Ežerų vardai

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, III LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA НАЗВИ ОЗЕР Б. САВУКІНАС Ця стаття, що охоплює назви озер, які починаються на літеру A, є лише частиною більшої праці про литовські1 назви озер, що готується. Ця праця має складатися з етимологічного словника назв озер і розділу, у якому докладніше розглядатимуться характерні випадки словотвору, морфології та семасіології цих назв. Етимологізація здійснюється з дотриманням принципу, що географічні назви слід порівнювати передусім з географічними назвами та особовими іменами. Для кожної назви озера спочатку шукають відповідники в литовському, латвійському та прусському іменослові й лише після цього намагаються пов’язати назву, яку етимологізують, із відповідними загальними словами балтійських мов. Там, де семантика недостатньо зрозуміла з матеріалу балтійських мов, залучають також лексику інших індоєвропейських мов. Основи географічних назв поділяються на словотвірні елементи лише після порівняння різних варіантів балтійських власних назв із тим самим коренем; тому іноді якийсь формант чи суфікс не виділяють, якщо його виокремлення не підтверджується порівняльним матеріалом іменослова і якщо воно не потрібне для етимології. Матеріал топоніміки взято зі збірок іменослова Інституту литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР. Усюди намагаються наводити форми літературної мови й лише зрідка — діалектні форми, оскільки в згаданих збірках небагато назв озер записано діалектною мовою. Намагаються подати також усі назви того самого озера й усі суміжні форми кожної назви. Деякі назви озер, для яких наявний матеріал не дав змоги встановити інтонаційні акценти, подаються без наголосу. Скорочення Akm Акменеський район av. авестійська Al Алітуський район avd. особове ім’я An Анікщяйський район balt. балтійський ang. англійський BgEŽ картотека етимологічного словника К. Бюги в рукописному фонді Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР ap. околиця aps. повіт Ar Аріогальський район 1 Литовськими тут вважаються також назви озер іншомовного походження, які, однак, підпорядкувалися законам литовської мови. 19. Kalbotyros klausimai, III 289 BgRR K. Būga, Rinktiniai Raštai, Vilnius, I t. 1958, II t. 1959. BgŽ Lietuvių kalbos žodynas. Sudarė K. Būga, I ir II sąsiuvinis. Kaunas, 1924. балт. болото білорус. білоруський Брж. Біржайський район колишній, колишня CD Codex diplomaticus ecclesiae cathedralis necnon dioeceseos Vilnensis, Краків, 1948. чеськ. чеський дан. данський колишній маєток часто, частіше Ейш. Ейшишський район EnGF J. Endzelynas, Baltų kalbų garsai ir formos, Vilnius, 1957. EnLV J. Endzelīns, Latvijas PSR vietvārdi, I daļa, Rīgā, 1956. EnVV J. Endzelīns, Latvijas vietu vārdi, I daļa, Vidzemes vārdi, Rīgā, 1922. EnKLV J. Endzelīns, Latvijas vietu vārdi, II daļa, Kurzemes un Latgales vārdi, Рига, 1925. оз. озеро мал. оз. маленьке озеро FrLEW Ернст Френкель, проф. д-р, Litauisches etymologisches Wörterbuch, Гайдельберг — Геттінген, 1955 і далі. FsEWG Зігмунд Файст, Етимологічний словник готської мови, Галле, 1909. герм. германський GerON Die altpreußischen Ortsnamen von Dr. Georg Gerullis, Berlin und Leipzig, 1922. гот. готів гр. давніх греків грв. яр іє. індоєвропейців інд. індійців ісл. ісландців JbLŽ К. Яблонскіс, «Литовські слова в мові писарень старої Литви», частина I, тексти, Каунас, 1941. Jńš Йонішкський район Jon Йонавський район Jrb Юрбаркський район Jz Єзнаський район к. село Kdn Кедайняйський район кел. доріг кл. гора Klp Клайпедський район KILWK W. Kalvaitis, Lietuwiszku Wardų Klėtele, Tilžėje 1910. Квр Калварійський район Кн Каунаський район Кп Купішкський район Кпс Капсуцький район Кртинзький район Кш Кайшядорський район КзР Казлу-Рудський район польською латиською поле LAV Населені місця Литви, Каунас, 1925. литовською літературна мова LKŽ Словник литовської мови, т. I—V, Вільнюс, 1941—1959. латинською LsBN Утворення іменників у литовській мові Августа Лескієна, Leipzig, 1891. LVV K. Mūlenbacha Latviešu valodas vārdnīca, Rediģējis, papildinājis, turpinājis J. Endzelīns, I—IV t, Rīgā, 1923—1932. Lzd Лаздійський район Mlt Молетайський район місто містечко ліс Mžk Мажейкяйський район Nmč Немянчинський район норв. норвезька мова Pgg Пагегяйський район Pkr Пакруойський район болото порівн. порівняй городище Pln Плунгеський район Pn Паневежиський район Pnd Панделіс район. pr. прусська praef. praefixum, префікс Prn Пренайський район. Ps Пасвальський район. pv. луг ret. рідкісний, рідше Rk Рокішкський район. Rs Расейняйський район. Rt Ретавський район. rus. російська 290 RŽ Lietuvių kalbos rašybos žodynas, Kaunas, 1948. senovės. SchmTL Raymond Schmittlein, Toponymie lituanienne (Etudes sur la nationalité des Aestii, I t.), Bade, 1948. Skd Скуодаський район. Skdv район Скаудвіле. skr. санскриту SkŽD Pranas Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941. sl. слов'янської мови SRP Scriptores rerum Prussicarum, Leipzig, 1861—1874. suf. суфікс, афікс. Šd Шедувський район. Šk Шакяйський район. Šl Шяуляйський район. Šlčn Шальчинінкський район. Šlu Шилутський район. Šr Ширвінтський район. Švnč Швенчёнський район. Tl Тельшяйський район. Trak Тракайський район TrAS Die altpreussischen Sprachdenkmäler von Dr. Reinhold Trautmann, Göttingen, 1910. Trg Таурагський район trm. діалектно TrPN Die altpreußischen Personennamen von Dr. Reinhold Trautmann, Göttingen, 1925. TŽ «Народ і слово», видання факультету гуманітарних наук, кн. I—VII, Каунас, 1923—1931. Ukm Укмергський район up. річка upl. струмок Ut Утенський район Užv Ужвенцький район va. верхньонімецькою мовою (Hochdeutsch) Varn Варняйський район Viln Вільнюський район Vlkj Вількійський район Vlkv Вілкавішський район vls. волость WlVW Alois Walde, «Порівняльний словник індоєвропейських мов», упорядкований і опрацьований Julius Pokorny, Берлін і Лейпциг, 1927—1930. нім. німецький Vrn Варенський район с. хутір топ. топонім Vvs Вевіський район ниж.-нім. нижньонімецький (Niederdeutsch) Zr Зарасайський район див. дивись < = гідронім утворений від назви населеного пункту; слово походить від (чого). Ⅱ = вживається поряд як рівнозначний варіант. А Абіс-авас (BgŽ6) Дробай. Див. пор. Абіс-та річка Ал, Абіз-дра (z < s перед d) Жвіргжденай, Дауґайський повіт, Ал; назви місцевостей Абіс-ванге GerON 7, особові імена Абс-іко і Абес-тік Tr PN 11. Суфікс -ава-, пор. Сяг-авас оз. Сейріяй, Лзд, див. SkŽD 379. Озеро Abramaučiznos < Abramaučizna с. повіту Giedraičiai, Mlt. Назва слов’янського походження. Озеро Abrōm-iškio < Abrōm-iškis с. повіту Užpaliai, Ut: прізв. Abrōmas + суф. -iškja-. Озеро Abrōm-iškių < Abrōm-iškės с. повіту Pakalniškiai, Vvs. Пор. озеро Abrōmiškio. Ac-intas повіт Pabradė, Nmč, пор. прізв. Ačys BgŽ 11. Суф. -inta-, пор. Gáil-intas оз. повіту Savilionys, Al, Živv-intas оз. повіту Padovinys, Kps. Озеро Adamāvo < Adamāvas с. повіту Kirkučiai, Švnč. Назва слов’янського походження. Adom-aitis повіт Mindūnai, Mlt: прізв. Adom-aitis BgŽ 14: ім’я Adōmas + суф. -aitija-. Agar-ynė повіт Didžiasalis, Ign.: āgaras «водяний горіх, trapa natans» (LKŽ I 21) + суф. -ynė. Пор. латис. Agarina En LVI. 291 Agar-inis 1. Pakniškių пов. Див.; 2. Ign. Пор. Agar-iniai с. Šventežerio пов. Lzd. Див. Agaryńė. Суф. -inja-. Озеро Aginsko с. Pavirincių, Kurklių пов. Kvr. < прізв. Aginskas <, пор. Ogiński. Озеро Aguónio < Aguònis с. Liubavo пов. Klvr, пор. Aguoną прізв. BgŽ 18: лит. aguonà «мак». Див. FrLEW 2. Ai-būtis Labanoro пов. Švnc BgŽ 20. Пор. Aibut-óžys с. BgŽ 20, Ez-butas хут. RŽ 393; давн. Ey-buth TrPN 27. Ai- < Ei-. Ai-but-iškis Labanoro пов. Švnc, див. Aibutis. Суф. -iškja-. Aik-úotas с. Galmynių, DegUčių пов. Див. Пор. Eik-in-iškis с. Čedasų пов. Pnd; прізв.: Aika, Aik-inas, Aikÿs, Eikÿs; лат. топоніми Ažka ir Ažkas EnLV I 6, Eikáu-ežers, Eikava EnLV I 267; давн. топоніми Eyke-medie GerON 33, хут. Aycke TrPN 11. Aik (< *Eik)- + суф. -uota-. Див. Sk ŽD 345—50. Ais-età BgŽ 24 || Ais-etas || Ais-etai Labanoro пов. Švnc, 1429 р. Ise-to CD 747, і Oyszyero CD 133; Ais-età річка там само. Пор. Aisė річка Klp, XIV ст. Ayse SRP II 667, Ais-énai с. Pėžaičių пов. Klp, прізв. Eis-inas; лат. топоніми Ais-iņi EnLV I 6 і Eis-purw EnLVI 268; давн. топоніми Ayssen GerON 8 і хут. Eis-utte TrPN 27. Суф. -eta. K. Būga (RR I 503—5) вважає, що назви річок з Ais- чи Eis- слід пов’язувати із санскр. eša-h «швидкий» і давньоісл. eisa «стрімко мчати вперед». Пор. також лит. aisùs «гучний, похмурий; гіркий, жалібний» LKŽ I 34. Aj-òčis Ajóčiai Samanių пов. Див. Пор. Ej-účiai с. Karklėnų пов. Varn, Aj-ut-iškis с. Aukštadvario пов. Pnd, Aj-utis прізв. BgŽ 28; лат. топоніми Ajas-puros EnLV I 13 і Ej-ušas En LVI 268. Суф. -otja-, пор. Karp-óčius річка KzR, Drag-óčiai с. Jon. Ak-ėlė 1. Menčtrakįs Kps. BgŽ 30, 2. Semeliškių пов. Vvs. Див. Akis. Суф. -elė. Ak-ėlės два озера Gečialaukis Nemunaičio пов. Al. Див. Ak-ėlė. Ak-inis Garbūnai Zuikų пов. Ign. Див. Akis. Суф. -inja-. Akis 1. Talokis Al BgŽ 37, 2. Gelvonų пов. Šr, 3. Rečionių пов. Kš, 4. там само; пор. Ak-jà річка Užv, Ak-ilnà річка Jz, Akis річка Kp; лат. Acis озеро, Acireņģe болото EnLV I 4; давн. Akicz озеро GerON 8: лит. akis «око; озерне вікно» áras, akà, aketė; лат. aka «криниця». Озерце Akių Likiškiai Al. Див. Akis. Àklas 1. Veprių пов. Ukm, 2. Liubavo пов. Klvr. Пор. лат. Aklajs ezeriņš EnLV I 14; лит. áklas «сліпий». Озерце Àklas Činčikai Švnc. Aklÿs 1. частина озера Ežeriekių Vrn, 2. Ditkūnai Kovališkių пов. Див. Пор. лат. Aklis озеро EnLV I 14. Див. Aklas. Aklà-ežeris Лаувувська волость, Rt. Див. Aklàžeris. Aklàžeris 1. заросле озерце VIkv; 2. с. Улішкішкес, Віндеїкська волость, Šr; 3. с. Балтракіс, Ґіжайська волость, VIkv; 4. с. Райшеляй, Юодупська волость, Rk; 5. с. Субартонай, Меркінська волость, Vrn; 6. с. Скайшчяй, Любавська волость, Klvr; 7. болото, с. Бурішкяй, Бутрімонська волость, Jz; 8. болото, Півашюнайська волость, Jz; 9. болото, Свядасайська волость, An. Пор. латв. Aklęzers EnLV I 14. Див. Aklas. Aklėžeris 1. Імбрадська волость, Žr; 2. Антазавська волость, Žr; 3. с. Трумсішкяй, Дуокішкська волость, Rk; 4. с. Вілкайчяй, Римучяйська волость, Tl. Див. Aklàžeris. 292 Akležerys 1. с. Калучішкіс, Южінтайська волость, Rk, 2. с. Шчюрис, Кряунська волость, Rk. Див. Aklažeris. Akl-ėlis 1. с. Лінежерис, Дубічяйська волость, Vrn, 2. ліс Пуща, Лейпалінгіс, Lzd. Див. Aklas. Суф. -ėl-ja-. Akl-ikas Марцінконська волость, Vrn BgŽ 40. Див. Aklas. Суф. -ika-. Akl-inis 1. Куртувенай, ŠI BgŽ 41; 2. (1. Oklin озеро ґміни Кукув, BgŽ 41). Див. Aklas. Суф. -inja-. Akl-in-ūkas (1. Oklinek) с. Акліняй (1. село Okliny) Віжайнська волость, Сувальський повіт, BgŽ 41. Див. Aklinis. Суф. -uka-. Akl-iūkas с. Лукойо, Klm. Див. Aklas. Суф. -jūka-. Akulioriai два озерця, біля с. Яткунішкіс, Садунська волость. Див.: akulioriai «окуляри» < 1. okulary «окуляри» < лат. ocularis. Akulėriai с. Шіленай, Ign. Див. Akulioriai. Akmenà Viln RŽ 383, пор. Akmenà 1. річка Viln, 2. річка Шилува, Klm, 3. річка Kp, 4. річка Trg; лат. Akmen̨-iškų-ežers EnLV I 15: лит. akmuõ, la. akmens «камінь». Akmenis 1. с. Шюкшчяй, Дегучяйська волость, Zr, 2. Обяляйська волость, Rk; пор. Akmenė місто, Akmeniai с. Субачюська волость, Kp, Мішкінська волость, Lzd; Akmenyš назва в BgŽ 43. Див. Akmenà. Озеро Акменю < с. Акменяй, Мішкінська волость, Lzd. Див. Akmenis. Ākmeno ežeras || Āpvalasai Юодупська волость, Rk: камінь (діал. ākmenas). Озерце Акминю < с. Акминяй, Вайгувська волость, Užv.: діал. ā˙kminc ~ ākmīnas «камінь», пор. Озеро Акменю. Озеро Akn-ystõs < Akn-ystà містечко Rk і Akn-ystà 1. річка там само; 2. річка, волость Debeikiai, An. Пор. також Akn-ysčiai село, волость Debeikiai, An; латв. Akn-iša відповідно Akn-iste, Akn-upe EnLV I 7, 18. Суфікс -ysta, пор. Lok-ystà річка, Trg. Akn-yst-ėlis волость Leliūnai, Ut. Див. озеро Aknystos. Akuōtis село Peleliai, волость Krasnavas, Сейненський повіт, пор. Akuočiai село, волость Meteliai, Lzd, латв. Akuoti EnLV I 18, прус. гідронім Akotin GerON 8: лит. akuõtė «плітка, краснопірка, верховодка, leuciscus rutilus», ā́kūotas «короп», латв. akots «короп»; прус. ackons «короп»; лат. acus «голка» FrLEW 5. Alaušai Balninkai, Ukm. Див. Ālaušas. Ālaušas 1. Svėdasai, Rk; 2. Sudeikiai, Ut, Alaušà річка, Užpaliai, Ut. Пор. латв. Alauksts EnLV I 19. Пор. також Āl-ovė містечко, Al. Ald-ikis хутір Paaldikis, Mlt, пор. Ald-ij-ėlės село, BgŽ 51; Ald-ōnas прізвище, BgŽ 52; Aldos березовий гай у селі Mockai, волость Punkas, Сейненський повіт; латв. Alde EnLV I 19; прус. особові імена Aldegut ir Aldewisse TrPn 11, 12; пор. також Audrėlis ir Audėnis. Aleinikai (?) < Aleinikai село, волость Kiviškiai, Zr, Aleinikai село Šeimyniškiai, An; латв. Aleimiki EnLV I 20, пор. також Alejà. Alejà (у давніх джерелах Alajà; озеро і ліс) волость Subačius, Kp (< *Eleja BgŽ 50), пор. Al-ėjà річка, волость Viduklė, Rs, Al-ėjai село, Rs, BgŽ 53; латв. Alejas-kalns EnLV I 19, El-eja річка, EnLV I 268. K. Būga (Ž 53) пов’язує цей корінь із лит. alėti «бути омиваним водою». Суфікс -eja, пор. Asv-eja озеро, Nmn. Alekn-iškis село Polekniškiai, волость Daugailiai, Ut: Aleknà прізвище < білор. Oaex-ho BgŽ 53. Суфікс -iškja-. Озеро Aleksandrāvo < Aleksandrāvas село і колишній маєток, волость Pajevonis, Vlkv. Слов’янське походження w. 293 Озеро Аліоню < Aliōnys с. Шр, пор. назву Aliō-nis, Alit с. повіту Макенай, Ут; лат. Alenis EnLV I 20. Alkà Дубінґяй Nmc BgŽ 57, Alkà с. повіту Імбаре, Кртн, Alkas с. Рт; пор. Alk-upỹs р. Вандуогала, Кн, Elk-evičė прізв. Bg AV 25; лат. Ėlk-ezars EnLV I 269; прус. топоніми Alk-ayне GerON 8, назви місцевостей Alke, Alk-ethe TrPN 12: лит. alkas, alkà «святилище, порослий деревами пагорб», alkà «западина, ставок» LKŽ I 84, лат. ęlks «ідол, божок» LVV I 567, гот. alhs «храм» FsEWG 27. Alkas Карейвоніс, повіт Йокенай, Врн. Див. Alka. Alksnà повіт Римше, Ігн. BgŽ 59, Alksnà потічок BgŽ 59 (місце не вказане), лат. Alksna струмок EnLV I 20; пор. Alksnė потічок і Alks-n-ėnai с. Vlkv; прус. топоніми Alxowe ir Alxwangen GerON 9: лит. alksnà «вільховий гай», alksnis «вільха», лат. aleksnis «вільха», прус. alskande TrAS 295 див. abskande. Alksn-aitis 1. с. Salų II, повіт Мотейюнай, Свнч, 2. с. Чижюнай, повіт Медейшяй, Ігн. Пор. Alksnaitė потічок повіту Ужпаляй, Ут. Див. Alksna. Суф. -aitja-. Alksnas 1. с. Salų II, повіт Мотейюнай, Свнч, 2. с. Перкасине, Млт, 3. с. Даугиліс, повіт Бікунай, Ут. Див. Alksna Alksn-ėlis с. Анталксне, повіт Мотейюнай, Свнч. Див. Alksnas. Суф. -elja-. Alksnis с. Пушляй, повіт Байняй, Зр: alksnis «вільха». Пор. Alksnà, Alksnas. Alkus с. Пашиляй, Влкй. Пор. Alka. Alm-ajas с. Гінучяй, повіт Палуше, Ігн, Alm-ajà р., там само; пор. Almė р. Ан BgŽ 62, Almis прізв. BgŽ 62; лат. Almji топоніми EnLV I 22; прус. Alm-oyn GerON 9: лит. almėti «текти без упину, капати, гноїтися» LKŽ I 88. Щодо етимології див. також BgŽ 62 і FrLEW 8. Суф. -aja-, пор. Indr-ajas оз. повіту Лабанорас, Свнч, Kam-ajà р. повіту Чобішкіс, Шр. Alm-enas Свнч BgŽ 62, пор. Alm-ajas і лит. almuõ, -enìs «гній» LKŽ I 88. Суф. -ena-, пор. Dėm-enas оз. Лзд. Al̃nas с. Кучюнай, повіт Гуделяй, Лзд, Alnà р., там само, Alnaĩ колишній двір, там само; пор. Aln-upis потічок Варнай BgŽ 63; лат. Aln-ava с. EnLV I 22; прус. Alna р., Alnow топоніми GerON 9: лит. álnis ir élnis «олень», лат. alnis «лось», прус. alne «лось» див. GerON 9. К. Буга (Ž 63) через наголос вважає цю назву ятвязькою. Al̃nis повіт Міндунай, Млт, Alnė с. там само, Alnės upėlis там само BgŽ 63: лит. діал. álnis «олень» LKŽ I 88. Пор. Alnas. Озеро Āl-ovės < Āl-ovė містечко Ал, Al-ov-ėlė р., там само; пор. прус. Al-owe див. GerON 9. Пор. також Āl-au-žas оз. (суф. -auša-, пор. Lōk-auša р. Рм) і Al-ytùs < *Al-yta (1503 р. Olyte CD 654₂₈ і Olita CD 669₅,₁₂ і прізв. Al-ytà, суф. -yta, пор. також Ap-ytà р. Дієвенішкес, Шчн, див. Sk ŽD 355). Озеро Al-sėdžių ežeras (1421 р. lacus Olsedy CD 741) < Al-sėdžiai містечко Al+sėdžiai, пор. Trak-sėdžiai с. Шлу, Mō-sėdis містечко Склад. Пор. також назви водойм із Al-: Āl-ovė містечко Al, Al-ytùs містечко. Als-età || Озеро Рупішкіс с. Рупішкіс, Рк; Als-età р. мш, там само; пор. Alsà р. Джрб., Рс, Alsė повіт Швейкшна, Шлу, Als-aitis р. Рс, Als-iina р. Юоду́пе, Рк, Als-ūnė потічок Млт, Als-ēja струмок Аукштадваріс, Йз, Als-ut-ura ліс BgŽ 65; пор. також прізв. Als-butas, Als-ežiba, Als-aitis (Ян Алсайтисъ 1583. Акты Виленской Археолог. Комиссии XIV 268) і Alsiai с. Акм, Als-iōnys повіт Адутішкіс, Свнч; лат. Als-ava, Alsi, Als-upes топоніми, Alsin-kalns EnLV I 22; прус. топоніми Als-itten, назви місцевостей Als-utte GerON 9, Als-aute, Alse-but, Als—une, Als-uthe TrPN 12. 294 Als-uōdis с. Паалсуоде I, волость Салдушкіо, Ut. Пор. Als-etā. Суф. -uodja- (?). Див. BgŽ 65. Alšià || озеро Пієштювену < Пієштювенай с. Jz, Alšià р. там само. Пор. Alš-iena р. волость Упітес, Pn, лат. Alši vs., Alš-eni vs. EnLV I 23. Al-uonà (оз. і р.) Рудіске, Trak, Al-uonà р. Йосвайняй, Kdn. Пор. Al-uotis р. Сведасай, An; лат. Al-uot-ava с. EnLV I 25. Див. також Al-ovė. Суф. -uona, див. SkŽD 283. Ām-alvas || озеро Амалвішкю < Ам-алвішкяй с. волость Падовініо, Kps, Am-alvė р. там само; пор. Am-alė р. і Am-ālai с. волость Кужю, Šl, Am-ālis р. волость Йосвайняй, Kdn, Am-ālai Kn, Am-ata р. волость Пушалотас, Ps; назви: Ām-alas, Am-āliūs, Ām-aras; Am-ule, Am-uļi, Am-alkra, Am-ata || Am-ada, Am-eļi, Am-uoli с., Am-eliņk, Amit р. GerON 9, 110. Пор. лит. āmālas «така паразитична рослина, viscum album», āmālas, āmāras «рослинні воші, aphididae»; лат. amu(o)ls «Mistel»; див. FrLEW 9. Суф. -alva-, див. Sk. ŽD 389. озеро Амбразишкю < Амбразишкяй колишній маєток волості Ґедрайчяй, Mit, пор. Амбразюнай с. BgŽ 72: Амбразієй (слов.) < лат. Ambrosius, див. BgŽ 72. Суф. -iškja- озеро Америкос < Америка частина села Шарнеле, волость Жемайчю Кальварія, Pln: Америка «назва континенту». Ānčia Вейсеяй, Lzd, Baltōji Ānčia р. Капчяместіс, Lzd, Juodōji Ānčia Сейнай, Ānčia р. Кражяй, Klm, Ānčia Skdv, пор. Anč-iupis Шілавотас, Prn, Anta Rt, Antē² волость Алко, Rt, Ant-ýt-upis р. волость Рімішкю, Šd, Ant-ininkai с. Skdv, Ant-in-iškių с. Eiš; назви: Anča, Ančas, Anč-iūlis, Ančius, Ant-inis; лат. Antes с., Ant-ene оз., Ant-inu-plava бол., Ant-inenes бол. тощо. EnLV I 33, 34; прус. гідроніми Antetau, Antiken GerON 10; давні особові імена: Ant-evke, Ant-ewe, Ant-ix, Anth-ike TrPn 13: лит. antis, див. FrLEW 11, WIVW 60. Гідроніми з ant- інакше етимологізує R. Schmittlein TL 110. озеро Ангінінку < Ангінінкай с. Сімнас, Al; пор. Ang-er-ingis бол. Мяркіне, Vrn; лат. Ang-ere оз., Angar-lama колишнє оз., Ang-aza балка, Ang-eri с. EnLV I 30; прус. Ang-etete, Ang-erow GerON 10: лит. angis «змія», anginas «вуж, удав, уявна велика змія», прус. angurgis «вугор», див. FrLEW 10. Суф. -ininka- Āngl-inis (місц. Ūnglini.s) 1. с. Байорішкяй, волость Пакальні, Ut, 2. Салакас, Zr.; пор. Āngl-inē ліс. Лапес, Kn, Angl-ytė бол. с. Педжаї, Ванджіогала, Kn; прус. особові імена Angil-nyken, Angl-iten GerON 10: лит. anglis, лат. uogle, прус. anglis, див. FrLEW 10. Суф. -inįa- Ан-икшчяй Kš, Ан-икштіс оз. Бутрімоніс, Jz, Ан-икшта р. An, Ан-икшчяй містечко; пор. озеро Ān-iškio Удрія, Al, а також прізвища: Anys, An-āitis, An-iūškšis, An-ýkštis, An-eikà; латвійські гідроніми An-eni, Ani EnLV 30; прус. особові імена: An-eyde, Anno TrPn 12. Суф. -ykštja-, пор. Luod-ýkštis оз. Салакас, Zr, Ligaj-ýkštis оз. там само, Nemun-ýkštis прит. Швендубре, Vrn. Ан-икштіс Бутрімоніс, Jz., див. Ан-икшчяй ²Anta і Antē співвідносяться з Ānčia так само, як Bāla р. Vrn. співвідноситься з Bāldžia р. Skdv. 295 Озеро Ан-ішкіо < Ан-ішкіс колишній маєток, Ūdrija Al. Див. An-yksčiai. Суф. -iškja-. Ант-акшяй < Ант-акшчяй с. Алантоської вол. Mlt. Преф. ant- + akstis: лит. akstis || akstis «колюча зброя, шампур, риб’яча кістка, шип, шпичак» LKŽ I 71, ákstinas; латв. aksa|laks «швидкий, моторний, спритний». Пор. також Akštinai с. Trg, Klm і прізв. Ákštinas. Озеро Анта-Пусне < Анта-Пусне с., пор. Pusnė с. Mlt. Pusnėlių с. волості Антаплашкю Kvr. Преф. antā-. Озеро Анта-Вершіо < Анта-Вершіс с. волості Ужугущьо Jz.; пор. Verš-ėlis оз. у с. Ажубалі Rk, Verš-upis річка в Кідуляй Šk, Verš-upys річка у Велуоні Vilk, Veršiai с. волості Лейпалінгіо Lzd та волості Жіурю Jnš; прус. топонім Wersz-niken, avd. Vers-enik GerON 200: лит. veršis, la. vēršis «бик», прус. verstian «Kalb». Преф. antā-. Озеро Ант-Авіліо < Ант-Авіліс с. Nmč, пор. Avilys. Суф. ant-. Озеро Анта-Коліо < Анта-Коліс с. волості Крокялаукьо Al., полонізована форма з Анта-Калнис, пор. Antakalnis передмістя Вільнюса > 1. Antokol. Озеро Ап-ейк-ішкіо < Ап-ек-ішкіс с. волості Антанаше Rk, Ап-ейке річка там само; пор. прізв. Ap-ēkis, Ap-on-iškis с. волості Сугінчю Mlt; латв. Ap-ani маєток EnLV I 36; прус. прізв. Apus Tr. PN 13. Суф. -eikja- + -iškja-. Апідеме у с. Страціунай, волость Шауляй Lzd; пор. Апідеме річка волості Сережюс Vlkj, Ап-дєміс поле Mžk, Ап-дємес лука і поле волості Седа Mžk, Ап-дєміс лука у с. Плаушиняй Skd, Апідемес (місц. Апідамас) лука у с. Мажоняй, волость Южінтай Rk, Апідемес луг у с. Ремейкяй, волость Юодупе Rk, Апідеме лука у с. Шаджюнай Lzd, Апідеме (місц. Апідама) у с. Шяудіне, волость Мелагенай Ign, Апідемес поле у с. Гатакиеміс, волость Лінкменіс Švčn, Plg, JbLŽ I 1 і 330 назви полів XVI–XVII ст.: Anudeme, Anudema, opideme, Abdeme, opidoma, Anudemicъ Старе. Пор. загальні слова: apidėmė «(зле) божество» WP 85», apidėmė || apýdėmė «спільна земельна ділянка між двома садибами», apidėmės «пасовища, зарослі чагарниками; могили» і apýdėmis «околиці» LKŽ I. Преф. apy-. Апідеміс || Апідміс волость Бернотишкяй Žr, див. Апідеме. Апін-еліс Стельмужє Zr, пор. Апіне глибокий яр у с. Стагари, волость Крюкай Jnš., Апін-eliai кущі у с. Зибали Rk; латв. Apinis маєток, Apiņi маєток EnLV I 37: лит. apynys, la. apiņi. Апі-ритіс волость Дегучяй Zr. Преф. api-, пор. Ап(і)-вардай оз. волості Римше Ign. Пор. Ріт-ішкіс оз. і Ріт-ішке річка Mlt, Ріт-інес упеліс волость Пікеліяй Mžk, Ріт-іну с. Šk, Ріт-рікю с. Байсогала Šd, Ріт-ул-ішкю с. волості Мейжишкіс Klm, прізв.: Ritas, Rit-ikis, Rit-ēnas; pr. vv. Rytt-eym, Ritt-in і прізв. Rit-il GerON 142; прізв. Ritt-aw, Ritt-auwe TrPN 83: лит. rìsti, riẽsti, la. ritens «колесо», лит. rãtas; балт. *reth- «бігти, котитися, перевертатися» WIVW II 368; балтійське rat-: rit-, пор. Ratà річка у с. Тауручяй, волость Паліепяй Ar. Apskritas Вепряй Ukm: āpskritas. Апскритиш Йонішкіс Nmč, див. Apskritas. Апскрит-ейліс у селах Юткішкяй та Вайнюнай, волость Апсас, район Видзи, BTSR. Див. Apskritas. Суф. -eilja-. Озеро Апсо < Апсас містечко району Видзи BTSR; пор. Апсінге річка у Мяркяне Vrn., Апсуона струмок у Круонісі Kš, Апусінас річка у Відукле Rs. і Апше річка Skd; 296 лат. Apsa та ін., Apšas та ін. EnLV I 39; прус. Abs-owe, Abs-wangen, Appos-yn GerON 10: лат. apse, прус. abse, лит. apušė || epušė (див. BgRR II 251). Ap-šlavas оз. біля с. Stabulankiai, вол. Leliūnai, Ut; преф. ap-, пор. Ap-vardai оз. Ign. Корінь šlav- знаходимо в таких гідронімах: Šlav-ínas оз. Joniškis, Nmč, Šlav-anìtas оз. Šventas, Lzd, Šlav-antà р. вол. Igliškėliai, Kps, Šlavė р. An; лат. Slav-ašas, Slav-ieši, Slav-iešas, Slav-eka, Slav-ites EnVV 15, 24, 25, 26, 27. Топоніми з цим коренем пов’язані з лит. šlioti, šluostyti, лат. slaucīt «мести». Šluoti співвідноситься з šlav- так само, як duobė з dauba. Семантика гідронімів із цим коренем прояснюється завдяки відповідникам в інших індоєвропейських мовах: лат. cluo «очищаю», clocāca «підземний канал для відведення нечистот», гр. χλύζω «полоскати, мити, змивати, очищати», гот. hlūtrs «чистий, ясний», чес. klouditi «очищати», рос. клúdь «порядок»; іє. *klōu- «мити, полоскати, очищати», див. WIVW I 496. Apval-ainis с. Denionys, вол. Svedasai, An: apvalis. Суф. -ainja-. Apvalas || Akmeno ežeras вол. Juodupė, Rk. означена форма, див. EnGF 139. Пор. Apvalainis. Ap-vardai вол. Rimšė, Ign. < Apy-vardai, пор. Apý-vardė р. там само. Преф. ap(y)-, пор. Ap-šlavas оз. вол. Leliūnai, Ut. Корінь vard- трапляється в багатьох литовських гідронімах: Vard-uva р. Mžk, Vard-ikšnė р. вол. Baisogala, Šd, Vardas струмок вол. Želva, Ukm, Vard-auka р. Vrn, Vardàžis струмок Anykščiai, Al, Anu-vardė Jrb, прізв. Ne-vard-ėlis, пор. лат. Vard-upe гідроніми, прус. Wardo GerON 195. Корінь власних назв vard- К. Буга (RR I 136) пов’язує з лит. vardas, лат. vārds, прус. wirds, нім. Wort, лат. verbum. Arim-aičių ežeras < Arim-aičiai с., вол. Sadūnai, Rd, пор. Arim-ėnys с. вол. Triškonys, Pkr, прізв. Arim-ėvi-čius. Ar-inas Joniškis, Nmč, пор. Arió-gala, Ar-iškė с. вол. Zarėnai, Tl, прізв. Arýš, Arius; лат. Aruona р. EnLV I 43, прус. Ar-yngine оз., Arys GerON 11. Суф. -ina-, пор. Šlav-inas оз. Joniškis, Nmč. Arklia-šūdis с. Laugagalis, вол. Labanoras, Švnč.: arklys + šūdas. Arm-ėlis с. Palivarkas, вол. Bikėnai, Zr, див. Arm-onà. Суф. -elja-. Arm-onà (оз. і р.) біля с. Šinkūnai, вол. Meilūnai, Ukm, пор. Arm-enà р. Veliuona, Vki, Arm-en-ūkas р. Seredžius, Vlkj, Arm-ukšna р. Kvr, Arm-ul-iškis р. біля с. Pavešėčiai, Pn, Arm-on-iškis р. Vabalninkas, Brž: лит. armėnys «глибина, прірва, безодня»; armuō «трясовина, болото, прірва, глибина», arma «хвощ польовий, equisetum arvense; розмокла дорога, трясовина» LKŽ I 251—2. Суф. —oma. Arm-onių ežeras < Armonys с., вол. Lukštai, Rk. Див. Armona. Суф. -oni-. Arm-ud-iškių ežeras <Armudiškiai, с. вол. Dotamai, Klvr. Див. Armona. Суф. -ud- + -iškja-. As-alnai вол. Linkmenys, Švnč, пор. As-asà р. вол. Žirmūnai, р-н Rodūnė, BTSR, As-ėha р. вол. Linkmenys, Švnč, As-upis вол. Smilgai, Šd, As-upýs вол. Eržvilkas, Skdv, прізв. As-ýris; лат. Aši та ін., Ašene струмок, As-upe р., As-ūne с., As-uote та ін. EnLV I 45; прус. Ase-lauken, As-initen, Assa-kayn, Ass-echen, Ass-un GerON 12, гідронім As-ayde TrPN 14: лит. ašys «хвощ, козолист, equisetum», лат. aši «equisetum». Суф. -alna-, див. SkŽD 291. As-aln-ykštis с. Salų I, вол. Motiejūnai, Švnč. Див. Asalnai. Суф. -ykštja-. As-ėkas с. Ginčiai, вол. Palūšė, Ign. Див. Asalnai. Суф. -ėku-, див. SkŽD 126. 297 As-õnas с. Ляукішкяй, волость Бейжоню, Ввс. Див. Asalnai. Суф. -ona-. Asv-ejā Дубінгяй, Нмч, пор. лат. Asva ež. EnLV I 45; прус. Assuenus ež., Aswin ež. Asswene річка GerON 12; див. Bg RR I 500, TŽ I 34. Суф. -ėja, пор. Alėja ež. Atāvaras Круопяй, Кд, пор. лит. Atãvarai луг. с. Рукеляй, Рк; лат. Atvars озеро, Atvarums вигин річки EnLV I 49: лит. atãvaras «глибина річки, вир, незамерзаюче відкрите місце в річці чи озері; багно» LKŽ I 294; лат. atvars «безодня, глибоке місце в річці, вир, водоверть; глибоке місце, утворене річкою й оточене кущами» LVV I 207. At-esýs с. Атеснінкай, волость Сімнас, Ал, пор. At-ēzas луг. Узмельніча, Врн; лат. Ata озеро EnLV I 47; прус. особове ім’я Aete TrPN 15: лит. atīs «пласка риба родини камбалових, rhombus maximus» LKŽ I; лат. āte «rhombus maximus», див. BgRR II 299, FrLEW 21. Суф. -esja-. Aud-r-èlis с. Руделяй, волость Рагелай, Рк, пор. Ald-rà || Aud-rà річка Южінтай, Рк, Aud-r-uvė річка Інш, похідне Aud-r-inis; лат. Aud-r-uve річка Aūd-r-up-(j)i озеро EnLV I 50: лит. audra || aldra «буря», див. FrLEW 6; пор. також Aud-ēnis озеро, Ігн. Aud-ēnis с. Ожоняй, Ігн, пор. Aud-upė Немунеліс-Радвілішкіс, Брж, Aud-iniai с. Užv, Aud-en-ėlė струмок Тверечюс, Ігн, похідне Aud-ēnis; лат. Aūda озеро Audēns озеро EnLV I 49–50; прус. Aude, Audda поле GerON 13: лит. aūdenis, audinis «зимовий вітер» LKŽ I 374–5. Пор. також лит. aud-rà і назви водойм: Aud-rà річка Южінтай, Рк; Audrelis озеро, Рк, див. WÜW I 222. Au(j)-ēdas (місц. Aujiedas) Жєжмаряй, Кш, пор. Au(j)-ēdà (місц. Aujiedà || Spengla річка там само; лат. Aūjas-plava EnLV I 53; прус. гідронім Azw-eidin GerON 14, особові імена Awyorth, Auw-yot, Au-yot TrPN 15. Суф. -ēda-, див. SkŽD 100. Aūk-rakštis с. Дауґай, Ал, пор. Aukãi луг. Сурвілішкіс, Кд, Aūkai луг. Антанаше, Рк, Aukūpė струмок волості Таучюнай, Кд, похідне Auk-ūnas; лат. Aukas озеро, Aūkas озеро, Aūkas-ežers EnLV I 53; прус. Auco, Aucken GerON 12: лит. aukà. Пор. щодо другого компонента — Rakšt-ėliai озеро, с. Ракштеляй, Ігн., Rakščioji болото, с. Пагранда, волость Бікєнай, Зр, луг. Мешкарайшчяй, Лзд, Rākščios ліс, с. Папішкяй, волость Суґінчяй, Млт, луг. Капчямєстіс, Лзд, Rākš(t)-daubis річка Лаук and Rākšt-uoĭs луг. с. Андрюнаі, староство Дауґай, Ал, Rakšt-ulė луг. с. Баоряй, волость Мустейкяй, Ут; прус. Raxite, Raxow див. GerON 140: лит. rakštis «яма, вирва», rãkti «копирсати, копати» BgRR II 195, лат. rakt «копати». Aukšl-inis 1. с. Аукшлінє, волость Баґдоняй, Ввс, 2. оз. волості Калтаненай, Швнч: лит. aukštlė «blaja, палакстуонє, вирхплавкє, надводна риба» LKŽ I 393, лат. aukšlēja (aūslēja) LVV I 223, рос. уклейка «уклейка, Alburnus lucidus». Суф. -inįa-. Aukšta-giris волость Акменину, Клвр: aukštà + girìa. Aukšta-kalnis < Aukšta-kalniai с. Дивілішкяй, волость Лзд: aūkštas + kálnas. Aukšta-kalnių ežeras <Aukšta-kalniai с. Міцкунай, волость Рк. Пор. Aukštā-kalnis. Aukšl-kalnių ežeras < Aukšl-kalniai с. Парвалкай, волость Пс. Пор. похідне Aukšl-kalnis. Щодо сполучного голосного -i- див. SkŽD 419. Пор. Aukštā-kalnis. Aus-ièn-iškių ežeras<Aus-ièn-iškės с. Ввс, пор. похідні: Aus-eikà, Aus-iējus, Aus-iōnis. Суф. -ienja- + -iškė. 298 Aũslas оз. Aũslas у парафії Гірсії. Див.: лат. aũsl-eja «уклейка, alburnus lucidus» LVV I 227, пор. Aukš-linis оз. Av-ik-inis у Йонішкісі, Нмч., пор. Avikinės село в с. Кегай, парафія Янаполе, Варн.; av-ik-inė «овечий хлів, кошара» LKŽ I 425. Avil-ãitis у парафії Ковалішки, Зр. Див. Avilys оз. Суф. -aitja-. Avilỹs||Aviliai у парафії Імбрада, Зр., пор. Avilà болото біля Вашкучяй, парафія Дегучяй, Зр., Avil-ėliai село в парафії Юкненай, Ут., Avil-ikỹs болото біля с. Стебуляй, парафія Тейзай, Лзд., скорочено Avil-tis; також Aulė річка, Кл. LWK 68, Aul-amas річка, Пн.; лат. Aulà оз., Aũli с., Aũleni с. En LVV I 53: лит. aũlas; aulỹs || avilỹs; лат. aũlis, aũle, avelis «вулик», aũrins «гніздівля». Литовське avilýs є переробленим із aulio за аналогією з похідними на -ila-, -ilja-, див. LsBN 483, SkŽD 181. Семантику топонімів із цим коренем можуть пояснити значення відповідників в інших індоєвропейських мовах: гр. αὐλός «труба, флейта, трубчасте тіло», αὐλών «ущелина, долина», сл. ulica «вулиця», норв. діал. aul «труба, стебло»; іє. * aulo-s «довга западина, улоговина», див. Fr LEW 25. WIVW I 25. Avi-n-ėlis оз. біля с. Руніоняй, парафія Алунта, Млт., пор. Av-in-ėlis річка, Тл., Av-in-upis річка біля Жидікай, Мжк., Av-in-iškė річка, Шилавотас, Прн.; лат. Aveni || Avini с. EnLV I 58, власна назва Av-yne-medien GerON 14: лит. ãvinas, лат. avins, avens: пр. awims. Суф. -ėl ja-. Av-in-úostas біля с. Манюлішки, парафія Самані, Зр., пор. річка Av-in-úosta там само, див. Avinėlis; avinas + суф. -uosta-, див. SkŽD 372, пор. Grab-uosta річка, Млт. Av-in-uost-ėlis біля с. Груодішки, парафія Байби, Зр., пор. Avinėliostas. Суф. -ėl ja-. Av-iris у парафії Лейпалінгіс, Лзд.; річка Av-ire там само, впадає в Німан. Суф. (?) -irja-. Ažãgis с. Вілканастри, волость Діджясаліс, Lzd. К. Буга (RR II 100) пов’язує його з прусським assegis «Bartsch», лит. ėžegỹs «йорж, звичайний йорж, acerina cernua» і вважає його ятвязьким; пор. лит. Ažagis || Ažagỹs р. Шд, Ažag-ėlė р. Смілгяй, Шд; прусське Asege-wad оз. GerON 11. Ažù-balių ežeras <Ažù-baliai с. Обеляй, Пнд.; преф. ažu- + balà. Пор. Ažù-baliai с. Рк, Кп, Млт, Квр. Ažù-kalnis біля с. Желва, парафія Мікенай, Зр.: преф. ažù- + kálnas. Пор. Ažù-kalniai с. у парафії Таборішки, Шлчн.; Už-kalniai с. Ал., Клвр, скорочено, Už-kalnis. Ažuol-inis біля с. Ваясішкіс II, парафія Байби, Зр., пор. Ažuol-upis Влкі, Йнш.: ąžuolas «дуб» + суф. -inja-. Ažũo-žerių ežeras (<Ažù-ažerių) < Ažùožeriai с. Ан.; преф. -ažù- + ãžeras, пор. Pa-ežerių ežeras Влкв. Až-vìntis біля с. Ажвінчяй, Салакас, Зр. К. Буга (Ž CXXIX), пов’язуючи з річкою Ventà, Мжк., та селом Ventė у парафії Кінтай, Шлу., виводить назву з *Až-véntis, далі пов’язуючи її з балтійським коренем vėnt- «гнути, згинатися», що трапляється в апелятивах: лит. vénteris, ven-terỹs, лат. vénteris, давньоангл. windel «кошик», гот. wandus «прут», іє. * ṷendh- «гнути, крутити» Bg RR II 325. Пор. також лит. Vint-arà (< Ventara?) річка біля Пабайскаса, Укм., пр. Winerinen GerON 203. Преф. až-. НАЗВИ ОЗЕР ЛИТОВСЬКОЇ РСР Б. И. САВУКИНАС Резюме Ця стаття з етимологічними тлумаченнями назв озер є частиною ширшої праці про литовські назви озер, що готується. Після зіставлення з відповідними литовськими, латиськими та прусськими власними іменами назви озер пов’язуються також із балтійськими загальними словами. У тих випадках, коли матеріал балтійських мов недостатньо пояснює семантику назви озера, залучається також лексика інших індоєвропейських мов. У статті пояснюється близько 140 назв озер, тобто майже всі литовські назви озер на літеру А.