Dėl veiksmažodžio „garsinti“ kirčiavimo normos

VIDAS KAVALIAUSKAS Литовський університет освітніх наук ПРО НОРМУ GARSINTI АКЦЕНТУВАННЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: суфіксальне дієслово, норма акцентування, варіант акцентування, реальне вживання. У працях із литовської акцентології, словниках і довідниках норма акцентування дієслова garsinti (: gãrsas; garsùs, -ì, gãršų, -ią) дуже коливалася: gársinti, gársina, gársino (MKŽ 172; Vaitkevičiūtė 2004: 165); garsìnti, garsìna, garsìno (LV 262; RŽ 204); garsìnti, garsìna, garsìno і gársinti, gársina, gársino (Kamantauskas 1929: 39); gársinti, gársina, gársino і garsìnti, garsìna, garsìno (LKŽ III 142; LKTŽ 103; Būga 1958: 441; Laigonaitė 2002: 103; Stundžia 1995: 140; Vitkauskas 1995: 27, 80); gársinti, gársinti, garsìnti (Derksen 1996: 350). Нормативний «Словник сучасної литовської мови»Dabartinės lietuvių kalbos žodynas подавав два варіанти акцентування: gársinti, gársina, gársino і garsìnti, garsìna, garsìno (DŽ₁ 199, DŽ₂ 164, DŽ₃ 166, DŽ₄ 166, DŽ₆ₑ). Багато журналістів радіо й телебачення засвоїли запропоновану престижну норму акцентування цього дієслова — і нині нерідко чуємо повідомлення про те, хто igársino фільми чи передачі. Свідоміші мовці також навчилися так наголошувати, хоча в розмовній мові, ймовірно, обрали б інший варіант акцентування (варіант із циркумфлексною основою мало підтримується мовцями). У дієсловах із суфіксом -inti такого типу можлива акутова метатонія: gárbinti, gárbina, gárbino (: gãrbė, gãrbę), káltinti, káltina, káltino (: káltas, -à), mérginti, mérgina, mérgino (: mergà, mergą), svéikinti, svéikina, svéikino (: svéikas, -à), švéntinti, švéntina, švéntino (: šveñtas, -à), vértinti, vértina, vértino (: vẽrtas, -à; vertė, vertę) та ін. 178 KALBOS KULTŪRA | 84 Однак вона далеко не є регулярною. У літературній мові чимало прикладів, коли зберігається циркумфлексна інтонація твірного слова: ãntrinti, ãntrina, ãntrino (: ãntras, -ã), daũsinti, daũsina, daũsino (: daũsos), jaũsminti, jaũsmina, jaũsmino (: jaũsmas), skaĩmbinti, skaĩmbina, skaĩmbino (: skaṃbėti, skaṃba), spãrtinti, spãrtina, spãrtino (: spãrtùs, -ì; spãrtų, -čią), taũtinti, taũtina, taũtino (: tautà, taũtą), (i)vaĩkinti, (i)vaĩkina, (i)vaĩkino (: vaĩkas), vãrdinti, vãrdina, vãrdino (: vãrdas), žiaũrinti, žiaũrina, žiaũrino (: žiaurùs, -ì; žiaũrų, -ią) та ін. (див. Kavaliauskas 2000: 54–55; 68–72; Kavaliauskas 2011: 125). Легалізовано також паралельні варіанти наголошування: dáilinti і daĩlinti, dá rdinti і dãrdinti, márminti і mãrminti, rá ininti і raĩninti, skaĩdrinti і skaĩdrinti, támsinti і tãmsinti та ін. (Kavaliauskas 2000: 53–72; Kavaliauskas 2005: 114–118; Kavaliauskas 2011: 124–125). У 2005 р. Державна комісія литовської мови (далі – VLKK) уточнила нормативне наголошування дієслова garsinti: відмовилися від префіксального наголошування, практично зовсім не вживаного в мовленні, і узаконили поширений у мовленні варіант із циркумфлексним наголосом у корені: gársinti, gársina, gársino і gãrsinti, gãršina, gãršino. Такі паралельні варіанти наголошування зазначено й у найновішій літературі з акцентології (Mikulėnienė, Pakerys, Stundžia 2008: 260; Stundžia 2009: 220). Чи підтримують таку пропозицію VLKK мовці? Щоб відповісти на це запитання, у 2008–2011 рр. було проведено дослідження вживання цього дієслова в чотирьох регіонах Литви: Дзукії (Вейсєяй та околиці), Сувалкії (місто Вілкавішкіс і район), Аукштайтії (Утена та Ігналіна) і Жемайтії (місто Расейняй та навколишні місцевості). У дослідженні взяли участь 800 осіб — по 200 з кожного регіону. Респондентів попросили прочитати речення з досліджуваним дієсловом (вони не знали, що досліджується наголошування одного слова). Під час читання респондентами запропонованих речень Mūsų šalį garsina daug įžymių žmonių і Operatorius įgarsino šį filmą в анкетах зазначали, який варіант наголошування досліджуваного дієслова було обрано. В опитуванні взяли участь випадково відібрані респонденти різного віку (від 17 до 81 року). Отримано такі результати (див. таблицю та рисунок): V. KAVALIAUSKAS. Dėl veiksmažodžio garsinti kirčiavimo normos 179 ТАБЛИЦЯ. Наголошування дієслова garsinti в окремих регіонах Литви Регіон | Gársinti | Garsinti | Gar̃sinti Дзукія | 21 (10 відсотків) | 0 (0 відсотків) | 179 (90 відсотків) Сувалкія | 3 (1 відсоток) | 0 (0 відсотків) | 197 (99 відсотків) Аукштайтія | 23 (11,5 відсотка) | 0 (0 відсотків) | 177 (88,5 відсотка) Жемайтія | 34 (17 відсотків) | 0 (0 відсотків) | 166 (83 відсотки) РИС. Загальні тенденції наголошування дієслова garsinti Дослідження показало, що рішення VLKK відмовитися від суфіксального варіанта наголошування цілком обґрунтоване — жоден респондент не обрав такого варіанта. Престижний варіант наголошування з метатонією gársinti не має значної підтримки в реальному вживанні: лише 1 відсоток сувалкійців обрав основний варіант наголошування, трохи більше — у Дзукії, Аукштайтії та Жемайтії (відповідно 10, 11,5 і 17 відсотків опитаних) (пор. Stundžia 1995: 138). Усюди переконливо переважав варіант наголошування з циркумфлексною основою gar̃sinti. Результати цього дослідження підтверджують загальні тенденції вживання варіантів наголошування дієслова garsinti, зафіксовані також проф. Antanas Pakerys: опитування студентів показало, що суфіксальний варіант наголошування не вживається, переважає варіант наголошування з циркумфлексною основою: išgārsinti (35) і išgársinti (6) (див. Pakerys 2002: 336). Опитування 50 студентів-литуаністів факультету литуаністики Литовського університету освітніх наук, які не прослухали курсу акцентології, проведене 2011 року, виявило ще виразніші тенденції вживання дієслова з циркумфлексною основою 180 KALBOS KULTŪRA | 84 цього дієслова: išgaršinti (48) і išgársinti (2). Отже, результати всіх досліджень підтримують пропозицію VLKK подавати два варіанти наголошування цього дієслова. Однак норму наголошування garsinti, з огляду на тенденції реального вживання, у майбутньому можна було б уточнити ще раз, помінявши варіанти наголошування місцями: garšinti і gársinti. Варіант із циркумфлексною основою має більшу підтримку серед мовців і, крім того, не суперечить наявній системі наголошування дієслів із суфіксом -inti. Подібна практика існувала й раніше: у попередніх виданнях DŽ було узаконено варіанти наголошування дієслова sausinti (: saũsas, -à) без метатонії та з метатонією — saũsinti і sáusinti (DŽ₁, DŽ₂), а в DŽ₃, DŽ₄, DŽ₆ₑ залишено лише варіант із циркумфлексною основою без метатонії — saũsinti; у DŽ₁ пропонувалося наголошувати дієслово з акутною основою váizdinti, а в DŽ₂ норму наголошування було змінено й узаконено як єдиний варіант із циркумфлексною основою vaizdinti. ВИСНОВКИ 1. Рішення Державної комісії з литовської мови уточнити норму наголошування дієслова garsinti, відмовившись від суфіксального варіанта наголошування та пропонуючи обидва варіанти — з акутною та циркумфлексною основою, — підтримується реальним ужитком. Це підтверджують дослідження наголошування цього дієслова, проведене в чотирьох регіонах Литви, і дані опитувань студентів. 2. Результати дослідження показали, що нововизнаний варіант із циркумфлексною основою garšinti дуже популярний і значно випереджає основний варіант з акутною основою gársinti. Із 800 респондентів варіант із циркумфлексною основою обрали аж 719 (90 відсотків) опитаних. 3. Можливо, норму наголошування цього дієслова варто ще раз уточнити, помінявши варіанти місцями: варіант із циркумфлексною основою garšinti має більшу підтримку в реальному вжитку й не порушує чинної системи наголошування дієслів із суфіксом -inti. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА B ū g a K. 1958: Rinktiniai raštai 1. Sud. Zigmas Zinkevičius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. D e r k s e n R. 1996: Метатонія в балтійських мовах, Амстердам–Атланта: Rodopi. DŽ₁ – Словник сучасної литовської мови. Відп. ред. J. Kruopas, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1954. V. KAVALIAUSKAS. Dėl veiksmažodžio garsinti kirčiavimo normos 181 DŽ2 – Словник сучасної литовської мови. Відп. ред. J. Kruopas, Вільнюс: Mintis, 1972. DŽ3 – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993. DŽ4 – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2000. DŽ6e – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Інститут литовської мови, 2006. Kamantauskas V. 1929: Trumpas lietuvių kalbos kirčio mokslas. 2. Kirčio žodynas, Kaunas: Švyturio bendrovė. Kavaliauskas V. 2000: Bendrinės lietuvių kalbos priesaginių veiksmažodžių kirčiavimas, Vilnius: Algarvė. Kavaliauskas V. 2005: Dėl kai kurių priesaginių veiksmažodžių kirčiavimo normų. – Kalbos kultūra 78, 111–127. Kavaliauskas V. 2011: Accentuation System of Suffixed Verbs in Standard Lithuanian. – Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences 5 (3), 123–131. LKŽ III – Словник литовської мови 3. Відп. ред. K. Ulvydas, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1956. Laigonaitė A. 2002: Lietuvių kalbos akcentologija, Vilnius: Gimtasis žodis. LV – Посібник з литовської мови. Укл. P. Skardžius, S. Barzdukas, J. M. Laurinaitis, Білефельд: Литовська громада вигнанців, 1950. LKTŽ – Словник вимови литовської мови. Укл. V. Vitkauskas, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2001. Mikulėnienė D., Pakerys A., Stundžia B. 2008: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimo žinynas, Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla. MKŽ – Словник правопису й наголошування литовської мови для навчання. Укл. P. Kniūkšta та A. Lyberis, Каунас: Šviesa, 1996. Pakerys A. 2002: Akcentologija 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. RŽ – Словник правопису литовської мови. Ред. K. Gasparavičius, N. Grigas, J. Lazauskas, K. Ulvydas, A. Žirgulys, Каунас: Державне видавництво енциклопедій, словників і наукової літератури, 1948. Stundžia B. 1995: Lietuvių bendrinės kalbos kirčiavimo sistema, Vilnius: Petro ofsetas. Stundžia B. 2009: Bendrinės lietuvių kalbos akcentologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Vaitkevičiūtė V. 2004: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimas, Kaunas: Šviesa. Vitkauskas V. 1995: Lietuvių kalbos kirčiavimo žinynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Отримано 2011 06 14 182 KALBOS KULTŪRA | 84 ПРО НОРМУ НАГОЛОШУВАННЯ ДІЄСЛОВА GARSINTI Анотація У мовознавчих працях з литовської акцентології, а також у словниках і довідниках спостерігаються значні коливання щодо норми наголошування дієслова garsinti («звучати, оголошувати, проголошувати»). Нормативний Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Contemporary Lithuanian) подає два варіанти наголошування: з гострим наголосом на корені (gársinti, gá̄rsina, gá̄rsino) і з наголосом на суфіксі (garsìnti, garsìna, garsìno). Суфіксальна модель у реальному вжитку майже зникла. У 2005 році Державна комісія литовської мови змінила норму наголошування дієслова, відхиливши суфіксальну модель і затвердивши поширений варіант із циркумфлексним наголосом на корені, пор. gársinti і garšinti відповідно. Дослідження вживання дієслова у трьох різних регіонах Литви показало, що нещодавно затверджений варіант із циркумфлексним наголосом на корені популярніший за основний варіант із гострим наголосом на корені (відповідно 90 і 10 відсотків). З огляду на фактичне вживання та тенденції в наголошуванні дієслівного суфікса -inti у статті пропонується уточнити норму наголошування дієслова так: модель із циркумфлексним наголосом на корені слід подати як основний, первинний варіант (garšinti), а варіант із гострим наголосом на корені — як вторинний (gársinti). КЛЮЧОВІ СЛОВА: суфіксальні дієслова, норма наголошування, варіанти наголошування, фактичне вживання. VIDAS KAVALIAUSKAS Литовський університет освітніх наук вул. Т. Шевченка, 31, LT-03111 Вільнюс [email protected] V. KAVALIAUSKAS. Dėl veiksmažodžio garsinti kirčiavimo normos 183