118
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ
КРАЇН ЄС
На процес інтеграції України до ЄС є попит не лише в Україні, яка веде війну з рф і здійснює
ефективний супротив відтворенню колишнього СРСР. Такий попит є і з боку ЄС. Офіційна
Москва втягує до процесу протидії поверненню СРСР весь європейський континент. З пози-
ції безпеки європейського континенту нівелювати або обмежити вплив війни в Україні за
межі України неможливо без нанесення військової, економічної, фінансової та диплома-
тичної поразки рф. Втім, для вироблення ефективних рецептів протидії впливу агресії рф
на ЄС потрібно детально дослідити окремі аспекти такого впливу на фінансову та еконо-
мічну складову Європи.
Ще у 2024 р. почав прослідковуватись прозорий ланцюжок зв’язку між війною в Україні,
зростанням оборонних бюджетів в Європі, погіршенням соціально-економічних умов в краї-
нах ЄС та початком зміни політичної влади в деяких європейських країнах. Зростання попиту
на гроші для оборонного бюджету змінило картину системи державних фінансів країн ЄС та
підвищило попит на позики з боку урядів ЄС, а значить і вартість таких позик, що створило
додаткові ризики для бюджетної системи та національної безпеки цих країн.
Віталій ШАПРАН,
доцент УІРФР КНЕУ
ім. Вадима Гетьмана,
член Ради НБУ (2019-2021 рр.)
Наталя ШАПРАН,
доцентка кафедри фінансів
ім. Віктора Федосова
КНЕУ ім. Вадима Гетьмана
Ігор БРІТЧЕНКО,
професор Університету
Національної
освітньої комісії в
Кракові (Польща)
Стрибок з COVID-19 у масштабну війну
в Україні. Для оцінки процесів стабіль-
ності в системі державних фінансів країн ЄС
пропонується вивчити динаміку бюджетних
дефіцитів за 2021-2024 рр. та плани на 2025 р.
(таблиця «Дефіцит бюджету…»).
119
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ ТА ІНШІ МАКРОПОКАЗНИКИ КРАЇН ЄС В 2021-2025* рр.
Країна, частка в ВВП ЄС, % ВВП 2024 р.,
трлн євро
Оборонний
бюджет країни/ВВП
у 2024 р., %
Дефіцит/профіцит бюджету до ВВП, % Держ. борг/ВВП
в 2025* р., %
Ставка по
10-річних
облігаціях уряду,
% річних
Співвідношення дефіциту/
профіциту бюджету до ВВП
без врахування оборонних
видатків у 2024 р., %
2021 2022 2023 2024 2025*
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11
ЄС, 100% 17,98 1,9 -4,8 -3,2 -3,5 -3,2 -2,9 81,0 2,68 -1,30
Німеччина, 23,97% 4,31 2,12 -3,2 -2,1 -2,5 -2,8 -3,3 62,5 2,68 -0,68
Франція, 16,24% 2,92 2,06 -6,8 -4,7 -5,4 -5,8 -5,4 113,0 3,52 -3,74
Італія, 12,18% 2,19 1,49 -8,9 -8,1 -7,2 -3,4 -3,0 135,3 3,5 -1,91
Іспанія, 8,84% 1,59 1,28 -6,7 -4,6 -3,5 -3,2 -2,8 101,8 3,22 -1,92
Нідерланди, 6,28% 1,13 2,05 -2,2 0,0 -0,4 -0,9 -2,8 43,3 2,84 1,15
Польща, 4,73% 0,85 4,12 -1,7 -3,4 -5,3 -6,6 -6,9 55,3 5,51 -2,48
Бельгія, 3,39% 0,61 1,3 -5,4 -3,6 -4,1 -4,5 -5,3 104,7 3,26 -3,20
Швеція, 3,11% 0,56 2,14 -0,2 1,0 -0,8 -1,5 -1,5 33,5 2,65 0,64
Ірландія, 2,95% 0,53 0,24 -1,4 1,7 1,5 4,3 0,1 40,9 2,94 4,54
Австрія, 2,67% 0,48 0,99 -5,7 -3,4 -2,6 -4,7 -4,5 81,8 2,99 -3,71
Данія 2,22% 0,4 2,37 4,1 3,4 3,3 4,5 2,7 31,1 2,57 6,87
Румунія, 1,95% 0,35 2,25 -7,1 -6,4 -6,6 -9,3 -8,4 54,8 7,45 -7,05
Чехія, 1,78% 0,32 2,1 -5,0 -3,1 -3,8 -2,2 -2,3 43,8 4,43 -0,10
Португалія, 1,16% 0,29 1,55 -2,8 -0,3 1,2 0,7 0,3 94,9 3,08 2,25
Фінляндія, 1,56% 0,28 2,41 -2,7 -0,2 -3,0 -4,4 -4,2 82,1 3,05 -1,99
Греція, 1,33% 0,24 3,08 -7,1 -2,5 -1,4 1,3 -0,6 153,6 3,37 4,38
Угорщина, 1,17% 0,21 2,11 -7,1 -6,2 -6,7 -4,9 -4,6 73,5 6,87 -2,79
Болгарія, 0,72% 0,13 2,18 -4 -3,0 -2,0 -3,0 -2,9 24,1 2,95 -0,82
Словакія, 0,72% 0,13 2 -5,1 -1,7 -5,2 -5,3 -4,9 59,3 3,48 -3,30
Хорватія, 0,50% 0,09 1,81 -2,6 0,1 -0,8 -2,4 -2,9 57,8 3,06 -0,59
Люксембург, 0,50% 0,09 1,29 1,0 0,2 -0,8 1,0 -0,6 26,3 2,89 2,29
Литва, 0,44% 0,08 2,85 -1,2 -0,7 -0,7 -1,3 -1,9 38,2 3,63 1,55
Словенія, 0,39% 0,07 1,29 -4,6 -3,0 -2,6 -0,9 -2,6 67 3,07 0,39
Естонія, 0,22 0,04 3,43 -2,6 -1,1 -3,1 -1,5 -1,4 23,6 3,56 1,93
Латвія, 0,22% 0,04 3,15 -7,2 -4,9 -2,4 -1,8 3,1 46,8 4,1 1,35
Кіпр, 0,17% 0,03 1,73 -1,6 2,7 1,7 4,3 3,5 85,0 3,05 6,03
Мальта, 0,11% 0,02 0,38 -7,0 -5,2 -4,7 -3,7 -3,4 47,4 3,35 -3,32
Велика Британія (довідково) 3,7 2,3 -5,2 -4,8 -4,8 -4,8 -4,8 95,9 4,72 -2,50
* планові (прогнозні) показники
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
120
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
Аналіз наведених в таблиці дозволив
зробити кілька цінних спостережень:
1. 2021 р. — рік виходу людства з COVID-19 —
для найбільших економік ЄС та Велика
Британії був дуже непростим. З ТОП-10 країн
ЄС за обсягом ВВП у 2024 р. (на які приходи-
лось 81% ВВП ЄС) у 6 країн показник дефіциту
бюджету до ВВП за підсумками 2021 р. пере-
вищував 3% (стовпчик 4). Також важливо,
що найбільший (в грошах) показник дефіциту
якраз приходився на всі ТОП-5 економік ЄС.
2. У 2022-2023 рр. бюджетний дефіцит в
рамках ТОП-10 країн ЄС дещо стабілізувався,
але у 2024-2025 рр. зростання бюджетного
дефіциту в ЄС знову стало помітним. У 2025 р.
плановий дефіцит бюджету Німеччини,
Польщі та Швеції (стовпчик 8) перевищив
показник 2021 р. Проблемною ситуація з
дефіцитом залишалась у Франції, Бельгії,
Австрії, Румунії і навіть у Великобританії.
3. Проблема показника співвідношення де-
фіциту бюджету до ВВП країн ЄС та
Великобританії у 2025 р. в тому, що в таблиці
наведені планові дані, але фактичний по-
казник за 2025 р. буде значно гірший за
плановий через зростання оборонних витрат
в цих країнах, що вже видно за анонсами
Мінфінів цих країн. Тож скоріш за все у січні-
лютому 2026 р. ми побачимо за підсум-
ками 2025 р. перевищення дефіциту пост-
пандемійного 2021 р. по більшості країн
Європи.
4. Основна причина зростання дефіциту
бюджету до ВВП в країнах Європи — це збіль-
шення оборонних бюджетів. Так, якщо показ-
ник співвідношення дефіциту бюджету до
ВВП за 2024 р. (стовпчик 7) відкоригувати на
оборонні видатки (стовпчик 3), то з 29 країн
Європи перевищення граничного (на рівні
3%) співвідношення дефіциту бюджету, від
якого відняли оборонні видатки, буде тільки
у Франції, Австрії, Румунії і Мальти (стовп-
чик 11). Тож в цілому, без зростання оборонних
видатків не було б навіть натяків на майбутню
кризу в системі державних фінансів в ЄС.
5. Зростання бюджетного дефіциту в краї-
нах Європи супроводжується певними
ускладненнями, які можна спостерігати
на ринку урядових боргових зобов’язань.
Співвідношення між державним боргом
та ВВП ТОП-5 країн ЄС за обсягом ВВП
(стовпчик 9) виглядало досить тривожним,
оскільки тільки у Німеччини співвідношення
складало 62,5%, що близько до європей-
ської норми у 60%. Натомість Франція (113%),
Італія (135%) та Іспанія (101%) виглядали краї-
нами з досить вузькими перспективами роз-
ширення урядових запозичень в майбутньому.
6. Постпандемічний період боротьби
ЄЦБ з інфляцією сильно змінив ландшафт
ринку урядових цінних паперів країн ЄС.
Наприклад, ще 5-7 років тому вартість запо-
зичень уряду Німеччини через облігації була
значно нижчою за запозичення т. зв. країн
PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія). Зараз
вартість запозичень практично вирівнялась.
Наприклад, ставки по 10-ти річним обліга-
ціям уряду Німеччини, станом на 8 жовтня
2025 р., були на рівні 2,68%, а Франція, Італія,
Іспанія та Бельгія платили по таких же облі-
гаціях купон в межах 3,2-3,5% (стовпчик 10).
Раніше проблемні Греція та Португалія сьо-
годні займають кошти під 3,37% та 3,08%
відповідно. Під тиском зростання попиту з
боку урядів ЄС на запозичення, в комбіна-
ції з такими факторами, як здійснення запози-
чень в єдиній валюті (євро) та схожість стро-
ків запозичень, відбулось певне зрівняння
тиску на бюджети європейських країн видат-
ків на обслуговування запозичень. Як резуль-
тат, виникла проблема, коли уряди мають
приблизно однакові умови нового боргового
навантаження, але борговий тиск на бюджет
у всіх різний через різне співвідношення вже
існуючого державного боргу до ВВП.
7. Спостереження, зроблене у пункті 6,
вказує на те, що уряди європейських країн
мають зовсім різний потенціал з фінансування
оборонних витрат у 2026-2028 рр. Зокрема,
частина урядів не можуть робити нові запо-
зичення, оскільки вже мають проблеми з бор-
говим навантаженням. Тож їм доведеться
або просити кошти з фондів ЄС, або урізати
соціальні стандарти всередині країни. Від-
сутність в Європі «передишки» між негатив-
ним ефектом від COVID-19 та впливом війни
в Україні в 2025 р. було підсилене бажанням
США перекласти тягар війни на Європу.
Обіцянки фінансувати оборону. Сприй-
маючи дані таблиці, потрібно враховувати,
що в ній за 2025 р. подані планові показники,
які країни вже піддавали коригуванням (зде-
більшого неофіційно, а у вигляді анонсів).
Наприклад, Німеччина маючи оборонний
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
121
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
бюджет у 2024 р. в сумі €90 млрд, у березні
2025 р. запланувала створити оборонний
фонд в сумі €500 млрд1. Франція заплану-
вала збільшити витрати з 2,6% ВВП до 3,5%,
відповідний анонс також з’явився березні
2025 р.2 Італія в квітні 2025 р. анонсувала
збільшення оборонних витрат до 3% ВВП в
наступні три роки3. Але найбільше світ зди-
вувала Греція, яка прийняла план модер-
нізації власних сил оборони на 12 років та
анонсувала інвестиції в цей сектор у розмірі
€25 млрд4. Країна тривалий час жила в ре-
жимі економії, тому інвестори сприйняли
такі плани, як покращення можливості уряду
країни обслуговувати свої борги. На жаль,
інші раніше проблемні країни збільшення
оборонних витрат в таких масштабах не
анонсували.
Окремо слід згадати про Польщу, яка не
стала очікувати «фінансового стусана» з-за
океану і почала нарощувати оборонні видат-
ки у 2023-2024 рр. Країна анонсувала збіль-
шення витрат на оборону до 4,7% у 2025 р.
Уряд Польщі навіть не став звертати уваги
на підвищений дефіцит бюджету країни.
Загальний оборонний бюджет ЄС у
2024 р. оцінювався в сумі €326 млрд і скла-
дав 1,9% ВВП. Якщо порівняти таку статис-
тику з риторикою Президента США Трампа
про необхідність витрачати на оборону в
країнах НАТО 5% від ВВП, то витрати ЄС
у 2024 р. мали б сягати €858 млрд. Тобто
бажання заокеанських партнерів перевищу-
вали фактичні витрати країн ЄС у 2,6 раза.
Якщо ЄС та Великобританія будуть витра-
чати на оборону 5% ВВП, то їх сукупний річний
оборонний бюджет перевищить €1 трлн.
Значна частина такого бюджету, звісно, піде
на закупівлю озброєння у США, багато зраз-
ків якого дійсно не мають аналогів у світі або
не можуть бути оперативно поставлені до
Європи з інших країн.
Центральне питання в сегменті оборонних
фінансів зараз саме в тому, наскільки євро-
пейські уряди готові нарощувати оборонні
витрати. Друге питання: наскільки зростання
таких оборонних витрат вплине на виборців
в країнах ЄС, зокрема на їх бажання приво-
дити до влади пронаціоналістичні або ради-
кальні режими, які пропонують не допомагати
Україні. Досить тривожні сигнали поступають
після виборів з Чехії, невизначеною є ситуа-
ція у Франції, є певні ризики розширення
т. зв. «клубу баби-яги» (країн, які проти
участі ЄС у фінансуванні війни в Україні),
в якому вже перебувають Угорщина і
Словаччина. Також є ознаки того, що Кремль
продовжить активно фінансувати політичні
партії та (або) окремих політиків в Австрії,
Німеччині та Франції. Тож ризик поступових
змін настроїв електорату в цих країнах зали-
шається актуальним.
Як показала практика моніторингу рі-
шень країн ЄС щодо збільшення оборон-
них бюджетів, ЄС та США у 2025 р. вдалось
не допустити гострого конфлікту з приводу
нарощення європейськими країнами витрат
на оборону до 5% від ВВП. Втім, немає жод-
них гарантій, що анонсоване в 2025 р. збіль-
шення витрат з боку ЄС відбудеться в усіх
країнах. Проте такі анонси варто сприймати
як обіцянки та враховувати їх в прогнозах як
планові показники.
Боротьба з інфляцією. Інфляційний пік,
викликаний епідемією COVID-19, в ЄС прий-
шовся саме на жовтень 2022 р., коли інфля-
ція досягла рівня 10,6% в річному вимірі.
Потрібно наголосити, що Європейський
центральний банк (ЄЦБ) добре впорався з
інфляційними викликами. Дані про динаміку
ставки рефінансування ЄЦБ та інфляцію в
річному вимірі наведені на графіку (діаграма
«Інфляція в ЄС…»). Зокрема, в зоні А гра-
фіку показаний інфляційний пік в ЄС у 2022–
першій половині 2023 рр. Наполеглива полі-
тика ЄЦБ через утримання ставки з травня
2023 по вересень 2024 рр. призвела до
того, що інфляція в єврозоні знизилась до
позначки 2%, що цілком відповідає таргету
ЄЦБ. Вражаючі успіхі ЄЦБ на фронті бо-
ротьби з інфляцією не могли не відобра-
зитись на ринку державних запозичень
країн ЄС.
1 A eally big bazooka’: Ge man de ense spending likely o ise a e pa ies ag ee his o ic deb change. — CNN, h ps://edi ion.
cnn.com/2025/03/05/business/ge many-deb -o e haul-de ense-spending-in l/index.h ml.
2 Kayali L., Caulcu C. and La ie A. Mac on u ns he sc ews on minis e s o boos de ense spending. — POLITICO, h ps://
www.poli ico.eu/a icle/emmanuel-mac on-spending-minis e -de ense-donald- ump-us- ance/.
3 Rossi S., Consiglio V. I aly de ence d i e could de ail deb , hi a ings. — Reu e s, h ps://www. eu e s.com/wo ld/eu ope/
i aly-de ence-d i e-could-de ail-deb -hi - a ings-2025-04-04/.
4 S amouli N. G eece announces ‘d as ic’ €25B ans o ma ion o de ense s a egy. — POLITICO, h ps://www.poli ico.eu/a icle/
g eece-de ense-s a egy-a med- o ces-donald- ump-na o/.
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
122
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
На графіку видно, що до початку 2022 р.
ставка рефінансування ЄЦБ перебувала
приблизно на тому самому рівні, що і серед-
ня ставка за запозиченнями 19 урядів країн
ЄС. В зоні В (у 2022 р.) середня ставка по
запозиченнях урядів країн ЄС була значно
більшою за ставку рефінансування ЄЦБ.
Фактично це відкривало можливість для
арбітражу, коли банки могли брати рефінан-
сування в ЄЦБ і вкладати кошти в державні
запозичення країн ЄС. Така ситуація тривала
з січня 2022 р. по лютий 2023 р. і відбулась
вона тому, що урядам країн ЄС на фоні інфля-
ції більше 5% мало хто хотів давати кошти під
низький відсоток. Тож, щоб уникнути анома-
лії, яка показана в зоні В, ЄЦБ мав би більш
швидко реагувати на інфляційний фактор і
швидше підвищувати ставку рефінансуван-
ня. З іншого боку, швидка реакція ЄЦБ на
зростання інфляції в єврозоні в той період
могла б посилити курс євро до долара США,
і тому боротьба з інфляцією монетарними
методами розпочалась лише після «валютно-
курсової паузи», коли вже було неможливо
відкладати її на пізніший термін.
Проте головною проблему становить
сучасна ситуація, коли ставка за урядовими
запозиченнями знову перевищила ставку
рефінансування ЄЦБ. На графіку видно, що
таке перевищення ставок почалось у лютому
2025 р. (див. на зону С) і продовжується
дотепер. На перший погляд здається, що ми
повернулись до ситуації 2022 р. (зона В), але
тепер уряди запозичують кошти за серед-
ньою ставкою, що значно більша за інфля-
цію, яку збив ЄЦБ.
Такі спостереження можуть вказувати на
те, що ЄЦБ в своїй монетарній політиці не
«озирався» на потреби національних уря-
дів країн ЄС мати можливість розширювати
запозичення у безпековій сфері, а механічно
займався таргетуванням інфляції. У підсум-
ку, уряди країн ЄС опинились в ситуації,
коли вони вимушені позичати кошти з дохід-
ністю, яка перевищує інфляцію і навіть ставку
рефінансування ЄЦБ.
Ускладнює ситуацію і той факт, що тепер
інвестори, які купують облігації урядів країн
ІНФЛЯЦІЯ В ЄС, СТАВКА РЕФІНАНСУВАННЯ ЄЦБ
ТА СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ СТАВОК ПО УРЯДОВИХ ОБЛІГАЦІЯХ В ЗОНІ ОБІГУ ЄВРО
(дані ЄЦБ, EUROSTAT, FRED)
-2
0
2
4
6
8
10
12
01.01.2021
01.03.2021
01.05.2021
01.07.2021
01.09.2021
01.11.2021
01.01.2022
01.03.2022
01.05.2022
01.07.2022
01.09.2022
01.11.2022
01.01.2023
01.03.2023
01.05.2023
01.07.2023
01.09.2023
01.11.2023
01.01.2024
01.03.2024
01.05.2024
01.07.2024
01.09.2024
01.11.2024
01.01.2025
01.03.2025
01.05.2025
01.07.2025
01.09.2025
01.11.2025
Інфляція в ЄС
Ставка рефінансування ЄЦБ
(Ma ginal Lending acili y)
Середній рівень ставок по урядових
облігаціях в зоні обігу євро
А
ВС
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
123
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
ЄС, дуже добре обізнані, що ці уряди будуть
йти на підвищення дефіциту бюджетів з без-
пекових міркувань. Розширення обсягів
запозичень для більшості країн ЄС означа-
тиме, що ставки по таких запозиченнях будуть
триматись на високому рівні, а це, в свою
чергу, буде тиснути на соціально-економічні
параметри бюджетів країн ЄС.
Трагічну ситуацію пом’якшують кілька
обставин. По-перше, не всі уряди країни ЄС
займають по наведеній на графіку серед-
ній ставці, яка розраховується по 19 країнах.
Наприклад, уряд Німеччини може позичати
кошти на 1,0-1,2 п.п. нижче за середню став-
ку та передавати їх на проекти в країнах
Балтії або Польщі, або навіть на виробництво
зброї в Україні. По-друге, Польща, Угорщина
та ряд інших країн ЄС не відмовились від своєї
національної валюти, тому монетарні дії ЄЦБ
та інфляція в єврозоні хоча і можуть ство-
рювати для цих країн певний дискомфорт,
але в них є інструментарій, який дозво-
лить поставити безпекові інтереси уряду на
перше місце, попереду «мантри» боротьби з
інфляцією.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
За результатами дослідження можна зро-
бити ряд висновків та рекомендацій, які
можуть бути корисними як для урядів ЄС, так
і для оптимізації зовнішньої політики України
стосовно ЄС:
1. Путін почав війну в досить проблемний
період для ЄС, коли, з одного боку, на ринок
зони обігу євро «виповзла» постковідна інфля-
ція, а з іншого боку — ЄЦБ не міг швидко засто-
сувати монетарні інструменти, щоб збити
рівень інфляції до прийнятного. Очевидно,
що рф обирала час для вторгнення в Україну
як момент, коли Європа мала зіштовхнутись
зі зростанням бюджетного дефіциту, висо-
кими ставками та обмеженим зростанням.
Мотив такого таймінгу з боку рф є очевидним:
підібрати момент, коли ЄС буде найменш
готовим до підтримки України. Не будучи при-
хильниками теорії змови і навряд чи маючи
докази, що епідемія COVID-19 і масштабне
вторгнення в лютому 2022 р. планувались з
єдиного центру, можна погодитись з екскан-
цлером Німеччини Ангелою Меркель, що
путін використав постковідне ослаб-
лення Європи для вторгнення5. Незалежно
від ролі КНР в цій історії (а ця роль може бути
і нульовою), очевидно, що рф цілеспрямо-
вано очікувала ослаблення Європи, щоб
почати захоплення України. В свою чергу,
це доводить, що агресія рф була свідомо
спрямована не тільки проти України, але й
проти Європи. Тож виявлений факт має бути
зафіксований і донесений до європейських
лідерів як доказ дій рф проти країн ЄС та
решти Європи.
2. Війна в Україні загрожує країнам
Європи збільшенням оборонних бюдже-
тів та сукупних витрат приблизно до €1 трлн
на рік. Це великі витрати, які ляжуть додат-
ковим ярмом на європейських виборців,
неминуче вплинуть на ринок державних
запозичень країн Європи і, по суті, пере-
направлять грошові потоки європейських
країн з розвитку національних економік на
непродуктивну оборонну галузь, робота якої
не сприяє сталому розвитку. Простіше ка-
жучи: замість нових виробничих потужнос-
тей в енергетиці, машинобудуванні чи АПК
Європа буде спрямовувати кошти на вироб-
ництво зброї, яка буде просто зберігатись
на складах або летіти до рф, або ж буде від-
правляти величезні кошти в США для ку-
півлі дуже гарних установок ППО Pa io , без
яких Україна і частина країн ЄС прекрасно
жили десятиліттями допоки не з’явились
росіяни зі своїми божевільними ідеями.
В фінансовому аспекті для Європи є тільки
дві групи сценаріїв розвитку подій:
(а) (а.1) продовження війни в Україні або
(а.2) заморозка війни по лінії боєзітк-
нення чи з поступками захопленими
територіями з боку рф, але без пере-
дачі всіх територій у кордонах 1991 р.
Будь-який сценарій в цьому варіанті
для ЄС не знімає необхідність наро-
щувати оборонні бюджети, а значить
призведе до дефіциту бюджету та
купівлі зброї у США;
5 Röpcke J. Me kel gib Polen Mi schuld an Pu ins K ieg. — Bild, h ps://www.bild.de/poli ik/ausland-und-in e na ionales/b isan es-
in e iew-me kel-gib -polen-mi schuld-an-pu ins-k ieg-68e267 81 6c1806ee be007.
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
124
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА № 1-2, 2025
(b) завершення війни в Україні без терито-
ріальних претензій України до рф або
ж перехід до кордонів 1991 р., з силь-
ним послабленням військового, еко-
номічного та фінансового потенціалу
рф. Такий варіант розвитку подій не пе-
редбачає необхідності щорічного
нарощення оборонних витрат для
Європи і цілком відповідає інтере-
сам європейських виборців, бо замість
«зброї на складах» вони отримають
притік коштів на соціально-економічні
проєкти всередині ЄС.
3. Оскільки ми встановили, що рф підби-
рала час для початку вторгнення в Україну
як період перед постковідним ослаблен-
ням Європи, то було висунуто гіпотезу, що
дії рф в Україні були спрямовані проти інте-
ресів ЄС та решти Європи, і це чітко усві-
домлювали в рф. Така гіпотеза підтвер-
джується численними провокаціями рф на
кордонах ЄС, наприклад, запусками БПЛА.
Дії рф в цьому випадку спрямовані саме на
залякування країн ЄС та решти Європи для
того, щоб ті швидше нарощували оборонні
витрати. Росіяни не здатні вести війну одно-
часно в Україні та в ЄС, їх манери залякування
також не здатні нести серйозну військову
загрозу для країн Європи. Але створення
постійного нервового середовища для стиму-
лювання оборонних витрат з боку Європи —
це цілком реальна мета росіян. Тож ми знову
повертаємося до того, що не в інтересах
країн Європи йти на тривалі щорічні обо-
ронні витрати приблизно в €1 трлн на рік,
а слід знайти спосіб швидко ліквідувати
загрозу з боку рф як таку. Для ліквідації такої
загрози потрібна значна концентрація ре-
сурсів, спрямованих на короткострокове,
але істотне зростання оборонних витрат
в Європі. Збільшення оборонних витрат
в ЄС та решті країн Європи має виконати
два завдання:
(а) забезпечити військову допомогу, якої
буде достатньо для перемоги України
на полі бою;
(b) наповнити європейські арсенали до
меж, після яких рф зрозуміє, що в
короткостроковій перспективі війна з
Європою неможлива.
4. Вирішення наведених вище двох обо-
ронних завдань для ЄС може бути профінан-
соване без значних втрат для виборців ЄС.
Як мінімум, є три джерела фінансування таких
потреб:
(а) пом’якшення монетарної політики ЄЦБ,
який має зважати на оборонні потреби
урядів ЄС. Наприклад, ЄЦБ, який зараз
дотримується таргету 2,0%, може
пом’якшити його до 2,0%+/-1,0 п.п. Це
сприятиме зниженню очікувань інвес-
торів щодо зростання ставок на ринку
урядових запозичень країн ЄС;
(b) повна конфіскація російських активів в
ЄС для оборонних потреб України і для
захисту східних кордонів ЄС. При цьому,
практика конфіскації російських акти-
вів має бути розширена і на російські
неофіційні кошти, які через схеми відми-
вання грошей було вивезено до ЄС;
(с) перенесення частини виробництва
озброєння та компонентів до нього в
Україну і до країн Східної Європи, які
вже є членами ЄС, з метою зменшення
витрат на переозброєння ЄС. Висока
концентрація витрат може допомогти
завершити війну в Україні на умовах,
вигідних Україні і ЄС, тобто поверну-
тись до кордонів 1991 р. та залишити рф
наодинці зі своїми амбіціями, ослабле-
ною економікою та «діловими боргами»
перед КНР.
ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН ЄС
