Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis

AGNĖ ČEPAITIENĖ Л і т о в с ь к и й і н с т и т у т м о в и Н а п р я м и н а у к о в и х д о с л і д ж е н ь: геолінгвістика, діалектологія, соціолінгвістика, особливості усного литовського мовлення. КІЛЬКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ДІАЛЕКТНИХ ОЗНАК: ВИПАДОК СХІДНИХ АУКШТАЙТІВ ПАНЕВЕЖИСЬКОГО ТА ШИРВІНТІСЬКОГО ГОВОРІВ Кількісне дослідження диференційних діалектних ознак: випадок східних аукштайтів Паневежиського та Ширвінтіського говорів А Н О Т А Ц І Я У статті вперше застосовано кількісні методи діалектометрії для вивчення литовських говірок. Кількісно оцінивши розрізнювальні особливості підговорів східних аукштайтів — паневежиського та ширвінтіського, ставиться за мету встановити діалектну належність пунктів Литовського мовного атласу (LKA): Стум̃брішкіса (171), Шілу (338), Каварскаса (340), Тауєнаса (374), Відішкяй (375 a), Де́лтувос (409), Якутишкяй (446), Пабайскаса (475), Манчюшенай (500), Чобішкіса (520). Досліджуваний матеріал — 12 годин аудіозаписів паневежиської та ширвінтіської говірок. Відібрані з них розрізнювальні діалектні особливості аналізуються за допомогою комп’ютерної програми Gabmap, створеної на основі методів діалектометрії та призначеної для вивчення мовної (і географічної) варіативності. На основі транскрипцій фонетичних слів у ній обчислюється відстань Левенштейна між пунктами LKA, виконуються статистичні розрахунки та визначаються диференційні діалектні ознаки паневежиської та ширвінтіської говірок. Отримані результати дають підстави стверджувати, що традиційні діалектні ознаки паневежиської та ширвінтіської говірок збігаються як із мовного, так і з мовно-географічного погляду. Статистично однакові діалектні особливості частіше вживаються не в пунктах LKA однієї й тієї самої підговірки, а в населених пунктах, де проживають носії окремих досліджуваних підговорів. Виявлені можливі розрізнювальні ознаки кластеризованих досліджуваних пунктів LKA є спільними для обох підговорів і статистично підтверджують подібність паневежиської та ширвінтіської говірок. Straipsniai / Articles 143 AGNĖ ČEPAITIENĖ КЛЮЧОВІ СЛОВА: східноаукштайтці паневежиські, східноаукштайтці ширвінтішські, диференційні діалектні ознаки, діалектометрія. АНОТАЦІЯ У статті вперше застосовано кількісні методи діалектометрії для аналізу литовських діалектів. Після кількісного оцінювання диференційних ознак східноаукштайтців паневежиської та ширвінтішської говірок ставиться за мету визначити діалектну належність досліджуваних пунктів Lithuanian Language Atlas (LLA) – Stum̃briškis (171), Šilai (338), Kavárskas (340), Taujénai (374), Vìdiškiai (375 a), Déltuva (409), Jakūtiškiai (446), Pabáiskas (475), Mančiūšénai (500), Čiõbiškis (520). Матеріал дослідження становлять 12 годин аудіозаписів східноаукштайтців паневежиської та ширвінтішської говірок. Відібрані диференційні діалектні ознаки аналізуються за допомогою вебзастосунку Gabmap, що ґрунтується на методах діалектометрії. Його призначено для дослідження мовної (і географічної) варіативності. На основі фонетичних транскрипцій слів між пунктами LLA обчислюється відстань Левенштейна, виконуються статистичні розрахунки та визначаються диференційні діалектні ознаки східноаукштайтців паневежиської та ширвінтішської говірок. Результати свідчать, що діалектні ознаки традиційних східноаукштайтців паневежиської та ширвінтішської говірок збігаються з лінгвістичного та лінгвогеографічного поглядів. Статистично однакові діалектні ознаки часто вживаються не в тих самих пунктах LLA відповідних говірок, а в населених пунктах, де мешкають носії окремих досліджуваних говірок. Потенційні диференційні ознаки кластеризованих досліджуваних пунктів LLA є спільними для обох говірок і статистично підтверджують подібність східноаукштайтців паневежиської та ширвінтішської говірок. КЛЮЧОВІ СЛОВА: східноаукштайтці паневежиські, східноаукштайтці ширвінтішські, диференційні діалектні ознаки, діалектометрія. 1. ВСТУП Про співвідношення східноаукштайтців паневежиських і ширвінтішських постійно точаться дискусії: немає згоди щодо підстав їх розмежування, меж говірок, Lietuvių kalbos atlaso (LKA)1 належності пунктів Kavársko та Vìdiškių до паневежиських, 1 LKA 1977; 1982; 1991. 144 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciacinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis ширвінтішцям або анікштенам (пор. межі паневежишків і ширвінтішців за дослідженнями, проведеними в різні періоди, на рис. 1 і 2)2. 1 PAV. Širvintiškiams priskiriami tiriamieji LKA punktai pagal Aliūkaitė ir kt. 2014: 1833 2 Žr. Urbanavičiūtė-Markevičienė 1994: 85–87; Markevičienė, Markevičius 1995: 69–72; Zinkevičius 1997: 237–241; Markevičienė 1999: 18–20; Markevičius 2002: 101–105; Markevičienė ir kt. 2009: 11–56. Markevičienė ir kt. 2009 žr. ir apie iki šiol atliktus širvintiškių tyrimus, o panevėžiškių tyrimų literatūros sąrašą žr. Pukevičiūtė 2014: 175–195. 3 Remiamasi LKA 1977: žemėlapis Nr. 1. Straipsniai / Articles 145 AGNĖ ČEPAITIENĖ 2 PAV. Širvintiškiams priskiriami tiriamieji LKA punktai pagal Markevičienę ir kt. 2009: 24 146 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciacinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis У цій статті, уперше застосувавши методи діалектометрії4 для дослідження литовських говірок5, розглянуто 12 год аудіозаписів6, зібраних наприкінці XX — на початку XXI ст. у 10 пунктах LKA: 6 паневежишківських (Стумбрішкіс (171), Шілай (338), Каварскас (340), Тауєнаі (374), Кунігішкяй (409)7, Якутишкяй (446)), 1 анікштенський (Відішкяй (375 a)) і 3 ширвінтішківські (Пабайскас (475), Манчюшенай (500), Чябішкіс (520)) (див. рис. 3). Мета статті — кількісно оцінивши диференційні особливості паневежишківського та ширвінтішківського піддіалектів, визначити діалектну належність досліджуваних пунктів LKA. Також буде перевірено подібність пунктів Каварскас і Відішкяй у LKA до місцевостей паневежишків або ширвінтішків. Об’єкт — диференційні діалектні ознаки паневежишків і ширвінтішків. Паневежишки вважаються найбільшим і найсильнішим піддіалектом східних аукштайтів, тому ймовірно, що він може впливати і на ширвінтішків — найменший і такий, що занепадає, піддіалект східних аукштайтів. Цю гіпотезу обґрунтовує досить незначна відмінність між піддіалектами: ширвінтішків від (південних) паневежишків відрізняє неоднакова вимова коротких a, e, i, u у закінченні: ширвінтішки зберігають їхню якість, а паневежишки зливають ці звуки в один (v після твердого приголосного, ʋ після м’якого) (Girdėnis, Zinkevičius 1966: 139–147; Zinkevičius 1966: 15; Zinkevičius 1994: 56)8. Крім цієї ознаки, для досягнення мети розглядаються ще 7 діалектних особливостей паневежишків і ширвінтішків (див. табл. 1). 4 Діалектометрія — напрям геолінгвістики, мета якого полягає в обчисленні, відображенні й аналізі загальних діалектних подібностей або відмінностей як функції особливостей географічного простору (Szmrecsanyi 2011: 45). 5 Методи діалектометрії застосовуються в сучасних дослідженнях зарубіжних науковців: кількісно досліджувалися варіанти англійської (Shackleton 2007: 30–102), нідерландської (Spruit ir kt. 2009: 1624–1642), норвезької (Heeringa ir kt. 2009: 167–183), шведської (Leinonen, 2010, 2011: 75–95), швейцарської (Scherrer 2012: 63–71), китайської (Stanford 2012: 247–278), болгарської (Prokić, Cysouw 2013: 147–168), нідерландської та бельгійської (Heeringa, Hinskens 2014: 26–52; 452–453) та інших мов. 6 Реєстраційні № CD 1204 RAS 31, CD 484 RAS 26, CD 456 RAS 10, CD 958 RAP 69; іншим записи реєстраційних номерів ще не присвоєно. Аудіозаписи зберігаються в Діалектному архіві Інституту литовської мови. 7 Дослідженнями говірок на початку XXI ст. встановлено, що пункт LKA Кунігішкяй занепав, тому його перенесено до Дельтуви. Далі в статті пункт LKA 409 називається Дельтува. 8 Пропонувалося вважати підставою для розмежування ширвінтішківського та паневежишківського піддіалектів інші діалектні особливості, наприклад, перехід ненаголошеного кореневого o в a (Markevičius 2002: 103). Straipsniai / Articles 147 AGNĖ ČEPAITIENĖ 3 PAV. Tiriamieji LKA punktai (LKA 1977: žemėlapis Nr. 1) ТАБЛИЦЯ 1. Діалектні особливості досліджуваних паневежиського та ширвинтіського говорів9 Діалектні особливості Зафіксовані слова Подовження наголошених коротких голосних Був, великий, мій, свій, має, усе Скорочення ненаголошених довгих голосних Живе Злиття / незлиття коротких наголошених кінцевих a, e, i, u Є, немає, важко, людина Перехід ненаголошеного кінцевого o в a, o; перехід e у коротке e Мій, нічого, каже, свій, мав Нечітка вимова першого компонента наголошених спадних дифтонгів ai, au Був, добре, як, дуже, не знаю, так Відтягування наголосу Був, добре, є, не знаю, немає, важко, людина Редукція закінчень Великий, живе, є, років, немає, один, усе, людина, людей Заміна ненаголошеного кореневого o на a Людина, людей 9 LKTCH 2004: 160–164, 173–183. 148 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis Досліджуваний матеріал опрацьовано в кілька етапів: 1) під час прослуховування аудіозаписів говірок зафіксовано окремі слова (усього 26), у яких відображено особливості досліджуваних піддіалектів паневежиської та ширвінтіської говірок; 2) зафіксовані слова транскрибовано за допомогою транскрипції міжнародного фонетичного алфавіту (англ. International Phonetic Alphabet (IPA)) (див. рис. 4 і 5); 3) дані внесено до програми MS Excel і збережено в Unicode (англ. Unicode) (створено текстовий документ); 4) матеріал опрацьовано за допомогою комп’ютерної програми Gabmap10; 5) за допомогою комп’ютерних програм RuG/L0411 і Google Earth12 створено карту досліджуваних місцевостей, яку також опрацьовано за допомогою комп’ютерної програми Gabmap (див. карту 1 і рис. 6). Інтерпретуючи отримані результати, соціолінгвістичні дані про інформантів до уваги не беруться. 4 PAV. IPA balsių klasifikacija (Kasparaitis 2013: 4) Основу діалектометричних аналізів, які за допомогою комп’ютерної програми Gabmap виконуються різними обчислювальними інструментами, становлять мовні відмінності (відстані) між парами досліджуваних місцевостей. Їх оцінюють, обчислюючи середнє значення відмінностей між змінними місцевостей (тобто словами, у яких відображено діалектні особливості). Найчастіше аналізують фонетичні транскрипції — обчислюють відстань Левенштейна (англ. Levenshtein distance13) (Leinonen та ін. 2015: 6)14. Окремо в цьому дослідженні інструменти комп’ютерної програми Gabmap для вимірювання діалектних ознак, а також принципи обчислення й інтерпретації відмінностей коротко описано в кожному підрозділі наступного розділу. 10 Основний розробник — Çağrı Çöltekin. Комп’ютерна програма Gabmap. Доступ в інтернеті: https://www.gabmap.nl/; Nerbonne та ін. 2011: 65–89; Leinonen та ін. 2015: 1–21. 11 Комп’ютерна програма RuG/L04. Доступ в інтернеті: http://www.let.rug.nl/~kleiweg/L04/. 12 Комп’ютерна програма Google Earth. Доступ в інтернеті: https://www.google.com/earth/. 13 Apie Levenšteino atstumo algoritmą žr. Kessler B. 1995: 60–66; Nerbonne ir kt. 1996: 185–202; Nerbonne ir kt. 1999: 5–15; Heeringa 2004: 121–124 ir kt. 14 Також можуть аналізуватися числові (вектори частот формант голосних) і категоріальні (лексичні або синтаксичні) дані (Leinonen та ін. 2015: 6). Straipsniai / Articles 149 AGNĖ ČEPAITIENĖ 5 PAV. IPA priebalsių klasifikacija (Kasparaitis 2013: 5) КАРТА 1. Карта досліджуваних пунктів LKA, створена за допомогою комп’ютерної програми Gabmap.15 РИС. 6. Фрагмент карти досліджуваних пунктів LKA 15 Тут і на інших картах RAA означає східних аукштайтів-аникщяйців, RAP — східних аукштайтів-паневежців, RAŠ — східних аукштайтів-шірвінтішців. 150 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis 2. АНАЛІЗ ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ДІАЛЕКТНИХ ОЗНАК 2.1. Статистична надійність виконаних обчислень Надійність виконаних обчислень статистично оцінено за допомогою комп’ютерної програми Gabmap шляхом обчислення альфи Кронбаха (англ. Cronbach‘s alpha)16. За її допомогою оцінюють не коефіцієнт надійності даних, як це зазвичай роблять, а коефіцієнт надійності різних вимірювань усіх даних. Він залежить від якості даних, якості методу, що використовується для обчислень, і кількості досліджуваних одиниць. Значення коефіцієнта можуть зростати від 0 до 1: чим ближче значення до одиниці, тим тісніше пов’язані між собою досліджувані одиниці17. Бажано, щоб коефіцієнт альфи Кронбаха становив щонайменше 0,5. Ця величина може незначно варіюватися залежно від цілей дослідження та досліджуваного матеріалу: що більше досліджуваних одиниць, то вищий коефіцієнт (Vaitkevičius, Saudargienė 2010: 98). За допомогою комп’ютерної програми Gabmap обчислено, що коефіцієнт надійності різних вимірювань досліджуваного матеріалу не відповідає встановленій рекомендованій нормі — він дорівнює 0,04. Можна припустити, що низький коефіцієнт міг бути зумовлений невеликою кількістю досліджуваних одиниць (26 досліджуваних слів, ужитих у 10 населених пунктах), тому отримана величина не обов’язково свідчить про низьку надійність вимірювання даних. За допомогою іншої статистичної міри — локальної неузгодженості (англ. Local Incoherence) — обчислюють відмінності між одиницями (досліджуваними населеними пунктами) з урахуванням географічної відстані між ними. Оптимальне значення дорівнює 0. За допомогою комп’ютерної програми Gabmap обчислено, що міра локальної неузгодженості досліджуваного матеріалу дещо перевищує 0 і становить 0,42. Це також могло бути зумовлено малою кількістю досліджуваних населених пунктів, до того ж не всі вони розташовані поруч один з одним (найвіддаленіший населений пункт — Stumbriškis). Хоча обсяг досліджуваного матеріалу невеликий, а пункти LKA розташовані не на суцільній території, обчислення, виконані за допомогою комп’ютерної програми, будуть надійними для перевірки гіпотези цієї статті. 16 Apie Kronbacho alfa koeficientą plačiau žr. Pukėnas 2009: 24–28. 17 У цьому дослідженні — чим ближче значення до одиниці, тим більше узгоджені та пов’язані між собою різні вимірювання даних. Straipsniai / Articles 151 AGNĖ ČEPAITIENĖ 2.2. Відстань Левенштейна За цим алгоритмом обчислюють відстані (відмінності) між фонетичними транскрипціями вимовлених слів і визначають найменшу кількість операцій (вставок, вилучень, замін), необхідних для заміни однієї одиниці транскрипції іншою (Kessler 1995: 62; Nerbonne ir kt. 2011: 65–89). Обчислюючи відстань Левенштейна, враховують географічне розташування досліджуваних пунктів на карті: що більша географічна відстань між населеними пунктами, то більшою є і відстань Левенштейна (Nerbonne ir kt. 1999: 8). Оскільки географічна відстань впливає на обчислене значення, за всіма досліджуваними ознаками найбільша відстань Левенштейна відділяє найбільш віддалене від досліджуваних пунктів Стумбришкіс від інших пунктів LKA (див. таблицю 2). ТАБЛИЦЯ 2. Відстань Левенштейна між досліджуваними пунктами LKA18 Стумбришкіс | Шілай | Тауєнай | Дельтува | Якутишкіай | Каварскас | Відішкяй | Пабайскас | Манчюшенай | Чобішкіс Стумбришкіс | — | 0,9 | 0,77 | 0,54 | 0,65 | 0,96 | 0,9 | 0,44 | 0,65 | 0,56 Шілай | — | 0,64 | 0,67 | 0,71 | 0,75 | 0,39 | 0,62 | 0,79 | 0,89 Тауєнай | — | 0,62 | 0,46 | 0,15 | 0,48 | 0,52 | 0,31 | 0,52 Дельтува | — | 0,67 | 0,77 | 0,44 | 0,56 | 0,5 | 0,71 Якутишкіай | — | 0,39 | 0,79 | 0,23 | 0,31 | 0,75 Каварскас | — | 0,56 | 0,67 | 0,39 | 0,6 Відішкяй | — | 0,58 | 0,71 | 0,58 Пабайскас | — | 0,56 | 0,69 Манчюшенай | — | 0,48 Чобішкіс | — Як бачимо, відстань Левенштейна є досить великою і між пунктами LKA тієї самої підговірки, де мешкають паневежиські (Стумбришкіс і Шілай (0,9)19, Тауєнай (0,77), Якутишкіай (0,65), Дельтува (0,54); натомість, наприклад, відстань Левенштейна між Стумбришкісом, що належить до паневежиських, і ширвінтішкіським Пабайскасом дорівнює 0,44). На такі результати впливає не лише більша географічна 18 Пункти LKA, де розмовляють паневежиською говіркою, позначено темним кольором, ширвінтішкіською — світлим, а анікщяйською — білим (за традиційною класифікацією литовських діалектів, див. рис. 3). 19 Тут і далі в дужках указано відстань Левенштейна, обчислену за допомогою комп’ютерної програми Gabmap. 152 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis відстань, а й те, що Stum̃briškis належить до північних східноаукштайтських паневежиських, тоді як усі інші — до південних20. Результати, наведені в таблиці 2, свідчать, що більша мовна та географічна подібність спостерігається не між населеними пунктами тієї самої підговірки, а між паневежиськими та širvintiškiai, тобто між Taujėnai і Kavársko (0,15), Jakūtiškiai і Pabáisko (0,23), Taujėnai і Mančiūšėnai (0,31), Jakūtiškiai і Mančiūšėnai (0,31). Також видно, що в Kavárske вживаються ті самі діалектні особливості, що й у паневежиському пункті LKA. Аналіз також виявив подібність Vidiškiai до паневежиських: найменша відстань Левенштейна відділяє цей пункт LKA від Šilai (0,39). Між Kavársko та Vidiškiai відстань Левенштейна є відносно середньою (0,56), отже, мова людей, які тут живуть і розмовляють діалектом, мала б бути подібною. Отже, результати свідчать, що загальна відстань Левенштейна між паневежиськими та širvintiškiai є невеликою. Статистично особливості цих підговірок (з урахуванням географічної відстані між пунктами LKA) є подібними й можуть свідчити про процес зближення підговірок, що відбувається в пунктах LKA. Щоб іще більше обґрунтувати це твердження, за допомогою комп’ютерної програми Gabmap побудовано карти та графіки, на яких показано відстань Левенштейна від окремих населених пунктів до інших пунктів LKA. 2.3. Просторові та мовні зв’язки між пунктами LKA Просторові та мовні зв’язки зображено на картах і графіках із точками відліку. Вони показують, наскільки обрана місцевість (позначена на карті зірочкою) відрізняється від інших як у діалектному, так і в географічному аспекті. Що темніший колір на карті, то подібніші місцевості. На карті 2, рис. 7 і 8 зображено вже розглянуті найсильніші мовні та просторові зв’язки пункту LKA Kavársko з Taujėnai (0,15), що свідчить про те, що в Kavárske вживається найбільше діалектних особливостей паневежиських. Тут зафіксовано й діалектні ознаки, характерні для širvintiškiai, — про це свідчить (позначений) менший ступінь подібності Kavársko не лише до Jakūtiškiai, які належать до паневежиських, а й до Mančiūšėnai, що належать до širvintiškiai (по 0,39). За співвідношенням географічної відстані й діалектних особливостей Kavárskas найбільше відрізняється від Stum̃briškio (0,96), імовірно, з раніше розглянутих причин. 20 Північні східноаукштайтські паневежиські живуть на північ від Panevėžys, південні — на південь від Panevėžys. Головна відмінна риса північних і південних паневежиських — різний ступінь редукції голосних (LKTCH 2004: 173). Straipsniai / Articles 153 AGNĖ ČEPAITIENĖ 2 КАРТА. Просторові та мовні зв’язки Каварсько з іншими пунктами LKA 7 РИС. Фрагмент карти просторових і мовних зв’язків Каварсько з іншими пунктами LKA 8 РИС. Просторові та мовні зв’язки Каварсько з іншими пунктами LKA 154 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis 3 КАРТА. Просторові та мовні зв’язки Відішкяй з іншими пунктами LKA 9 РИС. Фрагмент карти просторових і мовних зв’язків Відішкяй з іншими пунктами LKA 10 РИС. Просторові та мовні зв’язки Відішкяй з іншими пунктами LKA Straipsniai / Articles 155 AGNĖ ČEPAITIENĖ На карті 3, на рис. 9 і 10 видно, що пункт LKA у Відішкяй за географічною та мовною подібністю найбільше можна зіставити з населеними пунктами, розташованими в ареалі паневежиських, — Шілай (0,39), Дельтува (0,44), Тауєнай (0,48) і Каварско (0,56). Від пунктів LKA ширвінтіськіх цей населений пункт відділяє більша відстань Левенштейна, а найбільша — від Стумбрішкіса (0,9) (можливо, з тих самих згаданих причин). Отже, аналіз просторових і мовних зв’язків Каварско та Відішкяй з окремими населеними пунктами показує, що обидва пункти LKA з географічного й діалектного погляду можна зіставити з паневежиськими, а не з ширвінтіськими. Перевірка безпроблемних населених пунктів за тим самим алгоритмом також виявляє географічну та діалектну подібність пунктів LKA паневежиських і ширвінтіськіх. Наприклад, Пабайскас, зарахований до ширвінтіськіх, за відстанню Левенштейна найбільш подібний не до населеного пункту власного піддіалекту, а до Якутишкіса (0,23), розташованого в ареалі паневежиських (див. карту 4, рис. 11 і 12). Беззаперечними є просторові та мовні зв’язки Пабайскаса з пунктами LKA ширвінтіськіх (помірно сильні зв’язки пов’язують його з Манчушенай (0,56), що належать до ширвінтіськіх), однак цей розглянутий пункт LKA має більше подібностей із населеними місцевостями в ареалі паневежиських — Стумбрішкісом (0,44), Тауєнаями (0,52) і Дельтувою (0,56). Як і у випадку з Каварско, цей випадок показує, що в одному пункті LKA, можливо, домінують діалектні особливості паневежиських, хоча ознаки діалекту ширвінтіськіх також можуть фіксуватися. Манчушенай ширвінтіськіх географічно й діалектно найближчі також до паневежиських — пунктів LKA у Тауєнаях (0,31) і Якутишкісі (0,31) (див. карту 5, рис. 13 і 14). Дещо більша відстань Левенштейна відділяє Манчушенай від Каварско (0,39), Чобішкіса (0,48), Дельтуви (0,5) і Стумбрішкіса (0,65), а найбільша — від Шілай (0,79). На підставі результатів можна стверджувати, що пункт LKA Манчушенай, розташований в ареалі ширвінтіськіх, пов’язаний сильнішими просторовими та мовними зв’язками з пунктами LKA паневежиських, а не ширвінтіськіх. Отже, у цій місцевості також уживається більше діалектних ознак паневежиських, ніж ширвінтіськіх. Лише випадок Чобішкіса свідчить про найбільшу подібність пункту LKA до місцевостей того самого піддіалекту. З географічного й діалектного погляду він найбільш подібний до Манчушенай, що належать до ширвінтіськіх (0,48) (див. карту 6, рис. 15 і 16). Хоча самі Манчушенай найсильнішими просторовими та мовними зв’язками пов’язані з пунктами LKA, що належать до паневежиських (див. карту 5, рис. 13 і 14). Подібна відстань Левенштейна відділяє Манчушенай від Тауєная, розташованого в ареалі паневежиських (0,52). 156 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Кількісне дослідження диференційних діалектних ознак: випадок східноаукштайтських паневежиських і ширвінтішських говірок КАРТА 4. Просторові та мовні зв’язки Пабайска з іншими пунктами LKA РИС. 11. Фрагмент карти просторових і мовних зв’язків Пабайска з іншими пунктами LKA РИС. 12. Просторові та мовні зв’язки Пабайска з іншими пунктами LKA Straipsniai / Articles 157 AGNĖ ČEPAITIENĖ КАРТА 5. Просторові та мовні зв’язки Манчюшенів з іншими пунктами LKA РИС. 13. Фрагмент карти просторових і мовних зв’язків Манчюшенів з іншими пунктами LKA РИС. 14. Просторові та мовні зв’язки Манчюшенів з іншими пунктами LKA 158 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis КАРТА 6. Просторові та мовні зв’язки Чобішкіса з іншими пунктами LKA РИС. 15. Фрагмент карти просторових і мовних зв’язків Чобішкіса з іншими пунктами LKA РИС. 16. Просторові та мовні зв’язки Чобішкіса з іншими пунктами LKA Straipsniai / Articles 159 AGNĖ ČEPAITIENĖ Попри найбільшу серед досліджуваних населених пунктів географічну відстань, Чіобішкіс дуже подібний до Стумбрішкіса (0,56), розташованого на території (північних) паневежиських, і найбільше відрізняється від дещо ближчих Шилів (0,89). Також Чіобішкіс доволі подібний до пунктів ЛКА Відішкіс (0,58) і Каварскас (0,6), із якими населені пункти на території паневежиських пов’язують міцніші просторові та мовні зв’язки. З огляду на результати можна попередньо стверджувати, що в мовленні жителів Чіобішкіса переважають діалектні особливості паневежиських, а не ширвінтішкіських. Отже, карти й графіки точок відліку не виявляють окремих зон паневежиських і ширвінтішкіських; навпаки — за співвідношенням географічної відстані та діалектності майже всі досліджувані населені пункти ширвінтішкіських найбільш подібні до пунктів ЛКА паневежиських. Однак, спираючись лише на відстань Левенштейна, не можна визначити, яка відмінність — географічна чи мовна — є більшою між досліджуваними населеними пунктами. Це дають змогу зробити інші інструменти вимірювання відмінностей комп’ютерної програми Gabmap. 2.4. Фонологічні відмінності пунктів ЛКА Фонологічні відмінності аналізуються за допомогою карт відмінностей. Вони дають змогу визначити, чи є зв’язки між певними двома сусідніми населеними пунктами сильними з огляду на загальні фонологічні відмінності. Що темніша лінія, яка з’єднує пункти ЛКА, то подібніші населені пункти. На карті 7 і рис. 17 видно, що найсильніші зв’язки поєднують Тауєняй і Каварскас, дещо слабші — Якутишкіс і Пабайскас, а також Якутишкіс і Манчюшенас. Це свідчить про те, що в цих сусідніх населених пунктах уживані діалектні особливості є найбільш подібними. Ці результати збігаються з розглянутими даними про відстань Левенштейна (див. табл. 2). Отже, можна впевнено стверджувати, що розрізнювальні діалектні особливості можуть бути однаково частотними не лише в населених пунктах одного субдіалекту, а й в окремих пунктах ЛКА паневежиських і ширвінтішкіських. Оцінюючи результати, бачимо, що пункти ЛКА одного субдіалекту, розташовані неподалік один від одного, не завжди є найбільш подібними з фонологічного погляду. Про це свідчать випадки Шилів і Каварскаса, Шилів і Якутишкіса, що належать до паневежиських, а також Пабайскаса і Чіобішкіса, що належать до ширвінтішкіських. Ці населені пункти також розділяє значна відстань Левенштейна. Найслабші зв’язки поєднують пункти ЛКА Стумбрішкіс і Шили — між ними багато фонологічних відмінностей. Такі результати можна пояснити належністю до різних східноаукштайтських паневежиських: Стумбрішкіс належить до північних, а Шили — до південних. 160 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis КАРТА 7. Зв’язки між сусідніми пунктами LKA за фонологічними відмінностями РИС. 17. Фрагмент карти зв’язків між сусідніми пунктами LKA за фонологічними відмінностями Отже, аналіз карти відмінностей, побудованої на основі фонологічних відмінностей між сусідніми пунктами LKA, підтвердив результати обчислення відстані Левенштейна — діалектну подібність пунктів LKA діалектів паневежиських і ширвинтишських. Ці тенденції чітко простежуються також під час аналізу матеріалу за допомогою інших інструментів комп’ютерної програми Gabmap. 2.5. Кластерний аналіз пунктів LKA за подібністю діалектних ознак21 Кластеризація, яку виконує комп’ютерна програма Gabmap, є альтернативою технікам ізоглос, що застосовуються в традиційній діалектології. Однак під час кластеризації об’єктів визначаються межі, які відповідають не окремій ізоглосі, а загальним діалектним відмінностям між місцевостями, що утворюють окремі групи (Nerbonne ir kt. 2011: 80). Дані групуються алгоритмами кластеризації так, щоб діалектні відмінності всередині кластера, утвореного з досліджуваних місцевостей, були якомога меншими, а між кластерами — якомога більшими (Leinonen ir kt. 2015: 11). 21 Про кластерний аналіз у діалектологічних дослідженнях, виконаний за допомогою іншої комп’ютерної програми — SPSS Statistics, див. Pukevičiūtė 2015: 175–195. Straipsniai / Articles 161 AGNĖ ČEPAITIENĖ Дані, проаналізовані методами ієрархічного кластерного аналізу середнього зваженого (англ. Weighted Average) та Варда (англ. Ward‘s Method), дають змогу перевірити, як досліджувані місцевості групуються за подібністю вживання в них діалектних ознак. Під час аналізу матеріалу методом середнього зваженого всі кластери вважаються рівноцінними (мають однакову вагу), незалежно від кількості об’єктів у кожному кластері. Натомість під час аналізу матеріалу методом Варда на кожному етапі аналізу беруться окремі пари кластерів і обчислюється сума квадратів відхилень змінних від центра об’єднаного кластера. Це виконується для кожної пари кластерів, і зрештою об’єднуються ті кластери, злиття яких дає найменшу суму відхилень. Дані, обчислені обома методами, можуть не збігатися, оскільки відмінності вимірюються за різними принципами (Prokić 2008: 156, Leinonen ir kt. 2015: 11)22 Виявлене групування подібних об’єктів представлено на картах і дендрограмах. Визначена кількість кластерів — 2 (досліджується матеріал двох піддіалектів). На карті кластерного аналізу, виконаного методом середнього зваженого, виділено дві групи подібних об’єктів: Сту́мбрішкіс і Чіобішкіс утворюють одну групу, а решта місцевостей — іншу (див. карту 8 і рис. 18). Отже, диференційні діалектні ознаки в пунктах LKA паневежиського та ширвинтишського діалектів, незалежно від їхнього географічного розташування, можуть бути дуже подібними. КАРТА 8. Групування досліджуваних пунктів LKA за подібністю діалектних ознак. Метод середнього зваженого23 РИС. 18. Фрагмент карти групування досліджуваних пунктів LKA за подібністю діалектних ознак (за методом середнього зваженого) 22 Plačiau apie svorinio vidurkio ir wardo klasterinės analizės metodus žr. Prokić 2008: 153–172. 23 На картах кластерного аналізу та дендрограмах першу групу подібних об’єктів позначено темнішим кольором, другу — світлішим. 162 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Кількісне дослідження диференційних діалектних ознак: випадок східноаукштайтських паневежиських і ширвінтішиських говірок Дендрограма наочно показує, у якій послідовності об’єднувалися кластери (див. рис. 19). Видно, що в кластері 2 за подібністю діалектних особливостей на першому кроці було об’єднано Тауєнай і Каварскас, на другому — Манчюшенай і Якутишкіс тощо. Що раніше об’єднуються пункти LKA, то подібніші місцевості з діалектного погляду. РИС. 19. Дендрограма об’єднання кластерів. Метод зваженого середнього Отримані дані підтверджують, що досліджувані місцевості, які належать до окремих піддіалектів, можуть бути подібнішими між собою, ніж пункти LKA одного й того самого піддіалекту. Після застосування методу wardo для групування місцевостей результати змінилися: за вживанням подібних діалектних особливостей один кластер утворюють Чобішкіс, Дельтува, Стумбрішкіс, Шілай і Відішкіс, інший — решта місцевостей (див. карту 9 і рис. 20). Однак зберігається та сама тенденція: ширвінтішиські та паневежиські говірки групуються разом за подібністю діалектних особливостей. Порівняння результатів кластерного аналізу, виконаного із застосуванням різних методів, показує, що інший принцип групування місцевостей зумовив перегрупування Шілай, Дельтуви та Відішкіса. Однак, як і дендрограма обчислень, виконаних методом зваженого середнього, дендрограма кластерного аналізу, виконаного методом wardo, свідчить, що подібні або однакові діалектні особливості вживаються і в паневежиському, і в ширвінтішиському ареалах: найбільш подібними є пункти LKA Відішкіс і Шілай, Стумбрішкіс і Дельтува (у кластері 1), а також населені пункти Тауєнай і Каварскас, Якутишкіс і Манчюшенай (у кластері 2) — під час групування досліджуваних об’єктів їх було об’єднано на перших кроках (див. рис. 21). Отже, ієрархічний кластерний аналіз, виконаний двома методами, показує, що діалектні особливості в пунктах LKA як паневежиських, так і ширвінтішиських говірок дуже подібні або навіть однакові; незначна відмінність у вимові окремих слів galimai є надто слабкою підставою для розмежування цих піддіалектів. Щоб обґрунтувати отримані дані, необхідно підтвердити результати кластерного аналізу й іншими статистичними методами, тобто перевірити, як досліджувані об’єкти розподіляються в багатовимірному просторі (Nerbonnė та ін. 2011: 81). Straipsniai / Articles 163 AGNĖ ČEPAITIENĖ КАРТА 9. Групування досліджуваних пунктів LKA за подібністю термінологічних ознак. Метод Wardo РИС. 20. Фрагмент карти групування досліджуваних пунктів LKA за подібністю термінологічних ознак (за методом wardo) РИС. 21. Дендрограма об’єднання кластерів. Метод Wardo 2.6. Розташування пунктів LKA на багатовимірній шкалі Багатовимірну шкалу розглядають, щоб з’ясувати, якою мірою діалекти утворюють континуум. Мовно найбільш подібні місцевості на площині розташовані ближче одна до одної, а відмінні — далі. Діаграма допомагає виявити немісцевих жителів і розпізнати групи діалектів. Вона також показує, які структури є кластерними 164 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciacinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis групи, утворені подібними з діалектного погляду пунктами LKA, встановлені під час аналізу (Leinonen ir kt. 2015: 11). Результати оцінюють статистично за індексом Ранда (ан. Rand index) (позначається літерою r) від 0 до 1: 0 означає, що два кластери, утворені з досліджуваних одиниць, не мають жодної спільної діалектної особливості, а 1 — що досліджувані кластери цілком однакові (Prokić 2008: 161–163)24. Отримані дані відповідають розташуванню груп подібних об’єктів, визначених за допомогою кластерного аналізу, проведеного методом Ворда: найближчими з діалектного погляду є місцевості Шілай і Відішкяй (хоча вони віддалені від площини, їх пов’язує невелика відстань Левенштейна (0,39)), що належать до кластера 1, а також Тауєнай, Якутишкіс і Манчюшенай (відстань Левенштейна між цими місцевостями також одна з найменших), що належать до кластера 2 (див. рис. 22). 22 РИС. Розподіл пунктів LKA на багатовимірній шкалі за подібністю діалектних особливостей 24 Там само докладніше див. формули обчислення індексу Ранда. Straipsniai / Articles 165 AGNĖ ČEPAITIENĖ До визначених зон не потрапили, а серед досліджуваних місцевостей найбільше вирізняються пункти LKA Стумбрішкіс, Дельтува, Пабайскас, Чіобішкіс і Каварскас, що належать до різних піддіалектів. Можливо, це можна пояснити досить великою відстанню Левенштейна між ними та іншими розглянутими місцевостями. За обчисленнями комп’ютерної програми Gabmap, r = 0,82, отже, діалектні особливості, уживані у визначених групах подібних об’єктів, сформованих із пунктів LKA, відрізняються незначно. Отже, багатовимірна шкала статистично підтверджує результати кластерного аналізу й ще виразніше виявляє подібність діалектних особливостей паневежиського та ширвінтішського говорів. 2.7. Диференційні діалектні ознаки пунктів LKA За допомогою інструментів комп’ютерної програми Gabmap визначають диференційні діалектні ознаки, які репрезентують діалектну територію. Дані подано в чотирьох таблицях: наведено розрізнювальні діалектні ознаки у двох групах, утворених пунктами LKA, визначених кластерним аналізом методом зваженого середнього, а також у двох інших кластерах, визначених кластерним аналізом методом ward. У стовпці Відмінність між кластерами (англ. Between score) наведено відмінності між обраним кластером та іншою групою. Що вищий бал, то виразнішу розрізнювальну ознаку (англ. item) мають пункти LKA, що утворюють обраний кластер. У стовпці Варіація в кластері (англ. Within score) наведено інформацію про те, наскільки варіює певна ознака в обраному кластері. Що нижчий бал варіації, то репрезентативнішою є розрізнювальна ознака. Загальний бал (англ. Score) показує загальну відмінність між цими двома показниками (англ. Between–Within score) (Leinonen та ін. 2015: 14). З результатів кластерного аналізу, проведеного методом зваженого середнього, видно, що найвиразнішою розрізнювальною ознакою пунктів LKA Стумбрішкіс і Чіобішкіс, які утворюють перший кластер, є подовження коротких наголошених голосних (ці населені пункти розрізняє вживання слова jis, частково — didelis) (див. табл. 3). Загальний бал цієї диференційної особливості високий (понад 2); за цим показником Стумбрішкіс і Чіобішкіс значно відрізняються від інших досліджуваних населених пунктів (бал трохи перевищує 1). Варіація в кластері від’ємна, отже, диференційна діалектна ознака є репрезентативною. Відмінність між кластерами у вживанні слова didelis, яке відображає ту саму особливість або редукцію закінчення, менша, ніж у вживанні слова jis. Однак вимова цього слова у Стумбрішкісі й Чіобішкісі варіює менше, ніж вимова слова jis, а загальний бал обох показників є високим. Тому можна стверджувати, що вживання слова didelis підтверджує, що подовження короткого наголошеного голосного або редукція закінчення є репрезентативними діалектними ознаками, які відрізняють пункти LKA Стумбрішкіс і Чіобішкіс від інших. 166 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis ТАБЛИЦЯ 3. Диференційні діалектні ознаки кластера 1 (Стумбрішкіс, Чіобішкіс). Метод зваженого середнього Загальний бал Варіація в кластері Відмінність між кластерами Слово / диференційна діалектна ознака 2.065730 −0.734482 1.331248 Він 0.991031 −1.057100 −0.066069 Великий … … … … −1.485962 1.699261 0.213300 Немає Цей кластер зовсім не характеризує неоднакова вимова короткого наголошеного закінчення a, яку вважають підставою для розрізнення паневежиської та ширвінтіської піддіалектів (це засвідчує вживання слова nėra). Хоча високий бал варіації в кластері означає, що вимова слова nėra у пунктах LKA Стумбрішкіс паневежиського та Чіобішкіс ширвінтіського піддіалектів значно варіює (а це свідчило б про неоднакову вимову короткого наголошеного закінчення a у цих пунктах LKA і про відмінність пунктів LKA (та піддіалектів) за цією діалектною ознакою), загальний бал і відмінність у вимові цього слова між кластерами дуже низькі (відповідно близько −1,5 та близько 0,2). Отже, ця діалектна особливість нерепрезентативна: коротке наголошене закінчення a у населених пунктах паневежиського та ширвінтіського піддіалектів вимовляють майже однаково. Подовження коротких наголошених голосних також визначає територію інших досліджуваних пунктів LKA, що утворюють інший кластер (про це свідчить уживання слів jis, частково — turi) (див. табл. 4). Бали відмінності між кластерами, варіації в кластері та загальний бал повністю збігаються з балами розрізнювальних показників слова jis у першій групі. Отже, в обох групах подібних об’єктів подовження наголошених коротких голосних є спільною диференційною діалектною ознакою, попри належність пунктів LKA до різних піддіалектів. Тому населені пункти за цією діалектною особливістю не відрізняються. ТАБЛИЦЯ 4. Диференційні діалектні ознаки кластеру 2 (Шілай, Тауйєнай, Дельтува, Якучішкяй, Каварскас, Відішкяй, Пабайскас, Манчюшенай). Метод зваженого середнього Загальний бал Варіація в кластері Різниця між кластерами Слово / диференційна діалектна ознака 2.065730 −0.734482 1.331248 Він 0.516433 −0.218049 0.298383 Має … … … … −0.495996 0.202406 −0.293589 Дуже Straipsniai / Articles 167 AGNĖ ČEPAITIENĖ Нечітка вимова першого наголошеного компонента висхідного дифтонга ai не диференціює розглядуваний кластер (про це свідчить уживання слова labai) — в обох кластерах воно вимовляється подібно (різниця в частоті його вживання між кластерами незначна — близько -0,3). Ця діалектна особливість мало варіює і в самому кластері, утвореному з пунктів LKA. Однак нечітка вимова першого наголошеного компонента висхідного дифтонга ai є однією з диференційних діалектних особливостей, що відокремлюють пункти LKA Стумбршкіс, Шілай, Дельтува, Відішкяй, Чіобішкіс від іншого кластера за результатами кластерного аналізу, виконаного методом wardo (про це свідчить уживання слова kaip, див. табл. 5). Дещо репрезентативнішою за неї є редукція закінчень (про це свідчить уживання слова metų). Сумарний бал розрізнювальних показників обох діалектних ознак високий, і в самому кластері вони варіюють незначно, однак закінчення редукуються подібно, а перший компонент наголошеного висхідного дифтонга ai вимовляється нечітко в обох групах, утворених із пунктів LKA (різниця між кластерами становить відповідно близько 0,3 і 0,5). ТАБЛИЦЯ 5. Диференційні діалектні ознаки кластера 1 (Стумбршкіс, Шілай, Дельтува, Відішкяй, Чіобішкіс). Метод Wardo Сумарний бал | Варіація в кластері | Різниця між кластерами | Слово / диференційна діалектна ознака 1.189237 | −0.924962 | 0.264275 | Metų 1.086116 | −0.641110 | 0.445006 | Kaip... |... |... |... −0.494413 | 0.494413 | −0.000000 | Žmogus −0.494413 | 0.494413 | −0.000000 | Sako Пункти LKA, що утворюють першу групу подібних об’єктів, не вирізняються переходом ненаголошеного кореневого o у a²⁵, редукцією закінчень, злиттям короткого наголошеного закінчення u, переходом ненаголошеного закінчення o у a та відтягненням наголосу. На це вказує нульовий бал уживання слів žmogus, sako в обох кластерах: це означає, що за цими ознаками обидва досліджувані кластери зовсім не відрізняються, а ці особливості однаково поширені в усіх досліджуваних населених пунктах. Однак у пунктах LKA, що утворюють розглядуваний перший кластер, вони варіюють у середньому. Нечітко вимовлюваний ненаголошений компонент висхідного дифтонга ai є також розрізнювальною діалектною ознакою групи подібних об’єктів, визначеної другим кластерним аналізом, виконаним методом wardo (Тауйенус, Каварскас, Якутишкіс, Пабайскас і Манчюшенай розрізняє вживання слів gerai, kaip, див. табл. 6). Її розрізняє і відтягнення наголосу. 25 Цю діалектну ознаку пропонували вважати підставою для розмежування ширвинтишської та паневежиської говірок (Markevičius 2002: 103). 168 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis діалектна ознака відтягнення наголосу. В обох кластерах, утворених із пунктів LKA, ці діалектні особливості вживаються приблизно однаково (близько 0,3 і 0,5), тоді як їхнє вживання в населених пунктах, що утворюють другий кластер, варіює (близько -0,9 і -0,5), хоча сумарний бал високий. ТАБЛИЦЯ 6. Диференційні діалектні ознаки кластера 2 (Тауйенай, Каварскас, Якутишкіс, Пабайскас, Манчюшенай). Метод Wardo Сумарний бал Варіація в кластері Різниця між кластерами Слово / диференційна діалектна ознака 1.189237 -0.924962 0.264275 Gerai 0.916410 -0.471405 0.445006 Kaip............ -0.496747 0.531640 0.034893 Žmonių Недиференційні діалектні особливості цієї групи частково збігаються з особливостями кластера 1 — вимовою ненаголошеного кореневого o a та редукцією закінчень (про що свідчить уживання слова žmonių). Вимова цього слова дещо відрізняється в обох кластерах, у кластері 2 варіює помірно, а загальний бал за обома цими показниками є низьким. Отже, ні редукція закінчень, ні вимова ненаголошеного кореневого o a не вважаються розрізнювальними діалектними особливостями паневежиських і ширвінтішських говірок. Хоча результати аналізу диференційних діалектних ознак, визначених методами, заснованими на різних принципах обчислення, не збігаються, вони виявили ті самі тенденції. Отримані дані можна узагальнити так: оскільки групи подібних об’єктів, визначені обома методами кластерного аналізу та сформовані з пунктів LKA як паневежиської, так і ширвинтишської говірок, репрезентують ті самі діалектні особливості, то ці особливості притаманні обом діалектним ареалам і не можуть вважатися диференційними. Під час аналізу не було виявлено й інших можливих диференційних діалектних ознак, які могли б розмежовувати паневежиську та ширвинтишську говірки, адже вони трапляються в населених пунктах обох говірок. Тому попередньо можна стверджувати, що істотних відмінностей між цими говірками немає. У статті не заперечується ймовірність того, що раніше паневежиська та ширвинтишська говірки могли мати виразніші діалектні відмінності. Однак результати проведеного дослідження показують, що якщо такі відмінності й існували, то в діалектних аудіозаписах кінця XX — початку XXI ст. диференційні діалектні ознаки вже не фіксуються. Це могли зумовити різні Straipsniai / Articles 169 AGNĖ ČEPAITIENĖ чинники — наприклад, поступова конвергенція обох піддіалектів26. Однак це предмет подальших і ґрунтовніших досліджень, оскільки, за словами Пітера Ауера та ін. (2005: 16), щоб називати мовні зміни діалектною конвергенцією, потрібно порівняти обидва піддіалекти діахронічно щонайменше за двома аспектами. 3. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ Діалектні ознаки традиційних паневежиських східноавкштайтських і ширвінтішських східноавкштайтських говірок збігаються з мовного та мовно-географічного погляду. Це підтверджують значні фонологічні подібності між досліджуваними говірками та невелика відстань Левенштейна між їхніми пунктами LKA. Однакові діалектні особливості статистично частіше вживаються не в пунктах LKA однієї й тієї самої говірки, а в населених пунктах окремих досліджуваних говірок. Виявлені можливі розрізнювальні ознаки кластеризованих досліджуваних пунктів LKA є спільними для обох говірок і статистично підтверджують їхню подібність. Під час аналізу не виокремлено діалектних особливостей, які потенційно розрізняють паневежиську та ширвінтішську говірки. З огляду на відстань Левенштейна та статистичні дані Каварскас і Відішкяй вважаються подібнішими до паневежиських пунктів LKA. Щоб трактувати ширвінтішську як окрему говірку, доведеться шукати інші диференційні діалектні ознаки. LITERATŪRA Aliūkaitė Daiva, Bakšienė Rima, Jaroslavienė Jurgita, Judžentytė Gintarė, Leskauskaitė Asta, Lubienė Jūratė, Meiliūnaitė Violeta, Pakalniškienė Dalia, Ragaišienė Vilija, Rinkauskienė Regina, Švambarytė-Valužienė Janina, Urbanavičienė Jolita, Vaišnienė Daiva 2014: Punktų tinklo tankis geolingvistinės skirties aukštaičiai: žemaičiai požiūriu. – XXI a. pradžios lietuvių tarmės: geolingvistinis ir sociolingvistinis tyrimas (žemėlapiai ir jų komentarai), sud. Danguolė Mikulėnienė, Violeta Meiliūnaitė. Vilnius: Briedis, 129–196. Aliūkaitė Daiva, Mikulėnienė Danguolė 2014: Geolingvistika: ideologija, teorija ir metodai. Pagrindinės sąvokos. – XXI a. pradžios lietuvių tarmės: geolingvistinis ir 26 Kalbinė konvergencija vadinama kalbėtojo, kuris, siekdamas sumažinti skirtumus, prisitaiko prie kitų kalbos, kalbine apraiška (Auer ir kt. 2005: 6–7). Dar žr. ir Aliūkaitė, Mikulėnienė 2014: 44. 170 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferenciacinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis sociolingvistinis tyrimas (žemėlapiai ir jų komentarai), sud. Danguolė Mikulėnienė, Violeta Meiliūnaitė. Vilnius: Briedis, 29–47. Auer Peter, Hinskens Frans, Kerswill Peter, eds. 2005: Dialect change: Convergence and divergence in European languages. Cambridge: Cambridge University Press. Girdenis Aleksas, Zinkevičius Zigmas 1966: Dėl lietuvių kalbos tarminių klasifikacijos. – Kalbotyra 14, 139–147. Heeringa Wilbert 2004: Measuring Dialect Pronunciation Differences using Levenshtein Distance. PhD thesis. The Netherlands: University of Groningen. Heeringa Wilbert, Hinskens Frans 2014. Convergence between dialect varieties and dialect groups in the Dutch language area. – Aggregating Dialectology, Typology, and Register Analysis: Linguistic Variation in Text and Speech, ed. by B. Szmrecsanyi, B. Wälchli. New York: Walter de Gruyter, 26–52, 452–53. Heeringa Wilbert, Johnson Keith, Gooskens Charlotte 2009: Measuring Norwegian Dialect Distances using Acoustic Features. – Speech Communication 51, 167–183. Prieiga internetu: http://www.let.rug.nl/~kleiweg/L04/ Kasparaitis Pijus 2013: Kompiuterinės lingvistikos įvadas. Fonologija ir fonetika. Prieiga internetu: http://www.mif.vu.lt/~pijus/CLF/Fonetika.pdf Kessler Brett 1995: Computational dialectology in Irish Gaelic. – Seventh Conference of the European Chapter of the Association for Computational Linguistics, 60–66. Kompiuterinė programa Gabmap. Prieiga internetu: https://www.gabmap.nl Kompiuterinė programa Google Earth. Prieiga internetu: https://www.google.com/earth/ Kompiuterinė programa RuG/L04. Prieiga internetu: http://www.let.rug.nl/~kleiweg/L04/ Leinonen Therese 2010: An Acoustic Analysis of Vowel Pronunciation in Swedish Dialects. Doctoral dissertation. Groningen: University Library Groningen. Leinonen Therese 2011: Aggregate analysis of vowel pronunciation in Swedish dialects. – Oslo Studies in Language 3(2), 75–95. Leinonen Therese, Çöltekin Çağrı, Nerbonne John 2015: Using Gabmap. – Lingua (in press). Prieiga internetu: http://dx.doi.org/10.1016/j.lingua.2015.02.004 LKA 1977: Lietuvių kalbos atlasas 1. Leksika, ats. red. K. Morkūnas. Vilnius: Mokslas. LKA 1982: Lietuvių kalbos atlasas 2. Fonetika, ats. red. K. Morkūnas. Vilnius: Mokslas. LKA 1991: Lietuvių kalbos atlasas 3. Morfologija, ats. red. K. Morkūnas. Vilnius: Mokslas. Straipsniai / Articles 171 AGNĖ ČEPAITIENĖ LK TCH 2004: Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija, sud. Rima Bacevičiūtė, Audra Ivanauskienė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Markevičienė Žaneta 1999: Aukštaičių tarmių tekstai 1. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Markevičienė Žaneta, Markevičius Valdimantas 1995: Kelios pastabos apie Vidiškių šnektos balsių ir dvibalsių trukmę. – Kalbotyra 44(1), 69–72. Markevičienė Žaneta, Markevičius Valdimantas, Markevičius Aurimas 2009: Širvintiškių tekstai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Markevičius Valdimantas 2002: Kelios rytų aukštaičių širvintiškių ir pietų panevėžiškių tarmių vokalizmo ypatybės. – Baltistika 37(1), 101–105. Nerbonne John Colen Rinke, Gooskens Charlotte, Kleiweg Peter, Leinonen Therese 2011: Gabmap – A Web Application for Dialectology. – Dialectologia Special Issue 2, 65–89. Nerbonne John, Heeringa Wilbert, Hout Erik van den, Kooi Peter van der, Otten Simone, Vis Willem van de 1996: Phonetic distance between Dutch dialects. – CLIN VI. Papers from the sixth CLIN meeting, ed by. G. Durieux, W. Daelemans, S. Gills. Antwerpen: University of Antwerpen, 185–202. Nerbonne John, Heeringa Wilbert, Kleiweg Peter 1999: Edit distance and dialect proximity. – Time Warps, String Edits and Macromolecules: The Theory and Practice of Sequence Comparison. Second edition, 5–15. Prokić Jelena, Cysouw Michael 2013: Combining regular sound correspondences and geographic spread. – Language Dynamics and Change 3.2, 147–168. Prokić Jelena, Nerbonne John 2008: Recognizing Groups among Dialects. – International Journal of Humanities and Arts Computing, Special Issue on Language Variation, ed. by J. Nerbonne, Ch. Gooskens, S. Kürschner, R. van Bezooijen, 153–172. Pukėnas Kazimieras 2009: Kokybinių duomenų analizė SPSS programa: mokomoji knyga. Kaunas: LKKA. Pukevičiūtė Agnė 2015: Rytų aukštaičiai panevėžiškiai: klasterinė analizė ieškant tarmiškumo. – Acta Linguistica Lithuanica 72, 175–195. Scherrer Yves 2012. Recovering dialect geography from an unaligned comparable corpus. – Proceedings of the 2012 Joint Workshop of LINGVIS and UNCLH. Stroudsburg, PA: Assoc. Comput. Linguist, 63–71. 172 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Kiekybinis diferencialinių tarminių požymių tyrimas: rytų aukštaičių panevėžiškių ir širvintiškių atvejis Shackleton Robert George Jr. 2007: Phonetic variation in the traditional English dialects. A computational analysis. – Journal of English Linguistics 35, 30–102. Spruit Marco René, Heeringa Wilbert, Nerbonne John 2009: Associations among linguistic levels. – Lingua 119(11), 1624–1642. Stanford James N. 2012: One size fits all? Dialectometry in a small clan-based indigenous society. – Language Variation and Change 24, 247–78. Szmrecsanyi Benedikt 2011: Corpus-based dialectometry: a methodological sketch. – Corpora 6(1), 45–76. Urbanavičiūtė-Markevičienė Žaneta 1994: Dar kartą apie rytų aukštaičių tar-mių ribas. – Kalbotyra 43(1), 85–87. Vaitkevičius Raimundas, Saudargienė Aušra 2010: Psichologinių tyrimų duomenų analizė. Praktikos darbai. Kaunas: VDU leidykla. Zinkevičius Zigmas 1966: Lietuvių dialektologija. Vilnius: Mintis. Zinkevičius Zigmas 1994: Lietuvių kalbos dialektologija. Vilnius: MEL. Zinkevičius Zigmas 1997: Dėl rytų aukštaičių tarmės skirstymo. – Lietuvių kalbotyros klausimai 38, 237–241. Quantitative Research of Differential Dialectal Features: Case of Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos SUMMARY The article presents the first-time use of the quantitative methods of dialectometry to analyse Lithuanian dialects. After quantifying the differential features of the Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos subdialects, it aims to identify the dialectal dependence of Lithuanian Language Atlas (LLA) points under analysis – Stumbřiškis (171), Šilai (338), Kavárskas (340), Taujėnai (374), Vidiškiai (375 a), Deltuva (409), Jakūtiškiai (446), Pabaiskas (475), Mančiūšėnai (500), Čiobiškis (520). The research material consists of 12 hours of audio recordings of the Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos. Differential dialectal features were selected from it: lengthening of the stressed shorts; shortening of the longs; pronunciation of the stressed short a, e, i, u in the ending; o instead of unstressed a; short e instead of ė; pronunciation Straipsniai / Articles 173 AGNĖ ČEPAITIENĖ of inarticulate first stressed / unstressed component; retraction of accent; reduction of endings. They are analysed by the web application Gabmap based on dialectometry methods. It is designed for the research of linguistic (and geographical) variability. On the basis of phonetic transcriptions of words, the Levenshtein distance is calculated between LLA points, the statistical computations are performed and the differential dialectal features of the Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos are determined. The results suggest that the dialectal features of the traditional Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos coincide from the linguistic and linguistic-geographical points of view. The closest locations by the Levenshtein distance measure are Taujėnai and Kavárs-kas (0,15), Jakūtiškiai and Pabaiskas (0,23), Taujėnai and Mančiūšėnai (0,31), Jakūtiškiai and Mančiūšėnai (0,31). All areas under analysis are linked by significant phonological similarities. Statistically equal dialectal features are frequently used not in the same LLA points of subdialects but in the localities inhabited by the speakers of separate subdialects under analysis. The potential differential features of clustered LLA points under analysis found in the study are common to both subdialects and statistically justify the similarity of the Eastern Aukštaitians of Panevėžys and Širvintos. Įteikta 2015 m. lapkričio 19 d. AGNĖ ČEPAITIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 174 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV