Žodžių „krūmas“, „puskrūmis“, „krūmokšnis“, „krūmelis“ samprata (remiantis studentų apklausa)

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Інститут литовської мови ЗНАЧЕННЯ СЛІВ КУЩ, НАПІВКУЩ, ЧАГАРНИК, КУЩИК (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ) КЛЮЧОВІ СЛОВА: опитування, значення, семантичний аналіз, ознака, визначення, термінологія, кущ, напівкущ, чагарник, кущик. АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є слова кущ, напівкущ, чагарник, кущик. Було помічено, що люди не дуже розрізняють їх, хоча термінологічні значення цих слів різні. Мета статті — дослідити не термінологічне, а сучасне повсякденне розуміння цих слів. Як засіб дослідження було обрано опитування студентів. У статті поставлено завдання визначити, класифікувати й обговорити ознаки куща, напівкуща, чагарника та кущика, зафіксовані у відповідях студентів. З’ясувалося, що ознаки, виділені в результаті цього дослідження, особливо ознаки напівкуща й чагарника, значно відрізняються від ознак, зафіксованих у визначеннях, поданих у «Всесвітній литовській енциклопедії». ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Стаття є частиною циклу статей авторок, присвяченого дослідженню понять деяких рослин1. У попередніх статтях розглядалося, як у публічному вжитку розуміють слова рослина і квітка, як їх визначають і скільки значень розрізняють у словниках. Використовувалися словники литовської, латиської, російської та англійської мов, матеріал збирався з Корпусу текстів сучасної литовської мови, а також аналізувалися дані опитування студентів. Під час дослідження зібраного матеріалу й написання цих статей (особливо статті про квітку) було помічено, що уявлення про те, що таке кущ і напівкущ, дуже різняться, тому було вирішено дослідити це питання докладніше. Про конкретні кущі, напівкущі, 1 Докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017; Gaidienė, Liutkevičienė 2018a; Gaidienė, Liutkevičienė 2018b. ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Про кущі — бузок, боже дерево, черемху, дерен, явір, калину, вербу та ін.2 — писали фольклористи, етнологи, мовознавці та інші дослідники, однак загальніші назви рослин не привертали уваги дослідників. Мета цієї статті — дослідити сучасне розуміння слів krūmas, puskrūmis, krūmokšnis і krūmelis на основі результатів опитування студентів і порівняти його з визначеннями, поданими у Всесвітній литовській енциклопедії (далі — VLEₑ). Оскільки досліджувалося розуміння чотирьох слів, через великий обсяг матеріалу було вирішено обмежитися лише аналізом результатів опитування, а матеріал корпусів і словників залишити для подальших досліджень. У статті поставлено такі завдання: визначити, класифікувати й обговорити ознаки krūmas, puskrūmis, krūmokšnis і krūmelis, зафіксовані у відповідях студентів; а також порівняти їх з ознаками, наведеними у визначеннях VLEₑ. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ Методи дослідження: семантичний аналіз, порівняльний, обчислювальний та опитувальний методи. В опитуванні взяли участь 100 студентів різних рівнів навчання та факультетів із трьох університетів Литви — не лише зі столиці, а й із меншого міста. Для дослідження було обрано саме студентів, оскільки це дуже різнорідна, неоднорідна група людей3. Як зазначають Kristina Rutkovska, Marius Smetona та Irena Smetonienė, «студенти зазвичай є тією групою, яка ще зберегла погляди батьків і дідусів та бабусь, але вже набула нових аспектів світогляду в школі й університеті та, що найважливіше, більше пов’язана із сучасністю, легше отримує інформацію за допомогою новітніх технологій, соціальних мереж і засобів масової інформації» (Rutkovska ir kt. 2017: 32). Студенти природничо-математичних спеціальностей становили 37 відсотків усіх опитаних, представники соціальних наук — 45 відсотків, гуманітарних наук — 18 відсотків (докладніше див. таблицю 1). Жінки становили 56 відсотків опитаних (серед представниць природничо-математичних наук було 3 відсотки, соціальних наук — 63 відсотки, гуманітарних наук — 32 відсотки), чоловіки — 44 відсотки всіх опитаних (серед представників природничо-математичних наук — 77 відсотків, соціальних наук — 23 відсотки, гуманітарних наук — 0 відсотків). 2 Див. Gliva ir kt. 2010; Gritėnienė 2016; Kregždys 2012; Šeškauskaitė 2004. 3 Опитування проведено в лютому–травні 2019 р. Авторки щиро дякують викладачці Вільнюського технічного університету імені Гедиміна доц. д-ру Rasuole Vladarskiene, викладачці Університету Миколаса Ромеріса д-ру Ilona Čiužauskaite та викладачці Шяуляйського університету доц. д-ру Jolanta Vaskeliene, які допомогли провести опитування студентів. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Жінки, які провели дитинство й ранню юність у селі, становили 26 відсотків усіх опитаних жінок, чоловіки — 30 відсотків усіх опитаних чоловіків. Жінки, які провели дитинство й ранню юність у місті, становили 64 відсотки всіх опитаних жінок, чоловіки — 52 відсотки всіх опитаних чоловіків. Третю групу становили студенти, які зазначили, що провели дитинство й ранню юність і в місті, і в селі. Жінки цієї групи становили 9 відсотків усіх опитаних жінок, а чоловіки — 18 відсотків усіх опитаних чоловіків (докладніше див. таблицю 1). ТАБЛИЦЯ 1. Розподіл респондентів за статтю та напрямом навчання, осіб. Напрям | Стать | Жінки | Чоловіки | Усього | із села | із міста | із міста й села | із села | із міста | із міста й села | Напрям природничо-математичних наук | – | 3 | – | 11 | 18 | 5 | 37 | Напрям соціальних наук | 6 | 25 | 4 | 2 | 5 | 3 | 45 | Напрям гуманітарних наук | 9 | 8 | 1 | – | – | – | 18 | Усього (місце проживання) | 15 | 36 | 5 | 13 | 23 | 8 | 100 | Усього (стать) | 56 (56 відсотків) | 44 (44 відсотки) | 100 Отже, було опитано респондентів, яких можна поділити на 13 груп: 1. чоловіки із села, студенти природничо-математичних спеціальностей; 2. чоловіки із села, студенти соціальних наук; 3. чоловіки з міста, студенти природничо-математичних спеціальностей; 4. чоловіки з міста, студенти соціальних наук; 5. чоловіки з міста / села, студенти соціальних наук; 6. чоловіки, з міста / із села, студенти природничих наук; 7. жінки, із села, студентки соціальних наук; 8. жінки, із села, студентки гуманітарних наук; 9. жінки, з міста, студентки природничих наук; 10. жінки, з міста, студентки гуманітарних наук; 11. жінки, з міста, студентки соціальних наук; BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 12. жінки, з міста, із села, студентки соціальних наук; 13. жінки, з міста / із села, студентки гуманітарних наук. За віком опитані жінки були приблизно від 18 до 27 років, чоловіки — від 19 до 28 років. Серед студенток-гуманітаріїв були й жінки старшого віку (див. таблицю 2). ТАБЛИЦЯ 2. Розподіл респондентів за віком Напрям Стать Жінки Чоловіки Напрям природничих наук 19, 23 21–24 Напрям соціальних наук 18–23, 25, 27 19, 20, 23 Напрям гуманітарних наук 19–24, 45 – Усього 100 респондентів В опитуванні було дев’ять запитань відкритого типу (див. 1–9), на які респонденти мали вписати сформульовану власноруч відповідь, і п’ять запитань закритого типу (див. 10–14), на які респонденти мали відповісти так або ні, однак слід зазначити, що вони могли обрати не один варіант відповіді. Респондентам було поставлено такі запитання: 1. Опишіть своїми словами, що для Вас означає кущ. 2. Які, на Вашу думку, основні ознаки куща? 3. Чим, на Вашу думку, кущ відрізняється від дерева? 4. Що, на вашу думку, таке напівкущ і які його основні ознаки? 5. Чи відрізняється, на вашу думку, напівкущ чимось від куща? Якщо так, то чим? 6. Що, на вашу думку, таке чагарничок і які його основні ознаки? 7. Чи відрізняється, на вашу думку, чагарничок чимось від куща? Якщо так, то чим? 8. Чи відрізняється, на вашу думку, чагарничок чимось від напівкуща? Якщо так, то чим? 9. Що, на вашу думку, таке кущик? BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 10. Чи є бузок4 а) деревом, б) кущем, в) напівкущем, г) чагарничком, ґ) багаторічною травою? Можна вибрати кілька відповідей. 11. Чи є малина а) кущем, б) напівкущем, в) чагарничком, г) багаторічною травою? Можна вибрати кілька відповідей. 12. Чи є материнка а) кущем, б) напівкущем, в) чагарничком, г) багаторічною травою? Можна вибрати кілька відповідей. 13. Чи є чебрець а) кущем, б) напівкущем, в) чагарничком, г) багаторічною травою? Можна вибрати кілька відповідей. 14. Чи є м’ята а) кущем, б) напівкущем, в) чагарничком, г) багаторічною травою? Можна вибрати кілька відповідей. Аналіз усіх анкет показав, що істотних відмінностей між відповідями чоловіків і жінок, тих, хто виріс у селі чи місті, а також представників різних галузей науки немає, тому зібраний матеріал надалі розглядали без поділу респондентів на групи. Отже, стать, походження та напрям навчання респондентів не мають значного впливу на знання студентів про поняття досліджуваних рослин, очевидно, тому, що сучасна молодь, з огляду на подібні умови життя й навчання, має приблизно однакові можливості отримувати інформацію про навколишнє середовище. За допомогою закритих запитань в анкеті намагалися з’ясувати, чи розрізняють практично значення трьох 5 слів – куща, напівкуща, чагарничка – тобто яким із цих слів називають конкретні рослини (бузок, малину, материнку, чебрець і м’яту). На перший погляд може здатися, що відкритих запитань забагато6, однак насправді ті самі запитання ставили кілька разів, лише дещо інакше сформулювавши їх, щоб студенти відповідали якомога докладніше. Отже, суть поставлених запитань була такою: а) Що таке кущ і які його основні ознаки? б) Що таке напівкущ і які його основні ознаки? c) Що таке кущик, які його основні ознаки? Такий метод справді виявився успішним, оскільки деякі респонденти на перше запитання відповіли вкрай лаконічно, не надто зрозуміло або взагалі не відповіли, проте відповіді на два інші запитання (чи 4 запитання 10–14 студентам подали із зображеннями відповідних рослин. 5Кущик не є терміном, тому про його розуміння не запитували за допомогою закритих запитань. 6 Plačiau apie anketavimo metodus plg. Rutkovska ir kt. 2017: 32–33. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 принаймні на одне з них) формулювали значно докладніше, тож можна було скласти уявлення про те, що респонденти вважають / називають кущем, пор.: 1. «своїми словами опишіть, що для Вас є кущем»7: (a) рослина; (b) низькоросла рослина; (c) –; (d) кущ — це дерево, рослина. 2. «Які, на Вашу думку, основні ознаки куща?»?: (a) гілки, листя; (b) невисокий, має багато розгалужень; (c) кущ; (d) багато гілок, крон, круглий. 3. «Чим, на Вашу думку, кущ відрізняється від дерева?»: (a) кущі зазвичай нижчі, більш розгалужені, дерева мають один стовбур; (b) зростом, вагою, густотою; (c) кущ невеликий, а дерево — рослина; (d) кущ менший, він цвіте; дерева, звісно, теж, проте кущ цвіте різноманітніше. З відповіді респондента (a) видно, що, на його думку, основні ознаки куща — це «рослина»; «нижчий за дерево»; «має багато гілок»; «має кілька стовбурів»8. Респондент (b) вважає, що основні ознаки куща — це «рослина; менший за дерево»; «має багато гілок (розгалужень)»; «густіший за дерево»9; «легший за дерево»10. Відповіді респондента (c) своєрідні, пор.: основна ознака куща — це кущ; кущ невеликий, а дерево — рослина — незрозуміло, чому тут таке протиставлення, адже кущ також є рослиною. Проте навіть у таких твердженнях можна побачити принаймні одну ознаку куща: «невеликий» (якщо порівнювати з деревом). З відповідей респондента (d) видно, що основні ознаки куща — це «рослина»; «має багато гілок (крон)»; «округлої форми»; «квітучий» і «менший за дерево». Те саме стосується й відповідей на запитання, пов’язані з напівкущем і кущиком. Варто зазначити, що у статті розглядаються навіть найрідше згадувані ознаки цих рослин. Так вирішено зробити тому, що в майбутньому дані анкет планують порівняти з даними інших джерел, де частотність ознак може бути зовсім іншою. Дані опитування оброблено вручну. Відповіді у статті наведено в числовому та відсотковому вираженні. 7 Мову студентів у статті редагували дуже мало, виправлено лише граматичні помилки. 8 Про кілька стовбурів респондент не згадує, однак такий висновок можна зробити з твердження, що дерева мають один стовбур (і саме цим відрізняються від кущів). 9 Респондент уживає слово щільність, теоретично можна було б зрозуміти й навпаки — що кущ рідший за дерево, але все ж таке трактування сумнівне. 10 Респондент уживає слово вага, можливо, мається на увазі не стільки легкість чи важкість, скільки обсяг. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ 1. ОЗНАКИ КУЩА, ВКАЗАНІ СТУДЕНТАМИ КУЩА VLE кущ визначається як «багаторічна рослина з кількома або десятком приблизно однакової товщини здерев’янілими стеблами, розгалуженими від поверхні землі або поблизу неї, заввишки 0,5–6 м». Після дослідження даних опитування з’ясувалося, що опитані студенти назвали 20 ознак куща. Більшість респондентів указали не одну, а кілька ознак. У статті було вирішено розділити ці ознаки й підрахувати, скільки разів згадувалася та чи інша ознака. Тому, хоча респондентів було сто, загальна кількість згадок усіх ознак значно більша11. Усі згадані ознаки куща було поділено на три групи: 1) кущ у широкому значенні (2 ознаки, 10 відсотків), 2) зовнішні ознаки куща (14 ознак, 70 відсотків) і 3) внутрішні ознаки куща (4 ознаки, 20 відсотків). До групи ознак кущ у широкому значенні увійшли, як підказує сама назва, найзагальніші характеристики куща. У групі зовнішні ознаки куща опинилися такі ознаки, які можна сприйняти зором, дотиком тощо, інакше кажучи, те, що людина сама бачить і сприймає у повсякденному житті. Внутрішні ознаки куща більше пов’язані з внутрішніми властивостями досліджуваних рослин (розмноженням, будовою клітини тощо). 1.1. Кущ у широкому значенні 1.1.1. 87 респондентів стверджували, що кущ передусім є «рослиною». 15 із них, відповідаючи на запитання, що для них означає кущ, загалом назвали лише а) цю ознаку, пор.: рослина; кущ — це рослина; для мене кущ — це рослина, або б) додали ще одну, дискусійну ознаку, пор.: кущ — це квітка / рослина; кущ — це дерево, рослина. Одну відповідь, яка, ймовірно, мала означати те саме — що кущ є рослиною, — було сформульовано досить складно: кущ — це категорія організму рослинного походження. 1.1.2. Один респондент зазначив, що кущ — частина природи. 11Те саме стосується й відповідей на запитання про напівкущ, кущик і кущик малий. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 1.2. Зовнішні ознаки куща 1.2.1. 79 респондентам здавалося, що дуже важливою ознакою куща є ‘розмір’12. Більшість опитаних не порівнювали розмір куща ні з чим, пор.: варіанти відповідей: дуже малий; малий; низького зросту; низький; низькорослий; невисокий; не високорослий; невисокого зросту; невеликий; невеликої висоти; зазвичай невеликий; не дуже високий; не буває високим; не росте високо; не виростає дуже високим; малий або великий; великий. Деякі студенти порівнювали розмір куща з розміром дерева, пор.: (набагато) менший за дерево; дрібніший за дерево; (набагато) нижчий за дерево; з нижчим, ніж у дерева, стовбуром; зменшене дерево; не такий високий, як дерево. Треті, яких було лише 4–1, вказали конкретну, на їхню думку, висоту куща: виростає до рівня стегон–грудей; заввишки 0,5 м; заввишки до 1 м; заввишки 1 м. Як бачимо, розмір куща уявляють дуже по-різному — від дуже малого до великого. Однак усе ж для багатьох респондентів кущ — це «невелика» рослина. Насправді кущ, як уже згадувалося раніше, може вирости навіть до шести метрів заввишки, проте навряд чи хтось уявляє собі (і опитування це підтверджує) кущ такої висоти, тож однією з найтиповіших ознак куща є «малий розмір», принаймні порівняно з деревом. 1.2.2. 70 опитаних назвали «розгалуженість» однією з основних ознак куща. Насамперед студенти стверджували, що кущ «має гілки», пор.: може мати гілки13; має гілки; з гілками; гіллястий; розгалужений; складається з безлічі гілок; з кроною; з купою гілок; має (дуже) багато гілок; має багато відгалужень; багато розгалужених гілок; багато гілок в одному місці; багато більших і менших гілочок; величезна мережа гілочок; гіллястіший за дерево; має більше гілок (гілочок), ніж дерево; кущ — дуже гіллясте дерево. Деякі респонденти намагалися описати гілки куща; на їхню думку, гілки куща «густі»14, «тонкі, дрібні», пор.: варіанти відповідей: з дрібними гілочками; тонкі гілки; складається з маленьких гілок; не має товстих (великих) гілок (прим. авт.: як дерево); багато дрібних гілок; багато гілочок; багато маленьких і тонких гілок; вузькі гілочки, і в одному місці їх може бути більше. 12 У більшості випадків мається на увазі висота, однак у деяких випадках респонденти, вірогідно, мали на увазі і висоту, і ширину (малий, великий), тому цю ознаку й названо «розміром», а не «висотою». 13 Досить дивна відповідь, яка дає підстави припустити, що кущ може й не мати гілок; до речі, одна така відповідь і справді була — «не має гілок». 14 Ознаку густоти густота всього куща (а не лише його гілок) розглянуто далі; там наведено також приклади густих гілок. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 На думку кількох студентів, гілки куща «довгі»15, тонкі, але «міцні»16. Деякі респонденти також зазначили, «як ростуть гілки куща», пор.: розгалужений від самої землі; гілки ближче до землі, ніж у дерева17. Отже, типовими ознаками куща, які виокремлюють багато респондентів, є «велика розгалуженість» і «густота гілок». Додаткові ознаки — «тонкість», «довжина», «міцність»; також згадується, що кущ «галузиться від самої землі». 1.2.3. 57 респондентів, описуючи кущ, як важливу ознаку називають «особливості стовбура (стебла) куща»18. Передусім чимало респондентів вважають, що кущі «не мають стовбурів», а деякі вважають гілки стовбурами куща, пор.: без стовбура; не має стебла; не має (жодного) стовбура; не має одного чіткого стовбура; дерево має стовбур, а кущ — ні; це рослина, у якої стовбур не виражений; немає одного спільного стовбура; не має одного головного стовбура; не має чіткого, товстого стовбура; не видно головного стовбура; у дерев стовбур помітніший (прим. авт.: ніж у кущів); не має одного стовбура, а має багато гілок; не має стовбура, гілки починаються від землі; не має одного стовбура, його утворює сукупність гілок; кущ — це рослина, що виросла з кореня і складається з переплетених гілок, переважно невеликих. Інші респонденти наголошують, що кущ, навпаки, «має кілька стовбурів», пор.: часто має кілька стовбурів; це рослина з кількома стовбурами; має кілька стовбурів; має багато стебел; має пучок твердих, здерев’янілих стовбурів; має дуже багато стовбурів; відрізняється від дерева кількістю стовбурів; дерево має виразний стовбур, а кущ складається з кількох пнів; кущ має більше стовбурів, ніж дерево. Зазначається також, що стовбур куща «тонкий», принаймні тонший за стовбур дерева: має тонкий стовбур; має нетовстий стовбур; стовбури тонші, ніж у дерева; тонкий і довгий стовбур, менший, ніж у дерева; відрізняється від дерева товщиною стовбура; дерево має товстий стовбур, а кущ — ні; стовбур дерева товстіший і ширший (прим. авт.: за стовбур куща). Стверджується, що стовбур куща не лише тонкий, а й «короткий», коротший за стовбур дерева: не має довгого стовбура; з коротким стовбуром; стовбур нижчий, ніж у дерева; стебло 15 Так стверджує лише один респондент. 16 Так стверджує лише один респондент. 17 Ця ознака тісно пов’язана з ознакою куща, що розглядається далі, — характеристиками його стовбура. 18 Терміни kamienas і stiebas позначають різні поняття, однак для неспеціалістів у багатьох випадках, коли йдеться про дерево й кущ, kamienas і stiebas є синонімами. Таке розуміння зафіксовано і в деяких словниках, навіть у шкільних підручниках. Однак ця тема потребує ґрунтовнішого дослідження, тому наразі можна сказати лише, що у статті kamienas і stiebas вважаються синонімами, а для опису ознак куща вживатиметься слово kamienas. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 менший, ніж у дерева; дерево має довгий стовбур, кущі — ні; дерево має високий (великий) стовбур, кущ — ні; від дерева відрізняється розміром стовбура19. Як бачимо, значна частина респондентів вважає, що кущ не має стовбурів, а вважає їх гілками. Насправді це не так: гілки кущів ростуть на стовбурах (стеблах). Однак така думка зрозуміла, адже візуально стовбури кущів справді нагадують гілки. Інша частина респондентів дотримується протилежної думки й виокремлює дуже важливу ознаку куща — «кілька стовбурів». Крім того, ці стовбури характеризують як «тонкі» й «короткі». У цьому разі короткість — поняття відносне, на чому наголошують і у відповідях: стовбури короткі, якщо порівнювати їх зі стовбурами дерев. Як зазначалося в одинадцятій примітці, кущі можуть виростати дуже високими. 1.2.4. 48 респондентів вважали важливою ознакою куща «наявність листя» або «наявність колючок». Більшість опитаних просто зазначили, що кущ «має листя», наприклад: листя; має листя; рослина, що має листя; листяна рослина; має крону з листя; багато листя; багато гілок або листя; з гілочками чи листям20; стовбури від самого коріння вкриті листям. Деякі респонденти згадували не лише про те, що листя багато, а й про те, що воно «невелике»: маленьке листя; дрібне листя; дрібне невелике листя; зазвичай має дрібні листочки; має багато листочків. Листя називали відмінною ознакою дерева й куща, наприклад: більше листя, ніж у дерева; має більше листочків, ніж дерево (якщо кущ листяний); кущ — це листяне дерево21; листя інше, ніж у дерева. Кілька респондентів стверджували, що кущ може бути не лише «листяним», а й «колючим», пор.: листяна або колюча рослина; з листям або колючками; має листя, іноді може бути з колючками. Деякі відповіді не цілком зрозумілі, наприклад: колючий; кущ — колюча рослина; колючий, округлої форми; багато гілок, можливо, колючки; може вколоти; кущ — рослина, що колеться. З таких відповідей можна зрозуміти, що листяних кущів не буває, є лише хвойні. Щоправда, останні дві відповіді (може вколоти; кущ — рослина, що колеться) неоднозначні, адже колоти й штрикати можуть не лише колючки, а й густі гілки. Підсумовуючи відповіді респондентів щодо «наявності листя» і «наявності колючок», можна стверджувати, що «наявність листя» є типовою ознакою куща. Крім того, вважається, що листя куща «дрібніше, ніж у дерева», і його «більше». Про «наявність колючок» згадують значно рідше. 19 Тут, імовірно, мається на увазі не лише висота, а й ширина. 20 Дещо дивне формулювання: складається враження, що кущ може мати або гілочки, або листя, але не те й інше водночас. 21 Можна зрозуміти, що кущ має більше листя, ніж дерево. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 1.2.5. 22 респонденти вказали, що кущ — це «густий, пишний», пор.: відповіді: густота; щільність; густий; досить густий; дуже густий; густі гілки; багато густих гілок; густо вкритий гілками; гілки густіші, ніж у дерева; густота гілок (набагато) більша, ніж у дерева; з широкими та густими гілками; багато густих гілочок; густе переплетення гілок і листя; густе, дрібне листя; густіший за дерево; гілок в одному місці більше, ніж у дерева; листя дерев не таке густе; відрізняється від дерева густотою (має багато розгалужень); пишність; пишна рослина; дуже пишний, пишніший за дерево; рослина з великою кількістю гілок, крізь яку важко пробратися. Ознака куща «густота, пишність» досить очевидна й типова. Респонденти стверджують, що «сама рослина густа», «її гілки густі», «листя густе». Один респондент навіть наголошує, що крізь кущ важко пробратися — це і є «густота». «Пишність» у цьому разі означає приблизно те саме. 1.2.6. 15 респондентів назвали однією з важливих ознак куща «форму», однак не всі уточнили, якою саме є ця форма, наприклад: форма відрізняється від дерева; безладна, невизначена форма; (густе переплетення гілок і листя), що утворює якусь форму; (має багато гілочок із листям і) утворює якусь форму; круглий; кругла форма; найчастіше опуклої форми; пухкої форми; форму надає людина, і росте однаково в усіх напрямках; росте у висоту й ширину; розростається в усі боки. З цих відповідей можна виокремити такі ознаки куща: «кругла, опукла форма»; «однаково розростається в усі боки». Один респондент говорить про візуальну «неохайність» цього розростання, інший, навпаки, зазначає, що «форму куща формує людина». Мабуть, мають рацію обидва респонденти, оскільки форма деяких кущів формується людиною, але, звісно, не всіх. Траплялися й досить образні відповіді — має форму, більшу, ніж одна квітка. 1.2.7. З формою куща пов’язана й інша група відповідей — 12 респондентів зазначили, що кущ є «широким», пор.: широкий; широко розгалужений; гілки широко розміщені; не розростається вгору, а розростається вшир; кущ розростається вшир; за розміром — у ширину, а не у висоту; невисокий, займає велику площу; ширший за дерево. 1.2.8. 9 респондентів назвали важливою ознакою куща його «призначення»: рослина, яка добре закриває вид; захищає від вітру; відгороджує простір; у селі замість паркану; у ньому можна ховатися; відрізняється від дерева призначенням22; рослина, призначена для прикрашання подвір’їв; додає подвір’ю краси; у Литві кущів багато, але не всі вони гарні, іноді вони непотрібні. 22 Однак не зазначено, у чому полягає це призначення. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Як бачимо, кущ можна описати і за його призначенням. Дуже умовно можна сказати, що це призначення подвійне: кущ може використовуватися як певне укриття (захищає від чогось або щось закриває) і як декоративний елемент. Автор останнього коментаря оцінює кущ лише як прикрасу: якщо кущ «негарний», отже, він і «непотрібний». 1.2.9. 8 респондентів вважають, що кущ характеризують «ягоди» або «плоди», пор.: може мати ягоди; деякі дають ягоди; часто ростуть ягоди, відрізняється від дерева тим, що дерево вирощує більші плоди; дозрівання ягід; рослина <...> може давати плоди; плодоносить; велика кількість плодів; відрізняється від дерева тим, що на дереві не ростуть ягоди23. «Здатність давати ягоди або плоди» — досить типова ознака куща, проте її назвали небагато респондентів. Можливо, молодь кущ не сприймає як плодовий кущ. 1.2.10. Колір куща «зеленим» назвали 7 респондентів: зелений; зелена рослина; зелений колір; багато зеленого; зелене листя; у теплу пору року має зелене листя; його колір змінюється залежно від пори року. Деякі студенти називають «зеленим» усю рослину, деякі — лише її листя, але, зважаючи на те, що кущ має багато листків (або хвої), це практично одне й те саме. Візуально більшість кущів зелені. Щоправда, це також пов’язано із сезонністю: коли холоднішає, більшість листяних кущів скидає листя, отже, колір змінюється. Це зафіксовано й в останній відповіді. 1.2.11. Однією з ознак 6 опитаних назвали те, що кущ має «коріння». Це зрозуміло, оскільки ті самі студенти стверджували також, що кущі мають гілки, листя тощо, іншими словами, перелічували будову куща. Один респондент назвав коріння відмінною ознакою куща й дерева: відрізняється від дерева тим, що коріння дерева більше, і саме дерево більше. 1.2.12. 5 респондентам важливими видалися «квіти» куща, пор.: квіти; велика кількість квітів; може випускати квіти; кущ цвіте, дерева, звісно, теж, однак кущ цвіте різноманітніше; зазвичай не має квітів. Хоча небагато респондентів називають ознакою «квіти» (або «цвітіння»), їхні відповіді різняться — від «великої кількості квітів» до «відсутності квітів». Один респондент відзначає також «різноманітність квітів» куща. Насправді можна стверджувати, що майже всі відповіді правильні. Усі кущі цвітуть, однак у деяких із них квіти важко помітити або розпізнати, тож відповідь зазвичай не має квітів можна лише зрозуміти так, що спостерігач просто не бачить цих квітів. 23 Неточний опис: наприклад, вишні й сливи можуть бути як деревами (плодовими деревами), так і кущами (плодовими кущами), однак вони дають плоди, пор. VLE: https://www.vle.lt/Straipsnis/slyvos-87620, https://www.vle.lt/Straipsnis/vysnios-108346. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 1.2.13. Відповіді 3-го респондента можна узагальнити як «загальний вигляд куща»: дерево значно гарніше за кущ; дерево просто має великий кущ на довгому стовбурі; кущ може складатися з кількох дерев. З першого прикладу видно, що для одного з респондентів важлива краса і що кущі з цього погляду він оцінює досить скептично. Можна пригадати вже згадане під час обговорення призначення куща речення: У Литві кущів багато, але не всі гарні, іноді вони непотрібні. Це відповіді двох різних людей. Два інші наведені приклади дивні, але справді образні. 1.2.14. Один респондент згадує також про «спосіб росту» кущів: Кущ — це невелика рослина, схожа на дерево, що росте поодинці або багатьма кущами разом. 1.3. Внутрішні ознаки куща 1.3.1. 9 респондентам важливими видалися деякі «особливості будови» кущів. 8 респондентів згадали «ступінь здерев’яніння» як ознаку куща, пор.: трав’яниста рослина; гілки не такі міцні й здерев’янілі, як у дерева; здерев’янілі стебла; переважно здерев’яніла рослина; здерев’яніла рослина. Насправді стебла куща повністю здерев’янілі, отже, 6 із 8 респондентів указали правильну ознаку — «здерев’янілий або зі здерев’янілим стеблом». Один респондент зазначив, що кущ «має хлоропласти24». 1.3.2. Ознаки куща, пов’язані з «життєвими циклами», згадали 10 опитаних, 3 з них наголосили на «сезонності» існування куща: має багато листків, які зазвичай скидає взимку; у теплу пору року має зелене листя; його колір змінюється залежно від пори року. 3 респонденти вказали як ознаку куща, що це «багаторічна рослина». Ще 4 відповіді також стосуються існування куща: рослина, що живе завдяки сонцю й воді; дозрівання насіння; ріст; від дерева відрізняється способом розмноження. 1.3.3. «Місце росту» куща вважають його ознакою 8 респондентів: у Литві їх багато; рослина, яку часто можна зустріти в Литві; рослина, що росте в природі; рослина, що росте надворі; може бути в усьому лісі; зазвичай росте в лісах або біля доріг, де люди рідко бувають; часто трапляється в місті, а також у селі (замість огорожі); найчастіше росте у дворі. З відповідей з’ясовується, що респонденти досить по-різному уявляють, де можуть рости кущі. Цілком очевидно, що кущ — типова рослина Литви. Також очевидно, що, на думку опитаних, кущ, як і будь-яка рослина, зазвичай росте в природі, надворі. Інші відповіді 24 Хлоропласти — це «зелені пластиди клітин рослин і водоростей», докладніше див. VLE: https://www.vle.lt/Straipsnis/chloroplastai-60470. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 суперечать одне одному: кущ найчастіше росте в лісі або поблизу доріг, де люди рідко бувають (прим. авт.: незрозуміло, чому саме поблизу доріг.) і кущ найчастіше росте в місті, селі, у дворі (прим. авт.: тобто саме там, де є люди). Можна було б подумати, що так по-різному відповіли містяни й селяни, однак останні чотири відповіді належали лише містянам. 1.3.4. 3 респонденти вважали основною ознакою куща здатність здійснювати «фотосинтез», пор.: здійснення фотосинтезу; здійснювати фотосинтез; за допомогою фотосинтезу виробляє кисень із сонячного світла. Ще один респондент також пов’язував кущ із виробленням кисню, пор. рослина, що виробляє кисень. Звісно, кисень виробляють не лише кущі, а й більшість інших рослин. Підсумовуючи ознаки куща, названі респондентами, слід нагадати, що їх було поділено на три великі групи: 1) кущ у загальному розумінні (88 відповідей, що становить 1925% усіх відповідей без поділу на групи), 2) зовнішні ознаки куща (342 відповіді, 74%) і 3) внутрішні ознаки куща (31 відповідь, 7%). Найчастіше кущ описували як «кущ — це рослина» (19% відповідей). Усі інші найтиповіші ознаки куща, згадані респондентами, є зовнішніми: «розмір куща» (17% відповідей), «гіллястість» (15%), «особливості стовбура» (12%), «наявність листя або голок» (10%), «густота чи пишність» (5%). Інші ознаки, згадані респондентами (як зовнішні, так і внутрішні), набрали лише по кілька відсотків відповідей або навіть частку відсотка. 2. ОЗНАКИ НАПІВКУЩА, НАЗВАНІ СТУДЕНТАМИ У VLEe напівкущ визначається так: «багаторічна рослина, нижня частина пагонів якої здерев’яніла, а верхня трав’яниста частина в несприятливий для росту період вимерзає або засихає». Дослідження відповідей на запитання про напівкущ показало, що знання опитаних студентів про напівкущ значно слабші, ніж про кущ. Деякі респонденти (18) так і сказали, що вони «не знають, що таке напівкущ». На запитання, пов’язані з напівкущем, 9 молодих людей відповіли лаконічно: не знаю; не знаю, що таке напівкущ. Ще 9 респондентів так 25 Відсотки всюди округлено. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 також казали, що не знають, що таке напівкущ, але намагалися поміркувати й назвати ту чи іншу ознаку26, пор.: не знаю, але, можливо, <...>; щось <...>, але не знаю, бо не доводилося вживати цього слова; уперше чую таке слово, мабуть, відрізняється (прим. авт.: кущ і напівкущ), але не знаю чим; не розумію значення поняття «напівкущ», але, мабуть, відрізняється (прим. авт.: від куща); не знаю (прим. авт.: що таке напівкущ), але думаю, що відрізняється від куща; не знаю, але має відрізнятися; не уявляю, але, мабуть, <...>; про таке розрізнення не чула, але, мабуть, <...>. Як ці опитані, так і багато інших респондентів, які відповідали на запитання й принаймні не казали, що не знають, що це за рослина, говорячи про ознаки напівкуща, вживали слова й фрази, що виражають сумнів, або умовний спосіб: може; можливо; може бути; імовірно; мабуть; напевно; думаю, що; мало б (бути, відрізнятися тощо). Це також свідчить про те, що значення цього слова для респондентів набагато менш зрозуміле, ніж кущ. 6 опитаних були переконані, що кущ і напівкущ «зовсім не відрізняються». 9 респондентів стверджували, що ці рослини не відрізняються, але все ж указали ту чи іншу ознаку, яка ніби свідчила про наявність певної відмінності. Траплялися й цікаві міркування, наприклад: (прим. авт.: відрізняються) назвою; думаю, людина сама вирішує, кущ це чи напівкущ. Відповіді, у яких напівкущ було бодай якось охарактеризовано, розподілили на три групи за 12 ознаками: 1) напівкущ, описаний за робочим значенням (2 ознаки, 17 відсотків), 2) зовнішні ознаки напівкуща (8 ознак, 66 відсотків) і 3) внутрішні ознаки напівкуща (2 ознаки, 17 відсотків). 2.1. Значна частина респондентів (28), вочевидь, не знала (хоча, ймовірно, уявляла, що знає), що таке напівкущ, але намагалася охарактеризувати його за робочим значенням цього слова. 2.1.1. 20 респондентів вважали, що напівкущ — це «наполовину кущ, наполовину щось інше», якась інша рослина, але найчастіше — «наполовину кущ, наполовину дерево», пор. варіанти відповідей: напівкущ — наполовину кущ, наполовину дерево; найімовірніше, наполовину кущ, наполовину дерево (менше ознак куща); проміжна рослина, що має властивості дерева й куща; посередник між кущем і деревом; наполовину кущ, який має ознаки і куща, і дерева; наполовину кущ, схожий на дерево; наполовину кущ, нагадує маленьке дерево; між деревом і кущем, має кілька стовбурів, високий; імовірно, гібрид куща й дерева, коли напівкущ не такий високий, як дерево; має досить високий стовбур, як дерево, але й багато гілочок, як кущ; невеликий 26Ці ознаки буде розглянуто пізніше разом із тими, що їх назвали інші респонденти. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 кущ, у який прищеплено матеріал іншого дерева; це рослина між деревом і кущем, головна ознака — вища за більшість кущів; напівкущ — це об’єкт, що розташований між кущем і деревом, більший за кущ, менший за дерево; це кущ, більше схожий на дерево, або кущ, схожий на міцні трави; це наполовину кущ / рослина, ще менша за кущ; це, можливо, кущ, що має ознаки інших категорій; схожий на кущ, але не зовсім кущ (відрізняється зовнішнім виглядом, але має й подібність); наполовину кущ, наполовину щось; не уявляю, можливо, наполовину кущ; частково має ознаки куща. 2.1.2. 8 опитаних уявляли, що напівкущ — це «половина куща» (сам собою менший за цілий кущ або підрізаний людиною), пор.: половина куща; кущ, який удвічі менший за кущ; пошкоджений кущ; підстрижений кущ; обрізаний кущ; може, підрізаний, упорядкований кущ. 2.2. Зовнішні ознаки напівкуща 2.2.1. Як і у випадку куща, так і для напівкуща найчастіше вказаною ознакою, на якій наголосили 57 респондентів, був «розмір». Однак розмір (або висоту) напівкуща уявляли по-різному. 45 респондентів вважали, що напівкущ — це «невелика рослина, менша за кущ», пор.: маленька рослина; можливо, це дуже маленький кущ; може, це просто маленький кущик; кущ меншого розміру; зазвичай він низькорослий; невисокий кущ; невеликий кущ; менша форма куща; маленький, невисокого зросту. Напр., малина27, чорниця28 тощо; напівкущ менший (прим. авт.: за кущ); він ще нижчий (прим. авт.: за кущ); він менший; це рослина менша за кущ; думаю, різниця лише в розмірі: напівкущ менший за кущ; набагато менший за розміром; напівкущ міг би бути меншим кущем; відрізняється від куща розміром, він менший; рослина ще менша за кущ; мабуть, менша, але схожа на кущ рослина; він, імовірно, менший (прим. авт.: за кущ); щось менше за кущ; кущ, який удвічі менший за кущ; напівкущ — дрібніший кущ; думаю, напівкущ має бути меншим за кущ; можливо, ще нижчий за кущ; напівкущ менший за кущ за розміром. 27 Малина може бути кущем, напівкущем, рідше — трав’янистою рослиною, докладніше див. VLE.: https://www.vle.lt/Straipsnis/aviete-67393. 28 Чорниця — кущик, пор. VLE.: «чорниця (Vaccinium myrtillus), багаторічний кущик родини вересових (Ericaceae), роду лохина» (https://www.vle.lt/PaieskosRezultatai?search=m%C4%97lyn%C4%97). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Іноді напівкущ розглядають не як «різновид маленького куща», а як той самий кущ, лише маленький з інших причин, пор.: недорослий кущ; напівкущ — це підстрижений кущ. Протилежної думки дотримувалися 11 респондентів — вони уявляли, що напівкущ «більший за кущ», пор.: вищий за кущ; більший за кущ; це рослина, більша за кущ; великий кущ; імовірно, гібрид куща й дерева, коли напівкущ не такий високий, як дерево; напівкущ (прим. авт.: від куща) відрізняється розміром, може нагадувати дерево; напівкущ відрізняється від куща тим, що він вищий; головна ознака — вищий за більшість кущів, але рідко виростає на кілька метрів угору; відрізняється тим, що кущ менший, а напівкущ <...> більший. На думку одного респондента, напівкущ може бути і більшим, і меншим за кущ, пор.: (прим. авт.: напівкущ — це) невеликий кущ або кущ розміром / заввишки з дерево. 2.2.2. 13 опитаним здавалося, що найважливіша ознака напівкуща — «стовбур». Найчастіше вказували, що напівкущ відрізняється від куща саме стовбуром (нерідко — лише ним), пор.: стебло напівкуща не видно; може мати стовбур; відрізняється тим, що має стовбур; має своєрідний стовбур; у напівкуща є маленький стовбур, але деревом його не назвеш; має тонкий, маленький стовбур, нагадує маленьке дерево, а кущ його не має; кущ, який росте не біля самої землі29; має доволі високий стовбур, як дерево; має твердий, товстий стовбур; єдина відмінність — довжина стовбура (прим. авт.: судячи з іншої відповіді того самого респондента, стовбур напівкуща вищий, ніж у куща); можливо, відрізняється будова стовбура30; відрізняється від куща тим, що має один стовбур; має кілька стовбурів; нижня половина стовбура не вкрита листям. Як видно, відповіді неоднозначні: на думку респондентів, напівкущ «має стовбур», але не обов’язково (може мати стовбур) або «стебло не видно»; стовбур «один» або їх «кілька»; стовбур «такий собі, маленький, тонкий», але водночас може бути «високим, твердим, товстим»; також зазначається, що стовбур «не весь укритий листям». 2.2.3. 9 респондентів вважають, що найкраще напівкущ характеризує «розрідженість його або його гілок» (або, значно рідше, «густота»), якщо порівнювати його з кущем, пор.: рідший; можливо, більш розріджений кущ; у напівкуща товстіші й рідше розташовані гілочки; мало гілок; кущі з рідкими гілками; напівкущ менш розгалужений; напівкущ менший, має менше розгалужень; напівкущ вищий, менше гілок, відрізняється розміром гілок31. Ще один респондент зазначає, що 29 Можна припустити, що мається на увазі: стовбур «піднімає» той кущ над землею (або гілки розташовані не біля самої землі, або візуально від землі йде небагато стебел, а лише один стовбур). 30 Конкретніше не зазначено. 31 Не зазначено, який саме цей розмір, чи гілки більші, чи менші. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 сукупність напівкуща утворюють гілки. Отже, у цьому випадку, здається, зрозуміло, що напівкущ є саме «густим», а не «рідким». Як бачимо, у деяких відповідях згадуються також особливості гілок напівкуща, пор. ще одну відповідь – його гілочки тонші. 2.2.4. Як одну з ознак напівкуща 5 респондентів назвали «декоративність», пор.: можливо, декоративний кущ; чудова декоративна рослина; виконує декоративну функцію32; кущ — радше декоративна рослина; кущ гарніший. І знову відповіді неоднозначні: для одних респондентів красивішою рослиною здавався напівкущ, для інших — кущ. 2.2.5. 6 респондентів згадують «інші органи напівкуща» (корінь, квіти, плоди чи ягоди) і вважають, що саме ними напівкущ відрізняється від куща, пор.: відрізняється міцністю коренів; частіше має квіти; має квіти; можливо, плодами (прим. авт.: відрізняється); напівкущ дає плоди (наприклад, малиновий напівкущ); не ростуть плоди чи ягоди. 2.2.6. Два33 респонденти стверджували, що важливим є «призначення напівкуща»: гадаю, що відрізняється (прим. авт.: від куща) його призначення, місце, де його садять; напівкущ виконує таку саму функцію, як кущ. 2.3. Внутрішні ознаки напівкуща 2.3.1. Як важливу ознаку напівкуща «рівень здерев’яніння» назвали 9 респондентів: його гілки внизу здерев’янілі, а вгорі — ні; нижня частина здерев’яніла, верхня ще трав’яниста; низ здерев’янілий, верх зелений; нижня частина здерев’яніла (стовбур), а верхня частина — трав’яниста; гілки менш здерев’янілі; напівкущ є <...> менш здерев’янілим; напівкущ — трав’яниста рослина, що не здерев’яніла; стебла напівкуща гнучкі, не здерев’янілі, нагадують стебла квітів; можливо, його гілки більше схожі на стебла квітів чи інших рослин34. 4 респонденти, які надали відповіді, не помилилися — як уже зазначалося, низ напівкуща здерев’янілий, а верх трав’янистий. Двоє, які стверджували, що напівкущ менш здерев’янілий, ніж кущ, також мали рацію, лише їхні відповіді були не такими конкретними. Ще двоє, які відповіли, що напівкущ є трав’янистою рослиною, яка не здерев’яніла, мали рацію лише частково, оскільки нижня частина цієї рослини все ж здерев’яніває. 32 Із того, як це написано, цю ознаку можна зрозуміти і як призначення. Див. також примітку 30.33 Припускається, що тут також мається на увазі рівень здерев’яніння.34 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 2.3.2. Один респондент зазначив, що напівкущ — це «багаторічна» рослина. Порівнюючи описи куща й напівкуща, впадає в око той факт, що респонденти набагато гірше уявляють, що таке напівкущ, хоча ця рослина поширена в Литві. Деякі люди прямо сказали, що не знають, що це таке. 28 респондентів (22 відсотки), описуючи напівкущ, спиралися на буденне значення слова — «половина куща» або «напівкущ». Ці відповіді не мають нічого спільного з термінологічним значенням напівкуща. Але чи справді напівкущ не має таких ознак, які зазначено у відповідях респондентів? Щоб відповісти на це запитання, самого опитування недостатньо. Однак дещо дивно, що значна частина опитаних пов’язує напівкущ із деревом, а не з кущем: мовляв, ця рослина більше схожа на дерево, ніж на кущ. Інші дві групи відповідей, як і у випадку з кущем, пов’язані із зовнішніми (92 відповіді, 71 відсоток) і внутрішніми ознаками напівкуща (9 відповідей, 7 відсотків). Найчастіше згадували такі зовнішні ознаки: «розмір напівкуща» (44 відсотки), «особливості стовбура» (10 відсотків), «рідкість / густота» (7 відсотків). Інші ознаки зазначали значно рідше. Слід сказати, що найчастіше згадувані респондентами зовнішні ознаки напівкуща не збігаються з тим, що стверджується в енциклопедіях: ні «розмір», ні «особливості стовбура», ні «рідкість» у формі, часто зазначеній у відповідях, зовсім не є розрізнювальними ознаками напівкуща й куща. Внутрішні ознаки напівкуща згадали лише кілька респондентів, але саме ці відповіді збігаються з ознаками, наведеними у визначенні термінологічного значення. 3. ОЗНАКИ КУЩИКА, ЗАЗНАЧЕНІ СТУДЕНТАМИ У VLE кущик визначається як «багаторічна рослина заввишки до 0,5 м із кількома або кільканадцятьма стеблами, здерев’янілими в нижній частині й не повністю здерев’янілими у верхній, розгалуженими біля поверхні землі або поблизу неї». Щиро кажучи, неспеціалістові з ботаніки з такого опису складно зрозуміти, чим насправді відрізняється напівкущ від кущика, чим відрізняється верхня трав’яниста частина (напівкуща) від верхньої не повністю здерев’янілої частини (кущика). Подивімося, які відмінності між цими двома рослинами бачать респонденти. Варто нагадати, що у Словнику сучасної литовської мови (далі — DŽ₇) наведено два значення слова «кущик»: 1. бот. невеликий (до пів метра) кущ (вересу, брусниці тощо). 2. низькорослий кущ. Ці два значення досить сильно різняться, і це слід мати на увазі, розглядаючи ознаки кущика. Як і у випадку з напівкущем, значна частина респондентів не знає термінологічного значення кущика. 25 респондентів відповіли, що не знають, що таке кущик, або взагалі не надали BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 жодної відповіді, пор.: не знаю; не знаю, що таке кущик; не уявляю; уперше чую таку назву виду рослини; не знаю, я не садівниця. 19 респондентів стверджували, що «кущ і кущик нічим не відрізняються». 10 із них писали, що рослини не відрізняються, але все ж називали ту чи іншу відмінну ознаку, найчастіше — «розмір». Трапилася й така відповідь: кущ, тільки іншого сорту. 5 опитаних зазначили, що різниться лише слово, пор.: кущик — це те саме, що кущ; кущик — це синонім куща; відрізняється (прим. авт.: від куща) лише назвою; людина може назвати кущ як їй заманеться, різниться лише виразністю слова; кущик — це якийсь кущ, що не має назви. Також 19 респондентів вважали, що «кущик нічим не відрізняється і від напівкуща», пор.: не відрізняється; думаю, що не відрізняється; на мою думку, нічим не відрізняється; не думаю, що відрізняється; не зміг би розрізнити; фізично — ні, але, пишучи вірш чи оповідання, я використав би слово «кущик». Відповіді, у яких згадувалися ознаки кущика (усього 16), поділено на дві групи: 1) зовнішні ознаки кущика (12 ознак, 75 відсотків) і 2) внутрішні ознаки кущика (4 ознаки, 25 відсотків). 3.1. Зовнішні ознаки кропив’яника 3.1.1. Найчастіше згадувана респондентами ознака (як і у випадку куща та напівкуща) — «розмір». Його згадали 42 студенти. Більшість із них вважала, що кущик — це «невеликий кущ», пор.: крихітний кущ; невеликий кущ; думаю, що невеликий кущ; можливо, це невеликий кущ, наприклад, чорниці тощо; дуже маленький кущ; дуже невеликий, малий кущик; кущик — маленький кущ; дуже низький; низька рослина; рослина заввишки до 60 см (прим. авт.: той самий респондент указав таку відмінність між кущем і кущиком: кущики бувають дуже маленькі, а кущі — різного розміру); кущик — це була б ще менша версія куща; це ледь помітний, невідмінний від куща кущ; ще менший за напівкущ; ще менший, ніж напівкущ. Один респондент пов’язав малі розміри кропив’яника не стільки з «видом рослини», скільки зі «зрілістю», пор.: це ще незрілий, нетривкий кущ, він менший за кущ. 5 респондентів уявляли, що кропив’яник «більший» за кущ, пор.: вищий кущ; кропив’яник — більший кущ; вищий на зріст; кропив’яник більший; схожий на кущ, але вищий. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Більшість вважали, що кропив’яник «менший і за напівкущ», пор.: менший кропив’яник; відрізняється розміром (прим. авт.: він малий); відрізняється висотою, кропив’яник менший; кропив’яник менший за напівкущ; кропив’яник часто буде меншим; кропив’яник зовсім невеликий, низький кущ, а напівкущ — більший; відрізняється, бо він нижчий; відрізняється, бо напівкущ майже як дерево, більший за кропив’яник. Кілька респондентів, утім, стверджували, що кропив’яник «більший за напівкущ», пор.: кропив’яник більший; більший за напівкущ; напівкущ невеликий (а кропив’яник розлогий); кропив’яник ближчий до деревного походження35. 3.1.2. Для 13 респондентів важливою ознакою кропив’яника виявилися «плоди (або ягоди)36», пор.: кропив’яник — кущ, що дає плоди (прим. авт.: і єдина відмінність від куща: відрізняється, має власні плоди); кущ, що дає плоди, ягоди тощо; кропив’яник має плоди, а кущ — ні; кропив’яник звучить як кущ, що дає плоди (прим. авт.: єдина відмінність: кущ не має жодних плодів); кущ, що плодоносить; гадаю, це кущ, що дає плоди; якщо не помиляюся, кропив’яник вирощує ягоди; кущ, на якому ростуть ягоди; на ньому ростуть ягоди (вигляд такий самий, але на кущі ягоди не ростуть); це кущик, який достигає й дає ягоди. Відмінність, яку респонденти проводять між кущем і кропив’яником, дещо дивує, оскільки плоди чи ягоди можуть давати як кущ, так і кропив’яник, і це аж ніяк не рідкість; наприклад, в Україні часто вирощують такі кущі, як смородина чи аґрус. Можливо, молоді люди вважали, що плодові кущі не є кущами. 5 респондентів зазначили, що кропив’яник відрізняється від напівкуща тим, що дає плоди (ягоди) (а напівкущ їх не дає). Насправді плоди (ягоди) дають і напівкущі, наприклад малина37. 3.1.3. Як ознаку кропив’яника 10 респондентів виокремили «листя38 або «колючки», пор.: рослина з листям; кущ із густим листям; більше листя (прим. авт.: ніж у куща); відрізняється (прим. авт.: від напівкуща), можливо, має більше листя. Може бути колючим; має колючки; можливо, більш колючий (ніж кущ); колючий кущ. 3.1.4. «Стебло» кропив’яника згадали 9 респондентів: не має жодного стебла; схожий на дерево без стовбура; ні дерево, ні кущ, не має одного стовбура; кропив’яник має 35 Тому можна припустити, що він більший. 36 Тут маються на увазі їстівні плоди або ягоди. 37 Як уже зазначалося раніше, малина може бути кущем, напівкущем і, рідше, травою. 38 Листя ще двічі згадується серед інших ознак. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 видиме стебло; має лише один стовбур; росте окремими стеблами (росте не суцільно); думаю, що стовбур кущика короткий. Як бачимо, уявлення про те, яким є стовбур кущика, дуже різняться – стовбура взагалі немає, є лише один, є кілька. І ще він, імовірно, короткий. Насправді, як згадувалося раніше, кущик має кілька або навіть кільканадцять стебел і, звісно, зовсім не схожий на дерево через свою висоту. 3.1.5. Як одну з ознак кущика «щільність» (або «пишність») назвали 7 респондентів, пор.: густий; росте щільніше, ніж кущ і напівкущ; відрізняється щільністю (прим. авт.: і від куща, і від напівкуща); пишний; дуже густий або більшість кущів зрослася в одне39; відрізняється щільністю від напівкуща40. 3.1.6. 6 респондентів вважали, що для опису кущика важливі його «гілки», пор.: кущик — це кущ, просто його гілки тонкі; має багато тонких гілочок; кущик — більший кущ із більшою кількістю гілок; більш розгалужений (прим. авт.: за кущ); складається з переплетених гілок; гілки починаються вище (прим. авт.: ніж у куща й напівкуща). У багатьох кущиків гілки справді тонкі, однак їхньою кількістю вони не відрізняються від куща чи напівкуща, а гілкуватися починають досить низько. 3.1.7. З ознакою «гілки» пов’язана й інша ознака кущика — «ширина». Її згадують 4 респонденти: кущик — рослина з великою кількістю пагонів, розлога; дуже розрослий, розгалужений кущ; кущик більш розгалужений (прим. авт.: за напівкущ); це густа, широка рослина. 3.1.8. Для інших 4 респондентів важливою здається «форма кущика», однак не в усіх відповідях форму було чітко описано, пор.: бувають різні неправильні форми; форма відрізняється (прим. авт.: від куща й напівкуща); інша форма (прим. авт.: ніж у куща й напівкуща); це неохайний кущ, кущик потрібно обрізати частіше, ніж кущ. 3.1.9. «Спосіб росту» кущика назвали також 4 респонденти, пор.: кущик — це окремий кущ (кущі зазвичай ростуть багатьма в одному місці, а кущик — один); (прим. авт.: кущик — це) ряд кущів; рослина, що розрослася на великій площі; це ланцюг кущів. 3.1.10. 3 опитаних також називають ознакою кущика «квіти»: кущик цвіте; кущик дає плоди / квіти, а кущ — ні; на кущі зазвичай росте листя, квіти, а на кущику — ягоди. 39 Ця ознака — і спосіб росту. 40 Але незрозуміло, густіший він чи рідший. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 23 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Квіти мають і кущі, і кущики, а останнє твердження свідчить про слабкі знання респондента про рослини, адже без квітів ягід узагалі не могло б бути. 3.1.11. 2 респонденти наголосили також на призначенні кущика: не приносить користі людині; кущик часто небажаний там, де територію доглядають люди, кущик — це наче бур’ян, непотрібний, некорисний ні людям, ні тваринам. Тут мається на увазі значення слова «кущик» — «малий кущ». Інше призначення кущика було б цілком протилежним — вони дають ягоди, плоди, виконують декоративну функцію. 3.1.12. Одну відповідь можна умовно назвати «загальний вигляд кущика»: кущик більш зів’ялий (ніж напівкущ). Імовірно, мається на увазі значення слова «кущик» — «малий кущ». Однак чому його порівнюють із напівкущем, а не з кущем, залишається незрозумілим. 3.2. Внутрішні ознаки кущика 3.2.1. 6 респондентам здавалося, що важливою ознакою кущика є «рівень здерев’яніння»: здерев’янілий; здерев’яніла нижня частина; менш здерев’янілий, ніж напівкущ; майже не здерев’янілий; можливо, більше схожий на багаторічну траву; іноді його можна сплутати з високою травою. Відповіді різняться, проте можна сказати, що всі вони правильні. Як уже згадувалося, стебла кущика внизу здерев’янілі, а вгорі — не зовсім здерев’янілі. Кущики низькі, часто вічнозелені, тож справді можуть нагадувати трави. 3.2.2. «Місце зростання» кущика зазначили 7 респондентів: кущик росте в лісах або у віддалених від міста місцях; росте в лісах; росте на лісовій підстилці; це маленький кущ, що росте в лісі; росте на занедбаних територіях, здичавілий кущ; кущик частіше трапляється в дикій природі; росте в незаселених місцевостях. 3.2.3. Як одну з ознак кущика його «розмноження» згадали 2 респонденти: розмножується повзучими пагонами; кущики частіше й швидше розмножуються (прим. авт.: ніж напівкущі). 3.2.4. Один респондент зазначив, що кущики є вічнозеленими. І справді, часто так і є. Проаналізувавши відповіді на запитання про кущик, очевидно, що респонденти не дуже уявляють, що це за рослина, — так само, як і у випадку з напівкущем. Чимало BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 24 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 респондентів відповіли, що не знають, що таке krūmokšnis. Дехто вважав, що krūmokšnis «не відрізняється від krūmas чи puskrūmis». Зовнішні ознаки krūmokšnis було вказано аж у 105 відповідях (87 відсотків усіх відповідей про ознаки krūmokšnis). Внутрішні ознаки згадали 16 респондентів (13 відсотків). Велика кількість зовнішніх ознак свідчить про відсутність спільної думки щодо цієї рослини, тож важко виокремити й типові ознаки. З усіх ознак найчастіше згадували зовнішні — «розмір krūmokšnis» (35 відсотків), «утворення плодів або ягід» (11 відсотків), «наявність листя чи голок» (8 відсотків). Інші ознаки згадували набагато рідше. Значна частина всіх відповідей свідчить про те, що респонденти не лише не знають, що таке krūmokšnis, а й схильні неабияк фантазувати, адже насправді krūmokšnis не більший за krūmas; він не відрізняється від krūmas тим, що один із них дає плоди (ягоди) й має квіти, а інший — ні; він не колючіший за krūmas; його гілки не починаються вище, ніж у krūmas, тощо. Безперечно, чимало плутанини виникає й тому, що слово krūmokšnis має два значення. Однак багато відповідей не відповідають жодному зі значень слова krūmokšnis. Так само не можна сказати, що з цих відповідей починає вимальовуватися якесь третє значення розглядуваного слова. Очевидно, що й це слово ще потрібно досліджувати з семантичного погляду на інших джерелах. 4. ОЗНАКИ KRŪMELIS, ЗАЗНАЧЕНІ СТУДЕНТАМИ Слід зазначити, що значення слова krūmelis знали всі респонденти. 4.1. Найчастіше вказаною ознакою krūmelis була зовнішня — його «розмір». Її згадали 61 респондент, пор.: малий krūmas; найменший krūmas; дуже маленький krūmas; надзвичайно маленький krūmas; менша версія krūmas; менший варіант krūmas; невеликий krūmas; krūmas, тільки менший; низькорослий krūmas; krūmelis — низький, дрібний krūmas; за формою та здерев’янінням такий самий, як krūmas, тільки менший; маленький krūmas, приблизно 50 см. Ще 16 респондентів зазначили, що це не просто маленький, а «молодий, ще не вирослий krūmas», пор.: молодий krūmas; krūmelis — молодий, маленький krūmas; ще не вирослий, молодий krūmas; krūmas, який ще росте; це ще не повністю вирослий krūmas; невеликий krūmas, який досі росте; саджанець krūmas; молоденька рослина krūmas; маленький паросток. 4.2. 13 респондентів написали, що це «зменшувальна форма слова» або що це слово «має пестливий відтінок», пор.: krūmas, названий зменшувальним словом; той самий krūmas, тільки слово у зменшувальній формі; зменшувальна назва krūmas; той самий krūmas, тільки krūmelis є BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 25 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 зменшувальне слово для опису krūmas; зменшувальна форма слова «krūmas»; krūmelis — це просто зменшувальне слово, яким можна назвати маленький krūmas; krūmelis — це демінутив слова «krūmas»; людина, яка доглядає krūmas і дбає про нього, називає його krūmelis, так само як мама називає свого сина синочком; дуже милий krūmas. 4.3. На думку 9 респондентів, важливою ознакою krūmelis є його «декоративність», пор.: декоративний krūmas; декоративно підстрижений krūmas чи puskrūmis; радше, можливо, декоративний (прим. авт.: ніж krūmas); це декоративна рослина; виконує декоративну функцію; гарний, охайний невеликий krūmas; це міг би бути декоративний krūmas, виведений людьми, це ознака культурної рослини. 4.4. Також 9 респондентам здавалося, що krūmelis — не просто маленький krūmas, а «дещо інший вид», пор.: krūmas іншого виду; менша, але схожа на krūmas рослина; це рослина ще менша за krūmas, часто кажуть «квітковий krūmelis»; krūmelis — рослина менша за krūmas, серед усіх перелічених вище (прим. авт.: krūmas, puskrūmis і krūmokšnis) рослина, що росте найближче до землі; маленька низькоросла рослина, спрощена версія krūmas; krūmelis — найменше утворення; krūmelis дорівнює puskrūmis; той самий krūmokšnis; синонім слова krūmokšnis. Отже, найважливіша ознака krūmelis — зовнішня — «розмір». На неї припало аж 72 відсотки всіх згаданих ознак. Ще одна зовнішня ознака, зафіксована у відповідях, — «декоративність krūmelis» (8 відсотків). 12 відсотків відповідей стосуються демінутивного значення слова krūmelis. І, як зазначалося, деякі респонденти вважали, що krūmelis — це krūmas іншого виду; таких відповідей було 8 відсотків. З більшої частини відповідей можна зробити висновок, що значення krūmelis пов’язане з його малим розміром або миловидністю. Також слід мати на увазі, що DŽ наводить два значення слова krūmas: 1. багаторічна рослина з кількома стеблами, розгалужена від самої землі; 2. трав’яниста рослина, стебла якої виходять безпосередньо з коренів, куртина (DŽ₇)⁴¹. Одна з відповідей дає підстави припустити, що слово krūmelis також має два значення, тобто може позначати не лише маленький krūmas, а й куртину трав’янистої рослини, пор.: це рослина ще менша за krūmas, часто кажуть «квітковий krūmelis» (квіти найчастіше є трав’янистими рослинами). 5. НАЗИВАННЯ КОНКРЕТНИХ РОСЛИН 41 Ці значення зафіксовано також у LKŽₑ. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 26 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Щоб перевірити, наскільки теоретичні відповіді респондентів на запитання узгоджуються з оцінкою конкретних рослин, опитаних попросили відповісти, до чого — куща, напівкуща, кущика чи багаторічної трави — слід віднести п’ять рослин: бузок, малина, материнка, чебрець і м’ята. З відповідей на запитання про бузок з’ясувалося, що 37 респондентів вважали, що це дерево; 23 — кущ; 15 — що це може бути і дерево, і кущ; 10 — напівкущ; 6 — що це може бути і кущ, і напівкущ; 3 — кущик; 2 — що це може бути і дерево, і кущик. 4 респонденти не надали відповіді. Подвійні відповіді (може бути і те, і те) було розділено42, і отримано такі результати: бузок — це дерево — 54 відповіді, кущ — 44, напівкущ — 16, кущик — 5. Насправді бузок — це кущі або невеликі дерева43. Отже, 82 відсотки відповідей були правильними. Відповіді на запитання про малину були такими: 37 респондентів вважали, що ця рослина — кущ; 18 — що кущик; 15 — що багаторічна трава; 14 — що напівкущ; 4 — що це може бути і кущик, і багаторічна трава; 2 — що це може бути і кущ, і кущик; 2 — що це може бути і напівкущ, і кущик; 1 — що це може бути і напівкущ, і кущ; 1 — що це може бути і дерево, і кущ. 6 респондентів не надали відповідей. Тут також було розділено подвійні відповіді. Підсумковий результат такий: малина як кущ отримала 41 відповідь, кущик — 26, багаторічна трава — 19, напівкущ — 17, дерево — 1. За VLEe, малина — це кущ, напівкущ, рідше трава44. Отже, 71 відсоток відповідей правильні. Про материнку респонденти відповіли так: 37 вважали, що це багаторічна трава; 21 — напівкущ; 16 — кущ; 14 — кущик; 2 — це може бути і напівкущ, і кущик; 2 — це може бути і кущик, і багаторічна трава; 1 — це може бути і кущ, і кущик; 1 — це може бути і напівкущ, і кущик, і багаторічна трава; 1 — це може бути і кущ, і багаторічна трава. П’ятеро респондентів не відповіли. Після розподілу відповідей отримано такий результат: материнка як багаторічна трава — 41 відповідь, напівкущ — 24, кущик — 20, кущ — 18. За твердженням VLEe, материнка — це напівкущ або багаторічна трава45. Правильними є 63 відсотки відповідей. 42 Може виникнути запитання, чому подвійні чи потрійні відповіді було розділено. Якби цього не зробили і правильною вважалася лише відповідь, що повністю збігається з наведеною у VLEe, то в деяких випадках, наприклад із малиною, материнкою, чебрецем, не залишилося б жодної правильної відповіді, але це не так, адже частково правильних відповідей було чимало. 43 Детальніше див. VLEe: https://www.vle.lt/Straipsnis/alyvos-72830. 44 Детальніше див. VLEe: https://www.vle.lt/Straipsnis/aviete-67393. 45 Детальніше див. VLEe: https://www.vle.lt/Straipsnis/raudonelis-78545. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 27 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 Відповіді про чебрець розподілилися так: 68 відповідей — це багаторічна трава; 11 — кущ; 8 — напівкущ; 3 — кущик; 3 — може бути і кущик, і багаторічна трава; 2 — може бути і напівкущ, і багаторічна трава; 5 респондентів не надали відповідей. Розподіливши відповіді за категоріями, з'ясували, що, на думку респондентів, чебрець є багаторічною травою (73 відповіді), кущем (11 відповідей), напівкущем (10 відповідей), кущиком (6 відповідей). У VLEₑ зазначено, що чебрець є напівкущем або кущиком. Правильних відповідей — 16 відсотків. З відповідей на запитання про м'яту видно, що 73 респонденти вважали цю рослину багаторічною травою; 7 — кущиком; 7 — напівкущем; 2 — кущем; 2 — і кущиком, і багаторічною травою; 2 — напівкущем і багаторічною травою; 1 — кущем і кущиком. 6 респондентів не відповіли. Розподілені за категоріями відповіді розташовуються так: м'ята є багаторічною травою (77 відповідей), кущиком (10), напівкущем (9), кущем (3). Насправді м'ята є багаторічною травою46. Правильних відповідей — 78 відсотків. Отже, і це дослідження показує, що респонденти найбільше судять про рослини такого типу за їхнім розміром: що менша рослина, то частіше її називають багаторічною травою, не надто зважаючи на здерев'яніння її стебел чи інші ознаки. ВИСНОВКИ 1. У попередніх дослідженнях було помічено, що люди не дуже добре знають, чим відрізняються слова кущ, напівкущ, кущик, хоча термінологічні значення цих слів різні. Отже, описаним дослідженням ставилося за мету вивчити не термінологічне, а сучасне повсякденне розуміння згаданих слів. Як засіб дослідження було обрано опитування студентів. 2. Аналіз даних дослідження показав, що респонденти назвали 20 ознак куща, які було поділено на три групи: 1) кущ у загальному розумінні (2 ознаки, 10 відсотків), 2) зовнішні ознаки куща (14 ознак, 70 відсотків) і 3) внутрішні ознаки куща (4 ознаки, 20 відсотків). 2.1. Кущ у загальному розумінні охарактеризували 88 осіб. 87 із них назвали кущ «рослиною» (19 відсотків усіх відповідей про кущ, без поділу на групи). Це ознака, яку зазначали найчастіше. 2.2. Зовнішні ознаки куща згадали у 342 відповідях (74 відсотки всіх відповідей). Найтиповіші зовнішні ознаки куща: «розмір куща» (17 відсотків усіх відповідей, 46 Докладніше див. VLEₑ: https://www.vle.lt/Straipsnis/meta-14361. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 28 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 не поділяючи на групи), «гіллястість» (15%), «особливості стовбура» (12%), «листяність або наявність хвої» (10%), «густота або пишність» (5%). «Гіллястість» і «особливості стовбура» наведені також у Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (DŽ₇ᵢ), проте інші зовнішні ознаки — ні. Варто було б подумати, чи не слід принаймні деякі з них включити до Bendrinės lietuvių kalbos žodyno визначення цього слова. 2.3. 31-й респондент указав на внутрішні ознаки куща («здерев’яніння», «особливості життєвого циклу куща» тощо), однак це становило лише 7% усіх відповідей. 3. Дослідження відповідей респондентів показало, що знання про напівкущик значно мізерніші, ніж про кущ. Чимало респондентів або взагалі не знали, що таке напівкущик, або вважали, що він зовсім не відрізняється від куща. Відповіді, у яких напівкущик було бодай якось описано, поділили на три групи за 12 ознаками: 1) опис напівкущика на основі словотвірного значення (2 ознаки, 17% відповідей), 2) зовнішні ознаки напівкущика (8 ознак, 66% відповідей) і 3) внутрішні ознаки напівкущика (2 ознаки, 17% відповідей). 3.1. Напівкущ, спираючись на словотвірне значення, охарактеризували 28 респондентів (22 відсотки всіх відповідей про ознаки напівкуща). Студентам здавалося, що напівкущ — це «половина куща» або «напівкущ». Ці відповіді не мають нічого спільного з термінологічним значенням слова «напівкущ». Значна частина опитаних пов’язувала напівкущ із деревом, а не з кущем; нібито ця рослина більше схожа на дерево, ніж на кущ. 3.2. Зовнішні ознаки напівкуща згадано у 92 відповідях (71 відсоток). Найчастіше серед них називали: «розмір напівкуща» (44 відсотки), «особливості стовбура» (10 відсотків), «рідкість / густота» (7 відсотків). Інші зовнішні ознаки вказували значно рідше. Варто зазначити, що найчастіше згадувані респондентами зовнішні ознаки напівкуща не збігаються з тим, що стверджується в енциклопедіях: ні «розмір», ні «особливості стовбура», ні «рідкість» зовсім не є відмітними ознаками напівкуща та куща. 3.3. Внутрішні ознаки напівкуща — «здерев’яніння напівкуща» та «багаторічна рослина» — вказали 9 респондентів (7 відсотків усіх відповідей). Хоча такі ознаки згадали лише кілька респондентів, саме ці відповіді збігаються з ознаками напівкуща, описаними у визначенні термінологічного значення. 4. Як і у випадку з напівкущем, термінологічне значення слова «напівкущик» невідоме значній частині респондентів. Однак вони не знали й нетермінологічного значення слова «напівкущик» («невеликий кущ»). Інша частина опитаних вважала, що напівкущик нічим не відрізняється ні від BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 29 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 ніж від куща, ані від напівкуща. Відповіді, у яких згадано ознаки чагарничка (усього 16), поділено на дві групи: 1) зовнішні ознаки чагарничка (12 ознак, 75 відсотків відповідей) і 2) внутрішні ознаки чагарничка (4 ознаки, 25 відсотків відповідей). 4.1. Зовнішні ознаки чагарничка наголошувалися у 105 відповідях (87 відсотків усіх відповідей про ознаки чагарничка). Така велика кількість ознак свідчить, що щодо цієї рослини немає одностайної думки, тож важко виокремити й типові ознаки. Найчастіше згадувалися «розмір» (35 відсотків відповідей), «плодоношення чи утворення ягід» (11 відсотків відповідей), «наявність листя чи хвої» (8 відсотків відповідей). 4.2. Внутрішні ознаки чагарничка — «ступінь здерев’яніння», «розмноження», «місце зростання» та «вічнозеленість» — згадали лише 16 респондентів (13 відсотків відповідей). 4.3. Значна частина всіх відповідей свідчила про те, що респонденти не лише не знають, що таке чагарничок, а й схильні неабияк фантазувати, адже насправді чагарничок не більший за кущ; він не відрізняється від куща тим, що один із них дає плоди (ягоди) й має квіти, а інший — ні; він не колючіший за кущ; його гілки не починаються вище, ніж у куща, тощо. 5. Що таке кущик, знали всі респонденти. Його ознаки детальніше не класифікували, оскільки їх було лише 4. Найважливішою ознакою кущика є зовнішня — «розмір»; її згадали аж 72% усіх опитаних. 12% відповідей пов’язані з демінутивним значенням слова «кущик». 6. Аналіз відповідей на запитання про конкретні рослини (бузок, малину, м’яту, чебрець, материнку) показав, що респонденти визначають тип таких рослин передусім за їхнім розміром: що менша рослина, то частіше її називають багаторічною травою, не надто зважаючи на здерев’яніння її стебел чи інші ознаки. 7. Ознаки, згадані у визначеннях термінологічних значень рослин, описаних у статті, особливо напівкуща й чагарничка, значно відрізняються від ознак розглянутих рослин, виокремлених у ході дослідження. Очевидно, що уявлення про рослини, позначувані всіма цими словами, потрібно досліджувати також на основі інших джерел — словників і корпусів текстів. ŠALTINIAI DŽ7i: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: 7-as patais. ir papild. leid. Vyr. red. S. Keinys. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; elektroninis variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkkiis.lki.lt/dabartinis. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 30 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 LKŽe: Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt. VLEₑ: Visuotinė lietuvių enciklopedija: elektroninis variantas. – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2018. Prieiga internete: https://www.vle.lt. LITERATŪRA Gaidienė A., Liutkevičienė D. 2017. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai. – Bendrinė kalba 90, 1–47. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Gaidienė A., Liutkevičienė D. 2017a. Gėlės samprata aiškinamuosiuose žodynuose. – Bendrinė kalba 91, 1–19. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Gaidienė A., Liutkevičienė D. 2017b. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje. – Bendrinė kalba 91, 1–34. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Gliwa B., Šeškauskaitė D. Kas bendra tarp dievmedis ir dievas, dievai? – Respectus philologicus. 2010, Nr. 17 (22), p. 205–218. Gritėnienė A. 2016. Šermukšnio vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tautosakos darbai 52, 85–104. Kregždys R. 2012. Baltų mitologemų genezė: amalas ‘Viscum album’. – Sakralieji baltų kultūros aspektai. Senovės baltų kultūra 9. Vilnius: Lietuvos kultūros tyrimų institutas, 260–292. Rutkovska K., Smetona M., Smetonienė I. 2017. Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba. Šeškauskaitė D. 2004. Augalai lietuvininkų ir lietuvių dainose. Bendrumai ir skirtumai. – Tiltai. Priedas: Lietuvininkai ir lietuviai: Etninė kultūra 3. Klaipėda: 219–252. Gauta 2019 11 26 Priimta 2019 12 30 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 31 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 32 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 THE PERCEPTION OF THE WORDS KRŪMAS, PUSKRŪMIS, KRŪMOKŠNIS, KRŪMELIS (SHRUB, SUBSHRUB, BUSH, SMALL SHRUB); BASED ON A STUDENT SURVEY Summary It has been noticed that people rarely differentiate between the words krūmas (shrub), puskrūmis (subshrub), and krūmokšnis (bush), even though the words have different terminological meanings. This study aimed to investigate the contemporary rather than terminological daily perception of these words. A survey of students was chosen as an instrument of enquiry. Analysis of the data has showed that the respondents listed 20 attributes of the shrub (Lith. krūmas). The most frequent description of the shrub was that ‘a shrub is a plant’. Other most typical attributes of the shrub have to do with its exterior: ‘the size of the shrub, ‘how branchy it is’, ‘the qualities of its trunk’, ‘how leafy or thorny it is’, ‘how thick or lush it is’. Several interior attributes of the shrub were mentioned as well, and included qualities such as ‘woodiness’, ‘the characteristics of the bush lifecycle’, and so on. A review of the survey forms has revealed the knowledge of the subshrub (Lith. puskrūmis) to be much poorer than that of the shrub. A lot of the respondents did not know what a subshrub was or thought it was completely the same as the shrub. A total of 12 subshrub attributes were named. Some of the respondents described the subshrub on the basis of its formational meaning: ‘half a shrub’ or ‘semi-shrub’. These replies have nothing to do with the terminological meaning of subshrub. Strangely, quite a few of the respondents connected the subshrub with a tree rather than a shrub, believing this plant to bear more semblance to the first rather than the latter. The most frequent exterior attributes of the subshrub mentioned were its ‘size’, ‘trunk properties’, ‘rarity’. Notably, these attributes differ from what encyclopaedias have to say. Several respondents also mentioned some interior attributes of the subshrub: ‘subshrub’s woodiness’ and that the subshrub is a ‘perennial plant’. These answers conform to the attributes of the subshrub that its terminological meaning refers to. The respondents also had some difficulty with describing the bush (Lith. krūmokšnis). There were a massive 12 exterior attributes of the bush mentioned and this plenitude of attributes indicates the absence of a uniform opinion about this plant. The most frequent BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžių krūmas, puskrūmis, krūmokšnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa) | 33 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.12 mentions were the ‘size’, ‘bearing of fruit or berries’, ‘presence of leaves or thorns’. Interior attributes mentioned were four: ‘the degree of woodiness’, ‘reproduction’, ‘place of growing’, ‘evergreenness’. Everyone knew what a small shrub (Lith. krūmelis) was. The underlying attribute of the small shrub is of the exterior variety: its ‘size’. A portion of the replies were tied to the diminutive meaning of the small shrub. Analysis of the replies about specific plants (lilac, raspberry, mint, thyme, oregano) has revealed that the respondents tend to judge about this type of plants by their size: the smaller the plant, the more often it is referred to as a perennial herb, rather disregarding the woodiness of its stems or other attributes. The attributes referred to in the terminological meanings of the plants covered in the article, and those of subshrub and bush in particular, differ to a rather substantial extent from the plant attributes identified in the course of this study. It is obvious that all of them need to be researched on the basis of other sources, such as dictionaries and corpuses, as well. KEYWORDS: survey, meaning, semantic analysis, attribute, definition, terminology, shrub, subshrub, bush, small shrub. ANŽELIKA GAIDIENĖ DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] [email protected] BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204