Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai

Нові назви родів декоративних рослин АЛБІНА АУКСОРЮТЕ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: назва роду декоративної рослини, новотвір, суфіксальні похідні, похідні із закінченнями, складні слова, запозичення ВСТУП Литовські ботанічні терміни й номенклатурні назви почали створювати, упорядковувати термінографічно та класифікувати раніше, ніж у будь-якій іншій галузі науки. Жеме́йта Юргіс Амбразієй Пабрежа (1771–1849), автор перших литовських рукописних словників ботанічних термінів і назв рослин, вважається засновником систематичного впорядкування термінології цієї галузі. 1821 року Й. А. Пабрежа написав двомовний ботанічний словник латинською та жемайтською мовами Dictionarium Botanicum Latino Samogiticum, у якому навів 860 назв рослин, а 1834 року — двомовний алфавітний список термінів морфології рослин литовською та латинською мовами обсягом 505 сторінок Sryje Balsenyyny. Свою найважливішу наукову працю Tayslós augumynis1, у якій докладно описано всю флору Жемайтії, Й. А. Пабрежа завершив писати 1843 року. Рукопис складається з двох частин: у першій наведено літературу, розглянуто будову рослин, подано й пояснено терміни морфології рослин. У другій частині обсягом 980 сторінок викладено систематику рослин; у ній описано 643 роди квіткових рослин і 150 родів спорових рослин та грибів. У цій праці Й. А. Пабрежа наводить назви рослин не лише литовською та латинською, а й латиською, німецькою та польською мовами. 1900 року в Америці було надруковано частину цього рукопису Й. А. Пабрежі під назвою Botanika arba Taislius auguminis. Варто згадати рукопис іншого жемайта, Лаврінаса Івінскіса (1810–1881), — наукову працю з двох частин Prigimtūmenė, turentė sawieje dalijkus žemies, žoliun ir giwunun su parodimu anun wartojimo (далі — Prigimtūmenė), 1 Dėl rankraščio pavadinimo užrašymo klaidos žr. Subačius 1996: 106. Šio J. A. Pabrėžos rankraščio perrašą pradėta skelbti 2009-aisiais (Jurgis Ambraziejus Pabrėža. Taislius auguminis, I–223. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2009), 2014 m. Rita Šepetytė paskelbė didžiąją rankraščio dalį – 224–776 p. (Jurgis Ambraziejus Pabrėža. Taislius auguminis, 224–776, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014). Terminologija | 2015 | 22 6 1 написану близько 1870 року. У першій частині Žemėmina описано різні питання мінералогії, а друга частина Žolėmina — це складений ним систематичний перелік назв грибів і рослин, у якому наведено литовські назви 218 родин і понад 2520 родів. Поряд із литовськими назвами Л. Івінскіс подає відповідники латинською, дуже часто польською, а іноді німецькою мовами2. Перший надрукований у Литві словник термінів — перелік назв рослин Повіласа Матуліоніса Žolynas. Dalys II. Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas, виданий 1906 року у Вільнюсі. У Žolyne наведено близько 3000 литовських назв рослин, що ростуть у Литві; більшість із них зібрано з друкованих і рукописних джерел, перелік яких П. Матуліоніс умістив у передмові. Біля назв родів рослин і назв видів найчастіше зазначено скорочене ім’я автора джерела. У першій частині Žolyno є два покажчики: Rodikle sulyg lotiniško abecyno і Rodikle sulyg lietuviško abecyno: у першій частині — латинські назви рослин і їхні відповідники литовською, російською та польською мовами, а в другій — литовські назви рослин і їхні відповідники латинською. Друга частина Žolyno має назву Augalų taislas sulyg istoriškai-gamtiškosios tvarkos; у ній наведено систему рослин, описаних у словнику. Найкращим словником термінів, виданим до 1940 року, вважається Lietuviškas botanikos žodynas (1938 р., 598 с.), укладений Комісією ботанічного словника під керівництвом доцента Людаса Вайлоніса; редактором був доктор Йонас Дагіс. У словнику наведено близько 3300 термінів латинською, литовською, німецькою, російською, польською та латиською мовами з литовськими синонімами й варіантами з живого мовлення та писемних джерел, а також подано литовсько-латинський перелік назв і словничок латинських прикметникових видових назв. 1959 року вийшов перший том найбільшої праці ботаніків Lietuvos TSR flora (далі — Lietuvos flora), а останній, шостий том цього шеститомного видання було опубліковано 1980 року. У шести томах цієї праці описано 129 родин, 724 роди й 2153 види. Кожен описаний у Lietuvos floroj вид має латинську, литовську та російську назви; поряд з основною видовою назвою наведено також синоніми. Під час підготовки згаданого шеститомника було виконано величезну термінологічну роботу й унормовано назви рослин, уміщені у виданні. Роботу з унормування й упорядкування назв рослин продовжили й після виходу Lietuvos florą. 1998 року вийшов Botanikos vardų žodynas із назвами рослин, розглянутими Комісією ботанічного словника. 2 Apie šį L. Ivinskio rankraštį plačiau žr. Auksoriūtė 1998: 102–110; Auksoriūtė 2004: 127–149; Auksoriūtė A. 2008: 132–141. 62 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai З 2002 року підкомісія з термінології Державної комісії з питань литовської мови (далі — VLKK) спільно з ботаніками3 розглядає зміни литовських назв рослин у зв’язку зі змінами латинської систематики та надає литовські назви рослинам, які досі їх не мали; найчастіше це рослини, які лише тепер завозять до Литви. VLKK підготувала й видала дев’ять брошур зі списками рослин, розглянутими підкомісією з термінології (докладніше див. http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/terminija/kalbos-komisijos-terminijos-leidiniai),), а також видає рекомендації, у яких публікує найновіші списки розглянутих назв рослин (див. http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/terminija/apie-skyriu-terminija),); більшість із них внесено також до Банку термінів Литовської Республіки. Першу рекомендацію VLKK «Щодо литовських назв декоративних рослин» опубліковано 20 грудня 2012 року, сьому її частину — 9 жовтня 2014 року. Близько третини видів судинних рослин, що ростуть на Землі, є декоративними: вони прикрашають наше довкілля, оселі й побут. Багато таких видів рослин природно ростуть або вирощуються в Литві. Особливо їх побільшало після відкриття кордонів і розширення співпраці з іншими країнами, зокрема країнами Західної Європи. До нашої країни хлинули види рослин, які раніше були маловідомі (Kiselienė, Grigienė, Grigas 2007:6). Об’єкт дослідження — 417 нових назв родів рослин, наведених у рекомендації VLKK «Щодо литовських назв декоративних рослин». Мета статті — синхронно дослідити нові назви родів декоративних рослин з погляду термінології та словотвору, визначити способи їх творення й утворення нових слів, порівняти способи творення сучасних назв родів рослин і назв родів рослин флори Литви. У 1985 році термінолог Казімерас Гайвеніс надрукував у «Питаннях литовського мовознавства»4 статтю «Назви родів і видів рослин Литви», 3 Назви рослин, розглянуті в статті, опрацювала підкомісія з термінології Державної комісії з питань литовської мови: д-р Зігмантас Гуджінскас (укладач списків і автор багатьох новотворів), д-р Валеріюс Рашомавічюс (Інститут ботаніки Центру досліджень природи), проф. габілітований д-р Йонас Ремігіюс Науяліс (Факультет природничих наук Вільнюського університету), д-р Живіле Лаздаускайте (Інститут ботаніки Центру досліджень природи), д-р Альбіна Ауксоціуте, доц. д-р Стасіс Кейніс, Солвіта Бабанаушкене, д-р Пальміра Землевічюте (Інститут литовської мови), Аудра Іванаускене, Гіта Казлаускайте, Аушра Марцинкявічене, д-р Альвідас Умбрасас (секретаріат Державної комісії з питань литовської мови). Дякую А. Марцинкявічене за допомогу зі збиранням матеріалу, а д-ру З. Гуджінскасу — за фахові зауваження, які стали в пригоді під час підготовки цієї статті. 4 Gaivenis K. Назви родів і видів рослин Литви. – Lietuvių kalbotyros klausimai 24. Mokslo kalbos kultūros ir terminologijos problemos, 1985, 165–178. Terminologija | 2015 | 22 63 у якій докладно дослідив литовські назви родів і видів рослин, наведені уфлорі Литви. Порівнюючи способи творення назв родів декоративних рослин і назв родів рослинфлори Литви, спиралися на згадану статтю К. Гайвеня, передруковану в збірці його праць (див. Gaivenis 2014: 363–376). Можна виокремити кілька джерел творення досліджуваних назв родів рослин: це новотвори, утворені за допомогою словотвірних засобів; запозичені з латинської мови назви рослин; деякі назви рослин, уведені до вжитку, які є індивідуальними утвореннями Л. Івінскіса, Й. А. Пабрежі та інших авторів; а також термінологізовані діалектні слова. НЕОЛОГІЗМИ Найбільшу групу назв родів декоративних рослин — понад половину (58%) усіх нових назв — становлять неологізми (242 назви): суфіксальні, флексійні та префіксальні похідні, а також складні слова. Суфіксальні похідні. Цей спосіб словотворення представлений найбільшою кількістю неологізмів — 71% усіх неологізмів (172 назви). Найпродуктивніший суфікс неологізмів — -en-, його похідні становлять третину всіх суфіксальних похідних. Цей спосіб творення назв рослин є звичним і найпоширенішим також у флорі Литви, як зазначено у статті К. Гайвеніс: «Серед похідних найбільше суфіксальних термінів. За кількістю терміни, утворені цим способом, значно переважають флексійні та префіксальні похідні. Наприклад, самих лише похідних із суфіксом -en- більше, ніж флексійних і префіксальних похідних разом узятих» (Gaivenis 2014: 367). Неологізмів назв родів досліджуваних декоративних рослин із суфіксом -en- також утворено більше (58 похідних), ніж флексійних і префіксальних похідних разом узятих (40 похідних). Назви родів рослин мають неологізми з двома варіантами розглядуваного суфікса: -enis та -enė; найбільше похідних утворено за допомогою суфікса -en- від іменників, наприклад5: 1) -enis: Araujia – kapšėnis (: kapšas), Bolusanthus – ietėnis (: ietis), Canistrum – rykėnis (: rykas), Cercocarpus – nagėnis (: nagas), Chilopsis – terkšlėnis (: terkšlė), Corynocarpus – bukstėnis (: bukstis „neaštrus kuolas ar bet koks bukas daiktas“ LKŽe), Davidia – skepetėnis (: skepeta), Helminthostachys – kirmėnis (: kirmis), Meliosma – nektarėnis (: nektaras), Moraea – povėnis (: povas), Strongylodon – iltėnis (: iltis); 2) -enė: 5 У прикладах спочатку подано латинську назву роду рослини, після тире записано литовську назву роду, а в дужках пояснено словотвір литовської назви — після двокрапки вказано твірне слово. 64 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai Alonsoa — маскеня (: маска), Centratherum — яруженя (: яр), Chiliotrichum — луженя (: луг), Corytoplectus — сутінниця (: сутінки), Desfontainia — зморшеня (: зморшка «те, що зморщилося, зів’яло» LKŽe), Dichorisandra — щілиненя (: щілина «тріщина, рів» LKŽe), Forestiera — прогалиня (: прогалина «галявина» LKŽe), Gibasis — завісеня (: завіса), Hemigraphis — душеня (: душа), Ozothamnus — крихтеня (: крихта), Pholistoma — зівеня (: зів), Proboscidea — хоботеня (: хобот), Reevesia — бризкениця (: бризка), Scaevola — скіпетрова (: скіпетр), Serruria — невістеня (: невістка), Zenobia — туманеня (: туман). Назви згаданих рослин pam tai? I’m sorry, I cannot produce the requested exact reconstruction from the supplied image. Stylophorum – ugniūnas (: ugnis); 2) –ūnė: Centrosema – vištūnė (: višta), Licuala – klostūnė (: klostė), Pachyphragma – čiūžūnė (: čiūžė „kas čiūža“ LKŽe), Pachystachys – žvakūnė (: žvakė); 3) –ūnis: Anemia – vėjūnis (: vėjas), Argyranthemum – sidabrūnis (: sidabras), Oxydendrum – rūgštūnis (: rūgštis), Stokesia – dangūnis (: dangus). Основами кількох похідних із розглядуваним суфіксом є також назви рослин: 1) –ūnas: Anisodontea – dedėšvūnas (: dedėšva), Chasmanthium – dirsūnas (: dirsė), Lithocarpus – ąžuolūnas (: ąžuolas), Symphyotrichum – astrūnas (: astra); 2) –ūnė: Phyllodoce – viržūnė (: viržis), Rhaphiolepis – obelūnė (: obelis). Похідних від прикметників і дієслів є лише по кілька: Brunsvigia – meilūnas (: meilūs), Tripsacum – kentrūnas (: kentrus „kantrus“ LKŽe), Xerochrysum – šlamūnas (: šlamėti, šlamėjo), Muehlenbeckia – draikūnė (: draikus). Інші суфікси, за допомогою яких утворено неологізми, менш продуктивні, ніж розглянуті вище; їхні похідні можна оглянути групами. Знайдено по кілька похідних із суфіксами –utis, –utė і –aitis, –aitė, а із суфіксами –uotis, –uotė, –otis, –otė, –tis, –tė, –ytis, –ėtis, –tas — лише по одній-дві: –utis, –utė: від іменників: Frithia – kuokūtis (: kuoka), Lyonothamnus – plienūtis (: plienas), Microlepia – žvynūtis (: žvynas); від назв рослин: Pieris – bereinūtis (: bereinis), Lesser­tia – pūslūtis (: pūsl ius), Rhodohypoxis – troškūtė (: troškė); від прикметника — Dicranostigma – dviragūtė (: dviragis), а від дієслова — Leycesteria – svirūtis (: svirti, sviro); –aitis, –aitė: від назв рослин: Malvaviscus – dedėšvaitis (: dedėšva), Nothoscordum – česnakaitis (: česnakas), Scadoxus – raudminaitis (: raudminas), Sphagneticola – legestaitis (: legėstas), Myrteola – mirtaitė (: mirta); лише один похідний від іменника з іншим значенням — Dracunculus – slibinaitis (: slibinas); –otis, –otė: від іменників: Andropogon – barzdotis (: barzda), Cryptogramma – raštotis (: raštas), Glandularia – liaukotis (: liauka), Spodiopogon – šarmotė (: šarma); –uotis, –uotė: від іменників: Acalypha – variuotis (: varis), Hoheria – nėriniuotė (: nėrinys), Holmskioldia – kakluotė (: kaklas); –ytis: від назв рослин: Niphidium – šertvytis (: šertvė), Thryptomene – žiorytis (: žioris); –tas, –tis, –tė: від дієслів: Calicotome – lėpštas (: lėpšti, lėpšo «в’янути, розм’якати» LKŽe), Spathodea – žveltis (: žvelti, žvelė «горіти» LKŽe), James-brittenia – žvelgtė (: žvelgti, žvelgė); 66 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai –ėtis: від назви рослини: Hemiptelea – vinkšnėtis (: vinkšna). До іншої групи належать нечисленні похідні із суфіксами –ėlis, –ėlė, –uolė, –ilis, –ilė, –lis, –lė, –ulis. Для утворення похідних із суфіксами –ėlis, –ėlė за основу взято назви рослин, тоді як основами більшості інших похідних є іменники, лише зрідка трапляються прикметники чи дієслова. –енька, –енько: Hacquetia — гірюненька (: гірюня), Heteranthemis — раймененька (: райменя), Nuttallanthus — зівейник (: зівейник), Sidalcea — рожуненька (: рожуня), Thompsonella — товстолистенька (: товстолист); –скеля: Beaumontia — дудка (: дуда), Hudsonia — вересова (: верес), Isotoma — рівниця (: рівний), Koelreuteria — важниця (: важкий, вагомий LKŽe), Pitcairnia — опорниця (: опора); –зубець, –зубка: Odontonema — зубець (: зуб), Orthrosanthus — косарик (: коса), Diascia — ріжечка (: ріг), Toxicoscordion — зірочка (: зірка); –lis, –lė: Conophytum – kūglis (: kūgis), Menziesia – uōglis (: uoga), Vittadinia – pūklis (: pūkas), Coprosma – dvoklė (: dvokti, dvokė); –ulis: Myoporum – raumenulis (: raumenas, raumenė), Therorhodion – žemūlis (: žemas). Похідні із суфіксами –vis, –vė, –uvis, –uvė також здебільшого утворені від іменників: –vis, –vė: Clianthus – papūgvis (: papūga), Filicium – par̃tvis (: partis „varbenis“ LKŽe), Scoliopus – raitvis (: raitytis, raitėsi), Stachytarpheta – žaltvis (: žaltys), Anticlea – priešvė (: prieš), Dierama – rykštvė (: rykštė), Nipponanthemum – skaisvė (: skaistus), Xanthisma – snaudvė (: snaudė); –uvis, –uvė: Chimonanthus – žiemuvis (: žiema), Veltheimia – gražuvis (: gražus), Asphodeline – plėnuvė (: plėnis). До однієї групи можна зарахувати похідні із суфіксами –uonis, –uonė, –onė, –nis, –nė, –ainė, –inys: –uonis, –uonė: Chamelaucium – жаровоніс (: жаріти, жарів), Lampranthus – блисковоніс (: блищати, блищав), Tricyrtis – кривовоніс (: кривий), Sanchezia – жилковоня (: жила); –оня: Bruckenthalia – вересоня (: верес), Dictyosperma – вітровоня (: вітер), Malephora – льодоня (: лід); –нис, –ня: Mazus – позіхнис (: позіх «щілина» LKŽe), Disporum – дульсня (: дулсоти, дулсо «стояти, сидіти зігнувшись» LKŽe); –айня: Ismene – павучайня (: павук); –inys: Stenocarpus – ratinýs (: колесо). Terminologija | 2015 | 22 67 Основами похідних із суфіксами -ras, -uras, -ėtras, -ūtras є іменники та дієслова: -ras: Alyogyne – smiltras (: піщинка), Firmiana – skėtras (: парасолька), Frerea – pūdras (: гнити, згнив); -uras: Capnoides – lingūras (: погойдуватися, погойдувався); -ėtras: Chrysocephalum – šlamėtras (: шелестіти, шелестів); -ūtras: Adenium – tinūtras (: tinti, tino), Stigmaphyllon – vėjūtras (: vėjas). Ще кількома суфіксами утворено по три, два або навіть по одному похідному: -mis: Oxyria – rūgštmis (: rūgštis), Couroupita – sviėdmis (: sviesti, sviedė), Cupaniopsis – trėkmis (: trėkti «забруднювати, мазати, бруднити» LKŽe); -ojas: Afgekia – ražojas (: ražas), Bellium – saulojas (: saulė); -ikė: Glottiphyllum – liežikė (: liežti, liežė); -oklė: Pistia – plūdoklė (: plūdė); -mė: Pellionia – лежанка (: лежить, лежав); -мінаѕ: Boenninghausenia – рутмін (: рута); -ва: Pachystegia – щиткоквіт (: щиток); -ижис: Cyananthus – синьоквіт (: синя квітка). Як видно з наведених назв родів, для утворення суфіксальних похідних використано чимало суфіксів, однак найпродуктивнішими можна вважати суфікси -enis, -enė і -ūnas, -ūnė. К. Ґайвеніс встановив, що для найменування родів флори Литви, крім суфікса -en-, використовували й інші продуктивні суфікси: «Суфікси з -ūn-, -ut- та -uol- майже однаково продуктивні: з їхньою допомогою утворено по кілька десятків назв родів рослин <...>» (Gaivenis 2014: 368). Похідні з флексіями. Для найменування нових родів рослин наведено небагато похідних із флексіями; новотвори цього способу словотворення становлять лише 15,7% усіх новотворів. Найбільше похідних утворено за допомогою флексій -is і -ė. Найчастіше основами похідних із флексією -is є іменники: -is: Aeonium – рамдис (: ramda «каперс» LKŽe), Bituminaria – дерувіс (: смола), Delairea – клеведріс (: klevedra «зруйнована, зламана річ, мотлох» LKŽe), Dombeya – тумуліс (: tumulas), Embothrium – жайждріс (: žaizdras), Fremontodendron – гаушвіс (: gausva), Homalocladium – діржіс (: ремінь), Leucospermum – гайшміс (: gaisme «радість» LKŽe), Loropetalum – секетіс (: seketa «сонечко» LKŽe), Margyricarpus – гумбріс (: gumbras), Melianthus – медалутіс (: medalutė), Nautilocalyx – кряукліс (: черепашка), Schotia – крауміс (: kraumas «соковите стебло» LKŽe), Tylecodon – груобліс (: gruoblė «нерівність, огрубіння» LKŽe). Лише основою словотворення похідних назв кількох родів є дієслова: 68 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai основою словотворення похідних назв кількох родів є дієслова: Beaucarnea – ну́каріс (: nukarti, nukaro), Brownea – жіоріс (: žiōreti, žiōrėjo), Comarostaphylis – телжіс (: telžti, telžė), Gibbaeum – памсіс (: pamsoti, pamsojo «стояти, стовбичити» LKŽe), Kohleria – плаздіс (: plazdėti, plazdėjo). Найчастіше основою словотворення похідних назв із закінченням -ė є іменники: -ė: Bismarckia – данге (: небо), Choisya – кірбе (: skirbas «проміжок, щілина» LKŽe), Cyanastrum – гільне (: gilna «дрізд» LKŽe), Fortunearia – лайміке (: laimikas), Galphimia – пуркшле (: purkšlis «малий кущ, кущик» LKŽe), Chamaebatia – пооінге (: pavingis); прикметники: Delosperma – мудре (: mudrus «жвавий, бадьорий» LKŽe), Didymochlaena – мерне (: mernas «вологий і м’який» LKŽe), Habranthus – гракште (: граційний), Neoregelia – дрове (: сором’язливий), Stictocardia – вінгре (: гнучкий); і дієслова: Codonanthe – урке (: urkti, urkė), Harrimanella – тісе (: tisoti, ti-sojo), Talbotia – тряукше (: triaukšėti, triaukšėjo). Лише по кілька назв утворено із закінченнями –a, –ys і –as: –a: Faucaria – науса (: nausytis, nausėsi «повільно, з затримкою звиватися» LKŽe), Smithatris – кригжда (: krygždė); –ys: Aglaomorpha – рангіс (: rangė «жіноча прикраса для голови, сплетена зі стрічок» LKŽe), Lophospermum – скиаутеріс (: skiauterė); –as: Alloxylon – груожас (: gruozuoti, gruožavo «пестити» LKŽe). Префіксальні похідні. Префіксація є найменш продуктивним способом творення розглянутих новотворів — утворено лише дві похідні назви: po-: Eriochloa – поашаре (: сльоза); pro-: Libocedrus – прокедріс (: кедр). Šio darybos būdo vedinių mažiausiai rasta ir Lietuvos floroje (žr. Gaivenis 2014: 371). Складні слова. Складних назв родів декоративних рослин утворено дещо менше, ніж суфіксальних похідних; вони становлять 12,4% усіх новотворів. У флорі Литви складні назви родів за чисельністю (близько 33% усіх утворень) поступаються лише суфіксальним похідним. Серед них є давні народні назви, новотворів — небагато (Gaivenis 2014: 365). Отже, під час творення розглянутих новотворів помітна та сама тенденція — утворювати менше складних слів. Складні слова можна класифікувати за другим компонентом. Кілька складних слів утворено з другим компонентом —пальма: Acoelorrhaphe – пйуклапальма (: pjūklas + palmė), Allagoptera – куокпальма (: kuoka + palmė), Hedyscepe – скетпальма (: skėtis + palmė), Hyophorbe – ропепальма (: ropė + palmė), Pritchardia – Terminologija | 2015 | 22 69 гребіньпальма (: гребінь + пальма), Rhapidophyllum – їжакопальма (: їжак + пальма), Rhopalostylis – бульбопальма (: бульба + пальма), Thrinax – дахопальма (: дах + пальма), Veitchia – крижопальма (: криж + пальма). Усі наведені складні слова утворені з двох іменників; знайдено лише по одному складному слову, перша частина якого є дієсловом і прикметником: Nannorrhops – звислопальма (: звисати + пальма), Ptychosperma – тонкопальма (: тонкий + пальма). Дещо меншу групу складних слів утворено з другою частиною -папороть: Dennstaedtia – гілкопапороть (: гілка + папороть), Doryopteris – зіркопапороть (: зірка + папороть), Rumohra – шкіропапороть (: шкіра + папороть), Stenochlaena – тіньопапороть (: тінь + папороть), Thelypteris – болотопапороть (: болото + папороть). Усі ці складні назви утворені з двох іменників. Варто згадати два складні слова, другим компонентом яких є -квіт, -квітка: Hymenocallis – павукоквіт (: павук + квітка), Pedilanthus – ногоквіт (: нога + квітка). В інших складних словах компоненти не повторюються: Archontophoenix – колючофінік (: колючий + фінік), Austromyrtus – південномирт (: південь + мирт), Erinacea – їжакогорох (: їжак + горох), Leucoglossum – вовкоромашка (: вовк + ромашка), Paxistima – соснощерб (: сосновий ліс + щерб «кущик, напівкущик» LKŽe), Pseudofumaria – птахорутка (: птах + рута), Pseudogynoxys – полум’яножилець (: полум’я + жилець), Uniola – морський овес (: море + овес), Zapoteca – липкий біб (: липкий + біб). Другі компоненти наведених складних слів є назвами рослин, а перші — переважно також іменниками. Як установив К. Гайвеніс, у флорі Литви вживається порівняно багато складених назв родів рослин типу «іменник + іменник», другим компонентом яких є назва певної рослини (див. Gaivenis 2014: 366). Утворено ще три складні слова з різними частинами: солончаковий кущ (: сіль + кущ), кісточкове насіння (: кістка + насіння), Styphnolobium – звислодерево. Слід зазначити, що у флорі Литви наведено чимало складених назв родів, другою частиною яких є дерево (див. Gaivenis 2014: 365). НАЗВИ РОСЛИН У ПРАЦЯХ Л. ІВІНСКІСА ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛАХ Під час розгляду нових назв родів декоративних рослин у термінологічній підкомісії VLKK було затверджено не лише новотвори, а й назви рослин, створені раніше різними авторами, узяті з рукописів та «Словника литовської ботаніки». Найбільше назв родів рослин узято з праць L. Ivinskis — 77 назв, що становить 18,5% від усіх розглянутих назв родів декоративних рослин- 70 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai ів. Переважна більшість цих назв походить із «Природних творів» L. Ivinskis. Назви рослин із цього рукопису L. Ivinskis не потрапили до жодного друкованого джерела й не були включені ані до «Словника литовської ботаніки», ані до «Словника литовської мови», оскільки цей рукопис не був опублікований і до початку 1960-х років був невідомий литовським науковцям (докладніше див. Jankevičius, Jankevičienė 1962; Auksoriūtė 1998). Під час вивчення рукопису L. Ivinskis помітили, що деякі рослини, які нині привозять до Литви, вже мали назви у «Природних творах», тому термінологічна підкомісія вирішила не створювати нової назви рослини, а назвати новий рід рослин назвою, створеною L. Ivinskis (про відновлені назви L. Ivinskis уже писали; докладніше див. Auksoriūtė 2008). Роботи Роботи Окремо слід згадати кілька назв рослин, які було надано для позначення інших родів, оскільки ті роди, які Prigimtūmenėje назвав Л. Івінскіс, уже мають литовські назви: Abeliophyllum – baltvas (: baltas + –vas, пор. Epipactis Pr 1416), Calyptrocalyx – sulpėtras (: sulpėti, sulpėjo «поволі всмоктувати, смоктати» LKŽe + –ėtras, пор. Areca Pr 128), Cephalanthus – galvožis (: galva + –ožis, пор. Cephaliaria Pr 252), Chiastophyllum – saitmà (: saitis «стрічка, щоб когось прив’язати, зв’язати» LKŽe + –ma, пор. Cassia Pr 211), Chlorogalum – žalūinis (: žalvas «зеленуватий» LKŽe + –inis, пор. Chlora Pr 236), Etlingera – daūbras (: dauba + –ras, пор. Epimedium Pr 164), Harpephyllum – lelūnis (: lelėti, lelėjo + –ūnis, пор. Hacquetia Pr 191), Macfadyena – apsukmýs (: apsukti, apsuko + –mys, пор. Helicteris Pr 169), Phymatosorus – kojūminis (: koja + –ūminis, пор. Polypodium Pr 114). Кілька назв Л. Івінскіса взято із синонімів, наведених у Lietuviškame botanikos žodyne: Coleostephus – raimenė (: raimas «строкатий» LKŽe + –enė, пор. Ánthemis LBŽ 24), Dietes – kalavėjinis (: kalavijis + –einis, пор. Iris LBŽ 179), Graptopetalum – riebūnis (: riebus + –ūnis, пор. Sédum LBŽ 318), Heteromeles – dobūnis (: doba «вдача, характер, звичай» LKŽe + –ūnis, пор. Anthýllis Vulnerária LBŽ 25), Ionopsidium – mažūmenė (: mažas + –ūmenė, пор. Drába LBŽ 124), Ipomopsis – šermėnė (: šermuo + –enė, пор. Polemonium caerúleum LBŽ 268). Назви рослин із неясною словотвірною структурою. Словотвірна структура частини назв рослин Л. Івінскіса, взятих із Prigimtūmenės, неясна; у деяких, можливо, можна було б розпізнати словотвірний формант, однак важко визначити твірне слово: Aphyllanthes – nuōlaisis, Cabomba – labūstras, Cladrastis – pōsnis, Comptonia – ūgras, Cornutia – sal̄ksnas, Corynabutilon – surklainis, Cotyledon – duršvas, Crateva – virštas, Dirca – saīluvas, Elaeodendron – sūmbras, Escallonia – smeilė, Exacum – sūblas, Gaura – priesruvis, Glaucium – vaīklas, Kirengeshoma – pōsainis, Onosma – liesmuō, Pernettya – spūglas, Petrea – kolūnis, Plumeria – jōstras, Pontederia – skiaustmėnė, Sesuvium – spiṅgras, Swainsona – vintlumas, Tibouchina – eīkras, Umbilicus – ēlkras, Vriesea – medvėnė. Кілька назв рослин Л. Івінскіса з неясною словотвірною структурою взято з Lietuviško botanikos žodyno: Correa – švįetras, Houstonia – parūnė, Kleinhovia – grinūvas, Lagarosiphon – vandrunėlis, Machaeranthera – gēltvoidis, Pachysandra – mīetveinė, Stewartia – sēglinis. 6Зазначено латинську назву рослини, яку назвав Л. Івінскіс, і сторінку Prigimtūmenės. 72 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai Назви рослин, створені іншими авторами. Крім створених Л. Івінскісом, для називання нових родів декоративних рослин із Lietuviško botanikos žodyno запозичено п’ять назв рослин Й. А. Пабрежі: Berberidopsis – rūgštērškis (пор. Bérberis LBŽ 47–48), Cavendishia – strauzdė (пор. Achilléa Millefólium LBŽ 5–6), Coronilla – tetirvė (пор. Coronilla vária LBŽ 104), Tasmannia – vỹngėža (пор. Oenánthe aquática LBŽ 237), Tristellateia – tvilkė (пор. Chrysánthemum Parthénium LBŽ 87–88); дві назви П. Матуліоніса: Distylium – purkólis (пор. Állium Schoenóprasum LBŽ 15), Onoclea – kemenà (пор. Hýpnum cupressifórme LBŽ 175); дві назви Юозаса Федаравічюса: Layia – marūnà (пор. Matricária LBŽ 214), Moltkia – gyvātgalvois (пор. Échium vulgáre LBŽ 127); і одна назва Амбразієяуса Пранцішкуса Кашараускіса — Podranea – smūklis (пор. Spargánium LBŽ 327). Діалектні слова, термінологізовані. Під час створення нових назв родів рослин використано ще одне джерело термінотворення — термінологізовано кілька діалектних слів, узятих зі Lietuvių kalbos žodyno: Antigonon – kiburkštis («іскра» LKŽe), Bejaria – žiūrkštas («тонка гілочка» LKŽe), Bolbitis – būolis (buolis «безрогий, безрогий бик» LKŽe), Carmichaelia – pliaustrà («шматок льоду, що пливе» LKŽe), Francoa – nuotakuõlė («молода дружина, наречена» LKŽe), Pentapetes – drežėnė (dreženė, dreženos «стружка» LKŽe), Stylomecon – guõnė (guonė «саламандра» LKŽe). Варто згадати ще три назви родів рослин, узяті з Lietuvių kalbos žodyno: Poitea – žūrlė («мишачий горошок» LKŽe), Pseudocydonia – gaŕlis («алое-гострець» LKŽe), Perovskia – mėlesas («фарбувальний молочай» LKŽe). З А П О З И Ч Е Н Н Я Запозичених назв родів декоративних рослин небагато — 76, вони становлять 18,2% усіх нових назв. Усі нові запозичення походять із латинської мови, тобто це назви рослин, перейняті з латинської номенклатури й морфонологічно адаптовані до литовської мови, наприклад: Agarista – agaristà, Agonis – agònis, Albuca – albukà, Alpingera – alpingera, Amydrium – amìdris, Angelonia – angelònija, Aristotelia – aristòtelija, Asystasia – azistãzija, Baileya – bailėja, Briggsia – brìgsija, Butia – būcija, Calpurnia – kalpùrnija, Camoensia – kamẽnsija, Canarina – kanarinà, Catopsis – katòpsis, Celmisia – celmìzija, Davallia – davãlija, Dryandra – driándra, Drymonia – drimònija, Drynaria – drinãrija, Fenestraria – fenestrãrija, Forsteronia – forsterònija, Gordonia – gordònija, Griselinia – grizelìnija, Hazardia – hazárdija, Hibbertia – hibèrci- ja, Kennedia – kenèdija, Kitaibela – kitaibèlė, Lamarckia – lamárkija, Lonas – lònas, Lophanthera – lofantera, Luma – lumà, Melinis – melìnis, Molineria – Terminologija | 2015 | 22 73 молінерія, Mutisia – мутизія, Olearia – олеарія, Orbea – орбея, Pandorea – пандорея, Phillyrea – філірея, Phymosia – фімозія, Picconia – піконія, Quesnelia – квезнелія, Randia – рандия, Rhodoleia – родолея, Rivina – рівіна, Romulea – ромулея, Sapium – сапіс, Saritaea – сарітея, Strobilanthes – стробіланте, Tectaria – тектарія, Telopea – телопея, Tipuana – тіпуана, Ursinia – урсинія, Villadia – вілладія, Wigandia – вігандія. Підкомісія з термінології зазвичай затверджувала латинські запозичення, які вже вживалися в літературі або легко вимовлялися литовською. Подібну кількість запозичень наведено і в флорі Литви; як писав К. Гайвеніс, «для найменування родів рослин уживається порівняно небагато міжнародних термінів — близько 16,7%» (Gaivenis 2014: 364). ВИСНОВКИ 1. Джерелами творення нових назв родів декоративних рослин, наведених у рекомендації VLKK «Щодо литовських назв декоративних рослин», є творення новотворів, назви рослин, запропоновані Л. Івінскісом та іншими авторами, термінологізована діалектна лексика та запозичення назв рослин із латинської мови. 2. Творення новотворів — найпродуктивніший спосіб утворення назв родів декоративних рослин: новотвори становлять 58% усіх нових назв. Для творення новотворів використано всі способи словотворення литовської мови: суфіксацію, флексійне та префіксальне творення, а також словоскладання. Переважну більшість новотворів утворено від іменників, а основами деяких суфіксальних похідних обрано назви рослин; такі похідні становлять майже 23% усіх суфіксальних похідних. 3. Суфіксація — найпоширеніший спосіб словотворення: суфіксальні похідні становлять 71% усіх новотворів. Найпродуктивніший суфікс новотворів -enis, -enė; за його допомогою утворено 33,7% усіх суфіксальних похідних. Другий за продуктивністю суфікс -ūnas, -ūnė, -ūnis; похідних із ним менш ніж удвічі менше, ніж похідних із суфіксом -enis, -enė. Інші суфікси (31 суфікс) менш продуктивні у творенні суфіксальних назв родів рослин. 4. Похідні з флексіями становлять 15,7% усіх новотворів; найбільше похідних утворено за допомогою флексій -is і -ė. За допомогою префіксів (po- і pro-) утворено лише два похідні — це найменш продуктивний спосіб творення новотворів. Складні назви родів рослин за кількістю поступаються похідним із флексіями й становлять 12,4% усіх новотворів. Найпоширеніші другі компоненти складних слів — -palmė і -papartis; другим компонентом більшості інших складних слів також є назва певної рослини. 74 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai 5. Назви рослин у працях Л. Івінскіса та інших авторів (Й. А. Пабрежи, П. Матуліоніса, Й. Федаравічюса) є продуктивним джерелом творення нових назв родів декоративних рослин. Назви, створені згаданими авторами й запозичені з Prigimtūmenė Л. Івінскіса та Lietuviško botanikos žodyno, становлять близько 21% усіх нових назв. Найбільше запозичено назв рослин Л. Івінскіса (18,5%); словотвір трохи менш ніж половини цих назв рослин незрозумілий. 6. Термінологізація діалектної лексики — найменш продуктивний спосіб творення назв розглядуваних родів рослин: виявлено лише 7 термінологізованих діалектних слів. Запозичені назви рослин становлять лише трохи більше 18% усіх нових назв; це морфонологічно адаптовані до литовської мови латинські назви родів рослин. 7. Порівнюючи новотвори назв родів декоративних рослин із назвами родів рослин у флорі Литви, можна помітити, що новотвори утворюють за тими самими способами словотворення, що й у флорі Литви: найпродуктивніший спосіб творення новотворів — суфіксація, найбільше похідних утворено із суфіксом –enis, –enė, найменше утворено префіксальних похідних. Проте другим за продуктивністю способом творення новотворів назв родів декоративних рослин, які розглядаються, є флексійне творення, тоді як у флорі Литви — словоскладання. Водночас слід зазначити, що більшість складних слів, наведених у флорі Литви, — це давні народні назви, а новотворів також наведено небагато. 8. Порівняння інших груп нових назв показує, що кількість запозичених латинських назв родів декоративних рослин подібна до кількості у флорі Литви, однак термінологізованої діалектної лексики дуже мало. Під час унормування назв рослин у флорі Литви термінологізовано переважну більшість народних назв рослин, тож цей спосіб творення назв рослин практично вже вичерпано. Відмінна тенденція у творенні нових назв родів декоративних рослин — значна кількість запозичених із праць Л. Івінскіса назв рослин. ŠALTINIAI Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (A–B)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter2/dokpaieska.showdoc_l?p_id=441095&p_query=&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (C–F)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter2/dokpaieska.showdoc_l?p_id=445724&p_query=&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (G–K)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=448273&p_query=&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (L–N)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=458463&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (O–P)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter2/dokpaieska.showdoc_l?p_id=462796&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (R–S)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=473945&p_tr2=2. Rekomendacija „Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (Š–Ž)“: – http://www3.lrs.lt/pls/inter2/dokpaieska.showdoc_l?p_id=484837&p_tr2=2. Terminologija | 2015 | 22 75 LITERATŪRA IR PAPILDOMI ŠALTINIAI Auksoriūtė A. 1998: Lauryno Ivinskio rankraščiai Krokuvoje. – Terminologija 5, 102–110. Auksoriūtė A. 2004: Neaiškios darybos L. Ivinskio Prigimtūmenės naujažodžiai. – Terminologijos istorijos ir dabarties problemos, 127–149. Auksoriūtė A. 2008: Keletas atgaivintų Lauryno Ivinskio augalų vardų. – Terminologija 15, 132–141. Gaivenis K. (1985) 2014: Lietuvos augalų genčių ir rūšių pavadinimai. – Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 363–376. Jankevičius K., Jankevičienė R. 1962: Kai kurie nauji duomenys apie L. Ivinskio darbus lietuviškos botanikos terminijos srityje. – Botanikos klausimai 2, 151–163. Kiselienė D., Grigienė I., Grigas A. 2007: Dekoratyvinių augalų vardynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LBŽ – Lietuviškas botanikos žodynas, Kaunas, 1938. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt. Pr – Prigimtūmenė (Prigimtūmenė, turentė savieje dalijkus žemies, žoliun ir giwunūn su parodimu anun wartojimo), rankraštis saugomas Lenkijos mokslų akademijos bibliotekoje Krokuvoje, 1 d. katalogo nr. 1801, 2 d. katalogo nr. 2824. Subačius G. 1996: Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos žemaičių kalba. – Lietuvių Atgimimo istorijos studijos 8. Asmuo: tarp tautos ir valstybės, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 11–113. NEW NAMES OF GENERA OF DECORATIVE PLANTS Since 2002 the Terminology sub-commission of the State Commission of the Lithuanian Language (further – SCLL) together with botanists have been discussing changes in Lithuanian names of plants which appear due to changes in Latin taxonomy and giving Lithuanian names to plants which were brought to Lithuania in recent years and which previously did not have Lithuanian names. At the end of 2014 SCLL announced the recommendation Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų (In regard to Lithuanian names of decorative plants) comprising standardized Lithuanian names of genera and species of decorative plants. This paper deals with 417 new names of plant genera, presented in the above mentioned recommendation of SCLL. New names are synchronically researched from the point of view of terminology and word-formation: ways of creation and derivation of Lithuanian neologisms are established; and ways of derivation of the current names of plant genera and names of genera taken from Lietuvos flora (Lithuanian flora) are compared. The sources for the new names of genera of decorative plants included in the SCLL recommendation Dėl dekoratyvinių augalų lietuviškų pavadinimų are creation of Lithuanian neologisms, names created by Laurynas Ivinskis and other authors, terminologized names from dialects and borrowing of names from Latin. Formation of Lithuanian neologisms is the most productive way of naming the genera of decorative plants – such neologisms comprise 58% of all new names. Neologisms are made using all ways of word-formation in the Lithuanian language: prefixation, suffixation, derivation using inflexional endings and compounding. Suffixation is the most common – suffixal derivatives comprise 71% of all Lithuanian neologisms. The most productive suffix is -enis, -enė – it is present in 33.7% of all suffixal derivatives. 76 Albina Auksoriūtė | Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai Derivatives created using inflexional endings comprise 15.7% of all Lithuanian neologisms. Among them the endings -is and -ė are the most common. There are only two cases of prefixation (with prefixes po- and pro-). Compounds were slightly less frequent than inflexional ending derivatives; they comprise 12.4% of all neologisms. The most common second components of compounds are –palmė (palm) and –papartis (fern), the majority of other compounds also have a name of a plant as the second component. Plant names from writings of L. Ivinskis and other authors (J. A. Pabrėža, P. Matulionis, J. Fedaravičius) is another productive source for the creation of new names of plant genera. Ivinskis’ names taken mainly from Prigimtūmenė (Nature) and names of other authors taken from Lietuviškas botanikos žodynas (Lithuanian dictionary of botany) comprise about 21% of all Lithuanian neologisms. The majority of adopted names are names from Ivinskis’ writings (18.5%); less than a half of these names are new names created by Ivinskis, the way of their formation is not clear. Terminologization of dialect words is the least productive way of the creation of researched names, only 7 terminologized words from dialects were found. Borrowed names of plants comprise only 18% of all new names; they are morphonologically Lithuanized Latin names of plant genera. The comparison of Lithuanian neologisms with the names of plant genera from Lietuvos flora shows that names in both groups were created using the same ways of word-formation: the most productive way is suffixation, the largest number of derivatives have suffixes -enis, -enė; the least productive way is prefixation; the second most productive way of word-formation for the new names of plant genera from the SCLL recommendation is the derivation using inflexional endings and in Lietuvos flora it is compounding. The majority of compounds from Lietuvos flora are old folk names and the number of Lithuanian neologisms is small. The research of other groups of new names shows that the number of borrowed Latin names for decorative plants is similar to the number of borrowings in Lietuvos flora, but the number of terminologized words from dialects is a lot smaller. The characteristic feature of the new names of genera of decorative plants is a large number of names adopted from Ivinskis’writings. Gauta 2015-07-31 Albina Auksoriūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2015 | 22 77