„Terminas“ kontekste (žodžių junginio lygmuo)

Термін у контексті (на рівні словосполучення) ASTA MITKEVIČIENĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: термін, контекст, словосполучення, корпус текстів, наукова мова, семантичні відношення ВСТУПНІ ЗАУВАГИ Термін є не лише основним терміном термінології, а й одиницею метамови. Якщо термін вважатимемо терміном мовознавства, його вживання в мові інших наук можна розуміти як метамовний коментар1. Чим ще вирізняється вживання терміна термін? Об’єкт цієї статті — термін термінології термін у контексті. Контекст можна розуміти по-різному, у вужчому або ширшому значенні. Наприклад, контекст слова (у цьому разі терміна) може становити словосполучення та речення (Vaskelienė 2007: 89). У статті досліджується вживання терміна на рівні словосполучення, тобто розглядаються синтагматичні відношення терміна. Аналізується семантика словосполучень із терміном термін. Визначаються семантичні типи словосполучень, до складу яких входить цей термін, а також основні моделі його вживання. Таким чином з’ясовується, які ознаки й властивості поняття «термін» є експліцитними в контексті. Це і є метою цієї статті. Основне джерело Матеріал для дослідження зібрано з Корпусу литовської наукової мови2 (Corpus Academicum Lithuanicum – CorALit, доступний в інтернеті http://coralit.lt),), укладеного у Вільнюському університеті. Це спеціальний синхронний корпус писемної литовської наукової мови. Корпус охоплює тексти всіх галузей — гуманітарних, соціальних, фізичних, біомедичних і технічних наук 1 Металінгвістичні одиниці докладно проаналізовано в монографії Казимераса Жуперки (2012). К. Жуперка відносить терміни мовознавства до метамовних одиниць словника. 2 З загальнодоступної інтернет-версії. Terminologija | 2016 | 23 7 3 (укладачами розподілено відповідно до класифікатора галузей науки, затвердженого наказом міністра освіти і науки Литовської Республіки від 18 грудня 2007 р. № ISAK-2418). Як стверджують укладачі корпусу, нині він містить близько 9 мільйонів слів. На інтернет-сайті корпусу наведено такий перелік типів текстів, що накопичуються: монографія, підручник, навчальна книга, методичний посібник; стаття; огляд; рецензія; тези доповіді; хроніки; передмова (журналу / збірника); професійна інформація; науковий звіт; автореферат докторської дисертації (дещо ширший перелік подано в Usonienė et al. 2008: 106). Отже, можна припустити, що мову науки в корпусі репрезентують тексти різних типів (докладніше про корпус литовської наукової мови див. http://coralit.lt; Usonienė et al. 2008). Для дослідження обрано корпус наукової мови, оскільки реальне вживання термінів слід вивчати саме в наукових текстах (інша річ, якби об’єктом дослідження була детермінологізація термінів)3. У цій статті описано вживання термінологічного терміна термінас у наукових текстах. Корпус відображає сучасну литовську наукову мову — його складають тексти, опубліковані у 1999–2009 рр. Відбір матеріалу та перебіг дослідження Насамперед у корпусі було знайдено всі випадки вживання слова термінас. Потім, переглянувши контекст, визначено значення слова термінас і вилучено ті рядки конкордансу, у яких термінас вживається в інших — неактуальних для цього дослідження — значеннях4. Слід зазначити, що термінас у потрібному значенні є найчастотнішим у досліджуваному корпусі наукової мови (447 уживань леми; становить 87 відсотків усіх випадків). У цьому значенні він вживається в текстах усіх п’яти згаданих наукових галузей. За значенням придатні для дослідження рядки конкордансу згруповано відповідно до того, до яких словосполучень (суб’єктних, об’єктних, атрибутивних, обставинних, предикативних) входить термінас. Семантичні типи словосполучень виокремлено на основі класифікації словосполучень, поданої у праці Вітаса Лабутіса «Синтаксис литовської мови» (1998)5. Термін у тому самому рядку часто належить не 3 Вживання термінів мовознавства, зокрема й терміна термінас, у публіцистиці досліджував К. Жуперка (див. Župerka 2000). Він установив, що термінас у публіцистиці вживається «лише в точному термінологічному значенні» (Župerka 2000: 177). 4 Наприклад: «Сторона договору не мала виконувати договір після встановленого для нього т е р м і н у, якщо через несвоєчасне виконання не можна було досягти мети, заради якої було укладено договір»; «До контексту доказування можна віднести сценарії, фрейми, схеми, формулювання завдання в позитивних і негативних т е р м і н а х тощо». 5 Sujungiamuoju ryšiu susietos žodžių formos, remiantis V. Labučiu (1998), junginiais nelaikomos. 74 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) одного словосполучення; наприклад, водночас він входить не лише до об’єктних, а й до атрибутивних словосполучень6. Є речення, у яких термінас ужито не один раз. Через це ті самі речення (береться по одному реченню з кожного рядка конкордансу, хоча під час збирання даних обрано максимально можливий обсяг рядка конкордансу — 300 друкованих знаків) у класифікації опиняються в кількох місцях. Упорядкувати дані допомогла електронна таблиця MS Excel. Обрано лише якісне, а не кількісне дослідження вживання терміна термінас. Одразу можна наголосити, що в дослідженнях семантики важко уникнути суб’єктивності. Словосполучення з терміном термінас також можна класифікувати за значенням по-різному. Деякі явища тут трактуються і класифікуються дещо інакше, ніж це прийнято в граматичних дослідженнях. Наприклад, у контексті термінології такі граматично різні словосполучення, як англійський термін (описове словосполучення) і термін англійської мови (словосполучення належності), за значенням належать до тієї самої групи. Визначити значення допомагають методи трансформації та субституції. Перш ніж говорити про термін термінас у корпусі, доцільно коротко розглянути приклади вживання цього слова в лексикографії. Приклади вживання слова термін в одномовній лексикографії Слово термін згідно з Словником литовської мови (LKŽe) має три значення: «1. слово або словосполучення, що точно позначає якесь поняття науки, техніки, мистецтва; 2. елемент засновку силогізму; 3. встановлений час». У Словнику сучасної литовської мови (DŽ6) перше значення має позначку лінгв. і визначене дещо ширше — «слово або словосполучення, що точно позначає поняття науки, техніки, мистецтва, релігії чи іншої сфери»7. Речення, що ілюструють значення, наведені у словниках, вважаються мікроконтекстом (див. Vaskelienė 2007: 81). З уживання терміна в LKŽe (тут і далі мається на увазі лише його перше значення, тобто термін термінології) 6 Складні словосполучення та ланцюжки словосполучень (їхнє розуміння в мовознавстві залишаємо осторонь), де це семантично можливо, розкладаються на прості словосполучення. Поширені постпозиційні означення, спираючись на праці дослідниці атрибутивних словосполучень Лаймуте Бучене (Буневічюте), не вважаємо частиною словосполучення: однією з найважливіших ознак словосполучення є його цілісність як синтагматичної одиниці, а у випадку поширених постпозиційних означень інтонація розділяє цю цілісність (Bučienė 1998: 31). 7 Визначення мовознавчого терміна термін у словниках, а також у лінгвістичній і термінологічній літературі оглянула Регіна Квашите (див. Kvašytė 2013). Terminologija | 2016 | 23 75 З картотеки прикладів і доповнень до LKŽe (див. LKIIS, а також raštija.lt) видно, що термін належить до: 1) атрибутивних словосполучень; 2) об’єктних словосполучень; 3) суб’єктних словосполучень. 1) В атрибутивних словосполученнях термін є або головним компонентом (a), або залежним (b). У першому випадку атрибут називає предметну сферу чи тему — технічний термін, терміни мовознавства, терміни спорідненості; терміни християнства, терміни сім’ї, називає термін — термін етики; балтійський термін, термін гуманізму, ознаку, пов’язану з дією (разом із посиланням на автора, оцінкою чи місцем), — створені ним [мовознавчі] терміни, запозичені з інших мов терміни, своєрідно створені терміни, час — нові терміни, місце — міжнародні, або інтернаціональні, терміни (див. 1.1.10), ознаку, пов’язану зі значенням, — термін цього значення [гуманізму]. Узагальнено це можна зобразити так: (a) СФЕРА / ТЕМА термін, НАЗВА термін8, ДІЯ (+ АВТОР, ОЦІНКА, МІСЦЕ) термін, ЧАС термін, МІСЦЕ термін, ЗНАЧЕННЯ термін. (b) У таких словосполученнях, як словник термінів, термін Білорусь тощо, термін є залежним компонентом. Словник можна розуміти як контейнер (див. 1.2.4). Серед словосполучень у картотеці доповнень до LKŽ вирізняються приклади термін Білорусь, термін Віленський край (джерело — монографія Зігмаса Зінкявічюса 1993 р. Східна Литва в минулому і тепер), з яких видно, що термінами вважають і топоніми. Узагальнено таке вживання можна зобразити як термін ТОПОНІМ. Постає питання, чи термін тут ужито в детермінологізованому чи розширеному значенні. Термін є назвою поняття, а в традиційному литовському мовознавстві вважають, що топоніми не позначають понять (див. статтю про термін топоніми у LKE). Як образно зазначає Казимерас Гайвеніс, «детермінологізація — перетворення термінів на звичайні слова — характеризується тим, що детермінологізований термін не зникає, а лише випускає новий пагін (звичайне слово) в іншій сфері вживання» (Gaivenis 2014: 242). К. Гайвеніс там само згадує два типи детермінологізації 8 Форми словосполучень НАЗВА термін і СФЕРА / ТЕМА термін можуть збігатися; таким словосполученням властива неоднозначність, пор. термін етики — *термін є етика, *термін належить етиці. 76 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) умови: 1) термін має бути широко поширеним і відомим не лише фахівцям; 2) деякі семи терміна й детермінологізованого слова мають збігатися. Обом умовам відповідають термін термінології термін і термін як назва топоніма. В обох випадках уживання підходить узагальнення термін ІМ’Я. Однак постає інше питання — чи термін у сполученні з назвою топоніма справді є звичайним словом, чи все ж залишається терміном (лише з іншим значенням). До речі, у термінологічних стандартах ISO власні назви вважаються об’єктами термінологічної роботи як один із видів позначників. Їх визначають як словесні позначники індивідуальних понять, відмежовані від термінів як назв загальних понять (див. ISO 1087-1:2000)9. 2) Objektiniuose junginiuose terminas yra objektas: pavartojo terminą, daugelis terminų, dauguma terminų; randame terminų, terminą išpopuliarino (2 pavyzdžiai). Taigi terminai gali būti vartojami, randami, išpopuliarina-mi, taip pat sudaro tam tikrą kiekybę. 3) Subjektyniuose junginiuose terminas yra subjektas: terminai įvairuoja ir yra vėlesnės kilmės; terminai daro jį itin sunkiai prieinamą autorių, sudaro seniausią lietuvių kalbos slavizmų sluoksnį terminai. TERMINAS L I E T U V I Ų M O K S L O K A L B O S T E K S T Y N E 1. Термін в атрибутивних сполученнях Термін у досліджуваному матеріалі часто утворює атрибутивні сполучення з конкретними термінами, у яких він виступає або головним компонентом (a), або залежним (b), наприклад: a) термін відчуження, термін «евакуації», термін першої матерії, термін інфекції сечовивідних шляхів (узагальнено — X термін); b) колекція термінів, група тиску термінів, термін «терцинна ізомелія», термін “fishery” (узагальнено — термін X) тощо. У прикладах першої групи (a) термін характеризується за назвою (X), а в прикладах другої групи термін є вторинною назвою конкретного терміна (X). В обох випадках X — конкретний термін, узагальнено — ім’я (a) ІМ’Я термін, b) термін ІМ’Я. Залежний компонент сполучень першої групи виражений родовим відмінком назви, наприклад: Ще можна пригадати, що Йонас Клімавічюс писав: «у литовській мові термін у значенні „слово“ трапляється лише як помилка перекладу» (Klimavičius 2002: 132).9 Terminologija | 2016 | 23 77 (1) «Термін „інтеграція“ виражає можливе потрійне розуміння цього процесу: інтеграція як підготовка, як безпосередній процес об’єднання з подоланням перешкод і досягненням цілей, та інтеграція як певний досягнутий стан (Taljūnaitė 2005).» (2) «У математичній статистиці замість терміна «популяція»¹⁰ часто вживають термін «генеральна сукупність», а членів популяції іноді називають об’єктами або елементами.» (3) «Пізніше термін логістика вживався в різних сферах діяльності, однак найчастіше — у військовій справі та транспорті.» (4) «В останніх випадках поняття есеїстичності вживається всупереч жанровим конвенціям, тому в цій статті, де йдеться лише про прояви есеїстичного мислення, вживатимуться терміни есеїзація та есеїзм.» Сполуки другої групи (b) — це так звані атрибутивні сполуки з назвою другого плану (докладніше див. Bunevičiūtė-Bučienė 2001). Термін у них є апозицією (на рівні речення це прикладка), а семантичне відношення таких сполук — характеристика за класом предмета¹¹. У таких випадках говорять, що конкретна мовна одиниця є терміном, тобто належить до класу термінів. Термін може замінювати всю сполуку. Як зазначає L. Bučienė, «апозиція своєю синтаксичною функцією дублює означуваний компонент, але з погляду лексичного значення підпорядкована означуваному компоненту, оскільки виокремлює певну його ознаку» (Bunevičiūtė-Bučienė 2001: 10). З прагматичного погляду атрибут термін додається для того, щоб було легше ввести в текст конкретну назву поняття, наприклад: (5) «У цій статті, аналізуючи визначення галузей права, що систематизують правове регулювання суспільних інформаційних відносин, на основі погляду інформаційних наук, уживається термін „ідентичність інформаційного права“.» (6) «Отже, термін „імідж“ у науковій літературі вживається в найрізноманітніших значеннях.» (7) «Оскільки ми розглядаємо історичне розуміння доказів і систему доказів, терміни „докази“, „види доказів“, „система доказів“, „ієрархія доказів“ уживаються саме на позначення форм доказів (джерел, засобів доказування).» У текстовому корпусі курсив відсутній. У статті приклади також подано без курсиву, оскільки неможливо точно сказати, чи були терміни виділені ним в оригінальному тексті. Виявлені коректурні помилки виправлено. Решта — як у текстовому корпусі.10 11 У литовському синтаксисі подібні сполуки інтерпретуються не завжди однаково. У давніших працях — LKG III, підручнику Вітаутаса Сіртау́таса та Чесіса Гренди — власні назви й умовні, символічні найменування у сполуці з іменником, що позначає їхній клас, вважаються прикладками (LKG III 430; Sirtautas, Grenda 1988: 103). У DLKG, працях В. Лабутіса та Л. Бучєне такі імена або найменування у сполуці трактуються не як означення, а як означувані компоненти, оскільки вони нібито є первинними, суттєвими (Labutis 1998: 332–333; Bunevičiūtė-Bučienė 2001: 13–14, див. також Mikulskas 2009: 109). 78 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) Таке формулювання вдається особливо тоді, коли в тексті потрібно назвати певний іншомовний термін, наприклад: (8) «У міжнародних морських і рибальських організаціях, де офіційною робочою мовою є англійська, коли йдеться про рибальство в широкому значенні, вживається т е р-м і н “f i s h e r y”.» (9) «ТС уперше описана 1862 року фон Реклінггаузеном (Von Recklinghausen), а т е р м і н s c l e r o s e t u b e r o s e вперше вжив французький науковець Бурневіль (Bourneville) [1-3].» (10) «Одні автори вважають їх синонімами, як і т е р м і н “s e l f” (Byrne, 1996; Hattie and Marsh, 1996), інші стверджують, що самоповага є оцінним компонентом Я-образу (Saigal et al., 2002) <...>.» Незвично, коли іншомовний термін (або якийсь термін, зовсім не адаптований у литовській мові) вживається перед терміном. У досліджуваному матеріалі трапився лише один такий випадок: (11) «Найархаїчніші ігрові кості — це так звані бабки (також уживаються т а л і (лат.), k n u c k l e b o n e s (англ.) або?12 (рос.) т е р м і н и).» У досліджуваному матеріалі зазвичай ідеться не про терміни як такі загалом (нефілологів (або навіть нетермінологів) зазвичай не цікавить саме поняття «термін»), а про конкретний термін або конкретні терміни. Отже, атрибутивні сполуки з назвою другого порядку (термін район), можна гадати, за своєю функцією в тексті відповідають атрибутивним сполукам із родовим відмінком назви («термін району). Апозиція може замінити означуване слово, тому в цій статті в тих випадках, коли термін виступає прикладкою до конкретного терміна X, саме термін вважається представником сполуки з назвою другого порядку; досліджуючи ширший контекст такої сполуки, говорять про сполуки з терміном, а не про сполуки з X (термін разом із X вважається одним компонентом). Наприклад, спираючись на приклад 6, тут стверджується, що вживається термін (а не вживається образ). Таке рішення зумовлене також об’єктом статті. Саме опис певної мовної одиниці (конкретного прикладу) як терміна свідчить, що цю одиницю зараховують до категорії термінів (пор. термін образ і слово образ). Термін у такому контексті є метамовним коментарем. З цієї групи сполук вирізняються сполуки термін Литва / Мала Литва / Центральна Литва, ужиті в текстах гуманітарних наук, наприклад: 12 Деколи в корпусі трапляються нерозпізнані символи. Terminologija | 2016 | 23 79 (12) «Термін, уживаний Резою, Литва, у контексті сучасної литовської історіографії відповідає терміну Мала Литва, проте в той час він не вживався». Отже, зафіксоване в картотеці доповнень до LKŽ таке вживання терміна (термін ТОПОНІМ) підтверджує також досліджуваний корпус наукового мовлення. 1.1. Термін — головний компонент атрибутивних словосполучень. 1.1.1. Інша, близька до розглянутих група словосполучень із терміном — такі атрибутивні словосполучення з указівним означенням13, як цей / той / такий термін (узагальнено ПОСИЛАННЯ термін). У них конкретний термін замінено субститутом14, пор. цей / той / такий термін ← X → X термін, термін X. Замінники термінів у таких словосполученнях — вказівні (означальні) займенники, а конкретні терміни зазначено раніше в тексті або їх названо в тому самому реченні (перший випадок трапляється частіше), наприклад: (13) «Те, що кримінальна відповідальність і саме кримінальне право не можуть бути ефективними без застосування санкції за вчинені злочинні діяння, якщо вживати цей термін у широкому значенні, матеріальним виявом якого є кримінальне покарання, — це загальновідома істина». (14) «Особливо багато уваги риториці чиновників приділяв Теодор Р. Вікс, який зауважив, що було звичним говорити про „русифікацію краю“, а цей термін не вживався тоді, коли йшлося про конкретні національні групи». (15) «Навіть сам великий князь литовський Гедимін, як можна припустити, читаючи його листи, був вправним фахівцем із міжнародних зв’язків із громадськістю, хоча такий термін у Литві з’явився лише через кілька століть». Інші атрибутивні словосполучення з указівним означенням утворюються з терміна із неозначеними займенниками: інший термін, деякі терміни, наприклад: (16) «Крім того, у тих випадках, коли йшлося про національну політику щодо конкретної недомінантної етнічної групи, я не зустрічав уживання терміна „русифікація“, а інших термінів — „зближення“, „злиття“, „асиміляція“». У досліджуваному матеріалі вони зазвичай не є єдиними атрибутами означуваного слова — терміна. 13 Атрибутивні словосполучення з указівним означенням — це словосполучення, якими узагальнено й неконкретно вказують на згадану властивість предмета (Bučienė 2012: 26). 14 Субститут, замінник — мовний елемент, що замінює інший відповідний елемент без впливу на зміст. До субститутів належать, наприклад, займенники, здатні замінювати в тексті іменники або прикметники» (KTŽ). 80 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) 1.1.2. У термінології зазначається, що термінів узагалі не існує — є терміни конкретних предметних галузей. Тому, зрозуміло, при термінах у тексті вказується конкретна сфера вживання терміна, галузь науки, теорія, концепція, тематика, середовище вживання чи подібні речі. Ознака термінів — належність до предметної галузі, експліцитно виражена в корпусі атрибутивними конструкціями належності з терміном. Залежним компонентом виступає родовий відмінок іменника, який також має залежні компоненти (a), або прикметник (b), наприклад: a) (17) «Сам мовець може не усвідомлювати, які концептуальні метафори впливають на його мисленнєвий процес, однак аналіз метафоричних висловлювань у текстах мовця може розкрити світогляд мовця (або, термінами когнітивної лінгвістики, концептуалізацію світу мовцем)». (18) «Імовірно, з часом, у міру розвитку правової доктрини та подальшої систематизації й кодифікації правових норм, юридичні терміни стануть точнішими» (Meškauskaitė, 2004, p. 21).» b) (19) «Уживаючи статистичні терміни, керувалися термінологією, наведеною в підручнику В. Чеканавічюса та Г. Мураускаса „Прикладна статистика“». (20) «Хоч і вживається однаковий юридичний термін, у різних державах його можуть застосовувати до різних груп осіб». Розглядаючи вираження таких конструкцій з погляду нормування, можна нагадати, що Стасис Кейнис ще 1977 року писав: внутрішні закономірності й тенденції загальнолітовської мови зумовлюють те, що «термінологічні галузі, самі терміни цих галузей і словники термінів слід називати словосполученнями з іменником у родовому відмінку» (Keinys 2005: 362). Із щойно наведених прикладів видно, що такого мовного системного принципу дотримуються не завжди. Згадані атрибутивні конструкції належності можна трансформувати15: ГАЛУЗІ термін — термін належить ГАЛУЗІ або ГАЛУЗЬ має термін, наприклад, термін когнітивної лінгвістики — *термін належить когнітивній лінгвістиці або *когнітивна лінгвістика має термін. Цей посесор16 (ГАЛУЗЬ) є абстрактним; можна вбачати й значення місця: трансформа термін перебуває У ГАЛУЗІ (*термін перебуває в когнітивній лінгвістиці)17. Отже, 15 Атрибутивні конструкції належності вважаються похідними; трансформуються конструкції, безпосередньо не виведені одна з одної (Підприємство Антанаса → Антанас має підприємство → Підприємство належить Антанасові) (Bučienė 2004: 13). 16 Apie posesyvumo sąvoką ir tipus, posesoriaus nustatymą žr. Vaičiulytė-Semėnienė 2006. 17 Пор. інший приклад із корпусу: «у цій галузі терміни не усталилися». Галузь виражається обставиною місця. Terminologija | 2016 | 23 81 Предметну галузь, галузь науки, теорію, концепцію тощо можна розглядати як простір уживання термінів: ПРОСТІР (X) термін (X). На просторовість особливо орієнтує такий нетиповий вислів, як термін професійного середовища фахівців з управління документами й архівістів, до якого входить слово середовище, що містить сему «простір». Слова або словосполучення, якими називають сферу терміна чи подібні поняття, приєднуються до терміна (X) не лише безпосередньо, а й через інше слово, з яким термін утворює дієслівні описові словосполучення (див. 1.1.6), наприклад: (21) «Спосіб плетіння — „ялинка“ — часто згадують й інші археологи; зазвичай він асоціюється з терміном „ламаний прутик“, уживаним у термінології матеріалознавства». Узагальнено цей приклад можна зобразити так: ПРОСТІР уживаний термін X. У термінології йдеться про транстермінологізацію. Це явище відображене й у досліджуваних контекстах. У самих лише атрибутивних словосполученнях його не помітно, однак ширший — реченнєвий — контекст у цьому аспекті інформативніший, наприклад: (22) «У поезії термін мовознавства „мопфас“ замінюється іншим, інтуїтивно зрозумілішим терміном — „склад“, який є не лише найважливішим елементом поетичного тексту, а й основною одиницею вимови». 1.1.3. Ще одна виокремлена група атрибутивних словосполучень — словосполучення зі значенням належності, компоненти яких пов’язані відношеннями авторства. Схематично таке вживання мало б такий вигляд: АВТОР (X) термін (X). Автор (посесор) називається за допомогою родового відмінка особового імені. Конкретні приклади: (23) «Термінологією Семюела Гантінгтона можна сказати, що Україна — типова цивілізаційно розколота країна». (24) «Уся ця альтернативна процесуальність форми сформувала й нове розуміння „опорних тонів“ (термін Й. Юзелюна) у музиці для органа — циклів, символічної цілісності „ударів дзвону“». (25) «Тоді американець Т. Р. Шелленберг знову представив і популяризував термін Г. Дженкінсона „доказовість“ (англ. evidentiality)». Між терміном термін та особовим ім’ям не обов’язково є безпосередній синтаксичний зв’язок: термін характеризується за авторством через дію, виражену дієприкметником (утворюються дієслівні описові атрибутивні словосполучення), наприклад: (26) «Запропонований Ю. Габермасом термін offentlickeit (відкритість, публічність) згодом було розвинено в поняття публічної сфери (public sphere)». 82 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) Нетипова в досліджуваному контексті модель уживання терміна, коли називається професія, представники якої вживають конкретний термін (ПРОФЕСІЯ термін), наприклад: (27) «Отже, „литовська напруга“ (термін театралів) виливається в нові типи музичних форм». У таких сполуках також можна вбачати відношення авторства. У цих випадках авторство є колективним. Назву професії у сполуці можна вільно замінити відповідною назвою галузі: термін театралів → *театральний термін (цим можна пояснити непопулярність моделі в досліджуваному матеріалі). Отже, сполуки такої моделі семантично близькі до сполук із відношенням простору вживання. Сполуки зі значенням авторства як метамовні коментарі належать до посилань на джерела вираження (див. Župerka 2012: 311–319). 1.1.4. МОВА / НАРОД (X) термін (X). Термін характеризується за мовою, у якій його вживають, або за народом, який його вживає (розмежовувати їх недоцільно, пор. латинський термін — термін латинської мови, а не народу, хоча латинський означає «пов’язаний із латинами»). Залежний компонент — прикметник із суфіксом –iškas (а) або родовий відмінок іменника (самостійно або разом з іншим означальним родовим відмінком — мови) (б), наприклад: а) (28) «Латинський термін „favor contractus“ почав уживати M. J. Bonell у своїй відомій праці 1987 року „Commentary on the International Sales Law“, коментуючи Віденську конвенцію Організації Об’єднаних Націй 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (далі — Віденська конвенція 1980 року)». (29) «Для цього потрібна спеціальна програма, основною функцією якої було б усунення неоднозначностей (англійський термін — ambiguity resolution) (Zinkevičius, 2000, p. 245; Marcinkevičienė, 2000, p. 22)». б) (30) «Сама журналістика позначається французьким терміном journaliste, англійським journalism, німецьким journalistik, польським dziennikarstwo, російським журналістика». (31) «Пов’язані англійські терміни resistance означають: „1) опір, протидію; 2) (організму) стійкість; 3) техн. опір, протидію, електричний опір“, а invulnerability — „невразливість“ (Англійсько-литовський словник, 1978, курсив словника)». Останні сполуки (підгрупи б) з терміном граматично є атрибутивними сполуками зі значенням належності (пор. терміни належать французам, терміни належать англійській мові). При глибшому розгляді відношення між компонентами першої сполуки — колективне авторство, а другої — простір уживання. Terminologija | 2016 | 23 83 Термін характеризується не лише мовою, у якій він уживається, а й мовою, з якої походить, тобто зазначається походження терміна (джерело), наприклад: (32) «Пізніше французький термін courtage (куртаж). – A. M.] поширився й в інших мовах, наприклад німецькій та англійській, і разом з іншими (комісійна винагорода тощо) широко вживається й сьогодні, коли йдеться про винагороду незалежних страхових посередників.» 1.1.5. У корпусі трапляються словосполучення зі значенням належності, у яких посесор терміна є предметом, названим цим терміном, наприклад: (33) «Семантична функція виконавця дії, зумовлена дієсловами зі значенням дії, у термінах семантичних ролей називається агенсом.» Термін у таких словосполученнях може замінювати його корелят назва, пор. *назви семантичних ролей. У глибинній структурі останнього словосполучення міститься об’єктне значення (трансформація назвати семантичні ролі). Можна сказати, що термін належить названому об’єкту: ОБ’ЄКТ термін. За словами К. Гайвениса, назви термінів за об’єктами (терміни ґрунтознавства, водопостачання) є неофіційними й найчастіше трапляються лише в усному мовленні фахівців (Gaivenis 2002: 25). Й. Клімавічюс із такою думкою не погоджується (Klimavičius 2002: 134). З огляду на принципи системності й точності важко знайти аргументи, чому згадані словосполучення слід вважати лише фактами усного фахового вжитку. Отже, з контексту (атрибутивних словосполучень) видно, що терміни належать до відповідного простору, авторові (конкретному або ширшому — колективному), мові (чи народу), об’єкту. 1.1.6. ДІЯ (X) термін (X). Термін є головним компонентом атрибутивних словосполучень із дієслівною характеристикою18. Залежний компонент таких словосполучень — дієприкметник або віддієслівний прикметник. Найчастіше в досліджуваному матеріалі він сам має залежні компоненти (обов’язкові чи ні). Через дієслівну природу дієприкметника або віддієслівного прикметника поряд з атрибутивним значенням словосполучення з’являються додаткові відтінки — об’єктні (а) або суб’єктні (б), наприклад: 18 Словосполученнями з дієслівною характеристикою вважаються такі атрибутивні словосполучення, залежний компонент яких виражає ознаку, мотивовану відношенням внутрішньої (активної чи пасивної) дії та діяча (предмета) (Bučienė 2007: 20). 84 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) a) (34) «Готується „Словник термінів біохімії“, тому терміни, ужиті в підручнику, узгоджувалися з термінами, запропонованими у словнику». (35) «Іноді лінгвісти замінюють його якимось литовським словом, яке, на жаль, за своїм значенням майже ніколи не відповідає термінам, прийнятим нині в міжнародному вжитку». (36) «Екологи, гідрологи та фахівці з інженерної географії можуть виявити тут, можливо, і незвичні для них терміни: гідрологічна система трансформації, організаційна система, акумуляційна зона, час релаксації тощо». b) (37) «Пізніше в пресі, на радіо, телебаченні та в повсякденному мовленні дуже швидко почав поширюватися новий термін, що позначає це поняття, — žiniasklaida, який тепер майже витіснив усі інші терміни з цим значенням». (38) «Термін етнічність, що утвердився в суспільних науках у 1970-х роках, і подальший розвиток концепцій етнічності пов’язують зі світом, що змінювався після колоніалізму, та політичною активністю етнічних меншин». (39) «Але незвичними є лише зумовлені історично сформованими термінами словосполучення: вища математика, математичний аналіз, диференціальне та інтегральне числення». На підставі досліджуваного матеріалу можна стверджувати, що термін як пасивний носій ознаки (об’єкт) буває (КОЛИ, ДЕ, КОМУ) (не)уживаний / уживаний раніше, використовуваний, застосовуваний; (КОЛИ, ДЕ, ЧИЙ) прийнятий, запропонований / запропонований раніше, обговорюваний, замінений; (ДЕ) згаданий19 / не згаданий, поданий; запроваджений (у вжиток); відібраний; (КОМУ) (не)звичний; не скомпрометований; складений, складний тощо. Термін як активний носій ознаки (суб’єкт) може бути таким, що ЩО позначає, описує; (КОЛИ, ДЕ) утвердився, усталився, не існував; (ЯК) сформувався; ([ЗВІДКИ]) поширюється, поширений; пов’язаний; ЩО нагадує, викликав тощо. Серед словосполучень із дієслівною характеристикою в корпусі найчастіше трапляються словосполучення терміна із залежним компонентом, вираженим дієприкметником уживаний та його формами. Дієприкметниками й віддієслівними прикметниками виражаються ознаки термінів, пов’язані з їхнім уживанням загалом або лише в конкретному тексті (згадані терміни), появою термінів (запропоновані терміни), місцем термінів у певній предметній галузі — просторі вживання (термін, що утвердився), вираженням (складений термін), оцінюванням (нескомпрометовані терміни) тощо. Часова форма дієприкметника є важливою, оскільки вказує на час, коли сформувалася ознака, що виникає внаслідок дії (див. Bučienė 2007: 23), пор. уживаний термін і термін, що вживався. Отже, термін є об’єктом або суб’єктом дії, якому властива залежність від часу. 19 За функцією словосполучення «згаданий термін» можна вважати словосполученням із вказівною характеристикою. Terminologija | 2016 | 23 85 Як уже згадувалося і видно з прикладів, атрибутивний дієприкметник або атрибутивний дієслівний прикметник часто сам має залежні компоненти — утворюються складні словосполучення або ланцюги словосполучень (наприклад, у прикладі 34 — терміни, уживані в підручнику, терміни, запропоновані у словнику). Ці залежні компоненти позначають час, місце, спосіб, об’єкт, суб’єкт, призначення дії тощо. 1.1.7. ЧАС терміна (X). У досліджуваному матеріалі термін також характеризується за часом. Залежними компонентами атрибутивних словосполучень виступають прикметники із семою «час», наприклад: новий, давніший, архаїчний, традиційний, сучасний, нинішній. Ширший контекст: (40) «Серед інших документів міжнародних організацій з охорони спадщини особливе місце посідає Хартія історичних садів, ухвалена ICOMOS у 1981 р., у якій міститься н о в и й т е р м і н і с т о р и ч н і с а д и.» (41) «Очевидно, що прокуратуру, яка не мала освіти, досвіду й кваліфікації, хоч і представляла інших осіб або захищала їхні права, не можна ототожнювати й називати ц и м с у ч а с н и м т е р м і н о м „а д в о к а т“, проте безперечно <...>.» (42) «Поняття корпоратизм (Corporatism — англ.) за походженням подібне до д а в н і ш о г о т е р м і н а к о р п о р а т и в і з м (Corporativism — англ.).» Як уже зазначалося, час уживання терміна видно також із часової форми дієприкметників, що утворюють атрибутивні словосполучення з дієвим описом терміном. Крім того, дієприкметники в таких словосполученнях мають залежні компоненти, з якими утворюють словосполучення обставини часу, наприклад: (43) «Щоб увиразнити генеративний чинник мелодики в багатоголосій музиці, було розширено р а н і ш е в ж и в а н і т е р м і н и „л і н і й н и й к о н т р а п у н к т“, „л і н і й н а п о л і ф о н і я“, тим самим наголошуючи на лінійному принципі формування простору поліфонічної музики.» На підставі досліджуваного матеріалу можна стверджувати, що терміни можна розташувати на уявній часовій осі. Особливість термінів — зміна в часі — є експліцитною. 1.1.8. ЗНАЧЕННЯ терміна (X). Атрибутом терміна називається також пов’язана зі значенням властивість терміна. Термін характеризується за обсягом значення, наприклад: загальний / загальніший термін, адекватний термін, терміни цього значення, за близькістю значення, наприклад: близькі [за своїм значенням] терміни, різні терміни20, за відтінками значення, наприклад: нейтральний / нейтральніший 20 Можна розрізняти також словосполучення з дієвим описом. 86 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) термін, за мотивацією, наприклад, метафоричний термін тощо. Кілька прикладів уживання: (44) «Білки різних злаків, що спричиняють захворювання, зазвичай описують загальним терміном — „глютен“». (45) «У постмодерну епоху, що характеризується інтенсивною міграцією населення, зближенням способу життя різних народів, обміном культурними явищами, які в етнологічній літературі іноді навіть називають метафоричним терміном креолізація звичаїв, паралельно спостерігається цілком протилежне парадоксальне явище: повсюдно відроджуються місцеві та регіональні ідентичності». (46) «Хоча існують й інші адекватні йому або близькі за значенням терміни (наприклад, східний деспотизм), попри всю критику обрано саме цей термін як найуживаніший і найзрозуміліший». Деякі словосполучення цієї групи близькі до словосполучень, якими характеризують оцінку терміна. 1.1.9. ОЦІНКА термін. Як уже зазначалося, атрибутивними словосполученнями також характеризують оцінку терміна. Оцінна ознака, виражена залежним компонентом, буває як суто оцінною (справжній термін), так і пов’язаною з іншим явищем (жаргонний термін). Атрибутами іменника термін у досліджуваному матеріалі є прикметники простий і специфічний; справжній і жаргонний; основний, важливіший / найважливіший і наріжний, рідше; хамелеонний, суперечливіший тощо.21 Кілька контекстуальних прикладів: (47) «В описі історичного розвитку гідротехнічних споруд і форту в Копгалісі трапляється багато специфічних термінів, а також назв старовинних мір, установ тощо (пакверкас, блокгауз, фашина, різка, фут, гласис, капонір, ласт, камера, полк тощо)». (48) «Імідж організації насправді є лише жаргонним терміном комерційної реклами та зв’язків із громадськістю». (49) «Усталене вживання, хоча й дуже невизначене (через що Connor називає етнічність хамелеонним терміном), враховує суб’єктивність, ідентичність і соціальне конструювання (Connor 1994)». У розглянутих словосполученнях термін оцінюється не лише як член певної терміносистеми (жаргонний термін), а й як одиниця конкретного тексту. В останньому випадку оцінна ознака є актуальною лише в цьому тексті, наприклад: 21 Ця група не є однорідною за значенням; наприклад, можна виокремити словосполучення зі значенням подібності (хамелеонний термін). Terminologija | 2016 | 23 87 (50) «Кожен розділ або підрозділ видання починається з короткого теоретичного вступу, у якому зазначено основні рівняння для розв’язання задач, пояснено деякі істотні моменти, в а ж л и в і ш і т е р м і н и, способи розв’язання задач». Лише частково оцінну ознаку можна було б вбачати у сполученні номенклатурний термін «термін, пов’язаний із номенклатурою». 1.1.10. МІСЦЕ термін (X). Виявлено атрибутивні сполучення, у яких термін характеризується за місцем. Це місце буває як абстрактним, наприклад: місцевий / міжнародний термін, так і конкретнішим — пов’язаним із текстом, як-от термін аналізу, наприклад: (51) «Надто часто литовські автори, які пишуть про давній текстиль, послуговуються поширеними в народі, здебільшого лише м і с ц е в и м и т е р м і н а м и, інакше кажучи, місцевим жаргоном». (52) «Ключовим т е р м і н о м а н а л і з у є національна ідентичність». Як зазначалося, дієприкметники, що виступають залежними компонентами деяких атрибутивних сполучень із дієслівною характеристикою, також указують на обставину місця — термін характеризується за місцем, наприклад: терміни, рекомендовані в словнику, терміни, уживані в підручнику / роботі тощо. З таких атрибутивних сполучень належності, як-от термін аналізу, видно, що термін належить до відповідного місця. Це місце конкретніше порівняно з простором уживання терміна — сферою або мовою, у якій його вживають. 1.1.11. КІЛЬКІСТЬ термін. В атрибутивних сполученнях кількісної характеристики22 ознаку терміна виражено через співвідношення з числом. Залежним компонентом таких сполучень є числівник у ролі прикметника. До цієї групи сполучень тут умовно зараховуються також сполучення, залежними компонентами яких виступають прикметники із семою «кількість» (наприклад, єдиний). Кілька прикладів: (53) «Згідно з Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та Операційними настановами із застосування цієї Конвенції від 1972 року в теорії та практиці охорони спадщини на міжнародному й національному рівнях уживають д в а т е р м і н и: культурна спадщина і природна спадщина». (54) «Оскільки досліджуваний процес охоплював осіб різних категорій (воєнних біженців, економічних емігрантів, польських колоністів, місцевих жителів, змішані сім’ї тощо), складно охарактеризувати аналізоване явище о д н и м т е р м і н о м». 22 Apie kiekybinio apibūdinimo atributinius junginius plačiau žr. Bučienė 2012. 88 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo) Коли атрибутом виступають порядкові числівники, сполуки мають вказівну функцію, наприклад: (55) «Термін „eductive“ походить від латинського „educere“ і означає „здатність знаходити сенс у плутанині“, а д р у г и й т е р м і н призначений для опису здатності відтворювати набуту інформацію (Raven, 2000).» У таких випадках сполука є замінником конкретного терміна. 1.2. Термін — залежний компонент атрибутивних сполук. 1.2.1. Сполуки з об’єктним відтінком23. Термін як залежний компонент уживається з іменниками уживання та використання, згадування, трактування, інтерпретація, розуміння й концепція, (роз’яснення), переклад, плутанина24, дискредитація, експертиза, погляд (на), перевага (над) тощо. У таких сполуках термін є об’єктом дії або стану, виражених головним компонентом сполуки (про термін як об’єкт див. розділ 2), наприклад: (56) «Нині багато говорять про в ж и в а н н я н а у к о в и х т е р м і н і в.» (57) «Хоч поняття „контекст“ трактують по-різному, у психології підґрунтя к о н ц е п ц і ї ц ь о г о т е р м і н а здебільшого є зрозумілим; зазвичай ідеться також про відмежування від середовища (Davies, 1988; Lochart, 1988; Thomson, 1988).» (58) «В історіографії доволі часто трапляється, що той чи інший п е р е к л а д латинського або іншого т е р м і н а зумовлює різні інтерпретації.» Що конкретніше значення головного компонента сполуки (пор. концепція, переклад), то виразніші відношення належності (пор. *термін має концепцію, переклад). 1.2.2. Атрибутивні сполуки належності. З таких сполук у корпусі видно, що термін має визначення, синоніми, відповідники (еквіваленти), частково також аспекти. Термін є також цілим, що складається з компонентів. Ці компоненти — зміст, значення, сенс, семантика. Кілька прикладів: (59) «Прагнучи розкрити з м і с т т е р м і н а „ і м і д ж “ і його основні а с п е к т и, науковці наводять такі в и з н а ч е н н я ц ь о г о т е р м і н а: „Імідж — це загальне ставлення багатьох людей до чогось“ (Pranulis, 1998, p. 114).» 23 Огляд інтерпретацій сполук із віддієслівними іменниками в литовському мовознавстві див. Pakerys 2006. 24 У сполуці «плутанина термінів» можна вбачати також суб’єктний відтінок (*терміни плутаються). Terminologija | 2016 | 23 89 (60) «Поняття у словнику пов’язані між собою відношеннями, що дають змогу знаходити відповідники термінів іншою мовою, синоніми та узагальнювальні поняття». (61) «Зрозуміло, що на практиці навряд чи можливо в усіх випадках знайти відповідний український відповідник або точно визначити значення терміна (тим паче, що значення багатьох із них — особливо різних одиниць вимірювання — змінювалося або взагалі не було уніфіковане)». 1.2.3. Сполуки із суб’єктним відтінком. У корпусі знайдено сполуки терміна / термі-нів (X) з іменниками виникнення, формування, походження, зміна, інструментальність, відмінності, різноманітність, які дають змогу розглядати термін як суб’єкт (про термін як суб’єкт докладніше див. розділ 3), наприклад: (62) «Процес виникнення та формування терміна „тероризм“ досі не з’ясований». (63) «Л. Мешкаускіте, досліджуючи право на інформування громадськості в Литві, зазначає, що „зі становленням нових галузей і підгалузей права неминуче виникає різноманітність термінів“». Неочікуваною виявилася сполука (інструментальність цього терміна, що орієнтує на розгляд терміна як засобу: (64) «Розглядаючи обговорюване поняття радше як узагальнювальну приблизну модель (швидше проміжну гіпотезу), автор цієї статті принаймні в цьому тексті не схильний вступати в дискусію щодо інструментальності цього терміна при розгляді розвитку цивілізацій у масштабах усього людства <...>». 1.2.4. Атрибутивні сполуки, близькі до сполук зі значенням матеріалу (ГАЛУЗЬ) словник термінів / глосарій і система термінів. Терміни є складниками (пор. трансформацію *терміни утворюють словник, систему). Словник можна сприймати як вмістилище (пор. *внести до словника), тоді як система — це лише абстракція, утворена термінами. Кілька прикладів із контексту: (65) «У словнику фінансових термінів теорію бульбашки визначено як віру в те, що ціни на цінні папери час від часу зростають значно вище за їхню фундаментальну вартість, доки в певний момент бульбашка не лусне, а ціна швидко не впаде». (66) «Щоб зберегти систему термінів литовської топоніміки, у цій статті поряд із міжнародним терміном „ороніми“ вжито литовський відповідник „назви гір“». Значення матеріалу можна побачити в метафоричній сполуці (ГАЛУЗЬ) джунглі термінів (пор. *терміни утворюють джунглі). Імовірно, метафора покликана передати, що термінів багато і вони заплутані. 90 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo) 1.2.5. Сполучення з обставинним відтінком. Із матеріалу корпусу видно, що термін є причиною дискусій: (67) «Д и с к у с і я щ о д о н а й д о ц і л ь н і ш о г о т е р м і н а могла б іще тривати, а ми наразі називатимемо resilience стійкістю: цей термін є найусталенішим, хоча й дещо неточним.» Підсумовуючи, слід наголосити, що деякі атрибутивні сполучення, розглянуті у статті, є складеними термінами термінології, наприклад, складений термін, складний термін, міжнародний термін; зміст терміна, словник термінів тощо. Ці складені терміни включено до Навчального словничка з термінології Р. Квашите (докладніше про мікросистему термінів із коренем termin- див. Kvašytė 2013). 2. Термін в об’єктних сполученнях 2.1. Термін — об’єкт уживання. Одна з найпоширеніших груп об’єктних сполучень — уживати / використовувати / застосовувати термін. Уже стало звичним, що терміни, як і інші мовні одиниці, уживаються. Це підтверджує і досліджуваний матеріал: термін найчастіше поєднується з дієсловом уживати та його формами, наприклад: (68) «Через недостатньо розвинену термінологію дослідники Литви (як і інших північних країн) т е р м і н « п і з н і й п а л е о л і т » у ж и в а ю т ь для позначення як періоду, що існував 45–35–10 тис. років тому, так і знахідок фінального палеоліту, виявлених у Литві.» (69) «У цій статті йдеться не про позбавлення життя безнадійно хворої особи, а в ж и в а є т ь с я т е р м і н д о п о м о г а у с а м о г у б с т в і.» (70) «Іноді навіть можна сказати, що ці т е р м і н и в ж и в а ю т ь с я як синоніми.» За матеріалом корпусу терміни також використовують і застосовують, наприклад: (71) «Поряд із останнім в и к о р и с т о в у є т ь с я також міжнародний т е р м і н « ф л ю ї д » (від лат. «fluidus» — текучий).» (72) «У сучасному розумінні термін етнічності з а с т о с о в у є т ь с я як щодо груп і спільнот більшості, так і меншин та мігрантів / немігрантів, тобто різних груп населення.» Про невживання термінів у матеріалі корпусу також ідеться, але рідше, пор.: (73) «Цей т е р м і н н е в ж и в а є т ь с я і в нашій державній системі обліку пам’яток культурної спадщини.» Terminologija | 2016 | 23 91 2.2 Типова модель уживання у об’єктних словосполученнях — термін як засіб (інструмент) у широкому розумінні25 — терміном є терміна називають, іменують, характеризують, описують, термінами можна сказати, вимовити, говорити. У таких випадках термін є засобом називання й мовлення, наприклад: (74) «Формально подібний самоаналіз, який називають терміном саморефлексія, стає особливо актуальним і в постмодерному театрі, коли театр зосереджується на собі, свідомо рефлексує над механізмами свого функціонування.» (75) «Терміном Аристотеля „поетика“ сьогодні називають галузь літературознавства, що досліджує форми поетичної творчості та стилістичні засоби.» (76) «У наукових працях зарубіжних авторів це описують терміном „overstaging“ — збільшенням стадії.» (77) «Нерідко в літературі терміном цінності описують мотиваційні диспозиції людини (інтереси, прагнення).» Окрім згаданих дієслів, термін у корпусі вживається разом із формами дієслів (ви)ражати, формулювати, описувати. Ними називаються дії, пов’язані з вираженням, отже, термін розуміється як засіб вираження, наприклад: (78) «Здатність натрію й калію нейтралізувати гідроксильні групи (OH−), а хлору — іони водню (H+), виражається терміном „міліеквіваленти“ (mEq), що охоплюють атомну масу елемента або молекулярну масу молекули разом із відповідною валентністю чи зарядом.» (79) «Реальний світ можна описати лише в термінах моделі, які описують концепцію та процедури, потрібні для передавання реального світу в геодані, необхідні системі.» Сполучення з дієсловом позначати спрямовують до розуміння терміна як знака, наприклад: (80) «Водночас слід мати на увазі, що в джерелах тими самими термінами нерідко позначають досить різні явища.» З матеріалу корпусу видно, що терміном можна узагальнювати, трактувати, ним визначають і навіть легітимізують. Це не звичайне вживання терміна, наприклад: (81) «У статті Кароліса Клімки аналізується теза про те, що політичну напруженість слід пов’язувати з певним енергетичним надлишком, який можна зменшити в „приватній“ площині бажання, тому політичні явища слід трактувати в термінах енергетичної економії.» Тут засіб (інструмент) не ототожнюється із семантичною функцією інструмента (семантичною роллю). У цій статті відмовилися від ідеї класифікувати словосполучення за семантичними функціями (семантичними ролями), оскільки, за словами В. Лабутіса, «немає чітко сформульованих критеріїв, за якими визначають і розмежовують семантичні ролі та відповідні їм семантичні групи словосполучень» (Labutis 1998: 79).25 92 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo) (82) «За словами А. Д. Сміта, ідея нації за своєю суттю є культурною та соціальною, незалежно від того, чи сформувалася нація на територіальній, чи на етнічній основі: вона визначає й легітимує політику в культурних термінах, адже нація є політичною спільнотою лише тією мірою, якою втілює спільну культуру та спільну волю суспільства (Smith 1999: 232).» 2.3. Термін є об’єктом, якого шукають, який знаходять, беруть, дають, який вводять у певний простір і виводять із нього, а в самому просторі з ним щось роблять або щось відбувається. Насамперед термін шукають, наприклад: (83) «Критика, шукаючи терміни й слова для опису цього явища сценічного мистецтва, заговорила про нову театральну естетику, яку надихнув не сам по собі драматичний матеріал про життя священника й поета Антанаса Страздаса, а спосіб, у який драматург і режисер подають цей матеріал.» З об’єктних сполучень із дієсловами виявити, (від)шукати видно, що термін можна знайти, наприклад: (84) «У Литві термін „маргінальний клас“ можна виявити у працях Р. Грігаса <...>.» Якщо термін існує, його можна брати. Про це свідчать сполучення з дієсловами брати, переймати, наприклад: (85) «Цей термін ми беремо з карнавалу як історичного явища.» Коли термін беруть з іншої галузі, стикаються з таким явищем, як транстермінологізація. Термін також є об’єктом давання. Про давання свідчать сполучення з дієсловами (за)пропонувати, презентувати, надавати, подавати, призначати. Такі сполучення, а особливо з дієсловами залучати, вводити, пов’язані з напрямком — орієнтують на спробу «втиснути» термін у якийсь простір, наприклад: (86) «Шотландський хімік і фізик Дж. Блек (J. Black), якого можна вважати основоположником калориметрії, сконструював (1759 року) перший крижаний калориметр (цей термін запропонували згодом видатні французькі вчені А. Лавуазьє (A. Lavoisier) і П. Лаплас (P. Laplace), які вдосконалили цей прилад).» (87) «Праця Гордона є класичною тим, що надала академічному дискурсу терміни на позначення складових асиміляції, які вживаються й досі, однак це не справжня теорія.» (88) «Він запровадив термін „середня (статистична) людина“ (англ. average man), однак термін „біометрія“ вперше було згадано лише 1889 року у <...> двоюрідного брата Чарльза Дарвіна Френсіса Ґальтона (Francis Galton, 1822–1911).» Terminologija | 2016 | 23 93 Протилежний полюс відображають сполучення з дієсловами відмовитися, вигнати, усунути, замінити, які свідчать, що термін може бути кимось усунутий із простору. Кілька прикладів: (89) «Хоча зазначені пухлини шиї та голови історично називають „гломусними пухлинами“, „хемодектомами“, пропонується відмовитися від цих термінів і, відповідно до рекомендацій PSAO (WHO) 2005 року, називати їх парагангліомами, зазначаючи анатомічне розташування пухлини („вагальна парагангліома“, „парагангліома каротидного тільця“ тощо) [5, 6].» (90) «Принаймні в Європі останнім часом термін foresighting по суті замінив терміни „дослідження майбутнього“ або „футурологія“, які вживалися протягом тривалого часу.» Отже, положення терміна в просторі не є статичним: він може як потрапити до нього (але не сам), так і бути усунутим із нього. Також у самому просторі з ним щось роблять або щось відбувається. Досліджувані об’єктні сполучення показують, що термін можуть пропагувати, популяризувати, узаконювати, плутати; до нього звикають або його просто залишають чи навіть ігнорують, а також ним послуговуються, на нього спираються, наприклад: (91) «Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, ухвалена на Генеральній конференції ЮНЕСКО 1972 року, уперше на міжнародному рівні узаконила поняття й терміни культурної та природної спадщини.» (92) «Медицина Середньовіччя не досягла значного прогресу; вся її заслуга полягає в тому, що вона зберегла настанови античних лікарів, залишила деякі терміни.» (93) «Незважаючи на терміни, уживані в державах, на думку комітету, Конвенція МОП № 87 має застосовуватися до всіх осіб, які працюють у державному секторі та на державній службі.» Термін у просторі можна змінювати — про це свідчать сполучення з дієсловами уточнити, скоригувати, розширити, узгодити тощо. Узагальнено можна стверджувати, що терміни впорядковують — термін є об’єктом упорядкування, наприклад: (94) «Щоб увиразнити генеративний чинник мелодики в багатоголосій музиці, було розширено терміни, що вживалися раніше: „лінійний контрапункт“, „лінійна поліфонія“, підкреслюючи цим лінійний принцип формування простору поліфонічної музики.» (95) «Крім того, у цей період під час досліджень литовської журналістики та підготовки литовської Енциклопедії журналістики було скориговано деякі журналістські терміни, поняття й визначення, уточнено історичні дані, виявлено нові факти.» До речі, не завжди зрозуміло, чи справді йдеться про терміни, чи про поняття, які ними позначаються, адже трапляється, що терміни і поняття уживаються як контекстуальні синоніми, пор.:» (96) «Запропонований Ю. Габермасом термін offentlichekeit (відкритість, публічність) згодом було розвинуто до поняття публічної сфери (public sphere).» 94 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo) 2.4. Термін, як видно з попередніх прикладів, є об’єктом інтелектуальної (ментальної) діяльності. Об’єктивно сполуки з дієсловами визначити, (не)пояснити показують, що термін є також об’єктом мовної діяльності. З таких сполук видно, що в центрі уваги — значення терміна, яке прагнуть показати (недолік — не показати), наприклад: (97) «Коротко визначмо терміни, уживані в роботі». (98) «Термін „аерофотографічний знімок“ у тлумачному словнику термінів (Vainauskas 2000) не пояснено, а у Литовсько-російському словнику геодезичних термінів (Kazakevičius 1993) його наведено у значенні картографування». З мовною діяльністю також пов’язані сполуки терміна з дієсловами говорити (про), обговорювати, коментувати, згадувати, наприклад: (99) «Говорячи про терміни, варто зазначити, що терміни й поняття паломництва та паломника набагато давніші, ніж розуміння туризму й туриста». (100) «Хоча, згадуючи термін „інформаційна технологія“ (ІТ), найчастіше мають на увазі технологію, так чи інакше засновану на комп’ютерному обладнанні, різноманітні технології обробки інформації існують ще з часів первісної громади». Обговорювати й коментувати можна не лише значення терміна, а й його форму, уживання тощо. Незвичною видалася сполука терміна з дієсловом сформулювати: (101) «У звіті [3] проєкту „ENIRDGnet“ П’ятої рамкової програми сформульовано три різні терміни, що вживаються для опису розподіленого виробництва електроенергії: розподілене виробництво, розподілені потужності та розподілені енергетичні ресурси». Таке вживання терміна не видається точним — у цьому разі термін вважається безформною сутністю; пор. DŽ6 формулювати «виражати стисло й точно» (наприклад, думку, висновки). Можливо, у цій сполуці термін виконує функцію результату дії. Про термін не лише говорять — його також чують, наприклад: (102) «Останнім часом дедалі частіше доводиться чути термін „ергономіка“, а вироби, що відповідають вимогам гігієни й комфорту, часто називають ергономічними». Безперечно, записаний термін може бути видимим, але сполук із дієсловом бачити та його синонімами в досліджуваному корпусі не виявлено. Із баченням певною мірою асоціюються вже розглянуті об’єктивні сполуки терміна з дієсловами знайти, виявити. Terminologija | 2016 | 23 95 2.5. Термін — об’єкт сприйняття. Термін як об’єкт сприйняття виявляється у сполученнях із дієсловами розуміти, усвідомлювати, а також інтерпретувати, трактувати. Інтерпретація й трактування, імовірно, також невіддільні від мовленнєвої діяльності. До цієї групи належать і сполучення з дієсловом пов’язувати. Кілька прикладів: (103) «У світі термін книжкова культура розуміють досить широко». (104) «Термін інфраструктура найчастіше інтерпретують як необхідну матеріальну основу, обладнання та послуги, потрібні країні, громаді чи організації для функціонування й розвитку». (105) «За його словами, суспільство найчастіше пов’язує термін „убивство“ з діями насильницького характеру, спрямованими на спричинення смерті, як у випадках, коли ці дії є умисними, так і тоді, коли вони є необережними». 2.6. Термін — одержувач. Сполучення з дієсловами надавати і (при)значати, у яких термін ужито у формі давального відмінка, свідчать, що термін як об’єкт може бути одержувачем. Він отримує такі різні абстрактні поняття, як значення, сенс і увага, наприклад: (106) «Хоча термінові європеїзація надають різних значень, однак, як зазначає C. Hilson, найчастіше його вживають у правознавстві та політичних науках для опису впливу європейського права й політики на національні системи». (107) «У цьому підручнику значну увагу приділено литовським біохімічним термінам». 2.7. Термін — результат. Сполучення з дієсловом створити свідчать, що термін є результатом творення — витвором, наприклад: (108) «Делл Гаймс створив термін комунікативна компетенція (цит. за Mesthrie, Swann, Deumert, Leap 2003, 5), який описує здатність людей користуватися різними мовами за різних обставин». Тут можна згадати деякі з уже розглянутих атрибутивних сполучень, наприклад, складний термін, складений термін, атрибут яких характеризує термін за діями, результатом яких він і є. Ці дієслова та дієприкметники описують походження терміна (термін створюється, складається, утворюється складанням). Один приклад із корпусу засвідчує, що термін вважають результатом найменування: (109) «З лінгвістичного погляду згадані терміни називаються однаково — terror». 96 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo) З іншого боку, термін у сполученні називати терміни можна інтерпретувати як об’єкт мовної діяльності, однак це було б незвично — називають поняття, а не терміни (термін, як уже згадувалося, є засобом називання в широкому розумінні). 2.8. Термін — основа зіставлення26. Термін також є об’єктом, з яким щось зіставляють. Уживаються сполучення з дієсловами ((не) відповідати, узгоджувати (з), асоціюватися (з), ототожнювати [з], прикметником подібний (до), наприклад: (110) «Спосіб плетіння — „ялинкою“ — часто згадується й іншими археологами, зазвичай асоціюється з терміном „ламаний прутик“, уживаним у термінології матеріалознавства». (111) «Готується „Словник термінів біохімії“, тому терміни, уживані в підручнику, узгоджувалися з термінами, запропонованими у словнику». Помічено (див. приклад 110), що з терміном зіставляють не лише інші терміни чи слова, а й позамовні явища: (112) «Поняття корпоратизм (Corporatism — англ.) за своїм походженням подібне до давнішого терміна корпоративізм (Corporativism — англ.)». 2.9. Термін — зміст кількості. Термін виконує функцію змісту кількості у сполученнях зі словами на позначення кількості десятки, кілька, частина, багато, наприклад: (113) «Щоб газети не спотворювали назви місцевостей та археологічних знахідок (частина термінів була новою, незвичною) і правильно зазначали хронологію, Й. Пузінас готував кілька чи десяток машинописних примірників свого повідомлення й роздавав їх „представникам преси“». (114) «Невідомо, чи приживуться всі новотвори, однак кілька основних термінів здаються життєздатними, образними й прийнятними з погляду мовних норм». 2.10. Термін — частина цілого. На це вказують сполучення із займенником один, наприклад: (115) «Одним із таких термінів є також „русифікація“ (рос. обрусение), похідне від дієслова „русити“ (обрусить)». Сполучення останніх типів (2.9–2.10) інформативні для цього дослідження лише тією мірою, що показують: терміни є предметами, які можна рахувати, і утворюють сукупність. Ширший контекст (див. приклади 113–114) дає цікавішу інформацію про терміни (терміни бувають новими, незвичними, життєздатними, образними тощо). 26 Tai atitiktų semantinę komparatyvo funkciją (Sližienė 1994: 23), dar vadinamą aspekto funkcija (Jakaitienė 1988: 63). Terminologija | 2016 | 23 97 3. Термін у суб’єктних словосполученнях 3.1. Термін — суб’єкт. 3.1.1. Термін існує або не існує. Термін уживається з дієсловами зі значенням буття (не)бути, існувати, а також траплятися, наприклад: (116) «Хоча існують й інші терміни, адекватні йому або близькі за значенням (наприклад, східний деспотизм), попри всю критику, обрано саме цей термін як найуживаніший і найзрозуміліший». (117) «Існує навіть термін „чутки службовців“». (118) «Однак цього терміна немає у згаданій Конвенції та в Оперативних настановах щодо її застосування». 3.1.2. Термін означає й позначає. Це видно з таких прикладів: (119) «Тут право ВКЛ не аналізується в соціологічному аспекті, тому в цій праці вживаний термін „система права“ означає систему правових норм або систему позитивного права». (120) «Набагато радикальнішу зміну позначає термін метаморфози (гр. meta — після, за, morphē — форма), якого Жукаускайте в згаданій книзі активно не вживає <...>.» 3.1.3. Термін є виконавцем дій, пов’язаних із мовленнєвою діяльністю. Термін уживається з дієсловами визначати, формулювати, характеризувати, лише вказувати, виражати, наприклад: (121) «У цій статті термін „компетенція“ визначає право законодавця вирішувати (регулювати законами) певне питання, а термін „дискреція“ — право законодавця вирішувати питання, віднесене до його компетенції, у будь-який спосіб на власний розсуд». (122) «Обмеження громадянських прав певних груп людей, що існує в суспільстві, та їхнє вимушене віддалення від суспільних і економічних цінностей описує термін „соціальне відчуження“ [9: 17–23]». (123) «Цей термін описував подорожі до привабливих місць з розважальною або пізнавальною метою». У згаданих словосполученнях (119–123) можна побачити функцію засобу (інструмента)27. 3.1.4. Термін рухається. Термін як суб’єкт пов’язаний із рухом, що має напрямок. Це виявляється у словосполученнях із дієсловами виникати, з’являтися, поставати, прибувати, (по)ширюватися, а також змінюватися, наприклад, «мінятися»: 27 Із граматичних досліджень видно, що інструмент може реалізовуватися також називним відмінком (див. Slиз̌ienė 1994: 23; Valeckienė 1998: 37). 98 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) (124) «Цей термін походить від грецького слова й означає „призначати для життя“ [1, 4, 10].» (125) «1997 року цей термін прийшов і до Литви — спочатку його почули по радіо, а згодом він з’явився і в газетах.» (126) «У мовленні медиків поширеніший термін „інфекція сечовивідних шляхів“, однак він двозначний, оскільки незрозуміло, чи слід відносити пієлонефрит до інфекцій сечовивідних шляхів, чи ні.» 3.1.5. Термін займає певне місце у просторі. Це видно з поєднань терміна з дієсловами утвердитися, закріпитися, усталитися, переважати, замінити «зайняти чиєсь місце», наприклад: (127) «У Литві термін „журналістський роман“ почав утверджуватися після візиту відомого французького романіста Фредеріка Бегбедера на Вільнюський книжковий ярмарок 2004 року та кількох перекладів його роману литовською мовою.» (128) «У системі термінів слов’янської топоніміки переважає міжнародний термін „ороніми“, „оронім“ <...>». (129) «Термін VKV нині беззастережно закріпився як у наукових та академічних колах, так і у світі бізнесу й замінив чимало різних термінів, які десять років тому спричиняли плутанину, таких як загальне управління якістю, загальне поліпшення якості, стратегічний менеджмент якості <...>.» 3.1.6. Термін щось має або чогось не має. Термін як власник виявляється у сполученнях із дієсловами (не) мати та набувати. На володіння також указують конструкції є багатозначним (пор. *має багато значень), є різнобічним. Термін має значення, зміст, бік, призначення, зв’язок тощо, наприклад: (130) «У процесі творення ЄС термін „думка“ також має кілька значень і призначень: думка як акт, ухвалений інституціями Європейського Співтовариства (ЄС), думка як референдум (в окремих країнах наділений силою закону) і думка як вияв громадської думки.» (131) «Варто зазначити, що термін „європеїзація“ наразі не має чітко усталеного значення.» (132) «На думку Олексія Міллера, метод Begriffsgeschichte, хоч і корисний, однак навіть без ґрунтовнішого дослідження видно, що і термін „русифікація“, і інші вживані в цьому контексті терміни були багатозначними.» 3.1.7. Термін щось охоплює. Сполучення з дієсловом охоплювати показують, що термін має межі, наприклад: (133) «Тепер цей термін охоплює лапароскопічну нефректомію, резекцію нирки, високочастотну термоабляцію (ADTA, англ. RFA — radiofrequency ablation), а також кріотерапію та високочастотний сфокусований ультразвук (HIFU — high frequency focused ultrasound).» Terminologija | 2016 | 23 99 3.1.8. Термін підходить. У корпусі виявлено словосполучення з дієсловом стану tikti, наприклад: (134) «Якщо розглядати право ВКЛ як явище життя, не ізольоване від суспільства, що має як нормативне, так і практичне значення, більше підійшов би термін „правова система“, а її основними функціональними підсистемами слід вважати правотворчість, юрисдикцію та юриспруденцію [3, p. 35–36].» 3.1.9. Термін зазнає різних інших станів. Згідно з досліджуваним корпусом, термін відповідає, відрізняється, співвідноситься, утворює тощо, тобто вступає у відношення з іншими об’єктами. Таке вживання termino у корпусі поодиноке, наприклад: (135) «Ці терміни пов’язані із застосуванням методів системного аналізу під час проведення досліджень, які безпосередньо стосуються фізичних і технологічних наук.» У корпусі трапляються неочікувані й термінологічно неточні випадки вживання терміна як суб’єкта termino. Наприклад, із ширшого контексту видно, що термін розглядається як сила, здатна впливати на поняття, пор.: (136) «Термін „групи тиску“ (Pressure Groups – англ.) доповнює згадане раніше поняття лобізму, коли лобістські об’єднання певними засобами тиску посилюють вплив на суб’єктів, які ухвалюють рішення (парламент, політичні партії, громадську думку).» 3.1.10. Термін є чимось і кимось. Термін має (або матиме) певну ознаку. Ця ознака характеризує термін за часом (naujas, senesnis), поширеністю (dažnas, populiarus), іншою оцінною характеристикою (tikslesnis, netikslus, konkretesnis, kurioziškas), наприклад: (137) «Найбільше в Європі захоплювалися Німеччиною (найбільш розвиненою та найбільш європейською), а за нею йшла Швеція (до 1990 року був досить популярним термін „шведський соціалізм“).» (138) «Очевидно, з часом, у міру розвитку правової доктрини та подальшої систематизації й кодифікації правових норм, юридичні терміни стануть точнішими» (Meškauskaitė, 2004, p. 21).» Суб’єктними словосполученнями висловлюється, чим є конкретний термін (характеризується саме конкретний термін), наприклад: (139) «Термін „торгівля людьми“ (англ. trafficking in human beings) і назва злочину є яскравим прикладом впливу міжнародного права на національне кримінальне право.» 3.2. Термін – предикатив. Термін як предикатив у суб’єктних словосполученнях характеризує суб’єкт. Цей суб’єкт є конкретним терміном або його замінником. Термін, 100 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) виконуючи роль предикатива, зазвичай має атрибут. Отже, конкретний термін зараховують не до групи термінів загалом, а до певної групи термінів (не X є терміном, а X є таким / чиїмось терміном), напр.: (140) «Ключовим терміном аналізу, представленого в цій роботі, є національна ідентичність». (141) «Комплекс туберозного склерозу — це термін, який широко вживають для опису різноманітних проявів цієї хвороби». (142) «Це простий складний термін, утворений із двох литовських слів — žinia і skleidimas (значення — поширення)». 4. Термін у предикативних та обставинних словосполученнях 4.1. Термін – предикатив (у предикативних словосполученнях28). Розглядувані предикативні словосполучення трапляються лише поодиноко. Термін у ролі предикатива вживається разом зі своїм атрибутом: стає більш-менш нейтральним терміном, називати хамелеоноподібним терміном. Ширший контекст: (143) «Але буває й так, що, побувши брудним, слово з часом „відпирається“ — згасає і його позитивне, і негативне оцінне забарвлення, і воно стає більш-менш нейтральним терміном, а потім знову поступово починає накопичувати позитивне оцінне забарвлення». 4.2. Термін – обставина (в обставинних словосполученнях). Термін термін (переважно в прийменниковій або порівняльній конструкції) позначає місце дії чи стану (вживати поруч із терміном X / замість терміна X, вбачати в термінах), спосіб (вживати як термін) або причину (незвично через терміни X), напр.: (144) «Расса Берташюте у статті „Особливості архітектури села аукштайтів“ стверджує, що риси етнічної архітектури „відображають багатошарові будівельні традиції, які легко розпізнати в планах, формах, конструкціях, деталях будівель, у термінах“ (с. 102)». (145) «У статті поняття карнавалу ми вживаємо як термін, що позначає конкретну філософську позицію, а також певну екзистенційну настанову». (146) «Але незвичними вони є лише через історично сформовані терміни „вища математика“, „математичний аналіз“, „диференціальне та інтегральне числення“». Отже, аналіз синтагматичних відношень дає змогу поглянути дещо інакше, ніж зазвичай, на термін термін і поняття, яке ним називають. Безперечно, цікаві дані 28 Предикативні сполуки виділяються не в усіх граматичних працях (пор. DLKG). Тут, як уже зазначалося, спираємося на працю В. Лабутіса із синтаксису (1998). Terminologija | 2016 | 23 101 (наприклад, про співвідношення терміна й поняття, про яке трохи згадувалося) має дати дослідження контексту ширшого, ніж словосполучення, а також аналіз парадигматичних відношень терміна terminas. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ 1. У корпусі текстів литовської наукової мови terminas найчастіше вживається у першому словниковому значенні — як термін термінології (лінгвістики). Те, що в наукових текстах конкретну мовну одиницю називають терміном terminas, свідчить про те, що її зараховують до категорії термінів. З іншого боку, terminą, оскільки він уживається в текстах різних наук, можна вважати не лише одиницею метамови, а й загальнонауковим терміном. У текстах гуманітарних наук terminas також уживається у детермінізованому або розширеному значенні — як другорядна назва топонімів. 2. Термін terminas у науковій мові має атрибути, а також сам є атрибутом; він є об’єктом, суб’єктом, рідше — предикативом або обставиною. 3. Термін в атрибутивних сполуках із конкретними термінами є або носієм назви, або другорядною назвою. З атрибутів терміна terminas видно, що термін належить до певного простору вживання (сфери тощо), об’єкта, мови (або народу), автора (конкретного чи колективного) та ін. Термін як атрибут також характеризується за мовою, з якої походить, дією, об’єктом або суб’єктом якої він є, часом і місцем. Атрибут також виражає оцінку терміна, описує пов’язану зі значенням властивість терміна тощо. Термінові як посесорові належать визначення, синоніми, відповідники та ін., а його складовими частинами є зміст, значення, смисл, семантика. Самі терміни також є складовими частинами (словника, системи тощо). Термін як атрибут у глибинній структурі є і об’єктом або суб’єктом дії чи стану, і причиною дискусій. 4. Аналіз об’єктних сполук показує, що термін є об’єктом і засобом уживання (називання, мовлення, вираження, позначення тощо). Його шукають, знаходять, беруть, дають, вводять у певний простір і вилучають із нього, а в самому просторі щось із ним роблять або щось відбувається. Термін є і об’єктом мовленнєвої діяльності, і об’єктом сприйняття; він буває отримувачем, результатом, основою зіставлення, кількісним вмістом і частиною цілого. 5. Термін як суб’єкт існує (або не існує), виражає та позначає, а також виконує дії, пов’язані з мовленнєвою діяльністю, рухається в певному напрямку, займає відповідне положення у просторі. Він щось має (або не має), охоплює, підходить, а також зазнає різних інших станів; він є якимось або кимось. 102 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmeniu) ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО CorALit – Корпус литовської наукової мови (Corpus Academicum Lithuanicum) – http://coralit.lt (переглянуто 2016-03-01). ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА Bučienė L. 1998: Atributinių junginių samprata, aprašymo galimybės ir kai kurie požymiai. – Kalbotyra 47(1), 29–41. Bučienė L. 2004: Priklausymo atributiniai junginiai. – Kalbotyra 53(1), 13–23. Bučienė L. 2007: Veiksminio apibūdinimo atributiniai junginiai. – Žmogus ir žodis 9(1), 19–23. Bučienė L. 2012: Kokybinio ir nurodomojo apibūdinimo žodžių junginiai. – Žmogus ir žodis 14(1), 24–29. Bunevičiūtė-Bučienė L. 2001: Antraeilio pavadinimo atributiniai junginiai. – Žmogus ir žodis 3(1), 10–15. DLKG – Граматика сучасної литовської мови, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2006. DŽ₆ – Словник сучасної литовської мови. 6-те (3-тє електронне) видання, Вільнюс: Інститут литовської мови, 2011. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Gaivenis K. 2014: Rinktiniai raštai. Sud. J. Gaivenytė-Butler, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. ISO 1087-1:2000 Термінологічна робота — Словник. — Частина 1. Теорія та застосування. Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius: Mokslas. Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Klimavičius J. 2002: [Rec.:] Kazimieras Gaivenis. Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys. – Terminologija 9, 129–147. KTŽ – Gaivenis K., Keinys St. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa, 1990. Kvašytė R. 2005: Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Kvašytė R. 2013: Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema. – Terminologija 20, 123–139. Labutis V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. LKE – Енциклопедія литовської мови. Упоряд. K. Morkūnas, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2008. LKG III – Граматика литовської мови 3. Синтаксис. Гол. ред. K. Ulvydas, Вільнюс: Mintis, 1976. LKIS – Інформаційна система ресурсів литовської мови. – http://www.lkiis.lki.lt LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt Mikulskas R. 2009: Daiktavardinės apozicijos vaidmuo antrinės predikacijos raiškoje. – Gramatinių funkcijų prigimtis ir raiška. Red. A. Holvoet, R. Mikulskas, Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“, 99–124. Pakerys J. 2006: Veiksmo pavadinimo konstrukcija lietuvių kalbos gramatikoje. – Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4. Daiktavardinio junginio tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 125–145. raštija.lt – Інформаційна система інтегрованих ресурсів литовської мови та писемності. – www.raštija.lt (переглянуто 2016-04-22). Sirtautas V., Grenda Č. 1988: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Mokslas. Sližienė N. 1994: Veiksmažodžių junglumas valentingumo teorijos požiūriu. – Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1. A–M, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Usonienė et al. 2008: Usonienė A., Grigaliūnienė J., Rivitytė B., Būtenas L., Jasionytė E. Lietuvių mokslo kalbos tekstynas. – Baltistica 43(1), 101–114. Vaičiulytė-Semėnienė L. 2006: Morfosintaksinis posesyvumo žymėjimas: vidinė ir išorinė posesyvumo raiška. – Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4. Daiktavardinio junginio tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 151–178. Valeckienė A. 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vaskelienė J. 2007: Trumpas teksto lingvistikos žinynas, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. Župerka K. 2000: Kalbotyros terminai publicistikoje. – Darbai ir dienos 24, 175–182. Župerka K. 2012: Metalingvistika. Nekalbininkų kalbotyra, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. Terminologija | 2016 | 23 103 TERMINAS IN CONTEXT (THE LEVEL OF WORD PHRASES) У статті аналізується вживання основного терміна термінології terminas «термін» у литовській академічній мові. Матеріал для дослідження було відібрано з Корпусу академічної литовської мови (доступного за адресою http://coralit.lt/). Стаття присвячена вживанню терміна terminas на рівні словосполучень; досліджуються синтагматичні зв’язки терміна terminas. Визначено семантичні типи словосполучень із терміном terminas та основні моделі його вживання terminas. Мета — з’ясувати, які характеристики й ознаки поняття «термін» експліцитно виявляються в контексті. У Корпусі академічної литовської мови terminas найчастіше вживається у своєму першому лексикографічному значенні — як термін термінології (і мовознавства). Коли термін terminas вживається щодо конкретного терміна, це вказує на оцінку, що ця одиниця належить до категорії термінів. З огляду на вживання терміна terminas в академічних текстах із різних наук, термін можна розглядати і як одиницю метамови, і як загальнонауковий термін. У текстах гуманітарних наук terminas вживається в детермінологізованому або розширеному значенні — як вторинна назва топонімів (terminas Lietuva «термін Литва»). У литовській академічній мові термін terminas має атрибути, сам є атрибутом, уживається як додаток і підмет, а рідше — як предикатив або обставина. Термін в атрибутивних словосполученнях із конкретними термінами є або назвою-володільцем, або вторинною назвою. Атрибути терміна terminas указують, що термін належить до певного простору (галузі тощо), об’єкта, мови (або народу), автора (як індивідуального, так і колективного) тощо. В атрибутивних словосполученнях термін модифікується назвою мови, з якої він походить, дією, об’єктом або суб’єктом якої він є, а також часом і місцем. Атрибути терміна також виражають його оцінку, особливості значення тощо. Термін як назва-володілець має дефініції, синоніми, еквіваленти тощо, а його складниками є зміст, значення, смисл, семантика. Самі терміни є складниками (словника, системи). У глибинній структурі термін як атрибут є водночас об’єктом і суб’єктом дії чи стану, а також приводом для дискусій. Аналіз об’єктних словосполучень показує, що термін є об’єктом уживання та знаряддям (номінації, мовлення, вираження, позначення тощо): його шукають, знаходять, беруть, дають, вводять у певний простір і вилучають із нього, а в цьому просторі з ним щось роблять або щось відбувається. Термін є об’єктом мовної діяльності й сприйняття, а також адресатом, результатом, основою для порівняння, кількісним вмістом і частиною цілого. Термін як суб’єкт існує або не існує, означає й позначає, а також виконує процеси, пов’язані з мовною діяльністю, рухається в певному напрямку, займає певне місце в просторі. Він має щось (або не має), охоплює, вміщується, а також зазнає різних інших станів, є чимось або має певний різновид. Отримано 2016-08-31 Аста Міткевічене Литовський інститут мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] 104 Asta Mitkevičienė | Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo)