scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary

Elīna Peina; Anita Helviga

Abstract

    While studying the state of contemporary Latvian terminography, it has to be acknowledged that there is a lack of well-designed dictionaries with introductions that explain the principles and intentions of creating the dictionary; there are no references to the resources or other indicators that are important to the dictionary user. Before publishing any dictionary, lexicographers should be aware of the target users, but there is a lack of studies on the habits and needs of the users of the terminological dictionary. A continued study into the attitudes and habits of dictionary users is needed to make clear what the public expects from a terminological dictionary, and that is why a survey was conducted among 161 Latvian bachelor, master, and doctoral students with regard to dictionary use and culture. This empirical research presents a result of a preliminary study on the opinions, attitudes, and habits of Latvian dictionary users regarding the use of terminological dictionaries and their dictionary culture. The aim of the report is to present and discuss answers to one of the open questions in the survey: “In your opinion, what characteristics should the ideal terminological dictionary have?” By mentioning some of the statements to be drawn from the survey, it should be highlighted that the dictionary user in Latvia wants the dictionaries to have an introduction that explains everything that the user is looking for. Being aware that it is almost impossible to create an ideal dictionary, a number of aspects that are relevant to the user are reflected on in the report.

Full text

doi.org/10.35321/term29-04 Очікування користувачів латвійських словників щодо ідеального термінологічного словника ELĪNA PEINA Лієпайський університет, Курземський інститут гуманітарних наук Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3965-1006 ANITA HELVIGA Лієпайський університет, Курземський інститут гуманітарних наук ORCID id: https://orcid.org/0000-0003-4534-5144 АНОТАЦІЯ Досліджуючи сучасний стан латвійської термінографії, слід визнати, що бракує якісно укладених словників із передмовами, які пояснюють принципи та цілі створення словника; також відсутні посилання на ресурси та інші відомості, важливі для користувача словника. Перш ніж видати будь-який словник, лексикографи мають знати його цільових користувачів, однак досліджень звичок і потреб користувачів термінологічних словників бракує. Щоб з’ясувати, чого суспільство очікує від термінологічного словника, необхідно продовжувати вивчати погляди та звички користувачів словників. Саме тому було проведено опитування щодо користування словниками та словникової культури серед 161 латвійського студента бакалаврату, магістратури й докторантури. У цьому емпіричному дослідженні представлено результати попереднього вивчення думок, поглядів і звичок латвійських користувачів словників стосовно використання термінологічних словників і їхньої словникової культури. Мета цієї статті — представити й обговорити відповіді на одне з відкритих запитань опитування: «На вашу думку, якими характеристиками має володіти ідеальний термінологічний словник?» Наводячи деякі висновки, отримані з опитування, слід наголосити, що користувачі словників у Латвії хочуть, аби словники містили передмову, яка пояснює все, що їх цікавить. Усвідомлюючи, що створити ідеальний словник майже неможливо, у статті розглянуто низку аспектів, важливих для користувачів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічні словники, потреби користувачів, користувачі словників, лексикографія, латвійська термінографія. 66 Elīna Peina Anita Helviga Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary АНОТАЦІЯ Розглядаючи сучасний стан латвійської термінографії, слід визнати, що бракує добре підготовлених словників із передмовами, у яких пояснювалися б принципи та мета створення словника; немає посилань на ресурси чи інших важливих для користувача словника показників. Перш ніж видавати будь-який словник, лексикографи мають знати його цільового користувача, однак бракує досліджень звичок і потреб користувачів термінологічних словників. Щоб з’ясувати, чого суспільство очікує від термінологічного словника, необхідно продовжувати вивчати погляди та звички користувачів словників. У межах цього емпіричного дослідження було опитано 161 студента бакалаврату, магістратури та докторантури з Латвії. У статті представлено попередні результати дослідження думок, поглядів і звичок користувачів словників у Латвії щодо користування термінологічними словниками та їхньої словникової культури. Мета — представити й обговорити відповіді на одне з відкритих запитань опитування: «Якими характеристиками, на вашу думку, має володіти ідеальний термінологічний словник?» З огляду на деякі висловлені в опитуванні думки слід наголосити, що користувачі словників у Латвії хотіли б, аби словники містили вступ, у якому пояснювалося б усе, що шукає користувач. Усвідомлюючи, що створити ідеальний словник майже неможливо, у статті розглянуто кілька важливих для користувача аспектів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічні словники, потреби користувачів, користувачі словників, лексикографія, латвійська термінографія. ВСТУП У Латвії термінологічні словники видають дуже часто. Наприкінці XX — на початку XXI століття, упродовж двадцяти років, латвійська лексикографія поповнилася понад 660 словниками (Šmite 2012), кілька сотень із яких були термінологічними. Зокрема, починаючи з 1991 року, тобто після відновлення незалежності Латвії, кількість термінологічних ресурсів значно зросла. У цьому дослідженні розглянуто 405 латвійських термінологічних словників, виданих за останні 30 років. Вони суттєво різняться за авторами й видавцями, добором мов і цільовою аудиторією. Крім того, на ринку є словники, схвалені Термінологічною комісією Латвійської академії наук, а також словники, не схвалені жодною офіційною установою. Словник є авторитетним і точним джерелом інформації. Користувачі словників зазвичай вважають його особливо важливим і надійним у будь-якому дослідницькому процесі. Як зазначив мовознавець Juris Baldunčiks, у Латвії «рецензії на словники — дуже рідкісне явище, але без критики Terminoloģija | 2022 | 29 67 improvement of the quality of dictionaries is unthinkable” (Baldunčiks 2012a: 10). In Latvian terminography, there is a lack of studies on the habits and needs of terminological dictionary users. Publications of reviews or analyses of the qualitative performance of such dictionaries are also rare. Of course, there are various criteria developed by theorists that analyse and assess the quality of the terminological (and other type) dictionaries. For example, the content, information architecture, navigation, access, help, customisation, and innovative technologies used to manage information in e-dictionaries are identified as the main categories of evaluation criteria for e-dictionaries (Ball, Bothma 2018). Sergey Grinev-Grinevich (Сергей Гринев-Гриневич) points out specific parameters of the macrostructure of a terminological dictionary (author’s requirements, thematic orientation, purpose, target audience, functions, size, term selection principles) and microstructure (term registration details, formal, historical, and remote information, interpretive, associative, pragmatic, and illustrative information) (Гринев-Гриневич 2007: 23–24). Piet Swanepoel developed a framework for the description and evaluation of dictionary evaluation criteria using parameters from research on dictionary criticism and the usability of websites (Swanepoel 2008). However, as the result of this study also shows, the habits of dictionary users are almost never associated with any strict scientific parameters (they are more useful for researchers and specialists). У межах дослідження, проведеного дотепер, термінологічні словники розглянуто в кількох аспектах: зібрано відомості про досвід провідних видавців та їхнє бачення видання термінологічних словників; проведено інтерв’ю з Māris Baltiņš, головою Термінологічної комісії Латвійської академії наук; здійснено тематичну характеристику термінологічних словників за представленими галузями та секторами економіки; проведено опитування користувачів термінологічних словників, яке висвітлює основні звички користування ними. Досі в межах досліджень латвійської термінографії опитування користувачів словників проводилося в рамках дослідження Центру перекладу та термінології (див. TTC 2005); ще одне опитування було проведено в межах дослідження створення словників у Латвії (див. Baldunčiks 2012b). Так само було проведено опитування студентів і враховано очікування та потреби користувачів словників під час реалізації проєкту двох закладів вищої освіти зі створення мобільного застосунку для словника медичної термінології (див. Sviķe, Gorbunovs, Veckalne, etc. 2020). 68 Elīna Peina Anita Helviga Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary Звички користувачів словників визначають мовні потреби конкретного користувача або певної групи користувачів (наприклад, студентів, перекладачів тощо). Оскільки сучасна лексикографія ґрунтується на потребах користувача мови, під час укладання словника надзвичайно важливо на практиці втілювати принцип «зручності для користувача». Лексикограф Henri Béjoint вважає, що вивчення «потреб і навичок користувачів» сприятиме підвищенню зручності для користувача в процесі укладання словника (Béjoint 2000: 167). Останніми роками у сфері проєктування й укладання словників переважає функціональний підхід. «Якщо особливості проєктування словника успішно відповідають потребам цільових користувачів та їхнім мовним потребам у відповідних контекстах використання, їх оцінюють позитивно; якщо ні — негативно. Таким чином, ступінь функціональності/зручності використання на шкалі від позитивного до негативного визначається рівнем успішності користувачів під час виконання певних завдань із використанням словника з конкретними особливостями проєктування. У цьому сенсі такий підхід відповідає користувацькому підходу до оцінювання словника». (Swanepoel 2008: 222) Після багаторічних досліджень було встановлено, що словник (не лише термінологічний) вважають якісним, якщо: 1) він виконує основні функції словника (комунікативну й нормативну), 2) він дає користувачеві змогу перевірити або поглибити свої знання мови, 3) він сприяє освітньому процесу, 4) він легкодоступний і зручний у користуванні, 5) він має чітку структуру, 6) його укладають фахівці у відповідній галузі, 7) принцип добору заголовних слів є зрозумілим, 8) містить неологізми, 9) містить легкі для читання та сприйняття словникові статті, 10) містить відповідний ілюстративний матеріал. ОПИТУВАННЯ ТА ЙОГО МЕТОДИ Теорія може відображати одну точку зору, але звички й потреби цільової аудиторії, або користувачів словника, безперечно, важливі; з огляду на це в межах ширшого дослідження латвійської термінографії було проведено онлайн-опитування щодо використання термінологічних словників. У дослідженні описано теорію та практику термінографії, подано Terminoloģija | 2022 | 29 69 опис сучасних латвійських термінологічних словників за різними аспектами: тематикою, цільовою аудиторією, обсягом тощо. Крім того, шляхом огляду літератури та узагальнення думок фахівців із термінології галузей, видавців і прикладів належної практики серед користувачів словників розробляються настанови зі створення термінологічних словників. In 2021, an online survey of dictionary users was conducted with an aim to learn the habits of using terminological dictionaries. Bachelor-, master-, and doctoral-level students were selected as the main respondents of the survey. In total, the survey covered 14 questions which revealed the type of terminological dictionaries – online or printed – the students prefer; the situations in which the terminological dictionaries are mainly used; it revealed the importance of officially approved dictionaries, the importance of providing equivalents of terms in other languages, the importance of the dictionary being not more than five years old, etc. This article analyses the answers to one of the survey’s open questions: “Which should be characteristics/features of an ideal terminological dictionary? Please mention two or three!” The survey was completed by 161 respondents. Of those, 106 were bachelor, fifteen master, and 40 doctoral students. Of the 161 respondents, 114 were women and 47 were men. Regarding the age groups, 85 respondents were between 18 and 24 years of age, 47 between 25 and 34 years, 20 respondents between 35 and 49, and nine respondents were over 50 years of age. The gender and age indicators surveyed played a secondary role in the analysis of the results. Mainly, the answers were classified by the level or field of the students’ studies. The comparison of the data obtained in the survey was based on the views of the industry’s leading specialist and terminologists. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ Із загальної кількості 161 респондента на запитання про ідеальний термінологічний словник та його характеристики відповіли 156. Відповіді варіюються від одного слова до ґрунтовного аналізу. Цікаво, що у 46 із 156 відповідей трапляється слово легкий, а слова оновлений, актуалізований або сучасний згадуються 43 рази, наприклад, – легко зрозуміти значення; легко користуватися; – терміни відповідають сучасному стану галузі; – оновлюється якомога частіше; – періодично оновлюється. 70 Elīna Peina | Anita Helviga | Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary У відповідях студентів слова легкий і простий стосуються як самого словника, його структури й зрозумілості, так і легкості читання тексту. Ці відповіді також свідчать, що студенти шукають зручну, просту у використанні та регулярно оновлювану термінологічну базу даних. Слова надійний, професійно схвалений, науково схвалений і затверджені терміни трапляються 34 рази, наприклад, – зрозумілі пояснення, схвалені фахівцями; – словник має бути надійним. Ці відповіді свідчать, що термінологічний словник або база даних мають мати такий знак якості від термінологів і фахівців відповідної галузі. В інтерв’ю (особиста бесіда, 16|червня 2020 року) Балтиньш наголошує, що професіоналізм і відповідальність укладачів словника важливіші за формальне схвалення, оскільки комісія обговорює не всі терміни в затверджених словниках, а сам факт схвалення не гарантує якості словника. Водночас, як показують результати опитування, знак якості від фахівців із термінології дуже важливий для користувачів словників. Сорок п’ять відповідей свідчать, що словники мають містити відповідники термінів іншими іноземними мовами, наприклад, – терміни щонайменше п’ятьма європейськими мовами; – терміни подано кількома мовами. З погляду користувачів словників, одномовні тлумачні термінологічні словники не надто практичні. Вони можуть бути кориснішими на рівні середньої або старшої школи. Відповіді також виявляють протилежну точку зору. Частина респондентів зазначила, що хотіла б бачити коротке пояснення терміна, наприклад, – якомога більше словникових статей і короткі пояснення; – короткі, стислі визначення, але в багатьох відповідях висловлено цілком протилежну думку, наприклад, – словникова стаття має містити етимологію терміна, можливо, розгорнуте пояснення, наприклад, історичний контекст; – розгорнуті, але зрозумілі пояснення; – походження та історія певного терміна, адже вони часто розкривають ширше значення терміна й роблять його зрозумілішим. Ці відповіді тісно пов’язані з галуззю освіти респондентів. Згідно з відповідями респондентів, студенти-гуманітарії та студенти природничих наук зацікавлені в тому, щоб словникова стаття містила більше Terminologija | 2022 | 29 71 інформації. Це також пов’язано з рівнем навчання: для студентів бакалаврату коротке пояснення терміна не обов’язково розкриває повне значення поняття й не пояснює суті його значення. Студенти магістратури та докторантури мають більший науковий досвід, тому розуміння значення термінів не становить для них проблеми. У тридцяти чотирьох відповідях зазначено, що важливою ознакою ідеального словника є включення прикладів до словникової статті кожного терміна, наприклад, – наведено типові приклади вживання терміна; – не лише значення, а й приклади вживання терміна. Цікаво, що п’ятнадцять респондентів також хотіли б бачити в словнику синоніми терміна, наприклад, – наводити приклади й слова зі схожим значенням; – точність, пояснення, синоніми; – було б корисно наводити синоніми. У латвійській лексикографії термін вважається вдалим, якщо він «чітко відрізняється від інших термінів (бажано, щоб не мав синонімів і омонімів)» (Nacionālā enciklopēdija 2021). Такі відповіді можуть бути пов’язані з тим, що студентам часто нагадують уникати повторення слів у науковому мовленні, щоб текст звучав краще (наприклад, інтелектуальний редактор Microsoft Word виділяє два однакові слова, якщо вони стоять надто близько одне до одного в тексті, і пропонує авторові дібрати синоніми), однак до термінів це не стосується. Послідовне вживання термінів забезпечує однозначність і зрозумілість тексту, що є одним із критеріїв академічного письма. У багатьох відповідях студенти зазначають, що словникова стаття має містити інформацію про джерело терміна. Спершу це здається незрозумілим, але відповіді пояснюють, що мається на увазі: – гадаю, ідеальна термінологічна база точно вказує джерело терміна; – містить посилання на джерело, у якому вживається цей термін. Ця особливість пов’язана з тим, що онлайн-бази термінів латвійською мовою здебільшого є збірками кількох друкованих термінологічних словників і термінологічних наборів, які регулярно не оновлюються або оновлюються лише тоді, коли видавництва випускають новий друкований термінологічний словник. Для студентів, звісно, це зручно під час оформлення посилань: посилання на друкований словник створює впевненість у тому, що термін походить із відредагованого й надійного джерела. Ці відповіді свідчать про те, що наразі існують 72 Elīna Peina | Anita Helviga Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary немає термінологічних баз даних латиською мовою, які регулярно оновлюють і ведуть термінологи та фахівці відповідної галузі. Відповіді на опитування також виявляють інші цікаві особливості, зокрема заклик включати до термінологічних баз терміни, які ще не затверджені, але широко використовуються у відповідній галузі: – Багато термінів; вони наводять правильні терміни й справді ті терміни, якими користуються фахівці галузі. Такі терміни можна було б окремо позначати у словнику як професіоналізми, уживані в цій галузі. Це запобігло б їх використанню в науковому мовленні, водночас вони були б доступні молодим фахівцям із відповідними поясненнями. ВИСНОВКИ Результати опитування свідчать, що здебільшого студенти вважають ідеальним термінологічним словником регулярно оновлювану онлайн-базу термінів з офіційно затвердженими термінами. Наявність єдиної офіційної термінологічної бази даних розв’язала б проблему сприйняття студентами різноманітних цифрових інструментів сумнівної якості як онлайн-словників. Відповідаючи на запитання опитування, один зі студентів написав: «У світі не буває досконалих речей». Цей студент має рацію, однак відповіді свідчать, що у співпраці з термінологами, фахівцями відповідних галузей, видавцями, лексикографами, користувачами словників та іншими спеціалістами ми можемо розробити рекомендації щодо укладання термінологічних словників. Їх можна було б використати для створення термінологічного ресурсу, у якому користувачі швидко й легко знаходили б потрібне. Термінологічні бази даних не приносять користі, коли їх укладають як зведення друкованих термінологічних словників і не оновлюють регулярно, адже користувачі мало що від них отримують. Лише пандемія Covid-19 збагатила англійську мову 1000 новими термінами. Лексикографи говорять про coroneologisms (Roig-Marín 2020; Li 2021), тоді як у латиській термінології питання неологізмів у термінологічних словниках досі дискутується, а це означає, що громадськість майже не має до них доступу. Рекомендації студентів слід включити до критеріїв оцінювання словників, адже вони становлять важливу групу користувачів словників. Якщо розглянути це питання ширше, необхідно було б зіставити дані як у хронологічному (різні часові періоди), так і в територіальному (досвід різних народів і мов) аспектах. Іноді дотримання Terminoloģija | 2022 | 29 73 Потреби користувачів словників можна вважати популізмом, способом задоволення вимог ринку або відступом від науково обґрунтованих і перевірюваних критеріїв, хоча мова (зокрема термінологія й термінографія) існує та розвивається переважно завдяки своїм користувачам. Тому дослідження таких даних не лише цікаве, а й корисне. Подяки Це дослідження було здійснено за фінансової підтримки проєкту Європейського соціального фонду «Академічна кар’єра працівників Лієпайського університету: якість і сталість докторантури» (№ 8.2.2.0/20/I/007). REFERENCES Baldunčiks Juris 2012a: Priekšvārds. = Forewords. – Vārdnīcu izstrāde Latvijā 1991–2010, pētījums J. Baldunčika vadībā, Rīga: LVA, 6–15. Baldunčiks Juris 2012b: Vārdnīcu izstrāde Latvijā: 1991–2010, pētījums J. Baldunčika vadībā, Rīga: LVA. Ball Liezh H., Bothma Theo J. D. 2018: Establishing evaluation criteria for e-dictionaries. – Library Hi Tech 26(1), 152–166. Béjoint Henri 2000: Modern lexicography: an introduction, Oxford/New York: Oxford University Press. Li Lan 2021: Words, dictionaries, sociology: The impact of coroneologisms. – Lexicography: Journal of ASIALEX 8(1), 80–104. National Encyclopedia 2021 – Termins, Iveta Pūtele. Available at: https://enciklopedija.lv/skirklis/5264-termins. Roig-Marín Amanda 2020: English-based coroneologisms. A short survey of our Covid-19 related vocabulary. – English Today 37(4), 193–195. Sviķe Silga, Gorbunovs Andrejs, Veckalne Aiga etc. 2020: Medicīnas terminu vārdnīca: mobilās lietotnes izstrādes metodoloģija un izmantotie digitālie resursi = Glossary of Medical Terms: Development of the Methodology of the Mobile Application and Digital Resources Used. – Vārds un tā pētīšanas aspekti: rakstu krājums 24(1), aut. Silga Sviķe, Andrejs Gorbunovs, Aiga Veckalne, Karina Šķirmante, Inga Kaija, Liepāja: LiePA, 412–424. Swanepoel Piet 2008: Towards a Framework for the Description and Evaluation of Dictionary Evaluation Criteria. – Lexikos 18(1), 207231. Šmite Astra 2012: Latvijā izdotās vārdnīcas (1991–2010). Bibliogrāfisks saraksts. = Dictionaries issued in Latvia (1991–2010). Bibliographical list. – Vārdnīcu izstrāde Latvijā: 1991–2010, pētījums J. Baldunčika vadībā, Rīga: LVA, 192–247. TTC – Situācijas izpēte latviešu terminoloģijas izstrādes, saskaņošanas un apstiprināšanas jomā: problēmu identifikācija un to risinājumi = Study of the situation on Latvian terminology in the field development and approval: identification of problems and their solutions, Rīga: Tulkošanas un terminoloģijas centrs, 2005. Гринев-Гриневич Сергей 2007: О принципах составления терминологических словарей = On the Principles of Compiling Terminological Dictionaries. – Terminologija 14, 20–36. 74 Elīna Peina | Anita Helviga | Expectations of the Latvian Dictionary Users on the Ideal Terminological Dictionary ŽODYNŲ VARTOTOJŲ LATVIŲ LŪKESČIAI DĖL IDEALAUS TERMINŲ ŽODYNO Santrauka Terminų žodynai sudaro 30–40 proc. visos latvių leksikografijos. Jie atlieka svarbų vaidmenį, nes terminologija sudaro kiekvienos kalbos mokslinį pagrindą. Tyrimo metu buvo atlikta terminų žodynų vartotojų apklausa, kurioje buvo pateikti pagrindiniai šių žodynų vartotojų įpročiai. Kadangi dabartinė leksikografija remiasi kalbos vartotojo poreikiais, rengiant žodyną labai svarbu praktiškai įgyvendinti šį „patogumo vartotojui“ aspektą. Tradiciškai geram žodynui priskiriama daug savybių, tačiau teorija gali atspindėti vieną požiūrį, o auditorijos arba žodyno vartotojų įpročiai ir poreikiai yra neabejotinai svarbūs. Pagrindiniai apklausos respondentai buvo bakalauro, magistrantūros ir doktorantūros studentai. Šiame straipsnyje pateikiami atsakymai į vieną iš apklausos atvirų klausimų: „Kokiomis savybėmis turėtų pasižymėti idealus terminų žodynas? Pateikite dvi ar tris!“ Apklausą užpildė 161 respondentas. Remiantis studentų atsakymais, pagrindinės idealaus terminų žodyno savybės yra tokios: lengva naršyti, pateikiama naujausia oficialiai patvirtinta terminija, dažnai atnaujinamas, terminai pateikiami keliomis kalbomis, pateikiami terminų vartojimo pavyzdžiai. Kai kurios savybės, pavyzdžiui, įrašo turinys ir ilgis, išsiskiria ir yra priešingos. Atsakymai glaudžiai susiję su respondentų studijų sritimi: humanitarinių ir gamtos mokslų studentai suinteresuoti, kad žodyno straipsnyje būtų pateikiama kuo daugiau informacijos, ir su respondentų studijų lygiu. Bakalauro studentams trumpos termino paaiškinimas nebūtinai atskleidžia visą sąvokos prasmę ir neatskleidžia jos reikšmės esmės. Magistrantams ir doktorantams, kurių mokslinė patirtis yra didesnė, terminų reikšmės supratimas nekelia problemų. Rengiant žodynus, reikėtų atsižvelgti į studentų rekomendacijas ir žodynų vartotojų įpročius. Gauta 2022-10-02 Elīna Peina Liepāja University Kurzeme Institute of Humanities Kūrmājas prospekts 13–303 Liepāja, LV-3401, Latvia E-mail [email protected] Anita Helviga Liepāja University Kurzeme Institute of Humanities Kūrmājas prospekts 13–303 Liepāja, LV-3401, Latvia E-mail [email protected] Terminologija | 2022 | 29 75