„Kretingos tarmės žodyne“ (2011) atsiskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai

JŪRATĖ PAĖDIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: синтаксис, семантика й прагматика давньої та сучасної литовської мови, історія культури Литви та церковних текстів. DOI КОНТУРИ ЖЕМАТСЬКОГО ЕМОЦІЙНОГО ПОЛЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ У (2011) СЛОВНИКУ КРЕТИНГСЬКОГО ДІАЛЕКТУ Окреслення жемайтського емоційного поля, відображене в Словнику кретингського діалекту (2011) АНОТАЦІЯ У статті продовжується дослідження відображень жмудської ідентичності, найвиразніше помітних у повсякденному мовленні. Спираючись як на джерело на словник кретингського діалекту Юозаса Александравічюса (2011), який чудово передає прояви менталітету людей, що розмовляють кретингським діалектом північножмудської говірки, це дослідження має на меті розкрити зв’язки психічних явищ, зумовлених жмудською етнічною належністю, з моделями повсякденного жмудського мовлення. Дослідження фрагментів повсякденного дискурсу дає змогу побачити моделі прояву характерної для жмудів емоційної поведінки та зрозуміти, як певні особливості мовленнєвої поведінки можуть впливати на емоційну поведінку мовців і формувати її. КЛЮЧОВІ СЛОВА: жемайти, ідентичність, автентичність, діалогічність, емоції. ANNOTATION У статті продовжується дослідження відображень жмудської ідентичності, найвиразніших у повсякденному спілкуванні. Спираючись на Kretinga Dialect Dictionary (2011) Юозаса Александравічюса, де чудово представлено вияви ментальності носіїв північної жмудської кретингської говірки, це дослідження має на меті виявити зв’язки між своєрідними особливостями психічних явищ жмудів, зумовлених етнічністю (пор. Blumas 1997), та моделями жмудського мовлення 80 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaičio emocinio lauko kontūrai у повсякденному мовленні/спілкуванні. Дослідження уривків повсякденного дискурсу дає змогу побачити властиві жмудам моделі вираження емоційної поведінки й усвідомити, як особливості певної мовленнєвої поведінки можуть впливати на емоційну поведінку мовців і формувати її. КЛЮЧОВІ СЛОВА: жмуди, ідентичність, автентичність, діалогічність, емоції. 1. ВСТУП У статті продовжується дослідження відображень жмудської ідентичності, найвиразніших у повсякденному мовленні. Kretingos tarmės žodynas1 Юозаса Александравічюса (далі — KTŽ), який фіксує реалізації ментальності носіїв північної жмудської кретингської говірки2 у повсякденних ситуаціях, дає змогу побачити зв’язки між психічними явищами, пов’язаними з етнічністю (Blumas 1997: 40, 48–49), та моделями жмудського мовлення. Методологічні засади докладніше описано в попередньому дослідженні, присвяченому взаємозв’язкам подібного явища (див. Pajėdienė 2018), проте тут важливо ще раз наголосити на автентичній діалогічності мовного матеріалу, зафіксованого в KTŽ (с. 68–69). Саме завдяки цій особливості сукупність ілюстрацій KTŽ — зібрання текстових уривків, що розкривають специфіку жмудського мовлення, — здатна представити образ мовця3, який уособлює досвід і вияви численних сучасників. Під час упорядкування моделей висловлювань, спровокованих тими чи іншими повсякденними ситуаціями, виявляються певні риси емоційної поведінки, властиві особам жмудського походження лише тому, що вони мислять і говорять жмудською мовою, тобто певним чином. Відбір матеріалу KTŽ зумовив виокремлення своєрідності семантики, а іноді й структури, а також моделей фраз певного структурного типу, які повторювалися частіше; їх згруповано за допомогою рис психічної діяльності, пов’язаних із жмудськістю, виявлених у згаданому етнопсихологічному дослідженні (Blumas 1997). У першій частині статті представлено своєрідність психічних явищ, властивих жмудам, виявлених у згаданому етнопсихологічному дослідженні, а в другій увагу зосереджено на певних моделях емоційної поведінки, що розкривають також висловлювання, пов’язані з етнічністю. 1 Юозас Александравічюс збирав матеріал для цього словника й укладав картотеку від середини 1940-х років до 2004 року (пор.: Mikulėnienė 2011: XII; Vaišnienė 2011: XX). 2 Справжній ареал жмудської кретингської говірки більший за територію, на мовленні представників якої ґрунтується KTŽ (пор.: Aleksandravičius 2011: 5; Lubienė, Pakalniškienė 2015: 76). 3 Поняття «мовець» і «говорець» у статті вживаються як синоніми. Чоловічий рід обрано як узагальнювальний: він може позначати мовців обох статей, якщо з уривка стать адресанта не очевидна. Straipsniai / Articles 81 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ У статті уривки з ілюстраціями жмудського мовлення подано з намаганням якомога точніше відтворити фонетичну транскрипцію, застосовану в КТЖ4 (докладніше про неї див.: Aleksandravičius 2011: 17–18; Vaišnienė 2011: XXII–XX). 2. СВОЄРІДНІСТЬ ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ У ЖМУДІВСЬКИХ ГРУПАХ Висновки дослідження своєрідності психічних явищ, зумовлених етнічною належністю аукштайтів і жмудинів, проведеного близько двох десятиліть тому (див. Blumas 1997), були визначені як вихідний пункт для ґрунтовних і тривалих досліджень з етнічної психології (с. 49). Щоб з’ясувати, які риси психічної діяльності та проявів емоційної поведінки, характерніші для етнічної групи, можна пов’язати з впливом рідної мови, доцільно спиратися на виявлені в цьому дослідженні риси психічної діяльності жмудинів і аукштайтів, зумовлені їхньою етнічною належністю, як на систему координат; при цьому рідну мову варто розглядати не лише як спосіб виявлення моделей емоційної поведінки, а й як причину та стимул виникнення психічних явищ, характерніших для обраної етнічної групи, і формування певних моделей поведінки. Обране як точка відліку етнопсихологічне дослідження ґрунтувалося на двочленному розрізненні субетнічних груп — аукштайтів і жмудинів5. Етнічність учасників пов’язували з трьома чинниками: постійним проживанням особи на території, віднесеній до відповідної субетнічної групи, суб’єктивним зарахуванням себе до жмудинів або аукштайтів і говіркою. У дослідженні взяли участь 120 осіб: 60 учасників групи жмудинів народилися в містечку Седа (район Мажейкяй), за говіркою — північні жмудини; 60 учасників групи аукштайтів були мешканцями містечка Балнінкай (район Молетай), за говіркою — східні аукштайти. Склад обох груп за статтю, віком і рівнем освіти був дуже подібним. Середній вік учасників обох груп становив приблизно 71 рік (пор. Blumas 1997: 28–29). Під час цього етнопсихологічного дослідження осілих учасників-аукштайтів і жмудинів опитали 4 Слід звернути увагу, що власні назви в ілюстраціях пишуться з малої літери й позначаються зірочкою (про виправлення транскрипції КТЖ див. Vaišnienė 2011: XXII). 5 Аргументацію вибору двочленного (жмудини / аукштайти) поділу території, яку займає литовська мова, у дослідженні див. Blumas 1997: 28. Новітні дослідження (див. Aliūkaitė et. al. 2017) засвідчують, що така двочленна класифікація говірок є однією з домінантних у суб’єктивному концептуалізуванні діалектів (пор. Pakalniškienė 2018: 261). 82 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atskleidžiantys žemaičio emocinio lauko kontūrai застосувавши методику чорнильних плям Германа Роршаха6 (а також систему Джона Екснера, призначену для її інтерпретації7) і тест кольорів Макса Люшера8. Після систематизації й узагальнення даних дослідження (с. 37–40) виявилася різна інтенсивність прояву рис психічної поведінки, притаманних учасникам. Це дало змогу пов’язати з їхньою етнічною належністю відмінності у характері пізнавальних процесів, емоційних переживань і властивостей особистості, а також стосунків із предметним і соціальним середовищем (пор. Bliumas 40, 48–49). Серед відмінностей у прояві емоційних переживань варто згадати, що переживання тривоги в учасників вибірки жмудинів більше пов’язувалися з інтроверсією, притаманною учасникам цієї групи більше, ніж аукштайтам. З напрямами інтроверсії—екстраверсії особистості пов’язували й деякі інші відмінності в її властивостях: «[А]укштайтам більше властивий екстравертний, жмудинам — інтровертний напрям особистості. [...] Жмудини були стриманішими, незалежнішими, замкнутішими, пасивнішими й молодшими. Учасники цієї групи виявляли себе більшими оптимістами, їм був властивий сильніший Его» (с. 49). Результати також засвідчили вищі здібності жмудинів до емпатії (с. 42, 49). Зазначене дослідження виявило інтенсивнішу й успішнішу інтелектуальну діяльність учасників групи жмудинів — «вони успішніше використовували здібності до абстрагування й інтегрування досвіду. Мислення літніх жмудинів було більш теоретичного характеру. Учасники-жмудини також активніше використовували процеси уяви» (с. 48–49). У взаємодії з предметним і соціальним середовищем жмудинам «були властиві ширші життєві прагнення, свою поведінку вони схильні планувати заздалегідь. Стосунки цих учасників із соціальним середовищем не були частими й різноманітними, а навички спілкування були надзвичайно розвиненими» (с. 49); жмудини більше цікавилися іншими людьми, соціальні контакти здавалися їм важливішими, однак учасники групи жмудинів вирізнялися виразною критичністю щодо соціального середовища, характерною для інтровертів (с. 42, 49). Такі результати проведеного дослідження з суб’єктивного погляду можуть видатися жмудинам прийнятними або неприйнятними (залежно від типу особистості), однак саме тому вони можуть бути особливо корисними для об’єктивнішого оцінювання жмудських текстів 6 Методика чорнильних плям швейцарського психолога Германа Роршаха (The Rorschach Inkblot Method) уперше описана 1921 року в книжці Psychodiagnostik (див. Rorschach 1951), але особливої популярності набула в середині XX століття. Докладніше див.: Bliumas 1997: 29–31; Myers 2008: 739–740. 7 Apie J. Exnerio sistemą (The Comprehensive System) žr. Bliumas 1997: 31–32. 8 Теорія тесту кольорів М. Люшера (The Lüscher Color Test), що з’явилася 1947 року, набула популярності дещо пізніше. Про функціональну психологію та основні значення кольорів, відповідності кольору й глибини відчуття (Depth of Feeling) див. Lüscher 1971: 27–30, 33–37. Надійність цього тесту можна оцінити суб’єктивно, скориставшись версіями тесту, розміщеними на вебсайтах (наприклад, https://ka-home.eu/cgi-bin/lsch.pl?data=45123067; https://onlinestpad.com/en/test/987-the-luscher-color-test тощо). Про тест див. також Bliumas 1997: 32–35. Straipsniai / Articles 83 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ матеріал, наданий власними засобами. Інтегрування емпіричних даних у цілісну багатошарову систему репрезентації рівнів знання допомагає інтерпретувати їх точніше (пор. Coulson 2001: 33). Якщо обрати виявлені в розглянутому етнопсихологічному дослідженні емоційні, інтелектуальні та соціальні особливості діяльності, пов’язані із жмудськістю, як певні домінанти добору й аналізу мовленнєвого матеріалу жмудів, що його містить KTŽ, можна побачити зв’язки між психічними переживаннями, притаманними жмудам, і мовленнєвими моделями певної семантики (а часом навіть і структури). У цій статті розглядатиметься, як у висловлюваннях мовця KTŽ виявляються реалізації першої групи психічних явищ, характерніших для жмудів, — емоційних переживань9; буде представлено семантичну своєрідність наведених випадків репрезентації емоційної поведінки в жмудському мовленні, а за закономірних повторів — розглянуто й структурні особливості фраз, що виконують функцію емоційних репрезентацій. Виходячи з припущення, що досвід передається від покоління до покоління завдяки навчанню через спостереження та переймається (пор. Gage, Berliner 1994: 205t), можна, визначивши мовленнєві фрази, які найвиразніше передають емоції, пов’язати такі мовленнєві моделі вираження емоційного поля з виявом жмудської ідентичності. Аналіз вираження таких мовних моделей, що найчастіше передають психічну діяльність, дає змогу встановити причини своєріднішої жмудської поведінки. 3. ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИРАЖЕННЯ У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ МОВЦЯ KTŽ Зважаючи на те, що будь-який аспект лінгвістичного значення слід пояснювати й ідентифікувати з огляду на здібності людей (пор. Weigand 2010: 58), деякі особливості поведінки, характерніші для жмудів, які виявилися під час раніше розглянутого дослідження своєрідності психічних явищ, зумовлених етнічністю, дають змогу використати їх як домінанти, на яких зосереджуватиметься увага під час читання словника говірки Кретинги Kretingos Юозаса Александравічюса. Цей збірник, що широко й різнобічно репрезентує автентичні фрагменти мовлення жмудів-кретингців, є надзвичайно зручним джерелом для зіставлення рис поведінки, властивіших групі досліджуваних вибірки жмудів (які також були північними жмудськими кретингцями), виявлених під час згаданого етнопсихологічного дослідження, із повсякденним мовленням і визначення того, як рідна мова може не лише відображати, а й впливати на спосіб мислення мовця, його емоційні переживання та особистісні особливості й формувати їх. 9 Те, як інтелектуальна діяльність жмудів та їхня система цінностей виявляються у висловлюваннях мовця KTŽ, з огляду на багатство матеріалу цього словника буде розглянуто в інших публікаціях. 84 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai Фрагменти мовлення, що найвиразніше репрезентують емоційне поле та поведінку мовця KTŽ (тобто ті, що найчастіше повторюються та/або мають своєріднішу структуру), розглядатимуться відповідно до вимірів особистісних рис жмудської групи досліджуваних, виявлених у зазначеному дослідженні, з оцінюванням вияву найхарактерніших аспектів емоційного вираження у повсякденному жмудському мовленні. 3.1. Сильне его Мовець KTŽ демонструє силу свого его, не дозволяючи порушувати параметри, найважливіші для вияву особистої ідентичності та її збереження, — безпеку (і належне визнання) імені, особистого простору та/або місця проживання10. Мовець KTŽ із сильним его не дозволяє іншій особі називати себе неналежним чином. Таке ставлення може виявлятися безпосередньо — у формі наказу або фізичної реакції, спровокованої глузуванням і дражнінням, — чи превентивно: у формі запитання або зауваження, що попереджає іншу особу про неприпустимість такого способу називання. Особа, яка порушує ці настанови, може наразитися на заборони, повчальні запитання, образливе прізвисько чи фізичну реакцію (варто звернути увагу на речення 4, яке показує, що обрана тактика захисту параметрів / атрибутів особистої ідентичності була успішною, оскільки суб’єкт, про якого йдеться, наважився виконати названу в реченні дію лише до певної часової межі), пор.: 73) to_naprāminō11 mõnes vesūkes vãrdās // 227 74) vo_kap ešruōdo tau / ka_tāvi prāmuodo // 227 75) jōkis / jōkis /er ēdės pōkis // 326 76) ōns mōni vēšāp prāmanūoja / pākol so šauksto i kākta nagava // 227 Мовець KTŽ також пильно оберігає особистий простір і відстоює належність свого житлового простору, нерідко наголошуючи й на безпідставності недоліків, на які вказує сам співрозмовник, пор.: 77) nāruōk12 mõnes // 353 78) naplōžavōk13 mõna trūbōs / tō e_tuōkios nori // 310 Про сильне его свідчать також зізнання мовця, які розкривають уподобання та способи поведінки, що в традиційній мовленнєвій спільноті не вважаються позитивними, пор.: мовленнєве ставлення, яке не відповідає належному стандарту, до раннього початку дня, безцільного тиняння чи самого факту подорожування. 10 Apie KTŽ kalbančiojo pašnekovui pateikiamą savęs vaizdą dar žr. Pajėdienė 2018: 73–78. 11 prāmanōti — ‘дражнити, називати інакше’ KTŽ 227 12 сортувати, ~ioja, ~ioja (сленг) – «торкатися» KTŽ 353 13 зневажати, ~oja, ~ojė (гібр.) – «зневажати, засуджувати, лаяти» KTŽ 310 Straipsniai / Articles 85 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ твердження, що декларують (звернімо увагу: у них варіанти займенників із негативними конотаціями поєднуються з варіантами ступеня інтенсивності дій чи переживань, описуваних цими дієсловами, або з гіперболізованими параметрами): 79) tū̄s ōnks̄tē̄ k̄lemōs mō nā̄pr̄iš̄dē̄i // 154 80) mōn dēlē tīn dīglēnēt // 76 81) ās̄ēs̄ apsēdā̄zēs15 pō_vēsa svieta // 71 82) ās̄ēs̄ išmū̄rōjes16 vēsa svieta // 230 Звісно, найвиразніше сила его мовця в KTŽ виявляється у демонстрації впевненості в собі та гордості за власні здібності. Для цього найчастіше обираються конструкції, що передають і підкреслюють винятково позитивну самооцінку «мені це легко зробити», реалізовані в діапазоні значень із контрастним потенціалом — від kàs mōn (mums) tās ir / tier «що мені це означає» до tās mōn ñeka ñēr «це для мене нічого не означає». Упевненість зміцнює й усвідомлення наявних навичок і досвіду (див. речення 11), яке під час планування нової діяльності часто виражається вибором конструкцій майбутнього часу (див. речення 12), а також наголошенням на наявності попереднього досвіду та можливості застосувати його в майбутній діяльності, пор.:» 83) tō kōpēta māklu par dēna sorisēm17 / kas tas tier mums // 341 84) ās̄ēs̄ na tū̄kus s̄okāpōjes / klē̄bē̄nis18 / drūktā̄us / vō̄tūs / lēngvā // 168 85) kàs tas mōn ir / tū̄ks grū̄oks tik nusēsp̄aute // 117 86) liḡpiet ē s̄okr̄mōs19 tō krū̄va / tās mōn ñeka ñēr // 183 Его мовця виявляється також в оцінюванні поведінки чи діяльності інших осіб; ця оцінка може подаватися двояко — через демонстрацію власної нарцисичної переваги або через намагання підкреслити більші здібності інших, пор.: 87) tū̄kus dē̄b̄sen20 kāp ānē kā dērb / ās naprīpā̄sto // 77 88) pā̄dēs jem ī kētus vē̄zōnt / kā tēp grā̄zē mōk šōktē // 288 89) vō̄j tū̄ki muokiena kalbėtē! // 241 Силу его/її его виявляють і наголошування на власній обізнаності, і незгода з думкою співрозмовника. Для цього зазвичай вдаються до засобів маркованої модальності 14 dyginėti, ~ėja, ~ėjė – ‘ходити туди-сюди, тинятися, швендяти’ KTŽ 76 15 apsidaužyti, apsidaužo, apsidaužė – ‘побитися’ KTŽ 71 16 išmaurioti, ~ioja, ~ioję – ‘обійти (у пошуках чогось)’ KTŽ 230 17 surē̄ti, ~a, ~ē – ‘згнити, осісти’ KTŽ 341 18 klē̄binis, ~ė – 1. ‘завтовшки з обійми’ KTŽ 168 19 sukrāmoti – ‘негарно, з висмикнутим волоссям зібрати’ KTŽ 183 20 dīrb̄sena – ‘спосіб праці, виконання роботи’ KTŽ 77 86 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai предикати, наприклад, подані імперативи із запереченням або декларація умовних намірів, виражених умовним способом (оскільки вони нездійсненні), пор.: 90) napžavòk21 mònės / až_pats vėskū žėnau / / 301 91) nasakik / òns į bjauòs / tūjau kerštau / / 157 92) ka_mòna kuojes nàbò prikaltas / diévo tau į_dòntis / / 74 Его «я» мовця виразно проступає і в зізнаннях про зміни емоцій та самопочуття в критичних ситуаціях або ситуаціях, позначених певною винятковістю чи відторгненням, пор.: 93) tūos pàjėmę įpikīs / ka_pagàtava bovò dùte àm sō_šaukštò į_kàta / / 126 94) ni_škàudi najotai ès_tà bàimė / / 127 95) ė_pakùis pranėža ès_tà bàimė / / 271 96) bòva sējė tik rinktėnė / mònės tėn ė_narėkėjė / / 344 3.2. Оптимістичне налаштування Оптимістичне налаштування виявляють фрагменти висловлювань мовця в KTŽ, у яких наголошено на миттєвій радості й задоволенні від вражень, що їх дарує просте повсякденне оточення і якими діляться зі співрозмовником, пор.: 97) mòn vėsas čė mėlo / / 238 98) pasėdau on_krēsla ė_sėdo kàp pūons / / 185 99) kàp gràžė snėgs čėrk po_kuojėms / ka_ėtė / / 65 100) kàp gràžė nàrsta piles / / 252 101) veizėk / kàp gràžė katė mòrksa prisemėkosi / / 245 102) veizėk / kàp gràžė šàu vėstas porėnas22 po_dàrža / / 327 103) kūoks gràžòs pàdàrs ta_kanàrka / / 267 Про оптимістичне налаштування мовця в KTŽ свідчить також часте наголошування на прямій або переносній сліпоті до різних відчуттів, зокрема й до бажання гарно виглядати, пор.: 104) mėšto mėšto kàp nūoro vālɣtė / / 240 105) pàšėlės23 nūoro vālɣtė / / 285 106) vòi kàp nūoro grībėnės! / / 116 107) kàp nūoro rūgòsu vagrklu / sālto / sālto24 / / 355 21 pyzavòti, ~òja, ~òjė (гібр.) – ‘лихословити, зневажати’ KTŽ 301 22 pūrinti, ~ina, ~ino – ‘розпушувати, розгрібати’ KTŽ 327 23 ошалілий, ~а – ‘невимовний, величезний’ KTŽ 285 24 sāltì, ~sta, sālo – ‘дуже хотіти, бажати’ KTŽ 355 Straipsniai / Articles 87 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ 108) lėmenàs môn bõves pabùk / ẹ mẽrdams àš añõ nuoriẽsò // 211 109) nusẹrdìnso grãž nẽrten ẹ pasẹtrãiso // 254 Оптимізм мовця та його близького оточення в KTŽ (про це свідчить уживання займенників àš і mes 25) виявляє також декларування інтенсивності та важливості певних занять, пов’язаних із веселощами, пор.: 110) mùs pẽngā ni̇pȯkām / bĩ mes línksmā gĩvenām // 256; 297 111) àš ont_tuo šùokėme bovà patrãkši (‘схильна’) // 58 Оптимізм помітний і в твердженнях мовця KTŽ, які засвідчують віру в те, що події розвиватимуться на краще. Таке ставлення розкривають різні описи, наприклад, користі від придбання технічних дрібниць або деяких дій, виконаних у критичних ситуаціях, пор.: 112) džãugemõs / ką ontėjẹ celendrėnes lẽmas / daug švẽsā gĩvenẹ // 60 113) knìngas par kąrą bòvùom õkzàse i̇žẹmẹ // 178 Оптимізм мовця може передаватися співрозмовникові шляхом вибору двох тактик: позитивної або більш негативної. У разі вибору першої співрозмовника змальовано як такого, що здатен подолати перешкоду чи неприємну ситуацію, а його впевненість зміцнюють прямі вказівки й заохочення, що спонукають співрозмовника змінитися, пор.: 114) kù_cė baukštėn / jo_tau nẽks naatšẽkes // 41 115) kù_to nũrà kąp_nòris / bũk kąp_vẹsẹ / linksmas // 259 116) nàsosi26 / prĩgsi27 / vo_ka_prĩgsi / ką skõstė skõsi // 121 117) ėk drõsẹ ẹ_prȧsì // 79 118) màu28 tẽsū / nieka navejiek // 230 119) nabùk apkàutes29 // 159 Обираючи другу тактику — «холодного душу», — мовець прагне показати, що пасивність співрозмовника, розчарування чи відсутність настрою очевидні, і поцікавитися, чи є серйозніші причини такого настрою (а може, і / або так натякнути на можливі майбутні наслідки). Тому співрозмовника намагаються «розбудити» прямолінійним запитанням (див. речення 48–51) або запереченням серйозності перешкоди, що виникла, чи ситуації, що склалася, та їхньої винятковості (див. речення 52–54), або просто формулюючи імперативи, пор.: 120) a_to_sẹrĩ / kasẽ ir / ka_tuõks papĩes30? // 294 25 Apie KTŽ kalbėtojo strategijas ir jų reikšmes daugiau žr. Pajėdienė 2018. 26 siūsti, siūta, siūto – ‘шаленіти від гніву, дуже сердитися’ KTŽ 362 27 prigti, prigunda, prigido – ‘звикнути’ KTŽ 121 28 maūti, ~na, movė – 2. ‘поспіхом іти, їхати’ KTŽ 230 29 apkàusti – ‘занедбати себе, стати недолугим, нікчемним’ KTŽ 159 30 papėti – ‘виснажитися, ослабнути, знесилитися’ KTŽ 294 88 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atskleidžiantys žemaiško emocinio lauko kontūrai 121) a_sėrgi / ka_tėp esi so_ržės31? // 346 122) ben_apknáut / ka_nieka nabnūri? // 159 123) a_vėls er_apsėda tavi ka_tėp apdrinka32 // 480 124) kas_cė ir / par_tuoki grūvoka naparšuoksi // 117 125) diel_nieku nėrė krūokte // 72 126) nabūk knāuka / diel_kožna sūdnieki tik_žizi ė_žizi // 177 127) našemeslik nieku! // 240 У висловлюваннях мовців КТЖ труднощі схильні оцінювати як тимчасові стани, що минають, наприклад: 128) tūbārt vėšus mōmis gōira33 būva apėmesi // 119 З доглядом за дітьми та будівництвом житла пов’язують життєві обмеження, що тривають лише певний час, пор.: 129) ka_vākā prakūs34 / ė_mōn būs gėrā // 199 130) ka_vākā pāugs / ė_mēs bėški prakvāsēm35 // 201 131) par_pūra trėta mėtu ė_bengsem tas_statības // 14 Оптимізм мовця, заснований на надії, виразно проступає як у висловлюваннях, що описують конкретні ситуації, так і в тих, що узагальнено оцінюють нагромадження певної негнучкої життєвої ситуації, пор.: 132) apsēmās tūju žmōnū / ėšleps // 231 133) oš tōrō tōke nuodieji36 / ka_vėskas ėšės ė_gėra // 259 3.3. Велика наполегливість у досягненні мети У KTŽ наполегливість мовця постає як зусилля людини подолати труднощі психічного або фізичного характеру, що виникають перед нею. Дії, які потребують значних вольових зусиль, описуються так, щоб увиразнити співвідношення між докладеними зусиллями та досягнутим результатом; тому для цього найчастіше використовуються складнопідрядні допустові речення з ka e «хоч би й», а для називання наполегливості в досягненні результатів і підкреслення обсягу докладених зусиль використовуються прислівники vis tiek, mažne «майже» або виділяється ir, що виконує функцію частки, а також присудки чи ті, що можуть виконувати їхню функцію 31 suriūti, suriūta, ~o – «бути сонним, дрімотним» KTŽ 346 32 apdrėnti, ~sta, ~o – «стати неактивним, ледачим, обліни́тися» KTŽ 81 33 gūra – «млявість, безсилля» KTŽ 119 34 prakūsti, prakūnta, prakūto – «вирости, стати самостійними (про дітей), змужніти» KTŽ 199 35 prakvāti, prakvās­ta, prakvāso – 2. «розбагатіти, стати спроможним» KTŽ 201 36 nodie (слов.) – «надія» KTŽ 259 Straipsniai / Articles 89 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ повтори звуконаслідувальних слів або вказівки на доречні й недоречні способи переконування, пор.: 134) k̇ę klimbūdams³⁷ / vęstėk atėjau // 171 135) māžni nusprūogā tū māišā ḃaṫempdamā // 231–232 136) vęstėk apsežinėję / napadėję ṅġnuojęms³⁸ // 107 137) kūkava k̇ūkava er k̇ikava lega 193 138) pašūmst pašūmst er atslūmbava // 285 139) k̇ol³⁹ e_k̇ol gāva vāks / k̇a_vestėn į_mukėla // 194 140) ṙgū ṗu̇atė vadėna e_geṙojo / e_prastūojo⁴⁰ // 317 Говорець КТЖ, прагнучи досягти своїх цілей, обирає різні стратегії мовлення й поведінки. Одна з найчастіше зафіксованих у КТЖ — колективний заклик «ми разом», що відображає необхідність зосередитися на господарських роботах, щоб виконати потрібне завдання до кінця, за один раз, із максимальною інтенсивністю та зусиллями, пор.: 141) ṅojās pabėnkėn / e_būs pabėngtā // 262 142) ḃen_ḃenkēm tō ḋerva / būs atlektoję // 215 143) vėino praḋėmo⁴¹ v̇esū pabėnkēm // 316 144) pjūnam / vīrā / k̇a_pabėngtōmēm // 301 145) ḋabār v̇esė ḋėrbēm k̇eik_galēm / v̇o_nedėlės ḋėna⁴² pasėlsėsiēm // 254 Вольовий вибір особистої поведінки зазвичай пов’язують із необхідністю, а для вираження обов’язку охоче обирають деонтичне дієслово «мати», пор.: 146) mėrtenā iš ṫōrō šendėna ḃėngte tū_dārba // 240 У KTŽ наполегливість мовця помітна не лише під час роботи, а й у прагненні щось отримати (найчастіше це пов’язано з певними бюрократичними перепонами та необхідністю отримати дозвіл). Таке ставлення мовець зазвичай виявляє у порадах, адресованих співрозмовникові (див. речення 75–76), або ділячись особистим досвідом (див. речення 77–79); такі наміри можуть висловлюватися відкрито та / або за допомогою займенника невизначеної референції tu⁴³, пор.: 147) попроси гарний e_dous // 114 ³⁷ klimbūti, ~uoja, ~avo – ‘важко йти, кульгати’ KTŽ 171 ³⁸ gyniojimas – ‘недопущення, заборона, відмовляння’ KTŽ 107 ³⁹ kulti (iškulti, prikulti) galvą – ‘морочити голову, завдавати клопоту’ KTŽ 194 ⁴⁰ prastūoju – ‘злобно, зі злістю’ KTŽ 317 ⁴¹ tuō (vienu) pradėmu – ‘безперервно’ KTŽ 316 ⁴² Тут сполука nedėls diena – ‘неділя’. Про значення слов’янізму nedėls у сполуках див. Babickienė 2005: 12. ⁴³ Apie neapibrėžtos reikšmės referenciją (plg. Haselmath 2000: 11), kuri lietuvių kalbotyroje apibūdinama kaip tu vartojimas apibendrinta (plg. Valčienė 1965: 668) ar neutralizuota tu reikšme (plg. Rosinas 1996: 26) ar kaip gramatinės metaforos atvejis (plg. Judžentis 2012: 114); apie neapibrėžtos referencijos tu žemaitiškame kalbėjime žr. Pajėdienė 2018: 86–87. 90 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaiško emocinio lauko kontūrai 148) папірагіні44 тобі тих / та_пару штанів немає // 299 149) папрека45 дамо м’яту, а_дамо добре землі // 277 150) нуледес46 улітку й узимку довкола ходив до_первістка // 210 151) весокому за клу47 швидше / потім отримав свої гроші // 298 152) якщо не_вистачить / треба домовитися48 // якщо_домовишся / і_отримаєш / та_якщо ні / нічого // 170 153) десять дав / і_просив // 73 Наполегливість мовця в КТЖ помітна і в ситуаціях суперечки, які можуть розв’язуватися через вказівки, що саме співрозмовник має робити (див. речення 82), або через прагнення так чи інакше довести власну правоту (див. речення 83–85), пор.: 154) так належить49 навчити їх удвох більше // 119 155) ну, поб’ємося об заклад / побачиш / що_я маю рацію // 208 156) likėvos50 / matisi / ka_mõna tėisā // 215 157) треба мені той зошит перевернути51 і кинути нагору на дах // 152 Мовець КТЖ підкреслює свою наполегливість і розповідаючи про набутий досвід та виконану роботу, і прагнучи належної оцінки в момент мовлення. Для цього люблять вказувати на кількість зусиль і швидкість (пор. речення 86–87) або підкреслювати готовність зробити все за один раз (пор. конструкції такого типу: так краще зробиш / виконаєш одразу, а також усі конструкції в реченнях 88–89) і отримати винагороду за виконану роботу (див. речення 90), пор.: 158) щойно пробігли / потім прожили 316 159) перед вечором, коли ми парилися52 / коли ми парилися / хотіли закінчити // 312 160) не треба зволікати53 / добре зроби все за раз / і закінчи роботу // 220 161) а я хочу тобі сказати / добре виконати все / і все // 20 162) vėn tik oz_àčų as_tāu nadėrbso // 22 Дискурс мовця KTŽ показує, що відчайдушність може бути пов’язана також із хоробрістю, яка в ситуаціях із позитивною конотацією зазвичай називається запозиченим словом 44 papiràginti / papiràgyti (hbr.) – ‘підкупити, поліпшити’ KTŽ 299 45 pàprikas – ‘хабар, купівля’ KTŽ 277 46 nulėsti – 2. ‘згаяти проміжок часу’ KTŽ 210 47 pinklės – 2. ‘кайдани’ KTŽ 298 48 pàklepėruoti (hbr.) – ‘задобрити, дати подарунок, хабар’ KTŽ 170 49 prigulėti, prigula / prigula, ~ėja – ‘належати, припадати’ KTŽ 119 50 lygti, ~sta, ~o – 2. ‘укладати парі’ KTŽ 215 51 pakavòti (hbr.) – ‘сховати’ KTŽ 152; у наведеному прикладі зворотна форма pakavòtes вживається у значенні ‘залишити собі як доказ’. 52 plostėti, plosta, ~ėja – 2. ‘важко працювати’ KTŽ 312 53 lùodintis, ~inasi, ~inosi – ‘дозволяти, щоб критикували, розпитували, сварили’ KTŽ 220 Straipsniai / Articles 91 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ впертий, –а, а в ситуаціях із негативною конотацією (тобто таких, що підкреслюють несприйнятливість до впливу інших) це вважають упертістю, непослухом, небажанням дослухатися до думки іншого, несприйнятливістю до переконувань (пор. упертий, той, хто діє всупереч / навпаки, непереконуваний), наприклад: 163) tas mūsa vākṣ nu pat mažā bova atvūžnos // 33 164) jeb kōr ānō ę nanvėsi / žsėpėrs kāp uožs // 132 165) žsėpėrs tas mūsa vākṣ / kūosi54 nakūsi / veštėk nieka neėgūsi // 202 166) ons napalėd55 / ę vėskas / nūos ožmūšku ān // 210 167) tau nagal pāsakīte / tō sava ę sāva // 354 168) napāsakīsi / namėk / atbōls kāp viež // 354 Така наполегливість, пов’язана зі стійкістю до впливу іншої особи (або інших осіб), може описуватися також як намагання увиразнити (наприклад, за допомогою повторюваних присудків) поразку тих осіб, які діють / діяли, або прислів’я про те, що, доклавши часу й зусиль, усе так чи інакше можна подолати, пор.: 169) drāskė drāskė / plėšė plėšė / vō pąskū ę dāvē pakājo // 271 170) drūts ėšėkėp / ėla nuvīno // 82 3.4. Зв’язок із внутрішнім локусом контролю Сильне его, оптимістичний настрій, упевненість і наполегливість не лише взаємопов’язані, а й зумовлюють виразну інтернальність особи — усвідомлення та сміливість брати на себе відповідальність за власні вчинки. Особа з інтернальним локусом контролю схильна вважати причиною пов’язаних із нею подій власну поведінку, характер, здібності, уміння та внутрішній контроль. У дискурсі мовця словника KTŽ можна знайти реалізації такої настанови у висловленнях, що передають моделі виховання: прямого (коли досвід та оцінки передають адресатові безпосередніми вказівками чи закликами, як у реченнях 99–100) або непрямого (коли оцінки, що характеризують особу, подаються як історії, які обґрунтовують і доносять до інших, — часто суб’єкт, про якого йдеться, є свідком таких розповідей чи характеристик, як у реченнях 101–102). У них відповідальність особи за вчинки пов’язується з певними етапами її розвитку, тому вважається, що обговорюваний суб’єкт або безпосередній адресат досяг потрібного рівня зрілості, коли здатен самостійно ухвалювати рішення та/або задовольняти найнеобхідніші потреби, пор.:» 171) rīžė / kāp nūori / tēp ę darīk // 346 54 kūosi, kūota, kūotė – ‘допитувати, розпитувати’ KTŽ 202 55 nepailėsti – 2. ‘дотримуватися свого’ KTŽ 210 92 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaiško emocinio lauko kontūrai 172) rìzkis / pàts žẽna / nabmãžos ẽ̀ // 346 173) jė̀jė / jau dẽdlis dẽdlis / prōta jau tòr / ališkė narpišos // 317 174) lai_rìtas / às_nanòrò kęstėis i_nuo rēkalus // 347 Відповідальність за власну поведінку спонукає людину бути вольовою та прагнути до визначених цілей. Мовець KTŽ пов’язує такі настанови із силою характеру, оцінюючи це як можливу або вже здійснену домовленість із самим собою, пор.: 175) jė̀ žmuõgs ožsėkėitėji56 / kū_nuors nušėta / tà nabgūdā ni_kokū vieju // 161 176) às tūkart ožsėkėiejau e_pasakau / daugau ni_lāsa // 161 3.5. Незалежність У дискурсі мовця KTŽ виразно простежується, що уявлення про незалежність особи найбільше пов’язане із сильним его, повагою до іншої особи та самоповагою. Таке розуміння незалежності прагнуть формувати, постійно наголошуючи на необхідності не порушувати меж чужого особистого простору (у вузькому й широкому сенсі). Цю настанову виховують за допомогою різноманітних заборон, що не дозволяють торкатися ані іншої особи, ані чужих речей, а також повторень і нагадувань про те, що не слід залишатися боржником, пор.: 177) napãšok mòn plãkū / ėk šālėn // 285 178) nikumẽt nakōnk57 na_sava dāta // 199 179) nakōnkēt / vakā / nẽka / kas_na_jūsa // 199 180) rē stengtēis ẽ_pàstarāujō58 škūola atdūotēis // 284 Реальна незалежність для мовця KTŽ насамперед пов’язана з власним житловим простором, пор.: 181) ka_tòri sava truobēle / narēk sō svetemės kerēžuotės59 // 156 182) sāva bòtō60 kūoznos i_pūons // 57 Мовець KTŽ наголошує, що для створення власного житла докладають / докладали всіх зусиль (див. речення 111), а володіння власним будинком, незалежно від його вигляду та облаштування, дає змогу відчути реальність життя (пор. 56 «упертися, стояти на своєму» KTŽ 161 57 «торкатися, брати» KTŽ 199 58 «з останніх сил, дуже стараючись» KTŽ 284 59 «сердитися, дратуватися» KTŽ 156 60 «житловий будинок, хата, оселя» KTŽ 57 Straipsniai / Articles 93 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ фрази і живу; і живе), дає змогу добре почуватися61 і пишатися самостійністю (див. речення 115–116), порівн.: 183) ėš_pastarājē stēgiemūs pašatātē kuokē nuors truobale // 284 184) pašatātau šuoki tūoki botili62 ė_givēno // 57 185) nuṡkrietau sētā ėš_moli tuȯke būdāle ė_givēno // 186 186) ānā tūr tōke ōrkštolē63 ė_givēn // 465 187) čė_mona nōma // 262 188) nōmē monē parvės64 gērau // 280 Уявлення про власний дім як запоруку незалежності виразно простежується і в застереженнях чи спогадах мовців KTŽ про труднощі, які виникають, коли з’являється можливість жити окремо й самостійно, порівн.: 189) nọ_nēk_pri_ānū_givēntė / vo kū ėšgrāisi // 113 190) vēsa givēnēma givēnos ont_sāves / nalēngo kārštē pri_vākū // 147 3.6. Тривога Сумніви щодо відповідності вимогам ціннісної шкали повертають того, хто переживає тривогу та / або занепокоєння, до минулого й спогадів (пор. Helm 2009: 23–27), наприклад: 191) soṡgraudenāu65 / ka_tēp bȧsēje // 114 Мовець KTŽ схильний сприймати тривогу як емоцію, що спричиняє біль у серці; її виникнення він пов’язує з невиконаними завданнями та поведінкою або долею близької людини, пор.: 192) vārga rūpēnē šērdelē splēšīs // 351 193) sogēla mōn šērdēs66 / ka_tas_vāks nabūto kor_nuklīdes 107 194) nāzēs vāk kbartūga drāsa / dēdēls šērdī // 201 195) mōn gēl šērdēs dēl_ānō // 103 Для жемайтів дуже важливі сигнали, які передають мова тіла та міміка, тож мовець легко розпізнає тривогу, що мучить іншу людину, за її поведінкою та мовою тіла, пор.: 61 Про позитивне нематеріальне, але водночас пов’язане з власним житлом оцінювання в литовському концепті дому пор. Rutkovska 94, 93, 107. 62 butālis – ‘поганий будинок’ KTŽ 57 63 ūrkštulē, ūrkštīne – ‘нетрі, маленька, убога кімнатка’ KTŽ 465 64 parvīs – ‘понад усе, найбільше’ KTŽ 280 65 susigraudini – ‘засмутитися, занепокоїтися’ KTŽ 114 66 širdis siglo – ‘охопила тривога’ KTŽ 107 94 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai 196) це_знову виринає з_цього нагромадження // 178 197) та_наша сиділа, роззявивши рота / і зрозуміла / що_щось_відбувається // 210 Власну тривожність мовець зі словника КТЖ схильний пов’язувати зі спогадами, викликаними подіями минулого, наприклад: 198) як_почала нудити⁶⁷ / то одна за_одною йшли // 248 Негативні спогади про минулі насмішки ускладнюють для мовця зі словника КТЖ впевненість у власному стані та можливостях у теперішній момент або сподівання на успіх майбутніх подій, пор.: 199) ще не готовий / не здатен // 210 200) поки що нічого не сталося / але може захворіти // 254 201) я справді повернулася / хіба що щось трапиться // 254 202) не знаю / чого від завтрашнього дня можна бажати // 346 203) завтра буде завтра — невідомо, як воно буде // 346 Однак іноді мовець зі словника КТЖ може описати людину, охоплену тривогою, і саркастично (це може бути подано також як авторська оцінка), наприклад: 204) пішла до міста / заспокоїлася / що_шапочка не спаде // 237 За саркастичного підходу виходом із ситуації, що викликає тривогу, може бути запропонована байдужість, пор.: 205) краще плюнь / бо_гризтися⁶⁸ тут нічим не допоможе // 116 3.7. Чутливість Чутливість мовця КТЖ до різноманітних подразників виявляють його зауваження, у яких рухливість та/або шум, що їх створює присутня поруч особа, називаються дратівливими, такими, що відволікають увагу або не дають спати. Той, хто дорікає, намагається захистити свою чутливість запитанням або зауваженням, у якому вказує на визначеність (наприклад: тут, той, та, той твій, той наш, із тим своїм / із тими своїми, такий, із таким тощо) чи невизначеність (пор. вказівку на будь-яке подразнення у реченні 142) дратівливої, заважливої поведінки, підкреслює інтенсивність дії (наприклад, за допомогою сполук «що за» або «скільки можна»), її надмірну тривалість (наприклад, цілі / цілісінькі дні чи ночі) або безперервність, а нерідко називає і наслідки навмисної чи ненавмисної поведінки або діяльності, що спричинила роздратування, як-от зміни емоційного стану, порушення уваги та/або пам’яті тощо, пор.: 67 nāgana – «велика біда, нещастя, горе, біда, переляк» КТЖ 248 68 grāužimos – «мучення, жаль» КТЖ 116 Straipsniai / Articles 95 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ 206) kuõčė prãusi⁶⁹ pṙ̃aus̃! // 319 207) kuõtó kṙąnki⁷⁰ v̇esa deina bȧpãrstuoji? // 184 208) tas_tava núogns košėjėms⁷¹ mòn i_zlasti v̇ed // 199 209) so_tou_sava l̃orleno⁷² ẽs_prūota ẽv̇es̃i // 219 210) ài / kà_tọ sọ_tãs sava kvaitolėv̇ėms nãbėngi // 200 211) namãtarȯk sọ_rȯnkȯ mòn pri_akis // 229 212) prarei̇u⁷³ sọ_tãs vãkas / ku_cė pasikuoju // 346 213) ka_to košė⁷⁴ / ãs nãgalo ožmėte // 199 214) bėki kãs brėkš / er ãs_givs! // 52 215) vãks ki̇oks / ãs jau gios // 201 216) v̇esa nãkti kãrmėgo miguoju // 159 217) so_tuoko k̇nãrlo goliedams nãsmėguosi / ba_nėru palėksi // 176 218) tuoks bãios kãules k̇vėkėms / er ãus bėje // 202 219) kàs_pàr paṙpėms tuo_matūra / er ãusis skėd // 279 220) kėk_tėi macklietã gãl pãrte / ikirėje liġiva kãula // 280 221) nagėrdink tu_vartėlu / tėp ėt par_gãlva // 108 Чутливість мовця КТЖ виявляється і в його ставленні до людей, які його оточують: він помічає та розпізнає чутливість інших і їхні емоційні реакції на його власне прямолінійне мовлення, яке пов’язує з необхідністю висловити зауваження чи думку, оцінену як правду чи справедливість, пор.: 222) хто там так нахабно ходить / слова говорить / чи обертається навколо // 212 223) вона вже розпалилася / адже кажу правду // 137 Прагнучи здобути довіру, мовець КТЖ наголошує на вихованій у собі спостережливості та здатності розпізнавати справжнє значення мови тіла іншої людини, пор.: 224) ну й миленький / чи його несе боком? // 196 225) *«я бачу, як зайці стрибають»⁷⁵ / я бачу // 52 226) я бачу, як малюю / я миюся цілий рік // 227 69 prãusti, prãusa, ~ėję – «кашляти» KTŽ 319 70 krãnkti, ~a, ~ė – 2. «кашляти» KTŽ 183–184 71 kušėjimas – «рух» KTŽ 199 72 lurlinlnas – «не надто вдале скрипіння» KTŽ 219 73 praryti – 2. «раптом забути» KTŽ 346 74 kušė, kuša, ~ė – 1. «рухатися, ворушитися» KTŽ 199 75 brėžti, ~a, ~ė (ibr.) – 2. «брехати» KTŽ 52 96 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaiško emocinio lauko kontūrai 3.8. Виразна інтровертність76 Схильність до замкнутості в собі — власну чи інших — мовець KTŽ оцінює як брак сміливості. Матеріал стверджувальних дискурсивних фрагментів KTŽ свідчить, що прояви несміливості, боязкості, яку часом також називають страхом або сором’язливістю, зумовлює зіткнення з невідомим — чужим простором, незнайомими людьми та незнаними моделями поведінки. Мовець KTŽ найчастіше помічає таку поведінку в дітей, пор.: 227) mūsa váka nādrēs prį_svętemū // 81 228) palābink tū_vāka / ōns pats nādrēs // 203 229) išvęk tū_vāka / ōns nādrēs įjēte // 81 230) dēlē gēdings tas_vākels // 102 Мовці KTŽ називають власну боязкість і несміливість рисами, що заважають їм спілкуватися з іншими людьми, пор.: 231) nadrōsu bōva lēste į akis // 79 232) āš nadrēsau ānuo klāuste // 81 233) āš nadrēso vēina ēt // 81 Подолання боязкості й скутості мовець KTŽ оцінює як запоруку успіху, пор.: 234) drōsēm žmōgōu vėsēr sēnkas // 79 Коли виникає потреба розв’язати певні проблеми й спілкуватися з незнайомими людьми, мовець KTŽ намагається подолати власну несміливість за допомогою внутрішніх переконань або кличучи на допомогу іншу людину, пор.: 235) apsdrōsēnes⁷⁷ e_nuėjau prį_anūo šūolōs prašīte // 79 236) ka_dvējau nūšē / būs drōsū // 87 Мало комунікабельну, схильну уникати розмов і намагатися триматися осторонь особу мовець KTŽ зазвичай описує заперечними конструкціями — особу вважають такою, що не спостерігає і (або) не надає жодної інформації, не промовляє жодного слова тощо, пор.: 237) tuo_vāka kāp jē_e_nier / dēlē tīkēs vāks // 139 238) ēš tūo vāka nikūmet nieka naeškūosi / nieka nasōnēosi // 202 239) ōns gal cēla dēina ēšorkšuot⁷⁸ kor_nōrs e_žōdi napratāre // 166 76 У дослідженні Ремігіюса Бліумаса спираються на розуміння інтроверсії, запропоноване Германом Роршахом, як процесу, що характеризується гнучкими можливостями особи та схильністю замикатися в собі з огляду на оточення й умови середовища (пор. Bliumas 1997: 42–43). 77 набратися сміливості — «почати виявляти сміливість, наважитися» KTŽ 79 78 підбурив — «видати» KTŽ 166 Straipsniai / Articles 97 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ 3.9. Замкнутість Фрази мовців у KTŽ свідчать, що для жителів Жемайтії замкнутість найбільше пов’язана із захистом приватного простору та особистого життя. У всьому матеріалі, наведеному в KTŽ, чітко простежується схильність мовців та/або їхній вибір жити відлюдькувато, уникати сторонніх поглядів, не впускати до власного простору небажаних людей або принаймні бути впевненими в тому, що вони контролюють своє приватне життя. Навіть у разі несподіваного та/або таємного спостерігача використовують двері й замки, віконниці та/або фіранки, створюють перешкоди (наприклад, замикають дорогу, мешкають у віддаленому місці), відбирають людей, яким дозволено входити до оселі, тощо; пор.:» 240) kū_čė baknipoji79 ožsedėres / ka_nieks najėto // 178 241) jau_tėms / oždėrienėk lōngenčės // 206 242) ožsedėsem pirānkās80 / e_nabšvėšūs nākti po_lōngus // 29 243) rēk į_šėninka kūobenī81 idete / ka_galėto iėjos ožšekabīnte // 179 244) to_kėli ožaršo / ka_nieks navažuo // 31 245) mūms dėdėlė lengvenībė / ka_nabvažuō par kėima vėšuokēi pejuōkā // 211 246) gvēnām tūokūo nūšalūo vėitō / nēks nīkumēt e_nāžāt // 263 247) tūokī prisesprōgėlu ās e_i_trōba nalēdo // 320 Замкнутість мовців у KTŽ виявляється і в манері спілкування: вони не схильні відверто розповідати про себе, особливо з настирливими цікавими людьми; небажання відкрито розмовляти з іншими вони пояснюють тим, що відповідають за власну долю, а також небажанням скаржитися чи викликати жалість; пор.: 248) mọn nānk / ka dėdėlė onšuojosė kamontė // 142 249) sūnōs mọn gvēnēms / āli nēks napadēs / kou_pridēs e_ėbiedavotės // 74 У KTŽ є вислови, які свідчать, що тих, хто прагне порушити норми замкнутості, можуть контролювати, а тих, хто схильний цих норм не дотримуватися, характеризують епітетами з негативною конотацією та/або такими, що підкреслюють виразність чи винятковість поведінки; пор.: 250) vāku nalēdo ētė po kēims // 312 251) mūsa vāks tēkros patvāiks / pārte ėš_muokēla er_ėstres82 // 287 79 knýpoti, ~oja, ~ojė – «виконувати якусь дрібну роботу, сидячи навпочіпки»; knýbiuoti – «щось майструвати» KTŽ 178 80 pirā nka / firā nka (сл.) – «віконниці» KTŽ 96, 299 81 kobinýs – «гачок» KTŽ 179 82 ištrėsti, ištrėsa, ~ė – «втекти» KTŽ 454 98 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai Замкнутість може бути зумовлена й поганим самопочуттям. Пов’язане з ним небажання спілкуватися мовець KTŽ називає таким, що його можна розпізнати за мовою тіла, пор.: 252) pamuošėda sɔ̨̄rɔ̨kɔ̨ ę̄vėl sosėrėtė į̄ kamūlti // 242 253) ākī panārena ę̄ n̄eka nabākė // 251 254) ānā gala panārenosis ēt // 251 Іноді уникання спілкування пов’язується / пов’язане з певними зауваженнями, наприклад: 255) tas v̄aks lėplējė v̄esā tēsā // 212 256) nīkā napāsākūō kū gerdėjes // 257 У KTŽ є також дискурсивні приклади, які показують, що дотримання настанови замкнутості може бути й вимушеним, а довіра та бажання виговоритися найчастіше виникають під час спілкування й перебування разом, пор.: 257) nābtō pināsu83 / diēl_tuo ę̄kęntō nōmē // 297 258) kā ęsgēri / atsērōnd ę̄plēses84 // 304 259) mēs basiedemas į̄plēsį̄jējem // 304 3.10. Пасивність У КТЖ багато фраз, за допомогою яких мовець спонукає інших до пасивності або пояснює власні пасивність, примирення й покірність. Покірності від співрозмовника можуть вимагати або бажати за допомогою прямих вказівок, пояснень і порад, пор.: 260) naḡnīčis / jē gēra nažēna // 107 261) kūokī taū bieda / on_galvō mēta nieks nāsā // 24 262) nābək pār saldēs / nūris / nābək pār kartōs / ēspjās // 345 Мовець у КТЖ намагається покірно приймати фактичний стан — власний або інших — і невдоволення, наголошуючи на вироку долі або пов’язуючи пасивність (чи лінощі) зі своїми стриманими бажаннями та філософським поглядом, пор.: 263) nō nieka napākēsi85 žmūōgs / tēp jaū būva žādēta86 // 495 264) rē būtē kęntēnam87 sāva lēmēnō // 144 265) mōn nī kūokī ēstāga nārē / kāp_ir / tēp ę̄gēra // 129 83 pināsu (розм.) — «фінанси, гроші» КТЖ 297 84 plēses — «балачки, розмова» КТЖ 304 85 negali pasikti — «не може зробити», пор. КТЖ 495 86 žādēti, žāda, ~ēje — 2. «призначати, судити» КТЖ 495 87 kātenas, ~a (запоз.) — «задоволений» КТЖ 144 Straipsniai / Articles 99 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Погляд мовця КТЖ на суперечку часто виявляє й справжні причини пасивності жмудинів, якими можуть бути небажання з’ясовувати стосунки з імпульсивнішою та впертішою людиною або підкорення чужій думці, пор.: 266) bėja bartės są_ano / ka_nagaučio pėrėos88 // 292 267) bėjok anū er_ ožkaba vuot89 // 137 268) ūdė naudėjes / kąp į_sėna // 63 269) tūoks jau į_āno karātūoros / nėka nabipadarīsi // 146 270) ọns mônėi paplėksnuoje par_pėti ẹ_lėipė nusėlėste // 304 Ілюстративний матеріал КТЖ показує, що пасивні й покірні люди постійно чують від мовця повчання та вказівки, які спонукають поводитися активніше, захищати себе або пояснюють, якими можуть бути наслідки покірності, пор.: 271) īmis kūoki ožsiejėmė / draibts90 ba_rėkala / ẹ_vėskas // 79 272) ėk mėklė91 / vọ_pavielōusi // 237 273) a_jau_apdinką92 / ka_nāb_tėp bašokbi? // 81 274) nabūk lōrbis / dōuk į_marmūžė / ka_ę_kėta siki žėnōto // 219 275) par_dėli sāva nulaidōma patė_ę_ragūs dāvē // 262 Мовець КТЖ критично оцінює своє незвичайне, виняткове перебування поза домом, що вирізняється відсутністю звичних справ: час, проведений без роботи й без видимих корисних результатів, розглядається як пасивне, безцільне заняття, до якого довелося долучитися, згорнувшись у клубок. Така оцінка найчастіше виражається реченнями певної структури, ядро яких становить присудок, виражений досить образним дієсловом переміщення з префіксом par-, із зазначенням локалізації в часі та/або просторі; іноді поруч подається також нездійснена мета тиняння або опис доречної, але пропущеної діяльності, пор.: 276) párkuokenejau93 vėsa dīna po *pālōnga // 162 277) vėsa dīna párkramenejau94 po_miesta // 183 278) párkuomenejau95 põsi dīnōs / vọ_naradāu ni_vėina dūra griba // 163 88 pėr – ‘побиття, лупцювання’ KTŽ 292 89 užkabavoti, ~oja, ~ojė (гібр.) – ‘зачепити’ KTŽ 137 90 draibties, draibtos, draibstės – ‘не знаходити собі місця; сидіти, лежати, блукати тощо’ KT 79 91 miklus, ~i – ‘спритний’ KTŽ 237 92 aprinkti, ~sta, ~o – ‘стати неактивним, лінивим, зледащіти’ KTŽ 81 93 kiokineti, ~ėja, ~ėjė – ‘поволі прогулюватися, човгати’; párkiokinėti – ‘неквапливо ходити якийсь час’ KTŽ 162 94 kraminėti, ~ėja, ~ėjė – ‘поволі прогулюватися’; párkraminėti – ‘провести час, неквапливо прогулюючись’ KTŽ 183 95 párkominėti – ‘неквапливо прогулюватися якийсь час’ KTŽ 163 100 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atskleidžiantys žemaičio emocinio lauko kontūrai 279) párkuorenėją96 у холодний день / звісно, буває щось і невдале // 181 У KTŽ мовець вважає пасивними також власні дії або дії іншої особи, що не свідчать про оптимізм і швидкість, пор.: 280) якось довго працює / та й ніяк не впорається97 // 63 281) старій людині вже нічого не вдається / і не хочеться98 // 263 3.11. Адекватні міжособистісні стосунки Адекватні, рівноправні стосунки мовець KTŽ пов’язує з такими властивостями, як власне «я», наполегливість і незалежність, пор.: 282) з такою людиною треба бути поблажливим // 262 283) я не хочу ні з ким сперечатися99 // 320 Тому, оцінюючи можливості порозумітися й домовитися, зазвичай наголошують на необхідності доброзичливості (див. речення 212–214), а тих, хто вперто доводить свою правоту, охоче характеризують як нетямущих і незговірливих (див. речення 215–217), пор.: 284) якщо захочеш / то й сам // 131 285) з упертим100 нічого не досягнеш // 295 286) доброю вдачею можна людину про щось попросити // 104 287) якщо хочеш / поводься по-людськи / а не як нахаба // 137 288) він зовсім не тямущий, розмовляючи з людиною, одразу ображає / поводиться зухвало // 263 289) з упертим101 з людиною й не поговориш як слід / і не посмієшся // 251 В ілюстраціях KTŽ виразно представлено також погляд, що для успішного спілкування недостатньо лише доброзичливості, навіть взаємної: природне бажання спілкуватися можливе тільки за взаємної сумісності особистостей та обміну темами й інтересами у спілкуванні, пор.: 290) з одним чоловіком нема про що поговорити102 говорить / а з іншим можна довго розмовляти // 325 96 коринити, ~є, ~ів – ‘ходити, ніби щось шукаючи, тинятися’; па́ркоринити – ‘марнувати час, нічого не роблячи’ KTŽ 181 97 швидкість – ‘прудкість’ KTŽ 263 98 уката̄ (слов.) – ‘бажання, настрій’ KTŽ 464 99 приклітис, ~іяс, ~ієс (слов.) – ‘сваритися, гніватися, заважати іншим’ KTŽ 320 100 злий – ‘злість, гнів’ KTŽ 295 101 нарава̄с, ~ā (слов.) – ‘упертий, швидко дратується’ KTŽ 251 102 супӯлти, ~а, супӯола – ‘збігатися, узгоджуватися’ KTŽ 325 Straipsniai / Articles 101 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ 291) ons i nalgus103 žmuogs / so anu nuores būte i būte // 124 Успіх добрих стосунків також визначає розуміння того, що кожен має відповідати за себе і що посередництво в певних ситуаціях може бути й не дуже корисним, наприклад: 292) ką sǫ pàė solīgā104 / sǫ anǫ ę ruokūkis // 215 Ілюстративний матеріал KTŽ свідчить, що добрі взаємини для жемайтів ґрунтуються на можливості порівну ділити не лише те, що пов’язане із задоволеннями, а й завдання та обов’язки. Розподіл таких завдань і можливостей фіксує також жемайтська лексика: для позначення рівноцінних можливостей виконання дій жемайти вживають прислівники, що виражають цей аспект, padalio, paeilio, padienio, padienesio, panakčio, pakaitoms, pakaitais, або неособові форми дієслів тощо, пор.: 293) saldānu dāve vėsēm pādalū105 // 267 294) napl̇ket / vēšē paėlōu gau̇et pǫ sāldāni // 268 295) ṙpōtes meṡk̇tām pādienēsu // 268 296) panak̇tu mes suodna sērgēm // 275 297) ḋrbsem pakaitoms / nuorēm bēngte // 270 298) meṡ kāule sērgēm pākaitās / ką toriė paṙsoutēs // 270 299) tū_pūngoli nėiem pasėkėisdamas // 325 Адекватність стосунків також визначається дотриманням даного слова, тому мовець KTŽ просить дотримуватися обіцянки, адже людина, яка бреше, втрачає довіру, пор.: 300) naġēldīn vākōu ṧrdēs / jē nagāli / tą ę nazadēb // 107 301) tūokes vīlūones tik ṧrḋi gēlda // 107 302) às tāves nābteko / tǫ vēsumet malōji // 227 303) às sǫ maklōrēs naprasėdedo // 225 Для мовця KTŽ рівноправне спілкування ґрунтується на уважності та необхідності під час розмови дивитися співрозмовникові в очі, пор.: 304) ṙkōdamōs veiżk tēse į akis / vǫ nanārikis106 į šalis // 249 305) ṙkōkenties rēk į akis veiżtē / vǫ ną žvalgītēs // 348 103 l̇gus, ~i – ‘нудний, тужливий, сумний’ KTŽ 124 104 sulýgti – ‘домовитися, погодитися’ KTŽ 215 105 padaliū – ‘по черзі, усім порівну, частинами’ KTŽ 267 106 nȧiṙtis, nȧiros, nȧrēs – ‘крутитися, озиратися спідлоба, потайки’ KTŽ 249 102 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodyne (2011) atsiskleidžiantys žemaiško emocinio lauko kontūrai 3.12. Вияв емпатії У «Словнику кретингського діалекту» емпатійність мовця найвиразніше виявляється у фразах, що описують потребу дітей (див. речення 234–243) і літніх людей (див. речення 243–244) в увазі та шанобливому ставленні і (або) їхню нестачу, пор.: 306) kėk tų gali tų_vaka kalėvotė107 / ką kuoki šoni! // 141 307) diel_kūo tų_vaka tep kõkenat? // 144 308) nakļkuok108 tep tų_vaka / matā / kuoks jau ešāles / sōšers // 194 309) kāp_anā e_gėdas natõ tep mūte tų_sava vaka // 243 310) tų_vaka ānēi o ē_õi109 // 463 311) tēj vakā nabagūtē kent pri nū // 248 312) kàs būva par_kļė̇ims110 tų_vākū / kāp giuolātūs klėkė ož_niekus // 171 313) tas_vākas mizērė vārgt kāuras dēinas / vǫ ni_vālģitė kāp rėkėnt nagān // 241 314) jau tuoi tuo_vaka plė̇kėma par_namiera / e_šėrdēs skaud vēizont // 306 315) vakā / naidė̇kėtės ē_sena žmūogāus // 64 316) tuoki vīdė̇jemos / vǫ_dāba ē_sena žmūogāus / nabovau mātės // 64 Мовець у «Словнику кретингського діалекту» підкреслює співчуття до людини, з якою поводяться неналежно або не допомагають їй, за допомогою зменшувальних назв особи, про яку йдеться, предикатів, що вказують на агресивний вплив суб’єкта (або суб’єктів), та прямого називання власної емоційної оцінки, пор.: 317) anām nabāgū vėsūokės bėdas ǫnkrimt111 // 188 318) vėsė pōl ont_vērso / vo_ons žmūogėlis namūk atseginūotė // 108 319) ont *mėgal vėsė kāp šonis pōl // 324 320) ta_mergė̇ i_tūoki klaikšėlė / môn gāilo ānuos // 167 321) ta_mergė̇kė tēkrā bloikšėlė / gāilo ānuos môn // 175 Емпатійні здібності мовця в КТЖ виявляються (і водночас слугують прикладом) у демонструванні спостережливості до відкритих або тих, які близькі намагаються приховати, емоційних реакцій, наприклад: 322) pārēt ābōd tėvo krōkdāmo // 21 323) kūo_tọ dūksāuj / a_skaud kās? // 83 324) a_nāženā / kūo ānā krōkė įsėnāusė112 i_puodėka? // 178 107 лаяти, ~є, ~ла (гібр.) – ‘сварити, переслідувати, глузувати’ KTŽ 141 108 бити, ~є, ~ла – ‘постійно сварити, бити’ KTŽ 194 109 сварити, сварить, сварили – ‘сварити, переслідувати’ KTŽ 463 110 плач – ‘плач, ридання’ KTŽ 171 111 спіткати – 2. ‘трапитися, звалитися (про біди, нещастя)’ KTŽ 188 112 уткнутися, ~а, ~лася – 2. ‘схилитися, уткнутися’ KTŽ 177–178 Straipsniai / Articles 103 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ У висловлюваннях мовців КТЖ виразно наголошується, що кожна жива істота заслуговує на повагу й не повинна зазнавати ані дражніння, ані мук, пор.: 325) nãgėldint tām šõnei šẽrdės / jē_dõudi / dõuk tū_kaula // 107 326) nãrẽk kõnkintẽ nĩukõkĩ givuolẽlū // 144 327) namũčik / vẽše givuolãte nũor givẽnte // 110 Помітивши порушення цієї настанови, мовці КТЖ намагаються називати постраждалу істоту демінутивами, а для кривдників знаходять різні означення, що увиразнюють негативну оцінку (наприклад: bėrdis, bedušnas, arklaširdis тощо), пор.: 328) kam_s̃traikė tū_kermẽlį / až ni_veizẽte nãgalo // 451 329) tei_lemikãlã i dãug nũstoli pridãrė paukštẽlems // 155 330) ãnẽi tẽkrẽ badũsninkã / ka_ni_šãva vãkū nagãlės // 37 331) ẽsi bẽrdis / ka_gãli vãrles skrõste // 41 332) a_ni_gãlesi nãtori / ka_tẽp mūčẽi tū_ãrklį // 97 333) tẽ_esi_arklaširdis113 / ka_tẽp galẽjē daritẽ // 30 Настанову про необхідність співчутливої поведінки мовець КТЖ схильний характеризувати узагальненнями, що наголошують на абсолютній цінності життя, пор.: 334) kuožnãm vabalẽlū brõngi givãsta // 109 335) jog_kuõnos gĩs dãkts nũor givẽnte // 182 336) kuõnos gĩs pãdãrs nũor givẽnte // 267 337) dẽusis dãiks žmõgū ir gĩba // 109 4. ВИСНОВКИ Аналіз ілюстративного матеріалу КТЖ, відібраного за домінантами емоцій, обґрунтованих етичними чинниками, показав, що в усьому дискурсі КТЖ позитивні емоції — сильне его, впевненість, наполегливість — виражаються й розвиваються частіше в захисних ситуаціях, а не в гордості собою. У висловлюваннях мовця КТЖ виразно помітні зусилля змалку й постійно виховувати у своєму оточенні наполегливу людину, відповідальну за власні вчинки та діяльність. Незалежність у мовленні КТЖ найбільше пов’язана з відчуттям безпеки у власному домі. Створення власного житла оцінюється як запорука незалежності й безпеки, тому в певний період життя на його створення спрямовують усі зусилля, а стан, який відчувають після цього, люблять описувати фразою, що підкреслює позитивний результат і вказує на відчуття певності та задоволення, — і gyvenu. Емоції, оцінювані позитивно, врівноважують дещо негативні аспекти емоційного вираження (або ті, що оцінюються негативно), — тривога, збудливість, інтровертність, 113 arklaširdis — «твердосердий, безжальний» КТЖ 30 104 Acta Linguistica Lithuanica LXX Kretingos tarmės žodynas (2011) atsiskleidžiantys žemaitiško emocinio lauko kontūrai замкнутість, пасивність. Співвідношення цих двох аспектів — позитивного й негативного емоційного вираження — зумовлює адекватні взаємини між людьми, які живуть разом в одній родині чи спільноті, та вияв емпатії. Аналіз ілюстративного матеріалу КТЖ, заснований на припущенні, що цей словник як сукупність ілюстрацій повсякденного мовлення широкого семантичного спектра здатний репрезентувати картину можливостей МОВЦЯ, який передає досвід і висловлювання багатьох детермінованих індивідів, дає змогу в контурах жмудського емоційного поля, окреслених за наведеними домінантами, побачити особливо виразні зусилля зі створення стабільних міжособистісних стосунків. У творенні таких стосунків сильне его може й повинно вирватися зі шкаралупи замкнутості, а незалежність, інтровертивність і пасивність, якими керує тривога, дають змогу усвідомити, що чутливість не обмежується самим лише усвідомленням власного болю. Це дає мовцеві КТЖ змогу наполегливо прагнути здійснення своїх задумів, відчуваючи іншу людину й вибудовуючи з нею адекватні стосунки, ділячись спостереженнями, що викликають радість, і намагаючись «розбудити», застерегти або заспокоїти близьку людину, яка має незвичний вигляд чи поводиться незвично. Так підкреслюється потреба в емоційній стабільності як самого індивіда, так і тих, хто живе з ним або перебуває поруч. У КТЖ чимало фраз мовця, у яких короткими поясненнями чи порадами намагаються коригувати рівень активності або пасивності іншої людини. Результати розгляду цих параметрів емоційного поля мовців підкріплюють ідею життєздатності кретингської говірки жмудського діалекту (див. Lubienė, Pakalniškienė 2014), адже важливі риси емоційної своєрідності жмудів корелюють із властивостями, необхідними для виживання етнічної спільноти. Опис контурів жмудського емоційного поля, відображених у мовленні, — лише одна частина зведення притаманних жмудам психічних особливостей, виявлених у дослідженні психічних явищ, детермінованих етнічною належністю (Blumas 1997). Деякі аспекти особливостей реалізації інтенсивності й успішності інтелектуальної діяльності та взаємодії з предметним і соціальним середовищем, характерних для досліджуваної в роботі групи жмудів, особливо виразно відображені в матеріалі КТЖ і дають змогу жмудам усвідомити значення деяких власних висловлювань і моделей поведінки. Однак обговорення цих способів реалізації психічної діяльності в мовленні — тема вже іншої публікації. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА Aleksandravičius Juozas 2011: Kretingos tarmės žodynas, sud. Dangulė Mikulėnienė, Daiva Vaišnienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Straipsniai / Articles 105 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Aliūkaitė Daiva, Mikulėnienė Danguolė, Čepaitienė Agnė, Geržotaitė Laura 2017: Kalbos variantiškumas ir jo vertinimas percepcijos dialektologijos požiūriu: variantų ir vietų vaizdiniai. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Babickienė Zofija 2005: Skolinių įlikimas tradicinėje šiaurės žemaičių kretingiškių tarmėje, – Baltistica. VI priedas, 7–16. Bliumas Remigijus 1997: Aukštaičių ir žemaičių etninė priklausomybė determinuotų psichinių reiškinių savitumai. – Psichologija 17, 25–57. Prieiga internete: http:// www.zurnalai.vu.lt / psichologija / article / view / 901 / 6762. Coulson Seana 2001: Semantic leaps. Frame–Shifting and Conceptual Blending in Meaning Construction. Cambridge: Cambridge University Press. Gage Nathaniel L., Berliner David C. 1994: Pedagoginė psichologija. Vilnius: Alma litera. Haselmath Martin 2000: Indefinite Pronouns. Oxford: Oxford University Press. Helm Bennet W. 2009: Self-love and the structure of personal values. – Emotions, Ethics, and Authenticity. Consciousness and Emotion Book Series 6. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 11–32. Judžentis Artūras 2012: Lietuvių kalbos gramatinės kategorijos. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Lubienė Jūratė, Pakalniškienė Dalia 2014: Šiaurės žemaičių kretingiškių tarmės gyvybingumas: XXI amžiaus pradžios situacija. – Baltu filologija 23(2), 75–86. [Lüscher Max] The Lüscher Color Test 1971: Translated and edited by Ian A. Scott. Based on the Original German Text by Dr. Max Lüscher. New York, London, Toronto, Sydney, Tokyo, Singapore: Washington Square Press. Mikulėnienė Danguolė 2011: Juozo Aleksandravičiaus lituanistinė ir pedagoginė veikla. – Kretingos tarmės žodynas, aut. Juozas Aleksandravičius, sud. Danguolė Mikulėnienė, Daiva Vaišnienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, VII–XII. Myers G. David 2008: Psichologija. Vilnius: Poligrafija ir informatika. Pajėdienė Jūratė 2018: Žemaitiškos tapatybės raiška: dėlonė iš Kretingos tarmės žodyno (2011) pavyzdžių. – Acta Linguistica Lituanica 79, 64–104. Pakalniškienė Dalia, rec., 2018: Daiva Aliūkaitė, Danguolė Mikulėnienė, Agnė Čepaitienė, Laura Geržotaitė. Kalbos variantiškumas ir jo vertinimas percepcijos dialektologijos požiūriu: variantų ir vietų vaizdiniai. – Acta Linguistica Lituanica 78, 259–263. 106 Acta Linguistica Lituanica LXX Kretingos tarmės žodynas (2011): контури жмудського емоційного поля, що розкриваються Rorschach Hermann 1951 [192]: Psychodiagnostics. A Diagnostic Test Based on Perception. Переклад і англомовне видання Paul Lemkau та Bernard Kronenberg. New York: Distributors for the U.S.A. GRUNE & STRATON INC. Доступ в інтернеті: http://www.igorzgic.com/wp-content/uploads/2011/02/Herman-Rorschach-Psychodiagnostics.pdf. Rosinas Albertas 1996: Lietuvių bendrinės kalbos įvardžiai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Rutkovska Kristina 2017: Namai. Šeima. – Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, aut. Rutkovska Kristina, Smetona Marius, Smetonienė Irena. Vilnius: Akademinė leidyba, 87–148. Vaišnienė Daiva 2011: „Kretingos tarmės žodynas“: pagrindiniai medžiagos pateimo principai. – Kretingos tarmės žodynas, aut. Juozas Aleksandravičius, sud. Danguolė Mikulienė, Daiva Vaišnienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, XX–XXVI. Valckienė Adelė 2006: Įvardis. – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 251–282. Weigand Edda 2010: Dialogue – The Mixed Game. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Обриси емоційного поля жемайтів, відображені в «Словнику кретингського діалекту» (2011) РЕЗЮМЕ Ця стаття є продовженням дослідження вираження емоційного поля мовців північножемайтського кретингського діалекту. Добір та аналіз ілюстративного матеріалу зі «Словника кретингського діалекту» (далі — КДД) Юозаса Александравічюса, здійснені на основі сфер етнічно зумовлених емоцій (пор. Blumas 1997), виявили, що вираження й розвиток позитивних емоцій — сильного «я», упевненості в собі та наполегливості, які виявляються в усьому дискурсі КДД, — частіше проявляються в ситуаціях самозахисту, ніж тоді, коли мовець пишається собою. Висловлювання мовця КДД чітко показують, що в його оточенні змалку й постійно докладають зусиль, аби виховати наполегливу людину, відповідальну за свої дії та вчинки. На думку мовця КДД, незалежність переважно пов’язана з безпечним життям у власному домі. Створення Straipsniai / Articles 107 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ власного дому розглядається як запорука незалежності й безпеки, тож заради цього можна докладати максимально можливих зусиль. Натомість душевний стан, який переживає людина, оселившись у власному домі, часто описується як стан упевненості й задоволення за допомогою фрази, що підкреслює позитивний результат: і я живу. Позитивно оцінювані емоції врівноважуються дещо негативнішими (або оцінюваними негативно) аспектами емоційного вираження — тривожністю, чутливістю, інтроверсією, стриманістю, пасивністю. Співвідношення між цими двома аспектами — позитивним і негативним вираженням емоцій — визначає належні взаємини між людьми, що співіснують в одній родині чи спільноті, і прояв емпатії. Аналіз ілюстративного матеріалу КДД, заснований на припущенні, що цей словник як сукупність прикладів повсякденного мовлення широкого семантичного спектра здатен відобразити можливості МОВЦЯ передавати досвід і висловлювання численних деперсоналізованих індивідів, дає змогу побачити виразні зусилля зі встановлення стабільних міжособистісних взаємин у межах окресленого набором домінант емоційного поля жемайтів. У вибудовуванні таких взаємин сильне «я» може пробитися крізь панцир стриманості, тоді як незалежність, зумовлена тривожністю, інтроверсія та пасивність дають зрозуміти, що чутливість не закінчується на межі сприйняття власного болю. Це спонукає мовця КДД наполегливо прагнути своїх цілей: відчувати іншу людину, налагоджувати з нею належні взаємини, ділитися радісними спостереженнями та/або запитаннями й намагатися «розбудити», застерегти чи заспокоїти близьку людину, яка має незвичний вигляд або поводиться незвично. Так підкреслюється потреба в емоційній стабільності як самої людини, так і тих, хто живе поруч із нею або перебуває біля неї. У КДД багато висловів мовців, спрямованих на коригування рівня активності чи пасивності іншої людини за допомогою стислих пояснень або порад. Розглянуті результати дослідження параметрів емоційного поля, відображених у розмовному мовленні, підтверджують життєздатність північножемайтського кретингського діалекту (див. Lubienė, Pakalniškienė 2014), адже основні риси емоційної самобутності жемайтів співвідносяться з особливостями виживання, життєво важливими для етнічної спільноти. Надійшла 18 лютого 2019 р. JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 108 Acta Linguistica Lithuanica LXX