Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos fizikos vadovėlio terminija

Термінологія першого литовського підручника фізики для вищої школи АНГЕЛЕ КАУЛАКЕНЕ Інститут литовської мови 1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Після Першої світової війни до наукової діяльності в незалежній Литві долучилося чимало інтелігентів, які здобули вищу освіту за кордоном: астроном Бернардас Кодатіс, фізики Кястутіс Шлюпас, Ігнас Кончюс, фізик і хімік Вінцас Чепінскіс та багато інших, які, за словами професора Повіласа Бразджюнаса, починали з нічого і викладання, і наукову діяльність (Šiuolaikinė fizika 1997: 260). Видатна особистість професора В. Чепінскіса залишила незгладимий слід в історії науки Литви й культури загалом. У 2006 році відзначили 135-ту річницю від дня його народження; його біографію та діяльність докладно розглянуто (Šenavičienė 1982: 7–12, 14–17, 22, 24, 29, 32, 36, 40, 49, 50–61, 63, 74, 81–85, 89, 92–93; Fizikos istorija 1988: 32, 56–57, 59–61, 69, 71, 73–77, 80, 83–85, 99, 184, 189, 198–201, 203; Martišius 1991: 10–12; Mačionis 1992; Makariūnienė 1994: 6, 12, 23, 118, 123; Martišius 1996: 15–16; Šiuolaikinė fizika 1997: 84, 242–253, 260–261, 263, 279, 290, 296, 300, 312–313; Makariūnienė 2001: 6, 10, 25, 172, [40–43, 177]). Як зазначає Зігмас Мачіоніс, В. Чепінскіс, перший в історії литовських вищих навчальних закладів, хто почав читати лекції з фізики литовською мовою, відчув гострий брак литовського підручника з фізики. Видана на той час у Тільзіті «Фізика» Костянтина Шакеніса (1920) призначалася лише для гімназій. В. Чепінскіс, переконаний, що «підготовка відповідних підручників не меншою мірою, а часто й краще готує ґрунт для винаходів у нових галузях, ніж шаблонні дослідження» (Šiuolaikinė fizika 1997: 247), у 1923–1926 роках написав ґрунтовний підручник з експериментальної фізики «Лекції з фізики», який є, так би мовити, першою литовською фізичною енциклопедією (Fizikos istorija 1988: 76). В. Чепінскіс дотримувався думки, що «без досконалої мови не можна й думати про творчість у духовній сфері» (Šiuolaikinė fizika 1997: 249), тож його «Лекції з фізики», безперечно, справили значний вплив на формування литовської фізичної термінології- 76 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... …тим більше, що професорові постійно доводилося консультуватися щодо прийнятності термінів із Йонасом Яблонскісом і Комісією з термінології, що діяла при Міністерстві освіти. «Лекції з фізики» видала Комісія з видання книг Міністерства освіти. Підручник складається із семи розділів, кожен із яких є окремою книгою. Обсяг книг неоднаковий: розділи I–V мають приблизно по 100 с., розділ VI — 298 с., а VII — аж 466 с. В. Чепінскіс у «Передмові» до VII розділу пояснює, чому той вийшов об’ємнішим за інші розділи «Лекцій з фізики»: «курс писався для студентів Литовського університету, які не лише слухають лекції, а й виконують практичні роботи з кожного розділу фізики в лабораторії, не маючи литовських підручників для лабораторних робіт. Отже, укладаючи курс „Магнетизму й електрики“, потрібно було не тільки надати основні знання з магнетизму й електрики та хоча б коротко торкнутися найважливіших застосувань для життєвих потреб, а й описати найважливіші прилади та методи магнітних і електричних вимірювань. Нарешті, до курсу не можна було не включити цілу низку нових винаходів, законів і теорій, відкритих і сформульованих від початку XX століття»1 FP VII 12 Наприкінці кожного розділу (крім IV і V) подано задачі з матеріалу, розглянутого в цьому розділі. «Лекції з фізики» складаються з таких розділів: I. Механіка (1923) — розглянуто основні явища й закономірності класичної механіки (кінематики, динаміки, статики); II. Рідини й гази (1923) — висвітлено закони гідростатики та гідрокінетики, основи кінетичної теорії газів; III. Теплота (тобто тепло — А. К.) (1924) — проаналізовано явища термометрії та калориметрії, особливості змін фізичного стану (тобто фізичних станів — А. К.), механічну теорію теплоти (= тепла); IV. Учення про хвилі (1924) — пояснено поширення хвиль у рідинах і газах, їхню інтерференцію; V. Звук (1924) — розглянуто характеристики звуку, різні методи визначення тону, резонанс, інтерференцію звукових хвиль; VI. Світло (1925) — розглянуто закони геометричної оптики, явища фотометрії, розсіювання світлових променів, основи теорій світлових хвиль і частинок; VII. Магнетизм і електрика (1926) — розглянуто явища магнітостатики, електростатики й електродинаміки, подано ознайомлення зі спеціальною та загальною теоріями відносності. 1 Тут і далі цитований текст і терміни подано в автентичному написанні та пунктуації; їх не виправлено. 2 Римські цифри позначають розділ цього підручника, а також частину інших підручників із фізики; арабські — сторінку. Terminologija | 2006 | 13 77 Як видно з короткого огляду змісту й обсягу «Лекцій з фізики», цей підручник дуже ґрунтовний і частково замінює посібник із практичних робіт з фізики та збірник задач, яких литовською мовою на той час не було (Fizikos istorija 1988: 76). Особливості розділів «Лекцій з фізики» та значення цього підручника докладно розглянув Ж. Мачьоніс, зазначивши, що цим єдиним литовським підручником користувалося ціле покоління студентів різних спеціальностей, адже інший оригінальний підручник для вищої школи, тобто «Загальна фізика» П. Бразджюнаса, з’явився лише у 1960–1965 рр. (Mačionis 1992: 121). Із цією думкою можна погодитися лише частково. У розглядуваний період було видано й інші фізичні видання для вищої школи, наприклад: 1923 року вийшов гектографований курс термодинаміки К. Шлюпаса, у 1928–1935 роках Товариство студентів-математиків і фізиків видало конспекти лекцій з фізики І. Кончюса для III і IV семестрів, а 1936 року з’явилися надруковані на ротаторі конспекти лекцій з термодинаміки учня К. Шлюпаса П. Бразджюнаса (Fizikos istorija 1988: 77–78). Але так чи інакше, безперечно, головним підручником з фізики для вищої школи в той період були «Лекції з фізики» В. Чепінскіса, що мали величезне значення для розвитку фізичної термінології. Його терміни й розглядаються в цій статті. 2. СТРУКТУРА Й ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНІВ ПІДРУЧНИКА «ЛЕКЦІЇ З ФІЗИКИ» 2.1. Термінологію підручника В. Чепінскіса «Лекції з фізики» складають загальні терміни, терміни з фізики, а також деякі терміни з техніки та інших галузей науки, пов’язаних із фізикою, наприклад: akiratis FP VI 21, branduolys FP III 80, bruožas FP I 7–8, būklė FP VII 257, dalykas FP I 5, dalis FP I 34, dėsnis FP I 25, erdvė FP I 3, grandis FP VI 75, išvada FP VII 432, kelias FP I 13, kiekis FP VII 34, kryptis FP I 9, krosnis FP VII 187, krumplýs FP I 83, laikas FP I 51, laikrodis FP I 20, lygybė FP I 71, lygtis FP VI 55, mazgas FP I 54, metai FP I 7, mėnulis FP I 3, mokslas FP VI 228, padėtis FP VII 319, pagrindas FP I 81, pasaulis FP VII 411, pasvaras FP I 24, perkūnlaidis FP VII 122, plaktukas FP VII 275, platuma FP I 23, plokštuma FP I 80, plotmė FP I 78, plotas FP I 10, priežastis FP VII 361, ramybė FP I 16, reikšmė FP I 35, reiškinys FP I 3, ryšys FP I 55, rūšis FP VII 127, santykis FP VI 58, skaičius FP VII 421, skersmuo FP I 52, skritulys FP IV 28, skritūlis FP I 91, sriautas FP VII 59, staklės FP VII 249, stiebas FP I 4, stotis FP VII 383, šaknis FP I 51, šaltinis FP VI 47, šovinys FP I 30, švinas FP VII 242, taisyklė FP VII 148, tapatybė FP VII 432, taškas FP IV 37, tepalas FP I 29, tęsinys FP VII 114, tiltas FP 78 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... VII 167, сітка FP VII 192, решітка FP VII 417, об’єм FP I 4, заспів FP VI 139, вінець FP VII 387, зображення FP VI 73, труба FP VII 385, опір FP VII 167, вал FP I 75, вир FP VII 353, джерело FP VI 7, одиниця FP I 12, земля FP I 39, свічка FP VI 9 тощо. Більшість термінів «Лекцій з фізики» можна знайти також у перших популяризаторських статтях із фізики, надрукованих у «Keleivis» (1849–1880) (Kaulakienė 1991: 80–91), «Aušra» (1883–1886) (Kaulakienė 1994: 131–140), у підручнику Петра Вілейшиса «Populariszkas rankvedis fyzikos», виданому 1889 року в Шенандоа (Kaulakienė 1995: 69–74), у рукописному підручнику з фізики для гімназій І. Кончюса 1919 року (Kaulakienė 1995: 18–27), у підготовленому І. Кончюсом словничку фізичних термінів «Terminai fizikos reikalams», надрукованому в газеті «Lietuva» (1923–1924) (Kaulakienė 1993: 32–43), у підручнику «Fizika» для гімназій К. Шакеніса, виданому 1920 року в Тільзіті (Kaulakienė 2002: 66–77), наприклад: полюс FP VII 3, пор. ŠF II 10; вісь FP I 93, пор. K 1851 25 98³, PF 11, ŠF II 60, 726 T⁴, aszis A 1884 5–6 209; відбиття FP V 91, пор. KF 228; висота FP I 33, пор. augztis A 1884 5–6 167, висота ŠF I 88; хвиля FP VI 113, пор. ŠF III 74; рейка FP I 16, пор. K 1862 13 52, ŠF II 29; річ FP I 4, пор. K 1865 17 67, KF 3, PF 63; частинка FP IV 34, пор. PF 41, ŠF I 113; робота FP VII 332, пор. KF 160, ŠF III 91, 789 T; хмара FP VII 122, пор. PF 71; гази FP VII 385, пор. ŠF I 77, газ KF 161; сила FP I 61–62, пор. ŠF III 91; звук FP I 5, пор. KF 228, ŠF III 71; грім FP VII 128, пор. A 1886 6 174, ŠF II 76; посудина FP I 40, пор. KF 75, PF 22; властивість FP VII 263, пор. PF 82; сила FP II 48, пор. KF 39, ŠF III 85, 386 T; кут FP I 87, пор. ŠF III 72, 1321 T; чверть FP I 37, пор. ŠF III 6–7; іскра FP VII 114, пор. K 1851 11 42–43, ŠF II 76, kibirk­sztis A 1885 10–11 319; тіло FP I 62, пор. KF 157, ŠF III 35, 1377 T; дуга FP VII 187, пор. ŠF II 51; поле FP VII 313, пор. ŠF II 56; таблиця FP VII 409, пор. ŠF II 8; напрям FP I 68, пор. A 1885 12 321, ŠF I 51; міра FP I 5, пор. ŠF I 9; матеріал FP VII 13, пор. ŠF III 10–11, 108 T, KF 2, medega A 1883 2 48, PF 3, medžgina KF 2; поверхня FP VI 56, пор. ŠF II 17, 915 T; плече FP I 64, пор. petys ŠF I 15; пластинка FP IV 39, пор. ŠF II 31; ширина FP I 10, пор. A 1884 1–3 9; екватор FP VII 25, пор. pusiau­jas ŠF II 10; гиря FP I 63, пор. 1028 T, гиря ŠF I 3 Перші цифри вказують на роки видання «Keleivis» і «Aušra», другі — на номер, треті — на сторінку. 4 Число T указує номер терміна у словничку «Terminai fizikos reikalams» (далі — T). Terminologija | 2006 | 13 79 40; коліщатко FP VII 277, пор. колесо ŠF III 75; куля FP I 66, пор. ŠF III 90; сонце FP I 3, пор. K 1869 16 63, A 1886 6 177, PF 46; властивість FP I 3, пор. ŠF II 52; різниця FP I 61, пор. ŠF I 88; блок FP I 75, пор. PF 11, ŠF I 49; sluogsnis FP II 3, пор. sluoksnis ŠF III 69, sluoksnys PF 65; промінь FP VI 6, пор. K 1852 24 96, ŠF III 14, KF 159, 1417 T; течія FP VI 7, пор. K 1851 11 43, A 1886 6 177, 544 T, ŠF II 71, sriovė A 1885 10–11 319; спиця FP VII 12, пор. PF 13, ŠF III 14; положення FP II 3, пор. KF 145, 1174 T; стовп FP VII 133, пор. K 1851 15 50, ŠF I 61; склад FP I 13, пор. ŠF I 32; викрутка FP I 75, пор. ŠF II 59; висок FP I 9, пор. ŠF I 6; терези FP I 78, пор. PF 8, KF 67; важіль FP I 69, пор. ŠF I 49, KF 52; вага FP I 23, пор. ŠF I 17; тепло FP III 3, пор. K 1851 11 42, KF 147, ŠF I 11, 1275 T, szilima A 1884 5–6 171, sziluma A 1883 6 173; світло FP VI 6, пор. PF 82, ŠF III 50, szviesa A 1884 5–6 195; маятник FP VII 35, пор. ŠF I 56; тяга FP I 62, пор. ŠF II 3; трикутник FP I 42, пор. ŠF III 24; колії FP VI 45, пор. K 1853 28 112; блискавка FP VII 122, пор. K 1856 27 107, PF 96, ŠF II 76; кільце FP VII 283, пор. ŠF 71; зірка FP I 3, пор. A 1884 1–3 28. Як видно з цих прикладів, деякі терміни, наприклад: вісь, іскра, напрям, матеріал, ширина, сонце, промінь, течія, стовп, тепло, світло, блискавка, зірка тощо, до перших десятиліть XX століття вже мали півстолітню традицію. 2.2. За будовою терміни «Лекцій з фізики» є простими, пор. також голка FP VII 19, око FP VI 147, ручка FP I 78, підлога FP I 39, горб FP I 54, млин FP VII 76, підборіддя FP I 38, легеня FP VII 385, площина FP I 67, пора FP VII 16, долина FP I 54, [електрична] серце FP VII 233, правило FP I 6, злодій FP I 83, коник FP VII 379 тощо, і складними. Як видно з наведених прикладів, більшість простих термінів — це термінологізовані звичайні слова литовської мови та похідні. Серед похідних найчастіше трапляються суфіксальні та флексійні утворення, є також деяка кількість складних слів. Суфіксальні утворення можна було б поділити на такі класи похідних: 1) віддієслівні абстрактні іменники, або назви дій, утворені за допомогою суфіксів -imas/-ymas, наприклад: обрубування FP I 4, прояв FP II 3, обертання FP I 8, відхилення FP IV 3, відновлення FP VII 242, виправлення FP I 31, дія FP I 29, дослід FP VII 114, хвилювання FP I 52, горіння FP I 4, збільшення FP III 82, випаровування FP III 82, ловіння FP VII 361, прискорення FP I 23, доказ FP VII 48, плавлення FP VII 82, вимірювання 80 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... FP VII 371, розсіювання FP VII 257, напруження FP II 11, прогин FP VI 4, рух FP VI 177, нагрівання FP VII 187, зміна FP II 3, вимірювання FP VII 122, удар FP I 20, віддалення FP I 7, утомлення FP II 12, поділ FP I 8, ущільнення FP II 9, заспокоєння FP I 49, опір FP II 11, спостереження FP VII 133, передавання FP VII 361, перехід FP I 60, приріст FP I 17, пристосування FP II 21, застосування FP VII 361, напад FP II 32, кочення FP I 27, іржавіння FP VII 114, обчислення FP I 5, розширення FP III 13, поширення FP VII 342, гальмування FP VII 283, тиск FP II 17, припущення FP VII 342, розв’язання FP VI 157, обертання FP II 11, обертання FP I 84, вирівнювання FP VII 16, згинання FP I 6, сполучення в пари FP VII 382, зіткнення FP I 32, заощадження FP VII 34, стискання FP VII 437, коливання FP II 10, нагрівання FP VII 187, повзучість FP I 27, коливання FP IV 3, течія FP II 87, дослідження FP VII 409, плавлення FP III 64, тертя, натирання FP I 29, накид FP VI 176, заряджання FP VII 242, дія FP VII 114, кипіння FP III 96, тремтіння5 FP VII 361; -гром, наприклад, грім FP VII 128; -хід; наприклад, eiga FP VI 38 та ін.; 2) абстрактні іменники від дієслів, або назви властивостей, утворені за допомогою суфікса -umas, наприклад: віддаленість FP II 17, стійкість FP I 6, частота FP IV 49, величина FP I 10, можливість FP I 8, глибина FP II 22, швидкість FP V 95, довжина FP I 52, особливість FP VII 313, виразність FP VII 257, чутливість FP VII 165, рухливість FP II 15, твердість FP I 3, в’язкість FP II 36, провідність FP VII 201, паралельність FP I 17, змішуваність FP II 108, продуктивність FP I 4, незмішуваність FP II 108, сталість FP I 67, проникність FP VII 283, міцність FP II 5, прозорість FP VI 70, важкість FP II 55, холодність FP I 5, теплота FP I 5, шорсткість FP I 3, вологість FP I 41, місткість FP VII 71, пружність FP I 60, густина FP II 17, справжність FP VII 165, точність FP I 79, густота FP II 22, віддаленість FP I 144; -ybė, наприклад: спокій FP I 16, тотожність FP VII 432, дійсність FP II 95 тощо. Як видно з прикладів, похідні із суфіксом -umas утворюються від прикметників, що мають просту або словотвірно нескладну основу; 3) назви результату дії, утворені за допомогою суфікса -inys, наприклад: задача FP I 49, сполука FP I 83, липка речовина FP V 135, відливок FP I 33, шків FP I 75, з’єднання FP I 33, куля FP I 33, розчин FP I 4 тощо; 5 Ці похідні мають транспозиційне словотвірне значення. Їхня особливість полягає в тому, що вони майже граматичного характеру: похідне слово по суті має той самий зміст, що й твірне слово, але належить до іншої частини мови і тому відрізняється своєю синтаксичною функцією (Urbutis 1978: 165). Такі похідні із суфіксом -imas/-ymas можна утворити від кожного дієслова. Тому досить складно визначити, чи вони та інші розглянуті у статті похідні є термінологізованими, чи спеціально створені В. Чепінскісом. Terminologija | 2006 | 13 81 4) назви знарядь, утворені за допомогою суфіксів -iklis, наприклад: розрядник FP VII 117, перемикач-вимикач FP VII 244, мішалка FP III 114, запобіжник FP VII 193, лічильник FP I 77, штовхач FP I 78, випрямляч FP I 9, регулятор FP I 38, двигун FP VII 337; -tuvas, наприклад: димарі FP II 18, товкач FP VII 202, фільтр FP V 135, викрутка FP I 75, прес FP V 143 тощо; 5) назви діячів і носіїв дієслівної ознаки, утворені за допомогою суфіксів -ėjas, наприклад: носій FP VII 383, переривач FP VII 273, послідовник FP V 101; -tojas, наприклад: відбілювач FP VII 246, [пари] переочищувач FP VII 382, охолоджувач FP I 61; -eklis, наприклад, штовхач FP VII 382; -oklis, наприклад, ниткопритягувач FP III 175; -ovas, наприклад, супутник FP I 3; -uoklis, наприклад: пружина FP I 51, пружинка FP I 91, маятник FP V 121 тощо; 6) назви носіїв іменної ознаки, утворені за допомогою суфікса -ininkas, наприклад: провідник FP VII 34, непровідник FP VII 34 тощо. Похідними згаданих вище класів 5 і 6 називаються різні пристрої, прилади та взагалі предмети, що позначають не осіб. Особливо характерним для тодішньої фізичної (можливо, й інших галузей науки) термінології було називати різні пристрої, устаткування тощо похідними із суфіксами -ėjas, -tojas; пор. також відвідник «блискавковідвід» PF 97, передавач «провідник»: добрий передавач, поганий передавач PF 94, лити́льник, крапельник, розпилювач KF 106 тощо. Історично ці класи похідних, очевидно, довгий час не розрізнялися. Їхні розмежувальні лінії мовні нормувальники провели значно пізніше. Похідні із закінченнями можна було б поділити на такі класи: 1) абстрактні іменники від дієслів, або назви дій, утворені за допомогою закінчень -a, наприклад: віддача FP VII 129, переміщення FP VII 343; -is, наприклад: біг FP I 16, вплавлення FP VII 43, виплавлення FP VII 362, відхилення FP VI 176, рух FP VI 253, отвор FP I 83, стан FP III 64; 2) назви результату дії, утворені за допомогою закінчень -a, наприклад: висновок FP VI 168, вигин FP VII 343, наріст FP I 56; -is, наприклад, відбиток FP V 100; 3) абстрактні іменники від іменників, або назви властивостей, утворені за допомогою закінчення -is, наприклад: висота FP I 10, величина FP I 14, довжина FP I 88, ширина FP I 10, вага FP I 28 тощо. Серед похідних, що частіше трапляються в підручнику, варто згадати такі: багатокутник FP I 42, зубчасте колесо FP I 83, блискавковідвід FP VII 122, півхвиля FP VI 193, напівребро FP I 66, півнахил FP I 13, півколо FP I 52, півкуля FP I 66, поперечний переріз FP II 11, поперечний розріз FP VI 157, маховик FP I 91, трикутник FP I 42. 82 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos… 2.3. Крім питомо литовських термінів, значну частину становлять також запозичені та гібридні прості терміни. Запозичені прості терміни можна поділити на дві групи: 1) інтернаціональні терміни; 2) чужі слова. Більшість інтернаціональних простих термінів мають латинське та грецьке походження. Деякі вживані В. Чепінскісом інтернаціональні терміни латинського та грецького походження, що збереглися до наших днів, можна знайти й у давніших виданнях з фізики, наприклад: aparatas FP VII 1, пор. ŠF II 60, лат. apparatus «пристрій», centras FP I 87, пор. ŠF I 40, лат. centrum «середина», dina FP I 56, пор. ŠF III 84, гр. dynamis «сила», elektra FP VII 385, пор. PF 94, ŠF II 29, гр. ēlektron «бурштин», elektrolitas FP VII 204, пор. ŠF II 44, гр. ēlektron «бурштин» + гр. lytos «розчинений», elementas FP VII 220, пор. ŠF II 31, лат. elementum «первинна речовина», energija FP I 56, пор. ŠF III 91, гр. energeia «дія», fizika FP I Prakalba, пор. ŠF I 3, kvizika A 1884 1–3 35, гр. physikē < physis «природа», gramas FP I 11, пор. ŠF I 3, гр. gramma «мала міра маси», hipotezė FP VII 267, пор. gipoteza KF 25, гр. hypothesis «припущення», kalorija FP I 60, пор. ŠF II 49, лат. calor «тепло», linija FP VI 3, пор. PF 5, лат. linea, magnetas FP VII 3, пор. K 1851 11 42, ŠF II 11, magnasas A 1885 10–11 319, гр. magnētis «камінь із Магнезії», masė FP I 24, пор. ŠF III 84, лат. massa «брила, шматок», mašina FP I 61, пор. maszina A 1884 5–6 168, maszyna A 1885 9 288, лат. machina, materija FP VII 385, пор. A 1886 5 140, лат. materia «матерія», mechanika FP I 69, пор. mėkanika A 1883 7 207, mekanika ŠF III 84, гр. mechanikē «мистецтво винаходу машин», motoras FP VII 313, пор. ŠF II 75, лат. motor «рушій», polis FP VII 249, пор. pol ius A 1885 10–11 320, ŠF II 6, лат. polus < гр. polos «вісь Землі та неба», solenoidas FP VII 249, пор. ŠF II 63, гр. sōlen «трубочка» + гр. eidos «форма», spektras FP VII 3, пор. PF 89, ŠF II 6, лат. spectrum «образ, зображення», telefonas FP VII 309, пор. ŠF II 68, telefon(a)s K 1878 22 100–101, teleponas A 1884 7–8 263, гр. tēle «далеко» + гр. phōnē «звук», telegrafas FP VII 361, пор. ŠF II 58, telegraf(a)s K 1859 15 59, гр. tēle «далеко» + гр. graphō «пишу» тощо. Лише кілька інших уживаних В. Чепінскісом інтернаціональних простих термінів не ввійшли до пізнішого вжитку у фізичній термінології, наприклад: amplifikacija, пор. лат. amplificatio «розширення»: «Це схема підсилення або amplifikacijos коливань» FP VII 379; dinamo, пор. гр. dynamis «сила»: «Тому Siemensas назвав цей принцип динамічним принципом або „dinamo принципом“, і відтоді машини, що діють на основі цього принципу, називають динамомашинами, або просто dinamo» FP VII 322; mediumas, пор. лат. medium Terminologija | 2006 | 13 83 «середина»: «<...> виходячи в повітря, промінь ковзає вздовж поверхні межі між двома mediumų <...>» FP VI 36; observacija, пор. лат. observatio «спостереження»: «кут спостереження» FP VII 419; oscilacija, пор. лат. oscillatio «коливання»: «<...> цей розряд може бути одразу й односпрямованим, або ж відбуватися осциляціями» FP VII 361, пор. також електричні осциляції FP VII 114, електричні осциляції FP VII 366, симпатичні осциляції FP VII 368, затухаючі осциляції FP VII 362; radioamplifikacija, пор. лат. radio «випромінюю» + лат. amplificatio «розширення»: «<...> описане тут підсилення називається radioamplifikacija» FP VII 380; tensija, пор. лат. tensus «стиснений»: «Нернст стверджує, що метали мають більшу чи меншу схильність віддавати йони, і цю схильність Нернст називає tensija розчинення металу (можливо, точніше було б назвати її tensija іонізації металу)» FP VII 224. Частина інтернаціональних простих термінів у «Лекціях з фізики» В. Чепінскіса походить і з інших мов, наприклад, з французької: aretyras FP I 78, пор. фр. arrêter «зупинити»; kabestanas FP I 75, пор. фр. cabestan «брашпиль», konstanta FP VII 82, пор. фр. constante «стала величина», precizija FP VII 165, пор. фр. précision, stelāžas FP VII 241, пор. фр. stelage; з німецької: lempa FP VII 187, пор. нім. Lampe, linzė FP I 90, пор. нім. Linse, punktyras FP VII 24, пор. нім. punktieren «позначати крапками», unformēris FP VII 331, пор. нім. Umformer «випрямляч»; з англійської: standartas FP VII 232, пор. англ. standard «норма, зразок», šuntas FP VII 182, пор. англ. shunt; з італійської: busolė FP VII 3, пор. іт. bussola, kompasas FP VII 3, пор. іт. compasso<compassare «виміряти циркулем». Частина інтернаціональних простих термінів у підручнику В. Чепінскіса має дещо іншу, незвичну сьогодні фонетичну чи морфологічну форму, наприклад: abscisa FP I 34, aluminijus FP II 10, amplitūda FP VI 193, amplituda FP V 135, anionas FP VII 225, balonas FP III 111, barijus FP III 45, batarėja FP VII 225, batarėja FP VII 90, cilinderis FP I 86–87 і cilindras FP III 154, diementas FP VI 205, elipsas FP I 41, formula FP I 51, grammolekula FP VII 418, helijus FP III 53, hipoteza FP VI 176, histerezis FP VII 257, jonas FP VII 225, iperbola FP I 43, kalijus FP III 45, kanifole FP V 143, kapiliaras FP III 11, kationas FP VII 224, kilogrametris FP I 57 і kilogramometras FP I 56, komponenta FP VII 9, koordinata FP VI 176, krizis FP VII 432, litijus FP III 45, maksimas ir minimimas: «Повертаючись до 45-го рисунка, ми бачимо, що лінія хвилі має свої максимуми та мінімуми» FP I 54, пор. також максимо [відстань], мінімо [відстань] FP I 54, maximum [термометр], minimum 84 Angele Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... [термометр]6 FP III 11, молекула FP III 81, натрій FP VI 97, ноніус FP VII 23, ордината FP VI 257, осмос: екзоосмос, ендосмос FP II 53, парабола FP I 36, піраміда FP VI 149, призма FP VI 40, радіус [елемент] FP VII 405, рефрижератор FP III 175, ротор FP I 91, сапфір FP V 135, секунда FP I 84, силіцій FP III 45, шкала FP I 78, скаляр FP VII 353, стронцій FP VI 97. Дуже невелику частку становлять іншомовні слова, що різними шляхами (економічними, культурними, політичними тощо) потрапили із сусідніх мов до литовських говірок, а з говірок — і до різних видань того часу, зокрема й до «Лекцій з фізики», наприклад: balkis FP I 73, пор. нім. Balken, bezmenas FP I 78, пор. білор. безмен, bonka FP II 77, пор. пол. bańka, білор. банка, buksva FP I 29, пор. пол. buks, buksa, leikelė FP I 54, пор. пол. lejka, lejek, білор. лейка, mūterka FP I 82, пор. пол. muterka < нім. muterke, misingis FP I 22, пор. нім. Messing, šeštūnė FP I 76, пор. рос. шестери́ня, šniūras FP V 136, пор. білор. шнур, пол. sznur, špižas FP III 70, пор. пол. spiż, špūlė FP VII 178, пор. нім. Spule. У «Лекціях з фізики» можна знайти також гібридні цілісні терміни, утворені з компонентів і афіксів різного походження: 1) міжнародне непохідне слово й литовський афікс, точніше — суфікс: -imas, наприклад: bombardavimas FP VII 425 (: bombardavo), demagnetinimas FP VII 263 (: demagnetino), elektrinimas FP VII 34 (: elektrino), magnetinimas FP VII 263 (: magnetino), reguliavimas FP VII 319 (: reguliavo), šuntavimas FP VII 173 (: šuntavo); -umas, наприклад: efektingumas FP VII 243 (: efektingas), ekonomingumas FP VII 326 (: ekonomingas), ekvivalentingumas FP I 60 (: ekvivalentingas), elastingumas FP II 3 (: elastingas), intensingumas FP VII 13 (: intensingas), kapilaringumas FP II 49 (: kapilaringas), masingumas FP VII 349 (: masingas), muzikalumas FP V 175 (: muzikalus), periodiškumas FP VII 114 (: periodiškas), plastingumas FP II 3 (: plastingas), polaringumas FP VII 118 (: polaringas), proporcingumas FP I 11 (: proporcingas), radioaktingumas FP VII 425 (: radioaktingas), retentyviškumas FP VII 262 (: retentyviškas); -ybė, наприклад, relatyvybė FP VII 432 (: relatyvus); 2) литовський префіксоїд і міжнародне непохідне слово, наприклад: puscilinderis FP VII 319, pusperoidis FP IV 83, pusrombis FP I 79, saviindukcija FP VII 291, savoikombinacija FP V 163; 3) міжнародний префіксоїд і литовське непохідне слово, наприклад: amper- 6 Подібних термінів у «Лекціях з фізики» можна знайти й більше, наприклад: cos bangos linija FP I 54, cosinus suy- ravimas FP I 53, sin bangos linija FP I 55, sinus suy ravimas FP I 53. Terminologija | 2006 | 13 85 година FP VII 243, ампер-виток7 FP VII 257, кіловат-година FP I 77, термострум FP VII 135. 2.4. Більшість термінологізованих, утворених, запозичених і гібридних цілісних термінів виступає основними компонентами складених термінів. У підручнику, мабуть, найбільше двослівних і трислівних термінів, які за основним компонентом можна розподілити на певні гнізда, наприклад: амплітуда: гармонічного коливання а. FP I 52, зменшувана а. FP I 59, амплітуда осциляцій FP VII 362, коливна а. FP I 50; хвиля: електромагнітна х. FP VII 361, поздовжня х. FP I 56, поперечна х. FP I 56, світлова х. FP I 7, неперервна електромагнітна х. FP VII 382; стан: циклічний с. FP VII 257, газоподібний с. FP VII 206, магнітний с. FP VII 263, основний с. FP VII 14, рідкий с. FP VII 206; центр: геометричний ц. FP I 49, ц. паралельних сил FP I 66, центр мас FP VII 23, центр обертання FP I 38, центр ваги FP I 49, центр коливання FP I 87; величина: величина константи FP I 47, змінна величина FP I 55, основна фізична величина FP I 5, стала величина FP I 17, векторна величина FP I 14; елемент: вторинний е. FP VII 238, гальванічний е. FP VII 133, елемент концентрації FP VII 223, постійний гальванічний е. FP VII 133, сухий е. FP VII 146, елемент земного магнетизму FP VII 21; феномен: електромагнітний ф. FP VII 1, фізичний ф. FP VII 345, п’єзоелектричний феномен, піроелектричний феномен FP VII 118; індукція: електромагнітна і. FP VII 283, електростатична і. FP VII 34, магнітна і. FP VII 3, нормальна магнітна і. FP VII 358, взаємна і. FP VII 283; рух: абсолютний р. FP I 16, гармонічний періодичний р. FP I 52, р. тіла FP I 13, змінний р. FP I 17, періодичний р. FP I 52, реальний р. FP I 55, відносний р. FP I 16, р. рівноприскореного руху FP I 18, р. рівносповільненого руху FP I 17, рівномірний р. FP I 22; шлях: результуючий ш. FP I 13, пройдений ш. FP I 35, пролетілий ш. FP I 35, пройдений ш. FP I 17, прямолінійний ш. FP I 14; поле: електростатичне поле сил FP VII 48, магнітне п. FP VII 147, п. магнітних сил FP VII 3, магнітне п. струму FP VII 147, обертове магнітне п. FP VII 313; 7У підручнику є чимало складних міжнародних термінів і складених термінів із міжнародними залежними компонентами, які пишуться через дефіс, наприклад: рефлекс-гоніометр FP VI 48, синус-бусоль FP VII 161, шунт-машина FP VII 32, тангенс-бусоль FP VII 147, тангенс-гальванометр FP VII 157, термо-батарея, термо-елемент FP VII 198, електро-магнітні явища FP I 94, магнето-електрична машина FP VII 455, магнето-моторна сила FP VII 259, ультра-фіолетова [серія] FP VII 420. 86 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... маса: ефективна м., електромагнітна м. FP VII 398, м. тіла FP I 26, магнітна м. FP VII 8, м. Землі FP I 44; матеріал: діамагнітний м., парамагнітний м. FP VII 13, пластичний м. FP I 30, проміжний м. FP VII 342; рівновага: рівновага сил FP I 62, р. тіл FP I 63, нестійка р. тіла FP I 65, нестійка р. FP I 69, стійка р. тіла FP I 65, стійка р. FP I 87, рівновага точки FP I 62; маятник: оборотний м. FP I 90, балістичний м. FP I 90, електростатичний м. FP VII 35, фізичний м. FP I 87, математичний м. FP I 89, секундний м., секундний математичний м. FP I 90, коливний м. FP I 50; ємність: ємність акумулятора FP VII 243, електрична є. FP VII 59, ємність енергії FP I 60, ємність конденсатора FP VII 82, електрична ємність Землі FP VII 71; опір: питомий о. FP VII 167, магнітний о. FP VII 259, паразитний додатковий о. FP VII 293. Особливо численні гнізда складених термінів, основними компонентами яких є терміни енергія, швидкість, сила, коефіцієнт, тіло, момент, струм, одиниця, наприклад: енергія: атомна е. FP VII 404, хімічна е. FP I 60, енергія газу FP I 61, електрична е. FP I 60, енергія електричного струму FP VII 187, енергія фізичних тіл FP I 57, енергія розряду FP VII 82, енергія розряду FP VII 114, кінетична е. FP I 87, магнітна е. FP VII 264, механічна енергія води FP I 60, потенціальна е. FP I 59, енергія струму FP VII 332, теплова е. FP I 60; швидкість: швидкість поширення хвилі FP I 55, абсолютна швидкість іонів FP VII 215, результуюча швидкість, результуюча ш. FP I 15, ш. частинки FP VII 398, горизонтальна ш. FP I 15, ш. руху FP I 62, кутова ш. FP I 85, кутова швидкість тіла, лінійна ш. FP I 84, максимальна ш. FP I 50, швидкість матеріальної точки FP I 52, швидкість нападу FP I 20, відносна швидкість іонів FP VII 215, відносна ш. FP I 32, статична ш. FP I 15, складена ш. FP I 34, швидкість світла FP VII 342, істинна ш. FP I 16, рівномірна ш. FP I 52, середня швидкість, середня швидкість точки FP I 17; сила: сила опори FP VII 34, рівнодійна сила FP I 49, деформувальна сила FP I 31, пружна сила FP I 54, сила пружності FP I 31, електрорушійна сила FP VII 167, жива сила FP I 57, доцентрова сила FP I 37, сила інерції FP I 33, відцентрова сила FP I 37, зовнішня сила FP I 25, рушійна сила FP I 56, коерцитивна сила FP VII 257, паралельна сила FP I 66, магнітна сила FP VII 3, магнето-моторна сила FP VII 259, постійна сила FP I 36, підіймальна сила, сила ретенції FP VII 257, стискальна сила FP I 28, статична сила FP I 56, статична сила тяжіння FP I 66, сила ваги FP I 43, сила тяжіння FP I 93, тангенціальна Terminologija | 2006 | 13 87 прискорення: FP I 82, прискорення тяжіння FP VII 34, прискорення тертя, прискорення ковзання FP I 27, рушійне прискорення FP I 24, середнє прискорення FP I 30, прискорення вільного падіння FP I 22; коефіцієнт: коефіцієнт відновлення FP I 32, електричний коефіцієнт корисної дії FP VII 327, комерційний коефіцієнт корисної дії FP VII 327, коефіцієнт заломлення FP VII 82, мінімальний коефіцієнт FP I 6, коефіцієнт корисної дії FP VII 326, коефіцієнт пропорційності FP I 25, коефіцієнт самоіндукції FP VII 283, коефіцієнт тертя ковзання FP I 27, коефіцієнт взаємної індукції FP VII 283, коефіцієнт тертя FP I 28; тіло: абсолютно тверде тіло, тіло хвилі FP I 56, діамагнітне тіло FP VII 3, газоподібне тіло FP I 94, пружне тіло FP I 59, фізичне тіло FP I 3, однорідне тіло FP I 86, тіло, що електризується FP VII 34, тверде тіло FP I 29, падаюче тіло FP I 21, тіло, що вільно падає FP I 21, м'яке тіло FP I 94, тіло, що не електризується FP VII 34, парамагнітне тіло FP VII 3, тіло, що спочиває FP I 21, пластичне тіло FP I 31, рідке тіло FP I 94; момент: магнітний момент атома FP VII 269, електричний момент діелектрика FP VII 82, електричний момент FP VII 102, момент інерції FP I 23, момент сили FP I 64, обертальний момент сили, момент обертання сили FP I 70, момент руху FP I 26, момент інерції тіла FP I 85, магнітний момент FP VII 247, додатковий момент інерції FP I 86, питомий електричний момент FP VII 102, момент тертя FP I 29, момент ковзання FP I 59, момент тертя FP I 46; струм: багатофазний струм, двофазний струм FP VII 334, ефективний струм FP VII 331, екстраструм FP VII 283, гальванічний струм FP VII 133, індукційний струм FP VII 313, змінний струм FP VII 332, змінний струм провідності FP VII 356, конвекційний струм, струм провідності FP VII 356, струм зміщення FP VII 344, струм Софі FP VII 386, струм обертання FP VII 313, справжній струм FP VII 356, трифазний струм FP VII 334, однофазний струм FP VII 333; одиниця: одиниця абсолютної системи FP I 55, похідна одиниця FP I 12, одиниця роботи FP I 56, електромагнітна електрична одиниця FP VII 349, одиниця кількості електрики, одиниця електричного потенціалу FP VII 59, електростатична електрична одиниця FP VII 349, одиниця електричної ємності FP VII 59, одиниця електричного опору FP VII 167, одиниця енергії FP I 57, одиниця прискорення FP I 18, одиниця швидкості FP I 14, одиниця довжини FP I 6, квадратна одиниця FP I 10, одиниця магнітної маси FP VII 3, одиниця маси FP I 11, основна одиниця довжини FP I 6, основна одиниця площі FP I 10, постійна одиниця довжини FP I 6, одиниця ваги FP I 11, шосткова одиниця FP I 10, одиниця опору FP VII 169. Частина таких складених дво- і трислівних фізичних термінів збереглася до наших днів, наприклад: хвиля: електромагнітна хвиля, поздовжня хвиля, світлова хвиля; центр: геометричний центр, центр мас; елемент: вторинний елемент, гальванічний елемент; 88 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... енергія: атомна е., електрична е., кінетична е., магнітна е., потенціальна е.; індукція: електромагнітна і., електростатична і., магнітна і.; сила: рівнодійна с., доцентрова с., сила інерції, відцентрова с., зовнішня с., магнітна с., статична с., вага, тангенціальна с., сила тяжіння, середня с.; коефіцієнт: корисної дії, пропорційності, самоіндукції; тіло: діамагнітне т., фізичне т., парамагнітне т.; момент: інерції м., сили м., магнітний м.; струм: гальванічний с., змінний с., струм провідності; одиниця: роботи, енергії, довжини, маси, ваги, опору. тощо. У підручнику є також небагато складених чотирислівних термінів, наприклад: коефіцієнт абсолютно пружних тіл FP I 32, автоматично регульована дугова лампа FP VII 273, електромагнітна одиниця кількості електрики FP VII 153, швидкість поширення електричного розряду FP VII 114, електростатична одиниця кількості електрики FP VII 48, коефіцієнт корисної дії перетворення енергії FP I 61, закон зменшення цінності енергії FP I 61, закон збереження моменту руху FP I 30, змінний струм високої частоти FP VII 298, час коливання матеріальної частинки FP I 55, електродвигун постійного струму FP VII 313, осмотична теорія гальванічного елемента FP VII 223, зведена довжина фізичного маятника FP I 87. У підручнику можна знайти також складені терміни-сурядні сполуки, наприклад: сила-вага FP I 28, вмикач-вимикач FP VII 244, годинник-хронометр FP I 12, потенціал-вектор FP VII 342 і вектор-потенціал FP VII 354, сифон-реєстратор FP VII 281, стандарт-термометр FP III 11 і термометр-стандарт FP III 11. Деякі з них можна було б вважати прикладковими, наприклад: хвиля-носій FP VII 383, кілограм-еталон FP I 11, метр-еталон FP I 6, радіус-вектор FP I 44, телескоп-рефлектор FP VI 135, регулятор-контролер FP I 38. 3. ВИРАЖЕННЯ ТЕРМІНІВ У ПІДРУЧНИКУ «ЛЕКЦІЇ З ФІЗИКИ» У підручнику багато випадків синонімічного та варіантного вираження як окремих термінів, так і побічних компонентів складених термінів. 3.1. Синонімічні окремі терміни подано двома способами. По-перше, два синонімічні окремі терміни поєднано сполучником або. Можна виокремити такі випадки синонімічних окремих термінів, поєднаних сполучником: а) обидва терміни литовські, наприклад: віддаленість або відстань FP I 7, відбиття, Terminologija | 2006 | 13 89 або відскок FP I 32, коливання, або хвилі FP I 55, множина або кількість FP I 11, властивість, або властивість FP I 5, положення, або стан FP I 3, рівновага, або спокій FP I 51, дзиґа (або дзиґлик) FP I 91, обертання, або кручення FP II 14; б) один термін литовський, а інший запозичений або гібридний, наприклад: закон або аксіома FP I 25, конус або колбочка FP VI 157, масивність, або щільність FP I 55, матеріал, або матерія FP I 25, плівка, або мембрана FP V 148, прес, або затискачі FP I 83, принцип або правило FP I 15, балка (або брус) FP I 73, нитка, або шнур FP I 73, переміщення, або трансляція FP I 12, підсилення або ампліфікація FP VII 379; в) обидва терміни запозичені, наприклад: факт або феномен FP I 13, імпульс, або момент FP I 54, мультиплікатор або гальванометр FP VII 147, ноніус. або верньєр FP I 7, вібрація, або осциляція FP I 55. По-друге, один із двох синонімічних окремих термінів пишуть у дужках. Так подано: а) два або навіть три литовські терміни, наприклад: рух (какання) FP I 12, берег (жамбас) FP I 8, напрям (лінкме) FP I 9, опора (основа) FP I 27, вигляд (форма) FP I 60, блискавковідвід (вірпштис) FP VII 131, зсув (нуосланка) FP VII 343, протидія (атвейкімас) FP I 25, надуви (іссігаубімаї) FP I 82, ролик (шкридиніс) FP I 22, блок (скритуліс) FP I 27, висок (сантйєсініс або тєсикліс) FP I 9, важок (пасвареліс) FP I 9, вага (пасварас) FP I 28, куля (свєдиніс, метинис) FP I 33, пружність (ітемпімас) FP I 60, вагіс (плейштас) FP I 80; б) один термін литовський, інший запозичений, наприклад: окуляр (окуляр) FP I 8, відбиття (рефлексія) FP VI 12, газ (дух) FP I 6, діагональ (діагональ) FP I 15, гіпотенуза (гіпотенуза) FP I 81, чотирикутник (квадрат) FP I 41, комбінація (сполука) FP I 83, контакт (зіткнення) FP I 76, конус (конус) FP I 43, паралелограм (паралелограм) FP I 32, лінза (лінза) FP VI 53, форма (форма) FP I 3, заломлення (рефракція) FP VI 30, меридіан (меридіан) FP I 5, гайка (втулка) FP I 82, непровідник (ізолятор) FP VII 34, відрізок (сегмент) FP I 68, прилад (інструмент) FP I 8, основа (база) FP I 9, планіметр (площиномір) FP I 10, майданчик (платформа) FP I 22, полюс (полюс) FP VII 3, процес (перебіг) FP I 4, медіана (медіана) FP I 66, м'яз (мускул) FP I 3, реакція (відштовхування) FP I 26, редукція (відновлення) FP VII 242, коток (диск) FP I 21, діаметр (діаметр) FP II 10, шківи (поліспасти) FP I 73, радіус (радіус) FP I 7, хорда (хорда) 90 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... FP I 37, точність (прецизія) FP VII 165, дослідження (експеримент) FP I 24, траєкторія (політ) FP I 34, плід (результат) FP I 13, двигун (мотор) FP VII 313, лампа FP I 49, фокус FP I 41; c) два литовські терміни, один запозичений термін, наприклад: контури (обрис, стіни) FP I 10, явище або процес (перебіг) FP I 4, товщина або поперечник (діаметр) FP I 7, злодій (кіль, або клин) FP I 83. Крім зазначених випадків вираження синонімічних однослівних термінів, у підручнику можна знайти поняття, названі складеним і однослівним терміном або двома чи кількома складеними термінами, що мають те саме значення. Такі синонімічні терміни зазвичай також поєднуються сполучником «або» чи один із синонімів пишеться в дужках, наприклад: заломлення хвиль, або дифракція FP IV 85, динамо-машина (альтернатор) FP VII 313, електродний промивач, або аудіон FP VII 383, перетворення енергії FP I 60, паровий конденсатор, або охолоджувач FP I 61, відлуння звуку (луна) FP V 91, кількість руху або момент FP I 26, падіння тіл, або падіння FP I 20, сила лінз (діоптрія) FP VI 53, магнітний компас, або компас FP VII 3, магнітна сприйнятливість (септибілітас), магнітна проникність (пермеабілітас) FP VII 13, середовище (проміжна речовина) FP VII 342, мікрометр, або мікрометричний гвинт FP I 8, прецесія, або випередження рівнодень FP I 45, додаткова точка або тіло FP I 56, рівномірний рух (обертання або трансляція) FP I 69, коротке замикання, або «kurčšlusas» FP VII 241, стриженьці, або короткі циліндри FP VI 157; можливих переміщень, або можливих швидкостей, або принцип можливих робіт (принцип Лагранжа) FP I 71, маса рухомого диска, або так званий його момент інерції FP I 23, нормальний елемент або еталонний елемент FP VII 232, точка опори, або центр коливань FP I 50, енергія струму, або робота струму FP VII 332, частота коливань, або кількість коливань FP I 56, період коливань, або повний час коливань і період коливань, або повний час коливання FP I 51, дія на відстані, actio in distans FP VII 5. До цієї групи, мабуть, можна було б віднести однослівні міжнародні та описові литовські назви галузей науки, наведені у FP I 4, наприклад: астрономія, або наука про рух небесних тіл; біологія, або наука про явища живої природи; хімія, або наука про ті явища природи, які пов’язані зі зміною складу тіл або речовини; механіка, або наука про рух і переміщення тіл. Terminologija | 2006 | 13 91 3.2. Очевидним є також синонімічне вираження другорядних компонентів складених термінів у підручнику, наприклад: хвиля: поздовжня (лонгітудинальна) хв., поперечна, або трансверсальна, хв., поперечна (трансверсальна) хв. FP I 56; закон: другий з., або закон швидкості FP I 21, закон деградації енергії, або розсіювання енергії, FP I 61, закон сили, або незалежності FP I 25; центр: центр мас, або ваги FP I 66, центр ваги, або маси FP I 49, центр ваги або маси FP I 66; енергія: енергія руху, або кінетична енергія FP I 57, потенціальна, або енергія положення тіла FP I 58; рух: складений або результуючий рух FP I 14; коефіцієнт: коефіцієнт ефективності або корисної дії FP VII 243; тіло: пружне, або еластичне, тіло FP I 30; лінія: нейтральна, або рівноважна, л. FP I 54; світ: фізичний, або об’єктивний, світ; зовнішній, або фізичний, світ; внутрішній, або суб’єктивний, світ. FP I 3; поверхня: еквіпотенціальна п. або поверхня рівня FP VII 67; прилад: висушуваний, або осушуваний, п. FP I 41; рівновага: байдужа, або індиферентна, р. FP I 69; система: метрична, або десяткова, система мір FP I 5; блок: другого роду, або рухомий, б., першого роду, або нерухомий, б. FP I 73; струм: багатофазний, або поліфазний, с. FP VII 334, струм Фуко, або вихровий, с. FP VII 283, істинний струм або повний струм FP VII 356; ваги: десяткові, або десятинні, в. FP I 80; одиниця: кубічна, або шісткова, о. FP I 10, одиниця кількості магнетизму або магнітної маси FP VII 8, основна одиниця довжини FP I 6 і первинна одиниця довжини FP I 5. 3.3. Окрім наведених прикладів синонімічного вираження залежних компонентів складених термінів, у «Лекціях з фізики» трапляється чимало випадків варіантного вираження залежних компонентів складених термінів, які можна було б класифікувати так. По-перше, залежний компонент складеного двослівного терміна виражається означеним дієприкметником і родовим відмінком іменника; означеним дієприкметником, неозначеним дієприкметником і родовим відмінком іменника, наприклад: кут, що відхиляється назад FP I 50, кут, що відхиляється назад FP I 51 і кут відхилення FP I 79; час коливання FP I 51, час, що коливається FP I 52 і час коливання FP I 55, час коливання (час, що коливається) FP I 49, але той, що коливається (коливання) 92 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... амплітуда FP I 49; сила притягання FP I 22, сила, що притягує FP I 20 і сила притягання FP I 58. По-друге, залежний компонент складеного двослівного терміна виражається прикметниками із суфіксами -iškas, -a та -inis, -ė, наприклад: абсолютний рух FP VII 432 і абсолютний рух FP I 16, електричний термометр FP VII 167 і електричний термометр FP VII 198. По-третє, залежний компонент складеного двослівного терміна виражається звичайним та означеним прикметником, наприклад: електрична напруга FP VII 342 і електрична напруга FP VII 48, горизонтальна лінія FP I 53 і горизонтальна лінія FP I 16, але горизонтальна вісь FP I 93 і горизонтальна (лежача) площина FP I 9, тверде тіло FP I 4 і тверде тіло FP I 56, дійсна швидкість і дійсна швидкість FP I 17. По-четверте, залежний компонент складеного двослівного терміна виражається звичайним та означеним дієприкметником, але іноді іншим часом або станом, наприклад: набута швидкість і набута швидкість FP I 19, набута швидкість FP I 21, рухома маса FP I 57 і рухома маса FP I 24, дотична лінія FP I 54, але дотична лінія FP I 19, незмінний рисунок FP I 73 і незмінний рисунок, незмінний рисунок FP I 74, обертальний момент і обертальний момент FP II 10, обертальний момент FP I 65, коливальний маятник і коливальний маятник FP I 87, діюча сила FP I 24 і діюча сила FP I 27. По-п’яте, залежний компонент складеного двослівного терміна виражається прикметником із суфіксами -inis, -ė та -iškas, -a і родовим відмінком іменника, наприклад: фізична величина і величина фізики FP I 5, електричне зміщення FP VII 342 і зміщення електрики FP VII 202; прикметником із суфіксами -ingas, -a та -(al)inis, -ė, наприклад: нормальне положення FP I 69 і нормальне положення FP I 59; пор. також нормальний електрод FP VII 230, нормальний стан спокою FP I 51, але нормальний елемент FP VII 232. По-шосте, один із залежних компонентів складеного трислівного терміна виражається звичайним або означеним порядковим числівником, наприклад: важіль другого роду FP I 72 і важіль другого роду FP I 70, важіль першого роду FP I 78 і важіль першого роду FP I 70, важіль першого роду FP I 71, пор. також ноніус другого роду FP I 8, важіль третього роду FP I 72. У «Лекціях з фізики» можна виокремити й інші випадки варіантного вираження, наприклад морфологічні варіанти: рівнодійний FP I 15, рівнодійна, рівнодійна FP I 49; морфологічні варіанти: коромисла (або важелі) FP I 78; синтаксичні варіанти: газ у розрідженому стані FP VII 386 і розріджений газ FP VII 385, рух прямою лінією FP I 13 і прямолінійний рух FP I Terminologija | 2006 | 13 93 14, крива лінія FP I 36 і крива FP VII 257, зубчасте колесо (шестерня) FP I 76. Можливо, сюди можна віднести й терміни площина (-нина) FP I 50, швидкість (швидкість) FP I 14, відчуття (почуття)8 FP I 13, четвертинний (поділений на чверті) [метр] FP I 10. 4. ВИСНОВКИ 1. «Лекції з фізики» В. Чепінскіса, за винятком коротких конспектів курсів, що читалися, тобто гектографованого курсу термодинаміки К. Шлюпаса, конспектів лекцій з фізики І. Кончюса та надрукованих на ротаторі записів лекцій з термодинаміки П. Бразджюнаса, були єдиним і основним підручником з фізики для вищої школи, яким користувалося ціле покоління студентів різних спеціальностей. 2. Термінологію «Лекцій з фізики» становлять загальновживані терміни, терміни з фізики, а також деякі терміни з механіки та інших пов’язаних із фізикою галузей науки: це термінологізовані прості слова литовської мови та похідні утворення. Серед похідних найчастіше трапляються утворення із суфіксами -imas/-ymas, -umas, -inys, -iklis, -tuvas, -ėjas, -tojas та похідні й складні слова із закінченнями -a, -is. 3. Більшість запозичень — це міжнародні терміни латинського або грецького походження. Частина з них має дещо іншу, незвичну сьогодні фонетичну чи морфологічну форму. Лише близько десятка іншомовних термінів потрапили із сусідніх мов унаслідок різноманітних (економічних, культурних, політичних) контактів. 4. У підручнику «Лекції з фізики», мабуть, найбільше складених дво- й трислівних термінів, які за головним компонентом можна розподілити на певні групи. Особливо численними є групи складених термінів, головними компонентами яких є терміни енергія, швидкість, сила, коефіцієнт, тіло, момент, струм, одиниця. 5. Значна частина як простих, так і складених термінів і досі вживається у фізичній термінології. Отже, можна стверджувати, що вже в перші десятиліття XX ст. певна частина фізичної термінології була усталеною. З іншого боку, широке вживання синонімів і варіантів як простих, так і складених термінів свідчить і про інше: деякі поняття позначали кількома термінами. 8Окремо взяті терміни підручника plokštis і plokštuma, greitumas і greitis, jautimas і pojūtis не вважалися б словотвірними варіантами, оскільки це похідні різних словотвірних класів. Однак подання одного з них у дужках у підручнику В. Чепінскіса свідчить про те, що їх уживали поперемінно. 94 Angelė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos... LITERATŪRA Fizikos istorija 1988: Fizikos istorija Lietuvoje. I (1579–1940). Autorių kolektyvas: P. Brazdžiūnas, H. Horodničius, H. Jonaitis, A. Pundzevičynas, I. Šenavičienė, Vilnius. Kaulakienė A. 1991: Mokslo kalbos užuomazgos „Kelcivye.“ – Lietuvių kalbotyros klausimai 29. Kaulakienė A. 1993: Lietuvių fizikos terminografijos pradmenys. – Lituanistica 1 (13). Kaulakienė A. 1994: „Aušros“ fizikos populiarinimo straipsnių terminija. – Lietuvių kalbotyros klausimai 31. Kaulakienė A. 1995: Pirmojo lietuviško Fizikos vadovėlio 90-metis. – Terminologija 2. Kaulakienė A. 1994: Rankraštinio Igno Končiaus fizikos vadovėlio kalba. – Lituanistica 3 (19). Kaulakienė A. 2002: Konstantino Šakenio Fizikos vadovėlio terminija. – Terminologija 9. Mačionis Z. 1992: Profesorius Vincas Čepinskis. Vilnius. Makariūnienė E., Klimka L. 1994: Lietuvos fizikų ir astronomų sąvadas. Vilnius. Makariūnienė E., Klimka L. 2001: Lietuvos fizikų ir astronomų sąvadas. Vilnius. Martišius J. A. 1991: Žymiaus meistro statiniai; Profesoriaus Vinco Čepinskio 120-osioms gimimo sukaktuvėms. – Fizikų žinios 1. Martišius J. A. 1996: Vinco Čepinskio 125-osioms metinėms. – Fizikų žinios 10. Šenavičienė I. 1982: Fizikos raida Lietuvoje (1920–1940). Vilnius. Šiuolaikinė fizika 1997: Šiuolaikinė fizika Lietuvoje. Sudarytojai: E. Makariūnienė, E. Rupšlaukis, D. Usorytė, Vilnius. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius. ŠALTINIAI A – Aušra, Laikraštis, išleidžiamas per Dra. Bassanawicziu (1883–1886). FP – Čepinskis V. 1923–1926: Fizikos paskaitos. I–VII sk. Kaunas. K – Keleivis iš Karaliaučiaus broliams lietuvininkams žinias parnešas (1849–1879). KΦ – Končius I. 1919: Fizika: Fizikos vadovėlis gimnazijoms [Rankraštis]. VUBR. F1. F1039. PF – Neris P. 1889: Populariškas rankovdis fizikos. Šeandoras. ŠF – Šakenis K. 1920: Fizika, Tilžė. T – Terminai fizikos reikalams. 1923–1924. – Lietuva. THE TERMINOLOGY OF THE FIRST LITHUANIAN PHYSICS TEXTBOOKS FOR HIGHER SCHOOLS “Fizikos paskaitos” (Lectures of Physics) by V. Čepinskis was the only and the main physics textbook for higher schools, which was used by the whole generation of students of various specialities, apart of brief synopses of various courses, i.e. the hectographed course of thermodynamics by K. Šliūpas, the synopsis of I. Končius’ lectures of physics and P. Brazdžiūnas notes of thermodynamics printed using rotary press. The terminology of “Fizikos paskaitos” consists of general terms, terms of physics, some terms of mechanics and other spheres of science related to physics: these are terminologized ordinary Lithuanian words and derivations. The most frequent derivations and compound words are with the suffixes -imas/-ymas, -umas, -inys, -iklis, -tuvas, -ėjas, -tojas and with the endings -a, -is. The majority of borrowings are international Latin or Greek terms. Some of them have a different, unusual phonetic or morphological form. A few barbarisms, which came in different ways (economic, cultural, and political) from neighbouring languages are found. Binomial and three-component composite terms, which can be subdivided into certain families of words according to the main component, make up the majority of terms in the textbook “Fizikos paskaitos”. The families of composite terms, where the Terminologija | 2006 | 13 95 main words are terms like energija, greitumas, jėga, koeficientas, kūnas, momentas, srovė, vienetas are the largest. A fair amount of one-word and composite terms is still in use in terminology of physics. Thus, it can be stated that in the first decades of the 20th century a certain part of the terminology of physics was rather well established. On the other hand, numerous synonymy and variability of one-word and composite terms show that some concepts did not have established terms. The terminology of such concepts was still developing. Gauta 2006-11-10 Angėlė Kaulakienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 96 Angėlė Kaulakienė | Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos...