Textgrammatik und frühneuhochdeutsche Gebrauchstexte aus tschechischen und slowakischen Archiven (Urbar, Satzung, Kirchenlied): Analyse und Versuch der Didaktisierung

ALECHT GREULE Universität Regensburg Наукові напрями досліджень: граматика тексту, теолінгвістика та духовна пісня, ономастика, історичний синтаксис. ГРАМАТИКА ТЕКСТУ ТА РАННЬОНОВОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОМОВНІ УЖИТКОВІ ТЕКСТИ З ЧЕСЬКИХ І СЛОВАЦЬКИХ АРХІВІВ (УРБАРІЙ, УСТАНОВА, ЦЕРКОВНА ПІСНЯ): АНАЛІЗ І СПРОБА ДИДАКТИЗАЦІЇ Граматика тексту та ранні тексти, написані новою верхньонімецькою мовою, з архівів Чехії та Словаччини (кадастри, розпорядження, церковні гімни): аналіз і спроба дидактичної адаптації АНОТАЦІЯ Три ранньонововерхньонімецькі тексти, створені в Чехії (Богемії та Моравії) і Словаччині, аналізуються з погляду граматики тексту. Так має бути описано, як у цих текстах XV і XVI століть, що належать до різних класів текстів, реципієнтові забезпечувалася зрозумілість текстової когерентності та як його було підготовлено до розуміння теми тексту. Під час аналізу застосовуються переважно дві стратегії: встановлення центральних текстових об’єктів шляхом виокремлення ланцюжків кореференції та встановлення ізотопічних рівнів шляхом виокремлення семантичних ознак. Із поєднання Straipsniai / Articles 29 ALBRECHT GRULE центральних текстових об’єктів та ізотопічних рівнів можна вивести тему текстів. До статті також включено вказівки щодо того, як аналіз граматики тексту можна використовувати у викладанні історії мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: історія мови, історична граматика тексту, предметна дидактика, урбарієзнавство, гімнологія. АНОТАЦІЯ Три ранньонововерхньонімецькі тексти, що походять із Чехії (Богемії та Моравії) і Словаччини, аналізуються з погляду граматики тексту. Таким чином описується, як у цих текстах XV і XVI століть, що належать до різних класів текстів, забезпечувалася зрозумілість текстової зв’язності для реципієнта і як йому давалася змога осягнути тему тексту. В аналізі застосовано дві стратегії для розв’язання цього центрального питання: встановлення центральних об’єктів тексту шляхом виявлення ланцюжків кореференції та встановлення рівнів ізотопії шляхом виокремлення семантичних ознак. На основі поєднання цих центральних об’єктів тексту та рівнів ізотопії можна класифікувати тему текстів. У цій статті запропоновано рекомендації щодо використання граматичного аналізу тексту на уроках історії мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: історія мови, історична граматика тексту, предметна дидактика, кадастрова лінгвістика, гімнологія. 1. ВСТУП І ПОСТАНОВКА МЕТИ Наведеними нижче міркуваннями ми продовжуємо проєкт, мета якого — перевірити, наскільки придатна для мовноісторичних текстів текстограматична модель, випробувана на сучасних газетних текстах (пор. Greule, Kolbeck 2014). З огляду на дидактику німецької мови як іноземної та можливу роль мовноісторичних текстів у ній ми обираємо ранньонововерхньонімецькі тексти, що походять із чеських і словацьких архівів або були створені в Богемії, Моравії та Словаччині у XV і XVI століттях. Йдеться про статут міської ради Кашау/Кошице 1404 року, урбарій князівства Єгерндорф 1531 року та кантціонал (церковний співаник) Чеських братів 1531 року. Усі три джерела з текстолінгвістичного погляду є «великими текстами», які, однак, на різних ієрархічних рівнях поділяються на «малі частини» (Greule 2012: 81–86). На трьох вибраних малих частинах названих джерел 30 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Граматика тексту й ранньонововерхньонімецькі функціональні тексти з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковна пісня): аналіз і спроба дидактизації ґрунтуються наведені нижче спроби аналізу. Перед цим у кожному випадку розглядається культурно-історична специфіка джерельних текстів і порушується питання дидактизації історичної граматики тексту. 2. ГРАМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ Мета граматичного опису розглянутих ранньонововерхньонімецьких текстів, створених у XV і XVI століттях, — довести наявність текстової зв’язності. Йдеться про відповідь на питання, за допомогою яких мовних засобів виражального й змістового планів текстова зв’язність стає зрозумілою реципієнтові тексту і дає йому змогу осягнути тему тексту та її розгортання. Для цього насамперед придатні дві стратегії: встановлення центральних об’єктів тексту (ZTG) шляхом виокремлення ланцюжків кореференції та встановлення рівнів ізотопії шляхом екстракції семантичних ознак — класів, що повторюються впродовж тексту. Безсумнівно, що в аналізі головну роль відіграють кількісна оцінка повторюваних елементів і робота на рівні речення. Крім того, є підстави вважати, що під час застосування моделі до текстових зразків різних типів її потрібно відповідно адаптувати й переглядати; а щодо великих мовноісторичних текстів існує значна потреба в подальшій роботі (докладно див. Greule 2011: 24–26; Greule, Kolbeck 2014). Якщо, крім того, прийняти уявлення про граматику як учення про комбінування, що, рухаючись знизу вгору, поєднує дедалі більші комплекси знаків за певними правилами, то складні «великі тексти» можна визначити як комунікати, що складаються з кількох малих текстів, між якими також мають простежуватися граматичні відношення на рівні тексту. 3. УРБАРІЙ КНЯЗІВСТВА ЄҐЕРНДОРФ (1531) Урбарій князівства Єґерндорф/Крнов о. Брунталь 1531 року зберігається як оригінальний рукопис разом з іншими урбаріями, укладеними за правління маркграфів Бранденбург-Ансбаху, у Земському архіві Троппау (Zemský archiv v Opavé). У 2010 році його видали Зіґфрід Ганке та Райнер Фоґель (Hanke, Vogel 2010: 18–100). Маркграф Георг фон Straipsniai / Articles 31 ALBRECHT GREULE Бранденбург наказав укласти урбарій німецькою мовою, тісно спираючись на попередній урбарій 1523 року, написаний давньочеською мовою. В урбаріях реєструвалися маєтки, права та повинності духовного чи світського землевласника; тому їх зараховують до «домініальних типів тексту». Про укладання урбаріїв нам відомо досить багато. Спочатку, як можна припустити, маєтки та права встановлювали на місці шляхом опитування платників чиншу, а потім письмово фіксували в урбарії у князівській канцелярії. Для лінгвістики урбаріїв це означає, що урбарії, укладені однією з народних мов, містять суміш усного й писемного мовлення, яку не було зафіксовано в такій досконалій «орфографії», якої ми очікували б сьогодні (Greule 2003: 58–61). З функціонального погляду урбарії вважаються реєстрами з апелятивною функцією: у них записували маєтки й права, а також доходи від них, які завдяки письмовій фіксації можна було вимагати як повинності платників чиншу. (Greule 2003: 63) Урбарій князівства Єґерндорф як великий текст поділено на записи про повинності десяти населених пунктів князівства; ці текстові комплекси, своєю чергою, складаються в кожному населеному пункті з коротких текстів, у яких під тематичними заголовками перелічено повинності цього населеного пункту. Analyse: Teiltext/Kleintext „Mayerhoff“ (Hanke, Vogel 2010: 18f.) Як для лінгвістичного аналізу, так і для дидактичного опрацювання такого тексту необхідно з огляду на його комунікативну функцію дослідити його синтаксичні структури та лексичний потенціал (спеціальну лексику). Аналіз синтаксичних структур представлено в наведеному нижче переліку 24 мінімальних текстових одиниць (MTE). Заголовок/супратекст: Маєргоф 1: Під замком Лобенштайн є один маєток, добре придатний для господарювання, належно облаштований; до нього належить багато орної землі й добре впорядкованих угідь, на яких узимку можна засіяти IX мір зерна, а влітку — стільки ж, залежно від пори року більше чи менше. 2: Zue dem selben schlos sint viel gute wysn, wie dann Vndten Vortzaichen, schaff Vnd rindvieh ain schock, tzen wagen Zug, Reitpferd viel, 3: diesem allem ein gebürliche notdurfft geben mag. 32 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстова граматика та ранньонововерхньонімецькі тексти практичного вжитку з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковна пісня): аналіз і спроба дидактизації 4: [пункт] Гілля для цього замку — добре, 5: У ньому можна побачити на кухні різноманітні овочі. 6: [пункт] Великий і корисний сад, яким можна користуватися завдяки фруктам і траві. 7: [пункт] Нижній сад, у якому є багато дерев, 8: тим самим садом можна користуватися завдяки фруктам і траві. 9: [пункт] Третій сад розташований позаду двору маєра, під огорожею, 10: ним також можна користуватися завдяки фруктам і траві. 11: [пункт] Четвертий сад навколо замку, на огорожі, недавно закладений; ним можна користуватися завдяки фруктам і траві. 12: [пункт] Щороку з цих чотирьох садів можна отримати близько XXf, залежно від часу — більше чи менше. 13: [пункт] Для замку є чорні та інші ліси, які можна купити, 14: користь від них визначено тут: на рік встановлено XXf, залежно від часу — більше або менше. 15: [пункт] У тих самих лісах є вулики на трьох колодах, 16: дають одну мірку меду Сполучник: та 17: такі мірки містять у собі IIII кварти меду. 18: Цими десятинами можна щороку користуватися на один гульден більше або менше, залежно від часу. 19: [пункт] Під замком є дві водойми, у яких водяться форель, харіус і головень, 20: з них можна щороку мати до трьох гульденів, залежно від пори року — більше чи менше. [...] 21: [пункт] Під замком є добрий і корисний струмок, у якому водяться форель, харіус та інша риба, яку можна використовувати для власних потреб, 22: з нього можна щороку мати шість гульденів, залежно від пори року — більше чи менше. 23: [пункт] Під замком є великі луки 24: на них можна заготовити c дев’ять возів сіна за сезон, а то й менше. MTE було отримано шляхом відокремлення за синтаксичним критерієм 20 простих і складних дієслівних речень, тобто таких висловлювань, що містять один або кілька присудків. Лише чотири висловлювання (MTE 5, MTE 6, MTE 10, MTE 21) не містять присудка головного речення й розглядаються як так звані постановки. Подальша процедура, зокрема й дидактична, передбачає розуміння тексту; цьому має сприяти також поділ на найменші синтаксичні одиниці. Це залежить як від комунікативної функції (реєстрації Straipsniai / Articles 33 ALBRECHT GRULE майна та їхнього доходу для землевласника) й від розуміння лексем, особливо спеціальних лексем, таких як malter, schock, Zuemße, geniessen, pynbeuten, mesel mehd, fahren, grund, Herlitzen, Eschen. Їх можна легко з’ясувати за глосарієм, доданим до видання Ганке/Фогеля. Однак залишаються написання, що ускладнюють розуміння тексту: вони не лише істотно відрізняються від сучасної німецької орфографії, а й мало допомагають відтворити тогочасну структуру речень. Тому тут можна запропонувати корисну для історичного мовознавства вправу: наскільки це можливо, адаптувати написання 1531 року до сучасної орфографії. Ця вправа передусім дає змогу усвідомити комунікативну цінність великих літер і подвоєного написання. Першим кроком до встановлення ізотопічних рівнів, які становлять семантичне тло тексту, є класифікація предикатів, які найкраще спочатку виділити підкресленням. Якщо розглянути повторювані предикати з семантичного погляду, то з огляду на їхню частотність виокремлюються такі ізотопії з класами «існування» (sein, hat) і «отримувати/мати користь» (mag geniessen, mag gnossen werden, lasset geniessen, sein...zuer notdurft gebrauchen, den nutz...gesetzt, gen mag, giebt). Крім того, примітна потенційна модальність, виражена частотним модальним дієсловом mag «може». Також при предикатах існування названо «носіїв існування», тоді як при предикатах користування не названо того, хто отримує користь, хіба що узагальнювальним займенником man. Це не дивно, адже користь отримував землевласник, на замовлення якого укладено урбарій, і його не потрібно щоразу називати (з усіма титулами). Починаючи з MTE 12, відповідну користь указано грошовими сумами. До теми тексту в сенсі короткого викладу змісту, який міг би слугувати й заголовком, веде встановлення ZTG, що випливає з послідовності повторюваних референцій: маєрський двір (1) – за маєрським двором (9) Замок Лобенштайн (1) – до того самого замку (2) – до того самого замку (4) – навколо замку (11) – до замку (13) – під замком (19) – під замком (21) – під тим замком (23) Багато добрих луків (2) – великих лук (23)!! – на тих самих (24) городи (4) – у тих (5) – один...сад із деревами (6) – той або сад із деревами (7) - той самий сад (8) – третій сад із деревами (9) – той (10) – четвертий сад із деревами (11) – той самий четвертий сад із деревами (12) ліс («ліси») (13) – той самий (14) – у тих самих лісах (15) медовий збір («медова данина») (15) – одна міра меду (16) – такі міри меду (17) – десятина («з цього») (18) 34 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстова граматика та ранньонововерхньонімецькі побутові тексти з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковна пісня): аналіз і спроба дидактизації два wasser (19) – der selben (20) – Ein...bach (21) – denn selben (22). На основі поєднання класем (ізотопій) із ZTG тему тексту можна сформулювати так: «З луків, садів, лісів, медових зборів і водойм, що належать до маєтку майєра під замком Лобенштайн, можливий такий (конкретно деталізований) зиск/дохід». Те, що тема в такому формулюванні не подана як заголовок (супратекст), пояснюється тим, що місцевість — замок Лобенштайн — згадується в головному заголовку, а маєток майєра — у заголовку. Решта теми в заголовку відповідала б членуванню тексту, а функція тексту — назвати маєтки та доходи з них — очевидна й відома з функції урбарію. Пізнє повторне згадування категорії «луки» в MTE 23 свідчить про дописку, яку можна пояснити помилкою переписувача. Зрештою, незрозумілою залишається функція item, яке з погляду текстової граматики можна визначити як конектор членування (див. також нижче, розділ 4). 4. СТАТУТ РАДИ МІСТА КОШИЦЕ (1404) Уже опис рукопису, складений Ілпо Тапані Пійрайненом, містить важливі вказівки на текстово-граматичні структури, які можна простежити за виданням (Piirainen 1987: 239f.). Статут ради міста Кошице/Кашау 1404 року (коротко: Статут) — це однорідний складний текст, що складається з виразно відмежованих малих текстів («статей»), призначених виключно для правотворчої функції (текстовий тип «статут»). Окрім 47 статей — малих текстів — цілий текст (рукопис) містить також вступ, який, утім, не перевищує обсягу малого тексту. У виданні рукопис надруковано в дипломатичній, літерно точній формі. Імовірно, це стосується також пунктуації, тож розстановка ком як єдиних розділових знаків у виданні лише обмежено сприяє змістовому осмисленню фрагмента тексту. Те саме стосується великих літер. Межі речень, важливі для текстово-граматичного аналізу, аналітик має інтерпретаційно визначати безпосередньо в тексті. Straipsniai / Articles 35 ALBRECHT GREULE Аналіз 21-ї статті (Piirainen 1987: 246) Супратекст: Der eynvndczvenczigste Artickel1 1: [Item] у засіданні ради не повинно бути жодної непристойності, марнославної балаканини, непотрібних просторікувань чи нашіптувань, Конектор: sunder 2: іще має бути визначено, щоб вислухати, що належить розглянути; щоб справа не зазнала перешкод чи затримки. Конектор: Item auch 3: жодної непристойності поза радою не повинно бути, щоб не викликати обурення серед простих людей, Конектор: Vnd auch 4: не слід вносити жодної іншої справи; водночас особливу увагу потрібно звертати на справу, яку належить розглянути, Конектор: vnd 5: не вносити й не торкатися жодної іншої справи, окрім тієї, яку розглядають у цей момент Хоча МТЄ 5 є інфінітивною конструкцією, координованою з інфінітивною конструкцією в МТЄ 4 (besunderlich uf sehen haben...), я відокремив її як самостійне, проте еліптичне речення, у якому слід доповнити «sol men». Кореференція через а) тотожне повторення іменників: - Dy sach (2) – keyn ander sach, dy sach (4) – keynerley ander sach (5) - keyn vngebert (1) – keyn vngeberd (3) - in siczenden rot (1) – auswendig des rots (3) б) тотожне повторення дієслів: - handlen (2) – handlen (4) - handelt (5) 1 Переклад: Так само, коли рада засідає, не повинно бути негідної поведінки, неробства, «приказки» (вигуку?), марного шепотіння, тупотіння ногами. Натомість кожен має бути готовим слухати те, що належить обговорити, щоб справі не перешкоджали й не заважали. Так само поза радою не повинно бути негідної поведінки, щоб уникнути скандалу перед громадою. І не слід одночасно порушувати іншу справу, а треба зосередитися на тій справі, яку саме розглядають. І (не слід) вносити чи зачіпати жодну іншу справу, крім тієї, яку розглядають. 36 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстова граматика та ранньонововерхньонімецькі тексти практичного вжитку з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковний гімн): аналіз і спроба дидактизації – eyntragen (4) – eyntragen (5) Кореференція через суміжність («діяльність ради»): siczenden rot (1) – handlen, dy sach (2) – sach eyntragen, handeln (4) – sach eyntragen, handelt (5) Структурна рекурентність/синтаксичний паралелізм: заперечений модальний предикат: sol nicht seyn (1) – (keyn...) sol seyn (3) – (keyn...) sol eyngetragen werden (4) – (sol) eyntragen noch beruren (5, еліптичне). Порівнянними є станівний пасив у кон’юнктиві sey geschickt zw horen і пасивна замінна форма nicht störung habe (2), які можна було б розуміти як варіанти вираження (замість sol seyn geschickt, sol nicht störung haben). Ізотопія класу «(негідна) поведінка»: vngeber t eytelkeyt sprichwort vnniiczlich rawmen füstreten (1) – störung...noch hinderniβ (2) – vngeberd, ergerniβ (3) – ander sach... eyntragen (4) – ander sach eyntragen noch beruren (5) Усі п’ять МТЄ пов’язані між собою адверсативними та координувальними конекторами. Можливо, цей факт зумовлений жанром тексту, що вимагає чіткого членування. Якщо спробувати на основі цих текстово-граматичних відомостей сформулювати тему 21-ї статті, то спершу впадає в око заперечений модальний предикат, наявний у чотирьох МТЄ і сформульований майже стереотипно, як у Десяти заповідях (наприклад, «не кради»). Лише в МТЄ 2 заборону висловлено дещо пом’якшено — у кон’юнктиві (sey, habe). Модальність, тобто ставлення мовця/автора до читача/слухача, залишається незмінною. При цьому впадає в око, що адресата не названо (синтаксично: немає агенса); yder «кожен» у МТЄ 2 — надто невизначений. Тут виникає прогалина, яку можна заповнити анафорично або катафорично з 20-ї чи 22-ї статті — у надії, що там знайдеться «адресат», — і тим самим перетворити її на проблему граматики великого тексту. Тему 21-ї статті можна сформулювати на основі взаємодії текстово-граматичних відношень так: «Неназваний автор X наказує неназваним адресатам Y уникати порушень під час засідання ради». Місце й час, де це має відбуватися, не вказані. Оскільки зміст МТЄ 3 стосується поведінки не під час, а поза засіданням ради, його можна розглядати як побічну тему, яку автор статуту своєрідно вводить за допомогою Item — координувального конектора на початку коротких текстів. Змінні X і Y у формулюванні теми мають вказувати на несамостійність Straipsniai / Articles 37 ALBRECHT GREULE …малого тексту сигналізують, оскільки для повного розуміння малий текст потребує доповнень із претексту та посттексту. 5. КАНЦІОНАЛ (ЦЕРКОВНА КНИГА ПІСЕНЬ) ЧЕСЬКИХ БРАТІВ 1531 РОКУ До безсумнівних висновків порівняльної гімнології належить те, що Богемія є батьківщиною книги пісень (Greule 2012: 167), зокрема тому, що найдавнішу євангелічну церковну книгу пісень у Європі надруковано 1501 року в Празі, а єдиний примірник зберігається в Чеському національному музеї. Цей висновок не спростовує того, що брненська медієвістка Сільві Становська нещодавно під час доповіді в Герліці (Саксонія) висловила думку, що пісня «Adam het vns gantz verderbet», надрукована разом із мелодією в канцоналі Чеських братів 1531 року, є текстовою переробкою пісні «Durch Adams Fall ist ganz verderbet», написаної Лазаром Шпенглером (1479–1534) у Нюрнберзі 1520 року.2 Крім того, Сільві Становська виявила, що трансформація тексту Шпенглера відбулася під впливом мелодії. Адже мелодія німецької пісні Чеських братів тотожна мелодії чеської братської пісні «Chvalmež Otce nebeskeho» («Прославляймо Небесного Отця»), засвідченої текстами 1541, 1545–46 і 1564 років, але не мелодії пісні Лазаря Шпенглера. Завдання порівняльного текстограматичного аналізу — унаочнити мовний і пов’язаний із ним змістово-теологічний процес трансформації. Порівняльний аналіз пісні «Durch Adams Fall ist ganz verderbt» (=Текст A) з «Adam het vns gantz verderbet» (1-ша строфа) (=Текст C) Через падіння Адама цілком зіпсовані людська природа й єство, цей отруйний дар успадковано нами, тож ми не могли б одужати без Божої втіхи, яка нас визволяє. 2 Albrecht Greule/Sylvie Stanovská, Transformation des geistlichen Liedes bei den Böhmischen Brüdern. Vortrag anlässlich der Tagung „Textgestaltung als Abbild der Transformationsprozesse vom 15. bis 17.Jahrhundert“, Hochschule Zittau/Görlitz, 25.–27.9.2012. 38 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстова граматика та ранньонововерхньонімецькі ужиткові тексти з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковна пісня): аналіз і спроба дидактизації Принісши великий тягар шкоди, в яку змій уярмив Єву, накликати на себе Божий гнів. Якщо в аналізі суцільних текстів, поділених лише на речення, розглядаються зв’язки між реченнями (трансфразний аналіз), то у випадку церковних пісень, окрім того що вони є складниками друкованого великого тексту — «книги пісень», — слід зважати на конститутивну одиницю членування, що стоїть вище за речення, аби оцінити текстуальну когерентність строф, доданих пізніше, а саме на строфи, вирізнені ритмом і римою. Якщо розглядати тексти ніби ззовні, то помічаємо, що строфічна будова тексту A — з двома строфоїдами, заключною частиною та чоловічою каденцією — не повторюється ані в чеському тексті B, ані в тексті C. Однак строфічна будова текстів B і C (4 чотиристопні рядки, об’єднані у 2 пари рим) збігається. Синтаксична структура складається з двох речень, одне з яких — просте: MTE 1 Через падіння Адама цілком зіпсовані людська природа й єство. і одне складне речення: MTE 2 Цей отруйний дар успадковано нами, тож ми не могли б одужати без Божої втіхи, яка визволила нас від великої шкоди, у яку змій уярмив Єву, накликавши на себе Божий гнів. Хоча через порівняно невеликий обсяг тексту першої строфи кількісно визначити їх поки неможливо, «протагоністами» (=ZTG) цього часткового тексту є пара АДАМ/ЄВА та БОГ. Часто не помічають дейксису, вираженого словами нас і ми, тобто відсилання до групи людей, які співають пісню або сприймають її, до якої належить і автор, зазвичай не представлений у тексті мовно. Рівні ізотопії встановлюються через семантику лексем у тексті, визначену котекстом. Отже, легко помітити, що спільною «семантичною ознакою» виразів Fall, verderbt, Gift, nicht genesen, großer Schaden, Schlange, bezwang, Zorn є семантична ознака (=класема) «шкідливе (для людини)». Проте з цієї конфігурації текстограматичних засобів і ізотопії ще не можна сформулювати тему. Звідси слід зробити висновок, що перша строфа тематично лише готує ґрунт принаймні для однієї чи кількох наступних строф. Straipsniai / Articles 39 ALBRECHT GREULE І справді, у 2-й строфі далі розвиваються ТГТ АДАМ/ЄВА, а також БОГ і дейксис МИ, як і ізотопія «шкідливого (для людини)» (Schlang, abgefallen, veracht, Bracht hat den Tod, Not); однак наприкінці з’являється новий протагоніст, текстуально близький до БОГА й дейксису МИ: ЙОГО УЛЮБЛЕНИЙ СИН, якого в наступних строфах називають по-різному — ХРИСТОМ! На цьому місці — з погляду текстової граматики — стає очевидним інтертекстуальний «інтерфейс» із чеською піснею (B), у першій строфі якої сказано: jeho syna milého «свого улюбленого сина» Аналіз наступних строф, проведений за тією самою схемою, дає такий результат: протагоністи й дейксис залишаються незмінними; із появою ХРИСТА до ізотопії «шкідливого» додається нова ізотопія, а саме антонімічна до «шкідливого» ізотопія «порятунку» («відкуплення»). У 5-й строфі вона, можна сказати, затьмарюється нагромадженням предикацій Христа, як-от Weg, Licht, Pforte, Wahrheit, Leben, Rat, ewig Wort, Schutz. Здається, що принаймні тематично тут досягнуто кульмінації пісні й її завершення. Після 5-ї строфи з погляду текстової граматики помітний різкий злам: у 6-й строфі вже немає дейксису, ТГТ — ЛЮДИНА загалом, а ізотопія, пов’язана з ЛЮДИНОЮ (gottlos, verflucht, fern des Heils, ohne Tröster, in Teufels Gewalt), має спільний знаменник «відкинутий Богом». Сучасному читачеві важко позбутися враження, що за цією строфою стоїть іллокуція погрози. У строфі 7 змінюється лише ізотопія: тепер ЛЮДИНІ обіцяно «порятунок», якщо вона покладатиметься на Бога. По суті, у цих двох строфах — 6-й і 7-й — загострено повторюються ізотопії, а отже, дві теми перших п’яти строф, а саме «шкода, заподіяна людині Адамом» і «порятунок через Христа». Отже, всупереч очікуванням, тематичний зв’язок із текстовим фрагментом строф 1–5 зберігається. Ще один не менш виразний перелом настає від строфи 8. Вона починається словами «Ich bitt oh Herr»; завдяки перформативному дієслову bitten одразу стає зрозуміло, що тут знову відновлюється дейксис строф 1–5, але тепер не через множинне МИ, а через індивідуальне Я у співвіднесенні з ТИ-БОГОМ, що важливо враховувати. Якщо строфа 8 є проханням про порятунок, обіцяний у строфі 7 за певних умов, то пісня завершується у строфі 9 40 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстова граматика та ранньонововерхньонімецькі тексти практичного вжитку з чеських і словацьких архівів (урбарій, статут, церковний гімн): аналіз і спроба дидактизації у межах дейксису Я словом Hoffnung («надія»), яким завершується потужна ізотопія «світла» (brennende Luzerne, ein Licht, Morgensterne). З погляду текстової граматики можна констатувати, що пісня A складається з чотирьох вертикально (тобто послідовно) скоординованих текстових частин, кожна з яких має свою іллокуцію: I: строфи 1–5, II: строфи 6–7, III: строфа 8 і IV. Частину I можна назвати терміном середньовічної екзегези «historice-mystice» (іллокуція: інформація/нагадування); частину II за тією самою моделлю — «moraliter» (іллокуція: погроза); частина III є проханням, а частина IV через пов’язану з БОГОМ ізотопію «світла» наближається до доксології (іллокуція: прославлення?). На завершення — спроба інтертекстуального порівняння текстів A і C, яке доцільно почати зі строфи 1.3 Adam hett vnns gantz verderbet suᵉnd vnd schult auf vns geerbet verandert natur vnd wesen das wir nicht mochten genesen Питання майже суто мовно-технічне: як невідомий автор формально пристосував текст A до структури строфи пісні B? Одразу зазначимо, що порівняти їх дає змогу виключно граматика перших строф; ідейно-історичний і теологічний аспекти можуть бути іншими. Насамперед слід звернути увагу на синтаксичну будову обох строф: строфа в тексті A складається з двох речень, тоді як строфічної будови пісні C вистачає лише на одне речення. Воно складне й становить безсполучниковий ряд із трьох частин, який переходить у складнопідрядне речення з підрядною частиною з dass. Водночас ТГТ в обох строфах однакові: АДАМ як агенс і дейксис МИ як пацієнс; як і у Шпенглера, дія розгортається на рівні ізотопії, що за семантичною ознакою (класемою) «безнадійна загибель людей» майже не відрізняється від ізотопії Шпенглера «шкідливого (для людини)»; хіба що її загострено й посилено. Редактор тексту C досягає цього спочатку шляхом повторення (або запозичення) текстових фрагментів Adam, gantz verderbet, auff vns vererbet, natur und wesen, а зрештою — запозиченням цілого рядка у Шпенглера, а саме: das wir nicht mochten genesen. Однак у тексті C цей рядок переміщено із середини строфи Шпенглера в її кінець, завдяки чому досягається важливий драматургічний ефект: ми, люди, потребуємо рятівника. 3 Текст за Thomas 1931. Straipsniai / Articles 41 ALBRECHT GREULE Від цього моменту пісня C у богословському плані йде зовсім іншим шляхом, ніж пісня Шпенглера: оскільки «Спаситель» прийшов або приходить на Різдво згідно з християнським ученням, пісня A стала різдвяною піснею. 6. РЕЗУЛЬТАТИ На вихідні питання про те, що текстограматичний аналіз дає для опрацювання й кращого розуміння ранньонововерхньонімецьких текстів і як його можна ефективно використовувати на уроках мови, можна відповісти в такий спосіб. Перший крок, якщо йдеться про рукописні тексти, як-от кадастр і статут, робить редактор рукописів. Він транскрибує їх і водночас з’ясовує, який звуковий стан репрезентує рукопис, до якого письмового ареалу він належить і якою лексикою позначений. Однак це питання не повинно бути на першому плані, коли йдеться про застосування текстограматики до історичних текстів, оскільки його вже неодноразово розглядали в контексті формування нововерхньонімецької літературної мови. Видання мають також розкривати зміст текстів, пропонуючи варіанти поділу на речення, що полегшить застосування текстограматичного аналізу в навчанні. Завдяки застосуванню етапів текстограматичного аналізу (виокремлення мінімальних текстових одиниць, їхніх зовнішніх і внутрішніх зв’язків та розроблення теми) до вибраних частин або коротких текстів на заняттях з історії мови та літератури можна поступово розвинути розуміння тексту, а також особливе розуміння функціонального стилю пізньосередньовічних світських (рукописних) і релігійних (друкованих) жанрів (реєстр, статут, духовна пісня). Наступний крок, що охопив би весь великий текст, але якого тут не вдалося здійснити, дав би змогу дослідити формальні й тематичні зв’язки між короткими текстами, з яких складається великий текст. 42 Acta Linguistica Lithuanica LXXV Текстограматика й ранньонововерхньонімецькі практичні тексти з чеських і словацьких архівів (кадастр, статут, церковна пісня): аналіз і спроба дидактичного застосування Л І Т Е Р А Т У Р А G r e u l e A l b r e c h t 2003: Urbare als Kanzleiprodukte und Sprachquellen. – Aufgaben einer künftigen Kanzleisprachenforschung (= Beiträge zur Kanzleisprachenforschung 3), hrsg. von Jörg Meier und Arne Ziegler. Wien, 57–67. G r e u l e A l b r e c h t 2011: Beobachtungen zur Textgrammatik des Frühneuhochdeutschen in der Ostslowakei – am Beispiel der Satzung des Rates der Stadt Košice/Kaschau von 1404. – Deutsch-Slawische Kontakte – Geschichte und Kultur, Festschrift für Mária Papsonová, Michaela Kováčová, Jörg Meier, Ingrid Puchalová (eds.). Košice, 23–32. G r e u l e A l b r e c h t 2012: Sakralität. Studien zu Sprachkultur und religiöser Sprache, hrsg. von Sandra Reimann und Paul Rössler. Tübingen. G r e u l e A l b r e c h t, C h r i s t o p h e r K o l b e c k 2014: Kanzleisprachenforschung und Textgrammatik. – Perspektiven und Desiderate der europäischen Kanzleisprachenforschung (= Beiträge zur Kanzleisprachenforschung 8), hrsg. von Jörg Meier, Wien (Praesens) (im Druck). Г а н к е З і г ф р і д, Ф о г е л Р а й н е р (р е д.) 2010: Кадастри князівства Єгерндорф часів маркграфів Бранденбург-Ансбахських (1531, 1535, 1554/89). Берлін, 18–100. P i i r a i n e n I l p o T a p a n i 1987: Die Satzung des Rates der Stadt Košice/Kaschau aus dem Jahre 1404. Edition und Untersuchung eines frühneuhochdeutschen Textes aus der Slowakei. – Neuphilologische Mitteilungen 88. Helsinki, 237–255. T h o m a s W i l h e l m (H g.) 1931: Michael Weiße, Gesangbuch der Böhmischen Brüder vom Jahre 1531. Wiederabdruck Kassel. Straipsniai / Articles 43 ALBRECHT GREULE Граматика тексту й ранні тексти, написані ранньонововерхньонімецькою мовою, з архівів Чехії та Словаччини (кадастри, статути, церковні пісні): аналіз і спроба дидактичного застосування АНОТАЦІЯ У статті з погляду граматики аналізуються три тексти ранньої нововерхньонімецької мови з Чеської Республіки (Богемії та Моравії) і Словаччини. Розглядається, якими способами в цих текстах XV і XVI століть, що належать до різних класів текстів, адресатові передається зв’язність тексту та його тема. Це основне питання аналізується за допомогою двох стратегій: розпізнавання основних текстових об’єктів через встановлення ланцюжків кореференції та виокремлення рівнів ізотопії через визначення семантичних ознак. Тему текстів можна класифікувати за комбінацією цих основних текстових об’єктів і рівнів ізотопії. У статті подано рекомендації щодо застосування граматичного аналізу тексту у викладанні історії мови. Отримано 15 грудня 2014 року. ALBRECHT GREULE Universität Regensburg Institut für Germanistik, D-93040 Regensburg. [email protected] 44 Acta Linguistica Lithuanica LXXV