Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland

ARI PÁLL KRISTINSSON Інститут імені Арні Маґнуссона з ісландських досліджень, відділ мовного планування, Рейк’явік, Ісландія МІЖ СЦИЛЛОЮ І ХАРИБДОЮ: МОВНА СИТУАЦІЯ ТА МОВНА ПОЛІТИКА В СУЧАСНІЙ ІСЛАНДІЇ АНОТАЦІЯ Літературна традиція Ісландії, консервативна мовна спадщина та ідеології мовного пуризму становлять важливу складову національної ідентичності ісландців. Збереження мовної та літературної спадкоємності є головною метою чітко сформульованої культурної політики Ісландії. Водночас глобалізація зумовила дедалі більшу присутність міжнародної мови поряд з ісландською у важливих сферах сучасного життя. Це викликає занепокоєння, оскільки впливає на читацькі звички, мовне оточення та мовне середовище загалом. У цьому контексті в статті описано поширені ідеології щодо ісландської мови, сучасні мовні практики, мовну політику, а також можливості й обмеження сьогоднішніх зусиль з управління мовою. КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовне управління, мовна політика, мовні ідеології, ісландська мова, планування престижу. АНОТАЦІЯ Літературна традиція Ісландії, консервативна мовна спадщина та ідеології мовного пуризму є важливою частиною національної ідентичності ісландців. Збереження мовної та літературної спадкоємності є головною метою чітко сформульованої культурної політики Ісландії. Однак через глобалізацію міжнародна мова дедалі більше утверджується у важливих сферах сучасного життя. Це викликає занепокоєння, адже змінюються читацькі звички, зазнає впливу мовна сталість і мовне середовище загалом. З огляду на цей контекст у статті описано поширені ідеології щодо ісландської мови, розглянуто сучасні мовні практики, мовну політику, а також можливості й обмеження сьогоднішніх заходів з управління мовою. КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовне управління, мовна політика, мовні ідеології, ісландська мова, планування престижу. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 1. МОВНА СИТУАЦІЯ 1.1. Історичне тло Ісландська — це північногерманська («нордична») мова. За структурою вона близька до сучасної фарерської мови та деяких західнонорвезьких діалектів. Віддаленішими нордичними родичами є шведська, данська та східнонорвезька / норвезька букмол. Сучасна ісландська має багато спільного зі своєю мовною прародителькою — давньоскандинавською мовою, якою в IX–XIII століттях розмовляли у Скандинавії, на Фарерських островах та в Ісландії, у деяких частинах Британії та в інших місцях, куди в середньовіччі подорожували вікінги й нордичні купці. Збереглося багато текстів давньоскандинавською / ранньою ісландською мовою, і чимало з них високо цінуються, зокрема так звані родові саги, «Поетична Едда», саги про королів тощо. Більшість цих текстів було написано у XII, XIII та XIV століттях, переважно в Ісландії, а частково — в Норвегії. Сьогодні пересічний читач сучасної ісландської мови може загалом читати ці тексти без спеціалізації з мовознавства чи літературознавства. Це пояснюється тим, що сучасна ісландська зберегла більшість граматичних категорій і базову лексику давньоскандинавської мови, хоча у фонологічній системі відбулися значні зміни. 1.2. Мовні характеристики Іменники, прикметники, займенники та числівники 1–4 у сучасній ісландській мові мають чотири граматичні відмінки. Іменники, прикметники, більшість займенників і числівники 1–4 мають три граматичні роди. Дієслова відмінюються за часом, особою, числом, способом і станом. Отже, за структурою ісландська мова значною мірою зберегла багато граматичних характеристик давньопівнічногерманської мови. Варто згадати й одну особливість сучасної ісландської мови — систему особових імен. Більшість ісландців досі використовують патроніми або матроніми, тобто можна обрати ім’я батька чи матері, щоб утворити прізвище, додавши son «син» або dóttir «дочка». Наприклад, мого батька звали Крістінн, тож я — Kristinsson, а прізвище моїх сестер — Kristinsdóttir. Хоча більшість ісландців утворюють прізвища від імен батька чи матері, деякі використовують родові прізвища, як це найчастіше прийнято в Західній Європі (наприклад, Jóhanna Schram), або поєднують обидва способи (наприклад, Jóhanna BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Adolfsdóttir Schram). Ще одна цікава особливість ісландського звичаю називання полягає в тому, що до людей ніколи не звертаються лише на прізвище; зазвичай використовують ім’я (імена), за бажанням додаючи прізвище. Це стосується всіх членів суспільства, незалежно від їхнього статусу й становища. В ісландській мові практично немає діалектів у звичному розумінні цього терміна. Проте існує особливий «північний акцент»: загалом це означає, що низка мешканців центральної частини Північної Ісландії схильна вимовляти інтервокальні проривні приголосні з сильнішою придиховістю, ніж зазвичай це роблять більшість інших носіїв ісландської мови. Дещо загадково, чому такий великий і малозаселений острів, як Ісландія, не поділений на чітко відмежовані діалектні регіони. Більшість варіацій в ісландській мові зумовлена жанром, засобом комунікації, ситуацією та близькістю співрозмовників. Ісландська мова має давню традицію творення питомих неологізмів, і безліч таких неологізмів уживається повсякденно. Наприклад: sími «телефон», tölva «комп’ютер», fíkill «залежна людина», dagskrá «програма», ráðstefna «конференція» тощо. Це означає, що людям, які розмовляють скандинавськими мовами (данською, норвезькою, шведською) або іншими германськими мовами, доводиться докладати додаткових зусиль, вивчаючи сучасну ісландську, адже вони не можуть легко зрозуміти значення, наприклад, ісландських газетних текстів: частка так званої міжнародної лексики відносно невелика (особливо в друкованих матеріалах), оскільки питомі неологізми було утворено як її замінники. 1.3. Мовні переконання членів мовної спільноти Граматичний, орфографічний і лексичний пуризм є центральною темою мовних поглядів та ідеологій в Ісландії, що неодноразово підтверджували опитування громадської думки й дослідження мовних дискурсів (див., наприклад, Ottósson 1990, Árnason 2006, Vikør 2010, Leonard, Árnason 2011, Kristinsson 2014, Jökulsdóttir et al. 2019). Непрофесіонали часто обговорюють уживання мови, і багато хто схильний мати тверді погляди, наприклад, щодо вибору між різними пропозиціями нових слів для словникового складу. Чимало мовців регулярно висловлюють занепокоєння тим, що вони сприймають як погіршення належного стану ісландської мови серед молодого покоління. Хоча в Ісландії переважають протекціоністські мовні ідеології, я вважаю, що такі BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 погляди зосереджені передусім на формах мови, тоді як питання статусу, тобто загроза втрати сфер уживання, викликають менше занепокоєння серед широкої громадськості (див. Kristinsson 2014). Через географічне розташування більшість пересічних мовців ісландської мови протягом століть (особливо у 1400–1800 роках) майже не стикалися з тривалими ситуаціями мовного контакту. Контакти з данськомовними, а згодом і англомовними групами поступово почастішали у 19th та 20th століттях. У 1940 році Ісландію окупували англомовні війська союзників, а після війни було створено військову базу НАТО, яка діяла багато десятиліть. Із середини двадцятого століття побоювання щодо впливу англійської мови на ісландську живили дискурси про чистоту національної мови. Особливо це стосувалося термінології та сучасного оновлення лексики. У 19th та на початку 20th століття мовний пуризм став важливою й впливовою рисою мовних поглядів і мовних практик в Ісландії. Мовний пуризм став вагомим чинником самоідентифікації ісландців як нації. Раніше головною мішенню очищення були запозичення з данської, тоді як із другої половини 20th століття основне занепокоєння викликають запозичення з англійської. Це очевидно з націоналістичних дискурсів мовної політики. Навіть саме існування ісландців як окремої нації та їхнє право на незалежність пов’язували з ісландською мовою, бажано в її най«чистішій» формі (тобто якомога ближчій до давньоскандинавської — мовного етапу середньовічного золотого віку літератури Північної Європи). 1.4. Сучасна мовна ситуація Ісландську мову використовують у всіх сферах повсякденного життя в Ісландії: в системі державного управління, у парламенті, як мову викладання в школах (а також у закладах вищої освіти), у компаніях, спорті, засобах масової інформації тощо. Для нації, що налічує лише близько 360 000 осіб, обсяг публікацій ісландською мовою є значним: у 2019 році було видано близько 1 000 книжкових найменувань, що більше, ніж у попередні роки. У 2019 році кількість виданих книжок для підлітків і дітей зросла на 50% порівняно з 2018 роком. Деякі традиційні друковані газети, здається, потерпають від труднощів, тоді як новинні вебпортали процвітають. Є низка радіостанцій і кілька загальнонаціональних телеканалів. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Хоча ісландська є офіційною мовою держави й муніципалітетів, в Ісландії є лише одна визнана традиційна мова меншини — ісландська жестова мова, перша мова приблизно 300 осіб. Останнім часом населення Ісландії стало набагато різноманітнішим, ніж раніше. Приблизно за чверть століття частка іммігрантів зросла з менш ніж 2% до близько 14% усього населення (Statistics Iceland 2020). Деякі з них отримали ісландське громадянство, тоді як більшість мешканців іноземного походження є громадянами інших країн і мають дозвіл на (тимчасове) проживання в Ісландії. Поляки — безперечно, найбільша окрема група іммігрантів, а литовці — друга за чисельністю. Близько 5% людей, які проживають в Ісландії, є громадянами Польщі (19 000 осіб у 2019 році), а близько 1% населення — громадянами Литви (4 000 осіб у 2019 році; Statistics Iceland 2020). In 2016, 12.6% of children at pre-primary school age in Iceland had another language than Icelandic as home language, and there are at least about 50 different home languages in the country (Jónsdóttir et al. 2018: 10). Some estimates have figures as high as 100 different home languages. Хоча статус ісландської як офіційної мови не викликає заперечень і вона є головною мовою повсякденного спілкування, деякі галузі ісландського ринку праці, як-от туристичне обслуговування, технічне обслуговування та будівництво, виразно стали багатомовними. Багато іммігрантів докладають зусиль, щоб навчитися говорити ісландською. Демографічні зміни призвели до того, що ісландська мова з іноземним акцентом стала частиною повсякденної мовної практики. Ісландські національні мовники не є винятком. Для значної частини традиційних носіїв ісландської мови ця ситуація є новою. Іноземні мовці ісландської часто скаржаться, що, почувши їхню мову з акцентом, ісландці охоче переходять на англійську. Звісно, це може бути проблемою, по-перше, тому що свідчить про нетерпимість до мовлення з іноземним акцентом, а по-друге, така поведінка позбавляє тих, хто вивчає мову, можливості практикувати ісландську в автентичних розмовах. Водночас чимало іноземців не обов’язково вільно володіють англійською. Поширення глобалізації зумовлює дедалі більшу повсякденну присутність англійської мови в (соціальних) медіа, торгівлі, академічному середовищі, популярній культурі, цифрових технологіях тощо. Широко поширена думка BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 що це неминуче вплине на читацькі звички, надходження мовного матеріалу рідною мовою та розподіл сфер використання мов у суспільстві загалом. У кількох сферах ісландського суспільства англійською мовою користуються повсюдно (часто паралельно з ісландською), наприклад у туристичній галузі, у деяких підприємствах, у банківській справі та частково як мовою викладання в університетах. Попри значну присутність англійської мови в таких сферах, ісландська, безперечно, є головною повсякденною мовою; нею ведеться навчання в початковій і середній школі, і вона значно переважає як мова викладання в ісландських університетах і коледжах. Як і в університетах інших північних країн, рідна мова міцно утверджена на рівні бакалаврату, тоді як у магістерських і докторських програмах частка курсів англійською мовою вища. Дослідження 2014 року показало, що близько 10% університетських курсів у бакалаврських програмах викладалися англійською мовою, а в магістерських програмах цей показник у середньому становив близько 18% (Kristinsson, Bernharðsson 2014). Цікаво, що є вагомі свідчення (Arnbjörnsdóttir 2017) того, що ісландські студенти коледжів схильні переоцінювати власний рівень володіння англійською мовою і відчувають труднощі, коли намагаються опанувати академічну англійську під час навчання. 2. ЗМІНА МОВНОЇ ЕКОЛОГІЇ ТА ВИКЛИКИ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ У пізньому модерні культура й суспільство Ісландії стикаються з вибором і викликами у сфері мовного управління — зокрема щодо планування мовного корпусу, статусу мови та засвоєння мови (див., наприклад, Kristinsson 2014, 2018). Група дослідників упродовж останніх трьох років вивчає мовні практики та ставлення до мов в Ісландії (пор. Sigurjónsdóttir 2019). Частково вони намагаються надати фактичні дані, що могли б допомогти розробити доцільні заходи мовного управління для подолання й коригування нинішньої мовної ситуації, а частково — поглибити теоретичне розуміння засвоєння мови, її розвитку та мовних контактів у загальному плані. Отже, тривають дослідження, покликані пролити більше світла на сучасну мовну ситуацію в Ісландії, зокрема на статус ісландської мови у співвідношенні з англійською. Головна мета — надати ісландській громадськості інформацію про те, наскільки варто непокоїтися щодо перспектив ісландської мови та чи впливає посилення присутності англійської на повсякденне використання ісландської мови, її граматику й семантику. Дехто, наприклад учителі, відчував, що серед школярів щось може швидко змінюватися — BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 у дітей і молоді — у граматичній системі та словниковому запасі. Ці нечіткі побоювання, які висловлювалися протягом останніх одного-двох десятиліть, здебільшого ґрунтувалися на окремих свідченнях та подібних спостереженнях. Приклад такого свідчення з чуток: дослідники з’ясували, що, за результатами оцінювання PISA, кількість ісландських дітей віком до 15 років, яким було складно читати, оцінювати й інтерпретувати текст, зросла з 15% у 2000 році до 22% у 2015 році. Коли у 2018 році ця новина стала відомою, у газетній статті навели слова голови Спілки вчителів Ісландії Рагнара Петурссона: «Рагнар критикував місцеві установи за те, що вони відводять […] ісландській мові надто мало часу в навчальній програмі початкової школи. Однак найбільше засмучує те, що, хоча ісландські діти проводять багато часу за технологічними пристроями, якими користуються переважно англійською, батьки, схоже, не знаходять достатньо часу, щоб поговорити з ними про те, що вони дивляться й читають в інтернеті. “Я працюю вчителем уже 20 років і можу сказати, що діти ніколи не жили в кращих умовах, ніж тепер”, — каже Рагнар. “Але ми не даємо дітям достатньо того, що справді має значення, — часу”» (Demurtas 2018). До нещодавно ухвалених парламентом і урядом та письмово закріплених офіційних заходів належать: (1) детальна офіційна мовна політика 2009 року (Ministry of Education, Science and Culture 2009; ратифікована парламентом), (2) окремий закон про ісландську мову та ісландську жестову мову 2011 року (Althingi 2011), (3) амбітна програма розвитку мовних технологій на 2018–2022 роки (Nikulásdóttir et al. 2017; Rannís 2018). Прямою метою фінансування та програми розвитку мовних технологій є «захищати й підтримувати ісландську мову, а також сприяти використанню нових інформаційних технологій в ісландській спільноті на благо громадськості, установ і компаній» (Rannís 2018). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 (4) У червні 2019 року парламент Ісландії одностайно ухвалив парламентську резолюцію щодо ісландської мови. Резолюція передбачає популяризацію загальнонаціональної кампанії з підвищення мовної обізнаності (Áfram íslenska [Уперед, ісландська!]), наголошує на необхідності підтримувати підготовку вчителів, а також ставить за мету забезпечити збереження ісландської мови в цифровому просторі (Althingi 2019). Хоча нині ісландська є рідною мовою близько 86% населення Ісландії, нещодавні масштабні опитування свідчать, що більшість ісландців регулярно чують і читають англійською, а багато хто з них також стверджує, що регулярно користується англійською. Наведені нижче дані взято з перших результатів комплексного дослідження, згаданого раніше в цьому розділі: близько 60% ісландських дітей віком 3–5 років дивляться англомовні програми на таких каналах, як Netflix і YouTube (Sigurjónsdóttir 2019). Серед дітей віком 3–12 років близько 50% грають у комп’ютерні ігри ісландською, тоді як частка тих, хто грає в англомовні комп’ютерні ігри, становить близько 75%; однак молодші діти частіше грають в ігри ісландською (Nowenstein et al. 2018). Що стосується підлітків і молоді, дослідження свідчать, що збільшення обсягу англійськомовного мовного досвіду серед носіїв ісландської віком 16–20 років позитивно корелює зі зростанням невпевненості та ненормативним уживанням умовного й дійсного способів у дієслівній системі ісландської мови (Thórsdóttir 2018). Як уже згадувалося, більшість ісландців стверджує, що регулярно чує і читає англійською, а багато хто з них також говорить, що регулярно користується англійською. Опитування, проведене 2002 року, показало, що близько 50% респондентів на той час заявляли, що користуються англійською майже щодня (тобто читають, пишуть або розмовляють англійською), тоді як 25% відповіли «(майже) ніколи» (Árnason 2006). Щодо формального чи структурованого опанування англійської, було показано (Jóhannsdóttir 2018), що ісландські діти в 4th класі, які починають вивчати англійську в школі, засвоюють більшість англійської лексики поза класом — завдяки прагненню розуміти англомовні телепрограми й тексти поппісень тощо, за допомогою комп’ютерів, а також спілкуючись із людьми, які не знають ісландської та розмовляють англійською. Інакше кажучи, уроки англійської в школі є лише другорядним способом її опанування. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Можливо, дві мовні системи — ісландська й англійська — досягли певного здорового балансу, тобто сформували стабільну ситуацію паралельного функціонування мов у різних ситуаціях і сферах в Ісландії. Питання радше в тому, чи робить така ситуація ісландську мову «вразливою» в Ісландії — щодо її форм, функцій або того й іншого. Можливо, ми не обов’язково сприймаємо вплив англійської на форми ісландської мови та сфери її вживання як суто первинне явище — такий, що змінює спосіб і місця та час уживання ісландської; натомість англійська може бути додатковим кодом у спільноті. Інакше кажучи, можуть з’являтися ознаки адитивної двомовності: англійська додається до ісландської, а не «завойовує» її ані в сферах уживання, ані щодо рівня володіння. Як уже обговорювалося, в Ісландії англійська широко вживається, а в деяких ситуаціях і сферах — часом навіть замість ісландської. Це трапляється, наприклад, у різних службах обслуговування клієнтів в Ісландії, зокрема в магазинах і ресторанах районів Рейк’явіка, де багато туристів та інших іноземних відвідувачів. Водночас у мовній спільноті Ісландії точиться чимало метамовних дискусій, що свідчать про негативне ставлення ісландців до такого публічного вживання англійської в Ісландії. Прикладом доволі типової для носіїв ісландської мови стурбованості її майбутнім є газетна стаття ісландського письменника Рагнара Йонассона (2018): «У ресторанах і кав’ярнях людей часто вітають англійською, а не ісландською, і нерідко ісландська вам не допоможе, якщо ви хочете замовити їжу чи напій. Компанії використовують англійські назви або змінюють свій бренд на англомовний. Важливість туристів для економіки швидко перетворює англійську не просто на другу мову сфери обслуговування, а майже на першу». В ісландських соціальних мережах можна знайти чимало прикладів відкрито висловленого негативного ставлення до того, що англійська, схоже, набула підвищеного статусу в публічному та суспільному просторі Ісландії. Іноді коментатори в соціальних мережах навіть закликають бойкотувати магазини й ресторани, де немає персоналу, який розмовляє ісландською, або які зазвичай рекламують свої товари BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 і послуг англійською, а не ісландською мовою. Іншими словами, хоча практики домінування англійської мови, як-от у туристичній галузі Рейк’явіка та деяких інших сферах і галузях, трапляються в різноманітних ситуаціях невимушеного спілкування, водночас серед членів мовної спільноти виразно помітні ознаки стигматизації цих практик. Очевидно, це ґрунтується на панівній ідеології на користь ісландської мови, що розпалює гострі дискурси про загрозу її існуванню та про мовну чистоту. Хоча члени мовної спільноти висловлюють занепокоєння щодо майбутнього ісландської мови, не слід забувати, що ісландська — офіційна мова заможної сучасної незалежної національної держави — посідає перше місце в традиційній шкалі життєздатності мов EGIDS (інституційний рівень). Іншими словами, ісландська мова аж ніяк не належить до мов, яким загрожує зникнення або які є вразливими. Її передавання між поколіннями не перебуває під загрозою, і вона є національною мовою Ісландії як de facto, так і de jure. Проте є певні нюанси щодо можливості так званої цифрової міноритизації мов, яким інакше нічого не загрожує, зокрема й ісландської (Drude et al. 2018). Традиційні індекси життєздатності мов, можливо, ще не повною мірою враховують цифровий компонент мовного впливу. Переглянута шкала життєздатності мов має визнавати поняття цифрової міноритизації мов (пор. Drude et al. 2018). 3. ЗУСИЛЛЯ З УПРАВЛІННЯ МОВОЮ Які обмеження та можливості управління мовою за таких обставин, як в Ісландії? На мою думку, усі три складники мовної політики (практики, переконання, управління), описані в моделі Spolsky (2004, 2009, 2018/2019), так чи інакше відіграють роль, якщо намагатися проаналізувати контакт англійської та ісландської мов і статусні відносини між ними (як обговорювалося в попередньому розділі) з погляду мовної політики. Щоб управління мовою було успішним, слід визнати, що воно не лише змінює два інші стовпи мовної політики, а й саме зазнає їхнього впливу, тобто впливу практик і переконань (у термінології Spolsky). Інакше кажучи, управління — лише один із чинників успішної мовної політики. Результати управлінських зусиль значною мірою залежать від того, наскільки міцно вони ґрунтуються на реальних мовних практиках і панівних ідеологіях відповідної мовної спільноти. BENDRINÉ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 В управлінні ісландською мовою ігнорувати вплив глобалізації на сучасний мовний репертуар неприпустимо; так само не можна істотно нехтувати збереженням багатої мовної та літературної традиції, яку вважають унікальною культурною спадщиною. Отже, потрібен збалансований аналіз можливостей і обмежень сучасних зусиль з управління мовою. У решті цього розділу коротко розглянуто три заходи з управління мовою. (1) Очевидно, час, який діти проводять в англомовному середовищі (Youtube, Netflix, комп’ютерні ігри тощо), не можна водночас присвятити дозвіллю на будь-яких ісландськомовних майданчиках. Тож можна стверджувати, що нинішня ситуація, коли діти зазнають значного впливу англійської мови, може призвести до збільшення мовного впливу англійської та зменшення впливу ісландської в критичний період їхнього життя. Якщо це визнати точним описом теперішнього стану справ, органам управління мовою, шкільним адміністраціям та іншим подібним установам слід домагатися збільшення фінансування мовних технологій і цифрового розвитку ісландської мови, адже такі технологічні рішення могли б, своєю чергою, сприяти компаніям та новаторам, які прагнуть створювати й виводити на ринок комп’ютерні ігри ісландською мовою, фільми ісландською мовою, що будуть цікаві ісландським дітям і молоді, а також переклади й тлумачення міжнародних тенденцій у різних галузях. Крім того, дуже важливими є ісландське голосове керування пристроями, ісландськомовні застосунки для покупок та різноманітні інші гаджети, що використовують ісландську мову, — не лише через їхню практичну користь, а й символічно, адже це зміцнює переконання, що ісландською цілком можна користуватися в будь-яких сферах нашого сьогодення. Ісландська влада вирішила докласти всіх зусиль, щоб відповісти на цей виклик: у 2018–2022 роках вона виділила значні кошти на програму мовних технологій, а також створила фонд підтримки видання цікавих книжок для молоді та дітей. (2) Різноманітні соціально-економічні заходи, які на перший погляд не пов’язані з мовою, можуть бути доречними, якщо вони покликані забезпечити молодим сім’ям більше якісного часу разом, що бажано сприятиме збільшенню традиційного мовного впливу і, відповідно, успішному передаванню ісландської мови між поколіннями. Це стосується не лише базових навичок спілкування ісландською, а й зміцнення та розвитку впевненого володіння мовою, багатства засобів вираження, ширшого словникового запасу, BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI ÞÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 знання значення та вживання старих ідіоматичних висловів, які й досі використовують старші покоління носіїв ісландської мови тощо. У цьому контексті можна згадати, що профспілки Ісландії, які представляють людей, зайнятих у державних установах і муніципалітетах, нещодавно провели переговори щодо заробітної плати та умов праці. Цікаво, що дві найбільші профспілки визначили пріоритетом не стільки підвищення зарплат як таке, скільки скорочення робочого тижня. В Ісландії звичайний робочий тиждень становив 40 годин. На момент написання статті (травень 2020 року) низка профспілок і їхніх працівників домовилися скоротити його в середньому до 36 годин. Вагомим аргументом на користь коротшого робочого тижня є почастішання випадків професійного вигорання в багатьох державних професіях, зокрема серед учителів і медсестер. Ще один поширений аргумент на користь скорочення робочого тижня — потреба працівників мати змогу проводити більше часу зі своїми дітьми та іншими членами родини. Побічним наслідком скорочення робочого часу після його повного запровадження може стати те, що маленькі діти отримуватимуть трохи більше мовного впливу рідної мови під час спілкування з батьками. (Тобто якщо батьки використають додатковий час, щоб читати їм і розмовляти з ними, а не лише дивитися у власні цифрові пристрої.) Як це часто буває в мовній політиці, різні суспільні зміни та процеси розвитку можуть мати позитивні або негативні побічні наслідки, які також впливають на мовну політику й управління мовою. Отже, мовна політика часто формується як побічний результат реалізації інших політик. (3) Нарешті, парламент Ісландії (Althingi) у червні 2019 року одностайно ухвалив резолюцію про зміцнення статусу ісландської мови як офіційної мови в Ісландії. У резолюції визначено три головні цілі: по-перше, використання ісландської мови в усіх сферах і царинах ісландського суспільства — завдання, яке також було головною темою чинної офіційної мовної політики Ісландії, ухваленої парламентом у 2009 році; по-друге, сприяння викладанню ісландської мови, а також підготовці й навчанню вчителів, приділяючи особливу увагу викладанню ісландської мови неносіям. Третя ціль — забезпечити надійне майбутнє ісландської мови у світі цифрового мововжитку. Згадана вище резолюція парламенту про мовну політику 2019 року супроводжувалася проєктом трирічного плану на 2019–2021 роки та проєктом підвищення мовної обізнаності Áfram íslenska. Перший із 22 пунктів трирічного плану передбачає підвищення обізнаності про важливість ісландської мови, її цінність і унікальність. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI ÞÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Важливість позитивного ставлення до мови неодноразово підкреслювалася в пояснювальній записці, поданій до парламенту на підтримку резолюції (мій переклад): «Позитивне ставлення до [ісландської мови] та підвищення обізнаності є вкрай важливими для забезпечення подальшого використання [ісландської мови] в усіх сферах суспільства» «Позитивні дискусії та просвітницька робота в суспільстві щодо різноманітності ісландської мови важливі для нових носіїв цієї мови» «У підготовці вчителів важливо сприяти позитивному ставленню до ісландської мови, щоб [майбутні вчителі] могли поширювати його серед своїх майбутніх учнів» У резолюції наголошено на питаннях статусу, а також прямо згадано деякі чинники планування корпусу мови (наприклад, термінологію) та чинники, пов’язані з плануванням засвоєння мови (наприклад, викладання ісландської як другої мови). Іншими словами, ці зусилля з управління мовою охоплюють класичні основні складники мовного планування: планування статусу, планування корпусу мови та планування засвоєння мови. Крім того, запропонований план управління мовою видається мені також спробою планування престижу в ісландському контексті, оскільки важливість позитивного ставлення прямо визначено як одну з головних цілей і передумову успішної реалізації інших чинників управління мовою. Підсумовуючи: поняття обізнаності та ставлення належать до ключових чинників нещодавно запущеного мовного плану. У дослідженнях мовної політики та планування запроваджено термін «планування престижу» (пор., наприклад, Haarmann 1990). Він стосується зміни ставлення. У певному сенсі можна сказати, що планування престижу належить до складника «ідеологія та переконання» в моделі Spolsky (2004), якщо застосувати цю модель (пор. Ager 2005), про яку я згадував раніше. Традиційно ісландці високо цінували свою мову; вони пишалися своєю давньою рідною мовою, і, схоже, пуристичні зусилля справді мають суспільну підтримку (Jökulsdóttir et al. 2019). Кількісні й якісні дослідження (Árnason 2006, Óladóttir 2009) засвідчили, що серед носіїв ісландської мови переважає позитивне ставлення до їхньої BENDRINÉ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 рідною мовою. Але, як зазначалося вище, для подальшого зміцнення чинників, пов’язаних із мовними установками, уряд і парламент нині розпочали кампанію з підвищення обізнаності, яка, серед іншого, має чітку мету змінити мовні установки; можливо, це можна розглядати як зусилля з планування престижу. 4. ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ У грецькій міфології Скілла й Харибда — це міфічні чудовиська, по одному з кожного боку небезпечної морської протоки. У переносному значенні передавати ісландську мовну й літературну спадщину молодшим поколінням ісландців — це ніби плисти небезпечними водами, де не хочеш потрапити ані під вплив чарів одного-єдиного глобального коду комунікації та супутньої йому однорідної масової культури, ані до чудовиська з іншого боку, що уособлює згубний ізоляціонізм і провінціалізм. Я стверджую, що продумана мовна політика справді може допомогти безпечно проплисти між Скіллою та Харибдою. Я згадав кілька фактів про сучасну мовну ситуацію в Ісландії; триває дослідження, мета якого — кількісно оцінити й інтерпретувати вплив сучасних інтелектуальних технологій на мовне середовище та мовні установки ісландських дітей. Одним із найважливіших чинників успішного руху в майбутнє є розвиток корпусів ісландської мови та доступної за ціною й відкритої мовно-технологічної інфраструктури, а також мовних інструментів і технічних пристроїв, заснованих на сучасній письмовій і усній ісландській мові, і комп’ютерних ігор та фільмів з ісландським змістом, які можуть зацікавити дітей і підлітків їхньою рідною мовою (пор. Kristinsson 2016). REFERENCES Ager Dennis 2005: Image and Prestige Planning. – Current Issues in Language Planning 6(1), 1–43. Althingi [Iceland’s Parliament] 2011: Lög um stuð̌u íslenskrar tungu og íslensks táknmáls 61. Althingi [Iceland’s Parliament] 2019: Þingsályktun um að efla íslensku sem opinbert mál á Íslandi 36/149. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Árnason Kristján 2006: Island. – Nordiske språkhaldningar. Ei meiningmåling, eds. T. Kristiansen, L.S. Vikør, Oslo: Novus, 17–39. Arnbjörnsdóttir Birna 2017: The Policies and Contexts that Frame English Education and Use in Iceland. – Language Development Across the Life Span, eds. B. Arnbjörnsdóttir, H. Ingvarsdóttir, Springer, 19–34. Demurtas Alice 2018: 22% of Icelandic Children Show Difficulties In Reading Their Own Language. – The Reykjavik Grapevine, 13 Feb. 2018. Drude Sebastian, Ingason Anton Karl, Kristinsson Ari Páll, Arnbjörnsdóttir Birna, Sigurðsson Einar Freyr, Rögnvaldsson Eiríkur, Nowenstein Iris Edda, Sigurjónsdóttir Sigríður 2018: Digital Resources and Language Use: Expanding the EGIDS Scale for Language Development into the Digital Domains. – FEL XXI Communities in Control: Learning Tools and Strategies for Multilingual Endangered Language Communities. Proceedings of the 21st FEL Conference 19–21 October 2017, Hungerford: Foundation for Endangered Languages. Haarmann Harald 1990: Language Planning in the Light of a General Theory of Language: A Methodological Framework. – International Journal of the Sociology of Language 86, 103–126. Jóhannsdóttir Ásrún 2018: English Exposure and Vocabulary Proficiency at the Onset of English Instruction. – Language Development across the Life Span, eds. B. Arnbjörnsdóttir, H. Ingvarsdóttir, Springer, 57–78. Jökulsdóttir Tinna Frímann, Ingason Anton Karl, Sigurjónsdóttir Sigríður, Rögnvaldsson Eiríkur 2019: Um nýyrði sem tengjast tölvum og tækni. – Orð og tunga 21, 101–128. Jónasson Ragnar 2018: Can the Language of the Vikings Fight off the Invasion of English? – The Guardian, 17 Oct. 2018. Jónsdóttir Kriselle Lou Suson, Ólafsdóttir Sigríður, Einarsdóttir Jóhanna Thelma 2018: Linguistically Diverse Children in Iceland: Their Family Language Policy and Icelandic Phonological Awareness. – Icelandic Studies on Diversity and Social Justice in Education, eds. H. Ragnarsdóttir, S. Lefever, Newcastle: Cambridge Scholars Publishing, 7–38. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Kristinsson Ari Páll 2014: Ideologies in Iceland: The Protection of Language Forms. – English in Nordic Universities: Ideologies and Practices, eds. A.K. Hultgren, F. Gregersen, J. Thøgersen, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 165–177. Kristinsson Ari Páll 2016: English Language as ‘Fatal Gadget’ in Iceland. – Why English? Confronting the Hydra, eds. P. Bunce, R. Phillipson, V. Rapatahana, R. Tupas, Bristol: Multilingual Matters, 118–128. Kristinsson Ari Páll 2018: National Language Policy and Planning in Iceland – Aims and Institutional Activities. – National Language Institutions and National Languages. Contributions to the EFNIL Conference 2017 in Mannheim, ed. G. Stickel, Budapest: Research Institute for Linguistics, Hungarian Academy of Sciences, 243–249. Kristinsson Ari Páll, Bernharðsson Haraldur 2014: Íslenska og enska í íslensku háskólastarfi. – Orð og tunga 16, 93–122. Leonard Stephen Pax, Árnason Kristján 2011: Language Ideology and Standardisation in Iceland. – Standard Languages and Language Standards in a Changing Europe, eds. T. Kristiansen, N. Coupland, Oslo: Novus, 91–96. Ministry of Education, Science and Culture 2009: Íslenska til alls. Tillögur Íslenskrar málnefndar að íslenskri málstefnu samþykktar á Alþingi 12. mars 2009, Reykjavík: Ministry of Education, Science and Culture. Nikulásdóttir Anna B., Guðnason Jón, Steingrímsson Steinþór 2017: Málteknir fyrir íslensku 2018–2022. Verkáætlun, Reykjavík: Ministry of Education, Science and Culture. Nowenstein Iris Edda, Guðmundsdóttir Dagbjört, Sigurjónsdóttir Sigríður 2018: Að tileinka sér móðurmál í tækni­væddum heimi. – Skíma 2018, 17–21. Óladóttir Hanna 2009: Shake, siejk eller mjólkurhristingur? Islandske holdninger til engelsk språkpåvirkning, Oslo: Novus. Ottósson Kjartan G. 1990: Íslensk málhreinsun. Sögu­legt yfirlit, Reykjavik: Íslensk málnefnd. Rannís 2018: The Strategic Research and Development Programme for Language Technology, Reykjavík: https://en.rannis.is/funding/research/the-strategic-research-and-development-programme-for-language-technology/ (accessed May 5, 2020). Sigurjónsdóttir Sigríður 2019: Ljáðu mér eyra. Framtíð íslenskun­nar og málumhverfi ungra barna. – Skírnir 193, 47–67. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Spolsky Bernard 2004: Language Policy, Cambridge: Cambridge University Press. Spolsky Bernard 2009: Language Management, Cambridge: Cambridge University Press. Spolsky Bernard 2018/2019: A Modified and Enriched Theory of Language Policy (and Management). – Language Policy 18(3), 323–338 (first online September 5, 2018). Statistics Iceland 2020: http://www.hagstofa.is (accessed May 5, 2020). Thórsdóttir Elín 2018: Áhrif aukinnar enskunotkunar á íslenska málfræði. Breytileiki í háttanotkun og áhrif ílags, MA Thesis, University of Iceland. Vikør Lars S. 2010: Language Purism in the Nordic Countries. – International Journal of the Sociology of Language 204, 9–30. Received: 19 12 2019 Accepted: 06 05 2020 BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 BETWEEN SCYLLA AND CHARYBDIS: ON LANGUAGE SITUATION AND LANGUAGE POLICY IN CONTEMPORARY ICELAND Summary In late modernity, Icelandic culture and society is facing important choices and challenges as to language management. The advent of globalisation entails increased everyday presence of English in (social) media, commerce, academia, popular culture, digital technologies, etc., and there are concerns that this impacts, among other things, on reading habits, linguistic input, and allocation of linguistic domains in society at large. While Icelandic is the first language of about 86% of the Icelandic population at present, majority of Icelanders claim to hear, to read and use some English on a regular basis. About 60% of Icelandic 3–5 years old children watch English language programmes on channels such as Netflix and YouTube (Sigurjónsdóttir 2019). Concerns have been raised that such extensive English language environment on a daily basis is bound to have negative implications for traditional Icelandic language culture, i.e., firstly, for language attitudes in general, as English is favourably viewed, and, secondly, for the native grammar and lexicon, since it is suspected that linguistic input in Icelandic will decrease proportionally as English language input increases. In Icelandic language management, ignoring the impact of globalisation on contemporary linguistic repertoires is not an option, and again, neither is major negligence in preserving a rich linguistic and literary tradition which is perceived to be a unique cultural heritage. Thus, there is need for some balanced analysis of the possibilities and limitations of present-day language management efforts. One of the most important factors for safe navigation between Scylla and Charybdis is the development of Icelandic language corpora and affordable and accessible language technology infrastructure, and linguistic tools and technical gadgets based on written and spoken modern Icelandic, as well as computer games and films carrying Icelandic content which can appeal to children and youths in their native tongue. Other ways of supporting intergenerational transmission of written and spoken Icelandic include socio-economic efforts that aim at facilitating more quality time for young families, preferably resulting in increased linguistic input in traditional Icelandic. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 ARI PÁLL KRISTINSSON. Between Scylla and Charybdis: on Language Situation and Language Policy in Contemporary Iceland | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.02 Icelandic authorities have decided to do their best to live up to this challenge, among other things by allocating huge sums to a language technology program in 2018–2022, and through a fund that supports the publication of interesting books for youths and children. Iceland’s parliament (Althingi) unanimously passed a resolution in June 2019, on strengthening Icelandic as the official language in Iceland. The resolution highlights the need to raise awareness about the importance of the Icelandic language, its value and its uniqueness; and to promote teaching of Icelandic, paying special attention to non-native learners, and the principal goal is that Icelandic be used in all fields and domains in Icelandic society. ARI PÁLL KRISTINSSON Árni Magnússon Institute for Icelandic Studies Laugavegur 13, IS-101 Reykjavík [email protected] BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204