Вплив війни в Україні на фінансову стабільність країн ЄС

118 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС На процес інтеграції України до ЄС є попит не лише в Україні, яка веде війну з рф і здійснює ефективний супротив відтворенню колишнього СРСР. Такий попит є і з боку ЄС. Офіційна Москва втягує до процесу протидії поверненню СРСР весь європейський континент. З позиції безпеки європейського континенту нівелювати або обмежити вплив війни в Україні за межі України неможливо без нанесення військової, економічної, фінансової та дипломатичної поразки рф. Втім, для вироблення ефективних рецептів протидії впливу агресії рф на ЄС потрібно детально дослідити окремі аспекти такого впливу на фінансову та економічну складову Європи. Ще у 2024 р. почав прослідковуватись прозорий ланцюжок зв’язку між війною в Україні, зростанням оборонних бюджетів в Європі, погіршенням соціально-економічних умов в країнах ЄС та початком зміни політичної влади в деяких європейських країнах. Зростання попиту на гроші для оборонного бюджету змінило картину системи державних фінансів країн ЄС та підвищило попит на позики з боку урядів ЄС, а значить і вартість таких позик, що створило додаткові ризики для бюджетної системи та національної безпеки цих країн. Віталій ШАПРАН, доцент УІРФР КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, член Ради НБУ (2019-2021 рр.) Наталя ШАПРАН, доцентка кафедри фінансів ім. Віктора Федосова КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Ігор БРІТЧЕНКО, професор Університету Національної освітньої комісії в Кракові (Польща) Стрибок з COVID-19 у масштабну війну в Україні. Для оцінки процесів стабільності в системі державних фінансів країн ЄС пропонується вивчити динаміку бюджетних дефіцитів за 2021-2024 рр. та плани на 2025 р. (таблиця «Дефіцит бюджету…»). 119 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ ТА ІНШІ МАКРОПОКАЗНИКИ КРАЇН ЄС В 2021-2025* рр. Країна, частка в ВВП ЄС, % ВВП 2024 р., трлн євро Оборонний бюджет країни/ВВП у 2024 р., % Дефіцит/профіцит бюджету до ВВП, % Держ. борг/ВВП в 2025* р., % Ставка по 10-річних облігаціях уряду, % річних Співвідношення дефіциту/ профіциту бюджету до ВВП без врахування оборонних видатків у 2024 р., % 2021 2022 2023 2024 2025* 1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 ЄС, 100% 17,98 1,9 -4,8 -3,2 -3,5 -3,2 -2,9 81,0 2,68 -1,30 Німеччина, 23,97% 4,31 2,12 -3,2 -2,1 -2,5 -2,8 -3,3 62,5 2,68 -0,68 Франція, 16,24% 2,92 2,06 -6,8 -4,7 -5,4 -5,8 -5,4 113,0 3,52 -3,74 Італія, 12,18% 2,19 1,49 -8,9 -8,1 -7,2 -3,4 -3,0 135,3 3,5 -1,91 Іспанія, 8,84% 1,59 1,28 -6,7 -4,6 -3,5 -3,2 -2,8 101,8 3,22 -1,92 Нідерланди, 6,28% 1,13 2,05 -2,2 0,0 -0,4 -0,9 -2,8 43,3 2,84 1,15 Польща, 4,73% 0,85 4,12 -1,7 -3,4 -5,3 -6,6 -6,9 55,3 5,51 -2,48 Бельгія, 3,39% 0,61 1,3 -5,4 -3,6 -4,1 -4,5 -5,3 104,7 3,26 -3,20 Швеція, 3,11% 0,56 2,14 -0,2 1,0 -0,8 -1,5 -1,5 33,5 2,65 0,64 Ірландія, 2,95% 0,53 0,24 -1,4 1,7 1,5 4,3 0,1 40,9 2,94 4,54 Австрія, 2,67% 0,48 0,99 -5,7 -3,4 -2,6 -4,7 -4,5 81,8 2,99 -3,71 Данія 2,22% 0,4 2,37 4,1 3,4 3,3 4,5 2,7 31,1 2,57 6,87 Румунія, 1,95% 0,35 2,25 -7,1 -6,4 -6,6 -9,3 -8,4 54,8 7,45 -7,05 Чехія, 1,78% 0,32 2,1 -5,0 -3,1 -3,8 -2,2 -2,3 43,8 4,43 -0,10 Португалія, 1,16% 0,29 1,55 -2,8 -0,3 1,2 0,7 0,3 94,9 3,08 2,25 Фінляндія, 1,56% 0,28 2,41 -2,7 -0,2 -3,0 -4,4 -4,2 82,1 3,05 -1,99 Греція, 1,33% 0,24 3,08 -7,1 -2,5 -1,4 1,3 -0,6 153,6 3,37 4,38 Угорщина, 1,17% 0,21 2,11 -7,1 -6,2 -6,7 -4,9 -4,6 73,5 6,87 -2,79 Болгарія, 0,72% 0,13 2,18 -4 -3,0 -2,0 -3,0 -2,9 24,1 2,95 -0,82 Словакія, 0,72% 0,13 2 -5,1 -1,7 -5,2 -5,3 -4,9 59,3 3,48 -3,30 Хорватія, 0,50% 0,09 1,81 -2,6 0,1 -0,8 -2,4 -2,9 57,8 3,06 -0,59 Люксембург, 0,50% 0,09 1,29 1,0 0,2 -0,8 1,0 -0,6 26,3 2,89 2,29 Литва, 0,44% 0,08 2,85 -1,2 -0,7 -0,7 -1,3 -1,9 38,2 3,63 1,55 Словенія, 0,39% 0,07 1,29 -4,6 -3,0 -2,6 -0,9 -2,6 67 3,07 0,39 Естонія, 0,22 0,04 3,43 -2,6 -1,1 -3,1 -1,5 -1,4 23,6 3,56 1,93 Латвія, 0,22% 0,04 3,15 -7,2 -4,9 -2,4 -1,8 3,1 46,8 4,1 1,35 Кіпр, 0,17% 0,03 1,73 -1,6 2,7 1,7 4,3 3,5 85,0 3,05 6,03 Мальта, 0,11% 0,02 0,38 -7,0 -5,2 -4,7 -3,7 -3,4 47,4 3,35 -3,32 Велика Британія (довідково) 3,7 2,3 -5,2 -4,8 -4,8 -4,8 -4,8 95,9 4,72 -2,50 * планові (прогнозні) показники ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС 120 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 Аналіз наведених в таблиці дозволив зробити кілька цінних спостережень: 1. 2021 р. — рік виходу людства з COVID-19 — для найбільших економік ЄС та Велика Британії був дуже непростим. З ТОП-10 країн ЄС за обсягом ВВП у 2024 р. (на які приходилось 81% ВВП ЄС) у 6 країн показник дефіциту бюджету до ВВП за підсумками 2021 р. перевищував 3% (стовпчик 4). Також важливо, що найбільший (в грошах) показник дефіциту якраз приходився на всі ТОП-5 економік ЄС. 2. У 2022-2023 рр. бюджетний дефіцит в рамках ТОП-10 країн ЄС дещо стабілізувався, але у 2024-2025 рр. зростання бюджетного дефіциту в ЄС знову стало помітним. У 2025 р. плановий дефіцит бюджету Німеччини, Польщі та Швеції (стовпчик 8) перевищив показник 2021 р. Проблемною ситуація з дефіцитом залишалась у Франції, Бельгії, Австрії, Румунії і навіть у Великобританії. 3. Проблема показника співвідношення дефіциту бюджету до ВВП країн ЄС та Великобританії у 2025 р. в тому, що в таблиці наведені планові дані, але фактичний показник за 2025 р. буде значно гірший за плановий через зростання оборонних витрат в цих країнах, що вже видно за анонсами Мінфінів цих країн. Тож скоріш за все у січнілютому 2026 р. ми побачимо за підсумками 2025 р. перевищення дефіциту постпандемійного 2021 р. по більшості країн Європи. 4. Основна причина зростання дефіциту бюджету до ВВП в країнах Європи — це збільшення оборонних бюджетів. Так, якщо показник співвідношення дефіциту бюджету до ВВП за 2024 р. (стовпчик 7) відкоригувати на оборонні видатки (стовпчик 3), то з 29 країн Європи перевищення граничного (на рівні 3%) співвідношення дефіциту бюджету, від якого відняли оборонні видатки, буде тільки у Франції, Австрії, Румунії і Мальти (стовпчик 11). Тож в цілому, без зростання оборонних видатків не було б навіть натяків на майбутню кризу в системі державних фінансів в ЄС. 5. Зростання бюджетного дефіциту в країнах Європи супроводжується певними ускладненнями, які можна спостерігати на ринку урядових боргових зобов’язань. Співвідношення між державним боргом та ВВП ТОП-5 країн ЄС за обсягом ВВП (стовпчик 9) виглядало досить тривожним, оскільки тільки у Німеччини співвідношення складало 62,5%, що близько до європейської норми у 60%. Натомість Франція (113%), Італія (135%) та Іспанія (101%) виглядали країнами з досить вузькими перспективами розширення урядових запозичень в майбутньому. 6. Постпандемічний період боротьби ЄЦБ з інфляцією сильно змінив ландшафт ринку урядових цінних паперів країн ЄС. Наприклад, ще 5-7 років тому вартість запозичень уряду Німеччини через облігації була значно нижчою за запозичення т. зв. країн PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія). Зараз вартість запозичень практично вирівнялась. Наприклад, ставки по 10-ти річним облігаціям уряду Німеччини, станом на 8 жовтня 2025 р., були на рівні 2,68%, а Франція, Італія, Іспанія та Бельгія платили по таких же облігаціях купон в межах 3,2-3,5% (стовпчик 10). Раніше проблемні Греція та Португалія сьогодні займають кошти під 3,37% та 3,08% відповідно. Під тиском зростання попиту з боку урядів ЄС на запозичення, в комбінації з такими факторами, як здійснення запозичень в єдиній валюті (євро) та схожість строків запозичень, відбулось певне зрівняння тиску на бюджети європейських країн видатків на обслуговування запозичень. Як результат, виникла проблема, коли уряди мають приблизно однакові умови нового боргового навантаження, але борговий тиск на бюджет у всіх різний через різне співвідношення вже існуючого державного боргу до ВВП. 7. Спостереження, зроблене у пункті 6, вказує на те, що уряди європейських країн мають зовсім різний потенціал з фінансування оборонних витрат у 2026-2028 рр. Зокрема, частина урядів не можуть робити нові запозичення, оскільки вже мають проблеми з борговим навантаженням. Тож їм доведеться або просити кошти з фондів ЄС, або урізати соціальні стандарти всередині країни. Відсутність в Європі «передишки» між негативним ефектом від COVID-19 та впливом війни в Україні в 2025 р. було підсилене бажанням США перекласти тягар війни на Європу. Обіцянки фінансувати оборону. Сприймаючи дані таблиці, потрібно враховувати, що в ній за 2025 р. подані планові показники, які країни вже піддавали коригуванням (здебільшого неофіційно, а у вигляді анонсів). Наприклад, Німеччина маючи оборонний ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС 121 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 бюджет у 2024 р. в сумі €90 млрд, у березні 2025 р. запланувала створити оборонний фонд в сумі €500 млрд1. Франція запланувала збільшити витрати з 2,6% ВВП до 3,5%, відповідний анонс також з’явився березні 2025 р.2 Італія в квітні 2025 р. анонсувала збільшення оборонних витрат до 3% ВВП в наступні три роки3. Але найбільше світ здивувала Греція, яка прийняла план модернізації власних сил оборони на 12 років та анонсувала інвестиції в цей сектор у розмірі €25 млрд4. Країна тривалий час жила в режимі економії, тому інвестори сприйняли такі плани, як покращення можливості уряду країни обслуговувати свої борги. На жаль, інші раніше проблемні країни збільшення оборонних витрат в таких масштабах не анонсували. Окремо слід згадати про Польщу, яка не стала очікувати «фінансового стусана» з-за океану і почала нарощувати оборонні видатки у 2023-2024 рр. Країна анонсувала збільшення витрат на оборону до 4,7% у 2025 р. Уряд Польщі навіть не став звертати уваги на підвищений дефіцит бюджету країни. Загальний оборонний бюджет ЄС у 2024 р. оцінювався в сумі €326 млрд і складав 1,9% ВВП. Якщо порівняти таку статистику з риторикою Президента США Трампа про необхідність витрачати на оборону в країнах НАТО 5% від ВВП, то витрати ЄС у 2024 р. мали б сягати €858 млрд. Тобто бажання заокеанських партнерів перевищували фактичні витрати країн ЄС у 2,6 раза. Якщо ЄС та Великобританія будуть витрачати на оборону 5% ВВП, то їх сукупний річний оборонний бюджет перевищить €1 трлн. Значна частина такого бюджету, звісно, піде на закупівлю озброєння у США, багато зразків якого дійсно не мають аналогів у світі або не можуть бути оперативно поставлені до Європи з інших країн. Центральне питання в сегменті оборонних фінансів зараз саме в тому, наскільки європейські уряди готові нарощувати оборонні витрати. Друге питання: наскільки зростання таких оборонних витрат вплине на виборців в країнах ЄС, зокрема на їх бажання приводити до влади пронаціоналістичні або радикальні режими, які пропонують не допомагати Україні. Досить тривожні сигнали поступають після виборів з Чехії, невизначеною є ситуація у Франції, є певні ризики розширення т. зв. «клубу баби-яги» (країн, які проти участі ЄС у фінансуванні війни в Україні), в якому вже перебувають Угорщина і Словаччина. Також є ознаки того, що Кремль продовжить активно фінансувати політичні партії та (або) окремих політиків в Австрії, Німеччині та Франції. Тож ризик поступових змін настроїв електорату в цих країнах залишається актуальним. Як показала практика моніторингу рішень країн ЄС щодо збільшення оборонних бюджетів, ЄС та США у 2025 р. вдалось не допустити гострого конфлікту з приводу нарощення європейськими країнами витрат на оборону до 5% від ВВП. Втім, немає жодних гарантій, що анонсоване в 2025 р. збільшення витрат з боку ЄС відбудеться в усіх країнах. Проте такі анонси варто сприймати як обіцянки та враховувати їх в прогнозах як планові показники. Боротьба з інфляцією. Інфляційний пік, викликаний епідемією COVID-19, в ЄС прийшовся саме на жовтень 2022 р., коли інфляція досягла рівня 10,6% в річному вимірі. Потрібно наголосити, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) добре впорався з інфляційними викликами. Дані про динаміку ставки рефінансування ЄЦБ та інфляцію в річному вимірі наведені на графіку (діаграма «Інфляція в ЄС…»). Зокрема, в зоні А графіку показаний інфляційний пік в ЄС у 2022– першій половині 2023 рр. Наполеглива політика ЄЦБ через утримання ставки з травня 2023 по вересень 2024 рр. призвела до того, що інфляція в єврозоні знизилась до позначки 2%, що цілком відповідає таргету ЄЦБ. Вражаючі успіхі ЄЦБ на фронті боротьби з інфляцією не могли не відобразитись на ринку державних запозичень країн ЄС. 1 A really big bazooka’: German defense spending likely to rise after parties agree historic debt change. — CNN, https://edition. cnn.com/2025/03/05/business/germany-debt-overhaul-defense-spending-intl/index.html. 2 Kayali L., Caulcutt C. and Lattier A. Macron turns the screws on ministers to boost defense spending. — POLITICO, https:// www.politico.eu/article/emmanuel-macron-spending-minister-defense-donald-trump-us-france/. 3 Rossi S., Consiglio V. Italy defence drive could derail debt, hit ratings. — Reuters, https://www.reuters.com/world/europe/ italy-defence-drive-could-derail-debt-hit-ratings-2025-04-04/. 4 Stamouli N. Greece announces ‘drastic’ €25B transformation of defense strategy. — POLITICO, https://www.politico.eu/article/ greece-defense-strategy-armed-forces-donald-trump-nato/. ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС 122 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 На графіку видно, що до початку 2022 р. ставка рефінансування ЄЦБ перебувала приблизно на тому самому рівні, що і середня ставка за запозиченнями 19 урядів країн ЄС. В зоні В (у 2022 р.) середня ставка по запозиченнях урядів країн ЄС була значно більшою за ставку рефінансування ЄЦБ. Фактично це відкривало можливість для арбітражу, коли банки могли брати рефінансування в ЄЦБ і вкладати кошти в державні запозичення країн ЄС. Така ситуація тривала з січня 2022 р. по лютий 2023 р. і відбулась вона тому, що урядам країн ЄС на фоні інфляції більше 5% мало хто хотів давати кошти під низький відсоток. Тож, щоб уникнути аномалії, яка показана в зоні В, ЄЦБ мав би більш швидко реагувати на інфляційний фактор і швидше підвищувати ставку рефінансування. З іншого боку, швидка реакція ЄЦБ на зростання інфляції в єврозоні в той період могла б посилити курс євро до долара США, і тому боротьба з інфляцією монетарними методами розпочалась лише після «валютнокурсової паузи», коли вже було неможливо відкладати її на пізніший термін. Проте головною проблему становить сучасна ситуація, коли ставка за урядовими запозиченнями знову перевищила ставку рефінансування ЄЦБ. На графіку видно, що таке перевищення ставок почалось у лютому 2025 р. (див. на зону С) і продовжується дотепер. На перший погляд здається, що ми повернулись до ситуації 2022 р. (зона В), але тепер уряди запозичують кошти за середньою ставкою, що значно більша за інфляцію, яку збив ЄЦБ. Такі спостереження можуть вказувати на те, що ЄЦБ в своїй монетарній політиці не «озирався» на потреби національних урядів країн ЄС мати можливість розширювати запозичення у безпековій сфері, а механічно займався таргетуванням інфляції. У підсумку, уряди країн ЄС опинились в ситуації, коли вони вимушені позичати кошти з дохідністю, яка перевищує інфляцію і навіть ставку рефінансування ЄЦБ. Ускладнює ситуацію і той факт, що тепер інвестори, які купують облігації урядів країн ІНФЛЯЦІЯ В ЄС, СТАВКА РЕФІНАНСУВАННЯ ЄЦБ ТА СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ СТАВОК ПО УРЯДОВИХ ОБЛІГАЦІЯХ В ЗОНІ ОБІГУ ЄВРО (дані ЄЦБ, EUROSTAT, FRED) -2 0 2 4 6 8 10 12 01.01.2021 01.03.2021 01.05.2021 01.07.2021 01.09.2021 01.11.2021 01.01.2022 01.03.2022 01.05.2022 01.07.2022 01.09.2022 01.11.2022 01.01.2023 01.03.2023 01.05.2023 01.07.2023 01.09.2023 01.11.2023 01.01.2024 01.03.2024 01.05.2024 01.07.2024 01.09.2024 01.11.2024 01.01.2025 01.03.2025 01.05.2025 01.07.2025 01.09.2025 01.11.2025 Інфляція в ЄС Ставка рефінансування ЄЦБ (Marginal Lending facility) Середній рівень ставок по урядових облігаціях в зоні обігу євро А ВС ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС 123 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 ЄС, дуже добре обізнані, що ці уряди будуть йти на підвищення дефіциту бюджетів з безпекових міркувань. Розширення обсягів запозичень для більшості країн ЄС означатиме, що ставки по таких запозиченнях будуть триматись на високому рівні, а це, в свою чергу, буде тиснути на соціально-економічні параметри бюджетів країн ЄС. Трагічну ситуацію пом’якшують кілька обставин. По-перше, не всі уряди країни ЄС займають по наведеній на графіку середній ставці, яка розраховується по 19 країнах. Наприклад, уряд Німеччини може позичати кошти на 1,0-1,2 п.п. нижче за середню ставку та передавати їх на проекти в країнах Балтії або Польщі, або навіть на виробництво зброї в Україні. По-друге, Польща, Угорщина та ряд інших країн ЄС не відмовились від своєї національної валюти, тому монетарні дії ЄЦБ та інфляція в єврозоні хоча і можуть створювати для цих країн певний дискомфорт, але в них є інструментарій, який дозволить поставити безпекові інтереси уряду на перше місце, попереду «мантри» боротьби з інфляцією. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ За результатами дослідження можна зробити ряд висновків та рекомендацій, які можуть бути корисними як для урядів ЄС, так і для оптимізації зовнішньої політики України стосовно ЄС: 1. Путін почав війну в досить проблемний період для ЄС, коли, з одного боку, на ринок зони обігу євро «виповзла» постковідна інфляція, а з іншого боку — ЄЦБ не міг швидко застосувати монетарні інструменти, щоб збити рівень інфляції до прийнятного. Очевидно, що рф обирала час для вторгнення в Україну як момент, коли Європа мала зіштовхнутись зі зростанням бюджетного дефіциту, високими ставками та обмеженим зростанням. Мотив такого таймінгу з боку рф є очевидним: підібрати момент, коли ЄС буде найменш готовим до підтримки України. Не будучи прихильниками теорії змови і навряд чи маючи докази, що епідемія COVID-19 і масштабне вторгнення в лютому 2022 р. планувались з єдиного центру, можна погодитись з ексканцлером Німеччини Ангелою Меркель, що путін використав постковідне ослаблення Європи для вторгнення5. Незалежно від ролі КНР в цій історії (а ця роль може бути і нульовою), очевидно, що рф цілеспрямовано очікувала ослаблення Європи, щоб почати захоплення України. В свою чергу, це доводить, що агресія рф була свідомо спрямована не тільки проти України, але й проти Європи. Тож виявлений факт має бути зафіксований і донесений до європейських лідерів як доказ дій рф проти країн ЄС та решти Європи. 2. Війна в Україні загрожує країнам Європи збільшенням оборонних бюджетів та сукупних витрат приблизно до €1 трлн на рік. Це великі витрати, які ляжуть додатковим ярмом на європейських виборців, неминуче вплинуть на ринок державних запозичень країн Європи і, по суті, перенаправлять грошові потоки європейських країн з розвитку національних економік на непродуктивну оборонну галузь, робота якої не сприяє сталому розвитку. Простіше кажучи: замість нових виробничих потужностей в енергетиці, машинобудуванні чи АПК Європа буде спрямовувати кошти на виробництво зброї, яка буде просто зберігатись на складах або летіти до рф, або ж буде відправляти величезні кошти в США для купівлі дуже гарних установок ППО Patriot, без яких Україна і частина країн ЄС прекрасно жили десятиліттями допоки не з’явились росіяни зі своїми божевільними ідеями. В фінансовому аспекті для Європи є тільки дві групи сценаріїв розвитку подій: (а) (а.1) продовження війни в Україні або (а.2) заморозка війни по лінії боєзіткнення чи з поступками захопленими територіями з боку рф, але без передачі всіх територій у кордонах 1991 р. Будь-який сценарій в цьому варіанті для ЄС не знімає необхідність нарощувати оборонні бюджети, а значить призведе до дефіциту бюджету та купівлі зброї у США; 5 Röpcke J. Merkel gibt Polen Mitschuld an Putins Krieg. — Bild, https://www.bild.de/politik/ausland-und-internationales/brisantesinterview-merkel-gibt-polen-mitschuld-an-putins-krieg-68e267f81f6c1806eefbe007. ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС 124 НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА  № 1-2, 2025 (b) завершення війни в Україні без територіальних претензій України до рф або ж перехід до кордонів 1991 р., з сильним послабленням військового, економічного та фінансового потенціалу рф. Такий варіант розвитку подій не передбачає необхідності щорічного нарощення оборонних витрат для Європи і цілком відповідає інтересам європейських виборців, бо замість «зброї на складах» вони отримають притік коштів на соціально-економічні проєкти всередині ЄС. 3. Оскільки ми встановили, що рф підбирала час для початку вторгнення в Україну як період перед постковідним ослабленням Європи, то було висунуто гіпотезу, що дії рф в Україні були спрямовані проти інтересів ЄС та решти Європи, і це чітко усвідомлювали в рф. Така гіпотеза підтверджується численними провокаціями рф на кордонах ЄС, наприклад, запусками БПЛА. Дії рф в цьому випадку спрямовані саме на залякування країн ЄС та решти Європи для того, щоб ті швидше нарощували оборонні витрати. Росіяни не здатні вести війну одночасно в Україні та в ЄС, їх манери залякування також не здатні нести серйозну військову загрозу для країн Європи. Але створення постійного нервового середовища для стимулювання оборонних витрат з боку Європи — це цілком реальна мета росіян. Тож ми знову повертаємося до того, що не в інтересах країн Європи йти на тривалі щорічні оборонні витрати приблизно в €1 трлн на рік, а слід знайти спосіб швидко ліквідувати загрозу з боку рф як таку. Для ліквідації такої загрози потрібна значна концентрація ресурсів, спрямованих на короткострокове, але істотне зростання оборонних витрат в Європі. Збільшення оборонних витрат в ЄС та решті країн Європи має виконати два завдання: (а) забезпечити військову допомогу, якої буде достатньо для перемоги України на полі бою; (b) наповнити європейські арсенали до меж, після яких рф зрозуміє, що в короткостроковій перспективі війна з Європою неможлива. 4. Вирішення наведених вище двох оборонних завдань для ЄС може бути профінансоване без значних втрат для виборців ЄС. Як мінімум, є три джерела фінансування таких потреб: (а) пом’якшення монетарної політики ЄЦБ, який має зважати на оборонні потреби урядів ЄС. Наприклад, ЄЦБ, який зараз дотримується таргету 2,0%, може пом’якшити його до 2,0%+/-1,0 п.п. Це сприятиме зниженню очікувань інвесторів щодо зростання ставок на ринку урядових запозичень країн ЄС; (b) повна конфіскація російських активів в ЄС для оборонних потреб України і для захисту східних кордонів ЄС. При цьому, практика конфіскації російських активів має бути розширена і на російські неофіційні кошти, які через схеми відмивання грошей було вивезено до ЄС; (с) перенесення частини виробництва озброєння та компонентів до нього в Україну і до країн Східної Європи, які вже є членами ЄС, з метою зменшення витрат на переозброєння ЄС. Висока концентрація витрат може допомогти завершити війну в Україні на умовах, вигідних Україні і ЄС, тобто повернутись до кордонів 1991 р. та залишити рф наодинці зі своїми амбіціями, ослабленою економікою та «діловими боргами» перед КНР. ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС