Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ

Тлумачні словники лінгвістичної термінології у східнослов’янських країнах: порівняльний аналіз В’ЯЧЕСЛАВ ЩЕРБІН Центр системного аналізу та стратегічних досліджень Національної академії наук Білорусі КЛЮЧОВІ СЛОВА: типологія словників, реєстрова одиниця, вокабула, мікроструктура словникової статті, макроструктура словника, мегаструктура словника, зведений тлумачний словник східнослов’янської лінгвістичної термінології Проведення порівняльних, міждержавних досліджень зумовлене низкою об’єктивних причин, досить докладно описаних у публікаціях компаративістів: 1) «порівняння — це засіб здобуття знання. Оскільки усвідомлення одиничного факту пов’язане з розумінням багатьох фактів, оскільки окреме ми краще осягаємо у світлі загальних, універсальних уявлень, проведення порівняння між державами на міждержавному рівні в десятки разів збільшує можливість пояснити те чи інше явище. Дослідник, який вивчає лише одну країну, може інтерпретувати як нормальне те, що насправді компаративістові видається аномальним» (Доган, Пелассі 1994: 19); 2) «існують дві головні причини проведення специфічних міждержавних порівнянь. Одна з них пов’язана з емпіричною перевіркою різних пояснювальних гіпотез, які нібито виходять за межі державних кордонів... Друга причина необхідності проведення специфічних міждержавних порівнянь полягає в тому, що найкраще можна визначити як доказове роз’яснення. Центральним завданням такого аналізу є поглиблене розуміння особливостей певної країни шляхом зіставлення її досвіду з досвідом інших держав» (Сандерс 1995: 32); 28 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ 3) міждержавні порівняльні дослідження сприяють виявленню «знання, перевіреного часом і міжнародною науковою практикою (іноді його називають міжнародною науковою традицією)», врахування якого «дає змогу дослідникові не марнувати відведені життям час і сили на щось «модне», але не надто істотне для розвитку обраної галузі знань» (Щербін 2008: 43). Однак, окрім зазначених вище найзагальніших причин, що зумовлюють проведення будь-яких порівняльних, міждержавних досліджень, існують і конкретніші причини здійснення таких порівнянь, пов’язані зі специфікою досліджуваної галузі знань. Стосовно порівняльних досліджень у галузі термінографії одну з таких конкретних причин їх проведення описав російський дослідник Ю. Н. Марчук. На матеріалі статистичних даних про кількість перших видань термінологічних словників він показав, що «нові науки характеризуються виданням дедалі більшої кількості термінологічних словників. Це необхідно для інтенсивної роботи й розвитку цих нових галузей знання. Тематика термінологічних словників надзвичайно важлива для наукометрії, оскільки дає змогу визначити галузі науки й техніки, у яких відбувається інтенсивний розвиток» (Марчук 1992: 21–22). Зокрема, з таблиці 3 «Абсолютна кількість перших видань словників», укладеної Ю. Н. Марчуком на основі опублікованого в Москві огляду Сучасний стан науково-технічної лексикографії (ССНЛ 1986), видно, що до числа таких галузей наукового знання, які швидко розвиваються в різних країнах світу й у межах яких спостерігається значне збільшення випуску термінологічних словників, належать інформатика, екологія, енергетика, лінгвістика, полімери, біологія, біохімія та ін. (Марчук 1992: 21). Тенденція до швидкого збільшення кількості виданих (серед іншого) словників лінгвістичної термінології, відзначена Ю. Н. Марчуком, підтвердилася під час створення нами дисциплінарної класифікації термінологічних словників, виданих у Білорусі. Так, серед майже чотирьох десятків тематичних груп спеціальних словників, виявлених нами в результаті суцільного обстеження білоруських бібліографічних словникових Terminologija | 2014 | 21 29 покажчиків (Чарняўская, Цыхун 2000; Кіпель, Саўка 2002), словники лінгвістичної термінології (далі СЛТ) посідають п’яту позицію (46 назв), поступаючись за кількістю лише біологічним словникам (141 назва), економічним словникам (137), історичним словникам (66) і математичним словникам (48) (Щербин 2009: 19). Більше того, проведене нами суцільне обстеження змісту російських та українських бібліографічних покажчиків словникових видань (НТС 1988; Комова 2003; Дубичинский 2013) показало, що розглянута тенденція до швидкого збільшення кількості виданих СЛТ має місце також у межах російської та української термінографії. Нарешті, слід сказати й про те, що створення СЛТ як окремий напрям словникової діяльності дістало термінологічне оформлення у вітчизняному мовознавстві («лексикографія лінгвістичної термінології», «лексикографія у сфері спеціальної лінгвістичної термінології») ще на початку 1960-х років (Ахманова, Полторацкий 1962: 189–190). Водночас накопичений нами досвід побудови всіляких словникових типологій і класифікацій із метою виявлення словникових видань, найбільш зіставних за обсягом і принципами організації (Шчэрбін 1981; Шчэрбін 2002; Щербин 2005; Щербин 2008), переконує в тому, що наявність у східнослов’янських країнах спільного позитивного мегатренду у сфері видання СЛТ аж ніяк не означає відсутності вельми значущих відмінностей між білоруською, російською та українською термінографіями в зазначеній галузі словникових знань. Як слушно зауважив російський дослідник В.Г. Гак щодо особливостей порівняння між собою великих груп різномовних словників, «групові об’єкти дискретні самі по собі, але, взяті разом, вони утворюють недискретні ряди, де різні об’єкти відрізняються один від одного частковими, часом важковловимими ознаками, що дає змогу класифікувати їх по-різному....навіть якщо у словниках виділяються ті самі (або приблизно ті самі) значення слова, їх групування, послідовність у словниковій статті можуть виявитися різними, і опрацювання того самого слова в різних словниках навіть зіставного обсягу стає неоднаковим. Річ у тім, що в багатьох слів значення виділяються на підставі ознак, які перетинаються. Під час визначення ієрархії значень може бути обрана різна послідовність цих ознак, що й зумовлює різний вигляд семантичної структури слова в різних словниках» (Гак 1978: 17-18). 30 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ цих ознак, що й зумовлює різний вигляд семантичної структури слова в різних словниках» (Гак 1978: 17-18). З огляду на наведені вище причини цю статтю присвячено проблемам виявлення спільних і специфічних характеристик у змісті найповніших тлумачних СЛТ, виданих у Білорусі, Росії та Україні. Спочатку пояснимо, чому головним об’єктом порівняльного аналізу обрано тлумачні СЛТ, опубліковані у східнослов’янських країнах. Адже якщо розглядати словник із погляду лексикографічної семіотики, то до словниково-довідкових видань належать не лише тлумачні, перекладні, навчальні та інші словники термінів, видані окремими книгами, а й а) різноманітні словникові додатки, предметні покажчики, індекси термінів, що містяться в монографіях, дисертаціях, наукових статтях та інших публікаціях; б) численні електронні словники, термінологічні бази та банки даних, які, як правило, існують лише в пам’яті ЕОМ. Причому обсяг таких нетрадиційних словниково-довідкових праць (словникових додатків, електронних словників тощо) може варіюватися від однієї сторінки до багатьох тисяч сторінок тексту (наприклад, у Вікіпедії). Якщо під час укладання вичерпного переліку східнослов’янських СЛТ врахувати всі перелічені вище нетрадиційні словниково-довідкові праці, то обсяг такого переліку, за нашими підрахунками, вже сьогодні становитиме багато сотень назв. Навіть якщо обмежити перелік східнослов’янських СЛТ лише тими спеціальними словниками, які видані окремими книгами, то й тоді їх загальна кількість становитиме близько сотні назв. Провести порівняльний аналіз змісту такої кількості східнослов’янських СЛТ можна лише в межах спеціального монографічного дослідження. Отже, вже на самому початку роботи над цією статтею вельми актуальною була проблема коректного обмеження розглядуваного термінографічного матеріалу східнослов’янських мов. Зазвичай подібні проблеми розв’язують у процесі побудови достатньо повної й деталізованої типології СЛТ із подальшим добором спеціальних словників, найбільш зіставних за обсягом і принципами організації. На сьогодні створено цілу низку таких спеціалізованих словникових типологій, автори яких часом явно перебільшували їхні класифікаційні можливості. Так, Terminologija | 2014 | 21 31 радянський термінолог В.М. Перерва свого часу вважав, що «все розмаїття термінологічних словників можна класифікувати за різними ознаками, наприклад: а) за кількістю представлених мов — одномовні, двомовні, багатомовні; б) за наявністю та принципом тлумачення — енциклопедичні, тлумачні, без тлумачень; в) за представленою галуззю або галузями знань — галузеві, вузькогалузеві, багатогалузеві (зокрема політехнічні); г) за повнотою представленої термінології — повні, середні, короткі; д) за спеціальним призначенням — поняттєві, частотні, зворотні» (Перерва 1976: 199). Своєю чергою, російські дослідниці Н.А. Слюсарева та Г.Н. Макарова групують виявлені ними зарубіжні СЛТ за такими п’ятьма базовими типами спеціальних довідників (Слюсарева, Макарова 1977: 283–286): 1) загальні енциклопедичні словники. До них належить, наприклад, Encyclopedia of linguistics, information and control А.К. Мітхема та Р.А. Хадсона (Oxford, London, 1969); 2) спеціальні енциклопедичні словники. До них належить Kenkyusha Dictionary of new linguistics (Tokyo, 1971); 3) загальні тлумачні словники. До СЛТ цього типу російські дослідники зараховують Glossary of linguistic terminology М. Пея (New York, London, 1966); 4) спеціалізовані тлумачні словники. Яскравим прикладом СЛТ цього типу є A glossary of American technical linguistic usage Е. Хемпа (4-те вид. — Utrecht, Antwerp, 1968); 5) словники без тлумачень (глосарії). До останніх належить, наприклад, Multilingual lexicon of linguistics and philology. English, French, German, Russian П. Неша (Florida, 1968). Ще детальнішу типологію СЛТ побудували російські дослідники И.С. Куликова та Д.В. Салмина, які, спираючись на типологічні ідеї В.А. Іцковича та Н.В. Васильєвої (Ицкович 1964; Васильева 1990) і розвиваючи запропонований Л.В. Щербою метод словникових антиномій (Щерба 1974), виокремили такі типологічні опозиції між СЛТ: «1) енциклопедії — словники-довідники (тлумачні словники — за Васильєвою); 2) «академічні» — навчальні; 3) алфавітні — тематичні (тезауруси); 4) оригінальні (російські) — перекладні; 5) словники метамови — словники метадіалекту або ідіолекту; 6) загальні — галузеві (спеціалізовані — за Васильєвою); 7) словники — словники без тлумачень (у ЛЭС: поясню- 32 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ тельні – номенклатурні); 8) цитатні – нецитатні; 9) одномовні – дво-(багато-)мовні. Осібно стоять частотні словники» (Куликова, Салмина 2002: 59). У межах написаної С.В. Гриневим-Гриневичем Історії розвитку класифікації словників (Гринев-Гриневич 2009: 155–191) аналізуються й інші, загальніші класифікації термінологічних словників. Серед них: 1) суворо ієрархічні класифікації словників, представлені в працях В.Н. Сергеева (1973), В.П. Петушкова і В.Н. Сергеева (1976), А.И. Васильева (1978), Л.А. Сосновской (1978) та ін.; 2) фасетні класифікації словників, використовувані в працях В.М. Перервы (1976), В.Ф. Роменской (1978), А.С. Герда (1981), А.Я. Шайкевича (1983), Р.Ю. Кобрина (1985), В.В. Морковкина (1988), Л.М. Пологи і Л.А. Симоненко (1991), В.В. Дубичинского (1993) та ін.; 3) параметричні класифікації словників, розвинені в працях П.Н. Денисова (1976), Ю.Н. Караулова (1981), С.В. Гринева (1986), Я.Л. Донского (1986), Е.В. Королёвой (1986), В.М. Лейчика (1988), Ю.Н. Марчука (1992) та ін.; 4) комплексні класифікації словників, відображені в працях Л.М. Новичковой (1978), С.В. Гринева-Гриневича (2008) та ін. Однак у процесі їх вивчення швидко переконуєшся в тому, що кожна з перелічених вище класифікацій словників, маючи ті чи ті позитивні риси, однак не дає змоги «розкласти по поличках» усі опубліковані на цей час східнослов’янські СЛТ, типологічне розмаїття яких явно перевищує класифікаційні можливості кожної окремої типології СЛТ. Крім того, у східнослов’янських країнах практично щороку виходять СЛТ принципово нових типів, яким ще належить знайти своє місце в наявних класифікаціях словників. Як приклади таких найновіших СЛТ назвімо низку термінологічних словників, виданих у країнах Східної Славії у 2005–2007 роках: а) Комплексный словарь терминов функциональной грамматики Л.В. Поповой (Омск, 2005), який поєднує в собі якості тлумачного, ідеографічного, синонімічного й тематичного словників; б) Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія О.О. Селивановой (Полтава, 2006), у якій гармонійно поєднуються елементи енциклопедичного, загального тлумачного та спеціалізованого тлумачного СЛТ; 3) Словник термінів міжкультурної Terminologija | 2014 | 21 3 3 коммуникации Ф.С. Бацевича (Киев, 2007), реестр которого включает не только лингвистические термины. Поэтому следует согласиться, на наш взгляд, с выводом С.В. Гринева-Гриневича о том, что в каждом конкретном случае «в основу классификации словарей в первую очередь должны быть положены их наиболее важные отличительные особенности» (Гринев-Гриневич 2009: 185). Для нашого порівняльного аналізу змісту східнослов’янських СЛТ, метою якого є поглиблене розуміння особливостей розвитку лексикографії лінгвістичної термінології в Білорусі, Росії та Україні, найважливішими відмінними рисами аналізованих СЛТ були такі характеристики: 1) ступінь повноти їхнього реєстру; 2) зовнішній обсяг (в умовних друкованих аркушах і кількості томів); 3) тип словника; 4) спосіб текстової організації (тип словникової макроструктури); 5) їхня метамовна орієнтація; 6) рівень зіставності порівнюваних СЛТ за всіма основними характеристиками та ін. Щодо першої характеристики (ступеня повноти реєстру СЛТ), то нині найбільшу кількість реєстрових термінів містять найбільші східнослов’янські тлумачні (Ахманова 1969; Булахов 2002–2005; Загнитко 2012), перекладні (РБСЛТ 1988; АРСЛС 1996; АУРСТНК) та енциклопедичні (ЛЭС 1990; БМЭ 1994; РЭ 1998; УМЕ 2000) СЛТ. Розпочнемо їх розгляд з аналізу найповніших тлумачних СЛТ. Зокрема, найповніші тлумачні СЛТ Білорусі, Росії та України мають такі показники реєстру: О.С. Ахманова 1969 – близько 7000 термінів, М.Г. Булахов 2002–2005 – близько 6500, а А.П. Загнітко 2012 – близько 8000 термінів. При цьому в російському (Ахманова 1969) і частково в українському (Загнитко 2012) СЛТ, у яких використано алфавітно-гніздовий спосіб організації словникового тексту, майже всі терміни меншого семантичного обсягу, включені до словникового гнізда основного терміна, також представлені в реєстрах цих словників (за допомогою відсильних статей). Ба більше, «якщо термін є словосполученням, то його подають у словнику стільки разів, скільки термінологічних елементів входить до його складу, причому один раз із тлумаченням, а в решті випадків — з відсиланням» (Ахманова 1969: 24). У білоруському ж словнику (Булахов 2002-2005), де алфавітно-гніздовий спосіб організації словникового тексту використовується ще ширше, 34 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ терміни меншого семантичного обсягу, включені до словникового гнізда родового терміна, не відображені ні в загальному реєстрі словника, ні в «Предметно-термінологічному покажчику», що міститься в п’ятому томі цього словника. З огляду на вельми значний обсяг окремих гніздових словникових статей у білоруському СЛТ (наприклад, стаття терміна язык займає 80 сторінок тексту і, за нашими підрахунками, містить понад 5200 термінів меншого семантичного обсягу або, за термінологією О.С. Ахманової, «сегментів метамови» (Ахманова 1969: 10); стаття терміна слово — 42 сторінки; стаття терміна речь — 14 сторінок, у яких наведено тлумачення й адресатні характеристики 894 «внутрішньогніздових термінів» або «сегментів метамови»), можна припустити, що кількість термінів меншого семантичного обсягу, які не потрапили до «Предметно-термінологічного покажчика», доданого до п’ятого тому білоруського СЛТ, сягає десятків тисяч одиниць (за нашими підрахунками, сукупна кількість реєстрових термінів і термінів, включених до складу словникових гнізд основних реєстрових термінів, становить у білоруському тлумачному СЛТ близько 60 000 одиниць). Значна близькість властива найповнішим східнослов’янським тлумачним СЛТ і за другим ключовим показником (зовнішнім обсягом): російський СЛТ (Ахманова 1969) видано одним томом, його обсяг становить 45,9 обліково-видавничого аркуша; білоруський СЛТ (Булахов 2002–2005) видано п’ятьма томами загальним обсягом 197,3 обліково-видавничого аркуша; український СЛТ (Загнітко 2012) охоплює чотири томи загальним обсягом 91 обліково-видавничий аркуш. Дещо більший обсяг білоруського тлумачного СЛТ (порівняно з аналогічними російським та українським СЛТ) зумовлений такими причинами: а) ширшим представленням у білоруському словнику метамовних, сполучуванісних і адресатних характеристик усіх описаних у ньому реєстрових термінів і пов’язаних із ними термінів меншого семантичного обсягу; б) включенням до складу словникового гнізда терміна язык (Булахов 2005 V 40–119), поряд із термінами меншого семантичного обсягу (Генеалогия языков, Диалектная база языка, Идеология языка, История языка, Классификация языков, Литературный язык, Общепринятые нормы языка, Синтаксические единицы языка та ін.) і «сегментами метамови» (более разговорная окраска языка, зна- Terminologija | 2014 | 21 35 чення мови як засобу спілкування, очищення мови від строкатих іншомовних домішок, взаємини думки й мови, користування мовою, проблема походження мови, давнє й сучасне розмаїття мови тощо), а також усіх лінгвонімів, виявлених у досліджених текстових джерелах (кілька тисяч назв типу Абиссинские языки, Абхазский язык, Авестийский язык, Австралийские языки, Австралонезийские языки, Азербайджанский язык, Азиатские языки, Аккадийский язык, Албанский язык, Аллеманский язык, Амгарский язык, Американские языки тощо). Для порівняння: український словник (Загнітко 2012) не містить назв мов світу «через обмежений формат і наявність спеціальних видань із цієї проблеми» (Загнітко 2012 г 6). Порівнювані вище тлумачні східнослов’янські СЛТ належать до одного словникового типу: це загальні тлумачні словники, «які ставлять за мету подати якомога повніший перелік термінів усіх галузей мовознавства (екстенсивний тип)» (Васильева 1990: 461). З цієї причини розглянуті тлумачні східнослов’янські СЛТ мають максимально високий рівень зіставності й за третім ключовим показником (тип словника). Значною мірою подібними причинами зумовлений високий рівень близькості порівнюваних тлумачних східнослов’янських СЛТ (Ахманова 1969; Булахов 2002-2005; Загнітко 2012) щодо їхньої четвертої характеристики (способу організації текстового простору). Основним макроструктурним способом упорядкування їхнього змісту є один і той самий алфавітно-гніздовий принцип. Надзвичайно близькі порівнювані тлумачні східнослов’янські СЛТ і за такою своєю характеристикою, як метамовна орієнтація. Іншими словами, їхні автори під час укладання своїх словників повністю поділяли такі методологічні положення: 1) «термінологію видобувають, як метал із руди, з усієї сукупності метамовних творів досліджуваного періоду» (Ахманова 1969: 5); 2) «першочерговим і реально здійсненним завданням нині є лексикографічний опис тієї (хай недосконалої, непослідовної та різнокаліберної) мови, за допомогою якої мовознавці спілкуються між собою і яку вони застосовують у викладанні» (Ахманова 1969: 9). На користь такого висновку свідчать представлені в порівнюваних білоруському, російському й українському 36 Вячеслав Щербин | Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ СЛТ довгі списки джерел термінологічного матеріалу (словників різних типів, граматик, монографій, підручників і наукових статей із різних галузей сучасної лінгвістики), використаних авторами цих словників під час виявлення основного масиву лінгвістичних термінів. Єдиною відмінністю між порівнюваними східнослов’янськими СЛТ щодо використаних метамовних джерел термінологічного матеріалу є те, що, на відміну від російського й українського тлумачних СЛТ, у яких перелічено лише основні такі джерела (40 і 49 назв відповідно), у білоруському тлумачному СЛТ подано повний перелік використаних матеріалів (усього 867 назв). Отже, найповніші тлумачні СЛТ, видані у східнослов’янських країнах, мають дуже високий рівень зіставності, зумовлений такими показниками: а) близькі реєстрові характеристики (7–8 тисяч термінів); б) зіставні зовнішні (поліграфічні) обсяги; в) однакова типологічна належність до розряду загальних тлумачних СЛТ; г) практично тотожний спосіб організації текстового простору (алфавітно-гніздовий принцип); д) подібна метамовна орієнтація на тексти, використані як термінологічний матеріал (словники, граматики, монографії, підручники й наукові статті з лінгвістики). На високому рівні зіставності розглянутих вище тлумачних східнослов’янських СЛТ не може істотно позначитися навіть той факт, що зазначені словники суттєво різняться часом свого першого видання: перше видання російського тлумачного СЛТ вийшло 1966 року, білоруського — у 2002–2005 роках, українського — 2012 року. Річ у тім, що хронологічні адресатні характеристики вихідних метамовних матеріалів, використаних у цих словниках, значною мірою збігаються. Показовим є й той факт, що в білоруському й українському СЛТ різні видання російського словника (Ахманова 1966; Ахманова 2007) входять до переліку основних джерел використаних метамовних матеріалів, хоча, як буде показано нижче, далеко не вся реєстрова лексика зі словника О.С. Ахмановой увійшла до реєстрів білоруського й українського СЛТ. Однак сам факт, що зазначений російський термінологічний словник регулярно перевидається (2010 року вийшло чергове, п’яте видання словника О.С. Ахмановой) і донині залишається най Terminologija | 2014 | 21 37 повнішим тлумачним СЛТ російською мовою, є найкращим свідченням на користь висновку про передчасність тверджень окремих російських дослідників про те, що «сьогодні словник Ахмановой вже не відображає сучасного стану метамови науки, тобто не виконує свого основного призначення і використовується дослідниками лише як додаткове лексикографічне джерело» (Куликова, Салмина 2002: 80). Зведені дані про найповніші тлумачні СЛТ, видані в Білорусі, Росії та Україні, наведено в Таблиці 1. Таблиця 1. Зведені дані про найповніші тлумачні східнослов’янські СЛТ Назва СЛТ (скороч.) Характеристики тлумачних східнослов’янських СЛТ Обсяг реєстру Зовнішній обсяг (в обл.-вид. арк.) Кількість томів Тип словника Принцип текстової орг-ції Кількість текстових джерел Тираж (кількість примірників) Ахманова 1969 Близько 7000 45,9 1 Загальний тлумачний СЛТ Алфавітно-гніздовий 40, зокрема 17 СЛТ дев’ятьма мовами 40 000 Булаков 2002–2005 Близько 6500 197,3 5 Загальний тлумачний СЛТ Алфавітно-гніздовий 867, зокрема 10 СЛТ російською мовою 50 Загнітко 2012 Близько 8000 91,02 4 Загальний тлумачний СЛТ Алфавітно-гніздовий 49, зокрема 32 СЛТ трьома мовами 100 Інша ситуація спостерігається щодо зіставності найповніших східнослов’янських СЛТ перекладного та енциклопедичного типів. Про рівень їхньої зіставності можна судити за відмінностями між основними характеристиками перекладних та енциклопедичних східнослов’янських СЛТ. Зокрема, основні характеристики найповніших перекладних СЛТ Білорусі, Росії та України наведено в Таблиці 2. 38 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ Таблиця 2. Зведені дані про найповніші перекладні східнослов’янські СЛТ Назви СЛТ (скороч.) | Характеристики перекладних східнослов’янських СЛТ | Обсяг реєстру | Зовнішній обсяг (в обліково-видавничих аркушах) | Кількість томів | Тип словника | Принцип текстової організації | Тираж (кількість прим.) | РБСЛТ 1988 | Близько 5500 | 10,8 | 1 | Загальний двомовний СЛТ | Алфавітний | 4300 | АРСЛС 1996 | Близько 8000 | 40,25 | 2 | Загальний двомовний СЛТ з елементами тлумачення | Алфавітний | 1000 | АУРСТНК | Близько 5000 | (у друці) | 1 | Спеціалізований тримовний СЛТ | Концептуальний | (у друці) Наведені в таблиці 2 зведені дані про найповніші східнослов’янські СЛТ перекладного типу свідчать, що між цими словниками існують досить істотні відмінності: 1) за обсягом їхнього реєстру; 2) за їхнім зовнішнім обсягом; 3) за типологічною належністю порівнюваних СЛТ; 4) за принципами їхньої текстової організації. Зазначені відмінності зумовлюють відносно низький рівень зіставності даних перекладних східнослов’янських СЛТ. Своєю чергою, основні характеристики найповніших енциклопедичних СЛТ, виданих у Білорусі, Росії та Україні, наведено в Таблиці 3. Наведені в таблиці 3 зведені дані про обсяг реєстру та зовнішній обсяг східнослов’янських енциклопедичних СЛТ також свідчать про істотні кількісні розбіжності між цими енциклопедичними СЛТ за вибраними показниками. До зазначених кількісних розбіжностей між розглядуваними СЛТ можна додати відомості якісного характеру, що показують, наприклад, таке: 1) із 517 енциклопедичних статей, поданих у білоруській енциклопедії (БМЭ 1994), 143 статті присвячено персоналіям відомих лінгвістів і письменників, тобто вони мають нетермінологічний характер. Так само із 1797 статей, поданих в українській енциклопедії (УМЕ 2000), у 438 представ- Terminologija | 2014 | 21 39 Таблиця 3. Зведені дані про найповніші енциклопедичні СЛТ, видані в Білорусі, Росії та Україні Назви СЛТ (скороч.)Характеристики енциклопедичних східнослов’янських СЛТОбсяг реєструЗовнішній обсяг (в обліково-видавничих аркушах)Кількість томівТип словникаПринцип текстової організаціїТираж (кількість прим.)ЛЭС 1990700162,931Загальний енциклопедичний СЛТАлфавітний150 000РЯЭ 199869698,141Спеціалізований енциклопедичний СЛТАлфавітний50 000БМЭ 1994517111,371Спеціалізований енциклопедичний СЛТАлфавітний10 000УМЕ 2000179798,141Спеціалізований енциклопедичний СЛТАлфавітний5000 лено персоналії українських і зарубіжних лінгвістів; 2) у БМЭ 1994 та УМЕ 2000 немає предметно-термінологічних покажчиків, які дали б змогу визначити загальну кількість лінгвістичних термінів, використаних у їхніх енциклопедичних статтях. Для порівняння: у російському енциклопедичному словнику (ЛЭС 1990) 1) усі 700 статей присвячено термінам, тобто персоналії в ньому зовсім відсутні; 2) термінологічний покажчик, що додається до ЛЭС 1990, містить близько 6000 лінгвістичних термінів; кілька тисяч термінів містить аналогічний покажчик і в РЯЭ 1998. Істотні якісні відмінності між порівнюваними білоруським (БМЭ 1994), російським (РЯЭ 1998) та українським (УМЕ 2000) СЛТ, які є енциклопедіями з білоруського, російського та українського мовознавства відповідно, і російським енциклопедичним СЛТ (ЛЭС 1990), який має загальнолінгвістичний характер, існують також щодо їхньої типологічної належності. Зокрема, саме загальнолінгвістичний характер ЛЭС 1990 зумовив те, що до нього «широко включено лінгвістичну «номенклатуру», насамперед лінгвоніми: мови світу 40 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ представлені як окремими статтями, так і дуже повним (близько 2500) «Покажчиком мов світу» (Куликова, Салмина 2002: 76). Усі зазначені вище відмінності свідчать про недостатньо високий рівень зіставності порівнюваних східнослов’янських енциклопедичних ТЛТ, що перешкоджає використанню їх як термінографічних джерел для проведення коректного в зіставному відношенні порівняльного аналізу. Якщо проблему визначення найбільш зіставних східнослов’янських ТЛТ можна вважати значною мірою розв’язаною (надалі як такі розглядатимуться найповніші тлумачні ТЛТ, видані в Білорусі, Росії та Україні), то сам метод проведення їх порівняльного аналізу досі викликає чимало запитань. На наш погляд, порівняльний аналіз східнослов’янських тлумачних ТЛТ найкраще проводити, застосовуючи прийом паралельного читання словників, розроблений і апробований академіком РАН О.Н. Трубачовим. До сучасних форм використання цього прийому російський учений «йшов багато років, порівнюючи різномовні та різнотипні словники й поступово вдосконалюючи методику їх порівняльного вивчення» (Щербин 2007: 13). Почавши з виявлення (з метою порівняльної оцінки у своїх словникових рецензіях) лише окремих елементів структури розглянутих словників — загальної кількості реєстрових одиниць, їхніх похідних форм, тлумачень, характеристик адресата тощо, О.Н. Трубачов згодом дійшов «власне до “паралельного читання”, тобто контрастивної характеристики: а) цілей, досягненню яких слугують розглянуті словники; б) принципів, покладених в їх основу; в) методів, які укладачі використовували в процесі підготовки цих словників. Порівнювалися також макро- і мікроструктура словників, наукова користь від цих словників, склад їхньої реєстрової лексики, ступінь відповідності застосованих у словниках підходів усталеній славістичній традиції, мовна належність порівнюваних словників, а також правомірність використання укладачами окремих лексикографічних параметрів (наприклад, слів-відсилань)» (Щербин 2007: 14). Спираючись на методичні напрацювання О.Н. Трубачова в галузі застосування прийому паралельного читання словників, почнімо з порівняльного аналізу реєстрового складу східнослов’янських тлумачних Terminologija | 2014 | 21 41 ТЛТ. Для наочності досліджуваний реєстровий матеріал трьох досить великих словників було обмежено порівняльним вивченням лінгвістичних термінів, що починаються на літери А, Р, Я (вибір термінів на зазначені літери був зумовлений бажанням ознайомитися з досить репрезентативним масивом реєстрової лексики, відібраної з початкової, середньої та заключної частин порівнюваних ТЛТ). Підсумком порівняльного вивчення реєстрових складів східнослов’янських тлумачних ТЛТ стало укладання зведених покажчиків реєстрових термінів цих словників на літери А (містить 995 одиниць), Р (містить 762 одиниці), Я (містить 58 одиниць). У сукупності ці зведені покажчики охоплюють майже 10% реєстрового матеріалу порівнюваних східнослов’янських тлумачних ТЛТ, тобто є достатньо репрезентативними в статистичному відношенні. Порівняльний аналіз змісту зведених покажчиків реєстрових термінів трьох східнослов’янських тлумачних ТЛТ (на літери А, Р, Я) дав змогу виявити таке: 1) практично повністю еквівалентними (за формальними та змістовими характеристиками) лінгвістичними термінами є: а) лише 4,8% складу зведеного покажчика реєстрових термінів усіх трьох східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А (аббревиатура, аббревиация, абзац, аблатив, аблаут, абсорбция, агенс, аграфия, адаптация, адвербиализация, адстрат, аканье/аканья, аккомодация, акузма, акут, акцент, акцентология, акцентуация, алалия, алексия, алфавит, альтернант, альтернация, амбивалентный, анаграмма, анаколуф, анализ, аналитизм, аналогия, анафора, англицизм, антесе-дент, антитеза, антиципация, антонимия, антономазия, антропонимика, аорист, аподозис, апостроф, арго, ареал, артикль, артикуляция, архетип, асиндетон, атрибут, афазия — загалом 48 спільних термінів); б) усього 1,7% складу зведеного покажчика реєстрових термінів на літеру Р (редукция, редупликация, реконструкция, рекурсия, релевантный, рема, референт, речение/речення, ритм, ритмика, ритмомелодика, риторика, ряд — загалом 13 спільних термінів); в) у складі зведеного покажчика реєстрових термінів на літеру Я повністю відсутні лінгвістичні терміни, еквівалентні за формою та значенням; 2) значно ширше практично повна еквівалентність (за формою та значенням) лінгвістичних термінів представлена у двох із 42 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ трьох розглянутих східнослов’янських тлумачних ТЛТ (12,4% складу зведеного покажчика реєстрових термінів усіх трьох східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А; 7,3% складу зведеного покажчика реєстрових термінів на літеру Р і 27,6% складу покажчика на літеру Я). Причому найбільшу кількість еквівалентних пар термінів виявлено в російському та білоруському словниках (Ахманова 1969 і Булахов 2002), оскільки в обох словниках представлена передусім російськомовна лінгвістична термінологія: а) 7,4% складу зведеного покажчика реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А (абруптив, абсолютов, абсолютный, абстрактное значение, автоматическая альтернация, авторская речь, агглютинативный, агглютинация, адвербиальный, адъективация, адъективирование, адъективированный, адъективный, азбука, аккузатив, акустический, акутовый, акцентный, акцентуационный, аллатив, аллегория, аллитерация, аллитерирующий, алфавитный, альвеолярный, аморфные языки, аморфный, амфибрахий, анакруза, аналитико-синтетический, аналитический, аналогисты, аналогический, анафорический, аномалисты, аномалия, аномальный, антецедентный, антропофоника, антропофонический, анусвара, аппозитивный, аппозиционный, аппозиция, арготивческий, артикулятор, артикуляционный, архаизация, архаизирующий, архаизм, архаический, асемантический, аспирация, аспирированный, ассимиляция, ассимиляттивный, ассимиляция, ассоциация, атематический, атрибутивно-предикативный, атрибутивный, аттракция, аугмент, ауслаут, афористический, аффективный, аффикс, аффиксальный, аффиксация, аффилиация, аффриката, ахлаут, ахронистический, ахронический, ахрония — загалом 74 спільні терміни); б) 4,6% складу зведеного покажчика реєстрових термінів на літеру Р (равносложный, равноударенный, раздвоение, раздел интонационный, разделительный, различительный, разложение, размер, разносклоняемость, разносклоняемый, разностильный, раскатистый, расподобление, расположение, распределение, распределительный, распространение, распространенный, раствор, растяжение, расчлененный, расширение, расщепление фонемы, реализация, реальное значение, регрессивный, резонатор, резонаторный, результативный, рекурсивный, релевантность, релятивный, речевой, речь, ритмический, ритмомелодический, риторический, рифма, род, родительный падеж, родовой, родословное древо, родство Terminologija | 2014 | 21 43 мов, ротацизм, руна, ряд – усього 46 спільних термінів); в) 20,7% складу зведеного індексу реєстрових термінів на літеру Я (мова, мова-джерело, мова-об’єкт, мовознавство, мовознавчий, мовний, мовознавство, мова-основа, мова-посередник, язичний, якання, ямб – усього 12 спільних термінів). Значно менше повністю еквівалентних (за формою і значенням) лінгвістичних термінів представлено в реєстрах російського й українського ТЛТ (Ахманова 1969 і Загнітко 2012): а) 3,2% складу зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А (автоматизм, агент, аграматизм, адекватив, адитив, адлатив, адміратив, акронім, актив, актуалізація, американізм, амфіболія, анадиплозис, анастрофа, анахронізм, анжамбеман, анномінація, антиклімакс, антиметабола, антиномії граматичної структури, антиптозис, антистрофа, антифразис, апелятив, апокойну, апокопа, арготизми, ареальна лінгвістика, архіфонема, асемантичний, аспект, атлас діалектологічний – усього 32 спільні терміни); б) 0,5% складу зведеного індексу реєстрових термінів на літеру Р (реприза, рефрен, рондель, рондо – усього 4 спільні терміни); в) 3,5% складу зведеного індексу реєстрових термінів на літеру Я (ядерні структури/ядерні структури, ядро висловлювання/ядро вис-повлення – усього 2 спільні терміни). Нарешті, найменше число повністю еквівалентних (за формою і значенням) лінгвістичних термінів представлено в реєстрах білоруського й українського ТЛТ (Булахов 2002-2005 і Загнітко 2012): а) 1,3% складу зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А (абракадабра, абстракція, азбуковник, активний словник, акустика, акуїденція, амплітуда, антропонім, антропонімія, апострофа, артикуляційна фонетика, аспектологія, афоризм – усього 13 спільних термінів); б) 0,8% складу зведеного індексу реєстрових термінів на літеру Р (резонанс, репліка, референція, рефлекс, рефлексія, русифікація – усього 6 спільних термінів); в) 3,5% складу зведеного індексу реєстрових термінів на літеру Я (ярус, ять – усього 2 спільні терміни); 3) найзначнішу частину змісту зведених індексів реєстрових термінів трьох східнослов’янських тлумачних ТЛТ (на літери А, Р, Я) становлять лінгвістичні терміни, представлені лише в одному з трьох обстежених ТЛТ тлумачного типу. 44 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ При цьому очевидним лідером за кількістю «самобутніх» (тобто таких, що не мають повних еквівалентів в інших словниках) лінгвістичних термінів серед трьох порівнюваних східнослов’янських тлумачних ТЛТ є український словник (Загнітко 2012). Зокрема, на літеру А в цьому словнику представлено 390 лінгвістичних термінів, які не мають повних (за формою і значенням) еквівалентів в інших східнослов’янських ТЛТ (абдукція, абіонім, абонімінація, абревійоване ім’я, абрупція, абсолютний кінець слова, абсолютний початок слова, абсолютний час, абсолютні синоніми, абстрактна лексика, абстрактне мислення, абстрактні іменники, абузія, ас-з dolby digital, аверсія, автокаталіз, автокомунікація, автологія, автоматичний (машинний) переклад, автоматичний словник, автоном, автор, автор-функція, авторизатор, авторизація та інші українські лінгвістичні терміни). У сукупності ці національно специфічні терміни становлять 39,2% усього складу зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А. В свою очередь, на букву Р в украинском словаре (Загнітко 2012) выявлены 372 лингвистических термина, не имеющие полных (по форме и значению) эквивалентов в других восточнославянских СЛТ (радиксоїди, рамка перформативна, рамка відмінкова, рамплісаж, ра-ритив, раса, рацея, реактивний мовленнєвий акт, реакція, реакція пер-локутивна, реалізація грамем імплікативна, реалізовані норми и др.). В совокупности эти национально специфические украинские термины составляют 48,5% содержания сводного индекса реестровых терминов восточнославянских толковых СЛТ на букву Р. Наконец, на букву Я в рассматриваемом СЛТ (Загнітко 2012) идентифицировано 14 лингвистических терминов и номенов, не имеющих полных эквивалентов в белорусском и русском СЛТ (явний контекст, ядро лінгвокультурологічного поля, язичок маленький (увула), як емфатична придієслівна, як початкова розповідна, як…, так і… градаційний розмовний, який так (який тут) емоційна, якийсь емоційний, якийсь емфатичний, якість міжмовної комунікації, якість мовлення, якості мовлення комунікативні, ясність мовлення/ясність мови, я-текст). Эти украинские термины и номены составляют 24,3% содержания сводного индекса реестровых терминов восточнославянских толковых СЛТ на букву Я. Terminologija | 2014 | 21 45 На втором месте после украинского СЛТ (Загнітко 2012) по количеству лингвистических терминов, не имеющих полных эквивалентов в составе других восточнославянских ЛСТ, идет белорусский словарь (Булахов 2002–2005). В частности, на букву А в нем представлено 237 «уникальных» терминов (абс̧еда, аблативный/аблятивный, аблаутный, абсолютная конструкция, абсорбировать, абстрагировать, абстрактная единица, абстрактное слово, абстрактно-семантический принцип, абстрактно-собирательное имя, абстрактность, авеста и др.), которые в совокупности составляют 23% всего состава сводного индекса реестровых терминов восточнославянских толковых СЛТ на букву А. Далее, на букву Р в белорусском словаре содержится 201 лингвистический термин, не имеющий полных эквивалентов в других рассматриваемых словарях (равногласный, равнозвучащий, равнозначащий/ равнозначующий, равнозначный, равносложность, разбирание, разбор, разветвление, развиваться/ развиться, развитие, разговаривать, разговор, разговорная речь, разговорно и др.), удельный вес которых в сводном индексе реестровых терминов восточнославянских толковых СЛТ на букву Р составляет 26,2%. Наконец, на букву Я в белорусском словаре выявлено 18 исторически ориентированных, «самобытных» терминов (язык-жаргон, языковед/языковеды, языкоиспытатель, языкоисследование, языкоисследователь, языкосравнение, языкотворчество, языкоучение, язык-первоисточник, язык-потомок, язык-предок, язык-примитив, язык-родоначальник, язычно-небный, яканье-иканье, якать, якающий, якутский язык), доля которых в сводном индексе реестровых терминов восточнославянских толковых СЛТ на букву Р доходит до 31%. Третю позицію серед порівнюваних східнослов’янських тлумачних ТЛТ за кількістю лінгвістичних термінів, які не мають повних еквівалентів у складі інших словників, посідає словник О.С. Ахманової. Так, на літеру А в ньому представлено 197 застарілих і рідковживаних термінів, яких немає в реєстрах інших східнослов’янських ТЛТ (аблаутна база, абруптивний, абсолютний, абсолютно-безсуб’єктне речення, абсолютне питання, абстрактивна релевантність, абстрактна дія, абстрактне речення, абстрактні іменники, абстрактні форми, абстрактне дієслово, абстрактний звук та ін.), які в сукупності 46 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ становлять майже 20% змісту зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру А. Далі, на літеру Р у словнику О.С. Ахманової налічується 120 лінгвістичних термінів, які не мають повних еквівалентів у реєстрах інших східнослов’янських тлумачних ТЛТ (рівновага динамічна, рівноважний дифтонг, рівнозвучні слова, рівнозначні слова, рівнозначне протиставлення, рівнозначні слова, рівноіменність, рівнокінцевість, рівномірний наголос, розбірливість мовлення та ін.). Питома вага зазначених термінів перевищує 15,7% усього складу зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру Р. Нарешті, на літеру Я у словнику О.С. Ахманової виявлено 9 термінів, які не мають повних еквівалентів у білоруському й українському ТЛТ (явища відмираючі, явища розвивальні, ядро дифтонга, ядро складове, мовний, язичковий, яскраві голосні, яскравий, ямбічне скорочення). Виявлені у словнику О.С. Ахманової рідковживані терміни становлять понад 15,5% змісту зведеного індексу реєстрових термінів східнослов’янських тлумачних ТЛТ на літеру Я. Результати порівняльного аналізу змісту зведених індексів реєстрових термінів трьох східнослов’янських тлумачних ТЛТ (на літери А, Р, Я) із застосуванням прийому паралельного читання словників дають змогу зробити такі висновки: 1) на відбір реєстрової лексики для розглянутих ТЛТ найбільше вплинула практика терміновживання в тих наукових, довідкових і навчальних текстах, які автори цих словників (О.С. Ахманова, М.Г. Булахов і А.А. Загнітко) використовували як джерела термінологічного матеріалу під час їх укладання. Зокрема, опрацювання О.С. Ахмановою 17 різнотипних ТЛТ 9 мовами реально вплинуло на включення до реєстру укладеного нею словника (Ахманова 1969) цілої низки лінгвістичних термінів, які використовувалися в метамові зарубіжної лінгвістики середини минулого століття і які є рідковживаними в сучасному східнослов’янському мовознавстві (аблаутна база, абруптивний, автономісти, агма, адверсив, актум, амальгамувальні мови, анудатта, анунаси́ка та ін.). Тому цілком обґрунтованим було невключення перелічених та подібних до них Terminologija | 2014 | 21 47 запозичених термінів до реєстрів наступних східнослов’янських ТЛС (Булахов 2002–2005 і Загнітко 2012). Аналогічно, використання М.Г. Булаховим як текстової основи для свого Опыта исторического словаря русской лингвистической терминологии значної кількості лінгвістичних текстів XVI-XIX ст. сприяло включенню до реєстру цього словника цілої низки застарілих лінгвістичних термінів і професіоналізмів, що мають переважно історичне значення (абецеда, аблаутный, азъ, акальщик, алфавитарь, аналогисты-грамматики, ариевропейский, аудиция, языкоисследование, языкосравнение, языкоучение та ін.), які в сучасних навчальних ТЛС, як правило, не використовуються. Нарешті, особлива увага А.А. Загнітка, автора Словника сучасної лінгвістики: поняття і терміни, до вивчення метадіалектів (підмов) новітніх напрямів сучасного мовознавства (лінгвокультурології, етнолінгвістики, патолінгвістики, нейролінгвістики, комунікативної лінгвістики, функціональної граматики та ін.) призвела до включення до його словника численних новітніх термінів (абіонім, ас-3 dolby digital, агнонімы, адресантність, aiff (audio interchange file format), аксіальна комунікація, аксіолема, аксіостемма, аксон, актантно-рольова граматика та ін.) і спеціалізованих номенклатурних назв (початкове що за…, ти вульгарне/ти фамільярне, ти покровительства, це емфатичне, це розмовне незадоволення, як емфатична придієслівна, як початкова розповідна, як…, так і… градаційний розмовний, який так (який тут) емоційна, якийсь емоційний, якийсь емфатичний та ін.), що використовуються представниками цих напрямів у своїх працях; 2) значний вплив на добір реєстрової лексики для східнослов’янських тлумачних ТЛС мала також методологічна позиція, якої дотримувалися автори цих словників. На думку О.С. Ахманової, «дуже важливим є питання про те, до яких частин мови належать або мають належати лінгвістичні терміни: чи обмежується термінологія цієї галузі знання іменниками, чи до неї входять також прикметники, дієслова та інші частини мови. Відповідаючи на це питання, слід передусім звернути увагу на те, що в європейських мовах система іменників настільки розвинена, що має такі необмежені можливості утворювати віддієслівні іменники та абстрактні іменники, утворені від основ прикметників, що основний склад термінологічного списку для цих мов цілком може обмежуватися іменниками. Що стосується дієслів, то для мовознавчої термінології вони не типові й легко можуть бути замінені віддієслівними іменниками» (Ахманова 1969: 11). 48 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ Саме внаслідок методологічної позиції, якої дотримувалася О.С. Ахманова щодо частиномовних характеристик лінгвістичних термінів, у реєстрі укладеного нею словника безроздільно домінують терміни-іменники й терміни-прикметники. Включення до реєстру її словника окремих префіксів (алло-, верхне- та ін.) належить до рідкісних винятків. Зовсім іншу методологічну позицію щодо цього питання посідав М.Г. Булахов, який писав про частиномовні характеристики реєстрових одиниць свого словника таке: «Основну частину корпусу словника становлять субстантивні й дієслівні терміни. Поряд із цим, з метою показати дериваційні та валентні властивості термінів, до реєстру словника вводяться прикметники, дієприкметники й прислівники, якщо вони стосуються лінгвістичної термінології» (Булахов 2002 I 5). Цілком відповідно до цих методологічних поглядів М.Г. Булахова в реєстрі його словника широко представлені не лише дієслова й дієприкметники, а й навіть прислівники (адвербиально, акустически, алфавитно, аналогически, анафорически, аномально, антегозитивно, аппозитивно, артикуляторно, архаически, атрибутивно та ін.); 3) важливим чинником, який істотно вплинув на добір реєстрової лексики для порівнюваних східнослов’янських тлумачних ТЛС, стало авторське розуміння макроструктури цих словників. Оскільки в усіх трьох словниках основним способом організації текстового простору є алфавітно-гніздовий принцип, багато що залежало від того, якого статусу набував той чи інший лінгвістичний термін (статусу основної реєстрової одиниці чи статусу терміна меншого семантичного обсягу, включеного до словникового гнізда основної реєстрової одиниці), а також від того, чи використовувався в словнику такий лексикографічний параметр, як відсильне слово (відсильна стаття). Однак тут ми вже переходимо до порівняльного аналізу мікро- й макроструктури східнослов’янських тлумачних ТЛС. Terminologija | 2014 | 21 49 У цьому розділі ми розглянемо детальніше мікро- й макроструктуру східнослов’янських тлумачних ТЛС. Зокрема, дослідження мікроструктури, тобто структури словникових статей порівнюваних словників (Ахманова 1969; Булахов 2002–2005; Загнітко 2012), показало, що автори цих ТЛС по-різному визначали перелік обов’язкових структурних елементів такої словникової статті залежно від типу статті. У словнику О.С. Ахманової представлено словникові статті таких типів: 1) словникова стаття-гніздо термінів; 2) словникова стаття одного терміна; 3) відсильна словникова стаття. При цьому найбільший обсяг має словникова стаття-гніздо термінів, яка, як правило, містить такі структурні елементи: а) вокабулу, тобто заголовний (родовий) термін, яким найчастіше виступають російськомовні однослівні терміни (аббревиатура, абсолютный, адаптация, аканье, анализ та ін.) або терміновані словосполучення (будущее время, внутрислоговой приступ, именительный падеж, родительный падеж та ін.); б) іншомовні відповідники до заголовного терміна (англ., фр., нім., ісп.); в) тлумачення родового терміна; г) пов’язані із заголовним терміни меншого семантичного обсягу (Аббревиатура буквенная, Аббревиатура буквенно-звуковая, Аббревиатура звуковая та ін.); д) іншомовні відповідники до термінів меншого семантичного обсягу; е) тлумачення термінів меншого семантичного обсягу; є) словосполучення, що ілюструють уживання тлумаченого терміна в лінгвістичному контексті (наприклад, до заголовного терміна абсолютный наведено ілюстративні словосполучення Абсолютные глаголы. Абсолютный падеж. Абсолютная позиция. Абсолютное положение). Менший обсяг у словнику О.С. Ахманової має словникова стаття одного терміна, оскільки містить такі структурні елементи: а) заголовний термін, яким найчастіше виступають російськомовні однослівні терміни (аббревиация, абзац, автоматизм та ін.) або терміновані словосполучення (автономный грамматический процесс, акрофонический принцип, аморфное предложение та ін.), рідше префікси (алло-, анте-, верхне-, нижне- та ін.) або латинські терміни (abstractum pro concreto, activa tantum, media tantum, nomen agentis, pluralia tantum, singularia tantum та ін.); б) іншомовні відповідники до заголовного терміна (наприклад, для реєстро- 50 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ …ового терміна резонатор – це англ. англ. resonator, фр. resonauter, нім. Resonator, ісп. resonador); в) тлумачення заголовкового терміна (наприклад, тлумачення вокабули резонатор має такий вигляд: «Прилад або природний пристрій, що резонують на певній частоті коливань, посилюючи їх»); г) ілюстрації у вигляді термінованих словосполучень (так, заголовковий термін резонатор ілюструється словосполученням Резонатор ротовой). Нарешті, найлаконічнішу форму вираження у словнику О.С. Ахманової має відсильна словникова стаття, яка, як правило, містить лише два структурні елементи: а) заголовковий термін і б) відсилання до іншої словникової статті, у якій наведено тлумачення цього терміна. Зважаючи на незначний обсяг відсильних словникових статей, наведемо як приклади дві такі статті з різною структурою відсилання: «абстрактное действие см. действие абстрактное. абстрактное значение см. значение» (Ахманова 1969: 30). Своєю чергою, набір типів словникових статей і переліки включених до них структурних елементів у словнику М.Г. Булахова мають істотні відмінності (порівняно зі словником О.С. Ахманової). Зокрема, склад словникових статей у білоруському СЛТ включає такі типи: 1) словникова стаття — гніздо термінів; 2) словникова стаття одного терміна. При цьому, якщо словникова стаття — гніздо термінів може сягати дуже значного обсягу (від однієї до кількох десятків сторінок словникового тексту), то словникова стаття одного терміна часом не перевищує обсягу стандартного рядка словникового тексту. Зазначені кількісні відмінності в обсягах двох типів словникових статей у словнику М.Г. Булахова пояснюються різними переліками структурних елементів, представлених у цих статтях. Так, словникова стаття — гніздо термінів у словнику М.Г. Булахова містить, як правило, такі структурні елементи: а) вокабулу, тобто заголовковий (родовий) термін, у ролі якого виступають російськомовні однослівні терміни (аббревиатура, аблатив/аблятив, аблаутный, абстракция та ін.) або терміновані словосполучення (ассимилятивно-диссимилятивное аканье (яканье), беглый гласный (согласный), бытийное предложение та ін.); б) граматичну Terminologija | 2014 | 21 51 позначку, що вказує на рід терміна (ж., м., ср.); в) тлумачення значень заголовкового терміна (наприклад: аббревиатура — «Умовне скорочення слів»); г) ілюстративні цитати (їх кількість варіює від статті до статті) з опрацьованих текстових джерел (монографій, підручників, словників, енциклопедій, наукових статей та ін.), що містять додаткову інформацію про поняттєвий зміст заголовкового терміна (наприклад, зміст реєстрового терміна абстракция розкривається, зокрема, за допомогою такої цитати з 2-го видання книги Р.А. Булатова Введение в науку о языке (Москва, 1965, с. 219): «Граматика оперує не будь-якими абстракціями, а абстракціями реальних слів і реальних мов»); д) адресатні характеристики кожної використаної ілюстративної цитати; е) терміни меншого семантичного обсягу, пов’язані із заголовковим терміном (наприклад: абстракция грамматическая; абстракция лексическая; абстракция фонетическая та ін.); є) тлумачення окремих термінів меншого семантичного обсягу (так, термін сила языка у гніздовій словниковій статті терміна язык тлумачиться так: «потенційна здатність, умова, можливість удосконалення мови» (Булахов 2005 V 55). Однак переважна більшість термінів меншого семантичного обсягу у словнику М.Г. Булахова залишається без тлумачення; ж) ілюстративні цитати з текстових джерел до окремих термінів меншого семантичного обсягу. Наприклад, поняттєвий зміст терміна сила языка, крім тлумачення, розкривається також за допомогою двох ілюстративних цитат із підручника І.І. Давидова Чтения о словесности (Москва, 1837, с. 94–95) та його ж Опыта общесравнительной грамматики русского языка (Санкт-Петербург, 1852, с. 449). Однак для переважної більшості термінів меншого семантичного обсягу розгорнуті ілюстративні цитати у словнику М.Г. Булахова не наводяться; з) адресатні характеристики кожного терміна меншого семантичного обсягу. Значно коротший перелік структурних елементів мають у словнику М.Г. Булахова словникові статті окремих термінів. Причому зміст цього переліку варіює від статті до статті. Найповніший варіант такого переліку включає такі структурні елементи: а) вокабулу, тобто заголовковий термін, у ролі якого виступають російськомовні однослівні терміни (аббревиация, 52 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ абецеда, абзац, абруптив та ін.) або терміновані словосполучення (абстрактная единица, абстрактное значение, абстрактное слово та ін.); б) граматичну позначку, що вказує на рід терміна; в) тлумачення заголовкового терміна; г) ілюстративні цитати з текстових джерел; д) адресатні характеристики ілюстративних цитат. Найкоротший варіант такого переліку включає лише два структурні елементи: а) заголовковий термін і б) адресатні характеристики цього терміна в текстових джерелах. Як приклади таких надлаконічних словникових статей у словнику М.Г. Булахова можна назвати статті з такими заголовковими термінами: абсолютная хронология языковых изменений, акустический аспект в изучении звуков языка, апеллятив географический, апеллятивная лексика, ритмико-интонационные отношения, ритмико-мелодическая особенность стиха, ритмико-мелодическая сторона речи, ритмико-синтаксические единицы, ритмико-синтаксический период, ритмико-синтаксическое членение, язык-жаргон, язык-источник, язык-объект, язык-первоисточник, язык-посредник, язык-потомок, язык-предок, язык-примитив, язык-родоначальник, якутский язык та ін. Зрозуміло, що використання замість тлумачень окремих реєстрових термінів їхніх адресатних характеристик не є рівноцінною заміною для СЛТ тлумачного типу. Власні мікроструктурні особливості має і словник А.А. Загнітка. Зокрема, перелік словникових статей українського СЛТ включає такі їхні типи: 1) словникова стаття-гніздо термінів; 2) словникова стаття одного терміна; 3) відсильна словникова стаття. При цьому найбільший обсяг мають словникові статті — гнізда термінів, які включають, як правило, такі структурні елементи: а) вокабулу, тобто заголовковий (родовий) термін, у ролі якого виступають україномовні однослівні терміни (абзац, абревіація, антитеза, антоніми, аорист, архаїзми, асиміляція та ін.) або терміновані словосполучення (бібліотека електронна, варіантність літературної норми, відмінок давальний (давив) та ін.); б) етимологічну довідку про походження заголовкового терміна: наприклад, абзац (нім. Absatz – відступ); антоніми (грец. anti – проти й опута – ім’я); в) тлумачення заголовкового терміна (наприклад, абревіація — «спосіб утворення іменників шляхом скорочення елементів слів, об’єднаних в одне словосполучення»); г) терміни меншого се- Terminologija | 2014 | 21 53 мантического объема, связанные с заголовочным термином (например: абревіація ініціальна, абревіація поскладова, абревіація поскладово-слівна, абревіація змішана, абревіація телескопічна); д) толкования терминов меньшего семантического объема (например: абревіація поскладово-слівна – ‘поєднання цілого слова і скороченного елемента: зарплата – заробітна плата, корпункт – кореспондентський пункт’); е) в отдельных словарных статьях – гнездах терминов представлены также иллюстративные цитаты из текстовых источников (например, в гнездовой словарной статье термина антитеза понятийное содержание термина меньшего семантического объема антитеза складна раскрывается при помощи следующей цитаты из поэтического произведения Лины Костенко: «Білі, білі обличчя у чорній воді, / неповторні обличчя навік зостаються. /На старих фотографіях усі молоді, /На старих фотографіях мертві сміються»). Менший обсяг у словнику А.А. Загнітка мають словникові статті окремих термінів, які включають, як правило, такий набір структурних елементів: а) вокабулу, тобто заголовковий термін, у ролі якого зазвичай виступають україномовні, латиномовні й англомовні однослівні терміни (абдукція, абіонім, аблаут, agnomen, агнонім, аграфія, альтер-его (alter-ego), harpy, haveo-конструкції та ін.), терміновані словосполучення (ас-3 dolby digital, автостереотип етнічний, адекватність семантична, азбука морзе, aiff (audio interchange file format), акомодація лінгвокультурна негативна та ін.), окремі префікси (а-, ан-, ім-, ін-, орто-, суб-, супер-, ультра-, уні-) і суфіксоїди (-цид); б) етимологічну довідку про походження терміна (наприклад, аблаут (нім. Ablaut – зміна голосного)); в) тлумачення заголовкового терміна (наприклад: абіонім – ‘власна назва неістоти природного довкілля або створеної людиною. Сюди зараховують топоніми, стратоніми, космоніми, астроніми, антропоніми, катайконіми, гідроніми тощо’); г) для окремих заголовкових термінів у словнику А.А. Загнітка, окрім короткого тлумачення, подається розгорнутий енциклопедичний опис їхнього поняттєвого змісту (наприклад, для термінів абдукція, аглютинація, алюзія, варваризм, дискурс, дреговичі та ін.). Нарешті, найкоротший перелік структурних елементів у словнику А.А. Загнітка мають відсилкові словникові статті: а) вокабу- 54 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ лу, тобто заголовковий термін, і б) відсилання до іншої словникової статті, у якій тлумачиться цей термін (наприклад: абревійоване ім’я – див.: ім’я абревійоване). Отже, мікроструктурні характеристики тлумачних східнослов’янських СЛТ досить істотно відрізняються: а) за набором використовуваних типів словникових статей; б) за кількістю та різноманітністю структурних елементів, включених до таких статей; в) за середнім обсягом гніздових словникових статей (найкомпактніші такі статті у словнику О.С. Ахманової, найрозлогіші – у словнику М.Г. Булахова). Однак найістотніші відмінності між порівнюваними східнослов’янськими СЛТ тлумачного типу виявлено нами не в мікроструктурі, а в макроструктурі цих словників. При цьому макроструктуру (або макрокомпозицію) порівнюваних СЛТ ми розуміли досить широко, услід за С.В. Гриньовим-Гриневичем: «До сфери макрокомпозиції, тобто формування макроструктури словника, належать такі питання композиції словника загалом, як вибір принципу представлення (розташування) лексики, визначення складу основних частин словника, а також способів представлення у словнику багатослівних одиниць (термінологічних словосполучень), а також багатозначних і омонімічних одиниць» (Гринев-Гриневич 2009: 39). Попри надто широкий спектр питань, що належать до сфери макрокомпозиції словника, ключову роль у визначенні типу макроструктури словника зазвичай відіграє основний принцип організації його текстового простору (алфавітний, тематичний, хронологічний, цифровий тощо). Основним принципом представлення описуваної термінологічної лексики автори всіх трьох східнослов’янських СЛТ тлумачного типу називають алфавітне подання реєстрового матеріалу (Ахманова 1969: 21; Булахов 2002 I 5; Загнитко 2012 I 7). Водночас, однак, слід пам’ятати, що «алфавітний порядок розташування словникових статей... може бути суцільним, коли кожна вокабула – лексична одиниця, що підлягає опису у словнику, – має свою статтю, і всі статті розташовуються у строгому алфавітному порядку, та гніздовим, коли одна словникова стаття може об’єднувати інформацію про кілька пов’язаних між собою вокабул» (Гринев-Гриневич 2009: 40). Terminologija | 2014 | 21 5 5 Оскільки в усіх трьох східнослов’янських СЛТ тлумачного типу почергово використовується як суцільний алфавітний порядок подання вокабул, так і гніздовий алфавітний порядок їх розташування, доцільно говорити про змішаний, алфавітно-гніздовий принцип організації текстового простору порівнюваних східнослов’янських СЛТ. Ба більше, як засвідчило проведене нами дослідження, саме відмінними авторськими підходами до використання змішаного, алфавітно-гніздового принципу подання термінологічних одиниць зумовлені основні розбіжності між розглянутими тлумачними СЛТ. Зокрема, нами виявлено істотні розбіжності між порівнюваними східнослов’янськими СЛТ за такими двома параметрами: а) питома вага гніздових словникових статей у загальній кількості обстежених словникових статей (на літери А, Р, Я) у розглянутих СЛТ; б) середня кількість вокабул (родовий термін і пов’язані з ним терміни меншого семантичного обсягу), включених різними східнослов’янськими СЛТ до одного словникового гнізда. Так, у словнику О.С. Ахманової міститься 339 словникових статей на літеру А, 75 з яких (або 22,1%) є словниковими гніздами. Найбільші гніздові словникові статті (до них зараховували гнізда, що об’єднують 10 і більше вокабул) мають такі заголовкові (родові) терміни: абсолютный – 28 вокабул, анализ – 17, артикль – 14, артикуляция – 13, ассимиляция – 11, атрибутивный – 10, аффикс – 11. У середньому в одному словниковому гнізді на літеру А у словнику О.С. Ахманової тлумачиться 4,6 терміна, включно з родовим терміном. Своєю чергою, на літеру Р у словнику О.С. Ахманової подано 175 словникових статей, 43 з яких (тобто 24,6%) можна зарахувати до словникових гнізд. Найбільші словникові гнізда мають такі родові терміни на літеру Р: речевой – 20 вокабул, речь – 44, род – 12, родительный падеж – 31. У середньому в одному словниковому гнізді тлумачиться 5,6 терміна, включно з родовим терміном. Нарешті, на літеру Я у словнику О.С. Ахманової міститься 21 словникова стаття, три з яких (тобто 14,3% від їхньої загальної кількості) є словниковими гніздами. Найбільші словникові гнізда мають два заголовкові терміни: язык – 91 вокабула і языковой – 10. У середньому в одному словниковому гнізді на літеру Я тлумачиться 35 термінів, включно з родовим. 56 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ Оскільки розкид кількісних даних за двома аналізованими параметрами у статтях словника О.С. Ахманової на літери А, Р, Я є досить значним, доцільно орієнтуватися на агреговані значення таких показників, тобто обчислені на загальному масиві проаналізованих словникових статей на літери А, Р, Я. Загальний обсяг цього масиву становив 535 словникових статей, 121 з яких (тобто 22,6% усього масиву статей) можна віднести до словникових гнізд. Отже, питома вага словникових гнізд у загальній кількості проаналізованих статей зі словника О.С. Ахманової значно нижча за величину, яку зазначають І.С. Куликова та Д.В. Салміна для цього словника: «...близько половини статей побудовані за гніздовим принципом, тобто містять похідні від заголовкового складені терміни меншого семантичного обсягу» (Куликова, Салмина 2002: 79). У середньому в одному словниковому гнізді на літери А, Р, Я у словнику О.С. Ахманової тлумачиться 5,7 терміна, включно з родовим. Зовсім інші кількісні показники за зазначеними параметрами (питома вага гніздових словникових статей і середня кількість вокабул в одному словниковому гнізді) виявлено під час обстеження статей словника М.Г. Булахова на літери А, Р, Я. Так, на літеру А в цьому словнику наведено 381 словникову статтю, зокрема 151 словникове гніздо, що становить 38,8% загальної кількості обстежених словникових статей. Найбільші словникові гнізда на літеру А мають такі заголовкові терміни: адъективный – 19 вокабул, азбука – 24, азбучный – 10, аканье/акание – 42, акающий – 50, акустический – 50, акцент – 47, акцентный – 22, акцентологический – 20, акцентология – 11, акцентуация – 26, алфавит – 95, алфавитный – 18, анализ – 16, аналитический – 20, аналогический – 14, аналогия – 47, аорист – 93, аппозитивный – 13, арго – 39, арготический – 12, артикулировать – 12, артикуляционный – 28, артикуляция – 178, архаизм – 43, архаический – 31, ассимиляция – 53, ассоциативный – 13, ассоциация – 88, атрибут – 37, атрибутивно-предикативный – 11, атрибутивность – 13, атрибутивный – 27, аффикс – 28, аффриката – 39. У середньому в одному словниковому гнізді представлено інформацію про 11,5 різних термінів, включно з родовим терміном. Водночас на літеру Р у словнику М.Г. Булахова міститься 263 словникові статті, 96 з яких (тобто 36,5% загальної кількості Terminologija | 2014 | 21 57 статей на літеру Р) належать до словникових гнізд. При цьому найбільші словникові гнізда мають такі заголовкові терміни: разговор – 65 вокабул, разговорный – 36, рефлекс – 122, рефлексация – 18, рецессия – 15, речевой – 181, речение – 188, речь – 894, ритм – 18, ритмический – 46, ритмичность – 10, риторика – 45, риторический – 37, рифма – 34, род – 86, родительный падеж – 93, родовой – 37, рукописный – 16, рукопись – 168, русизм – 20, русификация – 12, русский язык – 32. У середньому в одному словниковому гнізді на літеру Р міститься інформація про 25,7 терміна, включно з родовим терміном. Нарешті, на літеру Я у словнику М.Г. Булахова наведено 32 словникові статті, зокрема 14 словникових гнізд (тобто 34,4% загальної кількості статей на літеру Я). До найбільших словникових гнізд належать статті з такими заголовковими термінами: язык – 5211 вокабул, языковед/языковеды – 18, языковедение – 25, языковой – 595, языкознание – 46, яканье – 29. У середньому в одному словниковому гнізді на літеру Я наведено відомості про 73,5 терміна, включно з родовим терміном. Визначаючи середню кількість вокабул в одному словниковому гнізді на літеру Я, ми свідомо не враховували кількісні дані словникового гнізда концепту язык, яке як за своїм зовнішнім обсягом (80 сторінок словникового тексту), так і за кількістю включених вокабул (5211 термінів меншого семантичного обсягу, ніж родовий термін язык), на нашу думку, є спеціальним словником одного концепту у складі іншого словника. Як видно з наведених кількісних даних за двома аналізованими параметрами у словнику М.Г. Булахова, їхній розкид за різними літерами також є досить значним: а) за першим параметром (питома вага словникових гнізд у загальній кількості словникових статей) такий розкид за літерами А, Р, Я становить відповідно 38,8%; 36,5% і 34,4%; б) за другим параметром (середня кількість вокабул в одному словниковому гнізді) розкид кількісних даних за літерами ще більший: 11,5 вокабули; 25,7 і 73,5. Тому ми обчислили агреговані значення аналізованих показників для всього масиву словникових статей на літери А, Р, Я. Загальний обсяг цього масиву у словнику М.Г. Булахова становив 676 словникових статей, 258 з яких (тобто 38,2% загальної кількості статей у масиві) є словниковими гніздами. При цьому в середньому в одному словниковому гніз- 58 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ ді (на масиві словникових статей на літери А, Р, Я) у словнику М.Г. Булахова наведено інформацію про 19,1 терміна, включно з родовим терміном. Якщо екстраполювати ці середні показники на весь обсяг словника М.Г. Булахова, то простими підрахунками можна легко обчислити орієнтовну кількість усіх вокабул (заголовкових термінів і пов’язаних із ними термінів меншого семантичного обсягу), що містяться в цьому словнику. За нашими підрахунками, це близько 60 тисяч термінологічних одиниць. Ще вражаючіші кількісні показники макроструктурних параметрів було виявлено під час обстеження статей словника А.А. Загнітка на літери А, Р, Я. Так, на літеру А в цьому словнику наведено 489 статей, зокрема 13 статей (або 2,7% їхньої загальної кількості на цю літеру) є словниковими гніздами. Найбільшими серед них є словникові статті з такими реєстровими термінами: антонимы – 11, аорист – 24, асиміляція – 17, афікс – 10, афоризм – 12. У середньому в одному словниковому гнізді тлумачиться 8,1 терміна, включно з родовим. Водночас на літеру Р у словнику А.А. Загнітка міститься 394 словникові статті, серед них — 26 словникових гнізд, що становить 6,6% загальної кількості статей на літеру Р. Найбільші словникові гнізда мають такі заголовкові терміни: речення багатокомпонентне складне – 10 вокабул, речення неповне – 12, речення односкладне – 13, речення складнопідрядне нерозчленованої структури – 19, речення складнопідрядне розчленованої структури – 13, речення складносурядне закритої структури – 10, рівні мови – 11. У середньому в одному словниковому гнізді на літеру Р тлумачиться 6,5 терміна, включно з родовим. Нарешті, на літеру Я у словнику А.А. Загнітка наведено 18 словникових статей, серед яких немає словникових гнізд. З огляду на дуже значний розкид кількісних значень аналізованих показників за літерами А, Р, Я у словнику А.А. Загнітка (за першим параметром — 2,7%; 6,6% і 0,0%; за другим параметром — 8,1 терміна; 6,5 і 0,0) було визначено агреговані значення показників для всього масиву словникових статей на літери А, Р, Я у словнику А.А. Загнітка. Загальний обсяг цього масиву становив 902 словникові статті, з яких 39 статей (тобто 4,3% обсягу всього масиву) є словниковими гніздами. У середньому в одному словниковому гнізді на літери А, Р, Я тлумачиться 7,1 терміна, включно з родовим. Terminologija | 2014 | 21 59 Для наочності кількісні дані щодо аналізованих макроструктурних параметрів у трьох порівнюваних східнослов’янських СЛТ тлумачного типу відображено в Таблиці 4. Таблиця 4. Зведені дані про макроструктурні характеристики тлумачних східнослов’янських СЛТ Назва СЛТ (скорочено) Макроструктурні характеристики тлумачних східнослов’янських СЛТ Питома вага словникових гнізд у тлумачних СЛТ (у%) Середня кількість вокабул в одному словниковому гнізді тлумачних СЛТ Статті на А Статті на Р Статті на Я Статті на А, Р, Я Статті на А Статті на Р Статті на Я Статті на А, Р, Я Ахманова 1969 22,1 24,6 14,3 22,6 4,6 5,6 35,0 5,7 Булахов 2002-2005 38,8 36,5 34,4 38,2 11,5 25,7 73,5 19,1 Загнітко 2012 2,7 6,6 0,0 4,3 8,1 6,5 0,0 7,1 Проаналізувавши зміст Таблиці 4, можна зробити висновок, що макроструктурні характеристики найповніших тлумачних східнослов’янських СЛТ (за питомою вагою словникових гнізд у загальній кількості статей і за середньою кількістю вокабул в одному словниковому гнізді) суттєво відрізняються. Зазначені відмінності доповнює та обставина, що автори порівнюваних східнослов’янських СЛТ тлумачного типу по-різному підходили до визначення статусу тих чи інших термінів як заголовкових (родових) термінів, а також типу їхніх статей у своїх словниках. Наприклад, О.С. Ахманова вважала, що «хоча такі терміни, як “алгоритм”, “обчислення”, “матриця”, “ентропія” тощо, тепер трапляються в деяких стилях лінгвістичної літератури, їх ніяк не можна вважати частиною метамови лінгвістики й немає жодних підстав включати їх до цього словника» (Ахманова 1969: 8). Однак, за слушним зауваженням І.С. Кулікової та Д.В. Саліміної, «за останні 10 років обличчя лінгвістики серйозно змінилося» (Куликова, 60 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ Салмина 2002: 74), и в более современном словаре А.А. Загнитко уже представлены следующие заголовочные термины: алгоритм, ентропія, ентропія повідомлення, матриця, матриця контекстна, матриця метропитмічна, матриця спілкування, матриця рольова. Ще однією відмінністю є вибір авторами порівнюваних східнослов’янських СЛТ різних типів словникових статей для одного й того самого заголовкового терміна та його похідних. Наприклад, у словнику О.С. Ахманової та словнику М.Г. Булахова заголовковий (родовий) термін словарь і пов’язані з ним терміни меншого семантичного обсягу (Словарь двуязычный; Словарь диалектологический; Словарь дифференциальный; Словарь идеологический та ін.) представлені в одному словниковому гнізді терміна словарь. Зовсім інший підхід застосовано у словнику А.А. Загнітка, оскільки в його реєстрі представлено цілий «кущ» словникових статей для заголовкового (родового) терміна словник та його похідних: словник; словник авторський; словник активний; словник аналогічний; словник антропоцентричний та ін. У порівнюваних східнослов’янських СЛТ по-різному тлумачиться і такий заголовковий (родовий) термін, як грамматика, та його похідні. Так, у словнику О.С. Ахманової в одному словниковому гнізді терміна грамматика тлумачиться як сам цей родовий термін, так і пов’язані з ним терміни меншого семантичного обсягу (Грамматика академическая; Грамматика античная; Грамматика ассоциативная; Грамматика внешняя; Грамматика внутренняя; Грамматика всеобщая; Грамматика дескриптивная та ін.; загалом 25 похідних термінів). Своєю чергою, у словнику М.Г. Булахова зазначений заголовковий термін і деякі його похідні тлумачаться в окремих словникових статтях, які подано за абеткою першого слова у складі терміна: аналитическая грамматика; всеобщая грамматика; генеративная грамматика; грамматика; историческая грамматика русского языка; контрастивная грамматика; логико-семантическая грамматика; спекулятивная грамматика; философская грамматика. Крім того, у словниковому гнізді заголовкового терміна грамматика наведено адресні дані ще про 60 термінів меншого семантичного обсягу (Академическая грамматика; Атомистическая грамматика; Критическая грамматика; Научная грамматика; Нормативная грамматика; Описательная грамматика та ін.). Terminologija | 2014 | 21 61 Нарешті, у словнику А.А. Загнітка застосовано третій підхід до тлумачення заголовкового терміна граматика та його похідних. У словниковому гнізді зазначеного заголовкового терміна тлумачиться лише сам родовий термін, а пов’язані з ним 27 термінів меншого семантичного обсягу (Граматика академічна; Граматика антична; Граматика асоціативна; Граматика внутрішня та ін.) лише перелічуються. А відразу після словникового гнізда терміна граматика подається цілий «кущ» самостійних словникових статей для похідних термінів від родового терміна граматика, розташованих за абеткою другого (після опорного) слова у складі терміна: Граматика актантно-рольова; Граматика безпосередніх складників; Граматика відмінкова; Граматика залежностей та ін.; загалом 19 словникових статей. Навіть якщо щодо тієї чи іншої групи термінів (наприклад, щодо заголовкового терміна теория та його похідних) підходи авторів порівнюваних східнослов’янських СЛТ і збігаються (у всіх трьох СЛТ кожен пов’язаний із терміном теория термін меншого семантичного обсягу тлумачиться в окремій словниковій статті), то й тоді між цими словниками існують суттєві відмінності за кількістю таких статей. Так, у словнику О.С. Ахманової «кущ» словникових статей для термінів, пов’язаних із родовим терміном теория, налічує 20 позицій (теория адаптации; теория волн; теория генеалогическая; теория двучленной коммуникации та ін.). Своєю чергою, аналогічний «кущ» словникових статей у словнику М.Г. Булахова містить 46 позицій (теория адвербиализации; теория альтернации; теория беккера; теория волн (и. шимидта); теория гласных; теория грамматики та ін.). Крім того, у словникових гніздах термінів грамматика, лексикография, словарь, язык та ін. наведено ще кілька десятків термінів меншого семантичного обсягу, пов’язаних із родовим терміном теория (Лексикографическая теория; Ломоносовская теория языка; Научная теория языка; Общая теория грамматики; Общая теория лексикографии; Теория и практика лексикографии та ін.). Нарешті, у словнику А.А. Загнітка «кущ» словникових статей для похідних від родового терміна теория налічує 45 позицій (теорії аргументації; теорії міжмовної комунікації; теорії мови знакові; теорія вербоцентрична; теорія вигукова та ін.). Порівнювані тлумачні східнослов’янські СЛТ відрізняються одне від одного не лише своєю мікро- та макроструктурою, а й навіть загальною 6 2 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ мегаструктурою. Так, мегаструктура словника О.С. Ахманової включає такі розділи: Передмова; Список використаних словників; Про побудову словника; Список скорочень [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку. – В.Щ.]; Покажчик основних англійських перекладів [Англо-російський словник лінгвістичних термінів. – В.Щ.]; Основна термінологія метрики та поетики [Тлумачний словник поетичних термінів, укладений В.Ф. Бєляєвим. – В.Щ.]; Список словників, використаних під час укладання додатка. Своєю чергою, мегаструктура словника М.Г. Булахова складається з таких розділів: Т. I. Вступ [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від А до Й. – В.Щ.]; Основні джерела «Досвіду словника»; Т. II [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від К до П. – В.Щ.]; Т. III [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від П до С. – В.Щ.]; Т. IV [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від С до Ч. – В.Щ.]; Т. V [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від Ш до Я. – В.Щ.]; Доповнення [Нові словникові статті, що доповнюють основний масив словникових статей і розташовані в алфавітному порядку від А до Ф. – В.Щ.]; Нарис історії російської лінгвістичної термінології; Предметно-термінологічний покажчик; Додатковий список джерел лінгвістичної термінології; Друкарські помилки та виправлення в «Досвіді історичного словника російської лінгвістичної термінології» (том I–V). Нарешті, власний, специфічний набір розділів має й мегаструктура словника А.А. Загнітка: Т. 1. Вступ [Повторюється в кожному томі словника. – В.Щ.]; Структура словника [Повторюється в кожному томі словника. – В.Щ.]; Поняття і терміни [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від А до Й. – В.Щ.]; Т. 2. Вступ; Структура словника [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від К до О. – В.Щ.]; Т. 3. Вступ; Структура словника [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від П до С. – В.Щ.]; Т. 4. Вступ; Структура словника [Основний масив словникових статей, поданих в алфавітному порядку від Т до Я. – В.Щ.]; Абетковий покажчик; Список літератури і словників. Terminologija | 2014 | 21 63 Отже, проведення порівняльного аналізу змісту трьох найповніших східнослов’янських СЛТ тлумачного типу з використанням прийому паралельного читання словників дало змогу виявити спільні та специфічні елементи в реєстрових, мікро-, макро- і мегаструктурних складниках цих словників. Кожен із проаналізованих СЛТ має свої специфічні переваги. Зокрема, сильними сторонами словника О.С. Ахманової й досі залишаються стислі й логічно вивірені визначення термінів, а також наявність іншомовних (англійських, французьких, німецьких та іспанських) відповідників до реєстрових термінів. Своєю чергою, безперечними перевагами словника М.Г. Булахова є: а) потужна метамовленнєва основа словника; б) винятково широке охоплення похідних від заголовкових термінів; в) велика кількість ілюстративних цитат і «сегментів метамовлення» з текстових джерел; г) вичерпні адресні дані про кожен лінгвістичний термін (заголовковий або пов’язаний із ним), використаний у словнику. Нарешті, до сильних сторін словника А.А. Загнітка слід віднести його сучасність, широке охоплення термінології новітніх напрямів світової лінгвістики, системність подання цілих «кущів» словникових статей, згрупованих навколо окремих стрижневих понять, таких як акт; аналіз; відмінок; граматика; закон; значення; категорія; комунікація; лексика; лінгвістика; метод та ін. Саме з використанням сильних сторін порівнюваних східнослов’янських СЛТ, на нашу думку, пов’язані перспективи подальшого розвитку східнослов’янської тлумачної лексикографії лінгвістичної термінології. Реалізація таких перспектив стане можливою вже найближчим часом, якщо вдасться сформувати спільний колектив лексикографів і термінографів Росії, України та Білорусі, який у своїй роботі орієнтуватиметься на перелічені вище сильні сторони словників О.С. Ахманової, М.Г. Булахова й А.А. Загнітка. Кінцевим результатом роботи такого спільного (російсько-українсько-білоруського) колективу лексикографів і термінографів має стати зведений тлумачний словник східнослов’янської лінгвістичної термінології з реєстром обсягом 15–20 тисяч заголовкових термінів, до яких мають бути наведені відповідники російською, українською та білоруською мовами. Створення такого зведеного тлумачного словника східнослов’янської лінгвістичної 64 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ термінології дало б змогу перевести вивчення метамови російського, українського й білоруського мовознавства на якісно вищий інформаційний рівень. На користь потенційної здійсненності такого спільного (російсько-українсько-білоруського) термінографічного проєкту свідчать такі конкретні кроки в цьому напрямі: 1) у складі Очёрков по сравнительной грамматике восточнославянских языков (Одесса, 1958) уже публікувався російсько-українсько-білоруський «Словник граматичних термінів» (с. 377–387); 2) російські, українські й білоруські відповідники найуживаніших термінів слов’янського мовознавства містяться також у двотомному Словаре славянской лингвистической терминологии (Praha, 1977–1979); 3) добрий методологічний доробок у галузі створення спільних (російсько-українсько-білоруських) термінологічних словників напрацьований спільними зусиллями російських, українських і білоруських фольклористів у процесі підготовки першої у слов’янській науці зведеної книги Восточнославянский фольклор: Словарь научной и народной терминологии (Минск, 1993); 4) надійною фактологічною основою для майбутнього спільного тлумачного словника східнослов’янської лінгвістичної термінології можуть слугувати реєстрові, дефініційні, ілюстративні та інші матеріали словників О.С. Ахманової, М.Г. Булахова й А.А. Загнітка. Зважаючи на те, що перших двох авторів уже немає серед живих, очолити спільний колектив лексикографів і термінографів Росії, України та Білорусі для підготовки зведеного тлумачного словника східнослов’янської лінгвістичної термінології міг би відомий український мовознавець і термінограф, член-кореспондент НАН України, проф. А.А. Загнітко, який має досвід керівництва великими міжнародними проєктами. Зокрема, він є керівником групи українських учасників відкритого міжнаціонального проєкту «Граматика слов’янського прийменника в синхронії та діахронії: морфологія і синтаксис» (співкерівником цього проєкту від Росії є проф. М.В. Всеволодова, від Білорусі – проф. М.И. Коношкевич, від Польщі – проф. Ч. Ляхур, від Болгарії – Г.Н. Гочев (Коношкевич 2013: 90). Про успішність спільної роботи міжнародного колективу граматистів над реалізацією зазначеного проєкту можна судити за першими результатами, отриманими в межах його виконання (Всеволодова 2004; Загнитко 2003; Коношкевич 2013). Terminologija | 2014 | 21 65 Своєю чергою, дієву науково-організаційну та методичну допомогу такому спільному (російсько-українсько-білоруському) колективу лексикографів і термінографів у роботі над зазначеним термінографічним проєктом могла б надати Термінологічна комісія при Міжнародному комітеті славістів (МКС), головою якої є завідувачка відділу термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук В.Л. Іващенко. Нині члени Термінологічної комісії при МКС працюють над підготовкою колективної міжнародної монографії Славянское терминоведение конца XX–начала XXI столетий. Накопичені під час такої роботи бібліографічні, термінологічні та інші інформаційні матеріали можуть стати в пригоді укладачам зведеного тлумачного словника східнослов’янської лінгвістичної термінології. У будь-якому разі наше вивчення історії розвитку такого новітнього напряму лексикографії, як концептографія, засвідчує, що «найвагоміші здобутки у сфері слов’янської концептографії стали результатом спільної праці представників різних слов’янських країн. До числа таких спільно підготовлених довідкових видань можна зарахувати такі слов’янські концептуарії: а) Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка (Ленинград, 1979); б) Полесский этнолингвистический сборник: Материалы и исследования за ред. Н.И. Толстого (Москва, 1983); в) The Russian Mentality. Lexicon за ред. А. де Лазари (Катовице; Лодзь, 1995); г) Краткий словарь когнитивных терминов за заг. ред. Е.С. Кубряковой (Москва, 1997); д) Idee w Rosji. Идеи в России. Ideas in Russia: Leksykon rosyjsko-polsko-angielski (Варшава; Лодзь, 1999–2003)» (Щербин 2014: 129). Порівняно зі слов’янською концептографією східнослов’янська термінографія має значно вагоміші фактологічні та методологічні напрацювання для реалізації спільних термінографічних проєктів. Бракує лише сміливих організаційних ініціатив і розуміння того, що «дорогу здолає той, хто йде». ВИСНОВКИ Проведений нами порівняльний аналіз змістових і формальних характеристик трьох найповніших східнослов’янських тлумачних СЛТ (словників О.С. Ахманової, М.Г. Булахова й А.А. Загнітка) дає змогу зробити такі висновки: 66 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ 1. За своїми формальними та змістовими характеристиками реєстровий матеріал цих словників має доволі низький рівень еквівалентності: повністю еквівалентними є лише 3,3% складу зведеного покажчика реєстрових термінів словників О.С. Ахманової, М.Г. Булахова й А.А. Загнітка на літери А, Р, Я; найвагомішу частину змісту цього зведеного покажчика реєстрових термінів становлять лінгвістичні терміни, представлені лише в одному з трьох обстежених СЛТ (зокрема, у зведеному покажчику трьох обстежених СЛТ на літери А, Р, Я національно специфічні реєстрові одиниці словника А.А. Загнітка становлять 39,2% усього обстеженого реєстрового матеріалу; аналогічні реєстрові одиниці словника М.Г. Булахова — 23% реєстрового матеріалу, а такі самі одиниці у словнику О.С. Ахманової — близько 20% реєстру). 2. Словники О.С. Ахманової, М.Г. Булахова й А.А. Загнітка відрізняються також мікроструктурою своїх статей: у першому й третьому словниках представлено три типи словникових статей (словникова стаття-гніздо термінів; словникова стаття одного терміна та відсильна словникова стаття), у другому словнику використовуються лише словникова стаття-гніздо термінів і словникова стаття одного терміна. Крім того, самі використовувані типи словникових статей у кожному зі словників, що порівнюються, значною мірою різняться обсягом (найкомпактніші статті — у словнику О.С. Ахманової, найрозлогіші — у словнику М.Г. Булахова) та набором структурних елементів (лексикографічних параметрів). 3. Вагомими відмінностями характеризується і макроструктура обстежених СЛТ: частка словникових гнізд у загальній кількості словникових статей на літери А, Р, Я становить 22,6% у словнику О.С. Ахманової, 38,2% — у словнику М.Г. Булахова та 4,3% — у словнику А.А. Загнітка; середня кількість вокабул в одному словниковому гнізді порівнюваних СЛТ на літери А, Р, Я сягає 5,7 одиниці у словнику О.С. Ахманової, 19,1 одиниці — у словнику М.Г. Булахова та 7,1 одиниці — у словнику А.А. Загнітка. 4. Є відмінності й у загальній мегаструктурі порівнюваних СЛТ. Словник О.С. Ахманової, наприклад, відрізняється наявністю двох додаткових розділів («Покажчик основних англійських перекладів» і «Основна термінологія метрики та поетики»). Специфіку мегаструктури словника М.Г. Булахова становлять такі розділи: Terminologija | 2014 | 21 67 вичерпний список текстових джерел, з яких добиралися лінгвістичні терміни; «Нарис історії російської лінгвістичної термінології» та «Предметно-термінологічний покажчик». Нарешті, відмінною рисою мегаструктури словника А.А. Загнітка є дублювання розділів «Вступ» і «Структура словника» в кожному томі словника та наявність розділу «Абетковий покажчик». 5. Перспективи подальшого розвитку східнослов’янської тлумачної лексикографії лінгвістичної термінології пов’язані, на нашу думку, зі створенням спільними зусиллями російських, українських і білоруських лексикографів і термінографів зведеного тлумачного СЛТ з обсягом реєстру 15–20 тисяч заголовкових термінів, у якому будуть представлені еквіваленти реєстрових одиниць російською, українською та білоруською мовами. Лише створення такого зведеного СЛТ тлумачного типу дасть змогу перевести вивчення метамови східнослов’янського мовознавства на якісно вищий інформаційний рівень. ЛИТЕРАТУРА АРСЛС 1996: Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике. Около 8000 терминов. В 2-х т. Под ред. А.Н. Баранова, Д.О. Добровольского, Москва. АУРСТНК – Жаботинська С.А., Бровченко І.В., Ваховська О.В. Англо-україно-російський словник-тезаурус наукових кліше (в печати. См.: Бюлетень Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики 6, 2014, 5). Ахманова О.С. 1966: Словарь лингвистических терминов, Москва. Ахманова О.С. 1969: Словарь лингвистических терминов, 2-е изд., Москва. Ахманова О.С. 2007: Словарь лингвистических терминов. 4-е изд., Москва. Ахманова О.С., Полторацкий А.И. 1962: Словари лингвистической терминологии (обзор). – Лексикографический сборник 5, 188–191. БМЭ 1994: Беларуская мова. Энцыклапедыя. Пад рэд. А.Я.Міхневіча, Мінск. Булахов М.Г. 2002 I – Введение. – Опыт исторического словаря русской лингвистической терминологии. В 5 т., Минск, 3–6. Булахов М.Г. 2002–2005 I–V – Опыт исторического словаря русской лингвистической терминологии. В 5 т., Минск. Васильева Н.В. 1990: Словари лингвистических терминов. – Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н. Ярцева, Москва, 461–462. Всеволодова М.В. 2004: Предлоги в синхронии и диахронии: морфология и синтаксис. Первые результаты межнационального проекта. – Функционально-коммуникативные аспекты грамматики и текста: Збірник наукових праць: до ювілею А.П. Загнітка, Донецьк, 173–179. Гак В.Г. 1978: Об относительности лексикологических категорий в лексикографии. – Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. Сборник статей. Под ред. П.Н. Денисова и В.В. Морковкина, Москва, 13–24. Гринев-Гриневич С.В. 2009: Введение в терминографию: Как просто и легко составить словарь. Учебное пособие. 3-е изд., Москва. Доган М., Пеласси Д. 1994: Сравнительная политическая социология. Пер. с франц., Москва. 68 Вячеслав Щербин | Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ Дубичинский В.В. 2013: Лексикография украинского языка: прошлое и настоящее. Краткий библиографический указатель словарей украинского языка (1990-2010). – Славянская лексикография. Международная коллективная монография. Отв. ред. М.И. Чернышева, Москва, 294-309. Загнитко А.А. 2003: Предлог в морфологическом пространстве украинского языка: (Синхронно-контрастивные наблюдения). – Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология 3, 92-106. Загнитко А.П. 2012 І–ІV – Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. У 4 т., Донецък. Ицкович В.П. 1964: О словаре новой лингвистической терминологии. – Лингвистическая терминология и прикладная тономастика. Москва, 31-36. Кіпель В., Саўка З. 2002: Беларуская слоўнікі й энцыкляпэдыі. Бібліяграфія, Нью Ёрк; Мінск. Комова М.В. 2003: Українська термінографія (1948-2002). Бібліографічний покажчик, Львів. Конюшкевич М.И. 2013: Из опыта атрибуции славянского предлога. – Мовазнаўства. Літаратуразнаўства. Фалькларыстыка: XV Міжнародны з’езд славістаў (Мінск, 20-27 жніўня 2013): даклады беларускай дэлегацыі, Мінск, 85-98. Куликова И.С., Салимина Д.В. 2002: Введение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии), Санкт-Петербург. Лейчик В.М. 1988: Опыт построения классификации терминологических словарей. – Теория и практика научно-технической лексикографии. Сборник статей, Москва, 40-47. ЛЭС 1990: Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н. Ярцева, Москва. Марчук Ю.Н. 1992: Основы терминографии. Методическое пособие, Москва. НТС 1988: Научно-технические словари 1931-1987. – Теория и практика научно-технической лексикографии. Сборник статей, Москва, 278-301. Перерва В.М. 1976: О принципах и проблемах отбора терминов и составления словника терминологических словарей. – Проблематика определений терминов в словарях разных типов, Ленинград, 190-204. РБСЛТ 1988: Русско-белорусский словарь лингвистических терминов. Ред. Н.В. Бирилло, П.В. Стэцко, Минск. РЯЭ 1998: Русский язык. Энциклопедия. 2-е изд. Гл. ред. Ю.Н. Караулов, Москва. Сандерс Д. 1995: Некоторые методологические соображения о сравнительных межгосударственных исследованиях. – Международный журнал социальных наук 9, 27-35. Слюсарева Н.А., Макарова Г.Н. 1977: Обзор современных зарубежных словарей лингвистических терминов (1960-1975 гг.). – Актуальные проблемы учебной лексикографии, Москва, 272-286. ССНЛ 1986: Современное состояние научно-технической лексикографии. Обзор, Москва. УМЕ 2000: Українська мова. Енциклопедія, Київ. Чарняўская Л., Цыхун Г. 2000: Тэрміналагічныя слоўнікі (асабныя выданні) 1918-1998 гг. Бібліяграфічны даведнік, Мінск. Шчэрбін В.К. 1981: Супастаўляльна-тыпалагічны аналіз тэмпаральнай лексікі рускай і беларускай моў. – Беларуская лінгвістыка 20, 40-45. Шчэрбін В.К. 2002: Сучасныя класіфікацыі і тыпалогіі слоўнікаў. – Весці Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі. Серыя гуманітарных навук 2, 108-113. Щерба Л.В. 1974: Опыт общей теории лексикографии. – Языковая система и речевая деятельность, Москва, 265-304. Щербин В.К. 2005: Белорусская и украинская терминография: сравнительный анализ. – Українська термінологія і сучасність. Збірник наукових праць 6, 26-31. Щербин В.К. 2007: Вклад О.Н. Трубачева в развитие научной критики словарей. – Вопросы языкознания 5, 3-21. Щербин В.К. 2008: Белорусская и литовская терминографии: сравнительный анализ. – Terminologija 15, 43-55. Щербин В.К. 2009: Генетическая, параметрическая и дисциплинарная классификация белорусских терминологических словарей. – Українська термінологія і сучасність. Збірник наукових праць 8, 15-20. Щербин В.К. 2014: Глава 1.7. Структура современной славянской концептографии. – Современная лингвистика и исследования ментальности в XXI веке. Коллективная монография: к 80-летнему юбилею профессора В.В. Колесова. Отв. соред. М.В. Пименова, В.И. Теруклов, Киев, 110-135. Terminologija | 2014 | 21 69 RYTŲ SLAVŲ ŠALIŲ AIŠKINAMIEJI KALBOTYROS TERMINŲ ŽODYNAl: LYGINAMOJI ANALIZĖ Straipsnyje nagrinėjami rusiški, ukrainietiški ir baltarusiški kalbotyros terminų žodynai. Išskiriami bendri ir specifiniai didžiausių aiškinamųjų rytų slavų kalbotyros terminų žodynų registrų, mikro-, makro- ir megastruktūros ypatybių elementai. Nustatomos rytų slavų kalbotyros terminų aiškinamosios leksikografijos raidos perspektyvos. Pagrindžiama išvada, kad kokybiškai aukštesnis informacinis rusų, ukrainiečių ir baltarusių kalbotyros metakalbos tyrimo lygmuo gali būti pasiektas tik bendromis Rusijos, Ukrainos ir Baltarusijos žodynininkų ir terminografų pastangomis sudarius suvestinį aiškinamąjį rytų slavų kalbotyros terminų žodyną. EXPLANATORY DICTIONARIES OF LINGUISTIC TERMINOLOGY IN EASTERN SLAVIC COUNTRIES: A COMPARATIVE ANALYSIS Russian, Ukrainian, and Belarusian dictionaries of linguistic terms (DLT) are considered in the article. General and specific elements in register, micro-, macro-, and megastructural characteristics of the most significant explanatory DLT of Eastern Slavic languages are singled out. The perspectives of further development of Eastern Slavic explanatory lexicography of linguistic terminology are defined. It is concluded that a much higher informational level of analysis of the metalanguage of Russian, Ukrainian and Belarusian linguistics can only be reached if a combined explanatory dictionary of Eastern Slavic linguistic terminology is created by mutual efforts of lexicographers and terminologists of Russia, Ukraine, and Belarus. Gauta 2014-08-15 Вячеслав Константинович Щербин Центр системного анализа и стратегических исследований Национальной академии наук Беларуси ул. Академическая, 1, 220072, г. Минск, Республика Беларусь Эл. почта: [email protected] 70 Вячеслав Щербин Толковые словари лингвистической терминологии в восточнославянских странах: сравнительный анализ