Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale „delfi.lt“

АГНЕ АЛЕКСАЙТЕ Інститут литовської мови ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНА ЛЕКСИКА ЯК МОВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТІВ ПОЛІТИКІВ У НОВИННОМУ ПОРТАЛІ DELFI.LT КЛЮЧОВІ СЛОВА: емоційно-експресивна лексика, стилістика. Однак наша «вільна преса» (лапки першою поставила Л. Якимавічюс) щодня повідомляє лише про «кінець світу». Принцип свободи преси порушується вже тим, що читачам майже ні з чого вибирати. Засоби масової інформації дедалі більше таблоїдизуються. Вони нав’язують суспільству теми, говорять лише про життєві негаразди й майже не подають конструктивної, творчої інформації. Навіть коли надається об’єктивна інформація, таблоїдний маніпулятивний надбудовний шар запрограмовує в недосвідченої людини неадекватну емоційну реакцію. (В. Юкнайте, «Виплеснися. Голосом: есе, розмови». Вільнюс, видавництво Спілки письменників Литви, 2002, с. 168.) ВСТУП Якщо поглянути на новинні портали інтернет-ЗМІ, стає очевидно, що працівники преси (журналісти, редактори, автори заголовків та ін.) використовують мову, точніше, стилістично марковані засоби мовного вираження, як потужну творчу силу, що формує громадську думку. Саме через формування громадської думки засіб масової комунікації — ЗМІ — іноді називають четвертою владою, хоча основна функція ЗМІ полягає в поширенні інформації, знань (Gudonienė 1999: 23; див. також Mažylė 2012: 163; Petrauskis 2012: 6). Інтернет-ЗМІ стали джерелом маніпуляції, що впливає на установки та поведінку суб’єктів, які беруть участь у комунікативному акті, хоча журналісти повинні залишатися раціональними, не провокувати емоцій читачів і не передавати власних оцінок як працівників преси (Juodytė 2011). Один зі способів формування громадської думки — маніпулювання емоційно-експресивною лексикою. У статті розглядається емоційно-експресивна лексика статей, опублікованих у новинному порталі delfi.lt у період із жовтня 2012 р. до червня 2014 р. та з вересня 2015 р. до червня 2016 р. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 2 лексика, якою описують діячів литовської політики (загалом зібрано 464 приклади вживання)1. Журналісти інтернет-порталу новин delfi.lt, які пишуть про політику Литви, мають головну комунікативну мету — інформувати суспільство й критично оцінювати політичні події (Arcimavičienė 2010: 6). У розглянутих прикладах емоційно-експресивної лексики аналізуються політичні події та поведінка політичних діячів; тут «важливими стають слова, уживані в текстах, значення яких найкраще відображають картину світу й ціннісні настанови, сформовані у свідомості учасників дискурсу» (Būdvytytė-Gudienė 2013: 6). Мета статті — з’ясувати, як і за допомогою якої емоційно-експресивної лексики створюються портрети політиків (тобто які риси характеру та поведінка їм приписуються). СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ЛИТОВСЬКИХ ПОЛІТИКІВ — СОЦІАЛЬНИХ АНТИГЕРОЇВ Представники інтернет-ЗМІ, прагнучи впливати на аудиторію, свідомо вживають емоційно-експресивну лексику, яку в Словнику термінів мовознавства (далі — KTŽ) визначено як «слова, що мають у мові сталу конотацію виразності й емоційності. Емоційними та експресивними є зменшувальні й пестливі слова, а також грубі й фамільярні слова тощо»; за допомогою неї прямо чи опосередковано висловлюють оцінку публічних осіб. Саме аксіологічно марковані засоби мовного вираження представляють публічних осіб як яскравих соціальних антигероїв. «Безвідповідальне узагальнення егоїстичної поведінки окремих політиків і чиновників, прояви корупції призвели до того, що закріпилося негативне стереотипне ставлення до всіх політиків, членів Сейму, чиновництва: <...>» (Žibartas 2012: 19), тому на новинному порталі delfi.lt помітна схильність зображати майже всіх литовських політиків соціальними антигероями (пор. Žibartas 2012: 17). Один зі способів створити такий портрет політиків — описати їх неологізмами. Неологізми бувають двох типів (Pikčilingis 1975: 156); обидва трапляються й на інтернет-порталі новин delfi.lt: 1) узуальні неологізми (нові слова, що постійно з’являються в мові й називають нові поняття); 1 Мову прикладів уживання, наведених у цій праці, не редаговано, за винятком простих коректорських помилок. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 3 2) оказіональні неологізми (нові слова, що вживаються замість назв звичних явищ або предметів і надають додаткову інформацію чи виконують іншу емоційно-експресивну функцію) (Aleksaitė 2014: 6). У засобах масової інформації політиків схильні називати неологізмами з негативним емоційним забарвленням; серед них досить популярні складні слова з компонентом valdžia- (див. також Girčienė 2013: 80), наприклад: оказіональний новотвір valdžiagyvis «зневажл. назва представника влади» та узуальний новотвір valdžiažmogis, -ė «несхв. ірон. людина при владі; бюрократ», наприклад: «Стільки я отримую. Стільки мені бракує», — пишуть скарги в інтернет литовські громадяни, нарікаючи на своє скрутне життя, жахаючись сваволі роботодавців і звинувачуючи valdžiagyvius у тому, що вони про них не дбають і не створюють умов для отримання вищої зарплати. (delfi.lt 2015 10 06, Andrius Tapinas) Сьогодні я проходив повз руїни кінотеатру «Лієтува», оббиті фанерою, у столиці. Якийсь дотепний покидьок, що розмальовує все Старе місто дебільними сентенціями, вже й там написав: «Литва — серце до серця, злодій до злодія». Люди йдуть, читають, усміхаються. Як гарно він тут припечатав цю владу, кажуть вони самі собі. Тепер знатимуть ці valdžiažmogiai. (delfi.lt 2016 03 02, Andrius Užkalnis) Пишучи про публічних осіб і прагнучи представити політиків яскравими соціальними антигероями, журналісти в текстах публіцистичного стилю частіше вживають оказіональні неологізми2, референтну (інформаційну) функцію яких затьмарює емоційно-експресивна, адже в процесі творення оказіональних новотворів вирішальним чинником є потреба в новішому, експресивнішому вираженні, а не прагнення назвати нові реалії (Girčienė 2013: 79). Зі стилістичних причин уживають також запозичення, наприклад: Але стверджувати, що люди їдуть до Польщі за покупками через неї, — це ознака політичного retarderio. Так, це ще одна перлина риторики, яку в суботу використав Андріус Кубілюс, який так дотепно висловився, пояснивши, що мав на увазі механізм автобуса. Зрозуміло, retarderis — це гальмівна система, нічого поганого, але все одно всі подумають про retardus у владі — тобто про людей із затримкою розумового розвитку, — і це буде дуже дотепно. (delfi.lt 2016 03 14, Andrius Tapinas) 2У словнику неологізмів (далі – ND) наведено більше складних слів із виразно негативною конотацією, першим компонентом яких є влада-, наприклад: влададурень, -я «жарт. дурень, який перебуває при владі», владограбіжник «ірон. той, хто узурпував владу», владоморд «зневажлива назва представника влади» та владопожирач «ірон. людина, яка перебуває при владі». BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 4 У тексті публіцистичного стилю вжите слово з новозапозиченим коренем retarderis (англ. retarder), перше значення якого в ND — «сповільнювач (система гальмування автомобіля, що дає змогу не використовувати звичайні гальма)», потрапивши в політичний дискурс, набуває іронічно-експресивного відтінку й уживається в переносному значенні «відсталий: гальмо політичних процесів». Журналісти, бажаючи зобразити політиків соціальними антигероями, обирають також метафоричні іменники, наприклад: С. Скверняліс, навпаки. Молі kandys Сейму його не з’їли. Навіть коли отримує на горіхи, міністр внутрішніх справ виграє. Утік злодій-наркоман і ще й роззброїв двох поліцейських? У будь-якій країні міністрові внутрішніх справ настав би кінець. А тут стрибок рейтингу С. Скверняліса позбавляє мови навіть найстаршого вовка країни. (delfi.lt 2015 12 20, Rimvydas Valatka) Іменникові kandis, який у Словнику литовської мови (далі — LKŽe) визначається як «зоол. маленький метелик, гусениці якого гризуть одяг, їдять зерно, борошно, рослини тощо», надається переносне значення, щоб підкреслити кривду й шкоду, якої завдають литовські політики. Пор. LKŽe: kandis «перен. кривда, шкода». Оскільки «[у] мові відображаються всі наші оцінки — визнані суспільством, традиційні, „об’єктивні“, що становлять основу моральних норм, і цілком особисті, індивідуальні, суб’єктивні <...>» (Gudavičius 2000: 119), зв’язок текстів публіцистичного стилю зі створюваними мовою картиною світу та світовідчуттям не викликає сумнівів, адже «[у] публічному дискурсі зафіксовано не лише властиве мовній картині світу, конкретній культурі розуміння світу, а й суттєвіші зміни у сприйнятті світу, неминучі в текстах, що описують повсякденні актуальні події <...>» (Kvašytė, Papaurelytė-Klovienė 2013: 108). Саме з емоційно-експресивної лексики, уживаної у статтях новинного порталу delfi.lt, видно, який стереотипний образ політика переважає в суспільстві. Політичних діячів як соціальних антигероїв на новинному порталі delfi.lt представляють через приписувані їм негативні риси характеру та поведінку. 1. Насамперед журналісти схильні висміювати політиків за їхню нерішучість, байдужість до інтересів виборців і небажання ухвалювати важливі та сприятливі для суспільства рішення. Щоб увиразнити цю рису політиків, уживають метафоричні іменники, образні дієслова, жаргонізми й традиційні фразеологізми. Прагнучи написати про нерішучих, апатичних представників влади образливіше й зухваліше, журналісти вживають метафоричні іменники з сильним негативним емоційним забарвленням, наприклад: BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 5 Гірше буде в Німеччині та деяких інших європейських країнах. Нацисти, які підняли руки догори, навряд чи можуть сподіватися на сприятливіше середовище, ніж те, що є сьогодні: владні імпотенти своєю бездіяльністю та безпорадністю не просто здаються — вони буквально залишають поле, і суперники можуть забивати м’ячі у порожні ворота. Гру, по суті, завершено. (delfi.lt 2016 01 08, Andrius Užkalnis) Цей метафоричний іменник імпотент варто розглянути й з погляду етичної стилістики. За словами Казимераса Жуперки (2005: 25), «мовне вираження дуже часто сприймається адресатом як неетичне, коли воно стилістично марковане, актуалізоване, експресивне». У тексті публіцистичного стилю метафоричний іменник імпотент вжито в переносному значенні — «чоловік, безпорадний у певній ситуації». Пор. LKŽₑ: «той, хто безсилий у статевому аспекті» та Dabartinės lietuvių kalbos žodyną (далі — DŽ₆): «чоловік, безсилий у статевому аспекті». Тут статеву безпорадність зіставлено з політичною, однак обрано мовний засіб, який є не надто прийнятним з етичного погляду й доволі образливим. Журналісти, прагнучи формувати оцінювання аудиторією політичних процесів (Juodytė 2011: 70–71), обирають для характеристики дій політиків образні дієслова та жаргонізми, наприклад: Уряд тупцює на місці щодо ВАЕ, а сусіди обирають атомну енергетику [заголовок статті] (delfi.lt 2013 03 27, Ramūnas Bogdanas) А. Буткявічюс не змінюється. Будучи міністром фінансів, він умив руки і поїхав до Друскінінкая, коли треба було в Сеймі захищати річний бюджет, підготовлений його міністерством, і залишив цю важку роботу заступникам. (delfi.lt 2013 09 21, Ramūnas Bogdanas) У першому прикладі в переносному значенні «не вміти визначитися, не наважуватися» вжито образне дієслово тупцювати на місці, а жаргонізм умити руки у другому реченні зі значенням «піти, щоб уникнути відповідальності» підкреслює негативну рису політиків — нерішучість. Апатія політиків до інтересів виборців, небажання ухвалювати важливі для суспільства та сприятливі для нього рішення виявляються також за допомогою традиційних фразеологізмів, наприклад: Реформатори поліції сьогодні ховають голови, адже тінь останніх подій, коли поліція належним чином не відреагувала на повідомлення, падає саме на них — тих, хто радикально скоротив фінансування поліції й і пальцем не поворухнув, щоб поліцейська система не спливла кров’ю. (delfi.lt 2013 04 07, Virginija Baltraitienė) BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 6 До Frazeologijos žodyną (далі — FŽ) включено фразеологізм і пальцем не поворухнути зі значенням «нічого не робити». Хоча експресивність традиційних фразеологізмів дещо поступається оказіональним фразеологізмам (пор. Butkutė 2008: 46), журналісти все ж частіше обирають не оказіональні, а традиційні фразеологізми, прагнучи впливати на громадську думку та формувати її. 2. На новинному порталі delfi.lt за допомогою традиційних фразеологізмів та образних дієслів формується образ політиків, які поводяться недбало й безвідповідально (пор. Būdvytytė-Gudienė 2013: 9), наприклад: Зі сказаного можна зробити висновок: управлінська криза виникає тоді, коли на закони дивляться крізь пальці. (delfi.lt 2012 11 08, Aloyzas Sakalas) Політики розтринькають мільярди, накопичені на пенсії [заголовок статті] (delfi.lt 2013 10 17, Romas Sadauskas-Kvietkevičius) Негативне емоційне оцінювання політиків виражають зафіксований у FŽ традиційний фразеологізм дивитися крізь пальці «не звертати уваги, не дбати» та образне дієслово розтринькати, включене до LKŽₑ, — «розм. марнувати, витрачати», яке вживають для позначення безвідповідальних дій політиків. 3. Наголошується не лише на недбалості й безвідповідальності, а й на аморальній поведінці політичних діячів, коли прагнення чесно представляти інтереси виборців затьмарюють жага політичної влади та прагнення наживи. Щоб увиразнити аморальну поведінку політичних діячів, уживають метафоричні іменники та оказіональні фразеологізми. Метафоричні слова-найменування (іменники та прикметники), уживані в інтернет-ЗМІ на порталі delfi.lt, можна поділити на дві групи: 1) узуальні слова, ужиті в переносному значенні, які поділяються ще на дві менші підгрупи (визначення переносних значень одних слів включено до DŽ₆ або LKŽₑ, тоді як переносні значення інших не зафіксовано у словниках, хоча вони широко поширені в мовленні й цілком зрозумілі читачам); 2) оказіональні слова, ужиті в переносному значенні (їхніх визначень немає ані в DŽ₆, ані в LKŽₑ) (Aleksaitė 2014: 2). У досліджених текстах переважають узуальні метафоричні іменники, наприклад: BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 7 Друга мета — це прагнення до центрів влади та привілеїв і бажання зберегти свою теплу, прибуткову й затишну нішу в Сеймі. Інакше кажучи, надовго забезпечити собі місце біля владного корита, заради доступу до якого вони так запекло, люто й безкомпромісно боролися. (delfi.lt 2013 01 29, Karolis Jovaišas) Автор тексту, обравши узуальний метафоричний іменник корито у значенні «джерело наживи», принижує представників влади, припускаючи, що прагнення до влади в публічних осіб зумовлюють особисті інтереси, точніше — бажання нажитися. Представників влади висміюють також за допомогою оказіональних фразеологізмів, наприклад: Хтось трохи більше сумнівається (можливо), але робить, як наказано, або на лагідне прохання. Може, робить просто від щирого серця, а може, отримавши солодощі в лапу — хто тепер розбере. (delfi.lt 2012 11 12, Vytautas Landsbergis) Використовуючи оказіональний фразеологізм — образне словосполучення, що закріпилося в одному публіцистичному тексті й рідко виходить за його межі (див. також Butkutė 2008: 16–24), — отримати солодощі в лапу, тобто «взяти хабар», автор статті непрямо натякає, що подарунки-хабарі можуть впливати на поведінку політиків і рішення, які вони ухвалюють, адже є такі політичні діячі, які прагнуть незаконно нажитися, користуючись своїм службовим становищем. Очевидно, що в цих прикладах уживання не згадано конкретних осіб, тому читачам нав’язується узагальнений образ аморальних, нечесних політиків. 4. На новинному порталі delfi.lt політиків оцінюють як соціальних антигероїв, адже вони не здатні керувати державою, обрані цими публічними особами методи управління — неналежні. Цю рису політиків ілюструють образні дієслівні форми (атрибутивні дієприкметники), іншомовні вкраплення та узуальні неологізми. Атрибутивні дієприкметники «досить добре зберегли прикметникову природу своєї категорії і, не маючи залежних чи приєднаних слів, часто взагалі важко відрізнити від прикметників» (Ambrazas 1971: 8), тому їх уживання на новинному порталі delfi.lt нічим не відрізняється від уживання метафоричних прикметників, наприклад: Реформа вищої освіти, проштовхнута попереднім Урядом, якщо й удалася, то лише частково: надане студентам право вибору сприяло не підвищенню якості навчання, а боротьбі за імідж; університети не кинулися об’єднуватися й оптимізуватися, як гадалося, а доступність безкоштовної вищої освіти навіть зменшилася. (delfi.lt 2013 01 26, Marijus Širvinskas) BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 8 У цьому тексті публіцистичного стилю у переносному значенні вжито дієслівну форму (атрибутивний дієприкметник) stumtas, -a — «про того, кого хочуть прийняти, обрати, призначити, проштовхнути». Пор. DŽ₆: stumti — «перен. докладати зусиль, щоб хтось потрапив на певне місце» та LKŽₑ: prastumti — «перен. приховуючи справжні цілі, домогтися прийняття, проштовхнути». Для створення портретів політиків як соціальних антигероїв на новинному порталі delfi.lt вживають також іншомовні вкраплення, наприклад: Коаліція: krugovaja poruka [заголовок статті] У російській мові є вислів «krugovaja poruka», який українською можна було б перекласти як «кругова порука». Цей термін уживають серед злочинців. Коли до злочинного угруповання вступає новий член, йому доручають кримінальне завдання, щоб він порушив закон, скомпрометував себе і став таким самим вразливим, як інші члени угруповання. Тоді новий член стає лояльним і надійним, адже його доля тісно пов’язана зі спільною долею. Можна помітити, що ці методи переходять і в сучасну політику. Останні голосування показують, що коаліція цементується без сорому, із застосуванням згаданого кримінального принципу. (delfi.lt 2012 11 28, Kęstutis Masiulis) Автор цього тексту дуже виважено обирає російськомовне вкраплення krugovaja poruka для заголовка статті: у тексті він не лише пояснює значення цього терміна, уживаного російськими злочинцями, а й зазначає, чому кримінальний термін пасує для характеристики литовських політиків. Зіставлення політиків із представниками кримінального світу переконливо створює вкрай негативний портрет литовських політиків як соціальних антигероїв. На новинному порталі delfi.lt не бракує узуальних новотворів, утворених за допомогою суфіксальних словотвірних формантів від прізвищ політиків3 — соціальних антигероїв, наприклад: Повіривши, що до понеділка думка А. Буткявічюса не встигне змінитися, намагаюся уявити, як йому вдасться переконати представників трьох партій правлячої коаліції у Сеймі забути все, що вони цими днями наговорили про В. Ландсбергіса, і проголосувати за присудження йому премії Свободи. Адже результат першого голосування не був 3 До ND внесено такі новотвори: gražulėjimas — «ірон. уподібнення до Петра Гражуліса (депутата Сейму Литовської Республіки, який вирізняється особливою запальністю, поведінкою та декларованими поглядами)», gražulesnis, -ė — «жарт. схожий на Гражуліса (мається на увазі депутат Сейму Литовської Республіки Пятрас Гражуліс)», gražuliada — «ідеологія, протилежна гендеризму, яку пропагує депутат Сейму Литовської Республіки Пятрас Гражуліс», gražuliškai — «жарт. так, як властиво Гражулісу (мається на увазі депутат Сейму Пятрас Гражуліс, який уславився своїми крайніми поглядами на ЛГБТ)» та gražulizmas — «зневажл. крайні погляди депутата Сейму Литовської Республіки Пятраса Гражуліса як явище». Як видно з даних, наведених у ND, прізвище депутата Сейму П. Гражуліса є надзвичайно продуктивним для утворення новотворів із принизливим, іронічним або жартівливим відтінком, що передають негативну емоційну оцінку. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 9 якийсь курйозний випадок, що також трапляється в Сеймі, коли перед завершенням засідання парламентарії, які залишилися в залі останніми й не встигли розійтися, під час першого читання схвалюють проєкт закону, якого до пуття навіть не прочитали, gražuliškam чи sysiškam. (delfi.lt 2015 11 29, Romas Sadauskas-Kvietkevičius) У цьому прикладі в значенні «недостатньо обдуманий, поспішний» ужито узуальні новотвори gražuliškas, –a і sysiškas, –a. Очевидно, що в тексті публіцистичного стилю міститься натяк на членів Сейму, які вирізняються поспішними, необдуманими рішеннями й заявами, а прикметникам, утвореним від їхніх прізвищ, надається не індивідуальне, а узагальнене значення. 5. У новинному порталі delfi.lt багато стереотипних думок з емоційно-оцінним аспектом (Gudavičius 2000: 61–62) про красномовство політичних діячів і навіть їхні розумові здібності, тому за допомогою образних дієслів та їхніх форм (предикативних дієприкметників, дієприслівників), метафоричних іменників і традиційних фразеологізмів формується образ політиків, нездатних керувати державою й пояснювати виборцям політичні процеси. У новинному порталі delfi.lt широко вживаються засоби емоційно-експресивної лексики (образні дієслова, їхні форми (предикативні дієприкметники, дієприслівники) та утворені від них метафоричні іменники), що розкривають невиразне мовлення політиків, наприклад: Затхлі пережитки, що відгонять радянським сурогатом і теревенять про мистецьку цінність бовванів Зеленого мосту, безмозкі ветерани комуністичної партії, які представляють Литву в європейських інституціях, мекекаючи про економічну шкоду санкцій проти Росії та необхідність налагодити діалог зі злочинцями, ніби заперечують будь-яку можливість пов’язувати псевдомистецтво чи економічну вигоду з пропагандою (цілеспрямованою дезінформацією). (delfi.lt 2016 01 28, Aurimas Navys) Після цього було чути лише невиразне белькотіння вільнюських політиків: мовляв, щось робиться в брюссельських коридорах, буцімто, можливо (сумнів у голосі), Кремль їде через активну участь у просуванні проєкту Східного партнерства. (delfi.lt 2013 09 17, Valentinas Mitė) Цього цвірінькання Л. Граужинене à la «поганий Скверняліс, дуже поганий» навіть не процитуєш. Коли голова Сейму з серйозним обличчям розповідає, що в той час, як поліція ловила втікача з автоматом, міністр внутрішніх справ спав, бо сам так їй сказав, залишається лише втішатися тим, що тоді, коли Бог роздавав людям почуття гумору та реальності, одна майбутня «керівниця» країни перебирала пророслу й погнилу картоплю в колгоспному складі. (delfi.lt 2015 11 22, Rimvydas Valatka) BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 10 Так, під назвою тутейші і їхній лідер — орел хворобливих марень і дешевої демагогії, який, хоч і клекоче покаліченою литовською мовою, все ж інтуїтивно розуміє: Литва не хоче й не зацікавлена конфліктувати з набагато могутнішою Польщею та замість поганого друга наживати доброго ворога, а замість поганого миру — добру війну. (delfi.lt 2013 10 15, Karolis Jovaišas) Одним словом, Бог послав президентці голуба — роззяву-швенчонського поліцейського і спритного наркомана. С. Скверняліс подав у відставку. А Л. Граужинене, аж булькаючи від задоволення, для певності ще щось похрюкала про виборчу кампанію міністра. (delfi.lt 2015 11 22, Rimvydas Valatka) З наведених у словниках визначень цитованих дієслів-основ видно, що автори текстів обирали слова з виразним значенням, які негативно характеризують неналежне мовлення політиків. Як зауважив Vytautas Ambrazas (1971: 8), уживання предикативних дієприкметників, що в реченні виконують роль присудка й позначають основну дію (стан), подібне до вживання образних дієслів. У статтях публіцистичного стилю переважають слова з постійною (системною) образністю. Пор. DŽ₆: мекенти «перен. заїкатися, говорити затинаючись», LKŽₑ: «говорити, затинаючись, заїкатися»; LKŽₑ: мемӗнти «невиразно говорити, нечітко вимовляючи слова, заїкатися»; DŽ₆: чіркшті «перен. сердито й невдоволено говорити, бурчати»; DŽ₆: клєкетуоті «перен., розм. верзти дурниці, базікати, сміятися, реготати»; DŽ₆: бурбуліуоті «говорити невиразно, бурмотіти» і LKŽₑ: пракриукшеті «перен. сказати, наче рохнувши». Журналісти висміюють не лише незв’язне, невиразне мовлення політиків, а й їхні розумові здібності, наприклад: І язичництво, і дзен-буддизм — це дуже цікаво, але чи хочете ви, щоб ваш депутат Сейму мислив, як у XIII столітті, був цілковитим дзеном, яких і так уже три чверті Сейму, і щоб у нього в голові кролики билися навіть через те, вірить він чи ні, і в що вірить? Чи буде він здатен узятися за виклики геополітики, глобальної економіки та демографії, якщо до пуття навіть не розуміє, хто він такий? (delfi.lt 2016 01 24, Rimvydas Valatka) До FŽ включено традиційний фразеологізм у голові зайці з кроликами б’ються зі значенням «цілком з’їхав з глузду». До речі, пишучи про явища внутрішньої політики Литви, журналісти не оминають і невдоволення виборців, їхнього розчарування владою, що ще більше посилює образ політиків як соціальних антигероїв, сформований у новинному порталі delfi.lt. Розчарування виборців владою описують за допомогою розгорнутих фразеологізмів, наприклад: BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 11 Наостанок — усе ж трохи поезії: сидимо щасливі на дні Європи, працюємо не головою, а задом. (delfi.lt 2012 11 12, Jurgis Jurgelis) Розширення традиційного фразеологізму сидіти на дні елементом щасливі створює ефект парадоксу, який виявляє негативне, іронічне ставлення автора статті до сформованої політичної ситуації, коли не роблять спроб змінити погане, скрутне становище. У новинному порталі delfi.lt переважає стереотипне негативне ставлення майже до всіх литовських політиків, адже більшості приписують негативні риси характеру (жадібні, егоїстичні, апатичні, безвольні), ознаки (не здатні керувати державою, невиразне мовлення, низькі розумові здібності) та поведінку (аморальну, недбалу, безвідповідальну). Можна стверджувати, що узагальнена відмітна ознака литовських політиків — нездатність представляти народ. До того ж негативне ставлення, що утвердилося в інтернет-ЗМІ майже до всіх литовських політиків, можна пояснити психологічними та соціальними причинами: у литовській мові, як і в багатьох інших мовах, негативну емоційну оцінку висловлюють частіше, ніж позитивну, бо все добре сприймається як норма, а щодо звичайних речей люди не виявляють особливих емоцій; тому все погане вважають відхиленням від норми й оцінюють за допомогою мовних засобів вираження із сильним негативним емоційно-експресивним забарвленням (Jakaitienė 1988: 51; Gudavičius 2000: 130–131). ХАРАКТЕРНА ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНА ЛЕКСИКА У СТВОРЕННІ ПОРТРЕТІВ ПОЛІТИКІВ У новинному порталі delfi.lt, коли йдеться про політиків як соціальних антигероїв, переважають дієслова та їхні форми з постійною (системною) образністю (supjudyti; ištaškyti; mekenti; pakriukšėti), а також традиційні фразеологізми (sūnus palaidūnas; kiaulės akis turėti; nė piršto nepajudinti; padus pasipustyti; pro pirštus žiūrėti; subinę bučiuoti; krūmaišiai pjaunasi), які журналісти вживають значно частіше, ніж оказіональні або розширені фразеологізми. Однак працівники преси, прагнучи передати емоційну оцінку конкретного політика й звернутися до читача оригінальніше та дотепніше, обирають оказіональні (Lietuvos Viagra; Pravieniškių vilties koalicija; gauti saldumynų į letną) або розширені (ant populizmo grėblio užlipti; laimingiems Europos dugne sėdėti; ilgus ragus užsiauginti) фразеологізми, адже вони привертають увагу читачів більше, ніж традиційні. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 12 Для створення портретів політиків в інтернет-ЗМІ порталу delfi.lt широко вживаються метафоричні іменники та узуальні новотвори. Переважають узуальні метафоричні іменники (parazitas, -ė; kandis; impotentas; lovys; apendicitas): переносні значення одних слів внесені до DŽ₆ або LKŽ, тоді як переносні значення інших не зафіксовані у словниках, хоча широко побутують і добре зрозумілі читачам. Оказіональних метафоричних іменників, визначень яких немає ані в DŽ₆, ані в LKŽ, у досліджених політичних текстах новинного порталу delfi.lt не виявлено. Трапилося кілька прикметників із виразним негативним значенням (bufetavas, -a; išverstaskūris, -ė). В інтернет-ЗМІ порталу delfi.lt трапляються як узуальні (kremlinas; skvoteris, -ė), так і оказіональні новотвори (europederastas); експресивністю вирізняються утворення з компонентом valdžia- (valdžiagyvis; valdžiažmogis, -ė). Крім того, не бракує новотворів, утворених за допомогою суфіксальних формантів від прізвищ політиків — соціальних антигероїв (gražuliškas, -a; sysiškas, -a; paleckininkas, -ė; tomaševskininkas, -ė; kubiloidas); уживаються й запозичення (retarderis), яким, як і литовським словам, у політичному дискурсі надають переносного значення. Рідше для створення портретів політиків уживають жаргонізми (grybauti, nusiplauti) та іншомовні вставки (krugovaja poruka). ВИСНОВКИ 1. Оскільки інтернет-ЗМІ стали джерелом маніпуляцій, помітна виразна тенденція зображати майже всіх литовських політиків соціальними антигероями. Один зі способів формування громадської думки — маніпулювання емоційно-експресивною лексикою. 2. Після аналізу частини статей, опублікованих на новинному порталі delfi.lt, з’ясовано, як і за допомогою якої емоційно-експресивної лексики створюються портрети політиків: 2.1. Журналісти, обираючи метафоричні іменники, образні дієслова, традиційні фразеологізми та жаргонізми, висміюють політиків за брак рішучості, байдужість до інтересів виборців і небажання ухвалювати важливі для суспільства та сприятливі рішення. 2.2. На новинному порталі delfi.lt за допомогою традиційних фразеологізмів та образних дієслів формується образ політиків, які поводяться жорстоко й безвідповідально. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 13 2.3. Аморальну поведінку політичних діячів, коли прагнення чесно представляти інтереси виборців затьмарює жадоба політичної влади та наживи, ілюструють метафоричні іменники й оказіональні фразеологізми. 2.4. На новинному порталі delfi.lt політиків оцінюють як соціальних антигероїв, оскільки вони не здатні керувати державою, а обрані цими публічними особами методи управління є неналежними. Цю властивість політиків ілюструють форми образних дієслів (атрибутивні дієприкметники), іншомовні вкраплення та узуальні новотвори. 2.5. За допомогою образних дієслів та їхніх форм (предикативних дієприкметників, дієприслівників), метафоричних іменників і традиційних фразеологізмів формується образ політиків, нездатних керувати державою та пояснювати виборцям політичні процеси. 3. Найхарактернішими видами емоційно-експресивної лексики, які журналісти новинного порталу delfi.lt використовують для створення негативного портрета політиків, є образні дієслова та їхні форми, традиційні фразеологізми, метафоричні іменники й узуальні новотвори. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 14 ŠALTINIAI DŽ 2011: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. Šeštas (trečias elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://dz.lki.lt. FŽ 2001: Frazeologijos žodynas. Red. J. Paulauskas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. KTŽ 1990: Kalbotyros terminų žodynas. K. Gaivenis, S. Keinys, Kaunas: Šviesa. LKŽe 2005: Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: www.lkz.lt. ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Internetinė duomenų bazė. Sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujazodziai.lki.lt/. LITERATŪRA Aleksaitė A. 2014: Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt. – Bendrinė kalba 87. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/straipsniai/87/Aleksaite_BK_87_Str aipsnis.pdf. Ambrazas V. 1971: Dėl lietuvių kalbos dalyvių sintaksinės sistemos raidos. – Baltistica pr. 1, 7–16. Arcimavičienė L. 2010: Moralės modeliai viešajame diskurse: kontrastyvinė metaforų analizė. Daktaro disertacijos santrauka, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: http://vddb.laba.lt/fedora/get/LT-eLABa-0001:E.02~2010~D_20100517_160502-21233/DS.005.0.01.ETD. Būdvytytė-Gudienė A. 2013: Metaforiniai modeliai 2000–2005 m. politikos diskurse. – Filologija 18, 5–17. Butkutė L. 2008: Frazeologizmų stilistinės ir retorinės išgalės politiniame diskurse. – Lituanistica 54, 44–54. Girčienė J. 2013: Stilistiniai naujadarai internete. – Šiuolaikinės stilistikos kryptys ir problemos, 79–88. Gudavičius A. 2000: Etnolingvistika, Šiauliai: Šiaulių universitetas. Gudonienė V. 1999: Įvadas į masinės komunikacijos teorijas, Vilnius: Žara. Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius: Mokslas. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika kaip kalbinė politikų portretų kūrimo priemonė naujienų portale delfi.lt | 15 Juodytė A. 2011: Manipuliaciniai scenarijai naujienų vadyboje: žurnalistų profesinių vertybių tyrimas. Daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: http://vddb.laba.lt/fedora/get/LT-eLABa-0001:E.02~2011~D_20120302_093556-27490/DS.005.0.01.ETD. Kvašytė R., Papaurelytė S. 2013: Kai kurie koncepto liga bruožai Lietuvos viešajame diskurse. – Filologija 18, 107–117. Mažylė J. 2012: Naujienų atrankos įtaka publikacijos pateikimo būdui ir formai. – Medijos, žiniasklaida, žurnalistika tradicinėje ir tinklaveikos visuomenėje, 165–171. Kolektyvinė monografija, moksl. red. Ž. Pečiulis, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Petrauskis K. 2012: Ekonominiai, technologiniai ir socialiniai Lietuvos žiniasklaidos pokyčiai. – Žurnalistikos tyrimai 5, 5–24. Prieiga internete: http://www.zurnalai.vu.lt/zurnalistikos-tyrimai/article/view/1808/1078. Pikčilingis J. 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas. Žibartas J. 2012: Socialinės šizofrenijos industrija. Demokratiją jau pakeitė mediakratija? – Kultūros barai 5, 14–22. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2012~1367183492522/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content. Župerka K. 2005: Tekstas etinės stilistikos požiūriu. – Žmogus ir žodis I, 25–28. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/get/LT-LDB-0001:J.04~2005~1367153622685/DS.002.0.01.ARTIC. Gauta 2016 08 29 Priimta 2017 01 20 AGNĖ ALEKSAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204