Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui

RITA MILIŪNAITĖ Інститут литовської мови УЧИТЕЛІ ПРО ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ГРАМОТНІСТЬ УЧНІВ КЛЮЧОВІ СЛОВА: правопис, грамотність, писемне мовлення, шкільне писемне мовлення, навчання мови, електронна комунікація. ВСТУП Ця стаття — третя в циклі статей, присвячених розгляду поглядів учителів-словесників на навчання правопису, особливості шкільного писемного мовлення, а також проблеми неписьменності учнів, що особливо загострилися останнім часом, та їхні причини. Шкільне писемне мовлення розуміється як такий різновид літовської літературної мови, який використовується в навчальному процесі, коли учні виконують різні письмові роботи в школі та вдома. Писемне мовлення учнів — ширше поняття, оскільки ті самі учні у вільний час також використовують писемне мовлення, але воно є приватним, а не шкільним, і сформувалося протягом останнього десятиліття завдяки широким можливостям електронної комунікації. Отже, сучасні учні, на відміну від покоління їхніх батьків свого часу, майже рівною мірою (принаймні з огляду на час доби, відведений на навчання та дозвілля) використовують два різновиди писемного мовлення1. Вони різняться й тим, що більшу частину шкільних письмових робіт учні виконують від руки, тоді як у приватному писемному мовленні майже виключно користуються засобами електронної комунікації з клавіатурою (мобільними телефонами, комп’ютерами, планшетами). Під час дослідження мовлення учнів та його змін таке розрізнення різновидів писемного мовлення потрібне, щоб краще виявити особливості кожного з них і показати їхню взаємодію. Мета статті — на основі дослідження результатів опитування вчителів-словесників підтвердити або спростувати гіпотезу про те, що навички правопису, сформовані в приватному писемному мовленні учнів під час використання інформаційних технологій (далі — ІТ), помітно впливають на шкільне писемне мовлення. Спочатку у статті стисло характеризуються проведене опитування та характер отриманих відповідей. Далі показано, як учителі описують загальний вплив ІТ на поведінку учнів, пов’язану з грамотністю, і детально розглянуто зазначені вчителями прояви впливу ІТ на шкільне писемне мовлення. Їх порівняно з ознаками приватного писемного мовлення учнів. Наприкінці подано зауваги, що підсумовують результати досліджень як цієї статті, так і всього циклу. 1 Цікаво, що підлітки, характеризуючи мовлення, яке їхні батьки нині використовують в електронній комунікації, бачать очевидні відмінності від власного мовлення в електронному середовищі: батьки використовують значно менше ненормативних форм, пишуть дуже мало скорочень тощо (детальніше див. Meškerėvičiūtė 2011: 10). BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 2 1. ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПРО ПРОБЛЕМИ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ У Інституті литовської мови під час підготовчих робіт над частиною навчальної комп’ютерної гри «Тверді горішки»2, призначеною для закріплення навичок правопису, було проведено опитування вчителів-словесників змішаного типу3. Хоча це опитування не було надто репрезентативним, оскільки на прохання взяти в ньому участь відгукнулися вчителі-добровольці, які навчають дітей різного віку й різних національностей, докладні відповіді, підкріплені численними прикладами, дають змогу зрозуміти, як самі вчителі описують і оцінюють проблеми грамотності у школі. Отже, дані проведеного опитування можна використовувати для підготовки репрезентативних опитувань на цю тему. Слід наголосити, що в цьому опитуванні вчителів запитували про письмові роботи учнів, виконані у школі та вдома, а не про їхню електронну комунікацію у вільний час, тож відповіді спиралися на дані шкільного, а не приватного писемного мовлення. В одній зі статей цього циклу на основі відповідей учителів розглянуто, як учителі оцінюють навички правопису своїх учнів, які відмінності в грамотності, пов’язані з віком учнів, вони помічають, які електронні навчальні засоби використовують для викладання мови (див. Vasiliauskas 2013: 27–31). Другу статтю було присвячено думці вчителів про причини погіршення грамотності учнів (див. Miliūnaitė 2013: 192–211). Одна з них — вплив інформаційних технологій на навички письма учнів. Чому для пошуку ознак впливу IT на писемне шкільне мовлення було обрано опитування вчителів, а не безпосереднє дослідження письмових робіт самих учнів? Для вивчення проблеми, що нас цікавить, важливі обидва підходи, і кожен із них має свої переваги. Учителі найкраще знають учнів і можуть, спираючись на власний досвід, порівнювати сучасний стан грамотності у школі з попереднім, адже саму проблему сформульовано як виникнення певних змін у визначеній сфері вживання литовської мови. У відповідях учителів справді є такі порівняння, наприклад: Так, з’являються такі помилки, про які десять років тому я навіть не могла й подумати, наприклад: vaikuj4 (давальний відмінок), keulė, більше не пишуть гачків над ž, š, крапок над ė уже не хочуть ставити. Учні набагато частіше, ніж п’ять років тому, не ставлять гачків над літерами ž, š, не пишуть носових літер у закінченнях (що? — galva, stala), використовують літеру w. На відміну від безпосереднього дослідження мовлення учнів, думка вчителів про особливості грамотності їхніх учнів дає змогу не лише визначити ознаки писемного мовлення учнів, а й пов’язати ці ознаки з передумовами їх виникнення, виявити причини змін у грамотності, а водночас створити об’єктивнішу картину всіх процесів, пов’язаних із грамотністю учнів. 2 Докладніше про навчальні ігри цієї серії див. http://www.kalbosnamai.lt/index.php?option=com_content&task=view&id=22&Itemid=36. 3 На 8 запитань анкети, опублікованої 2012 року на спорідненому сайті Інституту литовської мови «Будинок мови», отримано 120 відповідей із 95 литовських шкіл різного профілю (див. http://www.kalbosnamai.lt/index.php?option=com_content&task=view&id=143&Itemid=69). 4 У відповідях учителів курсивом скрізь виділено слова й літери, правопис яких обговорюється. В інших випадках мовлення вчителів не редагувалося (Ред.). BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 3 2. ПИТАННЯ АНКЕТУВАННЯ ЩОДО ВПЛИВУ ІТ НА ГРАМОТНІСТЬ УЧНІВ Проблемі, пов’язаній із впливом ІТ на грамотність учнів, було присвячено окреме запитання анкети: Чи помічаєте ви, що звички й мода, які виникають через інформаційні технології (мобільні телефони, комп’ютери), впливають на правопис учнів? Якщо так, то яким є цей вплив? Ці запитання охоплюють два передбачувані аспекти впливу ІТ на писемне мовлення учнів: технічні засоби, за допомогою яких відбувається електронна комунікація, а також соціальне й психологічне середовище, яке створює така комунікація. На перше запитання — чи помічають учителі вплив ІТ на правопис учнів — ствердно відповіли 87,5 відсотка вчителів. Отже, на думку вчителів, цей вплив очевидний і сильний. Негативного впливу зазнають учні всіх вікових груп, зокрема й молодші школярі, які вже користуються ІТ: Оскільки я навчаю дітей початкових класів, цей вплив ще не дуже помітний, але за старшою донькою (вона семикласниця) відчуваю, що мода писати інакше дуже поширена. Діти [другокласники], які часто користуються мобільними телефонами, вже не пишуть літер ė, ž, š. Самі вчителі оцінили вплив ІТ на грамотність учнів (хоча в анкеті цього не просили) за шкалою від найсильнішого до нульового: «жахливий вплив — діти практично неграмотні», «дуже сильно впливає», «величезний вплив» — аж до «не впливає». Однак лише дві вчительки зазначають, що вплив ІТ на погіршення грамотності незначний: Самі учні визнають, що кілька років тому вплив інформаційних технологій був дуже великим. Нині частина школярів намагається писати SMS-повідомлення та коментарі в інтернеті грамотно. Але останнім часом я ніби не помічаю погіршення правопису через ІТ; молодь так спілкується між собою, а зі старшими намагається писати так, як треба, особливо якщо вчитель звертає на це увагу. З цих поодиноких відповідей можна зробити висновок, що це доволі рідкісні винятки, які, мабуть, значною мірою залежать від здатності самого вчителя спрямувати мислення та звички учнів у протилежний бік. Деякі відповіді вчителів були короткими й лише підтверджували негативний вплив ІТ на правопис учнів: Вплив безумовно негативний. Так, дуже впливає, негативно. Вже не вміють грамотно писати. Негативний, не дотримується правил правопису. Загальна грамотність значно знизилася. Більшість відповідей на це запитання були набагато докладнішими, наприклад: BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 4 Сильно впливає. Приносить текст, набраний на комп’ютері, і знає, що його не оцінюватимуть, тож крапки над «ė» не потрібні, байдуже, яка i, u, наприкінці немає носових голосних, скорочує слова lb (labai), mum, jum, tuom, kuom. Здавалося б, просте слово tuojau, а учням уже важко написати його без помилок, бо вони звикли і скорочувати слова, і вживати у своїх повідомленнях нелитовські літери. Іноді учні, пишучи, уже питають, який вигляд має та чи інша літера, бо просто забувають її... І так роблять не п’ятикласники. Відповідаючи на друге запитання про те, як ІТ впливають на правопис учнів, учителі назвали різні ознаки письмової шкільної мови, які, на їхню думку, пов’язані з тим, що учні використовують ІТ для електронної комунікації, наприклад: Набагато важче навчити розрізняти довгі й короткі голосні, писати носові голосні в корені слова та правильно писати закінчення відмінків, адже, вивчивши правило й практично застосувавши його на уроці, учні майже ніде більше не використовують ці знання — навіть в інтернеті чи спілкуючись за допомогою мобільних телефонів. Рідко, але є кілька учнів, які пишуть «повідомлення» і в зошиті. Далі у статті ці відповіді вчителів і розглядаються. Вони були написані у довільній формі, тож після первинного дослідження відібрали всі названі вчителями ознаки учнівського письма, що виникли під впливом ІТ, і статистично підрахували частоту їх згадування. 3. ВПЛИВ ІТ НА ПОВЕДІНКУ УЧНІВ, ПОВ’ЯЗАНУ З НАВЧАННЯМ ПРАВОПИСУ У своїх відповідях учителі часто вказують не лише на конкретні мовні особливості письмових робіт учнів, а й намагаються пов’язати їх із поведінкою учнів, на яку впливають ІТ, що від раннього дитинства входять у їхнє життя. Маючи більший досвід роботи, учителі порівнюють сучасних учнів із учнями минулих часів і стверджують, що їхня поведінка змінилася. Можна виокремити кілька її найхарактерніших рис. Учителі зазначають, що змінилися звички учнів щодо письма: учні виробили звичку швидко писати. Побільшало неуважності та пропущених літер. [Учні] викидають із слів голосні й усіляко інакше «пришвидшують» письмо. Так, звичайно, вплив є. Насамперед — поспіх. Учні відчувають величезне невдоволення, коли потрібно шукати помилку й пояснювати, чому ми ставимо розділові знаки саме так. Наважуся стверджувати, що це не питання моди, а шкідлива звичка. Особливо після триваліших канікул, наприклад літніх, доводиться майже місяць боротися, щоб діти досягли рівня, який мали до канікул. Культура письма й охайність учнів погіршилися; вони не розуміють, що означає «пишімо далі від поля», «дедалі частіше доводиться нагадувати, що є поля». Учні більше не намагаються вчитися; спостерігається «тенденція писати абияк», вони не відчувають потреби вдосконалюватися: Більше не замислюються, як правильно написати, звичка не формується. не ставлять «пташки» чи крапки над літерою й виправдовуються, що це неважливо — вони просто забули. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 5 Часто чути, коли знаходять позначену помилку: «Та це ж лише крапочка...» учні стають байдужішими до правопису, недбало виправляють написані твори. Менше зусиль докладають, щоб точно й правильно висловлювати думки. Отже, на думку вчителів, учні стали байдужішими до навчання, розсіяними, неуважними, усе роблять поспіхом, недбало й абияк. Через це не формується потреба в охайності, не усвідомлюється сенс грамотного письма. Грамотне письмо стає немодним, адже «завдяки інформаційним технологіям вони створили власні системи правопису». Такі зміни не випадкові; судячи з відповідей на опитування, про них можна говорити як про виразну тенденцію. 4. ПРОЯВИ ВПЛИВУ IT НА ГРАМОТНІСТЬ УЧНІВ Досліджень мови, що вживається в електронній комунікації, у Литві поки що дуже мало, вони фрагментарні (пор. публікації про мову повідомлень IRC-чатів – Zelenkauskaitė, Herring 2006: 1–17; правопис коротких повідомлень – Nevinskaitė 2010: 275–296; правопис у програмі Skype – Meškerevičiūtė 2011: 9–15). Розглядаючи вплив IT на писемну мову загалом, у зарубіжній літературі називають такі найвиразніші ознаки цього впливу (докладніше див. Androutsopoulos 2011: 145–159): 1) письмо стає транскрипцією усного мовлення, тобто пишуть так, як говорять; 2) намагаються компенсувати письмово засоби вираження безпосереднього спілкування (спеціальними знаками позначають міміку, жести, емоції, інтонації); 3) через швидкий темп електронної комунікації застосовують стратегію мовної економії (різними способами скорочують форму вираження). Це властиво переважно неформальній електронній комунікації, однак, як буде видно з відповідей учителів на розглядуване опитування, чимало з цих ознак або принаймні їхніх зародків має й шкільна писемна мова. 4.1. Загальні ознаки впливу ІТ (неправильні орфографічні звички) Багато ознак шкільного писемного мовлення, на які вказали вчителі, виникають унаслідок безпосереднього перенесення навичок електронної комунікації до письмових робіт (іноді й таких, які пишуть на комп’ютері), порівн.: [Учні пишуть інакше] не тому, що не знають правил, а тому, що звикли так писати SMS-повідомлення. Дуже «шепелявлять» у письмі, і це вже стає серйозною проблемою: більше не пишуть літер із діакритичними знаками, вживають багато скорочень, викидають із слів голосні й усякими іншими способами «прискорюють» письмо. Деякі учні навіть, надсилаючи мені письмові роботи, наважуються пояснити, що на їхньому комп’ютері немає «литовських літер»... Так, у телефоні й на комп’ютері вони пишуть без крапок, ком, уживають жаргонізми. Потім так само пишуть і в зошитах. [...] коли в тесті потрібно лише вписати пропущені літери, діти зазвичай таких помилок не роблять. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 6 Очевидно, що на особливості писемного мовлення учнів загалом значною мірою впливають як звичка поспішати, так і обмежені технічні можливості використовуваних засобів електронної комунікації. Це явно впливає на шкільне писемне мовлення; цей вплив учителі описують на конкретних прикладах. У відповідях учителів ознаки шкільного писемного мовлення, що виникли під впливом ІТ, виокремлюються за різними логічними критеріями, тому їх непросто систематизувати. У цій статті це зроблено мінімально, оскільки цього разу важливо представити спостереження самих учителів щодо їхньої частотності у шкільному писемному мовленні. 4.2. Невживання литовських літер із діакритичними знаками Цю тенденцію вчителі згадували найчастіше — 98 разів. У відповідях одного й того самого вчителя можуть бути вказані кілька ознак, наприклад: [...] якщо взяти клавіатуру QWERTY, то фактично не функціонує рядок ąčęėįšųūž. ІКТ зробили молоді ведмежу послугу — зникли ė, ū, носові літери, гачки, стали «модними» замінники š, ž sh, zh. У більшості випадків тенденцію не вживати діакритичні знаки конкретизовано. 1) Не пишуться носові літери5 (48 згадок): звикають писати без носових літер забувають носові літери в закінченнях (наприклад, у кінцевих складах — raide, mielaji, knyga тощо; у дієприкметниках однини й множини — pareję, suskubęs, šaląs, vešias тощо). під час написання зв’язного тексту дедалі частіше не ставлять носові літери (ę, į, ų). 2) Не ставлять гачки над літерами č, š, ž (40 згадок, тобто від чверті вчителів, які взяли участь в опитуванні): менше звертають увагу на гачки пишуть без діакритики; починають писати текст без діакритики плутають s із š, ž із z Зникають звички писати š, ž. Двоє вчителів зазначають, що відсутність гачків іноді намагаються компенсувати диграфами sh, zh, хоча в шкільних письмових роботах це видається малоймовірним6: 5 Зрозуміло, що носові літери можуть не писати й з іншої причини — незнання правил правопису, однак на цьому етапі досліджень неможливо відокремити випадки, коли ця ознака зумовлена звичками, сформованими під впливом ІТ, від випадків функціональної неграмотності. Загалом можна припустити, що обидві причини насправді переплетені й впливають одна на одну. 6 Пор.: «Підліткам притаманні творчість і бажання вирізнятися з-поміж інших у спілкуванні між собою. Але я аж ніяк не вірю, що наші діти на уроках литовської мови навмисно не писали б носових голосних чи замінювали літеру „š“ диграфом „sh“, — не сумнівалася представниця академічної спільноти Університету Вітовта Великого». (Інтерв’ю Арнольда Александравічюса з Іне́тою Дабшанскене. Доступ в інтернеті: http://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/kas-labiausiai-grauna-lietuviu-kalbos-sistema.d?id=61597537#ixzz2sXppYzBR). Однак немає чому особливо дивуватися, адже правопис у багатьох випадках є автоматизованим процесом, який мало контролюється свідомо; якщо людина звикла щодня лаятися, лайка іноді мимоволі зривається з її вуст навіть у телеефірі. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 7 замість š з’являються sh, zh š, ž замінники sh, zh. Під час набору на клавіатурі без литовських літер це явище трапляється нерідко, за винятком коротких повідомлень, у яких намагаються використовувати якомога менше символів (пор. Nevinskaitė 2010: 285). 3) Літеру ū не пишуть, її плутають із u (7 згадок): з’являється тенденція взагалі більше не писати ū плутають голосні u і ū. 4) У рукописних роботах не ставлять крапок над літерами ė, i, į, j (35 згадок): частішають випадки написання без крапок над ė, i, į, j (їх забувають) крапочку над ė не вважають чимось важливим не ставлять крапок над ė і навіть не хочуть погодитися, що e і ė — різні літери Найбільше [ІТ впливають] на правопис літери ė (sedeti, skrybele; atvejis). [Через писання на комп’ютері чи телефоні] вони (у цьому разі я говорю про здібніших учнів) часто вже не бачать різниці між e і ė. Звісно, невживання крапок над i і j можна вважати модою, яка не становить великої загрози для самої системи правопису7. Зовсім інша річ — не розрізняти літери e і ė, які позначають різні звуки та відповідають різним фонемам, що виконують розрізнювальну функцію у словах (пор. meta і mėta, atves і atvės). Не слід забувати й про ще один наслідок, згаданий учителями, який починає виразно проявлятися через написання без діакритичних знаків. Своєю чергою, правопис, на який вплинули ІТ, впливає на вимову учнів: Мабуть, [ІТ] впливають на написання закінчень знахідного й родового відмінків. Діти навіть не читають ці відмінки правильно. Вимовляють: matau knyga. Також, хоча пишуть (поки що!), але схильні не вимовляти ė. Таке спостерігається вже близько 2–3 років. 4.3. Уживання нелитовських літер w, x (8 згадок): замість v пишуть w, замість ks – x у письмових роботах з’являється w. Хоча таких випадків, наскільки можна судити з відповідей на опитування, небагато, вони свідчать про те, що учні іноді переносять у шкільні письмові роботи навіть елементи цілком іншої системи — чужого алфавіту, з якими познайомилися, користуючись ІТ, а отже, не вміють переходити з однієї системи письма на іншу. 7 Пор. документ «Критерії оцінювання завдань державного випускного іспиту з литовської мови та літератури», затверджений у 2013 р. директором Національного екзаменаційного центру, де наведено таке пояснення: «Граматичні, лексичні, орфографічні та пунктуаційні помилки не дублюються і вважаються окремими помилками, за винятком таких випадків: а) якщо не ставлять крапки над i, j, – це вважається однією помилкою в усій роботі, але якщо не ставлять крапки над ė, – кожна помилка є окремою». Доступ в інтернеті: http://www.egzaminai.lt/failai/3938_instrukcija_LIT_VBE_2013-11-15r.pdf. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 8 4.4. Замість į, особливо наприкінці слова, пишуть j (5 згадок): самі визнають, що стає складно не писати ej замість потрібного ei у давальному відмінку то, потім, коли, тай, дитині дифтонг ui [починають] писати як uj Часто в кінці слів пишуть j: tajp, taj. Цю особливість можна пояснити і своєрідною модою, і тим, що так почали писати на слух. З інтернетного вжитку видно, що в приватному мовленні учнів j іноді з’являється і в середині слова, наприклад vaikas. 4.5. Використовують різні скорочення8 (28 згадок): скорочують слова lb (дуже) і речення пишучи твори, використовують скорочення (lb, nzn, kdl та інші) викидають голосні пропускають голосні, приголосні пишуть скорочення: nzn, ok, gr та інші з’являються скорочення слів, які не ґрунтуються на жодних правилах, такі як tj (це), atvž (приїжджай). 4.6. Власні іменники пишуть з малої літери, а загальні іноді — з великої (6 згадок): Сумно, але дедалі частіше трапляються помилки в написанні власних іменників; іноді з малої літери пишуть навіть власне ім’я, що вже казати про Литву... написання власних і загальних іменників (Lietuva, lietuviai). 4.7. Речення після крапки починаються з малої літери (7 згадок): починає речення з малої літери іноді пише наступне після крапки речення з малої літери не розрізняє меж речень більше не розрізняє меж речень, не ставить розділових знаків. 8 Таку особливість в одному з інтерв’ю 2014 року відзначає і вчителька-словесниця Алдона Швентікене: «Почавши викладати в класі нинішніх випускників, я була дуже здивована, побачивши, що в 11-му класі вони писали в творах по пів слова — так, як у коротких повідомленнях. Я вимагала, щоб було написане ціле слово, тож цього року цієї проблеми вже немає, однак на початку 11-го класу так справді було» (Smolskienė 2014). BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 9 4.8. Пишуть так, як чують: 1) плутають e та ia, наприклад, пишуть čė, keulė (2 згадки). 2) пишуть j не там, де треба (1 згадка): Найчастіше пишуть jieško замість ieško (мені здається дивним таке написання в коротких повідомленнях, адже замість скорочення додають ще одну літеру). 3) допускають помилки через асиміляцію приголосних (4 згадки): зникає ts, замість них одразу c, напр.: aciprašau. 4.9. Використовувані невербальні знаки електронної комунікації (4 згадки): У письмових роботах намагаються виражати емоції символами: замість крапки наприкінці речення нерідко з’являється смайлик. 4.10. Засоби вираження вільного стилю електронної комунікації переносяться в шкільне писемне мовлення: 1) виразний вплив вільного стилю електронної комунікації (18 згадок). Деякі вчителі зазначають, що інтенсивне використання учнями ІТ «дуже впливає не на правопис, а на сам стиль мовлення», способи творення тексту; стиль творів погіршується, учні запроваджують «власний» стиль правопису. Найхарактерніші ознаки такого зміненого стилю учнів: а) збіднюється запас засобів мовного вираження, особливо словниковий запас: бідніє словниковий запас бідний словниковий запас Мова бідна. Вони вже не знають, що означають слова «порив», «буревій»... [ІТ] впливають на словниковий запас — дуже його збіднюють. мало вживають прикметників словниковий запас школярів стає дуже бідним; б) спрощуються конструкції речень: Їм важче формулювати речення. конструкції речень стають банальними не можуть розгорнути речення у творі; найчастіше вживають сполучне слово яке, у реченнях воно повторюється кілька разів Рідко, але трапляються кілька учнів, які й у зошиті пишуть «повідомлення»; BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 10 c) короткі форми відмінків і особових займенників уживаються не на своєму місці: скорочує слова mum, jum, tuom, kuom скорочує слова, наприклад, інфінітиви (laikyt, būt, sveikt тощо); 2) уживається жаргон і варваризми (7 згадок): нелитовські вигуки частіше вживає варваризми з’являється багато жаргонних слів пише жаргоном. 4.11. Узагальнення ознак шкільного писемного мовлення, зазначених учителями З огляду на розглянуті ознаки шкільного писемного мовлення можна побачити, що зміни писемної форми — лише одна з особливостей цієї мінливої мовної разновидності. Про погіршення грамотності (у вузькому розумінні) говорять переважно тому, що це явище, найімовірніше, помітне найшвидше й найвиразніше, однак існують і суттєвіші зміни, пов’язані з якістю вживаної мови та нездатністю учнів повноцінно користуватися можливостями, які надає мова. У таблиці 1 наведено найважливіші ознаки шкільного писемного мовлення, що виникли під впливом ІТ, які зазначили вчителі (у відповідях на окремі запитання було наведено й інші). Їх розташовано в порядку зменшення частоти згадування у відповідях на запитання анкети. 1ТАБЛИЦЯ. Зведення ознак шкільного писемного мовлення, що виникли під впливом ІТ, на думку вчителів Порядковий номер Ознаки шкільного писемного мовлення, на яке вплинули ІТ Кількість згадувань (із 120 відповідей) 1. Не пишуться носові голосні літери 48 2. Не ставляться гачки над літерами č, š, ž 40 3. Не ставляться крапки над літерами ė, į, ų, j 35 4. Вживаються різноманітні скорочення 28 5. Виразний вплив стилю вільної електронної комунікації 13 6. Вживаються нелитовські графеми w, x 8 7. Замість ū пишеться u 7 8. Пишуть так, як чують 7 9. Речення після крапки починають із малої літери 7 10. Вживання жаргону, варваризмів 7 BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 11 Порядковий № Ознаки шкільного писемного мовлення, на яке вплинули ІТ Кількість згадок (зі 120 відповідей) 11. Власні іменники пишуться з малої літери, а загальні — з великої 6 12. Замість i, особливо наприкінці слова, пишеться j 5 13. Використання нелітеральних знаків електронної комунікації 4 Якби ми порівняли ознаки мови коротких повідомлень (за ознаками, виокремленими у статті Лайми Невінскене, див. Nevinskaitė 2010: 284–293) з тими, що вказали вчителі, то побачили б значний збіг між ними (див. таблицю 2); відрізнялися б лише різноманітність конкретного вираження цих ознак і масштаби їх прояву, а також ті випадки, які зумовлені письмом від руки та набором тексту на клавіатурі (наприклад, наявність або відсутність пробілів — це важливо в повідомленнях, коли потрібно заощадити обмежену кількість символів9). ТАБЛИЦЯ 2. Порівняння ознак шкільного та приватного писемного мовлення учнів, пов’язаних із впливом ІТ Порядковий № Ознаки писемного мовлення учнів, пов’язані з впливом ІТ Шкільне писемне мовлення Мова коротких повідомлень 1. Написання діакритичних знаків Досить часто спостерігається схильність не писати Надзвичайно виразна схильність не писати10 2. Незвичне й неправильне написання слів (v замінюється на w; ks замінюється на x; i замінюється на j; пишуть так, як чують, тощо) трапляється нечасто, але трапляється трапляється не так уже й рідко 3. Скорочення слів не дуже рідкісне явище дуже поширені графічні скорочення слів, поєднання цифр і літер 4. Неправильне вживання великих і малих літер помітна не надто виразна тенденція часто не дотримуються звичних правил правопису 5. Пунктуація тексту трапляються випадки ненормативної пунктуації, які можна пояснити перенесенням навичок електронної комунікації часто помітні незвичні випадки пунктуації та нові способи поділу тексту 6. Пробіли між словами та розділовими знаками під час письма від руки це не актуально є тенденція не залишати пробілів, заощаджуючи кількість знаків 9 В одній відповіді зазначено, що учні не знають правил перенесення слів на наступний рядок. Зрозуміло, що це може бути пов’язано як із незнанням самих правил перенесення, так і з впливом ІТ, оскільки під час набору на клавіатурі слова не поділяються; ця ознака в шкільних письмових роботах, найімовірніше, не така виразна, або вчителі не надавали їй надто великого значення. 10 Оскільки у статті Л. Невінскайте кожну ознаку розглянуто описово, у цій таблиці ці ознаки переказано. Кількісно порівняти прояв ознак у різних різновидах писемного мовлення учнів цього разу можна лише дуже приблизно. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 12 З таблиці 2 видно, що взаємодія шкільного й вільного письма учнів охоплює широке коло ознак писемного мовлення. Тому можливі й потрібні порівняльні статистичні дослідження (у статті Л. Невінскайте таких даних не наведено): наскільки інтенсивно проявляються зазначені ознаки. Провівши такі дослідження, можна було б порівняти й динаміку функціонування цих ознак у часі. 5. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ Писемне мовлення учнів порівняно з доцифровою епохою нині використовується значно ширше й у різноманітніших формах. Щоб зрозуміти, як і чому змінюється рівень грамотності учнів, важливо досліджувати сфери, у яких учні послуговуються вільним писемним мовленням і вплив яких на шкільне мовлення безсумнівний. Розглядаючи писемне мовлення учнів, ІТ потрібно трактувати і як технічний засіб електронної комунікації (що охоплює як самі електронні пристрої, так і можливості, які надає їхнє програмне забезпечення), і як соціальне та психологічне середовище, у якому формуються особливі моди, звички й спосіб спілкування, що безсумнівно впливають на орфографічні навички учнів. Відповіді вчителів на опитування виявили ознаки шкільного писемного мовлення, пов’язані з використанням ІТ. Міркування вчителів і наведені ними приклади свідчать, що система орфографічних навичок учнів (а не сама орфографія!) стала нестабільною, вийшла з рівноваги. Вплив ІТ на шкільне писемне мовлення можна охарактеризувати чотирма аспектами: психологічним, соціальним, технічним і функціональним. Звички вільної електронної комунікації переносяться у шкільне писемне мовлення, унаслідок чого передусім змінилася поведінка учнів, пов’язана з орфографією та її вивченням (поспіх, неуважність, недбалість тощо). Стало важче виховати потребу в охайності, адже учні, звиклі писати абияк, не розуміють сенсу грамотного письма. Новий спосіб спілкування — електронна комунікація, а також комп’ютерне обладнання, не повністю пристосоване до литовської мови (що ускладнює написання літер із діакритичними знаками)11 істотно впливають на техніку письма — форму орфографічного запису, яка переноситься і в шкільне писемне мовлення: a) не пишуться діакритичні знаки, крапки над літерами, великі літери; з’явилися нелитовські графеми тощо; b) з електронної комунікації перенесено різні скорочення; c) використовуються нетрадиційні, тобто характерні для електронної комунікації знаки. Це свідчить про те, що учні не завжди здатні перейти з однієї системи письма на іншу. Різновид мовлення, що сформувався у вільній електронній комунікації та функціонує самостійно, помітно впливає і на стиль шкільного писемного мовлення. До учнівських письмових робіт перено- 11 Технічний вплив ІТ передусім пов’язаний із можливостями ІТ, які не завжди забезпечують належні умови для письма литовськими графемами, а також із незручним розташуванням літер литовської мови з діакритичними знаками на клавіатурі найпоширенішого типу. Пор.: «Помилки під час написання літер із діакритичними знаками залежать від клавіатури: що складніше набрати літеру, то частіше замість неї пишуть літеру без діакритичного знака. Це характерно для різних мов, які використовують латинську графіку й мають літери, яких немає в основній частині латинської абетки (в англійській абетці)» (докладніше див. Grigas, Pedzevičienė 2009: 204). До речі, комп’ютерне обладнання створює чимало труднощів і для китайців, які пишуть ієрогліфами: дедалі більше молоді вже не вміє їх писати й читати (докладніше див.: Удар сучасних технологій по традиції — китайці більше не впізнають свої ієрогліфи, www.15min.lt, 2014-08-27, доступ в інтернеті: http://www.15min.lt/mokslas/straipsnis/technologijos/moderniu-technologiju-smugis-tradicijai-kinai-nebeat-pazista-savo-hieroglifu-646-449371?cf=df). BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 13 Основні риси вільного письмового мовлення учнів: бідний словниковий запас, спрощена будова речень, розмовні форми, жаргон тощо. Деякі ознаки, зазначені вчителями (наприклад, ненаписання носових голосних або написання на слух, попри правила правопису, а також невміння правильно переносити слова на наступний рядок), могли виникнути з інших причин, а не під впливом ІТ, однак у цьому опитуванні вчителі самі кваліфікували ці ознаки саме так. Це можна зрозуміти, адже звички письма, сформовані ІТ, так чи інакше заохочують і підтримують ці ознаки, навіть якщо вони виникли з інших причин. Хоча закордонні дослідники часто стверджують, що мова, якою користуються в електронній комунікації, не впливає на нормативну шкільну мову, оскільки учні вміють розрізняти контексти вживання різних різновидів (див. Androutsopoulos 2011: 145–159, Nevinskaitė 2010: 281–283 та огляд досліджень там), опитування вчителів-словесників показало, що взаємодія двох різновидів письмової мови — вільного електронного та шкільного — безсумнівна й аж ніяк не незначна. Опитування вчителів виявило, що для підвищення грамотності учнів потрібно оцінювати не лише безпосередній вплив ІТ на правопис учнів, а й значно ширший вплив ІТ на поведінку учнів, пов’язану з правописом і навчальним процесом загалом. Також не слід забувати, що існують й інші причини неграмотності, названі в попередній статті цього циклу. Насамперед це зовнішні причини: негативні мовні настанови суспільства; несприятливе загальне мовне середовище, у якому нормативний мовний взірець функціонує слабко; низький рівень читання; неналежна освітня політика. Серед внутрішніх причин учителі називають складність правил правопису й численність винятків; розрив між вимовою учнів і нормами правопису; нерозуміння мови як системи; надто обмежений наявний словниковий запас. Усі ці чинники свідчать, що проблема грамотності — одна з найскладніших, із якими взагалі зіткнулася сучасна школа. З огляду на цілі навчання грамотних учнів важливо й надалі досліджувати взаємодію різновидів писемного мовлення учнів — шкільного та вільного, — щоб шукати способи зменшити негативний вплив другого різновиду на перший, усвідомлюючи, що учні й надалі користуватимуться приватним писемним мовленням зі своїми модами та звичками. Загалом дослідження думок учителів свідчить, що одні чинники, які спричиняють неграмотність, потрібно намагатися усувати, а негативний вплив інших — послаблювати, спрямовуючи зусилля передусім на методи навчання правопису в нових умовах, продиктованих ІТ. Самі ІТ слід використовувати так, щоб вони не послаблювали, а зміцнювали навички грамотного письма. LITERATŪRA Androutsopoulos J. 2011: Language change and digital media: A review of conceptions and evidence. – Standard languages. Ed. by T. Kristiansen and N. Coupland. Oslo: Novus Press, 145–159. Prieiga internete: http://lanchart.hum.ku.dk/research/slice/publications_and_news_letters/publications/standard_languages/Androusopoulos_-_Language_change_and_digital_media_A_review_of_conceptions_and_evidence_-_p_145-159.pdf. Grigas G., Pedzevičienė S. 2009: Klaviatūros įtaka rašybos klaidoms, susijusioms su rašto ženklų vartojimu. – Informacijos mokslai 50, 200–204. Meškerevičiūtė A. 2011: Paauglių rašybos elektroniniame diskurse ypatumai. – Gimtoji kalba 1, 9–15. Miliūnaitė R. 2013: Raštingumo problema interneto bendruomenės ir mokytojų akimis. – Kalbos kultūra 86, 192–211. Prieiga internete: http://www.lki.lt/LKI_LT/images/Periodiniai_leidiniai/Kalbos_kultura/Straipsniai/086/KK_86_192_211_Miliunaite.pdf. BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 14 Nevinskaitė L. 2010: Trumpųjų žinučių rašybos bruožai. – Kalbos kultūra 83, 275–296. Smolskienė L. 2010: Mokytoja Aldona Šventickienė: vienuoliktokai rašinius rašo ir kaip trumpąsias žinutes. – www.15min.lt, lapkričio 29 d. Prieiga internete: http://www.15min.lt/naujiena/svietimas/karstos-zinios/vienuoliktokai-rasinius-raso-ir-kaip-trumpasias-zinutes-234-469937?cf=df. Vasiliauskas S. 2013: Ar mokytojai patenkinti savo mokinių raštingumu? – Gimtoji žodis 1, 27–31. Zelenkauskaitė A., Herring S. C. 2006: Gender encoding of typographical elements in Lithuanian and Croatian IRC. – Proceedings of Cultural Attitudes Towards Technology and Communication 2006 (CATaC’06), Tartu, Estonia, 1–17. Prieiga internete: http://info.ils.indiana.edu/~herring/catac2006.pdf. Gauta 2014 12 07 BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 15 TEACHERS ON THE EFFECT OF INFORMATION TECHNOLOGIES ON PUPILS’ LITERACY Summary The article analyses current written school Lithuanian language in terms of problems related to the effect of the information technologies (IT) on pupils’ literacy. The concept of written school language is defined as distinct from private written pupils’ language used in computer-mediated communication; the necessity of researching into the interaction between these two forms is grounded. Written school language is understood as a form of standard Lithuanian language used in the teaching process and in various test papers assigned to pupils both at school and at home. Written pupils’ language is a wider concept as the same pupils also use written language during their free time, yet the latter is private, having formed in the context of wide possibilities offered by computer-mediated communication that have occurred in the last decade. Thus, present day pupils, unlike their parents’ generation in their times, use two forms of written language almost equally (at least in terms of time dedicated for studying and leisure). The comparison of these forms of written language is necessary for the research of pupils’ language in order to better highlight their individual peculiarities and demonstrate their interaction. The basis of the research is constituted by data obtained through mixed-mode surveys of teachers of Lithuanian language in 2012. One of 8 parts of the survey consisted of two questions: Have you noticed that habits and fashions emerging due to information technologies (mobile phones, computers) have an effect on pupils’ writing? If so, could you describe this effect? These questions allow viewing IT both as technical means of computer-mediated communication – comprising electronic devices and opportunities offered by their software – and as a social environment where unique fashions, habits and communication styles thrive, which undoubtedly has an effect on pupils’ written language. 120 detailed answers with examples of pupils’ written school language were obtained. 87.5 per cent of teachers gave affirmative answers to the first question (whether teachers notice IT effects on pupils’ writing), which means that, according to teachers, this effect is evident and strong. Answers to the second question allowed identifying ways that teachers describe the attributes of written school language connected to the IT effects. The IT effect on written school language can be described fourfold: as a psychological, social, technical, and functional one. Habits of free computer-mediated communication are transferred to the written school language; therefore, pupils’ behaviour connected with writing and learning thereof was the first to change (hastiness, inattentiveness, absent-mindedness, etc.). It has become harder to promote the need for order as pupils are used to writing as they please and do not realise the meaning of grammatical writing. The new mode of communication (computer-mediated communication) and incomplete – with regard to the Lithuanian language – software (making it more difficult to type letters with diacritic signs) has a remarkable effect on the writing technique. The form of writing used in the computer-mediated communication is transferred to the written school language: 1) diacritic signs, dots, capital letters are missing, foreign signs occur, etc.; 2) various abbreviations are transferred from the computer-mediated communication; 3) untraditional – i.e. characteristic to computer-mediated communication – signs are used. The form of language that has emerged and is functioning autonomously in the free computer-mediated communication also has an effect on the style of the written school language. The following attributes of the free pupils’ written language are transferred to pupils’ test papers: scarce vocabulary, simplified syntax, spoken language word forms, jargon, etc. The altered form of writing is merely one of characteristics of the changing written school language. A decline in literacy (in its narrow sense) is mostly discussed because it is the most prominent, yet there are more crucial changes connected to the quality of language used and pupils’ incapability to BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 16 take full advantage of the opportunities offered by language. The written school language attributes indicated by teachers can be referred to in further research of pupils’ language and in search of ways to mitigate the negative effects of the free written language on the written school language in particular and on pupils’ literacy in general. KEYWORDS: orthography, literacy, written language, language acquisition, computer-mediated communication. RITA MILIŪNAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204