Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba

Терміни креативних індустрій: визначення та впорядкування RASUOLĖ VLADARSKIENĖ Вільнюський технічний університет імені Гедиміна КЛЮЧОВІ СЛОВА: креативні індустрії, креативність, творчість, словник термінів У XXI столітті творчість постає як особливо важливий вид діяльності постмодерного суспільства, що об’єднує творців (творче суспільство, креативний клас, творчі групи), творчу діяльність (креативне мислення, творчу працю, креативний бізнес, творчі послуги, креативне навчання) і продукти творчості. Із дедалі більшим утвердженням креативної економіки та дедалі ширшим повсюдним поширенням технологій креативність стає необхідною компетентністю сучасного працівника. У креативну добу нового імпульсу набувають і творчі професії, пов’язані з найновішими досягненнями науки й техніки. У такому контексті почали говорити про креативні індустрії як про окремий перспективний сектор економіки, у якому поєднуються дві різні сфери: мистецтво й комерція. Фахівців для креативних індустрій готують кілька закладів вищої освіти: Вільнюський технічний університет імені Гедиміна, Університет Вітовта Великого, Університет імені Миколаса Ромеріса, Університет Казиміраса Симонавічюса (у ньому є освітні програми з такою назвою). Фахівців, які працюватимуть у цих сферах, також готують Вільнюський університет, Вільнюська академія мистецтв, Литовська академія музики й театру та кілька коледжів. Мета статті1 — з’ясувавши поняття креативних індустрій і врахувавши реальне вживання термінів цього сектора економіки, обговорити проблеми впорядкування термінів цієї сфери діяльності. ПОНЯТТЯ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ Термін «креативні індустрії» з’явився в литовській мові на початку XXI століття; це відповідник англійського терміна creative industries. У базі IATE англійська 1 Статтю підготовлено в межах науково-дослідного проєкту «Дослідження функціонування іншомовних слів у професійному мовленні», який фінансує Державна комісія з литовської мови відповідно до програми досліджень функціонування та змін літовської загальнолітературної мови, діалектів та інших різновидів мови на 2011–2020 роки. Terminologija | 2017 | 24 177 У мовному терміні creative industry форми множини немає, проте наведено такі відповідники у формі однини: лит. kūrybos pramonė; нім. Kultur- und Kreativwirtschaft; фр. industrie créative; італ. industria creativa; лат. radošā industrija; пол. przemysł kreatywny; болг. творческа индустрия; чеськ. kreativní odvětví / tvůrčí odvětví; дан. kreativ industri; ісп. industria creativa; ест. Loomemajandus; фін. luova ala; хорв. kreativna industrija; угор. kreatív ágazat; макед. industrija kreatttiva; нідерл. creatieve bedrijfstak; порт. indústrias criativas; рум. industrie creativă; словак. kreatívny priemysel; словен. kreativna industrija; швед. kreativ näring. Як бачимо, у багатьох європейських мовах переважають словосполучення зі словами міжнародного кореня, тоді як литовський термін утворено з питомих слів. Литовський термін kūrybinės industrijos утворений від множинної форми інтернаціонального іменника industrija (пор. литовський відповідник pramonė, наведений у TŽŽ для слова industrija) та прикметника kūrybinis, -ė, який його характеризує. У DLKŽ зазначено, що цей прикметник утворений від іменника kūryba у першому значенні: «творча праця, творення: художнє, технічне творення». До речі, значення слів, що утворюють це словосполучення, не охоплюють суті розглядуваного поняття, але вказують на можливий напрям міркування: це така діяльність, у якій творчість поєднується з промисловістю. На думку філософа Томаса Качераускаса, «у цьому терміні закладена певна суперечність. З одного боку, означення “творчі” вказує на неповторну, індивідуальну, оригінальну творчість, з іншого — термін “індустрії” вказує на те, що йдеться про певне серійне виробництво як продукту творчості, так і попиту та споживання» (Kačerauskas 2014: 10). Щоправда, поняття kūrybos у XXI столітті — столітті творчості — розширилося: воно охоплює не лише діяльність у сферах мистецтва й науки, а й будь-яку діяльність, що потребує творчих рішень (докладніше див. Stunžinas 2017). Шлях термінові Kūrybinių industrijų та позначуваній ним сфері діяльності до литовської мови й Литви відкрили нормативно-правові акти, у яких було вказано на необхідність цієї діяльності. Одним із заходів щодо виконання програми Уряду Литовської Республіки на 2004–2008 роки, затверджених постановою від 24 березня 2005 року, була «[р]озробити стратегію заохочення та розвитку творчих індустрій». Таку стратегію наказом міністра культури було затверджено 28 березня 2007 року; у ній творчі індустрії визначено як «діяльність, що ґрунтується на творчих здібностях і таланті людини, метою та результатом якої є інтелектуальна власність і яка може створювати матеріальний добробут та робочі місця». 178 Rasuolė Vladarskienė | Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba Розуміння kūrybinių industrijų науковцями інших країн різниться, проте більшість із них виокремлює основні ознаки цього сектору: це діяльність, у якій творчість використовують для створення інтелектуальної власності з доданою вартістю (докладніше див. Černevičiūtė et al. 2015). Отже, термін kūrybinės industrijos позначає таку сферу діяльності, у якій переплітаються бізнес, комунікація, технології, культура й мистецтво. У різних країнах застосовують різні класифікації творчих індустрій (докладніше див. Černevičiūtė et al. 2015). У Литві до творчих індустрій зараховують ремесла, архітектуру, дизайн, кіно та відеомистецтво, видавничу справу, образотворче й прикладне мистецтво, музику, програмне забезпечення та комп’ютерні послуги, створення і трансляцію радіо- й телевізійних програм, рекламу, сценічне мистецтво та інші сфери, у яких поєднуються культурні й господарські аспекти (Стратегія заохочення та розвитку творчих індустрій, 2007). Усі ці сфери можна згрупувати так: 1) діяльність, що охоплює традиційні види мистецтва (образотворче й прикладне мистецтво, кіно та відеомистецтво, сценічне мистецтво, музика, архітектура); 2) дизайн і ремесла, пов’язані з мистецтвом і масовим виробництвом; 3) комунікація (видавнича справа, створення і трансляція радіо- й телевізійних програм, реклама); 4) комп’ютерна сфера (програмне забезпечення та комп’ютерні послуги); 5) інші сфери, у яких поєднуються культурні й господарські аспекти. УПОРЯДКУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ Терміни, уживані у сфері творчих індустрій, умовно можна поділити на дві групи: загальні терміни та терміни спеціальних галузей. Загальні терміни Існування творчих індустрій як певного виду діяльності залежить від людей, які працюють у цій сфері й називаються працівниками творчих індустрій, творчими працівниками, креативними фахівцями, представниками творчих професій. Спираючись на творчість, вони прагнуть отримати якомога більший економічний прибуток. Розмірковуючи про призначення цього сектору економіки та засади його функціонування, стикаємося з питанням визначення термінів, що позначають найважливіші поняття. Насамперед ідеться про розуміння понять, позначених термінами творча обдарованість і креативність, яке з’ясовують дослідники суспільства творчості, що представляють різні наукові галузі. Однією з перших розрізнення цих понять, спираючись на словники литовської мови, окреслила Вікторія Даужотіте. На її думку, «суфікс –ing– указує на наявність творчих здібностей. Він підносить людину, наділяє її винятковими можливостями для твор... Terminologija | 2017 | 24 179 виразність, інтенсивність творчого потенціалу». Літературознавиця вважає, що креативність більше пов’язана з дією: «людина, яка діє креативно, знаходить несподівані рішення, бачить виходи, повертає в неочікуваному напрямку, помічає те, що досі не було помічено й усвідомлено» (Daujotytė 2010). Пізніші визначення творчого потенціалу і креативності, запропоновані науковцями, значною мірою також спираються на міркування В. Дауйотіте. Подібно міркує і філософиня Йовіле Баревічюте (2014: 20–21): «Креативність пов’язана з психологічним типом людини, її емоційним настроєм, способом мислення, орієнтуванням у певних непередбачуваних чи специфічних ситуаціях і середовищах, пошуком виходів і ухваленням рішень за несподіваних обставин тощо. А творчий потенціал визначається тим, які здібності, сили чи таланти має людина: здатністю переконливо створити роль у виставі, виразно виступити перед аудиторією, належно опанувати техніку співу чи танцю тощо». Щоправда, у креативних індустріях творчий потенціал набуває нових рис. Літературознавиця Лаура Лауршайте вважає, що «утвердження креативних індустрій суттєво розширило й по-новому актуалізувало поняття творчого потенціалу, тож тепер його пов’язують з успішною кар’єрою та відповідною фінансовою віддачею» (Barevičiūtė 2017). Слід визнати, що в мовленнєвому вжитку ці терміни також плутають. Хоча згадані два терміни позначають різні поняття, їх нерідко вживають як синоніми. Таку ситуацію критикує Робертас Стунжинас: на його думку, у вжитку трапляються не лише неправильно використані синонімічні терміни, а й у термінологічних словниках подано неточні визначення цих понять (Stunžinas 2017). Однак Й. Баревічюте (2014: 21) вважає: «Ці два досить різні, але водночас дуже споріднені явища — креативність і творчий потенціал — тісно взаємодіють практично в будь-якій діяльності, тому протиставляти їх було б недоцільно. <...> Креативне середовище чи простір створює сприятливі умови для вияву й поширення творчого потенціалу. Або ще категоричніше: творчим може бути лише той, хто є креативним. Адже креативність і творчий потенціал — це наче дві гілки одного дерева; креативність невіддільна від творчого потенціалу, і навпаки»: Терміни спеціальних галузей та їхні словники У Банку термінів Литовської Республіки2 терміни, віднесені до креативних індустрій, можна шукати за такими галузями: культура (Банк термінів- 2 Доступ в інтернеті: http://terminai.vlkk.lt, дата звернення 2017-05-25. 180 Rasuolė Vladarskienė | Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba … можна знайти 154 терміни, віднесені до цієї сфери); комунікація (5160 термінів); туризм (49 термінів); економіка (частково) (14 510 термінів). Різноплановість цієї сфери зумовлює також неоднакове впорядкування термінології. Принаймні основні терміни традиційних мистецьких галузей упорядковано досить добре: видано не один якісно підготовлений словник, їх розглядали в Державній комісії з литовської мови (далі — VLKK) або перевіряли редактори, нормативні терміни подано в енциклопедіях і науковій та навчальній літературі. Терміни видів діяльності, що охоплюють традиційні види мистецтва, можна знайти в таких словниках та енциклопедіях: Universalus meno žodynas: nuo seniausiųjų laikų iki dabarties 1998; Dailės terminų žodynas 1999; Dailės žodynas 1999; Muzikos enciklopedija 1–3 t. 2000–2007; Muzikos terminai ir sąvokos 2002; Iliustruotas architektūros istorijos žodynas 2007; Instrumentuotės terminai 2007; Muzikos terminų žodynėlis 2008; Pažintinė choreografijos abėcėlė 2008; Pažintinė muzikos abėcėlė 2008; Anglų–lietuvių kalbų aiškinamasis architektūros žodynas 2009; Dažniausiai vartojamų baleto terminų žodynėlis 2009; Estetikos enciklopedija 2010; Mokyklinis dailės terminų žodynas 2011. Терміни спадщини містяться в Lietuvių etnografijos enciklopediniame žodyne 2015, а терміни сфери комунікації — у Žurnalistikos enciklopedijoje 1997. У словниках економічних термінів також можна знайти терміни, уживані в діяльності креативних індустрій, особливо актуальні терміни маркетингу. Найновіші словники економічних термінів: B. Martinkus, B. Neverauskas, A. Sakalas, R. Venskus, V. Žilinskas. Aiškinamasis įmonės vadybos terminų žodynas 2000; Aiškinamasis ekonomikos anglų–lietuvių kalbų žodynas 2008; R. Vainienė. Ekonomikos terminų žodynas 2008. Дещо впорядкований електронний Verslo žinių Ekonominių terminų žodynas (http://zodynas.vz.lt/apie.php). Терміни комп’ютерних технологій, пов’язані з комп’ютерними послугами, упорядковано досить добре; видано не один словник, наприклад: V. Dagienė, G. Grigas, T. Jevsikova. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas 2000; V. Žalkauskas. Šiuolaikinių kompiuterių programų ir tinklų žodynas 2003; V. Dagienė, T. Jevsikova, G. Grigas. Aiškinamasis kompiuterijos terminų žodynas 2016; V. Dagys, V. Dagienė, T. Jevsikova, G. Grigas. Anglų–lietuvių kalbų kompiuterijos žodynas 2015; S. Maskeliūnas. Žinių technologijų (ir saityno technologijų) terminų žodynėlis 2015. Ці словники доступні на вебсайті Raštija.lt. Основна проблема впорядкування термінів креативних індустрій — знайти відповідний литовський еквівалент англійського терміна. Добірка найновіших стандартизованих тер- Terminologija | 2017 | 24 181 мінів, уживаних у сфері креативних індустрій, подана у Списку відповідників іншомовних слів, затвердженому VLKK (www.vlkk.lt), наприклад: • терміни образотворчого мистецтва: безформне мистецтво, боді-арт, мистецтво тіла, боді-пейнтинг, мистецтво довкілля; • терміни кіно: тизер, презентаційний ролик, некомерційне кіно, відеомистецтво; • музичні терміни: бібоп, біг-бенд, бігбіт, блюграс, виконавець блюзу, блюзмен, брейк, брейкер, бугі-вугі, кантрі (кантрі) нкт., кантрі (кантрі) музика, (кантрі) рок, диско нкт., диско-музика, діксіленд, фанк, фанк-музика, фрі-джаз, кумбія, кул-джаз; • терміни медіа: аудіоблог, блог, блогінг, блогер, огляд блогів, блогосфера, фотоблог, мобільний блог, відеоблог, медіа, медіамистецтво, плейлист. Складніша ситуація з термінами сфери комунікації та медіа: тут особливо поширені онлайн-словники та словнички. Переважно це перекладні видання, у яких подано литовські відповідники англійських термінів, оскільки в литовських текстах потрібно називати реалії, для позначення яких у литовській мові ще немає усталених найменувань. Одні онлайн-словнички впорядковано краще, наприклад RTŽ 2007, підготовлений Литовською асоціацією комунікаційних агентств (KOMAA) і рецензований VLKK. Це англійсько-литовський термінологічний словник із литовськими визначеннями. Терміни розташовано за англійськими відповідниками. Добре підготовлено також AMŽ — це теж перекладний англійсько-литовський термінологічний словник. Ці словники невеликі, тому їх доречніше називати словничками. У RTŽ 2007 є 304 терміни, а в AMŽ наведено 467 термінів. Нерідко під час пошуку відповідних литовських еквівалентів виникає проблема: щоб точно назвати поняття литовською, доводиться вживати довший термін, ніж в англійській мові. Тому було порівняно довжину англійських термінів і їхніх литовських відповідників, поданих у цих словничках. З’ясувалося, що більшість термінів мають однакову довжину: в AMŽ таких термінів 318, тобто 68,1%, наприклад: кадрування (англ. framing); сценарій (англ. script); художник-постановник (англ. art director); комп’ютерна гра (англ. video game); дизайнер персонажів (англ. character designer); пакет розширення (англ. expansion pack); тривимірне ліплення (англ. digital sculpting); навчально-розважальні програми (англ. educational entertainment); віртуальний спорт (англ. electronic 182 Rasuolė Vladarskienė | Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba sports). А в RTŽ 2007 випадків, коли англійські терміни та їхні литовські відповідники складаються з однакової кількості слів, ще більше — 77,3% (235), наприклад: представницька реклама (англ. advocacy advertising); бартерна синдикація (англ. barter syndication); творче резюме (англ. creative brief); творча реалізація (англ. creative execution); головна ідея (англ. big idea); концентрований маркетинг (англ. concentrated marketing); конкурентне ціноутворення (англ. competition-oriented pricing). В AMŽ знайдено 134 терміни, англійський відповідник яких коротший за литовський термін (28,7%), наприклад: авторське право (англ. copyright); хвилеподібна реклама (англ. flighting); автор діалогів (англ. dialogist); вставна сцена (англ. cutscene); збільшена модель (англ. bigature); участь знаменитості (англ. cameo); контрове світло (англ. backlighting); технічний асистент оператора (англ. grip); накопичення коштів у фонді потенційної підтримки (англ. generation); короткий опис фільму (англ. logline); постійний час програми (англ. slot), а також 15 (3,2%) термінів, литовський відповідник яких коротший, наприклад: робочий аркуш (англ. exposure sheet); фокусувальник (англ. focus puller); стик (англ. continuity cut); гарантія завершення (англ. completion bond guarantee); ліцензійна угода з фіксованою оплатою (англ. flat fee licence agreement). У RTŽ знайдено 53 литовські терміни, довші за англійські, що становить 17,4%, наприклад: пробний кліп (англ. animatic); суміжна реклама (англ. adjacencies); привабливість персонажа (англ. attractiveness); рекламна акція-гра (англ. contest); автор ідей і текстів (англ. copywriter); упаковка з безкоштовним додатком (англ. bonus packs), а також 16 термінів (5,3%), коротших за англійські відповідники, наприклад: маржинальний прибуток (англ. contribution margin); саморегуляція (англ. self regulation); змінна ціна (англ. open rate structure); соціалізація споживача (англ. consumer socialization process); метод визначення частки прогнозованого обсягу продажів (англ. percentage of projected future sales method). За відсутності литовських термінів складається враження, що мета укладачів інтернет-глосаріїв — пояснити значення англійських термінів, описати поняття, які ними позначаються, і подати литовські відповідники, однак їх не наведено. Деякі інтернет-глосарії укладено досить недбало: у них багато чужомовних слів або англійських слів чи словосполучень, не адаптованих ні орфографічно, ні морфологічно. Наприклад, англійський термін подають як цитату без литовського відповідника, наводячи лише його литовське визначення (з помилками), наприклад: «B u l b — це ручний режим витримки, у якому діафраг- Terminologija | 2017 | 24 183 ма залишається [sic!] відкритою, доки [sic!] утримується натиснутою кнопка затвора³» FTŽ; «L a n d i n g p a g e⁴ — це розділ вебсторінки, на який спрямовує рекламне оголошення» SMTŽ; «B o u n c e r a t e⁵ фіксується в тому разі, коли користувач, зайшовши на сайт, більше не переглядає його й залишає сайт» SMTŽ. Коли позначається складений видовий термін, неадаптоване іншомовне слово іноді виступає означенням, наприклад: «D i g i t a l реклама⁶ може мати кілька різних каналів» SMTŽ; «V i r a l реклами⁷ вирізняється тим, що за її поширення окремо не платять» SMTŽ; «R e s p o n s i v e дизайн⁸ — це властивість вебсайтів пристосовуватися до екранів мобільних пристроїв» SMTŽ. Інша річ, що навіть у досить добре впорядкованих глосаріях для позначення специфічних, вузьковживаних понять подають жаргонні професіоналізми (англіцизми), наприклад: банер9 «рекламний щит, видимий на вебсторінках» SMTŽ, блокбастер10 «видовищний, високобюджетний, популярний серед глядачів і дуже прибутковий фільм» AMŽ, фраг «очко, зароблене в комп’ютерних іграх за перемогу над супротивником» AMŽ, ліпсинг «рухи рота персонажа анімаційного фільму, зазвичай синхронізовані з вимовленими звуками» AMŽ, слоган «рекламне гасло» SMTŽ. Як видно, частина іншомовних слів має унормовані відповідники, наведені в інших виданнях, але є й досі не кодифіковані іншомовні слова. Такі невпорядковані терміни інтернет-глосаріїв виразно відображають і реальне слововживання, коли в тому самому тексті впереміш використовуються англійські й литовські терміни, наприклад: «Створення „B r a n d b o o k“; Усі вони разом створюють цілісну ідентичність, описану в к н и з і с т и л ю (b r a n d b o o k)» (rebrand.lt); «Підготовка W i r e f r a m e; Вебсайт має властивість п р и с т о с о в у в а- 3 Мову інтернет-глосаріїв не відредаговано. 4Цільова вебсторінка (Dagienė, Dagys et al. 2015). 5 Показник відмов. 6 Нормативний відповідник цифрова реклама. 7 Нормативний відповідник вірусна реклама, пор. viral marketing | viružinė rinkodara RTŽ 2007. 8Адаптивне проєктування (Dagienė et al. 2016). 9 Ненормативне іншомовне слово, яке слід замінити відповідниками рекламна стрічка, рекламний банер, рекламне зображення, рекламне віконце; змінна реклама (Kalbos patarimai 2013:16). 10У базі даних новотворів литовської мови (http://naujažodziai.lki.lt) зазначено, що новотвір блокбастер ще не кодифікований і точного литовського відповідника немає. 184 Rasuolė Vladarskienė | Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba …лізація (англ. wireframe) — це візуальне компонування вмісту вебсайту» (rebrand.lt). Іноді литовського терміна взагалі не шукають, а задовольняються передаванням вимови, наприклад: «Такі сайти створено так, щоб під час перегляду люди не лише бачили мініверсію сайту, а й макет, який чудово відповідав би звичкам скролінгу (англ. scrolling) на мобільному пристрої» (rebrand.lt). Таке вживання підтверджує, що нині створюють відсутні литовські терміни креативних індустрій, а для початкового етапу формування будь-якої термінології характерні синонімія та варіантність. Поки що шукають найвідповідніші засоби вираження для позначення понять. ВИСНОВКИ XXI ст. — століття творчості, економіку творчості формує творче суспільство. Креативні індустрії — дуже широке поняття, що поєднує бізнес, комунікацію, технології, культуру й мистецтво. Це нове поняття і новий термін, що виникли внаслідок розширення уявлення про творчість: вона охоплює не лише мистецьку й наукову діяльність, а й будь-яку діяльність, яка потребує креативних рішень. Представники творчих професій, спираючись на креативність і творчі здібності, прагнуть отримати якомога більший економічний прибуток. Різноплановість цієї сфери зумовлює також неоднакову впорядкованість термінології. Терміни креативних індустрій різноманітні; частину з них, як і терміни інших галузей, уже унормовано та закріплено у словниках, термінологічних базах і вживанні. Для деяких понять іще шукають відповідні способи найменування; нерідко і в невідредагованих текстах, і в онлайн-глосаріях уживаються цитатні запозичення (іншомовні слова, не адаптовані ні орфографічно, ні морфологічно) та морфологічно адаптовані іншомовні слова; нерідко поряд із литовським відповідником у тексті наводять і англійський. Це характерно для початкового етапу формування термінології. ŠALTINIAI AMŽ – Audiovizualinių medijų žodynas. Prieiga per internetą: http://www.lkc.lt/wp-content/uploads/2013/10/Audiovizualiniu-terminu-zodynas.pdf. DLKŽ 2012: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 7-as pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga per internetą: http://lkiis.lki.lt/dabartinis. FTŽ – Fotografijos terminų žodynas. Prieiga per internetą: http://www.efoto.lt/terminai. Rebrand.lt. Interneto svetainė. Prieiga per internetą: http://rebrand.lt/musu-paslaugos/firminio-stiliaus-kurimas. RTŽ 2007: Reklamos terminų žodynas. Prieiga per internetą: http://www.komaa.lt/reklamos-terminu-zodynas. SMTŽ – Skaitmeninio marketingo terminų žodynėlis. Prieiga per internetą: https://www.digitalstar.lt/reklamos-terminu-zodynas/. Terminologija | 2017 | 24 185 LITERATŪRA Barevičiūtė J. 2014: Pagrindiniai kūrybiškumo ir kūrybingumo aspektai šiuolaikiniuose humanitariniuose bei socialiniuose moksluose. – Filosofija. Sociologija 25(1), 19–28. Barevičiūtė J. 2017: Kūrybinės industrijos, kūryba ir kūrybingumas: ar įmanomas jų susitikimas? [interviu su Laura Laurūšaite] Prieiga per internetą: http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2017-08-17-kurybines-industrijos-kuryba-ir-kurybingumas-ar-imanomas-ju-susitikimas/162755. Černevičiūtė J. et al. 2015: Černevičiūtė J., Strazdas R., Jančoras Ž., Kregždaitė R., Morkevičius V. Kūrybinių industrijų plėtojimo kompleksiniai veiksniai: kolektyvinio kūrybingumo ugdymas, Vilnius: Baltijos kopija. Dagienė V. et al. 2016: Dagienė V., Jevsikova T., Grigas G. Aiškinamasis kompiuterijos terminų žodynas, Vilnius: VU. Dagienė V., Dagys V. et al. 2015: Dagienė V., Dagys V., Jevsikova T., Grigas G. Anglų–lietuvių kalbų kompiuterijos žodynas, el. leidimas. Daujotytė V. 2010: Kūrybingumas ir kūrybiškumo atpažinimas. – Mokslo Lietuva 3(425), 1–2. Gritėnienė A. 2017: Kūrybos subjektas ir objektas žodynuose. – Zabarskaitė J. ir kt. Kūrybiškumo slinktys ir lūžiai. Kalbinė kurti analizė. Kolektyvinė monografija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 46–73. Kačerauskas T. 2014: Kūrybos visuomenės terminai ir sampratos. – Logos 78, 6–18. Prieiga per internetą: litlogos.eu/L78/Logos_78_006_018_Kacerauskas.pdf (žiūrėta 2017 m. spalio mėn.). Kalbos patarimai 2013: Kalbos patarimai 4. Leksika 1. Skolinių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Kūrybinių industrijų skatinimo ir plėtros strategija, patvirtinta Lietuvos Respublikos kultūros ministro 2007 m. kovo 28 d. įsakymu Nr. ĮV-217. – Teisės aktų registras. Prieiga per internetą: www.lrs.lt (žiūrėta 2017 m. gegužės mėn.). Stunžinas R. 2017: Šiuolaikinė kūrybos, kūrėjo ir kūrinio samprata. – Zabarskaitė J. ir kt. Kūrybiškumo slinktys ir lūžiai. Kalbinė kurti analizė. Kolektyvinė monografija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 87–110. TERMS OF CREATIVE INDUSTRIES: SCOPE AND STANDARDIZING The 21st century is a century of creative work; a creative economy is being created by a creative society. ‘Creative industries’ is a very broad concept connecting business, communication, technologies, culture and art. This is a new concept and a new term, arising from the widened understanding of creative work which covers not only artistic and scientific activities but also any other activity requiring creative solutions. Representatives of creative industries are seeking economic profit on the basis of creativity. The diversity of the field predetermines the lack of uniformity in its terminology. Terms of creative industries vary. Some terms are also used in other fields and are standardized, included in dictionaries and terminological databases and are rooted in usage. For some concepts appropriate forms of naming haven’t yet been found; frequently quotations (borrowings which aren’t adapted either orthographically or morphologically) and morphologically adapted borrowed words are used instead of terms in unedited texts and internet dictionaries; quite frequently the English equivalent is given in the text next to a Lithuanian term. All this is characteristic to the initial stage of terminology development. Gauta 2017 11 21 Rasuolė Vladarskienė Vilniaus Gedimino technikos universitetas Saulėtekio al. 11, LT-03227 Vilnius E. paštas [email protected] 186 Rasuolė Vladarskienė | Kūrybinių industrijų terminai: aprėptis ir tvarkyba