Lexical Representations of the Concept of “SEN” (‘dream, sleep’) in the Onomasiological Słownik pojęciowy języka staropolskiego Online

Acta Linguistica Lituanica 2025, т. 93, с. 1–16 Посилання на зміст / Turinio nuoroda ISSN 2669-218X (онлайн / elektroninis) ЛЕКСИЧНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ «SEN» («СОН, СПАННЯ») В ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ СЛОВНИКУ ПОНЯТТЄВОМУ СТАРОПОЛЬСЬКОЇ МОВИ ОНЛАЙН Лексичні репрезентації концепту SAPNAS («сон, спання») в ономасіологічному онлайн-варіанті Словника понять старопольської мови БОЖЕНА СЕРАДСЬКА-БАЗЮР Інститут польської мови Електронна пошта: boż[email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4214-7268 Галузі досліджень: мовознавство. https://doi.org/10.35321/all93-08 АНОТАЦІЯ У статті подано опис Słownik pojęciowy języka staropolskiego (Словника понять старопольської мови), доступного онлайн (надалі також SPJS). Його було укладено в Інституті польської мови Польської академії наук у Кракові в 2011–2015 роках на основі друкованого одинадцятитомного Słownik staropolski (Словника старопольської мови) (надалі також SStp). Це база даних для проведення ономасіологічних та інших досліджень найдавнішої польської лексики, зафіксованої від XII століття до початку XVI століття. У статті також представлено результати ономасіологічного аналізу неперервних і переривчастих середньовічних лексичних одиниць, що репрезентують концепт SEN//СОН, СПАННЯ у SPJS. Це один із 231 концепту концептуальної структури SPJS. У межах цього концепту наявні 19 переривчастих автосемантичних одиниць і 86 неперервних автосемантичних одиниць. Проведений ономасіологічний аналіз показує, що вони належать до 10 окремих зон семантичного поля, кожна з яких доповнює інші. Більшість проаналізованих слів збереглася до сучасності з незмінними значеннями, деякі з них є архаїзмами, а решта — компетентнісними омонімами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: старопольська мова, діахронна лінгвістика, ономасіологія, лексика, концепт, семантичне поле сну/спання, поняттєва класифікація, семантичний архаїзм. Авторське право © 2025 Bożena Sieradzka-Baziur. Опубліковано Інститутом литовської мови. Це стаття у відкритому доступі, поширювана на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення автора й джерела. // Išleido Lietuvių kalbos institutas. Šis straipsnis yra atviros prieigos, platinamas pagal „Creative Commons“ priskyrimo licencijos sąlygas, leidžiančias neribotai naudoti, platinti ir atkurti turinį bet kokioje laikmenoje, nurodant autorių ir šaltinį. Отримано: / Gauta: 2025-05-24. Прийнято: / Priimta: 2025–09-18. 1 АНОТАЦІЯ У статті розглянуто онлайн-варіант Словника понять старопольської мови (пол. SPJS). Його було укладено в 2011–2015 роках в Інституті польської мови Польської академії наук у Кракові на основі друкованого одинадцятитомного Словника старопольської мови (пол. SStp). Це база даних, призначена для ономасіологічних та інших досліджень найдавнішої лексики польської мови, зафіксованої від XII століття до початку XVI століття. У статті також подано результати ономасіологічного аналізу неперервних і переривчастих середньовічних лексичних одиниць, що репрезентують у SPJS поняття SAPNAS // СОН, СПАННЯ. Це одне з 231 понять концептуальної структури SPJS. У цьому понятті наявні 19 переривчастих автосемантичних одиниць і 86 неперервних автосемантичних одиниць. Проведений ономасіологічний аналіз показує, що вони належать до 10 окремих зон семантичного поля, які взаємно доповнюють одна одну. Значення більшості проаналізованих слів збереглися донині без змін, деякі слова є архаїзмами, а інші — компетентнісними омонімами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: старопольська мова, діахронна лінгвістика, ономасіологія, лексика, концепт, семантичне поле слів сон / спання, класифікація понять, семантична архаїчність. 1. Вступ Ономасіологічні дослідження мають давню традицію, започатковану в другій половині XIXth століття в галузі романських мов такими мовознавцями, як Friedrich Diez, Ernst Tappolet та Adolf Zauner. Термін ономасіологія, утворений від грецького слова onomasía — називання — та гр. –logía, увів у мовознавство Zauner на початку XXth століття. Відповідно до етимологічного значення терміна ономасіологія — це наука про називання. Проте насправді її сфера значно ширша, оскільки ономасіологи, зокрема, досліджують способи, якими користувачі мови категоризують дійсність, даючи назви виокремленим елементам світу. У 1932 році Karl Jaberg, один із найважливіших теоретиків ономасіології, сформулював її завдання дуже широко: У контексті сучасного стану досліджень ономасіологія — це мовознавча дисципліна, яка, виходячи з більш-менш окреслених, живих у свідомості певного мовного суспільства образів або груп споріднених понять, збирає різноманітні лексикологічні, стилістичні, метафоричні та всі позаграматичні можливості їх вираження в літературній мові й діалектах на певній мовній території. Вона прагне інтерпретувати [мовні експоненти] з урахуванням усіх поняттєвих, історико-фактографічних, географічних і психологічних чинників у діахронному та синхронному підходах (Jaberg 1932: 21, цит. за Puzynina 1968: 119–120). Ономасіологія — це галузь лексикології, у якій неперервні або переривчасті автосемантичні одиниці вивчають із різних поглядів у контексті назв понять, до яких їх віднесено. Ономасіолога однаковою мірою цікавлять і семантика цих одиниць, і поняття, які вони репрезентують. Отже, дослідницьку проблему ономасіології можна узагальнити у двох питаннях: 1. Яке поняття репрезентує певна автосемантична одиниця? 2. Де розташоване це поняття в межах конкретної класифікаційної схеми, що складається з назв понять? 2 Ця дослідницька проблема стала підґрунтям для ономасіологічних досліджень, що проводяться в Інституті польської мови Польської академії наук (Instytut Języka Polskiego Polskiej Akademii Nauk IJP PAN) у Кракові від 2011 року й дотепер. 2. Онлайновий Концептуальний словник старопольської мови¹ як модифікована база даних Для подальшої ономасіологічної лексикологічної роботи IJP PAN у Кракові в 2011–2015 роках створив онлайн Словник понять старопольської мови. Він доступний в Інтернеті з 2015² року. Я називаю його модифікованою базою даних, оскільки в 2015–2025 роках унаслідок ономасіологічної роботи, проведеної з використанням даних про характеристики автосемантичних одиниць, віднесених до понять цього словника, 1) його класифікаційну схему було й продовжують удосконалювати шляхом збільшення або зменшення кількості понять, що містяться в ній, і 2) відбулися та відбуваються зміни у віднесенні автосемантичних одиниць до понять, що містяться у SPJS. Електронний Словник понять старопольської мови є, отже, відкритою працею, що систематично розширюється. 2.1. Методологія укладання Словника понять старопольської мови³ Метою створення онлайн Словника понять старопольської мови було включити до його класифікаційної схеми, що складається з назв понять, усю тогочасну старопольську лексику шляхом віднесення до цієї схеми неперервних і переривчастих автосемантичних одиниць, тобто значень із прикладами, вилучених зі словникових статей друкованого Словника старопольської мови, — для уможливлення подальшої роботи зі старопольською лексикою, зокрема ономасіологічних та інших досліджень. Серед іншого, джерелом натхнення для створення SPJS були такі лексикографічні праці: – Thesaurus of English Words and Phrases Peter Mark Roget (1852; 2002); – Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen Franz Dornseiff (1934; 1970); – Begriffssystem als Grundlage für die Lexikographie. Versuch eines Ordnungsschemas Rudolf Hallig і Walther von Wartburg (1952; 1963); – Historical Thesaurus of the Oxford English Dictionary (HTOED 2009 та HTOEDe); ¹ SPJS — Словник понять старопольської мови, ред. B. Sieradzka-Baziur, Краків: Institute of the Polish Language PAN, 2015. Доступ в Інтернеті: http:// spjs.ijp.pan.pl [дата доступу 16.04.2025]. ² Доступ в Інтернеті: https://spjs.ijp.pan.pl/. ³ Детальний опис процесу укладання цього словника міститься в монографії Onomazjologiczny słownik online. Metodologia. zawartość, wykorzystanie w badaniach na przykładzie „Słownika pojęciowego języka staropolskiego” (Sieradzka-Baziur 2020). 3 – Wielki słownik języka polskiego PAN (WSJP 2018)⁴ (Великий словник польської мови Польської академії наук), укладений Piotr Żmigrodzki (алфавітний словник загальної мови, у якому лексичні одиниці також тематично категоризовано). Ономасіологічний онлайн Словник понять старопольської мови було укладено з використанням матеріалу одинадцятитомного друкованого Словника старопольської мови (1953–2002), редактором якого був Stanisław Urbańczyk, і на основі Словника старопольської мови. Додаток, ч. I (verba absentia) (SStpS 2014), укладеного Ewa Deptuchowa. Матеріальну основу ономасіологічного онлайн Словника понять старопольської мови становлять 22 735 словникових статей із Словника старопольської мови та 1 151 заголовне слово з його додатка. Ці словникові статті містять найдавнішу польську лексику від XIIᵗʰ століття до першої половини XVIᵗʰ століття. Онлайн Словник понять старопольської мови враховує повну структуру всіх словникових статей Словника старопольської мови та його додатка. Дані, вилучені з алфавітного друкованого Словника старопольської мови, було введено в пам’ять комп’ютера та піддано численним процедурам упорядкування й інтерпретації, адаптованим до характеру виконуваної роботи, якою є електронний словник із семантичною ієрархічною структурою, що подає старопольський матеріал у різних упорядкуваннях: передусім поняттєвому, а також додатково алфавітному й граматичному. Старопольська лексика, зібрана в Словнику старопольської мови та додатку, у межах 23 886 словникових статей представлена переважно неперервними автосемантичними одиницями (38 234) і переривчастими автосемантичними одиницями (5 943). Саме ці неперервні й переривчасті автосемантичні одиниці є ключовими в поняттєвому словнику — їх віднесено до класифікаційної схеми SPJS, і вони становлять сутність цього проєкту⁵. Їх класифіковано та віднесено до 231 поняттєвої категорії SPJS (дані станом на 16 квітня 2025 року). Віднесення одиниць до понять здійснювалося мною на основі контекстів, у яких функціонувало певне слово або словосполучення, визначень редакторів Словника старопольської мови, а часто також після аналізу етимологічних і словотвірних даних щодо досліджуваної лексики. Класифіковані за значенням лексичні одиниці SPJS, що репрезентують поняття, є частиною іменникових, дієслівних, прикметникових і прислівникових словникових статей Словника старопольської мови, у яких засвідчено найдавнішу польську лексику, зафіксовану в середньовічних текстах, створених до початку XVIᵗʰ століття включно. Класифікаційна схема SPJS нині містить (16 квітня 2025 року) 79 782 семантичні одиниці, тобто віднесення лексичних одиниць до цієї структури⁶. Лексика, включена до Словника понять старопольської мови, є цінним матеріалом для ономасіологічних досліджень завдяки багатству лексичних одиниць, що містяться в ньому та репрезентують кількасот ⁴ Доступ в Інтернеті: https://wsjp.pl [дата доступу 16.04.2025]. ⁵ Оскільки SPJS є повним алфавітним словником, створеним на основі матеріалу друкованого словника, він також містить синсемантичні одиниці та неповні A, неповні B та інші. ⁶ Доступ в Інтернеті: https://spjs.ijp.pan.pl/ukladSemant/index [дата доступу 16.04.2025]. 4 понять — зокрема лексику, що стосується, серед іншого, всесвіту, світу, рослин, тварин, фізичного, психічного, духовного та суспільного життя людини, а також часу, простору, руху, форми, структури, числа, відносин. Мої ономасіологічні дослідження цієї лексики мають на меті схарактеризувати мовні експоненти, уживані середньовічними перекладачами іншомовних текстів, переважно написаних латиною, або носіями мови, а також систематизувати найдавнішу польську лексику в межах понять. У проведених дотепер аналізах, заснованих на даних, зібраних у межах класифікаційної схеми Словника понять старопольської мови, досліджувалися способи вербалізації в Середньовіччі, зокрема таких понять SPJS, як 2.2.2. ЕМОЦІЇ; 2.3.5.1.3.1. ХРЕЩЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ІОАНА. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ; 2.3.5.1.3.4. СВЯТА МЕСА; 2.4.1.4. ОСВІТА; 2.4.1.5.3. ПОСЕРЕДНИЦТВО; 2.4.4. МОВА; 2.4.4.7. МОВЧАННЯ⁷. Проведення цього дослідження зумовлене прагненням краще зрозуміти мову, виявити семантичні зв’язки, що існують у лексичних групах найдавнішого періоду розвитку польської мови, і надати дані для подальших ономасіологічних та семантичних аналізів, спрямованих на визначення того, як певне поняття вербалізувалося в наступні епохи; запропонована мною методологія може цьому допомогти. 2.2. Класифікаційна схема Словника понять старопольської мови онлайн Найважливішою частиною Словника понять старопольської мови, який систематично розширюється й удосконалюється, є класифікаційна схема SPJS із віднесеними до неї середньовічними автосемантичними лексичними одиницями. Її розроблено для уможливлення систематичних досліджень найдавнішої польської лексики на основі вміщених у ній лексичних даних. Таблиця 1. Класифікаційна схема⁸ Словника понять старопольської мови. Доступ в Інтернеті: https://spjs.ijp.pan.pl [дата доступу 16.04.2025] ⁷ Див. розгортний розділ Словника понять старопольської мови: Праці про SPJS і вміщений у ньому матеріал https://spjs.ijp.pan.pl/spjs/strona/praceNtSlownika [дата доступу 16.04.2025]. ⁸ Ця схема у SPJS має лише польську версію. 5 1.4.1. РОЗВИТОК ТВАРИН. ПОРОДА ТВАРИН. МОЛОДА ТВАРИНА 126 1.4.2. ХВОРОБА ТВАРИН. СМЕРТЬ ТВАРИНИ 84 1.4.3. ЧАСТИНИ ТІЛА ТВАРИНИ. ФУНКЦІЇ ЧАСТИН ТІЛА. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД 266 1.4.4. ПОВЕДІНКА ТВАРИН. ХАРЧУВАННЯ ТВАРИН 242 1.4.5. М’ЯСО ТВАРИНИ. ШКІРА ТВАРИНИ. МЕД тощо 169 1.4.6. ЛІЖКО ТВАРИНИ. ПЕЧЕРА ТВАРИНИ. ГНІЗДО 13 1.4.7. ВИДИ ТВАРИН 6 1.4.7.1. ЧОТИРИНОГА ТВАРИНА 674 1.4.7.2. ПТАХ 285 1.4.7.3. ПРІСНОВОДНА РИБА. ПРІСНОВОДНА ТВАРИНА. МОРСЬКА РИБА. МОРСЬКА ТВАРИНА 131 1.4.7.4. ПЛАЗУН. ЗЕМНОВОДНА ТВАРИНА. КОМАХА тощо 189 1.4.8. Тварина, визначена редакторами SStp лише латиною 38 1.4.9. МІФІЧНА ТВАРИНА. КАЗКОВА ТВАРИНА 29 2. ЛЮДИНА (тут також персоніфікована духовна істота тощо) 119 2.1. ФІЗИЧНЕ ЖИТТЯ 17 2.1.1. ПОЧАТОК ЖИТТЯ. НАРОДЖЕННЯ. НАСТУПНІ ЕТАПИ ЖИТТЯ. СМЕРТЬ 1043 2.1.2. СТАТЬ 127 2.1.3. ЧАСТИНИ ТІЛА ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ЧАСТИН ТІЛА. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД 1062 2.1.4. ОРГАНИ ЧУТТЯ 10 2.1.4.1. ЗІР 127 2.1.4.2. СЛУХ 33 2.1.4.3. ДОТИК 60 2.1.4.4. СМАК 6 2.1.4.5. НЮХ 6 2.1.5. СТАН ЗДОРОВ’Я. ЛІКУВАННЯ 1054 2.1.6. ХАРЧУВАННЯ. ПИТТЯ 242 2.1.6.1. ЇЖА. СНІДАНОК. ОБІД. ВЕЧЕРЯ 22 2.1.6.2. ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ. СТРАВИ 240 2.1.6.3. М’ЯСО. ХОЛОДНІ ЗАКУСКИ. РИБА. ЖИР 94 2.1.6.4. БОРОШНО. БОРОШНЯНІ ВИРОБИ 149 2.1.6.5. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. ЯЙЦЯ 65 2.1.6.6. ФРУКТИ. ОВОЧІ. МЕД. ГОРІХИ. КОНСЕРВИ 207 2.1.6.7. НАПОЇ. АЛКОГОЛЬ 137 2.1.7. СОН. СПАННЯ 105 2.1.8. ЗАХИСТ ТІЛА ВІД ХОЛОДУ тощо 66 2.1.8.1. ОДЯГ. ГОЛОВНІ УБОРИ. ВЗУТТЯ. ПРИКРАСИ тощо 438 2.1.8.2. ТКАНИНА. ШКІРА. ВОЛОКНА тощо 354 2.1.9. ДОГЛЯД ЗА ТІЛОМ 94 2.1.10. МАТЕРІАЛЬНІ ПОТРЕБИ 31 2.2. ПСИХІЧНЕ ЖИТТЯ 36 2.2.1. ПІЗНАННЯ 0 2.2.1.1. ЧУТТЄВЕ СПРИЙНЯТТЯ 1046 2.2.1.2. СВІДОМІСТЬ 108 2.2.1.3. УВАГА 69 2.2.1.4. ПАМ’ЯТЬ 113 2.2.1.5. УЯВА 39 2.2.1.6. МИСЛЕННЯ 891 2.2.2. ЕМОЦІЇ 94 2.2.2.1. РОДИ ЕМОЦІЙ 0 2.2.2.1.1. СИМПАТІЯ. ДРУЖБА. КОХАННЯ 109 2.2.2.1.2. ЗАХОПЛЕННЯ. ЗАДОВОЛЕННЯ. ГОРДІСТЬ 184 2.2.2.1.3. ВДЯЧНІСТЬ 19 2.2.2.1.4. ЖАЛІСТЬ. СПІВЧУТТЯ 67 2.2.2.1.5. ЗАДОВОЛЕННЯ. НАСОЛОДА. ЩАСТЯ. РАДІСТЬ 236 2.2.2.1.6. СПОКІЙ. ЗАСПОКОЄННЯ. ПОЛЕГШЕННЯ 59 2.2.2.1.7. НАДІЯ. ДОВІРА 57 2.2.2.1.8. ПОДИВ. ЗДИВУВАННЯ. ПРИГОЛОМШЕННЯ 23 2.2.2.1.9. ВПЕВНЕНІСТЬ. НЕВПЕВНЕНІСТЬ. ТРУДНОЩІ 29 2.2.2.1.10. НЕПРИЯЗНЬ. ОБРАЗА. ВОРОЖІСТЬ. НЕНАВИСТЬ 74 2.2.2.1.11. РЕВНОЩІ. ЗАЗДРІСТЬ 14 2.2.2.1.12. ВІДРАЗА. ОГИДА. НЕПРИЙНЯТТЯ 41 2.2.2.1.13. ЗНЕВАГА 83 2.2.2.1.14. САМОЗАКОХАНІСТЬ 72 2.2.2.1.15. ХВИЛЮВАННЯ. ГНІВ. ЛЮТЬ 99 2.2.2.1.16. СТРАЖДАННЯ. СУМ. РОЗЧАРУВАННЯ. ВІДЧАЙ. ЖАЛЬ. КАЯТТЯ 390 2.2.2.1.17. ТУГА 8 2.2.2.1.18. ТРИВОГА. СТРАХ. НЕСПОКІЙ. ЖАХ 219 2.2.2.1.19. СОРОМ 54 2.2.2.2. ВИКЛИКАННЯ ЕМОЦІЙ 411 2.2.2.3. ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ 373 2.2.3. ВОЛЯ 0 2.2.3.1. БАЖАННЯ. ХОТІННЯ. УПОДОБАННЯ. ПРОХАННЯ. ВИМОГА 170 2.2.3.2. СВОБОДА. НЕПОСЛУХ. ОПІР 431 6 2.2.3.3. РАБСТВО. ЗАЛЕЖНІСТЬ 192 2.2.3.4. ЗДІЙСНЕННЯ ВПЛИВУ 913 2.3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ 81 2.3.1. КРАСА. ДОСКОНАЛІСТЬ. ДИВОВИЖНІСТЬ 192 2.3.2. ІСТИНА 100 2.3.3. ЗНАЧЕННЯ 156 2.3.4. ІСНУВАННЯ 550 2.3.5. РЕЛІГІЯ 0 2.3.5.1. ВЧЕННЯ. ВІРА 1870 2.3.5.1.1. ДУХОВНІ ІСТОТИ 370 2.3.5.1.2. ВІЧНЕ ЖИТТЯ 96 2.3.5.1.3. СВЯТІ ТАЇНСТВА 0 2.3.5.1.3.1. ХРЕЩЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ІОАНА. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ 40 2.3.5.1.3.2. ПОКАЯННЯ 59 2.3.5.1.3.3. КОНФІРМАЦІЯ 3 2.3.5.1.3.4. СВЯТА МЕСА 98 2.3.5.1.3.5. СВЯЩЕНСТВО 6 2.3.5.1.3.6. ЄЛЕОПОМАЗАННЯ ХВОРИХ 3 2.3.5.1.3.7. ШЛЮБ 2 2.3.5.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕРКОВ 403 2.3.5.3. КУЛЬТ 939 2.3.5.4. ПРАВИЛА ЖИТТЯ ВІДПОВІДНО ДО РЕЛІГІЇ 1253 2.3.5.5. РЕЛІГІЙНІ ЕМОЦІЇ 204 2.3.5.6. СВЯТІ КНИГИ. РЕАЛІЇ, ПРЕДСТАВЛЕНІ У СВЯТИХ КНИГАХ 412 2.3.5.7. МІФОЛОГІЯ. ЯЗИЧНИЦТВО. ВІДЬОМСТВО 189 2.3.5.8. АГНОСТИЦИЗМ. АТЕЇЗМ. БОРОТЬБА ПРОТИ РЕЛІГІЇ 38 2.3.6. УНІКАЛЬНІСТЬ. ДИВА 85 2.3.7. ЛІТЕРАТУРА. МИСТЕЦТВО 537 2.4. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ 0 2.4.1. ОРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА 0 2.4.1.1. ТЕРИТОРІЯ. НАСЕЛЕННЯ 295 2.4.1.2. УПРАВЛІННЯ 523 2.4.1.2.1. ДАНИНА. ПОДАТОК. ПЛАТА. ОРЕНДА. ВНЕСОК. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ тощо 611 2.4.1.3. СУСПІЛЬНІ КЛАСИ 92 2.4.1.3.1. КОРОЛЬ. МАГНАТ. ЛИЦАРІ. ЗНАТЬ. САНОВНИК 267 2.4.1.3.2. СТАН ПАНУВАННЯ 9 2.4.1.3.3. СЕЛЯНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ 226 2.4.1.3.4. СЕРЕДНІЙ КЛАС 25 2.4.1.3.5. ПРОЦЕСІЯ. ПРИДВОРНИЙ. СЛУГИ. СЛУЖБОВЕ НАСЕЛЕННЯ 148 2.4.1.4. ОСВІТА 0 2.4.1.4.1. НАВЧАННЯ 0 2.4.1.4.1.1. ШКОЛА. УНІВЕРСИТЕТ. САМООСВІТА 251 2.4.1.4.1.2. ЦЕХ 31 2.4.1.4.2. ВИХОВАННЯ 9 2.4.1.4.2.1. ДОМАШНЄ ВИХОВАННЯ 5 2.4.1.4.2.2. РЕЛІГІЙНЕ ВИХОВАННЯ 14 2.4.1.4.2.3. ЛИЦАРСЬКЕ ВИХОВАННЯ 6 2.4.1.4.3. ПІКЛУВАННЯ 80 2.4.1.5. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ 0 2.4.1.5.1. СУДОВА СИСТЕМА 3880 2.4.1.5.2. ПОКАРАННЯ 381 2.4.1.5.3. ПОСЕРЕДНИЦТВО 1 2.4.1.5.3.1. ПОСЕРЕДНИК 21 2.4.1.5.3.2. ПОСЕРЕДНИЦТВО 52 2.4.1.5.3.3. ПЛАТА ЗА ПОСЕРЕДНИЦТВО 4 2.4.1.5.4. ЗАСІБ. КОМПЕНСАЦІЯ. ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 96 2.4.1.6. ПІДТРИМАННЯ ПОРЯДКУ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ 102 2.4.1.7. ВІЙСЬКО. ВІЙНА. БОРОТЬБА 722 2.4.1.8. ПЕРЕМІЩЕННЯ 646 2.4.1.8.1. СУХОПУТНИЙ ШЛЯХ. ВОДНИЙ ШЛЯХ 527 2.4.1.8.2. ІНШІ КРАЇНИ. КОНТАКТИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ. МЕШКАНЦІ ІНШИХ КРАЇН 186 2.4.1.9. МОВНА КОМУНІКАЦІЯ. ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ. ПОШТА 382 2.4.2. СІМ’Я. РІД 45 2.4.2.1. ІДЕНТИЧНІСТЬ. ДОБРЕ ПОХОДЖЕННЯ. ПОГАНЕ ПОХОДЖЕННЯ 169 2.4.2.2. СІМЕЙНИЙ СТАН. ВЕСІЛЛЯ 375 2.4.2.3. РОДИЧ. СПОРІДНЕНИЙ 645 2.4.2.4. ПОХОРОН 80 2.4.2.5. ВДІВСТВО. СИРІТСТВО. СПАДЩИНА. ПОСАГ 154 2.4.3. СУСПІЛЬНІ КОНТАКТИ. ПОДІЇ. ЗВИЧАЇ 1938 2.4.3.1. МОРАЛЬНІСТЬ 2161 2.4.3.2. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ. ОБІТНИЦЯ. ПРИСЯГА. КЛЯТВА. ЗАПОВІТ 446 2.4.3.3. ВИПРОБУВАННЯ 23 2.4.3.4. ДОПОМОГА. ДОБРОТА 919 2.4.3.5. ЗГОДА. ДОМОВЛЕНІСТЬ 275 7 2.4.3.6. КОНФЛІКТ 1887 2.4.3.7. ЧЕСТЬ 241 2.4.3.8. ГАНЬБА 233 2.4.3.9. ЕТИКЕТ. ПРИСТОЙНІСТЬ. ВУЛЬГАРНІСТЬ 49 2.4.4. МОВА. КОМУНІКАЦІЯ 6 2.4.4.1. МОВЛЕННЄВА МАЙСТЕРНІСТЬ. МАНЕРА МОВЛЕННЯ. МИСТЕЦТВО ВИМОВИ. ВЛАСТИВОСТІ ГОЛОСУ 210 2.4.4.2. ВИСЛОВЛЮВАННЯ 1976 2.4.4.3. ПИСЕМНІСТЬ 468 2.4.4.4. МОВНІ КОНТАКТИ. ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ 96 2.4.4.5. Мовознавчі терміни 2.4.4.5.1. Називання; власна назва, прізвисько, назви місцевостей, національності тощо 301 2.4.4.5.2. Слова з переносними значеннями; порівняння, поетичні вживання 1370 2.4.4.5.3. Слова, забезпечені примітками редакторів SStp щодо семантики, відмінювання, походження, евфемізації тощо 263 2.4.4.5.4. Значення нечітко визначене редакторами SStp 1074 2.4.4.6. НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ 2.4.4.6.1. НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ТІЛОМ 348 2.4.4.6.2. НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ТІЛОМ і ПРЕДМЕТАМИ 19 2.4.4.6.3. НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ПРЕДМЕТИ Й ЕЛЕМЕНТИ ПРИРОДИ 247 2.4.4.7. МОВЧАННЯ 79 2.4.5. ДІЯ. ЗУМОВЛЕНІСТЬ ДІЇ. ЛЮДСЬКІ РИСИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ДІЮ тощо 3974 2.4.5.1. УСПІХ. ДОБРОБУТ. СПАСІННЯ 278 2.4.5.2. НЕВДАЧА. НЕЩАСТЯ. СКЛАДНА СИТУАЦІЯ 413 2.4.6. ПРАЦЯ 12 2.4.6.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ. ВИКОНАННЯ РОБОТИ. СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ. РЕЗУЛЬТАТИ ПРАЦІ 223 2.4.6.1.1. ПРОФЕСІЯ. ЗАНЯТТЯ. ФУНКЦІЯ 976 2.4.6.1.2. РОБОЧЕ МІСЦЕ. МІСЦЕ ЗБЕРІГАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ 99 2.4.6.1.3. ІНСТРУМЕНТ. ПРИСТРІЙ. БАК. КОНТЕЙНЕР 1062 2.4.6.1.4. РЕЧОВИНА. РІДИНА. МАТЕРІАЛ 389 2.4.6.2. ВИРОБНИЦТВО ЇЖІ 13 2.4.6.2.1. ЗЕМЕЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ. ФЕРМА. СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 207 2.4.6.2.1.1. ХУДОБА. ІНШІ ТВАРИНИ, ТІСНО ПОВ’ЯЗАНІ З ЛЮДИНОЮ. РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН. ЗАПРЯГАННЯ. ВОЗИ 790 2.4.6.2.1.2. ЗЕМЛЕРОБСТВО. САДІВНИЦТВО 867 2.4.6.2.1.3. БДЖІЛЬНИЦТВО 120 2.4.6.2.2. РИБАЛЬСТВО 129 2.4.6.2.3. ПОЛЮВАННЯ 83 2.4.6.3. РЕМЕСЛА. ПРОМИСЛОВІСТЬ 481 2.4.6.4. БУДІВНИЦТВО. ЖИТЛО 297 2.4.6.4.1. СПОРУДА. БУДІВЛЯ. ДІМ тощо 249 2.4.6.4.2. ЧАСТИНИ СПОРУДИ. ЧАСТИНИ БУДІВЛІ. ОТОЧЕННЯ СПОРУДИ. ОТОЧЕННЯ БУДІВЛІ. ОГОРОЖА 338 2.4.6.4.3. МЕБЛІ. КУХОННЕ НАЧИННЯ. ПОСТІЛЬ. СКАТЕРТИНА. РУШНИКИ тощо 346 2.4.6.4.4. ОПАЛЕННЯ. ОСВІТЛЕННЯ 23 2.4.6.4.5. ВОДОПОСТАЧАННЯ. ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ 51 2.4.6.4.6. РОБОТА В СПОРУДІ ТА НАВКОЛО НЕЇ. РОБОТА В БУДІВЛІ ТА НАВКОЛО НЕЇ. ДОМАШНЯ РОБОТА 125 2.4.7. ВТОМА. ВІДПОЧИНОК. СВЯТА. СВЯТКУВАННЯ. ІГРИ. РУХОВА АКТИВНІСТЬ 535 2.4.8. РЕЧІ Й ЛЮДИНА 22 2.4.8.1. ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕЧЕЙ. НАДЛИШОК РЕЧЕЙ. НЕСТАЧА РЕЧЕЙ. КОРИСНІСТЬ РЕЧЕЙ тощо 772 2.4.8.2. ЯВИЩА, ПОВ’ЯЗАНІ З МАТЕРІЄЮ 309 2.4.8.2.1. СВІТЛО. ТЕМРЯВА. ВОГОНЬ. КОЛІР 547 2.4.8.3. МАТЕРІАЛЬНА ЦІННІСТЬ 2.4.8.3.1. ВЛАСНІСТЬ, ВАРТІСТЬ, ТОРГІВЛЯ, ПОЗИКА. ЗАРОБІТНА ПЛАТА. ЗАСОБИ ІСНУВАННЯ. ПОСАГ тощо 2935 2.4.8.4. РУЙНУВАННЯ. ЗНИЩЕННЯ. ПОШКОДЖЕННЯ 338 3. ЛЮДИНА та ВСЕСВІТ і СВІТ 4 3.1. ЧАС 1182 3.1.1. МИНУЛЕ 115 3.1.2. ТЕПЕРІШНЄ 16 3.1.3. МАЙБУТНЄ 111 3.2. ПРОСТІР 1108 8 3.3. РУХ 1955 3.3.1. ШВИДКІСТЬ 132 3.4. ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ 3.4.1. ФОРМА 357 3.4.2. СТРУКТУРА 293 3.4.3. ЧАСТИНА. ЦІЛЕ 666 3.4.4. ЧИСЛО. КІЛЬКІСТЬ. РОЗМІРИ 1593 3.4.5. ІНТЕНСИВНІСТЬ. НАКОПИЧЕННЯ. ЧАСТОТНІСТЬ 512 3.4.6. ВІДНОШЕННЯ. ПОЗНАЧЕННЯ. ПОДІБНІСТЬ. ВІДМІННІСТЬ. РІВНОВАГА. ПРОПОРЦІЇ 902 3.4.7. ЗМІНА. ПРОЦЕС. ТРИВАЛІСТЬ. ПОВТОРЮВАНІСТЬ. ТИПОВІСТЬ 389 СУМА ВСІХ ОДИНИЦЬ 79782 Таблиця 1 містить передусім поняття, які спільно утворюють класифікаційну схему Концептуального словника старопольської мови. Як відомо, поняття є репрезентацією (відображенням, відтворенням) об’єктів у свідомості користувача, поділяючись на конкретні й абстрактні. Їм властиво те, що вони не підлягають дефініюванню й мають окремі назви. Мовний процес надання назв поняттям, які є вищими щодо лексичного матеріалу, пов’язаного спільним значенням, відібраного зі словника або отриманого іншим способом, називають структурувальною концептуалізацією. Концептуальна категорія — це одне або кілька понять, розміщених у класифікаційній схемі SPJS, які становлять її найменшу, графічно відокремлену частину, позначену номером. Поняття в концептуальних категоріях пишуться великими літерами й розділяються крапками, якщо вони наведені послідовно; див., наприклад, 2.4.3.7. HONOUR, 2.4.6.1.1. PROFESSION. OCCUPATION. FUNCTION. Безперервні та переривчасті автосемантичні одиниці відносять до концептуальних категорій SPJS відповідно до їхнього значення. Усі назви понять SPJS утворюють поняттєву систему старопольської лексики. Класифікаційна схема SPJS, крім концептуальних, містить також описові категорії. До цих категорій віднесено безперервні та переривчасті автосемантичні одиниці, відібрані зі Словника старопольської мови, опис яких містив додаткову інформацію, наприклад металінгвістичну, щодо їхнього вживання в переносних значеннях або сфери функціонування окремих одиниць (наприклад, як власних назв, прізвиськ). Інші описові категорії об’єднували одиниці (переважно назви рослин і тварин), значення яких у Словнику старопольської мови подано лише латиною. Окрема описова категорія також об’єднувала одиниці, значення яких у SStp не було чітко визначено. Ці дані певною мірою доповнюють картину середньовічної лексики й надають певну інформацію про старопольську мову. Усі концептуальні категорії SPJS разом із назвами понять, що містяться в них, і описовими категоріями утворюють ієрархічну класифікаційну схему SPJS. Після наведення курсора на цікаву для дослідника концептуальну категорію електронного Концептуального словника старопольської мови та її вибору в правій частині екрана з’являються всі назви словникових статей, у межах яких містяться віднесені до неї автосемантичні одиниці. Натискання на будь-яку з цих одиниць перенаправляє користувача до словникової статті, яка містить автосемантичну одиницю, що репрезентує відповідне поняття. 9 Прототипна автосемантична лексична одиниця SPJS — це словникова стаття, що репрезентує лексичну одиницю з числовим позначенням, використовуваним у цьому словнику й пов’язаним із Словником старопольської мови, а також із семантичною дефініцією, проілюстрованою прикладом із зазначенням локалізації. Це може бути безперервна автосемантична одиниця, наприклад spanie (1) 1. ‘сон, стан фізичного й психічного спокою, поєднаний із втратою свідомості, somnus’: Gdy da mylym swogym spane (somnum) Fl 126, 4, sim. Puł. У словниковій статті може також міститися переривчаста автосемантична одиниця. Наприклад, третьою автосемантичною одиницею у словниковій статті śmiertny, śmirtny (3) 1. ~ є: śmiertny sen ‘смерть, morte’: Ten psalm powyada, yze Xps za nas szmyertny sen przyol y wstał z martwych, by nas ozywyl Puł 3 arg. 3. Характеристика лексичного матеріалу, що репрезентує поняття DREAM/SLEEP у Концептуальному словнику старопольської мови онлайн Сон — це природний стан організму, що забезпечує відпочинок і його відновлення; він характеризується зниженою чутливістю до подразників, мінімізацією контрольованої рухової активності, уповільненням серцевого ритму, дихання та інших функцій організму, заплющенням очей і тимчасовою втратою свідомості. Предметом аналізу буде поняття DREAM/SLEEP, репрезентоване в SPJS 105 безперервними та переривчастими автосемантичними одиницями. Поняття DREAM/SLEEP репрезентоване в SPJS 19 переривчастими та 86 безперервними автосемантичними одиницями. Вони належать до 10 окремих сфер семантичного поля, показаних у таблиці 2. Кожна з них доповнює інші. Таблиця 2. Лексичні репрезентації поняття DREAM/SLEEP у SPJS — зони семантичного поля Поняття DREAM/SLEEP — зони семантичного поля 1) сон як стан організму Лексичні репрезентації поняття DREAM/SLEEP — sen (1) 1.; spanie (1) 1.; drz emanie (1); drzemota (1); uśnienie (1) 1.; nocleg (1); śpiączka, словникова стаття we śpiączki (1); – spać sen, словникова стаття spać (2) 1. ~; położyć się spać, словникова стаття położyć (4) 1. ~; drzemotą uciążon, словникова стаття (uciążyć) uciężyć (się) (2) 1. ~; poch wav ać się ze snu, словникова стаття pochować, poch wa cić się, pofa cić (3) 2; – drzemać (1); kłaść się (4) 1. ~; morzyć, morzyć się (5) 4; (nadejść) nadyć, nadić (3) 3; 10 насититися сном (1); будити (1); розбудити (1); привести до тями (1); прокинутися (2) ~; побудити (5) 3; пр 2) час сну (первоспи), первоспи, первзоспи (1) 3) місця, предмети та дії, пов’язані зі сном noc (3) 1. ~; nocleg (1); nocować (1); ostać, bywać na noc, словникова стаття noc (4) 1. ~; na noc położyć, словникова стаття położyć (3) 1. ~ dom (6) 3. ~; dormitarz (1); leg (1); leganie (2) 2; łóżko (1); łóżeczko (1); łóżnica (1); łoże (1) 1.a; łóżnica (2) ~; łóżnicki (1); łóżniczy (1); 2; łóżny (1); wyleganie (1); 2. posłanie, posłanie (1); zagłówek (1) 4) розлади сну bezsenny (1); kołczy móżdżek, словникова стаття móżdżek (2) ~; nocnice (1); latawiec (1); miesięcznik (1) 1; namiesięcznik (1); niewyspanie (1) 5) сни та їхні значення mara (1); sen (4) 2; sennik (1); snowe ukazanie, словникова стаття ukazanie (3) 2; snowy (1); spanie (3) 2; śnić się (1); widzenie, widzienie (6) 4; wykładacz (2) 1. ~; zgadnienie (1); zgodnienie (1) 6) сон як смерть spać 3.1. ~; spanie (2) 1. ~; usnąć (2) ~; uśnienie (2) ~; sen pokoja, словникова стаття sen (3) 1. ~~; śmiertny sen, словникова стаття śmiertny, śmirtny (3) 1. ~, (śmiertny) sen, словникова стаття sen (2) 1. ~; usnąć s oczy, (w panie), we śmierci, словникова стаття usnąć (3) ~, 11 w wiek ujej śmierci zaspać, словникова стаття zaspać (2) 2. 7) сон як перешкоджання чомусь проспати, проспатися (1) 1. 8) секс sen (5) 3; spać z kimś, словникова стаття spać (4) 2; spanie (4) 3; nocny sen, словникова стаття sen (6) 4. 9) протилежність сну jaw czy jawa (1) 10) неспання сон (7) 5.; пробудження (1); відчуття (1) 1.; відчувати (1) 1.; пильний (1) 1.; ночувати (1) За критерієм зрозумілості значення середньовічних лексем для сучасного користувача мови в досліджуваному матеріалі можна виокремити кілька груп слів. Це ілюструють дані, наведені в таблиці 3. Таблиця 3. Семантична характеристика лексичних одиниць, що репрезентують поняття DREAM/SLEEP у SPJS Характеристика автосемантичних одиниць щодо їхнього значення Приклади 1) лексичні одиниці, цілком незрозумілі сучасному користувачеві мови domitarz ‘спальня’ (1); leg ‘місце для лежання’ (1); kołtczy móżdżek ‘мозок кішки, який вважали засобом від безсоння’ (2) ~; namieśęcznik ‘лунатик’ (1); plurale tantum nocnice ‘нічний кошмар, важкий сон із галюцинаціями та відчуттям задухи’ (1); (pierwospy), pirwospy, pirzwospy ‘перша частина ночі, час ночі, коли засинають уперше’ (1); pochwać, pochwać się, pofacić ‘підскочити, стати, швидко підвестися’ (3) 2; wyleganie ‘місце для лежання, ліжко, постіль’ (1); zgodnienie ‘вгадування, пояснення, тут — пояснення сну’ (1) 2) Компетентнісні омоніми piać (2), 2.; wykładacz (2) 1. ~ zaspać (1). 1. 3) Слова у переносних уживаннях Вони трапляються переважно в семантичній зоні № 6: сон як смерть 4) Слова, ужиті в таких самих або подібних значеннях, як і сьогодні. Це група одиниць, найчастіше представлена в досліджуваному матеріалі Приклади лексичних одиниць: sleep (1) 1.; spać 1.1. ~; spanie (1) 1. 12 Лексичні одиниці, цілком незрозумілі сучасному користувачеві мови, тобто семантичні архаїзми, становлять близько 10 відсотків безперервних і переривчастих автосемантичних одиниць, віднесених до поняття DREAM/SLEEP. У досліджуваному матеріалі є також одиниці, які не змінили своєї фонетичної та графічної форми⁹ у процесі розвитку мови, але сучасна мовна компетенція користувачів спричиняє неправильне розуміння їхнього значення. Такі типи одиниць я називаю компетентнісними омонімами, і вони є різновидом семантичних архаїзмів. Ономасіолог приділяє їм особливу увагу, оскільки вони помітні користувачеві SPJS через свою — фактично уявну — семантичну відмінність порівняно з іншими словами, класифікованими в межах окремих понять цього словника. Вони можуть викликати сумніви щодо правильності їх віднесення до конкретної концептуальної категорії, що особливо очевидно, коли лексична репрезентація певного поняття в SPJS не є розгорнутою. Дані таблиці 4 нижче демонструють приклади компетентнісних омонімів, наведені зі значеннями, що стосуються середньовічного матеріалу, і сучасними значеннями цих слів. Таблиця 4. Компетентнісні омоніми в SPJS Лексична одиниця | Значення з SPJS (за Словником старопольської мови) | Сучасне значення piąć (2), 2. | ‘хропіти уві сні’ | Сьогодні слово piać має три значення: 1) видавати характерний, високий, скрипучий звук (про півня); 2) видавати високий, скрипучий звук; 3) надмірно хвалити когось або щось wykładacz (2). 1. ~ | ‘про того, хто тлумачить сни’ | Сьогодні wykładacz — це: ‘людина, яка розкладає щось, наприклад товари, на полицях’ zaspać (1). 1. | ‘заснути’ | Сьогодні zaspać означає: ‘прокинутися надто пізно’ Аналіз лексичних одиниць, що репрезентують поняття DREAM/SLEEP у SPJS, дає змогу виокремити кілька словотвірних гнізд, що засвідчує тісний зв’язок між семантикою та словотвором. ⁹ Щодо графічної форми, слід зазначити, що старопольські слова, записані в рукописах, часто потребують транскрипції. 13 У досліджуваному середньовічному матеріалі найчисленніше словотвірне гніздо ґрунтується на корені -sppresent, наявному в таких праслов’янських словах: *sъpati ‘спати’ (Boryś 2005: 568), *usъpiti ‘приспати когось’ (Ibid.: 673), *sъnъ [< *sъpъnъ < *súpno-] ‘сон, спання’ (Ibid.: 541). Це гніздо складається з: 1) дієслів насититися сном; проспати, проспатися; пересипатися; спати; снитися; заснути; приспати; заснути; проспати; засинати; зіснути 2) іменників недосипання; первоспи, первзоспи; сон; сонник; спання; кома; засинання; 3) прикметників bezsenny; snowy; Інші, менш розгалужені словотвірні гнізда, виявлені в аналізованому матеріалі, репрезентують такі групи одиниць: – ліжко; спальня; спальні місця; спальний; постільний; ліжечко; ліжко; – обуджувати; пробудити; побудити; збуджувати; збудити; розбудити; – ніч; ночівля; нічліжки; нічний; ночувати; переночувати; – пробудження; привести до тями; прокинутися; перепритомнити; – відчуття; відчувати; пильний; почуття; – дрімати; задрімати; дрімання; дрімота; – встати; вставати; вставати; – лягати; лежання; вилягання; – місячник; намісячник. Більшість цих словотвірних гнізд у процесі розвитку мови збагатилася багатьма новими лексемами; інші гнізда зникли, а також виникли нові гнізда, що формують сучасне поняття DREAM/SLEEP. До останніх належить група слів, зосереджених навколо лексеми oniryzm, що означає ‘спосіб представлення дійсності в манері сну’. Це слово походить із грецької мови, де óneiros означає ‘сон, сновидіння’. Словотвірне гніздо, яке це слово породило в польській мові, містить такі похідні від слова oniryzm слова: oniryczność, postoniryczność, onironauka, onironawigacja, oniryczny, onirycznie. 4. Висновки Аналіз найдавнішої польської лексики, зібраної в межах поняття DREAM/SLEEP у Концептуальному словнику старопольської мови, дав змогу краще зрозуміти мову завдяки виявленню семантичних зв’язків, що існують усередині лексичних груп найдавнішого періоду розвитку польської мови. Безперервні та переривчасті автосемантичні одиниці, що репрезентують поняття SLEEP у SPJS і зафіксовані від 12th до початку 16th століття в польських мовних архаїзмах, демонструють стійкість лексики в межах цього поняття. Більшість проаналізованих слів також уживається в 14 незмінених значеннях і сьогодні. Це, ймовірно, значною мірою зумовлено їхнім частим уживанням протягом історії польської мови, оскільки вони стосуються таких важливих для людини питань, як функціонування організму, відпочинок і, у переносних значеннях, також смерть. Під час аналізу лексичних одиниць, що репрезентують поняття DREAM/SLEEP у SPJS, було виокремлено словотвірні гнізда, які засвідчили тісні зв’язки між семантикою та словотвором. Результати проведених досліджень можна використати для порівняльних студій, спрямованих на показ того, як поняття DREAM/SLEEP вербалізувалося на наступних етапах розвитку польської мови, а також на порівняння цього ресурсу зі словами, що функціонували в межах цього поняття в інших мовах на ранніх етапах їхнього розвитку. REFERENCES Boryś Wiesław 2005: Słownik etymologiczny języka polskiego [Etymological Dictionary of the Polish Language], Kraków: Wydawnictwo Literackie. Dornseiff Franz 1934: Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen [The German Vocabulary by Subject Groups], Berlin, Leipzig: Walter de Gruyter & Co. Dornseiff Franz 1970: Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen [The German Vocabulary by Subject Groups], siebente Aufl., Berlin: Walter de Gruyter & Co. Hallig Rudolf, Wartburg Walther von 1952: Begriffssystem als Grundlage für die Lexikographie. Versuch eines Ordnungsschemas [Conceptual System as a Basis for Lexicography. An Attempt at a Classification Scheme], Berlin: Akademie-Verlag. Hallig Rudolf, Wartburg Walther von 1963: Begriffssystem als Grundlage für die Lexikographie. Versuch eines Ordnungsschemas [Conceptual System as a Basis for Lexicography. Attempt at a Classification Scheme], 2., neu bearb. und erweiterte Aufl., Berlin: Akademie-Verlag. HTOED 2009: Historical Thesaurus of the Oxford English Dictionary, ed. Ch. Kay, J. Roberts, M. Samuels, I. Wotherspoon, Oxford: Oxford University Press. HTOED: Historical Thesaurus of the Oxford English Dictionary, online version, chief editor Ch. Kay, Oxford: Oxford University Press, 2020. Internet Access: https://www.oed.com/public/htoed/loginpage. Jaberg Karl 1932: Sprachtradition und Sprachwandel [Language Tradition and Language Change]: Rektoratsrede gehalten an der 97. Stiftungsfeier der Universität Bern am 21. November 1931, Bern: Haupt. Puzynina Janina 1968: Co to jest onomazjologia [What is Onomasiology]. – Lingua Posnaniensis 12/13, 119–124. Roget Peter Mark 1852: Thesaurus of English Words and Phrases, Classified and Arranged so as to Facilitate the Expression of Ideas and Assist in Literary Composition, London: Longman, Brown, Green, and Longmans. 15 Roget Peter M. 2002: Roget’s Thesaurus of English Words & Phrases, 150th anniversary edition, written by G. Davidson, London: The Penguin Reference Library. Sieradzka–Baziur Bożena 2020: Onomazjologiczny słownik online. Metodologia, zawartość, wykorzystanie w badaniach na przykładzie „Słownika pojęciowego języka staropolskiego” [Onomasiological online dictionary. Methodology, content, use in research based on the example of the “Conceptual Dictionary of the Old Polish Language”], editorial board U. Bijak, M. Eder, A. Tyrpa, P. Żmigrodzki, Kraków: Institute of Polish Language PAS. SPJS 2015: Słownik pojęciowy języka staropolskiego [Conceptual Dictionary of the Old Polish Language], ed. B. Sieradzka–Baziur, Kraków: Institute of the Polish Language PAS. Internet Access: http://spjs.ijp.pan.pl. SStp 1953–2002: Słownik staropolski [Dictionary of Old Polish] 1–11, ed. S. Urbańczyk, Wrocław, Warszawa, Kraków: Ossoliński National Institute, Polish Academy of Sciences Publishing House, Institute of Polish Language PAS. SStpS 2014: Słownik staropolski. Suplement [Dictionary of Old Polish. Supplement] 1 (verba absentia), ed. E. Deptuchowa, Kraków: Institute of the Polish Language PAS. WSJP 2018: Wielki słownik języka polskiego [Great Dictionary of the Polish Language] PAN, ed. P. Żmigrodzki, Kraków: Institute of the Polish Language PAS. Internet Access: https://www.wsjp.pl. Zauner Adolf 1903: Die romanischen Namen der Körperteile: Eine onomasiologische Studie. Romanische Forschungen [The Romance Names of Body Parts: An Onomasiological Study] 14, 339–530. 16