Irenos Ermanytės nuopelnai leksikografijai

VIOLETA ČERNĖ Інститут литовської мови ЗАСЛУГИ ІРЕНИ ЕРМАНІТЕ ДЛЯ ЛЕКСИКОГРАФІЇ VIOLETA ČERNĖ. Irenos Erm anytės nuopelnai leksikografijai | 2 Разом із колегами Бронюсом Савукінасом, Александрасом Ванагасом, Вітаутасом Віткаускасом і Клементиною Восилюте підготувала Номенклатуру річок та озер Литовської РСР (1963 р.). Ірена долучилася до збирання матеріалів для Атласу литовської мови у 1–3 томах (1977–1991 рр.) (Zinkevičius 1994: 252–253; Sabaliauskas 2012: 247–250). Згодом вона перейшла до сектору словників і присвятила всі сили Слову, яке було вміщене у двадцяти томах академічного Словника литовської мови. Отже, І. Ерманіте ступила на лексикографічний шлях, із головою поринула у словникарство й присвятила себе праці, яка, за словами мовознавиці, вимагає залізного терпіння, величезної зосередженості та надзвичайної витривалості1. Усі словникарі, за словами першопрохідця литовської термінологічної лексикографії, головного редактора XVII–XX томів Словника литовської мови Вітаутаса Віткаускаса, мали знати науку про семантику, найдрібніші подробиці діалектів, історичну граматику, усілякі дивовижі старих писемних пам’яток і подавати все це науково (Vitkauskas 2001: 2). Перегортаючи Словник литовської мови, який часто називають Великим словником, ми знаходимо прізвище І. Ерманіте як укладачки словникового тексту, починаючи з IX тому (1973 р.). Історик мовознавства, професор Алґірдас Сабаляускас у Історії дослідження литовської мови стверджує, що для академічного Словника литовської мови від IX до XVIII тому Ірена написала близько 110 авторських аркушів тексту (Sabaliauskas 2012: 247–250). Укладачка діставала картки з відведених їй коробок, розподіляла слова за значеннями, виокремлювала основні й переносні значення, ретельно перевіряла джерела. І так — від palnyčiai до pamplūtis, від peikikas до penėgubas, від piestà до piktasnikus (IX т., 1973 р.), від plėstrà до parplėžuoti, від pradiedas до prametūmas, від provėieniu до puikžolė (X т., 1976 р.), від r до rai tšulė, від rūgtiniai до užrupšnoti (XI т., 1978 р.), від savìtaiga до sekšmė, від skylė до skriestūvas (XII т., 1981 р.), від spievokas до spyžius, від spjovà до spraktūkas, від stòp до stovimóji (XIII т., 1984 р.), від sùltė до suńkvežimis, від sutrūkelis до pasverdúoti, від šaudalai до užščūti, від šliùbas до šliuožti (XIV т., 1986 р.), від šliùp до šnėruoti, від tākas до talpūs, від teišku до užtektinùmas (XV т., 1991 р.), від traìnis до traškė, від trauktūkas до treputė, від trìbelė до trimitúotojas (XVI т., 1995 р.), від turguolė до turtúotas, від valdīnis до valgùs (XVII т., 1996 р.). У міру завершення роботи вийшов XVII том Словника литовської мови, у якому прізвище І. Ерманіте зазначене і серед укладачів тексту, і серед редакторів. У 1996 р. за працю над Словником литовської мови Ірену разом з іншими лексикографами інституту було відзначено почесною Державною премією Литовської Республіки. Palnyčiai увірвалися в життя Ірени, а може, радше тихенько постукали в її двері — антоніми. В одному інтерв’ю Ірена зізналася, що до цієї галузі її підштовхнув лексикограф Йонас 1 Розмова авторки цих рядків з І. Ерманіте 2007 04 21. Аудіозапис з архіву авторки. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Erm antytės nuopelnai leksikografijai | 3 Paulauskas, kuris visaip skatino jaunąją kolegę (Babickienė 1997: 14–18). Beje, žodynininką J. Paulauską I. Ermanytė laiko savo Mokytoju. 1973 m., turėdama dešimties metų leksikografinio darbo patirtį, – o liaudies išmintis byloja, kad be praktikos ir ausin nepataikysi, – Irena pradėjo kaupti lietuvių kalbos antonimų kartoteką (Ermanytė 2008: 134). Teorijos klausimus gvildeno studijuodama rusų, anglų, vokiečių kalbininkų darbus. 1985 m. iš spaudos išėjo I. Ermanytės parengtas Lietuvių kalbos antonimų žodynas, pirmas tokio pobūdžio specialusis žodynas Lietuvoje, dar palyginti nedidelės apimties, jame pateikta apie 920 antoniminių porų (Ermanytė 1985: 8). 1 PAV. I. Ermanytė. Lietuvių kalbos antonimų žodynas. Kaunas: Šviesa, 1985. 1994 р. І. Ерманіте екстерном захистила дисертацію Антонімія та антоніми в литовській мові (науковий керівник — A. Vanagas). Хоча й надалі мовознавиця віддавала більшість сил роботі над Словником литовської мови, його укладанню та редагуванню, увага до антонімів не зникала. У 2002 р. вийшов Шкільний словник антонімів литовської мови, доповнений новими даними та багатшим ілюстративним матеріалом. У «Вступі» до словника зазначено, що ця праця є спробою створити навчальний нормативний Шкільний словник антонімів литовської мови, яким учителі могли б користуватися, навчаючи школярів образного мовлення (Ermanytė 2002: 6). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Erm enytės nuopelnai leksikografijai | 4 2 PAV. I. Erm anytė. Mokyklinis lietuvių kalbos antonimų žodynas. Kaunas: Šviesa, 2002. Невдовзі ми вже могли читати й досліджувати ґрунтовний, майже 600-сторінковий Словник антонімів (2003 р.). Ця праця з литовської лексикографії є результатом тривалої роботи, яка вимагала ґрунтовних знань і ретельності (Jakaitienė 2005: 176–182). У «Вступі» авторка словника зізнається, що зібрати й систематизувати антоніми було нелегко. Ілюстративний матеріал вона добирала з найрізноманітніших джерел, звісно, передусім із томів I–XX Словника литовської мови, картотеки доповнень до Словника литовської мови, збірників фольклору, творів класиків литовської літератури — Антанаса Баранаускаса, Крістіонаса Донелайтіса, Балиса Сруоги, Вайжгантаса, Мотеюса Валанчюса, Антанаса Вєнуоліса, Жемайте, — Святого Письма й Нового Завіту, періодичних видань (Ermanytė 2003: V–XII). У цьому Словнику антонімів 5259 антонімічних гнізд. Деякі слова утворюють багато пар антонімів; наприклад, kalnas — тринадцять, džiaugsmas — одинадцять, pakilti — десять, žalias — дев’ять пар, darbas — вісім, atsikėlti — сім і так далі. У словнику подано й синоніми: наприклад, до слова angelas у значенні «добрий дух» стоять злі духи — demonas, šėtonas, velnias, vėlnis; поруч зі словом kalniau у значенні «більше вгору, на гору» за абеткою подано kloniaŭ, lobiāu, lomiāu, pakalniaŭ; поруч зі словом kalvūs стоять dubūs, lomūs, slėnūs, slėsnūs; поряд із kilnū – meñka, niekšinga, žẽma тощо. Мабуть, як каже французький поет Шарль Бодлер (Charles Baudelaire), квіти чеснот не можуть цвісти без квітів зла. Перегортаючи Словник антонімів, помічаємо, що антонімічні відношення притаманні майже всім частинам мови, не виключаючи й вигуків BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Ermანტytės nuopelnai leksikografijai | 5 (наприклад, márš - stòp), ані прийменників (наприклад, į – iš). У словнику подано також фразеологізми, утворені від антонімів, наприклад, рано чи пізно; [і] холод, і спека; [і] взимку [і] влітку тощо. Загальний лексикографічний рівень підвищує «Покажчик антонімічних гнізд» (Jakaitienė 2005: 176–182). Словник антонімів редагував лексикограф, д-р J. Paulauskas. 3 PAV. I. Ermантytė. Antonimų žodynas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2003. Питання, пов’язані з антонімами, І. Ерманите розглядала в різних статтях. Наприклад: Стилістичні функції слів із двома протилежними значеннями (Культура мови 42, 1982 р.), Про значення антонімів та їх уживання в мові (Культура мови 46, 1984 р.), Антонімічні значення того самого дієслова (Культура мови 61, 1991 р.), Контекстуальні антоніми (Культура мови 65, 1993 р.), Протилежність як семантична й логічна основа антонімії (Питання литовського мовознавства 35, 1995 р.), Кілька зауваг про енантіосемію (Питання литовського мовознавства 37, 1997 р.), Фразеологізми, утворені від антонімів (Рідна мова 6, 2004 р.), Зауваги про структуру та семантику антонімів (Культура мови 77, 2004 р.). У 2008 р. Інститут литовської мови видав монографію І. Ерманите Антонімія та антоніми. У цій праці авторка розглядає теорію антонімів, аналізує зв’язки антонімії, полісемії та синонімії, ґрунтовно узагальнює досвід литовських, російських, німецьких та англійських мовознавців у вивченні теоретичних і методологічних питань антонімії. Значну увагу в монографії приділено енантіосемії — мовному явищу, за якого те саме слово має два протилежні значення. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Ermanytės nuopelnai leksikografijai | 6 4 PAV. I. Ermanytė. Antonimija ir antonimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Антоніми І. Ерманите називає великою любов’ю свого життя. Чи слухає вона радіо, чи читає — уже чує / бачить антонімічні пари слів. За словами Ірени, вона мислить антонімами, не може жити без антонімів, вони їй навіть сняться ночами. До речі, коли цього літа авторка цих рядків запитала Ювілярку, чи не згасла ця любов, відповідь була: «Ой, ні!». Цими працями І. Ерманите не обмежилася. Вона — одна з авторок Фразеологічного словника. Разом з Іреною над фразеологізмами працювали лексикографи Інституту литовської мови Она Кажукаускайте, Гертруда Нактинене, Йонас Паулаускас, Зіта Шімейнайте, Ангеле Вілутите-Рімшевичене. Ця праця з литовської лексикографії обсягом майже дев’ятсот сторінок вийшла друком 2001 року. За роботу над Фразеологічним словником І. Ерманите разом з іншими укладачами словника була нагороджена науковою премією Литовської Республіки (2002 р.). Варто згадати роботу І. Ерманите (разом з іншими колегами) над Шкільним словником міжнародних слів, який вийшов у чотирьох виданнях — 1995, 1998, 2000 та 2010 рр. Ще один важливий напрям діяльності мовознавиці — експедиції зі збирання слів, до яких майбутня укладачка словників долучилася, навчаючись на четвертому курсі. Уперше Ірена вирушила збирати слова 1958 року до Варняй. Експедицією керував майбутній професор Владас BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Ermanytės nuopelnai leksikografijai | 7 Ґрінавецкіс. Пізніше, вже працюючи в Інституті, вона вздовж і впоперек обійшла майже всю Литву. Ірені доводилося розмовляти навіть із пастухом, що сидів серед корів2. Вона вміла розговорити селян, щоб ті відкривали серця, щоб спогади лилися потоком, щоб мовні скарби сипалися щедро. 1962 року І. Ерманите разом з іншими колегами розмовляла з мешканцями Акмене та Мажейкяй, 1963 року збирала діалектну лексику у Вешевняй (Тельшяйський район), Зервіносі (Варенський район); 1964 року шляхи-доріжки привели її до Гадунава (Тельшяйський район), Гегужине (Кайшядорський район); 1971 року матеріал для Словника литовської мови збирала в Пелсоях, Родуні, Гервечяї. 1972 року вона вирушила до Жилінай (Варенський район); 1973 року дісталася до Крупяй (Акменський район); ще за рік подалася до Рудні. Мовні факти збирала в Пунську та Сейнах. А ще — Купішкський край, околиці Рокішкіса! Записано понад 20 тисяч діалектних лексичних одиниць. Ірена, як і інші збирачі мовного матеріалу, під час перших експедицій обходилася без диктофона — усе записувала від руки в зошити й записники, яких назбирала цілу купу. Чимало записаних нею речень тепер живуть власним життям на сторінках Словника литовської мови. 2 Розмова авторки цих рядків з І. Ерманите 2007 04 21. Аудіозапис з архіву авторки. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Erm anytės nuopelnai leksikografijai | 8 5 РИС. І. Ерманите в експедиції зі збирання слів (1971 р., Гервечяй) 6 РИС. Фрагмент із записника І. Ерманите. Експедиція зі збирання слів 1964 р. (Гегужине, Кайшядорський район) BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Erm anytės nuopelnai leksikografijai | 9 Лексикографія та лексикологія не були єдиними галузями, що потрапили в поле зору Ірени. Її цікавили також культура литовської мови, топоніміка та інші питання, які знайшли відображення у статтях і статтях-дрібницях Lietuvių kalbotyros klausimuose (Acta Linguistica Lithuanica), Kalbos kultūroje, Gimtojoje kalboje, а також в інших виданнях. Ось кілька прикладів: S. Daukanto aukà ir kiti bendrašakniai žodžiai (1967 р.), Laikrodis ir laikraštis (1967 р.), Žemės kalba (1968 р., з К. Ейгмінасом), Būdas ir pobūdis (1969 р.), Pažiūra, požiūris ir jų sinonimai (1971 р.), Taurūs ir kilnūs (1972 р.), Darbas, veikla ir kūryba (1974 р.) тощо. І. Ерманите перекладала наукову літературу з латиської мови. «Розумова гімнастика» — так Ірена через багато років назве роботу над двотомною Mitologijos enciklopedijos (1997– 1999 рр.), яку перекладала разом з іншими перекладачами3. Усі праці, виконані мовознавицею І. Ерманите на благо литовської мови, хіба тут перелічиш. Здається, кожен із нас має свою особливу грань особистості. Ірена, яку колеги й друзі називають Іруте, — виняток. Від Ірени не почуєш поганого слова про жодну людину. Дивовижна, щира, тепла, світла, делікатна, знає всі діалекти до останньої макової зернини, має проникливий по-сувалкійськи склад розуму4... Саме такими барвами І. Ерманите змальовує портрети людей, з якими їй довелося разом працювати й спілкуватися. Мабуть, тому й колеги говорять про Ірену лише з повагою. Адже добре слово краще за подарунок. LITERATŪRA Babickienė Z. 1997: „Kalba yra sistema, prilygstanti tiksliesiems mokslams“ (pokalbis su I. Erm anyte). – Gimtoji kalba 8, 14–18. Erm anytė I. 2008: Antonimija ir antonimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Erm anytė I. 2003: Antonimų žodynas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Erm anytė I. 2007: Bibliografijos rodyklė. Sudarė Zita Šimėnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Erm anytė I. 1985: Lietuvių kalbos antonimų žodynas, Kaunas: Šviesa. Erm anytė I. 2002: Mokyklinis lietuvių kalbos antonimų žodynas, Kaunas: Šviesa. Jakaitienė E. 2005: [Recenzija]. Acta Linguistica Lithuanica LII, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. 3 Šių eilučių autorės pokalbis su I. Erm anyte 2007 04 21. Garso įrašas iš autorės archyvo. 4 Šių eilučių autorės pokalbis su I. Erm anyte 2007 04 21. Garso įrašas iš autorės archyvo. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 VIOLETA ČERNĖ. Irenos Ermanytės nuopelnai leksikografijai | 10 LKE 2008: Lietuvių kalbos enciklopedija. Sudarė Kazys Morkūnas, redagavo Vytautas Ambrazas. 2-as patiksl. ir papild. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Sabaliauskas A. 2012: Lietuvių kalbos tyrinėjimo istorija, 1980–2010 m., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. VLE 2004: Visuotinė lietuvių enciklopedija 5, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vitkauskas V. 2001: Esame vos ne nušvilpti ir neminėtin i. – Literatūra ir menas, Nr. 48 (2876), lapkričio 30. Zinkevičius Z. 1994: Lietuvių kalbos istorija 6: Lietuvių kalba naujausiais laikais, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Gauta 2017 09 28 VIOLETA ČERNĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204