Terminas prie termino. VIII

Термін до терміна. VIII JONAS KLIMAVIČIUS ДОВКІЛЛЯ І СЕРЕДОВИЩЕ, СЕРЕДОВИЩЕ І МЕДІА Терміни (і звичайні слова) довкілля і середовище не є синонімами. Їхні значення та взаємозв’язки формувалися тривалий час, але вже майже усталилися, а надалі розвиваються настільки, наскільки цього вимагають розвиток і розширення наук. Історія цікава й повчальна. Однак є ще й цілком актуальні питання, які потребують розв’язання. Наприклад, «елементи живої й неживої природи, що містяться в морі, над морем і в земних надрах під морем (повітря, вода, дно й земні надра під морським дном, їхні природні ресурси)» — це морське довкілля чи морське середовище? Щоб це зрозуміти й вирішити, як зазвичай у термінології, потрібні не лише знання мови й мовознавства, а й розуміння відповідної науки. Тому варто докладніше з’ясувати причини, перебіг і результати виникнення, взаємодії та розмежування понять довкілля і середовища. Обидва виникли шляхом термінологізації, але і причини були спричинені (індуковані), і подальші складні, неузгоджені процеси зумовлені зовнішнім впливом — переважно російськими словами среда і окружение, а також англ. medium. Довкілля 1. «околиці», зафіксоване вже у SD 1642 (Okolicá / Vicinia, territorium vniuersitas agrorum. regie. Apikayme / aplinka ir okrąženia / Ambitio. ambitus. us. circumiectus. us. Aplynka), пізніше — у словнику Антанаса Юшки; LKŽ I₂ 1968 наводить також приклад із живої мови: Зібралися з усього довкілля Кракенави. Відображенням процесу формування нових, книжних значень є LKŽ I₁ 1941 довкілля 2. недиференційоване значення та його неповне тлумачення — «околиці, проміжок» (хоча проміжок тут уже є кроком до середовища). У LKŽ I₂ 1968 значення розмежовано: 2. «сукупність природних умов, у яких (=якими) щось розвивається й діє» і 3. «соціально-побутові умови, <…>». Цікаво, що обидва значення ілюструються реченнями Йонаса Яблонскіса — довкілля 2: І довкілля має великий вплив на людину; довкілля 3: Він має також певний вплив на науку про мову в школі та в житті свого довкілля. Пізно прижившийся й мало вживаний новотвір Антанаса Віреліунаса aplinkotyra 200 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII «частина краєзнавства [також новотвір Віреліунаса], що досліджує найближче довкілля», мабуть, спирається на обидва значення довкілля. Нове значення додає DŽ 1954 — довкілля 3. «околиці, проміжок, сфера»: Повітря є середовищем, у якому поширюється звук. DŽ 1972 — довкілля 3. тлумачить дещо точніше, але все ще двозначно — «середовище, сфера»: повітря справді є середовищем поширення звуку, але упорядкування довкілля житлових будинків не є ні середовищем, ні навіть сферою. Тому не дивно, що в LKŽ I2 1968 довкілля 4. «середовище, сфера» ілюструється лише повітрям; однак і в тлумаченні не мала залишитися сфера. Далі, очевидно, відчувши розрізнення між довкіллям і середовищем, довкілля 1. тлумачать як «фізичні умови»: географічні, природні; житлових будинків, а також газове, корозійне у DŽ 1993, хоча два останні приклади радше є середовищами. Перш ніж перейти до довкілля як наукового терміна, насамперед треба розглянути напівтермінологічне чи детермінологізоване вживання, у якому — в різних словосполученнях і тлумаченнях — найкраще розкриваються мотивація та семантичні зв’язки. Для початку — два приклади: <...> довкілля навколо нас уже інше Sav su TV 2008 42 3; електричне поле — 1. довкілля з особливими властивостями навколо зарядженого об’єкта або змінного магнітного поля AETŽ 2010. Надзвичайно широко віддавна й аж донині вживається навколишнє довкілля: Фізіологія клітин, як і їхня морфологія, залежить від навколишнього середовища ŽA 1972 14. Навколишнє нас довкілля є динамічним IQ 2010 3 121. <...> зв’язок із навколишнім середовищем Sav su TV 2012 1 30. <...> думки про світ і довкілля, що його оточує NŽA 2011 2 84. <...> вплив атомної електростанції на довкілля, що її оточує Vd 2009 20 32. З огляду на чинники ризику й захисту як для дитини, так і для довкілля, що її оточує, <...> Vd 2008 50 74. Звичайно, люди, які її оточують — це цілком природно, але, захопившись, пишуть і довкілля і люди, які її оточують Sav su TV 2011 26 14. Поряд часто трапляється й схоже на довкілля слово оточення: <...> провести зиму в оточенні Sav su TV 2008 14 3. <...> розташований серед природи <...> санаторій Vd 2010 37 43. Живемо в оточенні тіньової економіки Vd 2011 15 22. Податки — плата за цивілізацію та сучасне суспільство, тож якщо хочеш жити в людському оточенні, мусиш заплатити Vd 2011 15 70. Доводиться вчитися в оточенні нових цінностей. Vd 2010 39 66. KPP 1976 і 1985 виправили: навколишнє довкілля — довкілля. Але цього недостатньо, а коли не пояснюють, чому це неправильно, успіх виправлення незначний. Треба було зовсім небагато — вказати рос. окружающая среда. Тепер час нарешті розглянути це докладніше. Terminologija | 2012 | 19 201 Рос. okruženije і 1среда у лексикографічних джерелах фіксуються вже від 1627 р. (ССРЛЯ VIII 1959 і XIV 1963). Із потрібних новіших значень більш поширеним є лише 1среда – 3. „социально-бытовая обстановка, <...> окружение“ (А. Герцен, І. Тургенєв) || „сукупність людей, пов’язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів або кимось“ (М. Салтиков-Щедрін, М. Горький), тоді як 4. „группа людей“ (М. Лермонтов, Ф. Достоєвський) – застаріле, тому в okruženie нині актуальне значення 3. || „люди, що оточують; суспільство“. І в 1среда – 2. „сукупність природних або соціальних умов, <...>“: географічне, навколишнє, і оточення – 3. „навколишня обстановка, середовище“: оточення рослини, але лише 1среда – 1. „речовина, що заповнює який-небудь простір і має певні властивості“: повітряне, однорідне, поживне. У сучасній рос. мові значення среда ширше, ніж у окружение – охоплює й окружение: среда1 – 1. довкілля, оточення; середовище: в среде учёных – серед учених, 2. середовище: воздушная – повітряне RLKŽ II 1967, 1. спец. середовище, медіум: аграрне середовище, дисторсійне середовище / дисторсійний медіум, почвенная – ґрунтовий субстрат RLKŽ IV 1985, тоді як окружение – 1. довкілля, оточення; сфера: літературне середовище (4. оточення, обступання) RLKŽ II 1967, 2. довкілля, оточення: географічне, дрібнобуржуазне RLKŽ II 1983; довкілля – среда, окружение: географічне, літературне LRKŽ 1971, среда, окружение: географічне, літературне, урочисте, у нашому оточенні – в нашей среде LRKŽ 1988, а середовище – среда (довкілля): поживне LRKŽ 1971, середовище (довкілля) – среда: поживне LRKŽ 1988. Зіставлення цих значень пояснює потребу в означенні навколишнє (середовище), а у разі вживання цього словосполучення – необхідність терміна оточення. У російській мові звичні сполуки жити, існувати, перебувати, рости в середовищі і середовище оточує СССРЯ XIV 1963. Середовище чітко мотивується среду – тарр(е), тоді як окружающая среда – це все ж таки contradictio in adiecto (оксюморон). За цією сполукою сліпо утворене литовське середовище, що оточує, – плеоназм. Хоч його походження й не було зрозуміле, його помітили та усунули; це опосередковано сприяло виникненню, а особливо поширенню й утвердженню середовища. Довкілля за своєю мотивацією подібне до англ. environment: environ – (о)точувати і нім. Umgebung: umgeben – (о)точувати та Umwelt (навколишній світ VLKŽ II 1992). Хибним виходом із цієї колізії було, до того ж запізніле, словосполучення išorinė aplinka: išorinė aplinka – outdoor environment – среда внешняя AATŽ 2000; dezinfekcija – знищення патогенних мікроорганізмів у зовнішньому середо- 202 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII koje LTE III 1978. Oda – svarbus sudėtingas organas, kuris atlieka daugybę funkcijų: padeda orientuotis išorinėje aplinkoje, <...> Sav su TV 2012 4 13. Taigi išorinės aplinkos dirginami vaikai dabar bręsta greičiau Vd 2010 36 36. Tai – antras pleonazmas, šokimas nuo vilko prie lokio. Aklai nuoseklūs eina iki buko galo: būtina ir vidinės, ir išorinės įmonės aplinkos analizės dermė AtsV 2011 1 8. Pasitaiko ir priešpriešų (išorinė) aplinka ↔ vidus: Išorinė aplinka, be abejo, turėjo įtakos, bet jei valstybės viduje bus chaosas, jokia aplinka nepadės Vd 2009 17 17. <...> fiziologija – mokslas apie tai, kas vyksta organizmo viduje, o ekologija – apie tai, kas vyksta išorinėje aplinkoje MkslL 2012 19 9. Mindaugui rūpėjo <...> didinti savo dinastijos prestižą šalies viduje ir tarptautinėje krikščioniškoje aplinkoje MkslL 2009 8 11. Nieko nevertas išorinis pasaulis, aplinka Sav su TV 2012 1 30. Коли потреба в terpės вже цілком очевидна, слід докладніше термінологічно розглянути aplinką, щоб відмінність між ними стала цілком зрозумілою. Розвиток поняття aplinka, що відбувався поза межами литовської мови, розкривають термінологічні словники й енциклопедії. Напр.: aplinka (нім. Umwelt) – «Ю. фон Ікскюль („Середовище тварин і внутрішній світ“, 1909) надав цьому поняттю значення природної Δ (світу дії), що впливає на тварин і в якому вони орієнтуються відповідно до своєї сенсорної організації; згодом це значення було розширене, охопивши також життєвий простір рослин і людей. Тоді філософська антропологія наголосила, що людина як «відкрита світові істота» (М. Шелер) духовно виходить за природні межі Δ, оскільки здатна їх змінювати, тож специфічна людська Δ вже позначена культурою. <...>, в умовах криз, спричинених надмірним науковим, технічним та економічним перетворенням природи, постають особливо гострі проблеми екології, охорони Δ та етики» FilosŽ 2002. Зазначається також соціологічний аспект витоків цього поняття: socialinė ekologija (гр. oikos – оселя і logos – наука) – «розділ соціології, у якому розглядаються проблеми взаємин людини й середовища. Соціальна екологія виникла в 20-х роках XX ст. у Сполучених Штатах Америки (...). <...>. Деякі соціологи вважають, що вона має досліджувати взаємини людини з природою — навколишніми тваринним і рослинним світом; інші визначають соціальну екологію як науку про взаємозв’язок суспільних форм із соціальними чинниками, які щодо цих форм нібито є «середовищем»; <...>. Питання взаємин природи й суспільства стало особливо актуальним у зв’язку із сучасною науково-технічною революцією, через яку виснажуються природні ресурси й забруднюється середовище людини. <...> FilosŽ 1975. Terminologija | 2012 | 19 203 В енциклопедичному викладі всіх сучасних значень aplinkos їхній порядок змінюється: найдавніше значення — 3. (біол.) — «сукупність природних об’єктів, явищ і умов, у яких живе індивід, популяція або вид»; посередині — 2. (геогр.) — «сукупність елементів неживої та живої природи й антропогенних елементів території, що оточують людину (суспільство) і пов’язані з нею двосторонніми зв’язками» (поняття доволі витончено теоретизується: «антропоекосистема трактується як екологічна система, центральним організувальним елементом (господарем) якої є людина, а інші пов’язані з нею природні або антропогенні утворення становлять її життєвий простір Δ (оселю)»); а aplinka 1. є ніби узагальненням — «простір або сукупність об’єктів, що оточують щось (середовище, назв. оселя) і взаємодіють із об’єктом або суб’єктом, який вони оточують (назв. господарем). <...>. Залежно від характеру досліджуваного середовища або домінантних компонентів простору розрізняють природне (натуральне), антропогенне, технічне, економічне, соціальне, духовне Δ та інші види Δ» VLE I 2001. Aplinka 4. є дуже спеціальним — мат., проте в LTE I 1976 aplinka ще означало лише мат., а саме окремо — географічна aplinka — «сукупність об’єктів і явищ живої та неживої природи (клімату, ґрунту, багатств надр, рельєфу, рослинності, тваринного світу), що становить одну з необхідних умов існування суспільства. <...>» LTE IV 1978. До того як було сформульовано протиставлення господаря і оселі, це поняття усвідомлювали й без цих термінів, напр.: Між організмом і середовищем відбувається постійний обмін речовиною та енергією, <...> ŽA 1972 30. Господар, звісно, зовсім не лише людина, а оселя — зовсім не лише людська. Але стосовно людини й людей вислів життєве середовище дуже поширений і живий, напр.: Ліс є частиною нашої свідомості, нашим життєвим середовищем, <...> Sav su TV 2011 42 5. Хоча тварини у живому мовленні зазвичай не живуть, а перебувають (а домашніх — утримують), теоретично, безперечно, вони живуть, а отже, мають і своє життєве середовище, напр.: Отже, через глобальне потепління, зі зміною міграції тварин змінюється і середовище їхнього існування Vd 2009 11 45. Про середовище нині говорить дуже багато хто. Наприклад, відомий мовознавець Девід Крістал: <...>: екосистема складається із взаємодії всіх живих організмів — рослин, тварин, бактерій тощо — з фізичними й хімічними чинниками їхнього середовища KM 2005 40. Географічне середовище згадує етнографиня Пране Дундулиене (LEtn 1982 7). Фахівці з інших галузей іноді вживають теоретичне поняття середовище і досить своєрідно, напр.: Людину зумовлює все інше буття, що становить її середовище UP 1992 164. Всесвіт не є якимось середовищем чи вмістилищем тіл UP 1992 140. 204 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII Між видами й далі з’являються нові — абіотичне середовище — «сукупність неорганічних умов (↑абіотичних ф а к т о р і в), у яких існують усі живі організми», а біотичне середовище «утворюють природні ф а к т о р и й я в и, що виникли внаслідок діяльності інших організмів (для багатьох мікроорганізмів біотичними ф а к т о р а м и є внутрішнє с е р е д о в и щ е організму)» VLE I 2001. Поширюється духовне середовище Sav su TV 2009 27 23, літературне середовище Каунаса AtsP. Cvirk 1969 449 або літературне середовище Москви MokslL 2001 11 5, академічне середовище IQ 2011 4 111, інформаційне середовище MokslL 2007 1 7, бізнес-середовище IQ 2010 4 29, середовище підприємництва IQ 2010 4 78, інвестиційне середовище Vd 2007 3 11. Дещо, можливо, перебуває лише на периферії термінології чи поза її межами, наприклад: <...> у сучасному суспільстві й культурі художня література вже існує в іншому с е р е д о в и щ і с п р и й н я т т я SLL 23 2007 305. До речі, вид може бути й без означення, наприклад: середовище — 1. «речовина або поле з певними властивостями, що заповнює простір, у якому міститься досліджувана система або відбувається явище, яке розглядають», наприклад, рідке середовище 2. «зовнішні умови (температура, вологість, тиск, вібрація), що впливають на роботу пристрою», наприклад, електромагнітне середовище AETŽ 2010. Позитивістська методологія шукала причини виникнення тексту, його впливи й джерела, порівнюючи його з іншими текстами. С е р е д о в и щ е (milieu) було потрібне не лише для дослідження його генези, а й для обговорення його змісту SLL 23 2007 305. Поет (Albinas Žukauskas) має також середовище серця: Серце захищається від повернень, які безперервно влаштовує час у його середовищі AtsP.Cvir 1969 634. Не відстає... і реклама постільної білизни: Двоспальна, затишна ковдра <...> підтримує свіже с е р е д о в и щ е с н у. Так багато в науці про середовище. Для практики життя найактуальніший один — захисний аспект середовища: середовище — сукупність взаємопов’язаних елементів, що функціонує в природі (поверхня землі й надра, повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, органічні та неорганічні речовини, антропогенні компоненти), а також природні й антропогенні системи, що їх об’єднують: фізичне, природне, натуральне, здорове, людське, антропогенне, деградоване, виробниче,... AATŽ 2000. У Законі про охорону навколишнього середовища (редакція Закону 2005 року) наведено лише відредаговане це визначення (MkslL 2011 9 7). Отже, тут найважливіше охорона навколишнього середовища від фізичного, хімічного, біологічного та іншого негативного впливу, що виникає під час використання природних ресурсів, моніторинг навколишнього середовища, спостереження за довкіллям — «систематичне спостереження за станом довкілля та його елементів, оцінювання й прогнозування антропогенних змін», забруднення довкілля, управління довкіллям, оцінювання довкілля (: природоохоронна цінність довкілля, функції довкілля, небезпечність довкілля, вплив людини на довкілля) TechEnc I 2000, Terminologija | 2012 | 19 205 інженерія довкілля та територіальне планування (спеціальність KTU), хімія довкілля «галузь хімії, що вивчає забруднення довкілля та способи його зменшення» ChŽ 2003. З’ясувавши, що таке середовище, можна відповісти й на згадане на самому початку питання: чи існує морське середовище MksIL 2011 9 7 (ч. 7 ст. 3 згаданого Закону), 11 12. Терпе̇ також є даними живої мови — варіант слова tarpas: terpė 1. див. ¹tarpas 1: Не залишай проміжків, коли ткеш полотно Dusetos (також у Smálvos); 2. див. ¹tarpas 3: Я тут усе складаю в проміжок стіни Sudeikiai (також Dusetos). Здавна намагалися пристосувати його і до загальнолітературної мови, термінології: terpė 3. «вільне, незайняте службове місце, вакансія»: Wakancyja iákiego wrzedu. Vacantia officia, dignitates. Terpe wiresnibes kokios SD 1642, 4. (неологізм) «дужка» A. Baranauskas, а також terpė 2: проміжок мосту VI 1924 (LKŽ XVI 1995). Terpės іще немає у словнику LKV 1950 року (161–604). Лише в новітні часи з’являється й приживається terpė 2. «речовина, що заповнює простір або тіла, які щось оточують»: Повітря — звичайне середовище для пожежі. Вода — середовище життя риб. Поживне середовище для вирощування бактерій DŽ 1954. Дещо пізніше це значення розмежовують — terpė 1. «речовина, що заповнює простір»: Повітря <...>, 2. «середовище існування»: Вода <...>. Поживне середовище DŽ 1972. Згодом від слова «речовина» обґрунтовано відмовляються: terpė 1. спец. «середовище для існування, прояву, перебігу чого-небудь»: Повітря — середовище для пожежі. Кров — внутрішнє середовище організму. Поживне (живильне) середовище для вирощування бактерій. Тверде, рідке, провідне середовище. Кисле, лужне середовище. Загартувальне середовище (техн.) (2. східне «проміжок») DŽ 1993. Прикро, що лише за два роки LKŽ XVI 1995 знову повертається до попереднього: terpė 5. «р е ч о в и н а, що заповнює простір»: Світло, зустрівши середовище з більшим оптичним опором, сповільнює своє поширення P. Avižonis. Кров разом із лімфою є внутрішнім середовищем організму Raštai і 6. «с е р е д о в и щ е для існування, прояву, перебігу чого-небудь»: Вода — середовище життя риб DŽ. Термінологію слова terpė у термінографії та текстах потрібно починати з його розмежування зі словом aplinka. Це окремий етап розвитку цієї мікросистеми — тривалий, повільний, по суті завершений. Але цей процес розмежування і досі актуальний, потребує уваги, бо в деяких сферах уживання його залишки ще досить поширені. У 1927 році видатний філософ і термінолог — теоретик і творець та впорядник філософської й педагогічної термінології — писав: Взаємодія людей між собою утворює в суспільстві с е р е д о в и щ е в з а є м о д і ї, або с е р е д о в и щ н і с т ь, яке французи називають milieu S. Šalk R I 1990 171. І йому починати було важко. 206 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII початок. Але й через 70–80 років продовжують так само плутати: Цей вірус надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі, <...> а грип H1N1 2009 року — один зі штамів грипу, що сформувався у свинячому середовищі <...> Sav su TV 2009 50 6. Кожна сім’я створює навколо себе середовище родичів і сімей друзів, <...> G.GosNR 2010 116. Через стрімкий технічний прогрес завжди існує небезпека віддалитися від первинної дійсності, від природи, яка нам дана, від середовища, що нас оточує M.D.PhilTI 2009 69. І не дай Боже, щоб настав час, коли на обкладинках журналів почнуть красуватися й учити нас життєвих істин двірники, гордо називаючи себе якимись «стилістами зовнішнього життєвого середовища й способу життя» Vd 2010 41 62. Жодним чином не можна виправдати й досі не зниклу синонімію в уживанні: Вірус грипу гине в лужному середовищі (терпе̇) Sav su Tv 2009 47 31. Набагато частіше обидва терміни, які суттєво різняться за змістом, вживають як взаємозамінні: Вода є середовищем багатьох хімічних реакцій <...>. У ході еволюції деякі водні рослини й тварини пристосувалися жити на суші, але вода була і є найважливішим чинником їхнього середовища TechEnc IV 2010 (чинники містяться в середовищі, а в довкіллі — умови). <...> не змінена людською діяльністю (...), тобто природне морське й водне довкілля (це концепція тривимірного середовища) MkslL 2011 9 6. Мені довелося змінити три середовища, коли я переходив з однієї школи до іншої. — Та повернімося до згаданих мною трьох середовищ, у яких мені довелося дорослішати. — Тоді я не розумів свого середовища. — <...> середовище, що сформувалося в гімназії, було змішаним. — Четвертим середовищем був Політехнічний інститут NŽA 2008 9–10 392, 393, 393, 394, 394. Однак потрібно добре вникнути, щоб зрозуміти, яке зі слів, уживаних поперемінно, є правильним. Це справді не завжди середовище, часто якраз довкілля, наприклад: Світ складається з двох частин <...> (материків, суші) і водних просторів (...). <...>. Рослинний і тваринний світ цих частин, а також антропогенне середовище (довкілля) дуже різняться MkslL 2011 9 6. <...> локальні місця — це не лише фізичні географічні точки й довкілля, <...>. Отже, домодерні локальні місця — поля, садиба, сільські луки, церква, ринкова площа, маєток — є географічними «місцевими» середовищами майже всіх соціальних взаємодій J. TomlG ir K 2002 61. — Глина, граніт, сіль. Яке середовище найкраще підходить для захоронення ядерних відходів? — Важко сказати, <...>. Доводиться захоронювати в тому довкіллі, яке є в конкретній країні MkslL 2008 18 7. Науково-технічне середовище пригнічує нас, особливо після появи комп’ютера, інформатики тощо. Усе це може занурити нас у таке середовище, яке вже не буде по-справжньому людським Terminologija | 2012 | 19 207 M.D.PhilTI 2009 68. Кожен корабель – <...> – автономна структура, часто зі своєрідним соціокультурним середовищем (...) і морським соціокультурним середовищем MkslL 2011 9 7 ir 14. Макроекономічне середовище й макроекономічне оточення Vd 2008 30 11. Вільнюс міг би прагнути вирізнитися як юридично сприятливе середовище для створення фондів альтернативного інвестування. <...>. Треба почати все зі створення належного законодавчого середовища; сприятливе оточення не повинно змінюватися щонайменше 7–10 років, <...> IQ 2010 3 68. <...> у середовищі, описаному як відкрите, ми бачимо різноманітні взаємини особи й спільноти із собою та своїм оточенням SLL 23 2007 34. Такі помилки трапляються, коли пишуть такі неперетравлені речі: Ці проблеми дуже тісно пов’язані із суспільними науками, які посідають дедалі більше місця в житті кожної держави й суспільства Vd 2010 25 47. Потрібна ще одна пересторога: слова оточення і середовище, ужиті поруч, можуть бути ані синонімами, ані взаємозамінними, а кожне має своє значення і своє належне місце: Старі дуплисті дерева, мертва деревина — це середовище існування різноманітних живих організмів: грибів, лишайників, мохів, молюсків тощо, які можуть жити лише в старій або гнилій деревині. <...> У лісі є тисячі форм життя, які треба плекати, насамперед зберігаючи їхнє середовище існування Vd 2010 19 32. <...> у менш регульованому діловому середовищі менше підґрунтя для корупції Vd 2011 3 32. За цією жахливою верхівкою айсберга, фасадом епідемії саморуйнівної поведінки, що закінчується передчасною смертю, приховане середовище, яке живить цю епідемію, — отруєне духовне оточення, <...> Vd 2009 18 62. <...> сім’я й мікросоціум (...) створюють середовище, яке допомагає або перешкоджає формуванню духовної стійкості підлітків. Криза суспільства, що виявляється в численності чинників ризику й високій токсичності соціального оточення, соціальному відчуженні та браку толерантності, отруює крихкий духовний світ підлітків і спонукає до хворобливих форм бунту Vd 2007 38 78. <...> сім’я і є середовищем, у якому любов треба берегти й плекати, і <...> крім сім’ї, потрібне ще й інше оточення M.D.PhilTI 2009 96. Чому сім’я вже є середовищем, а не оточенням? Теолог отець Marie-Dominique Philippe OP та його перекладачі — брати й сестри спільноти святого Йоана — термінологічно цілком точні: у педагогіці (освітології) розрізняють оточення і середовище: оточення — environment — Umgebung — среда — «чинник виховання людини: сукупність природних, географічних, кліматичних, соціальних і культурних умов, у яких живе індивід або група людей. Це екологічне середовище, з яким взаємодіє індивід або група. Соціальне макро- 208 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII оточення — суспільство, його інститути, мікрооточення — контактне середовище (сім’я, школа, завод, установа). <...>» PT 1993, 1. «<...> Соціальне оточення — <...>. Мікрооточення — середовище спілкування (...) EncEŽ 2007. Тут ми підходимо ще на один крок ближче, і він уже вирішальний. Невже сім’я — лише середовище? Природне — природне, географічне тощо — оточення — це умови життя, сприятливі й несприятливі, які також впливають на перебіг подій. Не завжди, але іноді вживають термін чинники довкілля – environmental factors – факторы окружающей среды — «абіотичні, тобто фізичні (вологість, вітер, течії, припливи й відпливи, сонячне проміння тощо), хімічні (неорганічні елементи та різні їхні сполуки, а також багато органічних сполук — побічних продуктів життєдіяльності організмів) і біотичні чинники, тобто рослини, тварини, мікроорганізми та їхня взаємодія» AATŽ 2000. Коли умови треба конкретизувати, поділити, з’являються чинники. Однак штучне антропогенне оточення (технічне, культурне, соціальне, духовне...) створюють (принаймні намагаються створити) сприятливим і дієвим — воно стає ніби середовищем (тобто безпосередньо визначальними чинниками), але лише за умови, що зусилля не марні. Якби ми не відчували цієї, до речі, тонкої відмінності, здавалося б, що ці середовища мали б бути оточеннями: Перебуваючи в чужому середовищі, людина багато чого забуває Vd 2007 4 54. Творчим середовищем старого вільнюського фотографа був той чистий ефір, яким дихають боги NŽA 2007 11–12 535. <...> литовська ідентичність <...> у майбутньому <...> дедалі важче «вміщатиметься» в середовищі традиційної культури B.KuzTTS 2007 173. <...> литовська культура як середовище національної свідомості в еміграції, <...> B. KuzTTS 2007 178. Але ці середовища — це (майже) конкретні чинники, що справляють цілком конкретний вплив і здійснюють конкретні дії (з оточенням — взаємодія!). Чи не в публіцистиці та есеїстиці найперше відчуваються думка, нюанси й зрушення? А зрушенням згодом властива також інерція — і тоді вже часто, а може, майже повсюдно виникає історичне й культурне середовище MoksIL 2009 6 4, міжнародне культурне середовище IQ 2010 4 93. Цим середовищам притаманні цілком конкретні ознаки, перша з яких — живильне: <...> повсякденна корупція і є живильним середовищем, з якого постає корупція у владі Vd 2010 2 12. <...> звернутися до нашого багатого культурного середовища Sav su TV 2012 38 21. Сприятливе середовище для бізнесових паростків ніби заохочує започатковувати нову справу, але не розвивати й плекати вже створений бізнес IQ 2011 4 75. <...> стрімке зниження вартості будівництва сонячних електростанцій і встановлені урядами фіксовані тарифи на закупівлю енергії — чудове середовище для буму будівництва електростанцій IQ 2010 8 89. <...> соціа- Terminologija | 2012 | 19 209 льні мережі — н а й к р а щ е с е р е д о в и щ е для створення нового профілю політичності NŽA 2012 1 9. <...> високошвидкісний інтернет уже став у н і к а л ь н и м с е р е д о в и щ е м для інтеграції найновіших технологій, якості й доступності Vd 2009 13 30. Широко розрекламована «діалогічність» нових медіа сильно перебільшена; доречніше говорити про «і н т е р а к т и в н е о д н о с т о р о н н є с е р е д о в и щ е» Z. BaumG 2007 84. <...> бракувало н о р м а л ь н о г о «с о к р а т і в с ь к о г о» і н т е л е к т у а л ь н о г о с е р е д о в и щ а IQ 2010 4 19. Суспільство фахівців — н а й к р а щ е с е р е д о в и щ е не лише для диктаторів, а й для політиків-популістів NŽA 2012 5 319. Є й інші приклади, що демонструють конкретність і дієвість середовищ: Існування мови є не лише засобом, а й передумовою можливості пізнання: засобом, бо саме пізнання може в і д б у в а т и с я л и ш е в м о в н о м у с е р е д о в и щ і; передумовою, бо пізнання спрямоване на свій об’єкт як на те, що р о з г о р т а є т ь с я у формі тверджень FĮ 1992 149. <...> для досягнення зрілішої культури н е о б х і д н е відповідне історичне с е р е д о в и щ е KngA 2009 2 27. З відновленням незалежності Литви виникло с е р е д о в и щ е д л я г о в о р і н н я п р а в д и NŽA 2012 5 289; чудове середовище для пояснення й утілення ідей захисту природного довкілля MksIL 2008 16 4, середовище для зловживань Vd 2010 22 21, чудове середовище для процвітання тіньової діяльності Vd 2010 37 78. Далі знову — інерція (а може, навіть тиск системи): соціальне середовище Sav su TV 2008 25 6, соціокультурне середовище NŽA 2007 3 115, політичне середовище NŽA 2008 6 284, 2011 2 138, живе наукове середовище MksIL 2010 9 9, академічне середовище MksIL 2006 22 3, Vd 2007 37 34, IQ 2010 4 95. Можливо, не (лише) через інерцію, а й з іншої причини (вона з’ясується, коли йтиметься про медіа і середовище) маємо такі середовища: інформаційне середовище Sav su TV 2009 45 7, електронне середовище KKS 2005 211, SLL23 2007 307, VD 2007 7 51, 2011 8 7, інтернет-середовище NŽA 2011 3 162, цифрове середовище MksIL 2006 19 13, NŽA 2011 6 408. На завершення розмови про цей вирішальний крок треба ще згадати про згадану інерцію. Вона вже заходить і в крайнощі, наприклад: <...> природничі н а у к и загалом є дуже творчим с е р е д о в и щ е м — їх треба зрозуміти й осягнути Vd 2010 25 48. Але туди вже просочився й термін простір, наприклад: інтернет — чи не найсприятливіший простір для дискусій NŽA 2012 5 320. Обом потрібне почуття міри. Усі бачать, що й для самого цього середовища: «інтернет просто “вбиває” людську цивілізацію, замінюючи її поверховим спілкуванням» Sav su TV 2008 14 5 (ст. Глобальне середовище... для профанів). Трапляються й усякі незвичайні речі. Не можна сказати, що неможливо в(у)писатися в оточення, наприклад: Тварина не має мови тому, що, кажучи по-гайдеггерівськи, вона не перебуває «на галявині буття (Lichtung)», а вбудована у власне оточення A.MacR VI 1994 283. 210 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII Іноді трапляється плеоназм внутрішнє середовище, наприклад: «„Локальне“ та „глобальне“ — найсуворіші поняття цього внутрішнього середовища, основна частина якого називається „національною“ або регіональною» M.B.StegG 2008 35. Чи середовище було б наче проміжок: сполучним середовищем між сферами матерії та духу тут слугує первісна матерія UP 1992 128. У термінографії не уникли часткового idem per idem, наприклад: довкілля — 1. «середовище реакції», а середовище — «довкілля, у якому щось існує, відбувається» ChŽ 2003 (могло б допомогти слово «окіл»). Іноді це справді небезпечно, наприклад: довкілля 1. — «<...> середовище, яке називають домівкою» VLE I 2001. Отже, довкілля дало початок, але середовище уже чітко відрізняється від нього, хоча обидва утворюють мікросистему. Це добре показано у словнику: довкілля – environment, ambient – environnement – Umgebung – окружающая среда – див. також середовище, а середовище – medium – milieu – Medium – среда – див. також довкілля RTŽ 2000. Тепер бачимо, що дуже конкретні й дуже дієві довкілля перетворюються на середовища. Що залишається? Залишається те, з чого середовище почалося, — medium – середовище (матеріал, який щось оточує або в якому щось відбувається) — среда [а milieu exterieur фр. (...) – зовнішнє довкілля – наружная среда, milieu interieur (...) – внутрішнє довкілля (умови) – внутренняя среда] MedŽ 1980, «довкілля, у якому організм може жити, розвиватися й розмножуватися» — medium: фізіологічне, поживне, культуральне, для пророщування, інкубаційне,..., medium – 2. середовище, довкілля (?!): onulient medium – довкілля, surrounding medium – довкілля [а довкілля — «сукупність зовнішніх впливів, що діють на розвиток організму» — environment, surroundings; environment – довкілля, зовнішні умови, surroundings – довкілля] AugbiolŽ 1998, medium – среда — «довкілля, у якому організм живе (харчується, росте, розвивається й розмножується); сукупність умов його життя»: фізіологічне, поживне, природне, штучне; рідке, тверде, кисле, лужне AATŽ 2000. Було б зайвим повторювати тут коментарі про внутрішнє довкілля тощо, але варто нагадати, що подібні випадки траплялися й деінде: внутрішнє середовище організму Zoopsich 1983 41, клітина та середовище, що її оточує ŽA 1972 13. Середовище організму іноді просто замінює організм (in vivo) як протилежність до штучного середовища (in vitro) M ir T 1974 6 24, а іноді навіть внутрішнє середовище: Зміни внутрішнього середовища реєструє нервова система Zoopsich 1983 121. Однак середовище — це не лише весь організм, а й певна його частина, наприклад: Кров — чудове середовище для розмноження бактерій Sav su TV 2010 43 10. Штучне середовище може бути не лише in vitro, тобто дослідницьким / для дослідження, наприклад: Під час штучного запліднення у жінки беруть вісім яйцеклітин, з яких сперматозоїди запліднюють шість у спеціальному середовищі Vd 2010 40 45. Terminologija | 2012 | 19 211 Середовище замість довкілля у неправильному значенні трапляється рідко, але, на жаль, усе ж трапляється: Нижня частина тропосфери завтовшки кілька десятків років має велике значення як середовище існування рослин, тварин і людей (=довкілля живих організмів) TechEnc IV 2010. Так, натуралізм спирається на поняття природи як єдиного (=спільного) середовища (=довкілля), явищ та об’єктів NŽA 2007 8–9 411. Ще пара побічних зауваг. Із середовищем пов’язане слово вмішувати — не те, що означає «вкласти в проміжок» (Вставив слово в речення) DŽ 1972, а те, що вживається «коли йдеться про розсипання сипких речовин, виливання рідин» (=розсипати, розлити, заорати) KPP 1976; до речі, воно й досі трапляється, наприклад: <...> що більша насінина, то глибше її сіють. Отже, боби й квасолю загортають на глибину 4–6 см, <...>. Крім того, у легшому піщаному ґрунті насіння сіють дещо глибше, ніж у суглинку, хоча вже раніше: На таку грядку часто висипають 3 пакунки Sav su TV 2011 17 10. До неправильного вживання належить генетичний термін інтеграція – integration – интеграция — «включення молекули ДБР або її частини, плазміди, хромосоми фага до складу ДБР клітини, бактерії, плазміди за участю ферментів; <...>» GenŽ 1995 (затим деінде інтегрувати перетворилося просто на лексичного паразита!), наприклад: У такі овочі вводять ген риби, щоб вони довше не псувалися Vd 2010 16 38. Мабуть, від вписатися в довкілля (живі істоти <...> вписуються у своє довкілля й облаштовуються в ньому FĮ 1992 126) перейшли й до загалом не нового, але рідкісного слова вставляти в проміжки (варіанта частого, але багатозначного слова вставляти між), наприклад: Метою Достоєвського було акумулювати дух Євангелія, вписати традицію в сучасність, наголосити на етичній істині Євангелія NŽA 2011 7 487. У філософії це слово має сенс, отже, потрібен термін опосередковувати в собі: <...>: субстанція опосередкована сама в собі або відображена в собі. Це означає, що в істинному сущому все, що є частиною, множинністю, різноманітністю, є таким тому, що суще повертається до себе FĮ 1992 111. Поняття є тим, що живе, — самовласним опосередкуванням самого себе FĮ 1992 323. Менша й новіша частина — середовище й медіа — виникла під впливом англ. environment і особливо medium (мн. mediums і латинська форма — media). Під впливом цього запозичення виникли аж три процеси й три різновиди результатів — засоби масової інформації, середовище й довкілля, а також медіа. Досить швидко й успішно з’явилося слово засоби масової інформації — «засоби інформування — преса, радіо, телебачення» MokLKŽ 2000 [але його ще немає у майже стереотипному перевиданні DŽ 1993 — DŽ 2000, лише в DKŽe 2006 — «засоби публічної інформації (періодична преса, радіо, телебачення, інтернет)»], mass media – засоби масової інформації PoNS.ALKŽ 2004. 212 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII Засоби масової інформації — внесок американських литовців. На той час у Литві радянські засоби масової інформації («ТАСС уповноважений повідомити!») вже майже видихали свій тоталітарний сморід, хоча дехто й далі плекав їх у вигляді абревіатури VIP (попри майже міжнародний омонім VIP — англ. very important person!..). У теоретичному просторі витала масова комунікація – массовая коммуникация – mass communication — «систематичне надання спеціально підготовлених повідомлень суспільного значення (із застосуванням технічних засобів тиражування) великим, анонімним, розпорошеним аудиторіям. Мета — впливати на настанови, оцінки, думки та поведінку людей. Δ є важливим соціальним і політичним інститутом сучасного суспільства, підсистемою комунікації. <...>. Джерела Δ мають інституційний характер, серед них і зворотний зв’язок, підтримуваний аудиторією. Засобами Δ є преса, радіо, телебачення, кіно, аудіо- та відеозаписи. <...>. Δ має більше соціальних і психологічних можливостей, ніж традиційніші види комунікації — міжособистісна, публічна комунікація. <...>. Психологія, соціологія та семіотика досліджують різні проблеми Δ, <...>» PsychŽ 1993. Назви змінюються, але: Демонізмом можемо умовно називати п о п у л я р н і з а с о б и м а с о в о ї і н ф о р м а ц і ї, якими ми дуже вражені ША 2001 30 7. С в і т з а с о б і в м а с о в о ї і н ф о р м а ц і ї тут постає як утопічний простір узаконеного обману NŽA 2003 10 571. Прижилося досить швидко, бо тут саме так і треба було визначитися — називати двома способами не можна. Публічні схвальні відгуки (у відповідь на запитання користувачів) — прийнятно, можна тощо (Šiupienienė 1997, Murinienė 1997) дістали широку підтримку, хоча були й різні сумніви та заперечення — це згаданий VIPas, пропонували навіть медіа, хоча це m a s s m e d i a, до того ж у повсякденній практиці міжнародне слово незручне. Тим, хто заперечував — без вагомих аргументів, — автор цієї статті відповів доволі різко (в ефірі). Лише на самому початку траплялося нерозуміння обсягу поняття: інформаційна цивілізація (розуміючи її як засоби масової інформації та інтернет) MT 2010 10 103 та її виправлення: Інтернет теж є засобом масової інформації ША 2001 15 3 або щось менш звичне: система засобів масової інформації KB 2001 5 20, телевізійна й радійна мережа засобів масової інформації L ir M 1999 34 2, глобалізований і «омасмедійнений» світ KB 2001 10 5. З’явилися видові назви: телезасоби масової інформації L ir M 1999 34 2, телевізійні засоби масової інформації GK 2001 5 25, інтернет-засоби масової інформації ŠA 2001 15 3, NŽA 2002 11–12, 508, Vd 2004 12 23, електронні засоби масової інформації ŠA 2001 15 3, інтерактивні засоби масової інформації ŠA 2001 15 3, світські й конфесійні засоби масової інформації NŽA 2004 3 117, світські та церковні засоби масової інформації (з ефіру). Є й протилежний різновид брехазасоби, брудозасоби. Terminologija | 2012 | 19 2 1 3 Не як назву, а як характеристику вживають також поширення інформації Vd 2003 7 4, 31 41 — так само, як інші подібні поширення: поширення культури NŽA 2003 9 489, Vd 2004 20 46, NŽA 2004 5 277, поширення культурної інформації NŽA 2003 3 130, публічне поширення ідей NŽA 2004 6 242, поширення мистецтва NŽA 2003 1–2 53, поширення науки MkslL 2012 22 Prd 1, поширення німецького права MkslL 2012 20 6, поширення інновацій KngA 2003 3 29, поширення технологій MkslL 2003 15 3, Vd 2004 18 53, навіть поширення шуму й забруднення Vd 2003 37 9, а ще поширення культури й освіти через засоби масової інформації NŽA 2004 4 174. Саме тут через появу засобів масової інформації почалася невелика зміна значення слова поширення. Поширення означало «розсіювання»: (куль) закон розсіювання LKV 1950 словник (161–604), 1. «розсіювання(ся)»; 2. фіз. «розкладання променів світла різних кольорів під час проходження крізь предмет, що їх заломлює (наприклад, призму)» DŽ 1954, 3. біол. «первинний розвиток тканин, органів»: Порушення розсіювання зародка DŽ 1993, а ще значення «розгортання, розкриття», що виникло вже досить давно (переважно у філософії), але не зафіксоване у словниках. Проте вже близько 20 років замість цього нового, ще не зафіксованого словниками значення слова поширення широко вживають ясніше й точніше (без багатозначності) розгортання (відповідно — також розгорнути(ся)), хоча спочатку — поряд зі словом поширення (і розгортати(ся)): Щоправда, науковець не розгортає цього поняття NŽA 2004 5 251. <...> розгорнути питання про людину, зорієнтоване на обґрунтування метафізики, як сутнісне питання M.HeidRR 1992 39. Кант, розгортаючи власне обґрунтування, <...> M.HeidRR 1992 39; розгорнути проблематику M.HeidRR 1992 41, розгорнути цілісну інтерпретацію трансценденції як «турботи» M.HeidRR 1992 54. Тому Ньютон казав: hypotheses non fingo, принципи не вигадуються довільно. Їх розгортають із плану природи, і в цей план вони вкорінені M.HeidRR 1992 141. Розгортаючись, дослідження не розпорошується на випадкові, <...> M.HeidRR 1992 143. Ніцше <...> не розгорнув метафізики завершеної суб’єктності M.HeidRR 1992 200. <...> мислення саме по собі як розгорнута повнота осмислення об’єкта роздумів M.HeidRR 1992 343. ‖ Підготовче мислення та його розгортання M.HeidRR 1992 170, <...> «систематичне розгортання “філософської антропології” M.HeidRR 1992 30. Обґрунтування метафізики — з огляду як на поставлені нею завдання та засади, так і на її розгортання й мету реалізації цього завдання M.HeidRR 1992 50; розгортання питання M.HeidRR 1992 115, розгортання питання про Ніщо 214 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII M.HeidRR 1992 115, розгортання проблематики M.HeidRR 1992 54, інтерпретаційне розгортання розуміння M.HeidRR 1992 83, розгортання фундаментальних метафізичних позицій M.HeidRR 1992 170, розгортання нігілізму M.HeidRR 1992 176. Мовлення, зрозуміле як розгортання значень M.HeidRR 1992 391, розгортання думки св. Томи Аквінського NŽA 2001 5 212; смислів спосіб розгортання NRom 200 3 16, теоретичне розгортання NRom 1998 5 54, але ще й розгортання індивідуальності в Середньовіччі KngA 2001 1 13, розгортання особистості жінки. Однак ці два приклади, можливо, мають дещо інше значення — «розкриття». А вже є й розкриття (разом із розкрити): Він [назва «гуманізм»] не виражає ані теорії людини як створеної, занепалої та врятованої, розгорнутої християнською теологією. Він позначає таке філософське тлумачення людини, яке розкриває й оцінює сукупність сущого, спираючись лише на людину та орієнтуючись на неї M.HeidRR 1992 151. Однак, щоб бути істинним, твердження не обов’язково має розкривати сутність предмета. Лише там, де відбувається таке розкриття, настає істина M.HeidRR 1992 219. <...> інтелект є способом, а мислення — засобом первинно осягнути Ніщо й судити про можливість його розкриття M.HeidRR 1992 116. Так зрештою доходимо й до приховування: необґрунтованого висловлювання та його повторення достатньо, щоб розкриття перетворилося на приховування M.HeidRR 1992 85. Буває навіть подвійне розщеплення: <...> віссю всієї філософії Гайдеґґера є так зване подвійне розщеплення буття та сущого (Zweispalt) Arvydas Šliogeris (M.HeidRR 1992 18). Засоби масової інформації утвердилися. Однак у теоретичному просторі як назва певних засобів поширення засобів є також і медіа: Хто заперечить, що сьогодні медіа стали не лише відкритішими, а й підступнішими та могутнішими? L ir M 2004 19 22, Скірмантас Валіуліс. Нерідко — поряд із засобами масової інформації: засоби масової інформації, що створюють контрольований «медійний простір» NŽA 2004 3 117. Ще одна вельми неоднозначна щодо Церкви властивість засобів масової інформації — їхня загальність. Преса, радіо й телебачення, що сягають найвіддаленіших закутків, створюють так звані «медійні спільноти» NŽA 2004 3 117. Такі [TV] кампанії, жертвами яких стають мільйони людей, безсумнівно триватимуть, а їхній масштаб зростатиме. Інакше й бути не може, адже вони дедалі більше виявляють переваги й користь життя в реальності, опосередкованій засобами масової інформації NŽA 2002 11–12 508. Головними учасниками й героями цієї строкатої віртуальної війни є вже не солдати, які гинуть в окопах і під час атак, а представники засобів масової інформації. Призначення людей зі зброєю в руках — уже не вигравати битви, а постачати сировину, з якої виробляють медіатизовану Terminologija | 2012 | 19 215 реальності війни, яка своєю справжністю затьмарює війну, що відбувається у фізичному просторі <…> Там само, 510, Vytautas Radžvilas. Підтримці медіа сприяв переклад книжки Маршалла Маклюена (1964) — Як розуміти медіа. Продовження людини. Суть його теорії та терміна можна зрозуміти з примітки перекладачки Дайни Валентинавічене, доданої до вступу Льюїса Г. Лапама Вічна сучасність: «У загальній теорії Маклюена медіа насамперед означає будь-яку технічну форму людського вираження, технологію, винахід чи навіть основну сировину для якоїсь діяльності (наприклад, папір, число, сокиру, одяг, будинок, фотографію, годинник, гроші, електричне світло тощо). Звісно, більшість медіа є засобами комунікації у прямому чи переносному сенсі (дорога, велосипед, друкарський верстат, газета, телеграф, телебачення тощо) або засобами інформування, а часто і тим, і іншим» (McLuhan 2003: 7). Перекладачка має рацію, що засоби масової інформації — вужче поняття. Варто додати, що засоби масової інформації охоплюють лише засоби (переважно масового) інформування та комунікації, але не охоплюють матеріалів для них (не сировини!) та конкретних технічних форм (предметів); крім того, для Маклюена навіть повідомлення є медіа, а мова — продовженням людини¹ (McLuhan 2003: 26, 91). Так і далі відбувається подвійне вживання терміна. 2007 року відбулася конференція «Медіа та імперіалізм: преса, фотографія, кіно, радіо й телебачення в епоху модерного імперіалізму». ‖ Сама асоціація [The International Association for Media and History – IAMHIST] згодом почала об’єднувати не лише науковців та істориків, а й усіх, хто займається дослідженнями кіно, телебачення, радіо, фотографії, преси та інших медіа (засобів масової інформації) NŽA 2011 6 425. Трапляється навіть незрозуміле вживання: про медіа й середовище, без якого немає нічого, говорив N NŽA 2011 5 350. У комп’ютерній галузі є environment та medium, поняття дуже пов’язані. Намагалися обійтися одним литовським терміном terpė — 2. «с е р е д о в и щ е, у якому функціонує об’єкт (environment). Середовище виконання прикладної програми — комп’ютер, операційна система, пристрій пам’яті, набір даних»: апаратне, інформаційне, операційне та програмне середовище; і 1. «с е р е д о в и щ е зберігання інформації (medium), тобто м а т е р і а л для запису й зберігання даних»: фізичне та запам’ятовувальне середовище; пор. носій даних – (data) medium, media — «матеріальне середовище для запису й зберігання даних» AKŽ 1995. Однак швид- 1 До речі, це не єдине розуміння мови як медіа, пор.: «Мова — це більше, ніж лише засіб спілкування чи обміну інформацією. „Мова, — стверджує Г. Ґ. Ґадамер, — радше є тим універсальним с е р е д о в и щ е м (M e – d i u m), у якому відбувається саме пізнання“» (Maceina 1994: 436; 1978 р.). 2 1 6 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII тож з’явилися два терміни — terpė (пор. aplinka) — environment; medium – среда – Umgebung, Umwelt; Medium, Mittel — та операційне, програмне, технічне середовище, середовище взаємодії користувача, людини й комп’ютера, а також середовище зберігання, запису та передавання, і ще aplinka (пор. terpė) — environment; neighbourhood – среда – Umgebung, Umwelt: реальне зовнішнє середовище Inf 1997. Найімовірніше, тут мається на увазі «сукупність усіх зовнішніх умов і впливів, що діють на систему в певний момент» — aplinka – environment – environnement – окружающая среда ATeleKŽ 2004. Однак відразу ж робиться спроба закріпити значення aplinka – environment як «сукупність апаратних та/або програмних засобів, з якими взаємодіє виконавець певного завдання, ресурсами яких він користується, і програма, безпосередньо необхідна для цього завдання»; вживається також terpė, але... terpė див. ↑ aplinka EncKompŽ₂ 2005, тож від terpės фактично відмовляються. Не залишається навіть medium — лише multimedia — multimedia — «загальна назва для ↑ різнорідної інформації, ↑ різнорідного обладнання та ↑ різнорідного середовища. Перекладаючи з інших мов, бажано вибрати один із перелічених термінів, який найкраще відповідає контексту», а різнорідне середовище — «середовище, утворене різнорідною інформацією та обладнанням для її оброблення» EncKompŽ₂ 2005. У вжитку multimedijos уже й до того нерідко траплялося: Лабораторія м у л ь т и м е д і а факультету інформатики Університету Вітовта Великого GK 2001 5 26; мультимедійні продукти Vd 2003 35 45, 41, 51, мультимедійні сервіси Vd 2003 38 46. І після цього у вжитку ще трапляються, навіть медіа: Новітні технології й м е д і а ставлять перед критиками текстів чимало загадок. Електронне видавництво докорінно змінює доступність літературних творів NŽA 2007 11–12 558; конференція «Історія м е д і а та культурна пам’ять»; культура м е д і а NŽA 2001 6 425, інтерактивний портал м е д і а Vd 2006 52 56. Є й чимало всілякої периферії — і програма Grid, середовища MksIL 2007 1 3, і: І н т е р н е т для нас насамперед с е р е д о в и щ е Vd 2006 52 56, і багатосередовищність Vd 2006 52 55, Sav su TV 2009 15 31, 18 11, 2012 16 6, і навіть... мультимедійне середовище Vd 2011 1 57. Отже, мультимедійна грамотність MksIL 2009 18 5 термінологічно майже впорядкована — EncKompŽ₂ 2008 залишив усе як було, лише — невідомо чому — додав: медіаплеєр — «програма для відтворення файлів різнорідної інформації». А вжиток ще трохи відстає від унормування. Третє медіа — інституційне: кафедра фотографії та м е д і а м и с т е ц т в а Вільнюської академії мистецтв L ir M 2004 20 22, а також «м у л ь т и м е д і й н а Terminologija | 2012 | 19 2 1 7 витонченість» NŽA 2003 7–8 412, фестиваль мультимедійного мистецтва L ir M 2004 20 22 і навіть без відмінювання (!!!): Для подальшого розвитку мистецтва відео та медіа характерні поєднання різних галузей і взаємодії. <...>. Центр інформації про сучасне мистецтво та група митців RŪT RŪT <...> представляють литовський фестиваль мультимедійного мистецтва й музики «Центр» L ir M 2004 20 21. <...>, перед відкриттям виставки <...> відомий швейцарський куратор відео- та медіавиставок прочитає лекцію «Експонування виставок і навігація» (англійською мовою) L ir M 2004 19 21. Отак і викручуються — напіванглійською, навіть з навігацією виставок, — чого й очікувати, якщо навіть автомобілісти не вміють або не хочуть замінити навігаторів дороговказом. Інші принаймні хотіли б: «<...> навіть для нових мистецьких явищ — intermedia, multimedia, junk — українських відповідників назв ще не створено й не закріплено» KngA 2004 1 38. На початку можна пригадати хоча б приблизні визначення: <...> з одного боку, у мистецтві важливе те, що подається або виражається, тобто духовний зміст. З іншого боку, є певне середовище, матеріал, за допомогою якого це передається або виражається FĮ 1992 31; medium — 2. засіб вираження в мистецтві PONS. ALKŽ 2004. Знаючи архітектурний стиль techno (можливо, техностиль, техноархітектура), техномузика TŽŽ 2001, можна було б запропонувати розглянути й цілком зрозуміле техномистецтво. З лат. medium — 1. середина LoLieŽ 2007 маємо mediumas 1. «особа, здатна викликати гіпноз, наділена силою навіювання й телепатії; ясновидець, якого спірити вважають посередником між людьми та духами», 2. «середній регістр голосу співаків», 4. «студентське свято, що відзначається в середині навчання», і medijas — «вид дієслова в давніх індоєвропейських мовах, що зберігся в хетській, грецькій, індоіранських і тохарських мовах; за значенням близький до зворотної форми дієслова в литовській мові» TŽŽ 2001 (у KTŽ 1990 medijo немає). Medium 3. «середовище, оточення» — знову-таки пізнє латинське слово (авторів Церкви) LoLieŽ 2007 (mediumas – 3. середовище, оточення TŽŽ 2001), тож medija ir multimedija не можуть бути латинізмами, як стверджує TŽŽ 2001, а є англіцизмами; натомість лише англ. medium (1. середина; середнє, 2. засіб, спосіб, 3. умови й обставини (життя), 4. фіз. середовище, оточення, 5. посередник, 6. медіум (у спіритів), 7. (фарбовий) розчинник ALKŽ 1975) своєю чергою є запозиченням із латини. Однина medija навряд чи походить від англ. множини media (хоча перетворення запозичених форм множини на однину трапляється, напр.: pirsas, sibsas) — можливо, утворена за зразком auditorija від auditorium. 2 1 8 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII Досить недавно трапився ще один медіум: Найбільше сполук кальцію й фосфору накопичується в середньому шарі артерії — медії, <...> MkslL 2009 7 13. Різних середніх шарів багато — невже їх треба називати медіями? ВИСНОВКИ Оточення (фізичне, географічне, природне, житлове,...) та середовища (фізіологічні, харчові,...) перетворення на терміни спричинене словами інших мов — рос. среда, англ. medium, і це відбувалося не без колізій — інше, ніж у оточення (пор. навколо, пор. також англ. environment – environ «(о)точувати») мотивація рос. среда (пор. среда «між(у)») вимагала означення окружающая у значенні «оточення», а через інтерференцію виникло сліпе запозичення значення (і водночас оксиморон) оточуючий, згодом — зовнішнє середовище, потім механічно й у значенні «середовище», хоча й рідко, внутрішнє оточення і навіть внутрішнє середовище, зрештою — синонімічне й взаємозамінне вживання оточення та середовища, тобто їх змішування. А вживані поруч оточення і середовище можуть мати кожне своє значення й своє належне місце; лише розрізнити, де вжито правильно, а де виникла плутанина, нелегко. Хоча визначення оточення значно різняться (це залежить і від розгортання поняття, множення видів та зміни значень), його сутність — «умови як сукупність», безперечно, такі, що впливають на процеси, тоді як середовище — це вирішальні «чинники». Однак у міру розвитку поняття «оточення» та конкретизації умов, виразнішої дії цих умов, чимало таких окремих «оточень» (сім’я, школа, установа,...) перетворюються на середовища (спілкування, свідомості, культурне, соціокультурне, соціальне середовище або середовище говоріння правди, зловживання). Англ. mass medium вдало передано словом засоби масової інформації (засіб, а не дія). З його появою розсіювання у значенні «поширення, розгортання» (питання, поняття, метафізики,...) замінило точніше й однозначне слово «розосередження». Медіа вживається в теорії (у перекладній або компілятивній літературі), а на практиці — лише як характеристика, а не термін. У комп’ютерній термінології спочатку environment означало середовище, а medium – середовище, проте тепер від середовищ залишилося лише багатопрофільне (не мультипрофільне) середовище та недиференційоване за значенням слово мультимедіа. Залишилося ще й медійне мистецтво (навіть незмінюване (мульти)медіа мистецтво) — і середовище, і матеріал. Від лат. medium походять і медіум (багатозначне слово), і істор. грам. медіас, і розмовне медіа. Ці питання важливі не лише для різних термінологій, а й для нормативної лексикографії. Terminologija | 2012 | 19 219 ŠALTINIAI AATŽ 2000 – Aplinkos apsaugos terminų žodynas. Red. kom. V. Raškauskas, K. Jankevičius, P. Zajançkauskas, Vilnius: Lietuvos Respublikos aplinkos ministerija. AETŽ 2010 – Aiškinamasis elektrotechnikos terminų žodynas. Vyriaus. red. S. Žebrauskas, Kaunas: Technologija. AKŽ 1995 – Paulauskas K. V., Jasinevičius R. Aiškinamasis kompiuterijos žodynas. Ats. red. V. K. Paulauskas, Kaunas: Technologija. ALKŽ 1975 – Svecevičius B. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius: Mintis. ATeleKŽ 2004 – Aiškinamasis telekomunikacijų terminų žodynas. Parengė V. Valiukėnas, R. Sabaliauskaitė, J. Gabijūnienė, Vilnius: AB „Lietuvos telekomas“. AtsP. Cvirk 1969 – Atsiminimai apie Petrą Cvirką, Vilnius: Vaga. AtsV – Atsakingas verslas (laikraštis). AugbiolŽ 1998 – Trumpas anglų–lietuvių ir lietuvių–anglų kalbų augalų biologijos terminų žodynas. Parengė O. Rupainienė, Vilnius: UAB „Nacionalinių tyrimų centras“. Z. BaumG 2007 – Bauman Z. Globalizacija: pasekmės žmogui. Vert. V. Rubavičius, Vilnius: Apostrofa. ChŽ 2003 – Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Ats. red. Z. Mačionis, spec. red. R. Mudėnienė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. DŽ 1954 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. DŽ 1972 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mintis. DŽ 1993 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. DŽ 2000 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. DŽₑ 2006 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. VI (III el. leid.), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. EncEŽ 2007 – Jovaiša L. Enciklopedinis edukologijos žodynas, Vilnius: Gimtasis žodis. EncKompŽ₁ 2005 – Dagienė V., Grigas G., Jevsikova T. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas, Vilnius: TEV. EncKompŽ₂ 2008 – Dagienė V., Grigas G., Jevsikova T. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas, Vilnius: TEV. FĮ 1992 – Anzenbacher A. Filosofijos įvadas. Vert. red. V. Ališauskas ir T. Sodeika, Vilnius: Katalikų pasaulis. FilosŽ 1975 – Filosofijos žodynas. Liet. leid. red. R. Plečkaitis, Vilnius: Mintis. FilosŽ 2002 – Halder A. Filosofijos žodynas. Vert. A. Tekorius, red. E. Dagytė, Vilnius: Alma littera. GenŽ 1995 – Rubikas J. Dažnesnių lietuviškų genetikos terminų žodynėlis, Vilnius: Biochemijos institutas. GK – Gimtoji kalba (žurnalas). G. GosNŽ 2010 – Gospodinov G. Natūralus romanas. Vert. G. Kubilickaitė, Vilnius: Baltos lankos. M. HeidRR 1992 – Heidegeris M. Rinktiniai raštai. Vert. A. Šliogeris, red. J. Pribušauskaitė, Vilnius: Mintis. Inf 1997 – Lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbų terminų žodynas. Informatika. Red. R. Valatkaitė, Z. Kudirka, Vilnius: Matematikos ir informatikos institutas. IQ – IQ (žurnalas). KB – Kultūros barai (žurnalas). KKS 2005 – Pupkis A. Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gimtasis žodis. KM 2005 – Crystal D. Kalbos mirtis. Vert. E. Šidlauskaitė ir G. Gailiūtė, Vilnius: Tyto alba. KngA – Knygų aidai (žurnalas). KTŽ 1990 – Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. B. KuzTTS 2007 – Kuzmickas B. Tautos tapatumo savimonė. Lietuvių savimonės bruožai, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras. LEtn 1982 – Dundulienė P. Lietuvių etnografija, Vilnius: Mokslas. L ir M – Literatūra ir menas (laikraštis). LKV 1950 – Lietuvių kalbos vadovas: Tartis ir rašyba. Kirčiavimas. Kalbos dalykai. Žodynas. Sudarė Pr. Skardžius, St. Barzdukas, J. M. Laurinaitis, Bielefeld: Lietuvių tremtinių bendruomenė. 220 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII LKŽ I₁ 1941 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. LKŽ I₂ 1968 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius: Mintis. LKŽ XV 1995 – Lietuvių kalbos žodynas 15, Vilnius: Mokslas. LoLieŽ 2007 – Kuzavinis K. Lotynų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LRKŽ 1971 – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius: Mintis. LRKŽ 1988 – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius: Mokslas. LTE I 1976 – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 1, Vilnius: Mokslas. LTE III 1978 – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 3, Vilnius: Mokslas. A. MacR VI 1994 – Maceina A. Raštai 6, Vilnius: Mintis. MedŽ 1980 – Astrauskas V., Bizulevičius V., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius: Mokslas. M ir T – Mokslas ir technika (žurnalas). MkslL – Mokslo Lietuva (laikraštis). Prd – Priedas. Mt – Metai (žurnalas). NRom – Naujoji Romuva (žurnalas). NŽA – Naujasis židinys–Aidai (žurnalas). M. D. PhilT 2009 – Phellipe M. D. OP. Trys išmintys, Vilnius: Agapetos. PONS. ALKŽ 2004 – PONS. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius: Šviesa. PsichŽ 1993 – Psichologijos žodynas. Spec. red. P. Augis, R. Kočiūnas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. PT 1993 – Jovaiša A. Pedagogikos terminai, Kaunas: Šviesa. RLKŽ II 1967 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 1. Paruošė V. Baronas, V. Galinis, red. B. Larinas, J. Macaitis, Vilnius: Mintis. RLKŽ II 1983 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius: Mokslas. RLKŽ IV 1985 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 4. Sudarė J. Kardelytė, Ch. Lemchenas, J. Macaitis, A. Mankevičienė, Vilnius: Mintis. RTŽ 2000 – Radioelektronikos terminų žodynas. Vyr. red. V. Palenskis, Vilnius: Litimo. Sav su TV – Savaitė (su TV) (žurnalas). SD 1642 – Pirmasis lietuvių kalbos žodynas: Konstantinas Sirvydas. Dictionarium trium linguarum [fotografuotinis tekstas], Vilnius: Mokslas, 1979. SLL 23 2007 – Senoji Lietuvos literatūra 23, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas. M. B. StegG 2008 – Steger M. B. Globalizacija. Labai trumpas įvadas. Vert. E. Vareikis, Vilnius: Eugrimas. ŠA – Šiaurės Atėnai (laikraštis). S. ŠalkR I 1990 – Šalkauskis S. Raštai 1, Vilnius: Mintis. TechEnc I 2000 – Technikos enciklopedija 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. TechEnc IV 2000 – Technikos enciklopedija 4, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. J. TomlG ir K 2002 – Tomlinson J. Globalizacija ir kultūra, Vilnius: Mintis. TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera. UP 1992 – Gineitis L. Istorinis kelias į universalią pasaulėžiūrą, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Vd – Veidas (žurnalas). VĮ 1924 – Vireliūnas A. Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos, Kaunas: Sakalas. VLKŽ II 1992 – Krizinauskas J., Smagurauskas S. Vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 2, Vilnius: Mokslas. Zoopsich 1983 – Bagdonas A. Zoopsichologija, Vilnius: Mokslas. ŽA 1972 – Pavilonis S., Strolus R., Tamašauskas K. ir kt. Žmogaus anatomija, Vilnius: Mintis. ССРЛЯ VIII 1959 – Словарь современного русского литературного языка 8, Москва–Ленинград: Издательство Академии Наук СССР. ССРЛЯ XIV 1963 – Словарь современного русского литературного языка 14, Москва–Ленинград: Издательство Академии Наук СССР. Terminologija | 2012 | 19 2 2 1 LITERATŪRA KPP 1971: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas. KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas. Maceina A. 1994: Raštai 6, Vilnius: Mintis. McLuhan M. 2003: Kaip suprasti medijas. Žmogaus tęsiniai. Vert. D. Valentinavičienė, Vilnius: Baltos lankos. Murinė L. 1997: Iš konsultacijų. – Lietuvos rytas 1997 09 26. Šiupienienė A. 1997: Klausiate. Atsakome. – Vakarinės naujienos 1997 08 21. Gauta 2012-12-27 Jonas Klimavičius Erfurto g. 56-14 LT-04107 Vilnius, Lietuva 222 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. VIII