDA), а також на матеріали, зібрані Інститутом латиської мови Латвійського університету в Ризі та Інститутом литовської мови у Вільнюсі для Atlas Linguarum Europae (ALE). В основу цих даних покладено результати досліджень, що проводилися від 1960-х років. Отже, представлені мовні карти відображають діалектну ситуацію другої половини XX століття.
Послідовно тримовне видання (латиською, литовською та англійською мовами) ґрунтовно ознайомлює з проблематикою. Воно починається з оглядового викладу Lebende und tote baltische Sprachen (с. 15–29), у якому спершу подано класифікацію балтійських мов, а потім докладно розглянуто, зокрема, вимерлі балтійські мови: куршську, земгальську, селонську, давньопрусську, ятвязьку та скальвську. Живим мовам — литовській, латиській і латгальській — тут приділено порівняно мало уваги. Далі подано опис і класифікацію латиських (с. 25–29) та литовських діалектів (с. 30–34), а також огляд розвитку геолінгвістичних досліджень латиської (с. 35–39) і литовської мов (с. 40–44). Вступ завершується описом принципів оформлення карт і коментарів (с. 45–49), а також викладом принципів фонетичної транскрипції латиських (с. 50–53) і литовських діалектів (с. 54–57).
Значну частину видання займає розділ коментарів (с. 61–134). У коментарях розглянуто етимони, релевантні для кожного лексико-семантичного поля, з їхніми відповідниками в окремих мовах; описано їхнє поширення, наведено етимологію та представлено порівняльний матеріал з інших індоєвропейських мов, узятий переважно з авторитетних упродовж тривалого часу етимологічних словників, тобто з Litauischen Etymologischen Wörterbuch Ернста Френкеля (Гайдельберг, 1955–1965), а також з Latviešu etimoloģijas vārdnīca (Рига, 1992). Виклад доповнюють свідчення з історичних лексикографічних праць і діалектів. Подеколи, наприклад у коментарі до STORCH, розглядається міфологічне значення поняття.
Починаючи зі с. 135 іде розділ карт. Перед ним уміщено оглядові карти латиських (с. 137) і литовських діалектів (с. 139), на яких позначено пункти збору даних. Карти виконано як кольорові карти з точковими символами, ареальні карти або їхнє поєднання — залежно від того, які явища потрібно відобразити. На картах із точковими символами позначено центральні пункти збору даних; ареальні карти можна дешифрувати за допомогою вкладених прозорих накладок із сітками пунктів збору даних.
188
Acta Linguistica Lithuanica LXX
Baltu valodu atlants. Prospekts = Baltų kalbų atlasas. Prospektas =Atlas of the Baltic languages. A prospect
які можна накладати на відповідну карту. Лише як карти з точковими символами оформлено карти HIMMEL і STORCH. Це зумовлено тим, що дані, покладені в основу обох карт, збиралися насамперед у межах Atlas Linguarum Europae (ALE), для якого було передбачено розрідженішу мережу пунктів збору даних, тож ізоглоси неможливо точно визначити. Окрім територій великих міст, які не враховано на діалектних картах обох країн і позначено білим кольором (у Латвії це Рига та Даугавпілс, у Литві — Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Шяуляй і Паневежис), на картах не позначено через переважання іншомовного населення всю територію на захід від Вільнюса, а також райони на південь від Даугавпілса та на південному заході й заході Латгалії. Натомість відповідно до традиції литовської діалектології на карті враховано литовські мовні території та мовні острови за межами Литви.
У додатку наведено огляд пунктів збору даних для Латиського діалектного атласу (LVDA) (с. 167–169) і Литовського діалектного атласу (LKA) (с. 170–177), список літератури (с. 177–182) та перелік скорочень (с. 183).
Для проспекту було відібрано 12 мовних понять, які мали охопити якомога ширший семантичний спектр. Зокрема, це: HIMMEL (лат. mākoņis, лит. debesīs), (BAUM)WIPFEL (лат. (koka) galotne, лит. (medžio viršūnė), WACHOLDER (лат. paeglis/kadikis, лит. kadagys), KRÖTE (лат. krupis, лит. rupūžė), TAUBE (лат. balodis, лит. karvelis), FELDLERCHE (лат. cirulis, лит. vieversys), STORCH (лат. stārķis, лит. gandras), KOHLRÜBE (лат. kālis, лит. griežtis), WINTERWEIZEN (лат. (ziemas) kvieši, лит. (žieminiai) kviečiai), KORNKASTEN (лат. apcirknis, лит. aruodas), HEUSCHOBER (лат. stirpa, лит. stirta), SCHMIED (лат. kalējs, лит. kalvis). До кожної карти додано відповідники відповідного поняття в стандартній мові, а також фотографічне зображення відображеного на карті мовного поняття.
Окрім семантичної широти мовних понять, цей добір засвідчує різноманітність і складність явищ, які необхідно відобразити, що вимагає відповідного пристосування способів їхнього зображення. Так, у проспекті WINTERWEIZEN представлено ареальною картою, для якої достатньо двох кольорів, щоб показати поширення двох етимонів у литовській і латиській мовних територіях: лат. pūri/pūri, лит. pūrai — у латиських діалектах Курземе, а також на окремих мовних островах у Відземе та Латгалії й у районах західних і північних жмудських діалектів у Литві; лат. (ziemas) kvieši, лит. (žieminiai) kviečiai — на решті латиської та литовської мовних територій. Подібною простотою вирізняється карта
Recenzijos / Reviews
189
CHRISTIANE SCHILLER
ТАУБЕ, яка також виконана як двоколірна площинна карта для відображення поширення двох етимонів (латв. baluodis/лит. balandis — на всій латвійській мовній території та в жмудських діалектах Литви; лит. karvelis — на аукштайтській мовній території Литви), причому додатково використано штрихування для змішаної зони лит. karvelis/balandis уздовж межі аукштайтської та жмудської мовних територій. На іншому кінці шкали складності розташована карта до статті ГОЙШОБЕР, виконана як комбінована площинна карта та карта з точковими символами, де використано площі восьми кольорів і відтінків, а також 18 точкових символів.
Площинні карти, а також карти, поєднані із зображенням точковими символами, забезпечують у мовних атласах найвиразніше графічне представлення. Тому хотілося б, щоб карти, досі виконані лише з використанням точкових символів і створені на основі даних із Atlas Linguarum Europae (ALE), можна було доповнити відомостями з відсутніх пунктів збору даних, аби в перспективі й карти цих мовних понять можна було реалізувати як площинні або комбіновані площинні карти.
Ознайомившись із першими результатами співпраці латвійських і литовських діалектологів, представленими в проспекті, швидко доходиш висновку, що такий спільний проєкт давно був на часі. Хоча одномовні мовні атласи LKA і LVDA, покладені в основу проєкту, і сьогодні є важливими, неоціненними допоміжними засобами для діалектологів і мовознавців, лише представлення литовських і латвійських даних на одній карті дає змогу візуалізувати мовну спорідненість за допомогою ізоглос, що перетинають кордони й відповідають окремим етимонам. Крім того, такий спосіб представлення унаочнює наслідки мовних контактів, як-от на карті до статті ШМІД, де задокументовано поширення слов’янського запозичення лит. kavõlius/kavõlis < пол. kowal, білорус. каваль у первісному ареалі поширення kalvis, що перетинає державні кордони.
Завдяки послідовному тримовному оформленню атлас доступний широкому колу користувачів. На відміну від графічного оформлення попередніх мовних атласів LKA і LVDA, його подання не обмежує коло читачів лише мовознавцями, а дає змогу також учителям, учням та іншим неспеціалістам у галузі лінгвістики отримати від нього значну користь.
Цей том — не лише корисна, а й надзвичайно приваблива з типографічного погляду книжка; за її оформлення в усталеній традиції литовського книжкового мистецтва відповідає литовський художник книги Альфонсас Жвіліус.
За словами редакторів, проєкт Балтійського мовного атласу передбачає охопити 500 мовних понять. Порівняно з попе-
190
Acta Linguistica Lithuanica LXX
Атлас балтійських мов. Проспект = Атлас балтійських мов. Проспект = Атлас балтійських мов. Проспект
редніми довідковими виданнями обох мов — LKA і LVDA — зручніше для користувачів представлення мовних даних обіцяє численні нові відкриття для історії балтійських мов. Залишається сподіватися, що цей амбітний проєкт вдасться продовжити й за цим проспектом вийде ще багато томів.
Подано 21 травня 2014 р.
C H R I S T I A N E S C H I L L E R
Humboldt-Universität zu Berlin Institut für deutsche Sprache und Linguistik Unter den Linden 6, D-10099 Berlin, Deutschland [email protected]
Recenzijos / Reviews
191