Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga

Огляд діяльності Комісії з термінології (1945–1971) діяльності До 80-річчя від дня народження Казімерас Гайвеніс АЛЬБІНА АУКСОРЮТЕ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: Комісія з термінології, терміни, Казімерас Гайвеніс, протоколи Комісії з термінології Організована робота з упорядкування литовської термінології розпочалася з діяльності першої Комісії з термінології (1921–1926), яка тривала лише п’ять років (докладніше див. Palionis 1979: 268–269; Keinys 2012: 38–41; Auksoriūtė 2011: 80–91). Комісія з термінології, діяльність якої розглядається у статті, розпочала роботу після війни, коли «для організації та координації термінологічної роботи в республіці 1945 р. при Президії Академії наук було створено Комісію з термінології, яку 1951 р. переведено до Інституту литовської мови (з 1952 р., після об’єднання інститутів, вона називалася Комісією з термінології Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР)» (Keinys 2012: 65). Під час підготовки статті використано протоколи Комісії з термінології, що зберігаються в Інституті литовської мови. У статті розглядається робота Комісії з термінології від 1951 р. до кінця 1971 р., коли при Президії АН Литовської РСР було засновано Раду з термінології. Інформації про роботу Комісії з термінології від 1945 до 1951 р. не знайдено. Мета статті — розглянути діяльність Комісії з термінології, методи й принципи її роботи, оцінити значення Комісії з термінології для розвитку литовської термінології, а також зробити огляд роботи її багаторічного секретаря Казімераса Гайвеніс у цій комісії. 25 жовтня 1951 р. відбулося перше засідання Комісії з термінології (далі — Комісія), у якому взяли участь Юозас Балчиконіс, Йонас Круопас і Йонас Паулаускас. На цьому засіданні було сформульовано завдання Комісії, 192 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga як зазначено в першому протоколі, її «робота охоплюватиме: a) визначення принципів творення термінів у різних галузях, b) боротьбу з чужою буржуазною спадщиною у сфері термінології, c) координацію термінологічної роботи як у межах Академії наук, так і в масштабах усієї республіки, d) популяризацію термінологічних питань (у пресі, на конференціях)»1 (TKP 1951 12). Було визначено й напрями діяльності Комісії: «a) Ознайомитися з буржуазною спадщиною у сфері термінології; b) ознайомитися з роботою в цій галузі, яку ведуть окремі інститути, державні видавництва та інші установи, і регулювати її; c) розглядати подані проєкти, відповідати на окремі порушені питання; d) писати в пресі з питань термінології; e) доручити відповідальному секретареві Йонасу Паулаускасу переглянути терміни літературного словника литовської мови, який нині готують до друку» (TKP 1951 1). Зрозуміло, що серед поставлених завдань було згадано пункт b): цього вимагала тодішня ситуація, а пункт a), винесений до напрямів діяльності, — ознайомлення з термінологічною спадщиною — чітко свідчить, що члени цієї Комісії прагнули ознайомитися з працями першої Комісії з термінології та думали про продовження її роботи. Головою Комісії було призначено Й. Круопаса. На другому засіданні Комісії розглядали питання організації конференції з термінології й вирішили «у першому півріччі 1952 р. провести у Вільнюсі конференцію з термінології, присвячену визначенню принципів і орієнтирів творення та впорядкування термінів, координації термінологічної роботи тощо. На конференцію запросити представників наукових, мистецьких, пресових та інших установ і організацій» (TKP 1951 2). Наприкінці 1951 р. відбулося ще одне засідання Комісії, на якому розглянули терміни мір і вимірювальних приладів. У 1952 р. 13 засідань Комісії було присвячено розгляду Словника юридичних термінів3; крім уже згаданих Й. Круопаса та Й. Паулаускаса, у засіданнях часто брав участь укладач словника, юрист Альфонсас Жіурліс, а також Хацкель Лемхенас, Бронюс Калінаускас, Владас Бартусевичюс. Наприкінці року почали розглядати Словник геологічних і географічних термінів4 (5 засідань), у 1 Цитати з протоколів наведено автентично, правопис не виправлено; курсивом авторка статті виділяє лише приклади. У статті назви словників та установ подано так, як їх наведено в протоколах. 2 Після року зазначено номер протоколу. 3 Словник видано 1954 р. — Словник юридичних термінів. [Литовсько-російський.] Уклав А. Жіурліс; редакційна колегія: Й. Булавас, К. Яблонскіс (відповідальний редактор), Й. Жюгжда, А. Жіурліс; Інститут історії та права Академії наук Литовської РСР, Вільнюс: Держ. видавництво політ. і наук. літ., 1954. – 240 с. 4 Словник геологічних термінів і термінів фізичної географії. [Російсько-литовський.] Автор В. Гуделіс; Інститут геології та географії Академії наук Литовської РСР, Вільнюс: Держ. видавництво політ. і наук. літ., 1956. – 220 с. Terminologija | 2014 | 21 193 Рис. 1. Протокол № 2 Комісії з термінології 194 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga До його обговорень долучилися автор, географ Вітаутас Гуделіс, і філософ Вінцентас Жемайтіс. Варто згадати й те, що Комісії довелося переглянути терміни з перекладених праць Леніна: 1952 року цьому було присвячено три засідання. На засіданні 29 березня обговорювали координацію термінологічної роботи; у ньому брали участь не лише мовознавці Й. Круопас і Й. Паулаускас, а й представники інших інститутів Академії наук: Клеменс Даута, Йонас Мазелайтіс, Йонас Казлаускас, Костас Довейка, Ельжбета Мікалаускайте, Юргіс Лебедіс, Стасіс Бізулевічюс, Теодорас Чижас, Антанас Повілюнас, Герардас Жилінскас, В. Гуделіс. Учасники засідання доповідали про термінологічну роботу в окремих галузях, вказували на її недоліки, пропонували залучити до неї більше фахівців, радилися щодо майбутньої конференції, на якій представники всіх спеціальностей мали б поінформувати про стан термінологічної роботи у своїй галузі та запропонувати заходи для її впорядкування, а також розповісти, як відбувається збирання термінологічного матеріалу та його обговорення і які є джерела термінів. Секретарями Комісії 1952 року були Й. Паулаускас, Вітаутас Буда і В. Жемайтіс. На початку 1953 року Комісія завершила перегляд Геолого-географічного термінологічного словника і практично весь рік розглядала Словник економічних термінів5. Як зазначено в протоколі, на засіданні, де розпочали розглядати Словник економічних термінів, «<...> домовилися про метод розгляду термінів: під час засідань розглядатимуть лише ті терміни, які викликають певні сумніви. До засідань готуватимуться заздалегідь, ознайомлюючись із матеріалом, який розглядатиметься» (TKP 1953 12). У 1953 році відбулося 41 засідання; відтоді до роботи Комісії долучилися мовознавиці Броне Восіліте і Напаліс Грігас. 1954 року Комісія переглянула терміни з гімнастики та математики; під час обговорення останніх брали участь представники математичного факультету Вільнюського університету і представник Державного видавництва політичної та наукової літератури. У жовтні розпочали розглядати Словник ботанічних термінів6, в обговоренні якого брали участь представники Вільнюського університету, педагогічного інституту, лісотехнічного технікуму, Інституту біології та Наукового видавництва. На початку обговорення словника розглянули його характер і структуру, ухвалили укласти «<...> ботанічний словник термінів (без назв рослин) литовською та російською мовами без тер- 5 Російсько-литовський словник економічних термінів=Русско–литовский словарь экономических терминов. Редакційна колегія: К. Мешкаускас (відп. ред.), А. Повілюнас, В. Пуронас, А. Скупейка, Вільнюс: Mintis, 1966. – 292 с. 6 Словник ботанічних термінів. Уклала комісія ботанічного словника; редактори: Й. Дагіс (головний редактор), А. Лекавічюс, В. Малішаускене; Інститут ботаніки Академії наук Литовської РСР і Товариство ботаніків Литовської РСР, Вільнюс: Mintis, 1965. – 664 с. Terminologija | 2014 | 21 195 ...за потреби, подаючи латинський термін» (TKP 1954 13). У 1954 році Комісія з термінології провела 24 засідання. Обговорення ботанічних термінів тривало й у 1955 році; того року Комісія збиралася 52 рази. Крім зазначених ботанічних термінів, обговорювали спортивні (веслування, стрибки у воду, плавання, бокс, водне поло, фехтування), медичні та зоологічні терміни. У грудні розпочали розглядати хімічні терміни. У 1956 році відбулося 42 засідання, на яких продовжили розгляд хімічних термінів, а також розглянули терміни з техніки, зоології, анатомії та садівництва. У Комісії аналізували не лише терміни, а й ширші мовні питання. Наприклад, у протоколі № 31 за серпень 1956 року зазначено: «Комісія з перевірки вивісок та оголошень, утворена при Вільнюському міськвиконкомі, за три засідання пройшла проспектом Сталіна і вулицею Горького та виявила, що на багатьох вивісках є помилки литовської і російської мов або вони інакше не відповідають стандартам. Ухвалено вимагати заміни неналежних вивісок чи оголошень. Рішення Комісії Вільнюський міськвиконком надсилає керівникам установ чи підприємств, чиї вивіски або оголошення є неналежними» (TKP 1956 31). У 1956 році до роботи Комісії долучилися мовознавиці Антане Кучінскайте і Казис Улвідас. У 1957 році Комісія засідала дещо рідше — відбулося 31 засідання, на яких переважно розглядали терміни з Словника медичних термінів7 та Словника фізичних термінів8. Словник медичних термінів розглядали також у 1958–1959 роках. Крім медичних термінів, у 1958 році переглянули терміни з технології шиття, а в 1959 році — терміни з Словника меліоративних термінів9 і Словника хімічних термінів10. У 1958 році Комісія збиралася 53 рази, а в 1959 році — 30 разів. Секретарем Комісії з березня 1953 року до середини 1956 року був В. Бартусевічюс, у 1956–1957 роках секретарював Н. Грігас, а з вересня 1957 року до листопада 1959 року — Вітас Лабутіс. На засіданні 13 листопада 1959 року вперше бере участь і виконує обов’язки секретаря Казімерас Гайвеніс. На цьому засіданні також розглядали хімічний слов- 7 Словник вийшов друком лише 1980 року — Словник медичних термінів. Автори: В. Астраускас, С. Бізулевічюс, С. Павілоніс, А. Вайтілавічюс, А. Вілейшіс, Вільнюс: Mokslas, 1980. – 996 с. 8 Словник фізичних термінів. Редактор П. Бразджюнас; Інститут фізики та математики Академії наук Литовської РСР, Вільнюс: Valst. polit. ir moksl. lit. l-kla, 1958. – 124 с. 9 Словник меліоративних термінів=Словарь мелиоративных терминов. Автор Й. Чейчис; Литовський науково-дослідний інститут гідротехніки та меліорації, Вільнюс: Valst. polit. ir moksl. lit. l-kla, 1960. – 284 с. 10 Хімічний словник. Автор К. Даукшас, Вільнюс: Valst. polit. ir moksl. lit. l-kla, 1960. – 452 с. 196 Albina Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga Не терміни, а від грудня почали обговорювати ботанічні терміни, і цій темі практично був присвячений увесь 1960 рік. У 1960 р. відбулося 19 засідань Комісії, у яких, крім мовознавців Й. Круопаса, К. Гайвениса, Антанаса Балашайтіса, брали участь і ботаніки Йонас Дагіс, Пятрас Блузманас, Казис Брундза, Йонас Гєлежявічюс, Алгірдас Лекявічюс, Вінцентас Урбонас, Антанас Мінкявічюс, Валерія Малішаускене, Марія Іванаускене, Вітаутас Галініс та ін. Словник ботанічних термінів Комісія продовжувала розглядати й у 1961 р.; крім того, того року ще 8 засідань було присвячено доповненням до Словника медичних термінів, 4 засідання — Словника економічних термінів, а одне — розгляду збірника астрономічних термінів литовською, російською та англійською мовами. Загалом у 1961 році відбулося 23 засідання Комісії, секретарем яких був К. Гайвеніс. Варто звернути увагу, що, розглядаючи Словник ботанічних термінів, Комісія затвердила також перелік назв кольорів, уживаних у ботаніці. З протоколів видно, що Комісія не щороку працювала активно: у 1962 р. вона збиралася 7 разів і розглядала ботанічні, літературознавчі, мистецькі та стоматологічні терміни. У 1963 році відбулося лише одне засідання, на якому розглядали мистецькі терміни, а в 1964 році на 7 засіданнях обговорювали терміни стоматології, зв’язку, педагогіки, криміналістики й ботаніки, а також назви кухонного обладнання. 1965–1968 роки були для Комісії плідними: у 1965 і 1966 роках відбулося по 19 засідань, у 1967 році Комісія засідала 16 разів, а в 1968 році — 22 рази. Більшість засідань 1965 року було присвячено термінам криміналістики; крім того, обговорювали терміни балету, метеорології та ботаніки, назви видів замків і їхніх частин. У 1966 році Комісія продовжила розгляд термінів криміналістики, затверджувала назви рослин і грибів; у 1967 році переглянула назви рослин і грибів, а також деякі терміни ентомології та музики; у 1968 році Комісія знову розглядала назви рослин і затверджувала музичні та криміналістичні терміни. 20 червня 1968 року в Комісії обговорювали організацію розгляду будівельних термінів. «У журналі „Statyba ir architektūra“ вирішено публікувати добірки відібраних і розглянутих термінів. Особливу увагу звертати на ті терміни, які неправильно перекладають з російської мови» (TKP 1968 154). У 1969 і 1970 роках Комісія збиралася лише по 6 разів і розглядала тільки назви рослин і грибів, за винятком одного засідання 1969 року, на якому обговорювали терміни шкільного підручника з астрономії. Під час розгляду назв рослин і грибів разом із ботаніками з мовознавців засідав лише К. Гайвеніс. Terminologija | 2014 | 21 197 Рис. 2. Протоколи засідань Комісії з термінології № 80–81 198 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga У 1971 році склад Комісії змінився: до її роботи долучилися мовознавці Йонас Клімавічюс, Ангеле Каулякене, у кількох засіданнях брав участь К. Улвідас, а також Пранас Кнюкшта. Того року відбулося аж 33 засідання; їхнім секретарем був Й. Клімавічюс, лише на двох засіданнях секретарював К. Гайвеніс, а на одному — Тересе Гуогайте. У 1971 році розглядали терміни обладнання швейних підприємств, хореографії, фототехніки, гідротехніки, теплотехніки, матеріалознавства взуття, акустики, діловодства, ботаніки, соціології та інших галузей. Як пише Ст. Кейніс, «[з] розширенням термінологічної роботи в республіці комісія, утворена лише з мовознавців і діюча на громадських засадах, уже не могла охопити всі завдання з організації та координації впорядкування литовської термінології, що поставали. Тому з ініціативи Комісії з термінології було проведено підготовчу роботу з організаційної реорганізації цієї діяльності» (Keinys 2012: 66). В описі справ з діяльності Ради з термінології № 2, що зберігається у фонді R-1034 Центрального державного архіву Литви, є односторінковий документ «Діяльність Ради з термінології при Президії АН Литовської РСР у 1971–1982 рр.», підписаний головою Ради з термінології акад. Вітаутасом Мажюлісом і секретарем К. Гайвенисом. У документі зазначено, що Раду з термінології при Президії АН Литовської РСР засновано постановою Президії АН Литовської РСР від 7 грудня 1971 р. № 383 на підставі постанови Ради Міністрів Литовської РСР від 22 листопада 1971 р. № 451 (довідка до фонду R-1034 LCVA). Про те, як працювала Комісія та яких принципів роботи дотримувалася, можна судити з постанов і зауваг у протоколах. Не всі протоколи докладні: у протоколах за 1951–1959 роки найчастіше зазначено, скільки термінів і з яких галузей або з якого словника розглянуто, із вказівкою звернутися до окремих списків, рукописів словників чи картотек. Після того як секретарем став К. Гайвеніс, у протоколах наводилося більше інформації: зазвичай записували терміни, розглянуті й ухвалені на засіданні, подавали чимало виправлених і рекомендованих термінів, а також зауваг, пов’язаних із термінами, що розглядалися. Члени й учасники Комісії заздалегідь ознайомлювалися з матеріалами, що розглядалися, а на засіданні обговорювали терміни, які, на думку мовознавців, слід було виправити чи уточнити, або ті, що викликали сумніви в мовознавців чи фахівців відповідної галузі. Зазвичай, розпочинаючи розгляд підготовленого словника термінів, обговорювали не лише загальні питання розгляду матеріалу, а й структуру словника, творення термінів у відповідній галузі та словотвірні питання. Наприклад, Terminologija | 2014 | 21 199 під час розгляду Ekonominių terminų žodyno літеру o «<...> вирішено запропонувати економістам готувати словник не з російської на литовську, як робилося досі, а з литовської на російську, оскільки передусім потрібно впорядкувати литовські економічні терміни, подаючи лише російські переклади» (TKP 1953 24). У протоколі від 12 грудня 1955 р. зазначено: «Ознайомившись із матеріалами хімічного термінологічного словника, що готується до друку, обговорили загальні питання. Вирішено всі спирти литовською мовою називати словами із закінченням -olis, а вуглеводні — -(n)as; виняток становить benzolas (оскільки це вуглеводень). Терміни, що закінчуються на -idė, писати в кінці з ė, як це робиться в термінології інших галузей. Вирішено не утворювати складних слів із більш ніж двох слів. Домовилися використовувати суфікс -uoti для позначення покриття, а -inti — перетворення на щось, наприклад sidabruoti, nikeliuoti, deruoti, але dervinti, anglinti. Покривати металом dengti, а не traukti; замість baltalas і mėlis запровадити baltasis, mėlynasis, як і для інших кольорів; nitro- писати разом зі складовими словами, наприклад nitrojunginys» (TKP 1955 47). У 1964 р. розглядали підготовлений Інститутом наукових досліджень шкіл Pedagogikos ir psichologijos terminų žodynėlis; у протоколі засідання зазначено, що «розглянуто й констатовано деякі лексикографічні недоліки словничка: не всюди належно сформовано гнізда, видові означення складених термінів уживаються не в займенниковій формі, є помилки в наголошуванні литовських відповідників <...>. Чимало недоліків указав т. Kruopas, говорячи про неправильно утворені новотвори та форми компонентів складених термінів, не вживані в літературній мові» (TKP 1964 83). Комісія не завжди ухвалювала рішення одностайно й узгоджено; часом мовознавці та фахівці довго сперечалися, а якщо нічого не вирішували, переносили ці питання на наступне засідання, домовившись, що мовознавці перевірять спірні слова за картотекою словника, а фахівці з’ясують поняття. Наприклад, у протоколі за 1953 р. зазначено: «Частину термінів залишили невирішеними, оскільки представник Інституту економіки не зміг точно пояснити їхні значення. Вирішено, з’ясувавши поняття, розглянути їх пізніше» (TKP 1953 18). Не раз протоколювали й дискусії між учасниками, наприклад: «Багато сперечалися щодо слова atsistatymas (відновлення тканин), лат. restitutio, рос. восстановление. Зрештою медики погодилися вживати — audinių ataugimas» (TKP 1959 1); «Багато сперечалися щодо вживання paveikslas: vaizdas: reginys, але остаточно не дійшли згоди: одні пропонували вживати у значенні образ meninį paveikslą, інші — vaizdą, треті — atvaizdą» (TKP 1963 80). Як видно з протоколів, Комісія чимало дискутувала щодо міжнародних термінів, унормовувала їхній правопис; наприклад, під час розгляду математичних термінів виріши- 200 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga ли: «Терміни типу abscicė, direktrisė, ekvidistantė, epicikloidė, evoliutė писати із закінченням ė; виняток робити лише для кількох слів, які вже встигли прижитися із закінченням a. Слова грецького походження типу elipsė, genezė, sintaksė писати із закінченням ė, а не is. Терміни типу fokusas, minusas, sinusas, pliūsas уживати з подвоєними закінченнями, а не fokus, minus, sinus тощо» (TKP 1954 9); «Слова латинського походження, які закінчуються на -ulla, литовською писати із закінченням –ulė» (TKP 1955 44); під час розгляду термінів Botanikos terminų žodyno вирішено: «У міжнародних словах zoospora, akrospora, autospora тощо залишати закінчення a, а в словах литовського творення, що мають другий компонент “-spora”, писати ė, тобто buožiasporė, aukšliasporė тощо. У Словнику вживати форми dendrariumas, alpinariumas, rozariumas (пор. simpoziumas, lektoriumas, akvariumas, planetariumas та ін.), а не dendrarijus, alpinarius, planetarijus тощо. <...> Posekcijė (не posekcijys // posekcijis)» (TKP 1965 101). Варто звернути увагу, що в примітках до цього протоколу, який вів К. Gaivenis, наведено й його думку: «К. Gaivenis вважав, що заміна закінчення a на ė у міжнародних словах першого типу часто не є ані прагненням зберегти голосний первісного джерела (пор. лит. sintaksė і грец. sinntaksis), ані впливом російської мови (пор. синтаксис). Це також не є впливом лише німецької мови (пор. лит. molekulė, нім. Molekül // Molekel). Ця тенденція частково збігається з тенденціями англійської, французької та німецької мов, але в цьому немає нічого поганого» (TKP 1965 101). Крім того, у протоколі наступного засідання, на якому розглядали терміни підручника з астрономії для середніх шкіл, наведено такі виправлення: «<...> apogėjus (не apogejis), albedas (не albedo), perigėjus (не perigejis)»; а в примітках К. Gaivenis написав: «Apogėjus < лат. apogaeum < гр. Apogaion, пор. muziejus < лат. museum < гр. Museion, trofėjus < лат. trophaeum < гр. tropaion тощо» (TKP 1969 169). Отже, очевидно, що, працюючи з фахівцями, К. Gaivenis наводив чіткі аргументи на користь виправлень. На засіданні в жовтні 1967 р., у якому брали участь учасники II республіканської конференції музикознавців і мовознавці К. Ulvydas, Kazimieras Kuzavinis та K. Gaivenis, розглядалися такі питання: «1. Правопис імен і прізвищ композиторів; 2. Правопис назв музичних творів; 3. Уживання та правопис деяких музичних термінів». Вирішено: «Усі погодилися, що слід писати džiazas, а не džazas, як, наприклад, džiunglės, а не džunglės, klavyras < нім. Klavier, а не klaviras тощо; mundštukas (=pūstukas), „Marselietė“, а не „Mar-seljera“, repriza (=sangrąža), foršlagas (=priešgaidė), koncertas smuikui, а не smuiko koncertas, балет «Eglė žalčių karalienė», а не балет «Eglės žalčių karalienės» тощо» (TKP 1967 137ᵃ). Як видно з наведеного Terminologija | 2014 | 21 201 цитат, деякі запозичені терміни вирішено замінити литовськими. У примітках до цього протоколу К. Гайвеніс написав: «Багато сперечалися щодо граматичного освоєння прізвищ композиторів: мовознавці пропонували граматично освоювати прізвища, наприклад, Bizė, але відмінювати їх неповністю, а музикознавці схилялися до написання Bize тощо» (TKP 1967 137ᵃ). У Комісії розглядали також творення похідних від міжнародних слів і обговорювали принципи творення таких термінів, наприклад: «У словах із sub — закінчення другої частини не змінювати: subtropikai, subnuomininkas, subrangovas тощо» (TKP 1952 20); «Терміни типу Ambulakralinės – ambulakrinės утворювати, якщо в литовській мові є відповідні іменники, без суфікса -al-, а якщо таких іменників у литовській мові немає, брати безпосередньо з інших мов із -al-» (TKP 1955 45); під час розгляду Chemijos terminų žodyną вирішено: «Складені терміни, у яких першим компонентом є іншомовне слово (bi-, di-, poli- тощо), вживати із суфіксом -inis (пор. bimetalinis тощо). Якщо обидва компоненти литовські, зважати на їхню роль у детермінативному слові й уживати суфікс -inis лише там, де без нього не можна обійтися» (TKP 1959 29). Безперечно, Комісія пропонувала замінювати неприйнятні запозичення чи кальки литовськими термінами, хоча в протоколах таких виправлень небагато, адже найчастіше в них наведено переліки затверджених термінів; однак можна знайти окремі виправлення, наприклад, під час розгляду Ekonominių terminų žodyną вирішено «konditerinių išdirbinių fabrikas замінити на кондитеріјоѕ gaminių fabrikas, fabrikatas на gaminys, а pusfabrikatis на pusgaminis; поряд із falsifikatas додати як синонім padirbinys <...>» (TKP 1954 1(42)); «Юристи ніяк не погоджувалися перекладати доведение до самоубийства як privarymas iki nusižudymo, а пропонують privedimas iki nusižudymo, хоча така конструкція є калькованою і цілком чужою нашій мові (пор. privarė до сліз, а не privedė до сліз); privarė його гнів до такого ступеня, який індійці називають «муч» (з перекладу казок Гауфа Й. Бальчіконі), тощо» (TKP 1960 48); «<...> Замість baladona вживати лише šunvyšnė. <...>» (TKP 1961 49). До термінів, які розглядала Комісія, висували як мовні, так і логічні вимоги. Однією з найважливіших мовних вимог до термінів є «<...> правильність — це відповідність правилам наголошування, правопису, граматики, словотвору, граматичного освоєння та вживання» (Gaivenis 2002: 36). Частину виправлень, пов’язаних із вимогою правильності, уже розглянуто, однак слід згадати ще кілька випадків виправлення. Комісія виправляла деякі складні терміни, наприклад: pašalotyra (=išalotyra) (TKP 1952 26); pelkiamokslis (=pelkėtyra) (TKP 1953 3); upėmokslis (=upėtyra) (TKP 1953 6); «<...> 202 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga у термінах vamzdžiogaudis, vamzdžiolaidis замість сполучного голосного o вживати a» (TKP 1953 11). З наведених у протоколах переліків термінів, затверджених Комісією, видно, що видові компоненти складених термінів подаються у займенниковій формі, наприклад: slankusis vamzdelis, jungiamasis varžtelis (TKP 1965 93); paprastasis šiaudenis, puošnioji bajorė (TKP 1966 114); вказано лише кілька інших виправлень такого типу, наприклад: «Для терміна вживати займенникову форму прикметника — sausasis rūkas» (TKP 1953 11); grynieji pinigai (а не gryni pinigai) (TKP 1966 113). У протоколах можна знайти дещо більше виправлень, у яких прикметникові видові компоненти складених термінів із суфіксом –inis, –ė замінюються родовим відмінком, наприклад: arbitražinė komisija (=arbitražo komisija), teism(in)ės psichiatrijos ekspertas (=teismo psichiatrijos ekspertas) (TKP 1952 17); prekybinis tarpininkas (=prekybos tarpininkas); techninis ekspertas (=technikos ekspertas), darbinės santaupos (=darbo santaupos) (TKP 1952 20); rutulinė išpiova (=rutulio išpiova), skaitinė ašis (=skaičių ašis) (TKP 1954 10); cheminė pramonė (=chemijos pramonė) (TKP 1959 27). Ще кілька прикладів виправлень складених термінів із протоколів: aktyvinė rinkimų teisė (=aktyvioji rinkimų teisė), individualinis užsakymas (=individualus užsakymas), neteisėtas užsiėmimas gydytojavimu (=neteisėtas gydytojavimas) (TKP 1952 17); miškui kirsti bilietas (=miško kirtimo bilietas), išimtinė būklė (=ypatingoji būklė) (TKP 1952 19); karo vedimas (=kariavimas), karinė apskaita (=karinė įskaita) (TKP 1952 20); palaikinis (=laikinis (užmokestis, atlyginimas)), padieninis (=dieninis (užmokestis, atlyginimas)) (TKP 1953 28). Комісія висувала до термінів, які розглядала, також логічні вимоги, звертаючи увагу на точність, системність і вмотивованість термінів; це видно з приміток К. Гайвениса в протоколах, наприклад: «Доц. Іванаускене пропонувала всюди замість терміна plačialapių lapuočių m. [ліси] вживати baltmiškis. (Цей термін ужито в написаному нею розділі про ліси Литви у праці «Фізична географія Литовської РСР»). Однак цей термін незручний через те, що 1) термін smulkialapių miškas все одно залишиться, а 2) зазвичай baltmiškis означає будь-який листяний ліс (лиственный лес). Пор. «Словник спортивних термінів», с. 165, А. Барана. «Аникщяйський бір»: «Коли мерехтіло листя білого лісу...» (TKP 1959 30); «<...> ilgasnapį bastutį замінити на stepiniu bastučiu (оскільки перший прикметник не відповідає морфології згаданої рослини) (TKP 1960 41); «Розглядали назви кухонного обладнання — замість dešros pjaustymo mašinėlė (mašinėlė dešrai pjaustyti, dešros pjaustomoji mašinėlė) вирішено вживати dešros pjaustytuvas. Затверджено також назви plaktuvas, skustuvas тощо, <...>» (TKP 1964 85). Terminologija | 2014 | 21 203 Матеріали протоколів свідчать, що в роботі Комісія дотримувалася також принципу сталості — без вагомих причин не змінювала вже вживаних термінів, наприклад: «<...> повторно розглядали питання про plokštumos і plokšmės. Дійшли висновку, що обидва слова означають те саме, і вирішили залишити plokštumą, яке має давнішу традицію» (TKP 1954 10); «<...>Замість запропонованого bambažolės вирішено вживати звичне linãžolės. 4. Замість варіантів bajano, inžyro вживати лише figmedis, як у DLKŽ» (TKP 1961 49). За два десятиліття своєї діяльності Комісія розглянула чимало переліків термінів із різних галузей, переглянула понад 10 термінологічних словників (Teisės terminų žodyną, Geologijos-geografijos terminų žodyną, Medicinos terminų žodyną, Melioracijos terminų žodyną, Chemijos terminų žodyną, Botanikos terminų žodyną, Ekonomikos terminų žodyną, Aiškinamąjį tekstilės terminų žodyną, Literatūros terminų žodyną, Technikos terminus (серія бюлетенів), Kriminalistikos žinyną та ін.). Роботу Комісії влучно оцінив Ст. Кейніс: «Ця комісія виконала значну роботу, заохочуючи фахівців різних галузей приділяти більше уваги впорядкуванню литовської термінології, переглядаючи з погляду мови видані термінологічні словники. <...> За роки діяльності Комісії було закладено підвалини подальшого успішного впорядкування литовської термінології, утвердилися форми й методика цієї роботи, що збереглися й надалі розвивалися» (Keinys 2012: 65). Оцінюючи доробок будь-якого колективу, важливо зважати також на вплив і діяльність особистостей, авторитетів у відповідній галузі. Очолював цю Комісію мовознавець Й. Крупас, про якого Ст. Кейніс писав: «У повоєнні роки Й. Крупас був найвидатнішим організатором упорядкування литовської термінології та найбільшим авторитетом у цій галузі» (Keinys 2012: 65). Іншим авторитетом у цій галузі був відповідальний секретар Комісії з термінології Інституту литовської мови та літератури К. Гайвеніс, якого на цю посаду призначив Президент Академії наук Литовської РСР 2 листопада 1959 р.; з 1 серпня 1962 р. до 1 квітня 1970 р. він працював відповідальним редактором тієї самої комісії, а згодом — науковим співробітником. На нього припадала не лише найбільша частина організаційної роботи Комісії та впорядкування документів, а й практичної термінологічної роботи. На засіданнях Комісії розглядали підготовлені фахівцями термінологічні словники й збірники термінів; крім того, до Комісії надсилали різноманітні запитання, пов’язані з термінами, від інститутів, товариств, видавництв, редакцій, фабрик, різних організацій та окремих 204 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga Рис. 3. Відповідь К. Гайвениса на лист 1962 р. № 306 Terminologija | 2014 | 21 205 осіб, які цікавляться термінологією. Зі справи листів, отриманих і надісланих Термінологічною комісією11 видно, що практично на всі запитання, надіслані Комісії, відповідав її секретар К. Гайвенис; крім того, він писав авторам зауваження щодо термінологічних словників, які вони готували, тобто рецензії на ці словники. Як приклад запитань, які отримувала Комісія, можна навести лист № 7–2235 від 10 червня 1961 р., надісланий заступником начальника відділу консервної, жирової та тютюнової промисловості Управління харчової промисловості Ради народного господарства В. Лепшисом: «З початку сезону цього року консервна промисловість планує розпочати виробництво нового продукту з картоплі. Це буде картопля, нарізана тонкими скибочками (завтовшки 1 мм), обсмажена в жирі, з хрусткою консистенцією. Російською мовою цей продукт називається „хрустящий картофель“ або „чипсы“. Ми пропонуємо називати його: „traškučiai“. Просимо Вашого схвалення або пропозиції назвати його інакше». Відповідальний секретар Термінологічної комісії Інституту литовської мови та літератури К. Гайвенис відповів на цей лист так: «<...> повідомляємо, що чипсы пропонуємо перекладати як gruzdesiai. Слово traškučiai також могло б підійти для цього випадку, але його значення трохи надто широке.» Слід наголосити, що К. Гайвенис у Комісії не лише виконував практичну роботу з унормування термінології та навчав фахівців різних галузей створювати терміни, а й ґрунтував цю роботу на наукових дослідженнях, аналізував різні проблеми термінології та узагальнював основні питання теорії литовської термінології у своїх наукових працях. Тому значення його доробку для литовської термінології є особливо важливим і вагомим; він був одним із провідних теоретиків литовської термінології. ВИСНОВКИ 1. Термінологічна комісія (1945–1971) працювала, спираючись на ті самі принципи, що й перша довоєнна Термінологічна комісія: мовознавці разом із укладачами розглядали підготовлені фахівцями певних галузей термінологічні словники або збірники термінів. 2. До термінів, що розглядалися, Комісія висувала як мовні вимоги, приділяючи особливу увагу правильності термінів, так і логічні вимоги, прагнучи точності й системності термінів. Крім того, вже вжива- 11 Ця справа зберігається в Інституті литовської мови. 206 Albina Auksoriūtė Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga давно усталених термінів без вагомих причин не змінювала, намагалася дотримуватися принципу сталості. Комісія багато зробила для унормування написання міжнародних термінів, упорядкування мікросистем складених термінів у деяких галузях науки, заміни запозичень і кальок українськими термінами тощо. 3. За понад двадцять років роботи Комісія виконала значну роботу з упорядкування термінології, її заохочення та розвитку: не лише розглянула словники термінів із ботаніки, хімії, економіки, фізики, географії, криміналістики, літератури, медицини, меліорації, техніки, права та інших галузей, що готувалися, консультувала установи й підприємства з різних питань, пов’язаних із термінологією, та надавала їм рекомендації, а й організовувала конференції, наради з фахівцями щодо створення, розвитку й поширення литовської термінології. 4. Успішній роботі Комісії сприяли її голова доц. д-р Йонас Круопас і д-р Казімерас Гайвеніс, який від кінця 1959 р. був секретарем і редактором Комісії. Як видно з протоколів Комісії, аргументовані зауваження К. Гайвеніса щодо написання міжнародних термінів, точності й системності литовських термінів, а також його практична діяльність зі створення та унормування термінів і науково-теоретичні праці сприяли становленню литовської термінології як окремої галузі мовознавства. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Auksoriūtė A. 2011: Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga. – Terminologija 18, 80–91. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Keinys St. 2012: Lietuvių terminologijos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Довідка щодо фонду LCVA R–1034 — Довідка про фонд Ради при Президії Академії наук Литовської РСР № R–1034. Доступ в інтернеті: <http://www.archyvai.lt/lt/fondai/moksliniai_tyrimai/lcva_fr1034_pazyma.html> (переглянуто 2014-11-14). Palionis J. 1979: Lietuvių literatūrinės kalbos istorija, Vilnius: Mokslas. TKP 1951–1971: Terminologijos komisijos protokolai Nr. 1–207, saugomi Lietuvių kalbos institute. ОГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМІСІЇ (1945–1971) Після Другої світової війни в Литві розпочала діяльність Термінологічна комісія. Її було створено при Президії Академії наук для організації та координації термінологічної роботи, а 1951 року передано до Інституту литовської мови. У статті розглянуто діяльність цієї Термінологічної комісії, а також методи й принципи її роботи в період від 1951 року до кінця 1971 року, коли її було реорганізовано в Термінологічну раду при Президії Академії наук. Terminologija | 2014 | 21 207 Роботу Термінологічної комісії було організовано так само, як і першої: словники або списки термінів, підготовлені фахівцями відповідної галузі, спільно обговорювали литовські мовознавці та спеціалісти. Розглянуті терміни мали відповідати мовним вимогам, причому особливу увагу приділяли нормативності, а також логічним вимогам, домагаючись точності й системності. Дотримувалися принципу сталості, і вживані терміни не змінювали без поважної причини. За двадцять років діяльності Термінологічна комісія виконала важливу роботу з упорядкування термінології, її заохочення та розвитку. Вона розглядала словники термінів із ботаніки, хімії, кримінального права, економіки, географії, літератури, меліорації, права, медицини, інженерної справи та інших галузей, що укладалися, надавала різним установам консультації з термінологічних питань, організовувала конференції та обговорення з фахівцями щодо створення, розвитку й поширення литовської термінології. Значний внесок в успіх діяльності Термінологічної комісії зробили її голова д-р Йонас Круопас і її секретар від кінця 1959 року, а також редактор Казімерас Гайвеніс. Практична діяльність Гайвеніса зі створення й упорядкування термінів, а також його науково-теоретичні праці сприяли становленню термінології в Литві як окремої галузі мовознавства. Отримано 2014-11-27 Albina Auksoriūtė Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] 208 Albina Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1945–1971) veiklos apžvalga