Danų asmenvardžių ypatumai

BIRUTĖ SPRAUNIENĖ Вільнюський університет ОСОБЛИВОСТІ ДАНСЬКИХ ОСОБОВИХ ІМЕН КЛЮЧОВІ СЛОВА: ономастика, данські особові імена, мовне планування. У світі, на який впливає глобалізація, зростають контакти з іншими культурами, тому виникає потреба краще їх пізнати. З відкриттям кордонів чимало литовців вирішують працювати, навчатися або просто проводити відпустку за кордоном; до нас приїздить також багато гостей з інших країн, збільшується кількість змішаних шлюбів. Іноземні імена рясніють у юридичних документах, на сторінках газет, в оголошеннях про культурні заходи; з ними мають справу як різні фахівці (правоохоронці, працівники відділів реєстрації актів цивільного стану, перекладачі), так і широка громадськість. Мета цієї статті — ознайомити з традиціями данських особових імен та чинними в Данії правовими положеннями, що регулюють надання особових імен. У законі про особові імена Данії, окрім традиційних категорій імені (дан. fornavn) і прізвища (дан. efternavn), вживається також незвичне для литовців поняття другого імені (дан. mellemnavn). Друге ім’я — це особове ім’я, яке стоїть між останнім ім’ям особи та прізвищем і за типом ближче до прізвища. Історично традиція давати дітям другі імена під час хрещення виникла в Данії наприкінці XIX століття. Як другі імена обирали найрізноманітніші особові імена: патроніми (дан. patronymer1, імена видатних історичних постатей, дівоче прізвище матері, чужі прізвища (тобто прізвища, які особа не мала права успадкувати чи набути на підставі родинних зв’язків), ім’я батька могло надаватися дочці як друге ім’я тощо. Закон про особові імена Данії 1961 року офіційно узаконив другі імена та встановив 1 Патроніми поділяються на первинні і вторинні патроніми (дан. primer-/sekundærpatronymer). Первинні патроніми — це справжні по батькові, утворені від імені батька або матері особи за допомогою компонента -søn «син» або -datter «донька». Вторинні патроніми — це по батькові, що перетворилися на успадковані прізвища. Наприклад, особове ім’я Jensen колись було по батькові («син Єнса»), тобто первинним патронімом, але, ставши успадкованим прізвищем, воно вже не пов’язане з однією особою і вважається вторинним патронімом. У цій статті поняття «патронім» і «патронімічне прізвище» означають первинні патроніми. 240 KALBOS KULTŪRA | 84 правила їх надання. Понад третина всіх данців, окрім прізвища, має одне або кілька проміжних імен, наприклад: Hans Peter Skovgaard Jensen ім’я (–імена) проміжне ім’я прізвище Проміжні імена було узаконено, щоб урізноманітнити данські особові імена та полегшити встановлення особи. Нижче стисло розглянуто три типи данських особових імен — імена, проміжні імена та прізвища — і можливості їх надання відповідно до законів, чинних у Данії. Ім’я визначається як перше особове ім’я в послідовності імен особи, яким її називають («кличуть»). Особа може мати кілька імен. Два імені можна з’єднати дефісом, наприклад, Anne-Sophie. Батьки обирають дитині ім’я не пізніше ніж через 6 місяців після її народження. Батьки можуть вибрати дитині ім’я (–імена) зі списку затверджених імен, опублікованого на сайті Департаменту у справах сім’ї (www.familestyrelsen.dk). Якщо батьки хочуть дати дитині ім’я, якого немає в цьому списку, вони можуть подати заяву на його затвердження. Нове затверджене ім’я автоматично додається до списку. У згаданому списку, крім чоловічих і жіночих імен, наведено й гендерно нейтральні імена, які підходять і хлопчикам, і дівчаткам, наприклад: Kim, Nikita. Прізвище — це особове ім’я, що стоїть наприкінці послідовності імен особи й зазвичай указує на родинні зв’язки. Наприклад, у Jens Hald Jensen прізвище — Jensen. Особа може мати лише одне прізвище. Наприклад, Susanne Hansen, побажавши, щоб її прізвищем було Vildbjerg, втрачає прізвище Hansen. Подвійні прізвища вважаються одним прізвищем. Подвійні прізвища скандинавського походження пишуться через дефіс, наприклад, Hald-Jensen. Подвійні прізвища, що походять з іспаномовних країн, відповідно до традиції цих країн пишуться окремо, наприклад, Castillo Morales. Дитині потрібно надати прізвище не пізніше ніж протягом перших 6 місяців її життя. Прізвище дитині обирають батьки. Якщо батьки не вирішили, яке прізвище матиме дитина, до досягнення нею 6 місяців, їй надають прізвище матері. Якщо прізвище матері є патронімом (наприклад, Helgesdatter, дослівно: «дочка Гельги»), дитині як прізвище надають ім’я матері з додаванням компонента –søn «син» або –datter «дочка» відповідно до статі дитини. Данські прізвища поділяються на успадковувані, які можуть переймати діти, онуки, подружжя, партнери тощо, та неуспадковувані (особисті), які не передаються родичам. До категорії неуспадковуваних (особистих) прізвищ належать згадані вище патроніми — особові імена, утвор- B. SPRAUNIENĖ. Danų asmenvardžių ypatumai 241 ті з імені батька або матері за допомогою компонента -son «син» або –datter «дочка», наприклад: Pedersøn, Pedersson, Anderssøn, Fatimasdatter. Якщо мати має патронімічне прізвище, наприклад, Kirsten Hansdatter, її дочку можуть назвати не Mette Hansdatter, а Mette Kirstensdatter, якщо батьки вирішать дати дочці патронімічне прізвище. Практика надання патронімічних прізвищ у Данії порівняно нова: її узаконили лише 2005 року законом Данії про особові імена. Усі інші прізвища є успадкованими, тобто можуть вільно передаватися родичам. Прізвища, які мають понад 2000 осіб у Данії, вважаються прізвищами вільного вибору. Статистичне управління Данії, спираючись на дані Центрального реєстру населення, щороку публікує оновлений перелік прізвищ вільного вибору. Прізвище з цього переліку може обрати кожен, незалежно від родинних зв’язків. Якщо прізвища немає в переліку прізвищ вільного вибору, це означає, що його мають 2000 або менше жителів Данії. Таке прізвище належить до категорії захищених прізвищ. Його можна надати особі лише на підставі родинних зв’язків або за наявності письмової згоди всіх носіїв цього прізвища. Особа завжди може повернути собі своє попереднє прізвище, незалежно від того, чи є воно прізвищем вільного вибору, чи захищеним. Це стосується також прізвищ, набутих у шлюбі або партнерстві. Особі завжди можна надати прізвище, яке мають або мали її батьки, бабусі й дідусі, прабабусі й прадідусі та прапрабабусі й прапрадідусі. Це правило поширюється і на прізвища, набуті в шлюбі, партнерстві тощо. Як уже зазначалося, це положення не стосується особових прізвищ — патронімів. Наприклад, Susanne Jensen не може отримати прізвище своєї матері Olesdatter, якщо це прізвище є патронімом матері. Особі можна надати прізвище вітчима чи прийомного батька, якщо вони не заперечують. Якщо подружжя (або партнери) бажає мати однакове прізвище, вони можуть обрати прізвище одне одного (дружина може взяти прізвище чоловіка або чоловік — прізвище дружини). Данські прізвища не відмінюються і не мають чоловічих чи жіночих закінчень. Патронімічні прізвища, звісно, вказують на стать особи, наприклад, Helgesdatter (жінка) і Gunnarson (чоловік). Однак закон Данії про особові імена передбачає можливість надати особі прізвище з чоловічим або жіночим закінченням, якщо це прізвище традиційно пов’язане з певною культурою, у якій існують чоловічі та жіночі форми прізвищ, наприклад, у польській жіноче –a, чоловіче –i; у грецькій жіноче –ou, -u або –i, чоловіче –is; у чеській жіноче –ova, чоловіче –il тощо. Іноземні патроніми також можуть надаватися як прізвища, наприклад, ісландські з другим компонентом –son / –dóttir або мусульманські з першим компонентом Al / El. Наприклад, якщо ім’я матері — Bjørk, дочці- 242 KALBOS KULTŪRA | 84 ці за ісландською традицією імен можна надати прізвище Björkdóttir (незалежно від того, чи є мати ісландкою), так само, як і якщо батька звати Muhammed, синові за мусульманською традицією можна дати прізвище Al-Muhammed або Al Muhammed. Друге ім’я визначається як особове ім’я, що стоїть між власним ім’ям (іменами) особи та прізвищем. Друге ім’я не є обов’язковим. Особа може мати кілька других імен. Вибравши нове друге ім’я, людина не втрачає автоматично попереднє ім’я (імена). Як і прізвища, другі імена поділяються на успадковані, які можуть успадковувати родичі, та неуспадковані (особові). До категорії неуспадкованих других імен належать патроніми (наприклад, Jakobsson, Helgesdatter) та імена (наприклад, Andrea Vagn Jensen, Hans Lykke Hansen). Закон Данії про особові імена передбачає можливість обрати як друге ім’я будь-яке чоловіче чи жіноче ім’я, внесене до переліку затверджених імен. Друге ім’я, отримане таким чином, вважається особовим (неуспадкованим) і не може передаватися дитині, чоловікові чи дружині або партнеру. Жінка може обрати як друге ім’я чоловіче ім’я (і навпаки); наприклад, Tina Jensen може обрати чоловіче ім’я Michael як друге ім’я. Таке особове друге ім’я згодом не може стати прізвищем особи: наприклад, якщо Tina Michael Jensen забажає, вона не зможе називатися Tina Michael. Усі інші другі імена є успадкованими й можуть передаватися родичам. Як друге ім’я можна обрати будь-яке особове ім’я, яке особа за чинним законодавством може обрати як прізвище. Отже, другими іменами можуть бути патроніми, прізвища батьків, бабусь і дідусів, вітчимів, прийомних батьків тощо. Особа може успадкувати другі імена батьків, бабусь і дідусів, прабабусь і прадідусів або прапрабабусь і прапрадідусів. Як друге ім’я особі можна надати друге ім’я або прізвище чоловіка чи дружини або партнера, якщо родич не заперечує. Як уже зазначалося, це положення не стосується патронімів: наприклад, Jens Gunnarson, одружений із Susanne Hansen, не може передати дружині своє прізвище Gunnarson як друге ім’я, якщо це його патронімічне прізвище. Особа може вирішити зареєструвати своє друге ім’я як прізвище; наприклад, Jens Hald Jensen може обрати друге ім’я Hald як прізвище і називатися Jens Hald. Оскільки закон Данії про особові імена надає право повернути раніше вживане друге ім’я, Jens Hald може повернути собі попереднє друге ім’я Hald і називатися Jens Hald Hald. Як видно з цього стислого огляду, закон Данії про особові імена надає громадянам Данії значну свободу самостійно обирати особові імена. Закон ґрунтується на основному принципі, що ім’я громадянина є його особистим B. SPRAUNIENĖ. Danų asmenvardžių ypatumai 243 справа, у яку суспільство мало б втручатися не більше, ніж необхідно. Запровадження такої великої свободи вибору особових імен частково було зумовлене прагненням данських політиків і фахівців із мовного планування збільшити різноманітність данських прізвищ. Адже протягом кількох останніх століть у фонді данських прізвищ переважали вторинні патроніми з компонентом -sen, такі як Hansen, Andersen чи Jensen2. Це створювало труднощі з установленням особи, тому було ухвалено не один закон про особові імена, щоб збільшити різноманітність прізвищ, однак можливістю відмовитися від прізвища з компонентом -sen користувалися небагато людей. На зміну прізвища впливають і психологічні чинники: людина ототожнює себе зі своїм прізвищем і не схильна його змінювати. Після ухвалення закону про особові імена 2005 року, здається, нарешті вдалося розв’язати проблему: кількість 20 найпоширеніших прізвищ із компонентом -sen у 2007 році очевидно зменшилася порівняно з даними 1971 року. Це стало наслідком положення закону, яке дозволяє узаконити своє проміжне ім’я як прізвище та відмовитися від прізвища з компонентом -sen. Проміжне ім’я — це тип особових імен, характерний для скандинавських мов. Як уже згадувалося, проміжні імена почали використовувати, щоб полегшити встановлення особи. Хоча проміжними іменами можуть ставати як прізвища, так і власні імена, вони, хоча й не є частиною прізвища, усе ж виконують радше функцію прізвища. Про те, що проміжне ім’я ближче до прізвища, а не до власного імені, свідчить і можливість для жінки обрати як проміжне ім’я чоловіче ім’я, а для чоловіка — жіноче. Данські прізвища не мають окремих чоловічих і жіночих форм, однак власні імена поділяються на чоловічі, жіночі та гендерно нейтральні, і закон Данії про особові імена забороняє давати особі ім’я, що не відповідає її статі (винятки можливі лише для трансгендерних осіб). Оскільки імена, що виконують функцію проміжних імен, однаково підходять особам обох статей, це свідчить, що вони, як і прізвища, не вказують на стать. LITERATŪRA Meldgaard E. V. 2008: Det drejer sig om: Efternavnets historie [Apie pavardės istoriją]. Institut for Navneforskning. Prieiga per internetą: http://nfi.ku.dk/publikationer/webpublikationer/ddsoefternavnetshistorie.pdf (žiūrėta 2011 06 20–27). 2 1970 m. atliktas tyrimas parodė, kad danų pavardžių fondą sudarė 85 000 skirtingų pavardžių, tačiau net pusė Danijos gyventojų turėjo vieną iš 14 įprasčiausių pavardžių su dėmeniu -sen, o du trečdaliai turėjo vieną iš 50 dažniausių pavardžių, iš kurių vos keletas pavardžių (pvz.: Møller, Schmidt, Lund, Holm) buvo ne antriniai patronimai su dėmeniu -sen. 244 KALBOS KULTŪRA | 84 Lov nr. 524 af 24/06/2005 (Navneloven) [2005 m. birželio 24 d. įstatymas Nr. 524 (Danijos asmenvardžių įstatymas)]. Prieiga per internetą: https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=31494 (žiūrėta 2011 06 20–27). Vejledning om behandling af navnesager [Rekomendacijos dėl asmenvardžių suteikimo]. Prieiga per internetą: https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=127432 (žiūrėta 2011 06 20–27). Danijos teisingumo ministerijos Šeimos departamento interneto svetainėje skelbiama informacija. Prieiga per internetą: www.familestyrelsen.dk (žiūrėta 2011 06 27). Gauta 2011 09 15 PECULIARITIES OF DANISH PERSONAL NAMES S u m m a r y The paper gives a concise overview of the traditions of Danish personal names and giving them to people in Denmark in accordance with the Danish legislation. When discussing the types of Danish personal names, most attention is given to the specific category of a middle name by highlighting the function of this type of personal names characteristic of Scandinavian languages and its differences from more usual categories of names and surnames. KEY WORDS: onomastics, Danish personal names, language planning. BIRUTĖ SPRAUNIENĖ Vilniaus universiteto Skandinavistikos centras Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius [email protected] B. SPRAUNIENĖ. Danų asmenvardžių ypatumai 245