Savitas kalbinis reiškinys šiauliškių plote (remiantis LKA punkto Nr. 73 medžiaga)

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: аналіз діалектів писемних джерел, діалектна лексикографія та лексикологія, соціолінгвістика, геолінгвістика. Своєрідне мовне явище в ареалі шяуляйців (за матеріалами пункту № 73 Атласу литовської мови) Своєрідне мовне явище в ареалі шяуляйців (за даними пункту № 73 Атласу литовської мови) АНОТАЦІЯ У статті вперше представлено науковій спільноті вживання емфатичної частки –agei та її варіантів –agė, –agi з дієсловами та іншими частинами мови. Це локальне мовне явище виявлено під час польової експедиції 2013 року в пункті № 73 (Даргайчяй) Атласу литовської мови у західноавкштайтському шяуляйському діалекті (скорочено — VAŠ). Наведено можливі причини формування та вживання такого мовного явища. Розглянуто деякі мовні особливості VAŠ, помічені в записах говірки, та прояви взаємодії діалектів, згадані в працях литовських діалектологів уже в 6–7-му десятиліттях XX століття. Матеріал додатків доповнює текст статті. КЛЮЧОВІ СЛОВА: західноавкштайтський шяуляйський діалект, процеси взаємодії діалектів, емфатична частка, замкнена мовна спільнота, ідіолект. АНОТАЦІЯ У статті науковій спільноті вперше представлено вживання емфатичної частки –agei та її варіантів –agė, –agi у сполученні з дієсловами та іншими частинами мови. Це локальне мовне явище виявлено під час польових досліджень, проведених 2013 року в пункті № 73 Атласу литовської мови (далі – ALL), Straipsniai / Articles 175 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ який позначає західноаукштайтський піддіалект шяуляйців (далі – VAŠ) (Даргайчяй). У статті уточнюються ймовірні причини формування та вживання такого мовного явища. Розглядаються деякі мовні особливості VAŠ і прояви міждіалектної взаємодії, зафіксовані в записах піддіалекту та згадані у працях литовських діалектологів ще в 1950–1960-х роках. Матеріал додатків є цінним доповненням до тексту статті. КЛЮЧОВІ СЛОВА: західноаукштайтський піддіалект шяуляйців, процеси міждіалектної взаємодії, емфатична частка, самодостатня мовна спільнота, ідіолект. ВСТУП Проєкт Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діалектної інформації, який у 2011–2014 рр. здійснювали Інститут литовської мови (скорочено – LKI) та литовські заклади вищої освіти (код проєкту № VP1-3.1-ŠMM-07-K-01-028), дав змогу, більш ніж через сімдесят років, перевірити мовну ситуацію в усіх пунктах Атласу литовської мови (скорочено – LKA; матеріал для цього видання збирався у 1950–1971 рр.). Одним із досліджених авторкою статті пунктів західноаукштайтського піддіалекту шяуляйців, LKA № 73, було унікальне село Даргайчяй із вуличним плануванням та смуговим поділом земель, уперше згадане в письмових джерелах 1620 року. За часів Великого князівства Литовського (скорочено – ВКЛ) Даргайчяй належали до Шяуляйської економії, а з 1791 року – до Шяуляйської волості. З 1897 року Даргайчяй підпорядковувалися староству Піктуйжяй Грузджяйської волості, оскільки там, за сім кілометрів на північний захід від Грузджяй, був маєток, де згодом створили колгосп. З 1919 року Даргайчяй належали до староства Савайкяй Шяуляйського повіту (Савайкяй були центром староства з 1919 до 1945 року. Від Даргайчяй до Савайкяй – 2,3 км, а до Піктуйжяй – 3,3 км). За даними перепису 1923 року, у Даргайчяй було 43 господарства й проживав 211 житель. З 1950 року Даргайчяй належали до Грузджяйського староства Шяуляйського повіту. У 1953–1991 роках землі села Даргайчяй належали господарству Грузджяйського сільськогосподарського технікуму. За даними перепису 1959 року, у селі проживали 142 особи. Згодом чисельність населення зменшувалася: 1970 року – 121, 1979-го – 83, 1989-го – 62. У 2001 році в Даргайчяй проживали 46 осіб, а за даними перепису 2011 року – 51 особа (за словами респондентів, останніми роками до Даргайчяй переїжджають мешканці навколишніх районів міста Шяуляй і Грузджяй). Даргайчяй, де досі збереглася смугова структура планування села, оголошені етнографічним селом. 176 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Своєрідне мовне явище в ареалі шяуляйців (на матеріалі пункту № 73 LKA) В етнографічному селі Даргайчяй, розташованому за 25 кілометрів від Шяуляя, є база відпочинку «Пелядине», організовують екскурсії, дегустації традиційних сільських страв, прогулянки на ходулях і катання на літніх лижах. На ставку Кура, притоці Муші, утвореному перегородженням річки греблею, організовують риболовлю; катаються у візках, запряжених кіньми, відвідують охоронюваний державою об’єкт – дуб Кульніс, а також відзначають традиційні свята – Юргіне (у перші вихідні після 23 квітня) і Традиційне свято старовинних ремесел (у перші вихідні серпня, зазвичай у неділю). ДОСЛІДЖУВАНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Під час польової експедиції 2013 року в пункті LKA № 73 було опитано 5 місцевих респондентів старшого покоління з села Даргайчяй: 3 жінки (R 2 (1923), R 3 (1947), R 5 (1953)) і 2 чоловіки (R 1 (1926), R 4 (1951)). Найстаршому респондентові у 2013 році було понад 90, а наймолодшому — понад 60 років. Респонденти R 1 і R 2 навчалися в початкових школах: R 1 закінчив 3 класи початкової школи в Шакіні, а R 2 — 4 класи початкової школи в Грузджяї. R 3, R 4 і R 5 закінчили середні школи: R 3 і R 5 — середню школу в Грузджяї, а R 4 — середню школу в Міндаугяї (Йонішкський район). R 4 закінчив навчання в Йонішкельському сільськогосподарському технікумі, а R 5 — у Грузджяйському сільськогосподарському технікумі. Apklaustų respondentų kalbinių įrašų trukmė – daugiau nei dešimt valandų tarminio teksto įvairiomis temomis. Pagrindinės iš jų – prisiminimai apie buvusį kaimą; apie įvairius ūkio darbus; apie istorines pervartas: karą, okupacijas, tremtis, pasipriešinimo kovas, tarnystę sovietų kariuomenėje, kolchozų kūrimąsi; ligas ir gydytojus; religines šventes; pasikeitusį ūkininkavimo būdą; emigraciją; vietos bendruomenės nesutarimus; kasdienius namų apyvokos darbus; apie darbus miške ir pan. Респонденти сприймали авторку статті, тобто чужинку, по-різному: R 1 — як співрозмовницю, з якою слід тримати дистанцію (згодом, приблизно через пів години, коли авторка статті розповіла історію свого життя та життя батьків, це ставлення забулося), як слухачку, з якою треба говорити з гордістю (особливо розповідаючи про своїх онуків), або як пояснювачку, вчительку, якій слід передати свій життєвий досвід, що часом виливався в емоційну розповідь (під час порівняння реалій життя в минулому й тепер). Із R 2 спілкувалися дуже невимушено, не відчуваючи жодної дистанції, через що R 1 часто перебивав R 2, ніби принижуючи її й не даючи їй розповідати. Із респондентом R 3 розмовляли досить довго. Спочатку він відповідав лише на запитання, але (майже через годину) перейшов до природної розповіді, яку підтримувала авторка статті. Із R 4 і R 5 розмова була дуже невимушеною, Straipsniai / Articles 177 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ без будь-якої упередженої настанови; іноді порушувалися й мовні питання, що викликали певні емоції, які самі R 4 і R 5 намагалися пояснити, підкріплюючи пояснення прикладами мовлення з повсякденного життя та власними мовними спостереженнями. Виразнішого емоційного тла мовлення в розповідях респондентів авторка статті не помітила. Мета статті — представити специфічне (локальне) мовне явище пункту LKA № 73, що сформувалося на основі контактів діалектів і зберігалося в активному вжитку понад 90 років. Завдання: a) розшифрувати діалектні тексти, b) провести первинний мовний аналіз розшифрованих текстів, c) зіставити діалектні факти з матеріалами експедицій, організованих у 1950–1965 роках в околицях Шяуляя й Куршеная та опублікованих у наукових дослідженнях і дисертаціях; d) проаналізувати специфічне локальне явище — випадки вживання емфатичних часток -agei (-agė, -agi); e) узагальнити отримані результати й спрогнозувати подальший розвиток цього мовного явища. Об’єкт дослідження — записи говірки місцевих жителів села Даргайчяй (Ґрузджяйська старостинська громада, Шяуляйський район) — унікального села вулично-смугового типу, що збереглося до наших днів (понад десять годин тексту, який зберігається в Діалектному архіві LKI), — а також понад 280 форм із частковим комплексом -agei та його варіантами -agė, -agi., ужитих місцевими респондентами. У статті використано аналіз текстів діалектних записів, порівняльний і кількісний методи дослідження мовних явищ, а також мовне прогнозування. ВІДОБРАЖЕННЯ ДІАЛЕКТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАХІДНОАУКШТАЙТСЬКОГО ШЯУЛІШКЯЙ (ВАШ), ПІВНІЧНОЖЕМАЙТСЬКОГО ТЕЛЬШЯЙ (ШЖТ) І ПІВДЕННОЖЕМАЙТСЬКОГО ВАРНІШКЯЙ (ПЖВ) У ПУНКТІ № 73 LKA Даргайчяй належать до піддіалекту ВАШ, який мовознавці вважали перехідним діалектом між західними та східними діалектами (Zinkevičius 1994: 39; Lktch 2004: 60; Vaš 2007: 25). У мовному пункті Даргайчяй переважають розрізнювальні особливості шяулішкяй: а) зберігаються дифтонги an, am, en, em (brañgi, samdí:dava, pagrāndu., su angliū.ms (з англійцями), gyvėntojei, але piñkól ikto (п'ятнадцятого); б) звуки, позначені носовими ą, ę, також зберігаються (akulū.ka. (akoliuką), mažū.te. (mažutę), plečū.ka. (pleciuką), tarba. (terbą)), проте не завжди послідовно (оскільки у формах дієприкметників активного стану минулого одноразового часу носове ę переходить в į, пор.: atė:ji. (atėję), nusipīrki. (nusipirkę), nuvė:ži. (nuvėžę), kā:si. (kasę)); в) найпослідовніше зберігається наголос, перенесений із закінчення (par_ miškūs (через ліси), màmās (мамо̃с) (Zinkevičius 1994: 36–39; Lktch 2004: 60–61; Vaš 2007: 25–28). Голосні a та e 178 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Особливе мовне явище в ареалі шяулішкяй (на матеріалі пункту № 73 LKA) у коренях слів уживаються впереміш, наприклад: ãpušes (epušes) (R 2), ẽšmenis (ašmenys) (R 2), su_alėktrà (з електрикою) (R 3). У мовленні респондентів R 1, R 2 та R 3 (рідше R 5) помітне вживання усічених форм слів gelžies (R 1), gelžinius (R 2) ėže / kur_àkmai nudėta (камені) (R 1). У текстах із Даргайчяй особливо виразне пом'якшення приголосних k, l, n, v, ž, наприклад: krẽutis (R 1, R 2), kilõt (руки) (R 1, R 5), dainúot (R 2), senù.ke (R 3), senù.kai (R 5), akmìnù.kai (R 5), tevùkai (R 1, R 2, R 3), žùvù. ĩ čė daug (R 1), mažù.tis (R 5). Зафіксовано характерніше для південного ВАШ тверде вимовляння приголосного r перед дифтонгом ei, пор.: graĩt (R 2). Респонденти R 1 та R 2 вставляли приголосні j, v у збігах приголосних або на початку слова, що починається з голосного, пор.: nuvėję (R 1), nebėjėmi (R 2), ji.magei (бере) (R 1). Ті самі респонденти вживали різні суфікси прізвищ: в одному випадку використовували аукштайтські форми із суфіксом -yčia (дівочі прізвища), в іншому — жамойтські форми з -atis (жіночі та чоловічі прізвища), пор.: Bajelyčia (Bajelytė) (R 1), Lukýčia (Lukytė або Lukaitė) (R 2), але Bajãla (Bajelytė) (R 1), su tuo Baltramãčiu (Baltramaistis) (R 2). У діалектних записах із Даргайчяй є іменники з іншою основою (порівняно з літературною мовою), наприклад: tárdytojis (tardytojas) (R 1), siuvėjis (siuvėjas) (R 2), póperis, póperi. (popierius) (R 2), popereĩs (R 3), mėgėjis (mėgėjas) (R 3), gýdytojus (R 5), mókytojus (R 2), leñguvu (легкі) (R 2). Форми деяких іменників свідчать, що множина відмінюється за парадигмою іншої основи, пор.: alùčiaus (R 2), sūnai (R 2), píetai (R 2, R 3). Змішування основ, властиве не лише ВАШ, а й жамойтам (ШЖТ і ПЖВ), помітне в парадигматичних формах дієслів, пор.: gãliam, gãliat (можемо, можете) (R 3), lėide (дозволив) (R 1), sėdžiam, sėdž (сидимо, сидиш) (R 2, R 5), sudėkiam (покладемо) (R 2), túriam (маємо) (R 3), nebetúriam (вже не маємо) (R 2), túriat (маєте) (R 1), žiūriam (дивимося) (R 3). У мовленні респондентів (ВАШ) траплялися окремі атематичні форми, що також уживаються в ареалі ШЖТ і ПЖВ, пор.: acigérsme, ateĩsme (R 2), lėksme (R 3), pìrkšme (R 3), paliėkt (залишає) (R 2), skaũst (болить) (R 2). У зашифрованих текстах помічено відмінні від літературної мови родові форми іменників (bìržis (biržė) (R 2), be_cùkra gẽr; cùkra (цукор) (R 3), saldaĩnes (дають) (цукерки) (R 2)), а також двоїну (dù mètù (R 1, R 2)). До випадків шлекіавімо слід віднести форми слів mėdze (дерева) (R 2), miškas, miškelis (ліс, лісочок) (R 2), šakau (кажу) (R 1, R 2), siẽns (сіно) (R 1), spitòle (шпиталь) (R 2), pársoiete (освітила) (R 1). Ужито також кілька форм віддаленої асиміляції дієслова, пор.: pašižėt (R 3), pašižėję (R 1), pašišėrk (R 2), nešusišnekėsi (R 2). У мовному пункті Даргайчяй зафіксовано чергування та змішування приголосних d(ž) і g, d та t, наприклад: *dilỹs (прізвище Gylys) (R 1), žũ·megei (висохлі дерева) (R 1), dringėlėm (бруківкою) [iškłos kiemą] (R 3). Straipsniai / Articles 179 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ Варто зазначити, що респонденти частіше вживали складні слова, утворені без сполучного голосного, характерні для північної частини VAŠ, наприклад: limpėlė (R 2), lįnplu.kįž (R 2), medžkirtys (R 1), pópermałkei (R 2), šiernpiūtis (R 2), špārmedžei (R 2), (ant) viensėdžu. (R 2) (пор. Jšpt 2001: 50–51). У термінологічних текстах відображено різноманітну образну лексику, наприклад: vadīdava bādgribei / didesni / usikabini an_pėčėus / tīsi ta._grėbli. pa(r)_rugiēnas (R 1), dūonos su_saulōgražeis (із соняшниковим насінням) [купує] (R 2), ã·psnuki. uždėje (кисневий апарат) (R 2), páršvieta. [робили] (рентгенівський знімок) (R 2), gi.veņīmūks (садиба) (R 1), (із) plū.skes (поліна) (R 2), rāti-nis (прядильне колесо) (R 2), susižaiždāva (утворилася рана) (R 3). Синтаксична структура діалектного тексту відображає характерне для VAŠ вживання форм подвійного родового відмінка (giminū. giminęs (R 3)); вираження посесивності (Màmàs trỹz brólei bū.va (R 1)); вживання прийменника par з формою родового відмінка однини або множини для позначення місця чи тривалості часу (par_vīsa. kāima. viens arklēlis (у всьому селі) (R 2), usikabini tarbėle. / ir_eiri par_žmōnes (R 1), par_diena bent_keli ateidāva ūbagai (R 1), par_pā.ra. i_mi.re (R 3)); конструкцію з прийменником pro і родовим відмінком однини замість прийменника apie (a(š)_šnekū pro_*kūlni. (R 2); вживання приєднувальних конструкцій (sulėide stiprūs vaistūs / i_gātāus (R 2)). Хоча в записах термінів із Даргайчяй переважають особливості піддіалекту VAŠ, помітні також явища взаємодії діалектів і випадки їхнього своєрідного вживання. Серед фонетичних особливостей варто згадати збережений незлитий приголосний t, наприклад: baikštēs (полохливі) [про сарн] (R 2), šėpetei (щітки) (R 2) (Lktch 2004: 198, 225, 240). Часто вживані в жемайтському ареалі форми орудного відмінка множини трапляються і у VAŠ, пор.: abžėlušum kōjum (із зарослими ногами) [про півня] (R 2), su_būlbūm (з картоплею) (R 2), juostum (стрічками) (R 2), formūkum (формочками) (R 2), kārōum (коровами) (R 1), kėlnūm (штанами) [про півня] (R 2), rankėlūm (ручками) (R 2), mergičkūm (дівчатками) (R 2), su_piktžōlum (бур'янами) (R 2) (Lktch 2004: 227; Jonait ytė 1962: 10). У зашифрованих текстах говірки Даргайчяй помічено явище, коли зворотна частка іноді переноситься в кінець слова: neskīrsis (R 2), nebežė.nijos (R 1), neberašauš (R 1), laikos [корову] (R 2), ne-auginās (R 2), nebesodinas (R 3). У жемайтів (ŠŽT і PŽV) трапляються означені форми іменних частин мови, наявні й у текстах із Даргайчяй, пор.: ašāi (R 3), jīn (R 3), su jāje (R 1, R 2), gerėjei (R 2), šėnajei, senōji (R 3), stambējei (R 2), sti.pre.je. [хімію] (сильну хімію) (R 3). У своїх розповідях респонденти вживали також перфективні форми, пор.: reĩb rāut že.me. [огірки] (R 3), tik_naktinū(ž) že.mė / tuōs_jau nuvolīka (R 5) (Girdenis 2000: 307–314). Огляд діалектних особливостей записів говірки Даргайчяй показує, що на периферії VAŠ є чимало відображень взаємодії діалектів. 180 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Своєрідне мовне явище в ареалі шяуляйців (на матеріалі пункту № 73 LKA) ВИНЯТКОВІ ЯВИЩА МОВНИХ КОНТАКТІВ: ЧАСТКИ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У СИСТЕМІ ГОВІРКИ Діалектологи у 6–7 десятиліттях XX ст. помітили, що в окремих місцевостях Жемайтії та VAŠ у кінці слова вживається наросла частка -ai (Елена Гринавецкене називає її постпозицією), яка додається до скороченої форми дієслова 3-ї особи теперішнього або простого минулого часу1. Граматики зазначають, що частки, будучи словами з невизначеним значенням, можуть приєднуватися до окремого слова й позначати смислові, модальні та експресивні відтінки компонентів (LKG II 543, 568)2. З погляду функціональної граматики частки переносять у мовленні лексичне навантаження на інші слова й по-різному модифікують їх, підкреслюють, емоційно забарвлюють (див. Valeckienė 1998:188). Алдона Йонайтите в дисертації Шакінська говірка згадувала, що -ai раніше могла мати підсилювальне, наголошувальне значення, яке згодом стерлося (Jonaitytė 1962: 431). Діалектологиня згадує і частку gi, що має підсилювальне наголошувальне значення, яке в досліджуваній говірці може розширюватися або «афіксом o утворюється частка ogi», або «афіксом a / agi/» (Jonaitytė 1962: 437–438). Про незмінювані форми теперішнього й минулого частого часу дієслова із -ai (зворотна форма -aitis), помічені діалектологами у згаданих місцевостях PŽR, PŽK, VAŠ, писали в науковій літературі в 7-му десятилітті XX ст. (Grinaveckienė 1960: 198; 1962: 164)3. Такі форми приписує лише жемайтам LKG і називає 1 За твердженням Ґрінавецкене, -ai додається до дієслів у ареалі південножмудських расейняйців (PŽR) поблизу Кельме та в Кельмеському р-ні поблизу Кушлейкісу, Титувенеляй і Кубіляй, а також навіть у ареалі північножмудських кретингців (ŠŽK) поблизу Кретинги. Такий самий феномен мовознавиця спостерегла і в VAŠ у Шяуляйському р-ні поблизу Пакапе, Шакини, Брідуса, Валдому (Ґрузджяйське староство), Лупайчяй (Мешкуйчяйське староство), Нарушайчяй (нині Норушайчяй), Кірбайчяй (колишнє село в Кайрському старостві) та Жаґаре, Йонішкський р-н. 2 Про частки пишуть: «Частки — це слова з дуже неконкретним, невизначеним значенням» (LKG II 543). «Найхарактернішою і найуживанішою саме для підкреслення значущості слова є частка gi. У реченні вона може виступати окремим слівцем або приєднуватися до іншого слова» (LKG II 568). «Частка може виражати смислові, модальні та експресивні відтінки компонентів. Частки ніби не самі розпоряджаються своїм лексичним навантаженням, а переносять його на інші слова, по-різному їх модифікуючи, підкреслюючи та емоційно забарвлюючи (вільне цитування)» (Valeckienė 1998: 188). 3 «Наведений діалектний матеріал із пунктів Кушлейкіс, Титувенеляй і Кубіляй розширює межі вживання закінчення a-основних дієслів у III-й особі теперішнього часу -ai (jis éinai, gáunai, nėšai ~ jis eina, gáuna, nėša тощо)» (Grinaveckienė 1960: 198). «Суфікс -davai (зворотний -davaisis), найімовірніше, утворюють суфікс частотного минулого часу -dau- та постпозиція -ai (-aisis). Такий складений незмінний суфікс, як видно з прикладів, додається Straipsniai / Articles 181 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ -ai як емфатичну частку (LKG II 132)4. Vytautas Vitkauskas називає це явище зміною звуків унаслідок аналогії (Vitkauskas 2001: 15).5 Записи з Даргайчяй показують, що форми 3-ї особи давнього частотного часу, які мали б закінчуватися на –(dav)o, мають –ai, що й досі вживається, пор.: aidavai «ходив» (R 3), (ati-)dúodavai «(віддавав-)давав» (R 1, R 2), džiáudavai «радів» (R 2), (par-)eīdavai «(пере-)ходив» (R 1, R 3), (nebe-)galėdavai «(вже не-)міг» (R 2), gáudavai «ловив» (R 2), gerbdavai «шанував» (старих людей) (R 1), (atsi-)neš-davai «(приносив-)носив» (R 2), sėdėdavai «сидів» (R 2), šu vinėdavai «вишивав» (R 2), turėdavai «мав» (R 2), (iš-)varydavai «(ви-)ганяв» (R 2), važinėdavai «їздив» (R 5), veždavai «возив» (R 2). Помітна тенденція скорочувати –ai і викидати голосний a. Про скорочення закінчень у близькій шакінській говірці писала Aldona Jonaitytė6. Можливо, саме з цієї причини респонденти вживали форми з голосним –i або напруженим, схожим на голосний –ė, наприклад: gáudavi «ловив = ловив» (R 2), laikydāvi «тримав = тримав» (R 2), ateīdāvē «приходив = приходив» (R 5). Очевидно, це можливе ідіолектне мовне явище7. у всіх особах однини й множини давнього частотного часу. У зазначеній місцевості постпозиція –ai може додаватися і до основи простого минулого часу [...] (Bridai). У сусідніх жемецьких говірках (Кельмеський р-н) та інших північно-західних аукштайтських говірках (південна частина Шяуляйського району) постпозиція –ai часто додається до всіх основ теперішнього часу, наприклад: (Пакапе, Шяуляйський р-н, № 196, дослідниця D. Skurkaitė) giestai «співає», išbirnai «висипається», nenūorai «не хоче», pàkelai «піднімає», surišai «зав’язує», stūovai «стоїть», tūrai «має» (Grinaveckienė 1962: 164). 4 «У деяких жемецьких місцевостях форми третьої особи дієслів першої парадигми мають своєрідне закінчення, точніше кажучи, емфатичну частку –ai, наприклад: būnai, dirbai, džiūnai, einai, gęstai, griūnai, lȳnai, piáunai, pūnai, rȳnai Klm, eitai, ȳrai Krt» (LKG II 132). 5 „Juk apie Šakyną, Skaistgirį, Žagarę įsivestas dvibalsis ai vietoj buvusio a sangrąžinių veiksmažodžių tiesioginės nuosakos esamojo laiko ir būsimojo laiko 3-iajame asmenyje: dúodais, n’èšais, n’èš eis, m’èš eis [...]. Čia yra ne fonetinis dėsnis, bet tam tikras garsų keitimas dėl analogijos, kokio panašumo [...]; ilgos galūnės a, e aukštaičių buvo suprastos kaip jiems išrodantis suvienbal-sintas dvibalsis (–ai, –ei)“ (Vitkauskas 2001: 15). 6 Скорочення закінчень «почалося приблизно у XV–XVI ст.» (Jonaitytė 160: 158). «Якщо порівняти сусідні говірки, то здається, що скорочення закінчень у Шакінській говірці є результатом впливу жемайтських говірок» (Jonaitytė 1960: 159). «[...] хвиля скорочення закінчень, принаймні щодо Шакінської говірки, рухалася із заходу на схід» (Jonaitytė 1960: 159). 7 Подібні форми дієслова минулого частотного часу з –i авторка статті чула (і досі чує) у мовленні своїх тіток (Аніцети Ракіцкене (Швамбарите) (1929 р.) та Ізоліни Барбори Швамбарите (1935 р.), які народилися й виросли в колишньому селі Даушішкяй (6–7 км на захід від Мешкучай, Шяуляйський р-н). Такі форми, лише з –ai, Ріта Урнежжюте чула й записала в Лидекяй у 1998–1999 рр. (Йонішкський р-н (приблизно за 12 км від Мешкучай)). Імовірно, це явище поширювалося на північ і північний схід. 182 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Своєрідне мовне явище на території шяуляйців (на матеріалі пункту № 73 LKA) До речі, Ґрінавецкене зауважила, що «у північно-західному аукштайтському говорі в околицях Шакіни й Жагаре постпозиція –ai може додаватися до всіх змінюваних і незмінюваних частин мови» (Grinaveckienė 1962: 164). Такі випадки вживання часток мовознавці вважали периферійним явищем, про них згадували, але не надавали їм особливого значення8. ЛОКАЛЬНЕ МОВНЕ ЯВИЩЕ: ЗЛИТТЯ ЧАСТОК -AI І -GI У записах дарґайчського говору, як і на всій території західноаукштайтського говору (VAŠ), третя особа теперішнього часу дієслів основ на –a та –i вживається у скороченій формі (eĩn, važúoj, nė̃š), а дієслова основи на –o мають закінчення –a (dāra, sāka, rāša). Респонденти вжили також одну форму третьої особи теперішнього часу дієслова sirgti із часткою –ai, хоча в західноаукштайтському говорі очікуємо коротку форму serg або serga (bk), пор.: kaimi.jɨka lābai sūn̄kei sērgai (R 3). Вважати цю форму випадковою й поодинокою не дає інша форма третьої особи теперішнього часу дієслова, що вживається не лише з –ai, а й може приєднувати постпозитивну частку –gi9. Йонайтите ще 1962 року зауважила, що в шакинському говорі «agi завжди є енклітикою», її «підсилювальне значення дуже послабилося, перетворившись ніби на своєрідний ритмічний елемент речення», наприклад: õ·ška papjāuta gūl_agi (Darg.), tó·ks tā· sō·džus: kēli givān_agi (Darg.), šnā·k_agi, ka_dā· dāugau būva acitikimu· (Darg.), dàba grõ·vuos vā·ndens – prigē·rt gā·l_agi (Škn.) (Jonaitytė 1962: 438). Мовознавиця зауважила, що «у тих самих місцях, де кажуть agi, іноді замість неї вживають у тому самому значенні частку неясного походження age·i, наприклад: bré·kšt_a-ge·i, tai_vā·kars tā·mst (Darg.); skāust_agei kaip_skaudé·jus i_tiek (Škn.)» (Jonaitytė 1962: 438). Отже, понад п’ятдесят років тому це явище побутувало в околицях Ґрузджяй—Шакини, у радіусі близько 15–20 км (від Ґрузджяй до Шакини — 12 км, до кордону з Латвією — 15 км). Не можна відкидати припущення, що частка –agei могла виникнути як скорочення від a(r) girdi, a(r) girdėjai. На цю думку наштовхує література, точніше — твір учительки й письменниці Стасе Ясюнайте, яка народилася 1912 року в Йонішкісі, померла 1986 року й похована в Кулаутуві, «Оповідь про життя», у якому представлено діалектну лексику західноаукштайтського говору 8 Авторка дотрималася підходу LKG, трактуючи –ai як емфатичну частку, але не відкинула й терміна Валецькене — модифікувальна частка. Записи дарґайчського говору й уживана респондентами парадигма відмінювання дієслів дають підстави вважати, що злиття часток –agei виконує емфатичну функцію водночас із модифікаційною. 9 Plg. negi, argi. Plačiau apie postpozicines dalelytes, jų sąaugas žr. Valeckienė 1998: 190. Straipsniai / Articles 183 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ і дуже багато термінологічних форм. У книжці є чимало й таких прикладів: Дякую, а ти чув, що привів (97), Маю, а ти чув, надоївши молозива (98), Налий, а ти чув, молочка (118), Як це ви обоє, а ти чув, наважуєтеся з ксьондзом! (117), Відсунула, а ти чув, свої кочерги зі столу й сидить (120), Не встигнеш їй і запитати, а ти чув (122), Заходила, а ти чув, до Мікшене (129), То скільки років, а ти чув, маєш? (132), Готуйтеся, а ти чув, іти (132). Утім, на думку авторки, це, найімовірніше, злиття часток ai і gi -a(i)gi, яке могло перетворитися на -agei, -agė. У Даргайчяй -agei найчастіше вживається при формах третьої особи дієслова теперішнього часу, які в ареалі VAŠ скорочуються¹⁰. У діалектних текстах помічено, що згадана частка -agei може вживатися при скороченій формі інфінітива, іноді вимовляється разом з інфінітивом без паузи, але найчастіше між інфінітивом і часткою є коротка пауза, наприклад: su-ein_agei vaikai pašōkt_agei (R 1), [vanduo] išgrāužė gā tve. / pravāžūot_agei negā.l (R 3), jau_pradējė tikri:tagei tas_pāšalpas (R 3). Емфатична частка -agei вживається при кінцевій частині основи дієслова теперішнього часу 3-ї особи, що закінчується на різні приголосні, наприклад: замість VAŠ bėg, dirb, duod, gyven тощо кажуть bégagei (R 3), dírbagei (R 1, R 2, R 3), dúodagei (R 1, R 2), gyvēnagei (R 3), jīmāgei (R 1), juñtagei (R 1), mēkstagei (R 3), rìšagei (R 1), sėjagei (R 2), stóvagei (R 2), šnēkagei (R 2), šviēčagei (R 1), tū.ragei (R 1, R 3), ver̄pagei (R 2), vēžagei (R 1). У мовленні респондентів згадане злиття часток не завжди вимовляється невіддільно від основи дієслова, ніби зростається зі словом. Іноді після основи дієслова, перед -agei, чути довшу або коротшу паузу, наприклад: ār_agei (R 2), dīrb_agei (R 1, R 2), su-ein_agei (R 1), kiš_agei (R 2), nèles_agei (R 2). Паузу чути тоді, коли дієслово має більше ніж два склади (є багатоскладовим) або коли кінцева частина основи містить складні для вимови збіги приголосних dž, nt, st, і вимовити всю форму стає складно, потрібно перевести подих, пор.: (pa)dīrb_agei (R 2), (nebe)gāl_agei (R 3), mokytojāuj_agei (R 2), (iš)nykst_agei (R 2), sēdž_agei (R 2), (ap)sodīn_agei (R 1), (ne)suprānt_agei (R 1). Злиття часток у розповіді того самого чи іншого респондента варіюється і може переходити у -agė (рідше) або -agi (значно частіше). Таке чергування помічене в мовленні респондентів R 3 (виразніше) та R 4 і може бути ідіолектним явищем. Згадані частки вживаються разом із дієсловами, наприклад: (iš)áugagi (R 3), bégagi (R 4), dēdagi (R 3), dírbagi (R 3), dúodagi (R 3), gamīnagė (R 1), [naūji žmōni.s] i.ra-gi (R 3), (pa)kelāujagi (R 3), keñčagi (R 3), (pa)kviēčagi (R 3), (nusi)nešagi (R 3), nuomōjagi (R 1), (su)organizūojagi (R 3), pāšakojagi (R 3), (nu)pelījagi (R 3), rūpag-i (R 3), (su)skaičūojagi (R 3), smirdžagi (R 3), stójagi (R 3), (pri)važūojagi (R 3). 10 Давніша форма, імовірно, *-ogei. Пор. наведену в LKŽ частку jogei, відому з писемних пам’яток. 184 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Особливе мовне явище на території шяуляйського говору (на матеріалі пункту № 73 LKA) Частка -agi, як і -agei, у мовленні респондента R 3 вимовляється і окремо від дієслова, наприклад: (par)dúod_agi (R 3), (neiš)lėidž_agi (R 3), pã.ded_agi (R 3), (nu) pasakoj_agi (R 3), (su)naudój_agi (R 3), žirž_agi (R 3). У діалектних текстах із говірки села Даргайчяй виявлено не лише форми 3-ї особи теперішнього часу дієслова, а й форми 1-ї особи з частками -agei, -agi, наприклад: rí:ta / sáule nėtek / jeu_àš dainúoju_agei laukė (R 2), pàti susiskáldau_agi / kiẽk_jaũ reik tu._mã.lku. (R 3), àš tai_lendù_agei / màn sarmàtà / nė če_kō· ródìt (R 3). Помічено й кілька форм дієслова минулого одноразового часу з часткою -agei, які вимовляються після паузи, наприклад: tik pà-eme / spùrš’t iš_kièma / ir_išlėke_agei (R 2), i_sulėide_agei [ліки] (R 2). У текстах є також дуже цікава форма наказового способу, у якій частка -agė вживається всередині слова, перед суфіксом 2-ї особи наказового способу -k, наприклад: žù.ragėk / čè mãtos (R 2). Можна було б припустити, що в мовленні респондентів (ідіолекті) сполучення часток, уживане при дієслові, виконувало своєрідну функцію вирівнювання парадигми відмінювання: можливо, закінчення, які в VAŠ мають схильність скорочуватися, здавалися членам замкненої мовної спільноти не завжди придатними для вираження думки, тож їх можна було скоригувати. Частка -agei незрозумілого походження, відзначена Йонайтите, за понад п’ятдесят років (від 1960-х років) утвердилася в Даргайчяй, тоді як уживання -agi і -agė при дієсловах послабилося. Варто згадати наведене вище спостереження Грінавецкене про вживання частки -ai при змінюваних і незмінюваних частинах мови. У діалектних текстах пункту Даргайчяй трапляються випадки вживання частки -agei зі змінюваними частинами мови, наприклад з прикметником та займенником, пор.: gèṙagei žmòni.s (добрі люди) (R 2); o_*dárgaičiuose / tik_mú·su._agei / viena kárve (R 1)¹¹. Респонденти вживають частку -agei також із прислівником, навіть з іншими частками da, tikt, наприклад: kaĩp_agei tu_búsi lú·dininku? (R 2), kai_kæũla da_paršúojes / anà pri·gul_da_agei [поросят] (R 2), senàeũ dà / dà_agei nebūdava gelžìes (R 2), tìktagei tuos_vaikùs nebeskaũdi.t [поводиться так, щоб не завдавати болю дітям] (R 3). Такі приклади знаходимо й у згаданому творі Ясюнайте, пор.: Одна, а ти чув, як очеретинка на вітрі (105), Багочяй, а ти чув (115), Адже де партії, там і жнива, а ти чув (118), То чому, а ти чув? (125). Діалектологи помітили, що образність дієслова може створювати умови для появи поряд частки, яка посилює емоційне забарвлення дієслова. Теми, про які йдеться, перелічені на початку статті, емоційно не є 11 Про ширше вживання у жемайтів форми -ai, приєднаної до займенників, а також займенників ašai, jinai тощо див. докладніше: Arumaa 1933: 19–21. Йонайтіте не пов’язує такі форми, виявлені й уживані в околицях Шакини, з формантом -ai. Докладніше див.: Jonaitytė 1964, 165–177. Straipsniai / Articles 185 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ хоча й не є винятковими, у розповідях респондентів не обійшлося без образних дієслів, особливо коли йшлося про лікарів, розпусний спосіб життя сучасного суспільства, важку працю за кордоном тощо. До образних дієслів можна віднести (apsi)džiaugti, kęsti, kolioti, mauti [бігти, тікати], smirdėti, (pa)smirsti, zirzti із поєднанням часток –agei (–agi). Усі інші дієслова емоційно нейтральні, наприклад: duoti, imti, nešti, parduoti, važiuoti, vesti тощо. Можна було б припустити, що в Даргачю середовище –agei вживається і як емфатичне поєднання часток, і як модифікувальне поєднання часток, «яке уточнює та по-різному модифікує значення слів, їхніх груп і речень» (Valeckienė 1988: 190). Описане явище, як зауважила Йонайтіте, раніше було поширене ширше, оскільки мовлення Р 1, який народився й виріс за 10 км від Даргайчяй, поблизу Шакини, не відрізняється від мовлення Р 2, який народився й виріс у Даргайчяй12. Про поширення цього явища в околицях Шакини у своїй дисертації писала також Йонайтіте. Цікавим є й погляд Р 4 на місцеве мовлення. Р 4 одружився з жителькою села Даргайчяй і приїхав із Скілвіоняй, Йонішкський район, який належить до тієї самої шяуляйської підговірки, але до йонішкської говірки (Jšpt 2001: 13); він одразу помітив мовне явище, яке його вуху здалося дуже своєрідним: pàškui pas_juõs i.rà / àš kol_i.pràtaũ / jiẽ kõ_nors kal’b / kal’b / paskuĩ / nu_pàškui irà tõks priežodis / gãl ne_priežodis / tõks.../ tòke galī.ne. pri.deda prę_ kiekvienà veiksmažodžę / nepastebėjot? / pàvi:zždžui / paklausi / nu_kur_nõrs.. / kur̃ *pẽtras i.rà / anė? / dirbagi / sãko / dirbagi / ne_dīrb / ar_darbė / dirbagi / nu_dīrb_agi / pastōvei / žũrũ (Р 4). Це явище можна було б пов’язати з ідіолектом. Адже самі респонденти зауважили, що село Даргайчяй особливе: če giminũ. gimines kaškaĩp ein (Р 3), kaĩp ir negiminaičei / bet su-eidava i. giminũ. lizda. (Р 3), *dárgaičei / ta(i)_i.rà giminaičiu. káimas (Р 5), če nu_tẽvũ. kàs išlī. ke. [про вживання часток –agei, –agė, –agi з дієсловами] (Р 4). Якщо традиційно розуміти ідіолект як соціальну, територіальну та психологічну особливість мовлення (Gaivenis, Keinys 1990: 81), можна сказати, що лексика найкраще відображає психологічний і мовний портрет особи, а систему її вживання формують самі носії локального мовлення. І вона пов’язана не лише з мовленням особи 12 В архіві діалектів LKI переглянули рукописи говірки, зібрані під час експедицій у старостві Грузджяй. Студентки Рушкіте й Андріяйтіте побували в пункті № 73a та записали кілька казок у Грузджяй (зошити 1 і 2, № 583). Відзначено лише те, що постпозитивна частка gi в респондентів уживається і з дієсловами, і як сполучник, що поєднує речення, і як емфатична частка (Gi kas buvęs, kas ne, bo vargs tai vargs). Йонайтіте, яка досліджувала околиці Шакини, описуючи частки, насамперед згадує вживання gi (Jonaitytė 1962: 15). 186 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Savitas kalbinis reiškinys šiauliškių plote (remiantis LKA punkto Nr. 73 medžiaga) formos ir turinio bet ir prasmės lygmenimis (Vulas 1977: 13, Žalkauskaitė 2011: 151–152). Згадане локальне мовне явище з часом зникне, адже вже й тепер помітне вживання скорочених форм VAŠ ein, išein, valda (valdo) поряд із формами, розглянутими у статті. Постає питання, коли могло сформуватися це явище. Імовірно, це сталося наприкінці XVIII ст. або на початку XIX ст. За словами Jonaittytė, «жемайтійці значно сильніше вплинули на досліджувану Шакинську говірку, ніж ця говірка — на жемайтійців. Можливо, так сталося тому, що ареал жемайтійських вимов більший і компактний, тоді як ареал західних аукштайтів тут простягається лише вузькою смугою, а відразу за Шяуляєм ця сама смуга майже переривається. Отже, досліджувана говірка разом із єдиною суміжною північно-західною аукштайтською Шяуляйською говіркою є своєрідно ізольованою від інших говірок тієї самої групи. А Шяуляйська говірка, будучи таким самим перехідним різновидом, як і Шакинська, не змогла значною мірою стримати впливу сусідніх жемайтійських вимов. Крім того, поширенню жемайтійського впливу сприяли адміністративний і церковний поділ ареалу говірки, а відтак і інтенсивніше спілкування мешканців із жемайтійцями» (Jonaittytė 1964: 175). Чому це явище не зникло, можна лише здогадуватися. Однією із зовнішніх причин, мабуть, було те, що село не розпалося на хутори. Це дало громаді змогу зберегти мовне вираження, природно передаване з покоління в покоління, хоча на мовний розвиток Даргайчяю, як і інших пунктів, значно вплинули історичні потрясіння та період окупації (XXI a. pradžios lietuvių tarmės: geolingvistinis ir sociolingvistinis tyrimas 2014: 200–2005). До речі, у Литві майже немає ґрунтовних досліджень мовлення окремої особи й мовної спільноти, тому причини існування такого мовного явища понад 90 років слід дослідити ширше й систематичніше, залучивши діалектні записи з навколишніх пунктів. Не можна виключати й того, що це мовне явище пов’язане з ритмікою мовлення, стилем мовця та ідіолектом. ВИСНОВКИ У діалектних текстах, записаних 2013 року в мовному пункті LKA № 73 (Даргайчяй), виявлено форми змінюваних за особами частин мови (основних форм дієслова та форм парадигми відмінювання), відмінюваних (прикметників, займенників) і незмінюваних (часток), у яких поєднуються частки -agei, -agė, -agi; ці форми вимовляються як без паузи, так і з паузою. У текстах респонденти вжили понад 280 таких форм (враховано також повторювані форми). Приблизно кожне десяте-дванадцяте дієслово вимовлялося зі сполученням часток. Straipsniai / Articles 187 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ Це локальне явище пов’язане з взаємодією говірок. Через контакти жемайтійських (ŠŽT і PŽV) та аукштайтських (VAŠ) діалектів (особливо процесу скорочення закінчень) у мовця могло сформуватися відчуття мовної непевності: коротка форма дієслова могла здаватися такою, що неналежно виконує функцію мовного вираження. Не можна виключати думки, що вживання -agei, -agi, -agė пов’язане також із ритмікою речення. Це підтверджують приклади з художньої літератури, автор якої чудово володіє говіркою і природно переносить діалектні форми до художнього тексту. Сформоване ідіолектне локальне мовне явище, імовірно, виникло наприкінці XVII ст. або на початку XIX ст. Престиж уживаних локально форм об’єднував мовну спільноту й створював відчуття мовної захищеності. Адже, з історичного та культурного погляду, умовою збереження сформованого мовного явища могло бути режимне село. Нерозпад на хутори й замкнена громада підтримували також замкнену мовну систему. Респонденти, які й досі вживають форми дієслова (та інших частин мови) з -agei, -agė, -agi вже понад дев’яносто років, починають розрізняти мовний код: із чужими людьми розмовляють без згаданих форм, і лише після того, як залишають своє середовище й психологічно переступають межу між своїми та чужими, ці форми природно з’являються в мовленні. Це мовне явище зникає, оскільки молодші покоління місцевих мешканців через вплив літературної мови та зміну населення (переїзд людей з інших ареалів VAŠ) уже не вживають -agei, -agi, -agė емфатичних (модифікувальних) часток із дієсловами та іншими частинами мови. 188 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Savitas kalbinis reiškinys šiauliškių plote (remiantis LKA punkto Nr. 73 medžiaga) Д О Д А Т К И ТАБЛИЦЯ 1. Дієслова теперішнього часу 3-ї особи із –agei у записах Даргайчяйської говірки –agei (вимовляється без паузи) –agei (вимовляється з паузою) (ne-, nebe- už-) dirbagei (R 1, R 2, R 3), kalbagei (R 3), šviečagei (R 1), pučagei (R 3), duodagei (R 1, R 2), (i-) vedagei (R 1, R 3), (į-) dedagei R 2, verbagei (R 2), riedagei (R 2), (i)lendagei (R 2), (at-) važiuojagei (R 1, R 3), (ap-) sėjagei (R 2), važinėja­gei (R 2), nuomojagei (R 2), finansuoja­gei (R 3), prekiauja­gei (R 3), koliojagei (R 3), augagei (R 1, R 2, R 3), baigagei (руйнувати будівлі) (R 2), sergagei (R 2, R 3), bėgagei (R 3), traukagei (R 2), renkagei (R 2), šne­kagei (R 2, R 3)), lekagei (R 2), prasisukagei (R 3), (už)mokagei (R 3), tinkagei (R 3), turagei (R 3), (nesi) kelagei [про відпусткові богослужіння на Зелені свята] (R 2), išbalagei (R 3), (atsi-, pri-, užsi-) (i) imagei (R 1, R 2), (ne-, nepa-) remagei (R 2, R 3), šutinagei (R 1), (at-, iš-, ne-, par-, pri-, su(v)-) einagei (R 1, R 2, R 3), gyvenagei (R 1, R 2, R 3), auginagei (R 2), dusinagei (R 2), (ne)lynagei (R 2), vadinagei (R 2), (nu)raunagei (R 2), (užsi-) auginagei (R 2, R 3), minagei (R 2), būnagei (R 3), gyvenagei (R 3), būnagei (R 3), gaunagei (R 3), maunagei (бігти, тікати, R 3), verpagei (R 2), rūpagei (R 3), kepagei (R 3), (ne-) turagei (R 1, R 3), (iš)aragei (R 2), noragei (R 3), (atsi)kuragei (R 3), (atsi-, pra-, pri-) geragei (R 3), mėkstagei (R 3), rišagei (R 1), (pa)ruošagei (R 3), prašagei (R 3), juntagei (R 1), mirštagai (R 3), (atsi) bostagei (R 3), varkstagei (R 3), (pa) virtagei (R 3), stovagei (R 2), (at-, iš(si)-), nu- važagei (R 1, R 3), smirdžagei (R 1), nebespaudžagei (R 1), negirdžagei (R 3), (neap-) (ne)leidžagei (R 3). (ne-, pa-, už-) dirb agei (R 1, R 2), (nebe-, su-) ded agei (R 2), (ne-, pa-r-) duod agei (R 1), (atsi-, ne-) rand agei (R 2), (at-, nu-, pri-) važiuoj agei (R 1, R 2, R 3), važinėj agei (R 2), mokytojauj agei (R 2), nusioj agei (R 2), sėj agei (R 2), (iš)rušiuoj agei (R 2), (nebeatsi)skrepliuoj agei (R 3), serg agei (R 3), trauk agei (R 2), renk agei (R 2), šnek agei (R 2), (nebe-) reik agei (R 3), (nu) kul agei (R 2), (nebe)gal agei (R 3), kalb agei (R 3), (pri(j))im agei (R 1, R 2), (ne)rem agei (R 2), (at-, iš-, ne-, su-) ein agei (R 1, R 2), (pri)min agei [про гній тварин] (R 2), (su)dažiūr agei (R 2), gyven agei (R 1, R 2), gaun agei (R 1), spausdin agei (R 1), [nieks] (neiš)ein agei [про виготовлення вина] (R 1), (ap)sodin agei (R 1), gaun agei (R 1), (pa)būn agei (R 2), gyven agei [крєгждутес] (R 2), (ap)siūn agei (R 2), (su)gadin agei (R 2), (nebeiš-) per agei (R 2), ar agei (R 2), šėr agei (котів) (R 2), (ne-) tur agei (R 1, R 2), (iš)nykst agei (R 2), (pri)prant agei (R 2), žiūr agei (R 3), (ne)les agei (R 2), (ne) kas agei [про курей] (R 2), kiš agei (R 2), (pra)neš agei (R 2), (neatsi)neš agei (R 2), (pri)kiš agei (R 2), (ne)suprant agei (R 1), įprant agei (R 2), tįst agei (R 2), trūkst agei (R 2), stov agei (R 2), (at-, iš-) vež agei (R 1, R 2), melž agei (R 2), sužeidž agei (R 1), sėdž agei (R 2). Straipsniai / Articles 189 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ ТАБЛИЦЯ 2. Дієслова теперішнього часу 3-ї особи говірки Даргайчяй із закінченнями –agė та –agi –agė –agi (вимовляється без паузи) –agi (вимовляється з паузою) gaminagė (R 1), patiragė (R 3), dirbagi (R 3), keñčagi (R 3), (pa)kviečagi (R 3), (par-) duodagi (R 3), dedagi (R 3), (nebepa)judagi (R 3), noragi (R 3), nuomojagi (R 1), (neiš)einagi (R 3), (at-, pri-, su-) važiuojagi (R 3), (pa)keliaujagi (R 3), (su)skaičiuojagi (R 3), (nu)pelyjagi (R 3), pasakojagi (R 3), (su)organizuojagi (R 3), stojagi (R 3), (nesi)ginčijagi (R 3), atostogaujagi (R 4), šarojagi (R 4), (apsi) džiaugagi (R 3), (par)bėgagi (R 3), (iš-, nebe-) augagi (R 3), bėgagi (R 4), (nebe-) reikagi (R 3), (pra-) lekagi [швидко проїжджає] (R 3), (pa)tinkagi (R 3), reikagi (R 3), (pa)šnekagi (R 3), šaukagi (R 3), (pa)šaukagi (R 3), (neatsi)tinkagi (R 3), (iš)traukagi (R 3), (nebeapsi)mokagi (R 3), (nenusi)perkagi (R 3), (nebeati)tinkagi (R 3), (nebe-) galāgi (R 3), (iš)balagi (R 3), (pa) gailagi (R 3), (atsi)(i)magi (R 3), gyvenagi (R 3), suprantagi (R 3), auginagi (R 3), (at-, iš-, nu-, pa-, pra-, pri-) einagi (R 3, R 4), (pri)kabinagi (R 3), būnagi (R 3, R 4), gyvenagi (R 3), kilnagi (R 4), (pa) kvimpagi (R 3), rūpagi (R 3), noragi (R 3), turagi (R 3), (pri)žiūragi (R 3), gūragi (R 3), turagi (R 3), (ne)norāgi (R 3), i.ragi (R 3), mėkstagi (R 3), (nusi)nešagi (R 3), (nu) slinkstagi (R 3), (pa)smirstagi (R 3), (už) mokėtagi (R 3), (at-, su-) vežagi (R 3), smirdžagi (R 3). (pa)ded agi (R 3), (par)duod agi (R 3), (pra)važiuoj agi (R 3), ūkininkauj agi (R 3), (su)naudoj agi (R 3), (nu) pasakoj agi (R 3), vedžioj agi (R 3), sirgulioj agi (R 4), (ne)gail agi (R 3), būn agi (R 3), (at-, neiš-) ein agi (R 3), (pa)senst agi (R 3), (atsi)bost agi (R 4), zirz agi (R 3), (neiš)leidž agi (R 3), (išsi)šluoj agi (R 3). 190 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Savitas kalbinis reiškinys šiauliškių plote (remiantis LKA punkto Nr. 73 medžiaga) LITERATŪRA Arumaa Peeter 1933: Untersuchungen zur Geschichte der litauischen Personalpronomina. Tartu. Gaivenis Kazimieras, Stasys Keinys 1990: Kalbotyros terminų žodynas. Kaunas: Šviesa. Girdenis Aleksas 2000: Kalbotyros darbai 2. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Grinaveckienė Elena 1960: Tarmių medžiagos rinkimas Lietuvių kalbos atlasui. – Lietuvių kalbotyros klausimai 3, 191–205. Grinaveckienė Elena 1962: Kai kurios lietuvių kalbos tarmių ypatybės (iš 1961 metų dialektologinių ekspedicijų). – Lietuvių kalbotyros klausimai 5, 147–169. Jasiūnaitė Stasė 1986: Gyvenimo apysaka. Vilnius: Vaga. Jonaitytė Aldona 1960: Šakynos tarmės žodžio galo vokalizmas. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai, serija A. 1(8), 151–162. Jonaitytė Aldona 1962: Šakynos tarmė (rankraštis, saugomas Vilniaus universiteto bibliotekoje, F 76–360). Jonaitytė Aldona 1964: Žemaitiškos morfologinės ypatybės Šakynos tarmėje. – Lietuvių kalbotyros klausimai. Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida, 165–177. Jšpt – Joniškio šnektų pratimai ir tekstai, sud. Nerija Bartkutė, Rasa Dumčiūtė, Aušra Kaikarytė, Lina Kazlauskaitė, Janina Švambarytė (ats. red.). Šiauliai: K. J. Vasiliausko įm., 2001. LKG II – Lietuvių kalbos gramatika 2, vyr. red. Kazys Ulvydas. Vilnius: Mintis, 1971. Lktch – Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija, sud. Rima Bacevičiūtė, Audra Ivanauskienė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa, mokslinė red. Laima Grumadienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2004. Valeckienė Adelė 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vaš – Vakarų aukštaičiai šiauliškiai, sud. Rūta Kazlauskaitė, Lionė Lapinskienė, Rima Bacevičiūtė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2007. Vitkauskas Vytautas 2001: Lietuvių kalbos tarmių morfoneminiai reiškiniai. Vilnius: Žara. Vulas S. M. 1977: Teoretičeskie i metodičeskie voprosy kriminalističeskogo issledovanija pismennoj reči. Moskva. Straipsniai / Articles 191 JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ XXI a. pradžios lietuvių tarmės: geolingvistinis ir sociolingvistinis tyrimas (žemėlapiai ir jų komentarai), sud. Danguolė Mikulėnienė, Violeta Meiliūnaitė. Vilnius: Briedis, 2014. Zinkevičius Zigmas 1994: Lietuvių kalbos dialektologija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Žalkauskaitė Gintarė 2011: Idiolekto požymiai elektroninių laiškų leksikoje. — Kalbotyra 63(3), 149–164. Ионайтите А. 1962: Шакинский говор. Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Вильнюс. Peculiar Linguistic Phenomenon in the Area of Šiauliškiai (According to Data of Point No. 73 of the Atlas of the Lithuanian Language) SUMMARY The author discusses a peculiar surviving local phenomenon of dialectal language recorded in the course of fieldwork carried out in 2013. 5 local oldest-generation respondents from Dargaičiai Village (Šiauliai District Gruzdžiai Eldership) were interviewed by the author in Point No. 73 of the Atlas of the Lithuanian Language (ALL): 3 women (R2 (1923), R3 (1947), R5 (1953)) and 2 men (R1 (1926), R4 (1951)). Over ten hours of dialectal text were recorded. Dargaičiai belongs to the Western Aukštaitian subdialect of Šiauliškiai (VAŠ) which linguists consider a boundary or transitional dialect between western and eastern dialects (Samogitian and Aukštaitian). The linguistic point of Dargaičiai is dominated by the distinctive features of the Šiauliškiai subdialect: retained nasal vowels ą, ę and diphthongs an, am, en, em; the stress is consistently retracted from the ending. Dialectologist Elena Grinaveckienė, who analysed the environs of Gruzdžiai belonging to VAŠ, and Aldona Jonaitytė, who collected the material in the environs of Šakyna (VAŠ) around the 1940s–1950s, paid special attention to the use of particles with the third person present and past iterative forms. Vytautas Vitkauskas also wrote about it. Having scrutinized the dialectal records of Dargaičiai Village, the author discovered the principal forms of the verb and the forms of the conjugation paradigm with the particle combination -agei and its variants -agė, -agi which are pronounced with the verb with a pause and without it, e.g.: pašokṭ_agei (R 1), lendu_agei (R 3), vežagei (R 1, R 2), gaun_agei 192 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Savitas kalbinis reiškinys šiauliškių plote (remiantis LKA punkto Nr. 73 medžiaga) (R 1), mėkstagi (R 3), atsibost_agi (R 4), gaminagė (R 1), išlėkė_agei (R 1), etc. The respondents used over 280 of such forms in the texts (repetitive forms were included as well). This local phenomenon is associated with the interaction of subdialects. The contacts between Samogitian and Aukštaitian dialects and the process of shortening of endings could have given rise to an idiolect, a local linguistic phenomenon, which have possibly originated at the end of the 18th century or in the beginning of the 19th century. The local prestige of morphological forms united the linguistic community and created the sense of linguistic security. In fact, from a historical and cultural perspective, the so called strip village (Lith. rėžinis kaimas) could have been the decisive factor for the linguistic phenomenon to survive. A non-division into isolated farmsteads and a self-contained community also maintained a closed linguistic system. The respondents who have been using the verbal forms including -agei, -agė, -agi for over ninety years separate between the linguistic codes: they omit the aforementioned forms when speaking to strangers; they are naturally included in the language as the speakers get into the conversation and cross the psychological familiar / unfamiliar boundary. Įteikta 2015 m. spalio 10 d. JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] Straipsniai / Articles 193