Šis tas iš terminologų darbo Lietuvių kalbos institute

T E R M I N O L O G I J O S D A R B I N I N K A I Antanė KUČINSKAITĖ ДЕЩО З РОБОТИ ТЕРМІНОЛОГІВ У ЛИТОВСЬКОМУ ІНСТИТУТІ МОВИ I. 1945 рік — відновлення Литовського інституту мови Академії наук На початку 1945 року я почала працювати в Інституті литовської мови Академії наук Литви. Нещодавно відгримілий фронт війни (влітку 1944 року) багато чого у Вільнюсі зруйнував і знищив. Однак обидві будівлі інститутів литовської мови, а також литовської літератури й фольклору (Антакальніо, 6) залишилися неушкодженими. Та, на жаль, працівники порозбігалися й не поспішали повертатися. Зберігся також центр Академії наук (Кароліо Пожелос, нині Жигіманту, 2, де тепер розташована бібліотека Академії наук). На початку 1945 року в Інституті литовської мови нас було троє: директор, професор Юозас Бальчиконіс і дві його штатні працівниці: Броне Восилюте (померла 1972 року) та Антане Кучінскайте. Поки уряд остаточно не затвердив ані центр Академії наук, ані інститути, ані їхні кадри, ми пару місяців працювали як добровольці, а з наближенням весни нас уже визнали штатними працівниками (і ми отримували яку-небудь платню). Щороку додавався ще один-два працівники, і почали дбати про друк другого тому великого академічного «Словника литовської мови». У 1947 році мене відрядили до Каунаса наглядати за друком у друкарні «Спіндуліс». Другий том «Словника литовської мови» було надруковано наприкінці 1947 року. На пару років Інститут литовської мови залишив мене в Каунасі — призначив до групи лексикографів, які взялися невідкладно видати однотомний «Словник сучасної литовської мови». У 1950 році редакцію «Словника сучасної литовської мови» перевели до Вільнюса, тож повернулася й я. Мені доручили написати інструкцію з редагування великого академічного «Словника литовської мови». 75 2. Перші кроки термінологів у Литовському інституті мови У 1950 році з ініціативи талановитого організатора Йонаса Крупаса висунули ідею відновити термінологічну роботу в Литовському інституті мови, адже дедалі частіше зверталися науковці різних спеціальностей із проханням допомогти розв’язати нагальні питання термінології. Працівників у Литовському інституті мови було небагато. У 1952 році ми утворили групу термінологів утрьох: доцент Й. Крупас, Напаліс Грігас і я. 3. Термінологи інституту співпрацюють із юристами Першими практичні питання унормування термінології почали розв’язувати юристи. Досвідчений правознавець, який мав дуже добре чуття рідної мови, доцент А. Жюрліс у 1952 році звернувся до Литовського інституту мови з проханням про допомогу мовознавців-термінологів. Президія Верховної Ради мала терміново видати чотири кодекси: Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільний кодекс і Цивільно-процесуальний кодекс. Група видатних юристів зі шкури пнулася, аби ці чотири кодекси були зразково підготовлені до друку як у фаховому, так і в мовному аспекті. Пару разів на тиждень, а нерідко й частіше, ми цілими пів дня засідали в помешканні А. Жюрліса — термінологи інституту разом із юристами, — намагаючись коротко, точно й правильно формулювати правові положення, як того вимагала точність мови кодексів. Ці обговорення стали для мене дуже корисними уроками. Чудове мовне чуття А. Жюрліса, його вміння добирати найвлучніше слово й найлогічнішу фразу спонукали мене, створюючи або вдосконалюючи наукові терміни, не відриватися від народного мислення, відчуття духу литовської мови... Засідаючи з правознавцями, нам доводилося довше зупинятися на спеціальних юридичних термінах. Часом виникали питання і синтаксису, або ж просто правильності мовлення. Наприклад, пам’ятаю, що вже на першому засіданні мені спало на думку: «Bau-» 76 у Кримінальному кодексі формулювання покарання: “<...> карається позбавленням волі на три роки <...>” На мою думку, це нелогічно: спершу слід зазначити покарання (позбавлення волі), а вже потім його тривалість. Отже: <...> карається позбавленням волі на три роки <...> Юристи, посперечавшись, усе ж прийняли мою пропозицію. Хоча в усіх чотирьох кодексах запропоноване мною формулювання послідовно вживається, у пресі й сьогодні журналісти спершу наголошують на тривалості покарання і лише потім описують саме покарання формулюванням, неприйнятним для літературної мови. Можливо, тут позначається лаконічність розмовної мови, пор.: –Скільки він отримав? – Три роки. –Як його засудили? – На три роки. Однак лаконічність розмовної мови нерідко розходиться з нормами літературної мови. Не все пасує до фахового мовлення, особливо до документів юристів. З засідань із юристами мені запам’ятався запропонований А. Журлісом термін діяння. Це незвичний для мовознавців новотвір, хоча й утворений цілком правильно. Отже, діяти: діяння, як тягнути: тяга, доглядати: догляд... А. Журліс пояснював, що юристам необхідно розрізняти два близькі поняття: діяльність і діяння. Дії широкого масштабу — це діяльність, а дії з пасивнішим виявом — діяння. А. Журліс також звернув увагу, що слово liudininkas суперечить законам словотвору литовської мови. Учасники засідань погодилися, що юридичним терміном буде свідок. Співпраця з юристами, особливо під час подальшого обговорення «Словника юридичних термінів», стала доброю практикою для нас, недосвідчених термінологів Інституту литовської мови. 4. Коло термінологів зростає, сфери діяльності розширюються Керівник словникового сектору доцент Й. Круопас, маючи багато організаційної та адміністративної роботи, рідко міг брати участь у засіданнях термінологів із фахівцями наукових галузей, тому до 77 Комісії з термінології Інституту литовської мови та літератури він залучив ще двох наукових співробітників: Владаса Бартусевічюса та Вітаса Лабутіса. Владас Бартусевічюс, сам будучи спортсменом, добре орієнтувався під час підготовки до друку «Словника спортивних термінів», а В. Лабутіс швидко виявився справді здібним термінологом. Разом з А. Кучінскайте він уважно розглядав і давав слушні поради під час підготовки до друку «Словника фізичних термінів». У 1970 р. В. Лабутіс разом з А. Кучінскайте розглядав терміни кулінарії та побутового мовлення. На засіданнях, організованих Міністерством торгівлі, переглядали списки назв товарів. 5. Найважливіша сфера роботи Комісії з термінології ЛІМ — «Словник медичних термінів» Найбільше часу й сил Комісія з термінології присвячувала «Словнику медичних термінів». Це ґрунтовне видання (близько тисячі сторінок), ретельно укладене трьома мовами: латинською, литовською та російською. Кілька років Комісія з термінології разом з укладачами цього словника цілими півднями обговорювала кожен термін з погляду його влучності, точності та правильності. У всіх засіданнях медиків протягом кількох років найактивніше брала участь Антане Кучінскайте (інші члени Комісії з термінології змінювали один одного). В останні роки здібним термінологом відзначився Вітас Лабутіс. «Частину рукопису, підготовленого до друку, читали наукові співробітники Групи термінології Інституту литовської мови та літератури К. Гайвеніс і Й. Клімавічюс», — зазначено в передмові до «Словника медичних термінів»1. На мою думку, це були найздібніші термінологи того часу. Під час розгляду медичних термінів насамперед потрібно було звернути увагу на найпоширеніші помилки в мовленні медиків, а саме: ліки не проти грипу, а від грипу; хворе місце не змазати, а змастити; хвороби не вихід 1 Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas. V.: Mokslas, 1980. P. 3. 78 (uxxo), але закінчення; не sergantieji, а хворі; не патологанатомія, а патологічна анатомія тощо, тощо. На жаль, медики досі не позбулися таких помилок... Розглядаючи самі терміни, довелося вирішувати непрості випадки словотворення. Наприклад, вади розвитку. Народжується дитина з одним оком, інакше кажучи, – одноглазий, але треба назвати таке явище. Укладачі «Словника медичних термінів» запропонували термін одноглазство. Народжується з однією ногою — одноногість, з однією рукою — однорукість тощо. Спочатку такі терміни здавалися неприйнятними, але все ж вони потрібні медикам... Навіть безгрудність! Або мавпоголовість! Якщо заглибитися у випадки словотворення, такий спосіб творення не видається осудним. Трапляються дуже складні латинські медичні терміни, наприклад: encephalomyeloradiculopathia — хвороба головного і спинного мозку, а також нервових корінців. Неможливо знайти для них український термін — відповідник. Українською можна лише передати описове значення латинського терміна. У медичній науці трапляється чимало подібних «кілометрових» латинських термінів. Вітаємо авторку цих спогадів мовознавицю Антане КУЧЮНЕНЕ з нагоди поважного ювілею, бажаючи довгих і творчих років. 79