Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija

LAIMA JANCAITĖ Університет Вітовта Великого ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: лексикалізація, словотвір, префіксальні дієслова, корпусна лінгвістика, семантика, литовська мова. АНОТАЦІЯ Мета цієї статті — визначити критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів і застосувати їх до корпусного аналізу. Префіксальне дієслово лексикалізується, коли стає семантично самостійним словом, лексичне значення якого не пов’язане зі словотвірним формантом і твірною основою. Докладніший опис лексикалізованих дієслів і способів їх розпізнавання є актуальним, оскільки ці випадки важливі для лексикографів, які укладають корпусно-орієнтовані словники, для мовних технологій, адже комп’ютери мають розпізнавати виняткові випадки лексикалізації, а також для іноземців, які вивчають литовську мову, оскільки їм також важливо розуміти ці індивідуальні, виняткові випадки словотвору. У статті спочатку розглядається ширше поняття лексикалізації, щоб окреслити контекст цього явища. Далі, спираючись на теоретичну літературу, визначаються критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів, а згодом на прикладі чотирьох поширених префіксальних дієслів показано, як ці критерії можна застосовувати для розпізнавання лексикалізації в текстах. ВСТУП Лексикалізація — важливий процес, пов’язаний зі словотвором, який вказує на винятки у словотворі. Зазвичай лексичне значення префіксального дієслова мало відрізняється від значення твірного слова BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 лексичного значення, а лише має додаткові семантичні ознаки. Однак іноді воно може бути зовсім іншим, ніж у твірного дієслова. У такому разі це вже семантично самостійне слово, яке не можна називати похідним. Отже, воно лише формально є префіксальним дієсловом (інакше — префіксованим), оскільки семантично не пов’язане з твірним словом. Наприклад, дієслово apgauti здається похідним від дієслова gauti, але семантично з ним не пов’язане (значення цих слів дуже різняться). Інші приклади: ištikti і tikti; padėti (у значенні «допомогти») і dėti; pradėti і dėti тощо. Трапляється й так, що семантичний зв’язок між префіксальним і твірним дієсловами можна виявити, однак префіксальне дієслово не має загального значення, тобто його не можна співвіднести з іншими похідними з тим самим префіксом за словотвірними чи семантичними групами (воно має індивідуальне словотвірне значення, але не має групового словотвірного значення). У такому разі префікс надає певного значення лише одному дієслову, конкретному випадку. Наприклад, дієслово persekioti пов’язане з твірним словом sekioti, але, за словами Йонаса Паулаускаса, «водночас означає „не давати спокою, намагатися зашкодити або знищити“, тобто переслідування розуміється непрямо» (Paulauskas 1958: 432–433). В інших випадках префікс per- не надає дієслову цього відтінку значення. Випадки лексикалізації потрібно докладно описувати й досліджувати, щоб було зрозуміло, як відрізняти лексикалізовані префіксальні дієслова від звичайних префіксальних дієслів. Докладний опис таких дієслів і способів їх розрізнення актуальний з кількох причин. Насамперед це важливо для лексикографів, які створюють словники на основі корпусів: дослідивши випадки лексикалізації, їх можна чіткіше описати й подати у словниках. Тема лексикалізації також актуальна для мовних технологій, адже під час комп’ютеризованого аналізу потрібно розпізнавати виняткові випадки лексикалізації. Це важливо й для іноземців, які вивчають литовську мову: їм потрібно розуміти словотвірні закономірності литовської мови, а також усвідомлювати винятки — індивідуальні, особливі випадки. У цій статті описано, як можна розпізнавати лексикалізовані дієслова за допомогою корпусів; цей аналіз корисний тим, що може з’ясувати, як BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 навчитися розпізнавати лексикалізацію за вживанням, які відомості про вживання доцільно подавати лексикографам у словниках і як під час комп’ютеризованого аналізу тексту можна розпізнавати випадки лексикалізації за контекстом уживання слова. У статті коротко розглянуто ширше розуміння лексикалізації (див. розділ 1), щоб показати ширший контекст — зв’язки лексикалізації з різними мовними явищами, а не лише зі словотвором. Для докладнішого аналізу обрано лексикалізацію, пов’язану зі словотвором, і досліджуються саме префіксальні дієслова. Ця частина мови, мабуть, найскладніша: дієслова становлять центр речення й мають багато словозмінних форм. Apie vedinių leksikalizaciją yra rašęs Saulius Ambrazas (1990), apie veiksmažodžių leksikalizaciją – Aldona Paulauskienė (1994: 37, 41), būtent apie priešdėlinių veiksmažodžių leksikalizaciją – Jonas Paulauskas (1958), Albertas Ružė (2000). J. Paulauskas apie tai rašė ir Lietuvių kalbos gramatikos antrajame tome Morfologija (1971; toliau – LKG II), skyriuje Priešdėliniai veiksmažodžiai, apie tai rašoma ir Dabartinės lietuvių kalbos gramatikos (2005; toliau – DLKG) skyriuje Priešdėlių vediniai, parengtame Evaldos Jakaitienės. Мета цієї статті — визначити критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів і застосувати їх до корпусного аналізу. У роботі застосовано описовий метод і методи корпусної лінгвістики. Критерії розпізнавання лексикалізації визначено шляхом аналізу теоретичної літератури, а застосовано їх до 9 частотних у корпусах префіксальних дієслів: apibūdinti, atlikti, išleisti, nustatyti, parduoti, pradėti, priimti, sudaryti, užimti (хоча результати дослідження узагальнено після аналізу всіх 9 дієслів, у цій статті застосування критеріїв проілюстровано на 4 дієсловах, ужитих у певних значеннях: nustatyti, išleisti, parduoti, apibūdinti¹). Основні 1 Докладніше критерії розпізнавання лексикалізації описано й застосовано до більшої кількості дієслів у магістерській роботі Лайми Янцайте Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacijos atpažinimas (2020). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 джерела — Текстовий корпус сучасної литовської мови (далі — DLKT) і Морфологічно анотований корпус (далі — MATAS). Хоча про лексикалізацію йдеться в теоретичних працях, у них усе ж більше уваги приділяють загальним значенням префіксальних похідних (тобто префіксальні дієслова узагальнюють за семантичними групами або описують їхні групові словотвірні значення), а лексикалізацію частіше згадують як виняток із правила. У цій статті лексикалізацію розглянуто окремо, а також ідеться про те, як її можна виявляти за допомогою корпусів, тобто об’єктивнішого мовного ресурсу, а не покладаючись лише на мовне чуття. 1. ШИРШЕ РОЗУМІННЯ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ У наукових працях і словниках лексикалізацію не обмежують лише словотвірними випадками — цим поняттям охоплюють багато різноманітних процесів. У цьому розділі розглянуто, які процеси можна вважати лексикалізацією. У спеціальному виданні — Словнику термінів мовознавства (далі — KTŽ) лексикалізацію пояснено так: «Перетворення деяких мовних елементів (морфем, словосполучень, літерних абревіатур тощо) на сталі мовні одиниці — еквіваленти слів: ERA — електрографічний апарат для відтворення зображень, і копія ери недостатньо чітка; ranka moti і ranka moti “нічого не вийде” тощо» (Gaivenis, Keinys 1990). У цьому розумінні наголошено на появі еквівалентів слів: це не справжні слова, вони лише виконують функції слова; важливо, що такі утворення постають із одиниць, які вже існують у мові. Серед наведених прикладів — уживання акроніма як звичайного слова. У Всесвітній литовській енциклопедії (далі — VLE) подано ще докладніше розуміння лексикалізації (авторка — E. Jakaitienė): «лексикалізація — перетворення нелексичного елемента мови (граматичної форми, морфеми) або сполучення таких елементів на самостійну лексичну одиницю. Напр., BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 утворення прислівників від відмінкових форм (balsu, šuoliais, žaibu, vakarop), семантичне відокремлення множини (pieniai ‘сім’я самців риб’, viduriai ‘внутрішні органи черевної порожнини’), перетворення кличного відмінка на вигук (varge!), а також перетворення словотвірного форманта на окреме слово (Усі ультри — люди з радикальними переконаннями; долями народів гралися і фашисти, і сталіністи, й інші -істи), злиття кількох слів в одне зрощене слово (sudiev < su Dievu, padėkdie < padėk Dieve). Іноді лексикалізацією вважають також перетворення вільних словосполучень на ідіоми, тропеїчні фразеологізми або складені терміни, що називають одне поняття (березова каша ‘покарання’, підставити язиком ‘донести’, бекас ‘птах родини бекасових’). Лексикалізацію такого типу найчастіше називають синтаксичною». Як бачимо, у KTŽ і VLEe подано подібне розуміння: зазначається, що морфеми, словосполучення тощо можуть ставати еквівалентами слів і починати функціонувати в мові як одиниці, рівнозначні словам. Отже, лексикалізацією можуть бути різні процеси. Однак важливо не лише те, що вона охоплює багато процесів, а й те, що її можна трактувати по-різному. Наприклад, Jurgita Cvilikaitė пише, що лексикалізоване — це «назване словом» (Cvilikaitė 2005: 34), а Jurgita Girčienė пов’язує процес лексикалізації з «інтеграцією лексичних варіантів у мовну систему» (Girčienė 2012: 32). Подібно пишуть і деякі зарубіжні автори; наприклад, Geertas Booijus стверджує, що слово лексикалізується тоді, коли воно стає можливим і починає широко вживатися, набуває поширення у вжитку (Booij 2005: 17–18). У цій праці виходимо з того, що лексикалізація пов’язана з певними семантичними винятками, коли граматичні елементи перетворюються на лексичні (про це йдеться у VLEe: лексикалізація може відбуватися, коли відмінкова форма застигає, коли множина семантично відокремлюється тощо). У статті увагу зосереджено на лексикалізації, пов’язаній зі словотвором, — випадках, коли префіксальне дієслово стає семантично самостійним словом. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 2. ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ В ТЕОРЕТИЧНИХ ПРАЦЯХ ТА КРИТЕРІЇ РОЗПІЗНАВАННЯ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ У цьому розділі розглядається, що в теоретичній літературі пишуть про лексикалізацію похідних слів. Оглядаються можливі причини лексикалізації, типи лексикалізації префіксальних дієслів і, найважливіше, — способи її розпізнавання. С. Амбразас, пишучи про лексикалізацію похідних слів2, стверджує, що під час неї «похідні слова набувають нових, зазвичай спеціалізованіших лексичних значень, які вже безпосередньо не зумовлюються їхнім словотворенням» (Ambrazas 1990: 60). Отже, С. Амбразас пов’язує лексикалізацію з випадками, коли похідні слова перестають вважатися похідними, оскільки їхнє лексичне значення починає меншою мірою залежати від словотворення. Автор пише про типи лексикалізації — стверджує, що лексикалізація може бути повною і частковою. За його словами, повна лексикалізація — це коли «цілком зникає мотиваційний зв’язок похідного слова з твірним словом», а часткова лексикалізація — «коли зв’язок похідного слова з твірним словом зберігається і нове лексичне значення не затьмарює первинного словотвірного значення» (Ambrazas 1990: 60–61). Приклад повної лексикалізації — слово galas. За словами С. Амбразаса, у сучасному мовознавстві це слово вже не вважають похідним, хоча його утворено від дієслова gelti, і раніше воно мало словотвірне значення «смертельне ужалення, укус». Як приклад часткової лексикалізації автор наводить зміну співвідношення назв дієслів із суфіксом нульового форманта та похідних із суфіксом -imas (–ymas). За його словами, нині багато похідних із нульовим суфіксом набули спеціальних значень і стали термінами окремих галузей; наприклад, слово mūšis, яке мало значення «биття», набуло значення «бій, битва». Як зазначається, раніше, у XVI–XVII ст., похідні із нульовим суфіксом і похідні із суфіксом -imas (–ymas) позначали процеси дії та стани (Ambrazas 1990: 61). Як бачимо, С. Амбразас говорить про певну градацію: одні похідні можуть бути 2 Хоча С. Амбразас аналізує лише суфіксальні та флексійні похідні, спирається на них і наводить їхні приклади, його міркування узагальнюються без виділення префіксальних похідних як винятків. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 лексикалізованими більшою мірою, а інші — меншою. Мовознавець указує і на причину лексикалізації. За його словами, лексикалізація — це історичний процес; семантична зміна відбувається поступово, і хоча нині семантичні зв’язки між твірним словом і похідним іноді важко помітити або цього взагалі не вдається зробити (отже, синхронно похідне вже не вважається похідним), раніше семантичні зв’язки були помітні. Спираючись на С. Амбразаса, можна стверджувати, що лексикалізація похідних є історичною, тобто похідні з часом втрачають семантичний зв’язок зі словотвірними формантами і твірною основою. Хоча формально вони виглядають як похідні, іноді мають незвичні, поодинокі значення, які неможливо розпізнати за словотвірними формантами й твірною основою. Jonas Paulauskas, rašydamas apie priešdėlinius veiksmažodžius (Paulauskas 1958: 327–444), išsamiai aptaria kiekvieno priešdėlio reikšmes (šiame darbe vadovaujamasi požiūriu, kad vienas priešdėlis be veiksmažodžio nevartojamas, todėl tai vadinama priešdėlinių vedinių reikšmėmis). Pavyzdžiui, priešdėlio iš- reikšmė nurodyta tokia: „Priešdėlis iš- turi tik vieną pagrindinę reikšmę – krypties reikšmę, kuri sutampa su prielinksnio iš reikšme“ (Paulauskas 1958: 350). Pora iš pateiktų pavyzdžių: Išgarmėjo jau piršliai iš Onytės; Tik neišdribau iš obelies (1958: 351). Aprašytos priešdėlių reikšmės susijusios su daug skirtingų veiksmažodžių, taigi priešdėlis tokią pat reikšmę suteikia ne vienam veiksmažodžiui, ir visi tie veiksmažodžiai sudaro vieną grupę. У визначенні лексичного значення, поданому Е. Якайтене у VLEₑ, зазначено: «Зміст слова становлять значення різного ступеня абстрактності: граматичне (частини мови, до якої належить слово), загальне (словотвірних або семантичних груп, до яких входить слово) та індивідуальне». Отже, можна стверджувати, що значення, яке префікс надає багатьом різним словам, є загальним³. Й. Паулаускас не вказує, чи 3Термін загальне значення, запропонований Е. Якайтене, не слід плутати з терміном загального (категоріального) словотвірного значення, який уживають Стасіс Кейнис (1999: 21) і Вінцас Урбутіс (1978: 162–164). Ці автори називають загальним (категоріальним) словотвірне значення, за якого не одним словотвірним формантом, а цілою сукупністю «утворюються слова з близьким словотвірним значенням»; наприклад, «виконавців дії, а також осіб чи інших істот, яким притаманна ознака, що випливає з цієї дії», називають різні похідні: rašytojas, nešikas, piršlys, plepys, saugas тощо (Keinys 1999: 21). Таке словотвірне значення С. Кейнис (1999: 20–22) і В. Урбутіс (1978: 144–244) подають поряд з іншими словотвірними значеннями — окремим (індивідуальним) і груповим. Говорячи про загальне значення, Е. Якайтене має на увазі не загальне BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 описує значення словотвірних або семантичних груп, однак описані ним значення префіксів можна було б пов’язати з груповими словотвірними значеннями (пор.: Urbutis 1978: 145; Keinys 1999: 21). Водночас Й. Паулаускас пише і про «особливі значення» (Paulauskas 1958: 432) — ці випадки відрізняються від описаних загальних значень префіксів, оскільки їх не можна пов’язати більш ніж з одним дієсловом; ці дієслова не мають загального значення (групового словотвірного значення). Мовознавець не згадує терміна лексикалізація, однак описані ним особливі значення можна пов’язати з лексикалізацією. Так окреслюється один із критеріїв розпізнавання лексикалізації: префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо воно не має загального (групового словотвірного або семантичних груп) значення, тобто якщо префіксальне похідне не можна віднести до групи дієслів із певним спільним загальним значенням. Пишучи про особливі значення, Й. Паулаускас стверджує, що «[П]рефікси можуть впливати на значення кореня деяких простих дієслів, більшою чи меншою мірою змінюючи його» (Paulauskas 1958: 432). Як і С. Амбразас, автор пише, що є два різновиди цих особливих значень: «Префікси надають деяким простим дієсловам певного нового, конкретного відтінку, який не можна поширити на інші дієслова» (отже, як уже зазначалося, утворені від них дієслова не мають групового словотвірного значення), тоді як «[В] інших випадках префікси цілком змінюють значення кореня простого дієслова» (Paulauskas 1958: 433). З цього випливає ще один критерій лексикалізації словотвірне значення, а значення як складову змісту слова. Щоправда, вона зауважує, що це значення може бути також значенням словотвірних груп, до яких входить слово. Хоча терміни С. Кейниса та В. Урбутіса Е. Якайтене не вживає, можна зрозуміти, що вона має на увазі групове словотвірне значення, тобто згадане загальне значення може бути або груповим словотвірним значенням, або значенням семантичних груп. Про те, що за ступенем абстрактності саме групове словотвірне значення перебуває між лексичним і граматичним значеннями, пише і В. Урбутіс (1978: 144–145). Отже, у цій праці спираємося на визначення загального значення, подане Е. Якайтене, та визначення групового словотвірного значення, подане С. Кейнисом і В. Урбутісом (Keinys 1999: 21; Urbutis 1978: 145). Як зазначає В. Урбутіс, групове словотвірне значення властиве «всім представникам певного словотвірного типу або групи близьких похідних (у межах частини мови)» (Urbutis 1978: 145). С. Кейнис наводить приклади з похідними із суфіксом -tojas: dūsautojas, keliautojas, prašytojas, tarnautojas мають групове словотвірне значення «той, хто виконує дію, позначену твірним дієсловом» (Keinys 1999: 21). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 критерій розпізнавання — префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо воно семантично не пов’язане з базовим дієсловом, тобто значення префіксального дієслова цілком відмінне від значення базового дієслова. Отже, синхронно префіксальне дієслово не вважається похідним — воно лише має форму похідного слова (хоча Й. Паулаускас пише, що змінюється значення кореня дієслова, однак оскільки самостійно цей корінь не вживається, у цій статті схиляються до твердження, що відмінним є значення базового слова). Як приклад часткової лексикалізації Й. Паулаускас наводить дієслово įsakyti: хоча значення базового дієслова sakyti семантично подібне до значення дієслова įsakyti, префікс «надає нового — наказового, вимогливого відтінку» (Paulauskas 1958: 432). Як приклади повної лексикалізації згадуються дієслова apleisti, apgauti, nusiminti тощо (Paulauskas 1958: 433–434). Отже, спираючись на Й. Паулаускаса, можна також стверджувати, що лексикалізація має певний ступеневий характер. Однак Й. Паулаускас зазначає, що межа між випадками, коли значення базового дієслова змінюється лише трохи (дієслово не має загального значення, префікс лише надає йому певного значення, певного відтінку значення), і випадками, коли воно змінюється повністю (тобто дієслово цілком лексикалізується і синхронно вже не вважається похідним), нечітка (Paulauskas 1958: 433). Отже, важко встановити об’єктивні критерії розпізнавання повної та часткової лексикалізації. З цієї причини під час застосування критеріїв розпізнавання лексикалізації вирішено не поділяти її на повну й часткову, адже в обох випадках ідеться про певні винятки з правил (як пише Й. Паулаускас, про виняткові значення). Застосовуючи ці критерії, слід пам’ятати, що префіксальне дієслово є лексикалізованим, якщо його семантичний зв’язок із базовим дієсловом не простежується; якщо ж такий зв’язок простежується, префіксальне дієслово слід вважати лексикалізованим, якщо воно не має загального значення. Й. Паулаускас згадує ще один критерій розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів — уживання двох префіксів: «Другий префікс додається до таких префіксальних дієслів, у яких перший префікс тісно злився з дієсловом і утворює слово з новим BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 значенням». Водночас зазначається один виняток — дієслово išpasakyti; у цьому разі дієслово pasakyti не є лексикалізованим стосовно базового дієслова sakyti, хоча може приєднувати ще один префікс (Paulauskas 1958: 418). Автор зауважує, що загалом лексикалізованими є ті префіксальні дієслова, які «широко вживаються, мають багато значень» (Paulauskas 1958: 434). Пишучи про виняткові значення (тобто лексикалізацію), Й. Паулаускас згадує також дієслова, що вживаються лише з префіксами, і наводить приклади įprasti, išvysti, nustebti, nusterti, panižti, persigąsti, perprasti, prilygti, privalėti, suvokti, suprasti, užrėkti, užmiršti тощо (Paulauskas 1958: 435). Зазначається, що в діалектах деякі з цих дієслів можуть уживатися без префікса, наприклад: Ar nesikėliau rytelį, ar aš nedirbau darbelio, kad taip tetušėliui bodo? Отже, можна зробити висновок, що префіксальні дієслова вважаються лексикалізованими, якщо їхні базові дієслова без префіксів у сучасній мові не вживаються (тобто синхронно вони не вважаються похідними). Це ще один критерій розпізнавання лексикалізації. А. Паулаускене, пишучи про лексикалізацію префіксальних дієслів, також пов’язує її зі значеннями префікса (афікса), а не префіксальних дієслів (слів з афіксами): «у семантиці префікса (як і кожної іншої частини слова) є індивідуальне / загальне. Індивідуальне значення входить до конкретного значення похідного слова, а на основі загального значення створюються підкласи всередині класу» (Paulauskienė 1994: 34). Стверджується, що «[К]оли значення афікса (словотвірного форманта), наявного в структурі слова, є індивідуальним і не поширюється на інші випадки, тоді ми кажемо, що афікс лексикалізований, тобто його значення нерозривно влилося в індивідуальне значення слова; на його основі не можна встановити групи слів <...>» (1994: 51). Мається на увазі, що значення афікса нерозривно влилося в лексичне значення слова. Як зазначено у визначенні лексичного значення у VLE, BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 це «індивідуальна частина змісту слова»4. За словами А. Паулаускене, зазвичай словотвірний афікс змінює лише найзагальніше значення слова, але іноді виникає більша відмінність у лексичному значенні; афікс іноді «може надати слову індивідуального значення, яке не поширюється на інші випадки, тобто може лексикалізуватися» (Paulauskienė 1994: 37). Як приклад лексикалізації наведено дієслово įrodyti. Отже, спираючись на А. Паулаускене, можна підтвердити згаданий критерій розпізнавання лексикалізації — префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо воно не має загального значення. Однак важливо наголосити, що лексичне значення має кожне дієслово (і лексикалізоване, і нелексикалізоване), і хоча жодне лексикалізоване дієслово не має групового словотвірного значення, індивідуальне словотвірне значення можуть мати дієслова, пов’язані з частковою лексикалізацією (їх вважають похідними), тоді як у випадках повної лексикалізації дієслово не має індивідуального словотвірного значення й уже не вважається похідним. A. Ružė (2000), panašiai kaip ir J. Paulauskas (1958), vardija bendrąsias priešdėlinių vedinių reikšmes. Kaip nurodo A. Ružė, savo darbe jis mėgina „pagal priešdėlius pateikti būdingiausias priešdėlinių veiksmažodžių semantines grupes“ (Ružė 2000: 160). Taigi, vardijamos ne grupinės darybos reikšmės, o semantinių grupių reikšmės, kurios irgi yra bendrosios. Pavyzdžiui, minima, kad priešdėlio nu- vediniai „rodo veiksmo kryptį nuo ko nors“ (nulipti, nušliuožti, nužengti ir t. t.), gali žymėti veiksmo kiekį ar intensyvumą (nugerti, numenkinti, nurausti) 4 Лексичне значення не слід плутати з індивідуальним словотвірним значенням. Як уже зазначалося, існує групове словотвірне значення, яке дає змогу об’єднати різні похідні слова в одну групу, проте кожне похідне слово має також індивідуальне словотвірне значення, яке відрізняється від групового тим, що «вказує на індивідуальну ознаку, властиву лише цьому похідному слову», наприклад, mokytojas — «людина, яка навчає» (Urbutis 1978: 145). В. Урбутіс зазначає, чим відрізняються лексичне й словотвірне значення: «Словотвірне значення — це лише приблизна семантична схема, яку показує структура слова. Про пізнання справжнього лексичного значення слова можна говорити лише тоді, коли відомо, що саме зазвичай називають цим словом» (Urbutis 1978: 146). Один із наведених прикладів, який показує, що індивідуальне словотвірне значення і лексичне значення — не одне й те саме, — слово kirstuvas: воно має одне словотвірне значення — «знаряддя для рубання (те, чим рубають)», але кілька лексичних значень, наприклад, «знаряддя для подрібнення овочів, їхнього листя» і «знаряддя для рубання льоду, мерзлої землі; кирка» (Urbutis 1978: 146–147). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 або завершення (покрити лаком, потонути, замовкнути). Також зазначається, що в деяких префіксальних похідних «лексичне значення або одне з лексичних значень є індивідуальним. Іноді воно помітно або цілком відрізняється від лексичного значення твірних дієслів». Тому деякі префіксальні похідні неможливо зарахувати до названих семантичних груп — їхні лексичні значення індивідуальні. Отже, працею А. Ружі підтверджуються два критерії розпізнавання лексикалізації: по-перше, префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо воно не має загального значення, тобто не може бути пов’язане з іншими похідними за словотвірними чи семантичними групами; по-друге, префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо воно не має семантичних зв’язків із твірним дієсловом. Автор також згадує, що твірні дієслова деяких похідних більше не вживаються (Ružė 2000: 160), і цим також підтверджується ще один виокремлений тут критерій розпізнавання лексикалізації: префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо його твірне дієслово не вживається. Отже, у питанні лексикалізації префіксальних дієслів лінгвісти загалом погоджуються: вважається, що це історичний процес, унаслідок якого з часом зникають семантичні зв’язки між префіксальним дієсловом і його твірним дієсловом, а префіксальне дієслово не має загального (словотвірного групового чи семантично-групового) значення. Хоча цей термін використовують не всі, лексикалізацію пов’язують із винятковими, індивідуальними значеннями. Про лексикалізацію префіксальних дієслів також ідеться в граматиках. Насамперед важливо звернути увагу на те, що в них згадується 12 префіксів, які вживаються з дієсловами: ap- (api-), at- (ati-), į-, iš-, nu-, pa-, par-, per-, pra-, pri-, su-, už- (LKG 1971: 269; DLKG 2005: 402). Не згадуються префікси, утворені від часток, наприклад префікс ne-. Отже, і авторка цієї статті шукала факти лексикалізації лише серед похідних із цими 12 префіксами. У DLKG, у розділі Priešdėliniai vediniai, підготовленому Е. Якайтене, зазначається, що трапляються випадки, коли префікс «суттєво змінює лексичне значення твірного слова», і пишеться, що такими «похідними позначається нове поняття, і зв’язок його з поняттям, вираженим твірним дієсловом, важко простежити» (DLKG 1994: 402). Отже, згадуються випадки, коли твірні слова настільки тісно пов’язані з префіксом, що синхронно вже не вважаються BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 (або їх важко вважати) похідними — їх розглядають не як результат словотворення, а як семантично самостійні слова, що мають форму префіксального дієслова. Наводяться приклади: apgauti, aptekti, atrodyti, atstoti, įstengti, įmanyti, išmanyti, ištikti, nutuokti, nudėti, pagauti, pavydėti, perspėti, perdėti, parduoti, prarasti, praversti, priklausyti, sugauti, sutikti, užtekti, užgauti (DLKG 2005: 402). У цьому розділі DLKG поряд із такими винятковими, лексикалізованими випадками окремо зазначено також словотвірні категорії семи префіксальних дієслів (DLKG 402–406). У LKG, у розділі Priešdėliniai veiksmažodžiai, підготовленому Й. Паулаускасом, згадується, що «деякі значення префіксальних похідних дуже поширені, тобто їх мають багато префіксальних дієслів» (LKG 1971: 270). Тут також перелічено загальні (словотвірно-групові) значення префіксів (як уже зазначалося, у цій статті дотримуються іншої думки), наприклад одне зі значень префікса pra-: «дія, виражена основним словом, відбувається повз щось» (LKG 1971: 285). Як дієслова з таким значенням згадуються praeiti, pravažiuoti, praberti. Також зазначається, що всі префікси можуть індивідуально змінювати значення дієслів — такі випадки пов’язують із лексикалізацією (LKG 1971: 270). Вказується, що ці дієслова не мають загального (словотвірно-групового чи семантично-групового) значення, це індивідуальні випадки (хоча, як з’ясувалося з інших праць, індивідуальне словотвірне значення мають усі похідні — як лексикалізовані, так і нелексикалізовані). У LKG пишеться, що такі префіксальні дієслова можуть бути доконаного або недоконаного виду, і наводяться приклади доконаних префіксальних дієслів apgauti, apsimesti, įveikti, įgyti, išsižadėti, а недоконаних — apsimokėti, atsiprašyti, atrodyti, atsid užti, nutuokti, numanyti тощо (LKG 1971: 271). Можна стверджувати, що в граматиках випадки лексикалізації вважаються винятками з правил, оскільки їх називають індивідуальними, винятковими випадками та не зараховують до груп дієслів зі спільними значеннями. Коли префікси подібним чином змінюють значення не одного дієслова, дієслова з ними не вважаються лексикалізованими. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 Як з’ясовується, лексикалізованими вважаються дієслова, які не мають загальних (словотвірно-групових чи семантично-групових) значень, тобто мають лише індивідуальне словотвірне значення або не мають жодного словотвірного значення. Отже, щоб стверджувати, що префіксальне дієслово лексикалізоване, потрібно перевірити, чи має воно загальне значення. Це можна перевірити, спираючись на інформацію, наведену під час опису загальних значень префіксальних похідних. Із LKG та праці Й. Паулаускаса (1958) випливає, що дієслова із загальними значеннями префіксальних похідних іноді можна розрізнити за граматичною інформацією. Наприклад, коли в LKG згадується одне зі значень префікса ap- — «значення охоплення багатьох предметів», зазначається, що префіксальні похідні з таким значенням є перехідними (LKG 1971: 272–273). Наголошується, що вони перехідні навіть тоді, коли твірні слова неперехідні. Один із прикладів цього загального значення: Звістка про несподіване повернення Петра Януліса та його раптову смерть облетіла всю парафію (LKG 1971: 272–273). Виходить, що якщо певне похідне з префіксом ap- не є перехідним, воно не має цього загального значення. Інший приклад із праці Й. Паулаускаса (1958) — префікс pa- та його загальне значення: «Префікс pa- позначає напрямок під який-небудь предмет» (Paulauskas 1958: 367). Пишеться, що «[У] реченні зазвичай уживається прийменник po, який увиразнює це значення» (Paulauskas 1958: 367). Один із прикладів цього загального значення: Ворон заліз під крило, а півень іде (Paulauskas 1958: 367). Виходить, що якщо похідне не сполучається з прийменниковою конструкцією з прийменником po, імовірно, воно не має цього загального значення. У цих виданнях — LKG та праці Й. Паулаускаса (1958) — наведено більше прикладів із різними префіксами. Отже, користуючись граматичною інформацією, можна розпізнати, чи має певне префіксальне похідне якесь загальне значення, і, якщо не має, можна стверджувати, що воно лексикалізоване. Таким чином, граматична сполучуваність і загальні значення можуть бути критерієм розпізнавання лексикалізації. Підсумовуючи, можна стверджувати, що лексикалізацією префіксальних дієслів вважають виняткові, індивідуальні випадки. Це явище, за якого префіксальне дієслово стає семантично BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 самостійним словом, а не результатом словотворення. Можна узагальнити певні критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів: префіксальне дієслово вважається лексикалізованим, якщо воно 1) не має загального (словотвірного чи семантичних груп) значення, тобто його не можна віднести до групи дієслів із певним загальним значенням (дієсловам із певним загальним значенням може бути властива певна граматична сполучуваність, отже, на підставі граматичної сполучуваності можна встановити, чи має префіксальне дієслово якесь загальне значення, і, якщо не має жодного, стверджувати, що воно лексикалізоване); 2) не має семантичних зв’язків із твірним дієсловом; 3) твірне дієслово не вживається в сучасній мові; 4) може приєднувати ще один префікс. 3. ЗАСТОСУВАННЯ КРИТЕРІЇВ РОЗПІЗНАВАННЯ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ У КОРПУСІ У цьому розділі описано, як критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів, виявлені на основі теорії, намагалися застосувати в корпусах. Як з’ясувалося, факти лексикалізації потрібно шукати в сучасній, а не в мові попередніх періодів, оскільки лексикалізація — історичний процес: слова стають лексикалізованими з часом, і з огляду на давнішу мову певні слова можуть здаватися нелексикалізованими, хоча в сучасній мові вони лексикалізувалися. Для застосування критеріїв розпізнавання лексикалізації було обрано два корпуси — DLKT (це великий корпус, який містить 140 921 288 слів, тож у ньому можна знайти багато прикладів уживання; він відображає сучасну мову) BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 і корпус MATAS (це морфологічно анотований корпус обсягом 1,6 млн слів; у ньому добре простежується граматична інформація, яка може бути важливою для розпізнавання лексикалізації). Як зазначає J. Paulauskas, найчастіше лексикалізуються широко вживані слова, що мають багато значень, тому для перевірки критеріїв лексикалізації було обрано найчастотніші дієслова (apibūdinti, atlikti, išleisti, nustatyti, parduoti, pradėti, priimti, sudaryti, užimti). У цій статті таку перевірку проілюстровано на прикладі чотирьох із розглянутих дієслів — apibūdinti, išleisti, nustatyti, parduoti. У частотному словнику писемної литовської мови (далі — DRLKŽ), укладеному на основі морфологічно анотованого корпусу обсягом 1 млн слів, зазначено, що дієслово nustatyti — найчастотніше дієслово з префіксом nu- (107-ме слово за частотністю), дієслово išleisti — найчастотніше дієслово з префіксом iš- (204-те слово за частотністю), дієслово parduoti — найчастотніше з префіксом par- (725-те слово за частотністю), дієслово apibūdinti — друге за частотністю з префіксом api- (602-ге слово за частотністю). Слід мати на увазі, що дієслово може бути лексикалізованим у всіх або лише в деяких значеннях. Наприклад, дієслово pradėti лексикалізоване лише у значенні «почати щось робити, дати початок», зазначеному у Словнику сучасної литовської мови (далі — DŽ7i), і не лексикалізоване як дієслово зі значенням «не влучити, щоб покласти на місце» (DŽ7i); дієслово nutuokti, як зазначено у DŽ7i, має одне значення — «здогадуватися, розуміти», і вжите в цьому значенні є лексикалізованим. Однак мета цієї статті — не розглянути значення дієслів і встановити, у яких значеннях вони лексикалізовані, а на прикладах згаданих дієслів показати, як у корпусі можна застосовувати критерії розпізнавання лексикалізації. Перший застосований критерій: префіксальне дієслово лексикалізоване, якщо твірне дієслово не вживається в сучасній мові. Цей критерій зручно застосовувати першим, оскільки його легко перевірити — для цього потрібен лише якомога більший корпус. Встановлено, що, наприклад, дієслово apibūdinti (його значення, як зазначено у DŽ7i, — «описати характерні ознаки, охарактеризувати») у DLKT вжито BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 14 958 разів. У корпусі знайдено лише два випадки вживання твірного дієслова būdinti: Вайжгантас подає список усіх персонажів, перелічених під заголовком «Būdinamieji особи»; Особливо яскраво, упереджено характеризував būdindavo керівних осіб, політиків. Перший випадок уживання походить зі старішої мови: це частина назви тексту Вайжгантаса. Як зазначалося в розділі 2, про лексикалізацію слід судити на підставі фактів сучасної, а не старішої мови. З огляду на обсяг корпусу, два випадки вживання можна вважати статистично незначущими (знайдено лише два, тоді як випадків уживання префіксальних дієслів набагато більше). Отже, можна стверджувати, що дієслово apibūdinti лексикалізоване, оскільки його твірне дієслово būdinti у сучасній мові не вживається (дієслово в сучасній мові вже не вважається похідним). Другий застосований критерій — здатність префіксального дієслова приєднувати другий префікс. Як уже обговорювалося, префіксальне дієслово вважається лексикалізованим, якщо воно може приєднати ще один префікс. Цей критерій зручно застосовувати другим, оскільки його також легко перевірити. Хоча те, що за цим критерієм лексикалізації не виявлено, ще не означає, що дієслово не лексикалізоване, він важливий, оскільки дає змогу автоматизувати процес розпізнавання лексикалізації: дуже ймовірно, що два префікси буде розпізнано автоматично. Цей критерій, як і перший, слід перевіряти на великому корпусі. Наприклад, у DLKT уживаються такі похідні дієслова parduoti (твірне слово — duoti): išparduoti, išsiparduoti, perparduoti (похідне дієслово išparduoti згадується також у DRLKŽ). Отже, можна стверджувати, що дієслово parduoti лексикалізоване щодо твірного слова duoti (синхронно вже не вважається похідним), оскільки може приєднати ще один префікс. Якщо після перевірки за цими двома критеріями лексикалізації не виявлено, застосовували наступний критерій, орієнтований на загальне значення. Якщо префіксальне дієслово має загальне значення, воно повинно мати семантичні зв’язки з твірним дієсловом (синхронно є похідним): префікс додає до твірного дієслова семантичний компонент, але мало змінює його значення. Якщо семантичних зв’язків між префіксальним і твірним дієсловами немає, можна стверджувати, що префіксальне BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 дієслово не має загального значення. Отже, важливо перевірити, чи мають префіксальне й твірне дієслова семантичні зв’язки. Під час такої перевірки варто зважати на контекст уживання дієслова5. Наприклад, якщо лексична сполучуваність префіксального дієслова, вживаного в певному значенні, дуже відрізняється від лексичної сполучуваності всіх значень твірного дієслова, можна стверджувати, що це префіксальне дієслово семантично дуже віддалене від значень твірного дієслова. Так, дієслово nustatyti у значенні «підтвердити фактами, з’ясувати» (DŽ7i) схильне приєднувати іменники, що належать до абстрактної лексико-семантичної групи: Оглянувши очі, можна встановити почервоніння й сухість очейparaudimą ir sausumą (DLKT). У цьому випадку приєднуваними колокатами є почервоніння і сухість. Дієслово nustatyti у значенні «заздалегідь позначити, призначити» (DŽ7i) також схильне приєднувати іменники, що належать до абстрактної лексико-семантичної групи: Порядок дослідження ветеринарних препаратів tvarką встановлює Державна ветеринарна служба (DLKT). У цьому випадку приєднуваним колокатом є порядок. Те, що дієслово nustatyti у цих значеннях схильне приєднувати іменники, що належать до абстрактної лексико-семантичної групи, встановлено шляхом аналізу й порівняння конкордансів префіксального дієслова nustatyti та його твірного дієслова statyti у корпусі MATAS. Аналіз конкордансу твірного дієслова statyti показав, що воно схильне приєднувати конкретні іменники: Ставить butelį у куток, кліпає, витирає очі; За кордоном литовці будують житлові та промислові objektus; mopedus ir dviračius дозволено ставити у два ряди (DLKT). У цьому випадку приєднуваними колокатами є пляшка, житлові й промислові об’єкти, мопеди та велосипеди. Випадків, коли дієслово statyti приєднує іменники, що належать до абстрактної лексико-семантичної групи, 5 Про те, що значення слів можна встановити з контексту вживання, писала, наприклад, Рута Марцінкявічене: щоб зрозуміти слово, потрібно зважати на контекст його вживання, оскільки неможливо знати, що означає слово, доки ми не почули його або не прочитали в тексті (Marcinkevičienė 2011: 9). Джон Сінклер писав про розширену одиницю значення: зазвичай значення має не слово, а мовна одиниця, більша за слово (Sinclair 1996: 114, цит. за Marcinkevičienė 2000: 42). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 що належать до абстрактної лексико-семантичної групи, не знайдено. Оскільки лексична сполучуваність дієслова nustatyti у значеннях «підтвердити фактами, з’ясувати» та «заздалегідь позначити, призначити» дуже відрізняється від лексичної сполучуваності твірного дієслова, можна стверджувати, що дієслово nustatyti у цих значеннях семантично дуже віддалене від твірного дієслова й лексикалізоване. Отже, під час пошуку випадків лексикалізації та оцінювання лексичної сполучуваності дієслів зручно зважати на лексико-семантичні групи, однак іноді необхідно брати до уваги колокати. Прикладом може бути дієслово išleisti у значенні «підготувати, навчити» (DŽ7i). У корпусі MATAS було мало прикладів уживання дієслова išleisti у цьому значенні, тому конкорданси цього дієслова й твірного слова leisti перевірялися за DLKT. На підставі DRLKŽ відібрано три найчастотніші форми дієслова išleisti — išleido, išleisti, išleista — і їхні конкорданси порівняно з відповідними формами твірного слова — leido, leisti, leista. З’ясувалося, що дієслово išleisti у значенні «підготувати, навчити» приєднує іменники, що належать до лексико-семантичної групи людей, як і твірне дієслово leisti у деяких значеннях. Проте дієслово išleisti дуже часто схильне приєднувати колокати випускники та випуск: До 1940 р. Університет Вітаутаса Великого випустив 3790 випускників; 16 грудня 1919 р. школа військової авіації випустила перший і останній випуск (DLKT). Дієслово leisti не схильне приєднувати такі колокати. Отже, іноді недостатньо враховувати лексико-семантичні групи: лексикалізацію можна розпізнати за колокатами. Можна стверджувати, що цей критерій розпізнавання важливий, але суб’єктивний: аналізуючи корпус, доводиться вирішувати, за чим саме перевірятиметься лексична сполучуваність — за лексико-семантичними групами (і якщо так, то за якими) чи за колокатами. Якщо виявлено семантичні зв’язки префіксального дієслова з твірним дієсловом і лексична сполучуваність префіксального й твірного дієслів подібна, це ще не означає, що префіксальне дієслово не лексикалізоване: воно може не мати загального (словотвірного чи семантичного групового) значення. Отже, перевірку слід продовжити. Один зі способів — зважати на граматичний BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 валентність. Для дієслів із певним загальним значенням характерна певна граматична валентність. Отже, важливо з’ясувати, яка граматична валентність властива дієсловам із певним загальним значенням. Якщо дієслову властива інша граматична валентність, ніж дієсловам із цим загальним значенням, можна стверджувати, що воно не має загального значення (може мати інше загальне значення або не мати жодного із загальних значень) і є лексикалізованим. Наприклад, дієслово nustatyti у значенні «відрегулювати» схильне приєднувати знахідний відмінок іменників, що належать до лексико-семантичної групи предметів: точні астрономічні прилади можна легко налаштувати; розкласти речі по місцях і налаштувати годинники (DLKT). Розглянувши загальні значення дієслів із префіксом nu-, можна побачити, що похідні з цим префіксом схильні приєднувати іменники, які належать до лексико-семантичної групи предметів: «Похідні з префіксом nu- позначають поширення в просторі або на поверхні чогось дії, вираженої твірним словом» (LKG 1971: 208). Однак, наводячи дієслова з цим префіксом, у LKG як приклад подано Skujom, šakelėm ir šiškom nuklotą kepina saulė nenaudingą plotą (LKG 1971: 208). Так з’ясовується, що іменники, які належать до лексико-семантичної групи предметів, приєднуються до похідного nukloti в орудному, а не знахідному відмінку. Одне зі значень дієслова nustatyti має таке загальне значення — не «відрегулювати», а «багато чого розставити» (DŽ₇i). У DŽ₇i наведено такі приклади: Nustatyti stalą valgiais і, коли дієслово вжито як зворотне, — Visus kampus nusistatė vazonais. У DLKT знайдено приклад Stalai šampanu ir konjaku nustatyti. Як бачимо, дієслово nustatyti у значенні «багато чого розставити» приєднує іменники, що належать до лексико-семантичної групи предметів, в орудному відмінку, тому можна стверджувати, що воно має загальне значення, описане в LKG: «Похідні з префіксом nu- позначають поширення в просторі або на поверхні чогось дії, вираженої твірним словом» (LKG 1971: 208). Дієслово nustatyti у значенні «відрегулювати» схильне приєднувати іменники, що належать до лексико-семантичної групи предметів, у знахідному відмінку, отже, воно не має цього загального значення. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 Так перевіряли, чи має дієслово принаймні одне загальне значення. Похідним із певним префіксом може бути властиве не одне загальне значення, отже, потрібно перевірити, чи не має префіксальне дієслово жодного з них. Якщо не встановлено жодного загального значення, дієслово вважають лексикалізованим. Так доходять висновку, що дієслово nustatyti у значенні «відрегулювати» є лексикалізованим. Це об’єктивніший критерій розпізнавання лексикалізації, який зручно перевіряти в корпусі. Отже, критерії розпізнавання лексикалізації можна застосовувати в корпусі в такому порядку (якщо лексикалізацію встановлено, застосовувати наступний критерій уже не потрібно). Спочатку перевіряють, чи вживається твірне дієслово досліджуваного префіксального дієслова; якщо воно не вживається, префіксальне дієслово вважають лексикалізованим. Потім перевіряють, чи може префіксальне дієслово приєднати ще один префікс; якщо знаходять такі випадки, похідне з одним префіксом вважають лексикалізованим. Далі перевіряють, чи подібна лексична валентність префіксального дієслова до лексичної валентності твірного дієслова; якщо ця валентність відрізняється, префіксальне дієслово вважають лексикалізованим. Нарешті, на основі граматичної валентності перевіряють, чи має префіксальне дієслово якесь загальне значення. Якщо його граматична валентність відрізняється від валентності інших дієслів із загальними значеннями, префіксальне дієслово вважають лексикалізованим. ВИСНОВКИ Лексикалізація — широке явище, що охоплює не один мовний рівень і розуміється не цілком однозначно. Лексикалізацію префіксальних дієслів пов’язують із семантичною самостійністю похідного та індивідуальністю його значення: дієслово лексикалізується, коли стає семантично самостійним словом і вже не є лише результатом словотворення або коли воно має тільки BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 індивідуальне словотвірне значення, але не має загального (групового словотвірного або семантичних груп) значення. У статті описано, які критерії розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів виявилися в теоретичних працях і як ці критерії було спробувано застосувати в корпусах. Проаналізувавши на основі двох корпусів лексикалізацію 9 префіксальних дієслів (apibūdinti, atlikti, išleisti, nustatyti, parduoti, pradėti, priimti, sudaryti, užimti) та описавши в цій статті схильність до лексикалізації 4 із них (nustatyti, išleisti, parduoti, apibūdinti), можна побачити певну послідовність застосування критеріїв лексикалізації: якщо лексикалізацію розпізнано за одним критерієм, застосовувати наступний критерій не потрібно. Насамперед у великому корпусі перевіряли, чи вживається безпрефіксне дієслово, від якого утворено префіксальне: якщо воно не вживається, префіксальне дієслово вважають лексикалізованим. Цей критерій зручно застосовувати першим, адже його легко перевірити. Потім у великому корпусі перевіряли, чи може префіксальне дієслово приєднати ще один префікс: якщо може, префіксальне дієслово з одним префіксом вважають лексикалізованим (виняток — дієслово išpasakyti). Цей критерій також зручно застосовувати, адже його теж легко перевірити. Після цього перевіряли, чи має префіксальне дієслово семантичні зв’язки з дієсловом, від якого воно утворене: якщо не має, вважають, що префіксальне дієслово лексикалізоване. У корпусі семантичні зв’язки перевіряли, порівнюючи лексичну сполучуваність: аналізували конкорданси префіксального дієслова та дієслова, від якого воно утворене, зважали на те, чи приєднують префіксальне дієслово та його безпрефіксна основа слова, що належать до тих самих лексико-семантичних груп, і чи мають вони однакові колокати. Хоч цей критерій розпізнавання лексикалізації дещо суб’єктивний, він дуже важливий. Його перевірка потребує чимало часу (необхідно переглянути значну кількість конкордансів), тому цей критерій застосовували третім. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 23 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 Нарешті перевіряли, чи має префіксальне дієслово загальне значення: якщо воно не має жодного загального значення, дієслово вважали лексикалізованим. Це перевіряли з огляду на граматичну сполучуваність: якщо граматична сполучуваність префіксального дієслова відрізнялася від граматичної сполучуваності дієслів із загальними значеннями, це дієслово вважали лексикалізованим. Це об’єктивніший критерій, який зручно застосовувати, однак перевірка потребує чимало часу (необхідно переглянути значну кількість конкордансів). Хоча ці критерії розпізнавання лексикалізації можна застосовувати в корпусах, з’ясувалося, що для розпізнавання лексикалізації кожного дієслова можуть знадобитися різні критерії, тобто універсальних критеріїв немає. Також можуть траплятися випадки, коли за цими критеріями лексикалізацію не вдасться розпізнати (можуть знадобитися додаткові критерії, які дадуть змогу встановити, що префіксальне дієслово не має загального значення). Тоді лексикалізацію можна шукати не в корпусі або досліджувати, які ще критерії можна застосувати в корпусі. Дослідження критеріїв розпізнавання лексикалізації префіксальних дієслів корисне для науки про семантику. У цій праці критерії систематизовано й описано; у теоретичних виданнях більше уваги приділяли загальним значенням, а не винятковим випадкам лексикалізації. Надалі можна було б досліджувати інші випадки лексикалізації (наприклад, застиглість відмінкових форм, семантичне відокремлення множини тощо). ŠALTINIAI DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas [žiūrėta 2019 m. rugpjūčio mėn.–2020 m. gegužės mėn.]. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 24 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 DRLKŽ – Dažninis rašytinės lietuvių kalbos žodynas. A. Utka, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas, 2009. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/Dazninis_zodynas.pdf. DŽ7i – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (internetinis), vyr. red. S. Keinys, 7-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis. MATAS – Lithuanian Morphologically Annotated Corpus – MATAS v1.0. E. Rimkutė, A. Bielinskienė, V. Dadurkevičius, J. Kovalevskaitė, A. Utka, L. Boizou, 2019: Prieiga internete: https://clarin.vdu.lt/xmlui/handle/20.500.11821/33. LITERATŪRA Ambrazas Saulius 1990: Lietuvių kalbos istorinės žodžių darybos principai. – Lituanistica 1, 59–65. Booij Geert 2005: Grammar of Words: An Introduction to Linguistic Morphology, Oxford: Oxford University Press. Cvilikaitė Jurgita 2005: Leksinės ertmės: anglų kalbos „A Pet“ ir jo lietuviškų atitikmenų analizė. – Žmogus kalbos erdvėje: mokslinių straipsnių rinkinys 4, Kaunas: Vilniaus universiteto leidykla, 34–46. Prieiga internete: https://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2005~1367153653318/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas. 4-as patais. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. Girčienė Jurgita 2012: Naujoji lietuvių kalbos leksika: teorija ir praktika: metodinė priemonė, Vilnius: Edukologija. Prieiga internete: http://talpykla.elaba.lt/elaba-fedora/objects/elaba:4331816/datastreams/MAIN/content. Jancaitė Laima 2020: Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacijos atpažinimas: magistro darbas. Vadovė prof. habil. dr. Rūta Petrauskaitė, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 25 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. LKG 1971 – Lietuvių kalbos gramatika 2: Morfologija, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. Marcinkevičienė Rūta 2000: Tekstynų lingvistika: teorija ir praktika. – Darbai ir dienos 24, 7–64. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/marcinkeviciene.pdf. Marcinkevičienė Rūta 2011: Žodžio reikšmė. Žodynai ir tekstynai, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://www.vdu.lt/cris/bitstream/20.500.12259/208/1/ISBN9789955127543.pdf. Paulauskas Jonas 1958: Veiksmažodžių priešdėlių funkcijos dabartinėje lietuvių literatūrinėje kalboje. – Literatūra ir kalba 3, 301–453. Paulauskienė Aldona 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Ružė Albertas 2000: Priešdėlinių veiksmažodžių semantika. – Paradigmatika, sintagmatika ir kalbos funkcijos: tarptautinės mokslinės konferencijos pranešimų medžiaga, Kaunas: Vilniaus universitetas, 160–162. Urbutis Vincas 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas. VLEe – Visuotinė lietuvių enciklopedija (elektroninis variantas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt. Gauta 2020 06 02 Priimta 2020 10 30 BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 26 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 A LEXICALIZATION OF PREFIXED LITHUANIAN VERBS Summary A lexicalization of prefixed verbs is a phenomenon when a verb becomes semantically independent word, and its meaning is not related to the formant and its root word. Lexicalization is related to individual, exceptional cases (exceptions to the rules). Therefore, it is important to investigate and describe lexicalized words for lexicographers who write corpus-based dictionaries, computerized analysis of Lithuanian language, learners of Lithuanian and the science of semantics. The aim of this article is to identify the criteria of identification of lexicalization of prefixed verbs and to adapt it to the corpus analysis. First of all, the common concept of lexicalization was described in order to show a broader context of this phenomenon. The criteria of identification of lexicalization of prefixed Lithuanian verbs then were identified by analyzing theoretical works. Finally, it was demonstrated how the criteria of identification of lexicalization could be applied in corpus analysis with four common Lithuanian verbs used in certain meanings (nustatyti, apibūdinti, parduoti, išleisti). In this research 9 common Lithuanian verbs in total were analyzed in two corpora: Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, i.e. Corpus of Present Day Lithuanian and Morfologiškai anotoutas tekstynas, i.e. POS Tagged Corpus of Lithuanian. The results showed that the criteria of identification of lexicalization of prefixed Lithuanian words should be applied in particular order. Firstly, it should be checked in a big corpus whether the root word of prefixed word is used: if it is not used, then the prefixed verb is supposed to be lexicalized and no more criteria should be applied. Secondly, it is important to check whether prefixed verb could be used with one more prefix: if it can be used with one more prefix, then the prefixed verb with one prefix is supposed to be lexicalized and no more criteria should be applied. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 LAIMA JANCAITĖ. Priešdėlinių lietuvių kalbos veiksmažodžių leksikalizacija | 27 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.05 Thirdly, it is important to check whether prefixed verb with particular meaning is semantically related to its root verb (in corpus, this criteria was applied by comparing lexical valency of prefixed verb and its root verb; if lexical valency was very different, it was stated that the prefixed verb and its root verb are not semantically related and prefixed verb is supposed to be lexicalized; therefore, no more criteria should be applied). Finally, it was checked whether prefixed verb had a common meaning or just individual (common meaning is related to the group of different derivatives). If prefixed verb does not have a common meaning, then it is supposed to be lexicalized. In corpus analysis this criteria can be checked by analyzing grammatical valency because verbs that have the same common meaning are associated with the same grammatical valency (if prefixed verb has a different grammatical valency than verbs that have common meanings, it can be stated that prefixed verb does not have any common meaning, only an individual one). The criteria of identification of lexicalization of prefixed verbs were successfully applied in corpus analysis and the results showed that the lexicalization of every verb can be detected by using different criteria. KEYWORDS: lexicalization, word formation, prefixed verbs, corpus linguistics, semantics, Lithuanian language. LAIMA JANCAITĖ Vytauto Didžiojo universitetas Humanitarinių mokslų fakulteto Lituanistikos katedra V. Putvinskio g. 23-206, LT-44243 Kaunas [email protected] BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204