Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje

Морфологічні варіанти анатомічних термінів у литовській лексикографії XVII–XVIII ст. PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: медицина, анатомічний термін, варіант, морфологічний варіант, словник ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Слова й словосполучення, пов’язані з медициною, можна знайти вже в перших литовських писемних джерелах — загальних перекладних двомовних (найчастіше німецько-литовських і литовсько-німецьких) словниках, які мали велике значення не лише для розвитку литовської писемної мови та лексикографії, а й для становлення литовської медичної термінології. Світлої пам’яті литовський лікар-анатом і антрополог, професор Гінтаутас Юргіс Чеснис (1940–2009), який досліджував історію литовського анатомічного словника, його витоками вважав тримовний (польсько-латинсько-литовський) словник Костянтина Сирвіда, значна частина слів якого стала анатомічними термінами й уживається донині, наприклад, лікоть, рот, голова, піднебіння, шия, печінка, пах, скроня, потилиця, палець, рука, підборіддя, мозок, серце та ін. (Česnys 2002: 56). Ці та інші слова, що називають основні частини тіла й органи, а також рідини, які вони виробляють, знайдемо і в пізніших словниках, укладених уже в Малій Литві. Отже, джерелами статті є такі словники XVII–XVIII ст. Великої та Малої Литви (далі — DL і ML): Dictionarium trium linguarum, In usum Studiose Iuventus, Auctore [...] Constantino Szyrwid (далі — SD), Clavis Germanico–Lithvana (далі — C), Lexicon Lithuanicum (далі — Lex), Lexicon Germanico=Lithvanicum et Lithuanico=Germanicum, darinnen [...] von Iacobo Brodowskij, Praecentore Trempensi (далі — B), Vocabularium litthvanico–germanicum, et germanico–litthvanicum [...] von Friederich Wilhelm Haack (далі — H), Littauisch=Deutſches und Deutſch=Littauiſches Lexicon, [...] von Philipp Ruhig (далі — R), Littauiſch=deutſches und Deutſch=littauiſches Wörter=Buch, [...] von Chriſtian Gotlieb Mielcke, Cantor in Pillckallen (далі — MŽ). Terminologija | 2012 | 19 105 Об’єктом статті обрано одну семантичну мікросистему медичних термінів — анатомічні терміни. Згадані лексикографічні джерела містять слова й словосполучення, які позначають поняття людської анатомії (частини тіла, органи та рідини, що ними виробляються) і збереглися в сучасному вжитку (тобто стали медичними термінами), а також ті, що вийшли з ужитку. Розглядається один тип термінологічних варіантів — морфологічні варіанти. Їх згруповано в ряди варіантів термінів, що називають те саме поняття (загалом 58 рядів і 216 різних варіантів). Мета — описати морфологічні варіанти анатомічних термінів у словниках DL і ML XVII–XVIII ст., визначити їхні типи й підтипи, бодай частково з’ясувати причини варіювання термінів і показати їхній розвиток. Кілька слів слід сказати щодо деяких термінологічних понять. У статті вирішено вживати термін варіант1. Тут спираємося на його традиційне розуміння: варіантом вважається однословний або складений термін із тим самим значенням, але іншою формою вираження. Для позначення досліджуваного типу термінологічних варіантів та його підтипів також традиційно вживають терміни морфологічні (родові, числові, флексійні) варіанти. Зазвичай у мовознавчій і термінологічній літературі варіантами вважають такі мовні одиниці, які відрізняються за якоюсь однією ознакою, на підставі якої їх поділяють на окремі види. Однак досліджуваний матеріал показав, що таких чистих варіантів дуже мало. Більшість анатомічних термінів у словниках розрізняються щонайменше за двома, а іноді й за більшою кількістю ознак2. Тому в статті також ужито терміни чисті варіанти, змішані варіанти. Чистими варіантами термінів називаються терміни, які, як уже зазначалося, відрізняються лише за однією (у цьому випадку — морфологічною) ознакою, а терміном змішані варіанти позначають терміни, що відрізняються за двома або більше ознаками. У такому разі розрізнювальна морфологічна ознака вважається основною, а розрізнювальні фонетичні й орфографічні — додатковими. Група з двох або більше варіантів, що називають те саме поняття, має назву ряд варіантів (пор. синонімічний ряд). 1 Поняття варіанта у термінології досить докладно розглянуто у статті Асти Міткевичене (див. Mitkevičienė 2004), тому в цій праці не вдаємося до докладніших теоретичних міркувань, а обмежуємося зазначенням позиції авторки та літератури з цього питання. 2 З цієї причини поділ варіантів анатомічних термінів на окремі види є досить складним, адже варіантів, які належали б лише до одного певного виду, дуже мало: ті самі варіанти можна віднести до різних видів. Тому в цій праці за основу класифікації варіантів узято розрізнювальні морфологічні ознаки варіантів анатомічних термінів. 106 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje Варіантність3 властива не лише мові, а й термінології науки, техніки та мистецтва (історичній або сучасній). Однак, мабуть, найвиразніше вона помітна в ранніх писемних текстах, коли писемна мова ще тільки формувалася. Тож цілком зрозумілою є велика кількість різних форм того самого слова не лише в текстах різних авторів, а нерідко й у творах того самого автора. Можна припустити, що під час дослідження витоків термінології певної галузі варіанти допомагають розкрити розвиток термінів, тенденції їх добору та вживання. МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ У цій праці морфологічними вважаються словотвірні та словозмінні варіанти форм слів (див. Župerka 1983: 28, Miliūnaitė 2009: 143, 172, пор. Ахманова 2005: 71). У розглянутих словниках виявлено три типи морфологічних варіантів — роду, числа та закінчень. Найчастіше морфологічні варіанти — це однослівні анатомічні терміни; складених термінів трапилося лише кілька — їхні варіантні компоненти є родовими або видовими. 1. ВАРІАНТИ РОДУ До цього типу морфологічних варіантів належить переважно ряд однослівних анатомічних термінів (усього 17 рядів і 78 різних варіантів), терміни в яких відрізняються родом: один (одні) із членів ряду варіантів має (мають) жіночий рід, а інший (інші) — чоловічий: Alkūnė4 (лат. cubitus) – Alkune5, польськ. Łokieć / członek rękt od przegubu aż do dłoni, лат. Cubitus, ulna, lacertus SD 2536 / Alkune, нім. Ellenbogen B I 406747 / Elkune, нім. Arm B I 11922, Elkune, нім. Ellen- 3 Про це написано чимало теоретичних праць (статей і книжок) (докладніше див. Miliūnaitė 2009, Авербух 2003, Ахманова 2005, Бабанова 1994, Граудина 2003, Лейчик 1994, Марузо 2004, Сложеникина 2005, Татаринов 1996 та ін.). Спираючись на теоретичні міркування литовських і російських авторів щодо варіювання термінів, литовські термінологи досліджували термінологічні мікросистеми конкретних галузей науки (літератури, будівництва) (див. Mitkevičienė 2004, Stunžinas 2008). 4 Термін сучасної анатомічної номенклатури (див. Medž). 5 У статті анатомічні терміни подано в оригінальному написанні та за абеткою. Члени рядів варіантів розташовано в хронологічному порядку, тобто з огляду на дату укладання словника, з якого взято термін. Після терміна наведено відповідники іншими мовами — польською та латинською (у словнику К. Сирвідаса), а також німецькою, скорочену назву джерела (її наведено так, як у Lietuvių kalbos žodyne) і сторінку. Різні варіанти термінів виділено жирним шрифтом. 6 Сторінка оригіналу. 7 Сторінка та рядок оригіналу. Terminologija | 2012 | 19 107 begen C I 5118, Elkune, нім. Ellenbog[en] Lex 309 / Élkūnė, нім. Arm B I 11921 / Elkuns, нім. Ellenbogen B I 40647 / Alkunė, нім. Arm, das untere Theil Rvl 31, Alkunė, нім. der Ellnbogen MŽiv 4, Alkunė, нім. Arm, der untere Theil MŽvl 41, Alkunė, нім. der Ellbogen MŽiv 66 / Elkunė, нім. der Ellbogen MŽiv 66 / Elkūnas, нім. Elbogen C I 553 / Alkūnas, нім. Elbogen C I 553. За даними LKŽe, варіант жіночого роду Elkune / Élkūne / Elkunė ~ elkūnė10 уживається в живому мовленні (Grž) і в писемних пам’ятках Східної Пруссії, тоді як первинним джерелом варіанта чоловічого роду Elkūnas ~ elkūnas названо словник Clavio. До речі, у цьому словнику подано також варіант із голосним кореня a – Alkūnas ~ alkūnas, який у LKŽe наведено лише як слово з цього джерела. Надбрів'я (лат. supercilium) – Ant-Akkis, нім. Augenbrauen C I 180 / Antakė, нім. Augenbrahue Rvl 40, MŽvl 54; Antakkei, нім. Augen Brauen B I 1566 / Antakės, нім. die Augen=Brauen MŽlv 2. За даними LKŽe, первинним джерелом варіантів жіночого роду Antakė ~ antakė, Antakės ~ antakės названо словник П. Руґіса, де, крім основного значення «брови», це слово вживалося також у значенні «повіки». К. Ґ. Мілкус у своєму словнику також уживав ці форми; на це міг вплинути словник його попередника П. Руґіса. Вія (лат. cilium) – Blakſtenai, нім. Augenbrauen C I 180, Blakſtenai, нім. Augen Brauen B I 1566, Blakſtenai, нім. Augen Haar B I 15629, Blakſtenai, нім. Augen Wimpern B I 1572, Blakſtenai, нім. die Wimpern Rlv 16, Blakſtenai, нім. Augen=Wimpern MŽlv 28 / Blakſtēnai, нім. Wimpern der Augen MŽvl 542 / Blakſtenos, нім. Wimpern der Augen MŽvl 542. Один із придаткових органів ока в більшості словників ML (за винятком словника К. Ґ. Мілкуса, де це поняття позначено терміном жіночого роду) називається терміном чоловічого роду Blakſtenai / Blakſtēnai ~ blakstienai. У LKŽe зазначено, що це слово вживається в живому мовленні (Kp, Gs) і в писемних джерелах (R, J). Гомілка (лат. crus) – Blauȥda, пол. Goleń, лат. Crus, Tibia SD 170, Blauȥda, пол. Lyft mięśinty / pega, лат. Sura SD 258 / Blauȥda, нім. Bein C I 268, Blauȥda, нім. Waden C IV 891, Lex 435, Blauȥda, нім. Bein pro pede B I 21048, Blauȥda, нім. Lenden B II 86647, Blauȥda, нім. Wade B I 51424, Blauȥda, нім. Schienbein B I 51424, Blauȥda, нім. die 8 Сторінка оригіналу. 9 Сторінка оригіналу. 10 Після знака тильди (~) подано термін, переписаний сучасною графікою. 108 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje Wade am Fuß Rlv 16, MŽlv 28 / Blauzdà, нім. Schenkel Rvl 305, MŽvl 409, Blauzdà, нім. Wade MŽvl 525 / Blauzdas, нім. Beinschiene B I 21116. За даними LKŽe, варіант чоловічого роду Blauzdas ~ blauzdas зафіксовано лише в письмових джерелах (I.Simon, Ch). Долоня (лат. metacarpus) – Delnas, пол. Dłoń spódnia, лат. Vola manus SD 144 / Delwas, нім. hole Hand Lex 50a / Délna, нім. x hole Hand B II 62735 / Delna, нім. die flache Hand inwendig MŽlv 47. Варіант жіночого роду Délna / Delna ~ delna, як видно з ілюстративних прикладів, наведених у LKŽe, вживається в живому мовленні (Skr, Vvr, Plt, Tl) і в писемних пам’ятках (J, K, R, Žem, I, I.Simon, MŽ). Слово Delwas ~ delvas у Lexicon Lithuanicum може бути коректурною помилкою (див. Lex 1987: 495). Поперек, крижі (лат. lumbus); ділянка підребер’я (лат. regio hypochondriaca) – šlepšna, пол. Słabizna, лат. Hypochondrion SD 506 / Slepšnas, нім. Lenden C II 1191. Варіанти жіночого роду šlepšna / Slepšna ~ slėpsna і чоловічого роду Slepšnas ~ slėpsnas у словниках уживалися в кількох значеннях – lumbus і regio hypochondriaca. У сучасній анатомічній номенклатурі закріпився термін жіночого роду slėpsna, а LKŽe для варіанта чоловічого роду Slepšnas ~ slėpsnas наводить лише писемні джерела вживання (N, NdŽ). Череп (лат. cranium) – Kaukolas, нім. Schedel C III 404, Rvl 304, MŽvl 407, Kaukolas, нім. Scheitel des Hauptes Rvl 305, MŽvl 408, Kaukolas, нім. die Hirnschädel MŽlv 111 / Череп, нім. die Hirnschädel MŽlv 111, Череп, нім. Scheitel des Hauptes MŽvl 408 / Череп, нім. Scheitel des Hauptes Rvl 305. За даними LKŽe, чоловічий варіант, що називає одне з основних понять остеології, Kaukolas ~ kaukolas зафіксований лише в письмових джерелах (K.Būg, J, BzBk, R, MŽ, BtMr). П’ята (лат. calx) – Kułnas, пол. Koftká / nogicześc, лат. Talus SD 222 / Kulnis, нім. Ferfen vid Verfen B I 46535, Kulnis, нім. Heße B II 69331, Kulnis, нім. Ferfe C II 652, MŽvl 182, Kulnis, нім. Hacke am Fuß C II 829, MŽvl 249, Kulnis, нім. Verfen C IV 711, Kulnis, нім. Ferfen Lex 35a, Kulnis, нім. Hacke Lex 45, Kulnis, нім. die Hacke oder Ferfe am Fuß Rlv 70, Kulnis, нім. die Hacke, Ferfe am Fuß MŽlv 135 / Kulnis, нім. Ferfe Rvl 138. Як видно з наведених прикладів варіантів, термін kulnas, що закріпився в сучасній анатомічній номенклатурі, вживав лише К. Сирвідас. Автори словників ML уживали варіант жіночого роду Kulnis / Kulniš ~ kulnis. У LKŽe наведено приклади вживання назви цієї частини нижньої кінцівки в живому мовленні (Grš, VIkv, Šll, Šv) і в писемних пам’ятках (V.Kudir, J.Balt, N, BsP, BB). Terminologija | 2012 | 19 109 N a g a s (лат. unguis) – naga, пол. Pázur, лат. Vuguis SD 386 / Nag-ga, нім. Hufe C II 978, Nagga, нім. Klau C II 1071 / Nagà, нім. Klaue Rvl 225, MŽvl 300 / Nagas, пол. Paźnogieć, лат. Vuguis, vuguculus SD 385–386, Nagas, пол. Pázur, лат. Vuguis SD 386, Nagas, нім. Horn an den Füßen Lex 51, Nagas, нім. Klaue Lex 54, Nagas, нім. der Nagel an den Fingern, oder am Fuß MŽlv 177 / Nágas dicit[ur] de hominib[us], нім. Nagel Unguis B II 935₂₃, Nágas, нім. Nagel C III 112, Nágas, нім. ein Nagel am Finger oder Fuß, eine Klaue Rlv 92, Nágas, нім. Klaue Rvl 225, MŽvl 300, Nágas, нім. Nagel an der Hand oder Fuß MŽvl 353 / Naggas, нім. ein Nagel, eine Klaue Hlv 64. Випукла пластинка зроговілого епідермісу, що вкриває тильну поверхню кінцевих фаланг пальців рук і ніг (Anusevičie-nė, Cibas, Lilienė 2002: 261), у словниках К. Сирвіда та ML називалася варіантами обох родів — nagu ir naga. Хоча, як свідчать дані LKŽe, варіант жіночого роду naga / Nagga / Nagà ~ naga широко вживається в живому мовленні (особливо в Аукштайтії) (Jrb, Ds, Ktk, Km, Kp, Švnč, KLt, Gs), а з писемних джерел його подано лише в SD. P a k a u š i s (лат. occiput) – Pakauβis, пол. Tył głowy, лат. Occiput, occipitium SD 548, Pakauβis, нім. Hinter Haupt Lex 50, Pakauβis, нім. Nacken Rvl 264 / Pakáuβis, нім. Nacke C III 112, Lex 63a, Pakáuβis, нім. Hauptshintertheil Rvl 193, MŽvl 256, Pakáuβis, нім. das Genick MŽlv 112, Pakáuβis, нім. Hintertheil des Kopfes, das Genick MŽvl 272 / Pakauʃzis, нім. Genick B II 551₂₂, Pakauʃzis, нім. Hintertheil des [Haupts] B II 643₁₆, Pakauʃzis, нім. Nacke B II 934₃₈ / Pakáûβis, нім. das Genick Rlv 57 / Pakauβe, нім. Genick C II 717. Варіант жіночого роду Pakauβe ~ pakaušė, який не став анатомічним терміном, у LKŽe засвідчено для Дівенішкес (Шальчинінкський р-н) і писемних джерел (C, N, LB). P a s m a k r ė (лат. regio mentalis) – Paʃmakris, нім. Kropf MŽlv 188 / Paʃmakre, нім. Kinn Bart B II 783₅₁. У LKŽe наведено приклади вживання варіанта чоловічого роду Paʃmakris ~ pasmakrys з живого мовлення (Vb, Kp, Vdk) і писемних джерел (R, J). P ė d a (лат. pes) – Pėda, нім. Fuβ=Stapffe C II 757, Pėda, нім. der Fußtapffen Hlv 94, Pėda, нім. Fuβtapf Hvl 177 / Pėda, нім. der Fußtapfe Rlv 104, MŽlv 193 / Pėdas, нім. 2. ein Fußtapfe Rlv 104, Pėdas, нім. eine Garbe, ein Fußtapfen MŽlv 193. Як зазначено в LKŽe, варіант чоловічого роду Pėdas ~ pėdas у значенні «стопа» вживається в живому мовленні (Pn, Grž) та писемних джерелах (V.Krėv, NdŽ). 1 1 0 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje P r i e š i r d i s (лат. atrium) – Prißbirdis, нім. Hertz₃=Grube C II 912, Prißbirdis, нім. Herzgrube Rvl 202, MŽvl 268 / Prießirdis, нім. Hertzens Grüblein B II 692₃₄, Prießirdis, нім. Brußtbeeren des Menſch[en] B I 296₃₄ / Pryßbirdis, нім. Brußt Rvl 86, MŽvl 113, Pryßbirdis, нім. die Brußt MŽlv 276 / Prißbirde, нім. Hertz Grube Lex 48a / Prif̨irde, нім. Brußtbeeren des Menſch[en] B I 296₃₄ / Pryßbirdĕ, нім. Brußt Rvl 86, MŽvl 113. Цікаво зауважити, що в сучасній анатомічній номенклатурі термін prieširdis, яким називають камеру людського серця atrium, у цьому значенні вживався вже дуже давно — у словниках ML XVII–XVIII ст. Існував також варіант жіночого роду Prißbirde / Prif̨irde / Pryßbirdĕ ~ prieširdė, який, окрім згаданого варіанта чоловічого роду, трапляється у словниках Й. Бродовського, П. Руґіса та К. Ґ. Мількуса. Як свідчать дані LKŽe, слово prieširdė зафіксоване в живому мовленні (Sdk) і писемних джерелах (Š). Š l a p i m o p ū s l ė (лат. vesica urinaria (masculina)) – Myžeklis, нім. Mannlich Glied C III 14 / Myžėklis, нім. Harm=Röhr C II 849 / Myzeklis, нім. Harn Röhre Lex 46, Myzeklis, нім. Pefenck Lex 67 / Mÿžėklis, нім. [Harn] Röhre B I 636₂₆ / Mÿžėklis, нім. Männlich Glied B II 897₄₃ / Mižėkle veſica, нім. Blaſe, Harnblaße in Menſch[en] B I 266₁₆ / Myžėklė, нім. das Harnglied Rlv 88, Myžėklė, нім. Harnblaße MŽvl 253, Myžėklė, нім. Waßerblaße eines Menfchen MŽvl 529. У LKŽe слово Myžeklis / Myžėklis / Myzeklis / Mÿžėklis / Mÿžeklis ~ myžeklis не має значення «чоловічий сечовий міхур», натомість варіант жіночого роду Mižėkle / Myžėklė ~ myžeklė подано зі значенням «сечовий міхур»; джерелами цього слова є словники П. Руґіса та Ф. Куршайтіса. V o k a s (лат. palpebra) – Wūkas, нім. ein Augenlied Rlv 182 / Wokas, нім. ein Augenlied MŽlv 333 / Wókas, нім. Augenbrahue MŽvl 54 / Wokà, нім. ein Augenlied MŽlv 333. За даними LKŽe, джерелами вживання варіанта жіночого роду Wokà ~ voka, що називає один із допоміжних органів ока, переважно є твори ML (R, MŽ, N, [K]), і наведено лише один ілюстративний приклад із живого мовлення (Pt). Ž a r n a (лат. intestinum) – 3arnai, нім. Eingeweÿde B I 392₄₂ / Źárnos, нім. Gedērm Rvl 161 / Źarnos, нім. Gedērm MŽvl 213. Варіант чоловічого роду 3arnai ~ žarnai у LKŽe взагалі не зафіксовано. Як видно з наведених прикладів, окрім основної морфологічної відмінності, варіанти анатомічних термінів мають чимало інших — фонетичних і ор- Terminologija | 2012 | 19 1 1 1 тографічних11 – відмінностей. Члени варіантних рядів найчастіше відрізняються простими голосними та дифтонгами, а також голосними й дифтонгами з різними діакритичними знаками (à, á, é, ẽ, ì, ó, ú, û; iė), якими позначено наголошений склад або певні відмінкові форми12. Також варіювалося написання голосного y і приголосних ł, š, ž – їх позначали графемами ÿ, ł, β, ∫з, з́, з. Крім того, характерними були сполучення двох однакових приголосних (у цьому разі k і g). Трапився один ряд варіантів складених анатомічних термінів, варіанти якого є спорідненими термінами. Термін, що називає один із додаткових органів ока, має також уже згадані фонетичні й орфографічні відмінності: Vokas (лат. palpebra) – Akkies Wokas, нім. Augenlied C I 180 / Akkiės=Wokas, нім. Augenlied Hᵥₗ 157 / Akkiės-Wokas, нім. ein Augenlied Hₗᵥ 1 / Akiės Wokas, нім. ein Augenlied MŽₗᵥ 333 / Akiės Woka, нім. ein Augenlied MŽₗᵥ 333; Akkiu Wókas, нім. Augen Brun B I 156₈ / Akkiu Wokà, нім. Augenlied Rᵥₗ 41, MŽᵥₗ 54; Akkiu Wोकai, нім. Augen Lieder Lex 10 / Akkiu Wókai, нім. Augen Lieder B I 156₂₇; Akiės Wókos, нім. das Augenlied Rₗᵥ 4. Окремо слід згадати деякі слова чоловічого й жіночого роду, які не стали термінами. Згідно з даними LKŽₑ, більшість із них, наприклад, elkūnė «лікоть», blakstienai «вії», delna «долоня», kulnis «п’ята», naga «ніготь», pakaušė «потилиця», pasmakrys «підборіддя», pėdas «стопа», prieširdė «передсердя», voka «повіка», уживалися в живому мовленні; виняток становлять antakė (K, R), blauzdas (I.Simon, Ch), kaukolas (K. Būg, J, BzBk, R, MŽ, BtMr) і myžeklė (R, K), які засвідчені лише як слова писемних джерел (найчастіше ML). Отже, можна сказати, що на появу варіантів різного граматичного роду в словниках досліджуваного періоду могли вплинути як слова чоловічого й жіночого роду з живого мовлення, так і слова з попередніх писемних пам’яток, що називали ту саму частину тіла або орган. 11 Виникнення фонетичних та орфографічних відмінностей голосних і приголосних зумовили як мовні, так і позамовні чинники. По-перше, розглядуваний період був початковим етапом формування литовської писемної мови, коли правопис значно варіювався (ті самі голосні й приголосні різні автори передавали фонетично по-різному), а усталених принципів правопису фактично не існувало. У DL і ML вона зазнавала впливу різних мов – німецької та польської. З іншого боку, дослідники литовської писемної мови (див. Palionis 1967, 1995; Zinkevičius 1984) зазначають, що автори писали хто як умів або наслідуючи твори своїх попередників чи сучасників; деякі варіанти можна було б вважати коректорськими помилками. 12 Plačiau apie ML senųjų lietuviškų raštų kirčio žymėjimą žr. Šinkūnas 2010. 112 Palmira Zemlevičiūtė | Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje 2. ВАРІАНТИ ЧИСЛА До цього типу термінологічних варіантів належать такі однослівні й складені анатомічні терміни (загалом 11 рядків і 27 різних варіантів), які в різних (або й у тому самому) словниках подано у формах однини та множини (зазвичай у складених термінах варіюється число одного з компонентів); крім того, слід зазначити, що серед розглянутого типу виявлено лише чисті варіанти: Надбрів’я (лат. supercilium) – Ant-Akkis, нім. Augenbrauen C I 180 / Antakkiei, нім. Wienbrauen C IV 980 / Antakkiey, нім. Wien Brauen Lex 106 / Antakkei, нім. Augen Brauen B I 156₆; Antakē, нім. Augenbrahue Rvl 40, MŽvl 54 / Antakēs, нім. die Augen=Brauen MŽlv 2; Сльоза (лат. lacrima) – Aβara, польс. Lzą, лат. Lacryma SD 258, Aβara, нім. Thränen C IV 583, Aβara, нім. eine Thräne Rlv 8, MŽvl 469, Aβara, нім. Zähre, Thräne MŽvl 550 / Aβaros, нім. Thränen Lex 87a, Aβaros, нім. die Thränen Hlv 10; Гомілка (лат. crus) – Blauzda, нім. Bein C I 268, Blauzda, нім. Waden C IV 891, Lex 102a, Blauzda, нім. Bein pro pede B I 210₄₈, Blauzda, нім. Lenden B II 866₄₇, Blauzda, нім. Wade B I 514₂₄, Blauzda, нім. Schienbein B I 514₂₄, Blauzda, нім. die Wade am Fuß Rlv 16, MŽlv 28 / Blauždos, нім. die Beine Hlv 18; Волосина на голові (лат. capillus) – Galwôs Plaukas, нім. Haubt=Haar C II 860 / Galwôs Plaukai, нім. Haupt Haar B II 616₁₆; Коліно (лат. genu) – Kélis, нім. Knie C II 1086, B II 805₁₈, Kélis, нім. Fuβ, Knie B I 514₂₂ / Kélei, нім. Knie C II 1086; Суглоб (лат. articulatio) – Sanarys, нім. Gelencke C II 708 / Sanaris, нім. Gelencke Lex 40a, Sanaris, нім. Gelenk am Leibe MŽvl 220 / Sanarei, нім. Gliedmaβ B II 590₃₇, Sanarei, нім. [Finger]ˣGelenck B I 472₃₀; Скроня (лат. tempora) – Smilkinnys, нім. der Schlaf am Kopf MŽlv 250 / Smilkinnei, нім. Schlaff C III 432, Lex 75; Стегно (лат. femur) – Sзlaunis, нім. Hufft Lex 51, Sзlaunis, нім. Huft Rvl 211, MŽvl 280 / Sзlaunys, нім. beyde Hefte Rvl 211; Повіка (лат. palpebra) – Wókas, нім. Augenbrahne MŽvl 54 / Wókai, нім. Augen Brauen B I 156; Кишка (лат. intestinum) – Žárna, нім. Darm Rvl 96, MŽvl 126 / ном. мн. Žárnas, нім. Gekröβ, Gedärm B II 544₈. У словниках Клавія та К. Г. Мількуса виявлено одну пару варіантів, складені терміни якої утворені з двох компонентів — родового й видового, — що Terminologija | 2012 | 19 113 відрізняється числом: Pirßtas Kojų, нім. Zee C IV 1031 / Pirßtai Kojós, нім. die Zähen am Fuß MŽvl 550. Як видно з наведених прикладів, на появу деяких варіантів форм множини могла вплинути перша (німецька) мова двомовних словників: якщо в німецько-литовській частині німецький термін подано у формі множини, то в цій формі наведено й литовський термін, пор. Thränen – Aßaros Hvl 211, Beine - Blauzdos Hvl 160, beyde Hüfte, Sźlaunys MŽvl 280. 3. ВАРІАНТИ ЗАКІНЧЕНЬ До третього типу морфологічних варіантів належать варіанти однослівних термінів і компонентів складених термінів (загалом 30 рядків і 121 різний варіант) із закінченнями однакового роду, оформленими морфологічно по-різному. Розрізняють варіанти закінчень чоловічого й жіночого роду в однині та множині. Значно переважають, звісно, варіанти закінчень однини, адже зазвичай у словниках заголовні слова подаються у формі однини. Переважають варіанти закінчень чоловічого роду. 3.1. Варіанти закінчень чоловічого роду в однині Лише невелику групу становлять суто чоловічі варіанти закінчень -is та -ys: K r u m p l y s (лат. condylus) – Krumplis, пол. Kłykieć, лат. Condylus, articulus digiti, articulorum nodi SD 108, Krumplis, пол. Przęgub v palcow, лат. Nodus SD 350, Krumplis, нім. Knöchel B II 805₅₂, Krumplis, der Knoren am Finger B I 472₂₈ / Krum(p)lys, нім. Knorren C II 1090, Krum-plys, Knöchel, Knochel, Knebel, am Finger Lex 55, Rvl 227; S è d m u o (лат. clunis, natis)? – Bullis, нім. Arß C I 141, Bullis, нім. Hindern C II 936 / Bulłys, нім. Hinder Lex 49a, пор. 1 bulis «одна половина сідниці» та bulys «сідниці» LKŽ; S k r a n d i s (лат. gaster) – Skilwis, пол. Żołądek, Ventriculus, venter, stomachus, aluus SD 649, Skilwis, Magen B II 892₃₀, Hvl 192, Skilwis, der Magen Hlv 116, MŽlv 243 / Skilwys, нім. Magen C III 5, Lex 60, Skilwys, Magen, eines Menschen Rvl 249, MŽvl 332; T r a c h ė j a, g e r k l ė (лат. trachea); r y k l ė (лат. pharynx) – gurklis, пол. Gárdło, Gulla, guttur, rumen SD 164 / Gurklys, нім. Kähle B II 766₃₆, Gurklys, Schlund, Gurgel Rvl 312, Gurklys, Schlund, 1 1 4 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje Gurgel MŽvl 418. LKŽe слово gurklys не подано ні у значеннях «горло (трахея)», ні «глотка», у яких його наведено у словниках К. Сирвідаса, Й. Бродовського, П. Ругіса та К. Ґ. Мількуса; друге значення gurklio — «підборіддя, підгруддя». Більшість варіантів є змішаними, оскільки вони мають також фонетичні й орфографічні відмінності. У словниках найбільше варіантів закінчень чоловічого роду однини — виявлено аж 18 рядів, що складаються від двох до дев’яти варіантів. Найчастіше конкурують варіанти з двома різними закінченнями: -is та -ys: Очне яблуко (лат. bulbus oculi) — Akkies Pawiddulis, нім. Augapffel B I 15547 / Akiės Pawiddulys, нім. Augapfel Rvl 40, MŽvl 54. За даними LKŽe, pavidulys «образ ока» наведено лише як слово з творів ML (R, MŽ, прш, RB); Коліно (лат. genu) — Kielis, польськ. Członek w trźciny, лат. rc. Internodium SD 140, Kielis, польськ. Koláno, лат. Genu, genus SD 209, Kielis, нім. das Knie MŽlv 114 / Kélis, нім. Knie C II 1086, B II 80518, Kélis, нім. Fuβ, Knie B I 51422 / Kelis, нім. Knie Lex 54a / Kellys, нім. das Knie Hlv 49, Kellys, нім. Knie Hvl 189 / Kiélis, нім. 1. das Knie Rlv 58, Kiélis, нім. Knie, des Menschen Rvl 227, MŽvl 303; Великий палець ноги (лат. hallux); великий палець (руки) (лат. pollex) — Nikβtis, польськ. Palec wielki w reki, лат. Pollex SD 282 / Nykβtis, нім. Daume C I 452 / Nykβtis, нім. Daume Lex 116, Nykβtis, нім. Daumen Rvl 98, MŽvl 128, Nykβtis, нім. Zähne am Fuß Rvl 408, Nykβtis, нім. der Daumen MŽlv 185, Nykβtis, нім. Zähe, große Zähe am Fuß MŽvl 550 / Nyk[β]tis, нім. [Finger] der Daume B I 47222 / Ník[β]tis, нім. Daume B I 34052 / Nykβtys, нім. der Daumen Rlv 98; Сідниця (лат. clunis, natis)? — Paſturgalis, нім. Capell C I 423) Paſturgalis, нім. Hinderth eil C II 937, MŽvl 272, Paſturgalis, нім. das Hintertheil Hlv 90, Rlv 103, MŽlv 188, Paſturgalis, нім. Hintertheil Rvl 205 / Paſtúrgallys, нім. Capell C I 424 / Paſturgallis, нім. Hinder theil Lex 49a, Paſturgallis, нім. Hintertheil Lex 50, Paſturgallis, нім. Hinderſtes B II 70331, Paſturgallis, нім. Capelle pars dorsi posterior B I 3081 / Paſturgallys, нім. das Hintertheil MŽlv 70, пор. pasturgalis «задня частина людського тіла, сідниці» LKŽe; Скроня (лат. tempora) — Smilkinis, польськ. Skroń, лат. Tempus SD 505 / Smilkinys, нім. der Schlaf am Kopf Rlv 136, Smilkinys, нім. Schlaf Terminologija | 2012 | 19 115 біля скроні MŽᵥ₁ 413 / Smilkinnys, вок. скроня на голові MŽₗᵥ 250. У LKŽₑ слово smilkinis не зафіксоване; Х в о с т о в и й х р е б е ц ь (лат. os coccygis) – Striengallys, вок. Capell C I 423 / Striéngallys, вок. Capell C I 424 / Striengallis, вок. Capelle pars dorſi poſterior B I 308₁ / Stréngalis, вок. Hufft Bein B II 728₂₁, Strengalis, вок. Hinderteil C II 937 / Strengallis, вок. Hinderteil Lex 49a / Strengalis, вок. Hintertheil Lex 50 / Strèn=Galys, вок. хрест на спині Rₗᵥ 142 / Strèngallys, вок. хрест на спині, каплиця на курці MŽₗᵥ 259. Як свідчать дані LKŽₑ, слово strêngalis у значенні «куприка» зафіксоване лише в писемних джерелах, переважно лексикографічних (Ser, NdŽ, I, rš); –as і –is: Н и р к а (лат. ren) – Inkſtas, пол. Nerká, лат. Ren SD 298, Inkſtas, вок. нирка Rₗᵥ 48, MŽₗᵥ 97 / Ingſtas, вок. Nieren C III 148 / Inkſtis, вок. Nieren Lex 65, Inkſtis, вок. Nieren Renes hominis B II 949₄₅, Inkſtis, вок. нирка Rₗᵥ 48, MŽₗᵥ 97; В и л и ч н а к і с т к а (лат. zygoma) – Skroſtas, вок. Backen C I 225, Skroſtas, вок. щока C IV 903, MŽₗᵥ 528, Skroſtas, вок. Backe mala l. maxilla B I 182₂₄, Skroſtas, вок. щока MŽₗᵥ 68, Skroſtas, вок. гарна червона щока MŽₗᵥ 245 / Skróſtis, вок. Backe mala l. maxilla B I 182₂₄. Слід зазначити, що жоден із цих варіантів у LKŽₑ не зафіксований; –is і –us: В к а з і в н и й п а л е ц ь (лат. index) – ſmaguris, пол. Palec wtory v reki, лат. Index, demonſtratorius, ſilenti digitus SD 380 / Smaggurus, вок. Leckerer C II 1174, Smaggurus, вок. Naſcher C III 118, пор. 1 smaguris «вказівний палець, смілик, ласун» у LKŽₑ. У LKŽₑ smagurus є прикметником: smagurus 1. «який любить ласувати, ласун, смілик», 2. «дуже смачний, придатний для ласування»; –us і –as: В к а з і в н и й п а л е ц ь (лат. index) – Smillus, вок. Leckerer C II 1174, Smillus, вок. Naſcher C III 118, Smillus, вок. Zeiger am Fingen(r?) C IV 1036, Smillus, вок. Zeiger am Finger Lex 109, Smillus, вок. Lecker oder Leckerer B II 856₂₇, Smillus, вок. Zeiger B I 472₂₃, Smillus, вок. Naſcher Rᵥₗ 265, Smillus, вок. der Zeigerfinger MŽₗᵥ 185 / Smailus, вок. Zeiger am Fingen(r?) C IV 1036, Smailus, вок. Lecker oder Leckerer B II 856₂₇ / Smail[as], вок. Zeiger am Finger Lex 109. У LKŽₑ слова smilus, smailus ir smailas не мають розглядуваного значення, за винятком форми 1 smilius 1. «палець біля великого пальця, ласун». 116 Palmira Zemlevičiūtė │ Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje Окремо слід відзначити конкуруючі варіанти із закінченнями -as та -‘s (із скороченим закінченням -as, після випадіння голосного a); останні варіанти виявлено лише у словнику Й. Бродовського: G i m d a (лат. uterus) – Źywatas, нім. Leib C II 1179, Źywatas, нім. 1. die Barmuttergeburt Rₗᵥ 45, Źywatas, нім. der mütterliche Leib, die Bärmutter MŽₗᵥ 352 / Źywátas, нім. Bärmutter Rᵥₗ 51, MŽᵥₗ 70 / Źywat‘s, нім. 5. Mutter Vulva, Uterus B II 928₃₈, Źywat‘s, нім. Beermutter B 201₃₀ / Źywátas, нім. der Leib (uterus) Hₗᵥ 151 / Źywatas, нім. Leib Hᵥₗ 191. За даними LKŽₑ, слово žywatas слов’янського походження у значенні «матка» зафіксоване лише в писемних джерелах (H, R, MŽ, MŽ70, DP18, Mž171, Mž190, BPII173, BB1Moz38,27, VlnE206, ŽCh30, MP117) LKŽₑ; K o j o s n y k š t y s (лат. hallux) – diddljis Pirʒt‘s Kojos, нім. Зehe B I 472₂₃ / diddyljis Pirʒtas Kójós, нім. Зähne am Fuß Rᵥₗ 408, diddyljis Pirʒtas Kójós, нім. Зähne, große Зähne am Fuß MŽᵥₗ 550; K ū n a s (лат. corpus) – Kunas, пол. Ciało, лат. Corpus SD 33, Kunas, нім. Leib C II 1179, Lex 58, Hᵥₗ 191, Kunas, нім. Cörper Lex 22, Kunas, нім. der Leib Hₗᵥ 54 / Kun‘s, нім. Cörper B I 315₄₅, Kun‘s, нім. Haut B II 648₂₃ / Kūnas, нім. der Leib Rₗᵥ 70 / Kúnas, нім. Cörper Rᵥₗ 93, MŽᵥₗ 122, Kúnas, нім. Leib Rᵥₗ 241, MŽᵥₗ 322, Kúnas, нім. Leichnam Rᵥₗ 241, MŽᵥₗ 322, Kúnas, нім. Zeug. Leib Rᵥₗ 412, Kúnas, нім. der Leib, das lebendige Fleisch MŽₗᵥ 135, Kúnas, нім. Körper MŽᵥₗ 306, Kúnas, нім. Zeug, Leib MŽᵥₗ 556; M a ž y l i s (п’ятий палець) (лат. digitus minimus) – Maźąlis Pirʒtas, нім. der Ohrfinger MŽᵥₗ 185 / maźąʃʃis Pirʒt‘s, нім. Ohr Finger Kl. Finger B I 472₂₇. Другу за чисельністю групу варіантів закінчень чоловічого роду однини становлять конкуруючі варіанти з трьома різними оформленнями закінчень — таких виявлено три ряди, до яких входять від п’яти до дев’яти членів: –is, –ys і –ỹs: P e t y s (лат. acromion) – Petis, пол. Bárk, лат. Brachium, humerus, lacertus SD 7, Petis, пол. Lopatka w ciele człowieczym, лат. Omoplata SD 156, Petis, пол. Ramie, лат. Humerus SD 374, Petis, нім. Achsel Lex 4, Petis, нім. Schulter Hᵥₗ 205 / Petys, нім. Achsel C I 53, Pet‘s, нім. Hebe=Schulder C II 869, Petys, нім. Schulter C III 500 / Pétis, нім. Achsel B I 44₄₂, Rᵥₗ 13, MŽᵥₗ 17, Pétis, нім. Schulter Rᵥₗ 318, MŽᵥₗ 426 / Pettis, нім. die Schulter Hₗᵥ 98 / Pettys, нім. Achsel B I 44₄₂ / Pettys, нім. die Schulter Hₗᵥ 98, Pettys, нім. Schulter Hᵥₗ 205; Terminologija | 2012 | 19 1 1 7 –as, –is і –ys: Суглоб (лат. articulatio) – зв’язка, пол. staw w ciele, лат. Articulus, commiffura digitoru SD 520 / Sanarys, нім. Gelencke C II 708 / Sanaris, нім. Gelencke Lex 40a, Sanaris, нім. Gelenk am Leibe MŽvl 220 / Суглоб, нім. Gelenke Rlv 126, Суглоб, нім. Glied, am Leibe MŽvl 237 / Суглоб, нім. ein Gelenk MŽlv 231. У LKŽe слово sunaras зі значенням «суглоб» наведено як слово зі словників А. Куршайтіса та Г. Г. Ф. Нессельмана; –is, –ys і –(i)us: Зіниця (лат. pupilla); очне яблуко (лат. bulbus oculi) – Akkies wyzdzus, нім. Augapffel Lex 64 / Akkies Wýzdžius, нім. Augapffel B I 155₄₈ / Akiės Wyzdžus, нім. Augapfel Rvl 40 / Akiės Wiždžius, нім. der Augen (?) das Sehen MŽlv 2 / Akiės Wyzdžius, нім. Augapfel MŽvl 54 / Akkiės-Wyzdis, нім. der Augapffel Hlv 1 / Akkies wyždis, нім. Augapfel Hvl 157 / Akiės Wyždis, нім. Augapfel Rvl 40, MŽvl 54, Akiės Wyždis (?), нім. der Augen (?) das Sehen MŽlv 2 / Akiės Wyzdys, нім. der Augapfel Rlv 4. Як свідчать наведені приклади, термінами akies vyzdžius та akies vyzdys названо два анатомічні поняття — pupilla (зіниця) і bulbus oculi (очне яблуко), однак частіше цими варіантами термінів називали очне яблуко. Згаданий термін у значенні «зіниця» наведено лише у словнику К. Г. Мількауса. Варіант із закінченням –ius vyzdžius із двома зазначеними значеннями зафіксовано також у LKŽe. Варіанти назв однієї з частин ротової порожнини — піднебіння — розрізняються чотирма різними закінченнями –is, –ys, –ỹs і –as: Піднебіння (лат. palatum) – Gamuris, пол. podniebienie w uśćiech, лат. Palatum SD 408 / Gomorys, нім. Gaumen C II 768, Gomorys, нім. Schlundt C III 452 / Gomurys, нім. Gaume Lex 39a, Gomurys, нім. der Gaumen, obere Halsschlund Rlv 41, Gomurys, нім. der Gaumen, obere Halsschlund MŽlv 83 / Gomurÿs, нім. Gaumen B II 527₁₉, Gomurÿs, нім. Hals l. Schlundt B II 624₁₄ / Gomurras, нім. der Gaumen Hlv 31, Gomurras, нім. der Gaumen, obere Halsschlund MŽlv 83 / Gomeris, нім. Gaumen MŽvl 210. Усі згадані варіанти слова gomurys зафіксовано в LKŽe: gamuris SD = gomurys, gomorys N = gomurys 1, gomuras R, N = gomurys, gomeris MŽ див. gomerė «піднебіння». З наведених прикладів видно, що варіанти закінчень чоловічого роду однини мають чимало фонетичних та орфографічних відмінностей. Як і варіанти термінів назв частин тіла, вони найчастіше різняться простими голосними та голосними з акутом, гравісом і циркумфлексом різної форми (звичайним або ламаним) — діа- 118 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje критичними знаками. Серед найхарактерніших відмінностей приголосних слід назвати конкуруючі варіанти термінів із простими та подвоєними приголосними (найчастіше подвоюються приголосні d, g, k, l, n, t, r, s), а також приголосними, що позначаються різними графемами: š (β/ś/ʃ), ž (ź/ʒ) і dž (dʒ/dź). 3.2. Варіанти закінчень однини жіночого роду Варіантів закінчень однини жіночого роду порівняно з чоловічим родом у словниках виявлено відносно небагато — лише п’ять варіантних рядів, що складаються з трьох–шести варіантів із різними закінченнями. Найбільше є конкурентних варіантів, які відрізняються закінченнями, оформленими трьома способами: –e, –ė та –ė: Слина (лат. saliva) – Seite, лат. fliná, лат. Saliua, ſpurum tenue SD 507 / Seile, вок. Geiffer Lex 40, Seile, вок. Speichel Lex 81a / Séilé, вок. der Speichel, der Seifer R₁ᵥ 128 / Séile, вок. Geifer Rᵥₗ 164 / Seilė, вок. der Geifer MŽᵥₗ 236 / Seilė, вок. Geifer MŽᵥₗ 217; –e, –ė та –ia: Череп (лат. cranium) – Kiauβe, вок. Hirnſchedel C II 949, Kiauβe, вок. Schedel C III 404 / Kiauſʒe, вок. Haupt Schedel B II 644₁₂, Kiauſʒe, вок. Haupt Scheitel B II 644₁₃, Kiauſʒe, вок. Hirn Schale B II 712₄₅, Kiauſʒe, вок. Hirn ſchedel B II 712₄₆ / Kiáuβe, вок. ein Todtenkopf, Hirnſchädel R₁ᵥ 57, Kiáuſʒe, вок. Hauptſchedel Rᵥₗ 193, Kiáuβe, вок. Hinderteil des Kopfes MŽᵥₗ 272 / Kiáuβė, вок. Hinderteil des Kopfes Rᵥₗ 205, Kiáuβė, вок. Hirnſchädel Rᵥₗ 206, MŽᵥₗ 112, MŽᵥₗ 274, Kiáuβė, вок. Schedel Rᵥₗ 304, MŽᵥₗ 407, Kiáuβė, вок. Hauptſchedel MŽᵥₗ 256 / Kiáuβia, вок. [Hinderteil des Kopfes, Hirnſchädel]¹³ R₁ᵥ 57 / Kiauβia, вок. die Hirnſchädel MŽ₁ᵥ 112. За даними LKŽₑ, варіанти kiaušė і kiaušia «кістки, що покривають головний мозок, череп» є словами з писемних джерел, переважно ML (C, R, MŽ, K.Donel, RB; [K], R, MŽ). Трапився один випадок, коли конкурують варіанти з трьома різними закінченнями: –a, –e та –ė: Артерія (лат. arteria) – Gȳw=Gȳſla, вок. Puls Ader B II 988₂₀ / Gȳw=gȳſle, вок. Puls Ader B I 506₂₀ / Gyw=Gyſlē, вок. Pulsader Rᵥₗ 283, Gyw=Gyſlē, вок. Pulsader MŽᵥₗ 378. Варіант із закінченням –a у LKŽₑ — gygygla 13 В оригіналі – Kiáuβia – idem. R₁ᵥ 57. Terminologija | 2012 | 19 119 подано як слово рукописного (так званого словника А. Краузе) німецько-литовського словника XVII ст., а первинним джерелом для gygyslės «артерії, вени» зазначено словник Фр. Куршайтіса 1883 року. Виявлено два ряди варіантів, члени яких мають чотири різні варіанти оформлення закінчень: –e, –ẽ, –ė та –is: B l u ž n i s (лат. lien) – Blužnė, пол. Jledźioná / v flodzona, лат. Lien, ƒplen SD 506, Blužne, нім. Lunge B II 886₃₇ / Blužnė, нім. Lunge Rᵥₗ 248 / Blužnė, нім. Lunge MŽᵥₗ 331 / Blußnis, нім. Miltz Lex 61a, Blußnis, нім. Miltz C III 52, Bluȥnis, нім. Milȥ MŽᵥₗ 342 / Blužnis, нім. Miltz B II 914₁₈, Bluȥnis, нім. die Milȥ, auch die Lunge MŽₗᵥ 30 / Bluȥnis, нім. Milȥ Rᵥₗ 256. Варіант LKŽₑ bluȥnė «bluȥnis» подано як слово SD; Š l a u n i s (лат. coxa, femur) – Kulβis, пол. Kirsć / łopátká dolna, лат. Coxa, coxendix SD 201, Kulβis, нім. Hufft C II 978, Kulβis, нім. die Hüffte Hₗᵥ 54 / Kulƒzis, нім. Knöchel B II 805₅₁, Kulƒzis, нім. Hufft B II 728₂₀ / Kulƒzę, нім. Hufft B II 728₂₀ / Kulβe, нім. Schenckel C III 412, Kulβe, нім. Hufft Lex 51, Kulβe, нім. Schenkel Lex 74a / Kulβẽ, нім. die Hufte Rₗᵥ 70, Kulβẽ, нім. Knöchel Rᵥₗ 228, Kulβẽ, нім. die Hüfte MŽₗᵥ 135, Kulβẽ, нім. Huft MŽᵥₗ 280, Kulβẽ, нім. Knöchel MŽᵥₗ 303, Kulβẽ, нім. Schenkel MŽᵥₗ 409 / Kulβė, нім. Huft Rᵥₗ 211, Kulβė, нім. Schenkel Rᵥₗ 305. За даними LKŽₑ варіанти kulšė і kulšis мають кілька анатомічних значень — «стегно» та «поперек». З наведених прикладів видно, що всі варіанти закінчень іменників жіночого роду в однині є змішаними: члени варіантних рядів різняться простими голосними та дифтонгами, голосними й дифтонгами з діакритичними знаками (á, é, ẽ, ì; éi, áu), а також графемами ÿ, ł, ß, ß, ž, ȥ, якими позначено голосний y та приголосні l, š, ž. Окремо слід згадати пару варіантів у множині із закінченнями жіночого роду –os та –es, що називають частину центральної нервової системи: G a l v o s s m e g e n y s (включно з довгастим мозком) (лат. encephalon) – Smagenos, нім. Gehirn C II 796, Lex 40, Smagenos, нім. Hirn Lex 50, B II 712₄₁, Smagenos, нім. March Lex 60a / Smagenes, нім. Marck B II 898₂₆ / Smagines, нім. Hirn B II 712₄₁, Smagines, нім. Marck B II 898₂₅. У LKŽₑ зафіксовано варіанти smagenos і smagenės, перше значення яких є анатомічним — «частина центральної нервової системи, що складається з нервових волокон і клітин, розташованих у черепі людини та хребтовому каналі». 120 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje 3.3. Варіанти закінчень множини чоловічого роду Як уже згадувалося, у словниках заголовні слова зазвичай подаються у формі однини. Як показують розглянуті вище приклади, анатомічних термінів цієї форми найбільше, проте трапляються також варіанти форм множини. Виявлено два ряди таких варіантів. Конкурують закінчення -ai та -(i)ei, -ei і -iei у таких варіантах: -ai і -(i)ei: Пушок, волоски14 (лат. lanugo) – Gyw-Plaukai, нім. Milchhaar C III 56 / Gÿw=Plaukai, нім. Milch Haar B II 913₂ / Gywplaukiai, нім. die Augenbraunen Rₗᵥ 46 / Gywplaukei, нім. die Augenbraunen, das Milchhaar MŽₗᵥ 92; -ei і -iei: Плече (лат. acromion) – Péciei, нім. die Schultern Rₗᵥ 106, Péciei, нім. Schulter, Rücken Rᵥₗ 318 / Peczei, нім. die Schultern MŽₗᵥ 197. Ці варіанти, як і описані раніше, різняться простими голосними та дифтонгами, а також голосними й дифтонгами з діакритичними знаками (e/é; ai/ei), а також написаннями y, що позначає голосний, і č та š, що позначають приголосні: ÿ, č/cž, β/ʒ. ВИСНОВКИ 1. Варіантність є однією з найхарактерніших ознак історичної термінології. Найвиразніше вона простежується в писемних джерелах початкового етапу формування літературної мови, що вирізняються численністю та різноманітністю форм одного й того самого слова не лише в текстах різних авторів, а нерідко й у творах того самого автора. Це підтверджує досліджений лексикографічний матеріал XVII–XVIII ст.: варіанти термінів, які позначають те саме анатомічне поняття, але мають різне морфологічне, фонетичне й орфографічне оформлення, утворюють ряди від двох до десяти одиниць. 2. Слова й словосполучення, пов’язані з медициною, містяться в перших загальних двомовних перекладних словниках, які відіграли значну роль у формуванні литовської медичної термінології, зокрема анатомічної; значна їх частина становить основу сучасного анатомічного словника. 3. У досліджуваних словниках виявлено три типи морфологічних варіантів: за родом, числом і закінченнями. Найчастіше морфологічними варіантами є однослівні анатомічні терміни; складені терміни трапляються рідко — у них варіюються родові або видові компоненти. 4. Ряди варіантів за родом здебільшого складаються з однослівних анатомічних термінів. Їхні члени відрізняються чоловічим і жіночим родом. 14 Пор. gyvaplaukiai (лат. lanugo) ME I 294. Terminologija | 2012 | 19 121 5. Ряди числових варіантів утворюють однослівні та складені анатомічні терміни, які в різних (або й у тому самому) словниках подано у формах однини та множини (у складених термінах зазвичай варіює число одного з компонентів). 6. Ряди варіантів закінчень складаються з однослівних і складених анатомічних термінів: варіюють однослівні терміни або компоненти складених термінів із різними закінченнями того самого роду. Розрізняють варіанти закінчень чоловічого та жіночого роду. 6.1. Переважають варіанти закінчень однини чоловічого роду. Варіантів із конкуруючими закінченнями -is і -ys, -as і -s (скорочене закінчення, утворене внаслідок випадіння голосного a), -as і -is, -is і -us, -us і -as, -is, -ys і -ys, -as, -is і -ys, -is, -ys і -(i)us, -is, -ys, -ys і -as виявлено аж у двадцяти двох рядах. Варіанти закінчень множини цього роду -ai і -(i)ei, -ei і -iei виявлено лише у двох рядах. 6.2. Порівняно з чоловічим родом, у словниках виявлено відносно мало варіантів закінчень однини жіночого роду — лише п’ять рядів. Члени цих рядів відрізняються закінченнями -a і -ė, -e, -ę і -ė, -e, -ę і -ia, -e, -ė, -ė і -is. 7. У словниках виявлено переважно змішані варіанти, за винятком типу варіантів числа — до нього зараховано чисті варіанти. Варіанти роду та закінчень, крім основних морфологічних відмінностей, мають чимало другорядних — фонетичних і орфографічних — розбіжностей. Члени рядів варіантів найчастіше відрізняються простими голосними та голосними з діакритичними знаками акута, гравіса й різної форми циркумфлекса (дужкового або ламаного), якими позначають наголошений склад або певні відмінкові форми. Серед найхарактерніших відмінностей приголосних варто назвати конкуруючі варіанти з простими та подвоєними приголосними (найчастіше подвоюються приголосні d, g, k, l, n, t, r, s), а також із голосним y (y/ÿ), дифтонгом uo (ū) та приголосними l (ł/ł), š (β/š/ʃ), č (ć/cз), ž (з́/з) і dž (dз/dз́), що передаються різними графемами. 8. На появу морфологічних варіантів анатомічних термінів у словниках впливали мовні та позамовні чинники. Серед останніх, безперечно, слід згадати вплив правопису різних мов — німецької та польської (це особливо помітно при зіставленні анатомічних термінів зі словників DL і ML). Важливу роль відіграють жива мова та писемні твори попередників і сучасників авторів досліджуваних словників. Форми того самого слова, що вживалися в усному мовленні та письмових джерелах, могли бути запозичені укладачами словників DL і ML XVII–XVIII ст. З іншого боку, не можна виключати ймовірності існування індивідуальних варіантів анатомічних термінів і коректорських помилок. 122 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА B – Якубас Бродовскіс. Lexicon Germanico=Lithvanicum et Lithvanico=Germanicvm: рукописний словник XVIII століття: документальне видання з факсиміле, транскрипцією та покажчиком слів / підготував Вінцентас Дротвінас. – Вільнюс: Інститут литовської мови, 2009. Том I–II. C – Clavis Germanico–Lithuana. Рукописний німецько-литовський словник XVII століття. – Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1995–1997. Том I–IV. H – Vocabularivm litthvanico–germanicvm, et germanico–litthvanicvm [...] Фрідріха Вільгельма Гаака. Галле, 1730. Lex – Lexicon Lithuanicum: рукописний німецько-литовський словник XVIII ст. Вільнюс: Mokslas, 1987. MŽ – Littauisch=deutches und Deutfch=littauisches Wörter=Buch, [...] Крістіана Готліба Мільке, кантора в Пілкаллені. Кенігсберг, 1800. R – Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Lexicon, [...] Філіпа Ругіга. Кенігсберг, 1747. SD – Казімерас Ширвідас. Dictionarium trium linguarum: перший словник литовської мови. Вільнюс: Mokslas, 1979. ДОПОМІЖНІ ДЖЕРЕЛА LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt. MedŽ 1980: Astrauskas V., Bizulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius: Mokslas. ME 1991: Medicinos enciklopedija I, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų leidykla. LITERATŪRA Anusevičienė O. V., Cibas P., Lilienė L. 2002: Žmogaus anatomija ir fiziologija, Kaunas: Linos pasaulis. Čės nys G. 2002: Lietuviško anatomijos vardyno istorijos metmenys. – Terminologija 9, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 55–65. Milinaitė R. 2009: Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Mitkevičienė A. 2004: V. Dubo visuotinės literatūros vadovėlio terminų variantai. – Terminologija 11, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 119–144. Palionis J. 1967: Lietuvių literatūrinė kalba XVI–XVII a., Vilnius: Mintis. Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Stunžinas R. 2008: Variantiniai statybos liaudies terminai Lietuvių kalbos žodyne. – Terminologija 15, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 111–130. Šinkūnas M. 2010: XVI–XVII amžiaus Mažosios Lietuvos raštų akcentografija: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Zinkevičius Z. 1984: Lietuvių kalbos istorija 3: Senųjų raštų kalba, Vilnius: Mokslas. Župerka K. 1983: Lietuvių kalbos stilistika, Vilnius: Mokslas. Авербух К. Я. 2003: Терминологическая вариантность. – В. А. Татаринов. История отечественного терминоведения. Т. 3: Аспекты и отрасли терминологических исследований (1973–1993). Хрестоматия, Москва: Московский Лицей. Ахманова О. С. 2005: Словарь лингвистических терминов, Москва: КомКнига. Бабанова С. Ю. 1994: Вариантность терминов в научном языке. – Терминоведение. Выпуск 1, Москва: Московский Лицей. Граудина Л. К. 2003: Варианты языковых единиц. – Культура русской речи. Энциклопедический словарь-справочник, Москва: Флинт, Наука. Лейчик В. М. 1994: Обоснование структуры термина как языкового знака понятия. – Терминоведение. Выпуск 2, Москва: Московский Лицей. Марузо Ж. 2004: Словарь лингвистических терминов, Москва: Эдиториал УРСС. Сложеникина Ю. В. 2005: Термин: семантическое, формальное, функциональное варьирование, Самара: СГПУ. Татаринов В. А. 1996: Теория терминоведения 1: Теория термина: История и современное состояние, Москва: Московский Лицей. Terminologija | 2012 | 19 123 MORPHOLOGICAL VARIANTS OF ANATOMY TERMS IN LITHUANIAN LEXICOGRAPHY OF 17–18TH CENTURIES The article provides the linguistic description of morphological variants of anatomy terms, their types and subtypes and gives a brief overview of the reasons for such variation in the main general translation dictionaries (mostly bilingual German–Lithuanian and Lithuanian–German) of 17–18th century Lithuania Major and Lithuania Minor. Three types of morphological variants (of gender, number and ending) have been found in the researched dictionaries. The majority of morphological variants are one-word terms; variants of complex terms are rare – there are some variations of their generic or specific elements. The gender variants are either masculine or feminine (Kaukolas/Kaukolė/Kaukolė ‘skull’, Wūkas/Wokas/Wókas/Wokā ‘eyelid’). The number variants in the same or in different dictionaries have either singular or plural form (Kélis/Kélei ‘knee’, Sanarys/Sanaris/Sanarei ‘joint’). The ending variants have different feminine endings or different masculine endings. Variants of masculine singular endings prevail. Words ending in -is/-ys (Akkies Pawiddulis/Akiês Pawiddulys ‘eyeball’, Įkilwis/Skilwys ‘stomach’) or -as/-‘s (Mažafis Pirβtas/mažafjisPirʒt‘s ‘little finger’, Źywatas/Źywátas/Źywat‘s/Źywátas/Źywatas ‘womb’) comprise the biggest groups. There were only one or two other ending variants found. Feminine singular endings are quite infrequent. Such variants differ in endings -e/-ẽ/-ė (Seile/Seile/Séilé/Séile/Seilé/Séilé ‘saliva’), -e/-ẽ/-ia (Kiaufβe/Kiaufʒe/Kiáuβe/Kiáuβe/Kiáuβia/Kiauβia ‘skull’), -a/-e/-ė (Gyw=Gýlla/Gyw‘gýlle/Gyw=Gyíle ‘artery’), -e/-ẽ/-e/-is (Bluźne/Bluźné/Bluźné/Bluβnis/Bluźnis/Bluźnis ‘spleen’). Next to the main morphological differences gender and ending variants have quite a lot of secondary – phonetic and orthographic – differences. Variants differ in simple vowels and vowels with various diacritic marks, simple consonants and double consonants or consonants marked using different characters l (ł/ł), š (β/ś/ʒ), č (ć/cʒ), ž (ʒ/ʒ), dž (ʒ/dʒ), etc. Variability is one of the most common features of historical terminology of medicine – lines consisting of two to ten variants of anatomy terms naming the same concept, but having different morphological, phonetic and orthographical form were found in the researched material. There were both linguistic and non-linguistic factors influencing the occurrence of morphological variants of anatomy terms in dictionaries. One of the most obvious non-linguistic factors was the influence of the orthography of the German and the Polish languages. Living language as well as writings of the predecessors and contemporaries of the authors of the researched dictionaries also played an important role. Lexicographers of the 17–18th century Lithuania Major and Lithuania Minor could have taken different forms of the same words used by the people and in the written sources. The possibility of the author’s own variants of the anatomy terms or proofreading mistakes could not be excluded either. Gauta 2012-11-19 Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 124 Palmira Zemlevičiūtė Morfologiniai anatomijos terminų variantai XVII–XVIII a. lietuvių leksikografijoje