scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources

Marie-Claude L’Homme

Abstract

A quick look at terminological resources can give the wrong impression that polysemy is something that occurs only occasionally in specialized domains. These kinds of resources seldom account for the different meanings a linguistic unit or expression can carry in the same domain and, even when they do, the distinction between closely related meanings is not explained in ways that would allow unfamiliar users to grasp them correctly. This can be explained partly by the fact that polysemy is considered to be reduced or non-existent in specialized subject fields. It can also be explained by the theoretical assumption still relayed in some textbooks that the “ideal” term is typically monosemic. However, multiple meanings do co-exist in given specialized domains and corpora and many reasons would justify a more adequate treatment of polysemy in resources. We examine seven reasons in this article: subject field boundaries are not enough; imprecise definitions; general language dictionaries are not enough; different meanings affect combinatorics; lexical relations are linked to distinct meanings; different government patterns; different equivalence relations.

Full text

doi.org/10.35321/term31-01 Сім вагомих причин для ґрунтовнішого опису тонкої полісемії в термінологічних ресурсах Сім вагомих причин для ґрунтовнішого опису тонкої полісемії в термінологічних ресурсах MARIE-CLAUDE L’HOMME Observatoire de linguistique Sens-Texte, OLST Université de Montréal А Н О Т А Ц І Я Побіжний огляд термінологічних ресурсів може створити хибне враження, що полісемія трапляється лише зрідка у спеціалізованих галузях. Такі ресурси рідко враховують різні значення, яких мовна одиниця чи вислів може набувати в межах тієї самої галузі, а навіть коли враховують, відмінність між близькими значеннями не пояснюють так, щоб користувачі, які з ними не знайомі, могли правильно їх зрозуміти. Частково це можна пояснити тим, що вважається, ніби в спеціалізованих предметних галузях полісемія обмежена або взагалі відсутня. Інше пояснення — теоретичне припущення, яке досі відтворюють у деяких підручниках: «ідеальний» термін зазвичай є моносемічним. Однак у певних спеціалізованих галузях і корпусах співіснують численні значення, і є чимало підстав для адекватнішого опрацювання полісемії в ресурсах. У цій статті ми розглядаємо сім таких підстав: меж предметних галузей недостатньо; неточні дефініції; загальномовних словників недостатньо; різні значення впливають на сполучуваність; лексичні відношення пов’язані з різними значеннями; відмінності в моделях керування; відмінності у відношеннях еквівалентності. КЛЮЧОВІ СЛОВА: полісемія, термінологічний ресурс, регулярна полісемія, альтернація, мікрозначення. А Н О Т А Ц І Я Побіжний погляд на термінологічні ресурси може створити хибне враження, ніби полісемія трапляється в предметних галузях лише зрідка. Такі ресурси рідко відображають різні значення, яких мовна одиниця чи вислів може набувати в тій самій галузі, а навіть якщо відображають, відмінність між близькими значеннями не пояснено так, щоб користувачі, які з ними не знайомі 6 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources користувачі могли правильно їх зрозуміти. Частково це можна пояснити тим, що полісемію в спеціалізованих предметних галузях вважають контрольованою або такою, що не існує. Це також можна пояснити теоретичним припущенням, якого й досі дотримуються в деяких підручниках: «ідеальний» термін зазвичай є однозначним. Однак у певних галузях і спеціалізованих корпусах співіснують кілька значень, і є багато підстав для належнішого опрацювання полісемії в термінологічних ресурсах. У цій статті ми розглядаємо сім причин: недостатність меж предметних галузей; неточність визначень; недостатність словників загальної мови; вплив різних значень на комбінаторику; зв’язок лексичних відношень із різними значеннями; різні моделі керування; різні відношення еквівалентності. КЛЮЧОВІ СЛОВА: полісемія, термінологічний ресурс, регулярна полісемія, зміна, мікрозначення. 1. ВСТУП1 Побіжний огляд термінологічних ресурсів може створити враження, що полісемія є рідкісним явищем у спеціалізованих галузях. Розгляд мовних одиниць у межах конкретних предметних галузей часто заважає термінологам звертати увагу на полісемію (Delavigne 2022), особливо коли галузі окреслено дуже точно. У термінологічних банках та інших галузевих ресурсах поняття пов’язують із предметними галузями, а їхні значення визначають на цій основі. Ще одним чинником, що створює враження про рідкість полісемії у спеціалізованих галузях, є реєстрація багатослівних іменників замість однослівних термінів (L’Homme 2024b). Справді, полісемічні одиниці часто усувають неоднозначність, розглядаючи їх у складі довших виразів. Розгляньмо green у виразах green technology або green area: green — полісемічний прикметник, але у виразі green technology він означає «такий, що менше шкодить довкіллю»; у виразі green space його можна визначити так: «покритий рослинністю». Термінологічні ресурси можуть містити green technology і green space, проте мало які з них фіксують green як однослівний термін і два щойно згадані значення. Третім чинником, що може пояснити зменшення або відсутність полісемії у спеціалізованих ресурсах, є недостатня увага до дієслівних і прикметникових термінів (наприклад, щойно згаданого прикметника green), яким притаманні форми полісемії, не властиві іменникам, що позначають сутності. 1 Цю статтю підготовлено на основі доповіді, виголошеної на 5-й Міжнародній конференції з термінології «Науковий, адміністративний та освітній виміри термінології», організованій Інститутом литовської мови у Вільнюсі, Литва, у жовтні 2023 року. Terminologija | 2024 | 31 7 Можна було б продовжити перелік інших чинників, однак вони не приховають факту, що полісемія трапляється у спеціалізованих галузях і корпусах, як покаже ця стаття. Ми стверджуємо, що її також слід краще представити в термінологічних ресурсах і пояснити у спосіб, корисний для користувачів. У цій статті ми наводимо сім вагомих причин враховувати полісемію, а точніше — тонку диференціацію значень, і явно розрізняти значення у спеціалізованих ресурсах. Приклади взято з двох ресурсів, укладених у Монреальському університеті: DiCoEnviro (2024) і Framed DiCoEnviro (2024). 2. ПОЛІСЕМІЯ У ФАХОВИХ ГАЛУЗЯХ? На відміну від поширеної практики в загальномовних словниках, де значення, пов’язані з полісемічними лексемами, об’єднують і впорядковують ієрархічно, термінологічні ресурси, особливо термінологічні банки, описують поняття в окремих статтях, відмежованих від інших.2 Відмінності між цими двома підходами часто підкреслюють у термінологічній літературі.3 Деякі автори навіть називають моносемію ідеальною властивістю, що відрізняє значення терміна від значення слова.4 Однак у фахових галузях і корпусах співіснують кілька значень, і термінологам часто доводиться розрізняти значення, які можуть охоплювати два або більше фахових значень або фахові й інші значення. У термінологічній літературі часом порушували 2 «<...> на практиці, оскільки структура даних за предметними галузями розділяє омоніми, що належать до різних предметних галузей. Завдяки цьому термінологічні словники уникають проблеми виокремлення окремих значень слів, а також їх нумерації та впорядкування в межах однієї статті». (Sager 1990: 56). 3 «Моносемія „поняття — термін“ передбачає принцип єдиного поняття, згідно з яким термінолог має працювати з одним поняттям за раз — у монолінгвальному чи багатомовному термінологічному записі або у статті фахового словника. Це цілковита протилежність принципу полісемії, застосовуваному в загальномовних словниках, де лексикографічна стаття містить низку значень, кожне з яких відображає окреме поняття» (Pavel, Nolet 2001: 22). «<...> лексикографічні словники та споріднені ресурси зосереджуються на словах і їхніх потенційно численних визначеннях, тобто на словах і одному чи кількох їхніх значеннях. Натомість у термінологічних ресурсах окремі поняття розглядаються в самостійних статтях, позначених одним чи кількома термінами та можливими відповідниками іншими мовами <...>» (Wright 2022: 91). 4 «Якщо порівняти з цього погляду лексику загальної мови й термінологію, то побачимо, що ці дві системи істотно відрізняються. Більшість слів у лексиконі загальної мови мають кілька значень. З кожною мовною формою пов’язано численні значення (деякі з них очевидно пов’язані між собою <...>. Теоретично терміни мають бути однозначними й мати лише одне значення та одне найменування, що відповідає одній формі. <...> Термін у системі певної предметної галузі має позначати лише одне поняття <...>» (Cabré 1999: 40). 8 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources питання полісемії безпосередньо — зазвичай, щоб відрізнити фахові значення від нефахових або зазначити, що додавання нового значення до наявної лексичної одиниці є поширеним способом творення термінів (Aldestein, Cabré 2002; Kocourek 1991). Полісемію або значення терміна також часто розглядають з інших поглядів, наприклад як неоднозначність (Sterner 2022), невизначеність (Andersen 2007), варіативність (особливо діахронну, Temmerman 2000), відмінності в поглядах (Condamines, Rebeyrolles 1996), відмінності в категоризації (Bowker 2022; Diki-Kidiri 2022; León Araúz, Reimerink 2010). У небагатьох підручниках із термінології полісемію розглянуто безпосередньо. Показано, що полісемія є не лише повторюваним явищем у таких галузях, як комп’ютерні технології та довкілля, а й може набувати різних форм, досліджуваних у лексичній семантиці (L’Homme 2020a, 2024b), зокрема: – Регулярна полісемія (Apresjan 1974), наприклад полісемія «дія — результат» у випадку catch у (1) або полісемія «дія — інструмент» у випадку transportation у (2). (1) a. Міжнародний план дій ФАО щодо скорочення випадкового ВИЛОВУ морських птахів під час ярусного промислу (FAO IPOA-Seabirds). b. Значна частина ВИЛОВУ, призначеного для споживання людьми, постачається на міжнародні ринки. (2) a. Заохочення використання електромобілів для особистих ПЕРЕВЕЗЕНЬ. b. Значно понад 90 відсотків усіх моторизованих ПЕРЕВЕЗЕНЬ здійснюється за рахунок нафтопродуктів – Форми альтернації, що можуть призводити до полісемії, наприклад альтернація «агенс — інструмент» у випадку contaminate у (3). (3) a. У деяких районах ґрунтові води можуть бути ЗАБРУДНЕНІ мінеральними отрутами, як-от миш’яком — див. забруднення ґрунтових вод миш’яком. b. Нерегульований видобуток корисних копалин, імовірно, призводить до вимивання ртуті в повітря, ґрунт і воду, ЗАБРУДНЮЮЧИ цей регіон і наражаючи на небезпеку його населення. – Мікрозначення (Cruse 1995; Croft, Cruse 2004), наприклад тонка відмінність між plant у (4), що позначає діяльність, пов’язану з деревами, та plant у (5), що позначає сільськогосподарську діяльність. (4) Деякі члени організації Torreya Guardians висадили хвойне дерево в південних Аппалачах, оскільки середовище існування у Флоридському ексклаві більше не може підтримувати життєздатну популяцію (5) місцеві фермери зазвичай видаляють усі дерева з ділянки лісу, перш ніж ВИСАДЖУВАТИ на щойно розчищеній землі продовольчі або товарні культури <...> Terminologija | 2024 | 31 9 Окрім цих проявів полісемії, у спеціалізованих галузях можна виявити й інші її прояви (див., наприклад, Durán-Muñoz, Jiménez-Navarro 2023 про значення руху та фіктивного руху дієслів у галузі туризму). У термінологічних ресурсах ці різні значення рідко фіксують5, а навіть якщо їх і фіксують, відмінності між ними не описують так, щоб користувачі могли легко їх зрозуміти. У цій статті ми наводимо сім причин, чому, на нашу думку, цю ситуацію слід змінити. 3. МЕЖ ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ НЕДОСТАТНЬО Як зазначалося вище, у термінології, а також в інших суміжних галузях значення терміна зазвичай розглядають з погляду заздалегідь окреслених галузей знань. У деяких ресурсах, призначених для представлення організації знань (тезаурусах, онтологіях і термінологічних базах знань), галузь також слугує основою для визначення понять (а не значень), їх розміщення у структурі знань відповідної галузі, пов’язування з іншими поняттями та чіткого відмежування від них. Конкретніше, спеціалізовані ресурси, а надто термінологічні банки, пов’язують кожен термінозапис із певною галуззю знань. Галузі можуть бути вузькими (наприклад, циркулярна економіка чи програмування) або значно ширшими (наприклад, довкілля чи інформатика). Такий підхід неминуче призводить до відсікання можливих семантичних зв’язків, які можна було б пояснити, якби застосувати ширшу перспективу. Проте навіть коли для певного термінологічного проєкту окреслюють галузі знань, сама позначка галузі часто не дає змоги класифікувати в ресурсах різні значення. Наприклад, така стратегія допомогла б розрізнити plant у (4) та plant у (5), віднісши перше до галузі вирубування лісів, а друге — до сільського господарства. Однак жоден метод окреслення галузей не дав би змоги розрізнити регулярну полісемію у (1) і (2) або альтернації, подібні до проілюстрованої у (3), оскільки ці значення найімовірніше трапляються в тій самій галузі або спеціалізованому корпусі. 5 L’Homme (2024a) analyzed a sample of 45 polysemous items in the field of the environment. These 45 lexical items were taken from the DiCoEnviro (2024) and corresponded to 96 different meanings (distinctions were established based on lexico-semantic criteria). Each lexical item of the sample was looked up in four different resources that focus on the environment. The analysis also took into consideration additional meanings (senses that were not recorded in the DiCoEnviro). The polysemy ratio in these resources range from 1.06 to 1.64 (against the 2.23 ratio of the DiCoEnviro). 10 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources Крім того, позначки галузей можуть навіть вводити в оману користувачів термінологічних ресурсів, у яких застосовано таку стратегію. Однакові значення можуть вважатися різними, якщо їх пов’язано з різними галузями. Наприклад, у термінологічному банку Termium Plus® network описано у 22 записах. У частині цих записів network визначено як представлення або граф зв’язків; в інших network визначено як організовану конфігурацію комп’ютерів. Навіть якщо позначка галузі змінюється, з такої великої кількості термінозаписів навряд чи можна зробити висновок, що network має 22 різні значення або що сама галузь зумовлює потребу створити новий запис. 4. НЕТОЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ Цілком очевидно, що неналежне розмежування значень або відмінностей між двома значеннями неминуче призводить до неточних визначень. Проте таке часто трапляється в термінологічних ресурсах, де не розрізняють явища регулярної полісемії або різні значення, що виникають унаслідок альтернацій. Розгляньмо наведене в Park and Allaby (2017) визначення contaminate зі словника про довкілля та охорону природи: Забруднювати: забруднювати або робити нечистим чи брудним унаслідок контакту або змішування. У визначенні не розрізнено два значення contaminate, реалізовані у (3). У прикладі (3) a. є випадок уживання contaminate із двома аргументами, а у (3) b. — реалізація contaminate із трьома аргументами. Забруднювати 1: X (шкідлива речовина) ~ Y (територія) (3) a. У деяких місцевостях ґрунтові води можуть бути ЗАБРУДНЕНІ мінеральними отрутами, наприклад миш’яком, — див. «Забруднення ґрунтових вод миш’яком». Забруднювати 2: X (агент, діяльність) ~ Y (територія) Z (шкідливою речовиною) (3) b. Імовірно, через нерегульований видобуток ртуть просочується в повітря, ґрунт і воду, ЗАБРУДНЮЮЧИ цей регіон і наражаючи на небезпеку його мешканців. Забруднювати 1 позначає ситуацію, у якій шкідлива речовина проникає в природний об’єкт (озеро, ґрунт, річку), змінює його склад і спричиняє деградацію. Забруднювати 2 позначає ситуацію, у якій Terminologija | 2024 | 31 11 агент або діяльність, яку здійснює агент, спричиняє потрапляння шкідливої речовини до складу природного об’єкта та його деградацію. Визначення, наведене у словнику Park and Allaby (2017), не дає змоги користувачам розрізнити значення, що передбачає агента або причину (3) b., від іншої події, яка не передбачає зовнішньої причини (3) a. В інших випадках термінологічні ресурси можуть фіксувати лише одне значення багатозначної одиниці. Наприклад, тезаурус GEMET (2024) визначає harvest так: «Кількість або обсяг урожаю, зібраного протягом сезону». Це визначення охоплює значення сутності слова harvest у (6) b., але не значення діяльності у (6) a. (6) a. Охорона критично важливих місць існування дикої природи в Арктиці дедалі більше визнається тими, хто живе як в Арктиці, так і за її межами, необхідною і для збереження арктичної дикої природи, і для її сталого HARVEST мешканцями Арктики. b. Обсяги й строки HARVEST, зокрема доринкове та комерційне проріджування, вибіркова й суцільна рубки, впливатимуть на якість і кількість виробленої деревини, що матиме наслідки для накопичення вуглецю та біорізноманіття. 5. РОЗРІЗНЕНЬ ЗНАЧЕНЬ У СЛОВНИКАХ ЗАГАЛЬНОЇ МОВИ НЕДОСТАТНЬО Якщо одиниці не зафіксовано в термінологічних банках або спеціалізованих словниках чи якщо певне значення відсутнє, користувачі ресурсів можуть шукати їх у словниках загальної мови. Однак, навіть якщо ці останні джерела враховують багато предметно-специфічних значень, вони можуть не відображати розрізнень, важливих з погляду спеціалізованих галузей. Розгляньмо дієслово introduce у прикладах (7). (7) a. <...> ВНЕСІТЬ зміни безпосередньо до тексту. b. <...> політичний спротив ІНТРОДУКЦІЇ виду, що перебуває під загрозою зникнення, у незаселене середовище існування. Хоча introduce і в (7) a., і в (7) b. можна перефразувати як «хтось поміщає щось кудись», термінолог, який працює з темою видів, що перебувають під загрозою зникнення, може помітити семантичну модифікацію між двома вживаннями дієслова. Це можна підтвердити, розглянувши зв’язки кожного вживання слова introduce з іншими одиницями: у (7) a. воно пов’язане з insert, delete and edit; натомість introduce у (7) b. входить до тієї самої лексичної парадигми, що й reintroduce, introduction, colonize and inhabit. 12 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources Як показано в таблиці 1, онлайн-словник Merriam-Webster виокремлює п’ять значень перехідного дієслова, деякі з яких поділено ще на два або п’ять підзначень. Oxford English Dictionary виокремлює вісім значень, також поділених на підзначення. Обидва словники визначають загальне значення «помістити щось кудись» (значення 5 у Merriam-Webster і значення 1b в Oxford English Dictionary), однак жодне розрізнення чи приклад не дає змоги користувачеві, який досліджує introduce у корпусі про види, що перебувають під загрозою зникнення, зрозуміти специфіку дієслова в контексті цієї теми. Таблиця 1. Introduce (перехідне) у Merriam-Webster (2024) та Oxford English Dictionary (2024) MERRIAM-WEBSTER 1 : запровадити або зробити відомим шляхом офіційного акту, оголошення чи рекомендації; зокрема a: спричинити ознайомлення b: виголосити попередні пояснювальні або хвалебні слова про когось c: уперше представити публіці (когось, наприклад актора чи співака) d: офіційно або формально подати чи оголосити, зокрема під час офіційного читання; запровадити законодавство e: офіційно представити при дворі або у світському товаристві 2 керувати або залучати, особливо вперше 3 a: залучати до дії b: впроваджувати в практику або використання 4 ознайомлювати з чимось 5 МІСЦЕ, ВСТАВЛЯТИ OXFORD ENGLISH DICTIONARY 1 a: вести або вводити в місце, усередину чогось чи в саму гущу чогось b: внести або помістити ззовні; вставити. c: ввести або привести (особу) до товариства чи організації; також — у певний стан або становище (застаріле). Terminologija | 2024 | 31 13 2 Ввести (щось) у певну сферу дії чи думки; включити в перебіг якоїсь дії або в літературний чи мистецький твір; додати або вставити як ознаку чи елемент. 3 Запровадити у використання чи практику; увійти в моду або зробити модним; установити (закон, звичай тощо). 4 † Спричинити, викликати, дати початок, зумовити, спонукати. Застаріле. 5 Відкрити (період, дію, справу тощо); попередньо підготувавши чи пояснивши, подати на розгляд; розпочати, відкрити, почати. 6 † Ознайомити (особу) з чимось; посвятити; навчити, проінструктувати. Застаріле. 7 Познайомити особисто; представити людині або колу осіб. a: особисто представити, особливо офіційно, оголосивши ім’я, титул або інші відомості для ідентифікації. b: Офіційно провести до чиєїсь присутності; офіційно представити, наприклад при дворі або на зборах, як-от у Палаті лордів чи Палаті громад, у товаристві тощо. c: Вивести у світ; зокрема, у сучасному вжитку — вивести (молоду жінку) у світ. d: Ознайомити з чимось або дати змогу пізнати щось через безпосередній контакт, досвід, опис, зображення тощо. 8 † Офіційно подати (звернення чи подібний документ). Застаріле. Довести до відома чи розгляду особи тощо; внести законопроєкт або пропозицію до парламенту тощо. 14 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources 6. РІЗНІ ЗНАЧЕННЯ, РІЗНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ Інші причини, що виправдовують розмежування значень у термінологічних ресурсах і пояснення цих розмежувань користувачам, пов’язані з лінгвістичними властивостями одиниць. Однією з таких властивостей є їхня здатність сполучатися з іншими лексичними одиницями. Розгляньмо приклади в (8), які ілюструють два різні значення середовище. (8) a. Глобальні середні показники дають загальне уявлення, але зміни регіонального клімату допомагають зрозуміти, як потепління вплине на канадське суспільство та ДОВКІЛЛЯ. b. Раціон осетра з Мексиканської затоки складається з м’якотілих організмів, таких як водні комахи та інші водні безхребетні, коли він перебуває у прісній воді, а також молюсків, креветок, інших безхребетних і дрібної риби, коли він перебуває в морських СЕРЕДОВИЩАХ. Середовище у (8) a. означає сукупність біологічних умов, які можна знайти в певній місцевості. Це конкретне значення може сполучатися з такими одиницями, як впливати, змінювати, деградація, глобальний, захищати та захист. Середовище у (8) b. означає місце, де живий організм регулярно здійснює свою життєдіяльність (живиться, розмножується, піклується про потомство тощо). Воно сполучається з іншим набором лексичних одиниць, як-от водний, прибережний, населяти, жити, морський, солоний тощо. У ресурсах, де фіксуються колокати, нездатність розрізнити ці два значення слова середовище неминуче призвела б до плутанини. Так само прикметник зелений, багатозначний у сфері довкілля, також сполучається з різними наборами іменників. Розгляньмо приклади в (9). (9) a. Іспанський постачальник Iberdrola тепер пропонує <...> можливість укласти контракт на електроенергію ЗЕЛЕНОГО типу, що на 100 відсотків надходить із відновлюваних джерел. b. роль ЗЕЛЕНИХ зон у створенні якісного міського середовища: програмне забезпечення, яке дає змогу швидше виявляти забруднені ділянки; кращі методи моніторингу якості води; дешевша сонячна енергія. Зелений у (9) a. виражає значення, яке можна перефразувати як «менш шкідливий для довкілля», і сполучається з такими іменниками, як енергія, газ, технологія, інфраструктура, будівля тощо. Натомість зелений у (9) b. означає «покритий рослинністю» і сполучається з такими іменниками, як територія, простір, район тощо. Попри цю очевидну відмінність у значеннях, майже жоден термінологічний ресурс її не відображає; якщо ж відображає, то опосередковано — фіксуючи іменникові словосполучення, до складу яких входить слово зелений (L’Homme 2024b). Terminologija | 2024 | 31 15 7. РІЗНІ ЗНАЧЕННЯ, РІЗНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ВІДНОШЕННЯ Як показують наведені раніше приклади й нагадує Таблиця 2, різні значення також мають парадигматичні відношення з різними наборами лексичних одиниць. Таблиця 2. Багатозначні одиниці та пов’язані терміни ТЕРМІН ПРИКЛАД У СТАТТІ ПОВ’ЯЗАНІ ТЕРМІНИ catch 1 Приклад (1) a. вилов, рибальство виловлювати 2 Приклад (1) б. прилов, обсяги вилову забруднювати 1 Приклад (3) а. підкислювати, евтрофікувати забруднювати 2 Приклад (3) б. дезактивувати забруднення, забруднювати, закачувати довкілля 1 Приклад (8) а. біом, екосистема довкілля 2 Приклад (8) б. місце, середовище існування, територія зелений 1 Зелена технологія чистий, екологічний, забруднювальний зелений 2 Зелена зона рослинність, рослина ввести 1 Приклад (7) а. вставити, видалити, редагувати ввести 2 Приклад (7) б. знову заселити, колонізувати, населяти рослина 1 Приклад (4) відновити ліс, розчистити, заліснити, зрубати, дерево рослина 2 Приклад (5) вирощувати, збирати врожай, сільське господарство, культура, урожай транспорт 1 Приклад (2) a. перевозити, переносити, керувати автомобілем транспорт 2 Приклад (2) b. транспортний засіб, автомобіль, автобус На рисунках 1, 2 і 3 зображено графічні представлення набору відношень, визначених для трьох різних значень дієслова produce у сфері довкілля (на прикладах у (10)). (10) a. Двигун на біогазі та автобуси на біогазі також є значними забруднювачами, PRODUCING значні обсяги оксидів азоту. b. РВВ створює механізм зворотного зв’язку, який спонукає компанії припинити PRODUCING продукцію, що містить небезпечні матеріали та не підлягає переробці й повторному використанню. c. Усі ці повторно випущені на волю популяції тхорів дали PRODUCED здорову кількість виводків у дикій природі. На рисунку 1 показано, що produce 1 у (10) a. пов’язане з близькими синонімами emit і release. Його аргументи позначено як агента (наприклад, polluter), причину (activity, transportation) і пацієнса (шкідливі речовини, як-от gas, pollutant тощо). 16 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources Рисунок 1. Produce 1 і відношення (NeoVisual 2024) Рисунок 2. Produce 2 і відношення (NeoVisual 2024) Terminologija | 2024 | 31 17 Рисунок 3. Produce 3 і відношення (NeoVisual 2024) На рисунку 2 показано іншу мережу відношень. У цьому випадку produce (10) b. має інший близький синонім, а саме manufacture. Він також пов’язаний із новим набором агенсів і пацієнсів: типовий агенс лексикалізується як producer, а пацієнс — як product. Нарешті, produce також виражає діяльність, яку здійснюють види у (10) c. На рисунку 3 показано, що це слово пов’язане з deliver і give birth, а його аргументи реалізуються термінами на кшталт individual або female як агенсів і egg або young як пацієнсів. 18 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources 8. РІЗНІ ЗНАЧЕННЯ, РІЗНІ МОДЕЛІ КЕРУВАННЯ Дуже небагато термінологічних ресурсів систематично описують моделі керування термінів, оскільки мовні властивості термінів не є центральним предметом уваги ресурсів, зосереджених на поясненні знань, виражених термінами. Через це вони можуть не розрізняти значення, зумовлені чергуваннями. Наприклад, не розрізняючи двох значень дієслова contaminate, словник з питань довкілля та охорони природи Park and Allaby (2017) не дає змоги належно описати моделі керування, пов’язані з кожним значенням. Contaminate 1: X (шкідлива речовина) ~ Y (територія) Y забруднюється X, Y забруднено. Contaminate 2: X (агенс, діяльність) ~ Y (територія) речовиною Z (шкідлива речовина) X (речовиною Z) забруднює Y; X забруднює Y (вводячи Z), Y забруднено речовиною Z (внаслідок дії X). 9. РІЗНІ ЗНАЧЕННЯ, РІЗНІ ВАРІАНТИ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ Інший цікавий погляд на полісемію відкриває міжмовна еквівалентність. Полісемічні лексичні одиниці можуть виявляти ізоморфні значення в різних мовах. Наприклад, green майже завжди перекладається французьким словом vert, яке також є полісемічним. Однак часто різні значення перекладаються іншою мовою різними лексичними одиницями. На рисунку 4 показано, як чотири різні значення французького слова terre перекладаються англійською залежно від розглядуваного значення. На рисунку слова без номера значення позначають лексичні одиниці, значення яких не розмежовано; слова чорним кольором із нижнім індексом позначають терміни або лексичні одиниці з розмежованими значеннями. Короткі описи їхніх значень подано в лапках. Як видно з рисунка, відношення еквівалентності значно ускладнюються, коли розглядаються окремі значення слова terre. Англійські відповідники також можуть бути полісемічними й пов’язуватися з новими наборами французьких термінів. Двомовні або багатомовні термінологічні ресурси, у яких не проводять важливих розрізнень між цими значеннями, імовірно, не враховуватимуть можливих відношень еквівалентності. Terminologija | 2024 | 31 19 Terre₁ terre terre₂ Earth₁ «Планета Сонячної системи...» Terre₃ «Поверхня Землі... не вкрита водою» land₁ land₄ «Царина» earth earth₂ land land₃ pays₂ terre₄ «Речовина, у якій ростуть рослини» soil₁ soil soil₂ «Ділянка землі, що використовується для певних цілей» land₂ «Поверхня, пов’язана з географічним об’єктом» sol₁ sol «Територія, окреслена межами й утворена як географічна та національна одиниця» pays₃ pays pays₁ «Населення країни» країна₁ країна Рисунок 4: французьке слово Terre: чотири різні значення та відношення між полісемічними еквівалентами в англійській мові (Л’Омм 2020b: 234) 10. ВИСНОВОК Ми розглянули сім різних причин, які обґрунтовують необхідність точнішого й чіткішого опису полісемії в термінологічних ресурсах. Методологічний підхід, застосовуваний у більшості ресурсів (тобто точне визначення понять у межах попередньо окресленої предметної галузі), та деякі наслідки, що з нього випливають (зокрема, розгляд багатослівних термінів і недостатня увага до дієслівних та прикметникових термінів), створюють хибне враження, ніби полісемія рідко трапляється у спеціалізованих галузях. Інакше кажучи, методологія, яку й досі застосовують під час укладання термінологічних ресурсів, і структура термінологічних записів зумовлюють моносемічний підхід до одиниць і виразів. Це особливо помітно в ресурсах, покликаних відображати організацію знань у певних галузях, оскільки поняття мають бути чітко розмежовані. Однак це не означає, що полісемії не існує: у багатьох випадках вона просто прихована за позначеннями предметних галузей або багатослівними термінами — і така ситуація дає змогу термінологам не розглядати її безпосередньо. Можливо, це зручно для укладачів термінологічних ресурсів, але неминуче викликає розчарування в користувачів, які можуть не знайти інформації, що допомогла б їм зрозуміти точне значення термінів. Ще одним важливим недоліком браку уваги до полісемії є те, що 20 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources це несумісно з аналізом на основі корпусів, який неминуче приводить до спостереження, що різні спеціалізовані значення співіснують і взаємодіють у корпусах. На нашу думку, приклади, наведені в цій статті, є переконливим свідченням на користь точного опису різних значень у спеціалізованих ресурсах, тим паче, що загальномовні ресурси можуть не охоплювати важливих розрізнень у певних предметних галузях. Користувачам, які звертаються до ресурсів, щоб знайти інформацію про сполучуваність термінів, парадигматичні й синтагматичні відношення та точні варіанти еквівалентності, потрібні описи, що виходять за межі простого розміщення понять у системах знань. Урахування полісемії в термінологічних ресурсах у спосіб, що робив би розрізнення значень явними для користувачів, потребує ґрунтовного перегляду їхньої нинішньої структури та методів укладання. Ми запропонували (L’Homme 2020a) альтернативні стратегії, які можна було б розробити для репрезентації полісемії: перелічення й відображення термінологічних відношень, розміщення конкретних значень у ширших семантичних фреймах тощо. Ці стратегії (та інші) було впроваджено в ресурсах, що фіксують термінологію обчислювальної техніки й довкілля. Однак застосування цих нових методів вимагає, щоб термінологи ознайомилися з новими принципами й методами, які допоможуть їм перевіряти розрізнення значень і репрезентувати значення в ресурсах. REFERENCES Aldestein Adriana, Cabré Maria Teresa 2002: The specificity of units with specialized meaning: Polysemy as an explanatory factor. – D.E.L.T.A. 18, 1–25. Andersen Øivin 2007: Indeterminacy, Context, Economy and Well-formedness in Specialist Communication. – Indeterminacy in Terminology and LSP, ed. Bassey Antia, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 3–14. Apresjan Juri 1974: Regular polysemy. – Linguistics 142, 5–32. Bowker Lynne 2022: Multidimensionality. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, ed. Pamela Faber, Marie-Claude L’Homme, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 127–147. Cabré Maria Teresa 1999: Terminology: Theory, Methods and Applications, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. Condamines Anne, Reberolles Josette 1996: Point de vue en langue spécialisée. – Meta 42(1), 174–184. Croft William, Cruse D. A. 2004: Cognitive Linguistics, Cambridge: Cambridge University Press. Cruse D. A. 1995: Polysemy and related phenomena from a cognitive linguistics viewpoint. – Patrick Saint-Dizier, & Evelyn Viegas (eds.). Computational Lexical Semantics, Cambridge: Cambridge University Press, 33–49. Delavigne Valérie 2022: La notion de domaine en question. À propos de l’environnement. – Neologica 16, 59. DiCoEnviro 2024: Dictionnaire fondamental de l’environnement. Available at: https://olst.ling.umontreal.ca/dicoenviro/moteur/search-enviro.cgi?ui=en&mode=terme&lang=fr&prec=exact&equi=1&rq=. Terminologija | 2024 | 31 21 DiCoInfo – Dictionnaire fondamental de l’informatique et de l’Internet. Available at: https://olst.ling.umontreal.ca/dicoinfo/moteur/search.cgi. Diki-Kidiri Marcel 2022: Cultural Terminology. An Introduction to Theory and Method. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, ed. Pamela Faber, Marie-Claude L’Homme, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 197-216. Durán-Muñoz Isabel, Jiménez-Navarro Eva Lucia 2023: Motion Verbs in Adventure Tourism: A Lexico-Semantic Approach to Fictive Meaning. – International Journal of English Studies 23(1), 27–48. Framed DiCoEnviro 2024: – A Framed Version of DiCoEnviro. Available at: https://olst.ling.umontreal.ca/dicoenviro/framed/index.php. GEMET Thesaurus 2024. Available at: (https://www.eionet.europa.eu/gemet/en/themes/. Kocourek Rostislav. 1991: La langue française de la technique et de la science. Vers une linguistique de la langue savante, Niemeyer: Oscar Brandstetter. L’Homme Marie-Claude 2020a: Revisiting polysemy for terminology. – Lexicography for Inclusion. Euralex 2020. Proceedings, ed. Z. Gavriilidou, M. M期siaki, A. Fliatouras, Alexandroupolis, Greece, 415–424. L’Homme Marie-Claude 2020b: Lexical Semantics for Terminology: An Introduction, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. L’Homme Marie-Claude 2024a: Managing polysemy in terminological resources. – Terminology 30(2), 216–249. L’Homme Marie-Claude 2024b: Polysemy and Representation of Meaning in Terminology. – Aspects of Cognitive Terminology Studies, ed. Silvia Molina Plaza, Nava Maroto, Berlin: De Gruyter, 73–94. León Araúz Pilar, Reimerink Ariane 2010: Knowledge Extraction and Multidimensionality in the Environmental Domain. – Proceedings of the Terminology and Knowledge Engineering (TKE) Conference, Dublin: Dublin City University. Merriam-Webster Dictionary 2024. Available at: https://www.merriam-webster.com/. NeoVisual. Discover the terminological structure of the field of the environment. Available at: https://olst.ling.umontreal.ca/dicoenviro/neovisual/. Oxford English Dictionary 2024. Available at: https://www.oed.com/dictionary. Park Chris, Allaby Michael 2017: Oxford Dictionary of the Environment and Conservation, Oxford: Oxford University Press. Pavel Silvia, Nolet Diane 2001: Handbook of Terminology, Ottawa: Minister of Public Works and Government Services Canada. Sager Juan C. 1990. A Practical Course in Terminology Processing, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. Sterner Beckett 2022: Explaining Ambiguity in Scientific Language. – Synthese 200(354). Temmerman Rita 2000: Towards New Ways of Terminology Description. The Sociocognitive Approach, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. Termium Plus®. Available at: https://www.btb.termiumplus.gc.ca/tpv2alpha/alpha-fra.html?lang=fra. Wright Sue Ellen 2022: Terminology and Standards. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, ed. Pamela Faber, Marie-Claude L’Homme, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 87-110. 22 Marie-Claude L’Homme Seven Good Reasons for a Better Account of Fine-grained Polysemy in Terminological Resources SEPTYNIOS SVARIOS PRIEŽASTYS TERMINIJOS IŠTEKLIUOSE LABIAU ATSIŽVELGTI Į SMULKIĄJĄ POLISEMIJĄ Santrauka Terminologijoje polisèmija dažnai nepastebima arba svarstoma iš kitų perspektyvų (dviprasmiškumas, variantiškumas, homonimija ir kt.). Apibrėžiant sąvokas konkrečiose dalykinėse srityse terminologams nereikia turėti reikalų su daugybe reikšmių ir atspindėti reikšminių skirtumų tokiuose ištekliuose kaip terminų bankai ir specializuoti žodynai. Ištekliuose, kuriais siekiama perteikti konkrečių dalykinių sričių žinių struktūrą (tezaurai, ontologijos ir terminologinės žinių bazės), sritis sudaro pagrindą, kuriuo remiantis sąvokos (o ne reikšmės) apibrėžiamos, išdėstomos žinių struktūroje, susiejamos su kitomis sąvokomis ir aiškiai nuo jų atskiriamos. Šiame straipsnyje, naudodamiesi aplinkos srities pavyzdžiais, parodome, kad polisèmija yra labiau paplitusi specializuotose dalykinėse srityse nei paprastai manoma. Žinoma, sutelkus dėmesį į reikšmes anksčiau apribotose srityse, sumažėja polisèmijos tikimybė. Tačiau kodėl polisèmija ned ažna terminijos ištekliuose, paaiškina tokie veiksniai kaip sudėtinių terminų įtraukimas, nepakankamas dėmesys veiksmažodžiams ir būdvardžiams, kuriems būdingos kitokios polisèmijos formos nei daiktavardžiams, žymintiems vienetus. Pateikti pavyzdžiai yra pagrįsti patirtimi, įgyta kuriant du specializuotus aplinkos srities terminų išteklius, t. y. DiCoEnviro ir Framed DiCoEnviro, ir naudojantis specializuotais tekstynais, sudarytais kuriant šiuos išteklius. Dauguma mūsų nustatytų reikšminių skirtumų nėra užfiksuoti kituose su aplinka susijusiuose ištekliuose. Pasisakome už adekvatesnį polisèmijos traktavimą terminijos ištekliuose ir pateikiame septynias priežastis, kodėl reikšminiai skirtumai turėtų būti aiškiai atspindėti ir paaiškinti: 1) dalykinių sričių ribų nepakankamumas; 2) apibrėžčių netikslumas; 3) bendrosios kalbos žodynų neužtektinumas; 4) skirtingų reikšmių poveikis kombinatorikai; 5) leksinių santykių sąsaja su skirtingomis reikšmėmis; 6) skirtingi valdymo modeliai; 7) skirtingi lygiavertiškumo santykiai. Gauta 2024-04-27 Marie-Claude L’Homme Observatoire de linguistique Sens-Texte, OLST Université de Montréal E-mail [email protected] Terminologija | 2024 | 31 23