Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirtybės

Спільне й відмінне в народній і науковій будівельній термінології ROBERTAS STUNŽINAS Mykolo Romerio universitetas У цій статті розглянуто основні подібності та відмінності між народною та науковою термінологією будівництва. Ця праця продовжує цикл досліджень автором народної термінології будівництва. Перш ніж порівнювати ці дві термінологічні системи, слід зазначити, що жива мова та її термінологія є важливим джерелом наукової термінології. Засновник теорії литовської термінології, філософ Ст. Шалькаускіс, у журналі Logos опублікованій праці «Теорія термінології та литовська філософська термінологія» писав, що слова звичайної людської мови є основним джерелом наукової термінології: «не слід ні вигадувати новий термін, ні запозичувати чужий, якщо можна цілком задовільно пристосувати до потреб науки слово звичайної людської мови» (Šalkauskis 1991: 55). Філософ наголошував, що звичайна мова є не лише найбагатшим, а й найзрозумілішим джерелом наукової термінології. Про це говорили й видатні литовські мовознавці K. Būga (1961: 784), J. Balčikonis (1978: 164), Pr. Skardžius (1997: 300). Важливість спеціальних слів живої мови для творення термінів окремих галузей підкреслюють і термінологи. За словами Ст. Кейніса, основу творення термінології становлять засоби рідної мови, а в окремих галузях можна широко спиратися на діалектну лексику, особливо на народні терміни (2005: 232). Важливість слів живої мови для творення наукових термінів відзначають і фахівці з будівельної науки. Автори Statybos terminų žodyno — A. Kudzys, A. Rosinas і B. Kudzienė — у передмові до словника пишуть, що в термінології будівництва важливі нормативні терміни живої мови, які вживаються здавна (STŽ 2002: 6). Однак, попри це, народна та наукова термінологія є різними сферами — «це зумовлюють відмінності й суперечності науки, цивілізації загалом та етносу, народного життя» (Klimavičius 2005: 133). Говорячи про спільні риси народних і наукових термінів, слід зазначити, що і народні терміни, і наукові належать до шару спеціальної лексики. Наукові терміни — це слова або сталі атрибутивні словосполучення, 42 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirt ybės які мають дуже чітко визначене значення в мові певної галузі й називають поняття як члени певної системи (Keinys 2005: 229). Народні терміни — це номенклатурні відображення сконцентрованої інформації. Як і наукові терміни, народні терміни позначають спеціальні поняття (Никитина 2009: 80). Однак і наукові, і народні терміни — це не лише різновид слів: вони не обмежуються рамками одного слова й можуть бути як однослівними, так і складеними (див. Gaivenis 2000: 14, Jakaitienė 2010: 182). НАРОДНА ТЕРМІНОЛОГІЯ — ОСНОВА НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Як уже зазначалося, народна й наукова термінологія є різними й функціонують окремо. Й. Клімавічюс стверджує, що народна термінологія є джерелом наукової термінології: з неї наукова термінологія запозичує терміни для позначення понять у системі наукових понять. Однак мовознавець звертає увагу на те, що запозичення відбувається нерівномірно: «До речі, не для всіх галузей наукової термінології ці джерела однаково глибокі, а іноді їх зовсім немає» (Klimavičius 2005: 133). Це можна побачити на прикладі ранньої будівельної наукової термінології. У середині й наприкінці XIX ст. основним джерелом будівельної наукової термінології, що почала з’являтися в періодиці, були народні терміни. Наприклад, у господарських порадницьких статтях календарів Л. Івінскіса (1846–1863), статтях Aušros Medega statant trobas (1883–1886), у місячнику для землеробів Lietuvos draugijos, що виходив у 1890–1905 роках, Ūkinikas (Ūkininkas), можна знайти будівельні поняття, запозичені з живої мови, наприклад: durelės Uk 1891 IV 175, durės Uk 1890 II 22, gelžis M 1884 I–II 56, gomurys Uk 1891 IV 174, grįčia Uk 1891 IV 173, grindys Uk 1891 IV 171, juška Uk 1891 IV 175, kakalis Uk 1891 IV 173, kalkiai M 1884 I–II 56, kaminas Uk 1891 IV 173, kliausmas Uk 1891 IV 174, langas Uk 1890 II 22, lenta Uk 1891 IV 171, lubos Uk 1891 IV 172, molis K 1849 31, namas K 1849 30, palubė Uk 1891 IV 175, pamatas Uk 1890 II 22, pecius Uk 1891 IV 173, plyta Uk 1891 IV 171, samanos Uk 1891 III 134, siena K 1849 31, sienojas Uk 1891 III 132, sklepas Uk 1891 IV 172, smiltis Uk 1891 III 134, stiklas M 1884 I–II 56, stogo čerpės M 1884 I–II 56, teptuvas K 1849 31, tinkas Uk 1891 III 134, trioba Uk 1891 III 134, vaini-kas Uk 1891 III 132, ziame K 1862 45. Однак не всі народні терміни ввійшли до наукової термінології у своїх прямих значеннях. Ст. Шалкаускіс звертав увагу на те, що слова звичайної мови, які використовують для термінологічних потреб, переробляють, а їхні значення уточнюють, розширюють, звужують або переносять за аналогією Terminologija | 2010 | 17 43 (Šalkauskis 1991: 24–31). Про це писали й термінологи (Keinys 2005: 231; Klimavičius 2005: 135; Gaivenis 2000: 52–53). За влучним висловом Й. Клімавічюса, «використання народної термінології — це не переливання з однієї посудини в іншу, а переливання крові відповідної групи; не перенесення з одного місця в інше, а пересаджування чи прищеплення» (2005: 135). Загальновизнано, що наукові терміни відрізняються від звичайних слів (а отже, і від народних термінів) спеціалізацією значення та чіткою семантичною межею (LE XXXI 1964: 81; Гринев 1993: 29). Огляд термінології наукових видань із будівництва початку XX ст. (1910–1937 рр.) показує, що будівельні поняття часто спираються на народні терміни. У ранній термінології науки про будівництво народними термінами називають основні будівельні поняття, а значна частина наукових термінів майже збігається за значенням із народними термінами, наприклад: akmuo Jod 2, alie jus Kind 32, anglis Iv 48, ąžuolas Kind 7, balana Jan 16, eglė Jan 18, sija Kind 14, kambarys Jan 14, kūtė Van 10, lenta Braž 2, lubos Jan 15, molis Reis 1, namas Zub 9, pečius Braž 1, pušis Jan 18, rąstas Reis 24, siena Reis 1, smėlys Jan 9, šulas Braž 10, žabai Van 28, žvyras Reis 13. Однак у багатьох випадках значення народних термінів спеціалізуються, звужуються або розширюються, тому наукові терміни можуть набувати нових значень, наприклад: druskos Jod 1, grindys Kind 13, krosnys Šim 4, lubos (lubos ir perdangos) Šim 4. Тут термінологізованими формами множини позначають класи предметів (докладніше див. Stunžinas 2007: 125–134). ВИМОГИ ДО НАРОДНОЇ ТА НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Мовознавці звертали увагу на те, що не всі народні терміни можуть бути придатними для наукової термінології. А. Саліс писав, що «народні терміни стають загальновживаними лише тоді, коли вони не суперечать логіці й узагалі зручні у вжитку» (Salys 1985: 102–103). К. Гайвеніс стверджував, що існує чимало перешкод для термінологізації слів народної мови: значна частина спеціальної лексики — це слова, вживані на обмеженій території та мало кому відомі; багато народних термінів мають неясну мотивацію й стилістичне забарвлення (Gaivenis 2002: 52). Тому можна стверджувати, що народні терміни можуть мати властивості, не характерні для наукових термінів. Однак до наукових термінів висувають суворі вимоги. Основними ознаками наукових термінів є точність (Keinys 1980: 31, Гринев 1993: 29, Skujiņa 1993: 51, Gaivenis 2002: 38), однозначність (Гринев 1993: 32, Skujiņa 1993: 51), визначеність значення (Keinys 1980: 28, Гринев 1993: 30), нормативність (Keinys 44 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirtybės 1980: 52, Gaivenis 2002: 36), емоційна нейтральність (Keinys 1980: 35, Гринев 1993: 32, Gaivenis 2002: 44), зручність (Keinys 1980: 42), системність (Keinys 1980: 37, Skujiņa 1993: 51, Gaivenis 2002: 40), зручність творення (Keinys 1980: 45, Gaivenis 2002: 47), номінативність (Гринев 1993: 33), контекстуальна самостійність (Гринев 1993: 32, Skujiņa 1993: 51), мононімічність, неамбівалентність (Skujiņa 1993: 51) та ін. Точність у багатьох випадках підкреслюють як основну розрізнювальну ознаку наукових термінів (Keinys 1980: 31; Гринев 1993: 29; Skujiņa 1993: 50). Далі у статті розглядаються деякі з цих ознак. НОРМАТИВНІСТЬ Наукові терміни мають відповідати вимогам літературної мови; вони безпосередньо пов’язані із загальною лексичною системою літературної мови й аж ніяк не можуть бути від неї ізольовані (Keinys 1980: 53). У народній термінології є чимало слів іншомовного походження, які з погляду літературної мови оцінюються як чужомовні запозичення, наприклад: xkatukas (brus. комух, 1. ko-tuch) «курник» LKŽe, xpavietis (brus. павец) «шалаш» LKŽe, xsienis (1. sien) «передпокій» LKŽe, xšopas (1. szopa < vok. Schuppen) «комора» LKŽe та ін. Також слід додати, що усна й письмова форми — одна з найважливіших розрізнювальних ознак народних і наукових термінів (Никитина 2009: 82). С. Нікітіна стверджує, що наукова термінологія є засобом передавання концептуальних знань про досліджуваний предмет і функціонує передусім у письмовій формі. У науковій термінології все має бути експліковано, а письмовий текст є основною формою реалізації таких знань. Для народної термінології характерна усна форма комунікації, і частина знань передається невербальними засобами спілкування (Никитина 2009: 82). Із усним функціонуванням народних термінів, очевидно, слід пов’язувати також неоднорідність їхньої форми. Для народної будівельної термінології характерна несталість вираження: тут трапляється багато випадків фонетичного й граматичного варіювання, наприклад: daržinė (3b) LKA I 53, LKŽe – daržinė (1) LKA I 53, klėtis (1) LKA I 47, LKŽe – klėtis (3) LKA I 47, LKŽe, málkinė (1) LKŽe – malkinė (3a) LKŽe; peludnica LKA I 54 – peludnyca LKA I 54, pūnė LKA I 49, LKŽe – punė LKA I 49, sušnia LKA I 65 – sūšnia LKA I 65; abarės LKA I 50, LKŽe – abarai LKA I 50, ankletis LKA I 49, LKŽe – ankletė LKA I 49, arklinykas LKA I 50 – arklinykė LKA I 50, aruodas LKA I 47, LKŽe – aruoda LKA I 47. Terminologija | 2010 | 17 45 ЕМОЦІЙНА НЕЙТРАЛЬНІСТЬ Науковим термінам властива емоційна нейтральність; ідеальний термін мав би бути безпристрасним витвором логічного розуму (Keinys 1980: 35). Однак народні терміни, на відміну від наукових, можуть мати емоційне забарвлення. На це звертав увагу К. Гайвеніс, зазначаючи, що значна частина народних термінів — стилістично забарвлені слова (Gaivenis 2002: 52). Наприклад, деякі народні терміни містять оцінні ознаки. Невеликий і поганий житловий будинок у народній термінології називають стилістично конотованими термінами або ж такі терміни мають оцінну сему, наприклад: lūšna KazRŽ I 468, numpalaikiai DūnŽ 224, laužas LKŽe, laužynas LazŽ 141, trobukas LKŽe, ZanavŽ3 481, trobapalaikė DūnŽ 406, trobesikė ZanavŽ3 481. ОДНОЗНАЧНІСТЬ І БАГАТОЗНАЧНІСТЬ В ідеально впорядкованій науковій термінології для кожного поняття мав би бути окремий термін, а кожен термін має позначати лише одне поняття (Keinys 1980: 30). А. Каулякене писала, що ідеальна номінація можлива лише тоді, коли термінологія усталилася і існує чіткий зв’язок та мотивація між категоріями термінів і відповідними категоріями понять. Ідеальна номінація має місце тоді, коли термін називає одне поняття, а поняттю відповідає один термін (Kaulakienė 2009: 82). Однак у недостатньо впорядкованих галузях термінології нерідко одним терміном називають кілька понять або одне поняття позначають кількома термінами. Багатозначність і синонімію термінів вважають вадами термінології (Даниленко 1977: 65). Ці явища термінології ускладнюють передавання інформації та спричиняють плутанину в усій системі термінів — це одна з причин неізоморфізму системи понять і термінів. Попри це, у народній термінології багатозначність є досить поширеним явищем. Наприклад, нерідко той самий термін позначає різні будівлі, будівлю й приміщення, наприклад: butas «будь-яка будівля, споруда» LKŽe — «житловий будинок, хата, селянська хата» LKA I 34, LKŽe, daržinė «споруда для зберігання сіна» KaltŽ 40, LKA I 56 — «споруда, у якій лише складають зерно» LKA I 53, LKŽe, klojimas «споруда для зберігання сіна» LKA I 57 — «споруда, у якій складають і сушать зерно» LKA I 53; namas «житловий будинок» LKA I 34, LKŽe — «окрема невелика споруда з піччю для літнього часу» LKŽe — «хлів під одним дахом із житловим будинком» LKA I 49, LKŽe; buta «споруда, будинок» LKŽe — «кімната» LKŽe, gryčia «житловий будинок» KupŽ 733, LKA I 34, LKŽe — «один із торців житлового будинку» LKA I 34, LKŽe, jauja «окрема хата, у якій сушать і товчуть льон» 46 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirtybės LKŽe, ZanavŽ1 563 — «приміщення для сушіння зерна» LKA I 64, LKŽe. Багатозначність у народній термінології має різноманітні прояви: терміни тут нерідко пов’язані різними асоціативними зв’язками, можуть бути пов’язані метонімічним відношенням цілого й частини, знаряддя й результату дії, матеріалу й виробу або іншим відношенням (докладніше див. Stunžinas 2009: 68–92). МОНОНІМІЯ І СИНОНІМІЯ Як уже зазначалося, мононімічність (називання поняття одним терміном) є однією з вимог до наукової термінології. Називання тих самих понять кількома термінами — одна з найдавніших і найважливіших проблем термінології. Найзагальніші причини синонімії — неоднорідність термінології, нехтування усталеним слововжитком, неоднакове використання мовних ресурсів (Keinys 1980: 98–99), прагнення раціональніше назвати поняття, наслідки мовної інтерференції (Kaulakienė 2009: 178), варіювання форм термінів, наголошування на різних аспектах, запозичення двох різних термінів або запозичення терміна та поява його питомого мовного дублета, уживання офіційного й розмовного терміна або сучасного й застарілого терміна, уживання довгого й короткого варіантів терміна (Гринев 1993: 29). У термінології свідомо уникають синонімів і одностайно погоджуються, що кожне поняття має позначатися лише одним терміном (Keinys 1980: 98). У термінології синонімія може допускатися в кількох випадках. Передусім синоніми виправдані, коли в різних системах термінів прагнуть висунути на перший план різні ознаки одного поняття. Синоніми також можуть виникати внаслідок уживання коротших варіантів. Виправданою є й синонімія міжнародних термінів і термінів питомого походження (Keinys 1980: 103). У народній термінології, як і в загальновживаній мові, синонімія є звичайним явищем, що свідчить про семантичну гнучкість мови й різноманітність засобів вираження. Наприклад, у живому мовленні житловий будинок називають майже трьома десятками термінів різного походження, наприклад: apseigos LKŽe, butas LKŽe, duba LKŽe, gyvenimas LKŽ, gūžta LKŽe, namas LKŽe, pastatas LKŽe, pašalys LKŽe, pirkia LKŽe, pirktaitė LKŽe, pirkutė LKŽe, priešinė LKŽe, triobesys LKŽe, troba LKŽe, trobinė, xbudavonė (1. budowanie) LKŽe, xbudinkas (1. budynek, біл. будынак) LKŽe, xgaspada (1. gospoda) LKŽe, grinyčia (біл. грыдніца) LKŽe, gryčia (біл. грыдніца) LKŽe, xbakūžė (нім. діал. backhus) LKŽe, xistuba (нім. Stube, латис. istaba, istuba) LKŽe, xkūta (нім. Kote) LKŽe, rūmas (герм.) LKŽe, xstuba (нім. діал. stuba) LKŽe, xškūnė (нім. діал. schūne) LKŽe, xūta (нім. Hütte) LKŽe, xšeimynstubė (гібр.) LKA I 34. Terminologija | 2010 | 17 47 Крім того, багато синонімічних народних термінів пов’язані між собою також спільним відношенням багатозначності. Наприклад, синонімічні терміни на позначення споруди для зберігання сіна šieninė LKŽe, daržinė LKŽe, klaimas LKŽe, klojimas LKŽe, kluonas LKŽe, skūnia LKŽe мають також значення споруди для зберігання зерна, а терміни на позначення сіней житлового будинку butukas LKŽe, kalidorius LKŽe, nameliokas LKŽe, namelis LKŽe мають також значення першого приміщення лазні (докладніше див. Stunžinas 2009: 70–72). Це можна пояснити тим, що народним термінам, як і словам загальновживаної мови, властива несталість значень (Трубачев 1966: 62; Клепикова 1974: 30; Klimavičius 2005: 134). У загальновживаній мові значення слів невизначене й залежить від контексту; синоніми виникають, щоб уникнути двозначності, яка постає через уживання слів у переносному значенні та розширення чи звуження значень (Riggs 1993: 195). Синонімічність народних термінів зумовлена джерелами синонімів загальновживаної мови. Виокремлюють три основні джерела синонімів загальновживаної мови — словотвірні ресурси, можливості виникнення нових значень, діалекти та інші мови (див. Jakaitienė 2010: 124). АСОЦІАТИВНІСТЬ І ЛОГІЧНІСТЬ З вимогою точності термінів тісно пов’язані асоціативність і логічність. Елементи змісту мислення по-різному виражаються народними та науковими термінами. А. Сальс звернув увагу на те, що в живій мові слова зі спеціальним значенням, особливо новотвори, утворюються за іншим принципом, ніж у науковій термінології: «у живій народній мові терміни-новотвори швидше утворюються при першому сприйнятті предмета та враженні від нього, іноді й на основі не зовсім логічної аналогії» (Salys 1985: 102). С. Нікітіна стверджує, що засади понять, виражених науковими термінами, формулюють фахівці в теоріях і концепціях, а картина світу, виражена народними термінами, ґрунтується на інших, не менш складних принципах, закріплених багаторічним досвідом і знаннями (Никитина 2009: 81). Стверджується, що наукові терміни позначають спеціальні поняття, а народні терміни — образи1 (див. Гринев 1993: 48). С. Гриньов писав, що система побутових образів значно відрізняється від системи наукових понять. Система побутових образів, виражена засобами звичайної мови, створюється асоціативними зв’язками; система наукових понять, виражена термінами, 1 Образ — це чуттєво виразне зображення об’єкта, яке зберігається й відтворюється у свідомості навіть тоді, коли сам цей об’єкт уже не діє на органи чуття. Поняття — це узагальнене відображення предметів і явищ світу у свідомості людей, особлива форма мислення, що відображає результати пізнавальної діяльності (Jakaitienė 2010: 46). У термінології поняття — це «узагальнений ментальний відповідник (концепт) певної предметної галузі». У термінології поняття є не лише одиницею мислення, а й одиницею знання (Jakaitienė 2010: 183). 48 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirt ybės tema kuriama loginių, visų pirma hierarchinių, ryšių pagrindu (Гринев 1993: 172). Sąvokų ryšiai atsiskleidžia terminų apibrėžtyse – tai taip pat yra vienas pagrindinių liaudies ir mokslo terminų skiriamųjų bruožų. Народна термінологія є відображенням картини світу народу, тому тут трапляються лакуни. Лакуни — це лексичні одиниці, які відображають специфічні елементи певної культури й не мають прямих лексико-семантичних відповідників в іншій мові (Kvašytė 2009: 63). Причина появи лакун — особливості категоризації світу в мові (Gudavičius 2007: 93). На цю особливість народної термінології звернула увагу С. Нікітіна (Никитина 2009: 82). Системи наукових понять відображають лише структуру науки й не розкривають погляду мови. Наукові поняття не залежать від конкретної мови, навіть якщо мають своєрідне соціальне чи культурне забарвлення (Antia 2000: 105). СИСТЕМНІСТЬ Важлива відмінність народних і наукових термінів полягає в тому, що народні терміни називають спеціальні образи без зв’язку із системою понять (Гринев 1993: 48). Наукові терміни створюються як відображення понять певної галузі науки — на це ще в міжвоєнний період указував філософ Ст. Шалькаускіс: «термін — це слово, що виражає поняття, яке має спеціальне значення для певної галузі науки» (Šalkauskis 1991: 15). У термінології наукові терміни розуміються лише як члени системи: «слова або сталі атрибутивні словосполучення, що мають дуже чітко визначене значення в мові певної сфери діяльності людей і призначені називати поняття будь-якої галузі як члени певної системи» (Keinys 1983: 229; Gaivenis 2002: 14). Термінологи наголошують, що систематизація понять є важливою частиною науки й практики термінології (Picht 2009: 14). Одне з головних завдань термінології — укладання й аналіз систем термінів. На думку дослідників, укладання й аналіз систем термінів мають сприяти досягненню ізоморфізму системи понять і її формального вираження — їхньої взаємної відповідності (Татаринов 2006: 81). СЕМАНТИЧНІ ПОЛЯ Із системністю наукових термінів пов’язане поняття термінологічного поля. Термінологічне поле визначається як уніфікована на системній основі складна класифікаційна структура, що об’єднує терміни однієї професійної галузі. У термінології також важливо досліджувати термінологічні поля: структурування матеріалу, зв’язки між елементами термінологічних полів, взаємну визначеність елементів, загальність структури поля, історичну взаємодію та розвиток (Татаринов Terminologija | 2010 | 17 49 2006: 275–276). Семантичне поле, утворене народними термінами, не відзначається строгістю та однорідністю. Семантичні поля звичайної мови є відображенням реального чи уявного світу, у якому предмети, явища, властивості також пов’язані найрізноманітнішими зв’язками й утворюють певні умовно відокремлені одне від одного простори або території (Gudavičius 2007: 117). Семантичні поля народних термінів, як і слів звичайної мови, відрізняються від семантичних полів наукових понять тим, що їхній зміст менш однорідний, складніший і ширший (див. Antia 2000: 105). НОМІНАЦІЯ НАРОДНИХ І НАУКОВИХ ТЕРМІНІВ Народна термінологія відрізняється від наукової стихійністю виникнення та функціонування (Никитина 2009: 80–81). G. Klepikova стверджує, що в науковій термінології свідомо прагнуть відповідності між предметом дійсності та семемою; номінація тут є завершеною. У народній термінології, на відміну від наукової, зв’язок між предметом дійсності та семемою встановлюється стихійно, а номінація є вибірковою — її деталізація залежить від важливості предметів дійсності (Клепикова 1974: 33). Тому можна вважати, що народній термінології властиві ознаки початкового етапу творення спеціальної лексики. У такому разі номінацію визначають суб’єктивні чинники — у семантиці мовного знака відображене ненаукове сприйняття предметів, властивостей, дій і процесів (Володина 1997: 43). Ненаукове сприйняття предметів і явищ зумовлює називання понять та образів на основі певних асоціацій. S. Nikitina стверджує, що метафори в народній термінології є одним із найважливіших засобів номінації (Никитина 2009: 82). У народній будівельній термінології метафоричне називання понять — поширене явище, наприклад: kamurka «убога хатина» LKŽe, kaniūkšlė «убога хата» LKŽe, pašiūrė «маленька хатина» LKŽe, pirtis «убогий житловий будинок» LKŽe; nameliokas «передпокій» LKA I 39, namelis «сіни» LKA I 39, LKŽe, pirtikė «передпокій» LKŽe. Також можна додати, що дуже важливим засобом номінації народних термінів є метонімія. У народній будівельній термінології конкретні предмети (пристрої, частини будівель) називають за діями, наприклад: užsukimas «поворотний засув» LKA I 41, nusirengimas «передпокій лазні» LKA I 58, або конструкції — настили — називають за будівельним матеріалом, наприклад: žemė «настил у клуні» LKA I 54, molis «настил у житловому будинку» LKA I 37. За словами термінологів, метонімія є важливим способом утворення значень нових слів і наукових термінів. Зауважено, що метонімічне перенесення значень у науковій термінології, хоча й має певні відмінності, є 50 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirt ybės grindžiamas tokiais pačiais principais, kaip ir paprastojoje kalboje (Прохорова 1996: 69). Tiesa, terminologai atkreipia dėmesį, kad mokslo terminus veikia paprastosios kalbos leksiniai ir semantiniai procesai. Taip pat sakoma, kad mokslo terminai priklauso nuo vartosenos situacijos ir konteksto. Tokiu atveju mokslo terminai gali sinoniminiais ryšiais sietis su kitais terminais, pasižymėti daugiareikšmiškumu, vaizdingumu ir ekspresyvumu (Татаринов 2006: 134). Terminų vaizdingumas, metaforiškumas ir emocingumas gali atsirasti dėl funkcionavimo sferos išsiplėtimo, vartojimo už specialiosiosos mokslo srities ribų (Татаринов 2006: 134). Pavyzdžiui, statybos mokslo terminijoje pasitaiko iš profesionalizmų atsiradusių terminų, kuriems būdingas metaforinis perkėlimas pagal įvairias asociacijas, pvz.: (girdėjimo) slenkstis STŽ 547, greičių dėžė ALSTŽ 160, oro tinklas ALSTŽ 8, šilumos tiltelis ALSTŽ 44, (apvijos) žingsnis STŽ 728, (laikančiųjų sienų) žingsnis STŽ 728 (plačiau žr. Stunžinas 2006: 66). Taip pat mokslo terminijoje pasitaiko ir daugiareikšmių terminų. Tuo mokslo terminai panašūs į liaudies terminus. Tačiau kalbininkai atkreipia dėmesį, kad daugiareikšmiškumo reiškiniai mokslo terminijoje skiriasi nuo analogiškų paprastosios kalbos reiškinių. Skirtumas yra tas, kad visi šie procesai neveikia leksinių ir semantinių mokslo terminijos požymių ir nesuardo terminų semantinio apibrėžtumo (Даниленко 1977: 65). ВИСНОВКИ 1. Народні та наукові терміни — це слова й словосполучення номенклатурного характеру, що позначають спеціальні поняття та виконують номінативну функцію. Народна термінологія є важливим джерелом наукової термінології: приклади ранньої будівельної наукової термінології свідчать, що народні терміни почали вживати у прямих і переносних значеннях. 2. Не всі народні терміни придатні для називання наукових понять — вони також відрізняються вимогами, що до них висуваються. Від наукових термінів вимагають точності, однозначності, правильності, системності, стилістичної нейтральності та логічності. Народні терміни демонструють розмаїття засобів мовного вираження; їм властиві синонімічність, багатозначність і образність. 3. Наукові терміни створюються як елементи системи наукових понять. Їх створюють і визначають фахівці. Семантичне поле, утворене науковими термінами, — це уніфікована на системній основі класифікаційна структура, що об’єднує терміни однієї галузі. Народні терміни розкривають картину світу народу й називають спеціальні образи без зв’язку із системою понять. Їхнє Terminologija | 2010 | 17 5 1 семантичне поле складніше й ширше, ніж семантичне поле наукових понять. 4. У науковій термінології прагнуть відповідності понять і термінів, у народній термінології номінація є вибірковою. Через різноманітні чинники звичайної мови та особливості вживання наукові терміни можуть уподібнюватися до народних і характеризуватися синонімічністю, багатозначністю та образністю. ŠALTINIAI ALSTŽ – Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Vilnius, 1993. Braž – Bražinskas J. Kaip ir iš ko galima statyti pigius ir tvermingus ūkio trobesius, Vilnius, 1910. DūnŽ – Šiaurės rytų dünininkų šnektų žodynas. V. Vitkauskas, Vilnius, 1976. Iv – Ivanauskas J. Plytų gamyba kaimo plytinėse, Kaunas, 1932. Jan – Januševičius P. Namai, jų svarba, vieta, padėjimas, stilius, medga, statymas, Kaunas, 1917. Jod – Jodelė P. Statybos medžiagoms priimti normos ir joms bandyti sąlygos, Kaunas, 1929. K – Kalendorius arba Metu skajtlus uzkiskas ant metu nuog užgimima Wieszpaties Metu paprastunju turenčziun 365 dienas. Parašitas par L. Iwiński, Wilniuje, 1849–1862. KaltŽ – Kaltanėnų šnektos žodynas. A. Vilutytė, Vilnius, 2008. KazRŽ – Kazlų Rūdos šnektos žodynas. A. Pupkis, Vilnius, 2008–2009. Kind – Kindurys V. Ūkiškų trobų statybos vadovas, Kaunas, 1935. KupŽ – Kupiškėnų žodynas. K. Vosyl y tė, Vilnius, 2007. LazŽ – Lazūnų tarmės žodynas. J. Petrauskas, A. Vidugiris, Vilnius, 1985. LKA I – Lietuvių kalbos atlasas. T. 1: Leksika. Red. K. Morkūnas, Vilnius, 1977. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas, www.lkz.lt), Vilnius. M – Medega statant trobas. – Auszra, 1884, Nr. 1–3, 56–59. Reis – Reisonas J. Molio statyba, Kaunas, 1928. STŽ – Statybos terminų žodynas. Ats. red. A. Kudzys, Vilnius, 2002. Šim – Šimoliūnas J. Statyba. I tomas. Statybos medžiagos, Kaunas, 1937. Uk – Ukininkas: lietuviszkas laikrastis, paskirtas reikalams ukininkų. Ats. red. M. Jankus, Ragainė, 1890–1891. Van – Vanagaitis R. Ūkio statyba: ūkininkams ir statybos darbininkams vadovėlis, Šiauliai, 1922. ZanavŽ1–3 – Zanavykų šnektos žodynas. T. 1. Vyr. red. A. Pupkis, Kaunas, 2003. T. 2. Vyr. red. V. Sakalauskienė, Vilnius, 2006. Zub – Zubauskas K. Statybos ir butų tvarkymo įstatymai, taisyklės, Tilžė, 1922. LITERATŪRA Antia B. E. 2000: Terminology and Language Planning, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins. Balčikonis J. 1978: Rinktiniai raštai 1, Vilnius. Būga K. 1961: Rinktiniai raštai 3. Sudarė Z. Zinkevičius, Vilnius. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius. Gudavičius A. 2007: Gretinamoji semantika, Šiauliai. Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius. Kaulakienė A. 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius. Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius. Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius. Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius. Kvašytė R. 2009: Tautinės realijos: pavadinimai, terminai ir jų pavartojimas. – Terminologija 16, 56–67. LE XXXI – Lietuvių enciklopedija. Vyr. red. V. Biržiška, Boston, 1964. Picht H. 2009: The seven pillars of terminology. – Terminologija 16, 8–22. Riggs F. 1993: Social Science Terminology: Basic Problems and Proposed Solutions. – Terminology: Applications in Interdisciplinary Communication, 195–202. 52 R. Stunžinas | Statybos liaudies ir mokslo terminijos bendrybės ir skirt ybės Salys A. 1985: Raštai 3, Roma. Skardžius Pr. 1997: Rinktiniai raštai 2, Vilnius. Skujina V. 1993: Some Aspects of the Specific Character of the Semantic Level in Terminology. – TKE’93 Terminology and Knowledge Engineering, Frankfurt/M.: Indeks Verlag, 50–55. Stunžinas 2006: Lietuviški metaforiniai statybos terminai. – Terminologija 13, 62–75. Stunžinas 2007: 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija (iš turimų išteklių). – Terminologija 14, 125–134. Stunžinas 2009: Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos liaudies terminai. – Terminologija 16, 68–92. Šalkauskis St. 1991: Raštai 2, Vilnius. Володина М. Н. 1996: Термин как средство специальной информации, Москва. Гринев С. В. 1993: Введение в терминоведение, Москва. Даниленко В. П. 1997: Русская терминология, Москва. Клепикова Г. П. 1974: Славянская пастушеская терминология, Москва. Никитина С. 2009: Народная терминология и народное знание. – Терминология и знание: материалы Международного симпозиума (Москва, 23–24 мая 2008), 78–88. Прохорова В. 2006: Русская терминология (лексико-семантическое образование), Москва. Трубачев О. Н. 1966: Ремесленная терминология в славянских языках: (этимология и опыт групповой реконструкции), Москва. Татаринов В. 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва. SIMILARITIES AND DIFFERENCES OF FOLK AND SCIENTIFIC TERMINOLOGY OF BUILDING This paper deals with similarities and differences between folk and scientific terminology of building. Folk and scientific terms are functional and semantic types of words, both are a nomenclative reflection of condensed information. Folk terminology is treated as an important source of scientific terminology and scientific terminology uses folk terminology for the needs of a naming system. Folk terms are incorporated into scientific terminology with revised, expanded, narrowed or figurative meanings. Some folk terms cannot be used for scientific concepts. Scientific terms have strict requirements of precision, monosemy, correctness, systematicality, stylistic neutrality, logicality. In folk terminology synonymy, polysemy and figurativeness are regular phenomena, which show the semantic flexibility of language. Scientific terms are created as units of a scientific concept system and they are defined by the specialists of the particular knowledge field. Terminological field is a systemic unified classification structure which comprises terms of a particular field. Folk terminology reflects the world view of a nation and names special concepts without relation to a concept system. In scientific terminology correspondence of concepts and terms is claimed. In folk terminology nomination of terms is a matter of choice. Due to various factors of common language and usage scientific terms can show the resemblance to folk terms and develop synonymy, polysemy and figurativeness. Gauta 2010-12-10 Robertas Stunžinas Mykolo Romerio universitetas Ateities g. 20, LT–08303 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2010 | 17 53