Terminų aiškinimas mokslo populiarinamuosiuose tekstuose

Ona PETRĖNIENĖ Вільнюський педагогічний університет ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ У НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТАХ У науково-популярних текстах, призначених для широкої громадськості¹, зазвичай просто й зрозуміло знайомлять із найактуальнішими та найцікавішими науковими матеріалами: новітніми ідеями, відкриттями тощо. Найважливіша функція цих текстів — «подати фахову інформацію, а щоб вона була привабливою, — одягнути її в шати образності й емоцій, тобто прагнути також впливу та переконливості» (Župerka 1997: 83): поряд із функцією повідомлення реалізуються також експресивна й апелятивна функції. Прагнучи вплинути на адресата, зацікавити його порушеними проблемами, мовні засоби схильні вживати нестандартно, творчо, залучаючи повсякденні ситуації. Фахова точність, логічність і достовірність фактів у науково-популярних текстах невіддільні від образності, емоційності та суб’єктивного оцінювання. На відміну від тексту наукового стилю, адресант якого орієнтується на такого самого кваліфікованого фахівця, здатного «мислити абстрактними категоріями, синтезувати складну наукову інформацію, творчо її запам’ятовувати» (Bitinienė 1997: 27), адресата науково-популярних текстів готують до належного сприйняття поданої ін- ¹ Популяризація науки в Литві почала інтенсивніше формуватися наприкінці XIX — у перші десятиліття XX століття. У цей період науково-популярні статті, у яких «популярно пояснювали основи різних наук, знайомили з термінами, найнеобхіднішими для загальної освіти» (Palionis 1995: 268), друкували J. Adomaitis (Šernas), P. Avižonis, J. Basanavičius, K. Būga, J. Jablonskis, A. Janulaitis, J. Šliūpas, P. Vileišis та багато інших науковців того часу. Не менше уваги популяризації науки приділяють і сьогодні: прагнучи задовольнити інтелектуальні потреби суспільства, популяризація науки стає дедалі важливішою. Залежно від можливого віку, рівня освіти адресата тощо науково-популярні тексти можуть тлумачитися по-різному. У цій статті, щоб розглянути найпоширеніші способи пояснення термінів, використано тексти, призначені для широкої аудиторії. Більшу частину досліджених текстів становила серія Mokslo naujienos visiems. 42 формацію. Намагаються передбачити всі компоненти наукового викладу, які адресат може не зрозуміти, і шукають способи їх пояснити. У згаданих текстах уникають абстрактності: кожне твердження прагнуть обґрунтувати відомими фактами, проілюструвати конкретними прикладами. Особливу увагу приділяють термінам, адже їх велика кількість або неналежне вживання ускладнює сприйняття тексту й обмежує можливості адресата цікавитися науковими новинами. Терміни — найважливіша й найінформативніша частина лексики наукової мови — вживаються в усіх різновидах наукового стилю2 (реалізується стилістична риса — фахова точність), однак у кожному з них функціонують по-різному3. З огляду на невизначене коло адресатів у науково-популярних текстах намагаються подавати лише ті терміни, без яких неможливо обійтися. Перевагу надають термінам певних галузей науки, уже усталеним у мові, уникають нових і сумнівних термінів, не схильні створювати новотвори4. Усі терміни, що вживаються в науково-популярних текстах, можна поділити на ті, що не потребують додаткового пояснення, і ті, які без додаткового пояснення адресат може не зрозуміти або зрозуміти неправильно. У науково-популярних текстах не пояснюють загальні категоріальні поняття, однаково важливі для всіх наук (наприклад, 2 А. Bitinienė, зважаючи на «нелінгвістичні чинники наукового стилю, особливо на цілі комунікативного акту, що постійно змінюються й розуміються в широкому сенсі, своєрідність зв’язків між учасниками та функціонування реальних текстів у сфері наукової діяльності» (Bitinienė 1997: 27), виокремлює три основні підстилі наукового стилю — теоретичний (спеціальний), навчальний і методичний — та науково-популярний підстиль, який, за словами дослідниці, належить до периферії наукового стилю. 3 Atsižvelgdamas į terminų funkcionavimą tekste, V. Leičikas (Лейчик 1990: 82) pateikia tokią tekstų klasifikaciją: terminų kuriamieji (tekstai, kuriuose aprašomos naujos teorijos, koncepcijos, nauji išradimai ir atradimai, kt.), terminų vartojamieji (antriniai informaciniai dokumentai, mokslo populiarinamieji, publicistikos tekstai, kt.) ir terminų įtvirtinamieji (terminų žodynai, enciklopedijos, kt.) tekstai. 4 Terminologų teigimu (žr. Gaivenis 2002: 27), kiekvienas abejotantis dėl vieno ar kito termino turi teisę kurti savo naujadarą, tačiau tikėtina, kad nauji ar mažai žinomi terminai gali atitolinti mokslo populiarinamuosius tekstus nuo sudėtingesnių mokslinių tekstų, kurių pagrindą sudaro standartizuoti ar atitinkamų institucijų aprobuoti terminai. 43 ніше, гіпотеза, метод, розвиток, зв’язок, система тощо) або терміни конкретних галузей науки, які адресат має знати із загальної освіти. Це основні поняття різних галузей, включені до програм загальної освіти. Наприклад, у науково-популярних текстах з мовознавства не потребують додаткового пояснення терміни на позначення звуків (наприклад, balsis VanagMVP 82, priebalsis VanagMVP 82), частин мови (наприклад, daiktavardis KeinTA 69) або частин слова (наприклад, galūnė KeinTA 19, priesaga VanagMVP 65, šaknis VanagMVP 67); у науково-популярних текстах з ботаніки не пояснюють назви добре відомих рослин (наприклад, notrelė JankevRGA 11, pakalnutė JankevRGA 24), речовин (наприклад, chlorofilas JankevRGA 9) або процесів (наприклад, fotosintezė JankevRGA 9) тощо. Докладно не пояснюють і терміни, яким властиві семантична точність і прозора мотивація: досить легко зрозуміти деякі складені або складні терміни (композити), значення яких розкриває внутрішня форма самого терміна, наприклад: maitinamoji terpė RimkSBP 7 або žvaigždėlapis SviderskŽ 11, ilgaamžiškumas SkliutKI 5 тощо. Зрозуміло, завжди залишається ймовірність, що адресат може не зрозуміти згаданих термінів. Однак значно гірше, коли в науково-популярних текстах не пояснюють малопоширені терміни, уживані лише у спеціальній літературі, які без додаткових пояснень залишаються адресатові незрозумілими. Terminas „jau pačia savo sandara turi teisingai orientuoti vartotojus“ (Keinys 1980: 32), tačiau kartais vidinė termino forma adresatą gali klaidinti. Tokiais atvejais adresantas ne tik bando iškelti požymius, kurie gali likti nepastebėti, bet ir stengiasi numatyti termino suvokimo klaidas ir netikslumus. Pvz.: Pirčiupių – Valkininkų pušynuose vasarą nesunku aptikti rausvais žiedais žydinčią gvazdikinių šeimos rūšį – lietuvinę naktižiedę. Nedaug yra rūšių, kurios pasaulio botanikams (juk lotynų kalba yra tarptautinė mokslo kalba ir kiekviena augalų rūšis turi lotynišką vardą) primena Lietuvą. Ir nebūtinai šios rūšys turi būti išplitusios tik Lietuvoje. Pakako, kad jas pirmąkart aprašė botanikai, dirbę Lietuvoje ir tą vardą pasiūlė. Lietuvinė naktižiedė auga tik Pietų Lietuvoje, Baltarusijoje, Lenkijoje, Ukrainoje JankevRGA 29–30. Sakalas keleivis. Sakalas keleivis visai nekeliauja; jis sėslus paukštis. Dalis paukščių net lieka žiemoti ten, kur perėjo, o išskridusieji paprastai 44 повертається до старого гнізда BalaševIRK 52. Побоюючись, що адресат може витлумачити подані терміни по-своєму, пояснюють їхню справжню мотивацію, намагаючись якомога докладніше розкрити справжнє значення. У науково-популярних текстах найбільше уваги приділяють специфічним термінам конкретних галузей науки. Щоб подана інформація була доступною кожному, хто хоче з нею ознайомитися, шукають способів пояснити ці терміни простіше й зрозуміліше5. Один зі способів пояснення термінів, найчастіше вживаний у науково-популярних текстах різних напрямів, — визначення предмета, явища чи процесу, позначеного терміном. Орієнтуються на часткове визначення: не намагаються перерахувати всі властивості об’єкта, названого терміном, а зосереджують увагу на ознаці, яка в конкретному контексті є найважливішою6. Наприклад: Городища — це фортеці, призначені для захисту життя мешканців околиці GimbutBPL 116. Холестерин — речовина, необхідна для підтримання нормальної життєдіяльності SkliutKI 28. Саме формулювання визначення може бути й іншим: зв’язувальний вираз7 може передаватися словами отже або називається; при цьому відходять від суворої структури визначення (пояснення більше нагадує розповідь). Наприклад: Часто разом із грибами розвиваються бактерії, і навпаки. Такий взаємний зв’язок називається синергізмом Lu- 5 Способи пояснення термінів досить докладно розглядали мовознавці інших країн — L. Batašiova (Баташёва 1985), I. Kvitko (Квитко 1976), E. Lazarevič (Лазаревич 1978), E. Nikitinas (Никитин 1970) та багато інших. У Литві цю галузь досліджено ще недостатньо. 6Порівняймо: У словнику іншомовних слів термін електроліт визначається як «речовина, молекули якої, розчиняючись або плавлячись, розпадаються на йони (розчини солей, кислот і лугів, розплавлені солі тощо)» (TŽŽ 1969: 205). У науково-популярному тексті з фізики знаходимо таке пояснення цього терміна: «електроліти — це розчини кислот, лугів або солей, які містять рухливі йони — носії електричного струму» (DavidavGJP 20). У цьому тексті йдеться про електрохімічні реакції та йони з позитивним і негативним зарядом, тому, на думку адресанта, зовсім неважливо, як певна речовина розпадається на йони — під час розчинення чи плавлення тощо. У визначенні залишено лише те, що допомагає зрозуміти описувану ситуацію. 7Виділяють три складові визначення: «визначуваний вираз (definiendum), визначальний вираз (definiens) і зв’язувальний вираз (виражений словами є, отже, означає). Визначення — це рівність визначуваної та визначальної частин» (VLE 2001: 645). 45 gauskB 6. У договорі може бути передбачено, що держави, які його не підписали, можуть приєднатися до нього пізніше. Таке приєднання називається акцесією або адгеренцією LydekPPKS 138. Визначення як спосіб пояснення значення терміна вживається в усіх підстилях наукового стилю (дуже часто це засіб уведення нових термінів), однак у науково-популярних текстах його можуть доповнювати елементи оцінки, не властиві фаховому мовленню. Наприклад: Нікель — це білий метал із жовтуватим відтінком. Він твердий і добре полірується. Вироби, покриті блискучим або матовим полірованим нікелем, мають дуже гарний вигляд DavidavGJP 34. Із таких спадкових хвороб можна згадати фенілкетонурію. Це хвороба, що спричиняє розумову відсталість і нині успішно лікується відповідною дієтою SinkGLŽ 5. Докладніший опис об’єкта, про який ідеться, усуває стандартизованість і наукову суворість — офіційна ситуація спілкування переходить у більш інтимну розмову. Досить часто терміни пояснюють, розкриваючи їхнє походження. Зазначення походження допомагає зрозуміти вживання терміна, дає змогу поглянути на його природу. Залежно від об’єкта, названого терміном, можливі два способи пояснення походження: 1) подається історія виникнення терміна, наприклад: На початку XX століття балтів почали називати ім’ям айстів. Цю назву запозичили з праці римського історика Тацита «Germania» (98 р.), де згадуються Aesti, плем’я Aestiorum, люди, що жили на східному узбережжі Балтійського моря (за словами Тацита, «на правому березі Свевського моря»). Людей, які говорять балтійськими мовами, мабуть, правильніше було б називати айстами, а не штучною назвою «балти», проте незрозуміло, чи Тацит називав так усіх балтів, пруссів або лише тих, хто жив навколо Аістмарес GimbutBPL 12. З доісторичних металів — олова й свинцю — у 1839 році вперше у світі виплавили антифрикційний сплав бабіт (названий на честь його відкривача, інженера Бабіта). Цей сплав використовують для виготовлення підшипників ковзання JanulMM 11; 2) зазначається, з якої мови походить термін і якою є мотивація цієї назви8. Наприклад: Тепер ми вже маємо синтетичні інгібітори, що називаються 8 У лінгвістичній літературі такий спосіб пояснення термінів нерідко називають етимологією терміна (див. Куликова, Салмина 2002: 149). 46 ретардантами (англ. «retard» — сповільнювати, перешкоджати). Це фізіологічно активні речовини, які також регулюють ріст рослин. Вони сповільнюють ріст стебел, впливають на фотосинтез, обмін речовин, цвітіння рослин та інші процеси росту ŠimkKPAA 15. 1941 року група американських учених уперше виділила з листя шпинату вітамін B₉, який також називають фолієвою кислотою (лат. «folium» — листок). Він виробляється лише в листі рослин ŠimkKPAA 19. Розкриваючи первісне значення, мотивування не лише демонструє прозорість значення терміна, а й допомагає запам’ятати складніший термін. Водночас намагаються розповісти про явище, яке дало термінові життя. Проте такий спосіб пояснення термінів не надто успішний: історія походження терміна не завжди пояснює сам термін, до того ж, не знаючи зазначеної мови, буває важко запам’ятати виявлену мотивацію. Можливо, саме тому походження терміна часто є лише додатковою інформацією в дужках поряд із набагато ширшим поясненням поняття. У науково-популярних текстах обидва способи пояснення походження терміна можуть уживатися поруч — в одному реченні. Нерідко таке вживання зумовлене прагненням адресанта пояснити синонімічні терміни. Як уже зазначалося, той чи інший спосіб пояснення походження терміна залежить від самого називаного об’єкта. Напр.: Іншою аналогічною формою анемії, на яку в малярійних районах хворіють десятки мільйонів людей, є анемія Кулі (названа за прізвищем лікаря) або таласемія (від грецьких слів «thalassa» — море, що вказує на те, що хворіють на неї в прибережних районах, і «haima» — кров) SinkGLŽ 40. Орієнтація на походження терміна властива також спеціальним науковим і навчальним текстам, однак у науково-популярних текстах після посилання на джерело походження не намагаються зберігати діловий тон мовлення — пояснення може продовжуватися прикладами з повсякденних ситуацій. Напр.: У ширшому розумінні всілякі зміни металів, спричинені зовнішнім середовищем, називають корозією металів. Сам термін «корозія» має латинське походження й означає руйнування та іржавіння металевого сплаву й металевого виробу. Кородують навіть мідні та латунні предмети. Вони вкриваються не коричневою іржею, а зеленуватим нальотом. Подібним нальотом вкриваються срібні монети й предмети, адже срібло зазвичай сплавляють із міддю. Алюмінієві, цинкові та 47 свинцеві вироби також кородують. Досить заквасити огірки в алюмінієвій каструлі або кілька днів потримати в ній кислу капусту, і посудина поступово продірявиться. Отже, метал має серйозний недолік — він кородує DavidavGJP 5–6. Практичний досвід адресанта чи адресата (наприклад, згадане квашення огірків або капусти в алюмінієвій каструлі) може залучатися як додатковий, дуже переконливий матеріал. У науково-популярних текстах повсякденні ситуації досить часто використовують для пояснення термінів. Напр.: На початку XX століття молодий американський учений Т. Морган обрав для генетичних досліджень плодову мушку — дрозофілу. Цю мушку бачив кожен із нас: у коморах і льохах навколо зібраних фруктів, вина, варення, що бродить, кружляють рої дрібних мушок. Це і є знаменита дрозофіла, дослідженням якої присвятили все життя (=віддали) тисячі вчених SinkGLŽ 11. Поєднання компонентів наукового та побутового стилів виявляє своєрідність науково-популярних текстів. У науково-популярних текстах терміни можна пояснювати за допомогою синонімів⁹, уживаних в інших типах текстів. Синоніми найчастіше використовують для пояснення міжнародних термінів — поруч із ними подають поширеніші в мові варіанти. Напр.: Цей дефект обміну речовин більше нічим особливим не виявлявся, доки 1903 року як снодійні препарати не почали використовувати барбітурати: барбітал, фенобарбітал (читачам, можливо, краще відомі назви веронал і люмінал) та ін. SinkGLŽ 42. Єдина хімічна речовина, здатна постачати енергію в цій системі, — водень. Його електро- 9У зразково впорядкованій термінології синонімію максимально обмежують — прагнуть, щоб кожне поняття позначалося лише одним терміном. Однак синонімічних термінів є чимало. Причини їх появи найповніше розглянув Ст. Кейнис (Keinys 1980). На його думку, синоніми виникають через неуніфікованість термінології; власні терміни створюють через незнання термінів, уживаних іншими авторами, їх неприйнятність або недовіру до них — усе це зумовлює появу як міжнародних, так і суто литовських синонімічних термінів. Крім того, «деякі синонімічні терміни утворюються тоді, коли поряд із термінологізованими словами народної або літературної мови створюють також новотвори чи кальки» або «поряд із двослівними та багатослівними складеними термінами в окремих випадках утворюють коротші, нерідко однослівні терміни»; «трапляється й так, що синонімічні терміни з’являються під час пошуку правильнішого виразу» (Keinys 1980: 100, 101). 48 наші біологічні каталізатори, або ферменти, переносять до молекули кисню JasaitGE 9; так само — і литовські відповідники, напр.: У стоянках того періоду знаходять гарпуни, риб’ячі кістки, шкаралупу горіхів, шкаралупу агарів (водяних горіхів), корені папороті, кістки птахів тощо GimbutBPL 28. Це знаки життєвої енергії та її відновлення, основні в жіночій хтонічній (земній) і лунарній (пов’язаній із місячним циклом) системі символів GimbutBPL 33. Так терміни пояснюють, не виокремлюючи їх особливо. Інший спосіб пояснення термінів-синонімів, коли поряд із литовським подають міжнародний термін10, більше орієнтований на фахівця відповідної галузі науки — кваліфікованого адресата: найчастіше литовське слово як термін є новим, тому вказують і міжнародний відповідник, уживаний у спеціальній літературі, але менш поширений. Можна припустити, що для неспеціаліста таке пояснення має дидактичний характер: імовірно, ознайомившись із терміном, адресат легше зрозуміє його й в іншому науковому тексті. Напр.: Щоб краще зрозуміти, чому так цікавляться чинниками, що спричиняють мутації, доводиться згадати про причини природної (спонтанної) мінливості організмів і ненадовго перенестися в далеке минуле LekeveEG 14. Процес корозії посилюється, якщо на поверхні розвиваються не один, а кілька видів мікроорганізмів, наприклад бактерії та мікроскопічні гриби (мікроміцети) LugauskB 6. Помічено, що синоніми зазвичай подають, нагадуючи вже відомий термін, пояснений раніше в тексті, або коли термін ужито епізодично. Образно й переконливо терміни пояснюють за допомогою метафор і порівнянь. Метафори також можуть уживатися як синоніми — «виокремлюється сема, яка наближує метафору до широко вживаних синонімів» 10У мовленні деяких наук (наприклад, ботаніки, медицини тощо) досить часто трапляються й латинські слова або словосполучення. Напр.: На поліетилені ростуть і розвиваються мікроскопічні гриби, особливо роди пеніцилів (Penicillium) і аспергіл (Aspergillus) LugauskB 14. Наприклад, гемолітичний стрептокок (Streptococcus haemolyticus) не має джгутиків, яких деякі бактерії можуть тимчасово позбуватися RimkSBP 12. Латинський відповідник у науково-популярних текстах зазвичай наводять задля точності. Вважати таке вживання способом пояснення термінів у науково-популярних текстах, призначених для широкої громадськості, недоцільно. 49 eilutės“ (Batašėva 1985: 142). Pvz.: Ilgiau stebėdami dangų, išvysite „krintančių žvaigždžių“ – meteorų, sen bei ten žvaigždžių fone skriejančių dirbtinių Žemės palydovų, o gal ir įspūdingą žalsvai rausvais atspalviais vilnijančią šiaurės pašvaistę SviderskŽ 19. Kaip matyti, termino meteoras sinonimu vartojamas metaforinis junginys „krintanti žvaigždė“, turintis realizuotą semą „tvykstelėti“ ir tikslinamas pažyminiu „krintanti“, yra visiškai galimas termino reikšmės aiškinimas11. Arba: Pastaruoju metu išskirta daugiau kaip 40 giberelinų (grupė augimą skatinančių hormonų; iš jų geriausiai ištirta ir veikliausia yra giberelino rūgštis) – augalo stiebo augimo „kontrolierių“ ŠimkKPAA 14. Saulės gelmės yra milžiniškas branduolinių reakcijų katilas, kuris sunaudoja vandenilį ir gamina helį JuškMŽS 12. Mokslo populiarinamuosiuose tekstuose metafora, kaip papildomas aiškinimo elementas, gali atlikti ir kitą funkciją – padėti atskleisti terminu įvardyto reiškinio ar proceso reikšmę. Akivaizdi orientacija į buitinio stiliaus metaforizaciją – „juntame artimumą kalbamiajam daiktui, tiesioginį kalbėtojo sąlytį su juo“ (Župerka 1997: 62). Pvz.: Jau šio šimtmečio pradžioje mokslininkams buvo žinoma dar viena augalų „mėgstama“ medžiaga, nuo kurios gerėja jų „apetitas valgant“ azotą. Šios medžiagos – vitamino B6 (piridoksino) – išaiškinimui pagrindus padėjo amerikietis A. Maisteris ŠimkKPAA 18–19. Tokia vartosena padeda sudaryti įspūdį, kad tekstas nėra sudėtingas, kad jį gana lengva suprasti, nes informacija pateikiama tiesiogiai ir paprastai. Принцип доступності може реалізовуватися також за допомогою порівнянь, які в науково-популярних текстах найчастіше ґрунтуються на добре відомих об’єктах і явищах. Напр.: Радіаційний мутагенез можна 11 У науково-популярних текстах метафори або метафоричні сполучення часто виділяють лапками. Деякі автори використовують лапки, щоб уникнути відповідальності за неточну й стилістично невмотивовану метафоризацію (Пахутин 1988: 23; пор. Abaravičius 2002: 210–211), однак найчастіше в науково-популярних текстах ними виділяють «авторські метафори — нові, несподівані зіставлення понять» (Marcinkevičienė 1991: 19). Безперечно, таке надмірне вживання лапок є хибним — «лапки при авторській метафорі позбавляють її частини чарівності, свіжості асоціацій» (Marcinkevičienė 1991: 20). У багатьох випадках у науково-популярних текстах лапки слід уживати помірніше й обачніше. 50 ти можна порівняти з верхівкою айсберга, що виступає над водою. Як більша частина айсберга прихована під водою, так і основну мутагенну небезпеку становлять хімічні сполуки, хоча вони діють на хромосоми не так сильно, як радіація SinkGLŽ 26. Небезпечною є точкова корозія. Часто її ледве помітно неозброєним оком, і вона глибоко проникає всередину металу. Образно кажучи, метал ніби проколюють гострою голкою. Таке корозійне руйнування спричиняють гальванічні мікроелементи, що утворюються, активніші частини яких розчиняються DavidavGJP 10. Такі асоціації «дають змогу краще сприйняти й відповідно засвоїти новий матеріал» (Полищук 1977: 17). Уживання мовних засобів, не властивих науковим текстам, — метафор і порівнянь — свідчить про лінгвістичну своєрідність науково-популярних текстів. У науково-популярних текстах можуть використовуватися й менш традиційні способи пояснення термінів: для пояснення терміна можуть залучатися невербальні форми вираження, наприклад графіки, схеми, зображення тощо. Напр.: Для них (городищ — O. P.) характерна штрихована кераміка (штрихованою, або прочерченою, її називають тому, що стінки горщиків натирали пучком трави) (рис. 31) GimbutBPL 64–65. Бачачи зразок штрихованої кераміки, адресат легше сприймає подану інформацію. Як можна було переконатися з наведених прикладів, у науково-популярних текстах терміни часто пояснюють не одним, а кількома різними способами. Не обмежуються й самим поясненням терміна — прагнуть, щоб адресат його запам’ятав. Для цього використовують різні засоби: повторення, нагадування тощо. Напр.: Зник із литовських озер водяний горіх — агар JankevRGA 12. Далі в тексті: Уже згадуваний агар (зниклий у Литві) ще трапляється в озерах Латвії та Білорусі JankevRGA 14. Повторений термін докладніше не пояснюється. Уживання термінів у науково-популярних текстах дає змогу говорити й про детермінізацію — перетворення термінів на звичайні слова. Адже одна з умов детермінізації полягає в тому, що «термін має бути широко поширеним і відомим не лише фахівцям» (Gaivenis 1997: 7). На жаль, важко визначити, якою мірою науково-популярні тексти можуть впливати на цей складний процес; щоб зробити вагоміші висновки, потрібне ґрунтовніше дослідження. 51 Підсумкові висновки 1. Терміни, що вживаються в науково-популярних текстах, призначених для широкої громадськості, можна поділити на ті, які не потребують додаткового пояснення, і ті, які адресат без додаткового пояснення може не зрозуміти або зрозуміти неправильно. 2. Найчастіше в науково-популярних текстах не пояснюють загальні категорійні поняття, однаково важливі для всіх наук, а також терміни конкретних галузей науки, добре відомі з загальної освіти. Докладно не пояснюють і деякі складні чи складені терміни, значення яких розкриває внутрішня форма самого терміна. 3. У науково-популярних текстах особливу увагу приділяють специфічним термінам конкретних галузей науки — шукають способи пояснити їх простіше й зрозуміліше. Терміни можна пояснювати: 1) подаючи визначення предмета, явища чи дії, які позначає термін; 2) розкриваючи походження терміна; 3) за допомогою синонімів; 4) образними мовними засобами — метафорами й порівняннями; 5) невербальними засобами вираження: графіками, схемами, зображеннями тощо. Найчастіше терміни пояснюють не одним, а кількома різними способами. 4. Способи пояснення термінів, що використовуються в науково-популярних текстах, часто аналогічні способам, уживаним у наукових текстах, проте можуть відрізнятися мовними засобами вираження. Крім того, добір мовних засобів у науково-популярних текстах може залежати й від таких позамовних чинників, як вік адресата або складність викладеного матеріалу. ŠALTINIAI BalaševĮRK – Balaševičius B. 1977: Įrašytas į Raudonąją knygą, Vilnius. DavidavGJP – Davidavičius E. 1979: Galvanotechnika ir jos panaudojimas, Vilnius. GimbutBPL – Gimbutienė M. 1985: Baltai priešistoriniais laikais; Vilnius. JankevRGA – Jankevičienė R. 1978: Retieji globotiniai augalai, Vilnius. JanulMM – Janulis V. 1986: Metalai ir mes, Vilnius. JasaitGE – Jasaitis A. 1978: Gyvybės energetika, Vilnius. JuškMŽS – Juška A. 1966: Mūsų žvaigždė – Saulė, Vilnius. 52 KeinTA – Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius. LeckevEG – Leckevičius R. 1980: Ekologinė genetika, Vilnius. LydekPPKS – Lydecka A. 2002: Protokolo pagrindai kiekvienam..., Vilnius. LugauskB – Lugauskas A. 1983: Biokorozija, Vilnius. RimkSBP – Rimkūnas A. 1983: Slėpiningas bakterijų pasaulis, Vilnius. SinkGLŽ – Sinkus A. 1979: Genai, ligos, žmogus, Vilnius. SkliutKI – Skliutauskas J. 1979: Kaukazo ilgamečiai, Vilnius. SviderskŽ – Sviderskienė Z. 1983: Žvaigždynai, Vilnius. ŠimkKPAA – Šimkūnas R. 1980: Kaip padidinti augalų apetitą, Vilnius. VanagMVP – Vanagas A. 1982: Mūsų vardai ir pavardės, Vilnius. LITERATŪRA Abaravičius J. 2002: Skyrybos stilistika, Vilnius. Баташёва Л. А. 1985: Некоторые принципы подачи терминов в научно-популярной литературе (на материале лингвистических работ). – Вопросы стилистики: Стилистика художественной речи, Саратов, 134–148. Bitinėnė A. 1997: Funkciniai stiliai: sakinio ligis ir struktūra, Vilnius. Gaivenis K. 1997: Terminizacija ir determinizacija. – Terminologija 4, 4–7. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius. Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius. Куликова И., Салмина Д. 2002: Введение в металингвистику (лингвистическая терминология в коммуникативно-прагматическом аспекте), Санкт-Петербург. Квитко И. С. 1976: Термин в научном документе, Киев. Лазаревич Э. А. 1978: Искусство популяризации науки, Москва. Лейчик В. М. 1990: Особенности функционирования терминов в тексте. – Филологические науки 3, 80–87. Marcinkevičienė R. 1991: Kabutės: būtinybė ar balastas. – Gimtoji kalba 8, 18–20. Никитин Е. П. 1970: Объяснение – функция науки, Москва. Пахутин П. И. 1988: Слова в кавычках в научном тексте. – Сложные синтаксические конструкции и их текстообразующая функция, Алма-Ата, 20–24. Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius. Полишук Г. Г. 1977: Приёмы научно-популярного изложения, Москва. TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. VLE 2001: Visuotinė lietuvių enciklopedija 1, Vilnius. Župerka K. 1997: Stilistika, Šiauliai. 53 EXPLANATION OF TERMS IN POPULAR SCIENCE TEXTS Summary Terms used in popular science texts addressed to the mass reader could fall into two groups: those that need no additional explanation and those that might be misunderstood or not understood by the addressee without additional explanation. Common categorial concepts (e.g. hypothesis, method, law) equally important in all sciences and terms of separate sciences (e.g. names of sounds or parts of speech, etc.) that should be understood within one’s general knowledge need no additional explanation. Terms of precise semantics and clear motivation are also not explained exhaustively as the meaning of some compound or complex terms is revealed by the inner form of a term itself. In popular science texts the main focus is on specific terms of separate sciences, i.e. it is looked for the ways to make the explanation of terms as simple and understandable as possible. In popular science texts, terms can be explained by defining them (1), by revealing their etymology (2), by presenting synonyms (3), expressive means of language such as metaphors and similes (4), or non-verbal means of expression (e.g. diagrams, schemes, pictures, etc.) (5). Terms are frequently explained not by one but rather by several different ways. Ways of explaining terms in popular science texts are often analogous to those used in science texts, however, they may differ in means of linguistic expression. Selection of language means in popular science texts may depend on such non-linguistic factors as age of the addressee or composition of the material presented. Ona PETRĖNIENĖ Gauta 2003-10-20 Vilniaus pedagoginis universitetas Lietuvių kalbos katedra T. Ševčenkos g. 31, LT-2009 Vilnius 54