Konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

doi.org/10.35321/term26-14 Конференція Наукові, адміністративні та освітні рівні термінології REGINA KVAŠYTĖ Шяуляйський університет, Інститут латиської мови Латвійського університету 17–18 жовтня 2019 р. в Інституті литовської мови відбулася 3-тя міжнародна наукова конференція Наукові, адміністративні та освітні рівні термінології. Центр термінології Інституту литовської мови (далі — ЛКІ) почав організовувати міжнародні наукові конференції у 2003 р.; вони відбуваються кожні два роки, тож це вже була 9-та термінологічна конференція у Вільнюсі. Цьогорічна конференція була найбільшою — на неї з’їхалися доповідачі з наукових установ Литви та 16 іноземних країн (Австрії, Данії, Іспанії, Італії, Хорватії, Латвії, Польщі, Норвегії, Румунії, Росії, Грузії, Словаччини, Фінляндії, Швеції, України, Угорщини). До програми увійшли 32 доповіді науковців з іноземних країн і 13 — литовських науковців. Серед учасників були всесвітньо відомий теоретик термінології, почесний професор з Данії Гериберт Піхт, а також інші визначні термінологи. Конференцію відкрила й виголосила вітальне слово директорка ЛКІ докторка Альбіна Ауксорюте. Сама будучи термінологинею, вона нагадала про важливість термінології у мінливому світі й, посилаючись на Настанови щодо термінологічної політики, підготовлені на замовлення ЮНЕСКО у 2005 р. Міжнародним центром термінологічної інформації (INFOTERM), наголосила на ролі розвитку термінології для розвитку національних мов: «<...> існує важливий зв’язок між можливістю людини користуватися рідною мовою в усіх сферах культури, науки та бізнесу і соціальним та економічним добробутом спільноти, що цією мовою розмовляє. Люди, чия рідна мова не має розвиненої (або достатньо розвиненої) термінології та спеціальної мови або які не використовують рідну мову у сфері освіти й навчання, не отримують інформації рідною мовою чи не спілкуються нею на робочих місцях, не мають сприятливих умов для всебічного розвитку <...> необхідне постійне термінологічне планування для всіх мов і кон- 280 Regina Kvašytė | Konferencija Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys kretūs teisiniai, finansiniai ir administraciniai veiksmai jam palaikyti“ (GTP, 2005, Preface Vi). A. Auksoriūtė palinkėjo sėkmingos konferencijos, įdomių idėjų ir mokslinių atradimų, naudingų diskusijų ir šilto pabendravimo. Учасників конференції привітали президент Європейської асоціації термінології (EAFT) Генрік Нільссон і директор Міжнародного центру термінологічної інформації (INFOTERM) Крістіан Ґалінський (останній — дистанційно). Головна його думка полягала в тому, що конференції, які проводить ЛКІ, стали чудовим прикладом співпраці термінологів на міжнародному й національному рівнях. Згадавши власний досвід (він тричі брав участь у заходах термінологів у Вільнюсі) та участь литовських термінологів у діяльності INFOTERM (окремо відзначив внесок А. Ауксорюте, яка була президенткою цієї організації з 2009 до 2018 р.), К. Ґалінський наголосив, що конференції розвиваються, а робота ведеться професійніше, адже вдалося об’єднати людей, зацікавлених питаннями термінології, і побажав продовжувати розпочату роботу та охоплювати нові сфери діяльності. Конференцію відкрили двоє з трьох запрошених доповідачів. Професор, доктор Йохан Микінг з Бергенського університету (Норвегія) говорив про творення термінів — про ставлення до теоретичних положень та їхні зміни в сучасній теорії термінології, особливо наголошуючи на значенні мотивації. Професорка, докторка Лариса Манерко з Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (Росія) говорила про когнітивну термінологію як спосіб розуміння структур знань у спеціальному дискурсі й термінологічних системах. Наступна частина пленарного засідання розпочалася з відеодоповіді, яку зачитала Бланка Стелла Хіральдо Перес (співавтор — К. Ґалінський). У доповіді йшлося про джерела та практичні засоби, якими можна скористатися під час викладання й вивчення термінології, щоб досягти найкращого результату. Присутні заслухали міркування доповідачки з Італії, Елени Кйоккетті, про роботу з термінологією в Південному Тіролі — багатомовній провінції на півночі Італії — з метою розвитку німецької юридичної термінології, необхідної для місцевого державного управління, створення нових термінів і впорядкування термінологічних банків. Лія Карасанідзе з Інституту мовознавства імені А. Чикобави Тбіліського державного університету оглянула історію розвитку термінологічного банку та його майбутні перспективи в Грузії, а Дмитро Шиловський з Московського державного медико-стоматологічного університету імені А. І. Євдокимова (Росія) зосередив увагу на певній міждисциплінарній специфіці термінологічної комунікації під час формування системного мислення студентів-медиків. Terminologija | 2019 | 26 281 Третя запрошена доповідачка — д-р Anita Nuopponen з Університету Вааса (Фінляндія) — розглянула освітні аспекти термінознавства. Спираючись на описи курсів із термінознавства та навчальних програм, вона обговорила різні типи сучасного навчання, призначені для різних груп слухачів. Президент EAFT Henrikas Nilssonas, цього разу як представник C.A.G Mawell / Next, розповів про появу нових видів професійної діяльності, пов’язаних з опрацюванням термінів, і про статус термінознавців у Європі, особливо у Швеції. А колеги з Інституту хорватської мови та мовознавства (Хорватія) Ana Ostroški Anić і Martina Pavić розглянули створення бази даних авіаційних термінів англійською та хорватською мовами на основі принципу семантичних фреймів. Згодом учасники конференції продовжили роботу в секціях. У секції A (робочою мовою тут була англійська) доповіді виголосили Esztera Sermann і Dóra Mária Tamás з Угорщини (про те, як описують і класифікують банки термінів та інші віртуальні термінологічні ресурси), Igorīs Kudashevas і Olga Semenova з Фінляндії, Університету Тампере (про проєкт підготовки тематичного словника фінських і російських медичних термінів), Marekas Łukasikas і Piotras Sulikas з Польщі, Поморської академії в Слупську (про деякі актуальні для перекладачів питання, пов’язані з використанням доступних в інтернеті спеціалізованих перекладних словників), а також литовські дослідниці Sigita Racekevičienė і Liudmila Mockienė з Університету Миколаса Ромеріса та їхній співавтор з Університету Вітовта Великого Andrius Utka (про створення спеціалізованої бази даних термінів англійської та литовської мов). Роботу секції B (доповіді виголошували литовською мовою) розпочала Regina Kvašytė, яка представляла Шяуляйський університет і Інститут латиської мови Латвійського університету; її доповідь була присвячена зіставним дослідженням литовської та латиської термінології. Викладачки Університету Вітовта Великого Jolanta Kovalevskaitė і Agnė Bielinskienė докладно розглянули один із застосовуваних у викладаному ними курсі Terminologija ir terminografija методів навчання та учіння — проєкт дескриптивної термінології. Vidas Valskys, який працює в Управлінні підготовки та доктрин Збройних сил Литви, розглянув актуальні питання опрацювання військових термінів, а співробітник Центру термінології LKI Alvydas Umbrasas висвітлив різноманітність уживання слова terminas у Lietuvių kalbos žodyne. Програму другого дня конференції відкрив термінознавець Інституту мовознавства імені Людовіта Штура Словацької академії наук Miroslavas Zumrikas. Його доповідь була присвячена термінології та інституційній онтології: спираючись на юридичні тексти, він зосередив основну увагу на дієсловах як 282 Regina Kvašytė Konferencija Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys важливому складнику мови судових рішень. Dace Šostaka з Латвійського університету обговорила теоретичні аспекти автоматизації та локалізації термінології, а Jana Levická з Інституту мовознавства імені Людовіта Штура Словацької академії наук — продуктивність суфіксів прикметників у словацькій медичній термінології. Засідання секції завершив Kristianas Lewisas з Інституту хорватської мови та мовознавства, виголосивши доповідь про хибних друзів перекладача в хорватській термінології та запропонувавши певні рекомендації щодо запобігання таким випадкам. Далі, як і першого дня конференції, робота знову тривала в паралельних секціях. У секції A увагу доповідачів було переважно зосереджено на когнітивних аспектах термінознавства. Термінознавиця Пермського державного університету (Росія) Larisa Alekseeva виголосила підготовлену разом зі співавторами — колегою з університету Svetlana Mishlanova та професором-емеритом Копенгагенської бізнес-школи (Данія) Heribertu Pichtu, який також брав участь у роботі конференції, — доповідь про цикл метафор у процесі творення термінів. Доповіді двох інших термінознавиць із Росії — Anastasios Sharapkovos (Московський державний університет імені М. В. Ломоносова) і Margaritos Lazarevos (Пермський державний університет) — також були присвячені метафорам. Перша розглянула перетворення слів із культурно специфічним значенням на біологічні терміни, а друга — використання міфологічних метафор для найменування бактерій. Представниця Калінінградського державного технічного університету (Росія) Elena Logunova розповіла про когнітивні аспекти термінів з економіки та інформатики. Водночас відбулося засідання секції B. Daiva Aliūkaitė (Вільнюський університет) виголосила доповідь, підготовлену спільно з Danguole Mikulėniene (LKI), про проблеми успадкованих і нових термінів у дискурсі традиційної діалектології та сучасних регіональних мов. Nijolė Bliūdžiuvienė (Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса) обговорила стандартизацію термінів інформації та документації, а її колега Violeta Černiauskaitė — особливості унормування природної та штучної мови в бібліотечній термінології. Доповідь керівниці Центру термінології LKI Palmiros Zemlevičiūtės була присвячена історії термінології: вона дослідила назви людських статевих органів, уживані наприкінці XIX — на початку XX століття. Через відсутність деяких доповідачів з’явилася можливість більше не ділити роботу на секції, а всім разом продовжити слухати доповіді. Професор Вищої державної професійної школи імені професора Едварда Ф. Щепаніка в Сувалках (Польща) Siergiejus Grinevas-Griniewiczius виголосив доповідь про термінологію statu nascendi — формування термінології на ранньому етапі Terminologija | 2019 | 26 283 особливості юридичної термінології (співавторка Ельвіра Сорокіна з Росії, Московського обласного державного університету). Було заслухано доповідь Костянтина Авербуха з Московського державного технічного університету імені Баумана (Росія) про професійну ідентичність у термінологічному аспекті. Представник Мадридського університету імені Карла III (Іспанія) Рікардо Ейто-Брунас у своїй доповіді розглянув термінологію як основу інженерної справи, а Ніно Схіртладзе з Інституту мовознавства імені А. Чикобави Тбіліського державного університету (Грузія) — діалектну й архаїчну лексику як джерело сучасної грузинської термінології. Заключне засідання конференції було присвячене питанням литовської термінології; усі доповіді на ньому виголосили наукові співробітниці LKI. Аста Міткевичене розглянула терміни з альтернативними сполучниками, Аушра Римкуте-Ганусаускене — сучасні назви взуття, Даля Свідерскене — уживання терміна žemėvardis, а Ліна Руткене — працю й розвиток гібридних складних слів у будівельній термінології. На завершення хотілося б порадіти, що для учасників конференції було організовано екскурсію до осередку литуаністики, а також створено можливість поспілкуватися в неформальній обстановці й оглянути Вільнюс. Такі заходи завжди додають науковим подіям цінності: поширюють інформацію про країну, сприяють тіснішому спілкуванню, з якого нерідко розвивається співпраця, і зміцнюють взаємні зв’язки. Дякуємо організаторам (Центру термінології LKI), спонсорам (Раді з питань науки Литви) і партнерам (Go Vilnius) за цьогорічне свято термінології. Отримано 2019-11-25 Регіна Квашите Шяуляйський університет вул. П. Вішінскіо, 38, LT-76352 Шяуляй Інститут латиської мови Латвійського університету Площа Академіяс, 1, Рига LV-1050, Латвія Електронна пошта: [email protected] 284 Regina Kvašytė | Konferencija Moksli­nai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys