Terminologija „Lietuvių kalbos žodyne“

doi.org/10.35321/term26-08 Термінологія у «Словнику литовської мови» ALVYDAS UMBRASAS Інститут литовської мови А Н О Т А Ц І Я У статті розглянуто зібрані зі «Словника литовської мови» (LKŽ) дані з теорії та практики термінології. Це спроба прочитати словник дещо інакше. Вважаючи, що корінь termin- сигналізує про певну інформацію термінологічного характеру, зі словника LKŽ було зібрано слова з цим коренем, а також тлумачення значень та ілюстративні приклади з такими словами. Накопичений матеріал дає змогу розглядати словник LKŽ не лише як словник загального типу, а й як джерело фахової інформації. Особливо корисними є ілюстративні приклади. З них можна дізнатися про теорію та практику термінології, труднощі термінологічної роботи, розвиток термінів тощо. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Словник литовської мови, термінологічна інформація, ілюстративний приклад, термін, термінологія. А Н О Т А Ц І Я У статті аналізуються термінологічні дані, зібрані зі «Словника литовської мови» (Lietuvių kalbos žodynas – LKŽ). Це спроба прочитати словник дещо інакше. З огляду на те, що корінь termin- передає певний тип термінологічної інформації, зі словника LKŽ було зібрано слова з цим коренем, а також тлумачення значень та ілюстративні приклади з такими словами. Зібрана інформація дає змогу розглядати словник LKŽ не лише як словник загального типу, а й як джерело фахової інформації. Ілюстративні приклади особливо корисні, оскільки вони дають змогу ознайомитися з теорією та практикою термінології, труднощами термінологічної роботи, розвитком термінів тощо. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Lietuvių kalbos žodynas, The Dictionary of the Lithuanian Language, термінологічна інформація, ілюстративне речення, термін, термінологія. Так званий Великий словник литовської мови (LKŽ) є визначною працею литовської лексикографії. Його винятковість полягає і в обсязі, і в характері, і в тривалості укладання, і в колективі укладачів. Кілька поколінь людей протягом 100 років зібрали й уклали у 20 томів понад кілька 162 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne слова, уживані протягом останніх століть, — від давніх писемних пам’яток до текстів XX ст., від діалектів до літературної мови, від народної лексики до наукової термінології. Словник тезаурусного типу охоплює як усне, так і писемне мовлення. За словами Вікторії Дауйотіте, це основоположний текст литовської культури, автором якого є народ. Завершений, але не завершуваний. «Усі ми є (або будемо) в ньому записані — і мертві, і живі, і ті, хто ще прийде у цей світ литовцями» (Daujotytė 2002: 35–36). Як зазначено в описі електронної версії словника, слова для нього збирали кілька тисяч збирачів, текст словника написали 70 письменників, а редагували 23 редактори. Приблизно на 22 тисячах сторінок описано близько 0,5 мільйона заголовних і підзаголовних слів, їхніх варіантів, фразеологізмів, наведено близько мільйона ілюстративних прикладів. Загалом у тексті вжито понад 11 мільйонів слів. На текст такого обсягу, багатий на приклади, можна дивитися не лише традиційно — як на словник, а й як на своєрідний корпус, у якому сконцентровано подано різні ситуації вживання слів, що розкривають як їхні граматичні форми, так і сполучуваність та семантику. Особливо цікаво оцінювати текст з погляду його змісту, адже в прикладах міститься певна інформація про теперішню чи минулу дійсність, зафіксовано ціннісні настанови, світосприйняття тощо як збирачів словникового матеріалу, так і укладачів словника. Інакше кажучи, можна спробувати читати словник як певний культурний текст, крізь який можна пізнати самих себе. Епохи укладання словника (більшу його частину написано за радянських часів) залишили в тексті свої сліди. Хоча тоді обов’язково мали бути приклади, покликані виховувати соціалістичну свідомість1, «для науки найважливішими були факти з діалектів і давніх текстів, живі речення, що увиразнювали життя, мислення, творчість, кмітливість і завзяття народу, засудження ницості» (Vitkauskas 2002: 11). Тривалий час LKŽ був допоміжним засобом для інших досліджень, але тепер сам стає об’єктом дослідження; починають говорити про інше прочитання словника (Zabarskaitė 2012: 241), його лексикографічну статтю намагаються розглядати як дискурс, у якому можна виокремити дійових осіб, ситуації тощо (Zabarskaitė 2010: 136; 2012: 249). Jolanta Zabarskaitė припускає, що LKŽ завдяки особливому способу його створення є відображенням литовського світовідчуття, моделлю литовського світу до першої половини XX ст.2. У дискурсі лексикографічної статті відображаються мовні, соціальні, ідеологічні та психологічні настанови. 1 Під час підготовки електронної версії LKŽ «від деяких визначень слів відмовилися від радянської оцінки» (Naktinienė 2012: 93). 2 Більшість ілюстративних прикладів LKŽ зібрано приблизно до середини XX ст. (Zabarskaitė 2012: 247). Terminologija | 2019 | 26 163 Оскільки автор словника — колектив, це надає даним об’єктивності (Zabarskaitė 2010: 128; 2012: 247). На основі прикладів, наведених у LKŽ, уже проведено низку досліджень, у яких увагу зосереджено на системах цінностей і образах, зафіксованих у LKŽ: за лексикографічними статтями держави, влади та закону досліджено наш політичний світогляд (Zabarskaitė 2010), за матеріалами Adalberto Bezzenbergerio, поданими в LKŽ, описано лагуни, узбережжя та його мешканця (Zabarskaitė 2012), докладно розкрито образ горобини, охоплюючи як практичні й біологічні, так і фольклорні та міфологічні аспекти (Gritėnienė 2016); на основі розглядуваного словника досліджено поняття самого словника та його образ (Gritėnienė 2017). Aurelija Gritėnienė, яка досліджувала образ словника в LKŽ, зазначає, що в її «дослідженні показано конкретний образ словника, сформований у свідомості фахівців-мовознавців — лексикографів, граматистів, діалектологів та дослідників інших галузей мовознавства, а також близьких до них діячів культури й авторів художньої літератури» (Gritėnienė 2017: 14). Зрозуміло, це твердження стосується творців LKŽ та авторів ілюстративних прикладів, дібраних до LKŽ, у яких згадується словник. Багатогранність LKŽ як лексикографічного джерела дає підстави сподіватися на розкриття фундаментального лексикографічного поняття словник. Вертикальне й горизонтальне читання тексту словника дає змогу зібрати цікавий матеріал для різноманітних досліджень. Дослідження A. Gritėnienė стало поштовхом зазирнути до LKŽ з погляду термінології. Об’єкт дослідження статті — пов’язані з терміном термін, його похідними та синонімами термінологічні дані, наведені в LKŽ (інші значення терміна, що позначають нетермінологічне поняття, не розглядалися). У всьому тексті словника шукали слова з коренем termin- — як сам термін, так і термінологія, термінологічна система тощо, тобто переважно похідні від терміна, а також інші слова, якими позначається поняття терміна. Висунуто припущення, що там, де згадується корінь termin-, можна знайти певну термінологічну інформацію. Мета дослідження — аналізуючи заголовні слова LKŽ з коренем termin-, а також тлумачення значень і особливо ілюстративні приклади з такими словами, показати, які дані з теорії та практики термінології зафіксовано в LKŽ. Переважно аналітико-описовим методом прагнуть з’ясувати не лише, що і як подано (це радше лексикографічний підхід), а й яку інформацію відібрано для словника, що свідчать ілюстративні приклади про питання термінології. У дослідженні використано як друкований LKŽ, так і його електронну версію. По суті, їх розглядають як одне джерело (іноді звертаючи увагу на відмінності). За потреби використано також Цифрову картотеку доповнень до Словника литовської мови (далі — LKŽPK). 164 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne КЛЮЧОВІ СЛОВА У LKŽ наведено3 кілька іменників із коренем termin-, якими позначаються одні з найважливіших понять науки про термінологію: • термін DŽ, DŽ1, KlK19,71; L, Š, Rtr тощо. «1. KŽ, TŽŽ лінгв. слово або словосполучення, що точно виражає певне поняття науки, техніки, мистецтва»; • термінологія DŽ, NdŽ, LTEXI273, TŽŽ лінгв. «сукупність термінів»; • термінологія TrpŽ, KŽ, LTEXI274; LL254, L, Rtr «1. DŽ, NdŽ наука про терміни», «2. DŽ, NdŽ див. термінологія»; • термінолог NdŽ; KlbXVIII33 «фахівець із термінології»; • термінологізація TŽŽ «перетворення на термін і переклад терміна». Значення пояснюються стисло, але для загального словника цього достатньо. Не набагато докладніше ці поняття пояснюються і в спеціальних словниках (пор. KTŽ 1990; MTŽ 20054). У LKŽ також подано кілька прикметників і дієслів, утворених від наведених термінів: • термінний BŽ22, NdŽ, KŽ «1. належний до термінології», «2. властивий терміну»; • термінологічний NdŽ «пов’язаний із термінологією»; • термінологічний KŽ; L, Rtr «див. термінологічний»; • термінізувати «див. термінологізувати»; • отермінувати5 rš «перетворити на термін»; • термінологізувати «використати для термінології». З огляду на те, що LKŽ загалом не надто часто подавав іншомовні слова та їхні похідні6, список відносно немалий (наприклад, до широкого вжитку 3 У статті скорочення назв джерел слів і прикладів відповідають тим, що подані в LKŽ. 4 KTŽ 1990 містить лише terminas, terminija, terminologija. Ці терміни є і в MTŽ 2005, але в ньому подано не terminologizacija, а terminizavimas. У нашій термінології це конкуруючі терміни: наприклад, з часом К. Gavenis вирішив уживати terminologizacija (Gavenis 2002: 18), а J. Klimavičius підтримує terminizaciją (Klimavičius: 2002: 131). У словниках термінології немає слова «термінолог», проте воно цілком могло б там бути (див. Umbrasas 2018: 107–108). 5 У LKŽPK зафіксовано й suterminti: Panašiai yra atsitikę ir su pirmininku bei viršininku, jie s u t e r m i n t i iš pirmąjį barą vedančio piovėjo (paprastai senajame dvare) ir vyresniojo kerdžiaus, tvarkančio kaimo piemenis LEXXXI81 (мову не виправлено). Така форма зрідка трапляється й у сучасному вжитку, наприклад, s u t e r m i n t i bendrieji žodžiai (Didžiurgienė, Grigonienė 2010: 31). З огляду на системність спільнокореневих термінів гаплологію в цьому разі не слід виправдовувати, адже похідне утворюємо все ж від terminas, а не від termas. 6 Юозас Балчиконіс, який 1930 року став керівником роботи над LKŽ, планував включати до словника лише ті іншомовні слова, які вживаються в живій мові, тобто в діалектах (Vitkauskas 2002: 9). Terminologija | 2019 | 26 1 6 5 ну, більш орієнтований на неї DLKŽ₇ подає лише terminas, terminija, terminologija, terminologas без жодних похідних). У сучасній науці про термінологію є значно більше термінів із коренем termin-; багато з них розглянула Regina Kvašytė, зіставляючи термінологічні системи литовської та латвійської мов. Наприклад, також уживаються determinizavimas, reterminizavimas, transterminavimas, terminografija, terminotyra, terminoidas, kvazterminas, termynas (Kvašytė 2013: 130). Зрозуміло, у LKŽ їх немає. У сучасному вжитку термін terminas не має усталених литовських синонімів⁷. Слово įvardas, запропоноване Antanas Vireliūnas, здавалося, могло б конкурувати з terminu, але не прижилося. Схоже, йому могли завадити асоціації зі словом vardas; доводилося чути безпідставні звинувачення щодо неправильного словотвору, хоча, як слушно зауважив Jonas Klimavičius, воно утворене бездоганно — від įvardyti (Klimavičius 2002: 132), а мотивація його прозора. У LKŽ зафіксовано: įvardas Š, BŽ265, NdŽ «назва, найменування; термін» (Ryžuasi privačiai išspausdinti tuos įvardus, kurie jau perėję per „Švietimo darbo“ lapus Vr.); įvardynas Ser «словник термінології» (Šiame įvardyne tėra tie įvardai, kurie yra išspausdinti „Švietimo darbe“ Vr.). Įvardotyra (Klimavičius 2003: 12), схоже, траплялося лише у вжитку литовських емігрантів⁸, тому до LKŽ не потрапило. Утім, у LKŽ можна знайти маловідомі синоніми до termino. У реченні Antanas Baranauskas подано sakmuo (neol.) «2. термін, слово»: Norėdamas reiškiai saky pamokslus, tegul nededa pamokslan sakmenų, po mokslinyčias tesakomų A.Baran. Щоправда, тут не зовсім зрозуміло, чи sakmuo не вжито просто у значенні žodžio9. У текстах Jurgis Pabrėža LKŽ фіксує незвичне слово ženklinsena «термінологія»: Stipresnioji ženklinsenoji ankštara vadinas, kad ilgybė jos keletą kartų praeit savo losną platybę P. Мотивація похідного від ženklinti — 7 Міжнародні терміни dubletas, profesionalizmas J. Klimavičius називає наявними в термінології синонімами до termino (Klimavičius 2002: 132), проте функційно ці терміни все ж не цілком тотожні terminui. 8 На вебсайті Чиказького центру литуаністичних досліджень і студій (Lithuanian Research and Studies Center) (http://www.lithuanianresearch.org) можна знайти відомості, що в архіві Адомаса Варна зберігається стаття проф. А. Варна «Gyvenimiškosios įvardotyros reikalu» (близько 1961 р.). 9 Terminas також іноді вживається у значенні «слово», особливо в інших мовах (Klimavičius 2002: 132). У LKŽ біля lelioti «сварити, лаяти, ганити, гризтися» як відтінок значення наведено приклад Leliojamās terminas K.Būg, який, імовірно, більше орієнтує на значення «слово». У LKŽPK є картки з реченнями з текстів Zigmas Zinkevičius, у яких навіть власні назви характеризуються словом terminas (мову не виправлено): Terminas Baltarusija yra naujas; Terminas Vilniaus kraštas, arba Vilnija (Wileńszczyzna), atsirado po I pas. karo, Lenkijai emus reikšti pretenzijas į rytinę Lietuvos dalį. Asta Mitkevičienė також звернула увагу на ці приклади з LKŽPK — не зовсім зрозуміло, чи тут розширено значення termino, чи його детермінізовано, тобто перетворено на звичайне слово (Mitkevičienė 2016: 76–77). 166 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne ція досить прозора, а природа терміна, за словами Казимира Гайвениса, є знаковою (Gaivenis 2002: 10). Також реченням Й. Пабрєжі R e i š k i a i (terminai) apei įvairingą padalyseną P. ілюструється слово padalysena «поділ». Із пояснювального коментаря, вставленого в ілюстрацію10, видно, що слово «термінів» ужито reiškiai. Одниною, очевидно, було б reiškis (похідне від reištti). Чомусь це слово не подано в LKŽ як заголовне; можливо, є сумніви щодо його інтерпретації або його просто забули. Утім, видно, що відомий творець новотворів Й. Пабрєжа (чимало його новотворів збереглося в біологічній номенклатурі11) намагався долучитися і до вираження ключового термінологічного поняття. Варто зазначити, що в LKŽ також подано слово nomenklatūra «1. TrpŽ „сукупність термінів певної галузі науки чи діяльності“». Наведено приклад Geografijos nomenklatūra DŽ. Із наведеного тлумачення не видно відмінностей між nomenklatūros ir terminijos. Насправді nomenklatūra зазвичай уживають лише стосовно назв об’єктів і реалій певної галузі (KTŽ 1990: 134; MTŽ 2005: 41), наприклад, біологічної номенклатури (назв рослин і тварин) та анатомічної номенклатури (назв органів), які найчастіше досліджують наші термінологи, тощо. Про співвідношення номенклатури й термінології та різні розуміння номенклатури див. також Шеллов 2006. ТЛУМАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ Зрозуміло, що для тлумачення слів у LKŽ використовуються логічно пов’язані спільнокореневі слова, тобто terminija, terminininis, suterminti тлумачаться за допомогою слова terminas, а під час тлумачення слова terminologas, що називає особу, його пов’язують із terminologija тощо (див. попередній підрозділ). Так само зрозуміло, що, наприклад, įvardas, įvardynas тлумачаться за допомогою синонімів, тобто використовуються слова terminas, terminologija. Слова тієї самої мікросистеми пояснюють одне одного. У тлумаченнях слів, що не належать до цієї мікросистеми, слова з коренем termin- у LKŽ не згадуються, за винятком терміна terminas. Є лише кілька інших тлумачень слів, у яких згадується terminas, наприклад, transkripcija — «2. LTEXI379 lingv. передавання власних назв інших мов і наукових т е р м і н і в літерами своєї мови». Пояснюється термінологічне вживання слова: lie lis — «3. у складених т е р - м і н а х про рослину з язикоподібним листям»: Vėdrynas lie lis (Ranunculus lingua) LBŽ. Švatykas lie lis P.; nykštukas — «|| уживається як частина складеного т е р м і н а на позначення чогось дуже малого»: Šikšnosparnis nykštukas — 10 Елемент у LKŽe, названий «пояснювальний коментар в ілюстрації», подається курсивом (сама ілюстрація — прямим шрифтом). 11 Kartais jo naujadarai atgaivinami dabar norminant biologijos vardyną (Auksoriūtė 2015: 64). Terminologija | 2019 | 26 167 один із найменших наших кажанів rš. На узліссі кучерявляться карликові beržai J.Marc. Спектри зір-карликів EncV1243. До тлумачення ще кількох слів у дужках додається коментар12, у якому зазначено, до якої галузі належить термін: įlaiškis «початок листа, вступ (т е р м і н комерційного листування 13)»; kargen(is) «людина, яка штовхає жердину під водою вперед (т е р м і н рибалок)»; kulninė «певне14 залізне знаряддя; перевертень (т е р м і н майстрів дерев’яного взуття)»; nugimdyti «усунути плід (давній юридичний т е р м і н)». Слово grūdukas взагалі не пояснено, лише сказано, що це «1. т е р м і н ткацтва»: Austa aštuoniom nyt im, verta po porą grūdukų suvartai KzR. По суті, це такий самий метакоментар, як і згадані перед цим (у дужках). ІЛЮСТРАТИВНІ ПРИКЛАДИ Ілюстративні приклади (зазвичай це розгорнуті речення, але бувають і словосполучення номінативного характеру, подані у формі речення) — можна сказати, найцікавіша частина LKŽ. Вони надають не лише лінгвістичну, граматичну15 інформацію, а й певний предметний зміст. Загалом у LKŽ наведено понад 10016 прикладів, у яких є слова з коренем termin-. У них можна знайти різноманітну термінологічну інформацію. Ознаки й типологія термінів Як уже зазначалося, термін у LKŽ тлумачиться як «слово або словосполучення, що точно позначає якесь поняття науки, техніки чи мистецтва». Більше інформації про терміни можна дізнатися з прикладів, наведених у різних статтях (заголовні слова цих статей можуть бути зовсім не пов’язані з термінологією). Деякі приклади образно розкривають сутність терміна — Терміни — це ядро спеціальної, фахової мови rš17 (ядро18). Від не 12 У LKŽe зазначено, що в дужках міститься «коментар, який пояснює визначення значення». У паперовому словнику це надруковано дрібнішим прямим шрифтом (поряд із тлумаченням значення курсивом). 13 У LKŽe коментар вилучено, наведено «початок ділового листа, вступ». 14 У LKŽ змінено на «такий залізний інструмент, леміш (термін шевців)». 15 А. Міткевічене серед ілюстративних прикладів, якими в LKŽe та LKŽPK пояснюється термін, виокремила атрибутивні, об’єктні та суб’єктні словосполучення зі словом термін (Mitkevičienė 2016: 75–77). 16 Словникових статей, у яких наведено ці приклади, трохи менше ніж 100, оскільки іноді в одній статті буває більше ніж один відповідний приклад. 17 Скорочення trš (радянські писемні джерела) і rš (писемні джерела) в електронній версії словника (LKŽe) уніфіковано: вживається rš; відповідно, у цій і ще кількох цитатах змінено також статтю. 18 Тут і далі в дужках після скорочення джерела зазначено, у статті якого слова наведено цей приклад. 168 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne терміни спеціальної лексики відрізняються за значенням і ступенем його визначеності, однак обсяг понять, позначених тим самим терміном, може різнитися: Термінологічне значення rš (термінологічний); Термін демінутивів тут розуміється в широкому значенні KlK12,47 (значення). Важлива сфера функціонування термінів — наука; потреба в термінах особливо виникає з появою нових реалій: Наукові терміни та назви нових винаходів rš (винахід). У науці часто створюють системи абстрактних термінів, для розуміння яких потрібна відповідна фахова підготовка: Елементи мистецтва дуже важко осмислити за допомогою абстрактних термінів rš (sąvokoti — «розуміти, осягати»); Абстрактний термін іноді важко зрозуміти FT (atsajus — «відсторонений, відокремлений, абстрактний»). У литовській термінології термінами зазвичай вважають іменники та їхні сполучення, наведені в термінологічних словниках: Номінативну функцію найкраще виконують і стандартизації та термінологізації найлегше піддаються іменники та їхні конструкції KlK25,9 (термінологізація); Спеціалізуються, термінологізуються й абстрагуються не лише слова наукового стилю, а й словосполучення KlK25,5 (термінологізувати). Ознаки терміна та вимоги до нього простежуються в наведених прикладах: Терміни відрізняються від звичайних слів або їхніх сполучень однозначністю, системністю та стилістичною нейтральністю MLTEIII542 (системність); Системна, точна, уніфікована, правильна термінологія rš (уніфікувати); У творенні термінів не можна керуватися лише критерієм стислості KlK21,10 (стислість). З погляду як мови, так і логіки, точність є одним із найважливіших критеріїв якості терміна: Точність термінів rš (точність); Точним називаємо такий термін, який виражає істотні ознаки позначуваного поняття KlK42,37 (точний); Від номенклатурних і термінологічних найменувань вимагають найвищої точності19 K.Daukš (термінологічний). Точність зазвичай пов’язують з однозначністю, визначеністю значення та мотивацією, однак, як слушно зауважує K. Gaivenis, на практиці цих властивостей нелегко досягти, і упорядники термінології чи дослідники не обов’язково 19 У словнику коректурна помилка, має бути точності. Terminologija | 2019 | 26 169 однаково зрозумілі. Загалом універсальне однакове розуміння термінів, мабуть, неможливе, адже воно перешкоджало б науковому поступу. Якщо однозначності іноді й досягають, то лише «через постійну боротьбу думок» (Gaivenis 2002: 38–39). Ці приклади з LKŽ по суті демонструють лише теоретичний ідеал, який слід трактувати не як вимогу, а як побажання, обмежуючись лише однією галуззю або мікросистемою термінів (Keinys 2013: 50): Однозначний термін rš (однозначний); Однією з найважливіших вимог до терміна є однозначність rš (однозначність); Наявність більш ніж одного значення зазвичай вважають недоліком терміна rš (наявність); В ідеально впорядкованій термінології кожному поняттю мав би відповідати окремий термін rš (упорядкувати). Терміни можна класифікувати за різними ознаками. У лінгвістичній термінології за основу класифікації часто беруть структуру терміна — Можна розрізняти однослівні терміни й складені терміни rš (однослівний). Існують думки, що як опозиція до складеного терміна системнішим є простий термін (MTŽ 2005: 74), але в ужитку литовських термінологів традиційно переважає згаданий у LKŽ однослівний термін. Основою класифікації є кількість слів20. Структуру розглядають також на рівні одного слова: Складний термін rš (складний), Скорочені терміни rš (скорочений). З погляду предметної галузі насамперед виникає потреба класифікувати терміни за галузями (це основний принцип відбору термінів у словниках). Різноманітність галузей термінології видно й із прикладів у LKŽ: Технічний термін DŽ (термін); Міністр внутрішніх справ мав право встановлювати строки полювання rš (встановлювати); Батьківщину литовців, латишів і пруссів, як свідчать назви мисливських термінів, слід шукати в лісистому краї K.Būg (лісистий); Терміни спорідненості, пов’язані з родинною лінією дружини, в індоєвропейських мовах більш різноманітні й мають пізніше походження rš (термін); Етимологізовані тематичні групи слів (назви риб, птахів, терміни спорідненості тощо) BIV 145 (тематичний); 20Терміни можна класифікувати не за кількістю слів, а за кількістю коренів. У литовському стандарті (перекладі стандарту ISO) Термінологічна робота подано терміни однокореневий термін (англ. simple term) і багатокореневий термін (англ. complex term) (LST ISO 1087-1:2005). Однак такий поділ не властивий литовській термінології, про що сказано й у примітці до литовського стандарту. 170 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne Як же фармацевти, бажаючи впорядкувати своєрідну термінологію, зможуть обійтися без ботаніки? LTII432 (sutaisyti); Найчастіше термін гносеології позначає науку, що досліджує необхідні умови можливості пізнання EncIX207 (žymėti); Люди успадкували від духу мови надзвичайно красивий, образний і цілком придатний набір географічних термінів LTII160 (vaizdus). Литовські термінологи часто звертають увагу на походження термінів, проводячи розмежування між литовськими та запозиченими термінами: Кожна мова в будь-якій галузі термінології має як власні, так і міжнародні терміни K1K25,14 (terminija); Більшість термінів, запозичених з інших мов, — це так звані міжнародні, або інтернаціональні, терміни rš (terminas). У контексті запозичення часто йдеться про наявність власної, унікальної термінології загалом: Кожна мова має власну термінологію rš (nuosavus); Національна історіографія не могла успішно розвиватися без власної литовської термінології rš (terminija). Принцип уникання запозичень у литовській термінології запроваджував уже перший наш теоретик термінології Стасіс Шалкаускіс: «<...> запозичення чужих слів для потреб термінології виправдане насамперед тоді, коли потрібного терміна не можна утворити ані пристосуванням звичайної народної мови, ані створенням нового терміна способами складання чи виведення» (Šalkauskis 1991: 39). Литовське закінчення, додане до іншомовного, хай навіть міжнародного терміна, не обов’язково є виходом — До деяких міжнародних термінів литовські закінчення, здається, причеплено без потреби K1K25,21 (prisegioti). Поряд із запозиченнями нерідко згадують і кальки. Вони мають ознаки чужомовності, тому їх іноді називають прихованими запозиченнями (Gaivenis 2002: 58; Kaulakienė 2014 [1981]: 233). У литовській термінології найчастіше йдеться про словотвірні та семантичні кальки; їх переважно досліджувала Ангеле Каулякене (щодо понять див. Kaulakienė 2014 [1979]: 194; 2014 [1981]: 234). Ці явища зафіксовано й у LKŽ: Найчастіше кальки спершу з’являються в перекладній науковій літературі, перекладних словниках термінів і є новотворами перекладача K1K27,32 (verstinis); У кожній галузі термінології є багато семантичних кальок KlbXXV(1)41 (ver tinys). Terminologija | 2019 | 26 171 Творення й упорядкування термінів У галузі термінології актуальними є кілька дій — творення термінів, їх упорядкування, систематизація та вживання rš (упорядковувати); Упорядкування термінології rš (упорядкування). Виконавець цієї дії — упорядник термінів rš (упорядник). Важливо правильно вживати терміни — Недостатньо мати належний термін, треба ще вміти ним користуватися KlbXVIII22 (користуватися), але все ж передусім терміни треба мати. Їх творення й упорядкування — нелегка праця; завжди були й досі є галузі, термінологію яких не впорядковано, відчувається брак термінів — Наша термінологія в цій галузі ще не розроблена A,Janul (розробляти). Батько литовської літературної мови Йонас Яблонскіс чітко визначив джерела літературної мови й орієнтувався на живу народну мову (Piročkinas 1986: 7). Ті самі принципи він застосовував і до термінології; ними керувалися послідовники Я. Яблонскіса: І терміни треба творити так само, як люди творять звичайні слова J.Jabl (творити); Серед термінів Яунюса чимало таких, які важко, принаймні мені, виправдати законами народної мови J.Jabl (виправдати); Вони карбують терміни не згідно з особливостями литовської мови Mt (palug). С. Шалкаускіс також приділяв багато уваги «пристосуванню слів народної мови до потреб термінології» (Šalkauskis 1991: 24); одне з сформульованих ним давніх правил стверджує, що «не слід ні вигадувати новий термін, ні запозичувати чужий, якщо можна цілком задовільно пристосувати до наукової потреби звичайне слово народної мови» (Šalkauskis 1991: 55). Джерела звичайної мови можуть бути різними, зокрема й фольклор — «Готові терміни» знайдеш у казках, перегортаючи їх LTII160 (перегортати). Звичайну народну мову також називають народною мовою; чимало слів із неї потрапило до словників термінів (див. рис. 1 за LKŽPK). Хоча нині в публічному просторі іноді чуємо, що носіїв мови не потрібно навчати рідної мови, літературна мова, а особливо її термінологія, не є чимось даним від природи: її багаж знань накопичується поступово змалку — Усі підлітки й молодші діти вивчили наші терміни rš (молодший підліток). Сам Я. Яблонскіс вважав навчання самої мови навіть важливішим за навчання термінів із мовознавства: Ми маємо навчати не стільки граматичних термінів, скільки живих явищ мови J.Jabl (живий); У школі треба навчати не стільки граматичних термінів і різних мовних плутанин, скільки живих явищ мови J.Jabl (плутанина). 172 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne Рис. 1. Приклад із LKŽPK про переклад слів народної мови термінами Термінологи високо оцінюють внесок Й. Яблонскіса: він «заклав основи термінології сучасної нашої літературної мови, сформувавши загалом незмінне й досі уявлення про те, якою має бути термінологія, як її слід створювати, звідки брати терміни, як їх утворювати, а також розвиваючи й упорядковуючи термінологію різних галузей, за потреби сам створюючи терміни та допомагаючи робити це іншим» (Keinys 2010: 83). Різні приклади з LKŽ свідчать про заслуги Й. Яблонскіса перед термінологією, наприклад: Й. Яблонскіс... узявся задовольнити цю велику потребу —... потребу в упорядкованій, уніфікованій термінології KlbV18 (уніфікувати); [Й. Яблонскіс] допоміг установити терміни не в одній галузі науки KlbV62(J.Balč) (установити); Й. Яблонскіс порушив і питання стандартизації термінології KlbXVIII24 (стандартизація); Яблонскіс не був прихильником суворого, беззастережного залітуанізування всіх термінів Z.Žem (залітуанізування); Тут він (Й. Яблонскіс)... долучився до творення термінів математики та інших галузей науки KlbV60(J.Balč) (галузь); Ми домовилися, що ми, математики й фізики, укладатимемо терміни наших спеціальностей, а потім Яблонскіс пропускатиме їх крізь мовне сито (мовно опрацьовуватиме) Z.Žem (пропустити); Його (Й. Яблонскіса) створені... терміни теорії пропорційності — правило трьох, правило багатьох, пропорційний поділ KlK29,8 (правило трьох). До Й. Яблонскіса наша термінологія майже не впорядковувалася; про це свідчать і такі речення, написані Вінцасом Кудіркою в XIX ст. (подібні або скорочені варіанти тих самих Terminologija | 2019 | 26 173 Багаторазове наведення речень у LKŽ, очевидно, свідчить про важливість інформації, яку вони містять: [Литовська] термінологія ще майже не оброблена V.Kudir (apsklambyti); Литовська ж термінологія ледве встигає вийти з кола повсякденної мови, як відразу виявляється, що вона ще майже не оброблена V.Kudir (skridulys); Потрібно ще багато часу й праці, поки [литовська термінологія] обтешеться, набуде ладу V.Kudir (apdailinti); Потрібно ще багато часу й праці, поки [термінологія] обтешеться, набуде ладу й отримає цілісний вигляд V.Kudir (aptąstyti). Упорядкування термінів — повільна й важка праця, яка, по суті, ніколи не припиняється: Обговорення термінів, особливо їх виправлення та створення нових, — дуже марудна справа Vr (byla); Сформована термінологія й надалі впорядковується, уточнюється та вдосконалюється rš (tvarkyti). Праця має виконуватися послідовно й обдумано — Беручись до впорядкування термінології, спершу з’ясовують, що варто й необхідно термінувати K1K37,45–46 (terminti). Краще, коли вживаються звичні терміни J.Jabl (įprastinis). Принцип21 сталості важливий у термінології, хоча до дотримання традицій, як і до певної впертості, можна ставитися по-різному: Вони так сліпо тримаються термінів, уже вироблених Mt (žabalas); Але це вузька мета, і, прагнучи лише її, ми без кінця переробляли б [терміни] K1K47,14 (taisalioti). Сталість пов’язана зі зрілістю термінології, проте розвиток і поступ термінів — природне явище, зумовлене як змінами понять, так і прагненням зменшити кількість конкуруючих термінних форм: З часом, можливо, деякі з цих термінів і відпадуть (вийдуть з ужитку) J.Jabl (atkristi); Сучасна литовська мовознавча термінологія дуже різноманітна й нестала LTII302 (kalbomokslis); Поступ спортивної мови... не може обмежуватися лише пошуком гарних литовських термінів GK1938,99 (pažangėjimas); У роки Великої Вітчизняної війни було переосмислено чимало термінів старої військової термінології rš (perprasminti). Похідних слів у литовській мові в кілька разів більше, ніж простих непохідних слів (Urbutis 1978: 62). Це характерно й для термінології, однак похідне утворення 21 «Давно вживані й добрі мовні одиниці не можна замінювати ще кращими» (Gaivenis 2002: 90); «терміни мають бути сталими, їх не слід змінювати кожні кілька чи десяток років. Іноді усталені й широко вживані терміни, навіть не цілком точні, кращі за точні нові, адже змінити терміни у свідомості користувачів непросто» (TV 2006: 2). 174 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne не обов’язково створюється спеціально для потреб термінології: його можна взяти готовим із загальновживаної мови й термінологізувати. За потреби словотвірним формантам надають спеціального значення – Термінологізоване вживання згаданих суфіксів не заважає, а полегшує наукове спілкування KlK7,29 (terminologizuoti). Не кожне новоутворене слово придатне для термінології: воно має відповідати як правилам словотворення, так і узгоджуватися з системою інших термінів: Творення термінів має свої закони FT (daryba); Штучні слова цього типу непридатні для термінів J,Jabl (dirbtinis). Складені терміни також узгоджуються між собою за формою вираження; одна з їхніх найхарактерніших лінгвістичних ознак – займенникова форма: Щоб указати не на якість предмета, а на його вирізнювальне, тобто термінологічне, значення, у тексті також слід уживати займенникові форми KlK25,31 (terminologinis). Для зручності можна вживати короткі форми термінів – У науковій і технічній термінології дозволено кілька способів скорочення термінів KlK26,32 (trumpinimas). Термінографія є традиційним способом упорядкування термінів. Від початку XX століття видано вже значно понад 600 литовських термінологічних словників. Щоправда, після відновлення незалежності сплеск видання термінологічних словників, що тривав два десятиліття, останнім часом дещо вщух (Gaivenytė-Butler 2016: 251). Хоча реченнями зі словом žodynas у LKŽ проілюстровано понад 200 заголовних слів (Gritenienė 2017: 3), термінологічний словник згадується лише кілька разів. Дізнаємося і про типи словників, і про особливості подання в них термінів: Термінологічний словник NdŽ (terminas); Тлумачний словник спеціальних термінів SkŽ279 (žodynas); Словниковий спосіб подання термінів DŽ1¹ (žodyniškas); Окрім довідника назв рослин, Й. Пабрежа написав словник морфологічних ботанічних термінів KlbXVIII11 (vardynas); Тезаурус якомога повніше відображає лексику певної мови або терміни певної галузі науки чи техніки LTEXI291 (tezauras). До впорядкування термінів і підтримання порядку (або навіть безладу) причетно багато людей – автори підручників і монографій, укладачі або перекладачі словників, стандартів, нормативно-правових актів тощо. Нині роботу з упорядкування термінів у мовному аспекті координує Державна комісія з литовської мови; за радянських часів цю роботу виконували в Інституті литовської мови, а також в Академії наук. Приклади інституціоналізації термінологічної роботи не потрапили до LKŽ, але їх було зафіксовано, що видно з LKŽPK (див. рис. 2). Terminologija | 2019 | 26 175 Рис. 2. Приклад із LKŽPK щодо інстанцій термінології Термінологічні конкретності Ілюстративні приклади з LKŽ надають не лише інформацію загального характеру з теорії та практики термінології, а й знання про конкретні терміни, їхню історію та розв’язані термінологічні проблеми. Хоча термін загальнолітературної мови вже, здавалося б, усталився, у наші дні він знову порушує питання; розглядається його поняття, особливо актуальне в контексті мовної політики (Vaišnienė 2017), його співвідношення з іншими пов’язаними термінами; з’являються пропозиції вживати термін стандартна мова (Smetonienė, Smetona, Valotka 2016), або ж аргументовано заперечується така пропозиція (Pupkis 2017). LKŽ фіксує певні факти розвитку цього особливо важливого для мовознавства терміна22: Термін писемної мови з’явився на початку цього століття, був узаконений Й. Яблонскісом, відстояний К. Бугою і загальновживаний до кінця третього десятиліття KIK49,33 (загальновживаний); Були й інші модифікації терміна «мова писемності» — «писемна мова» та «письмова мова», уживані К. Бугою та його послідовником Р. Битаутасом KIK19,26 (письмова мова); Прихильники літературної мови були пасивнішими, певний час не втручалися в суперечки й виражали свою позицію тим, що й далі вживали звичний термін KIK49,35 (втручатися). У LKŽ також наведено речення про граматичну термінологію, її творення та творців: Римляни запозичили у греків науку про граматику разом із усіма поглядами та всіма термінами EncIX514 (запозичити); 22 Докладніше див. у статтях, з яких узято приклади з LKŽ, тобто Kniūkšta 1985; Piročkinas 1970. 176 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne Багато створених ним (Й. Яблонськісом) термінів мовознавства вживаються й сьогодні K.Kors (terminas); Між іншим, саме йому ми завдячуємо всією граматичною термінологією KlbV62(J.Balč) (turėti; речення зі статті про Й. Яблонськіса); Яунюс мав... викарбувати граматичні терміни LTII321 (J.Jabl) (nukalti); Яунюсів дієприкметник пасивного стану (passivum) для потреб граматичної термінології не зовсім вдалий J.Jabl (kentėtinis); Тут Яунюс без потреби впровадив це в термінологію звичайних підручників LTII320 (J.Jabl) (įleisti; речення з рецензії на Граматику литовської мови Казимераса Яунюса (1911)); Такі слова не повинні посідати місце (не повинні вживатися) ані для творення граматичних термінів J.Jabl (gauti). Є твердження, узяті з текстів різних галузей, щодо авторства, розуміння чи поширення того чи іншого терміна: Арістотель першим ужив термін «етика» й надав йому значення науки про мораль із (terminas); Тепер термін «балти» вже повсюдно вживають науковці різних країн із (visuotinas); Дослідники фольклору запровадили термін «двсіагерис» EncVII292 (dvasiagerys); Термінами «яуя» або «рея» жемайти називають такі споруди, розташовані під одним дахом: клуню, сінник для соломи, сушильню, полудню тощо із (reja). У деяких реченнях зафіксовано зміни термінології окремих галузей, не обов’язково вдалі спроби розрізнити чи змінити терміни: У розглядуваний період для вираження поняття одиниці усталилося слово «vienata», що замінило термін «vienatis», уживаний до того KlbXXXI(1)72 (vienatis); Коли потрібно буде розрізняти поняття співу й пісні, надалі вживатимемо обидва терміни паралельно B.Sruog (pagrečiu); Яблонськіс довго сперечався з П. Вілейшисом щодо цього терміна, але не зміг переконати видавця, що слово «ціна» краще, ніж «товар» J.Balč (leidėjas). У «Теорії арифметики», уперше подаючи назву поняття, поряд із новим («воронезьким») терміном у дужках зазначали й старий термін на позначення цього поняття: ділення (діління), дільник (дільник), частка (ділене), кратне (saikojas) KlK29,11 (saikojas); Але після того, як у Паланзі почув, що морські хвилі називаються rulინგiais, тоді означники (терміни) vilnėtas, vilnelėtas, трохи похідні від vilna, vilnelė, замінив на означники rulინგiuotas, rულინგeliuotas P (rულინგiuotas). Terminologija | 2019 | 26 177 Можна побачити речення з нормативного контексту, у яких автори вказують терміни, що потребують виправлення, і пропонують власні варіанти: Ми вважаємо, що для повсякденного вжитку зручнішим був би однослівний термін «šratinukas» (кулькова ручка), а щоб точніше описати цей письмовий прилад, можна було б називати його «šratiniu pieštuku» (кульковим олівцем) KIK15,66 (šratinis); Якщо є два терміни — інертні гази й неактивні гази, від назв благородні й шляхетні гази слід відмовитися KIK23,57 (taurus); Таке взуття пропонуємо називати короткохалявним, хоча для нього вживають і термін «низькі чобітки» KIK35,34 (trumpaauliai); Для сировинного спирту доречніший термін «сирий спирт» KIK34,38 (žalias). Є й просто образні речення — за допомогою метафор показано численність, заплутаність і химерність термінів: Мізки сохли в безвихідному лабіринті всіляких термінів rš (išeiti); Критичні праці відлякують не одного вчителя літератури холодним академізмом, нагромадженнями спеціальних термінів sp (sangrūda); Поезія хапає блискітки її (технічної) термінології, намагаючись не відставати від доби, від моди J.Marcin (terminologija). Варто додати, що приклади з LKŽ свідчать: термін іноді згадується у вставних метамовних коментарях, коли потрібно вказати джерело або автора терміна: Литовець із кожного краю по-своєму «nusūokia» (термін Даукантаса) слово, по-своєму його вимовляє K.Būg (nusūokti); Якщо говорити його терміном, то до «žodžūgis», від якого походять форми окремих говірок LKXIX76 (žodžūgis). Джерела прикладів Розглядаючи всі обговорені ілюстративні приклади з LKŽ, у яких згадується термін, його синоніми чи похідні, бачимо, що під час укладання словника було використано різні джерела. Найчастіше — знайдено 28 прикладів — конкретне джерело чи автора не зазначено, лише вказано, що це дані з мови писемних текстів (rš). Видання, з якого взято найбільше речень термінологічного характеру, — Kalbos kultūra (K1K): це джерело вказано біля 22 речень. Чимало матеріалу запозичено також із Kalbotyra — наведено 9 речень. Не дивно, що широко використовувалися тексти Й. Яблонскіса, адже на ньому вчилися, — наведено 11 прикладів. Безсумнівно, тексти цього автора належали до найважливіших джерел LKŽ. 178 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne Для деяких авторів, які згадували у своїх працях термін або його похідні (наприклад, Й. Балчиконіса, В. Кудірки, Казимераса Буґи), наведено по кілька речень; частіше брали по одному (наприклад, Августінаса Янулаїтіса, Баліса Сруоґи, Юстінаса Марцінкявічюса). Статистику ілюстративних прикладів із праць цих та інших авторів і видань див. у таблиці 1. Таблиця 1. Джерела досліджених ілюстративних прикладів із LKŽ23 rš 28 B.Sruog 1 KlK 22 B 1 J.Jabl 11 DŽ 1 Klb 6(9) DŽ1 1 LT 4(6) GK 1 J.Balč 4 J.Marcin 1 V.Kudir 4 K.Daukš 1 Encl 3 K.Kors 1 K.Būg 3 LK 1 P 3 LTE 1 Vr 3 MLTE 1 FT 2 NdŽ 1 Mt 2 SkŽ 1 Z.Žem 2 sp 1 A.Janul 1 Усього 112 ВИСНОВКИ У «Словнику литовської мови» зібрано не лише безліч слів та їхніх тлумачень. Це також багатогранний текст про нас. У ньому зафіксовано не лише багаторічний досвід повсякденного життя народу та реалії, а й знання з різних наук. Дослідження показує, що зі Словника литовської мови можна дізнатися порівняно багато про науку термінологію. Словник литовської мови не фіксує всіх термінів із коренем termin-, відомих у сучасній термінології (зрозуміло, адже це не словник термінів), але зафіксував- 23 Поруч із скороченням LKŽ зазначено кількість прикладів. Якщо було вказано і видання, і автора, приклади зараховано до автора, а біля видань у дужках зазначено кількість прикладів, також і з автором. Тут маються на увазі два речення Й. Яблонскіса з «Литовського народу» і три речення Й. Балчіконіса з «Мовознавства». Terminologija | 2019 | 26 179 цих термінів та їхніх похідних достатньо, щоб охопити ядро слів, пов’язаних із зазначеним коренем. Водночас видно, що terminui в історичному розвитку шукали синоніми. І це не лише забуте, але ще знайоме įvardas, а й значно давніші, вже невідомі sakmenys, reiškiai, ženklinsena. У тлумаченнях значень у LKŽ terminas згадується рідко; найчастіше корінь termin- використовують для тлумачення слів із тим самим коренем. Лише при окремих словах є коментарі, у яких зазначено, що це слово є терміном певної галузі. Найбільший скарб — це ілюстративні приклади. У LKŽ знайдено понад 100 прикладів, у яких згадується terminas, його похідні або синоніми. Багато з них узято з не названих письмових джерел (імовірно, з контексту мовознавства); часто використовували журнал Kalbos kultūros, а також тексти Й. Яблонскіса та ін. Ці речення дають змогу скласти досить широке уявлення про теорію та практику термінології. У LKŽ терміни постають як серцевина фахової мови. Тут можна знайти інформацію про те, що вважають термінами, які вимоги до них висувають, як їх класифікують (за походженням, будовою та змістом). Значну увагу приділено створенню та впорядкуванню термінів. Від Й. Яблонскіса (чимало речень свідчать про його заслуги в термінології) походить увага до законів мови žmonių — принципи творення термінів також не повинні їм суперечити. Зустрічаються висловлені із жалем зауваження, що термінологію деяких галузей ще не впорядковано, вона не усталилася. Усвідомлюється, що впорядкування термінів — важка, тривала робота, яку важливо виконувати послідовно, без потреби netaisaliojant. Термінологію накопичують у термінологічних словниках. У деяких реченнях зафіксовано історію та розвиток певних термінів. Можна дізнатися про авторство й поширення термінів; трапляються й не обов’язково вдалі пропозиції щодо заміни того чи іншого терміна. У прикладах LKŽ термінологічне життя буквально вирує. Це свідчить, що LKŽ — більше, ніж словник; його глибше прочитання в майбутньому допоможе знайти матеріал ще не для одного дослідження. Укладачі словника вмістили в нього безліч інформації, систематизація якої може стати несподіванкою навіть для самих укладачів. ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas I–XX. Atsak. / vyr. red. J. Balčikonis, J. Kruopas, K. Ulvydas, V. Vitkauskas, Vilnius, 1941–2002. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002), e. variantas. Redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė. Programuotojai: E. Ožeraitis, V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga per internetą: http://www.lkz.lt. 180 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА DLKŽ₇ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. St. Keinys. 7-asis patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; e. variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga per internetą: http://lkiis.lki.lt. KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys St. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. LKŽPK – Skaitmeninė Lietuvių kalbos žodyno papildymų kartoteka, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga per internetą: http://lkiis.lki.lt. LST ISO 1087-1:2005 Terminologijos darbas. Aiškinamasis žodynas. 1 dalis. Teorija ir taikymas (tapatus ISO 1087-1:2000). MTŽ 2005: Kvašytė R. Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. LITERATŪRA Auksoriūtė A. 2015: Naujieji dekoratyvinių augalų genčių vardai. – Terminologija 22, 61–77. Daujotytė V. 2002: Pamatinis kultūros tekstas. – Dvidešimt Lietuvių kalbos žodyno tomų. Sudarė J. Zabarskaitė, Z. Šimėnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 34–38. Didjurgenienė A., Grigonienė G. 2010: Inovatyvus požiūris į specialybės kalbos dėstymą aukštojoje mokykloje. – Mokslo taikomieji tyrimai Lietuvos kolegijose 7, 27–33. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla. Gaivenytė-Butler J. 2016: Ilona Mickienė, Birutė Briaukienė. Lietuvių terminologijos aspektai. Metodinė mokomoji knyga [e. išteklius], Vilnius: Vilniaus universitetas, 2016, 67 p. [recenzija] – Terminologija 23, 240–255. Gritėnienė A. 2016: Šermukšnio vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tautosakos darbai 52, 85–104. Gritėnienė A. 2017: Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne. – Bendrinė kalba 90, 1–19. Prieiga per internetą: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Kaulakienė A. 2014 [1979]: Priešdėliniai ir priesaginiai darybiniai vertiniai lietuviškoje politechnikos terminijoje. – Kaulakienė A. Terminologija. Terminografija. Terminija. Straipsnių rinkinys, Vilnius: Technika, 192–204. Kaulakienė A. 2014 [1981]: Semantiniai vertiniai lietuvių politechnikos terminijoje. – Kaulakienė A. Terminologija. Terminografija. Terminija. Straipsnių rinkinys, Vilnius: Technika, 233–243. Keinys St. 2010: Mintys apie didelį kalbininką ir terminologą Joną Jablonskį 150-tų gimimo metinių proga. – Terminologija 17, 80–92. Keinys St. 2013: Dėl mokslo terminų vienareikšmiškumo supratimo. – Terminologija 20, 47–55. Klimavičius J. 2002: Kazimieras Gaivenis. Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla, 2002, 148 p. [recenzija] – Terminologija 9, 129–147. Klimavičius J. 2003: Lietuvių terminografija: praeities bruožai, dabarties sunkumai ir uždaviniai. – Terminologija 10, 9–32. Kniūkšta P. 1985: Pirmiausia literatūrinė kalba, po to bendrinė. – Kalbos kultūra 49, 33–62. Kvašytė R. 2013: Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema. – Terminologija 20, 123–139. Mitkevičienė A. 2016: Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo). – Terminologija 23, 73–104. Naktinienė G. 2012: Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės. – Kalbos kultūra 85, 92–102. Prieiga per internetą: http://www.bendrinekalba.lt/?85. Piročkinas A. 1970: Literatūrinės kalbos terminas ir jo analogai. – Kalbos kultūra 19, 25–32. Piročkinas A. 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas: Šviesa. Pupkis A. 2017: Standartinė kalba? – Bendrinė kalba 90, 1–16. Prieiga per internetą: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Smetonienė I., Smetona A., Valotka A. 2016: Dėl standartinės kalbos termino. – Lietuvių kalba 10, 1–14. Prieiga per internetą: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/217. Šalkauskis S. 1991: Raštai II: Filosofijos ir pedagogikos terminija, Vilnius: Mintis. TV 2006: Terminologijos vadovėlis: Europos Komisijos Vertimo raštu generalinio direktorato Lietuvių kalbos departamento vertėjams, Liuksemburgas. Prieiga per internetą: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/terminology_guidelines_lt.pdf. Umbrasas A. 2018: Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose. – Terminologija 25, 107–127. Terminologija | 2019 | 26 181 Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas. Vaišnienė D. 2017: Bendrinės kalbos samprata Lietuvos Respublikos teisės aktuose ir kalbos politikos kontekste. – Bendrinė kalba 90, 1–19. Prieiga per internetą: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Vitkauskas V. 2002: Didysis akademinis mūsų Žodynas. – Dvidešimt Lietuvių kalbos žodyno tomų. Sudarė J. Zabarskaitė, Z. Šimėnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 8–14. Zabarskaitė J. 2010: Politinis pasaulėvaizdis didžiajame Lietuvių kalbos žodyne (valstybė, įstatymas, valdžia). – Parlamento studijos 9, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, 125–143. Prieiga per internetą: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr9/9_kalba_1.htm. Zabarskaitė J. 2012: Kitoks didžiojo „Lietuvių kalbos žodyno“ skaitymas: Adalbertas Bezzenbergeris, marios, pamarys, pamariškis. – Mažoji Lietuva: paribio kultūros tyrimai. Sudarė G. Blažienė, N. Morozova, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 239–271. Шелов С. 2006: Номенклатура versus терминология (три подхода к выделению номенклатурных наименований). – Terminologija 13, 33–47. TERMINOLOGY IN THE DICTIONARY OF THE LITHUANIAN LANGUAGE (LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS) S u m m a r y The Dictionary of the Lithuanian Language (Lietuvių kalbos žodynas – LKŽ) is an exclusive work of the Lithuanian lexicography. It is significant for its broad scope, long preparation time and the abundance of authors. This dictionary not only contains many words and their interpretations, but also it is a multifaceted text that can be analysed as a corpus. It includes a variety of scientific knowledge. The article investigates terminological data collected from the LKŽ. The data unfolds through the words with the root termin- that were used in different parts of the dictionary. The study shows that the LKŽ is an extensive source of terminological knowledge. Though the LKŽ does not contain all the terms with the root termin- that are known today in the field of terminology, the terms and their derivatives found in the dictionary are sufficient to cover the kernel of words related to the before mentioned root. The core term is terminas “term”, what is more, it was observed that Lithuanian synonyms for this word were searched for in the Lithuanian language. In the LKŽ, meaning interpretations include the word terminas very rarely. Usually, the root termin- is used to interpret words with the same root. The greatest treasure of the dictionary is illustrative examples. Over 100 examples were found in the LKŽ, including the term terminas, its derivatives or synonyms. Many of them were taken from unnamed written language sources (probably, linguistic contexts), as well as, from the linguistic journal Kalbos kultūra (“Language Culture”) and the texts of famous linguist Jonas Jablonskis and others. These sentences given as examples allow for a rather broad picture of the theory and practice of terminology. The terms in the sentences presented in the LKŽ unfold as the core of the expertise language. Here, the information on what a term is considered, what the requirements for the terms are, how they are classified (on the aspects of origin, structure and content) is found. A lot of focus is dedicated to the creation process and management of terms. Numerous sentences show Jonas Jablonskis’ merits to terminology, his attention to usual language laws – the principles of term-creation cannot contradict them. Regrettably, the terminology in some fields has not yet been settled. Naturally, the management of terms is a difficult, time-consuming work requiring a systematic approach. It is mentioned that the 1 8 2 Alvydas Umbrasas | Terminologija Lietuvių kalbos žodyne terminology is stored in the dictionaries of terms. Some sentences reflect the history and development of certain terms. The authorship and prevalence of the terms are presented. There are some proposals that should be changed. In the illustrative examples of the LKŽ, terminological life is boiling. This shows that the LKŽ is more than a dictionary, and its comprehensive analysis is going to result in more research in the future. If more systemized, the information put in the dictionary by the authors might make the latter unexpectedly surprised. Gauta 2019-08-26 Alvydas Umbrasas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas alvydas.umbr [email protected] Terminologija | 2019 | 26 183