Tarptautinė mokslinė konferencija „No vārda līdz vārdnīcai“

Міжнародна наукова конференція Від слова до словника ANITA BUTĀNE Інститут латиської мови Латвійського університету AUŠRA RIMKUTĖ Інститут литовської мови 22–23 лютого 2010 року в Ризі відбулася міжнародна наукова конференція Від слова до словника (Від слова до словника), присвячена вшануванню 137-ї річниці від дня народження мовознавця Яніса Ендзелінса. Інститут латиської мови Латвійського університету — агентура Латвійського університету — щороку проводить конференцію, присвячену академікові. На конференції здебільшого розглядали питання лексикографії та термінографії, обмінювалися досвідом укладання словників. Доповіді виголошували латиською, литовською та російською мовами. Видано збірник тез конференції. Конференцію відкрив і привітав учасників ректор Латвійського університету Марціс Аузіньш (Mārcis Auziņš). Директорка Інституту латиської мови Ілга Янсоне (Ilga Jansone) оглянула праці з латиського мовознавства, видані 2009 року, і представила найновіші словники. Доповідь Сарми Клявіні (Sarma Kļaviņa, Рига) була присвячена рукописному Словнику латиської мови Карліса Мюленбахса, який редагував і доповнював Яніс Ендзелінс. Ієва Зуйцена (Рига) розповіла про заслуги члена-кореспондента Латвійської академії наук, професора Лаймдуотса Цеплітіса (Laimdots Ceplītis, 1930–1992) перед латиським мовознавством, коротко розглянула його найважливіші праці. Більшу частину років своєї наукової діяльності — цілих 28 — мовознавець присвятив лексикографії та першому великому словнику латиської мови. До самої смерті він був відповідальним редактором Словника літературної латиської мови (Latviešu literārās valodas vārdnīcas) (від першого до восьмого тому). Доповідачка також розповіла про те, як укладали словник, якою є його структура та якість. 178 A. Butāne, A. Rimkutė | Tarptautinė mokslinė konferencija No vārda līdz... Renatė Silinia-Pinikė (Renātė Siliņa-Piņķe, Рига) розглянула імена селян Відземе першої половини XVII ст. Доповіді Gitos Elksnytės (Gita Elksnīte, Лієпая) та Elgos Skrūzmanės (Elga Skrūzmane, Рига) були присвячені мові писемних пам’яток XVII ст., зафіксованій у словнику G. Mancelos (G. Mancelis) «Lettus» (1638) та збірці проповідей «Postilla» (1654). Miroslavas Jankovjakas (Mirosław Jankowiak, Варшава) досліджував лексику праці поляка Jano Kunovskio Ekspedycyja inflantska 1621 roku. Lienė Markus-Narvila (Liene Markus-Narvila, Лієпая) розглянула, які типи діалектних словників видано в Латвії. Вона висловила жаль, що їх небагато і що вони не є вичерпними, та визнала, що найближчим часом варто було б узятися до цієї справи; наприклад, можна було б підготувати словники сімейного мовлення, міського мовлення тощо. На думку доповідачки, цим мали б цікавитися й соціолінгвісти. Про діалектні питання говорила також Brigita Bušmanė (Brigita Bušmane, Рига). Різні інші аспекти латиської мови досліджували Ilze Štrausa (Ilze Štrausa, Рига), Dacė Strelėvica-Uošinia (Dace Strelēvica-Ošiņa, Рига), Vineta Ernstsonė (Vineta Ernstsone, Рига), Maija Brėdė (Maija Brēde, Рига), Daiga Straupeniecė (Daiga Straupeniece, Лієпая). Baiba Bankava та Ojaras Bušas (Ojārs Bušs, Рига) виголосили доповідь про епоніми. У доповіді Ilgos Miglos (Ilga Migla, Рига) розглядалися фразеологізми, порівняння та прислів’я зі словами koks «дерево» та zars «гілка», які трапляються у словниках різних століть. Laimduota Uolderė (Laimdota Oldere, Рига) розглянула семантику прикметника labs «добрий», а Arija Uozuola (Ārija Ozola, Рига) проаналізувала прикметник dižs «великий». У доповіді Anitra Ruožė (Anitra Roze, Рига) розглядалися семантика та вживання в латиській мові слів bēš, blonds, brunets, šatens, якими називають певний відтінок коричневого кольору. Vineta Puorinia (Vineta Poriņa, Рига) висвітлила проблеми двомовності в Латвії у першому десятилітті XXI ст., а Janis Sylis (Jānis Sīlis, Вентспілс), наголосивши на необхідності знань англійської мови як lingua franca, обговорив труднощі укладання латисько-англійських розмовників у XXI ст. Доповідач також згадав про посилення впливу англійської мови на латиську, особливо на початку XXI ст. У спільній доповіді Viesturo Šulco (Viesturs Šulcs, Рига) та Inesės Ėdelmanės (Inese Ēdelmane, Рига) йшлося про базу даних національної ботанічної номенклатури Латвії — її структуру, елементи й обсяг. На думку доповідачів, така база даних ботанічної номенклатури полегшує аналіз термінів. Terminologija | 2010 | 17 179 Juris Baldunčikas (Juris Baldunčiks, Вентспілс) звернув увагу на те, що життя дедалі важче уявити без інтернету, тому потрібне електронне джерело з лексикографії, де подавалися б не лише тлумачення слів, а й вичерпна мовна інформація. Таку базу даних латиської мови (Leksipēdija), за словами доповідача, можна створити за зразком Вікіпедії (реалізуючи принцип демократичної співпраці та гарантуючи науковий контроль). У доповіді Eduardas Cauna (Eduards Cauna, Рига) наголосив, що журналісти, перекладачі, редактори й коректори часто стикаються з проблемою відсутності єдиного електронного джерела, на яке вони могли б спиратися і де могли б знайти потрібне слово, перевірити його написання, знайти синоніми й відповідники іншими мовами, а також спілкуватися з іншими користувачами мови та фахівцями. Прототипом такого словника є Leksikonas (www.leksikons.lv). Доповідь Mario Baltinio (Māris Baltiņš, Рига) була присвячена історії латиської термінології початку XX ст. Доповідач розповів, що навесні 1915 року через війну значна частина латиського народу залишила батьківщину — інтелігенція виїхала з Риги до Москви та Санкт-Петербурга. Багато діячів культури публікували свої праці в газеті Dzimtenes Atbalss (Tēvynes aidas), що видавалася в Москві (1915–1918 рр.). У цій важливій для латиського народу газеті дискутували про необхідність власної термінології, особливо в галузі освіти, — про те, щоб уживалися латиські терміни. Ці дискусії ідейно підготували суспільство до створення 1919 року Термінологічної комісії. Академік Valentina Skujina (Valentīna Skujiņa, Рига) розглянула поняття новотворів та їх уживання у статтях XXI ст. Вона визначила, що таке новотвір, і розглянула термін neologizmas, який уживається як синонім. У конференції взяла участь і чимала група мовознавців Інституту литовської мови. Професорка Grasil da Blažienė оглянула матеріал прусського ономастикону у праці латиського мовознавця J. Endzel yno Senprūšu valoda. Ievads, gramatika un leksika (1943). Danutė Liutkevičienė виголосила доповідь про Bendrinės lietuvių kalbos žodyną, який укладає Центр лексикографії Інституту литовської мови. Цей словник буде нормативним виданням для широкої громадськості, головна мета якого — відобразити правильне вживання слів сучасної літературної мови. Укладачі словника прагнуть до якомога більшої системності. Дотримуючись традицій укладання словників сучасної литовської мови, вони намагаються Bendrinės 180 A. Butāne, A. Rimkute | Tarptautinė mokslinė konferencija No vārda līdz... словника литовської мови поступово модернізувати та орієнтуватися на сучасну лексикографію інших мов. Також завершується створення бази даних цього словника. Вілія Сакалаускене обговорила словники литовських діалектів і принципи їх укладання. За словами дослідниці, головна мета укладання діалектних словників — зафіксувати словниковий скарб старшого покоління, що дав би змогу всебічно дослідити лексику діалектів, представити її систему та функціонування діалектних слів. Отже, основним джерелом словника говірки має бути жива мова й діалектний матеріал, а в окремих випадках, коли фіксуються факти периферійних діалектів, що зникають, — друковані тексти. Художні твори не мають бути джерелом діалектного словника. Ріма Бацевічюте також говорила про діалектні словники. У її доповіді найбільше уваги було приділено принципам і проблемам подання фонетичних особливостей діалектних словників (кількісних характеристик голосних, якісних варіантів голосних, позиційних варіантів дифтонгів, м’якості приголосних, процесів коартикуляції та елементів просодії). Розглянувши відображення згаданих особливостей у словниках, мовознавиця дійшла висновку, що автори подають їх із неоднаковою повнотою, а цю різницю здебільшого зумовлюють причини, пов’язані зі структурою діалекту, призначенням тексту й адресатом, а також практичними можливостями друку. У доповіді «Рукописний словник східноаукштайтського діалекту (RtŽ) — лексичне джерело академічного «Словника литовської мови»» Відмантас Купревічюс розглянув деякі питання значення та походження слів, що потрапили з рукописного словника східноаукштайтського діалекту до «Словника литовської мови». Аушра Рімкуте виголосила доповідь про релігійні терміни у Малому катехізисі для дітей священника Юозаса Лаукайтіса. У трьох виданнях цього катехізису вживаються не лише литовські релігійні терміни, а й запозичення. Більшість релігійних термінів у катехізисах уживаються синонімічно; перевагу зазвичай віддають литовському терміну. Регіна Квашите (Шяуляй), спираючись на литовську й латиську мови, пояснила, що таке безеквівалентна лексика, яку часто просто називають національними реаліями. За словами доповідачки, це унікальні елементи матеріальної та духовної культури, притаманні певному народові, країні чи регіону світу, які здебільшого не мають відповідників (еквівалентів) в інших культурах і мовах. Цікаво, що цей лексичний шар має особливий характер і не однаково добре знайомий навіть носіям власної мови. Terminologija | 2010 | 17 181 Упродовж дводенної конференції найбільше говорили й дискутували про проблеми лексикографії литовської та латиської мов, ділилися досвідом укладання словників, особливо діалектних, і комп’ютеризованого впорядкування термінів, представляли різні бази даних. Не оминули й мовні негаразди XXI століття. Наступна конференція, присвячена академіку Янісу Ендзеліну, відбудеться 2011 року. Отримано 2010–09–14 Аніта Бутане Комісія з термінології ЛМА, Інститут латиської мови ЛУ Електронна пошта [email protected] Аушра Рімкуте Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта [email protected] 182 A. Butāne, A. Rimkutė | Tarptautinė mokslinė konferencija No vārda līdz...