Eponiminiai aprangos terminai „Aiškinamajame aprangos terminų žodyne“

doi.org/10.35321/term30-6 Епонімічні терміни одягу У Тлумачному словнику термінів одягу Епонімічні терміни одягу в Тлумачний словник термінів одягу (Тлумачний словник термінів одягу) AUŠRA RIMKUTĖ-GANUSAUSKIENĖ Інститут литовської мови Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8655-7333 АНОТАЦІЯ У статті розглянуто епонімні терміни одягу, виявлені в Тлумачному словнику термінів одягу (2014), укладеному Станісловасом Алґімантасом Ратаутасом, Євгенією Страздєне та Адою Ґулбінєне. На основі праць литовських і зарубіжних мовознавців розглянуто поняття епоніма й епонімного терміна, згадано найпоширеніші недоліки та переваги епонімних термінів. Зроблено висновок, що, хоча епонімні терміни одягу трапляються досить рідко, вони доповнюють термінологію одягу й мають велике значення, а в деяких випадках є єдиними назвами понять одягу. Найбільше виявлено термінів одягу антропонімного й топонімного походження. Переважають терміни, утворені від чоловічих прізвищ. Епонімні терміни одягу є повноцінними термінами поряд із неепонімними термінами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: епонімний термін, епонім, термін одягу, метонімізація, онім. АНОТАЦІЯ У статті розглянуто епонімні терміни одягу, виявлені в Aiškinamasis aprangos terminų žodynas (2014; Тлумачний словник термінів одягу), укладеному Станісловасом Алґімантасом Ратаутасом, Євгенією Страздєне та Адою Ґулбінєне. На основі праць литовських і зарубіжних мовознавців розглянуто поняття епоніма й епонімного терміна, згадано найпоширеніші недоліки та переваги епонімних термінів. Зроблено висновок, що, хоча епонімні терміни одягу трапляються відносно рідко, вони доповнюють термінологію одягу й мають велике значення: у деяких випадках це єдині назви понять одягу. Найбільше виявлено епонімних термінів одягу, утворених від антропонімів 122 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne і топонімів. Переважають терміни, утворені від чоловічих прізвищ. Епонімні терміни одягу є повноцінними термінами поряд із неепонімними термінами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: епонімний термін, епонім, термін одягу, метонімізація, онім. ВСТУП Останніми роками епонімні терміни різних галузей привертають увагу литовських мовознавців. Казімерас Ґайвеніс згадує епонімні терміни хімії (Gaivenis 2014 [1993]: 383; [1996]: 227) і техніки (Gaivenis 2014 [1994]: 392), Анґеле Каулякене — епонімні терміни фізики (Kaulakienė 2009: 69), Нійоле Літевкене досліджує епонімні терміни анатомії (Litevkienė 2006; 2010), Лаймуте Кіткаускене — епонімні терміни архітектури, мистецтва й будівництва (Kitkauskienė 2011), а трансформацію онімів (власних назв) в епонімні терміни розглядає Юргіта Мікеліонене (2017). Однак ґрунтовних наукових досліджень явища епонімії в термінології литовською мовою досі бракує. Значно частіше перетворення власної назви на епонімний термін як джерело термінології певної галузі обговорюється в працях зарубіжних науковців. Статті про епоніми й епонімні терміни опублікували латвійські мовознавці Байба Банкава (2011b; 2013) та Оярс Бушс (2013). У 2011 році Б. Банкава (2011a) захистила дисертацію Eponīmi latviešu valodā: lingvistiskais aspekts (Епоніми в латиській мові: лінгвістичний аспект), у якій згадує також епонімні терміни, що вживаються в різних галузях. Лінда Пієте (2007) і Лінда Курміня (2010) досліджують епонімні назви рослин у литовській і латиській мовах, Павел Нечас і Петрас Гейна розглядають епонімні терміни судової медицини (Nečas, Hejna 2012), Ева Шварцова — епонімні терміни фізики, хімії та медицини (Schwarzová 2013), Юдита Менжик — епонімні терміни танцю (Męžyk 2020) тощо. Важливими джерелами, крім статей, є також лексикографічні праці. У 2015 році вийшов литовськомовний словник Міндії та Давідаса Касрадзісів Traumatologijos ir ortopedijos eponimai: simptomai ir sindromai. Уже згадана Б. Банкава є укладачкою латиських словників епонімів: Eponīmu vārdnīca (Рига, 2007) і Jaunā eponīmu vārdnīca (Рига, 2012). Словники епонімів існують і іншими мовами, наприклад: A Dictionary of Eponyms (1988) Сайрила Леслі Бічинга, A New Dictionary of Eponyms (2002) Мортона С. Фрімена, Słownik eponimów czyli wyrazów odimiennych (2008) Владислава Копалінського та ін. Об’єкт цієї статті — епонімні терміни одягу, зафіксовані у Тлумачному словнику термінів одягу (2014) Станісловаса Алґімантаса Ратаутаса, Євгенії Страздєне та Ади Ґулбінєне. У статті вони розглядаються Terminologija | 2023 | 30 123 щоб розкрити основні чинники, які зумовлюють появу епонімічних термінів у сфері одягу. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) теоретично пояснити поняття епонімічного терміна; 2) розглянути знайдені в джерелі епонімічні терміни одягу, які досі не досліджували литовські термінологи, за співвідношенням онімів із називаними об’єктами; 3) визначити місце епонімічних термінів одягу в системі термінів одягу. Отже, завдання, поставлені для досягнення мети, дають змогу дослідити об’єкт двома рівнями — теоретичним і практичним, виявивши найпоширеніші причини появи епонімічних термінів одягу, їхню роль і значення в системі термінів одягу. Під час дослідження епонімічних термінів одягу застосовано аналітико-описовий і порівняльний методи. Імовірно, завдяки своїй новизні це дослідження буде актуальним не лише для фахівців із дослідження одягу, а й для перекладачів, редакторів та інших осіб, які стикаються з питанням вибору термінів одягу або їх уживання загалом. ПОНЯТТЯ ЕПОНІМІЧНОГО ТЕРМІНА У литовському мовознавстві термін епонім (гр. eponymos — той, хто дає комусь своє ім’я) вживається рідко. У словниках іншомовних слів ним називають «ім’я особи чи предмета, за яким щось називають» (TŽŽ 2001: 213; 2013: 231). У підготовленому Казімерасом Гайвенісом і Стасісом Кейнісом Словнику термінів мовознавства подано інше визначення: епонімом вважають «топонім особового походження» (Gaivenis, Keinys 1990: 59). Як бачимо, поняття, наведені у словниках, дещо відрізняються. У першому випадку епонімом вважають ім’я, за яким щось називають; наприклад, туфлі на високих підборах називають маноло — за ім’ям іспанського дизайнера взуття Маноло Бланіка. Отже, епонімом вважають ім’я Маноло (власну назву). У другому випадку епонімом вважають топонім (власну назву), утворений від власної назви (імені, прізвища, прізвиська тощо), якою називають людину; наприклад, назва місцевості Giedraičiai походить від прізвища Giedraitis, тобто епонімом вважають слово, утворене словотвірним способом. Й. Мікеленене епонімами називає такі власні назви, «які стають термінами» (Mikelionienė 2017: 127). Виходячи з цього розуміння, можна побачити, що дослідниця зосереджує увагу переважно не на самій власній назві, яку вважають епонімом, а на апелятивації, тобто процесі, під час якого власна назва перетворюється на термін. Аналізуючи поняття епоніма у працях зарубіжних мовознавців, помічено, що й тут немає єдиної чіткої концепції. Девід Кристал стверджує, що епонім — це «особа, ім’ям якої щось названо 124 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne (наприклад, винахід або місце), ім’я; його також називають апелятивом» (Crystal 2008: 173). Отже, його розуміння збігається з визначенням у словниках іншомовних слів, а також у Цифровому словнику німецької мови (Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache, DWDS; див. таблицю 1) і Словнику літературознавчих термінів (LT; див. там само). У Оксфордському словнику для тих, хто вивчає англійську (Oxford learner’s dictionary) епонімом вважають «особу чи предмет або назву особи чи предмета, на честь яких названо місце, винахід, відкриття тощо» (OLD; див. таблицю 1). У Кембриджському словнику (Cambridge Dictionary) наведено таке саме неоднозначне визначення: епонімом вважають і сам предмет чи особу, і назву предмета чи особи: «<...> назва предмета або діяльності, яка також є ім’ям особи, що першою виготовила предмет або здійснила діяльність» (CD; див. таблицю 1). Отже, у цих словниках епонімами вважають і самих носіїв імен (предмети (об’єкти), осіб тощо), і слова, утворені від імен носіїв. Як видно з таблиці 1, у словнику «Мерріам-Вебстер» (Merriam-Webster, MW) наведено два значення епоніма. Друге значення, на відміну від значень у згаданих раніше джерелах, пов’язане з назвами лікарських засобів або хвороб, уживаними в медицині й визнаними епонімами, або з епонімами, утвореними від назв лікарських засобів чи хвороб. Загалом слід сказати, що медицина — одна з галузей, у якій епонімів, мабуть, найбільше. Тетяна Канціані стверджує, що епонімами в медицині вважають слова на позначення синдромів, хвороб, уражень, хірургічних процедур, клінічних ознак тощо, утворені від імені чи прізвища особи, яка першою описала згадані явища, або, рідше, від імені чи прізвища пацієнта, у якого вперше було описано певну клінічну ознаку, хворобу тощо (Canziani 2011: 227). Підсумовуючи різні тлумачення, можна стверджувати, що епоніми загалом відрізняються не лише способом утворення — одні є простими епонімами, інші — похідними, — а й семантикою. Марк Ніколас виокремлює п’ять типів епонімів: антропонімічні, географічні, літературні, міфологічні та наукові (Nichol 2011). Згадана вище Т. Канціані, розглядаючи медичні епоніми, поділяє їх на три групи: 1) власне епоніми, коли перед номенклатурним словом (хвороба, синдром тощо) пишеться ім’я науковця, який першим описав явище, позначене номенклатурним словом (хвороба Альцгеймера); 2) топонімічні епоніми, коли перед загальною назвою, тобто номенклатурним словом, пишеться назва місцевості, де явище вперше спостерігали (Стокгольмський синдром); 3) автоепоніми, пов’язані з особою, Terminologija | 2023 | 30 125 який насправді хворів на та/або помер від названої на його честь хвороби (хвороба Томсена). Справжніх епонімів, за твердженням Т. Канціані, найбільше (Canziani 2011: 227–228). Класифікацій епонімів, залежно від галузі, існує чимало. Вони залежать від того, наскільки детально і на підставі якого конкретного аспекту епоніми прагнуть згрупувати. Варто наголосити, що епоніми розрізняються і за своєю будовою. Тетяна Караваєва, спираючись на класифікацію, наведену в книжці Тома Макартура The Oxford Companion to the English Language (1996), виокремлює п’ять типів епонімів: 1) прості, 2) складні та прикметникові конструкції, 3) суфіксальні похідні, 4) абревіатури і 5) стягнені епоніми (Karavaeva 2011: 81). Простими епонімами вважають загальні слова, утворені від власних іменників (наприклад: бойкот походить від прізвища британського агента Чарльза К. Бойкотта, лінчування — від прізвища плантатора з Вірджинії Чарльза Лінча). Складні епоніми, як пише дослідниця, — це багатослівні епоніми, до складу яких входять і власні (зазвичай особові імена), і загальні слова (наприклад, машина Тюрінга названа на честь британського математика Алана Тюрінга). Окремо виокремлюють епоніми, утворені за допомогою суфіксів (наприклад, похідне із суфіксом –ізм макіавеллізм пов’язане з прізвищем Нікколо Макіавеллі). Абревіатури-епоніми вживаються рідко (наприклад, антивірусна комп’ютерна програма англійською називається Casper — скорочення прізвища її розробника Євгена Касперського). Стягнених епонімів також небагато (наприклад, ніксонно́міка утворилася від прізвища президента Річарда Ніксона та слова економіка) (докладніше див. Karavaeva 2011: 81–82). Т. Караваєва стверджує, що з розвитком науки наведених вище типів епонімів уже недостатньо. Вона виокремлює ще один можливий тип — епоніми, утворені від абревіатур, які складаються з імен або прізвищ осіб. Барбара Капуццо говорить про багатослівні гібридні епоніми, що містять як епонімні компоненти, так і компоненти пояснювальних термінів (Cappuzzo 2008: 27). Latvių kalbotyros terminų aiškinamajame žodyne (VPSV 2007) pateikiama išsamesnė eponimo apibrėžtis – nors akcentuojamas pats apeliatyvacijos procesas, kai tikrinis žodis virsta bendriniu, bet kartu minimas ir jau aptartas eponimų nevienodumas (žr. 1 lentelę ir 2 išnašą). Be to, šiame žodyne patikslinama, kad eponimais gali būti tiek iš tikrinių žodžių kilę tikriniai žodžiai, tiek iš tikrinių žodžių atsiradę bendriniai žodžiai. Tikrinio žodžio tapimas bendriniu žodžiu, įvardijančiu tam tikrą sąvoką, leidžia kalbėti apie iš eponimų atsiradusius terminus ar terminus, turinčius eponiminės kilmės dėmenų. 126 Aušra Rimkutė-Ganausauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne Хоча литовські термінологи, як уже зазначалося, досить рідко розглядають епонімні терміни, спроби визначити, що таке епонімний термін, є. Й. Мікеліонене стверджує: «[Е]понімні терміни — це назви понять, утворені від власного слова» (Mikelionienė 2017: 127). У Навчальному термінологічному словничку Регіни Квашите цим терміном названо такий «термін, залежний компонент якого утворено від імені або прізвища вченого, діяча чи іншої особи» (Kvašytė 2005: 66). Отже, це визначення дає підстави вважати, що епонімними є лише складені назви. Тому можна стверджувати, що таке визначення надто вузьке, оскільки, по-перше, охоплює лише антропоніми у функції залежного компонента, а по-друге, не охоплює однослівних термінів. Крім того, у словничку перевагу надано терміну антропонімний термін, а епонімний термін подано як синонім (Kvašytė 2005: 66). Додамо, що в деяких працях при розгляді конкретних епонімних термінів їх визначають точніше — називають прізвищними термінами (Kaulakienė 2009: 69, 164) або прізвищними назвами (Stankevičienė 2013: 152). Таблиця 1. Визначення терміна епонім у зарубіжних лексикографічних джерелах ДЖЕРЕЛА ВИЗНАЧЕННЯ ЕПОНІМА VPSV 20071 eponīms Власна назва, апелятивізація якої породила загальну назву, наприклад, прізвище Galife > galife, назва місцевості Konjaka > konjaks, або така, від якої утворилася інша власна назва будь-якого різновиду, наприклад, латиське особове ім’я Laima як мотивувальна основа назви підприємства Laima, прізвище Bolivars як мотивувальна основа назви держави Bolīvija. Епонімом іноді називають також загальну назву, що виникла від власної назви внаслідок її апелятивізації, наприклад, galifē, konjaks, makintošs2 CD eponym назва предмета або діяльності, що є також ім’ям особи, яка вперше створила цей предмет або виконала цю діяльність3 1 Див. за посиланням в інтернеті: https://termini.gov.lv/kolekcijas/93/skirklis/417483 [переглянуто 2023-01-11]. 2 Це визначення, перекладене литовською мовою, знаходимо у статті Л. Курмінас: «<...> власна назва, яка шляхом апеляції стала загальною назвою, наприклад, прізвище Galifė > galifė, <...> або така, від якої походить інша власна назва будь-якого підвиду, наприклад, латиське особове ім’я Laima як мотивувальна назва підприємства Laima <...>. Епонімом іноді називають і загальну назву, що виникла від власної назви внаслідок апеляції цієї власної назви, наприклад, galifė, konjakas, makintošas» (Kurminą 2010: 355). 3 Див. за посиланням в інтернеті: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/eponym [переглянуто 2023-01-11]. Terminologija | 2023 | 30 127 ŠALTINIAI EPONIMO APIBRĖŽTYS MW eponym 1. one for whom or which something is or is believed to be named 2. a name (as of a drug or a disease) based on or derived from an eponym4 LT eponym An eponym refers to a person or thing after which something else is named5 OLD eponym a person or thing, or the name of a person or thing, from which a place, an invention, a discovery, etc. gets its name6 DWDS Eponym von einer Person hergeleiteter Name7 LTD EPONYM: A word that is derived from the proper name of a person or place. For instance, the sandwich gained its name from its inventor, the fourth Earl of Sandwich. The word lynch comes from Captain William Lynch, who led bands of vigilantes to hang hoboes and bums residing near Pittsylvania County. The verb shanghai, meaning to kidnap or press into forced labor, comes from the practices of conscription common in the oriental city of Shanghai. The word stentorian comes from the loud-mouthed Stentor in Greek legend, and herculean comes from the muscle-bound Hercules, and so on8 Kai kurie užsienio kalbininkai, nagrinėdami konkrečios srities terminus, pvz.: medicinos, chemijos, geografijos, šokio ir pan., vartoja terminą eponimas (Bankava 2011a; Męzyk 2020; Ziyayeva, Bannapova 2022 ir kt.), o ne eponiminis terminas (Ummatova 2022). Tai leidžia daryti prielaidą, kad tam tikrais atvejais jie susiaurina termino eponimas reikšmę (vartoja iš eponimo padaryto žodžio reikšme) ir jį vartoja kalbėdami apie konkrečius eponiminius terminus. Paprastai laikomasi požiūrio, kad eponiminiai terminai yra tie terminai, kurie susiję su tikrų ar išgalvotų asmenų vardais (antroponimais) arba vietų vardais (toponimais) (Cappuzzo 2008; Nečas, Hejna 2012 ir kt.). Taip pat teigiama, kad eponimai yra „tarpkultūrinių 4 Žr. prieigą internete: https://www.merriam-webster.com/dictionary/eponym [žiūrėta 2023-01-11]. 5 Žr. prieigą internete: https://literaryterms.net/eponym/ [žiūrėta 2023-01-11]. 6 Žr. prieigą internete: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/eponym [žiūrėta 2023-01-11]. 7 Žr. prieigą internete: https://www.dwds.de/wb/Eponym [žiūrėta 2023-01-11]. 8 Žr. prieigą internete: http://web.cn.edu/kwheeler/lit_terms_E.html [žiūrėta 2023-01-11]. 128 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne mainų rezultatas“ (Popescu, Șorcaru 2020). Kaip tik todėl kai kuriuos eponiminius terminus atpažinti nėra lengva (Somford 2018: 12), o jų tiesioginė sąsaja su tikriniu žodžiu, kuriuo įvardijamas tam tikras gyvas ar negyvas objektas, atsekama tik turint pakankamai reikiamos srities informacijos, pvz., ne kiekvienas, besidomintis kulinarija, pasakytų, kad pavadinimas plombyras yra kilęs nuo Prancūzijos miesto Plombjero (Plombières) pavadinimo (TŽŽ 2013: 644) ar kad fizikos terminas voltas susijęs su italų fiziko Alessandro Giuseppes Voltos pavarde (VLEe) ir pan. Be abejo, žinant eponiminio termino atsiradimo istoriją, lengviau suvokti ir motyvaciją, ir sąvokos pavadinimo kilmę. Sutariama, kad apskritai apeliatyvacija (dar vadinama deonimizacija, eponimizacija) – tikrinių žodžių pereiga į bendrinius žodžius – nėra dažnas naujų sąvokų pavadinimų kūrimo būdas, tačiau šis būdas praturtina bet kurios srities terminiją. Tyrėjai P. Nečas ir P. Hejna išskiria eponiminių terminų privalumus – šie terminai yra ekonomiški, lengviau įsimenami ir santykinai paprastesni (Nečas, Hejna 2012: 25). Vienas dažniausių eponiminių terminų trūkumų – jų netikslumas (ypač daug apie tai kalbama medicinos srities eponimų tyrimuose, pvz., Kumar, Brazel, Benjamin, Brem 2022), dviprasmiškumas, nesistemiškumas, semantinė „tuštuma“, neskaidrumas (Canziani 2011: 231). Eponimų atsiranda tada, kai norima pagerbti mokslininką ar kitą asmenį, vienaip ar kitaip susijusį su eponiminiu terminu įvardijamu dalyku (Lončar, Anić 2014: 37). Tokiu atveju eponiminis terminas atsiranda iš asmens vardo, pavardės ar kito asmens vardo. Pasitaiko atvejų, kai aptariami terminai sukuriami norint įvardyti vietą, kuri yra svarbi tam tikro dalyko atsiradimui, kilmei, paplitimui ir pan. Tai leidžia manyti, kad eponiminių terminų atsiradimui didžiulę įtaką turi ekstralingvistiniai veiksniai, tokie kaip poreikis įamžinti tam tikrą asmenį (taip pat ir literatūrinį) ar vietą. Apskritai eponiminiai terminai formuojami sąmoningai ir gerai apgalvotai, jie susiję ir su tam tikro dalyko istorija, atspindi tam tikrus kultūrinius aspektus, yra tarsi tam tikras paveldas ateinančioms kartoms. Eponimai skiriasi ne tik savo semantika, bet ir sandara. Nevieniodos sandaros yra ir eponiminiai terminai – vieni vientisiniai, kiti sudėtiniai. Remiantis Valentinos Skujinos eponiminių terminų skirstymu pagal jų apeliatyvacijos (deonimizacijos) laipsnį į dalines arba visiškos apeliatyvacijos terminus (Skūjiņa 1993 [2002]; plg. Mikელიონienė vartoja visiškai ir iš dalies deonimizuoti terminai; Mikelionienė 2017: 129), vientisiniai eponiminiai terminai laikytini visiškos apeliatyvacijos terminais. Dalinės apeliatyvacijos Terminologija | 2023 | 30 129 terminais laikomi sudėtiniai terminai, kurių paprastai vienas dėmuo (dažniausiai šalutinis) yra kilęs iš eponimo. Sudėtiniai eponiminiai terminai nuo kitų skiriasi rašyba – paprastai iš tikrinių žodžių kilę dėmenys rašomi didžiąja raide. Eponiminiu dėmeniu išskiriami esminiai apibrėžiamos sąvokos požymiai, susiję su tikriniu žodžiu (tam tikro asmens pavardė, vietovardžiu ar kt.). Paminėtina ir tai, kad eponiminiai terminai dažniausiai atsiranda metonimizacijos būdu, rečiau – metaforizacijos (Skujiņa 1993 [2002]; Mikelionienė 2017). Remiantis tiek Lietuvos, tiek užsienio mokslininkų sampratomis, galima apibendrintai teigti, kad eponimu laikomas arba 1) pats tam tikro vardo davėjas (tai gali būti ne tik tikriniu žodžiu įvardijamas asmuo, bet ir vieta ar kitas dalykas), arba 2) išvestinis žodis, atsiradęs iš vardo davėjo vardo. Kadangi eponimas yra tiesiogiai susijęs su asmeniu, reiškiniu ar kt. dalyku, kurio vardu pavadinamas tam tikras objektas, šiame straipsnyje eponiminiu terminu laikomas toks terminas, kuris yra padarytas iš tam tikro eponimo (tai gali būti tiek paprastasis žodis, tiek darinys) arba kuris turi iš eponimo padarytą dėmenį ar dėmenų. АНАЛІЗ ЕПОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ ОДЯГУ У тлумачному словнику термінів одягу загалом виявлено 86 епонімічних термінів одягу: 76 відсотків простих і 24 відсотки складених. У передмові до джерела зазначено, що у словнику «подано понад 6000 литовських термінів із відповідниками англійською, німецькою, французькою та російською мовами» (AATŽ 2014: 4). Отже, серед такої кількості термінів досліджувані становлять лише 1,4 відсотка термінів, зафіксованих у словнику. Варто додати, що в цьому словнику є більше епонімічних термінів, однак це терміни, якими називають пристрої (машина Блейка, машина Маккея, збільшувач Мартіндейла), певні деталі чи конструкції (кріплення Дербі, конструкція Дербі) або терміни хімії (мерсеризація) і механіки (випробування твердості за Брінеллем, випробування твердості за Роквеллом, випробування твердості за Шором). Ці терміни не вважаються термінами на позначення одягу, тому в статті їх не аналізують. Аналіз епонімічних термінів одягу неможливий без огляду власних назв, від яких вони походять. Як відомо, власні назви різноманітні, тому не існує єдиної класифікації, що підходила б до всіх них (Mickienė, Bačiūnaitė-Lūžienė 2013: 18). За співвідношенням назв із позначуваними об’єктами дійсності можна виокремити дві великі групи власних назв: 1) назви живих істот і 2) назви неживих об’єктів (предметів), які за потреби поділяють на підгрупи 130 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne Рис. 1. Розподіл епонімічних термінів одягу за походженням (у відсотках) į dar smulkesnes grupes (Jakaitienė 2010: 267). Gyvųjų būtybių vardai dažniausiai skirstomi į antroponimus, zoonimus ir mitonimus, o negyvųjų objektų (dalykų) vardai – į toponimus (oikonimus, hidronimus, oronimus, drimonimus, urbanonimus ir kt.), kosmonimus ir astronimus, susisiekimo priemonių vardus, periodinių leidinių pavadinimus ir kt. (Mickienė, Bačiūnaitė-Lūžienė 2013: 20). Aiškinamajame aprangos terminų žodyne rasti eponiminiai terminai aprašomi skirstant juos į tris grupes: 1) toponiminės kilmės, 2) antroponiminės kilmės ir 3) kitos kilmės sąvokų pavadinimai. 1. Назви понять топонімічного походження Дослідження показало, що терміни одягу, утворені від топонімів, становлять 42 відсотки всіх епонімічних термінів (рис. 1). За об’єктами, названими твірними словами, ці терміни можна поділити детальніше. Найбільше виявлено епонімічних термінів одягу, названих за містом або його частиною: ангора AATŽ 2014: 20, ангора Вільно AATŽ 2014: 440 (від давньої назви міста Анкара в Туреччині — Ангора), болонья AATŽ 2014: 95 (від назви італійського міста Болонья (іт. Bologna)), чарлстонський стиль AATŽ 2014: 387 (від назви міста Чарлстон у штаті Південна Кароліна, США (англ. Charleston)), челсі AATŽ 2014: 101 (від назви лондонського району Челсі (англ. Chelsea)), денім AATŽ 2014: 108 (від назви французького міста Нім, пор. фр. (serge) de Nîmes), дюфель AATŽ 2014: 121 (від назви бельгійського міста Дюфель (бельг. Duffel)), еверет AATŽ 2014: 137 (від назви міста Еверетт у штаті Массачусетс (англ. Everett)), фес AATŽ 2014: 138 (від назви марокканського міста Фес)9, колір Гавани AATŽ 2014: 381 (від назви Куби 9. Назва пов’язана з назвою Феса (араб. Fās, фр. Fès; VLEe), давньої столиці Марокко. Фес, як зазначено в Всесвітній литовській енциклопедії, — «чоловіча шапочка з червоного фетру у формі зрізаного конуса з чорним або синім китицею»; синонім — feskà (VLEe). Terminologija | 2023 | 30 131 sostinės Havanos pavadinimą), kordobanai AATŽ 2014: 210, kordobanas AATŽ 2014: 210, Kordobos oda AATŽ 2014: 210 (pagal Ispanijos Kordobos miesto (isp. Córdoba) pavadinimą), muslinas AATŽ 2014: 265 (pagal Irako Mosulo miesto pavadinimą), nairitas AATŽ 2014: 266 (pagal senovės Urartu valstybės Nairi miesto pavadinimą), tiulis AATŽ 2014: 419 (pagal Prancūzijos Tiulio (pranc. Tulle) miesto pavadinimą), Venecijos nėriniai AATŽ 2014: 267 (pagal Italijos miesto Venecija pavadinimą). У тлумачному словнику термінів одягу виявлено епонімічні терміни одягу, походження яких пов’язане з іншими назвами населених пунктів: із назвою штату: кашемір AATŽ 2014: 185 (від назви індійського штату Кашмір (гінді та урду Kaśmir, англ. Kashmir; VLEe)), із назвою федеральної землі: гессенські чоботи AATŽ 2014: 84 (пов’язано з гессенськими солдатами; Гессен (нім. Hessen) — федеральна земля в центральній частині Німеччини; VLEe), із назвою села: керсі AATŽ 2014: 190 (від назви англійського села Керсі (англ. Kersey)). Деякі прості терміни одягу походять від назв держав: марокен AATŽ 2014: 243 (від назви держави Марокко), венгерки ненорм. AATŽ 2014: 437, вегрійки AATŽ 2014: 437 (від назви держави Угорщина (угор. Magyarország; VLEe)). Окремо можна згадати такі складені терміни, як каліфорнійська конструкція AATŽ 2014: 206 (пор. Каліфорнія; імовірно, конструкцію взуття почали виготовляти в Каліфорнії), кубинський каблук AATŽ 2014: 293 (пор. Куба; на початку 1980-х років на Кубі з’явилося взуття з таким каблуком) і французький каблук AATŽ 2014: 294 (пор. Франція; у XVII ст. король Франції Людовік XIV носив взуття з таким каблуком, який також називали каблуком-крокулем); їхні залежні компоненти спираються на назви держав, у яких був поширений або виник об’єкт, позначений головним компонентом складеного терміна. Esama eponiminių aprangos terminų, atsiradusių iš salų pavadinimų: bikinis AATŽ 2014: 93 (pagal Ramiojo vandenyno salos Bikinių (angl. Bikini) pavadinimą), džersis AATŽ 2014: 130 (pagal Didžiosios Britanijos Džersio salos (angl. Jersey), kurioje pradėtas audinys gaminti, pavadinimą), kapriai AATŽ 2014: 183 (pagal Italijai priklausančios Kaprio salos (it. Capri) pavadinimą), taip pat ir kitų geografinių objektų pavadinimų: karakulis AATŽ 2014: 184 (pagal Karakulio oazės Uzbekijoje pavadinimą), panama AATŽ 2014: 300 (plg. Panamos kanalas). Vilnonio audinio pavadinimas ševiotas AATŽ 2014: 403 atsirado iš Šiaurės Škotijos Ševioto kalnų (angl. Cheviot Hills; VLEe) pavadinimo. 132 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne Окремо можна виділити терміни одягу, утворені від назв титулів, пов’язаних із певною місцевістю: Честерфілдське пальто AATŽ 2014: 297 (за назвою титулу графа Честерфілда Філіпа Стенхоупа, згаданого вище, що походить від назви місцевості Честерфілд), кардиган AATŽ 2014: 184, гостроконечний кардиган AATŽ 2014: 184 (за титулом графа Кардігана Джеймса Бруденелла — міста Кардіган у Вельсі, пор. англ. Cardigan), велінгтони AATŽ 2014: 436 і напіввелінгтони AATŽ 2014: 341 (за титулом герцога Веллінгтона — міста Веллінгтон в Англії, пор. англ. Wellington). Хоча ці титули отримували люди, самі назви титулів походять від назв неживих об’єктів — місцевостей. Виявлено епонімічні терміни, утворені від назв університетів: кембриджі AATŽ 2014: 188, кембриджський блакитний колір AATŽ 2014: 381 (за назвою Кембриджського університету), оксфорди AATŽ 2014: 280, оксфордський блакитний колір AATŽ 2014: 381 (за назвою Оксфордського університету). Менш ніж половина епонімічних термінів одягу, зафіксованих у Тлумачному словнику термінів одягу, походить від топонімів, що називають різні місця чи місцевості. З прикладів видно, що за об’єктами, названими твірним словом, переважають епонімічні терміни одягу, утворені від назв міст, країн, областей, островів та інших географічних місць. Ці терміни одягу виникли шляхом метонімізації, тобто завдяки логічному зв’язку між місцем, названим власною назвою, та пов’язаним із ним одягом, матеріалом чи іншим предметом одягу. Як видно з прикладів, місце зазвичай пов’язане зі створенням, виготовленням, поширенням тощо. 2. Назви понять антропонімічного походження Терміни антропонімічного походження становлять 44 відсотки досліджуваної вибірки (рис. 1). Більшість термінів, утворених від прізвищ, можна пов’язати з прізвищами винахідників, творців, засновників, а також популяризаторів (військових, акторів, осіб із певним титулом тощо): батист AATŽ 2014: 89 (тканину названо за прізвищем майстра Жана Батіста, який жив у XIII ст. у французькому місті Камбре), беке́ш AATŽ 2014: 92 (за прізвищем угорського придворного й оздоблювача Каспара Бекеша), блюхери AATŽ 2014: 94 (за прізвищем прусського фельдмаршала Гебгарда Блюхера, який повів прусську армію в битву під Ватерлоо), боулер AATŽ 2014: 95 (за прізвищем капелюшника Вільяма Боулера, який популяризував цей капелюх у середині XIX ст.), браунів пояс AATŽ 2014: 117 (за прізвищем британського генерала Семюела Брауна), френч AATŽ 2014: 141 (за прізвищем англійського фельдмаршала Джона Френча), Terminologija | 2023 | 30 133 galifė AATŽ 2014: 143 (pagal prancūzų kavalerijos generolo Gastono Galliffet’o pavardę), gibsonai AATŽ 2014: 151 (pagal amerikiečių dailininko ir iliustratoriaus Charleso Gibsono pavardę), rokas AATŽ 2014: 203 (pagal turtingo anglo Williamo Coke’o, kuriam buvo pagaminta ši skrybėlė, pavardę), makintošas AATŽ 2014: 242 (pagal škotų chemiko ir išradėjo Charleso Macintosho pavardę), martensai AATŽ 2014: 244 (pagal vokiečių ortopedo daktaro Klauso Maertenso pavardę), leotardas AATŽ 2014: 234 (pagal XIX a. vid. prancūzų cirko artisto Jules’o Léotard’o pavardę), plimsoliai AATŽ 2014: 322 (pagal anglo Samuelio Plimsollio pavardę), reglano paltas AATŽ 2014: 298 (pagal britų feldmaršalo Fitzroy’aus Raglano pavardę), siluetas AATŽ 2014: 362 (pagal XVIII a. prancūzų finansų ministro Étienne’o de Silhouette’o, kurio šešėlinė karikatūra buvo nupiešta jam netekus posto, pavardę), stetsonas AATŽ 2014: 386 (pagal JAV skrybėlių gamintojo Johano Stetsono pavardę), Šanel rankinukas AATŽ 2014: 344, Šanel tipo avalynė AATŽ 2014: 69 (pagal prancūzų dizainerės Gabrielle’ės Chanel pavardę). Kaip matyti iš pavyzdžių, rašyba išsiskiria dvižodis terminas reglano paltas – šalutinis dėmuo rašomas iš mažosios raidės. Galbūt taip yra dėl to, kad iš tikrinio žodžio (pavardės) atsiradęs bendrinis žodis imamas vartoti kaip terminas, o vėliau, prireikus įvardyti tam tikrą rūšį, atsiranda rūšinis terminas. Neatmetina, kad rašyba mažąja raide gali būti ir korektūros klaida. Трохи менше термінів одягу походить від прізвищ осіб, які мали певний титул (графа, лорда, кардинала, герцога): дербі AATŽ 2014: 108 (за прізвищем англійського графа Едварда Дербі), дербі AATŽ 2014: 108 (за прізвищем уже згаданого графа Е. Дербі, який популяризував капелюх у середині XIX ст.), кромвелі AATŽ 2014: 217 (за прізвищем лорда-протектора Англії XVII ст. Олівера Кромвеля), реглан AATŽ 2014: 349 (за прізвищем британського фельдмаршала Фіцроя Реглана), рішельє AATŽ 2014: 351 (за прізвищем кардинала Армана Рішельє). У джерелі знайдено один термін, походження якого пов’язане з прізвиськом особи, що мала певний титул: каліги AATŽ 2014: 180 (за прізвиськом імператора Гая Цезаря Германіка Калігули, який носив військовий одяг). Окрему невелику групу становлять епонімічні терміни одягу, названі за іменами. Передусім слід згадати прості назви одягу, утворені від імен літературних персонажів: джульєтки AATŽ 2014: 133 (за ім’ям Джульєтти, персонажа Вільяма Шекспіра), фаусти AATŽ 2014: 138 (за ім’ям літературного персонажа Фауста), ромео AATŽ 2014: 352 (за 134 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne ім’ям Ромео, персонажа В. Шекспіра). Один із компонентів складеного епонімічного терміна одягу пов’язаний з ім’ям релігійної постаті Ісус: Ісусові сандалі AATŽ 2014: 355. Ще в трьох складених епонімічних термінах другим компонентом є імена відомих людей: другий компонент терміна Альбертові капці AATŽ 2014: 405 пов’язаний із принцом Альбертом, чоловіком англійської королеви Вікторії, який популяризував ці капці; другий компонент терміна Генріхів кашкет AATŽ 2014: 189 пов’язаний з ім’ям прусського принца Генріха; другий компонент терміна Рамзесові сандалі AATŽ 2014: 356 пов’язаний з ім’ям єгипетського фараона Рамзеса. За способом творення вирізняється простий епонімічний термін наполеон-черевики AATŽ 2014: 266. Перший компонент цього складного терміна пов’язаний з ім’ям імператора Франції Наполеона III, а другий компонент — черевики — досить часто вживається для називання взуття, наприклад, спортивне взуття, напівчеревики. Знайдено два епонімічні терміни одягу, утворені від імен і прізвищ літературних персонажів: Мері Джейн AATŽ 2014: 260 (за ім’ям і прізвищем героїні коміксів, намальованих на початку XX ст. Річардом Фелтоном Аутколтом), Пітера Пена комір AATŽ 2014: 28 (за ім’ям і прізвищем персонажа Пітера Пена шотландського письменника Джеймса Метью Баррі). Як видно на прикладі термінів антропонімічного походження, якими називають певний одяг або певні дії, що виконуються під час пошиття одягу, такі терміни зазвичай не пов’язують із конкретною особою, тобто первинне значення ніби стирається з часом, блідне, а термін починає позначати конкретну річ (предмет, дію). Наприклад, термін дербі передусім асоціюється з взуттям, а не з англійським графом Е. Дербі, який любив і носив його, точніше — з його прізвищем. Зазвичай лише ті, хто цікавиться історією взуття, можуть пояснити, чому взуття називають саме так. Ці терміни, як і терміни топонімічного походження, також виникли шляхом метонімізації. Найбільше виявлено термінів, утворених від прізвищ та імен, найменше — термінів одягу, утворених від імені й прізвища особи, а також від прізвиськ. Переважають терміни, утворені від чоловічих прізвищ та імен. 3. Назви понять іншого походження Терміни цієї групи становлять 14 відсотків усіх епонімічних термінів одягу (рис. 1). Насамперед слід згадати терміни одягу, утворені від власної назви товару або торговельної марки: горетекс AATŽ 2014: 153 (за торговельною маркою Gore-Tex, пов’язаною з прізвищем батька-винахідника Wilberta L. Gore’а та його сина Roberta W. Gore’а), кеди AATŽ 2014: 186 (за назвою Keds), кларино AATŽ 2014: 194 (за торговельною маркою Clarino Terminologija | 2023 | 30 135 pavadinimą), laikra AATŽ 2014: 230 (pagal Du Pont de Nemours (JAV bendrovės gaminamo elastano prekės pavadinimą Lycra), liureksas AATŽ 2014: 239 (pagal 1946 m. sukurto prekių ženklo Lurex pavadinimą). Iš prekių ženklų kilę terminai reti. Šiais atvejais semantinis ryšys tarp prekių ženklo kaip onimo ir juo įvardijamos aprangos yra tas, kad prekių ženklo simbolinis pavadinimas imamas vartoti konkrečiai aprangai ar iš jos gaminamai medžiagai įvardyti: prekių ženklas Keds – batams, Clarino – sintetinei odai, Lycra – elastanui. Taigi, onimas virsta eponiminiu terminu ir tarsi netenka iki tol turėto išskirtinumo ir kartu įgyja naujų ypatybių. Šiuolaikinės aprangos srityje šio tipo eponiminių pavadinimų yra ir daugiau, pvz.: inkariukai, krok­sai, konversiukai, ugsai ir kt. Pastarieji fiksuojami Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne (NDe). Yra eponiminių terminų, kilusių iš pilies: balmoralai AATŽ 2014: 76 (pagal karališkosios Balmoralo pilies Škotijoje pavadinimą), uosto: satinas AATŽ 2014: 357 (pagal senovinį arabišką vieno kinų uosto pavadinimą), laivo: bleizeris AATŽ 2014: 94 (pagal laivo Blazer pavadinimą), gamyklos: džेलiai AATŽ 2014: 130 (pagal prancūzų gamyklos Jelly Shoes pavadinimą), firmos: salpa AATŽ 2014: 354 (pagal italų firmos Salpa pavadinimą), mados salono: gabardinas AATŽ 2014: 143 (pagal prancūzų mados salono Gabardin pavadinimą) pavadinimų. Rastas vienas eponiminis terminas, atsiradęs iš muzikos grupės simbolinio pavadinimo: bitlai AATŽ 2014: 101 (pagal grupės The Beatles pavadinimą). Отже, у цій групі епонімічних термінів одягу найбільше термінів, утворених від символічних назв, які з погляду граматики вважаються власними іменниками. Як зазначалося на початку статті, переважають прості епонімічні терміни одягу. Усі вони з погляду походження, за винятком терміна pusvelingtoniai, вважаються запозиченнями. Інакше стоїть справа зі складеними епонімічними термінами одягу, адже лише пара складених термінів вважається запозиченнями (стиль чарльстон, сандалі Ісуса), а решта має змішане походження, тобто містить залежний компонент, найчастіше нелитовського походження, тобто запозичений (гавайський колір, сумочка Шанель, пояс Брауна тощо); рідше залежним компонентом є гібридне утворення (каліфорнійська конструкція). Запозичені прості епонімічні терміни одягу дають підстави стверджувати, що власні слова — епоніми (імена, прізвища, прізвиська осіб, назви місць) — стали епонімами не в литовській мові, а передусім у тій мові, у якій виник предмет, названий епонімічним терміном. Отже, у випадку простих епонімічних термінів одягу нелитовського походження 136 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne до литовської термінології одягу запозичуються вже готові епонімічні терміни одягу. У джерелі не зафіксовано епонімічних термінів литовського походження. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що приблизно чверть (24,5 відсотка) простих і складених термінів одягу не є єдиними позначеннями понять. Їх уживають як синонімічні терміни, причому в Тлумачному словнику термінів одягу перевагу надають термінам, компоненти яких не походять від власних слів: балморали див. взуття з накладним з’єднанням; бітли див. челсі; блюхери див. взуття з накладними боковинами; боулер див. казанок; дербі див. взуття з накладними боковинами; дербі див. казанок; кембриджський блакитний див. світло-блакитний колір; кок див. казанок; марокенець див. тима; оксфорди див. взуття з накладним з’єднанням; оксфордський синій див. темно-синій колір; ришеле див. взуття з накладним з’єднанням; стетсон див. ковбойський капелюх. Ці терміни, які вважаються основними, могли виникнути з самих дефініцій, у яких виокремлюються найвиразніші ознаки понять, а також із потреби впорядкувати й у такий спосіб уніфікувати систему термінів одягу. Порівняння епонімічних і неепонімічних термінів одягу показує, що перші коротші, їхня мотивація пов’язана з особою чи місцевістю, тоді як неепонімічні терміни, подані як основні, довші й складніші, проте з термінологічного погляду семантично точніші та чіткіше розкривають зміст поняття. Як уже згадувалося, неспеціалістам важче пов’язати епонімічні терміни з особами, місцевостями чи іншими власними словами, що дають їм назву; дуже часто такі терміни вживаються лише у спеціальній літературі. Загалом, говорячи про виникнення епонімічних термінів у сфері одягу чи в іншій галузі, можна додати, що вони не є стилістично нейтральними: їхня поява тісно пов’язана із суб’єктивним бажанням назвати творця, винахідника, популяризатора, місцевість або інший живий чи неживий об’єкт, із яким пов’язана назва поняття. Безсумнівно, епонімічні терміни пов’язані з історичним і культурним змістом, важливим для появи конкретного терміна, а також для фахової комунікації. У поодиноких випадках, як видно з прикладів, те саме поняття позначається кількома епонімічними термінами: балморали, оксфорди, ришеле — взуття з накладним з’єднанням; блюхери, дербі — взуття з накладними боковинами; боулер, дербі, кок — казанок. Це по суті свідчить про те, що епонімічний термін є умовним і часто не єдиним, а в окремих випадках — можливо, результатом розбіжностей. Однак у будь-якому разі, незалежно від того, обирають епонімічний чи неепонімічний термін, основна функція терміна одягу залишається незмінною — номінативною, тобто точно, однозначно й стисло називати Terminologija | 2023 | 30 137 поняття одягу, водночас забезпечуючи чітке й однозначне вживання терміна в науковій літературі. По суті, епонімічні терміни збагачують термінологію. У поодиноких випадках епонімічний термін, який відрізняється лише закінченням, хоча й утворений від того самого власного слова, може збивати користувача з пантелику, наприклад, пор. назву взуття derbiai і назву головного убору derbis, пов’язані з прізвищем англійського графа E. Derby’ia. Прості терміни, що називають різні види одягу, короткі й зручні, але водночас їх легко сплутати; крім того, як зазначалося раніше, кожен із них має кілька синонімів. У майбутньому, зі збільшенням кількості досліджень епонімічних термінів, доцільно було б вивчити також частотність їх уживання. Це дало б змогу обґрунтованіше говорити про поширеність епонімічних термінів як одного зі способів творення термінів, а також про тенденції їх уживання чи вибору. ВИСНОВКИ 1. Епонімічні терміни одягу — це назви понять одягу, утворені від онімів. Виникнення цих термінів у сфері одягу зумовлюють насамперед не лінгвістичні (стислість, економічність, поширеність, сталість тощо), а екстралінгвістичні чинники, такі як бажання назвати осіб, які створили, винайшли, почали виробляти, популяризували певний одяг або його деталі, прагнення вшанувати певних осіб, зв’язок із конкретними географічними місцевостями, де цей одяг було створено, де він був популярним або звідки поширився. Епонімічні терміни можна вважати знаками поваги, наукового відкриття, визнання внеску певної особи або просто результатом культурного обміну. 2. Дані Тлумачного словника термінів одягу свідчать, що епонімічні терміни одягу становлять лише близько 1,4% усіх термінів одягу. Більшість епонімічних термінів одягу (близько 75,5%) — єдині назви понять (ангорська вовна, бекеш, блейзер, блюхери, пояс Брауна, дафлкот, джерсі, габардин, галіфе, гібсон, гессенські чоботи, сандалі Ісуса, кашемір, кембриджі, керза тощо). Решта досліджених епонімічних термінів одягу вживаються як синоніми поряд із термінами одягу, точнішими з погляду термінології (блюхери, боулер, дербі, кок, оксфорди, стетсон тощо). У Тлумачному словнику термінів одягу виявлено найбільше епонімічних термінів, основою яких є антропоніми (імена, прізвища, прізвиська) і топоніми (назви міст, країн, островів тощо). Окрему групу становлять терміни, що походять від символічних назв. 3. Епонімічні терміни одягу посідають важливе місце в литовській термінології одягу. Утворення термінів від власних назв — один із можливих і, як 138 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne свідчать результати дослідження, рідкісних і складних способів називання понять. Епонімічні терміни одягу, особливо прості, хоча й є термінологічно недосконалими стислими назвами понять одягу, проте в певних випадках це єдині традиційно вживані терміни одягу в литовській термінології одягу. ŠALTINIAI AATŽ 2014: Stanislovas Algimantas Ratautas, Eugenija Strazdienė, Ada Gulbinienė. Aiškinamasis aprangos terminų žodynas: daugiau nei 6000 terminų lietuvių, anglų, vokiečių, prancūzų ir rusų kalbomis, Kaunas: Technologija. CD – Cambridge Dictionary. Prieiga internete: https://dictionary.cambridge.org/. DWDS – Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache. Prieiga internete: https://www.dwds.de/. LT – Literary Terms. Prieiga internete: https://literaryterms.net/. LTD – Literary Terms and Definition. Prieiga internete: http://web.cn.edu/kwheeler/lit_terms_E.html. MW – Merriam-Webster Dictionary. Prieiga internete: https://www.merriam-webster.com/. OLD – Oxford Learner‘s Dictionaries. Prieiga internete: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com. TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas, ats. red. A. Kinderys, Vilnius: Alma littera. TŽŽ 2013 – Tarptautinių žodžių žodynas, redaktorių taryba: A. Kaulakienė ir kt., Vilnius: Alma littera. VLEe – Visuotinė lietuvių enciklopedija, e. variantas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2001–2020. Prieiga internete: www.vle.lt. VPSV – Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca, Rīga: Valsts valodas aģentūra, 2007. Prieiga internete: https://termini.gov.lv/ [žiūrėta 2023-01-11]. LITERATŪRA Andersen Janet Byron 1996: The Language of Eponyms. – Journal of the Royal College of Physicians of London 30(2), 174–177. Bankava Baiba 2007: Eponīmu vārdnīca, Rīga: Valsts valodas aģentūra. Bankava Baiba 2011a: Eponīmi latviešu valodā: lingvistiskais aspekts: promocijas darbs filoloģijas doktora grāda iegūšanai valodniecības zinātnes nozarē, Rīga: Latvijas universitāte. Bankava Baiba 2011b: Eponīmi latviešu valodā. – Valodas prakse: vērojumi un ieteikumi: populārzinātnisku rakstu krājums 6, Rīga: Latgales druka, 58–71. Bankava Baiba 2012: Jaunā eponīmu vārdnīca, Rīga: Valsts valodas aģentūra. Bankava Baiba, Bušs Ojārs 2013: Daži eponīmu veidošanās terminoloģiskie un semantiskie aspekti. – Linguistica Lettica 21, 78–85. Beeching Cyril Leslie 1988: A Dictionary of Eponyms, 2end. ed., Oxford; New York: Oxford University Press. Canziani Tatiana 2011: The status of medical eponyms: advantages and disadvantages. – Teaching Medical English: Methods and Models, red. A. Loiacono, G. Lamartino, K. S. Grego, Italy: Publisher Monza, 227–238. Cappuzzo Barbara 2008: Eponyms or Descriptive Equivalent Terms? The Question of Scientific Accuracy in Medical Discourse. – Quaderno II, 25–35. Crystal David 2008: A Dictionary of Linguistics and Phonetics, Sixth Edition, Oxford: Blackwell Publishing. Freeman Morton S. 2002: A New Dictionary of Eponyms, Oxford University Press. Prieiga internete: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780195093544.001.0001/acref-9780195093544; jessioonid=C5247DD8651F5FE4171AE62DB1DBE370. DOI: 10.1093/acref/9780195093544.001.0001. Gaivenis Kazimieras 2014 [1993]: Chemijos nomenklatūros įvairenybės. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 381–389. Gaivenis Kazimieras 2014 [1994]: Technikos terminijos norminimo mažmožiai. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 390–396. Gaivenis Kazimieras 2014 [1996]: Apie du terminų norminimo principus. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 224–229. Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. Terminologija | 2023 | 30 139 Jakaitienė Evalda 2010: Leksikologija: studijų knyga, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Karavaeva Tatjana L. 2011: Structural and semantic types of eponyms. – Notes on Onomastics 14, 80–89. Prieiga internete: http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2013/02/Karavaev.pdf. Kasradze Mindia, Kasradze David 2015: Traumatologijos ir ortopedijos eponimai: simptomai ir sindromai, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla. Kaulakienė Angelė 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida: monografija, Vilnius: leidykla „Technika“. Kitkauskienė Laimutė 2011: Eponiminiai architektūros, meno ir statybos terminai lietuvių kalboje. – Santalka: filologija, edukologija 19(1), 48–58. Kopaliński Władysław 2008: Słownik eponimów czyli wyrazów odmiennych, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. Kumar Priyanka, Brazel Danielle, Benjamin David J., Brem Elizabeth 2022: Eponyms in medical oncology. – Cancer Treatment and Research Communications 31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctarc.2022.100516. Kurminā Linda 2010: Eponiminiai augalų pavadinimai latvių ir lietuvių kalbose: darybos būdai. – Leksikografija ir leksikologija 2, sud. V. Sakalauskienė, A. Auksoriūtė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 355–367. Kvašytė Regina 2005: Mokomasi terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. Litevkienė Nijolė 2006: Lietuviški ir lotyniški sudėtiniai anatomijos terminai: humanitarinių mokslų daktaro disertacija, Kaunas [Šiauliai]: Šiaulių universiteto leidykla. Litevkienė Nijolė 2010: Eponyms of Anatomy. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 14(1), 156–161. Lončar Maja, Anić Ana Ostroški 2014: Eponymous medical terms as a source of terminological variation. – Languages for Special Purposes in a Multilingual, Transcultural World, Proceedings of the 19th European Symposium on Languages for Special Purposes, eds. G. Budin, V. Lušicky, 8–10 July 2013, Vienna, Austria, Vienna: University of Vienna, 36–44. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/312200297_Eponymous_medical_terms_as_a_source_of_terminological_variation. Mežyk Judyta 2020: Eponyms in Dance Terminology as an Object of Translation. – Półrocznik Językoznawczy Tertium. Tertium Linguistic Journal 5(2), 183–201. DOI: https://doi.org/10.7592/Tertium2020.5.2.Mezyk. Mickienė Ilona, Bačiūnaitė-Lužienė Lina 2013. Onomastikos įžvalgos: mokomoji metodinė knyga [e. išteklius], Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: https://www.knf.vu.lt/dokumentai/failai/katedru/lietuviiu/Onomastikos_izvalgos_Mickiene_Baciunaite-Luziene_2013.pdf. Mikelionienė Jurgita 2017: Tarp tautinių terminų apeliatyvacijos aspektai. – Terminologija 24, 127–144. NDe – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.], aut. R. Miliūnaitė, A. Aleksaitė. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujazodziai/naujienos. Nečas Pavel, Hejna Petr 2012: Eponymické termíny v soudním lékařství. – Soudní lékařství 2, 25–30. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/228059262_Presentation_of_eponymous_terms_in_forensic_medicine. Nichol Mark 2011: 5 Types of Eponym. Prieiga internete: https://www.dailywritingtips.com/5-types-of-eponyms/. Pieteida 2007: Personvārdi latviešu un lietuviešu augu nosaukumos. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 11, 45–53. Popescu Floriana, Șorcaru Daniela 2020: Eponyms: an instance of linguistic interculturality. – Culture, subculture, counterculture, Galați: Europlus,160–168. Schwarzová Eva 2013: Eponyme als Bestandteil der fach spezifischen Lexik der Naturwissenschaften. – Slowakische Zeitschrift für Germanistik 5(1), 111–118. Prieiga internete: https://d-nb.info/112219322X/34#page=111. Skujiņa Valentina 1993 [2002]: Latviešu terminoloģijas izstrādes principi, Otrais, labotais un papildinātais izdevums, Rīga: LVI. Prieiga internete: http://www.vvk.lv/?sadala=217. Somford Matthijs Paul 2018: Eponymous terms in orthopaedic surgery: PhD thesis, Amsterdam: Universiteit van Amsterdam. Prieiga internete: https://pure.uva.nl/ws/files/21008656/Thesis.pdf. Stankevičienė Sigita 2013: Gamtos mokslų kalba: gretinamasis vokiečių ir lietuvių kalbų leksinių-semantinių aspektų tyrimas: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: http://talpykla.elaba.lt/elaba-fedora/objects/elaba:2091553/datastreams/MAIN/content. Ummatovna Makhsudova Holiskhon 2022: Lexico-semantic characteristics of eponymic terminology. – Berlin Studies Transnational Journal of Science and Humanities 2, 341–348. Prieiga internete: https://berlinstudies.de/index.php/berlinstudies/article/view/552/512. 140 Aušra Rimkutė-Ganusa uskienė Eponiminiai aprangos terminai Aiškinamajame aprangos terminų žodyne Ziyayeva Sevara Anvarovna, Bannapova Zulxumor Xatamovna 2022: Semantic aspects of the english terminology of clothing and fashion design. – Scientific culture 8(3), 212–236. Prieiga internete: https://sci-cult.org/index.php/sc/pdf/212.pdf. EPONYMOUS CLOTHING TERMS IN AIŠKINAMASIS APRANGOS TERMINŲ ŽODYNAS (EXPLANATORY DICTIONARY OF CLOTHING TERMS) Summary The eponymous terms of various fields (anatomy, physics, chemistry, architecture, etc.) are being increasingly analysed in the works of Lithuanian linguists. According to the works of Lithuanian and foreign scholars, eponymous clothing terms are clothing terms that are derived from names. The article analyses the eponymous clothing terms in Aiškinamasis aprangos terminų žodynas (2014; Explanatory Dictionary of Clothing Terms) compiled by Stanislovas Algimantas Ratautas, Eugenija Strazdienė, and Ada Gulbinienė. These terms make up only about 1.4 per cent of all clothing terms. The majority of eponymous clothing terms (about 75.5 per cent) are only the names of concepts (angoros vilna, bekėšas, bleizeris, bliukeriai, Brauno diržas, diufelis, džersis, gabardinas, galifė, gibsonai, Heseno batai, Jėzaus sandalai, kašmyras, kემბridžai, kerza, etc.). The rest of the eponymous clothing terms researched are used as synonyms alongside more terminologically accurate clothing terms (bliukeriai, bouleris, derbiai, kokas, oksfordai, stetsonas, etc.). The dictionary mainly contains eponymous terms based on anthroponyms (names, surnames, nicknames) and toponyms (names of cities, countries, islands, etc.). A separate group consists of terms derived from symbolic names. Eponymous clothing terms take up an important place in Lithuanian clothing terminology. Creating terms from names is one of the possible and, as the research results show, rare and complex ways of naming a concept. Although they are terminologically imperfect concise names of clothing concepts, in certain cases eponymous clothing terms, especially one-word terms, are the only traditionally used clothing terms in Lithuanian clothing terminology. The emergence of these terms in the field of clothing is primarily determined not by linguistic (shortness, economy, prevalence, permanence), but by extralinguistic factors, such as the desire to name the individuals who created, invented, started producing, or popularised certain clothes or their details, the desire to honour certain persons associated with specific geographic areas where the clothes were created, popular, or common. In general, eponymous terms can be considered signs of respect, scientific discovery, recognition of a particular person’s contribution, or simply a result of cultural exchange. Gauta 2022-10-08 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2023 | 30 141