The role of cognitive modelling in general and that of frames in particular in terminology theory and practice

Роль когнітивного моделювання загалом і фреймів зокрема в теорії та практиці термінознавства WILLY MARTIN Дослідницька група з лексикології та термінології Vrije Universiteit Amsterdam 1. ВСТУП І ОГЛЯД У цій статті під когнітивним моделюванням розумітимемо систематичне представлення знань у межах певної предметної галузі або сфери знань. Тут термін модель трактуватиметься як тло, на якому можна організувати знання, або як система, за допомогою якої їх можна впорядкувати. ТБ (термінологічна база даних) розглядатиметься, зокрема, як опис сфери знань за допомогою термінології. Термінологічний словник, на відміну від термінологічної бази даних, вважатиметься похідним від останньої, іншими словами, словники розглядатимуться як похідні інтерфейси (front-ends) базових баз даних. Сама стаття складатиметься з трьох частин. Спочатку буде розмежовано й проілюстровано різні рівні когнітивного моделювання. По-друге, буде розглянуто фреймовий підхід до одного з рівнів, а саме до рівня термінів/понять. По-третє й насамкінець, запропонований підхід буде зіставлено з низкою важливих термінологічних питань, щоб визначити його місце й оцінити його. 2. РІВНІ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Я стверджуватиму, що для належного функціонування (щоб знання можна було [легко] здобувати й [належно] застосовувати) ТБ потрібно організувати щонайменше на трьох рівнях, а саме: • на рівні предметної галузі, • на рівні бази даних і • на рівні термінів/понять. Далі я розгляну • моделювання предметної галузі (моделювання на вищому рівні, так званому макроструктурному рівні); Terminologija | 2010 | 17 21 • моделювання даних (моделювання на проміжному рівні — рівні сутностей і зв’язків у базі даних, так званому мезоструктурному рівні); • моделювання термінів/понять (моделювання на найнижчому рівні — рівні термінів і понять, так званому мікроструктурному рівні). Щоб пояснити, що саме мається на увазі, у наступних розділах я послідовно проілюструю відповідні рівні. 2.1. Моделювання предметної галузі Якщо термінологічна база даних призначена для роботи зі знаннями та управління ними, вона має містити модель, що відображає спосіб організації/структурування «(під)світу», тобто предметної галузі. Так, наприклад, у медицині одне базове поняття, а саме поняття хвороби (нозології на рисунку 1 нижче), структурує всю галузь. Воно є центральним організаційним принципом цього «світу». Якщо тут говорять про частини тіла, то тому, що вони уражаються або можуть бути уражені; те саме стосується організмів; терапевтичні процедури мають сенс лише тоді, коли вони стосуються хвороб, і тому пов’язані з такими поняттями, як симптоми (прояви), причини (етіологія) тощо. Усе в медичному світі прямо чи опосередковано (через інші поняття) пов’язане з центральним поняттям хвороби. Обсяг і деталізація інформації про інші поняття визначаються цим прямим або опосередкованим зв’язком. Отже, моделювання предметної галузі є conditio sine qua non, без якої неможливо створити термінологічну базу даних. На рисунку 1 наведено спрощене схематичне зображення такого моделювання предметної галузі для медицини [докладніше див. Martin e.a. 1991]. Як можна побачити, усі основні категорії спрямовано пов’язані з хворобою (нозологією): анатомія (MEMF) та організми — відношенням «уражає», етіологія — відношенням «спричинено», прояви — відношенням «симптоми», терапевтичні процедури — відношенням «лікує» тощо. Отже, медична предметна галузь зазвичай чітко окреслена й централізована: це галузь з однією центральною/основною категорією, з якою пов’язані всі інші категорії. Само собою зрозуміло, що розміщення тих самих об’єктів в іншій предметній галузі («ліки» в медицині порівняно з тією самою категорією у фармації) змінює структуру галузі, а також обсяг і характер знань, які слід виразити. Це, серед іншого, одна з причин, чому моделювання предметної галузі є вирішальним під час створення термінологічної бази даних (TD) і роботи з представленням знань. 22 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... Рисунок 1: Приклад «обмеженої» централізованої предметної галузі (медицина) Однак не всі предметні галузі мають однакову структуру. Так, наприклад, на рисунку 2 наведено приклад предметної галузі освітніх систем, що має вкладену, подібну до цибулини структуру. Тут можна стверджувати, що всі шари разом утворюють ціле (цибулину), а отже, не можна обмежитися, наприклад, лише найвнутрішнім шаром: щоб охопити предметну галузь освітніх систем у цілому, потрібно вибирати елементи з усіх шарів (кіл). Як показують наведені вище приклади, предметні сфери/галузі не завжди впорядковані ієрархічно (за відношеннями «є різновидом» або «є частиною»), як можна було б спершу очікувати через біологічні моделі з їхнім суворим таксономічним порядком. Крім того, іноді межі предметних галузей досить розмиті. Наприклад, якщо розглянута предметна галузь медицини окреслена досить чітко, то галузь бізнесу — значно менш чітко, як показано на рисунку 3. Хоча можна помітити, що предметна галузь бізнесу передбачає взаємодію між компанією та її зовнішніми партнерами, а також її внутрішніми підрозділами (P = виробничий відділ, F = фінансовий відділ, S = відділ збуту, A = адміністративний відділ), і хоча в обох типах взаємодії збут Terminologija | 2010 | 17 2 3 Рисунок 2: Приклад домену з організацією, подібною до цибулини (освітні системи) Рисунок 3: Приклад дифузного централізованого домену (бізнес) (бізнесові) та (промислові) партнери/частини виходять на перший план, однак домен як такий залишається дифузним, хоча й централізовано організованим. Незалежно від домену, добре розуміння надструктури або макроструктури галузі є необхідною умовою як для чіткого окреслення самого предметного поля, так і для організації/репрезентації знань у цій галузі за допомогою термінологічної бази даних (TD). 24 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... 2.2. Моделювання даних Під моделюванням даних я розумію моделювання даних у базі даних, що передбачає визначення сутностей у моделі та зв’язків між ними (наприклад, термінів, понять, колокацій і відношень/зв’язків, що існують між ними), а також визначення категорій даних для різних сутностей (як атрибутів, так і [доменів їхніх] значень). Справді, у моделі даних слід чітко визначити не лише що потрібно репрезентувати з погляду змісту (див. 2.1 вище: загальна структура або макроструктура світу/домену, який потрібно репрезентувати), а й як це робитиметься: за допомогою яких формальних об’єктів, сутностей і відношень. У проєкті під назвою DOT (акронім від нідерландського Databank OverheidsTerminologie: база даних урядової термінології; див. Maks e.a. 2000 і Maks e.a. 2001) системі були потрібні такі сутності: поняття, терміни, колокації та зв’язки, щоб репрезентувати терміни, уживання термінів у колокаціях, а також відношення між термінами, як-от (майже) синонімія, (майже) еквівалентність тощо. Рисунок 4 дає уявлення про те, що мається на увазі. Як можна помітити, для розрізнення використовуються різні графічні позначення: поняття (C), терміни (T) і колокації (COLL). Крім того, чітко розмежовано терміни й поняття (див. горизонтальну пунктирну лінію): це означає, що сутності-поняття відповідають семантичним одиницям, вираженим одним або кількома термінами однією або кількома мовами. Сутності-терміни репрезентують один термін разом із його повним лінгвістичним описом, включно з уживанням. Сутності-колокації виконують таку саму функцію для колокацій. Існує також кілька типів зв’язків: явні (суцільні лінії на схемі) та неявні (пунктирні лінії). Приклад явного зв’язку (який термінолог має заповнити явно) — зв’язок між поняттям і терміном або між одним поняттям та іншим (із такими значеннями, як NEARSYN, HYPER, HYPO, REL(ATED)). Неявні зв’язки — це зв’язки, які система може вивести автоматично: оскільки терміни пов’язані з поняттями, а прагматичні значення визначаються для кожного Terminologija | 2010 | 17 25 Рисунок 4: Сутності, зв’язки та відношення в DOT (за Maks e.a. 2000; див. також Maks e.a. 2001, де наведено більше інформації) терміна, відношення між термінами (як внутрішньомовні, так і міжмовні) не обов’язково згадувати явно, їх можна «обчислити», що дає змогу встановити повну синонімію, повну перекладну еквівалентність, обмежену перекладну еквівалентність і близьку перекладну еквівалентність. Перевага розмежування концептуального та мовного (термінологічного) рівнів полягає, зокрема, у тому, що опис терміна однією мовою не впливає на опис його так званого перекладного еквівалента іншою мовою. Іншими словами, тепер можна працювати з одномовними записами: терміни однієї мови можна описувати незалежно від термінів іншої, водночас пов’язуючи їх між собою через концептуальний рівень. На рисунку 5 схематично зображено відмінність між одномовними та багатомовними записами в багатомовній базі даних. 26 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... Рисунок 5: Багатомовні та одномовні записи Одномовні записи (записи в межах однієї мови) можна пов’язувати з іншими одномовними записами (записами однією чи кількома мовами), не допускаючи, щоб одна мова впливала на опис іншої. У багатомовних записах один запис містить усю інформацію всіма мовами. Проблема полягає в тому, що відмінності на концептуальному рівні розмиваються, якщо терміни різних мов трактують як перекладні еквіваленти, хоча вони не є повністю еквівалентними. Викладене вище не лише пояснює, чому неможливо побудувати модель даних, не маючи уявлення про предметну галузь (і терміни, що в ній трапляються), з якою працюють, а й показує, що не слід абстрагуватися від завдань, які потрібно виконувати за допомогою банку даних (як у випадку DOT: зіставлення правових систем і переклад «урядових» текстів). Моделювання даних охоплює не лише визначення сутностей, а й категорій даних/інформації, що «характеризують» ці сутності. У наступному розділі я розгляну одну з таких сутностей, а саме поняття. 2.3 Моделювання понять У попередньому розділі я вже вказав на деякі переваги концептуального підходу. Однією з проблем, що виникають у цьому разі, є те, як репрезентувати поняття (які розглядаються як ментальні будівельні блоки для організації знань). Якщо визнати, що (концептуальне) значення терміна, як правило, репрезентується його визначенням, то значення/визначення/поняття, виражене терміном, можна було б репрезентувати за допомогою семантичної мережі Terminologija | 2010 | 17 27 as a model (see, for instance, Fraas 1998: 433 ss.). In Martin 1998 semantic networks are represented in the form of frames and, among others, used as definition models. In the next part I will further elaborate upon the role of frames and on that of a frame-based approach to terminology. 3. ПІДХІД ДО МОДЕЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ НА ОСНОВІ ФРЕЙМІВ Тут фрейми розглядаються в значенні цього слова, прийнятому в галузі ШІ, відповідно до традиції Мінського (див., наприклад, Minsky 1975). У цьому значенні вони є структурами, що репрезентують фонові, неявні, стереотипні знання, необхідні для розуміння понять і значення. Фрейми ШІ в дусі Мінського мають формат «слот—наповнювач». З цього погляду фрейм — це набір загальних концептуальних категорій або відношень (слотів), за якими йдуть специфікації (наповнювачі). Щоб пояснити, що мається на увазі, розгляну конкретний приклад. Семантичні фрейми прив’язані до типів, тобто відповідають певним типам понять. Типи понять мають бути встановлені на етапі моделювання предметної галузі (див. розділ 2.1 вище). Наприклад, у предметній галузі термінології державного управління трапляється такий тип, як allowance. Фреймоподібне представлення для allowance має такий вигляд (див. також Martin and Heid 2001: 58): Таблиця 1: Фрейм для типу allowance allowance СЛОТ ПОЯСНЕННЯ СЛОТА мета для чого призначена allowance джерело хто сплачує a. бенефіціар хто отримує a. причина чому виплачується a. розмір яка сума a. час коли виплачується a. періодичність скільки разів виплачується a. спосіб у якій формі надається a. умова за яких умов надається a. Отже, у світі соціальних послуг поняття пенсія розглядатиметься як екземпляр типу allowance. 28 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... Базовий фрейм цього типу складатиметься з таких слотів/елементів: • отримувач хто отримує допомогу? • джерело хто надає допомогу? • мета для чого надається допомога? • причина/підстава на якій підставі надається допомога? • розмір який розмір допомоги? • періодичність скільки разів надається допомога? • час коли надається допомога? • спосіб у якій формі (наприклад, грошима чи іншими цінностями) надається допомога? • умова за яких умов надається допомога? Визначення, виведене з цього фрейму, могло б звучати так: Пенсія — це сума грошей, встановлена законом або договором (страхування), що виплачується однією особою іншій (пенсіонерові, його вдові або сиротам) іншою особою ([колишнім] роботодавцем, організацією-виконавцем) періодично (наприклад, щомісяця) для покриття витрат на проживання після виходу на пенсію — через досягнення встановленого пенсійного віку або втрату працездатності, — якщо протягом строку служби за неї сплачувалися внески. Звичайно, конкретна форма й зміст самого визначення значною мірою залежать від того, для кого воно призначене. Однак якщо вважати, що поняттєве значення терміна, як правило, представлено його визначенням, то когнітивні моделі, такі як фрейми, безперечно, можуть стати у пригоді для систематизації визначень. У наступному розділі я спробую пояснити, що когнітивне моделювання загалом і фреймовий підхід зокрема виходять за ці межі та впливають не лише на сферу визначень і понять, а й на термінологічну теорію та практику загалом. 4. ОБГОВОРЕННЯ: ВПЛИВ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НА ТЕОРІЮ ТА ПРАКТИКУ ТЕРМІНОЛОГІЇ Основне твердження, висунуте в цій статті, було таким: Якщо термінологія пов’язана з • засвоєнням, • репрезентацією та • застосуванням Terminologija | 2010 | 17 29 знань у конкретній предметній галузі, бажано, але не виключно, фахівцями в цій галузі, то для досягнення належних/кращих результатів у теорії (проєктуванні) та практиці (створенні й використанні термінологічних баз даних) більше уваги слід приділяти когнітивному моделюванню, що передбачає моделювання предметної галузі, моделювання даних та моделювання понять. Іншими словами, стверджується, що когнітивне моделювання загалом і фреймовий підхід зокрема позитивно впливають на три важливі аспекти термінологічної роботи. На рисунку 6 нижче схематично зображено ці три аспекти, а саме засвоєння, репрезентацію та застосування. Рисунок 6: Три аспекти термінологічної роботи Elsewhere (Martin 1998) I have tried to make clear that a cognitive and, more in particular, a frame-based approach shows certain advantages over other approaches with regard to the three aspects mentioned. So, for instance, will a frame-based approach not only lead to a better access to knowledge, but also to a production/prediction of knowledge: on the basis of definitions, combinations can (in abstractor) be predicted. In the case of pension, for instance, one can, on the basis of the frame, expect combinations with get (beneficiary), give/pay (source), high/low (size) etc. This also could give rise to socio-linguistic investigations: depending on the context/communicative situations/social roles different fillers/values could be used for the same slots/attributes. 30 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... Щоб наочніше показати вплив когнітивного моделювання, розгляну відповіді, які наш підхід дає на запитання/питання, подібні до тих, що порушив R. Kocourek у доповіді на семінарі з термінології під час 17th Міжнародного конгресу лінгвістів (Прага, липень 2003 р., R. Kocourek «Теорія термінології та спеціалізована мова: критерії та вибір»). Я відібрав близько дванадцяти запитань, які можна вважати актуальними питаннями теорії та практики термінології, і сформулював на них короткі відповіді, розглядаючи запитання з погляду когнітивного моделювання. Подальший текст можна читати як короткий діалог у форматі запитань і відповідей. • Запитання: Чи слід нам також досліджувати нетерміни, що трапляються у спеціалізованих текстах? Відповідь: Термінолог має досліджувати те, що є релевантним із когнітивного погляду, тобто цікаве для предметної галузі, яку він описує; у цьому сенсі об’єктом дослідження мають бути також нетерміни. • З.: Чи слід нам намагатися досліджувати термінологію однією мовою, двома мовами, групами більш ніж із двох мов чи всіма мовами? В.: Як ми пояснили в розділі 2.2., одномовні записи мають перевагу над багатомовними. Це не означає, що термінологія не має бути багатомовною; це лише означає, що термінології не слід пов’язувати так, щоб вони ставали зорієнтованими на одну мову. Іншими словами, термінологія однієї мови не має бути упередженою щодо інших мов, але має бути пов’язуваною з термінологіями інших мов. • З.: Чи має термінологія охоплювати власні назви [...] у текстах? В.: Власні назви можуть бути важливими даними в галузях знань. Тому їх не слід виключати. Див. також поновлення інтересу в галузі NLP до іменованих сутностей і NER (розпізнавання іменованих сутностей). • З.: Якщо потрібно враховувати денотативне значення (речі) і прагматичні аспекти термінології (користувачів), які методи слід застосовувати? В.: Справді, термінологія визначається як концептуальними, так і прагматичними міркуваннями. У цьому сенсі надзвичайно важливо, щоб TD враховувала не лише моделювання предметної галузі/даних або концептів. Не менш важливо передбачити так звані профілі користувачів, які окреслюють маршрути пошуку та інформаційні Terminologija | 2010 | 17 31 пакети, адаптовані до конкретних груп користувачів. На рисунку 6 у цьому розділі прямокутники праворуч, розташовані між базою даних і прикладними програмами, позначають такі профілі користувачів. • З.: Хоча ми не можемо уявити створення псевдосимволічної формальної мови, чи слід запровадити систему абревіатур, [...] знаків і символів чи подібних засобів? Як можна побудувати таку систему? В.: Фрейми — це типова мова репрезентації, що перебуває на півдорозі до формалізації. Доклавши певних зусиль, можна зафіксувати й стандартизувати слоти або відношення для (під)світу. Що ж до наповнювачів, формалізацію можна було б наблизити, якби їх удалося обмежити (як формально, так і семантично). Першим кроком могло б стати обмеження наповнювачів термінами. У такому разі могла б утвердитися справжня termnet. • З.: Як отримати первинні дані для опису й аналізу термінів: із корпусів спеціалізованих текстів, із концептуальних систем предметних дисциплін чи з обох джерел? В.: Між ними має бути взаємодія, як це показано на рисунку 6 у цьому розділі. Джерело даних (корпуси, інформанти) впливає на систему репрезентації, і навпаки. Іншими словами, терміни в текстах (частково) визначають структуру моделі репрезентації (одержання даних → репрезентація), тоді як модель репрезентації спрямовує добір термінів та інформації про них (репрезентація → одержання даних). • З.: Як відрізнити терміни від нетермінів у спеціалізованих текстах? В.: Оскільки термін функціонує на трьох рівнях — концептуальному, лінгвістичному та соціолінгвістичному, — він має відповідати критеріям, установленим для кожного з них. Іншими словами, терміни мають виражати концепти, що функціонують/утвердилися в певному (під)світі, і бути прийнятими мовною системою та соціолінгвістичною спільнотою. • З.: Як відрізнити багатослівні терміни від сполучень термінів і складних іменникових груп? В.: Див. попереднє запитання/відповідь. Власне, когнітивне моделювання показує, що є концептуально можливим/обчислюваним/комбінованим у світі (підсвіті), який описується; лінгвістичні та соціолінгвістичні чинники визначають, чи те, що концептуально можливе, також уживається й приймається. 32 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames... • П: Як ми досліджуємо термінологічні колокації та фразеологію? В: У фреймовому підході слоти не лише виконують функцію визначення поняття, а й, оскільки вони є відношеннями, показують, які саме сполучення (з іншими поняттями) можуть траплятися. Розгляньмо, наприклад, випадок pension, який (нідерландською мовою) може мати такі заповнювачі: • hoog; laag, klein: пов’язані зі слотом розміру, • betalen, uitkeren, toekennen, uitbetalen: пов’язані зі слотом source, • ontvangen, genieten, krijgen: пов’язані зі слотом beneficiary. Інакше кажучи, на основі семантичних фреймів і фреймових дефініцій можна вивести абстрактні колокаційні моделі, що відкриває цікаві перспективи для дослідження сполучень (див. Martin 2003 з цього приводу). • П: Які методи застосовуватимуться для семантичного аналізу термінів (дефініція, синонімія, неоднозначність, гіперонімія, гіпонімія, антонімія, метонімія та інші відношення тощо)? В: У фреймовому підході саме «інші відношення» відіграють чи не найважливішу роль. Переважно структуралістські відношення (синоніми тощо) вважаються недостатніми й недостатньо виразними. • П: Чи буде підхід семасіологічним чи ономасіологічним? В: Фреймовий підхід до дефініції виходить із типів понять і в цьому сенсі є ономасіологічним. • П: Які методи лінгвістичного дослідження ми використовуємо: структуралістські, генеративістські, постструктуралістські чи інші? В: Див. запитання щодо семантичного аналізу термінів. Зокрема, я вважаю структуралістський підхід надто обмежувальним, тому його було замінено когнітивним. 5. ПІДСУМКОВЕ ЗАУВАЖЕННЯ У цій статті я спробував пояснити, що когнітивне моделювання є conditio sine qua non для термінології в тому сенсі, що воно створює необхідне загальне підґрунтя, без якого неможливо ані послідовно працювати, ані відрізнити релевантне від нерелевантного. Terminologija | 2010 | 17 33 BIBLIOGRAPHY Fraas C. 1998: Lexikalisch-semantische Eigenschaften von Fachsprachen. – Fachsprachen – Languages for Special Purposes; L. Hoffmann, H. Kalverkämper & H. E. Wiegand (Eds.), Berlin/New York: de Gruyter, Vol. 1, 228–238. Maks I., Martin W. & Groesz I. 2000: The DOT Project: Data and Datastructures for a Bank of Governmental Terminology. – Proceedings of the Ninth EurAlex International Congress – Euralex 2000; U. Heid, S. Evert, E. Lehmann & C. Rohrer (Eds.), Stuttgart: IMS, 297–303. Maks I., Martin W. & Groesz I. 2001: DOT Final Report (part 1). Amsterdam: Vrije Universiteit (Free University). Martin W. 1998: Frames as Definition Models for Terms. – Proceedings of the International Conference on Professional Communication and Knowledge Transfer; A. Munteanu (Ed.), Vol. 2, Vienna: Termnet, 189–221. Martin W. 2003: Definitions and Collocations in Dictionaries: the GWDS Compared to the Van Dale Groot Woordenboek der Nederlandse Taal. – Lexicographica, Series Maior, Vol. 113, Tübingen: Niemeyer, 3–23. Martin W., Cremers C. & Vliet H. van der 1991: Over Atlex, Relset, Conceptor e.a. Amsterdam: Vrije Universiteit (Free University). Martin W. & Heid U. 2001: Frame-based Definitions and the Selection of Multiword Term Candidates in DOT. – TIA 2001: actes des quatrièmes rencontres terminologie et intelligence artificielle, Vandoeuvre: INIST-CNRS, 55–65. Martin W. & Vliet H. van der 2003: Design and Production of Terminological Dictionaries. – A Practical Guide to Lexicography; P. van Sterkenburg (Ed.), Amsterdam/Philadelphia: Benjamins, 333–349. Minsky M. 1975: A Framework for Representing Knowledge. – The Psychology of Computer Vision; P. H. Winston (Ed.), New York: McGraw-Hill, 211–277. KOGNITYVINIO MODELIAVIMO APSKRITAI IR FREIMŲ KONKREČIAI VAIDMUO TERMINOLOGIJOS TEORIJOJE IR PRAKTIKOJE Šiame straipsnyje išskirti, apibrėžti ir pavaizduoti skirtingi kognityvinio modeliavimo lygmenys – srities modeliavimas (makrostruktūrinis lygmuo), duomenų modeliavimas (mediostruktūrinis lygmuo) ir termino ir (arba) sąvokos modeliavimas (mikrostruktūrinis lygmuo). Kalbant apie pastarąjį lygmenį pristatomas freimais besiremiantis sąvokų modeliavimo būdas. Pagrindinis šiame straipsnyje iškeltas principas – kognityvinis modeliavimas apskritai ir freimais besiremiantis požiūris konkrečiai turi teigiamos įtakos tam tikros srities žinių gavimui, pateikimui ir taikymui. Akivaizdžiai parodoma, kad kognityvinis modeliavimas yra terminologijos būtinybė, nes jis suteikia reikalingą struktūrą, be kurios neįmanoma nei nuosekliai dirbti, nei atskirti tai, kas svarbu, ir kas ne. Gauta 2010-08-09 Willy Martin Faculteit der Letteren, Vrije Universiteit De Boelelaan 1105, NL-1081 HV Amsterdam, Nederland E-mail [email protected] 34 W. Martin | The role of cognitive modelling in general and that of frames...