J. Balčikonio kalbotyros terminų sandara ir savitumas

Ramunė ANDRIUŠKAITĖ Вільнюський педагогічний університет СТРУКТУРА ТА СВОЄРІДНІСТЬ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Й. БАЛЬЧИКОНІСА Цього року минає 115 років від дня народження одного з найвидатніших литовських мовознавців — Юозаса Бальчиконіса, який залишив помітний слід у литовській культурі як лексикограф, педагог, перекладач, редактор і збирач фольклору. Хоча він не видав окремими виданнями жодної своєї праці з мовознавства, у тодішній періодиці є чимало його статей, рецензій і відгуків. Діяльність Й. Бальчиконіса найбільше пов’язана з упорядкуванням і нормуванням мови. Він дуже дбав про правильність рідної мови, прагнув удосконалювати як писемне, так і усне мовлення, стежив за тим, як говорять у школах і по радіо та як пишуть у книжках і газетах. Ім’я Й. Бальчиконіса згадують серед імен найвидатніших лексикографів, адже без нього ми не уявляємо великого словника литовської мови. Цей мовознавець доклав великих зусиль, щоб картотека слів, зібрана К. Бугой, не пропала марно, і, спираючись на виконану ним лексикографічну роботу, взявся організувати укладання та видання «Словника литовської мови». Працюючи над нормуванням мови та викладаючи, а також добираючи й упорядковуючи слова як редактор «Словника литовської мови», Й. Бальчиконіс не раз стикався з термінами різних галузей, тож мусив цікавитися й питаннями термінології. У цій сфері Й. Бальчиконіс почав працювати ще замолоду. У Воронежі він допомагав Й. Яблонскісу створювати й упорядковувати терміни з математики та інших галузей. 1925 року він написав статтю «Про роботу термінологічної комісії», у якій обстоює давно запозичені терміни. 1939 року опублікував статтю «Наша мова і термінологія», де описав деякі питання розвитку й творення термінів; також він написав кілька невеликих статей про випадки вживання окремих термінів. Нині вживана Й. Бальчиконісом лінгвістична термінологія сама по собі може бути для нас цікавим об’єктом дослідження. Його прекрасна, правильна мова — чудовий приклад для сучасних мовознавців і творців термінів. 59 Будучи відданим своїй справі мовознавцем і частково термінологом, Й. Бальчиконіс прагнув точно добирати й уживати лінгвістичні терміни у своїх працях. Оскільки на початку XX століття ще формувалася й унормовувалася загальнолітовська мова та укладалися її нормативні граматики, литовська лінгвістична термінологія також була несталою й непослідовною. Мовознавці мали свободу вибору термінів і часто намагалися творити нові. Така несталість термінів відображена й у працях Й. Бальчиконіса. Нерідко, особливо у своїх ранніх статтях і рецензіях, він дискутує з колегами щодо доцільності того чи іншого лінгвістичного терміна. Діяльність Й. Бальчиконіса як мовознавця охоплює тривалий період — від 1918 до 1968 року, тому в його працях відображено розвиток добору й усталення лінгвістичних термінів. У них є багато термінів, які й сьогодні вживаються повсюдно, але трапляється й чимало їхніх давніших варіантів, цікавих для історії термінології. Значну частину лінгвістичних термінів створив і закріпив Й. Яблонскіс, а Й. Бальчиконіс перейняв їх. Однак, хоч він і дуже шанував авторитет старшого колеги, погоджувався не з усіма його термінами й не цурався створювати власні. Отже, лінгвістична термінологія, уживана Й. Бальчиконісом, цікава своїм розмаїттям і варта дослідження. Оскільки мовна спадщина Й. Бальчиконіса широко розпорошена в різних періодичних виданнях, а нині маємо лише одне видання, у якому зібрано більшу її частину, — «Вибрані твори» Й. Бальчиконіса, — тут досліджуються саме лінгвістичні терміни, знайдені в них. У цих двох книжках виявлено 1026 лінгвістичних термінів. Оскільки Й. Бальчиконіс не був фахівцем якоїсь однієї галузі, терміни дуже різноманітні й належать майже до всіх галузей мовознавства. Найбільшу частку вживаних ним лінгвістичних термінів становлять терміни морфології — 43,9%. Другими за кількістю є терміни синтаксису — 15,5%. Це не дивно, адже морфологію та синтаксис викладали найширше, до того ж це найбільші галузі мовознавства. Варто додати, що саме помилки в цих двох галузях трапляються в мові найчастіше, тож Й. Бальчиконіс як нормувальник мови найчастіше стикався з ними й розглядав їх у своїх працях. Терміни морфології особливо численні ще й тому, що в лекціях з морфології для учнів Паневежиської гімназії вживається дуже багато давніших термінів 60 варіантів, які доповнюють і без того велику систему термінів морфології. Іншими галузями мовознавства мовознавець цікавився рідше, спеціально їх не досліджував, тому й таких лінгвістичних термінів у його працях трапляється менше й рідше. Майже однакову кількість у «Вибраних творах» Й. Балчіконі становлять терміни фонетики (9,4%) і лексикології (9%). Основи фонетики Й. Балчіконі виклав у вже згаданих конспектах лекцій Паневежиської гімназії. Лексикологію він систематично не досліджував, але дуже цікавився старими литовськими топонімами. Порівняно часто в його працях трапляються терміни загального мовознавства (7,5%) та акцентології (6,3%), а всіх інших — лише по кілька десятків або кілька десятків: орфографії та пунктуації — 3,2%, діалектології — 2,8%, словотвору й стилістики — лише по 1,2%, оскільки ці дві галузі мовознавства були ще порівняно мало досліджені. Лінгвістичні терміни, уживані Й. Балчіконі, досить різноманітні також за своїм походженням. Як відомо, існують два способи творення термінів — використання ресурсів лексики рідної мови та запозичення термінів з інших мов. Уже сама наука про мову ніби зобов’язувала, наскільки це можливо, обходитися засобами власної мови. Однак, як і кожна давня наука, мовознавство має певну кількість запозичених міжнародних термінів. Щоправда, слід визнати, що Й. Балчіконі намагався вживати їх якомога менше. Одним зі способів творення литовських термінів є термінологізація основних або побічних значень слів. Вона пов’язана із семантичними змінами: термінологізоване слово набуває спеціального, точно визначеного значення. Загалом термінологізованих лінгвістичних термінів зовсім небагато, а у «Вибраних творах» Й. Балчіконі — лише 4,5%. Це основні лінгвістичні поняття, які вживалися в загальній мові з найдавніших часів, наприклад: garsas I 401, kalba I 37, šneka I 233, vardas I 39, žodis II 39, у яких термінологізовано основні значення. Серед термінів, утворених шляхом термінологізації інших значень слів, можна назвати такі: asmuo II 51, giminė I 182, laikas II 44, 1 Поряд із прикладами зазначено місце вживання терміна — римськими цифрами позначено том «Вибраних творів» Й. Балчіконі, арабськими — сторінку. Скорочення ct указує, що приклад ужито в цитаті. 61 laipsnis II 36, skaičius II 17; серед оригінальніших термінів, уживаних Й. Балчіконі, — būdas «спосіб» II 47, kryptis «звертання» II 132, liemuo «основа» II 95, vaizdas «вид» II 51. Другий спосіб використання власної лексики для творення термінів — це утворення термінів за допомогою словотвірних засобів. Цей спосіб творення термінів є найпоширенішим. Для творення лінгвістичних термінів використовуються всі чотири способи словотворення. Ст. Кейніс встановив, що в литовській мові особливо багато утворюється суфіксальних термінів2. Значно менше термінів утворюється за допомогою префіксів, закінчень і способом складання. У «Вибраних творах» Й. Балчіконі вжито 236 (23%) однослівних лінгвістичних термінів. Більшість із них (60,7%) є похідними утвореннями. Суфіксальних похідних удвічі більше, ніж усіх інших, — 64%. Найчастіше вони утворені від дієслів, наприклад: derinimas II 94, valdymas II 97, jungtis II 107, linksniuote I 99, tarmė I 43, skolinys I 162, atitikmuo I 232, davininkas II 18, veiksnys I 261, neigtukas I 200. Менше суфіксальних похідних утворено від іменників, наприклад: dalelė I 39, kablelis II 131, įrankininkas I 40ct, galūnė II 12, garsynas II 194, aplinkybė II 105, і лише кілька — від прикметників, наприклад: veiksmažodiškumas II 113, bendratis I 101, aukštaičiai I 73. Хоча між суфіксальним і флексійним словотворенням є чимало подібного, у лінгвістичній термінології похідних із флексією дуже мало — 10,6%. Найчастіше вони утворюються від дієслів, наприклад: intarpas I 300, posakis I 140, priesaga I 95, nuosaka II 92, samazga II 122, pabaiga I 38ct, jungė II 98; утричі менше утворено від іменних основ, наприклад: balsis II 5, raidė II 4. Найпродуктивніші флексії — -a та -is. Префіксальні похідні, уживані Й. Балчіконі, утворені за допомогою шести префіксів — prie- (priebalsis II 65, priegaidė I 99, prielinksnis II 75, prieveiksmis II 73), pa- (padalyvis II 50, pavardė I 74), pro- (prokalbė I 232ct), pra- (pravardė I 137), po- (polinksnis I 301), ant- (antraštė I 201). Вони становлять 8,4% усіх однослівних термінів. За частотністю на другому місці — складання лінгвістичних термінів. У лінгвістичній термінології Й. Балчіконі складні слова становлять 15,5%. Вони бувають двох типів — означальні та керовані. Означальні складні слова можуть мати 2 Keinys St. Terminologijos abėcėlė. Vilnius, 1980. P. 70. 62 обидва іменникові компоненти (asmenvardis I 267, veiksmavardis II 46, jausmažodis II 132, pusbalsis II 7, kamiengalis I 357), прикметниковий та іменниковий компоненти (senkalbė I 231, slapyvardis I 266), числівниковий та іменниковий (dvibalsis II 6). Керувальний складний термін трапився лише один раз (kalbotyra I 97). Багато новотворів у литовському мовознавстві створили видатні литовські мовознавці; особливо значний внесок у цій галузі зробив Й. Яблонскіс. Він запропонував такі новотвори, як asmenavimas I 198, bendratis I 101, būdinys I 136, kreipinys II 132, ištiktukas I 300, padalyvis II 50, garsynas II 94, rašmuo I 186, veikslas I 300, veiksmavardis II 46. Із термінології мовознавства, вживаної С. Даукантасом, назавжди збереглися būdvardis II 16, daiktavardis II 28, linksnis II 39, від К. Яуняса — naujadaras I 46, pusbalsis II 7, jaustukas II 79. К. Буга першим почав уживати терміни prieveiksmis II 93, skolinys I 162, tarmė I 43, linksniuote I 99, А. Баранаускас — raidė II 4, rašyba I 86, sakinys II 89, skaitvardis II 41. Походження та історію литовської мовознавчої термінології докладно досліджував А. Балашайтіс3. Міжнародні мовознавчі терміни переважно утворено на основі класичних — грецької та латинської — мов. Це пояснюється тим, що в давніші часи граматики європейських мов писали за зразком грецьких і латинських граматик, а в них уживали латинські терміни. Пізніше на основі слів грецької та латинської мов було створено й нові терміни. Й. Балчіконис уживав 41 термін грецького походження, наприклад: alfabetas II 244, apostrofas I 247, dialektas II 141, enklitikas I 316, etimologija I 40, filologija II 154, fonetika I 198, frazeologija I 107, gramatika II 4, hidronimas I 371, leksika I 198, metatezė I 382, onomastika I 352, ortoe pija I 201, semasiologija II 81, sintaksė II 81 тощо, а також 42 терміни латинського походження, наприклад: afiksas I 264, afrikata I 271, direktyvas I 394, geminata I 327, hibridas I 179, inesyvas I 394, infinit yvas II 85, intonacija II 82, konsonantizmas I 233, partikula I 333, predikacija II 313, sufiksas II 40, terminas I 43, vokalizmas I 232ct, atributyvinė funkcija I 316 тощо. Усі ці терміни є 3 Žr. Balašaitis A. Lietuvių kalbotyros terminų istorija. Vilnius, 1961. (disert. rankr.) 63 дещо литовізованими, однак Й. Балчіконис уживав не лише терміни латинського походження, а й терміни в латинській формі, наприклад: dativus absolutus I 309 (давальний відмінок із напівдієприслівником), gradus comparativus II 144 (вищий ступінь), nomina actionis I 180 (назви дії), verbum transitivum I 182 (перехідне дієслово). Щоправда, ці терміни здебільшого наведено як уточнення поряд із литовськими. Це, очевидно, також вплив традиції латинської мови як мови науки. Міжнародних термінів, запозичених з інших мов, порівняно мало — лише кілька: наприклад, із французької мови походить žargonas I 49, з німецької — šriftas II 265. Деякі з названих міжнародних термінів використовуються для творення гібридних термінів. У «Вибраних творах» Й. Балчікониса таких термінів аж 123. Однослівних гібридів трапляється дуже мало. Зазвичай вони утворені з коренів латинської та грецької мов: akcentologija I 93, terminologija I 99. Значно більшу частину становлять гібридні словосполучення — складені терміни. Десять таких термінів складаються з двох слів різного іншомовного походження і в такій формі запозичені з інших мов. Найчастіше поєднуються слова грецького та латинського походження, наприклад: gramatinė forma (гр.) forma (лат.) II 88, sintaksės (гр.) terminas (лат.) II 111, sintaksinė funkcija I 316; по одному терміну утворено зі слів французького та німецького походження — gotiškas šriftas I 234, зі слів грецької та італійської мов — gramatinis trafaretas II 111. Більшість складених термінів змішаного походження — це такі, в яких одне слово литовське, а друге — міжнародне. Така їхня структура свідчить, що їх не запозичено, а утворено в литовському мовознавстві. Виявлено 113 таких термінів, які можна поділити на дві групи. До першої групи належать такі гібридні складені терміни, головний компонент яких іншомовного походження, а означення, що позначає видове поняття, — литовське, наприклад: beasmenė forma II 139, daugskaitinė forma I 383, sangrąžinė forma I 351, asmenavimo sistema II 197, nuosakos kategorija II 18, kirčiavimo paradigma II 189, padalyvinė konstrukcija I 311, šaukiamoji intonacija II 13, kalbos norma I 315, lyginamoji fonetika I 323, pažymimasis artikelis I 156ct. Другу групу гібридних складених термінів становлять такі словосполучення, перший компонент яких має іншомовне походження. Тоді зазвичай 64 міжнародний термін позначає видову ознаку певного граматичного поняття, наприклад: абстрактне слово I 118, гостра інтонація I 375, аналітична мова II 84, циркумфлексна інтонація I 375, фонетична особливість II 197, граматичне значення I 113, синтетична мова II 84. Міжнародні терміни є в кожній галузі науки. Це сліди економічного, політичного й культурного спілкування народів. Уживання міжнародних і литовських термінів залежить від уподобань автора, і лише авторський вибір визначає поширення тих чи тих слів. Однак іноді іншомовні слова безпідставно витісняють із мови вдалі литовські відповідники. Й. Балчіконіс добре розумів цінність рідної, литовської, лексики, адже у його працях міжнародні терміни вживаються мало (9% усієї термінології) і порівняно рідко. Проте трапляється кілька пар міжнародних і литовських термінів, уживаних як синоніми, наприклад: алфавіт II 244 – абецеда II 4, інфінітив II 85 – неозначена форма I 101, діалект II 141 – говірка I 43, флексія I 254 – закінчення II 12, лінгвістика I 229 – мовознавство I 97, неологізм I 163 – новотвір I 46, частка I 333 – часточка I 103, суфікс II 40 – суфікс I 95. Найбільшу частину вживаних Й. Балчіконісом термінів мовознавства становлять двослівні складені терміни, що називають видові поняття мовознавства, — їх 668 (65,11%). Їх можна поділити на дві групи: словосполучення з узгодженим означенням і словосполучення з керованим означенням. Означення в складених термінах першої групи найчастіше виражаються різними прикметниками — простими (вузький голосний II 146, чуже слово I 103, непостійний наголос I 233ct, переривчасте керування II 98), займенниковими (спільний рід II 17, чистий присудок II 112), префіксальними похідними (безособове речення I 261, безіменний рід I 93), складними прикметниками (односкладове слово I 385, кінцевоязиковий приголосний II 10, довгота з наголосом на першому складі I 40, однорідне речення II 120), особливо часто — прикметниками із суфіксом -inis (прикметниковий прислівник I 180, голосове відмінювання I 73, носовий голосний II 6, поширене означення I 39ct, назва знахідного відмінка I 76, дійсний спосіб I 361, порядковий числівник II 41). Досить часто узгодженим означенням складеного терміна є дієприкметники: пояснювальне слово I 109, сполучний голосний I 226, наказовий спосіб I 276, додаток, що узгоджується II 98, стверджувальне значення II 135, 65 стверджувальна обставина II 106, значно рідше — порядкові числівники, наприклад: другий ступінь I 39, четверта відміна II 18, перша особа I 229, третє відмінювання I 355. Найрідкісніший граматичний тип двослівних термінів — поєднання двох іменників у називному відмінку, наприклад: західні аукштайти II 147, приморські жемайти II 145, вторинна частина II 96. Сполучення з керованим означенням трапляються рідше, ніж із узгодженим. У «Зібранні творів» Й. Балчіконі їх удвічі менше, ніж термінів першого типу. К. Гайвеніс пропонує детальніше поділяти такі складені двослівні терміни за головним, а не залежним компонентом4, зважаючи на те, чи є головний компонент конкретним або абстрактним іменником (обставина способу дії II 106, орудний відмінок слова «подруга» II 86, мовна одиниця II 140, дієслово притягання I 161, етимологічний словник II 283, голосний кінця основи I 271, Зієтельська говірка I 363, група мов I 231), абстрактні іменники від дієслів (словотвір прикметників I 271, уживання відмінків I 42, опис говірки II 159, чергування голосних I 298, залежність узгодження II 97, пересування наголосу I 100), рідше — абстрактні іменники від прикметників (довгота голосного I 180, жвавість мови I 107, м’якість приголосного II 144, непостійність наголосу I 233ct). У вдвічі менш дослідженому джерелі знайдено трислівні терміни — 104 (10,14%). За частинами мови, що їх утворюють, ці терміни дуже різноманітні, і можна виділити 19 їхніх типів. Однак за зв’язками між компонентами їх можна поділити лише на три групи5. 4 Gaivenis K. Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje // Lietuvių kalbotyros klausimai. Vilnius, 1975. T. 16. P. 60. 5 Gaivenytė J. Lietuviškų ir angliškų keturžodžių technikos struktūrų sugretinimas // Terminologija ir dabartis. Kaunas, 1997. P. 91–96. 66 Означувані члени трислівних термінів першої групи пов’язані з головним компонентом способом включення. Головний член разом із середнім означуваним членом утворює первинне словосполучення, яке характеризує вторинний означуваний член. Напр.: особлива частина мови II 130, порівняльний зімкнений щілинний приголосний I 232. Означувані компоненти трислівних складених термінів другої групи також пов’язані з головним способом включення, проте напрям включення інший. Первинне словосполучення утворене між обома означуваними членами. Другий, виражений іменником компонент керує первинним прикметниковим компонентом, а все словосполучення характеризує головний керівний компонент. Напр.: голосний заднього ряду I 395, діалект західних аукштайтів I 233, форма дійсного способу II 136, вид тривалої дії II 51, дієприкметник активного стану I 42ct, дієслово завершення дії I 377. Складені терміни третьої граматичної схеми складаються з головного члена — означуваного слова та двох залежних від нього самостійних означень. Напр.: підрядне речення обставини II 125, підрядне речення присудка II 124, майбутній складений час II 45, минулий давноминулий час II 49, скорочене підрядне речення II 130, наголошений займенниковий прикметник I 316. Ці три типи термінів переважають у термінології. Складені терміни інших типів трапляються дуже рідко — 16 чотирислівних термінів і 2 п’ятислівні терміни. 67 Різноманітність лінгвістичних термінів у «Вибраних творах» Й. Балчіконіса дуже велика. У цьому виданні зібрано праці всього його життя. Протягом цього часу наука про литовську мову суттєво змінювалася: розвивалися традиційні напрями, створювалися нові теорії й правила, відкривалися нові підходи до дослідження мови, одні терміни застарівали, створювалися нові й удосконалювалися старі. Тому в лінгвістичній термінології можна знайти різні неточності, термінологічні синоніми та варіанти. У працях Й. Балчіконіса вони становлять близько 17% усіх ужитих лінгвістичних термінів. У теорії термінології синоніми зазвичай вважають вадою термінології, непотрібним і навіть шкідливим явищем; вимагають усувати синонімію термінів, їхніх частин і компонентів, щоб кожне поняття називалося лише одним терміном6. Однак досягти повної відсутності синонімії термінів дуже складно. Утвердження кожного терміна в системі певної науки — процес тривалий і складний: потрібна повна згода науковців цієї галузі, але її досягають не швидко. Тому на кожному етапі розвитку будь-якої галузі науки вживають певну кількість синонімічних термінів. Більшу частину своїх лінгвістичних термінів Й. Балчіконіс запозичив у Й. Яблонскіса. У його працях неточностей у термінах небагато. Вони трапляються через тривалий період роботи цього мовознавця та формування лінгвістичної термінології. Як уже згадувалося під час розгляду походження лінгвістичних термінів, синонімічні пари часто складаються з міжнародних термінів та їхніх литовських відповідників. Більшість міжнародних термінів є давніми й усталеними, їх часто вживають у мовознавчих працях поряд із литовськими відповідниками (sufiksas II 40, predikacija II 313, lingvistika I 229). Лише один лінгвістичний термін із творів Й. Балчіконіса — partikula I 333 — у сучасній литовській термінології майже не вживається. Інша річ, коли в термінологічній системі функціонують литовські синоніми, наявність яких поруч порушує принцип точності термінів і може спричинити плутанину. Якщо розглядати лінгвістичну термінологію, уживану Й. Балчіконісом, як неподільне ціле, можна виявити чимало термінів, що позначаються кількома словами з різним вираженням. Однак такий погляд на цього мовознавця був би хибним. У багатьох його праць ті самі мовно- 6 Keinys St. Min. veik. P. 98. 68 терміни, що позначають мовознавчі поняття, не можна вважати справжніми синонімами, оскільки вони функціонували в мові не в один і той самий час. Існує велика різниця між термінами, які він уживав до п’ятого десятиліття, та тими, які вживав після нього. Частина термінів першого періоду практично збігається з ранніми мовознавчими термінами, уживаними Й. Яблонскісом, які згодом у працях як самого Й. Яблонскіса, так і Й. Балчіконіса були витіснені сучасними термінами. Наприклад, візьмімо термін дієслівний іменник II 46, який пізніше було замінено терміном інфінітив I 136. У давніших мовознавчих працях Й. Балчіконаса дієслівними іменниками називали деякі незмінювані форми дієслова. Й. Яблонскіс вважав дієслівними іменниками будь-які форми, утворені власне від дієслів, зараховуючи до цієї категорії також дієприкметники, дієприслівники та напівдієприслівники. Й. Балчіконас розумів це поняття вужче, тому в його ранній термінології, крім інфінітива, трапляються лише два дієслівні іменники — обставинний дієслівний іменник II 51 (пізніше дієприслівник способу дії I 136) і цільовий дієслівний іменник II 58. Останній термін Й. Яблонскіс називав цільовим реченням, аж поки обидва терміни не замінив зручніший і милозвучніший термін siekí nys I 224. Певний час Й. Балчіконас уживав також запозичений у Й. Яблонскіса термін способовий стан для позначення способів дієслова. На його основі утворювали й терміни для видових понять — наказовий спосіб II 46, бажальний спосіб II 46, умовний спосіб II 46, а замість сучасного дійсного способу уживався виражальний спосіб II 45. Слово спосіб надто абстрактне. Сучасний термін спосіб споріднений своїм кореневим словом висловлювати з актом мовлення, а отже, більше відповідає системі мовознавчих термінів. Таких давніших термінів, уживаних обома мовознавцями, було й більше: основа I 95 (пізніше основа II 12), орудний відмінок I 40 (пізніше орудний відмінок I 100), головна або важлива частина речення II 96 (пізніше головна), сполучник II 76 (пізніше сполучник), подвійний (пізніше двоїстий) давальний II 104 / знахідний II 104 / відмінок II 104. Деякі з новіших термінів точніші, а інші, як-от орудний відмінок і орудний відмінок, рівнозначні і за значенням, і за формою. Інша частина ранньої термінології Й. Балчіконаса — це терміни, уживані лише ним і, можливо, створені ним, хоча згодом від них відмовилися з тих чи інших причин. Для позначення дієслівних видів він уживав 69 термін вид II51, а різновиди виду називав своєрідно, на відміну від Й. Яблонскіса, який уже тоді вживав сучасні терміни: вид дії, що триває II 51 і вид завершеної дії II51. Хоча за значенням вони нічим не відрізняються від сучасних термінів недоконаний вид і доконаний вид та точно виражають ті самі поняття, усе ж вони громіздкі й незручні у вжитку. Можливо, з цієї чи інших причин Й. Балчіконас відмовився від них у пізніших працях. Інше слово він використовував і для позначення давального відмінка — давалець II18. Це калька з латинського терміна dativus, до того ж єдина з назв відмінків, утворена на основі дієслова, тому вона порушувала систему їхнього словотвору й згодом була витіснена терміном давальний. Серед інших оригінальніших термінів, уживаних мовознавцем, можна згадати стан II 46 (рід дієприкметника): активний стан II 46 (активний дієприкметник I 302), пасивний стан II 46, пасивний дієприкметник II 47 (пасивний стан, пасивний дієприкметник), а також минулий час II 63, хоча згодом він уживав термін минулий час, терміни безпосереднє керування II 98 і опосередковане керування II98 (нині пряме й непряме керування). Ці два останні терміни Й. Балчіконаса, що позначають різновиди керування, навіть трохи точніші за сучасні. Окрім розглянутих термінів, які не утворюють синонімічних пар, у «Вибраних творах» Й. Балчіконаса виявлено кілька термінів, які можна вважати синонімами, оскільки вони позначають те саме поняття й уживалися в один і той самий час. Передусім у його працях варіюють назви типів наголосу: постійний наголос I 95 – нерухомий наголос I 383 – незмінний наголос I 372, а аналогічно непостійний наголос I 233 – рухомий наголос I 202. Це неуніфіковані терміни, що вживаються паралельно. Таких було й більше, наприклад: змішаний дифтонг I 366 – змішаний двоголосний звук I 394, переносне значення I 361 – переносне значення I 198, прамова I 232 – давня мова I 231, форма I 185 – словоформа I 179, незмінюване слово II 82 – безформне слово I 40 (=незмінюване слово), самостійний давальний I 276 – самостійний давальний I 260 (=суб’єктний давальний), літературна мова I 231 – загальноприйнята мова I 105, відокремлена частина мови II 130 – ізольована частина мови II 130 (це поняття в граматиках Й. Яблонскіса також називали скороченими підрядними реченнями), підсилювальна частка I 289 – підсилювальна частка I 308. 70 Серед своєрідніших синонімічних пар можна згадати сполучник II 98 – прийменник II 75 і зворотна частка I 269 – зворотний займенник I 333. Вони цікаві несподіваними ракурсами значень. Й. Яблонскіс утворив термін сполучник як один із варіантів терміна сполучник, а Й. Балчіконас ужив його у значенні прийменника. Афікс зворотності -si сьогодні називають часткою, а в ранніх працях Й. Яблонскіса його вважали займенником (зворотний займенник). Наслідуючи давню звичку, Й. Балчіконас також іноді називає його займенником. Розглядаючи значення термінів, окремо варто обговорити дві групи термінів, уживаних Й. Балчіконасом: відміна I 99 – відмінкова парадигма I 387 – відмінювання II 18 – третя відміна II 18, дієвідмінювання II 198 – перша дієвідміна I 355. У сучасному литовському мовознавстві терміни відміна і відмінювання позначають різні поняття — змінювання за відмінками та відмінкову парадигму. Однак у ранніх працях мовознавця відмінювання і дієвідмінювання означали також відповідну парадигму словозміни. Через це ці терміни були двозначними, що спричиняло чималі незручності. До окремої групи можна віднести терміни, які не мають синонімів у працях Й. Балчіконаса, але утворювали б синонімічні пари з термінами сучасної литовської мовознавчої системи. Це слова, якими автор своєрідно позначав різні мовні явища. Для приголосних, що зазнають асиміляції, він уживав термін сумнівний приголосний II 11. Нині ми назвали б їх уподібненими або асимільованими приголосними; ці назви точніше передають суть поняття. Термін сумнівний приголосний указує лише на можливість помилки. Для назви заперечної частки ужито термін захисна частка I 39ct. Він цікавий тим, що в його працях використано давніше значення слова захищати — «не дозволяти, забороняти». Серед інших термінів варто згадати: минулий пробний час II 49 (нині складений минулий час), сполучення II 109 (нині поступове приєднання), тривалий знахідний I 289 (нині знахідний тривалості часу), перехідне дієслово II 100 (нині знахідне дієслово), початкове з’єднання II 122 (нині висновкове з’єднання). Окрім розглянутих, у працях Й. Балчіконаса можна виявити й такі терміни, які не лише мають незвичну форму, а й не мають жодних відповідників у сучасній мовознавчій термінології. Деякі з таких, невідомо чого 71 Терміни, що називають такі мовні явища, вжив не сам Й. Балчиконіс. Вони трапляються в його рецензіях, у яких він критикував колег за необачність під час створення визначень таких мовних понять, яких не існує. Наприклад, він звернув увагу на такі сумнівні терміни з підручника Й. Мурки, як keičiamasis žodis I 38ct, perdedamasis žodis I 38ct, puošiamasis žodis I 38ct, dalinis žodis I 38 ct. Хоча сам Й. Балчиконіс із підозрою та недовірою ставився до таких спроб деяких мовознавців запровадити нові мовні поняття, у його працях також трапляються нетрадиційно осмислені явища. У конспектах із синтаксису, підготовлених для учнів Паневежиської гімназії, поряд зі звичними термінами tarinio і veiksnio можна знайти терміни psichologinio tarinio II 87 і psichologinio veiksnio II 87. За їх допомогою Й. Балчиконіс намагається пояснити психічні процеси, що відбуваються у свідомості людини під час формування думки. Це досить новий погляд на граматичну науку, який наближає її до психології чи психолінгвістики. У тих самих конспектах впадають в око ще два незвичні терміни — minkštoji balsė II 6 і kietoji balsė II 6. М’якість і твердість — властивість, притаманна приголосним, і сумнівно, чи можна описувати цими ознаками голосні. З наведеного визначення цих термінів можна зрозуміти, що Й. Балчиконіс мав на увазі задні та передні голосні, які пом’якшують або стверджують попередні приголосні. Очевидно, що таку назву голосні дістали через виконувану ними функцію. Якщо автор хотів наголосити на цих функціях, то, можливо, точніше було б уживати терміни minkštinamosios і kietinamosios balsės. Варто також зазначити, що на той час Й. Балчиконіс ще термінологічно не розрізняв назв звука й літери, оскільки звуки називав balsėmis. Крім того, у працях Й. Балчіконі виділено такі різновиди мовних категорій, яких немає в сучасному мовознавстві, наприклад: дієслово потягу I 161, сумісне речення II 83, місцевий відмінок другий II 18. Ці терміни вживав і Й. Яблонскіс. Другим місцевим відмінком називають по суті місцевий відмінок напрямку всередину, а за Й. Балчіконісом — такий місцевий відмінок, що відповідає на питання де? Щодо терміна сумісного речення мовознавець уже сумнівався — у тексті поруч із ним поставлено знак питання. Й. Яблонскіс називав ним складові речення, які мають спільне па- 72 Однак із наведених прикладів видно, що збіжними реченнями він вважав однорідні члени речення. Тому Й. Балчиконіс цілком обґрунтовано засумнівався в цьому терміні й згодом від нього відмовився.7 Крім синонімічних термінів, у сталій системі мовознавчих термінів Й. Балчиконіса є чимало термінологічних варіантів, які найчастіше різняться словотвірним формантом або граматичною формою. Частину таких варіантів становлять означені та неозначені форми термінів. Багато мовознавчих термінів утворюють опозиційні пари, а позначена ними ознака протиставляється ознаці іншого явища через зіставлення або протиставлення, тож вони мали б уживатися лише в означеній формі, наприклад: ilgas balsis I 325 (пор. ilgasis balsis II 7), ilga balsė I 40 (пор. ilgoji balsė), minkštas priebalsis I 357 (пор. minkštasis priebalsis I 395), moteriška giminė I 266 (пор. moteriškoji giminė I 300), rašoma kalba I 99 (пор. rašomoji kalba I 44), trečias asmuo I 183 (пор. trečiasis asmuo), trumpas balsis I 325 (пор. trumpasis balsis II 7), vyriška giminė I 325 (пор. vyriškoji giminė I 271). Деякі означені терміни мають варіанти з суфіксальними словами або словосполученнями інших форм, наприклад: klasiškoji kalba II 152 – klasikinė kalba II 152, lyginamoji kalbotyra II 164 – lygin tinė kalbotyra II 165, savinamasis įvardis II 38 – savybinis įvardis I 236, paprastasis būdvardis I 302 – paprastinis būdvardis I 254, sujungiamasis sakinys I 373 – sujungtinis sakinys II 121. Інша група термінологічних варіантів показує, що родовий відмінок майже завжди конкурував з іншими формами прикметників чи дієприкметників: vakarinių aukštaičių tarmė I 233 – vakarų aukštaičiai I 233, mažybinis veiksmažodis I 180 – mažybės veiksmažodis I 377, skiriamasis ženklas I 58 – skyriaus ženklas I 58, reikiamasis dalyvis II 273 – reikiamybės dalyvis II 273, minkštinamasis ženklelis I 186 – minkštumo ženklas I 220. Нині в таких випадках перевагу надають варіантам із родовим відмінком. Варіантами можна вважати й терміни, виражені одним словом або словосполученням, наприклад: vietos vardas I 73 – vietovardis I 107, neigia- 7 Jablonskis J. Rinktiniai raštai. – Vilnius, 1957. T.1. P. 539. 73 masis žodelis II 134 – заперечна частка I 200, знак питання II 291 – питальне слово II 240. Однослівні терміни в багатьох аспектах зручніші. Вони не шкодять точності значення, а також відповідають принципу мовної економії. Тому нині їх найчастіше й уживають. Як і у випадку з термінологічними синонімами, у «Вибраних творах» Й. Балчіконаса є терміни, які не можна вважати справжніми варіантами, оскільки вони вживалися не одночасно. Одні форми старіші за інші й згодом були витіснені досконалішими варіантами, наприклад: gimtis II 17 – giminė I 182, kryptis II 132 – kreipinys II 132, priešpriešinis sakinys II 121 – priešinamasis sakinys II 121, didžiulė raidė II 5 – didžioji raidė I 58, mažėlė raidė II 5 – mažoji raidė I 58, įvardinis būdvardis I 134 – įvardžiuotinis būdvardis I 315. Усі ці синоніми й варіанти відображають розвиток литовської лінгвістичної термінології. Хоч частина з них і не збереглася в мові, вони становлять інтерес для дослідників історії термінології. THE STRUCTURE AND DISTINCTIVENESS OF J. BALČIKONIS’ TERMS OF LINGUISTICS Summary У статті розглянуто лінгвістичні терміни, ужиті у «Вибраних творах» Балчіконаса. Понад 1000 лінгвістичних термінів проаналізовано за походженням, структурою та словотвором; також оглянуто їхню різноманітність і актуальність для сучасної лінгвістики. Основну частину лінгвістичної термінології, уживаної Балчіконасом, становлять двослівні терміни, що називають специфічні поняття лінгвістики. Однослівні терміни вживалися рідше. Трислівні терміни трапляються вдвічі рідше, ніж однослівні. Терміни інших структур у творах Балчіконаса дуже рідкісні. За походженням лінгвістичні терміни, уживані Балчіконасом, можна поділити на три типи: 1) терміни, утворені шляхом термінологізації певного значення слова; 2) терміни, утворені за допомогою словотвору; 3) терміни, запозичені з інших мов. Терміни першого типу рідкісні. Основну частину термінології Балчіконаса становлять литовські однослівні похідні терміни й складні терміни. Найчастіше Балчіконас використовував суфіксацію. Складання основ застосовувалося рідше. Ще менше термінів утворено за допомогою закінчень. Префіксація в термінології Балчіконаса також застосовувалася дуже рідко. Усі міжнародні терміни, уживані Балчіконасом, належать до запозичень. Більшість із них запозичено з грецької та латинської мов. 74 Двослівні й трислівні складні терміни класифікують за відношеннями між компонентами словосполучення. Ramunė ANDRIUŠKAITĖ Вільнюський педагогічний університет Факультет литуаністики Кафедра литовського мовознавства вул. Т. Шевченка, 31 LT–2009, Вільнюс Отримано 2000 11 02 75