Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas

LORETA VAIČULYTĖ-SEMĖNIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: морфосинтаксис, типологія, валентність, семантика. ФУНКЦІЙНИЙ АСПЕКТ РЕЦИПРОКНИХ МАРКЕРІВ У МОНАДИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ Функційний аспект реципрокних маркерів у монадічних конструкціях АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є реципрокні маркери, що вживаються в монадічних конструкціях із реципрокними дієсловами. На матеріалі Текстового корпусу сучасної литовської мови (DLKT) розглядається, що актуалізується та специфікується тим чи тим реципрокним маркером. За вихідний пункт узято семантику. Дослідження показало, що реципрокні маркери можна розрізняти дещо інакше, ніж досі, тобто градуально, і, з огляду на орієнтацію на суб’єкт або на поділ мутантів, виражених предикатом і суб’єктом, говорити про ієрархію реципрокних маркерів. Найчастіше вживаються реципрокні маркери, орієнтовані на суб’єкт; ними актуалізуються по-різному (окремо: цілісно) осмислені учасники взаємної ситуації. КЛЮЧОВІ СЛОВА: реципрокне дієслово, мутант, реципрокна монадічна конструкція, реципрокний маркер, семантичний параметр. АНОТАЦІЯ Предметом статті є реципрокні маркери, що вживаються в монадічних конструкціях із реципрокними дієсловами. На матеріалі Корпусу сучасної литовської мови (CCL) розглядаються ті аспекти, які актуалізуються та уточнюються тим чи іншим реципрокним маркером. У цьому разі відправним пунктом є семантика. Дослідження показало, що реципрокні маркери можна розрізняти дещо інакше, ніж раніше, тобто поступово, а ієрархію реципрокних маркерів можна розглядати відповідно до їхньої орієнтації на суб’єкт або предикат і сегментації мутантів, виражених як суб’єкт. Найчастіше вживаються маркери, орієнтовані на суб’єкт; вони актуалізують по-різному осмислених (окремо: нероздільно; лит. atskirai: vientisai) учасників взаємної ситуації. Straipsniai / Articles 105 LORETA VAČIULYTĖ-SEMĖNĖ К Л Ю Ч О В І С Л О В А: реципрокне дієслово, мутант, реципрокна монодична конструкція, реципрокний маркер, семантичний параметр. 1. ВСТУП Литовські дієслова bendrauti, bendradarbiauti, bičiuliauti, bučiuotis, derėti(s), diskutuoti, (su)sugraugauti, ginčytis, kariauti, kovoti, kužėtis, lenktyniauti, muštis, rungtyniauti, sugyventi, su(si)tarti, susižvalgyti, sveikintis, šnabždėtis, taikytis, tuoktis, žaisti, varžytis тощо позначають взаємну дію, тобто є реципрокними. Деякі з них є лексичними реципроками1 (англ. lexical reciprocal) (bičiuliauti (: bičiulis), draugauti (: draugas), kovoti (: kova) тощо), інші — граматичними2, точніше кажучи, рефлексивними3 (англ. reflexive reciprocals) (apkabinti (: apkabinti), bučiuotis (: bučiuoti); muštis (: mušti), tuoktis (: tuokti тощо). Такі реципрокні дієслова (предикати) виражають взаємне відношення між щонайменше двома учасниками ситуації — мутантами (англ. mutant)4. Інгерентне взаємне відношення між мутантами є симетричним. Наприклад, у реципрокній конструкції (англ. reciprocal construction) Jonas kalba su Onute учасники взаємного відношення 1 «Цей термін [тобто лексичні реципроки] раніше використовували на позначення дієслів із притаманним їм реципрокним значенням, не маркованим жодними словотвірними засобами, тобто семантично реципрокних дієслів без маркера -si/-s [...] і дієслів із рефлексивно-медіальним маркером, який не позначає реципрокного значення (giminiotis). [...] Формально лексичні реципроки можуть бути простими (непохідними) та похідними; у другому разі вони можуть бути відіменниковими або віддієслівними похідними» (Geniušienė 2007: 658; з цього питання докладніше див. Nedjalkov 2007: 14–16, 96–101). 2 Plačiau apie tai žr. Nedjalkov 2007: 9–12. 3 «Цей термін [тобто рефлексивні реципроки] тут уживається на позначення морфологічно маркованих реципроків, утворених від нереципрокних дієслів лише за допомогою рефлексивно-медіального маркера» (Geniušienė 2007: 658). Petronėlė Bernadišienė (Ulvydas, ред., 1971: 196) стверджує, що «зворотні дієслова зі значенням взаємної дії (reflexiva reciproca) показують, що водночас двоє, кілька або більше діячів діють один на одного». Stasė Kniūkštė у Dabartinė lietuvių kalbos gramatika (Ambrazas, ред., 1996: 288) пише, що «функцію основного зворотного форманта -s(i) — обмежувати сферу суб’єкта дієслова — видно в різних семантичних групах зворотних дієслів: а) взаємної дії: bučiuotis, bartis». Evalda Jakaitienė там само (Ambrazas, ред., 1996: 408) стверджує, що «зворотні дієслова взаємної дії означають, що дію, названу твірним словом, виконують двоє діячів: той, хто був суб’єктом твірного слова, і той, хто був його об’єктом, наприклад: bučiuotis (пор. Jonas bučiavo Oną — вони (Jonas і Ona) цілуються), bartis, mylėtis, peštis, sveikintis, susitikti. До таких похідних зворотний афікс додає семантичну ознаку «один одного»». 4 Докладніше про поняття mutuantas, або reciprokantas (англ. mutant resp. reciprocant), «реципрокний», або «симетричний», або «взаємний» (reciprocal resp. symmetric resp. mutual) та їхнього обсягу див. Haspelmath 2007. 106 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funcinis reciprokinių žymelių monadinės konstrukcijose aspektas (Jonas, Onute) предиката kalbėti ‘розмовляти’ виражаються двома окремими валентними актантами: іменниковим суб’єктом, що відповідає агенсу, та непрямим об’єктом, вираженим прийменниково-відмінковою конструкцією з su та орудним відмінком, яка виконує функцію комітатива (Šližienė 1994: 330). Такі конструкції з реципрокними предикатами називають роздільними, або діадичними (ан. discontinous construction, dyadic construction). У мові переважає тенденція виражати учасників взаємної ситуації (ан. mutual situation) як один актант, тобто за точку відліку (ан. reference point) зазвичай обирають усіх (щонайменше двох) учасників ситуації — їхню сукупність, а не когось одного з них (Haspelmath 2007: 291). Тоді обидва актанти двомісного предиката виражаються в реченні множинною формою іменника чи займенника, що виконує роль суб’єкта, або двома іменниками чи займенниками, сполученими сурядним сполучником ir6. У реченнях 1–3 така сукупність учасників як колективний актант виконує роль суб’єкта, що відповідає агенсу (див. Šližienė 1994: 43). Точніше кажучи, такий агенс збігається (зливається) з комітативом, і його можна розглядати як комітатив. Тут спостерігається синтаксичне зменшення валентності (ан. valence-reduction) (пор. Šližienė 1994: 330). Ці випадки вживання називають цілісними, або монодичними, (реципрокними) конструкціями (ан. simple construction, monadic construction7). 1) Jonas, Petras ir Antanas розмовляють. (цит. за Šližienė 1994: 43) 2) Якщо вони вже довго розмовляли, він удавав, а вона не наважилася вплутати помилку, він теж нічого не сказав, і вони обоє, ніби нічого й не сталося, розмовляли далі. Відтоді минуло багато років. DKT 3) Вайда, здається, ніби хоче вас тут скомпрометувати, а виходить у них дуже по-дитячому. Ми з вами серйозніше розмовляли з цього погляду. Але дитяча сварка, яку колись тут влаштували (з професійного погляду це взагалі дитячий садок), згадується як серйозний факт. DKT З речень 1–3 видно, що позиція аргумента, який відповідає комітативу при розглянутих предикатах, залишається вільною. Вона може заповнюватися невалентним — вільним членом 5 «Роздільні конструкції — це такі конструкції, у яких другий реципієнт не є суб’єктом» (Nedjalkov, Geniušienė 2007: 396). «Діадична конструкція, що створює симетричну ситуацію, розміщуючи одного учасника у суб’єктній NP, а іншого — у комітативній фразі» (Hurst 2010: 290). 6 У таких випадках Nijolė Šližienė у «Словнику сполучуваності дієслів литовської мови» зазвичай виокремлює структуру валентності дієслова, у якій синтаксичний актант, що відповідає колективному актанту, виражений іменником (або займенником) у множині — Nomₚlr: Juodu tarp savęs kariauja dėl pirmenybės (див., наприклад: Šližienė 1994: 175t, 330, 336, 338, 356, 440; 1998: 178t; 2004: 221t, 233, 270, 452). 7 «Прості конструкції — це такі конструкції, у яких обидва реципієнти виражені суб’єктом» (Nedjalkov, Geniušienė 2007: 396). «Монодична конструкція, що об’єднує учасників відношення у суб’єктній NP, водночас втрачаючи об’єктну NP» (Hurst 2010: 290). Straipsniai / Articles 107 LORETA VAIČULYTĖ-SEMĖNIENĖ маркери взаємності (англ. reciprocal marker), що мають статусу, наприклад моносемантична взаємна анафора один з одним, місцевий відмінок іменника між собою, прийменникова конструкція між собою (пор. речення 4–5). Ці маркери взаємності в реченні 5 не пов’язані з валентністю дієслова говорити «володіти мовою; бути здатним виражати думки словами» (див. Slizienė 1994: 31), але важливі з комунікативного погляду. Згадані маркери взаємності, що виражають взаємне відношення та так чи інакше актуалізують і конкретизують його, є модифікаторами⁸, тобто дієслово не вимагає їх ані семантично, ані синтаксично (так звана редуплікація, або подвійне вираження взаємного відношення⁹ (англ. replication, double reciprocals). 4) Коли я запитую кожного окремо, яке життя зробило б його щасливим, з’ясовується, що чоловік уявляє його одним, а дружина — зовсім іншим. Однак між собою (пор. один з одним, між собою) вони про це не розмовляють, не створюють спільного бачення, тому все залишається уламками. DLKT 5) Зустріч була зворушливою, щемкою — мелодрамою. Слів не було потрібно. Вони один з одним (пор. між собою; один з одним) розмовляли тонкими рухами, мовою знаків, відомою лише їм, яка, якби тут раптом з’явився сторонній, могла б видатися щонайменше дивною. DLKT Надалі основну увагу буде зосереджено на реченнях 4–5 з інтенсифікаторами: розглядатимуться випадки, коли за точку відліку беруть усіх учасників взаємної ситуації, які в монадічних конструкціях виступають суб’єктом, а їхнє взаємне відношення або значення взаємної дії самого предиката ще актуалізується й конкретизується маркером взаємності. Мета статті — відповісти на питання, що і за якими семантичними параметрами актуалізується тим чи іншим маркером взаємності. Для досягнення цієї мети ставляться такі завдання: коротко згадати, що писали з цього питання (див. розділ 2), проаналізувати вживання маркерів взаємності в монадічних конструкціях і встановити ієрархічні взаємини між маркерами взаємності (див. розділ 4). Використовуються описово-аналітичний метод і метод інтерпретації. Для досягнення мети залучено матеріал, зібраний з Корпусу текстів сучасної литовської мови (далі — DLKT), укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі (докладніше див. розділ 3). 8 Про поняття синтаксичних зв’язків — керування й модифікації, керованого компонента, відповідно модифікатора, керівного слова, відповідно модифікованого слова, на які тут спираємося, докладніше див. Holvoet, Judžentis (2003: 11–35; 2005: 11–38). Там само пор. також традиційний огляд типів синтаксичних зв’язків. 9 Таке вираження актанта, коли інша форма не додає жодної нової інформації, що доповнює значення предикативного слова, Dalija Tekorienė (1985: 74) пропонує називати подвоєним вираженням того самого семантичного актанта (наприклад: jedu priešėki vienas kitam; poros panašos vieną į kitą). 108 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas 2. ОПИС МАРКЕРІВ ВЗАЄМНОСТІ У ГРАМАТИЧНИХ ПРАЦЯХ Щоб обговорити, що і за якими семантичними параметрами актуалізується маркерами взаємності та встановити взаємини між ними, важливо згадати, що про це вже було сказано. Pavyzdžiui, Petronėlė Bernardienė Lietuvių kalbos gramatikoje (Ulvy das, red., 1971: 198) rašo, kad „tarpusavio veiksmo reikšmės sangrąžiniai veiksmažodžiai gali būti vartojami kartu su paryškinamaisiais žodžių junginiais ar žodžiais, pvz.: vienas kitą, vienas su kitu, tarp savęs, savo tarpe, tarpusavy ir pan.; šie žodžių junginiai ar žodžiai sustiprina dviejų ar kelių veikėjų sąveikos reikšmę, pabrėžia glaudesnius pačių veikėjų tarpusavio santykius“. Jonas Šukys (1998: 515), aptardamas lietuvių kalbos linksnį ir prielinksnių vartoseną, laikosi nuomonės, kad „prielinksnio tarp konstrukcijos kartais reiškia objektą, tiksliau – objektus, tarp kurių yra koks neatitikimas, vyksta konfliktai ar bendravimas. [...] Konfliktą ar bendravimą gali reikšti ir posakis tarp savęs. [...] Tokiam tarp savęs yra sinonimiškas aptarėjais vienininkas tarpusavy(je), plg. Pasitare tarp savęs – Pasitare tarpusavyje.“ „Toks vienininkas sakinėje eina būdo aplinkybe. [...] Bet ir jie [būdo vienininkai tarpusavyje] turi tokių nors, kartais kalbai net įprastesnių pakaitalų. Moterys [...] ėmė tarpusavyje (plg. tarp savęs, viena su kita) šnabždėtis“ (Šukys 1998: 300). Kitais žodžiais kalbant, J. Šukys, panašiai kaip Elena Valiulytė Lietuvių kalbos gramatikoje (Ulvy das, red., 1976: 75, 105), skiria objektinius santykius žyminčią tarp savęs konstrukciją ir (būdo) aplinkybę tarpusavyje. Autorius (Šukys 1998: 515) mano, kad „posakiu tarp savęs nereikėtų piktnaudžiauti, ypač kai jis dubliuoja sangrąžinę veiksmažodžio formą ir kai iš sakinio aišku, kokius veikėjus ir kaip sieja veiksmas“. Emma Geniušienė (2007: 669t, aptardama lietuvių kalbos reciprokines konstrukcijas, laikosi nuomonės, kad, pavyzdžiui, konstrukcija seserys pasi-bčiavo viena su kita reciprokine anafora viena su kita veikiau pabrėžia refleksyvinio reciproko reikšmės komitatyvinį komponentą. Tarpusavio komponento emfazei (an. emphasis), pasak jos, pasirenkamas reciprokinių žymeklis tarpusavyje arba tarp savęs10. Тут видно, що одні автори (наприклад, P. Bernardienė) згадують маркери взаємності загалом і звертають увагу на їхній семантичний зв’язок, тобто орієнтацію11, 10 Пор.: «Явними вираженнями взаємного значення є словосполучення tarpusavyje/tarp savęs [...] із зворотним займенником save, and savo tarpe [...], але їх можна вживати виключно з взаємними дієсловами (формально зворотними й лексичними), щоб посилити або конкретизувати взаємне значення; наприклад: Mes baramės tarpusavyje. Jie draugauja tarpusavyje» (Geniušienė 2007: 636t). 11 Orientacijos terminas vartojamas pagal Holvoet 2009: 99. Straipsniai / Articles 109 LORETA VAČIULYTĖ-SEMĖNĖ із вираженими суб’єктом мутантами, інші розрізняють їх синтаксично та / або семантично: тобто додаток (об’єкт) один з одним12, між собою vs. обставина взаємно (наприклад, J. Šukys, E. Valiulytė); зорієнтований на суб’єкт один з одним і зорієнтований на предикат між собою, взаємно (пор. E. Geniušienė). Визнається (J. Šukys), що функціонально маркер взаємності взаємно може наближатися до між собою. Adelė Valeckienė, aptardama įvardžius Lietuvių kalbos gramatikoje (Ulvyda, red., 1965: 696; plg. Ambrazas, red., 1996: 26913), rašo, kad „įvardžių poros vienas... kitas [...] nurodo du vienas nuo kito atibotus neapibrėžtus daiktus ar ypatybes, taip pat daiktų ar ypatybių grupes.“ Tokiais atvejais, kai šie tarp savęs susiję įvardžiai turi skirtingų linksnių formas ir vartojami su prielinksniai, be nurodytos atskiriamosios neapibrėžiamosios reikšmės, jie dar įgauna papildomas reikšmes, išplaukiančias iš tų linksnių ir prielinksnių funkcijų. „Pavyzdžiui, šios rūšies įvardžiai, išreikšti vienas vardininko, kitas galininko linksniu, gali turėti papildomą tarpusavio ryšio reikšmę (Vienas kitą veja). [...] Jau visi rūkė, kalbėjosi vienas su kitu“ (Ulvyda, red., 1965: 697). Albertas Rosinas (1996: 135), išsamiai aprašydamas įvardžius, atkreipia dėmesį į tai, kad „tam tikrais atvejais galima reciprokinių [vienas su kitu] ir sangrąžinių įvardžių neutralizacija. [...] Tarp + savęs gali pakeisti reciprokinių įvardžio įnagininko formą, plg.: Ten jie (...) tarp savęs ar su Ona pasišnekučiavo; Vieni pritarė, kiti negė ir ginčijosi tarp savęs. Tačiau kalbamoji neutralizacija, nors ir rodo sangrąžinių ir reciprokinių įvardžių semantinį panašumą, yra retoka.“ Paprastai vienaskaitos reciprokinių įvardžių vienas su kitu formos skaido abė, susidedančią iš dviejų elementų ir rodo tų elementų santykį. „Tačiau vienaskaitinėmis formomis skaidos ir tokios abės, kurios susideda daugiau kaip dviejų elementų. [...] visos rašto dalelės derinosi viena su kita. Отже, з семантичного погляду маркер взаємності між собою може бути близьким до зворотного анафора один з одним і / або до нього може бути близьким маркер взаємності взаємно. Окрім випадків такої синонімічності, кожен маркер взаємності має свою типову функцію. У випадках, коли вжито зворотний анафор один з одним (пор. речення 5), ним актуалізуються окремі учасники взаємної ситуації, виражені суб’єктом. Тут релевантним є параметр кількості. Про те, що актуалізується за ним маркерами взаємності між собою, взаємно, йтиметься далі (див. розділ 4). Підсумовуючи сказане досі, важливо, що згадані автори, 12 Пор.: «Додатком виступають займенники один одного, один другий, коли їхній другий компонент стоїть у непрямому відмінку (іноді з прийменником), а перший — у називному. [...] Донька й батько уникали зустрічатися один з одним» (Valiulytė in: Ulvydas, red., 1976: 479). 13 Пор.: «Відокремлювальні [займенники] позначають невизначені, але відокремлені один від одного предмети (осіб, загальні явища) чи ознаки» (Ambrazas, red., 1996: 269). 110 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinės konstrukcijos aspektas за відсутності синонімічності, семантично маркери взаємності розрізняють по-різному: розглядувані маркери зорієнтовані на суб’єкт (P. Bernadienė), на суб’єкт зорієнтовані маркери взаємності один з одним, між собою, а на предикат — маркер взаємності взаємно (E. Valiulytė, J. Šukys, A. Rosinas); на суб’єкт зорієнтований зворотний анафор взаємності один з одним, на предикат — маркери між собою, взаємно (E. Geniušienė). Інакше кажучи, помітні розбіжності в поглядах на те, що актуалізують і специфікують згадані маркери взаємності — суб’єкт resp. предикат. Nicholas Evans, Stephen C. Levinson, Alice Gaby ir Asifa Majid (2011: 31–33), išsamiai nagrinėdami reciprokinius veiksmažodžius semantinės tipologijos aspektu, skiria penkis semantinius tarpusavio situacijos parametrus, turinčius (galinčius turėti) įtakos vienų ar kitų reciprokinių konstrukcijų vartojimui: tai (a) dalyvių skaičius (du vs. daugiau nei du); (b) dalyvių konfiguracija (an. configuration14); (c) simetrija (simetriškas vs. asimetriškas); (d) laikas (an. temporal organisation) (vienalaikis vs. sekos arba abu (t. y. nepritaikomas)), (e) situacijos, arba įvykio tipas (an. action or situation type; event-type). Kalbininkų nuomone, tipiškoje tarpusavio situacijoje, reiškiamoje, pavyzdžiui, konstrukcija Jonukas ir Onutė apsikabino vienas su kitu, dalyvauja du (Jonukas, Onutė) mutantai. Tokia monadinė konstrukcija pasakomas kompleksinis įvykis (an. complex event; a joint action or plurality of events), kurį sudaro dvi vienalaikės (tuo pačiu metu, kai Jonukas apkabino Onutę, Onutė apkabino Jonuką), simetriškos (tai, ką daro Jonukas Onutei, Onutė daro Jonukui) ir draugės (sudėtį argumentų; an. conjoined argument) (tai, ką daro Jonukas ir Onutė, jie daro kartu) propozicijos (an. two sub-events). Tarp tokių mutantų yra stipri (an. strong15), poros (an. pair16) konfiguracija. Be šių, minėtieji autoriai dar skiria grandines (an. chain17), radinę (an. 14 «Параметр […] конфігурації починає діяти, коли залучено кількох учасників, оскільки тоді можуть також варіюватися можливі перестановки того, хто діє на кого» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 31). 15 «Коли всі учасники симетрично діють один на одного, подія є повністю насиченою» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 31). 16 «A і B, так само як C і D, можуть перебувати в інтенсивній симетричній взаємодії, але між парами взаємодії може не бути» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 32). 17 «A може діяти на B, який може діяти на C, який може діяти на D, утворюючи лінійну послідовність подій» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 32). Straipsniai / Articles 111 LORETA VAĮČULYTĖ-SEMĖNĖ радіального) 18, потокового (англ. melee)19 та кільцевої (англ. ring)20 конфігурацій. Nagrinėdama lietuvių kalbos reciprokinės konstrukcijas E. Geniušienė (2007: 69t) teigia, kad su leksiniais reciprokais, implikuojančiais tik du mutu- antus (žr. 6–8 sakinį) arba tik daugiau nei du (žr. 9–11 sakinius), reciprokine anafora vienas su kitu yra redundantinė ir todėl paprastai nevartojama. Su kitas leksiniais reciprokais, pavyzdžiui, bendrauti, draugauti, giminiuotis; lenktyniauti, rungtyniauti, kovoti, kariauti ir pan., vienaskaitos arba daugiskaitos vienas su kitu formos vartojamos specifinių tarsavio situacijos dalyvių skaičių (pvz.: jie draugauja vienas su kitu / vieni su kitais; dar plg. 12–13 sakinius). Vienaskai- tos arba daugiskaitos vienas su kitu iš esmės galimas ir su refleksyviniais recip- rokais, bet jie esą vartojami tik labai retais atvejais: kai būtina, t. y. norima, pabrėžti (plg. 14–16 sakinius). Reciprokiniai žymekliai tarpusavyje, tarp savęs taip pat gali pabrėžti du ir daugiau tarpusavio situacijos mutantų (pvz.: Visi siė giminuojasi tarpusavyje; Giminės retai tuokiasi tarpusavyje; Jiedvi barasi tarp savęs; *Je pasibučiuo tarp savęs; *Jie susitokė tarpusavyje; *Paukščiai buriasi (telkiasi) tarpusavyje; jie dažniausiai vartojami su refleksyviniais reciprokai, turinčiais reikšmę ’būti vienas kitą’ (barasi, pėnasi, mušasi, graužiasi) ar ’kal- bėti, šnabždėti vienas kitam’ (kalbasi, pasišnėbėjo) (Geniušienė 2007: 67; plg. 17–20 sakinius). Отже, на матеріалі литовської мови видно, що, крім згаданих винятків, кількість учасників взаємної ситуації не впливає на вибір зворотних маркерів. З огляду на те, що було коротко викладено, далі (див. розділ 4) шукаємо відповідь на запитання: що має більший вплив і що (більшою мірою) актуалізується за допомогою цих маркерів? 6) Любителі природи навчилися вирощувати квіти не лише влітку, а й узимку. Вони пішли ще далі: у домашніх умовах гнізда облаштовували, вили гнізда, вирощували пташенят. DĖKT 7) Усі актори з часом у тій студії Я. Мілтініса одружувалися, вінчалися і хрестили дітей одне одного — від цього неможливо вберегтися, хіба що це була б студія-монастир. DĖKT 18 «Речення [The teacher and her pupils intimated one another] є неоднозначним, але в одному зі своїх прочитань учителька натякає кожному зі своїх учнів і навпаки, проте між парами учнів жодного натяку немає» (Evans, Levinson, Gaby, Majid 2011: 8). 19 «A і C могли б кожен діяти на D, який сам діє на C, тощо» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 32). 20 «Кожен учасник [у: The children chased each other round in a ring] і переслідує, і є переслідуваним, але немає пари, у межах якої існувало б симетричне відношення» (Evans, Levinson, Gaby, Majid 2011: 8). 112 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funcinis reciprokinių žymėjų monadinėse konstrukcijose aspektas 8) Публіка пила коктейлі, парувалася, слухала підступну музику й швидко п’яніла. DLKT 9) Мої курси наближаються до останнього дня навчання. Я почувалася цілком щасливою, що вони закінчаться лише через рік. Але що це? У вестибюлі консерваторії збираються мої двоє дорогих Вітаутасів, Ріта Кучінскайте і... Гражина Ручите — мій омріяний ідеал піаністки! DLKT 10) У позі йоги сидить чоловік. Японець чи китаєць? А біля вікна — полотно, не просто копія: Мойсей радіє Божим законам. Гора димить. На галявині збираються люди. DLKT 11) Сходить теплий день ранньої осені. З-під жмутів буріючої трави виходять куріпки, на голих пагорбках збираються лелеки. І трава під ногами майже не блищить — витоптана, збита, вицвіла. DLKT 12) Повертаючись додому, Гаус запитував себе, чи настане коли-небудь день, коли люди спілкуватимуться одне з одним, не брехавши. DLKT 13) Саме тому різні люди-картини не можуть стояти поруч, не маючи зв’язку одне з одним, але цілком обґрунтовано борються одне з одним. DLKT 14) Померлих спалювали вдалині, ховали спаленими без поховального начиння, могили обкладали кам’яними вінками, які з’єднувалися одна з одною, або ховали далі в курганах, дедалі частіше закопуючи небіжчиків неспаленими й кладучи до могил металеві прикраси. DLKT 15) Почувши, що незнайомець вітається з ним, Армандо не вагаючись зробив те саме. «У моїй родині це свято відзначають. Люди вітаються одне з одним, але я не знаю, звідки походить така традиція. Чи не могли б ви сказати?», — запитав він, розгубившись. DLKT 16) Малі люди ходять землею, мов пташки, і ростуть. А те, як вони ростуть, має бути турботою всіх нас. Однак ми кидаємося, накопичуємо, роздираємо одне одного через дрібниці, а про тих малих людей часом і забуваємо. DLKT 17) Цвірінькали домашні будильники, хропли старі, діти чимчикували до ліжок, чоловіки й жінки пестили одне одного. Життя тривало. DLKT 18) Кілька дзвонарів підхопили читця на руки, спустилися на землю й понесли за церковне подвір’я, радісно вигукуючи. Інші пестили одне одного, плачучи від радості, цілувалися, інші затягнули пісню: Веселий день ми дочекали, на який здавна сподівалися... DLKT 19) Було моторошно читати в пресі про те, що російська авіація бомбардувала й позиції своїх, а танки обстрілювали один одного. Цікаво й те, що радіостанції працюють на тих самих хвилях, інакше кажучи, росіяни можуть слухати чеченців, а останні — російські команди. DLKT 20) 44 учасниці змагалися за швейцарською системою (10 турів). Кожна пара грала між собою (пор. одне з одним; на відміну від поодинці) по дві партії — білими та чорними фігурами. DLKT Straipsniai / Articles 113 LORETA VAĮČULYTĖ-SEMĖNĖ 3. ДЖЕРЕЛО ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЙОГО ВІДБІР Стаття ґрунтується на 111 прикладах, у яких у монадічних конструкціях із реципрокними дієсловами (див. розділ 1), вжитими в особових або неособових формах (дієприкметника, інфінітива) всіх часів, використовуються реципрокні маркери одна з одною, один з одним, одні з іншими, одні з одними, між собою, один з одним, взаємно, взаємно, взаємно, взаємно. Емпіричний матеріал зібрано з DLKT, більшу частину якого становлять письмові, часто відредаговані тексти. Тексти належать до різних жанрів (публіцистика, художня, нехудожня чи адміністративна література). Прикладів усного мовлення там помітно менше. Речення з реципрокними дієсловами послідовно відбиралися з DLKT: у поле розширеного пошуку вводили, наприклад, між собою (використовувався критерій пошуку збігається) або, наприклад, один з (використовувався критерій пошуку фраза) загалом, тобто без розподілу за функціональними стилями, різновидами мовлення тощо. Отже, питання про те, чи корелює, наприклад, уживання тих чи інших реципрокних маркерів із функціональними стилями, залишається відкритим. Під час пошуку в DLKT знайдено 7060 випадків уживання з між собою, 845 випадків уживання з між собою, 401 випадок із одні з одними, 1079 — із один з одним, 52 випадки із одні з іншими і 653 випадки вживання із одна з одною. Серед них із дієсловами мовлення відібрано 317 речень із між собою, 190 речень із між собою, 215 речень із одні з одними і 8 — із одні з іншими, 191 речення із один з одним і 174 речення із одна з одною. З огляду на значення іменника взаємність ‘взаємність, взаємодія’, наведене у словниках²¹, у DLKT шукали також семантично пов’язані вживання взаємно, взаємно, взаємно, взаємно. З цими реципрокними маркерами знайдено поодинокі приклади. З огляду на згадане 21 Пор., DŽe: взаємність (1) взаємність, взаємодія: Вони розмовляють між собою (між собою). взаємодія (1) зв’язок між особами, групами тощо, взаємність, взаємодія: Добре ладнали між собою. LKŽ: взаємність ім. (1) взаємність, взаємодія: Ми, подавши одне одному руки, підійшли, щоб міцно триматися взаємної дружби J.Balč. У перші пару днів команди обох наших республік зустрілися між собою sp. взаємодія ім. (1) взаємність, взаємодія: Його взаємні стосунки цікавили ту людину Jabl. Там і чоловіки, і жінки розмовляють польською між собою Rd. Лаються між собою NdŽ. Так вони (діти) розмовляють між собою DūnŽ. Але взаємна гординя й досі жене нас Mair. | Зворотні дієслова зі значенням взаємності також є неперехідними, оскільки позначена ними дія взаємно переходить від одного суб’єкта до іншого LKGI185. взаємність ім. (2) BŽ305 → взаємність: Взаємність обов’язків TTŽ. взаємний прикм. (1) взаємний, обопільний: Взаємне кохання rš. взаємно, присл.: Залози взаємно регулюють одна одну rš. взаємний прикм. (1) властивий взаємним стосункам: Спільне взаємне життя rš. взаємно, присл. Між собою багато чого дарують взаємно FT. Взаємно однозначний відповідник SkŽ284. 114 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas Згадана думка про те, що, вживаючи зворотні дієслова взаємної дії, не слід зловживати маркером взаємності tarp savęs, як і інша думка Е. Геньюшіене (див. розділ 2), видається актуальною для розгляду того, чи впливає це на вживання маркерів взаємності. Зворотні предикати, що становлять 58,4% (646 речень) усіх розглянутих речень, відмежовуються від незворотних — 41,6% (461 речення). Наявний матеріал розподіляється так, як показано в таблиці 1. ТАБЛИЦЯ 1. Маркери взаємності в монадічних конструкціях Маркер взаємності | Дієслово взаємної дії | Зворотне | Незворотне | Кількість речень | Один з одним | 117 (61,3%) | 74 (38,7%) | 191 (100%) | Одна з одною | 95 (54,6%) | 79 (45,4%) | 174 (100%) | Одні з одними | 141 (65,6%) | 74 (34,4%) | 215 (100%) | Одні з одними (жін. р.) | 3 (37,5%) | 5 (62,5%) | 8 (100%) | Між собою | 127 (66,8%) | 63 (33,2%) | 190 (100%) | Взаємно | 156 (49,2%) | 161 (50,8%) | 317 (100%) | Взаємно | 4 (57,1%) | 3 (42,9%) | 7 (100%) | Взаємно (присл.) | – | 2 (100%) | 2 (100%) | Обопільно | 3 (75%) | 1 (25%) | 4 (100%) | Обопільно (присл.) | – | 3 (100%) | 3 (100%) | Разом | 646 (58,1%) | 465 (41,9%) | 111 (100%) ТАБЛИЦЯ 2. Маркери взаємності в монадічних конструкціях Маркер взаємності | Дієслово взаємної дії | Зворотне | Незворотне | Кількість речень | Один з одним (одн. і мн., чол. і жін. р.) | 356 (60,5%) | 232 (39,5%) | 588 (100%) | Між собою | 127 (66,8%) | 63 (33,2%) | 190 (100%) | Взаємно | 156 (49,2%) | 161 (50,8%) | 317 (100%) | Взаємно | 4 (57,1%) | 3 (42,9%) | 7 (100%) | Взаємно (мн.) | – | 2 (100%) | 2 (100%) | Обопільно | 3 (75%) | 1 (25%) | 4 (100%) | Обопільно (присл.) | – | 3 (100%) | 3 (100%) | Разом | 646 (58,4%) | 465 (41,6%) | 111 (100%) Straipsniai / Articles 115 LORETA VAČIULYTĖ-SEMĖNĖ Об’єднавши всі монадічні конструкції з формами однини й множини чоловічого та жіночого родів vienas su kitu, маємо узагальнену таблицю 2, з якої видно, що маркери взаємності vienas su kitu або tarp savęs дещо частіше вживаються зворотними дієсловами, а tarpusavyje — незворотними. Навряд чи це релевантно. На вживання (вибір) маркерів взаємності впливають інші чинники. З іншого боку, з таблиці очевидно, що мовець лише в поодиноких випадках обирає маркери взаємності savitarpškai, abipusiai, abipusiai. Інакше кажучи, спосіб вираження взаємної дії, заданої предикатом, рідко актуалізується й уточнюється. 4. МАРКЕРИ ВЗАЄМНОСТІ ЗА СЕМАНТИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ Зазначалося (див. розділ 2), що семантично маркери взаємності можуть бути близькими: маркер взаємності tarpusavyje може бути синонімічним маркеру tarp savęs, а останній — займенниковій взаємній анафорі vienas su kitu. Було звернуто увагу на параметр розподільності, згідно з яким взаємна анафора vienas su kitu розкладає множину, утворену двома або більше учасниками, і вказує на її учасників як на окремих осіб. Розгляньмо далі речення з DKT з погляду розподільності. Наприклад, у реченнях 21–22 взаємна анафора vienas su kitu актуалізує двох окремих (поодиноких) мутантів, виражених підметом. Актуалізацію більш ніж двох окремо сприйманих мутантів, виражених підметом, бачимо в попередніх реченнях (12–16) (див. також далі). У реченні 23 взаємна анафора vieni su kitais актуалізує взаємний зв’язок двох окремих груп — батьків і дітей — між собою, тоді як маркер взаємності tarp savęs — взаємний зв’язок окремих (поодиноких) учасників у кожній з окремих груп (батьків, дітей) (див. також речення 20; див. далі). Розглядаючи речення 24, можемо говорити про двозначність маркера взаємності tarp savęs: або він синонімічний взаємній анафорі vienas su kitu, або, як і в реченні 25, підкреслює двох мутантів, виражених підметом, як групу. Група мутантів, виражена підметом, перебуває у взаємних стосунках, у яких окремість учасників взаємодії не є актуальною або менш актуальна, і така група сприймається як більш замкнена (англ. bounded set) (наприклад, tremtis vaikų); для уточнення й підкреслення цього обирають також tarp savęs у реченнях 26–27. Імовірно, взаємні стосунки в замкненій групі мутантів (keturi Benetton) актуалізує tarpusavyje у реченні 28. Якщо так, то й маркер tarpusavyje, ужитий у реченнях 29–30, можна тлумачити як семантично пов’язаний із двома мутантами, вираженими підметом: взаємне tarpusavyje (може бути) актуалізує (і) замикає групу з двох мутантів (див. далі). 116 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas Отже, сприйняття суб’єктами позначуваних мутуантів впливає на вживання реципрокних маркерів: реципрокна анафора один з одним актуалізує кожного учасника взаємної ситуації окремо, реципрокні маркери між собою, взаємно — усіх (двох або більше) учасників більш замкнуто або замкнуто — як певну менш прозору групу. Іншими словами, параметр розподіленості є релевантним для вживання реципрокних маркерів. Можна припустити, що на вживання реципрокних маркерів між собою, взаємно, наприклад, у реченнях 24, 26, 28, можливо, певною мірою впливає і синтаксична дистрибуція: поряд уживається прийменник із відмінковою конструкцією, пор.: Вони більше спілкуються не з іншими, а один з одним. Однак на підставі речення 31 маємо визнати, що її вплив не є суттєвим. 21) Тишу порушує метушня заходу. Але, з іншого боку, можливо, це й добре. Не тому, що поезія і логіка не обов’язково пасують одна одній. Іноді писати змістовніше, коли ти сповнений вражень. DKT 22) І всередині людської душі буває так, що душа і матерія борються одна з одною. Ще Еспронседа сказав такі слова: У житті людина не буває щасливою. Надто багато в ній душі або тіла. DKT 23) Є сім’ї, де батьки й діти розмовляють не лише один з одним, а й між собою. DKT 24) Двоє пастухів, між собою дружньо розмовляючи, розповідають про Спасителя та його Матір або, наче змагаючись один з одним, оспівують Дитятко та Діву. DKT 25) Що менше подружжя спілкується між собою (пор. один з одним), то більше зростає розчарування і виникає «мовний бар’єр». Більше не хочеться бути разом. Запановує цілковита тиша. DKT 26) Я лише зауважу, що ці підлітки — наче окрема частина молоді: вони ніде особливо не проявляються, більше спілкуються не з іншими, а між собою. І їхнє спілкування набагато тихіше, не таке, як у всіх цих. DKT 27) Наприкінці XIX — на початку XX століття по всій Литві діти безземельних, бідних сімей одружувалися між собою (пор. взаємно), оскільки в сільській громаді соціальні поділи ще були виразними. Бідні дівчата не мали жодного вибору². DKT 22 Пор. дані російської мови: «Якщо ж предикат позначає ситуації лише з двома учасниками, його сполучуваність із meždu soboj, очевидно, виявляється незграбною; пор.: *Oni pocelovalis’ (poznakomilis’, pozënilis’) meždu soboj. Усунення таких кількісних обмежень (наприклад, завдяки додаванню дистрибутивного значення) зробило б ці сполучення цілком можливими; пор.: Oni vse perecelovalis’ (perenakomilis’, perežенilis’) meždu soboj.“ (Knjažev 2007: 689–690). Straipsniai / Articles 117 LORETA VAIČULYTĖ-SEMĖNĖ 28) Жоден із чотирьох Бентонів, засновників фірми, не навчався в коледжі й не здобув спеціальної освіти в галузі торгівлі чи дизайну. І сьогодні вони розмовляють між собою (пор. один з одним), а також із давніми працівниками компанії місцевим діалектом, а не правильною італійською. DKT 29) Мане̇ все заспокоював: «Розслабся. Вони прийдуть — говори що завгодно своєю мовою, скорчивши міно Муссоліні. Гримаси завжди рятують». Мексиканська пара облаштовувалася між собою (? один з одним). Я підозрюю, що колись вони читали Лорку. DKT 30) І другий замовк, голос, що плакав, підхопив: — Але де мої зв’язки? Господи, це ж мої зв’язки? Галапатака та суддя занурилися один в одного, і кілька слуг спустилися з тераси. — Про якого Кунті він там питає? — поцікавився один із подів. — Вони бояться світла й думають про зв’язки? DKT 31) Розділившись на групи, вони проштовхувалися крізь переповнені церкви й келії; зривали редьку з монастирського городу, сварилися з монахинями, які їх супроводжували, і між собою.Дві сотні ченців, старих і зовсім молодих, прийняли гостей як неминуче випробування, послане Богом. DKT Важливість параметра подільності для вираження значення видно також з описів локативних або часових значень. Йонас Кіліус (1977: 45), розглядаючи структуру орієнтаційних значень відмінків і прийменників²³, звертає увагу на те, що для місцевого відмінка й розглянутого тут прийменника tarp релевантною є ознака внутрішнього простору. Він стверджує, що місцевим відмінком (наприклад, статичним) «позначається неподільний внутрішній простір орієнтира (якщо це множина — кожного предмета), усуваючи зовнішній простір, тоді як орієнтаційне значення прийменника tarp ніби гібридне — водночас внутрішнє і зовнішнє; внутрішнє в тому сенсі, що позначається обмежений орієнтиром простір подільності, а зовнішнє — бо обмежений простір міститься зовні об’єктів, які утворюють орієнтир» (пор. Valiulytė 1995: 7t). На думку мовознавця (Kilius 1977: 46), за спільною ознакою внутрішнього простору місцевий відмінок «може в контексті набувати значення tarp, коли: а) орієнтир — один об’єкт подільності — виражений іменником у множині (Duryse pasirodė Dovdonai; Stovi tarp durų); б) коли множина означає скупчення однорідних об’єктів, але частково сприймається як єдине ціле, що має об’єм (Lapuose tvaksojo mėlynos uogų kekės; Tarp jų (medžio lapų) geltonavo vaisiai aukso)»²⁴. E. Valiulytė (1995: 10), detalizuodama vietos raišką, polemizuoja su J. Kiliumi (1977) ir mano, kad vietos linksnių ir prielinksnių konstrukcijų priešprieša 23 «Орієнтаційним значенням називають значення, яке вказує, де щодо орієнтира є, був або буде суб’єкт — усередині орієнтира, зовні, над ним, збоку тощо» (Kilius 1977: 40). 24 Panašios nuomonės laikosi ir E. Valiulytė (1995:120; dar plg. Šukys 1998: 27): „Kai kurių daiktavardžių daugiskaita, žymi vienarūšių daiktų sankaupą, taip pat gali būti pakaitomis vartojama su prielinksniu tarp ir vietininku.“ 118 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas за значенням «спільного місця / простору поза ним» є універсальною. Тому остання, як вона стверджує, зручніша за запропоноване Й. Кіліусом протиставлення «внутрішнє / зовнішнє». Основою протиставлення «спільне місце / простір поза ним» (Valiulytė 1995: 8) є місцевий відмінок внутрішнього простору, яким «найчастіше виражається місце перебування чогось усередині предмета (орієнтира), у його межах» (там само: 11), і він перебуває в опозиції до конструкції tarp, що позначає місце перебування, охоплене з двох або кількох боків. Такий місцевий відмінок зі значенням внутрішнього простору може бути синонімічним конструкції tarp + родовий відмінок: стояти між воротами / у воротах (там само: 13, 118²⁵). У такому контексті іменник vartai за своїм значенням відповідає складному слову tarpvartė: «його місцевий відмінок може замінити згадані форми, наприклад: [...] Маркускас пішов, а вона залишилася сама в міжворітті (/ у воротах / між воротами)» (Valiulytė 1995: 119, пор. 1998: 100t). Хоча різницю між «конструкціями між дверима, воротами та місцевим відмінком важче усвідомити, прийменник tarp все ж акцентує бічні межі просторового проміжку, позначеного іменником (тобто вказує на поділений простір), тоді як місцевий відмінок указує лише на вертикальну площину як визначений простір. Загалом предмети, позначені місцевим відмінком множини, сприймаються як місце, яке вони займають (у сенсі цілісне), а конструкція з прийменником tarp позначає місце, подане як поділене (у гіллі / між гілками співають птахи)» (Valiulytė 1995: 121; пор. 1998: 102–104)²⁶. J. Šukys (1998: 283), nagrinėdamas lietuvių kalbos linksnių ir prielinksnių vartoseną, atkreipia dėmesį į tai, kad „kuo daiktavardis abstraktesnis, tuo jo vietininko vietos reikšmė mažiau ryški, kartais įgijusi kitų reikšmių atspalvių“, o „abstraktesnės reikšmės vietininkais dar [...] vis dažniau nusakoma nebe tiek vieta, kiek veiksmo, reiškinio reiškimosi sritis (Linkime jums sėkmės visuose dalykuose), kokį objektą naudojamas, taikomas, buvimas kokioje nors srityje (Kalbos normos diegimas praktikoje (plg. praktiškai)). Tokie vietininkai dažnai turi ir būdo, būvio reikšmių atspalvių“. Abstrakčių daiktavardžių tarpuose, krūva, būrys ar pan. vietininkais reiškiamas veiksmo atlikimo būdas (Šukys 1998: 300t; dar žr. skirsnį 2). Čia svarbu ir tai, kad „dalis tokių būdo reikšmės vietininkų turi ir vietos ar laiko reikšmės atspalvį (reikšmių sinkretizmas), pvz.: Viešumoje (plg. Viešai) apie tai nekalbama“ (Šukys1998: 301); prielinksnio tarp konstrukcija, pavyzdžiui, sakinyje Ir visoki žiedeliai taip tarp savęs pinas reiškia objektą (Šukys 1998: 515), o polinksnis tarp – objektą su būdo atspalviu, pvz.: Atvykėliai patyluais kalbėjosi savo tarpe (t. p.: 518). 25 Dar pažymėja E. Valiulytės nuomonę žr. Ulvydas, red., 1976: 72. 26 Kiek vėliau E. Valiulytė (1998: 24t), išsamiai aprašydama dabartinės lietuvių kalbos sintaksinius sinonimus ir atsižvelgusi į laiko reikšmėms įvardyti vartojamus terminus, vietoj „vartoto nebelai aiškaus vietos bendrumo termino“, skiria aukščiausios pakopos semantinę opoziciją – „sutampanti / nesutampanti vieta“. Sutampančią vietą žymintys vietininkas ir tarp konstrukcija autorės skiriami kaip opoziciniai „vidus / skaidumas“ pagrindu (plg. skirtingai Valiulytė 1995: 8). Pagal slankumo reikšmes abi vietos raiškos žymi buvimo vietą. Straipsniai / Articles 119 LORETA VAČIULYTĖ-SEMĖNĖ З огляду на сказане, за аналогією місцевих виразів між воротами / у воротах / у міжворітті можна було б далі говорити й про цікавлющі нас реципрокні маркери tarp savęs / tarpusavyje / saitarpyje27. Тоді tarp savęs / tarpusavyje / saitarpyje, утворені за зразком локативного значення (простору), узагальнено розглядали б як обставинні модифікатори, якими позначається сфера дії (у визначеному) просторі (пор. речення 32–33). За способом вираження локативні tarp savęs / tarpusavyje / saitarpyje можна було б відрізняти від модифікаторів способу дії, виражених прислівниками abipusiai, abipusiškai, savitarpiškai, наприклад у реченнях 34–36. Або ж, зважаючи на актуальний тут функційний аспект і спираючись на традицію (Ruže in: Ulvydas, red., 1976: 504; Šukys 1998: 300), за близькістю значення до типового прислівника способу дії (abipusiai, abipusiškai, savitarpiškai) можна було б tarpusavyje / saitarpyje вважати модифікаторами способу дії. Тоді синтаксично модифікатори способу дії tarpusavyje, saitarpyje, abipusiai, abipusiškai, savitarpiškai можна було б умовно відрізняти від об’єктних конструкцій vienas su kitu, tarp savęs. Підставу для відносного розрізнення дає кількість предметів, виражених суб’єктами. Як уже зазначалося, вона може зумовлюватися й уживанням реципрокного маркера tarpusavyje (див. далі). 32) Те саме міністр повторив і навесні 1938 року: самі євреї не можуть дійти згоди щодо громад. «Нехай євреї домовляться між собою (пор. між собою), тоді можна буде вести переговори». DLKT 33) Чому ми бунтуємо й постійно сваримося між собою (пор. між собою)? Адже це дрібниці, нікчемні донкіхотські витівки. DLKT 34) Договірні сторони рекомендують підприємствам вирішувати спори насамперед [їм] мирно за взаємною згодою. DLKT 35) Такий спосіб аналізу дає змогу не лише уважніше придивитися до творчості цих поетів, а й дещо систематизувати, спробувати зрозуміти, як форма і зміст взаємно збагачуються, як формальне вираження розгортає думку. DLKT 36) Також до спроб узгодити прагнення груп громадян керувати й володарювати, бажання багатьох людей жити вільно та вільно взаємодіяти одне з одним. DLKT Інакше кажучи, якщо за точку відліку взяти семантичний аспект, видно, що одні реципрокні маркери семантично більше пов’язані (тобто зорієнтовані) із суб’єктом, а інші — із самим предикатом взаємної дії. З огляду на це доречно говорити про певну градацію реципрокних маркерів: один з одним > між собою > одне з одним > у взаємному просторі > взаємно / навзаєм, 27 Пор. подане у словниках значення іменника tarpas ‘коло людей, пов’язаних між собою чимось’: Anie pradėjo savo tarpe pyktis, bartis. Akm. Ir anuodu savo tarpe žais, vienas antrą myla, apsikabinęs vienas antrą (apie vaikus) Žb. (LKŽe) Savo ~e sugyveno gerai (DŽe). 120 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas тоді як реципрокна анафора vienas su kitu типово орієнтована на сам суб’єкт, осмислюваний як подільний, і актуалізує кожного окремого учасника взаємної ситуації, позначеного суб’єктом, прислівники abipusiai / abipusiškai / savitarpiškai орієнтовані на предикат і актуалізують саму взаємність дії, вираженої предикатом зі значенням взаємної дії; інші реципрокні маркери розташовуються між vienas su kitu і savitarpiškai. Отже, розглянуті реципрокні маркери відображають ієрархічні відмінності в орієнтації, або актуалізації та специфікації суб’єкта > предиката (див. також речення 37–38). Крім того, спираючись на згадані дослідження Ю. Кіліуса та Е. Валуте щодо вираження місця й часу, можна уточнити попередню думку й аналогічно говорити про те, що значення подільних ознак учасників взаємної ситуації — актантів, позначених суб’єктом, — є окреме: цілісне, або індивідуальне (індивід): колективне (група), ознакою (параметром), що корелює з варіюванням реципрокних маркерів vienas su kitu > tarp savęs > tarpusavyje: взаємне відношення окремих актантів актуалізується реципрокною анафорою vienas su kitu (див. речення 39), а взаємне відношення актантів у замкнутій або сприйманій як замкнута групі, як (більш) цілісному утворенні, — реципрокними маркерами tarp savęs або tarpusavyje (див. відповідно речення 40–41 і 42). Як зазначалося, за подільністю реципрокний маркер tarp savęs може наближатися до специфікатора взаємного відношення окремих актантів — реципрокної анафори vienas su kitu (див. речення 43, а також речення 24), або до нього може наближатися реципрокний маркер tarpusavyje (див. речення 44, а також речення 28–29). 37) За це Німеччина передала росіянам більшу частину території Литви. Тоді Німеччина й Радянський Союз були союзниками: обидва напали на Польщу, взаємно домовившись (пор. домовившись взаємно одне з одним / між собою), провели лінію своїх впливів і спільно перекроїли карту Східної Європи так, як їм було до вподоби. DLT 38) Світло свідомості утворюється з безлічі «інформацій», що надходять з усіх сфер нашої психіки, і виявляється в цілій низці «я знаю», які взаємно доповнюють одне одного (пор. *tarp savęs savitarpy papildo) і показують так зване «світло свідомості» щоразу яскравішим або, навпаки. DLT 39) За словами голови, підбурювання й демагогії не було, «але це не означає, що ми окремо могли домовлятися й розмовляти одне з одним (?між собою;?взаємно)». DLT 40) Якщо ми сказали, що еліта повинна формувати суспільну злагоду, то їй [елітові] важливо спілкуватися і між собою (пор. взаємно;?одне з одним), і з суспільством. DLT 41) Перша група представляє інтереси польської та російської меншин, друга — уряду Литви. Кожна група, попередньо обговоривши між собою (пор. Straipsniai / Articles 121 LORETA VAİČULYTĖ-ŠEMENĖ взаємно) цю тему, викладає свою позицію щодо згаданих питань, а потім намагається розв’язати проблему дидактики. DKT 42) Група взаємно (пор. між собою; одне з одним) домовляється обговорити якусь складну ситуацію, спіткнувшись поглядами, у закритих позах тіла, бурмочучи й перебиваючи одне одного. DKT 43) Гумберт усім показував, аби замовкли. Із салону зацікавлено почали виходити люди. Лисий чоловік і пані у чорному одязі перешіптувалися між собою (пор. одне з одним), а дівчинка в нічній сорочці дивилася на них через плечі. DKT 44) Валдас, як мені тоді здавалося, належав до найпихатішої групи колишніх учнів каунаської гімназії «Аушра». Так звані «аушроки» спілкувалися тільки між собою (пор. взаємно). Коли я вперше побачив Валдаса, подумав: «Непогано виглядає хлопець, але ж — каунасец і ще й аушрок». DKT Отже, узагальнюючи, реципрокні маркери можна ієрархічно впорядкувати за їхньою орієнтацією на суб’єкт або предикат (див. 1), а також за кількістю актантів, позначених суб’єктом (див. 2), так: 1) Актуалізація актантів, виражених суб’єктом > Актуалізація значення взаємної дії предиката ОДИН З ОДНИМ > МІЖ СОБОЮ > ВЗАЄМНО > ОДНЕ З ОДНИМ > ВЗАЄМНО / ВЗАЄМНО / ОДНЕ З ОДНИМ 2) Індивідуальне (окреме) > колективне (цілісне) Як з’ясується, сприйняття самих учасників взаємної ситуації корелює з вибором реципрокних маркерів vienas su kitu, tarp savęs, tarpusavyje; актуальним виявляється параметр конфігурації учасників, виділений типологами. Наприклад, у попередніх реченнях (6–8) було видно, що в тих випадках, коли типові монадічні конструкції виражають дві симетричні, одночасні пропозиції множинності, а двом актантам, які беруть участь у взаємній ситуації, властива сильна парна конфігурація, реципрокні маркери зазвичай не вживаються: коли ж їх уживають, реципрокна анафора vienas su kitu специфікує взаємне відношення окремо актуалізованих актантів, а реципрокні маркери tarp savęs, tarpusavyje — взаємне відношення актантів у (більш) замкнутій групі, яку сприймають як умовно подільну (tarp savęs) або цілісну (tarpusavyje) (пор. відповідно речення 21–22, 24–25, 29–30). Розглянуті реципрокні маркери також уживаються тоді, коли між актантами є ланцюгова (див. речення 45–46), скупчена (див. речення 47–49) або сильна конфігурація (див. речення 50–51). Спираючись на контекст таких речень, як 52–55, також 122 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas можна було б сказати, що між суб’єктами, позначеними як учасники ситуації, існує сильна конфігурація, або, точніше, говорити, скажімо, про конфігурації взаємності чи зосередженості відповідно в реченнях 52 або 53–55, де вибір уживання реципрокних маркерів залежить від того, чи можуть учасники взаємної ситуації сприйматися окремо чи як єдине ціле. Конфігурація взаємності обмежує вживання реципрокного маркера взаємно. Тут важливий часовий параметр: у часовому плані взаємна ситуація, описана в реченні 52, інтерпретується як послідовність: текст B розмовляє з (попереднім) текстом A, а потім — із (наступним) текстом C; C розмовляє з (попереднім) B, а потім — із текстом D тощо; подібно до монодичної конструкції Дивись, вони вдвох, Йонукас і Онуте, вітаються один з одним, що описує взаємну ситуацію, коли в типових (немаркованих) випадках один з учасників діє раніше, тобто X вітає Y, а потім Y вітає X; на відміну, наприклад, від узагальненого вживання або речення з предикатом у перфектній формі, пор. Люди вітаються (привіталися) один з одним / взаємно, де реципрокні маркери актуалізують не стільки час (послідовність), скільки окремо сприйманих учасників невизначеної кількості або дію привітання в цілісно сприйманій групі учасників²⁸. Те, що параметр послідовності впливає на вживання реципрокних маркерів, видно також із речень 56–57, де між учасниками існує кільцева (див. речення 56) або радіальна (див. речення 57) конфігурація. 45) Він сідав у кутку біля обіднього столу, а бабуся, пояснюючи йому, як з’єднуються літери (пор. з’єднуються між собою) одна з одною (пор.?взаємно), палила цигарки «Бафра», яких ніколи не виймала з кутика рота. DLKT 46) Дошки та паркет виготовляють зі спеціальними гумовими прокладками, які дають деревині «рухатися». Під час монтажу ці дошки з’єднуються між собою спеціальними металевими скобами знизу. Це надає підлозі додаткової пружності, між дошками не утворюються щілини. DLKT²⁹ 28 Також пор. речення з DLKT: На запитання, чи не буде їхня країна афганською, дякуючи за те, що Пакистан відкрив повітряний простір для американців, Асін відповідає: «Нам релігія забороняє бути разом»; Члени зобов’язані стежити один за одним і повідомляти старшим про неналежну поведінку чи почуті непристойні висловлювання. Новачкам заборонено розмовляти один з одним без нагляду старшого. Наказано уникати контактів із колишніми членами або критиками культу, а також із членами сім’ї, які не схвалюють культ. 29 Також пор. речення з DLKT: Шляхи ведантистів, даосів, стоїків, суфіїв і пантеїстів поступово наближаються до об’єктивного розуміння абсолюту. Шляхи подібні один до одного (*між собою), бо пройшли те саме, але водночас і різні, адже вели до зрілості людської свідомості. Тепер ми стоїмо в районі Шіба перед дверима одного з готелів кохання. Усередину ще не заходили, але, здається, неодмінно це зробимо. Наче склеєні один з одним, готелі кохання тягнуться вздовж пагорба. Straipsniai / Articles 123 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNĖ 47) Зелений, жовтий, помаранчевий. Саме з них складаються кольорові поєднання. Хоч елементів менше (квітка, крапка чи квадратик), ці кольори пов’язані один з одним. DKT 48) — Ну!.. — підняв свою склянку Кола. — За дружбу!.. Щоб не сварилися і — найголовніше! — ніколи не билися між собою! Навіть коли будемо напідпитку! Вони одним духом випили до дна, випив і Гаучис. А його майже зовсім не сп’янило. DKT 49) Потім переодяглися, як і належало, кілька голосно здійняли галас, брязкали ланцюгами й дзвонили військовими дзвіночками, билися між собою зброєю та знаряддями й дряпалися, але, стрибаючи й гамірно танцюючи, оточили танцювальний майданчик, де люди й далі стояли, наче застигла маса. DKT 50) Навіть глибокої ночі у вухах не стихає сигнал тривоги. Наче машини розмовляють одна з одною. Усе крутиться й крутиться. І думки безсонної ночі йдуть у ритмі сигналу тривоги. DKT 51) За її словами, важливо знати свою кольорову гаму. Агне сказала, що перевага одягу Benetton у тому, що усі ці речі пасують одна до одної. А. Зуокене не приховувала, що добирати одяг для магазину дуже складно. Пропонується неймовірно багато моделей, дуже широка кольорова гама. DKT 52) Альманахам властива цілісність, їх треба читати сторінка за сторінкою, адже тексти ніби розмовляють між собою (пор. один з одним;?взаємно), ніби ведуть діалог із віршами автора, що стоять перед ними й після них. DKT 53) Складові частини змішуються одна з одною і руйнують образ цілого для того, хто хоче позбутися цього. DKT 54) Найбільш пам’ятний проєкт — злиття «Nordea bank Lietuva» і «Kredit bank», адже об’єдналися не лише продукти: злилися одна з одною і команди працівників. Керувати такими змінами непросто, але дуже цікаво. DKT 55) З даних видно, що в усіх випадках під впливом грибів збільшуються лімфатичні вузли мишей; органи збільшуються в ділянці вогнищ грибкової інфекції, органи зростаються між собою, тому не можуть нормально функціонувати, їхня вага зменшується, окремі особини гинуть. DKT 56) Сівши навколо столу, діти діляться один з одним (пор.?взаємно; але: поділилися між собою) яблуком. 57) Ігнас вирішив заглибитися в це питання не відразу, а пізніше, коли Мєжюнас поспілкується з гостями, коли вони краще познайомляться один з одним (пор.?взаємно). DKT Здавалося б, параметри послідовності можна було б обґрунтувати також уживанням взаємної анафори один з одним у реченні 58: прогулюючись і зустрічаючи дорогою одне одного, місцеві можуть вітатися лише один з одним і одне з одним (із тими, кого зустріли), але не між собою. З іншого боку, на підставі речення 59 слід визнати, що 124 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas Час взаємної ситуації, про яку йдеться в реченні 58, можна було б сприймати і як одночасний: прогулюючись і зустрічаючи дорогою одне одного, місцеві можуть вітатися один з одним, одне з одним або між собою, тобто тут цей параметр не застосовується і є менш важливим для вибору взаємних маркерів. Із контексту речень 58–59 можна було б припустити, що вживання взаємної анафори зумовлює динамічність взаємної ситуації, тобто сприйняття ситуації як динамічної обмежує вживання взаємних маркерів, якими актуалізується взаємне відношення в замкненій групі мутантів (пор.: ?Сумно оздоблене листя, коли вітерець повіє, летячи, вітається між собою / одне з одним;?Вони, біжучи, вітаються між собою / одне з одним; але Сумне опале листя вітається (привіталося) одне з одним / між собою / одне з одним; Вони, пробігши, вітаються одне з одним / між собою / одне з одним). Це спростовують речення 60–62 і 63–65, у яких із динамічними предикатами вживаються і взаємні маркери між собою, одне з одним, і анафора один з одним. Отже, у реченнях 58–59 на вживання взаємних маркерів більше впливають інші критерії: один із них — актуалізація (ще) тривалої взаємної дії. Те, що на вживання (вибір) взаємних маркерів також впливає те, як мовець дивиться на дію, виражену дієсловом, і сприймає її процесуальність, видно з попередніх речень 45–46 і 56. У реченнях 45, 52, 56 актуалізується певна перспектива послідовності (ще тривалої дії (процесу) (пор. також речення 58). Взаємне відношення мутантів, які беруть у ньому участь, конкретизується взаємною анафорою один з одним або взаємним маркером між собою. Інакше кажучи, з погляду аспекту вживання взаємних маркерів пов’язане з тим, як мовець оцінює (бачить) або може оцінити (побачити) мутантів, які беруть участь у дії, вираженій предикатами (окремо як індивідів чи колективно як єдине ціле), тобто чи може мовець зі своєї перспективи, або кута зору, (по)бачити всіх мутантів як замкнену групу — їхню єдину цілісність — водночас. Це стає складним, коли дія ще триває певною послідовністю, а кількість мутантів невизначена. Тому в реченні 66 континуативне значення обмежує вживання взаємного маркера між собою, на відміну від речень 67–68, де суб’єктом названо мінімальну кількість мутантів або предикат має перфективне значення, а також, наприклад, у реченнях із габітуальними та ітеративними предикатами. Те, що континуативне значення впливає на можливе вживання взаємних маркерів, видно також із порівняння згаданого Е. Генюшене *Птахи збираються одне з одним і Птахи зібралися одне з одним (у зграї). 58) На базарі — крамар продає одяг, зошити та інше шкільне приладдя — завтра перше вересня. Святково вбрані місцеві прогулюються, вітаються одне з одним (пор.?між собою) і раз у раз допитливо поглядають на нашу трійцю. DLT Straipsniai / Articles 125 LORETA VAČIULYTĖ-ŠEMENĖ 59) Неподалік щось шелестить. Мабуть, те саме сумне опале листя, коли вітерець повіє, вітається одне з одним (пор.?між собою) або розлітається брудними клубками. DLKT 60) Суперники вже не сумніваються, що здобудуть перемогу. Вони відверто глузують із нашої національної збірної, забивають у її ворота дедалі більше голів і наче між собою (пор. одне з одним; на відміну від один з одним) змагаються, хто з них заб’є більше. DLKT 61) Її доньки, одній вісімнадцять, іншій близько двадцяти двох, стріляли в нас очима. Дівчата, здається, навіть змагалися між собою (пор. одне з одним), котра подасть нам страву чи принесе чашку чаю. DLKT 62) Складний житловий будинок Варна. Кількох людей заарештовано. Увечері першого дня Різдва підпилі стребітелі перестрілялися між собою. Девейкіс застрелив Мацеліса, його невістку Мацелене. Загиблі походили з-під Пагіряя. DLKT 63) Міфи динів часто розповідають про двох братів, які від самого народження є суперниками й борються один з одним або не є антагоністами, але своїми особами втілюють протилежності. У деяких міфологіях брати-близнюки діють як амбівалентна істота. DLKT 64) Бельгійці, як і американці, люблять великі, розкішні машини. Найгірше, коли на триполосній автостраді трейлери задумують змагатися один з одним. DLKT 65) Ідучи, обійміть дитину й погладьте її спинку біля себе. Діти шестирічного віку вже можуть обходитися самі. Вони активно граються одне з одним, тому іноді здається, що батьківська ніжність їм більше не потрібна. Але це неправда. DLKT 66) Дивись, елементи ланцюга A, B, C і +n зрештою з’єднуються один з одним (?між собою). 67) Дивись, вони обоє, Йонукас і Онуте, і досі спілкуються одне з одним (між собою, одне з одним). 68) Зрештою всі елементи (A, B, C і D) з’єдналися один з одним (між собою, одне з одним). У реченнях 69–71 уживаються телічні взаємні дієслова, що імплікують результат дії, який у реченнях 72–74 виражено явно. В останньому випадку взаємний маркер зазвичай не вживається, а в реченнях на зразок 69–71 його вибір залежить від розподілу. Інакше кажучи, у реченнях 69–74 видно відмінності актуалізації: важливим є або сприйняття мутантів, названих суб’єктами, або сам результат взаємної дії. 69) Складові частини змішуються одна з одною і створюють образ цілого для того, хто хоче відокремитися. DLKT 126 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas 70) Найпам’ятніший проєкт — злиття «Nordea bank Lietuva» і «Kredit bank», адже об’єднувалися не лише продукти: одна з одною злилися і команди працівників команди. Здійснити такі зміни непросто, але дуже цікаво. DKT 71) З даних видно, що в усіх випадках через вплив грибів збільшуються лімфатичні вузли мишей, органи вкриваються нальотом, у якому утворюються грибкові вогнища, органи зростаються між собою, тому не можуть нормально функціонувати, їхня вага зменшується, окремі особини гинуть. DKT 72) Біля магазину злилися усі чотири вулиці Воріне в один смугельок. DKT 73) Часто ви збігаєтеся в купу? DKT 74) Спорт і культура злилися в одному місці, хоча ці сфери одна з одною — як небо і земля. DKT Якщо спиратися на мінімальний контекст речення 75 і порівняти це речення з реченнями 6–8, можна побачити семантичні відмінності. У реченні 75 учасники повторюваних (не одноразових) взаємних ситуацій³⁰ змінюються: тут типова одноразова ситуація парування з двома взаємними партнерами (пор. у реченнях 6–8 «паруватимуться один з одним» = A паруються з B, C паруються з D тощо) актуалізується як ітеративна, тобто така, що повторюється кожні пів року, між змінними n учасниками («усі парувалися один з одним» = A парувався з B, C парувався з D, через пів року A парувався з F, B парувався з G тощо) (пор. речення 76). Одне слово, коли монадна конструкція означає нетипову (у цьому випадку — повторювану) взаємну ситуацію, маркер реципрокності може стати обов’язковим. 75) Вона чоловіка поважає і любить. Так. — Гедре. — Думаю, що теж, усе ж таки, з давніх-давен же не бігали усі полями і, і кожні пів року парувалися одне з одним і такого гармидеру ніби й не було... Усе ж таки кожен знаходив людину, яка більшою чи меншою мірою тобі підходить, принаймні ти так собі уявляєш. DKT³¹ 76) Повернувшись додому після роботи, [ми] обіймаємося одне з одним. DKT Нарешті, важливо й те, що якщо в реченні вжито (можна вжити) два маркери реципрокності, один із них (той, що лівіше в ієрархії) більше орієнтований на суб’єкт, а інший (той, що правіше в ієрархії) — на сам предикат (пор.: ³⁰ Plačiau apie situacijos daugumą, arba kartotinumą, sąvoką žr. Plungian 2010: 205tt. ³¹ Пор. також: «Я був там, — сказав Лізан, — де люди, чоловіки й жінки, старі й молоді, у ніч на Йоніни роздягаються догола й танцюють навколо вогню, а потім кохаються одне з одним і цілуються, і чути радісні пісні та сміх, і немає між ними ворожнечі й заздрощів». DKT Straipsniai / Articles 127 LORETA VAČIULYTĖ-SEMĖNĖ Мексиканська пара цілується між собою взаємно / обопільно; (= 30) Ґалапатака й суддя поцілувалися один з одним взаємно; див. також речення 37–38). Орієнтація реляційного маркера між собою на сам предикат обмежує суб’єктів узагальнювальним займенником усі (пор., Усе, що, здається, вони зробили, — це пов’язані між собою (*один з одним) речі) або збірним (сукупним) іменником в однині (пор. (= 29) Мексиканська пара цілується між собою; див. також речення 42). У таких випадках маркером між собою актуалізуються та специфікуються мутуї, виражені підметом, як закрита група; функційно таке між собою відрізняється від між собою (див. речення 41). Усе це дає підстави визнати, що орієнтація маркера між собою, особливо в тих випадках, коли він уживається в реченні сам, а виражені підметом мутуї легко розкладаються на окремі предмети-члени, є (може бути) двобічною: її можна інтерпретувати і як семантично пов’язану з мутуями, вираженими підметом, і як таку, що має семантичний зв’язок із самим предикатом (пор., наприклад, речення 30, 46, 51, 71). Отже, розташоване вище в ієрархії реляційне між собою є своєрідним відносним переходом від орієнтації реляційного маркера на суб’єкт до його орієнтації на предикат. 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ У монодійних реляційних конструкціях можуть уживатися модифікатори — реляційні маркери один з одним, між собою, взаємно, обопільно, взаємно, обопільно. Одні реляційні маркери (більшою мірою) орієнтовані на суб’єкт (один з одним), інші — на сам предикат зі значенням взаємної дії (взаємно / обопільно). Дані ДКТ показують, що маркери, пов’язані із самим реляційним дієсловом, уживаються в поодиноких випадках, тобто спосіб дії зі значенням взаємності актуалізується рідко. Найчастіше вживаються реляційні маркери, семантично пов’язані з мутуями, вираженими підметом: їх актуалізують окремо або за допомогою них осмислюють мутуї, виражені підметом. З погляду розкладу мутуїв ситуації взаємності, виражених підметом, значущим є окремий: один, або індивідуальний: колективний параметр, що корелює з уживанням реляційного маркера один з одним > між собою > взаємно. Реляційна анафора один з одним актуалізує кожен окремий мутуй як члена цілого, вираженого підметом; взаємне відношення мутуїв у закритій або сприйманій як закрита групі ми (більшою чи меншою мірою) не розглядаємо, тобто у цілісності, як єдине ціле, — відповідними є реляційні маркери між собою або взаємно. Актуалізація учасників взаємного відношення відповідає відмінностям перспективи, кута зору: у реченнях із реляційною анафорою один з одним кожен учасник ситуації взаємності ніби бачиться індивідуально, 128 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas у реченнях із взаємно індивідуальний учасник ситуації взаємності ніби відсувається на задній план (ан. background), тобто стає неактуальним, а на сукупність мутуїв дивляться цілісно — як на єдине ціле. У контексті реляційний маркер між собою може наближатися до специфікатора взаємного відношення окремих мутуїв — реляційної анафори «один з одним», або ж до нього може наближатися реляційний маркер взаємно. За орієнтацією, або актуалізацією і специфікацією суб’єкта відповідно до предиката, а також за розкладом мутуїв, виражених підметом, реляційні маркери розташовуються ієрархічно: один з одним > між собою > взаємно > взаємно > взаємно / обопільно / взаємно. Реляційне взаємно є, так би мовити, відносним переходом від орієнтації на суб’єкт до орієнтації на предикат. Окрім цих параметрів, на можливе вживання реляційних маркерів впливають також відмінності у видових значеннях предиката, конфігурації учасників, параметр послідовності, актуалізація нетипових ситуацій взаємності. У таких випадках (може бути) обмежується вживання реляційного взаємно. ŠALTINIAI DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, sud. Kauno Vytauto Didžiojo universiteto Kompiuterinės lingvistikos centras. Prieiga per internetą http://donelaitis.vdu.lt. DŽe – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas 26, vyr. red. Stasys Keinys, 7-as patais. ir papild. leid. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012, 969 p.; elektroninis variantas, 2015. Prieiga per internetą: lkiis.lki.lt. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas I–XX, 1941–2002, elektroninis variantas; red. kolegija: Gertūda Naktinė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005; atnaujinta versija, 2008. Prieiga per internetą: www.lkz.lt. LITERATŪRA Ambrazas Vytautas, red., 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, 4 patais. leidimas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Evans Nicholas, Levinson Stephen C., Gaby Alice, Majid Asifa 2011: Introduction: Reciprocals and semantic typology. – Reciprocals and Semantic Typology, ed. by Evans Nicholas, Gaby Alice, Levinson Stephen, Majid Asifa. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 1–28. Straipsniai / Articles 129 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNĖ Geniušienė Emma 2007: Reciprocal and reflexive constructions in Lithuanian (with refrences to Latvian). – Reciprocal Construction 2, ed. by Nedjalkov Vladimir P. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 63–672. Haspelmath Martin 2007: Further remarks on reciprocal constructions. – Reciprocal Construction 4, ed. by Nedjalkov Vladimir P. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 2087–216. Holvoet Axel 2009. Bendrosios sintaksės pagrindai. Vilnius: Vilniaus universitetas. Holvoet Axel, Judžentis Artūras 2005: Sintaksinės priklausomybės tipai: papildai ir patikslinimai. – Gramatinių funkcijų tyrimai [= Lietuvių kalbos gramatikos darbai 3], red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–38. Holvoet Axel, Judžentis Artūras 2003. Sintaksinių ryšių tipai. – Sintaksinių ryšių tyrimai [= Lietuvių kalbos gramatikos darbai 1], red. Axel Holvoet, Artūras Judžentis. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–35. Hurst Peter 2010: The syntax of lexical reciprocal constructions. – Proceedings of the LFG10 Conference, ed. by Butt Miriam, King Tracy Holloway, 290–310. Prieiga per internetą: http://web.stanford.edu/group/cslipublications/cslipublications/LFG/15/papers/lfg10hurst.pdf Kilius Jonas 1977: Orientacinių reiškmių struktūra lietuvių kalboje. – Kalbotyra 28(1), 40 – 49. Knajev Jurij P. 2007: Reciprocal constructions in Russian. – Reciprocal Construction 2, ed. by Nedjalkov Vladimir P. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 673–707. Majid Asifa, Evans Nicholas, Gaby Alice, Levinson Stephen C. 2011: The semantics of reciprocal constructions across languages. An extensional approach. – Reciprocals and Semantic Typology, ed. by Evans Nicholas, Gaby Alice, Levinson Stephen, Majid Asifa. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 29–59. Nedjalkov Vladimir P. 2007: Overview of the research. Definitions of terms, framework, and related issues. – Reciprocal Construction 1, ed. by Nedjalkov Vladimir P. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 3–114. Nedjalkov Vladimir P., Geniušienė Emma 2007: Questionaire on reciprocals. – Reciprocal Construction 1, ed. by Nedjalkov Vladimir P. John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 379–434. 130 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinį žymėjų monadinėse konstrukcijose aspektas Plungian Vladim ir 2010: Gramatinių kategorijų tipologija 1. Vilnius: Vilniaus universitetas. Rosinas Albertas 1996: Lietuvių bendrinės kalbos įvardžiai. Funkcija ir semantika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Šližienė Nijolė 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Šližienė Nijolė 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(1). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Šližienė Nijolė 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(2). Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Šukys Jonas 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos. Kaunas: Šviesa. Tekorienė Dalija 1985: Lietuvių kalbos būdvardžių būtinojo semantinio valentingumo raiška. – Kalbotyra 36(1), 72–83. Ulvidas Kazys, red., 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Fonetika ir morfologija. Vilnius: Mintis. Ulvidas Kazys, red., 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2. Morfologija. Vilnius: Mintis. Ulvidas Kazys, red., 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė. Vilnius: Mokslas. Valulytė Elena 1995: Vietą nusakome įvairiai. Vilnius: Mokslo enciklopedijų leidykla. Valulytė Elena 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Straipsniai / Articles 131 LORETA VAICIULYTĖ-SEMĖNIENĖ Functional Aspect of Reciprocal Markers in Monadic Constructions SUMMARY Reciprocal markers used in monadic constructions with the meaning of mutual action or reciprocal verbs are analysed in the article, based on the Corpus of the Contemporary Lithuanian Language (CCL). The object of the article is to discuss, focusing on the functional aspect, what is actualised and specified by one or another reciprocal marker. The study shows that a hierarchy of reciprocal markers can be distinguished according to possible segmentation of mutuas that are expressed as subject and orientation to subject resp. predicate, i.e., the actualisation and specification of the subject and predicate: one with the other > among themselves > between themselves > reciprocity > mutual / mutually / reciprocally (Lith. vienas su kitu > tarp savęs > tarpusavyje > savitarpyje > abipusiai / abipusiškai / savitarpiškai). Reciprocal markers one with the other, among themselves, between themselves, reciprocity, mutual, mutually, reciprocally that express interrelation and actualise and specify it are modifiers. Some reciprocal markers are (more) subject-oriented (one with the other), others are more oriented to the predicate of the meaning of the mutual action itself (mutually / reciprocally). CCL data indicates that markers related to the reciprocal verb itself are used sporadically, i.e., the manner of expressing mutual action itself is rarely actualised. Reciprocal markers semantically linked with mutuas expressed as subject are used the most frequently: they actualise together or separately understood mutuas expressed as subject. As to the segmentation of mutuas of mutual situation that are expressed as subject, significant is separate: seamless, or individual: collective (Lith. individuals: kolektyvinis) parameter that correlates with the usage of reciprocal markers one with the other > among themselves > between themselves. Reciprocal anaphora one with the other actualises every separate mutuant as a member of the whole expressed as subject; mutual relation of mutuants in a group that is regarded as more closed or closed as (more or less) indivisible, i.e., seamless, whole is actualised by reciprocal marker among themselves or between themselves respectively. The actualisation of the participants of the mutual relation corresponds to the differences of perspective, point of view: in the sentences with a reciprocal anaphora one with the other, each participant of a mutual situation seems to be visible individually; in the sentences with between themselves, an individual mutuant participating in a mutual situation seems to be shifted to the background, i.e., becomes irrelevant and all mutuants are considered together, i.e., as a whole. In the context reciprocal marker among themselves can get closer to a specifier of mutual relation of separate mutuants, i.e., reciprocal anaphora one with the other, or reciprocal marker between themselves can get closer to it. 132 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Funkcinis reciprokinių žymeklių monadinėse konstrukcijose aspektas According to orientation or subject resp. predicate actualisation and specification and segmentation the mutants that are expressed as subject, reciprocal markers range hierarchically: one with the other > among themselves > between themselves > reciprocity > mutual / mutually / reciprocally. Reciprocal between themselves is like a relative transition from being subject-oriented to being predicate-oriented. Additionally, possible usage of reciprocal markers is also influenced by the differences of the meaning of predicate aspect, participle configurations, sequence parameter and actualisation of atypical mutual situations. In these cases, the usage of reciprocal between themselves is (possibly) limited. Įteikta 2017 m. gegužės 18 d. LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] Straipsniai / Articles 133