Vedinių pateikimo sistemiškumas „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“

DAIVA MURMULAITYTĖ Інститут литовської мови СИСТЕМНІСТЬ ПОДАННЯ ПОХІДНИХ СЛІВ У СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: похідне слово, тлумачний словник, системність, твірне слово, словникова стаття. Словником називають не будь-який, а лексикографічно впорядкований набір слів, що надає його користувачеві необхідну інформацію (KTŽ 240). Словники різняться призначенням, обсягом, добором даних, їхнім характером і методикою подання, способом використання тощо. За зовнішньою формою розрізняють традиційні (друковані, паперові) та електронні словники; серед останніх, своєю чергою, також виділяють два різновиди: комп’ютеризовані друковані словники (електронні версії паперових словників) та оригінальні електронні словники, створені на основі баз даних (Jakaitienė 2005: 38–40; 293–296). Мабуть, найважливішою рисою, що об’єднує всі словники, є системність. Систематизація лексики є однією з функцій сучасної практичної лексикографії (Морковкин 1993: 37). Особливо в електронній лексикографії, що ґрунтується на базах даних, системність є одним із основних принципів лексикографії та головних вимог до якісного словника. Системними мають бути як мікроструктура, так і макроструктура словника. До останньої належить і спосіб подання заголовних слів — окремими статтями чи шляхом включення похідних у тій чи іншій формі до статей твірних слів (Jakaitienė 2005: 35). У тлумачних словниках (частіше друкованих, а також в їхніх електронних версіях) заведено подавати деякі похідні, особливо регулярні, у статті заголовного слова (яку нерідко також називають гніздом, хоча це аж ніяк не словотвірне гніздо заголовного слова, оскільки в ній подано не всі похідні заголовного слова й не показано взаємозв’язків між ними). До статті іншої (твірної) лексичної одиниці зазвичай включають: віддієслівні та відіменні абстрактні іменники — назви дій і властивостей, назви діячів або носіїв відіменних ознак, прислівники, D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 71 зворотні дієслова й іменники, демінутиви, слова із заперечними частками тощо. Ось кільканадцять прикладів із різних тлумачних словників литовської мови. З них видно, що в тій самій статті можуть бути включені похідні кількох типів (у прикладах їх підкреслено1): пити, п’є, пив 1. ковтати рідину, втамовувати спрагу: Корова п’є з відра. П. воду, молоко. Чашка, з якої п’ють (із якої п’ють). Вода, придатна для пиття (яку п’ють, придатна для пиття). ‖ перен.: Пил, дим, сморід п. (вдихати). Тютюн п. (нюхати, втягувати носом). 2. уживати алкогольні напої, пиячити: Коли не п’є, то добрий чоловік. Він іще п’є. 3. втягувати, всмоктувати; проникати, просочуватися: Губка вбирає воду. Вітер продуває наскрізь (продуває). | звор.: Вода швидко вбиралася в пісок. ◊ П. просить (про діряві чоботи). питун‖ ім. (1) питун‖ ім. (2) пиття (2) пиття (1) [DŽ₆ₑ]; дихати дієсл. (1) (чимось) вдихати й видихати: У кімнаті багато диму, ні́чим дихати. ◊ Він важко дихає. • запереч. не дихати дихання ім. с. (1,1) [MLKŽ]; слухати, слухає, слухав інтранз. K; SD343,279, R, BPII157, M [...] 4. звор. погодитися, узгодитися: Батько з дітьми не слухаються Rm. [...] [LKŽₑ]; я́сн‖ий, ~а (3) 1. добре видимий, світлий, ясний: ~е світло. Я. небо. 2. той, хто добре бачить: ~і очі. 3. легко осяжний, зрозумілий: Я. почерк. Я. вимова. Я. запитання. ~о, як удень. ~о, як на долоні (дуже зрозуміло). 4. той, хто легко розуміє: Я. розум. ~а голова. ~о присл.: ~о світив місяць. Усе ~о викласти. ~ісінько присл. ~ість (1) ~ість (2) [DŽ₆ₑ]; ма́л‖ий, ~а (4) протилежне до в е л и к и й. 1. невеликий за обсягом, розміром (висотою, довжиною, шириною): М. дитина. ~і картоплини. М. кімната, сад, місто. Людина низького зросту. М. струмок. Він трохи ~іший. Який він ~есенький, ~есенький, ~есенький! Із малих вибіг, великих не наздогнав (присл.). 1 Цитуючи словникові статті, намагаються зберегти їхню оригінальну форму, пропущені частини статей позначаються [...]. 72 KALBOS KULTŪRA | 85 2. невеликого віку, незрілий: Діти ще ~і. Залишив ~ишок, ~утят, як горобців. Віддай ніж, не будь м. (не дратуйся). 3. нечисленний: М. загін. ~à сім’я. Яка тут ~а робота! З великої хмари м. дощ (погов.). 4. несильний, слабкий: М. мороз. М. біль. 5. неважливий, незначний, несуттєвий: ~à помилка. ~à подарунок. ~і заслуги, перемоги. ~à біда, що не вмієш — навчишся. 6. який має невисоке суспільне становище: М. будучи, з великими панами не зрівняється (погов.). ◊ Без ~a чого (майже, ледь не). ~a що (байдуже, нічого не означає). Бути ~esniām (поступитися). Багато ~a (приблизно). ~aĩ присл. ~ỹn присл.: Здоров’я йде ~ỹn (погіршується). ~ùmas (2) [DŽ₆ₑ]; trobà ім. жін. (3) [...] 1. [...] gyvenamasis namas, pirkia: [...] Gyvenamoji trobà NdŽ. [...] Buvo pamiškėj trobelytė Sk. Mažon trobelūkėn jy gyvena Kb. [...] Trobàlę sulipino – čia pat sukrito, suplyšo, supuvo Yl. [...] Turiam Kazimieruo duoti [dalies] trobalėlei pasistatyti Krt. Buvo iš teviškės žemės gavusi, pasistatė tokią trobalìkę Pln. [...] Varyk tas žemes, ligi kur valioji, tik mano trobikės nenuversk Pžrl. Buvo kelios trobìkės, o dabar ka išsiplėtė, miestas didelis pasidarė Vdk. Susitūpusi trobytėlė Šts. Trobùlėlė (menk.) Šts. Toki daba antai trobùtėlė y[ra] pastatyta LŽ. Čia pasistatė trobùkę Alv. [...] Senukas pastatė trobelùkę DrskŽ. Pasistačiau trobùžę ant vandens JD20. Trobeliùkštėlė menkiausia KlvrŽ. Pasiuntiniai prieš savo akis turėjo tiesiog juokingai mažą, it žąsų gardelį, ketvirtainę trobelýtę Vaižg. [...] [LKŽₑ]; tirp||ùs, ~ì (4) 1. той, що легко розчиняється: Нерозчинні домішки. ~а (~a кава) кава. 2. той, що швидко й легко плавиться: Жир — р. речовина. ~ùmas (2) [DŽ₆ₑ]. У словниках інших мов також прийнято включати різні похідні слова до статей базових слів. У них є й слова, включені до статей, які належать до не згаданих тут типів; це залежить від граматики й особливостей словотвору конкретної мови — наприклад, у словниках російської та польської мов у статтях дієслів доконаного виду нерідко подаються також дієслова недоконаного виду. Кілька прикладів: схожий -а, схожа -а, яп.; схоже присл. 1. Такий, що має приблизно такі самі властивості, ознаки, як (що) інший. Дочка схожа на матір. Схожі характери. У них схожі голоси. Схожі географічні умови. 2. Рівноцінний, відповідний (зазвичай взаємно). Партнер, рівний тобі. Розмовляти як рівний з рівним. // Однаковий (за розміром, вартістю). Розрізати торт на однакові частини. Розподілити порівну. Рівні гроші розм. – сума грошей, що точно відповідає вартості платежу. ◊ схожість ім. [MLVVe]; D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 73 ЯБЛУКО ім. Плід яблуні. Соковите, солодке, кисле, рум’яне яблуко. Серцевина, насіння, шкірка яблука. Яблучний сік, варення, компот. Сушені яблука. Рум’яний, як яблучко. – той, хто має здоровий колір обличчя, здоровий рум’янець (зазвичай про щоки, обличчя). Очне яблуко. – головна складова ока, округле тіло в очній ямці. ◊ Яблуко розбрату. – причина суперечки./ яблучко, -а; яблученько; яблучко. [LVV]; ДІД, -а; ч. 1. Батько батька або матері. 2. Розм. Літня людина, старий. 3. мн.: діди, -ів. Люди, що жили в давнину, предки. Діди й прадіди; батьки й діди (предки). [...] < Дідок, -а; мн. род. -ків, дав. -кам; ч. Пестл. (1–2 зн.). Дідусів, -а, -е. Дідовий, -а, -е. Дідівський, -а, -е. Д. спосіб (старий, перевірений). Дідок, -дка; ч. Розм. (2 зн.). Дідуньо, -і; ч. Пестл. (1–2 зн.). Дідунів, -а, -е. Дідусь (див.). По-дідівськи, присл. [БТСРЯ]; СЛОВНИ’К, -а’, ч. 1. Зібрання слів (зазвичай в алфавітному порядку), усталених виразів із поясненнями, тлумаченнями або перекладом іншою мовою. Тлумачний с. Енциклопедичний с. Фразеологічний с. Двомовний с. Термінологічний с. Словники синонімів, омонімів, антонімів. С. морфем (що тлумачить значення частин слів). 2. одн. Сукупність слів певної мови, а також слів, ужитих у певному одному творі, у творах певного письменника або взагалі вживаних кимось. Багатство російського словника. Поетичний с. Пушкіна. Він важко пояснюється англійською: його с. дуже бідний. ‖ зменш. словни’чок, -а, ч. (до 1 знач.). ‖ прикм. словни’ковий, -а, -е. Словникова стаття (розділ словника, присвячений окремому слову або фразеологізму, винесеному в заголовок). С. запас. [ТСОШ]; БУДУ’ВАТИ¹, -ую, -уєш; -ований; недок. 1. що. Зводити, створювати якусь споруду, будівлю, а також конструкцію, машину. Б. будинок. Б. дамбу. Б. кораблі, локомотиви. Ламати — не б. (присл.). 2. що. Творити, створювати, організовувати. Б. новий побут, нове життя. Б. своє благополуччя на чомусь. Б. сім’ю. 3. що. Створювати подумки. Б. плани. Б. різні припущення. Б. гіпотезу. Створювати собі ілюзії. 4. що. Організовувати, спираючись на щось. Б. доповідь на точних даних. Б. свою тактику на чомусь. 5. що. Виражати, формулювати. Правильно б. фразу. Б. систему доказів. 6. що. Креслити на підставі заданих розмірів (спец.). Б. трикутник. Б. зрізаний конус. 7. що. Робити щось (відповідно до значення наступного іменника) (розм.). К. гримаси (кривлятися). К. оченята (кокетувати, граючи очима). К. пику (кривляючись, надавати обличчю якогось неприродного виразу). 8. кого (що) з кого. Видавати себе або когось за когось (розм. несхв.). В. із себе простака, дурника. В. з дитини вундеркінда. ‖ док. збуду’вати, -ую, -уєш; -ований (до 1 знач.), побудува’ти, -ую, -уєш; -ований (до 1, 2, 3, 4, 5 і 6 знач.) і скласти, -у, -еш; -ений (до 7 і 8 знач.). ‖ ім. буді’вництво, -а, с. (до 1 знач.), будува’ння, -я, с. (до 1 застар., до 2, 4, 5 і 6 знач.) і буді’вля, -і, ж. (до 1 знач.). ‖ прикм. будіве’льний, -а, -е (до 1 знач.). Б. сезон. Будівельні матеріали. Будівельний майданчик. [ТСОШ]; 74 KALBOS KULTŪRA | 85 кабаре 1. «сатирично-розважальна вистава; також: заклад, у якому відбуваються такі вистави» 2. «абсурдна або сюрреалістична ситуація» • кабаретний • кабаретність • кабаретик • кабаретник, кабаретист [SJP]; пахва 1. «заглиблення між внутрішнім боком руки та боком грудної клітки» 2. «отвор для руки в одязі; також: частина одягу, розташована в місці заглиблення під рукою» • пахвовий • пахвинка [SJP]; споїти недок. Xa, споїтий – споювати недок. I, ~кого-небудь 1. «напоїти когось до нестями» 2. «пити, збираючи рідину, особливо її верхній шар»: Птахи спивали росу з листочків. спитися – спиватися «напитися алкоголю, бути п’яним» [NSJP]; уважний [...] прикм. [...] 1 уважний; спостережливий 2 дбайливий, ввічливий, відданий тощо [уважний чоловік] – СИНОНІМ ДБАЙЛИВИЙ – уваж|но присл. – уваж|ність ім. [WNWD]; зачіска [...] ім. особливий спосіб укладання волосся, часто самобутній і модний – укладання волосся ім. – перукар-стиліст ім. [WNWD]. З прикладів видно, що похідні слова включають до статей твірних слів, подаючи їх: • як окрему лексему (наприклад, зворотні дієслова), • як окремий відтінок значення (наприклад, зворотні дієслова), • в ілюстративних прикладах уживання (наприклад, демінутиви, слова із запереченням), • наприкінці статті, після всієї інформації про заголовне слово (наприклад, віддієслівні та відіменникові абстракти, назви діячів, прислівники); іноді (частіше в електронних словниках) їх пишуть з нового рядка. У Інституті литовської мови із застосуванням нових методів завершується підготовка Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (далі — BŽ), у концепції якого наголошено на принципі системності (Liutkevičienė 2010: 141). Його намагаються дотримуватися й під час подання похідних слів, які за лексичною самостійністю рівнозначні іншим заголовним лексичним одиницям. Тому інформація про них має бути не менш докладною, різнобічною і точною, а цього неможливо досягти жодним із згаданих способів включеного подання похідних слів. Отже: • абстракти (наприклад, miauktelejimas, priglaudimas, paskiepijimas, broliavimasis, audringumas, aukštybė, brangybė, brolystė), D. MURMULAITĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 75 • демінутиви (наприклад, ausėlė, balandėlis, namūkas), • прислівники (наприклад, aiškiai, nuosekliai, aiškyn, garsyn), • назви діячів (наприклад, griežikas, auklėtojas), • слова із запереченням (за винятком дієслів, наприклад, nedarnà, nedaugelis, nedidelis, neblogas, neblogai, neginčijamai) та інші похідні слова (за винятком зворотних дієслів і дієслів із префіксом ne-) подаються так само, як усі інші лексичні одиниці BŽ, тобто для них укладають окремі статті. У них похідні слова виносять у заголовки, тож вони входять до алфавітної послідовності всіх лексичних одиниць і їх можна знайти звичайним способом2. Системність зберігається й під час подання інформації про наголошування похідних слів — як і у випадку інших іменних частин мови, указують їхні акцентні типи; варто зазначити, що включені демінутиви зазвичай подають без позначення їхніх акцентних типів, хоча ті часто відрізняються від акцентних типів твірних слів, до статей яких включено демінутиви (див. цитовані статті mažas, trobà зі словників DŽ6e і LKŽe). У статтях про похідні слова в BŽ на підставі узусу виділяють і відповідно розташовують усі передбачені для подання значення, кожну лексему позначають потрібними граматичними, лексичними, стилістичними, сферними та іншими ремарками й ілюструють характерними прикладами вживання, що показують їхню семантичну та синтаксичну сполучуваність. Отже, інформація про похідні слова не обмежується лише фіксацією їхнього зв’язку з твірним словом: дані про похідні слова такі ж докладні й різнобічні, як і про інші заголовні лексичні одиниці. Найважливіше — лише в окремій статті можна подати семантичну структуру похідного слова, ієрархію значень та їхніх відтінків, взаємозв’язки між ними, а також зв’язки зі значеннями твірних слів (у випадку абстрактів). Включене подання похідного слова не пояснює і не розкриває його семантики (або пояснює її недостатньо чи неточно). Наприклад, назви діячів часто ґрунтуються не на всіх, а лише на деяких значеннях твірних дієслів. Користувач словника цього не дізнається, якщо похідне слово просто записане наприкінці статті про твірне слово; наприклад, іменники ėjėjas, ėjėja, які могли б спиратися на 5-те, 6-те або 23-тє значення дієслова eiti, можна було б уявити лише як оказіоналізми: 2 Упорядкування лексичних одиниць за абеткою вже не таке актуальне в електронній лексикографії, оскільки їх шукає комп’ютер. Однак у друкованих словниках деякі похідні слова, включені до статей про твірні слова, опинилися далеко від місця, де мали б бути розміщені за алфавітом (наприклад, mezgėjas, -a, mezgimas ir mezgimasis опиняються між статтями megzdinti і megztinis, rovėjas, -a, rov ikas, -ė ir rovimas — між статтями rautas і rautinis тощо. [DŽ4]). 76 KALBOS KULTŪRA | 85 іти, іде, ішов 1. переміщатися з місця на місце пішки, крокуючи: І. подорожую. Він не йшов, а біг. Ця стежка призначена для пішоходів. Іди геть. Ідемо їсти, танцювати, полювати. І. через двері, через поле, до школи, у ліс. [...] 5. їхати: Поїзд, автобус їде. 6. спливати (про час): Дні, місяці минають. [...] 23. демонструватися: Сьогодні в театрі йде «Скіргайла». Хороший фільм ішов. ◊ Та ну, та ну (кажуть, дивуючись, заперечуючи). пішохід, ~а, іменник (1). ходіння (2) [DŽ₆ₑ]. Крім того, написання окремої статті про похідне слово дає змогу уникнути його повторного подання, пор.: спільність (1) спільна риса: Литовська й латвійська мови мають багато спільного [DŽ₆ₑ]; 1 спільний, ~а (4) 1. належний усім: С. майно. ~а кухня. 2. такий, що виконується разом: С. робота. С. життя. ~ими зусиллями ми зробимо. ~ий рід (грам. охоплює слова, які в цій самій формі вживаються і в чоловічому, і в жіночому роді). 3. однаковий, подібний: ~і прагнення. 4. підсумковий: ~а сума. 5. що охоплює основи чого-небудь: ~ий навчальний заклад. ~aĩ присл. ~ýbė (1). ~ùmas (2) [DŽ₆ₑ]; спільність ім. (1) те, що є спільним, спільна річ, властивість, риса: Спільність і відмінність (філ.). Спільності литовської та латиської мов. У нас із тобою більше спільного, ніж відмінного. • ант. відмінність, різність. [BŽ]. Чисті абстрактні іменники (назви дій або властивостей) у BŽ подаються із зазначенням твірного дієслова чи іменника та відповідного номера значення останніх, а лексикалізовані визначаються або (і) пояснюються синонімами. Приклади (їх ще можуть редагувати, оскільки словник ще не завершено): спів ім. (1) 1. → с п і в а т и 1: Спів гімну. 2. → с п і в а т и 2: Прокидатися від співу птахів. співучасть ім. (1) 1. умисна спільна участь двох або більше осіб у злочині: Співучасть може бути реалізована шляхом бездіяльності. 2. → с п і в у ч а с н и ч а т и 2: Співучасть кількох позивачів [відповідачів] у цивільному процесі. Процесуальна співучасть. Обов’язкова [факультативна] співучасть. D. MURMULAITÝTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 77 я́сність ім. (2) 1. → ясний 1: У повідомленні Президента до річниці не вистачало ясності. Поки немає ясності, залишається надія на росіян. Витонченість шкодить ясності стилю [мови]. 2. → ясний 2: Професорка поважного віку вражає ясністю розуму. Хвороба ускладнила мовлення, але не ясність наукової думки. 3. → ясний 3: Для розвитку ясності мовлення є всілякі вправи. 4. → ясний 4: Яка ясність зранку — на небі ані хмаринки! 5. → ясний 5: Орли [коти] славляться гостротою зору. боя́зкість ім. (1) велика, незвичайна полохливість, боязкість, лякливість: Що за боязкість у дитини! • ант. сміливість. Неформальне подання абстрактних іменників виявило кілька проблем, з якими, можливо, не стикалися під час укладання словників іншої структури. Одна з них — граматичні позначки. У БЖ намагаються послідовно позначати не лише іменники, що вживаються тільки в множині, а й ті, що вживаються тільки в однині. У граматиках литовської мови зазначено, що одним із різновидів іменників, які вживаються тільки в однині, є іменники на позначення абстрактних понять, які не можна порахувати (LKG 1965: 175; пор. DLKG 1996: 66; Valeckienė 1998: 219). Конкретизувавшись, набувши нового значення чи нового відтінку значення, вони можуть уживатися також у формі множини. Таке вживання можливе й зі стилістичних міркувань. Ці лексеми, як зазначалося, у БЖ подаються з визначеннями або пояснюються синонімами, а транспозиційні похідні (тобто такі, у яких словотвірне та лексичне значення збігаються), інакше кажучи, чисті абстрактні іменники, відсилають до твірної лексеми. Здавалося б, що ці останні, не лексикалізовані, абстрактні назви дії чи ознаки мали б позначатися скороченням одн. (однина), однак далеко не кожну лексему абстрактного іменника, винесену до окремої статті, можна так позначити³. Нерідко абстрактному іменнику дуже складно сформулювати лексикографічне визначення (це характерно для транспозиційних похідних, тому їх і пояснюють за допомогою відсилання), а іноді вживання його звичних на слух форм множини свідчить принаймні про початок лексикалізації. Дослідивши вживання абстрактного іменника від дієслова bėgiojimas «біг» (бігання), виявлено безліч прикладів, у яких це слово вживається у формі множини (у всіх трьох значеннях, передбачених для подання в БЖ): Хоча ігри, прогулянки чи бігання поліпшують форму собаки й не дають їй набрати вагу, дуже важливо, щоб собака під час тренувань не перегрівалася. Коти — нічні тварини: удень переважно вилизуються, а вночі все починається: бігання, нявкання, ігри. Регулярні ранкові пробіжки у Лондоні, незалежно від погодних умов. Не новина ті їхні [депутатські] бігання із 3 Про множину абстрактних іменників див. також дискусійну статтю Ramunė Vaskelaitė Вживання множини абстрактних іменників у мові економіки та норма у цьому томі журналу Kalbos kultūros, с. 190–215. 78 KALBOS KULTŪRA | 85 з одних партій до інших. Щоразу, коли треба їхати у відрядження, починаються бігання і благання, щоб хтось доглянув тварину. Множинні форми абстрактних іменників можуть уживатися, щоб посилити значення, показати інтенсивність, тривалість, повторюваність явища або конкретні випадки прояву ознаки чи дії, осмислених як іменник (LKG 1965: 178–181). Важлива також семантика твірного слова. Наприклад, фізичні дії можуть повторюватися, їх можна рахувати, тому множина їхніх назв є звичнішою, як-от згадане вище бігання та інші віддієслівні абстрактні іменники, що траплялися в цитованих ілюстраціях до нього (нявкання, випрошування, ходіння). Також: Водії не встигають дізнатися, де чергують поліцейські, і вже не можуть повідомити про це спалахами фармиготіння, щоб попередити інших. Деякі мешканці узбережжя кажуть, що під час бурі бачили близько 90 спалахів блискавки спалахів. Полька з притупуваннями. Я вже втомився від переїздів, хочу мати власний дім. Однак абстрактні іменники, утворені від дієслів, що означають психічну діяльність або різні стани й стосунки, імовірно, набувають множинних форм радше зі стилістичних міркувань, і такі форми трапляються рідше, наприклад: Скільки голів — стільки думок. Після довгих роздумів і думок роботу я вирішив не змінювати. Усі твої плани пішли псові під хвіст. З прикладів видно, що оцінюючи абстрактний іменник як такий, що вживається тільки в однині, багато що залежить від семантики конкретного твірного дієслова. Якщо є приклади вживання абстрактного іменника у множині або принаймні очевидна можливість такого вживання (підтверджена прикладами з аналогічною семантикою), поки що вирішено позначати абстрактні іменники в БЖ скороченням переважно одн., звертаючи увагу на те, що зазвичай, але не завжди, вживаються форми однини позначеного слова, наприклад: дорожчання ім. переважно одн. (2) → д о р о ж ч а т и: Подорожчання пального стимулює злочинність. Подорожчання оренди житла. Ринок житла Литви розпочав рік із подорожчання. На валютному ринку подорожчання зафіксували долар США та японська єна. плач ім. переважно одн. (1) → п л а к а т и: Ще одна поширена скарга — через брак політичної культури. Набридло постійне плакання, рюмсання, скарги через дрібниці. Безупинні плачі й песимістичні настрої стають національною рисою. залякування ім. переважно одн. (1) → з а л я к у в а т и: Насильство може бути не лише фізичним, а й психологічним: залякування, погрози, знущання. | звор.: Істерика, залякування і залякування себе не є ознаками гідної поведінки. пояснення ім. (1) 1. переважно одн. → п о я с н и т и 1: Пояснення знаків. 2. звор. переважно одн. → п о я с н и т и 2 (звор.): Додаткове пояснення правил. 3. звор. переважно одн. → п о я с н и т и 3 (звор.): Непереконливе пояснення. 4. звор. письмовий документ, який подають посадовій особі, пояснюючи причини проступку або виправдовуючись у чомусь: Через розтрату коштів він подав пояснювальну записку. D. MURMULAIT YTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 79 Пор. статтю про твірне дієслово: пояснити, пояснює, пояснив дієсл. 1. (що, хто, кому) викласти письмово або усно, щоб стало зрозуміло: Добре пояснити урок (учням). Промовець пояснив свою пропозицію. Що поясниш, те й зрозуміють. | перен.: Це все пояснює. 2. звор. (хто, що) з’ясувати, дізнатися: Способи розв’язання з’ясуйте самі. 3. звор. виправдатися: Поясніть, чому ви так вчинили. З аналогічними питаннями стикаються й під час подання похідних із суфіксами -umas, -ybė — абстрактних іменників (наприклад: Естонці славляться своєю стриманістю і повільністю. Кохання — мудре безумство, мед найсолодший, а гіркота отрути гіркота (поез.).), лексикалізовані конкретизовані лексеми (наприклад: Приємно, коли вона говорить, почути те чи інше жартівливе висловлювання. Більшість чоловіків усе ж віддає перевагу жіночим округлостям, а не стирчачим кісткам.), а також ще не повністю конкретизовані, але вже вживані лексеми у формі множини (наприклад: Через недосипання вдома виникають сварки, дратівливість у трудових колективах. Спільні риси балтійської спадщини литовців і латишів спільності і відмінності. Відокремити особисті справи від ділових справ.). І в цьому разі іменники можуть позначатися різними граматичними числами, пор.: бездуховність ім. одн. (2) відсутність духовності: Запанували бездуховність і байдужість. безбожництво ім. переважно одн. (2) заперечення існування Бога, надприродних істот і явищ; син. атеїзм: Що більше безбожництво, то більша розпуста. Через таємну практику перших християн підозрювали в безбожництві та канібалізмі. Геть безбожництво! особистісність ім. переважно мн. (2) виявлення особистої упередженості, особистісне оцінювання, особливо образливе для іншої особи: Переходити на особистості. Начальникові слід уникати особистих випадів. знаменитість ім. спільного роду (1) відома особа або річ; син. визначна постать: Світова знаменитість (видатний митець, науковець, спортсмен тощо). Не вважаю себе знаменитістю. У фестивалі взяло участь чимало знаменитостей. Ми оглянули визначні місця містечка знаменитості — дерев’яну церковцю, млин, старий дуб. Очевидно, що для систематичного подання іменників, уживаних лише в однині, потрібне окреме дослідження абстрактних іменників, щоб визначити закономірності та тенденції їх уживання у множині, залежність від семантики твірних дієслів та імен і створити якомога суворішу методику подання в словнику. 80 KALBOS KULTŪRA | 85 На початку створення BŽ демінутиви планували подавати подібно до цитованих попередніх словників — виділяти лише ті, що відрізняються від свого твірного слова не тільки значенням зменшеності чи пестливості, а й додатковою семою (a) або значенням (b), наприклад: a) aikštėlė «невелике рівне місце, облаштоване або позначене для чогось»; b) ausėlė «варений у воді або жирі вареник у формі вушка з начинкою»; būdelė «невелика споруда певного призначення». Пор. також процитовану з LKŽe статтю іменника troba, у якій багато ілюстрацій із демінутивами цього слова, та окрему статтю trobelė: trobelė sf. (2) таке саме приміщення для зберігання речей: Призначення trobelė у жемайтійських житлових будинках різне: там зберігають різноманітні предмети домашнього вжитку, одяг, тканини [...]. Іноді trobelė мала те саме призначення, що й головний житловий будинок; менш заможні селяни використовували її як комірчину для зберігання ремісничих інструментів [...]. Інші демінутиви, продовжуючи традицію DŽ, планували подавати разом з ілюстративними прикладами до твірного слова. Однак згодом переконалися, що такий спосіб подання надто несистемний: те саме слово іноді потрапляє до кількох статей; в одних випадках демінутиви позначено граматично, стилістично, акцентуаційно тощо, як і інші самостійні лексичні одиниці, а в інших — можна лише простежити їхній зв’язок із твірним словом4; крім того, коли сам демінутив не є заголовною лексичною одиницею, знайти його складніше 4 Слід звернути увагу, що подання окремо виділених демінутивів окремими статтями в DŽ6e також несистемне: кілька нелексикалізованих лексем можуть бути подані під одним номером значення, наприклад: ausėlė (2) 1. mžb. вушко; 2. kul. «смажене у фритюрі тісто, хмиз»; пор. aus||is, ~iẽs m. (4) 1. «орган слуху; його зовнішня частина, вушна раковина»: Зовнішнє, внутрішнє в. (анат.). Одним ~ом недочуває. Заєць насторожив ~а. 2. «слух»: Він має добрий слух. Співає на слух. 3. «частина шапки, що прикриває вухо». 4. «частина предмета, що виступає (зазвичай з отвором посередині)»: В. відра, казана. В. горщика, глечика, скрині (ручка). В. черевика (петля, за яку тягнуть, взуваючись). В. вил, бура (частина для вставляння держака). 5. «жолобок збоку молотарки для зерна». [...]; tinkl||is (2) 1. mžb. сітка 1–4. 2. «сітчасте покриття для волосся»: Надягни ~у на волосся. 3. «сітчаста торбинка»; пор. tiñkl||as (4, 2) 1. «знаряддя для риболовлі, сплетене з ниток»: Кидати, закидати, ставити, тягнути, підіймати ~у. Закидний, тягловий, ставний с. Обкидний, траловий с. Конопляний, шовковий, синтетичний с. 2. «плетена пастка для птахів і звірів»: Мисливська с. 3. «плетена перегородка або огорожа для спортивних ігор»: Сітка для волейболу, тенісу. С. воріт. 4. «плетений пристрій різного призначення»: С. огорожі, садова с. Кошикова с. Сталева с. 5. «переплетення коренів, судин, нервів тощо»: С. кровоносних судин. 6. «система транспортних, комунікаційних тощо ліній та установ»: С. річок, каналів, доріг, електромережа, радіомережа. С. ліній, координат. Транспортна, торговельна с. С. агентів. 7. перен. «пастка» [DŽ6e]. D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 81 знайти його (особливо з огляду на електронний пошук, для якого дані мають бути суворо структуровані) тощо. Однак на завершальному етапі редагування BŽ вирішили подавати всі демінутиви окремими статтями, намагаючись пояснити всі їхні лексеми, а твірне слово зазначати лише у випадках, коли сформулювати дефініцію складно. Перехід до нової методики показав, що доведеться доповнити статті деяких уже виділених лексикалізованих демінутивів, оскільки в них не було наведено основної демінутивної лексеми. Ба більше, стало очевидно, що для систематичного відбору й подання демінутивів до BŽ слід включити значно більше таких одиниць (якщо винесено в окремі статті namelis, dėželė, то мають бути й namukas, dėžutė тощо). Безперечно, у цьому випадку принципу системності також слід дотримуватися, узгоджуючи його з іншими критеріями відбору — достатньою частотністю вживання, нормативністю тощо. Кілька статей із демінутивами з BŽ: bažnytėlė ім. (2) дем. ц е р к в а 2: З А́лове можна помилуватися старенькою дерев’яною церквою. Люблю маленькі затишні сільські церковці. blokėlis ім. (2) дем. б л о к ² 1: Скляні блокчики. Продаю різні будівельні блоки. beždžioniukas ім. (2) 1. дитинча мавпи; син. мавпеня: Самиці носять мавпенят, що вчепилися, на грудях і спині. Найбільше увагу всіх привернула мама-мавпа з крихітним мавпеням на животі. 2. пестлива назва малої дитини, яка когось наслідує, передражнює: Дитина така мавпенятко — що побачить або почує, те й повторює слідом. bobėlė ім. (2) 1. дем. зневажл. б а б а 1: Опецькувата [сільська] бабця. Казки старих бабусь. Діяльність на рівні базарних бабусь. 2. залізна пластинка, на якій відбивають косу; син. пендель: bobėlė розбилася. Коли bobėlė надто м’яка, коса рветься. brūkšnelis ім. (2) 1. дем. ч е р т к а 1: Штани з маленькими білими рисочками. Уміла рука (на розписуваному яйці) виводить воскові рисочки, ставить крапочки. 2. знак пунктуації (–): Дефіс і тире — різні знаки. Між двома (або більше) іменами однієї особи дефіс не ставлять. Слова пишуть не «через дефіс», а «з дефісом»: Загальна звичка писати [ставити] дефіси замість тире вже свідчить про зниження грамотності. Слова з префіксом ne- у BŽ подаються двома способами: 1) іменники, прикметники й прислівники подаються в окремих статтях, наприклад: nepriežiūra ім. одн. (1) відсутність або недостатність догляду: Найчастіша причина отруєння — бездоглядність дітей. нено́рас ім. відсутність бажання: Їй зовсім виправдано не хотілося працювати. Він їсть без апетиту. 82 KALBOS KULTŪRA | 85 неземний, неземна прикм. (1) незвичайний, дивовижний: Неземне щастя. нестерпний, нестерпна прикм. (3⁴ᵃ) 1. дуже важкий, виснажливий: Нестерпні умови праці. Нестерпний податковий тягар. 2. невитримний: Нестерпний біль. несолоно присл. → н е с о л о н и й 2: Якщо артеріальний тиск високий, їжте нежирне й несолоне. • протил. солоно. непостійно присл. змінно, неоднаково, мінливо: Слова з непостійним наголосом (мовозн.). 2) дієслова подаються у словникових статтях відповідних твірних дієслів як ілюстрації до останніх. Якщо приєднана заперечна частка змінює синтаксичну сполучуваність дієслова, таке дієслово із заперечною часткою виокремлюється з-поміж інших ілюстративних прикладів уживання та подається після вертикальної риски з позначкою запер. і позначками синтаксичного керування. Приклади: bāĺinti, bālina, bālino дієсл. [...] 4. (що, чим, з чим) долити молока, сметани чи вершків; син. забілити: Забілити каву соєвими вершками. Гречку люблю лише забілену молоком. Рецепт забіленого рибного супу. | запер. (чого): Чаю ніколи не забілюю. нав'язувати, нав'язує, нав'язував дієсл. (що) часто потроху впихати, наполегливо пропонувати: Не треба тут нав'язувати свою думку тому, хто не просить. | запереч. (чого): На цьому телеканалі під час показу фільмів хоча б реклами не нав'язували. обпалити, обпалює, обпалив дієсл. (що, кому) зробити так, щоб підгоріло (1 зн.), трохи спалити: Полум’я пальника обпалило йому бороду. Полум’я дістало коридор і обпалило шафу. Надто гаряча праска обпалила сукню. | звор. (що): Він собі обпалив брови. | звор. запер. (чого): Не обпали волосся, нахиляючись так до вогню. пристосувати, пристосовує, пристосував дієсл. 1. (що, до чого, кому) зробити так, щоб пасувало, підходило, відповідало; син. адаптувати: Дозволь, я тобі пристосую капелюх. У реченні форма залежного компонента узгоджується з формою головного компонента (мовозн.). Пристосувати потужність процесора до навантаження системи (техн., комп.). Плани мають бути пристосовані до зміненого розкладу. Гарно, коли до довгого прізвища добирають коротке й виразне ім’я. | звор. (що): Вона вміє пристосовувати одяг. | звор. запер. (чого, до чого): Ніяк не можу пристосувати прикрасу до нової сукні. [...] мастити, мастить, мастив дієсл. розм. 1. ляпати, мазати, бруднити: Малий не дуже товаришує з олівцями — мастить, та й годі. Вимив машину, проїхав кількома вуличками — і знову боки замащені. (що, чого, чим, на що): Дешева рідина для миття більше замулює й мастить поверхню, ніж миє. Навіщо ти стільки рум’ян на щоки намазуєш? Приходить подруга з дитиною кількох рочків, а та всі кути чимось зефірним замащує. | запер. (чого, чим): Діти, не мастіть одяг морозивом [шоколадом]. | звор.: Білий телефон огидно маститься. Щось двигун почав маститися. | звор. (чим): Сестра років десять маститься оліями й на вигляд має обличчя підлітка. | звор. запер. (чого): Якби вони не користувалися такою кількістю косметики, то виглядали б молодшими. D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 83 bárti, bāra, bārė дієсл. (кого, за що, через що) сердито, суворими словами дорікати, критикувати, виховувати того, хто вчинив погано: Мати сварить сина за брехню. Двірників сварять за погано доглянуте подвір’я. Нас сваритимуть, якщо вчасно не повернемося. | запереч. (кого, за що): Не свари її за ту (географічну) двійку. | звор. (з ким, на кого, через що) [син.] сваритися, сперечатися: Вони постійно сваряться. Батьки, не сваріться, щоб чули діти. Не свари дитину, вона в цьому не винна. Як довго ви сваритиметеся через одну розбиту каструлю? Якби я не сварився з усіма через куріння на сходах, ви й досі ходили б по недопалках. Винятки, коли дієслова з префіксом ne- подаються окремими статтями, трапляються рідко — коли похідне слово звичніше, частотніше за твірне, цей префікс з’явився на попередніх етапах словотворення тощо. Наприклад: neprimatýti, neprimãto, neprimãtė дієсл. (чим) не могти добре бачити: Він погано бачить від дитинства. Дідусь не бачив на одне око. nesveikúoti, nesveikúoja, nesveikãvo дієсл. [син.] нездужати, хворіти: Я не хворію, але почуваюся недобре. Відсутність апетиту може бути ознакою того, що кішка нездужає. У цьому випадку послідовне дотримання принципу системності й подання згаданих дієслів за аналогією зі словами інших частин мови, що мають заперечення, значно збільшило б обсяг словника (пор. у MLKŽ словам на літеру n відведено 54 сторінки, з них на 45 подано слова з префіксом ne-). Тож наразі для них зроблено виняток, із розрахунком повернутися до цієї проблеми в наступних виданнях словника й шукати альтернативні способи її розв’язання. Зворотні дієслова у BŽ подаються кількома способами залежно від співвідношення їхніх лексичних значень зі значеннями твірних дієслів. Окремими статтями подаються лише ті з них, що не мають незворотних відповідників, напр.: džiaũgtis, juõktis. У статтях твірних дієслів зворотні дієслова подаються трьома способами. Якщо лексичні значення зворотних і твірних простих дієслів збігаються або різняться лише відтінком, зворотні дієслова подаються аналогічно відтінкам значення, після вертикальної риски (|). У другому випадку їх тлумачать (напр., kūrė́nti), а в першому подають без тлумачення значення (напр., išmuilinti). Якщо похідні й твірні слова різняться лексичним значенням (напр., karščiuoti і karščiuotis), їх подають як окремі лексеми: 1a) išmuilinti, išmūilina, išmūilino дієсл. (що) намилити; намилити милом: Добре намиль руки. | звор. (у чому): У лазні добре намилюються. | звор. (що): Намиль собі голову. 84 KALBOS KULTŪRA | 85 1b) kūrėnti, kūrėna, kūrėno дієсл. 1. (що) нагрівати, опалювати, спалюючи паливо: Узимку ми часто топимо піч. | запереч. (чого): Піч не топимо, лише час від часу розтоплюємо. 2. (що) розпалювати (вогонь): Поблизу хліва діти розпалили вогонь, і хлів загорівся. | звор. (де) розгорятися: У хаті розгорявся вогник. 2) karščiuóti, karščiuója, karščỉavo дієсл. 1. мати жар: У хворого жар. 2. звор. дуже хвилюватися й через це необдумано поводитися, вирішувати, поспішати: Не гарячкуй, говори спокійно. (Liutkevičienė, Naktinienė, Vosylytė 2010: 236–238). Варто нагадати, що зворотні дієслова — це нові слова, а не форми того самого дієслова; вони утворюються від твірних простих дієслів за допомогою словотвірного (зворотного) афікса, який надає слову нового словотвірного значення (Valeckienė 1998: 297–298). Отже, відповідно до принципу системності вони, як і інші самостійні лексичні одиниці, мали б подаватися окремими статтями. BŽ почали створювати як традиційний друкований словник, коли ще було важливо розміщувати дані якомога компактніше. У випадку зворотних дієслів дотримувалися традиції Dabartinės lietuvių kalbos žodyno (далі — DŽ); до речі, у цьому аспекті DŽ2–6e, можливо, є навіть дещо системнішим: якщо зворотне дієслово в певному лексичному значенні відрізняється від незворотного, його подають окремою статтею (DŽ4 XI), напр.: karšč||iúoti, ~iúoja, ~iãvo мати жар: У хворого ~iúoja. ~iãvimas (1); karšč||iúotis, ~iúojasi, ~iãvosi турбуватися, хвилюватися; необдумано поводитися, поспішати. ~iãvimasis (1) [DŽ2–6e]. Схоже, BŽ повертається до методики DŽ1, за якою окремо подають лише ті зворотні дієслова, що «не вживаються в іншій (незворотній) формі» [DŽ1 XI]. Можна було б обміркувати, яка методика подання зворотних дієслів (DŽ1–BŽ чи DŽ2–6e) краща й більше відповідає потребам користувачів, однак очевидно, що обидві не дотримуються загального принципу, застосовного до всієї лексики словника, — подавати окремі лексичні одиниці окремими статтями. Оскільки укладання BŽ добігає кінця, змінювати спосіб подання зворотних дієслів було б недоцільно. Крім того, слід зазначити, що інформація про зворотні дієслова в BŽ, хоча більшість із них і не має окремих статей, є досить докладною; за обсягом і різноманітністю дані мало поступаються іншим лексичним D. MURMULAIT YTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 85 даних одиниць, виявити їхні синтаксичні зв’язки, сполучуваність, яку однаково добре можна продемонструвати обома способами подання зворотних дієслів — як окремо, так і включенням. Основні недоліки включення зворотних дієслів до статей твірних дієслів: 1) більшість зворотних дієслів у BŽ не мають заголовних (основних) форм; 2) лексеми зворотних дієслів не утворюють між собою семантичної структури, оскільки в статтях твірних простих дієслів їх розміщено не послідовно, одне за одним, а відповідно до семантичного зв’язку з лексемами останніх; 3) саме подання шляхом включення є неоднорідним — кілька згаданих способів залежать від ступеня лексикалізації зворотних дієслів. Через несистемне подання зворотних дієслів шляхом включення (якщо брати до уваги весь словник) несистемно подаються і їхні абстрактні назви. Окремою статтею наводяться лише ті зворотні іменники, які, як і твірні дієслова, не мають незворотних відповідників, наприклад, džiaugimasis, juokimasis. Інші зворотні іменники включаються до статей відповідних незворотних іменників (отже, у цьому разі — навіть не твірних слів), і користувач не бачить їхніх заголовних (основних) форм, хіба що зворотний іменник потрібно також подати в заголовку статті через відмінності в наголошуванні (Liutkevičienė, Naktinienė, Vosylytė 2010: 246). Наприклад: atnaujinimas ім. (1) 1. → a t n a u j i n t i 1: Senų baldų atnaujinimas. 2. → a t n a u j i n t i 2: Kompiuterių atnaujinimas. 3. → a t n a u j i n t i 3: Teismo proceso atnaujinimas. | звр.: Lėtinio uždegimo atsinaujinimas. karščiavimas ім. (1) 1. → k a r š č i u o t i 1: Ligónio karščiavimas trūko kelias dienas. Vãistai nuo karščiavimo. 2. звр. → k a r š č i u o t i 2 (sngr.): Karščiavimasis niekada neduoda naudos. mušimas ім. (2), mušimasis звр. (1) 1. → m u š t i 1: Mušimas rankà [diržù]. Buvò teistas už dukter̃s mušimą. Nevalià baùsti [áuklėti] vaiko mušimù. Mušimų prõto neįkrėsi. Ne tiek mušimo, kiek rėkimo (flk.). | звр.: Mušimasis ir prasižardžiavimas rodo vaiko agresyvumą. Mušimusi paaugliai išlieja energijos perteklių. [...] 13. звр. → m u š t i 20 (sngr.): Mušimasis į mokslą [į aukštuomenę]. 14. звр. → m u š t i 21 (sngr.): Ir ką tokiu savo mušimusi užgyvenai? У наступних виданнях BŽ, особливо в їхніх електронних версіях, слід відокремлювати від твірних простих дієслів утворені від них зворотні дієслова. Останні, як і їхні абстрактні назви (зворотні іменники), також слід подавати окремими статтями. Тоді зворотні слова можна буде знаходити так само, як і всі інші лексичні одиниці BŽ, тобто їхні дані також структуруватимуться системно. Лише таке подання похідних слів у BŽ можна вважати системним. 86 KALBOS KULTŪRA | 85 ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ 1. У тлумачних словниках, особливо традиційних, похідні слова нерідко так чи інакше включаються до статей їхніх твірних (або споріднених) слів. Таке подання трапляється не лише в литовських, а й у словниках інших мов. Найчастіше у статтях твірних слів наводяться регулярні похідні (абстрактні назви дій або властивостей тощо); які саме — залежить від особливостей словотвору й граматики кожної мови. 2. Якщо вважати похідні слова такими самими самостійними лексичними одиницями, як їхні твірні та інші заголовні слова, їхні дані потрібно подавати так само повно й точно, як дані останніх. Для цього не підходить подання похідних шляхом включення. Для похідних слід формувати окремі словникові статті. Лише так можна розкрити семантичну структуру слова й охарактеризувати його за всіма іншими аспектами (граматичним, акцентуаційним, стилістичним, сферами вживання тощо). 3. У концепції Bendrinės lietuvių kalbos žodyno наголошується на принципі системності. Його намагаються дотримуватися й під час подання похідних слів. Це вдається не в усіх випадках, оскільки словник почали укладати як традиційне друковане видання. Коли його підготовка вступила в завершальний етап, змінювати методику подання деяких похідних слів недоцільно. Однак у наступних виданнях BŽ, особливо в їхніх електронних версіях, не повинно залишитися похідних, поданих шляхом включення; під час їх укладання має змінитися й структура даних BŽ. 4. В окремих статтях BŽ подаватимуться абстрактні назви дієслів та іменних частин мови, демінутиви, слова із запереченням (крім дієслів). Похідні дієслова з префіксом ne- поки що залишаються у статтях твірних дієслів, щоб надмірно не збільшувати обсяг словника. Подання зворотних дієслів та іменників також залишається неоднорідним: переважну їх більшість наведено у статтях твірних простих дієслів. Зворотні дієслова як окрема й своєрідна лексична група подаються в BŽ між собою відповідно до традиційної системи (DŽ1), однак ця система не узгоджується з основною вимогою системності, застосовною до всієї лексики цього тлумачного словника: однаково точно подавати й докладно пояснювати (особливо семантично) всі лексичні одиниці. 5. Уніфікуючи формальне подання похідних слів, стикаємося з непередбаченими проблемами предметного характеру, які, своєю чергою, також перешкоджають послідовному дотриманню принципу системності. Наприклад, лише після всебічного дослідження вживання абстрактних назв в однині й множині, їх класифікації за цим аспектом і суворого визначення методики подання можна було б сподіватися, що D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 87 У словнику іменники на позначення абстрактних понять, що мають лише форму однини або обидві числові форми, належно позначені. Ця проблема виявилася лише після виокремлення абстрактних іменників зі статей, присвячених базовим дієсловам та іменним частинам мови, і, за потреби, позначення їхніх граматичних особливостей, тобто в межах прагнення системно подати всі лексичні одиниці БЖ. Її можна розв’язати лише об’єднавши зусилля лексикографів, граматистів, мовних нормувальників та інших фахівців із мови. 6. З огляду на те, що рано чи пізно з’явиться й електронна версія БЖ, системне подання похідних слів допомогло б уникнути проблем, які виникають під час комп’ютеризації традиційного словника, коли доводиться враховувати численні неуніфіковані аспекти формального подання даних. Розглядаючи похідні слова як інші лексичні одиниці та відповідно, системно їх подаючи, дані словника можна точніше перенести до бази даних. Точніша структура даних останньої, що передбачає менше винятків, відкрила б більше можливостей для різноманітних досліджень, а статистичний аналіз даних, безперечно, був би точнішим. Це планується здійснити під час підготовки наступних видань БЖ. 7. Системність була й залишається метою укладачів БЖ. Словник, підготовка якого завершується, у деяких аспектах буде системнішим за своїх попередників. Деяких проявів несистемності неможливо було уникнути, створюючи словник не на основі електронної бази даних. Використання впорядкованіших системно її даних у майбутньому дало б змогу уникнути багатьох формальних помилок і неточностей, послідовніше вдосконалювати вже підготовлений словник, а також на його основі створювати досконаліші, різноманітніші та науково якісніші засоби унормування, викладання й вивчення литовської мови. ŠALTINIAI BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas). DŽ1 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ats. red. J. Kruopas. 1 leidimas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. DŽ2 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ats. red. J. Kruopas. 2 leidimas, Vilnius: Mintis. DŽ4 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 4 leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DŽ6e 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 6 (elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. LKŽe 2005: Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga per internetą: <www.lkz.lt>. 88 KALBOS KULTŪRA | 85 LVV 1987: Latviešu valodas vārdnīca, Rīga: Avots. MLKŽ 2010: M. Norkaitienė, R. Šepetytė, Z. Šimėnaitė. Mokomasis lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Baltos lankos. MLVV 2003–2008: Mūsdienu latviešu valodas vārdnīca. Red. Dr. philol. I. Zuicena. LU Latviešu valodas institūts. Prieiga per internetą: <www.tezaurs.lv/mlvv>. NSJP 2002: Nowy słownik języka polskiego, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. SJP: Słownik języka polskiego, Wydawnictwa Naukowego PWN. Prieiga per internetą: <http://sjp.pwn.pl>. WNWD 1988: Webster’s New World Dictionary of American English, 3rd college edition. Editor-in-chief V. E. Neufield. Cleveland and New York: Webster’s New World. БТСРЯ 2002: Большой толковый словарь русского языка, Санкт-Петербург: Норинт. ТСОШ – Толковый словарь русского языка С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой. Prieiga per internetą: <http://slovari.ru/default.aspx?s=0&p= 244>. LITERATŪRA DLKG 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas. 2 leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. KTŽ 1990: K. Gaivenis, S. Keinys. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. Liutkevičienė D. 2010: „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ struktūra, tikslai ir perspektyvos. – Kalbos kultūra 83, 141–150. Liutkevičienė D., Naktinienė G., Vosylytė K. 2010: Veiksmažodžiai ir jų abstraktai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Leksikografija ir leksikologija 2, 235–251. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Vyr. red. K. Ulvydas. Vilnius: Mintis. Valeckienė A. 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Морковкин В. В. 1993: О предпосылках системного лексикографирования. – Прагматика словаря. Под ред. О. Ю. Богуславской. Москва, 31–39. Gauta 2012 08 29 D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 89 THE SYSTEMATICITY OF THE PRESENTATION OF DERIVATES IN BENDRINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS (DICTIONARY OF STANDARD LITHUANIAN) Summary The Lithuanian language institute is using new methods in preparation of Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Standard Lithuanian) the concept of which emphasizes the principle of systematicity – one of the main requirements of a quality dictionary. This article discusses how successful the attempts to apply this principle have been when presenting derivates in this dictionary and what difficulties have been faced. Different derivates are researched: verbal and nominal abstracts, diminutives, derivates with the negative prefix ne- and reflexive verbs. The comparison with other dictionaries of the Lithuanian language (Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Contemporary Lithuanian), academic Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of the Lithuanian Language), etc.) and explanatory dictionaries of the other languages (Latvian, Russian, Polish, English) is made and the main principles and methodology of the presentation of derivates in Bendrinės lietuvių kalbos žodynas are introduced. The main principle is that derivates (except for verbs with the prefix ne- and the majority of reflexive verbs) are presented not in the entries of underlying words, but as separate entries. In such entries the presentation of abstract nouns (for instance miauktelėjimas, priglaudimas, paskiepijimas, broliauvimasis, audringumas, aukštybė, brangybė, brolystė), diminutives (for instance auselė, balandelis, namukas) and words except for verbs with a negative prefix (for instance nedarna, nedaugelis, nedidelis, neblogas, neblogai, neginčijamai) is analogous with the presentation of other lexical units. Different meanings are separated according to their usage, each lexeme has appropriate grammatical, lexical, stylistic, usage field and other marks and illustrative examples of usage which reveal the semantic and syntactic valency are presented. Transpositional derivates and abstracts (names of qualities or actions) are presented with their underlying nomen or verb and the number corresponding to one of the meanings. Lexicalized abstracts are defined or (and) explained through synonyms. The non-formal presentation of abstract nouns raised a number of problems which were probably not encountered when preparing dictionaries with a different structure. For instance, grammars suggest that abstract nouns are usually used in singular, though not every lexeme of an abstract noun presented in a separate entry can be marked as vns. (sing.) – quite a lot depends on the semantics of a particular verb. This aspect of abstract noun presentation is still being discussed. There are two ways of presenting words with the prefix ne- in Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Nouns, adjectives and adverbs are presented in separate 90 KALBOS KULTŪRA | 85 entries and verbs – in the entries of the corresponding underlying verbs as their illustrative examples. The consistent application of the principle of systematicity and the presentation of such verbs analogically to the presentation of other parts of speech which have a negative prefix would enlarge the volume of the dictionary substantially and extend the term of preparation. It would take even longer if at the final stage twofold presentation (incorporated and separate) of reflexive verbs was changed. Thus in the meantime an exception is made for these two groups with the hope to return to this issue and to search for alternative solutions in future editions. KEYWORDS: derivate, defining dictionary, systematicity, underlying word, dictionary entry. DAIVA MURMULAITYTĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] D. MURMULAITYTĖ. Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 91