Iš kur kilęs „kìbiras“ („kibìras“)

VINCENTAS DROTVINAS Вільнюський педагогічний університет ЗВІДКИ ПОХОДИТЬ KÌBIRAS (KIBÌRAS) Щодо походження литовського слова kibiras висловлено не одну думку. Це слово привернуло увагу Казимера Буги насамперед своїм наголосом. У «Повідомленні редактора словника литовської мови» він зазначив, що видані словники не позначають наголосу слова та інтонації наголошених голосних: «із таких словників, навіть якби хотів, не дізнаєшся, як треба вимовляти те чи інше рідше слово. Візьмімо, комусь потрібно дізнатися, як вимовляються ці слова [...] kibirai „відра“ і kibirai „тріски“ (дерев’яні) відходи, суччя» (Lietuva, 1921, № 91). Далі він писав, що «[у] доброму словнику ми знайшли б відповідь, що слід вимовляти [...] kibirai „відра“ і kibirai» (Būga 1959: 379). На підставі відмінностей у наголосі та семантиці у Lietuvių kalbos žodyne наведено пару омонімів: 1 kibìras (kibìras) «дрібна суха гілочка, хмиз, прутик» (про походження див. Smoczyński 2007: 283) і 2 kibìras «посудина для набирання води та перенесення її з криниці» (LKŽ V 1959: 725); щодо наголосу kibìras «посудина, якою витягають воду з криниці» докладніше див. Vitkauskas 2006: 125. У Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (1972, 1993, 2004, 2006) подано 2 варіанти наголошення: kibìras ir kìbiras. Державна комісія литовської мови постановила вважати основним варіантом наголошення kìbiras (3b), а побічним — kibìras (2). У статті «Слов’янсько-балтійські етимології» К. Буга пояснював і походження цього слова: литовське kibìras = прасл. čьbьrъ. Суфікс –ira-s він зіставляв із суфіксом слів inkst-iras, bimb-iras (Būga 1958: 326). Інакше походження слова kibiras намагався пояснити Віктор Камантаускас, литовський мовознавець і перекладач (1899–1951). Він уклав Trumpą lietuvių kalbos kirčio mokslą (I–II, 1928–1929), словничок запозичень та їхніх литовських відповідників Kalbėkime lietuviškai (1933). У Trumpame lietuvių kalbos netaisyklingumų ir barbarizmų žodynėlyje (1928) В. Камантаускас укладає словничок неправильного написання та наголошення варваризмів, сумнівних або помилково виправлюваних мовними редакторами слів, призначений «для широкої громадськості та школярів». Свої виправлення він обґрунтовує поглядами К. Буги та Йонаса Ригішкю, Ф. Куршайтіса, П. Скарджюса, давніх авторів М. Даукши, К. Сірвідаса, С. Даукантаса, М. Валанчюса. Про походження слова kibiras він пише: «Kibiras, яким мовні пуристи наказують заміни-» V. DROTVINAS. Iš kur kilęs kibìras (kibìras) 169 нювати «чужоземне слово» viedrą, таке ж нелитовське, як і viedras (запозичене з єврейської мови)». (Kamantauskas 1928: 35). Невдовзі на словничок В. Камантаускаса відгукнувся Йонас Яблонскіс, який під псевдонімом Йонаса Ригішкю видав збірку коментарів до словничка (Mūsų kalbos žodynėlio dalykai, 1929). Не вдаючись до докладнішого огляду окремих зауважень Й. Яблонскіса, можна сказати, що в виправленнях В. Камантаускаса мовознавець нерідко вважав аргументацію думки недостатньою. Він вимагав «висловлюватися докладніше», тобто наводити більше живих прикладів уживання мови та ілюстрацій; зазначав, що не цілком зрозумів аргументи редактора; часом показував, що автор виправлень має рацію не в усьому, бо не бачить відмінностей між діалектами чи словотвірними формами; нагадував, що доречність деяких прикладів С. Даукантаса та Ф. Куршайтіса слід оцінювати критично тощо. Про це свідчить і думка мовознавця щодо походження kibiras. Й. Яблонскіс засумнівався в поясненні походження слова kibiras, поставившись до твердження автора скептично: «Автор виводить kibirą, як видно, з єврейської мови, та не каже, від якого саме сучасного єврейського слова воно утворилося. Ця новина автора для мене справді несподівана. Перш ніж так категорично стверджувати про viedrą (слов’янське) чи kibirą, авторові слід було бодай чимось чітко підкріпити це твердження». (Rygiškių Jonas 1929: 44–45). Отже, таке необґрунтоване пояснення походження слова Й. Яблонскіс вважає «новиною», однак сам походження слова не уточнює. Як свідчать словники литовської мови, kibiras (kibìras) — слово західних аукштайтів, зафіксоване в словниках Малої Литви: у рукописному німецько-литовському словнику XVII ст. Lexicon Lithuanicum: Eymer wiedras, kibiras 33a.; Schöpffeymer kibirras 76a. У Lietuvių kalbos žodyne історію його фіксації починають зі словника XVII ст. Clavis Germanico-Lithuana: Eimer. Wedras, ô. M. Kibbiras, ô. M. C I 23 (але в наведеній тут біблійній ілюстрації трапляється лише wiedras, як і у словниках Костянтина Сірвідаса). Слово kibiras наявне також у словниках Якуба Бродовського, Філіпа Руїгіса, Крістіонаса Готліба Мілкуса, Георга Генріха Фердинанда Нессельмана, Фрідріха Куршайтіса та пізніших словниках, у піснях Антанаса Юшки, у збірниках литовського фольклору Августа Шляйхера, Августа Лескіна й Карла Бругмана. Його записав і сам Йонас Яблонскіс (LKŽ V 1959: 725); сьогодні воно загальновживане в літературній мові. Чому В. Камантаускас виводив слово kibiras з єврейської мови? Розгляньмо, що могло бути його джерелом у їдиші. Саме єврейське слово emer «відро» (← нім. Eimer) безпосередньо не пов’язували з литовським kibiras (Jankelovičius, Kačergis 1940). Єврейське слово ceber «низька дерев’яна посудина з ручками», яке, ймовірно, асоціювалося з литовським kibiras, 170 KALBOS KULTŪRA | 83 зустрічається в сучасних словниках їдишу, наприклад: Русско-еврейский (идиш) словарь […], 1984: 60, 619; cuber = ceber = ciber «цэбар» (Астравух 2008: 202); пор. польське ceber, cebr. У литовській мові відомі такі варіанти цього запозичення: čābaras, càberis і cabàrkas, cèberas «низька дерев’яна посудина з ручками, дійниця, цебер», а також cèberis, cẽberis, ceberỹs, cebẽrkas, cẽbras, cèbras 1 див. ceberas, 2 bidonas (LKŽ II 1969: 8). Походження польського ceber, cebr пояснюють по-різному. Александр Брюкнер пише, що польське ceber не має нічого спільного з німецьким Zuber, Zober, а лише оманливо подібне до литовського кореня kib- «висіти, чіплятися, звисати» (Brückner 1989: 56, 107). Однак полонізм ceber, cebr виводять із слова zuber, zuibar верхньонімецького діалекту (складне слово: zwei «два» + beran «нести») (Duden 2001: 952; Paul 2002: 1211); пор. також Zuber «велика посудина для води, яку носять удвох», на відміну від Eimer «відро» (Pfeifer 1995: 1624). За М. Фасмером, слов’янська форма čьbьrь пов’язана з литовським kibiras «відро». У найновіших польських етимологічних словниках зазначається, що ceber не має нічого спільного з литовським kibiras, і наголошується, що kibiras — це лише «черпальна посудина, що постійно висить на важелі біля колодязя» (Bańkowski 2000: 109). Отже, kibiras (kibiras) — безсумнівно литовське слово. LITERATŪRA Bańkowski A. 2000: Etymologiczny słownik języka polskiego. Tom I, A–K, Warszawa: Wydawnictwo naukowe. Brückner A. 1989: Słownik etymologiczny języka polskiego, Warszawa: Wydawnictwo wiedza powszechna. Būga K. 1958: Славяно-балтийские этимологии. – Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Būga K. 1959: Lietuvių kalbos žodyno redaktoriaus pranešimas. – Rinktiniai raštai 2, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Duden 2001: Duden das Herkunftswörterbuch. Etymologie der Deutschen Sprache, 3. völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage. Duden Verlag. Fraenkel E. 1962: Litauisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg–Göttingen. Jankelovičius Ic., Kačergis S. 1940: Kišeninis Lietuvių Kalbos Raktas. Žydiškas–lietuviškas Žodynas. Stud. Ic. Jankelovičiaus ir S. Kačergio leidinys, Kaunas: C. Kagano spaustuvė. Kamantauskas V. 1928: Trumpas kalbos netaisyklingumų ir barbarizmų žodynėlis, Kaunas: Valstybės spaustuvė. LKŽ 1969: Lietuvių kalbos žodynas 2. Atsak. redaktorius J. Kruopas, Vilnius. LKŽ 1959: Lietuvių kalbos žodynas 5. Atsak. redaktorius K. Ulvydas, Vilnius. V. DROTVINAS. Iš kur kilęs kibiras (kibiras) 171 Paul H. 2002: Deutsches Wörterbuch. Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes. 10. überarbeitete und erweiterte Auflage von Helmut Henne, Heidrun Kämper und Georg Objartel, Max Niemeyer Verlag, Tübingen. Pfeifer W. 1995: Etymologisches Wörterbuch des Deutschen, Deutscher Taschenbuch Verlag, München. Rygiškių Jonas 1929: Mūsų kalbos žodynėlio dalykai. Atskiras pastebėjimas dėl V. Kamantausko „Trumpo kalbos netaisyklingumų ir barbarizmų žodynėlio“, Kaunas: Tulpės B-vės leidinys. Smoczyński W. 2007: Etymologiczny słownik języka litewskiego, Wilno. Vitkauskas V. A. 2006: Žodžių istoriją iškreipiame. – Acta Linguistica Lithuanica 55, 125–126. Астравух А. 2008: Идыш-беларускі слоўнік, Мінск: Медисонт. Фасмер М. 1986: Этимологический словарь русского языка. Том II, Москва: Прогресс. Gauta 2010 10 26 ON THE ORIGIN OF KÌBIRAS (KIBÌRAS) Summary The article discusses the origin of two Lithuanian homonyms, namely, 1. kìbiras, kibìras ‘a small dry twig, a dry branch’, and 2. kibìras ‘a container to carry water and draw it from a well’ (Lietuvių kalbos žodynas, 1959, vol. V). The Dictionary of Contemporary Lithuanian (Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 2006) gives two stress variants for the second homonym: kìbiras, kibìras. The dictionaries of Lithuanian provide convincing evidence testifying to the Lithuanian origin of the word. This word originates in the Western Highlanders (Aukštaitian) subdialect, it has also been traced in some dictionaries that were published in the 17th c. in the Prussian Lithuania, or Lithuania Minor, is found in dictionaries and folklore collections. Moreover, the word belongs to the general lexicon of current Lithuanian. Etymologists K. Būga (1958, 1959), E. Fraenkel (1962), A. Brückner (1989), M. Vasmer (1986), and A. Bańkowski (2000) suggest different interpretations of its origin: OSlav. čьbьrъ (< OHG zwibar) and Lith. kib-ti „an.?“, kyb-oti „an.?“ VINCENTAS DROTVINAS Vilniaus pedagoginis universitetas T. Ševčenkos g. 31, LT-03111 Vilnius [email protected] 172 KALBOS KULTŪRA | 83