Daiva Aliūkaitė, Danguolė Mikulėnienė, Agnė Čepaitienė, Laura Geržotaitė. „Kalbos variantiškumas ir jo vertinimas perceptyviosios dialektologijos požiūriu: variantų ir vietų vaizdiniai“

DALIA PAKALNIŠKIENĖ Клайпедський університет Наукові напрями досліджень: балтистика, геолінгвістика, історія дієслова. Daiva Aliūkaitė, Danguolė Mikulėnienė, Agnė Čepaitienė, Laura Geržotaitė МОВНА ВАРІАНТНІСТЬ ТА ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ З ПОГЛЯДУ ПЕРЦЕПТИВНОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ: ОБРАЗИ ВАРІАНТІВ І МІСЦЕВІСТЕЙ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2017, 326 p. ISBN 978-609-459-913-2 Рецензована монографія — непересічна подія в литуаністичному науковому середовищі. Інноваційне кількісне та якісне дослідження варіантності литовської мови, засноване на оцінках пересічних членів мовної спільноти, надає нові дані для опису, інтерпретації та розкриття розвитку й перспектив мовної варіантності. Насамперед впадає в око широкий вибір лінгвістичної літератури: використано найважливіші праці з мовної варіантності та перцептивної діалектології, критично залучено теоретичні положення й практичний досвід провідних лінгвістичних шкіл. Як свідчить нумерація, монографія складається із шести частин різного обсягу. П’ята частина налічує лише 6 сторінок, а в шостій подано висновки, тож, мабуть, доцільніше було б об’єднати ці розділи й подати їх як загальні висновки. Адже п’ятий розділ «Значення вимірів образів і настанов у дослідженнях мовної варіантності» чітко узагальнює результати дослідження. У першому розділі, названому «Вступом», подано концепцію мовної варіантності, виокремлено два найважливіші прояви варіантності Straipsniai / Articles 259 DALIA PAKALNIŠKIENĖ категорії — образи варіантів і місцевостей. Колектив із чотирьох науковиць поставив перед собою амбітну мету: «дослідити геолінгвістичну компетенцію звичайних членів мовної спільноти, яку авторки монографії розуміють як знання та вміння розпізнавати мовне варіювання й пов’язувати його з ареалами різного типу: 1) географічними (тобто змінними територіальності); 2) соціальними (тобто соціальними змінними); 3) культурними (тобто культурними змінними / культурними вимірами» (с. 20). На перший погляд, «ефемерне» прагнення можна надійно виміряти послідовними кроками — сформульовано завдання, що забезпечують успішне проведення дослідження: розробити методику дослідження, визначити критерії відбору учасників і досліджувані регіональні пункти, а також, скориставшись створеною моделлю дослідження геолінгвістичної компетенції, провести дослідження. Монографія робить суттєвий вибір, адже у 2014–2016 рр. на кошти Державної комісії з литовської мови на факультеті Каунаса Вільнюського університету реалізовано проєкт Місце стандартної литовської мови на ментальній мапі литовської мови (керівниця — проф. д-р Daiva Aliūkaitė). Отже, набуто різноманітного досвіду, зроблено висновки з власних успіхів і помилок. Вибірка учасників дослідження солідна — понад 1400 молодих людей. Було вирішено дослідити вербалізовані й візуалізовані мовні настанови досить однорідного контингенту — гімназистів і школярів віком 15–19 років, інакше кажучи, їхню геолінгвістичну компетенцію, у десяти місцевостях Литви, які найкраще репрезентують як традиційні литовські діалекти, так і новітні діалектні утворення XXI ст.: північножемайтським геолектам відповідали геолекти Кретинги, Плунге й Мажейкяя, східноаукштайтським — Біржай і Паневежиса, західноаукштайтським — Вилкавишкіса, південноаукштайтським — Варени. Найскладніше для дослідження й інтерпретації — перехідні геолекти Шяуляя, Купішкіса й Укмерге. Ґрунтовний 2-й розділ монографії «Мовне варіювання з погляду перцептивної діалектології» пропонує критичний ретроспективний огляд — від сільської до міської діалектології, від традиційної до динамічної та перцептивної діалектології, а також парадигми, орієнтованої на мовця, що дала змогу створити інноваційну методологію дослідження. Перцептивні дослідження хронологічно поділено на періоди до та після виходу книжки Дениса Р. Престона Perceptual Dialectology (Preston 1989), чиїм багатьом положенням спирається сучасна лінгвістика. Поряд із методологією представлено також фахово перекладену або адаптовану термінологію з відповідниками іншими мовами. Імовірно, вона природно приживеться, її переймуть інші дослідники в Литві, і її буде легко «конвертувати» в міжнародному контексті. У дослідженні творчо використано п’ятикомпонентну модель перцептивного дослідження Дениса Р. Престона, що складається з кількох завдань: намалювати карту варіантів, оцінити правильність і привабливість варіантів, визначити відмінності між варіантами, розпізнати діалекти, здійснити концептуальне оцінювання (Preston 199). Розкрито суть і цінність цих завдань. Для дослідження мовного варіювання в Литві 260 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Daiva Aliūkaitė, Danguolė Mikulėnienė, Agnė Čepaitienė, Laura Geržotaitė Мовне варіювання та його оцінювання з погляду перцептивної діалектології: образи варіантів і місцевостей дослідниці створили комплексну модель анкети, у якій візуалізується й вербалізується геолінгвістична компетенція респондента. 3-й і 4-й розділи монографії присвячено якісній і кількісній інтерпретації отриманих даних. У 3-му розділі «Суб’єктивні моделі мовного варіювання в литовській мові: концептуалізація діалектного мовлення та картографування ментальних образів мовного варіювання» розвивається дискурс про образи регіонального мовного варіювання в Литві. Насамперед розглянуто соціолінгвістичний портрет носія діалектного мовлення, який окреслився в анкетах. Спираючись на принципи оцінних слів Fumio Inoue (Inoue 1999) та техніки ключових слів Peter Garrett, Angie Williams і Betsy Evans (Garrett, Williams, Evans 2005), підготовлено мережу ключових слів. Дані анкет показали, що основні риси носія діалектного мовлення пов’язують із краєм і місцем проживання, віком, повагою до минулого, мови тощо. Очевидний зв’язок з образом NORM’а (Chambers, Trudgill 2004) виявляє настанови учасників дослідження: діалектне мовлення — це ознака минулого / світу, що зникає. Однак, як докладно показано в монографії — вербально, а особливо візуально, — така концептуалізація має різну інтенсивність у різних пунктах. Аналіз ментальних карт і коментарів до них виявив уявний діалектний ландшафт і показав прототипні зони діалектності. На впорядкованих за допомогою комп’ютерної програми Gabmap картах (Nerbonne та ін. 2011) видно концептуалізацію мовної батьківщини різних діалектів і пунктів, образи зон діалектності, характеристики мовних особливостей, що свідчать про досить добру геолінгвістичну компетенцію. Було б цікаво порівняти карти оцінок діалектності в різних пунктах — це виявило б вплив чинника мовної батьківщини на настанови учасників дослідження. Крім того, карти відмінностей (рис. 70) прокоментовано докладніше. Було б доречно не лише пояснити лінії на картах, тобто що позначає темніша чи світліша лінія, яка з’єднує місцевості, а й поміркувати, чому саме такі ареали діалектності сформувалися в образах учасників дослідження. Приклади карт-малюнків свідчать, що значну їх частину учасники дослідження коментують, перелічуючи ознаки діалектності, позначеної в тому чи іншому ареалі (правильно, зрозуміло, гарно чи негарно тощо). Аналіз цих ознак значно збагатив би також дослідження прототипних зон діалектності. Карти показали кілька класифікацій діалектів, серед яких домінували двочленна (жмудський / аукштайтський) і чотиричленна (жмудський / аукштайтський / сувальський / дзукський) класифікації (звісно, зафіксовано й інші). Помічено, що молоді респонденти схильні переходити до чотиричленної класифікації; зазначено такі причини цього зсуву: вплив класифікації етнографічних регіонів, нерівні за площею території жмудського й аукштайтського діалектів та інші історичні обставини. Recenzijos / Reviews 261 DALIA PAKALNIŠKIENĖ У розділі 4 «Суб’єктивні моделі варіативності литовської мови: концептуалізація стандартної мови та картографування ментальних образів мовної варіативності» на геолінгвістичній основі створюється соціолінгвістичний портрет носія стандартної мови — авторки прагнуть показати відмінності між концептуалізацією стандартної мови старшими й молодшими поколіннями. За допомогою тієї самої техніки ключових слів і асоціатів визначено три найважливіші риси портрета носія стандартної мови: освіченість, міська ідентичність, правильне мовлення (останнє трапляється рідше). Ще один важливий компонент, що вказує на відмінність між концептуалізацією стандартної мови старшими й молодшими поколіннями, — сучасність, яка закріплює стереотипну опозицію «діалект = варіант минулого, старшого покоління / стандартна мова = варіант сучасності, молодшого покоління» (с. 192). Це виразна позиція старшого покоління, тоді як молоді жмудини не ототожнюють стандартну мову із сучасністю — вони пов’язують це з життєздатністю жмудського діалекту. Значних відмінностей між образами стандартної мови у молодих представників старшого й молодшого поколінь не виявлено. Дослідниці зафіксували, що жмудини сприймають людину, яка говорить стандартною мовою, як чужу. Малюнки-карти показали образи локалізації стандартної мови. Зони стандартної мови зазвичай пов’язують із центрами — великими містами, регіональними центрами або навіть мовною спорідненістю. Найчастіше зі стандартною мовою пов’язують західну частину Литви, рідше — центральну чи східну. За даними дослідження, молодь з усіх пунктів найчастіше ототожнює зоною стандартної мови Вільнюс і Каунас, рідше — Клайпеду. Цікавий висновок дослідниць: прототипові зони стандартної мови локалізуються в тих місцевостях, які найменше ототожнюються із зонами діалектного мовлення. У короткому розділі 5 «Цінність вимірів образів і настанов у дослідженнях мовної варіативності» зазначається, що з огляду на вибірку учасників і зібрані дані дослідження мовних настанов у Литві є репрезентативним. Як я вже зазначав, усі викладені тут думки могли б природно увійти до висновків, у яких послідовно представлені образи стандартної мови й діалектів у пересічних мовців, а також їхні основні риси. З’ясувалося, що найважливішими ознаками стандартної мови є освіченість і локалізація (великі міста — Вільнюс, Каунас, Клайпеда). Ментальні карти показали, що найпрототиповіші зони діалектного мовлення локалізуються в нових діалектних утвореннях — геолектах Плунге, Кретинги, Мажейкяй (у жмудському ареалі), Біржай, Варена (у аукштайтському ареалі), а також у регіональних центрах — Тельшяй, Шяуляй, Паневежис, Алітус, і в інших містах — Ретавас, Скуодас. Результати дослідження свідчать про достатній рівень геолінгвістичної компетентності молоді в литовських гімназіях і середніх школах. Таку оцінку найбільше обґрунтовують малюнки-карти, які показують, що представники мовної спільноти молодшого покоління інтуїтивно розрізняють зони з сильним, середнім і слабким діалектним забарвленням. 62 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Daiva Aliūkaitė, Danguolė Mikulėnienė, Agnė Čepaitienė, Laura Geržotaitė Варіативність мови та її оцінювання з погляду перцептивної діалектології: образи варіантів і місцевостей Надійність та об’єктивність дослідження підвищують сучасні кількісні й статистичні методи. За допомогою методів діалектометрії створено комп’ютерну програму Gabmap, яка якісно й кількісно узагальнює карти прототипових зон уживання діалектної та стандартної мови в контрольних пунктах; статистичними методами побудовано карти значень, що відображають різницю між усіма позначеними місцевостями за ступенем діалектності, карти мереж, що показують рівень діалектності, карти кластерів і дендрограми — монографія візуалізує аж 174 рисунки! Серед інших переваг монографії варто відзначити її тематичну й формальну цілісність і послідовність, яких талановитим дослідницям було нелегко досягти. Навпаки, дослідниці різних поколінь об’єднали свій досвід і компетенції в цілісне, багате полотно. Сучасне, якісне, точне дослідження — ще один наріжний камінь у будівлі геолінгвістики Литви, що природно вливається у світовий лінгвістичний простір. LITERATŪRA Chambers Jack K., Trudgill Peter 2004: Dialectology. Second Edition. Cambridge: Cambridge University Press. Garrett Peter, Williams Angie, Evans Betsy 2005: Accessing Social Meanings: Values of Keywords, Values in Keywords. – Acta Linguistica Hafniensia: International Journal of Linguistics 37(1), 37–54. Inoue Fumio 1999: Classification of Dialects by Image: English and Japanese. – Handbook of Perceptual Dialectology 1, eds. Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 147–160. Nerbonne John, Colen Rinke, Gooskens Charlotte, Kleiweg Peter, Leinonen Therese 2011: Gabmap – A Web Application for Dialectology. – Dialectologia Special Issue II. Preston Dennis R. 1989: Perceptual Dialectology: Nonlinguists’ Views of Areal Linguistics. Dordrecht: Foris. Preston Dennis R. 1999: Handbook of Perceptual Dialectology 1, eds. Dennis R. Preston. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Įteikta 2018 m. birželio 30 d. DALIA PAKALNIŠKIENĖ Klaipėdos universitetas Salomėjos Nėries g. 5, LT-9227 Klaipėda [email protected] Recenzijos / Reviews 263