Medžioklės terminų žodynas

СЛОВНИК МИСЛИВСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Польські та литовські терміни, пов’язані з полюванням, проливають чимало світла на давнину. К. Буга Подібного видання ми досі не мали, тож задум підготувати п’ятимовний (литовсько-англійсько-німецько-французько-російський) термінологічний словник цієї галузі1 справді добрий. Тим більше, що полювання та його традиції здавна не чужі литовцям. Словник укладено за тематичним принципом: терміни в ньому розподілено за темами у 8 розділів, що охоплюють близько 1000 загальних термінів і висловів, якими послуговуються мисливці, назв видів і способів полювання, мисливського спорядження, порід мисливських собак, птахів і звірів та частин їхнього тіла, а також трофеїв і мисливських рушниць; усі вони розташовані за абеткою. Останні два розділи ілюстровані. До деяких литовських термінів у дужках подано пояснення, а після багатьох назв тварин і птахів наведено також латинські назви. Чимало термінів мають гнізда, однак не зовсім зрозуміло, за яким принципом їх утворено, адже, наприклад, стадо, популяція; стадо копитних; популяція диких тварин; стадо мисливських звірів подано як окремі заголовні терміни, тоді як терміни того самого розділу виводок качок, виводок вовків, виводок гусей містяться в одному гнізді із заголовним терміном виводок. Така непослідовність структури властива всьому словнику. Добре, що всі заголовні та видові терміни (за винятком термінів 7-го і 8-го розділів) пронумеровано, тож знайти потрібний термін допоможуть абеткові покажчики всіх п’яти мов наприкінці видання; нумерація термінів у них відповідає нумерації термінів у словнику. Однак і тут є неточності. Наприклад, у покажчиках усіх мов під номером 196 зазначено термін полювання на качок, якого в тексті словника немає (його пропущено), а термінів під номерами 95 і 308 немає ані в покажчиках, ані в тексті (пропущено або терміни, або номери). Варто уточнити, що порядковий номер терміна в покажчику 1 Petružis G. Medžioklės žodynas. Vilnius: Enciklopedija, 1997. 128 p. 77 зазначено не «біля кожного заголовного слова», як сказано в передмові (адже в цих покажчиках немає гнізд!), а біля кожного терміна, оскільки мисливські угіддя чи торішній козел-самець із гіллястими рогами — це не слово, а складений термін. Також незрозуміло, що автор словника хотів пояснити, зазначивши, що «порядок слів у складених термінах покажчика залишено таким, як у словнику». Виникає питання, чи він міг бути якимось іншим. Крім того, ще до того, як почати заглиблюватися в сам словник, впадають у вічі непомічена коректурна помилка в першому реченні передмови та деякі неточності: гнізда чомусь названо «підгніздами»; замість терміна «середній рід» доречніше було б ужити термін «безособовий рід». Варто висловити кілька зауваг і щодо самих термінів. Один із найпомітніших недоліків цього словника полягає в тому, що литовські терміни в ньому не позначені наголосом. Наголошування слів, зокрема термінів, дуже важливе для користувача литовської мови, тому позначити наголос у литовських термінах не менш важливо, ніж указати рід головного слова в німецьких і французьких заголовних термінах або позначити слова, що мають лише форму множини. У словнику є також деякі незначні неточності й непослідовності в поданні термінів. Наприклад, хоча подано слово дресирувати (20), вжито термін добре дресирований (=вимуштруваний) собака (267). Термін добування (147) пояснено так: «кількість тварин, яких можна добути або вже добуто». Як слово «добування» може означати кількість? Насправді це лише назва дії. Дивно, що в мисливському словнику є термін півень (330), але немає терміна турухтан (Philomachus pugnax). Зустрічаємо орнітологічні терміни чорний лелека (Ciconia nigra), лебідь-кликун (Cygnus cygnus), але немає цікавого литовського терміна gargatūnas. Немає також назв нещодавно зниклих мисливських звірів, наприклад: росомаха, лісовий кіт тощо. Якщо наведено терміни сорока, ворона, то доречними були б також терміни грак (Corvus frugilegus), лунь (Circus). Поряд із міжнародними словами й термінами (або замість них) подекуди бракує українських відповідників. Чим гірше перевіряти, наглядати замість інспектувати, контролювати (38); земляна груша замість топінамбура (169); вади лопатки замість дефектів лопатки (с. 62) тощо? 78 Було б цікаво знати, на які лексикографічні джерела та критерії добору термінів спирався автор словника, адже в розділі «Мисливські собаки» наведено лише кілька їхніх порід, тоді як в енциклопедії «Собаки» (В., 1995) перелічено понад 50 порід мисливських собак, наприклад: афганський хорт, англійський фоксгаунд, золотистий ретривер, азавак (південний хорт), бладгаунд (гончак святого Губерта), естонський гончак, кламбер-спанієль, курцхаар (німецький короткошерстий лягавий собака), лайки, лангхаар (німецький довгошерстий лягавий собака), латвійський гончак, литовський гончак, російський довгошерстий хорт, слюгі (арабський хорт), тайган (киргизький хорт), тер’єри, веймаранер (веймарський лягавий собака), угорський хорт та ін. Можливо, тут згадано не всі недоліки видання, але загалом вони не применшують значення словника. Можливо, ці зауваги стануть у пригоді під час підготовки наступного, досконалішого й повнішого видання цього словника. Нійоле БАНЕВІЧЕНЕ 79