The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries

doi.org/10.35321/term26-11 Основні принципи термінологічної праці давньогрузинських перекладачів у X–XI століттях LIA KAROSANIDZE Інститут мовознавства імені Арнольда Чикобави при Тбіліському державному університеті імені Іване Джавахішвілі, Грузія АНОТАЦІЯ Грузинська термінологічна праця має власну тривалу історію, однак її досі ґрунтовно не вивчали. Основні принципи давньої термінологічної праці, яких дотримувалися середньовічні вчені, такі: глибоко й докладно знати основне поняття, позначене терміном, щоб належно його передати; уникати норм, неприродних для грузинської мови; намагатися ґрунтовно вивчити структури обох мов і зблизити їх, визначити правила, яким підпорядковуються ці мови, знаходити відповідні відповідники й не вдаватися до механічного калькування; створювати грузинські терміни на основі грузинських коренів і засобів словотворення; давати точні й достовірні визначення. Теоретичні засади давньогрузинських перекладачів актуальні та важливі й донині. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, давньогрузинські перекладачі, давньогрузинська термінологія, граматична термінологія, Діонісій Фракієць. АНОТАЦІЯ Історія грузинської термінології давня, проте її не досліджено докладно. Основні принципи давньої термінологічної праці, яких дотримувалися середньовічні вчені: докладно розглядати сутність поняття, позначеного терміном, щоб належно його передати; уникати норм, незвичних для грузинської мови; намагатися якомога краще зрозуміти структури обох мов і зближувати їх, визначати правила, характерні для цих мов, шукати відповідні відповідники й не створювати кальок; утворювати грузинські терміни за допомогою грузинських коренів і словотвірних засобів; подавати точні й надійні визначення. Теоретичні засади, яких дотримувалися давньогрузинські перекладачі, актуальні й важливі й сьогодні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, давньогрузинські перекладачі, давньогрузинська термінологія, граматична термінологія, Діонісій Фракієць. 228 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries ВСТУП Уся історія грузинської мови, її наукового й граматичного рівня засвідчує, що термінологічні дослідження завжди проводилися систематично й цілеспрямовано. Після історичної події — запровадження християнства як офіційної релігії в Грузії — наукова робота над грузинською термінологією стала необхідною водночас із потребою майстерно перекладати християнську літературу належною науковою мовою. Розвиток загальної грамотності й освіченості природно зумовив потребу в добре розвиненій лексикографії, без якої перекладацьку роботу було б неможливо виконувати. Своєю чергою, у міру поступового розвитку перекладацької справи постала потреба розв’язувати питання подальшого розвитку термінологічних досліджень і укладання необхідних словників. Грузинські священнослужителі, які працювали над перекладами в монастирях, здобували освіту переважно в Греції. Їхні глибокі богословські знання та перекладацька майстерність забезпечували високий рівень перекладів і термінологічної роботи загалом. Вивчення методів термінологічної роботи наочно показує, що методологія, обрана грузинськими авторами й перекладачами, не відрізняється від термінологічної роботи, визначеної сучасними стандартами. 1. СТАРОДАВНІ ГРУЗИНСЬКІ ОСВІТНІ Й НАУКОВІ ЦЕНТРИ Рівень наукової роботи в країні в таких галузях, як термінологія, переклад і лексикографія, залежить від політичної стабільності цієї країни та її прагнення до культурного розвитку. Упродовж усієї своєї історії освіта завжди була головним орієнтиром. Грузинські царі ніколи не мали розкішних палаців, але факт полягає в тому, що небагато країн мали стільки освітніх центрів у межах своїх кордонів і за їхніми межами, скільки їх свого часу мала Грузія. Невдовзі після запровадження християнства, у V–VI століттях, у Грузії виникли початкові школи, де передусім викладали Святе Письмо й готували священнослужителів. Школи стали особливо популярними відтоді, як грузини познайомилися з візантійською школою. Загальновідомо, що Грузія підтримувала тісні зв’язки з Візантією від X століття, коли розпочався потужний культурно-освітній рух. Terminologija | 2019 | 26 229 Саме тоді почалося велике культурне й освітнє відродження. Багато грузинів, особливо знатного походження, тимчасово вирушали до Візантії, щоб здобути добру освіту, а іноді залишалися там на все життя. Пізніше, в XI столітті, Костянтин IX Мономах заснував Академію, яка стала осередком навчання для одних із найвидатніших наукових мислителів тієї доби. Культурно-освітній рух вийшов за межі Константинополя й Візантії загалом та охопив тих, кого тоді називали «християнськими варварами», пробуджуючи їхні яскраві творчі сили. Чимало творчих людей зі Сходу й Заходу прямували до Константинополя. Там вони долучалися до його культури й робили власний внесок у її зростання та розвиток. Грузія не могла залишитися й справді не залишилася осторонь цього процесу: у IX–X століттях вона часто стикалася з грецькою культурою на її периферії, а в X–XI століттях раптово опинилася безпосередньо в осерді візантійської культури завдяки Іверону, Петрицоні та іншим монастирям. Тепер Грузія могла безпосередньо спостерігати за процесами, що цікавили всі християнські народи (Kekelidze 1960: 61–66). Усі вчені, які стали провідниками культурно-освітніх процесів того періоду, здобули освіту в цій Академії. X–XI століття ознаменувалися надзвичайно важливим історичним здобутком — заснуванням і становленням освітніх і наукових центрів при академіях у Гелаті та Ікалто. Обидва центри були потужними осередками вищої освіти: там викладали й досліджували такі дисципліни, як філософія, історія, риторика та граматика, а також геометрія, арифметика, астрономія, музика й медицина. Розвивалися й такі ремесла, як ковальство, кераміка, виноградарство та виноробство (Tevzishvili 1938: 45). Академік С. Кавхчішвілі стверджував, що Мистецтво граматики Діонісія Фракійця було відоме граматичним школам, що діяли в Грузії. Свою думку Кавхчішвілі обґрунтовував тим, що Шатбердський кодекс, написаний у X столітті, містив кілька тез Діомеда, ученого-граматика, з Мистецтва граматики Діонісія Фракійця, а розділ про грецький алфавіт було укладено відповідно до них (Kaukhchishvili 1923: 178–184). У Шатбердській збірці зібрано багато різноманітних текстів: богословських, історичних, граматичних та інших. Приз- 230 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries Мета цього багатопредметного посібника лише одна: його укладач хотів зібрати такі наукові праці, які, на його думку, мали певне загальноосвітнє значення. Збірка Шатберді містить навчальні тексти з таких галузей, як хронологія, граматика, природознавство, теологія та інші. Ця збірка є найхарактернішою серед інших рукописів такого типу. Вона демонструє рівень знань та інтереси епохи й суспільного прошарку, у якому її було створено і для якого її призначено (Shatberdi 1979: 9). Особлива посада, названа «учителем учителів» [modzghvart-modzgh-vari], що існувала в Грузії в XI столітті, також відображає особливе ставлення до освіти як до чогось важливого в Грузії. Згідно з юрисдикцією Грузинського державного двору того часу, ця посада була почеснішою за церковну посаду католикоса. Особа, яка обіймала цю посаду, жила в Гелаті й керувала всіма питаннями та процесами, пов’язаними з освітою. У сучасному розумінні цього терміна ця особа обіймала посаду сучасного міністра освіти. Така повага свідчить про те, наскільки багато уваги в ті часи приділяли освітнім процесам у Грузії. 2. ШКОЛА ДАВНЬОГРУЗИНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У X–XII століттях, коли Грузія була політично об’єднаною та сильною, зросла національна самосвідомість. Національна свідомість зазвичай виявляється в процесі перекладу та його характерних особливостях. Перекладаючи церковні книги, грузинські перекладачі доповнювали їх власними коментарями; вони не перекладали дослівно, слово за словом, а перекладали творчо. Вони пов’язували перекладений матеріал зі своєю церквою та її традиціями або додавали матеріал, успадкований від традицій попередніх століть. Іноді тексти скорочували, а іноді, навпаки, розширювали матеріалом, успадкованим від попереднього досвіду й традицій, тож тексти зазнавали певного редакторського опрацювання. Саме тому деякі твори, перекладені з грецької, церковні чи інші, визнавали грузинськими творами, а не перекладеними. Слід також зазначити, що грузинсько-візантійські відносини не були односторонніми. Грузинська література, зі свого боку, певною мірою впливала на візантійську літературу та збагачувала її: 1. Деякі твори, деякі візантійські тексти збереглися лише грузинською мовою, оскільки оригінальні грецькі тексти втрачено; отже, їх Terminologija | 2019 | 26 231 можна було прочитати лише в грузинському перекладі; 2. У давньогрузинських творах збереглися відомості про деяких давньовізантійських письменників, які додають нову інформацію або пропонують новий погляд на їхнє життя та творчість; 3. Давньогрузинська перекладна література містить відомості навіть про письменників, мало відомих в історії візантійської літератури; 4. Праці, перекладені давньогрузинськими перекладачами, збагатили візантійську літературу творами, перекладеними з давньогрузинської; 5. Грузинські письменники навіть написали деякі твори безпосередньо грецькою мовою (Kekelidze 1960: 55–56). Розвиток писемності сам по собі зумовив потребу в лексикографічній праці. Необхідно було вести перекладацьку діяльність. Своєю чергою, перекладацька діяльність нагально потребувала укладання тлумачних, двомовних та енциклопедичних словників; це була гостра необхідність. Кожен перекладач і навіть переписувач мав досконало знати лексику грузинської мови та правила словотворення — так само, як автори оригінальних текстів. Отже, корені грузинської лексикографії слід шукати у творах давніх грузинських перекладачів. Безперечно, першим грузинським лексикографом у власному, вузькому значенні цього слова мав бути перший автор-перекладач. Схолії та маргінальні коментарі, додані до давніх перекладних творів, надають нам цінні лексикографічні нотатки. Історично культурний та освітній розвиток Грузії був пов’язаний із великими успіхами видатних історичних постатей країни, які працювали в науковій і культурній сферах. До такої групи належать засновники афонського монастиря Івірон: Іоане Мтацмінделі (920–1005) та Еквтіме Мтацмінделі (955–1028), а також Гіоргі Мтацмінделі (1009–1065), які відіграли важливу роль у запровадженні усталених наукових стандартів і практик того часу. Важливо також відзначити діяльність Ефрема Мцире, грузинського філолога й філософа другої половини XI століття, який розробив теорії перекладу; Іоане Петриці (XI–XII століття), засновника Петриціонської школи; та Арсена Ікалтойелі, першого ректора Академії Ікалто. Вивчивши найдавніші документи й творчі праці згаданих учених, ми переконаємося, що вони були добре обізнані з лексикографією. Праці Ефрема Мцире та Іоане Петриці засвідчують найвищий рівень освіти й наукової майстерності їхніх авторів. Їхні оригінальні 232 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries праці й переклади є взірцями належної роботи над грузинською лексикою, її вивченням і розвитком. Ці праці — своєрідні лексикографічні довідники, сповнені нової термінології. Наявний рівень термінологічної роботи є безпосереднім показником рівня розвитку будь-якої галузі науки. Розвинена термінологія є передумовою розвитку й досягнення досконалості науковою галуззю. Термінологія потребує систематичної роботи з її збагачення та вдосконалення, що дає змогу створювати науково змістовні й ґрунтовні оригінальні або перекладні наукові праці. Науково-філософська термінологія розвивалася протягом століть. Терміни, що позначають поняття з різних галузей філософії, теології чи природничих наук, часто вживаються у творах різних жанрів, проте ці терміни були створені в різні часи різними авторами, і виникла потреба сформувати послідовні термінологічні системи для різних галузей. Правила, розроблені й застосовувані грецькими вченими, слугували взірцем для грузинських перекладачів, хоча ті ніколи не дотримувалися їх сліпо. Першим ім’ям, яке постає перед нами, коли ми простежуємо довгий шлях створення й розвитку грузинської термінології, є Giorgi Mtatsmindeli — один із грузинських релігійних діячів і перекладачів. Порівняння його перекладів з усіма іншими засвідчує, наскільки значним і вагомим був його внесок у розвиток термінології грузинських філософських і природничих наук. На відміну від випадків, коли поняття передають описово, Giorgi Mtatsmindeli використовує однослівні терміни. Він часто вдається до грецьких моделей творення термінів, але застосовує грузинські словотвірні правила й передає грузинською мовою зміст поняття, закладений у грецькому терміні. Ephrem Mtsire надавав особливого значення точному перекладу терміна. Про це свідчить те, що він вважав за необхідне подавати пояснення слів на полях рукописів, аби читачеві було легше знайти потрібний термін. Давньогрузинські вчені підходили до цієї проблеми з великою відповідальністю: вони зважали на етимологію грецьких лексем, ретельно вивчали їхнє значення й добирали точні основні або контекстуальні відповідники грузинською мовою. Особлива роль у створенні грузинської філософської термінології належить Ioane Petritsi — вченому, який визначив власні методи термінологічної роботи: він створював наукову термінологію на основі народної мови Terminologija | 2019 | 26 233 матеріалу, водночас вважаючи, що за формами й словотвірними засобами ці терміни мають відрізнятися від розмовної лексики. Ioane Petritsi цілковито відкидав змішані типи — поєднання грецьких похідних елементів із грузинськими коренями. Це вимагало наукової сміливості: надзвичайно багаті й різнобічні засоби словотворення грузинської мови мали отримати широкі можливості для виявлення; їхні спроможності мали стати очевидними й добре знаними користувачам; слід було показати могутність грузинської мови не лише як мови поезії, а й як багатофункціональної мови, придатної для наукової праці; крім того, багато архаїчних форм могли б зміцнити термінологію, а водночас у ній знайшли б місце й живі, перспективні словоформи. Найважливіше те, що грузинські перекладачі того часу досконало знали граматичну будову, лексику й систему словотворення грузинської мови та намагалися збагатити її новими словами й висловами. Давньогрузинські перекладачі виявляли широкі знання з лексикографії, її традицій і значного матеріалу, накопиченого у працях грецької та візантійської лексикографії. Відомий грузинський лексикограф XX століття Alexandre Glonti назвав наукові праці грузинського лексикографа Ephrem Mtsire поряд із працями таких видатних грузинських учених, як Ioane Petritsi, Ekvtime Mtatsmindeli та Giorgi Mtatsmindeli, джерелом грузинської лексикографії. Перший відомий грузинський тлумачний словник уклав Ephrem Mtsire. Його вміщено як вступ до грузинського перекладу псалмів. «Середню частину вступу до збірки псалмів, перекладеної грузинською мовою, можна вважати першим словником, укладеним у Грузії» (Glonti 1955: 35–37). З погляду термінологічної роботи особливе місце серед інших у розвитку грузинської літературної та наукової мови посідає Гелатська монастирська школа. У Гелаті поєдналися антична й християнська культурні традиції. Там сформувалася впорядкована система грузинської філософсько-теологічної термінології. Гелатська академія була типовим освітнім осередком середньовіччя, де візантійська інтелектуальна думка доби Відродження продовжувала розвиватися на основі грузинських традицій. Ця школа перебувала на головному шляху, яким дещо пізніше пішов увесь європейський світ (Melikishvili 1999). Письменники Гелатської школи дали змогу змінам, що відбувалися в живому мовленні, проникнути в їхню теорію та практику перекладу, зробивши мову- 2 3 4 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries мову легшою та зрозумілішою для простих людей. Поступово чітко сформувався мовний стиль Гелатської школи, так званий Gelaturi, а його теоретичну лінгвістичну основу створив Іоане Петриці. У творах, написаних у цьому стилі, ми бачимо й відчуваємо творчу сміливість і широкий кругозір, творчі мовні здібності, естетичне мислення, знання філософії та теології — усе це гармонійно поєднане. Ми маємо бути вдячні Іоане Петриці та його школі за наявну в грузинській мові філософську термінологію, основану переважно на словесних основах і коренях грузинського походження, тоді як у європейських мовах такі терміни переважно мають грецькі або латинські корені. З погляду філософії еллінська мова була багатою, і Іоане Петриці прагнув зрівняти з нею лексико-граматичні можливості грузинської мови, не перекладаючи терміни механічно, а створюючи й розвиваючи грузинську термінологію, щоб передати сутність філософських термінів (Glonti 1983: 75). Термінологічна точність завжди мала особливе значення під час перекладу богословських праць. Безперечно, грузинські перекладачі знали про звинувачення, висунуті двором проти Іоане Італоса. Одне з цих звинувачень стосувалося його неточності у вживанні термінології, установленої Церквою. Його звинуватили в тому, що він використовував не цілком ті словосполучення, які духовенство визначило для вживання у православній релігійній літературі (Melikishvili 1999: 23). Перед грузинськими перекладачами постали дві основні проблеми: з одного боку, відхилення від правил грецької мови та визначеної ними термінології могли розцінити як єресь, а з іншого — точний дослівний переклад захистив би перекладача від звинувачень, але міг зашкодити самобутності грузинської мови, нав’язуючи форми, неприродні для її граматики. Однією з проблем, з якими зіткнулися грузинські перекладачі, були артиклі. У грузинській мові артиклів немає. Уживання слова «Бог» без артикля викликало негативну реакцію грецького духовенства та фахівців, які звинувачували грузинських перекладачів у єресі. Отже, це був складний шлях, який давньогрузинські перекладачі успішно подолали. Перекладачі християнської літератури дотримувалися релігійних догматів і водночас принципово протистояли граматичному впливу іншої мови (Karosanidze 2017: 104). Terminologija | 2019 | 26 235 3. ГРУЗИНСЬКІ ГРАМАТИЧНІ ТЕРМІНИ В XI СТОЛІТТІ Освіта, здобута в Греції, природно, охоплювала й граматичні знання. Саме ґрунтовне вивчення грецької граматичної думки та розгляд грузинської граматики крізь цю призму лежать в основі праць грузинських учених X–XI століть і є їхньою характерною рисою. Зрозуміло, що нині вважають, ніби X–XII століття позначають початок історії грузинської граматичної думки, лише тому, що досі не знайдено праць давнішого часу. Грузинська літературна спадщина — перекладні й оригінальні твори — чітко свідчить про наявність значного досвіду та знань, а грузинська граматична думка як галузь науки, природно, має бути частиною цієї спадщини. Сьогодні ми можемо впевнено стверджувати, що Art of Grammar Діонісія Фракійця, який, як вважають, заклав підвалини загальноєвропейської граматичної думки, мав бути добре відомим у давньогрузинській літературі — в оригіналі або через коментарі. Хоча повного перекладу цього тексту ми не маємо, низка фактів підтверджує, що грецькі граматичні теорії не були чужими грузинським ученим, а їхня філологічна практика передбачала необхідні знання, які давала візантійська система освіти того часу (Karosanidze 1998: 15). Хоча в грузинській літературі ще належить знайти й підтвердити деякі відомості граматичного характеру, вже зібраний матеріал дає змогу уявити рівень граматичних знань грузинських перекладачів давніх часів. Грузинська мовознавиця Мзекала Шанідзе пов’язує найдавніший оригінальний грузинський граматичний трактат (рукописи датуються XII–XIII та XIV століттями; th–6, sh–312), названий About Articles, із літературною школою Єфрема Мцире. Це одна з найважливіших письмових пам’яток, яка засвідчує, що витоки грузинської граматичної думки сягають VI–VII століть, і переконливо доводить, що лінгвістичні дослідження XVII–XVIII століть спиралися на мовні традиції, які існували в Грузії в X–XI століттях і, своєю чергою, були пов’язані з грецькими мовними традиціями. Хоча приводом для написання цього трактату стало практичне питання, що виникло під час перекладу релігійного тексту, About Articles сам по собі є окремою науковою працею. Це оригінальний релігійний трактат. 236 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries написаний грузинським письменником, у якому розглядається одне з питань граматики, а питання грецької та грузинської граматики спостерігаються й порівнюються (Shanidze 1990: 13–14). Автор пояснює грузинському читачеві сутність і призначення артикля в грецькій мові, додаючи кілька корисних зауваг щодо природи й особливостей грузинської мови; він також наводить приклади, щоб зробити граматичні питання зрозумілішими: «რამეთუ ჩვენსა ენასა არა გუეყონან სახელოთა წინ დასასხმელნი არტორნი, ვინადგან, რამეთუ ბერძულებოდის ბერძნულისა არტორნისსა სახელისა თარგმანება, „ო თეოს“ [ὁ θεός] ესრეთ სითარგმნი, ვითარმედ: „ღმერთი“; რამეთუ არა არს არტორნი ენასა ზედა ჩვენსა და ვერ შესაძლებელ არს თარგმანად მისი, ვინადგან არა არს, რამეთუ არტორნი წინადასადებელი არს სახელისა და შეუნიერ-ჰყოფს სახელისა და რჩა პატივსა რამეთუ მიმადლებულებს.» «Оскільки в нашій мові немає артикля, який ставиться перед іменниками, коли хтось хоче перекласти грецький іменник з артиклем (ὁ θεός), його слід перекласти як “theos” — “Бог”. Артикль стоїть перед іменником, є важливим і підкреслює особливий характер цього іменника, але в нашій мові такої особливості немає» (Shanidze 1990: 134, 6). У трактаті є терміни на позначення роду, відмінка, числа та інших граматичних категорій. მამალი (mamali «чоловічий»), დედალი (dedali «жіночий») і შუა (shua «середній»). Ці грузинські терміни відповідають грецьким. Для грецьких артиклів розрізняють п’ять відмінків: • ადვილობითი (advilobiti «називний») • შობილობითი (shobilobiti «родовий») • მიცემითი (mitsemiti «давальний») • მიზეზობითი (mizezobiti «каузативний») • წოდებითი (tsodebiti «кличний») Порядок і назви відмінків іменника цілком такі самі, як у «Граматиці» Діонісія Фракійця. a) ადვილობითი (advilobiti «простий») — у Art of Grammar Діонісія для першого відмінка наведено три назви: ὀρθή, ὀνομαστική, εὐθεῖα (Uhlig 1883). У старогрузинських письмових джерелах для першого відмінка засвідчено такі терміни: ადვილობითი (advilobiti, «простий») у About Articles; ევთა (evtia) та ორთი (orti) (у грузинських перекладах творів Аммонія Гермійського); საწყრელო (sawrfelo) у «Граматиці» Зураба Шаншовані Terminologija | 2019 | 26 237 (XVIII ст.); прямий відмінок (wrfelobiti) та називний відмінок (saxelobiti «називний») у граматиці Антона I (XVIII ст.) (Karosanidze 1998: 23). Серед цих термінів адვილობითი (advilobiti «простий») потребує певного пояснення. У фаховій літературі грецький термін εὐθεῖα зазвичай перекладають як «прямий відмінок», а ὀρθή означає те саме — «прямий» або «відвертий». Отже, з трьох назв першого відмінка — ὀρθή, εὐθεῖα, ὀνομαστική — дві, ὀρθή та εὐθεῖα, мають однакове значення, що видається мені дещо дивним. Основні значення εὐθεῖα у грецьких джерелах — «прямий», «простий» і «відповідний». У грузинських перекладах Аммонія Гермія, очільника Александрійської школи (V–VI ст.), цей відмінок має значення «належний». Водночас перекладач не перекладає термін ევთია (εὐθεῖα), а лише транслітерує його як назву першого відмінка. Основні значення цього слова підтверджуються також матеріалами грецько-грузинського історичного словника; крім того, в одному місці Євангелія від Луки грецьке εὐθεῖα перекладено як «легкий» у вислові ἔσται τὰ σκολίᾶ εἰς εὐθεῖαν, що означає «перетворити складне на легке» (Karosanidze 2017: 65). У коментарях до розділу Art of Grammar Діонісія Фракійського, присвяченого відмінкам іменника, термін εὐθεῖα виводиться від слова εὐθύτατος, яке є найвищим ступенем прикметників εὐθύς || εὐθεῖα і має різні значення (Scholia 1901: 545–546). У коментарях є кілька цікавих місць, які дають підстави припустити, що це грецьке слово має саме те значення, яке йому приписують у грузинській мові (маються на увазі терміни «простий» і «легкий»). I. Геліодор висловлює припущення, що εὐθεῖα є першим відмінком, оскільки не має граматичної форми, тоді як наступні відмінки, утворені від нього, граматичну форму мають (Scholia 1901: 546–547). II. Stephan goes on to say that in the εὐθεῖα case a noun is unextended (Scholia 1901: 549). Тут слід відзначити пояснення Антона I щодо прямого відмінка: “ესე წრფელობითი ესე პირველსა ადგილობასა მინა არს უუცვალებელადი და დავანინავს რომლისამე ყოფისას არსებასა მარტივად, მაგალითად, ცხოველი, კაცი, ფარნავაზ და სხუანი”. «…прямий відмінок завжди стоїть на першому місці, є незмінним і просто позначає будь-яку істоту чи предмет; наприклад, тварину, людину, Парнаваза тощо» (Anton I 1885: 134). 238 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries Отже, коли іменник перебуває у прямому відмінку, він позначає будь-який предмет у його первісному стані, точно, безпосередньо й у простий спосіб. Гаіоз Ректор (XVIII ст.) пояснює перший відмінок майже так само: «Коли слово просто й прямо представляє предмет, це слово називають прямим...» «Коли слово просто й безпосередньо представляє предмет, воно перебуває у прямому відмінку» (Gaioz Rector 1970: 157). Згідно з обговоренням, наведеним коментаторами Art of Gramma, та поясненнями кількох грузинських мовознавців, іменник у відмінку εὐθεῖα є простим і нерозгорнутим.1 Отже, можна зробити висновок, що грецький термін εὐθεῖα ґрунтується на таких характеристиках, як «простий, легкий», а давньогрузинський граматичний термін ადვილობითი (advilobiti «простий», «легкий») щодо грецького εὐθεῖα точно передає значення грецького оригінального терміна. Саме на підставі давньогрузинського граматичного трактату ми можемо перекласти перші три терміни відмінків у грузинському перекладі Art of Gramma Діонісія Фракійського так: ὀρθῆ, ὀνο-μαστική, εὐθεῖα – წრფელობითი (tsrpelobiti «абсолютив»), ადვილობი-ბითი (advilobiti «простий») та სახელობითი (sakhelobiti «називний»). Це попри те, що в російському, німецькому й англійському перекладах ці два терміни передано лише одним терміном, імовірно, за латинською традицією1. б) შობილობითი (Shobilobiti «родовий відмінок») У давньогрузинському граматичному трактаті для другого відмінка (родового) вживаються два терміни: ნათესაობითი (natesaobiti «родичі») і синонімічний შობილობითი (shobilobiti «родовий відмінок») (Shanidze 1990: 134). Очевидно, що обидва терміни походять від грецького терміна. Ми вважаємо, що походження грузинського терміна შობილობითი (shobilobiti «родовий відмінок») відображає судження коментаторів трактату Діонісія Фракійського про етимологію грецького γενική: його називають γενική (родовим) з огляду на те, що це родовий відмінок, він породжує, він є материнським відмінком для непрямих відмінків (...ὅτι γένεσίς ἐστι ταῖς ἄλλαις πτώσεσι καὶ τῶν λοιπῶν πλαγίων μήτηρ) (Scholia 1901: 184) (пор. з російським терміном родительный). Ми 1 Грузинський переклад Art of Grammar Діонісія Фракійського вперше опубліковано в нашій книжці Art of Grammar Діонісія Фракійського та Old Georgian Grammatical Thought (1998, 2000); його відредаговану версію опубліковано у книжці Antique and Byzantine Theories about the Language and Georgian Grammatical Thought (2017). Terminologija | 2019 | 26 2 3 9 знайти це пояснення в коментарях Геліодора, і це ще раз підтверджує, що грузинські вчені були глибоко обізнані з популярними у Візантії граматичними теоріями. c) მიცემითი (міцеміті «давальний відмінок») Майже в усіх мовах третій відмінок називають терміном, що відповідає латинському Dative, пов’язаному з дієсловом «давати» (лат. dativus (date «давати»); у груз. მიცემითი (міцеміті) — дієслово მიცემა (міцема «давати»); рос. дательный (давать «давати»)). Схоліасти граматичного трактату Тракса пояснюють: δοτικη походить від дієслова δίδωμι («давати»), наприклад: „δίδωμι τῷ φίλῳ“ (я даю це своєму другові) — у цьому реченні τῷ φίλῳ стоїть у давальному відмінку (Scholia 1901: 184). Автор грузинського граматичного трактату, природно, пояснює термін მიცემითი (міцеміті) як точний переклад грецького терміна грузинською: «მიცემითი ამისთვის ეწოდების ლექსსა მას, რამეთუ ეტყოდი ვისმე, ვითარედ: „ვის მისცემ ამას რასამე?“ და მან გრქუას, ვითარედ „ღმერთსა“.” Цей відмінок названо давальним, бо можна уявити фразу так, ніби вас запитують: «Кому ти це даси?» — і відповідь буде: «Богові» (Shanidze 1990: 135–136, 10). d) მიზეზობითი (мізезобіті «каузатив») Щодо походження назви цього відмінка існують різні думки. Термін αἰτιατική розглядають, з одного боку, як пов’язаний із дієсловом αἰτιάομαι «звинувачувати» (це відображено в латинській назві відмінка — accusare — accusativus, а також у російському Винительный падеж); з іншого боку, його пов’язують зі словом αἰτιατόν «причина» (це засвідчено в трактаті About Articles, а також, як буде показано нижче, у грузинському перекладі трактату Аммонія (Гермея) About ten Categories). Найпоширеніша серед схоліастів думка полягає в тому, що термін, який розглядається, слід тлумачити як пов’язаний зі словом αἰτιατόν «причина» і відповідно перекладати. У праці Essays on Classical Philology Альфред Гудеман розглядає історію латинських і грецьких термінів та докладно аналізує переклад грецьких термінів латинською. На його думку, латинський переклад αἰτιατόν як Accusativus є неправильним; його слід було перекласти як Causativus (Gudeman 1909: 230–232). Такої самої думки дотримується Густав Уліг, редактор Art of Grammar Діонісія Фракійця (Uhlig 1883: 32). Отже, з огляду на думки, висловлені Альфредом Гудеманом і Густавом Улігом, можна зробити висновок, що грузинський термін მიზეზობითი 240 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries (mizezobiti «каузатив») точніше відповідає оригінальному грецькому терміну. Якби ті вчені знали грузинський термін на той час, вони могли б згадати його як найдавніший переклад грецького терміна на підтвердження власних поглядів. Спираючись на праці перекладачів давніх часів, ми також використали термін მიზეზობითი (mizezobiti «каузатив») (каузатив), щоб передати грецький термін αἰτιατική. Слід також зазначити, що автор трактату виявив формальну відмінність між грецькими відмінками αἰτιατική та давальним і довів, що між відповідними грузинськими формами такої відмінності немає: “რამეთუ ბერძულად განყოფილებანი აქუს მიცემითსა და მიზეზობითსა, ვითარცა ზემო თვით იგი ლექსნი გვიჩენიან, ხოლო ქართულად ერთ ლექსად ითხუმის, დაღაცათუ ძალი ორი აქუს”. «У грецькій мові давальний і знахідний відмінки мають різні форми, але, як показано вище, у грузинській мові є одна форма, що виконує дві синтаксичні функції»... (Shanidze 1901: 73). e) П’ятий відмінок називається წოდებითი (wodebiti «кличний»), що точно відповідає грецькому терміну κλητική. На завершення зазначимо, що цей невеликий граматичний трактат важливий для розуміння історії та розвитку грузинської граматичної думки, оскільки саме в ньому вперше зіставлено грецьку та грузинську граматичні системи й зроблено такі спостереження: 1. У грузинській мові немає артикля; 2. У грузинській мові немає двоїни; 3. Давальний і каузативний відмінкові форми грецького іменника мають лише одну відповідну форму в грузинській мові. Однак найкращим доказом великої наукової цінності грузинської граматики XI століття є те, що ця праця зберегла давньогрузинську граматичну термінологію протягом століть, і ця сама термінологія використовується й сьогодні (Karosanidze 2017: 104–109). Докладно вивчаючи давньогрузинську термінологію, ми бачимо, що науково-перекладацький і термінологічний процес, яким керували давньогрузинські перекладачі, ґрунтувався на належній методології, яку певною мірою успішно можна застосовувати й нині. Спеціальна програма сучасних грузинських термінологічних баз дає нам змогу вивчати Terminologija | 2019 | 26 2 4 1 докладніше дослідити проблеми (Грузинський термінологічний банк, 2018); визначити моделі термінологічної роботи, простежити грецько-грузинські відповідники та методологію, якої дотримувалися давньогрузинські перекладачі, щоб методологія давньогрузинської термінологічної школи стала більш знайомою сучасним лінгвістам. В И С Н О В О К Під час вивчення історії термінології давньогрузинської релігійної, філософської, граматичної та інших галузей виявляються основні принципи термінологічної роботи, яких дотримувалися середньовічні вчені, а саме: глибоке й ґрунтовне знання основного поняття, позначеного терміном, щоб належно його передати; уникнення норм, неприродних для грузинської мови; намагання ґрунтовно вивчити структури обох мов і зблизити їх, визначити правила, за якими ці мови функціонують, знаходити точні відповідники й не вдаватися до механічного калькування; створювати грузинські терміни на основі грузинських коренів і засобів словотворення; давати точні й достовірні визначення. Насамкінець можна сказати, що надзвичайно важливою та цікавою є не лише давньогрузинська філософська, граматична й релігійна термінологія, а й, передусім, принципи та методи термінологічної роботи, якими користувалися давньогрузинські перекладачі й які залишаються корисними та значущими й сьогодні. REFERENCES Anton I. 1885: Georgian Grammar, Tbilisi. Gaioz Rector 1970: Georgian Grammar. E. Nikolaishvili (ed.). Georgian Term Bank 2018: Karosanidze L., Ujmajuridze Ir., Jgerenaia E. The Georgian Terminological Database (Electronic Resources for the Corpus of Terminology). Terminological Issues. Ed. L. Karosanidze, TSU Publishing House. Available at: http://termbank.ge/wp-content/uploads/2018/02/term2014.pdf. The Georgian Language, Encyclopedia 2018: “National Literature” 2008, Tbilisi. Glonti A. 1955: History of Georgian Lexicography, The Studies I, Tbilisi: Sabchota Sakartvelo. Glonti A. 1983: Issues of the Georgian Lexicography, Tbilisi: Sabchota Sakartvelo. Gudeman A. 1909: Grundriss zur Geschichte der klassische Philologie, Leipzig and Berlin. Hilgard A. (ed.) 1901: Scholia in Dionysii Thracis Artem Grammaticam, Graeci, V. I. Pars. III, Lipsiae. Karosanidze L. 1998 (2000): “Art of Grammar” by Dionysius Thrax and the Old Georgian Grammar Thought, Tbilisi: Logos. Karosanidze L. 2017: Antique-Byzantine Theories about Language and Georgian Grammar Thought, Tbilisi: TSU Publishing House. Karosanidze L. 1995: On the History Some Grammatical Terms Georgian Academy of Sciences, Tbilisi: Metsniereba. Karosanidze L. 2006: Studies in the History of the Old Georgian Terminology, Tbilisi: Logos. Karosanidze L. 2014: The Morrow of the Georgian Language. Terminological Issues, Tbilisi: TSU Publishing House. 2 4 2 Lia Karosanidze The Main Principles of the Terminology Work of Old Georgian Translators in the 10th–11th Centuries Karosanidze L., Khurtsilava A. 2015: For International loanwords in Technical Terminology Dictionary, Arn. Chikobava Readings XXVI, Materials, Tbilisi: TSU Publishing House. Karosanidze L., Khurtsilava A. 2017: The Problems of Georgian Terminology (History and Modernity), Tbilisi: TSU Publishing House. Kaukhichishvili S. 1923: Manual of Shatberdi Texts Collection, Moambe III, Tbilisi. Kekelidze K. 1960: History of the Georgian Literature, vol. 1, Tbilisi: Sabchota Sakartvelo. Melikishvili D. 1986: Gelati School and the Issues of Development of Georgian Scientific Language, Proceedings of Iv. Javakhishvili Tbilisi State University. – Linguistics 10, Tbilisi. Melikishvili D. 1988: Literature School of Gelati and the Ways of Development of Georgian Philosophical Language, Tbilisi. Melikishvili D. 1999: From the History of Old Georgian Philosophical-Theological Terminology, Tbilisi. Melikishvili D. (ed.) 2009–2010: Old Georgian-Old Greek Philosophical-Theological Documented Dictionary I, II. Compiled by A. Kharanauli, D. Melikishvili, M. Rapava, V. Jugheli, L.Gigineishvili, N. Chikvatia, N. Mrevlishvili, Tbilisi. Shanidze M. 1968: Introduction to the Translation of Psalms by Ephrem Mtsire (texts and remarks). – TSU, Works of the Old Georgian Academic Department 11, 72–122. Shanidze M. 1990: “About Article” – the Old Georgian Grammar Treatise, Tbilisi. Shatberdi 1979: Shatberdi Collection of 10th century. B. Gigineishvili, E. Giunashvili (eds.), Tbilisi. Tevzishvili G. 1938: About the Higher Education in Georgia, Tbilisi: Sabchota Sakartvelo. Uhlig G. 1883: Dionysii Thracis, Ars Grammatica, Lipsiae. SENOSIOS GRUZINŲ KALBOS VERTĖJŲ X–XI A. TAIKYTI TERMINOLOGIJOS PRINCIPAI Santrauka Kaip kūrėsi moksliniais metodais grindžiama gruzinų terminologija, matyti iš pirmųjų gruzinų kalbos vertėjų darbų. Tų Gruzijos terminologijos pradininkų darbuose išryškėja du pagrindiniai principai: 1) išsamiai nagrinėti sąvokas, aiškintis jų esmę ir atsiradimo istoriją; 2) turėti daug žinių, atsižvelgti į kalbos ypatumus ir jos teikiamas galimybes pasidaryti naujų vedinių. Tik taip galima svetimas, kitoje aplinkoje sukurtas sąvokas patikimai perteikti atitinkamų žodžių darybos galimybių turinčia gimtąja kalba. Gruzinų terminologijos ar kalbos istorijos sričių tyrėjai sutaria, kad X–XII a. naujų terminų daryba buvo produktyvus ir pažengęs procesas ir mes iš tų laikų patirties galime daug ko pasimokyti. Minimasis laikotarpis išsiskiria tuo, kad Bizantijos kultūra, laikoma visų Europos šalių kultūros, mokslo ir terminologijos pagrindu, į gruzinų kalbą buvo perkeliama vertėjams nepamirštant pagrindinių savos kalbos ypatybių. Derinti graikų ir gruzinų kalbų ypatybes – toks buvo mokslinis gruzinų vertėjų ir filologų dirbto darbo principas. Tas požiūris lėmė, kad Bizantijos kultūrą Gruzija skleidė išsaugodama savąją. Senosios gruzinų kalbos vertėjų taikytos teorijos aktualios bei svarbios ir šiandien. Gauta 2019-08-10 Lia Karosanidze Mitskevichi str.18, fl. 10, Tbilisi, Georgia E-mail [email protected] Terminologija | 2019 | 26 243