V. Mykolaičio-Putino literatūrologijos terminai su „-inis“, „-ė“ formos dėmenimis

Alvydas UMBRASAS Інститут литовської мови ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ТЕРМІНИ В. МИКОЛАЙТІСА-ПУТІНА З КОМПОНЕНТАМИ ФОРМИ -INIS, -Ė У цій статті зроблено спробу звернутися до галузі, значною мірою забутої термінологами, — термінології літературознавства, точніше, до одного різновиду термінів цієї галузі — складених термінів, узгоджувальний компонент яких виражений прикметником із -inis, -ė. Матеріал для дослідження збирався з літературознавчих текстів В. Миколайтіса-Путіна1. Автор обрав ці тексти, оскільки хотів обмежити досліджуваний матеріал і розглянути тексти першої половини цього століття; В. Миколайтіс-Путінас — один із найвидатніших літературознавців того періоду. Оскільки матеріал збирався не зі словників, а з текстів одного автора, його обсяг невеликий. Виявлено 191 складений літературознавчий термін, один або два залежні компоненти якого виражені прикметниками із -inis, -ė. Це число позначає загальну кількість словосполучень, а слів, що виступають головним або залежним компонентом, менше, оскільки деякі компоненти повторюються в термінах. Змінний залежний компонент за незмінного головного вказує на видові терміни (відображає видові поняття денотата). Напр.: egocentrinė (NLL 41, R VIII 356) // gamtinė (R VIII 444) // idėjinė (R VIII 344) // individinė (NLL 41, R VIII 356) // išpažintinė (NLL 41) // patriotinė (NLL, LE 86, R VIII 325) // pseudoentuz(i)astinė (R VIII 362) lyrika лірика. Із цих термінів від головного компонента також можна утворити похідне слово з -inis, -ė, яке стає залежним компонентом інших термінів і називає видові поняття цих денотатів. Напр.: lyrinis aprašymas NLL 36, lyrinė daina LE 113, lyrinis dialogas VD 39, lyrinis eilėraštis R VIII 11, lyrinis herojus R VIII 310, lyrinė impresija LE 213, lyrinis išgyvenimas R VIII 11, lyrinė įvada NLL 269, lyrinis kūrinys R VIII 206, lyrinė kūryba R VIII 356, lyrinė nuotaika VD 43, lyrinė лірика 1 Скорочення джерел пояснено наприкінці роботи; арабські цифри поруч зі скороченнями в тексті вказують на сторінки; римські цифри поруч із NLL означають сторінки вступу (так в оригіналі). Намагалися фіксувати по одному (зазвичай першому) вживанню терміна в книжці. 78 poezija R VIII 321, lyrinė proza LE 213. Такі терміни особливо відрізняються від інших (вільних) словосполучень тим, що можуть виконувати комунікативну функцію цілком самостійно; інакше кажучи, прикметник, що входить до складу терміна, є семантично визначенішим, ніж прикметник, який функціонує вільно. За структурою наявні терміни з -inis, -ė поділяються на дві групи: двослівні та трислівні терміни (у досліджуваному матеріалі не виявлено термінів, що мають понад два означення форми -inis, -ė). Більшість становлять двослівні терміни — їх 175, трислівних лише 16 (тут маються на увазі терміни, що містять два прикметники форми -inis, -ė; складені терміни з -inis, -ė та залежними компонентами іншої форми тут не розглядаються, оскільки їхня структура відрізняється і їх слід аналізувати інакше). Сполучуваність компонентів термінів із -inis, -ė дуже різноманітна. Значна частина похідних із цим суфіксом -inis, -ė утворена від однослівних термінів. Однослівні літературознавчі терміни найчастіше є іншомовними (наявні дані свідчать, що близько 70% однослівних літературознавчих термінів В. Миколайтіса-Путіна мають іншомовне походження), тому не дивно, що в 150 двослівних термінах основа слова, яке виступає означенням і має форму -inis, -ė, є іншомовною. Можна виокремити три типи таких основ: непохідні, суфіксальні, префіксальні. На жаль, не в усіх випадках легко визначити, чи є основа суфіксальною, чи безсуфіксною. Можна виявити навіть своєрідні способи словотворення (див. далі). У частині іншомовних означень із -inis, -ė основа є явно непохідною (точніше кажучи, у литовській мові вона функціонує як первинна, але в мові походження може бути похідним словом). Найчастіше основою є іменник. Напр.: chorejinė (: chorejas) eilutė R VIII 177, daktilinė (: daktilis) galūnė NLL 306, draminis (: drama) veikalas R VIII 336, epinė (: epas) daina LE 158, feljetoninė (: feljetonas) poema R VIII 450, idėjinė (: idėja) lyrika R VIII 344, individualinė (: individas) lyrika NLL 41, R VIII 444, jambinis (: jambas) skandavimas R VIII 180, kantatinė (: kantata) forma NLL 252, metaforinis (: metafora) stilius R VIII 468, patriotinė (: patriotas) lyrika NLL 5, LE 86, R VIII 325, proletarinė (: proletaras) poezija R VIII 446, satyrinis (: satyra) vaizdelis NLL 316, simbolinė (: simbolis) drama 79 R VIII 400, строфічна (: строфа) форма NLL 252, тонічний (: тон) метр R VIII 346. Кілька литовських похідних із -inis, -ė утворено від прикметників. Напр.: абстрактна (: абстрактний) творчість VD 40, перехресний (: перехресний2) співзвучний R VIII 175. Іншомовне слово з -inis, -ė може не мати в литовській мові твірного слова. Наприклад, у термінах силабічне віршування NLL 173, силабічна метрика R VIII 345 компонент силабічна походить від гр. syllabe (склад), але литовізованого варіанта цього слова нині немає. Тому silabinis, -ė слід вважати словом, адаптованим за допомогою суфікса. Не зовсім звичним є також залежний компонент двослівних термінів dramатinis, -ė, який має невивідну твірну основу. Формально, синхронно, у литовській мові його слід вважати похідним від drama, але dramat- — це основа грецького слова (гр. drama, dramatos). Напр.: драматичний конфлікт VD 27, драматична література NLL 411, LE 161, драматична трилогія LE 200, VD 47. Це свідчить про те, що похідне слово утворене не безпосередньо в литовській мові, а запозичене з іншої мови. Литовський варіант — draminis, -ė. Особливо своєрідними є залежні компоненти термінів, утворені за моделлю іншомовного прикметника з -inis, -ė, які мають суфіксальну твірну основу. Аналіз словотвору цих термінів дещо незвичний, оскільки суфікс твірної основи не завжди переходить до похідного слова. Наприклад, у всіх докладних граматиках зазначено, що під час творення прикметників із суфіксом -inis, -ė від іншомовних слів із формантами -ij-, -ik- ці форманти найчастіше випускаються (напр., DLKG, 210; LKG I, 573). Це явище актуальне для термінології. У досліджуваному матеріалі є чимало двослівних термінів, залежний компонент яких утратив згадані форманти. Наприклад, утративши формант -ij-: агітаційна (: агітація) література LE 124, алегоричне (: алегорія) зображення VD 20, біблійна (: біблія) повість LE 214, емоційна (: емоція) лірика R VIII 344, філософський (: філософія) афоризм NLL 129, історична (: історія) трагедія LE 211, релігійний (: релігія) гімн NLL 135, R VIII 252. 2 Твірним словом можна вважати також іменник kryžma. 80 Чимало компонентів утворено і з пропущеним формантом -ik-, напр.: аналітичний (: аналітика³) опис NLL 32, дидактична (: дидактика) проза NLL 46, класична (: класика) форма NLL 252, ліричний (: лірика) герой R VIII 310, риторичний (: риторика) стиль R VIII 143, романтична (: романтика) поезія NLL5, LE 74, політична (: політика) сатира NLL 162, LE 213 та ін. Іноді випускається й інший формант, напр.: декадентська (: декадентизм) література R VIII 446. Компонент romantinis, -ė формально й семантично також можна виводити і з romantika, і з romantizmas. Роботу, пов’язану з таким усіченням, можна вважати окремим різновидом словотвору й називати дезінтеграційною працею⁴. Але, за словами В. Урбутіса, доцільніше не вважати це явище специфічним способом словотвору, а лише зарахувати до побічних словотвірних явищ і говорити не про словотвірний тип, а про дезінтегровані твірні основи (Urbutis V. 1978, 206). Говорячи про ці літературознавчі терміни, варто згадати й поняття зв’язаної основи⁵. Очевидно, що твірна основа деяких прикметників із -inis, -ė не вживається без суфіксів, тому можна згадати зв’язані основи alegor-, bibl-, emoc-, lyr-, polit-, romant-, traged- та ін. Будучи первинними, вони не функціонують у литовській мові самостійно. Деякі похідні з -inis, -ė, що мають суфіксальну твірну основу, дещо відрізняються: у похідному слові вони зберігають суфікс твірної основи (або один із двох). Чималу групу становлять похідні з -inis, -ė, які успадкували від твірної основи суфікс -ist-. Напр.: белетристичний твір R VIII 49, гумористичний фейлетон R VIII 450, публіцистична полеміка LE 211, стилістичний засіб NLL 36. Але й усі вони мають дезінтегровану твірну основу, що втратила формант -ik-, пор.: beletristinis – beletris- ³ Словотвірно це можна пов’язати також зі словом analizė, але нетипове чергування z:t свідчить, що analitinis безпосередньо запозичено з іншої мови, а вже пізніше пов’язано зі словом analizė. ⁴ Žr. Urbutis V. 1978, 125. V. Urbutis sutinka ir su P. Zvolinskio siūlymu dez integracinės (dez integralinės) derivacijos terminu (ten pat, p. 204–205). ⁵ Зв’язаною (або пов’язаною) називають таку основу, яка відрізняється від самостійної (вільної) тим, що сама по собі не утворює основу слова (і словоформи) і завжди виступає (як первинна основа) разом із суфіксом, префіксом або іншою основою (Urbutis V. 1978, 121). 81 тика, гумористичний – гумористика. Похідність від белетрист, гуморист є сумнівною з погляду словотвірного значення. Тлумачення деяких прикметників із -ist- є значно складнішим. Напр.: імпресіоністичний стиль LE 213, позитивістський реалізм NLL 382, реалістичний твір VD 45, соціалістична поезія R VIII 446. Формально ці прикметники мають основу іменників, що називають осіб (імпресіоніст, позитивіст), але семантично їх слід виводити від імпресіонізм, позитивізм. Не слід забувати, що й взаємозв’язок походження слів типу імпресіонізм – імпресіоніст не цілком зрозумілий; іноді вбачають взаємну мотивацію (Urbutis V. 1978, 127). З погляду литовської мови важко пояснити, звідки у прикметнику із -inis, -ė з’являється -ist-, тим паче що прикметники із суфіксом -inis, -ė не утворюються від іменників із виразною словотвірною структурою (перша перешкода), які називають осіб і діячів (друга перешкода) (Kniūkšta P. 1976, 19–20). Отже, дуже ймовірно, що ці прикметники безпосередньо запозичені з інших мов (граматично адаптовані до литовської за допомогою суфікса -inis, -ė), а пошук твірного слова є лише формальністю. У двох похідних на -inis, -ė твірні основи мають суфікси -acija, -encija (такі суфікси виокремлено в DLKG, 99 та ін.), напр.: дедикаційний (: дедикація) вірш R VIII 449, кореспонденційний (: кореспонденція) стиль NLL 163. У похідних зберігаються компоненти -ac-, -enc-. Це змушує замислитися, чи не варто вбачати у твірній основі два суфікси або трактувати -acija, -encija як розширені (або складені) суфікси⁶. У цьому разі, найімовірніше, довелося б констатувати, що в похідному на -inis, -ė внаслідок дезінтеграції зникає половина суфікса. Це підтвердило б думку, що -ij- (а разом із ним і -ik-) пропускається не стільки як морфологічний, скільки як фонетичний елемент, що утворює важкі для вимови скупчення звуків (Kniūkšta P. 1976, 21). Щоб у термінах досліджуваного матеріалу іншомовний залежний компонент із -inis, -ė мав недезінтегровану твірну основу, таке трапляється рідко. Це лише досить частотні компоненти класичний, -а (: класика), літературний, -а (: література), які мають також суфікси -ūr-, -ik-. Напр.: класична 6 Apie tokias priesagas yra užsiminęs V. Urbutis (1978, 216–219). 82 література R VIII 245, класична поезія R VIII 425, літературний лист NLL 7, літературний романтизм LE 72, літературний ескіз NLL V, літературний жанр LE 47. Окремо варто згадати похідні на -inis, -ė, твірною основою яких є суфіксальний прикметник. У похідне слово переходить формант іншомовного прикметника -al-⁷. Напр.: музикальний (: музика) твір NLL 415, оригінальна (: оригінальна) література R VIII 403, сентиментальна (: сентиментальна) мелодрама LE 30. Нині ці утворення не рекомендовано до вживання (KPP, 18–19, 96–97). Серед двослівних літературознавчих термінів V. Mykolaičio-Putino, що мають іншомовний залежний компонент із -inis, -ė, окрему невелику групу становлять терміни, похідне на -inis, -ė у яких8 ґрунтується на іншомовному слові, близькому до префіксальних похідних (або складних слів). Напр.: автоаналітичний вірш R VIII 328, автобіографічний твір R VIII 420, егоцентричний вірш R VIII 334, псевдоентузіастична лірика R VIII 362, псевдокласична поезія NLL 5. Але всі ці похідні на -inis, -ė також мають дезінтегровану твірну основу. Двослівних термінів досліджуваного матеріалу з литовськими залежними компонентами на -inis, -ė мало — лише 25 термінів із таким залежним компонентом (з іншомовним було 150). Більшість литовських похідних на -inis, -ė у текстах V. Mykolaičio-Putino утворено від іменників. Твірні іменники різні. Переважають суфіксальні, напр.: творчий (: творчість) метод VD 48, радянська (: рада) література R VIII 374, суспільна (: суспільство) лірика NLL 292, природна (: природа) лірика R VIII 444, сповідальна (: сповідь) лірика NLL 41, R VIII 356, а також первинні, напр.: складова (: склад) версифікація R VIII 176, національний (: нація) епос LE 151. Слід також виокремити твірні іменники, утворені суфіксально-флексійним способом. Напр.: художня (: краса) література 7 Можна було б говорити про складений суфікс -alinis, -ė, але в цих випадках формант -al- радше належить твірному слову. Лише театральна драматургія LE 222, очевидно, утворена від театр, а не від театральний чи театрал. 8 Вважати ці компоненти префіксальними похідними було б нелогічно, оскільки їх дуже рідко утворюють від похідних прикметників; крім того, обраний спосіб словотворення обґрунтовує також словотвірне значення. 83 R VIII 393, основний (: основа) персонаж R VIII 202. Основою кількох похідних на -inis, -ė є префіксальний іменник (світова (: світ) література NLL III, R VIII 42) або складний іменник (система віршобудування (: віршобудування) R VIII 140, фольклорний (: фольклор) елемент R VIII 527). Литовські похідні з -inis, -ė, утворені від інших частин мови, у досліджуваному матеріалі трапляються вкрай рідко. Є лише по одному терміну, залежний компонент яких спирається на пасивний дієприкметник минулого часу, займенник або інфінітив дієслова: перекладні (: перекладений) твори R VIII 164, всесвітня (: весь) література R VIII 426, читана (: читати9) драма LE 222. Однак в останніх двох термінах слід розрізняти вже не суфікс -inis, -ė, а його варіанти -uotinis, -ė, -tinis, -ė. Трикомпонентних літературознавчих термінів (із двома прикметниками на -inis, -ė) у досліджуваному матеріалі виявлено лише 16. Компонентами термінів виступають переважно ті самі прикметники, що й у двокомпонентних термінах (багато іншомовних, ті самі словотвірні проблеми). Найчастіше (10 випадків) обидва означення мають іншомовну твірну основу. Напр.: агітаційна революційна пісня NLL 202, діалогічно-драматична форма LE 112, емоційно-риторичний стиль NLL47, епічна драматична сцена NLL 39, історична патріотична трагедія NLL 415, літературний драматичний жанр VD 77, метричне класичне віршування NLL 173, опозиційний політичний вірш R VIII 432, пропагандистська патріотична література NLL 366, тонічний хорейний метр R VIII 177. Значно рідше одне означення має литовську, а інше — іншомовну твірну основу (5 випадків), напр.: природна-патріотична алегорія NLL 39, любовна еротична лірика NLL 212, R VIII 356, національна патріотична ідеологія NLL 3, тонічне силабічне віршування R VIII 140, суспільна патріотична пісня LE 10. Лише в одному випадку обидва означення литовські: книжкова віршова метрика R VIII 369. Говорити про значення компонентів із -inis, -ė у літературознавчих термінах В. Миколайтіса-Путіна досить складно. Хоча прикметники з 9 Не можна виключати, що читана ґрунтується на дієприкметнику (прочитаний), але з огляду на словотвірне значення, мабуть, прийнятнішим є інфінітив — «призначена для читання». 84 -inis, -ė reikšmės yra nemažai tyrinėtos, dažniausiai analizuojami lietuviškos kilmės būdvardžiai, o apie būdvardžius, turinčius nelietuvišką pamatinį kamieną, neretai nutylima, apsiribojama vos vienu kitu pavyzdžiu. Yra žinoma, kad būdvardžių su -inis, -ė reikšmė kyla iš vedinio pamatinio žodžio, bet kartu yra ir labai susijusi su žodžiu, kuriam tas būdvardis priklauso10 (šiuo atveju tai būtų termino pagrindinis dėmuo) (Kniūkšta P. 1976, 56–59). Kai šie dėmenys reiškia konkrečius dalykus, apie reikšmes kalbėti lengviau, tačiau V. Mykolaičio-Putino literatūrologijos terminai dažniausiai yra nelietuviškos kilmės ir reiškia abstrakčias sąvokas, todėl nustatyti dėmenų su -inis, -ė reikšmę, remiantis vedinio santykiu su pamatiniu ir priklausomuoju žodžiu, yra sunku, nematyti aiškių semantinių tipų. Operuojant abstrakčiomis ir griežtai neapibrėžtomis sąvokomis, nelengva ir griežtai atriboti funkcinę ir leksinę reikšmes. Vis dėlto tiriamojoje medžiagoje galima skirti keletą dėmenų su -inis, -ė reikšmės tipų, būtent: 1. Прикметники, що вказують на склад, структуру, принцип утворення предмета, вираженого головним словом терміна, — «складений із того (за тим принципом), на що вказує твірне слово». (Ці прикметники дещо наближаються до типового узагальненого матеріального значення прикметників із -inis, -ė.) Напр.: хорейна — «складена з хореїв» рядок R VIII 177, дактилічне закінчення NLL 306, ямбічний катрен NLL 255, парний — «складений за принципом пар» співзвуччя R VIII 175, силабічна метрика R VIII 370, тонічне віршування R VIII 140. До цього типу можуть наближатися також прикметникові прикметники — перехресний «перехресний, утворений навхрест» рим R VIII 12. Семантично до цього типу можна віднести й терміни силабічне віршування NLL 173, R VIII 140, силабічна метрика R VIII 345, хоча, оскільки компонент силабічний у литовській мові не має твірного слова, говорити про словотвірне значення не можна. Віднесення ґрунтувалося б на лексичному 10Саме на цих відношеннях ґрунтуються практично всі класифікації значень прикметників із -inis, -ė. Напр.: Skardžius P. 1943, 246–253; Valeckienė A. 1957, 257–270; LKG I, 568–571; Gaivenis K. 1975, 70–85; Kniūkšta P. 1976, 59–85; DLKG, 210–215. 85 значення; оскільки усвідомлюємо, що складовий = силабічний, спрацьовує принцип аналогії. 2. Прикметники, що вказують на призначення предмета, вираженого головним словом терміна, — «призначений для того, що названо твірним словом». Напр.: агітаційна «призначена для агітації» література LE 124, присвятний вірш R VIII 498, дидактичний вірш R VIII 133, свобідна пісня R VIII 23. 3. Прикметники, що вказують на об’єкт предмета, названого головним словом, — «описує, черпає мотиви, спрямований на те, що названо твірним словом». Напр.: природна «про природу» поезія NLL 31, R VIII 239, історична «на історичні мотиви» драма NLL 17, LE 9, політична сатира NLL 162, LE 213, суспільна лірика NLL 292. 4. Прикметники, що вказують на належність предмета, названого головним словом, — «належить до того, що названо твірним словом». Типовою формою вираження належності є родовий відмінок. Прикметником із -inis, -ė виражається слабший зв’язок належності; іноді цей зв’язок не дуже чіткий. У найвиразніших випадках прикметник можна трансформувати в родовий відмінок. Значення, можна сказати, не змінюється. Наприклад, літературний жанр LE 140 = жанр літератури. У досліджуваному матеріалі прикметник цього типу часто виражає належність до певної сфери, жанру, напр.: белетристичний стиль NLL 46 (пор. стиль белетристики), біблійний стиль R VIII 535, система віршування R VIII 140, фольклорний елемент R VIII 449, кантатна форма NLL 252, класична література R VIII 245, епістолярний стиль NLL 163, творчий метод VD 48, літературний твір VD 40, світова література NLL III, R VIII 42, поетичний засіб R VIII 189, стилістичний засіб NLL 36, фольклорний елемент R VIII 527. У літературознавстві досить часто прикметником із -inis, -ė позначається також належність до певної течії, напряму, наприклад: декадентська лірика LE 216 (пор. лірика декадансу), імпресіоністичний стиль LE 213, реалістичний твір VD 45, романтична поезія NLL 5, LE 74, соціалістична поезія R VIII 446, радянська література R VIII 374. Належність може пов’язуватися і з особою чи колективом, наприклад, національний епос LE 151. 86 5. Прикметники, що виражають володіння — «той, що має те, про що йдеться в мотивувальному слові». Напр.: емоційна «та, що має емоції» лірика R VIII 344, ідейна лірика R VIII 344. 6. Прикметники, що вказують на подібність предмета, названого головним словом. У цьому разі подібність розуміється не лише як порівняння двох учасників, а й як наявність ознаки — «подібний, такий, що має ознаку того, про що йдеться в мотивувальному слові» (таке значення дуже наближається до значення володіння). Найкраще вбачати це значення у взаємодії певних жанрів. Напр.: епічна «така, що має ознаки епосу, подібна до епосу» балада R VIII 558, епічна поезія NLL 32, LE 158, R VIII 335, фейлетонна поема R VIII 450, філософський афоризм NLL 129, філософська алегорія VD 96, гумористичний фейлетон R VIII 450, лірична проза LE 213, сатиричний фейлетон R VIII 450. 7. Прикметники, що виражають назву предмета, названого головним словом, — «той, що є тим, про що йдеться в мотивувальному слові». Це доволі специфічний різновид значення; у цих прикметниках по суті закладено значення всього складеного терміна. Напр.: драматична творчість VD 12 (= драма), лірична творчість R VIII 356 (= лірика), поетична творчість VD 12 (= поезія). 8. Чимало прикметників мають специфічне, неясне значення. Відношення прикметника до головного й мотивувального слів невизначене, сприймається лише як певний зв’язок. Напр.: егоцентрична елегія NLL 212, художня творчість R VIII 460, гіперболічний паралелізм NLL 397, лірична імпресія LE 213, літературний лист NLL 7, головний герой R VIII 202, риторична гіперболізація R VIII 143, символічна драма R VIII 400. Навіть у словниках (наприклад, DŽ₃) значення цих прикметників чітко не розкривається, лише вказується зв’язок словотвору й значення з мотивувальним словом, напр.: ліричний — «пов’язаний із лірикою», основний → основа, символічний → символ. Специфічними є й ті випадки, коли головний компонент складеного терміна виражений віддієслівним іменником, напр.: аналітичний опис NLL 32, алегоричне зображення VD 20, алегоричний трак- 87 lavimas NLL 27, emocinis aprašymas NLL 36, epinis pasakojimas R VIII 558, LE 158, lyrinis išgyvenimas R VIII 11. Основний компонент цих термінів можна розуміти і як назву самої дії, і як назву її результату. Оскільки відчувається значення назви дії, складно визначити значення прикметника з -inis, -ė. Можна сказати, що прикметник виражає певний спосіб дії або процесу, але визначити його через відношення до твірного слова не вдається. Окремо слід згадати прикметникові прикметники. Вони не мають конкретних словотвірних значень, за значенням близькі до твірних слів (Kniūkšta P. 1976, 87). Лише значення дещо модифікується порівняно зі значенням твірного слова, стає більш термінологізованим (прикметники з -inis, -ė можна вважати ознакою термінологічності). Напр.: abstraktinė kūryba VD 40, individualinė poezija R VIII 27, muzikalinė pjesė NLL 415, sentimentalinė poezija NLL 5. Слід зазначити, що в текстах V. Mykolaičio-Putino знайдено порівняно мало двослівних літературознавчих термінів, залежний компонент яких виражений родовим відмінком (42). Менш ніж половина цих родових відмінків могла б частково конкурувати з прикметниками на -inis, -ė. Напр.: liaudies poezija VD 9, lyrikos šedevras R VIII 424, literatūros srovė VD 8, propagandos kūrinėlis VD 42, tautosakos poezija R VIII 22, žodžio menas LE 26, R VIII 20. Однак уживання цих родових відмінків не є типовим: як показує співвідношення прикметників на -inis, -ė і родових відмінків у термінах, V. Mykolaitis-Putinas більше схильний уживати прикметники, іноді й у тих випадках, коли родовий відмінок був би доречнішим. Випадків, коли прикметник на -inis, -ė і родовий відмінок з тим самим головним словом уживалися б синонімічно, не виявлено. З погляду сьогодення розглянуті літературознавчі терміни V. Mykolaičio-Putino не є застарілими, майже всі вживаються й нині (у деяких слід змінити морфологічне оформлення). Водночас V. Mykolaitis-Putinas, найімовірніше, також не є творцем цих термінів (можливо, він їх перекладач). Недарма іноді кажуть, що в літературознавстві майже немає застарілих, замінених теорій, тому терміни не припиняють функціонувати (ESJL, 357; LES, 439). 88 Як видно, найбільша частка прикметників досліджуваного матеріалу з -inis, -ė має іншомовне походження й досить складну словотвірну будову. Це свідчить, що цю частину літературознавчих термінів здебільшого запозичують. Пошук твірного слова для іншомовного прикметника часто є лише формальним, оскільки багато прикметників із -inis, -ė можуть бути безпосередньо утворені від слів інших мов (литовізовані за допомогою суфікса), особливо коли перекладають складений термін. Тому іноді залишається вбачати лише співвідносну основу. Отримано 1999 10 01 Šaltiniai LE – Mykolaitis-Putinas V. Literatūros etiudai. Kaunas, 1937. NLL – Mykolaitis-Putinas V. Naujoji lietuvių literatūra. T. 1. Kaunas, 1936. R VIII – Mykolaitis-Putinas V. Raštai. T. 8. Vilnius, 1962. VD – Mykolaitis V. Vydūno dramaturgija. Kaunas, 1935. Literatūra 1. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Vilnius, 1997. 2. DŽ₃ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vilnius, 1993. 3. ESJL – Энциклопедический словарь юного литературоведа. Москва, 1987. 4. Gaivenis K. 1975 – Dvიოžodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje // Lietuvių kalbotyros klausimai. T. 16. Vilnius. 5. KPP – Kalbos praktikos patarimai. Sud. A. Pupkis. Vilnius, 1985. 6. LES – Литературный энциклопедический словарь. Москва, 1987. 7. LKG I – Lietuvių kalbos gramatika. T. 1. Vilnius, 1965. 8. Skardžius P. 1943 – Lietuvių kalbos žodžių daryba. Vilnius. 9. Urbutis V. 1978 – Žodžių darybos teorija. Vilnius. 10. Valeckienė A. 1957 – Dabartinės lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių vartojimas // Literatūra ir kalba. T. 2. Vilnius. 89 TERMS HAVING COMPONENTS WITH THE SUFFIX -INIS, -Ė IN MYKOLAITIS-PUTINAS TEXTS ON LITERARY SCIENCE Summary This article is devoted to terms of literary science, a field of the Lithuanian language which has not been widely analysed from the linguistic point of view. Subordinate term components of adjectives with the suffix -inis, -ė have been discussed in this study. The research material has been collected from the literary texts by Mykolaitis-Putinas. The number of examples presented in the article amounts to 191 compound terms, of which one or two subordinate components are expressed by adjectives with the suffix -inis, -ė (175 of two-word and 16 of three-word terms). Adjectives with the suffix -inis, -ė have been divided into adjectives of Lithuanian and non-Lithuanian word-building focusing on the issues of their word-building. Non-Lithuanian adjectives having a disintegrated (abbreviated) underlying stem have been analysed most deeply. The hypothesis that they are not formed in the Lithuanian language but are adopted ready-made from other languages (which causes various word formation difficulties) by adding only a Lithuanian suffix has been introduced in the present study. The article analyses the problems of meaning of literary term components of adjectives with the suffix -inis, -ė; classification of types of meanings is presented herein as well. 90